Теорія порівняльних переваг та обгрунтування міжнародної торгівлі
СОДЕРЖАНИЕ: Європейський Університет Фінансів, Інформаційних Систем, Менеджменту і Бізнесу Кафедра економіки і менеджменту Курсова робота на тему: Теорія порівняльних переваг та обґрунтування міжнародної торгівліЄвропейський Університет Фінансів,
Інформаційних Систем, Менеджменту і Бізнесу
Кафедра економіки і менеджменту
Курсова робота
на тему:
Теорія порівняльних переваг та обґрунтування міжнародної торгівлі
Група Е – 00 – 3
Виклав: Литвиненко Н.М.
Перевірив:
Житомир 2001
ЗМІСТ
Вступ 2
І. Теоретичний аналіз тенденції експорту-імпорту 3
1. Іноземні інвестиції
ІІ. Аналіз проблеми торгівлі товарами і послугами 6
ІІІ. Торгівля з країнами СНД 10
IV. Зовнішньоторговельні відносини України 12
Висновки 13
Практична частина 15
Список використаної літератури 40
Вступ
Зовнішньоторговельна економічна діяльність – це процес вивозу за межі країни товарів, капіталів, цінних паперів для їх реалізації. Державне регулювання імпорту товарів у нашій країні, як і скрізь, здійснюється тарифними і нетарифними методами. Щодо перших, то в Україні митний тариф було запроваджено декретом Уряду за № 4 від 11 січня 1993 року. Своєрідним підсумком “тарифної творчості” Уряду стало схвалення у грудні минулого року Верховною Радою України нової редакції митного тарифу.
Зовнішньоекономічна діяльність України приваблює до себе підвищену увагу економістів, оскільки має один із кращих в світі показників відношення об’єму зовнішньоторгового обороту до валового національного продукту.
В товарній структурі зовнішньої торгівлі України в 2001 році глобальних змін не відбулося. Як завжди висока вага припадає на експорт сировини і матеріалів, і лише незначна на машини, устаткування, засоби наземного транспорту, крім залізничного.
На другому місці серед вітчизняного товарного експорту – харчові продукти. Збільшився експорт деякої хімічної сировини.
Вступ України до світової організації торгівлі. Указ від 4 червня 1999 року надає можливість бути включеною в зовнішньоекономічне торгове поле, яке збагатить економіку країни додатковими капіталонадходженнями.
І. Теоретичний аналіз тенденції експорту – імпорту
Зовнішньоекономічна торговельна діяльність України приваблює до себе увагу економістів, оскільки вона має найкращий у світі показник відношення об’єму зовнішньоторгового обороту до валового національного продукту. Найбільшими споживачами українських товарів в минулому, як і в 1999 році залишалась Росія, Туреччина, США, ФРН, Китай, Італія. При цьому в структурі експорту підвищилась питома вага РФ і Італії, понизилася – Китаю.
В товарній структурі зовнішньої торгівлі України в 2000 році будь-яких глобальних змін не сталось.
Як і раніше високий внесок роблять сировина і матеріали, і незначна доля припадає на машини, устаткування, засоби пересування (транспорт, крім залізничного).
Найбільшу частку в українському товарному експорті займає продукція чорної металургії. Саме в цьому товарному сегменті помітний серйозний спад – на 555,8 млн. дол. в порівнянні з 1999 роком.
В загальному знизився об’єм експорту зернових на 2 %, на 2,1 % - мінерального палива, нафти, продуктів її переробки.
Сальдо взаємної торгівлі додатне в сумі 425,4 млн. дол., воно погіршилося проти 1999 року (571,6 млн. дол.) на 146,2 млн. дол.
З країнами CEFTA зовнішньоторговельний оборот товарами та послугами збільшився з 2,26 млрд. дол., в 1999 році до 2,77 млрд. дол. в 2000 році. Зокрема, об’єм експорту збільшився з 1,42 млрд. дол. до 1,82 млрд. дол., а обсяги імпорту зросли з 841,5 млн. дол. до 951,1 млн. дол. Додатне сальдо зовнішньої торгівлі в сумі 868,8 млн. дол., що більше 1999 року (+ 578 млн. дол.) на 290,8 млн. дол., або в 1,5 рази.
Збереження відємного сальдо в торгівлі з Словенією (-19,7 млн. дол.), яке перекривається додатним сальдо у відносинах з Болгарією (+351,6 млн. дол.), Угорщиною (+161,7 млн. дол.), Румунією (+ 121 млн. дол.), Польщею (+120 млн. дол.), Словенією (+108 млн. дол.) та Чехією (+25,8 млн. дол.).
З країнами NAFTA зовнішньоторговельний оборот товарами та послугами збільшився з 1,30 млрд. дол. в 1999 році до 1,64 млрд. дол. у 2000 році, або на 25,9 % з одночасним збільшенням експорту з 605,8 млн. дол. до 967 млн. дол.
Провідними країнами, з яких Україна імпортує товари та послуги залишилися: Німеччина – 1,20 млрд. дол. (7,9 % обсягів імпорту товарів і послуг до України), США – 4.1 %, Італія – 2,3 %, Польща – 2.2 %, Великобританія – 2 %, Швейцарія – 1,6 %, Франція – 1,6 %.
На другому місці серед вітчизняного товарного експорту становлять харчові продукти. В 2000 році їх експорт в порівнянні з 1999 роком зріс на 1,33 %. В значній мірі зріс і експорт деяких хімічних продуктів, а в грошовому – знизився.
Знизилася і питома вага бартерних операцій в загальному об’ємі експорту і імпорту країни.
Відмічений ріст об’єму експорту при падінні цін може викликати не тільки зниження рентабельності зовнішньоторгових операцій, але й спровокувати антидемпінгові і спеціальні розслідування.
Всі товари, які були ввезені в Україну в минулому році, можна віднести до категорії критичного імпорту: різноманітні види енергоносіїв, хімічна продукція, машини, механізми, навіть бум ага. Ввіз машинобудівної продукції скоротився в 1,5 рази, що свідчить про різке зниження інвестиційної активності в Україні.
Український уряд прийняв ряд мір по лібералізації імпорту. Але навіть зниження ставок податків до нуля не в стані компенсувати 40 % девальвації.
Імпортні операції здійснювалися з представниками 6 країн світу. Найбільш інтенсивним були торгові зв’язки з фірмами Росії, Узбекистану, ФРН, Туркменистану, Італії, Австралії, Словенії.
Найбільший об’єм іноземних інвестицій вкладається в ті сфери економіки України, які гарантують швидкий обіг капіталу: харчову, паливну промисловість, внутрішню торгівлю, машинобудування і металообробку, фінанси, кредити і страхування.
Вагомі інвестиції поступили з США, Нідерландів, Кіпру, РФ, Великобританії, Британських Віргінських островів і Південної Кореї.
Одним з головних завдань податкової системи будь-якої держави є обєднання інтересів держави, підприємців і непрацюючих громадян.
