Сучасні тенденції розвитку управлінської діяльності керівника навчального закладу по роботі з обдарованими дітьми
СОДЕРЖАНИЕ: Особливості роботи з обдарованими дітьми, необхідність творчого підходу до організації навчання як інтегрованого процесу. Планування змісту і забезпечення навчально-виховного процесу керівником навчального закладу. Потреба в оновленні форм управління.УДК 371.11:373.5:376.1-056.45
Сумський державний педагогічний університет
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ПО РОБОТІ
З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ
Анотація
В статті розглянуті сучасні тенденції розвитку управлінської діяльності керівника навчального закладу по роботі з обдарованими дітьми
Постановка проблеми
Національна доктрина розвитку освіти наголошує на необхідності створення умов розвитку і саморозвитку кожної особистості, виявлення обдарованих дітей і максимальне сприяння їхньому розвитку. Це, у свою чергу, вимагає пошуку нових підходів, форм та змісту педагогічної діяльності, що можливе при здійсненні якісно нової управлінської діяльності. Однією з проблем, яка недостатньо розкрита в теоретичному плані є здійснення управлінського впливу на роботу з обдарованими дітьми з боку керівників навчальних закладів. Виникає потреба у визначенні нових пріоритетів та сучасних тенденцій розвитку управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу по роботі з обдарованими дітьми [9].
Аналіз актуальних досліджень. Дослідження сучасних науковців проблем управлінської діяльності керівника навчального закладу ґрунтуються на методології педагогічного менеджменту (В.І. Маслов [5] та ін.), менеджменті внутрішкільного управління (Ю.К. Конаржевський [4]), інноваційного менеджменту (П.Н. Завлін, А.І. Пригожий, Р.А. Фатхутдінов, Л.В. Михайлик [6], та ін.), педагогічній інновації (Л.М. Ващенко [1], Л.І. Даниленко [7], В.Ф. Паламарчук, В.Н. Сластьонін та ін.). Проте наукові дослідження в галузі управлінської діяльності керівника навчального закладу по роботі з обдарованими дітьми не досить ґрунтовні і потребують подальшого вивчення.
Мета статті: на основі стислого аналізу науково-теоретичної та навчально-методичної літератури визначити й узагальнити сучасні тенденцій розвитку управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу по роботі з обдарованими дітьми.
Виклад основного матеріалу. В наш час окреслилися принципово нові риси світової цивілізації, повязані з особливостями функціонування постіндустріальних суспільств, інформаційних технологій, процесів глобалізації. Найбільшого успіху досягатимуть держави, які мають висококваліфіковані кадри у високотехнологічних галузях виробництва. Тому проблема обдарованості, творчості, інтелекту виходить на передній план у державній політиці, визначаючи пошук, навчання і виховання обдарованих дітей та молоді, стимулювання творчої праці, захист талантів. Розбудова державності в Україні зумовила нові напрямки в розвитку освіти. Зявилася нагальна потреба суспільства у творчих, діяльних, обдарованих, інтелектуально, творчо і духовно розвинених громадянах.
Закон України «Про освіту» передбачає з метою розвитку здібностей, обдарувань і таланту дітей створення профільних класів (з поглибленим вивченням окремих предметів або початкової допрофесійної підготовки), спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, навчально-виховних колективів, обєднань. Найбільш обдарованим дітям держава надає підтримку і заохочує їх (виділяє стипендії, направляє на навчання і стажування до провідних вітчизняних і зарубіжних освітніх центрів).Обдаровані діти – діти, в яких у ранньому віці виявляються здібності до виконання певних видів діяльності. Обдаровані діти вирізняються серед однолітків яскраво вираженими можливостями в досягненні результатів на якісно вищому рівні, який перевищує певний умовний «середній» рівень. їх успіхи не є випадковими, а виявляються постійно [2].
