Співробітництво України з НАТО
СОДЕРЖАНИЕ: Реферат на тему: СПIВРОБIТНИЦТВО УКРАЇНИ З НАТО тосунки України з Органiзацiєю Пiвнiчноатлантичного договору (НАТО) почали розвиватися невдовзі після отримання країною незалежності в рамках багатостороннього форуму для консультацiй i спiвробiтництва з полiтичних питань та питань безпеки, яким є Рада євроатлантичного партнерства (до 30 травня 1997 року - РПАС), бiльш iндивiдуалiзованого партнерства у сферi оборони, вiйськового спiвробiтництва та операцiй на пiдтримання миру - Програми Партнерство заради миру (з травня 1997 року здiйснюється пiд егiдою РЄАП), а також вiдносин особливого партнерства Україна-НАТО у форматi 19+1 (до середини 1998 року 16+1), формалiзованих в Хартiї про особливе партнерство мiж Україною та НАТО.Реферат
на тему:
СПIВРОБIТНИЦТВО УКРАЇНИ З НАТО
Стосунки України з Органiзацiєю Пiвнiчноатлантичного договору (НАТО) почали розвиватися невдовзі після отримання країною незалежності в рамках багатостороннього форуму для консультацiй i спiвробiтництва з полiтичних питань та питань безпеки, яким є Рада євроатлантичного партнерства (до 30 травня 1997 року - РПАС), бiльш iндивiдуалiзованого партнерства у сферi оборони, вiйськового спiвробiтництва та операцiй на пiдтримання миру - Програми Партнерство заради миру (з травня 1997 року здiйснюється пiд егiдою РЄАП), а також вiдносин особливого партнерства Україна-НАТО у форматi 19+1 (до середини 1998 року 16+1), формалiзованих в Хартiї про особливе партнерство мiж Україною та НАТО. Цi стосунки визначаються необхiднiстю налагодження конструктивного спiвробiтництва України з НАТО як провiдною структурою, що має тенденцiї i перспективи стати осередком нової загальноєвропейської системи безпеки, зокрема в контекстi розширення на Схiд.
Нацiональнi iнтереси України стосовно НАТО визначаються з огляду на ту роль, яку Органiзацiя Пiвнiчноатлантичного договору вiдiграє у пiдтриманнi мiжнародного миру, стабiльностi i безпеки, сприяннi покращенню загального клiмату довiри в Євроатлантичному регiонi, створеннi нової системи регiональної безпеки в Європi, виробленнi пiдходiв до проблем роззброєння i контролю над озброєннями та запобiгання розповсюдженню зброї масового знищення.
Хартiя про особливе партнерство мiж Україною i НАТО
Хартiя про особливе партнерство мiж Україною i НАТО пiдписана вiд України Президентом України, вiд НАТО - Генеральним секретарем i главами держав та урядiв держав-членiв Альянсу пiд час Мадридського саммiту 9 липня 1997 р. Її пiдписання стало важливим практичним кроком щодо забезпечення нацiональних iнтересiв та нацiональної безпеки нашої держави в контекстi iнтеграцiйних процесiв в Європi, зокрема, у контекстi розширення Альянсу.
В Хартiї визнається, що незалежна, демократична та стабiльна Україна є одним з ключових факторiв забезпечення стабiльностi в Центрально-Схiднiй Європi, та на континентi в цiлому, а також вiдзначено, що держави-члени НАТО продовжуватимуть пiдтримувати суверенiтет та незалежнiсть України, її територiальну цiлiснiсть, принцип непорушностi кордонiв, демократичний розвиток, економiчне процвiтання та її статус безядерної держави, як ключовi фактори стабiльностi та безпеки в Центрально-Схiднiй Європi та на континентi в цiлому.
