Сутність і значення нормування праці

СОДЕРЖАНИЕ: МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЄНАКІЄВСЬКИЙ ТЕХНІКУМ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Самостійна робота з предмету «Основи нормування і оплати праці»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЄНАКІЄВСЬКИЙ ТЕХНІКУМ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ

ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Самостійна робота

з предмету «Основи нормування і оплати праці»

за темою:

«Сутність і значення нормування праці»

Виконала: студентка І курсу

денного відділення

групи Б-84-11/10

Сидоренко І.В.

Перевірила: Колеснік

2011 р.

Вивчення теми доцільно розпочати із з’ясування суті та значення нормування праці в сучасних умовах. Пов’язано це, передусім, з необхідністю підвищення ефективності використання трудового потенціалу працівників, оптимізацією їх чисельності і професійного складу та своєчасним корегуванням вимог до персоналу, виходячи з умов ринку. Таким чином, перехід до ринку не знімає, а, навпаки, підвищує роль і значення нормування праці у діяльності підприємства.

Треба усвідомити, що універсальною мірою кількості живої праці є робочий час. Проте за міру (норму) праці можна вважати лише таку кількість робочого часу, яка об’єктивно потрібна для виконання конкретної роботи кваліфікованим виконавцям за сприятливих організаційно-технічних умов.

Нормування праці – це встановлення кількості та якості праці, необхідної для виконання конкретної роботи, виготовлення конкретної продукції у певних організаційно-технічних умовах виробництва.

Розглянемо кожну з функцій:

1. Управління і планування – це розрахунок норм праці на підприємстві.

2. Регулювання – ця функція використовується з метою регулювання і контролю діяльності структурних підрозділів.

3. Організації виробництва – вона включає в себе аналіз організаційно-технічних умов виконання праці, а також методів і прийомів.

4. Стимулювання – стимулювання ефективності праці; ця функція віддзеркалює залежність рівня заробітної праці від установлених норм і результативності праці.

5. Розвиток професіоналізму і творчих здібностей працівника – ця функція в умовах ринкових відносин зростає, тому, чим вище професіоналізм працівника, тим вища ефективність виконання ним норм праці.

Слід відмітити, що кожну з цих функцій не можна розглядати як домінуючу, бо кожна з них спрямована на забезпечення економії робочого часу та підвищення ефективності його використання.

Метою нормування праці є скорочення витрат на виготовлення продукції (послуг), підвищення продуктивності та якості праці, сприяння розширенню виробництва та зростанню доходів працівників на основі впровадження техніко-технологічних нововведень і вдосконалення організації виробничих і трудових процесів.

Вирішення цих завдань дозволить полегшити працю працівників, підвищити продуктивність праці та збільшити обсяг виробництва.

Основним змістом нормування праці є:

-аналіз трудового процесу;

-вибір оптимального варіанта технології та організації праці;

-проектування режимів роботи устаткування, прийомів і методів праці, систем обслуговування робочих місць, режимів праці та відпочинку, розрахунок норм відповідно до особливостей технологічного процесу, їх упровадження з наступним корегуванням у міру змін організаційно-технічних умов.

Нормування праці має відповідати таким принципам:

-забезпечення максимальної відповідності норм суспільно необхідним витратам праці;

-забезпечення прогресивності норм;

-наукової та організаційно-технічної обґрунтованості норм;

-обов’язкового комплексного охоплення нормами всього обсягу робіт на підприємстві;

-чіткої регламентації складу робіт та організаційно-технічних умов виконання норм;

-оптимального вибору об’єкта нормування праці;

-демократичного залучення трудящих до розроблення норм.

Нормуванню праці на підприємстві надається великого значення. Адже саме на трудових нормах базуються найважливіші показники діяльності підприємств:

· тривалість трудових і технологічних процесів;

· трудомісткість продукції;

· чисельність працівників;

· структура персоналу;

· продуктивність праці;

· розцінки для відрядників;

· фонд оплати праці;

· кількість технологічного обладнання;

· собівартість продукції;

· ціна виробу.

Для вивчення та розуміння цієї теми треба чітко усвідомити, що є об’єктом, а що предметом нормування праці.

Предметом курсу є вивчення основ науки про нормування практики установлення трудових норм і оплати праці; тривалість трудових процесів у часі.

Об’єктом нормування праці є цілеспрямована діяльність людини, як фізична, так і розумова, а саме здійснення нею виробничого процесу з метою перетворення сировини, матеріалів, напівфабрикатів у готову продукцію.

Залежно від соціально-економічних передумов, особливостей технологій, організації виробництва до конкретних об’єктів нормування у вузькопрактичному сенсі належать: робочий час, виробнича операція, технологічна структура операції, трудовий мікроелемент, обсяг роботи, зона обслуговування, чисельність персоналу.

Характеристика основних методів нормування праці

№	Компоненти характеристики методів	Розрахунково-аналітичний метод	Досвідно-статистичний метод
1.	Відмітна ознака сутності методу	Детальний аналіз і розрахунок компонентів норми на основі інженерних розрахунків та моделювання	Збільшений аналіз і розрахунок норми на основі статистичних даних і досвіду нормувальника
2.	Тип виробництва, де доцільно застосовувати метод	Масове і серійне виробництво	Одиничне виробництво
3.	Додаткові методи, які застосовуються при нормуванні	Інженерні розрахунки, хронометраж, фотографія робочого часу, фотохронометраж, метод моментальних спостережень, кореляційно-регресійний аналіз, моделювання, оптимізація	Екстраполяція, індексний метод, експертні методи
4.	Методичне забезпечення нормування	Необхідні точні методики за перерахованими вище методам	Необхідні збільшені методики
5.	Інформаційне забезпечення нормування	Детальне, за елементами обєкта нормування і його зовнішнього середовища	Збільшене, за обєктом нормування в цілому
6.	Чисельність і кваліфікація нормувальників по даному обєкту	Значна кількість нормувальників. Кваліфікація керівника повинна бути високою, інші працівники повинні бути фахівцями у своїй сфері діяльності	Один нормувальник високої кваліфікації, що знає особливості технології, організації виробництва, праці та управління, економіку праці
7.	Технічні засоби нормування	Персональні компютери, автоматизована система управління виробництвом	Калькулятор
8.	Ефективність методу нормування	Висока, при відповідній організації робіт в умовах масового і серійного виробництва	Висока, при відповідній організації робіт в умовах одиничного виробництва

Скачать архив с текстом документа