Аналіз педагогічного досвіду з проблеми самостійної роботи з математики
СОДЕРЖАНИЕ: Організація самостійної роботи в педагогічному досвіді. Фрагменти уроків, що ілюструють індивідуалізацію завдань для шестиліток. Навчання грамоти і математики. Вимоги навчальних програм до формування у молодших школярів умінь і навичок самостійної роботи.Аналіз педагогічного досвіду з проблеми самостійної роботи з математики
(реферат)
Вступ
Складовою частиною нашого дослідження є вивчення самостійності в учнів початкових класів в умовах діючої системи навчання.
Педагогічний досвід передових вчителів початкових класів свідчить, що вони в основному ефективно організовують самостійну роботу на уроці. Адже, ефективність самостійної роботи значною мірою залежить від способу постановки завдання.
З метою вивчення питання організації самостійної роботи в масовому педагогічному досвіді нами проаналізовано: матеріали досвіду роботи вчителів початкових класів, навчальні програми, підручники, матеріали анкетного опитування вчителів.
Учитель Марковець Г.С. (середньої школи №33 м. Львова) вказує, що різноманітність самостійних робіт, їх ускладнення підвищує інтерес до знань у цілому і є засобом активізації учнів на уроці. Рекомендує при виконанні самостійної роботи:
1) уникнути безсистемності під час проведення самостійних робіт;
2) відібрати найважливіше, виходячи з основної проблеми уроку;
3) варіювати види завдань для розвитку в школярів різних умінь і навичок самостійної роботи;
4) поступово ускладнювати самостійну роботу учнів;
5) встановити взаємозв’язок між різними видами самостійних робіт під час здобуття, закріплення і застосування знань, умінь і навичок на практиці;
6) поєднувати фронтальні, групові, індивідуальні форми роботи;
7) збільшити питому вагу частково-пошукових ііі дослідницьких методів навчання;
8) формувати загальнонаукові вміння і навички, посилити мотивацію навчання;
9) використати групові і диференційовані домашні завдання;
10) зробити процес учіння більш керованим.
1. Фрагменти уроків, що ілюструють індивідуалізацію завдань для шестиліток
1.1 Навчання грамоти
Мета. Оптимально спрямувати розвиток кожного школяра, починаючи з першого року навчання.
На кожному уроці готую індивідуальні завдання для тих, хто добре читає і для тих, хто тільки опановує цей процес.
У гості до шестиліток приходить мудрий їжачок і прудка Білочка з цікавими вправами. На перших уроках допомагаю учням добирати посильні завдання. Пізніше діти самі свідомо добирають їх, звертаючи увагу на те, що прудка Білочка пропонує такі, які потребують швидкого читання, а їжачок - повільнішого. їжачка називають мудрим тому, що він спокійно, неквапно допомагає школярам підготуватись до колективної роботи: читання ланцюжком речень, слів, вибіркове, правильне, виразне - всього тексту тощо.
Тема. Звук [м]. Позначення його буквою ем.
Фрагмент уроку.
Після підготовки до читання прямого складу пропонуються варіативні вправи за Букварем (с.28). На дошці заздалегідь надрукована сторінка букварика. Завдання першого варіанту пропонує Білочка, а другого - їжачок.
I варіант. Відшукати у словах, поданих у першій колонці, склади з вивченим звуком [м], надрукувати їх на планшетах: ма, мо, му, ми.
II варіант. Працюють з учителем (З-4 школярів).
Учні повторно читають пошепки склади ма, мо, му, ми на рухомому букварику, відшукують і підкреслюють їх у словах, записаних на дошці.
Перевірка. Учитель оглядає записи на планшетах. Учні парами читають з букварика склади з вивченим звуком у словах, поданих в першій колонці.
I варіант. Прочитати самостійно слова: мама, мамо, маму, мами.
II варіант. Учні пошепки читають слова, які класовод показує на дошці, уважно стежать за рухом указки.
Фронтальна робота. Читання ланцюжком слів першої колонки.
I варіант. Самостійно. Відновити перші два слова у другій колонці. Надрукувати ці склади, довести правильність своєї думки.