В Хартiї зазначено, що держави-члени НАТО пiдтримали гарантiї безпеки, якi отримала Україна вiд всiх пяти ядерних держав-учасниць Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), як безядерна держава-учасниця ДНЯЗ. Сторони пiдтвердили своє зобовязання повною мiрою розвивати РЄАП та розширену ПЗМ. Це включає участь України в операцiях, в т.ч. миротворчих, в кожному конкретному випадку, на основi мандату Ради Безпеки ООН, або ОБСЄ, а також, у разi залучення до таких операцiй Багатонацiональних Обєднаних оперативних сил (БООС), участь у них України на початковому етапi. У Хартiї передбачено створення практичних механiзмiв двостороннього спiвробiтництва Україна-НАТО, зокрема: Комiсiя Україна-НАТО (регулярнi засiдання на рiвнi послiв, мiнiстрiв закордонних справ, мiнiстрiв оборони, глав держав у форматi 19+1); спiльнi засiдання з вiдповiдними Комiтетами НАТО у форматi 19+1; спiльнi робочi групи; взаємнi вiзити високого рiвня та обмiн експертами; кризовий консультативний механiзм для проведення спiльних консультацiй у випадку, коли Україна вбачатиме пряму загрозу своїй територiальнiй цiлiсностi, полiтичнiй незалежностi або безпецi. Важливим напрямом спiвробiтництва залишаються полiтичнi консультацiї.
Спiвробiтництво в рамках Програми Партнерство заради миру
8 лютого 1994 роцi Україна пiдписала Рамковий документ ПЗМ, а 25 травня передала керiвництву НАТО свiй Презентацiйний документ. В ньому визначенi полiтичнi цiлi участi України в ПЗМ, заходи, якi планується здiйснити для досягнення цих цiлей, а також сили i засоби, що видiляються Україною для участi у ПЗМ.
В 1995 роцi Україна призначила своїх перших офiцерiв звязку до штаб-квартири НАТО у Брюсселi та Координацiйного центру партнерства (КЦП) у м.Монс (Бельгiя). Весною того ж року мiж Україною i НАТО була укладена Угода з безпеки, на основi якої вiдкрито офiси звязку у штаб-квартирi НАТО та КЦП. 6 травня 1996 року вiд iменi Уряду України були пiдписанi важливi угоди в рамках ПЗМ, за якими регулюється статус вiйськовослужбовцiв Збройних Сил України при перебуваннi на навчаннях та iнших заходах на територiї держав-членiв НАТО або країн-партнерiв i, навпаки, вiйськовослужбовцiв iнших держав, якi беруть участь у навчаннях на територiї України, - Угода мiж державами, якi є сторонами Пiвнiчноатлантичного договору, та iншими державами, якi беруть участь у Партнерствi заради миру, щодо статусу їхнiх збройних сил (Угода СОФА), а також Додатковий протокол до цiєї Угоди (ратифiкованi Верховною Радою України 2 березня 2000 року).
Спiвробiтництво в рамках Ради євроатлантичного партнерства
Рада євроатлантичного партнерства (РЄАП) є важливим механiзмом регулярних консультацiй з широкого кола полiтичних питань та питань загальноєвропейської i регiональної безпеки. РЄАП дозволяє країнам-партнерам брати участь у процесi вироблення та прийняття рiшень НАТО, що торкаються їхнiх iнтересiв. Україна виступає за подальше змiцнення процесу консультацiй i спiвробiтництва в рамках РЄАП, розглядає РЄАП як орган постiйного дiалогу мiж НАТО i країнами-партнерами і концентрує свою увагу на таких напрямах її дiяльностi: полiтичнi питання та питання, що стосуються безпеки; економiчнi питання; наука; екологiчнi наслiдки вiйськової дiяльностi; iнформацiйна дiяльнiсть; миротворчi операцiї; управлiння за умов надзвичайних ситуацiй цивiльного характеру.