Обдаровані діти характеризуються порівняно високим розвитком мислення, тривким запамятовуванням навчального матеріалу, розвинутими навичками самоконтролю в навчальній діяльності, високою працездатністю тощо, їм властива висока розумова активність, підвищена схильність до розумової діяльності, неординарність, свобода самовияву, багатство уяви, сформованість різних видів памяті, швидкість реакції, вміння піддавати сумніву і науковому осмисленню певні явища, стереотипи, догми. Вони завжди виявляють уважність, зібраність, готовність до напруженої праці, що переростає в працелюбність, в потребу працювати безустанно, без відпочинку. Мислення їх відзначається високою оперативністю та продуктивністю. Коло їх пізнавальних інтересів не обмежується однією проблемою, постійно розширюється, що є стимулом розумової активності. Тому обдаровані діти, виконуючи роботу більшу за обсягом та інтенсивністю, повинні мати сприятливі морально-психологічні умови для активної навчальної діяльності.
Робота з обдарованими дітьми вимагає належної змістової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової аполітичної, розвиваючої, творчої діяльності. Вона під силу висококваліфікованим, небайдужим до свого предмета вчителям. Формами роботи можуть бути групові та індивідуальні заняття на уроках і в позаурочний час, факультативи. Взаємодія з обдарованими дітьми повинна базуватися з урахуванням таких психолого-педагогічних принципів як формування взаємин на основі творчої співпраці; організація навчання на основі особистісної зацікавленості учня, його індивідуальних інтересів і здібностей (сприяє формуванню пізнавальної субєктивної активності дитини на основі його внутрішніх уподобань); превалювання ідеї подолання труднощів, досягнення мети в спільній діяльності педагога та учнів, самостійній роботі учнів (сприяє вихованню сильних натур, здатних виявити наполегливість, дисциплінованість); вільний вибір форм, напрямів, методів діяльності (сприяє розвитку творчого мислення, вміння критично оцінювати свої можливості й прагнення самостійно вирішувати все складніші завдання); розвиток системного, інтуїтивного мислення, вміння «згортати» і деталізувати інформацію (дисциплінує розум учня, формує творче, нешаблонне мислення); гуманістичний, субєктивний підхід до виховання (передбачає абсолютне визнання гідності особистості, її права на вибір, власну думку, самостійний вчинок); створення нового педагогічного середовища (будується на основі співдружності педагогів, колег, однодумців у творчому вихованні дітей) [2]. Втілення цих принципів у життя потребує від керівника навчального закладу творчого підходу управлінської діяльності до організації навчання як інтегрованого процесу.
Керівник навчального закладу організовує планування змісту і забезпечення навчально-виховного процесу та несе за нього відповідальність. До його обовязків належить також піклування про здоровя, безпеку учнів, про створення умов для позакласної та позашкільної роботи. Керівник навчального закладу наділений адміністративною владою, і від уміння користуватися нею залежить його авторитет. Він не може бути консервативним виконавцем інструкцій, а мусить бути творчим керівником. Важливо, щоб він був наділений такими рисами, як демократизм, вимогливість, самовимогливість, чесність, відвертість, дипломатичність, мобільність, чуття нового тощо. Керівник навчального закладу керує роботою своїх заступників, узгоджує спільну діяльність адміністрації закладу з громадськими організаціями, вчителів та учнів, відповідає за комплектування класів і працевлаштування випускників. Один з найголовніших напрямів його роботи — добір і розстановка педагогічних кадрів. У сфері його компетенції організація роботи ради навчального закладу, педагогічної ради, батьківського комітету, батьківського всеобучу, загальне керівництво методичною роботою, навчально-виховним процесом, координація позакласної роботи вчителів. Директор несе відповідальність за організацію роботи з охорони праці і техніки безпеки, забезпечення гігієни праці учнів і вчителів.
Особливості управлінської діяльності керівника навчального закладу при роботі з обдарованими дітьми в наш час полягають в зміні підходів при оцінюванні діяльності всього закладу. Це означає створення навчальним закладом власної системи діагностики й оцінювання своєї діяльності, орієнтацію на оцінювання за результатами навчання учнів, вивчення рівня розвитку особистості дитини, оцінювання результатів діяльності окремих педагогів. Демократизація управління, в свою чергу, передбачає створення належних умов для реалізації мети навчального закладу, пріоритетність вирішення питань макротехнології (цілісної системи роботи навчального закладу і внутрішнього управління) над мікротехнологіями (методиками проведення педрад, нарад, аналізу окремих уроків, написання наказів, складання графіків тощо) [3].