Наявність інвесторів з офшорних зон (Віргінські острови і Кіпр) свідчать про репатріацію капіталів вивезених раніше з України. Російський капітал активно освоює наш ринок.
Привабливими для інвесторів були такі галузі економіки: велика металургія, хімічна промисловість.
Указ Президента і підготовка законопроекту про легалізацію прихованих прибутків викликало помітне пожвавлення в середовищі підприємців. Має докорінно змінитися характер відносин між бізнесом і державою, тільки тоді покращиться інвестиційний клімат і вкладання коштів в нашу економіку.
ІІ. Аналіз проблеми торгівлі товарами і послугами
За даними Держкомстату України зовнішньоторговельний оборот товарів, послуг, робіт у 2000 році становив 33.38 млрд. дол., що більше ніж у 1999 році на 5,22 млрд. дол. або на 18,5 %. У загальному товарообігу торгівля товарами у матеріальній формі займала 85,5 %, а торгівля товарами у формі послуг – 14,5 %.
Поліпшення показників зовнішньої торгівлі у 2000 році сталося в першу чергу за рахунок активності показників торгівлі з основним партнером України – Російською Федерацією. Обсяги торгівлі товарами та послугами з Російською Федерацією у 200 році по відношенню до попереднього року збільшилися на 11,7 %, зокрема, експортні поставки товарів і послуг – на 21,9 %, або на 5,1 млрд. дол. Експорт товарів зріс на 25,8 %, а імпорт – а 17,8 %.
Сальдо зовнішньої торгівлі товарами в матеріальній формі склалося додатним у сумі 616,6 млн. дол. проти відємного його значення за 1999 рік (204,5 млн. дол.) Додатне сальдо в торгівлі товарами спостерігається вперше за останні 10 років.
Обсяги експорту товарів в 2000 році досягли 14,57 млрд. дол., що на 25,8 % більше рівня попереднього року.
Найбільшу питому вагу в загальному експорті, як і раніше, займали неблагородні метали, включаючи чорні – 35 % від загального експорту товарами та послугами (6,47 млрд. дол.), машини, устаткування, механізми та засоби наземного, повітряного і водного транспорту – 10,3 % (1,86 млрд. дол.), продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 9,9 % (1,79 млрд. дол.), мінеральні продукти – 7,8 % (1,4 млрд. дол.), продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості – 7,6 % (1,38 млрд. дол.) тощо. Порівняно з попереднім роком найбільше зросли обсяги експортних поставок: жирів і масла тваринного або рослинного походження – в 2,1 рази; добрива – на 42,8 %; продуктів неорганічної хімії – на 42,3 %; деревини та виробів з неї – на 35,4 %; шлаків і попелу – на 30,9 %; алюмінію і виробів з нього – на 29,7 %; чорних металів – на 29,4 %; тютюну та його промислових залишків – на 25,4 %.
Обсяги імпорту продукції АПК становили 1,38 млрд. дол., що менше, ніж у попередньому році на 41,2 млн. дол., або на 2,9 %. Частка експорту продукції АПК в загальному експорті товарів теж значно знизилася – з 12,2 % до 9,5 %. Скорочення поставок продуктів рослинного походження (в 2 рази) відбулося за рахунок зменшення експорту зернових культур в 4,1 рази.
В цілому ж експорт зріс в першу чергу завдяки поліпшенню кон’юнктури для товарів традиційного українського експорту. На світових ринках спостерігається високий попит на продукцію металургійної та хімічної промисловості. Завдяки нарощуванню поставок цих товарів досягнуто понад 70 % всього приросту експорту товарів та послуг.
Поряд з цим помітне збільшення експортних поставок також пов’язане з поступовою, з другого півріччя 1999 року, девальвацією гривні по відношенню до іноземної валюти, що зробило привабливою експортну діяльність та на фоні помірних темпів інфляції забезпечувало її високу економічну ефективність. Досягнуте гнучкої політики в цьому питанні, дозволить в подальшому підтримувати український експорт на належному рівні.
Обсяги імпорту товарів у 2000 році становили 13,96 млрд. дол. і зросли на 17,8%, або на 2,11 млрд. дол. Найбільшу питому вагу в імпорті займали паливно-енергетична продукція (42,7 % від загальних обсягів імпорту товарів та послуг), а також машини, устаткування, механізми та засоби наземного, повітряного і водного транспорту 17,2 %.
В загальних обсягах імпорту продукція, що спрямовується на задоволення потреб вітчизняного виробництва, забезпечення його функціонування, займає більш як 80 %.
Обсяг імпорту товарів у 2000 році становив 13,96 млрд. дол.. Обсяги імпорту продукції АПК залишалися на рівні 1999 року і дорівнювали 908,1 млн. дол. Частка імпорту продукції АПК в загальному імпорті товарів зменшилась з 7,6 % в 1999 році до 6,5 % в 200 році. Серед продукції агропромислового комплексу найбільший ріст спостерігається по зернових культурах, обсяг імпорту яких збільшився в 5,9 рази.
У 2000 році порівняно з 1999 роком найбільше зросли обсяги імпортних поставок чорних металів – в 2,5 рази; руди, шлаків і попелу – в 1,8 рази; реакторних котлів, устаткування – на 32,8 %; пластмаси та виробів з неї – на 31,9 %; палива мінерального, нафти – на 15 %; електричних машин і устаткування – на 13 % тощо.
Помітно зменшився імпорт мяса – в 4,5 рази; олійного насіння і плодів – на 12,3 %; жирів і масла тваринного і рослинного походження – на 19,5 %; локомотивів залізничних – в 1,6 рази; літальних та космічних апаратів – в 1,7 рази.
Однією з причин збільшення обсягів імпорту стало зростання на 15 % поставок енергоносіїв, зокрема, нафти та газу, для яких було характерним підвищення вартості за рахунок збільшення світових цін на цей вид продукції. Зростання обсягів імпорту товарів протягом 2000 року пов’язано з поліпшенням фінансового стану підприємств тощо.
Зовнішньоторговельний оборот послуг у 2000 році дорівнював 4,85 млрд. дол. і по відношенню попереднього року збільшився на 120,6 млн. дол. або на 2,6 %. Експорт послуг з України становив 3,49 млрд. дол., що на 3,5 % менше обсягів 1999 року, імпорт порівняно з попереднім роком зріс на 22,2 % і склав 1,36 млрд. дол. У торгівлі послугами склалося додатне сальдо в обсязі 2,13 млрд. дол., яке проте погіршилося по відношенню до 1999 року на 374,6 млн. дол.
Зменшення експорту послуг зумовлене перш за все зменшенням обсягів послуг транспорту на 155,3 млн. дол. або на 5,1 %; послуг зв’язку – на 11,3 млн. дол. або на 11,3 %; роялті та ліцензійних послуг – на 1,5 млн. дол. або в 1,5 рази; послуг приватним особам та в галузі культури, відпочинку – на 0,8 млн. дол. або 18,6 % та інше.
Головним споживачем українських послуг, як і раніше, залишилася Російська Федерація, на яку припало близько 59 % обсягів експорту послуг.
