Сучасна митно-тарифна політика України

СОДЕРЖАНИЕ: Особливості формування національної макромоделі зовнішньоекономічної політики. Поняття і основні форми митного контролю. Порядок зберігання підприємствами товарів та інших предметів, ввезених на митну територію України. Оформлення декларації-зобовязання.

Відкритий міжнародний університет розвитку людини Україна

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Сучасна митно-тарифна політика України

виконала

студентка 4-ого курсу

групи ЗМЗЕД-41

спеціальності ”менеджмент ЗЕД”

Викладач: Могілевська В. П.

Київ 2008

План

1. Особливості формування національної макромоделі зовнішньоекономічної політики

1.1 Cтруктура ЗЕП

1.2 Відображення в моделі ЗЕП зовнішньоекономічних зв’язків

2. Сучасна митно-тарифна політика України

2.1 Поняття митного контролю

2.2 Порядок зберігання підприємствами товарів та інших предметів, ввезених на митну територію України, під митним контролем

2.3 Товари та інші предмети, що зберігаються виключно митницею

2.4 Склади митниць

2.5 Оформлення товарів під митний контроль та їх зберігання під митним контролем

2.5.1 Технологія передання товарів на зберігання під митним контролем

2.5.2 Технологія оформлення декларації-зобовязання

2.5.3 Зберігання товарів під митним контролем

2.5.4 Завершення митного оформлення

Список використаної літератури

1. Національна макромодель ЗЕП: структура і стратегічне оперування

1.1 Структура ЗЕП

Для національної ситуації характерно, що ЗЕП вважається одним з основних механізмів трансформації економіки в новітню економічну систему згідно з пріоритетами й національним стратегічним інтересам. Іншими словами, народжується країна – системи, що здійснюють ЗЕП, з численними винисеннями за національні межі функціональними ланками. Ці ланки-ланцюги забезпечують «підключення» національної економіки до різних ланок зовнішньоекономічних і світових відтворювальних ядер (циклів).

Оскільки державі не байдуже, як ЗЕП розв’язує це масштабне завдання, зазначений процес реалізується вбудовуванням в економічну політику відповідної макромоделі зовнішньоекономічної політики. За структурою ця модель складається з трьох важливих компонентів:

· основних закономірностей, які зумовлюють економічну природу ЗЕП;

· політико-організаційної форми реалізації стратегічних цілей;

· адекватного методологічного інструментарію прийняття стратегічних рішень.

1.2 Відображення в моделі ЗЕП зовнішньоекономічних зв ’язків

Багатопланова та суперечлива структура і процес функціонування зовнішньоекономічних зв’язків відображаються в моделі ЗЕП. По-іншому й не може бути, бо вони є складовою національної економіки. Звичайно цим різноплановість зовнішньоекономічного сектору не обмежується. Певна різноманітність зумовлюється також світогосподарською сферою.

У цих умовах модель ЗЕП має відображати вплив чисельних факторів і в кінцевому підсумку може бути подана у вигляді рівнодійової політичного вектора, який сприймає (оперує) рух чисельних факторів.

Серед цих факторів необхідно виокремити насамперед рівні управління співробітництвом: державний, територіально-виробничий, галузевий та міжгалузевий, співробітництва на рівні корпорації, підприємства та організації. Істотно змінюється розстановка акцентів у ЗЕП, якщо розглядати її за векторами зовнішньої політики. Неминучість специфічних особливостей співробітництва з розвиненими країнами, з країнами Центральної та Східної Європи, Латинської Америки, Близького Сходу, Азіатсько-Тихоокеанського басейну та ін. Своєрідною є політика співробітництва з окремо взятими країнами (США, Німеччина, Китай та ін.). По-іншому будується ЗЕП з асоціативними угрупуваннями та організаціями: ЄС, Асоціацією держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), Північноамериканською асоціацією вільної торгівлі (НАФТА) та ін. Модель ЗЕП має бути адаптована до зазначеної різноманітності.

