Історія виникнення логістики
СОДЕРЖАНИЕ: Історичні корені логістики, розуміння логістики як уміння переміщати продукти і безліч різних товарів, формування і становлення логістики як військової науки. Використання логістичного підхіду при управлінні матеріальними потоками в сфері господарства.Контрольна робота
з дисципліни “Логістика”
на тему:
Історія виникнення логістики
Вступ
На думку більшості вчених і дослідників, термін «логістика» походить від грецького слова й означає «мистецтво обчислювати, міркувати». Відомо, що в Древній Греції на державній службі знаходилося десять логістів, які займалися обчисленнями (розрахунками). У період існування Римської імперії на державній службі у римлян також були служителі, що носили титул «логіст».
Основною функцією логістів був розподіл продуктів харчування. Однак джерела виникнення логістики ідуть глибоко корінням в історію. Останні археологічні дослідження закордонних вчених (тут більш за все необхідно віддати перевагу французьким археологам початку XX ст.) однозначно підтверджують факт існування логістики вже в XIV ст. до нашої ери. У той далекий час логістика розумілося як уміння переміщати продукти і безліч різних товарів як усередині міста, так і між містами суміжних держав по суші і морськими шляхами.
Однак у переважній більшості наукових статей, навчальних посібників і підручників поява і розвиток логістики розглядається в історичному ракурсі як складова частина військового мистецтва, а точніше, як військова наука.
Історичні корені логістики
Сьогодні в історичних дослідженнях дуже багато написано про Візантію. Ретельне вивчення цих матеріалів змушує звернути увагу на час правління імператора Лева VI, що приходиться на 866-912 р. н. є. Зазначений період розвитку Візантії відомий, зокрема, сильною армією і розквітом військового мистецтва. Військові перемоги імператора Лева VI звязують із умілим переміщенням і матеріально-технічним постачанням військ, що здійснювалися на основі використання правил і принципів логістики.
Якщо далі розглядати історичні події, то слід звернутися до періоду, коли відбувалася визвольна війна (1775-1783 рр.) тринадцяти англійських колоній, у ході якої була створена незалежна держава Сполучені Штати Америки. Тут у плані вивчення розвитку логістики корисним є наступний факт. У розпал війни в складі британської армії на американському континенті діяло понад 11 900 бойових загонів. Природно те, що ці загони перебували в підпорядкуванні британського уряду, а це значить, що продукти харчування, обмундирування, боєприпаси доставлялися безпосередньо з Англії. Хід війни, принаймні, у період перших шести років, показав на зовсім погане матеріально-технічне забезпечення англійських військ.
Звичайно, військове керівництво армій різних країн до логістики відносилося по-різному: одні її не сприймали і вважали, що ефективність ведення бойових операцій залежить від таланта полководця, інші бачили в логістиці раціональне зерно удосконалювання військового мистецтва.
Приміром, наприкінці XVII ст. у французькій армії була організована нова структура штабу, що включала посаду «старшого маршала з логістики». Старший маршал з логістики відповідав за постачання, транспортування, вибір місця розташування табору і коректування здійснення маршу армії. Військовий теоретик XIX ст. Джоміні (1779-1869 рр.) виділив саме логістику як один з основних інструментів успіху ведення бойових дій військ. У своїх фундаментальних наукових роботах він визначив логістику як «практичне мистецтво руху військами».
Вивчивши величезний бойовий досвід проведення бойових операцій, Джоміні стверджував, що логістика включає не тільки перевезення, але і таке широке коло питань, що включають планування, керування, постачання і визначення місць дислокації військ, а також будівництво мостів, доріг та ін.
Середина XIX — початок XX ст. ознаменовані закінченням формування і становленням логістики як військової науки. Вона використовувалася при веденні військових кампаній багатьма видатними воєначальниками і полководцями. Логістика скорила розум багатьох командирів різних рівнів.
Так, усім кадровим військовим відоме відношення до логістики Михайла Васильовича Фрунзе, який дуже чітко розумів тверду залежність між своєчасним і якісним постачанням армії і її високою бойовою готовністю. Він стверджував, що «без самої ретельної, заснованої на точних математичних розрахунках, організації тилу, без налагодження правильного харчування фронту всім тим, що йому необхідно для ведення воєнних операцій, без самого точного обліку перевезень, що забезпечують тилове постачання... немислимо ніяке скільки-небудь правильне, розумне ведення великих воєнних операцій».
Особливо бурхливий практичний розвиток логістика одержала під час Другої світової війни. Варто вказати, що тут великих успіхів досягла американська армія. Завдяки чіткій взаємодії військово-промислового комплексу (ВПК), транспортної системи і баз постачання удалося організувати стійке постачання американських військ зброєю і військовою амуніцією.
Успішному рішенню цієї складної задачі сприяло застосування прогресивних контейнерних і пакетних перевезень, що зробили відчутну користь американським військам і в період війни у Вєтнамі (60-ті р. XX ст.). Неможна не відзначити також того, що і сам ВПК Америки високою ефективністю функціонування був зобовязаний також застосуванню у виробництві бойової техніки принципів логістики.
Короткий екскурс в історичні глибини народження логістики дозволяє виділити основні етапи її становлення і розвитку.
Перший етап варто віднести на період XIV ст. до н. є. — І ст. н. є. Він характеризується використанням логістичного підходу для управління рухом
товарів на мікро- і макрорівнях, тобто усередині держави (міста) і між державами.
Другий етап - це перше тисячоріччя нашої ери — кінець XIX ст. У цьому досить тривалому періоді логістика розвивалася як військова наука.
Третій етап у розвитку логістики приходиться на початок 1900 р. І середину XX ст. (1950 р.).