Державна програма спiвробiтництва України
з НАТО на 2001-2004 роки
Україна вважає принциповим моментом пiдтвердження практичними результатами послiдовнiсть полiтичного курсу на розвиток динамiчного партнерства з НАТО. Саме на це спрямована Державна програма спiвробiтництва України з НАТО на 2001-2004 роки (ДПС-2004), затверджена Указом Президента України вiд 27.01.2001 та офiцiйно презентована НАТО пiд час засiдання Комiсiї Україна-НАТО на рiвнi послiв за участю Секретаря РНБО України, Голови Державної мiжвiдомчої комiсiї з питань спiвробiтництва України з НАТО Є.К.Марчука 25 квiтня ц.р. ДПС-2004 охоплює спiвробiтництво України з НАТО в рамках Хартiї та на багатостороннiй основi (ПЗМ, РЄАП).
ДПС-2004 є логiчним продовженням першої Державної програми, розрахованої на 1998-2000 роки, слугує основою для формування щорiчного Робочого плану iмплементацiї Хартiї та Iндивiдуальної програми партнерства , iнструментом, що забезпечує їх повне та якiсне виконання вiдповiдними мiнiстерствами i вiдомствами України. В ДПС-2004, окрiм традицiйних полiтичної, вiйськово-полiтичної i вiйськової сфер спiвробiтництва, пiдсиленi акценти нашої спiвпрацi на таких нових прiоритетах, як оборонна реформа та невiйськовi напрямки спiвробiтництва (вiйськово-технiчний, планування при надзвичайних ситуацiях цивiльного характеру та готовнiсть до катастроф, наука i технологiї, воєнна економiка та конверсiя оборонної промисловостi, стандартизацiя i сумiснiсть систем озброєнь, використання повiтряного простору тощо).
Представництва НАТО в Українi
Для сприяння розвитку практичного спiвробiтництва мiж Україною i НАТО, налагодження звязкiв мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчої влади України з вiдповiдними структурами НАТО, забезпечення проведення вiзитiв представникiв НАТО в Україну, розповсюдження обєктивної iнформацiї про дiяльнiсть НАТО в 1997 роцi в Києвi вiдкрито Центр iнформацiї i документацiї НАТО в Українi, а в 1999 роцi засновано Офiс звязку НАТО в Українi (на основi Меморандумiв про взаєморозумiння мiж Урядом України та НАТО, пiдписаних вiдповiдно у травнi 1997 р. та груднi 1998 р.).
Вiйськове спiвробiтництво Україна-НАТО
Спiвробiтництво України з НАТО у вiйськових галузях має на метi використання досвiду i допомоги НАТО, держав-членiв i країн-партнерiв Альянсу для реформування i розвитку ЗС України, вдосконалення механiзмiв соцiального захисту вiйськовослужбовцiв, пiдготовку вiйськових контингентiв i вiдповiдної iнфраструктури України для взаємодiї з НАТО пiд час проведення спiльних миротворчих, пошукових i рятувальних операцiй. Щорiчно вiйськовослужбовцi України беруть участь у значнiй кiлькостi заходiв в рамках та в дусi Програми ПЗМ: засiдання Комiсiї Україна-НАТО та РЄАП на рiвнi мiнiстрiв оборони, Вiйськового комiтету Україна-НАТО та РЄАП на рiвнi начальникiв штабiв, засiдання РЄАП на рiвнi командувачiв родiв i видiв вiйськ, семiнари i конференцiї, навчальнi курси, засiдання в рамках Спiльної робочої групи з питань воєнної реформи на експертному i високому рiвнях, спiльнi вiйськовi навчання.