Фактори, що впливають на компонування й власності моделі ЗЕП, аж ніяк не вичерпується зазначеними ознаками. Наприклад, значну роль відіграють зовнішньополітичні фактори, відмінність у пріоритетах завдань, що розв’язуються завдяки активізації зовнішньоекономічних зв’язків, тощо

Усе це у поєднанні визначає поліхромність моделі ЗЕП. Вона є системою, що охоплює підсистеми різного ступеня розвиненості: зовнішньо-торгівельну, кредитно-грошову політику тощо.

Загалом національна модель ЗЕП у такій ситуації становить сукупність різних типів моделей ЗЕП. Так, українська зовнішня економічна політика зіткнулась з трьома типами моделей ЗЕП, що мають різні організаційні структури. Постачально-збутову було відпрацьовано в межах співробітництва країн – членів РЕВ. Модель торгово-посередницької політики вилилась в роза луджену структуру Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків та торгівлі. Третя - найвища модель ЗЕП співробітництва – зароджується в Україні зі своїми центрами формування (Міністерство економіки, фінансів та ін.). Становлення нового типу моделі ЗЕП повинно враховувати уже напрацьовані зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні зв’язки (наприклад, Україна та інші нові незалежні держави – з країнами СНД). З утворенням СНД кожна її держава постала перед вибором власної моделі ЗЕП. Насамперед спостерігається її регіоналізація: утворення Євразійського економічного співробітництва, ГУУАМ тощо.

Нині відбувається «прикрашення» національних моделей ЗЕП у контексті своєрідної зовнішньоекономічної багатоукладності. Одне слово, модель ЗЕП розкриває закладений у ній потенціал лише тією мірою, якою розроблено й представлено всі необхідні складові: теоретичне підґрунтя моделі, що розкриває внутрішню її логіку й певний каркас (вісь), який зумовлює її організаційно-функціональну структуру і формування відповідного методологічного апарату. Такими є три основних орієнтири національної моделі ЗЕП, які, у свою чергу, мають кілька зрізів, що й становлять її публічне матеріальне становище. Отже, багатогранна (повна) національна модель ЗЕП, що працює, відповідає на численні запитання, пов’язані з регулюванням сільськогосподарських зв’язків.

2. Сучасна митно-тарифна політика України

2.1 Поняття митного контролю

Світовий розвиток зовнішньо-економічних зв’язків, і як наслідок - значне збільшення зовнішньоторгівельних потоків, стали причиною тому, що митниці, розташовані вздовж державних кордонів, стали не спроможні здійснювати митне оформленення вантажів, що перетинають кордон. Тож у визначній кількості цим займаються внутрішні митниці, розташовані в межах митної території країни.

Таке переміщення місця митного оформлення в ‘тил’ митної території поставило перед митними органами задачу дотримання митного законодавства на етапі переміщення товару від кордону до внутрішньої митниці, де і здійснюється остаточне митне оформлення вантажів.

Таким чином, службові особи митниці зобов’язані вжити заходів для забезпечення виконання діючого законодавства в період перебування товарів під так званим митним контролем . Ці заходи повинні гарантувати збереження вантажів та транспортних засобів, сприяти дотриманню в незмінному стані всіх основних якісних та кількісних характеристик товарів, та запобігати здійсненню будь-яких незаконних дій у відношенні до об’єктів, що переміщуються під митним контролем.

Проходження митного контролю є необхідною, але не достатньою умовою завершення митного оформлення (окрім митного контролю, товари та предмети, що переміщуються через митний кордон України, можуть підлягати також санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному та екологічному контролю.)

До форм митного контролю належать: перевірка документів, необхідних для такого контролю, митний огляд (огляд транспортних засобів, товарів та інших предметів, особистий огляд), переогляд, облік предметів, які переміщуються через митний кордон України. Можливі також інші форми контролю, якщо вони не суперечать законам України.