Початок XX ст. ознаменований тим, що накопичений теоретичний і практичний досвід логістики у військовій справі поступово знаходив застосування у всіх галузях економіки, вивчаючи і трансформуючи процеси й операції, звязані з просторово-тимчасовим переміщенням ресурсів, а точніше товарно-матеріальних ресурсів. У даний період часу логістика як наука починає усе ширше проникати в різні галузі економіки.
Слід зазначити, що саме в цей період логістичний підхід використовується при управлінні матеріальними потоками в сфері народного господарства.
Четвертий етап обмежується 50-ми і початком 80-х р. XX ст. У другій половині XX ст. логістика уже формалізувалася в одну з ефективних форм інтеграції постачання, виробництва, транспорту, розподілу ринку із широким
залученням сучасної обчислювальної техніки.
У другій половині XX ст. логістика уже формалізувалася в одну з ефективних форм інтеграції постачання, виробництва, транспорту, розподілу ринку із широким залученням сучасної обчислювальної техніки.
Зазначений період можна охарактеризувати двома наступними визначеннями логістики:
1) логістика — це інструментарій оптимальної координації руху і створення запасу сировини, діяльність по переробці, упакуванню кінцевої продукції, її складування і доставка клієнтам;
2) логістика — це діяльність, що містить у собі транспортування, складування, обробку матеріалів, захисне упакування, контроль запасів, вибір місця перебування виробництва і складів, прогнозування попиту, маркетинг і обслуговування.
Пятий етап — сучасний етап розвитку логістики почався із середини 80-х р. XX ст. і продовжується по теперішній час. Саме в цей період досить інтенсивний розвиток одержують методи керування матеріальними потоками. Даний етап розвитку логістики можна назвати всесвітнім, оскільки логістизація економічних процесів стає проблемою і Європи, і США, і Азії. Країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою активно стали включатися в процес логістизації. Усвідомлення зростаючих у світі дефіциту ресурсів і, у той же час, бажання одержання прибутків є для них досить значним «мотиватором» до вивчення і впровадження принципів і методів логістики в усі галузі економіки.
Даний етап розвитку логістики можна назвати всесвітнім, оскільки логістизація економічних процесів стає проблемою і Європи, і США, і Азії. Країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою активно стали включатися в процес логістизації. Усвідомлення зростаючих у світі дефіциту ресурсів і, у той же час, бажання одержання прибутків є для них досить значним «мотиватором» до вивчення і впровадження принципів і методів логістики в усі галузі економіки.
Логічний аналіз вищенаведеного дозволяє виділити спрямованість розвитку логістики як науки. Таких, що стійко сформувалися, напрямків розвитку логістики три:
- господарське або економічне — звязане з управлінням діяльністю в різних сферах життєдіяльності соціально-економічної системи;
- військове — спрямоване на управління і матеріально-технічне забезпечення військ;
- математичне — звязане з формуванням умінь логічно одержувати рішення будь-яких проблем на основі використання правил, принципів, гіпотез, законів математики.
Висновки
Для рішення різного роду локальних і комплексних логістичних завдань на макро-, мезо- і мікрорівнях в логістиці сформовані такі напрямки, як логістика закупівель, складування, транспортна логістика, виробнича логістика, логістика розподілу та збуту, інформаційна логістика. Аналіз сучасної літератури дозволяє зробити висновок про формування та інших новітніх напрямків у логістиці, а саме логістики управління персоналом, екологічної логістики, соціальної логістики та ін. Сьогодні ми є свідками того, що розвиток і глобалізація ринкових відносин вимагає рішення все нових і нових проблем, що повязані з переміщенням матеріальних потоків у «просторі всесвіту».
Тому не виключена можливість появи ще нових напрямків у логістиці. Безумовно, що тільки час зможе довести необхідність існування і розвитку того чи іншого напрямку. Але одне залишиться непорушним — логістика закупівель, логістика транспортування, логістика складування, логістика виробнича, логістика розподілу та логістика інформаційна в умовах розвитку ринкових відносин будуть займати ключові позиції в бізнесі. Тому в данному навчальному посібнику більше уваги буде приділено перерахованим напрямкам в логістиці з прикладної точки зору.
Список використаної літератури
1. Альбеков А.У. Коммерческая логистика: Учебное пособие / А.У. Альбеков, О. А.Митько. —Ростов-на-Дону; Феникс, 2002. —416 с.
2. Альбеков А.У. Логистика коммерции: Учебное пособие / А.У.Альбеков, В.П. Федько,О.А. Митько. —Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. —512 с.
3. Алъкема В.Г. Логистика: учебно-методическое пособие для студентов департаментаподготовки иностранных студентов / В.Г. Алькема. — К.: Университет экономики иправа «КРОК», 2004. —164 с.
4. Белоусов А.Г. Коммерческая логистика: Учебник / А.Г. Белоусов, Д.В. Стаханов, В.Н.Стаханов. —Ростов-на-Дону: Феникс, 2001.-224 с.
5. Василенко В.А. Теорія і практика розробки управлінських рішень: Навчальнийпосібник. —К.: ЦУЛ, 2002. —420 с.
6. Волгин В.В. Склад. Организация и управление: Практическое пособие / В.В. Волгин.— 4-е изд., испр. и доп. — М.: Издательско-торговая компания «Дашков и Ко», 2002. —400 с.
7. Гаджинский А.М. Логистика: Учебник / А.М. Гаджинский. — М.: Издательско-торговая компания «Дашков и Ко», 2003. —408 с.
8. Гаджинский А.М. Практикум по логистике. — М.: Издательство книготорговый центр«Маркетинг», 2001. —180 с.