Спостерігалася тенденція подальшого скорочення експорту послуг як до країн СНД (на 4,8 %), так і до інших країн світу (на 1,4 %). Серед країн СНД експорт послуг скоротився до Російської Федерації (на 5,5 %), а серед інших країн світу – до Китаю (на 30,7 %), Ізраїлю (на 23 %), Австрії (на 18,9 %), Туреччини (18,4 %), Франції (на 17 %), Швейцарії (на 14 %), Угорщини (на 13 %), Італії на 10,6 %), Індії (на 10,5 %), Великобританії (на 10,4 %). Серед інших країн світу найбільша частка українського експорту послуг припадає на Великобританію – 123,2 млн. дол., США – 122,7 млн. дол., Німеччину – 105,102 млн. дол., Бельгію – 70,4 млн. дол., Кіпр – 68,37 млн. дол., Швейцарію – 47,78 млн. дол., Австрію – 44,95 млн. дол. та Грецію – 44,05 млн. дол.
Як і раніше, найбільшу питому вагу в експорті послуг займають транспортні – 2,92 млрд. дол. (83,7 %) і зокрема послуги трубопровідного транспорту – 1,75 млрд. дол., морського транспорту – 434,2 млн. дол. (12,5 %), залізничного транспорту – 328,5 млн. дол. (9,4 %), повітряного транспорту – 218,8 млн. дол. (6,3 %).
Обсяг імпорту послуг – 1,36 млрд. дол., він зріс на 22,2 %. Імпорт послуг з країн СНД зменшився на 15,8 млн. дол., зокрема з РФ – на 16,1 млн. дол. (8 %), Обсяги імпорту з інших країн світу зросли на 263,3 млн. дол. (30 %), з них з Великобританії на 30,1 млн. дол. (в 1,4 рази), Швеції – на 13,4 млн. дол., Німеччини – на 10,6 млн. дол. (в 12 разів), Угорщини – 8,7 млн. дол. (в 2,3 рази), Польщі – на 6,3 млн. дол. (в 1,5 рази), Австрії – на 4,9 млн. дол. (в 1,3 рази), Швейцарії – на 4,9 млн. дол. (в 1,2 рази), Ірландії – на 2,9 млн. дол. (в 1,9 рази).
ІІІ. Аналіз торгівлі з країнами СНД
В геоекономічній структурі торгівлі України відбулися значні зміни. На зміну постійній тенденції збільшення частки торгівлі з іншими країнами світу торгівля почала схилятися у бік СНД, хоча і не дуже помітно. Так, якщо в 1999 році питома вага зовнішньоторговельного обороту з країнами СНД становила 44,3 % від загального товарообігу, то в 2000 році вона зросла до 44,6 %, при цьому питома вага експорту збільшилась з 36,2 % до 36,8 %, а в імпорті зберігалася на рівні 53,9 %. Відбулося зменшення частки зовнішньоторговельного обороту з іншими країнами світу з 55,7 % до 5,4 %, а зменшення частки в експорті – з 63,8 % до 63.2 % та збереження частки імпорті на рівні 46,1 %.
Зовнішньоторговельний оборот товарами, послугами, роботами з країнами СНД в 2000 році становив 14,9 млрд. дол., що на 2,42 млрд. або 19,4 % більше, ніж у 1999 році (12,48 млрд. дол.). Обсяги експорту товарів та послуг збільшилися на 1,42 млрд. дол. або на 20,7 % і дорівнювали 6,64 млрд. дол. Імпорт з цих країн зріс на 1,28 млрд. дол. або на 18,4 % і досяг 8,26 млрд. дол. Невідємне сальдо за 2000 рік склалося у сумі 1,62 млрд. дол. проти 1,48 млрд. дол. на 1999 рік.
У 2000 році Російська Федерація залишалась основним торговельним партнером України. Питома вага Російської Федерації у зовнішньоторговельному обігу України за 2000 рік становить 34,7 %. У 2000 році загальний товарообіг з Російською Федерацією становив на 11,7 % або на 1,22 млрд. дол. При цьому експорт товарів і послуг порівняно з попереднім роком збільшився на 21,9 % і склав 5,56 млрд. дол., а імпорт товарів та послуг – на 3,7 % (6,01 дол. з поліпшенням проти 1999 року на 783,4 млн. дол.). У торгівлі з іншими країнами СНД спостерігається зростання обсягів імпорту товарів та послуг на 14,6 % та обсягів імпорту – в 1,9 рази, що призвело до збільшення в 1,6 рази зовнішньоторговельного обороту товарами, послугами, роботами з країнами СНД без врахування Російської Федерації, який склав у 2000 році 3,33 млрд. дол. При цьому обсяги експорту – 1,08 млрд. дол., імпорту – 2,25 млрд. дол. Зовнішньоторговельне сальдо склалося відємним у сумі 1,18 млрд. дол. і погіршилося порівняно з 1999 роком 2488, 2 млн. дол.) на 927,4 млн. дол.
Найбільшими споживачами українських товарів та послуг серед країн СНД були: Білорусія – 304,5 млн. дол. (1,7 % обсягу серед країн СНД від загального експорту товарів та послуг з України), Молдова – 197,9 млн. дол. (1,1 %), Туркменистан – 163,9 млн. дол. (0,9 %), Узбекистан – 119,5 млн. дол. (0,7 %), Таджикистан – 97,7 млн. дол. (0,5 %), Казахстан – 81,3 млн. дол. (0,5 %), Азербайджан – 45,8 млн. дол. (0,3 %), Грузія – 42,4 млн. дол. (0,2 %), Вірменія 14,3 млн. дол. (0,1 %) та Киргизстан – 6,9 млн. дол. (0,04 %).
Найбільші обсяги імпорту товарів та послуг надходили з Туркменистану – 947,4 млн. дол. 6,2 % обсягів загального імпорту товарів та послуг до України), Білорусії – 613,3 млн. дол. (4 %), Казахстану – 417,8 млн. дол. (2,7 %), Узбекистану – 180 млн. дол. (1,2 %), Грузії – 42,9 млн. дол. (0,3 %), Азербайджану – 25,7 млн. дол. (0,2 %), Молдови – 45,4 млн. дол. (0,2 %), Вірменії – 4,9 млн. дол. (0,03 %), Киргизстану – 2,7 млн. дол. (0,02 %), Таджикистану – 1 млн. дол. (0,01 %).
Отож, прослідкується яскрава тенденція до збільшення обсягів експортно-імпортних операцій з країнами СНД, що має величезне значення для економічного розвитку країни. Завдяки близьким економічним партнерам Україна збільшила товарообіг дешевим товаром від близьких сусідів, одночасно імпортуючи власний товар, ринок наситився необхідними товарами і послугами, принісши економіці країни зростання, значні вкладення. В багатьох випадках торгівля з зовнішньоекономічними партнерами залежить від показників торгівлі. З країнами СНД. Вона є надзвичайно важливою і необхідною умовою розвитку економіки країни.