Управлінська діяльність керівника навчального закладу по роботі з обдарованими дітьми передбачає контроль кадрової ситуації в закладі, що виявляється у наявності в закладі психологів, звільнених класних керівників, заступників керівників шкіл з експериментальної або науково-методичної роботи, працівників вузів. Це вимагає вирішення нових управлінських завдань, виникнення нових управлінських відносин, звязків, створення сприятливого психологічного клімату в колективі, атмосфери творчого пошуку, взаємодопомоги, зацікавленості роботою.
Управлінська діяльність керівника навчального закладу по роботі з обдарованими дітьми сьогодні визначає і зміну методологічних засад управління. На передній план висуваються системний підхід, моделювання цілісних педагогічних та управлінських структур, розробка технологій прискореного розвитку. Це стимулює використання діалогічних форм взаємодії, впровадження способів самоорганізації, децентралізації управління тощо. Головним у змісті управлінської діяльності по роботі з обдарованими дітьми стає вироблення цілісної системи діяльності навчального закладу, яка б відповідала вимогам часу і створювала передумови для цілеспрямованого розвитку учнів.
Зміст діяльності керівника навчального закладу по роботі з обдарованими дітьми вимагає й оновлення форм управління. Пріоритетними стають дорадчо-адміністративні форми управління, які поділяють на: колегіальні (рішення ради навчального закладу, педагогічної ради, зборів трудового колективу, наради при директорові, методичної ради, профспілкових зборів, ради засновників); колективні (резолюції чи рішення, консультантів, учнівської, батьківської ради, зборів творчих учителів); індивідуальні (висновки, поради під час бесіди, спостереження, анкетування, інтервювання).
Висновки
Взаємодія з обдарованими дітьми повинна базуватися з урахуванням таких психолого-педагогічних принципів як формування взаємин на основі творчої співпраці; організація навчання на основі особистісної зацікавленості учня, його індивідуальних інтересів і здібностей та ін. Втілення цих принципів у життя потребує від керівника навчального закладу творчого підходу управлінської діяльності до організації навчання як інтегрованого процесу. Характерною особливістю управлінської діяльності керівника навчального закладу по роботі з обдарованими дітьми на сучасному етапі є сукупність традиційних та нових керівних функцій. Робота з обдарованими дітьми має свої педагогічні, психологічні й управлінські особливості, які потребують більш фундаментального дослідження та обґрунтування.
керівник навчальний заклад управління
ЛІТЕРАТУРА
1. Ващенко Л. М. Проектування інноваційно-розвиваючого середовища в освіті / Л. М. Ващенко / Неперерв. проф. освгга: теорія і практика. – 2002. – Вип. 3. – С. 20-27.
2. Голуб Т. Виховуємо обдарованих дітей (Батьківський катехізис, або Закони розумно-організованого виховання школярів) Завуч. – 2004. – № 22. – С.47-53.
3. Козлова І. Керівник навчального закладу. Яким він повинен бути? /Освіта України. – 2006. – № 35. – С. 3-5.
4. Конаржевський Ю. А. Педагогический анализ учебно-воспитательного процесса и управление школой. / Ю. А. Конаржевський. – М.: Педагогика, 2006. – 247 с.
5. Маслов В.И. Концептуальные установки менеджмента в образовании / Менеджмент в России и за рубежом. – 2007. – №1. – С. 4-7.
6. Михайлик Л. В. Інноваційний менеджмент у сучасній школі / Управління школою. – 2005. – №7. – С. 19-21.
7. Освітній менеджмент: Навчальний посібник / За ред. Л. Даниленко, Л.Карамушки. – К.: Шкільний світ, 2003. – 400 с.
8. Хуторской А. В. Дидактическая эвристика. Теория и технология креативного обучения. – М.: ИМГУ, 2006. – 416 с.