II варіант. З учителем. Відновити наступні два слова, самостійно надрукувати ці склади.
Перевірка. Огляд записів на планшетах.
Фронтальна робота. Колективне читання відновлених слів.
Повторне читання тексту після колективного аналізу - кожного речення.
I варіант. Відшукати і прочитати слова Маринки.
II варіант. Разом з учителем читають перше речення: О, мама!
Перевірка. Колективне читання речення: О, мама!
I варіант. Прочитати друге речення, накреслити його схему.
II варіант. Разом з учителем учні друкують на планшетах речення: Мамо, мамо!
Перевірка. Огляд завдань на планшетах.
Колективне читання речення: Мамо, мамо!
Робота парами. Доповнити і надрукувати третє речення: У мами сумка.
Один школяр працює біля дошки під контролем класовода. Завдання записується на дошці в такому місці, щоб учні не змогли скористатися готовою відповіддю.
Перевірка. Відкривається дошка. Всі перевіряють свою роботу, зіставляючи з виконаним завданням на дошці. Колективне читання складеного речення.
Фронтальна робота: читання по рядках, індивідуальне. Школярі, які не можуть стежити за всіма, працюють парами або разом з учителем.
I варіант. Розглянути малюнок на с.28, дібрати слова з вивченим звуком [м].
II варіант. Самостійно напівголосно читати у Букварі текст: О, мама! Мамо, мамо! У мами сумка.
Перевірка. Назвати слова зі звуком [м].
Колективне читання підготовленого тексту.
Для тих дітей, хто робить це легко, даються індивідуальні завдання: підготуватись до читання невеликого тексту перед класом. Для всіх: уважно послухати і розповісти, про що читав товариш.
Тема. Продовження засвоєння звуків [д], [д1, букви де.
Фрагмент уроку.
Формування у дітей навичок читання. Робота над текстом Парк на пустирі.
Фронтальна робота. Правильне і швидке читання слів, записаних на дошці:
посадили надумали Олена
посередині керувала Данилівна
Діти, які тільки опановують процес читання і не можуть самостійно стежити, спочатку читають з учителем текст, поданий на дошці, а потім відшукують ці ж речення на сторінці букварика.
I варіант. Відшукати в перших двох реченнях всі чотирискладові слова. Одне з них надрукувати на планшеті.
II варіант. Працюють з учителем.
В перших двох реченнях виділяють і підкреслюють злиття приголосних.
Читають склади: від, кві, пус, тир, стежачи за рухом указки, яка повільно просувається під злиттям звуків приголосних і робить коротку зупинку біля приголосного, що закриває склад або стоїть перед злиттям приголосних. Пошепки колективно читають два речення, стежачи за указкою класовода.
Недалеко від села пустир. Посадимо на пустирі дерева і квіти, - надумали піонери.
Перевірка. Зачитуються чотирискладові слова, оглядаються планшети. Учні, які працювали з учителем, колективно читають перші два речення за букварем.
I варіант. Прочитати наступні два речення. Накреслити на планшетах їх схеми.
II варіант. Виділити злиття приголосних в реченнях: Парк садили дорослі і діти. Усім керувала Олена Данилівна. Прочитати склади: елі, лів, Оле. Надрукувати після звукового аналізу слово парк. Прочитати пошепки речення, стежачи за указкою.
Перевірка. Перевірити схеми речень.
Колективне читання: Парк посадили дорослі і діти. Усім керувала Олена Данилівна.
I варіант. Прочитати наступні два речення. Надрукувати назви дерев.
II варіант. Звуковий аналіз і друкування слів: клен, тут. Відшукати і підкреслити злиття приголосних у реченнях: Тут посадимо липи, клени. А посередині парку - квіти, - радила вона. Читання цих речень.
Перевірка. Показати і прочитати на планшетах надруковані назви дерев. Колективне читання цих речень.
I варіант. Прочитати самостійно останній абзац і підготувати відповідь на запитання: Яку роботу виконували діти?
II варіант. Читання з учителем останнього абзацу: Дмитрикова ланка носила від ставка воду. Діти поливали молоді дерева та квіти.
Перевірка завдань І варіанту.