IV. Аналіз торгівлі з країнами світу
У торгівлі з країнами світу без врахування країн СНД утримується певна стабільність. Зовнішньоторговельний оборот товарами, послугами, роботами з іншими країнами світу у 2000 році становив 18,48 млрд. дол., що на 2,8 млрд. дол. або на 17,9 % більше рівня 1999 року, в тому числі експорт – 11,42 млрд. дол., що більше обсягів попереднього року на 1,33 млрд. дол. або на 17,8 %, а імпорт – 7,06 млрд. дол., що на 1,08 млрд. дол. або на 18 % більше рівня 1999 року.
Склалося додатне сальдо торгівлі в сумі 4,36 млрд. дол., яке перевищує показник 1999 року на 650,5 млн. дол. або на 17,5 % і виступає компенсуючим фактором на фоні відємного сальдо, що утворюється в торгівлі з країнами СНД.
Основні експортні поставки товарів і послуг здійснювались в країни Європи (30,2 % обсягів експорту товарів та послуг з України), Азії (20,5 %), Африки (4,2 %), Америки (7,8 %).
На європейському континенті превалює торгівля з країнами Європейського Союзу, включаючи Туреччину (як члена митного союзу ЄС та асоційованого члена ЄС), на частку яких припадає 21,4 % зовнішньоторговельного обороту товарів та послуг.
Висновки
Важливою особливістю торгівлі у 2000 році стало поліпшення показників експорту перш за все за рахунок активації торговельних стосунків з Російською Федерацією. Так експорт товарів до РФ за 2000 рік становив 3,52 млрд. дол. і збільшився на 46,7 %. Це свідчить про подолання в РФ та країнах СНД наслідків серпневої 1998 року фінансової кризи, поліпшення загальних показників розвитку їх економік.
Імпорт товарів протягом 2000 року характеризується зростанням обсягів на відміну від попереднього року, коли протягом І та ІІ кварталів спостерігалося значне зменшення (за січень – березень 1999 року обсяги імпорту товарів порівняно з аналогічним періодом попереднього року зменшились на 15,3 %, за січень – червень 1999 року це зменшення становило 24,6 %, за 1999 рік скорочення імпорту – 20,2%).
Однією з причин збільшення обсягів імпорту стало зростання на 15 % поставок енергоносіїв, зокрема, нафти та газу, для яких було характерним підвищення вартості за рахунок збільшення світових цін на цей вид продукції.
Зростання обсягів імпорту товарів протягом 2000 року пов’язане з поліпшенням фінансового стану підприємств, що давало їм можливості закупити продукцію, необхідну для розвитку власного виробництва.
Зовнішньоторговельний оборот послуг в 2000 році дорівнював 4,85 млрд. дол. і по відношенню до попереднього року збільшився на 120,6 млн. дол. або 2,6%.
Зменшення експорту послуг зумовлено перш за все зменшенням обсягів послуг транспорту на 155,3 млн. дол. або 5,1 %, послуг зв’язку – на 11, 3 млн. дол. або 11,3 %, роялті та ліцензійних послуг – на 1,5 млн. дол. або в 1,5 рази, послуг приватним особам та в галузі культури, відпочинку – на 0,8 млн. дол. або 18,6 %.
З переходом України до ринкової економіки налагодження стійких зовнішньоекономічних зв’язків є важливим кроком у подальшому економічному зростанні країни, виходу її з економічної кризи, зростанню НВП і ВВП. В майбутньому Україна стане розвиненою державою, тимчасові труднощі будуть подолані. До поки буде існувати виробництво, до тих пор буде існувати торгівля. Важливим є розробка стратегічних планів розвитку – генеральної програми розвитку торгівлі, розробка напрямків, постановка цілей і порядку їх використання.
Вариант 49
Задача № 1
Розрахуємо основні макроекономічні показники: ВВП, ВНП, ВНД, ВрНД, ЧНД, ЧрНД і особистий доход (ОД).
Таблиця № 1
Основні рахунки національної економіки (млрд. грн.)
| 1 | Заробітна плата | ЗП | 167 |
| 2 | Амортизація | А | 9 |
| 3 | Експорт | Э | 5 |
| 4 | Загальні державні витрати | Оаз | 89 |
| 5 | Непрямі податки | КН | 69 |
| 6 | Трансферні платежі | Тр | 18 |
| 7 | Рента | Р | 4 |
| 8 | Чистий % як доход від фінансових активів | НП | 12 |
| 9 | Чисті інвестиції | ЧИ | 21 |
| 10 | Імпорт | І | 7 |
| 11 | Доходи індивідуальних власників | СД | 2 |
| 12 | Споживчі витрати | ПЗ | 169 |
| 13 | Субсидії | З | 4 |
| 14 | Валовий випуск | ВВ | 329 |
| 15 | Валовий корпоративний прибуток | ВКП | 79 |
| 16 | Матеріальні витрати галузей | МЗ | 126 |
| 17 | Неприбуткові податки | НН | 24 |
| 18 | Чистий зовнішній первинний доход | ЧПДв | 54 |
| 19 | Чисті поточні зовнішні трансферти | ЧТТв | 64 |
| 20 | Відрахування від ЗП у страховий фонд | ОЗП | 82 |
| 21 | Дивіденди | Д | 6 |
| 22 | Внутрішні соціальні трансферти | СТвн | 59 |
| 23 | Чисті зовнішні соціальні трансферти | ЧСТв | 2 |
1. Знайдемо ВВП по виробничому методі:
ВВП = (ВВ – МЗ) + (КН – З)
ВВП = (329 – 126) + ( 69 – 4) = 268
2. Знайдемо ВВП по методу кінцевого використання (по витратах):
ВВП = ПЗ + ВИ + ГЗ + ЧЭ
ВИ = ЧИ + А = 21 + 9 = 30;
ГЗ = Огз – Тр = 89 – 18 = 71
ЧЭ = Э – И = 5 – 7 = -2
ВВП = 169 + 30 = 71 – 2 = 268
3. Знайдемо ВВП по розподільному методі (по доходах):
ВВП = ЗП + ВКП + СД +(НН – З)
ВВП = 1677 + 79 + 2 + (24 – 4) = 268
4. Знайдемо ЧВП (чистий внутрішній продукт):
ЧВП + ВВП – А = 268 – 9 = 259
5. Знайдемо ВНД (валовий національний доход):
ВНД = ВВП + ЧПДв = 268 + 54 = 322
6. Знайдемо ВрНД (валовий розполагаємий національний доход)
ВрНД = ВНД + ЧТТв = 322 + 64 = 386
7. Знайдемо ЧНД (чистий національний доход):
ЧНД = ВНД – А = 322 – 9 = 313
8. Знайдемо ЧрНД (чистий розполагаємий національний доход):
ЧрНД = ВрНД – А = 386 – 9 = 377
9. Знайдемо ОД (особистий доход):
ОД = (ЗП – ОЗП) + Р + НП + Д + СД + СТвн + ЧСТв
ОД = (167 – 82) + 4 + 12 + 6 + 2 + 59 + 2 = 170
10. Індекс інфляції дорівнює 159 % чи 1,59
Знайдемо ВВПр (реальний валовий внутрішній продукт):
ВВПр = 268 / 1,59 = 168
11. Знайдемо ВНДр (реальний валовий національний доход):
ВНДр = 322 / 1,59 = 202,5
12. Знайдемо ОДр (реальний особистий доход):
ОДр = 170 / 1,59 = 106,9
Задача № 2
За даними, що характеризують функцію споживання:
а) побудувати криву споживання;
б) визначити формулу функції заощадження і побудувати криву заощадження;
в) визначити граничні схильності до споживання і заощадження;
г) вплив на споживання і заощадження і розміщення їх кривих таких детермінантів;
2.10. Соціальне забезпечення населення покращилося
2.20. Соціальне забезпечення населення погіршилося
Рівняння функції споживання має вид для усіх варіантів –
С = Со + с Y .