До обов’язків підприємств, а також громадян, що переміщують через митний кордон України товари та інші предмети, належнить надання митниці необхідні для митного контролю документи. Перелік та порядок подання документів, необхідних для контролю визначаються Державним митним комітетом України відповідно до законодавства України про митну справу, Митного кодексу України та інших законодавчих актів України.

Згідно до статті 85 Митного кодексу України вантажі, які переміщуються через митний кордон України, до завершення митного оформлення можуть зберігатися підприємством або митницею, причому підприємства можуть зберігати вантажі тільки з дозволу митниці та під її контролем. За перебування вантажів під митним контролем митниця справляє з власника вантажів збір у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Цей збір за перебування вантажів під митним контролем справляється незалежно від місцезнаходження вантажів та сплати митного збору за зберігання.

Нині діючий Порядок зберігання підприємствами товарів та інших предметів, ввезених на митну територію України, під митним контролем розроблено у відповідності до статті 85 Митного кодексу України та з урахуванням вимог Порядку заповнення граф вантажної митної декларації ( затверджений наказом Держмитслужби від 30.06.98 N 380 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.07.98 за N 469/2909) і Порядку справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією (затверджений наказом Держмитслужби від 23.06.98 N 363 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.98 за N 443/2883 ).

Згідно до цього Порядку товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України, перебувають під митним контролем з моменту ввезення і до пропуску через митний кордон України. Строк зберігання товарів під митним контролем обчислюється з дати їх фактичного передання на зберігання підприємству, тобто з дати оформлення Акта про прийняття-передання товарів на зберігання під митним контролем. Форму Акта наведено в Додатку 1.

Варіант зберігання товарів під митним контролем є альтернативним варіанту зберігання цих товарів на митному ліцензійному складі (далі - МЛС). При цьому зберігання товарів під митним контролем можливе за наявності хоча б однієї з таких умов:

а) підприємство має власні складські приміщення, які відповідають вимогам Порядку зберігання підприємствами товарів та інших предметів, увезених на митну територію України, під митним контролем;

б) відстані між місцезнаходженням одержувача товару та МЛС є невиправдано великими;

в) у зоні діяльності митного органу відсутні МЛС;

г) наявні МЛС неспроможні зберігати потрібні обсяги товарів;

д) наявні МЛС неспроможні забезпечити спеціальні умови зберігання відповідних товарів;

е) вантаж являє собою благодійну допомогу;

ж) митницею визнається необхідність подальшого зберігання товарів під митним контролем у разі, якщо МЛС, на якому розміщено такі товари, не забезпечує дотримання митного режиму, а в зоні діяльності митного органу відсутні інші МЛС.

Забороняється зберігати під митним контролем на територіях підприємств товари, що ввозяться на митну територію України за договорами консигнації. Такі товари в обовязковому порядку повинні заявляються до митного режиму митного складу.

2.3 Товари та інші предмети, що зберігаються виключно митницею

Деякі вантажі підлягають обовязковій передачі митниці для зберігання. До таких вантажів віднесені:

1) товари та інші предмети, не пропущені при ввезенні на митну територію України внаслідок існуючих заборон чи обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територію України, якщо їх не було вивезено з території України в день ввезення (валюта та цінності, які були передані митниці на зберігання у таких випадках, повинні зберігатися з депонуванням у банках України);

2) вантажі, що обкладаються митом та митними зборами при ввезенні на митну територію України - якщо такі платежі не були сплачені, а відстрочення або розстрочення їх сплати не надано;

3) товари та інші предмети, що їх було передано митниці для зберігання під час тимчасового ввезення на митну територію України.

Якщо товари чи інші предмети передаються на зберігання митниці, то за кожний день зберігання митницею таких товарів (за вийнятком валюти і цінностей) справляється митний збір у розмірі, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

2.4 Склади митниць

Склад митниці - це спеціально обладнане приміщення, де зберігаються товари та інші предмети, яке є власністю митниці України або використовується нею.