Робота парами. Відшукати відповіді на запитання: Що було недалеко від села? Що надумали зробити піонери на пустирі? Хто садив парк? Хто керував цією роботою? Які дерева садили в парку? Хто носив воду? Хто поливав дерева?
Школярі відшукують відповіді і зачитують один одному, а потім перед класом.
Читання тексту окремими шестилітками вголос невеликими частинами; решта - уважно стежать. -
Урок письма Тема. Букви д, а.
Фрагмент уроку
Робота в зошитах. Завдання на вибір.
I варіант. Обвести слово дим у зошиті, написати рядок цього слова.
II варіант. Обвести слово дим і написати його в цьому рядку та списати друковане слово димар.
Перевірка. Прочитати написані слова.
I варіант. Обвести слово диван і докінчити другий рядок складом див.
II варіант. Написати двічі слово диван. Перевірка. Прочитати написані слова, склади.
I варіант. Списати з дошки по два рази склади ді, да, до, ду, де.
II варіант. Записати по два рази перші склади слів: відро, ведмідь. ( Показати предметні малюнки).
Перевірка. Прочитати записи на третьому рядку.
Завдання для всіх. Записати на четвертому рядку під диктовку склади: да, до, де, ді, ду.
Перевірка. Колективне читання складів.
I варіант. Списати з дошки друковані букви: Л, А, Т, П, О, М, С.
II варіант. Списати з дошки друковані слова: Ліна, Тамара, Поліна, Лариса.
Перевірка. Прочитати записані букви, слова.
Завдання для всіх. На шостому рядку записати під диктовку великі букви Л, А, Т, П, О, м, с.
Під час самостійної роботи всі завдання кожного варіанта виконуються на дошці так, щоб запобігти списуванню. Під час перевірки дошка відкривається і всі учні звіряють свої записи.
Тема. Повторення письма вивчених букв.
Фрагмент уроку
Письмо в зошитах.
I варіант. Списати писані букви: з, н, д, і, є, р, к, л, и, п, т.
II варіант. Виписати із ряду букви, у накресленні яких є елемент пряма похила із закругленням внизу: а, у, м, і, н, ц, л, п, т, ц, о, х.
Перевірка. Читання написаних букв.
I варіант. Списати склади: ра, ро, ло, пи, на, ну.
II варіант. Розглянути малюнки (коза, теля, курка, корова) і записати склади
3 буквами о, а.
Перевірка. Читання записаних складів.
I варіант. Списати слова: сосна, липа, смородина, клени.
II варіант. Записати назви звірів. На дошці малюнки із зображенням диких тварин (мавпа, слон, лев, вовк).
Перевірка. Читання записаних слів.
Спільне завдання.
а) диктант букв, складів, слів: з, н, д, и, а, на, ла, лу, ластівка, леопард;
б) списування друкованого тексту (с.64 Букваря).
Перед дітьми плакат з варіантами поєднань, алфавіт.
Перевірка. Читання написаних слів.
1.2 Урок математики
Тема. Число і цифра 4. Утворення числа 4. Написання цифри 4.
Фрагмент уроку.
Приклади поєднання фронтальної, парної та індивідуальної роботи.
1. Робота над новим матеріалом.
Фронтальна робота. У кожного учня - конверти з геометричними фігурами. Завдання: разом з учителем школярі кладуть 4 кружечки, 4 трикутники. Колективна лічба геометричних фігур.
Робота парами. Діти виконують запропоновані завдання: поклади 4 кружечки,
4 квадрати, 4 трикутники. Фігури викладаються на набірному полотні. Один учень виходить до дошки і перевіряє виконані завдання, оглядаючи підняті набірні полотна.
Індивідуальна робота. Завдання для I варіанту: покласти 4 кружечки, а для
II - 4 трикутники. Перевірка завдань на набірних полотнах.
2. Робота в зошитах (с.13).
Фронтальна робота. Учитель ознайомлює з цифрою 4. Діти пишуть її на планшетах, після тренування - в зошитах.
I варіант. Виконати завдання 2. Написати цифру 4. Вставити пропущені цифри. Обвести клітинки за зразком.