Студент вибирає свій варіант згідно шифру на підставі дані таблиці:
| Шифр | З | с |
| 49 | З + N | 0,8 |
Со = 149
Детермінанти студенти вибирають згідно правила: для шифру № 49 – 10 і 20.
а) Функція споживання прийме вид: С = Со + сY С = 133 + 0,8 * Y, де Y – можливі обсяги ВВП.
Побудуємо криву споживання С, узявши за основу дві крапки:
Y1 = 0, C1 = 149 (C = 149 + 0,8 * 0 = 149)
|
|
|
|
|
|
|
Мал. 1
б) Формула функції заощадження: S = -149 + (1 – 0.8) * Y = -149 + 0.2 * Y
Побудуємо криву заощаджень S, узявши за основу дві крапки:
Y1 = 0, S1 = -149 (S = -149 + 0,2 * 0 = -149)
Y2 = 745, S2 = 0 (S = -149 + 0,2 * 745 = 0)
|
Мал. 2
в) Гранична схильність до споживання МРС. Зміна споживання / зміна доходу
(309 – 149) / 200 = 0,8
Гранична схильність до заощадження МРС: 1 – 0,8 = 0,2
г) 2.10. У випадку поліпшення соціального забезпечення населення, тим слабкіше стає в населення стимул для заощаджень. Таким чином, попит населення зросте, що збільшить споживання, тобто крива споживання зміститься нагору, а заощадження знизяться, тобто крива заощаджень зміститься вниз.
2.20. У випадку погіршення соціального забезпечення населення усе відбудеться навпаки.
Задача № 3
Визначити рівноважний обсяг ВВП (Yp) для:
а) приватної закритої економіки
б) змішаної закритої економіки
в) змішаної відкритої економіки
Використовуючи наступні дані:
1. Функції споживання і заощадження беруться з задачі 2
2. Величина інвестицій Ig дорівнює сумі валових внутрішніх інвестицій
Ig = ЧИ + А = 21 + 9 = 30
ЧИ та А беруться з задачі 1
3. Величина державних закупівель товарів і послуг G розраховуються по формулі: G = ОГз – Тр = 89 – 18 = 71 . Значення державних витрат ОГз і трансферних платежів Тр беруться з задачі 1.
4. Величина податків Т складається з непрямих податків КН і неприбуткових податків НН, що беруться з задачі 1. Т = 69 + 24 = 93 .
5. Питома вага податків у доході t обчислюють як співвідношення T / Y, узятих з п. 4 і задачі 1: t = T / Y = 93 / 268 = 0,35 .
6. Гранична схильність до імпорту МРМ = 0,1 для усіх варіантів, величина експорту береться з задачі 1.
Задача розв’язується аналітичним і графічним методами, використовуючи моделі «витрати – випуск», і «вилучення – інєкції».
Умови рівноваги мають вид:
а) для приватної закритої економіки – Y = Co + МРС * Y + Ig
б) для змішаної закритої економіки:
Y = Co + МРС * (Y – Т) + Ig + G
Y = Co + МРС * (1 – t) * Y + Ig + G
в) для відкритої економіки:
Y = Co + МРС * (1 – t) * Y + Ig + G + E – MPM * Y
МРС – гранична схильність до споживання береться з задачі 2.
Одночасно варто вказати на форми простого мультиплікатора витрат (інвестицій), мультиплікатора податків, складного мультиплікатора державних витрат, мультиплікатора витрат в умовах відкритої економіки.
а) Визначимо рівноважний обсяг виробництва для приватної закритої економіки, використовуючи модель «витрати – випуск»: Y = Co + МРС * Y + Ig = 149 + 0,8 * Y + 30
Знайдемо Y: Y – 0,8 * Y = 179 0,35 Y = 179 Y = 895
Побудуємо графік сукупних витрат по двох крапках: Y = 0; C + 0,8 * Y + Ig = 179 і Y = 895; C + 0,8 * Y + Ig = 895 (мал. 3). Як видно з графіка, у крапці А буде знаходитися рівноважний обсяг виробництва.
Мал. 3
Визначимо рівноважний обсяг виробництва для приватної закритої економіки, використовуючи модель «вилучень – інєкцій»:
Мультиплікатор інвестицій (витрат) буде дорівнювати 1 / МРС = 1/0,2 = 5, де МРС – гранична схильність до заощаджень.
Т.е. збільшення інвестицій на 30 млрд. грн. викликає збільшення ВВП на 150 млрд. грн. (30 * 5), Таким чином, рівноважний обсяг виробництва складе: 745 (рівноважний обсяг виробництва в задачі № 2) + 150 = 895 млрд. грн. Графічно ця ситуація представлена на мал. 4, де у виді вилучень виступають заощадження S, а у виді інєкцій – інвестиції Ig. Крапка перетинання А є крапкою рівноваги.
Мал. 4
б) Визначимо рівноважний обсяг виробництва для змішаної закритої економіки, використовуючи модель «витрати – випуск»: Y = Co + МРС * (Y – Т) + Ig + G = 149 + 0,8 * (Y – 93) + 30 + 71
Знайдемо податковий мультиплікатор: - МРС / MPS = -0,8/0,2 = - 4, тобто ріст податків на 93 млрд. грн. викликає зниження ВВП на 372 млрд. грн. (93 * 4).
Мультиплікатор державних витрат: 1/ MPS = 1/0,2 = 5, тобто в нашому випадку ріст витрат на 71 млрд. грн. викликає ріст ВВП на 355 млрд. грн. (71 * 5).
Таким чином, сукупний вплив держави на економіку приведе до зменшення рівноважного обсягу виробництва ВВП на 17 млрд. грн. (372 – 355), а сам обсяг буде дорівнювати 878 млрд. грн. (895 – 17).
Це підтверджує рівність функції: Y = Co + МРС * (Y – Т) + Ig + G = 149 + 0,8 * (Y – 93) + 30 + 71 = 878.
