Сутність і значення нормування праці
СОДЕРЖАНИЕ: МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЄНАКІЄВСЬКИЙ ТЕХНІКУМ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Самостійна робота з предмету «Основи нормування і оплати праці»МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЄНАКІЄВСЬКИЙ ТЕХНІКУМ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ
ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Самостійна робота
з предмету «Основи нормування і оплати праці»
за темою:
«Сутність і значення нормування праці»
Виконала: студентка І курсу
денного відділення
групи Б-84-11/10
Сидоренко І.В.
Перевірила: Колеснік
2011 р.
Вивчення теми доцільно розпочати із з’ясування суті та значення нормування праці в сучасних умовах. Пов’язано це, передусім, з необхідністю підвищення ефективності використання трудового потенціалу працівників, оптимізацією їх чисельності і професійного складу та своєчасним корегуванням вимог до персоналу, виходячи з умов ринку. Таким чином, перехід до ринку не знімає, а, навпаки, підвищує роль і значення нормування праці у діяльності підприємства.
Треба усвідомити, що універсальною мірою кількості живої праці є робочий час. Проте за міру (норму) праці можна вважати лише таку кількість робочого часу, яка об’єктивно потрібна для виконання конкретної роботи кваліфікованим виконавцям за сприятливих організаційно-технічних умов.
Нормування праці – це встановлення кількості та якості праці, необхідної для виконання конкретної роботи, виготовлення конкретної продукції у певних організаційно-технічних умовах виробництва.
Розглянемо кожну з функцій:
1. Управління і планування – це розрахунок норм праці на підприємстві.
2. Регулювання – ця функція використовується з метою регулювання і контролю діяльності структурних підрозділів.
3. Організації виробництва – вона включає в себе аналіз організаційно-технічних умов виконання праці, а також методів і прийомів.
4. Стимулювання – стимулювання ефективності праці; ця функція віддзеркалює залежність рівня заробітної праці від установлених норм і результативності праці.
5. Розвиток професіоналізму і творчих здібностей працівника – ця функція в умовах ринкових відносин зростає, тому, чим вище професіоналізм працівника, тим вища ефективність виконання ним норм праці.
Слід відмітити, що кожну з цих функцій не можна розглядати як домінуючу, бо кожна з них спрямована на забезпечення економії робочого часу та підвищення ефективності його використання.
Метою нормування праці є скорочення витрат на виготовлення продукції (послуг), підвищення продуктивності та якості праці, сприяння розширенню виробництва та зростанню доходів працівників на основі впровадження техніко-технологічних нововведень і вдосконалення організації виробничих і трудових процесів.
Вирішення цих завдань дозволить полегшити працю працівників, підвищити продуктивність праці та збільшити обсяг виробництва.
Основним змістом нормування праці є:
-аналіз трудового процесу;
-вибір оптимального варіанта технології та організації праці;
-проектування режимів роботи устаткування, прийомів і методів праці, систем обслуговування робочих місць, режимів праці та відпочинку, розрахунок норм відповідно до особливостей технологічного процесу, їх упровадження з наступним корегуванням у міру змін організаційно-технічних умов.
Нормування праці має відповідати таким принципам:
-забезпечення максимальної відповідності норм суспільно необхідним витратам праці;
-забезпечення прогресивності норм;
-наукової та організаційно-технічної обґрунтованості норм;
-обов’язкового комплексного охоплення нормами всього обсягу робіт на підприємстві;
-чіткої регламентації складу робіт та організаційно-технічних умов виконання норм;
-оптимального вибору об’єкта нормування праці;
-демократичного залучення трудящих до розроблення норм.
Нормуванню праці на підприємстві надається великого значення. Адже саме на трудових нормах базуються найважливіші показники діяльності підприємств:
· тривалість трудових і технологічних процесів;
· трудомісткість продукції;
· чисельність працівників;
· структура персоналу;
· продуктивність праці;
· розцінки для відрядників;
· фонд оплати праці;
· кількість технологічного обладнання;
· собівартість продукції;
· ціна виробу.
Для вивчення та розуміння цієї теми треба чітко усвідомити, що є об’єктом, а що предметом нормування праці.
Предметом курсу є вивчення основ науки про нормування практики установлення трудових норм і оплати праці; тривалість трудових процесів у часі.
Об’єктом нормування праці є цілеспрямована діяльність людини, як фізична, так і розумова, а саме здійснення нею виробничого процесу з метою перетворення сировини, матеріалів, напівфабрикатів у готову продукцію.
Залежно від соціально-економічних передумов, особливостей технологій, організації виробництва до конкретних об’єктів нормування у вузькопрактичному сенсі належать: робочий час, виробнича операція, технологічна структура операції, трудовий мікроелемент, обсяг роботи, зона обслуговування, чисельність персоналу.
Характеристика основних методів нормування праці
№ | Компоненти характеристики методів | Розрахунково-аналітичний метод | Досвідно-статистичний метод |
1. | Відмітна ознака сутності методу | Детальний аналіз і розрахунок компонентів норми на основі інженерних розрахунків та моделювання | Збільшений аналіз і розрахунок норми на основі статистичних даних і досвіду нормувальника |
2. | Тип виробництва, де доцільно застосовувати метод | Масове і серійне виробництво | Одиничне виробництво |
3. | Додаткові методи, які застосовуються при нормуванні | Інженерні розрахунки, хронометраж, фотографія робочого часу, фотохронометраж, метод моментальних спостережень, кореляційно-регресійний аналіз, моделювання, оптимізація | Екстраполяція, індексний метод, експертні методи |
4. | Методичне забезпечення нормування | Необхідні точні методики за перерахованими вище методам | Необхідні збільшені методики |
5. | Інформаційне забезпечення нормування | Детальне, за елементами обєкта нормування і його зовнішнього середовища | Збільшене, за обєктом нормування в цілому |
6. | Чисельність і кваліфікація нормувальників по даному обєкту | Значна кількість нормувальників. Кваліфікація керівника повинна бути високою, інші працівники повинні бути фахівцями у своїй сфері діяльності | Один нормувальник високої кваліфікації, що знає особливості технології, організації виробництва, праці та управління, економіку праці |
7. | Технічні засоби нормування | Персональні компютери, автоматизована система управління виробництвом | Калькулятор |
8. | Ефективність методу нормування | Висока, при відповідній організації робіт в умовах масового і серійного виробництва | Висока, при відповідній організації робіт в умовах одиничного виробництва |