II варіант. Завдання учитель готує заздалегідь, роблячи в зошитах на всіх рядках намітки олівцем для 3-4 учнів.
Школярі обводять рядок цифри 4, пропущені цифри, по 4 клітинки.
3. Робота з дидактичним матеріалом.
Фронтальна робота. Класовод виставляє цифри в будь-якій послідовності. Один учень на дошці, а всі на парті викладають відповідну кількість паличок або геометричних фігур. Колективно клас лічить їх, потім перевіряє правильність.
Робота парами. Учитель виставляє цифри 3, 2, 4, І. Шестилітки радяться між собою і показують відповідну кількість смужок на математичному віялі. Колективним перелічуванням перевіряють правильність виконання завдань.
Індивідуальна робота. Класовод виставляє для кожного варіанта цифру, а школярі самостійно відлічують відповідну кількість смужок і показують їх: І варіант - З, II варіант - 4,1 варіант - 4, II варіант - 2; І варіант - 2, II варіант - 3.
Що дає така форма організації праці?
Під час фронтальної роботи всі школярі вчаться виконувати певне завдання. Працюючи парами, вони вчаться допомагати один одному, користуючись різними видами допомоги. Працюють уважно, зосереджено, знаючи, що після роботи парами індивідуальні завдання виконуватимуть самостійно.
Здійснюється поступовий перехід до самостійної роботи.
Аналіз навчальних програм для початкових класів показав, що ідеї формування самостійності школярів знайшли певне відображення (див. таблицю 1): учні вчаться самостійно визначати зовнішні показники змісту кожної книжки, вибирати потрібну за окресленими педагогом показниками, співвідносити їх і на цій основі робити загальний висновок про тематику, зміст, характер, кількість уміщених у ній творів. Така діяльність сприяє швидкому входженню дитини в текст, який вона читатиме самостійно.
Таблиця 1.1
Вимоги навчальних програм до формування у молодших школярів умінь і навичок самостійної роботи
| Клас | Навчальний предмет |
Зміст навчального предмету | Види компетентностей |
| 2 | Читання | Поняття про абзац, усвідомлення його у ролі у тексті; знаходження абзаців у різних за обсягом текстах. Формування умінь орієнтуватись у групі дитячих книжок. Розвиток умінь самостійно працювати з дитячим періодичним виданнями. |
Самостійно знаходить у тексті абзаци за певними ознаками (кількість, обсяг, розташування); слова, речення за певними орієнтирами (найдовше, власні назви, слова, які звучать однаково, але мають різний смисл і т. ін); Самостійно вибирає потрібну книжку з кількох запропонованих (не більше 4-х) за вказаними педагогом ознаками; Самостійно розглядає дитячі періодичні видання; за завданням учителя знаходить, показує відповідну рубрику в кількох числах журналу. |
| 3 | Читання | Жанр. Розвиток умінь самостійно визначати, усвідомлювати жанрові особливості творів, що вивчалися. Вірші. Розширення і поглиблення знань і уявлень учнів про жанрові особливості віршів (рима, ритм, настрій, мелодика, уявні картини). Тематика дитячих віршів. Спостереження за мовою віршів. Удосконалення умінь самостійно визначати послідовності подій у творі і орієнтування у структурі тексту; зачин (початок), основна частина, кінцівка. Самостійне складання простого плану до невеликих за обсягом і нескладних за будовою оповідань, науково-художніх, науково-популярних текстів. Формування умінь аналізувати тексти з метою знаходження певних ознак описуваних предметів, явищ, подій, персонажів твору, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, визначення нового, узагальнення, доведення тощо. У 3 класі на новому матеріалі продовжується залучення учнів до тих видів творчих завдань, які виконувались у 2 класі, з деяким їх ускладненням. Практичне ознайомлення школярів з поняттями при книжкова анотація, відомості про письменника. Формування умінь самостійно ознайомлюватися з новою книжкою з опорою на поза текстову інформацію, вміщену на обкладинці, титульному аркуші, у прикнижній анотації, передмові і т. ін. Формування в учнів умінь самостійно добирати і читати дитячі книжки за темами, рекомендованими вчителями. |