На графіку (мал. 5) видно, що загальне зменшення витрат до 175,6 млрд. грн. (179 – (93 * 0,8) + 71) зменшить рівень виробництва до 878 млрд. грн., а крапкою рівноваги буде крапка А1 .
Мал. 5
Визначимо рівноважний обсяг виробництва для змішаної закритої економіки, використовуючи модель «вилучень – інєкцій»:
Заощадження населення зменшаться на 18,6 млрд. грн. (93 * 0,2), а податки збільшаться на 93 млрд. грн. У результаті загальна сума вилучень складе 74,4 млрд. грн. (93 – 18,6). Державні витрати збільшать інєкції на 71 млрд. грн. Таким чином, вилучення перевищать доходи на 3,4 млрд. грн. (74,4 – 71). А це, з урахуванням мультиплікатора витрат, знизить ВВП на 17 млрд. грн. (3,4 * 5).
Графічно ця ситуація представлена на мал. 6, де у виді вилучень виступають заощадження S (S0 – до введення податків, S1 – після) і податки Т, а у виді інєкцій – інвестиції Ig і державні витрати G. Крапка перетинання А1 є новою крапкою рівноваги.
Мал. 6
в) Визначимо рівноважний обсяг виробництва для змішаної відкритої економіки, використовуючи модель «витрати – випуск»: Y = Co + МРС * (Y – Т) + Ig + G + Е – МРМ * Y = 149 + 0,8 * (Y – 93) + 30 + 71 + 5 – 0,1 * 268
Т.е. має місце скорочення сукупних витрат на 21,8 млрд. грн. (5 – 0,1 * 268) – негативний чистий експорт. У нашому випадку це викликає зниження ВВП на 109 млрд. грн. (21,8 * 5). Рівноважний обсяг ВВП буде дорівнювати 769 млрд. грн. (878 – 109).
Це підтверджує рівність функції: Y = Co + МРС * (Y – Т) + Ig + G + Е – МРМ * Y = 149 + 0,8 * (Y – 93) + 30 + 71 + 5 – 0,1 * 268 = 769
На графіку (мал. 7) видно, що загальне зменшення витрат до 153,8 млрд. грн. зменшить рівень виробництва до 769 млрд. грн., а новою крапкою рівноваги буде крапка А2 .
Визначимо рівноважний обсяг виробництва для змішаної закритої економіки, використовуючи модель «вилучення – інєкцій»:
Вилучення у виді імпорту збільшилися на 26,8 млрд. грн. (Y * MPM = 268 * 0,1 = 26,8), а інєкції у виді експорту збільшилися тільки на 5 млрд. грн., що привело до зниження ВВП на 109 млрд. грн. ((5 – 26,8) * 5).
Графічно ця ситуація представлена на мал. 8. Крапка перетинання кривих А2 є новою крапкою рівноваги.
Мал. 7
Мал. 8
Задача № 4
Побудувати криві IS і LM для наступних значень ставки відсотка:
| I | 20 | 18 | 16 | 14 | 12 | 10 | 8 | 6 | 4 |
| IS – Y | |||||||||
| LM - Y |
Функція кривої IS має вид: Y = a * (E – bi)
Величина Е обчислюється по формулі: E = C + I + G
Значення зазначених споживчих витрат З (ПЗ) = 169, інвестицій – I (ЧИ + А) = 30 і державних закупівель – G беруться з задачі 1. При цьому варто мати на увазі, що G = Огз – Тр = 89 – 18 = 71 . Е = 169 + 30 + 71 = 270 .
Коефіцієнт a обчислюється по формулі:
1
a = -----------------------
1 – МРС (1-t)
Значення МРС = 0,8 і t = 0,35 (беруться з задачі 3). Коефіцієнт b для усіх варіантів дорівнює 4.
Функція кривої LM має вид:
1 M h
Y = ---- (-----) + ------ i
k P k
Коефіцієнти k, h для усіх варіантів однакові і рівні: k = 0,5, h = 8.
Показник реальних запасів коштів М / Р для варіанта № 49 дорівнює 90.
Визначити крапку макроекономічної рівноваги, рівноважну ставку відсотка та ВВП. Як зміниться величина загального випуску в короткостроковому періоді (виросте чи зменшиться), якщо держава знизить податки, збільшить свої закупівлі, збільшить грошову пропозицію в оберті? Відповіді проілюструвати відповідними зсувами кривих IS і LM.
Заповнимо таблицю 2, використовуючи наступні функції:
IS: Y = a * (E – b*i) = ((1 / (1-MPC * (1-t)))* (E – b*I) = ((1 / (1 – 0,8 * (1 – 0,35))) * (270 – 4 * i))
LM: Y = (1 / k) * (M / P) + (h / k) * i = 1 / 0,5) * 90 + (8 / 0,5) * i
Таблиця № 2
| I | 20 | 18 | 16 | 14 | 12 | 10 | 8 | 6 | 4 |
| IS – Y | 398 | 415 | 431 | 448 | 465 | 482 | 498 | 515 | 532 |
| LM - Y | 500 | 468 | 436 | 404 | 372 | 340 | 308 | 276 | 244 |
Побудуємо на підставі цих дані графіки:
Мал. 9
Знайдемо рівноважну ставку відсотка, використовуючи рівність функцій IS
Y = LM – Y ((1/1 – 0,8) * (1 – 0,35))) * (270 – 4 * i)) = (1/0,5) * 90 + (8/0,5) * i 2,09 * (270 – 4 * i) = 180 + 16 * i 565 – 8,4 * i = 180 + 16 * i 385 = 24,4 * i
i = 15,81
При такій ставці відсотка рівноважне значення ВВП (у0 ) складе близько 432,9 млрд. грн. ((1/0,5) * 90 + (8/0,5) * 15,81 = 432,9). На графіку (мал. 9) е0 – крапка рівноваги.
Якщо держава:
1) знизить податки, те крива IS зміститься вправо, що приведе до зростання виробництва (у0 y1 , мал. 9);
2) збільшить свої закупівлі, то ситуація буде аналогічна (у1 y2 , мал. 9);
3) збільшить грошова пропозиція в обороті, то вправо зміститься крива LM, що також приведе до збільшення виробництва (у2 y3 , мал. 9).
Задача № 5
У таблиці зазначені початкові активи і зобовязання банку «Тетерів»:
| Активи | Зобовязання і власний капітал |
| Готівка 59 | Вклади до запитання 175 |
| Резерви 89 | Акції 221 |
| Позички 149 | |
| Цінні папери 99 |
Баланс банку «Житомирбанк»:
| Активи | Зобовязання і власний капітал |
| Готівка 69 | Вклади до запитання 200 |
| Резерви 89 | Акції 216 |
| Позички 149 | |
| Цінні папери 109 |
Норма обовязкових резервів комерційних банків складає 20 % від суми вкладів до запитання.
1. Яку суму кредиту може надати кожний з банків, якщо готівка буде зарахована в резерви?