Потягом 1994-2002 рокiв представники Збройних Сил України взяли участь у бiльш нiж 80-ти вiйськових навчаннях в рамках i в дусi ПЗМ (на рiвнi спостерiгачiв або iз залученням вiйськових пiдроздiлiв). З них у 2000 роцi - у 10 вiйськових навчаннях, три з яких Кооператив Партнер-2000, Щит миру-2000 i Козацький степ-2000 вiдбулися на територiї України. При цьому широкомасштабне вiйськово-морське навчання Кооператив Партнер-2000 (19.06-21.07.2000, понад 5000 осiб, до 100 одиниць технiки, до 50 одиниць кораблiв, катерiв та суден) стало одним з найбiльших навчань в рамках Програми ПЗМ минулого року. В рамках вiдносин Україна-НАТО у вiйськовiй сферi велика увага надається розвитку регiонального спiвробiтництва, зокрема в рамках Українсько-польського миротворчого батальйону, формуванню українсько-румунсько-угорсько-словацького iнженерного батальйону та спiльного вiйськово-морського зєднання за викликом на Чорному морi БЛЕКСIФОР за участю 6-ти країн регiону.
Важливою складовою спiвробiтництва Україна-НАТО є участь України у миротворчих операцiях пiд проводом НАТО, зокрема в операцiї сил КФОР..
Спiльна робоча група з питань воєнної реформи
Спiльна робоча група з питань воєнної реформи (СРГВР) є постiйно дiючим механiзмом консультацiй мiж Україною та НАТО у форматi 19+1. Її дiяльнiсть спрямовується на забезпечення пiдтримки НАТО процесiв реформування оборонної сфери України, насамперед Збройних Сил, реалiзацiї Державної програми реформування та розвитку Збройних Сил України на перiод до 2005 року.
СРГВР посiла одне з ключових мiсць у спiвробiтництвi в рамках особливого партнерства Україна-НАТО. Спiвпраця в рамках СРГВР сприймається як свiдчення готовностi України до використання досвiду держав-членiв в галузi демократичного реформування оборонної сфери, переходу на європейськi стандарти в цiй галузi, а тому має як практичне, так i полiтичне значення.
Наприкiнцi 2000 року, на додаток до засiдань СРГВР на рiвнi експертiв, започатковано ще один формат СРГВР - засiдання на високому рiвнi (заступники мiнiстрiв оборони).
Одним з найважливiших проектiв СРГВР є використання механiзмiв Процесу планування та оцiнки сил (ППОС) для сприяння iмплементацiї Державної програми реформування та розвитку Збройних Сил України на перiод до 2005 року.
Процес планування та оцiнки сил
Участь України у ППОС допомагає досягти нашiй державi якомога вищого рiвня взаємосумiсностi з державами-членами НАТО i країнами-партнерами в рамках визначених напрямiв пiд час участi в операцiях з пiдтримки миру та пошуково-рятувальних операцiях; доопрацювати вiтчизнянi стандарти з урахуванням досвiду спiвробiтництва з НАТО тощо.
Окрiм зазначених цiлей досягнення взаємосумiсностi iз збройними силами НАТО, Україна використовує механiзми ППОС для забезпечення реформування ЗС Сил України вiдповiдно до Державної програми реформування та розвитку Збройних Сил України на перiод до 2005 року. Можливiсть використання Україною ППОС з цiєю метою стала одним з найважливiших домовленостей, досягнутих в рамках СРГВР на високому рiвнi.
Спiвробiтництво України з державами-членами НАТО i країнами-партнерами у вiйськово-технiчнiй галузi Для України, як держави з високорозвиненою вiйськово-технiчною базою та значним невикористаним експортним потенцiалом в данiй сферi, для забезпечення конкурентоспроможностi вiйськової промисловостi та iнтересiв українських виробникiв важливою є постiйна поiнформованiсть щодо потреб, стандартiв, тенденцiй розвитку та систем постачання озброєнь у державах-виробниках та споживачах цiєї продукцiї, зокрема державах-членах НАТО та країнах-партнерах, розвиток контактiв з представниками вiйськової промисловостi цих країн, рекламування досягнень українських виробникiв в данiй галузi.
Важливою частиною вiйськово-технiчного напрямку є вiйськовi дослiдження i технологiї, представленi в НАТО Органiзацiєю з дослiджень i технологiй. Пiд її егiдою проводиться значна кiлькiсть наукових конференцiй i симпозiумiв з широкого кола питань, що стосуються воєнної науки та вiйськових технологiй.