Самостійно визначає жанрові ознаки казок про тварин, віршів, оповідань; героїко-фантастичних казок, байок, п’єс - з допомогою вчителя. Вміє самостійно назвати основні ознаки вірша (наявність рими, ритму, поділ на строфи - без вживання терміна); наводить кілька прикладів віршів, різних за емоційним забарвленням, пояснює, які почуття висловлює поет у творі; називає основні теми дитячих віршів, які опрацьовувалися на уроках; Уміє знаходити і пояснювати зв’язки між реченнями, абзацами і частинами тексту; самостійно визначає послідовність подій у творі; Самостійно складає проект плану до невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх і науково-художніх текстів. Уміє з допомогою вчителя і самостійно аналізувати тексти, виділяти ознаки описуваних предметів, явищ, подій; вчинки дійових осіб. Уміє самостійно і з допомогою вчителя доповнювати і змінювати тексти; уміє самостійно і в співпраці з учнями творчо переказувати, складати твори-мініатюри про казкових героїв, інсценізувати. Самостійно виділяє у книжці, правильно називає її структурні елементи: титульний листок, при книжкова анотація, відомості про письменника; пояснює їх призначення. Самостійно ознайомлюється з новою дитячою книжкою з опорою на зміст обкладинки, титульний аркуш, анотацію, передмову; прогнозує її орієнтований зміст; Самостійно добирає і читає дитячі книжки на рекомендовану вчителем тему читання4 будує зв’язне висловлювання за змістом твору (творів). |
| 4 | Читання | Самостійний вибір та правильне застосування під час читання інтонаційних та позамовних засобів виразності відповідно до знакової структури художніх, науково-художніх та науково-популярних текстів, за допомогою яких учень виражає своє ставлення до змісту прочитаного. Сюжет і композиція (без уживання термінів). Факти, події, випадки, пригоди, характери персонажів у художньому творі, їх взаємозв’язки. Герой (персонаж) твору. Головний і другорядний персонажі у творі, стосунки між ними. Мотиви вчинків персонажів. Самостійне визначення типу персонажа (позитивний, негативний), власне ставлення до героїв твору, обґрунтування своїх думок. Жанр. Удосконалення умінь самостійно визначати жанрові ознаки творів, що вивчалися 2-4 класах, обґрунтувати свою думку. Удосконалення умінь самостійно ознайомлюватися з новою книжкою, визначати її орієнтований зміст з опорою на всі складові поза текстової інформації, засвоєнні під час навчання в початковій школі. Удосконалення умінь самостійно складати коротку анотацію до прочитаної книжки (усно). |
Самостійно готується до виразного читання; добирає та правильно застосовує під час читання, декламації, інсценізації різножанрових творів мовленнєві та позамовні засоби художньої виразності; передає за їх допомогою своєю та авторське ставлення до змісту твору. Самостійно визначає відносно завершенні і самостійні частини тексту (епізоди). Самостійно визначає головних і другорядних персонажів твору; встановлює тип персонажу (позитивний, негативний); пояснює, обґрунтовує вчинки героїв та їхні мотиви; висловлює до них своє та авторське ставлення. Самостійно розрізняє, визначає, обґрунтовує елементарні жанрові ознаки літературних творів, які опрацювалися під час навчання в 2-4 класах; наводить приклади. після попереднього розглядання незнайомої книжки самостійно визначає орієнтований зміст книжки, у т. ч. за типом видання, напри., збірка творів різних авторів про природу, авторська збірка казок і т. ін. Самостійно складає коротку анотацію до прочитаної книжки (усно). Крім цього, самостійно читає і усвідомлює зміст значних за обсягом творів (повісті, повісті-казки, біографічні твори); самостійно орієнтується у збірках творів, хрестоматіях для позакласного читання. Самостійно добирає дитячі книжки за завданням учителя, а також з власної ініціативи, користуючись відкритим книжковим фондом бібліотеки, різними видами бібліотечно-бібліографічної допомоги, з якими ознайомилися під час навчання. |