«Тетерів»: (59 + 89) – 175 * 0,2 = 148 – 35 = 113
«Житомирбанк»: (69 + 89) – 200 * 0,2 = 158 – 40 = 118
2. Яким буде баланс кожного з банків, якщо кредит надається на цю же суму, що кладеться на рахунок до запитання в цьому ж банку?
Банк «Тетерів»:
| Активи | Зобовязання і власний капітал |
| Готівка 59 | Вклади до запитання* 288 |
| Резерви 89 | Акції 221 |
| Позички* 262 | |
| Цінні папери 99 |
Банк «Житомирбанк»:
| Активи | Зобовязання і власний капітал |
| Готівка 69 | Вклади до запитання* 318 |
| Резерви 89 | Акції 216 |
| Позички* 267 | |
| Цінні папери 109 |
3. Яким буде звіт кожного з банків, якщо позичальники кредиту випишуть чек на свій банк для розрахунків із клієнтами іншого банку?
Банк «Тетерів»:
| Активи | Зобовязання і власний капітал |
| Готівка* 0 | Вклади до запитання* 175 |
| Резерви* 35 | Акції 221 |
| Позички 149 | |
| Цінні папери 99 |
Банк «Житомирбанк»:
| Активи | Зобовязання і власний капітал |
| Готівка* 0 | Вклади до запитання* 200 |
| Резерви* 40 | Акції 216 |
| Позички 267 | |
| Цінні папери 109 |
4. Вкладники вклали додатково в банк «Тетерів» 100 тисяч грн., що зараховані цілком у резерви. Яким буде балансовий звіт цього банку, якщо за початковий баланс прийняти баланс банку, отриманий у п.3?
Банк «Тетерів»:
| Активи | Зобовязання і власний капітал |
| Готівка* 0 | Вклади до запитання* 275 |
| Резерви* 135 | Акції 221 |
| Позички 262 | |
| Цінні папери 99 |
5. Яку максимальну суму позики може надати банк «Тетерів» у цьому випадку, якщо готівка також зараховується до резервів?
135 – 275 * 0,2 = 80
6. Яким буде звіт банку «Тетерів», якщо він надасть позику в максимально можливій сумі своєму клієнту – Ткачуку О.Л., що зараховує її на свій внесок?
Банк «Тетерів»:
| Активи | Зобовязання і власний капітал |
| Готівка 0 | Вклади до запитання* 355 |
| Резерви 135 | Акції 221 |
| Позички* 342 | |
| Цінні папери 99 |
7. Яким буде звіт цього ж банку, якщо Ткачук О.Л. випише на банк чек на цю же суму для розрахунку з клієнтом банку «Житомирбанк» - Полищуком Т.І.?
Банк «Тетерів»:
| Активи | Зобовязання і власний капітал |
| Готівка 0 | Вклади до запитання* 275 |
| Резерви* 55 | Акції 221 |
| Позички 342 | |
| Цінні папери 99 |
8. Як зміниться балансовий звіт «Житомирбанка», якщо чек на зазначену суму буде інкасований на імя Поліщука Т.І.?
Банк «Житомирбанк»:
| Активи | Зобовязання і власний капітал |
| Готівка* 80 | Вклади до запитання* 280 |
| Резерви 40 | Акції 216 |
| Позички 267 | |
| Цінні папери 109 |
9. На яку максимальну суму може дати кредит «Житомирбанк», якщо його готівка зараховується до резерву?
(80 + 40) – 280 * 0,2 = 64
10. Яка додаткова сума депозитних грошей створена в результаті здійснення зазначених операцій?
В другій операції – 231 (113 + 118), у шостий – 80. Всього 311 (231 + 80)
11. Як будуть виглядати останні звіти банків «Тетерів» - п.7 і «Житомирбанк» - п.8, якщо перший придбає облігації на суму в 20 тис. грн., а другий продасть цінних паперів на суму в 20 тис. грн.?
Банк «Тетерів»:
| Активи | Зобовязання і власний капітал |
| Готівка 0 | Вклади до запитання* 295 |
| Резерви 55 | Акції 221 |
| Позички 342 | |
| Цінні папери* 119 |
Банк «Житомирбанк»:
| Активи | Зобовязання і власний капітал |
| Готівка 80 | Вклади до запитання* 260 |
| Резерви 40 | Акції 216 |
| Позички 267 | |
| Цінні папери* 89 |
12. Обчислити величину грошового мультиплікатора банківської системи:
а) без обліку розподілу доходів населення на готівку і депозити:
m1 = 1 / R = 1/0,2 = 5
б) якщо коефіцієнт розподілу доходів населення на готівку і депозити складає d = 0,8
m2 = (1 + d) / (R + d) = (1 + 0,8) / (0,2 + 0,8) = 1,8
13. Яку суму додаткових депозитних грошей здатна створити банківська система при збільшенні початкових депозитів на 100 тис. грн.:
а) без обліку розподілу доходів населення на готівку і депозити:
100 * m1 = 100 * 5 = 500
б) з урахуванням розподілу доходів населення на готівку і депозити:
100 * m2 = 100 * 1,8 = 180
Задача № 6
У таблиці приведені дані про виробництво двох товарів – пшениці і кави в двох країнах А и Б при використанні однієї одиниці однакового ресурсу праці.
| Товар | А | Б |
| Пшениця | 1 | 1 |
| Кава | 1 | 2 |
1. На якому продукті варто спеціалізуватися кожній країні?
Країні А – на пшениці, країні Б – на каві.
У таблиці приведені дані про виробництво двох товарів:
| Країна | Показник | Обсяг (т) |
| А | Пшениця максимальний | 150 |
| Пшениця до спеціалізації | 90 | |
| Пшениця на експорт | 50 | |
| Б | Кава максимальний | 100 |
| Кава до спеціалізації | 20 | |
| Кава на експорт | 75 |
2. Скласти таблицю і побудувати криві виробничих можливостей країн А и Б, якщо країна А при використанні усіх своїх ресурсів може зробити 150 млн. тонн пшениці, а країна Б – 100 млн. тонн кави.
Складемо таблицю 3 і мал. 10
3. Указати на кривих виробничих можливостей крапки, що відповідають обсягам виробництва пшениці 90 млн. тонн у країні А и кави 20 млн. тонн у країні Б до спеціалізації.
На мал. 10 це крапки А и Б відповідно.
Таблиця № 3
| Країна | Товар | Обсяг виробництва до спеціалізації | Обсяг виробництва після спеціалізації | Обсяг експорту (-) і імпорту (+) | Обсяг після торгівлі | Виграш від спеціалізації і торгівлі |
| А | Пшениця | 90 | 150 | -50 | 100 | 10 |
| Кава | 60 | 0 | 75 | 75 | 15 | |
| Б | Пшениця | 40 | 0 | 50 | 50 | 10 |
| Кава | 20 | 100 | -75 | 25 | 5 |
Мал. 10
4. Визначити загальний виграш обох країн разом від вільної торгівлі між ними після спеціалізації виробництва кожної з них на відповідному продукті.
З таблиці 3 видно, що загальний виграш складе 20 т. пшениці (150 – (90 + 40)) і 20 т. кава (100 – (60 + 20)).