Спiвробiтництво України з НАТО в галузi лiквiдацiй наслiдкiв надзвичайних ситуацiй цивiльного характеру Серед країн-членiв РЄАП Україна визнається одним з лiдерiв спiвробiтництва з питань планування на випадок надзвичайних ситуацiй цивiльного характеру (ПНС). Спiвробiтництво з Альянсом в сферi ПНС дозволяє нашiй країнi отримувати вiдчутну технiчну та методичну допомогу, зокрема, здiйснювати пiдготовку особового складу сил цивiльної оборони, використовувати досвiд країн-членiв НАТО та держав-партнерiв для удосконалення нацiональної нормативно-правової бази з захисту населення i територiй.
Налагодженi контакти з керiвництвом Мiжнародного секретарiату НАТО, використання механiзмiв спiвробiтництва Україна-НАТО та створеного у 1998 р. Євроатлантичного координацiйного центру з реагування на катастрофи, неодноразово дозволяли нашiй країнi отримувати конкретну дiєву допомогу з боку країн-членiв НАТО та держав-партнерiв пiд час лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй та природних катастроф.
У 2000-2001 роках було проведено низку заходiв з пiдготовки пiлотного Проекту Україна-НАТО щодо скоординованого запобiгання повеням та реагування на їх наслiдки у Карпатському регiонi. Проектом передбачається здiйснення комплексного аналiзу ризикiв небезпечних природних явищ у Закарпаттi, сприяння налагодженню регiональних систем оповiщення про повенi тощо. Хоча обмеженi можливостi цивiльного бюджету НАТО не дозволять вирiшити увесь комплекс водозахисних проблем Карпатського регiону, Проект може стати каталiзатором для поглиблених регiональних програм пiд егiдою iнших мiжнародних органiзацiй, зокрема ЄС, або на двостороннiй основi.
Спiвробiтництво України з НАТО в економiчнiй сферi
Спiвробiтництво з економiчних питань координується Економiчним комiтетом (ЕК) НАТО.В рамках дiяльностi ЕК проводяться дослiдження економiчних тенденцiй та економiчних питань в галузi оборони; готуються економiчнi розрахунки щодо країн-членiв НАТО для Комiтету аналiзу оборони у контекстi оборонного планування НАТО; пiдтримуються контакти з мiжнародними економiчними органiзацiями, розробляються програми спiвробiтництва НАТО i країн-партнерiв в економiчнiй галузi.
В рамках спiвробiтництва України з НАТО в економiчнiй сферi реалiзується ряд важливих iнiцiатив та програм. Так, з жовтня 1999 року в Українi здiйснюється спiльний проект Україна-НАТО з мовної перепiдготовки вiйськовослужбовцiв, звiльнених в запас або вiдставку. Враховуючи успiшний хiд проекту (досвiд України вважається в НАТО найбiльш успiшним та взятий за основу при реалiзацiї аналогiчних програм в країнах ПСЄ), Економiчним директоратом НАТО запропоновано розширення проекту та проведення нових курсiв у Донецьку, Севастополi, Одесi та Узинi.
Важливою складовою економiчного спiвробiтництва України з НАТО в економiчнiй галузi є дiяльнiсть Робочої групи вiдкритого складу з питань економiчної безпеки. В ходi щорiчних засiдань цiєї Робочої групи обговорюються теоретичнi та практичнi питання економiчної безпеки, розглядаються концепцiї забезпечення цiєї важливої складової загальної безпеки держави.
Україна бере активну участь у спiвробiтництвi в економiчнiй сферi i в рамках РЄАП. На виконання економiчного роздiлу плану дiяльностi РЄАП проводяться семiнари та конференцiї з питань формування бюджету, реструктуризацiї оборонної промисловостi, планування i управлiння нацiональними оборонними програмами, економiчної безпеки, правової оцiнки оборонних бюджетiв тощо. Актуальнi питання економiчного спiвробiтництва координуються в рамках дiяльностi Економiчного комiтету РЄАП, засiдання якого вiдбуваються в штаб-квартирi НАТО.