| 1 | Математика | Порівняння чисельності двох предметних множин без перелічування (стільки само, більше, менше). Кількісна і порядкова лічба. Вирази, що містять одну - дві дії (додавання і віднімання). Розкриття математичного змісту задач. Загальні прийоми розвязування задач. |
Вміє показувати і називати один з предметів даної групи, кожний, усі предмети. Вміє перетворювати нерівночиселні множини у рівночисельні. Вміє знаходити значення числових виразівна одну - дві дії. Обгрунтовує вибір дії розвязання задачі, усно формулює повну відповідь на запитання задачі, складає задачу за малюнком, за дією розвязання, за практичними діями з предметами, за коротким записом задачі. |
| 2 | Математика | Загальні прийоми задачі | Розвязує задачі на знаходження невідомого зменшуваного, невідомого відємника. Розвязує складені задачі, які містять відношення більше на, менше на, більше в, менше в, ускладненні задачі на знаходження сумиі різниці, на знаходження третього доданка за сумою і двома відомими доданками. Уміє перевірити розвязані задачі. Обгрунтовує вибір дії розвязання задачі. Складає задачі за таблицями, малюнками, схемами, за даним прикладом, на задану дію. Вміє поставити запитання на задану задачу та ін. |
| 3 | Математика | Розкриття математичного змісту задач. | Розвязує складені задачі на 2-3 дії, що по-різному скомбіновані із простих задач вивчених видів. Вміє скласти план розвязування задачі. Вміє перевірити розвязок задачі різними способами. Розвязує складену задачувиразом. Розвязує просту задачу рівнянням. Складає задачі за коротким записам та ін. |
Таким чином, на уроках читання самостійна робота над текстом має на меті:
1) формувати в учнів повноцінні вміння і навички читання;
2) навчати розуміти зміст твору й засоби створення художнього образу.
Аналіз підручників для початкових класів показав, що вони містять завдання, спрямовані на формування самостійності.
У підручнику з рідної мови вміщенні здебільшого різноманітні вправи, до яких вчитель може використовувати такі методи, як: аналіз висловлювань, евристична бесіда, творчі роботи, використання карток із завданнями, в яких показано послідовність розумових і практичних дій.
На уроках математики самостійна робота практикується дуже широко на всіх етапах навчального процесу - під час формування умінь і навичок виконання обчислювальних операцій, розв’язування задач, рівнянь, засвоєння геометричного матеріалу.
На уроках природознавства самостійна робота учнів різноманітна і за змістом, і за формою. Діти можуть самостійно опрацьовувати нові статті за підручником, проводити досліди за інструкцією, відповідати на запитання, малювати схеми, виконувати завдання з гербарієм, колекцією, працювати з календарем природи тощо.
Досліджені нами навчальні підручники учнів початкової школи показали, що до завдань, які вміщені у них, потрібно додатковий матеріал, а саме: перфокарти, наочність, інструкції та ін.
Провівши анкетування 18 вчителів початкової школи, ми зясували, що 50% педагогів визнали, що самостійна робота проводиться з метою контролю, а несистематично у ході навчального процесу.
Отже, аналіз дидактичної і методичної літератури, анкетування вчителів, під час проходження педагогічної практики дозволяють зробити висновок про те, що проблема організації самостійної роботи на уроках у початковій школі потребує значного удосконалення.
Список використаної літератури
1. Богданович М.В. Картки з математичними завданнями для самостійної роботи учнів 2 класу чотирирічної школи. - Тернопіль, 2001. - 64 с.
2. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. - М., 1972. - 268 с.
3. Жарова А.В. Управление самостоятельной деятельностью учащихся. - Л.: ЛГПИ им. А.И. Герцена, 1982. - 75 с.
4. Занков Л.В. Дидактика и жизнь. - М.: Просвещение, 1968. - 230 с.
5. Махмутов М.И. Современный урок. - М.: Педагогика, 1981. - 190с.
6. Организация проблемного обучения в школе. - М., 1977. - 240с.
7. Пидкасистый П.И. Самостоятельно-познавательная деятельность школьников в обучении. - М.: Педагогика, 1980. - 240 с.
8. Пидкасистый П.И. Самостоятельная деятельность учащихся. - М., 1981. - 78 с.