5. Яким буде виграш кожної із країн від зовнішньої вільної торгівлі, якщо умови торгівлі між ними зазначеними товарами складають 1 тонна пшениці = 1,5 тонни кави, і коли країна А експортує в країну Б 50 тонн пшениці, а країна Б експортує в країну А 75 тонн кави.
З таблиці 3 видно, що виграш країни А складе 10 т. пшениці (100 – 90) і 15 т. кави (75 – 60), а виграш країни Б складе 10 т. пшениці (50 – 40) і 5 т. кави (25 – 20).
6. Побудувати криву торгових можливостей для кожної країни, коли між ними установиться вільна торгівля, відклавши на кривих виробничих можливостей крапки, що враховують виграш кожної з країн від зовнішньої торгівлі (мал. 11).
Мал. 11
Задача № 7
Економічний ріст характеризується виробничою функцією в = .
| Шифр | ДО1 | d | S |
| 49 | 13,0 | 0,1 | 0,39 |
1. Заповнити наступну таблицю для перших чотирьох років розвитку економіки
Таблиця № 4
| Рік (n) | k | Y | i = sy | c | d | d до | D до |
| 1 | 13,000 | 3,606 | 1,406 | 2,199 | 0,1 | 1,300 | 0,106 |
| 2 | 13,106 | 3,620 | 1,412 | 2,208 | 0,1 | 1,311 | 0,101 |
| 3 | 13,207 | 3,634 | 1,417 | 2,217 | 0,1 | 1,321 | 0,097 |
| 4 | 13,304 | 3,647 | 1,423 | 2,225 | 0,1 | 1,330 | 0,092 |
| - | - | - | - | - | - | - | - |
| 15,210 | 3,900 | 1,521 | 2,379 | 0,1 | 1,521 | 0,000 |
у який:
к – капіталоозброєність праці (кn+1 = кп + Dкn );
у – обсяг виробництва ВВП у розрахунку на одна зайнятого (продуктивність праці): у = ;
s – норма заощаджень;
і – інвестиції;
с – рівень споживання ( у – і);
d - коефіцієнт вибуття капіталу (норма амортизації);
dк – амортизація;
Dк – зміна капіталоозброєності (і - (к).
2. Визначити темпи економічного росту щорічного і за весь період:
2 рік - +0,015 (3,620 – 3,606) чи 0,41 % (0,015 / 3,606 * 100)
3 рік - +0,014 (3,634 – 3,620) чи 0,39 % (0,014 / 3,620 * 100)
4 рік - +0,013 (3,647 – 3,634) чи 0,37 % (0,013 / 3,634 * 100)
За весь період - +0,042 (3,647 – 3,606) чи 1,16 % (0,042 / 3,606 * 100)
3. Знайти обсяг капіталоозброєності праці для стійкого рівня економічного розвитку.
Оскільки в стійкому стані Dк = 0, а Dк = sy - dк, у нашому прикладі
у = , одержуємо:
к = ( s / d )2 = (0,39/0,1)2 = 3,92 = 15,21
Цей результат підтверджують дані, приведені в таблиці 4 (Dк = 0) і мал. 12 (криві d к и і перетинаються).
Мал. 12
4. Визначити обсяг капіталоозброєності праці, при якому виконується «золоте правило» нагромадження Солоу, тобто досягається максимальний рівень споживання.
Для цього повинне виконуватися наступне рівність: МРК = d,
де МРК – гранична продуктивність капіталу.
Знаючи, що для виробничої функції Кобба – Дугласа МРК = a у / k, а також те, що в нашому прикладі a = , d= 0,1, у = , заповнимо таблицю 5.
Таблиця 5
Порівняння стійких станів
| s | к* | у* | d к* | с* | МРК | МРК - d |
| 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | - | - |
| 0,1 | 1,0 | 1,0 | 0,1 | 0,9 | 0,500 | 0,400 |
| 0,2 | 4,0 | 2,0 | 0,4 | 1,6 | 0,250 | 0,150 |
| 0,3 | 9,0 | 3,0 | 0,9 | 2,1 | 0,167 | 0,067 |
| 0,4 | 16,0 | 4,0 | 1,6 | 2,4 | 0,125 | 0,025 |
| 0,5 | 25,0 | 5,0 | 2,5 | 2,5 | 0,100 | 0,000 |
| 0,6 | 36,0 | 6,0 | 3,6 | 2,4 | 0,083 | -0,017 |
| 0,7 | 49,0 | 7,0 | 4,9 | 2,1 | 0,071 | -0,029 |
| 0,8 | 64,0 | 8,0 | 6,4 | 1,6 | 0,062 | -0,038 |
| 0,9 | 81,0 | 9,0 | 8,1 | 0,9 | 0,056 | -0,044 |
| 1,0 | 100,0 | 10,0 | 10,0 | 0,0 | 0,050 | -0,050 |
Як видно з таблиці 5 обсяг капіталоозброєності праці к*, при якому досягається найвищий рівень споживання з* і виконується умова МРК = ( складає 25 одиниць капіталу на людину.
5. Визначити норму заощадження, що відповідає цьому правилу для устояного розвитку і рівень споживання.
Ми бачимо в таблиці 5, що норма заощадження для устояного розвитку дорівнює 0,5. При цьому рівень споживання складає 25 од. продукції на людину, що є максимально можливим. Це видно також як максимальна відстань с** між кривими виробництва f(k*) і вибуття dк* на мал. 13.
Мал. 13
Список використаної літератури
1. Бугай В.В., Ливинцев И.Н. Міжнародні економічні відносини. – М., 1999
2. Бурковський І. Теорія міжнародної торгівлі. – К., 1996 р.
3. Вісник МГУ, № 9, 2001 р.
4. Вісник податкової служби, 1999 р., № 18, с. 33 - 40
5. Діловий вісник, 2001 р. № 5, с. 14 – 16, № 3, с. 20 – 25
6. Дорибуш Р. Фишер С. Макроекономіка. Пер. З англ.. – М. Изд. МГУ:Инфра-М, - 1997
7. Економіка України, 2001 р. № 4, с. 83, № 7, с. 66 – 69
8. Закон і бізнес, 1999 р., № 50
9. Зеркало недели, 2001 р. № 3, с. 10
10. Зовнішня торгівля, 1999 р. № 3 – 4, с. 197 – 200
11. Інформаційний бюлетень Держкомстату України, 1999 р. № 10 – 12, с. 61 – 71
12. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Економікс: принципи, проблеми та політика. Пер. з англ. 11-го видання. – К.: Хагар-Демос, - 1993
13. Менкью Н. Грегорі. Макроекономіка. – М.: Изд. МГУ, - 1994
14. Офіційний вісник, 1999 р., № 46, с. 1
15. Соболев В.М. Макроекономіка. Навчальний посібник для студентів економічних ВУЗів. Харків: НВФ “Студцентр”, 1997
16. Україна бізнес, 2000 р., № 3, с. 10