Щодо спiвробiтництва України з НАТО у науковiй сферi
Наукова програма НАТО, що координується Науковим комiтетом НАТО, є високоефективним iнструментом, який сприяє розвитку мiжнародного спiвробiтництва в наукових дослiдженнях, спрямованих на мирнi цiлi. Завдяки цiй програмi вченим надається можливiсть активiзувати контакти зi своїми колегами (вiзити, стажування, семiнари, i конференцiї), змiцнюючи таким чином свiй власний науковий потенцiал. Протягом останнiх рокiв близько 500 українських вчених отримали гранти вiд НАТО в рамках цiєї програми.
За сприяння НАТО в першiй половинi 2000 року в Українi розпочала роботу Iнформацiйна академiчна мережа, за допомогою якої українськi науково-дослiднi iнститути та унiверситети можуть отримати доступ до iнформацiйної мережi Iнтернет або покращити якiсть цього доступу. Зараз Альянсом вивчається можливiсть надання наступного гранту для розвитку зазначеної iнформацiйної мережi.
З метою налагодження координацiї, пiдвищення ефективностi участi українських представникiв у наукових та екологiчних програмах НАТО у 2000 роцi було створено Спiльну робочу групу (СРГ) Україна-НАТО з питань науки та захисту довкiлля.
Щодо спiвробiтництва України з НАТО в iнформацiйнiй сферi
Протягом останнiх девяти рокiв вiдбулося понад 80 iнформацiйно-ознайомчих вiзитiв українських делегацiй (загальна кiлькiсть учасникiв - близько 1100 осiб) до штаб-квартири НАТО та штабу Верховного головнокомандувача Обєднаних збройних сил НАТО в Європi. До складу груп входили представники Верховної Ради України, Кабiнету Мiнiстрiв України, мiнiстерств та вiдомств, провiдних засобiв масової iнформацiї, наукових установ, академiй, унiверситетiв та шкiл.
Починаючи з 1997 року Центр iнформацiї i документацiї НАТО провiв в Українi понад 90 семiнарiв i круглих столiв, розповсюджує публiцистичну лiтературу та україномовнi перiодичнi видання про дiяльнiсть Альянсу. З iншого боку, Україна активно використовує рiзноманiтнi форуми спiвробiтництва Україна-НАТО та РЄАП для доведення до представникiв країн-членiв НАТО та держав-партнерiв обєктивної iнформацiї про зовнiшню та внутрiшню полiтику нашої держави. В штаб-квартирi НАТО регулярно розповсюджуються вiдповiднi прес-релiзи, проводяться виставки, iнтервю та прес-конференцiї з офiцiйними делегацiями України.
Важливим елементом iнформацiйної дiяльностi є створення роздiлу Україна-НАТО на Iнтернет-сторiнцi НАТО.
Парламентський вимiр спiвробiтництва України з НАТО
Одним з актуальних напрямкiв розвитку вiдносин з Альянсом є i спiвробiтництво мiж Верховною Радою України i Парламентською Асамблеєю (ПА) НАТО. Вiд початку 2000 року ця спiвпраця помiтно активiзувалася. Свiдченням великого потенцiалу цих вiдносин є створення у Верховнiй Радi України парламентської групи Україна-НАТО: за спiвробiтництво, порозумiння i глобальну безпеку та проведення 2-3 листопада 2000 року в Брюсселi першого засiдання Спiльної монiторингової групи Україна-НАТО.
Низка iнших напрямкiв невiйськового спiвробiтництва з НАТО, зокрема управлiння повiтряним рухом, космiчна технiка i технологiї, стандартизацiя та метрологiя, на цьому етапi знаходяться у стадiї розвитку, визначення оптимальних механiзмiв координацiї та тематик, якi становлять спiльний iнтерес.