За погодженням з Державним митним комітетом України начальник митниці може купувати або брати в оренду приміщення під склад митниці, якщо на складі митниці недостатньо наявної площі чи обладнаних приміщень.

На складах митниць можуть зберігатися товари та інші предмети, що підлягають обовязковій передачі митниці для зберігання. Крім того, на підставі договору підприємств (або громадян) та митниці можуть зберігатися такі товари, що не підлягають обовязковій передачі митниці для зберігання. В цьому випадку за надання послуг зберігання береться плата.

Забороняється зберігати на складі митниці товари та інші предмети, зберігання яких потребує наявності у приміщенні спеціального обладнання, якщо такого немає на цьому складі. Такі товари та предмети, як і габаритні вантажі можуть за рішенням начальника митниці зберігатися на складах підприємств під митним забезпеченням.

2. 5 Оформлення товар і в під митни й контрол ь та їх зберігання під митним контролем

2.5.1 Технологія передання товарів на зберігання під митним контролем

Передання товарів на зберігання під митним контролем провадиться з дозволу начальника митного органу, його заступника або іншої посадової особи, уповноваженої відповідним наказом начальника митниці.

Після фактичного надходження вантажу в митний орган призначення представник підприємства звертається з письмовою заявою за підписами керівника цього підприємства та його головного бухгалтера на імя начальника митного органу. Формою заяви передбачено надання підприємством зобовязання подати так звану попередню вантажну митну декларацію (декларацію-зобовязання) у встановлений строк. До Заяви додаються:

- зовнішньоекономічний контракт ;

- договір комісії;

- облікова картка субєкта зовнішньоекономічної діяльності;

- товаросупровідні документи;

- договір оренди складу;

- договір підприємства з власником складу, в якому передбачено відповідальність сторін за збереження товару та сплату всіх необхідних митних платежів;

- договір про повну матеріальну відповідальність;

- копія довідки Державної податкової адміністрації про реєстрацію місць зберігання оптових партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів у разі розміщення на зберігання під митним контролем зазначених товарів.

Передання товарів на склад для зберігання під митним контролем здійснюється у присутності посадової особи митного органу, уповноважених осіб підприємства та у відповідних випадках - власника цього складу. Факт такого передання обовязково фіксується Актом.

Акт заповнюється у трьох примірниках:

- перший примірник залишається у справах митного органу;

- другий примірник призначається для власника складу;

- третій примірник призначається для підприємства (посередника).

У разі виявлення під час передання товарів на зберігання під митним контролем порушення митних правил посадова особа митного органу, яка виявила правопорушення, складає відповідний протокол.

Заява, Акт та всі подані документи перебувають на контролі в митному підрозділі. У разі передання товарів на зберігання під митним контролем у присутності представників інших органів виконавчої влади (Державної санітарно-епідеміологічної служби, Державної служби з охорони навколишнього природного середовища, Торгово-промислової палати та ін.) відомості про цих осіб (прізвище, імя, по батькові, місце роботи, посада) заносяться інспектором митного органу до Акта.

2.5.2 Технологія оформлення декларації-зобовязання

Декларація-зобовязання має бути подана підприємством митному підрозділу в обовязковому порядку на 15-й день перебування товарів під митним контролем. У разі, якщо оформлення попередньої або попередньої (акцизної) вантажної митної декларації проводиться відповідно до вимог Положення про порядок контролю за ввезенням окремих видів товарів, або в разі надходження в Україну вантажів благодійної допомоги декларація-зобовязання не подається.

Декларація-зобовязання на бажання підприємства може бути подана митному органу впродовж 15-денного строку перебування товарів під митним контролем, у тому числі разом з Актом й у день передання товарів на зберігання під митним контролем.

Якщо підприємство передає товари на зберігання під митним контролем у складських приміщеннях, які не є його власністю, то декларація-зобовязання подається митному органу разом з Актом в обовязковому порядку.

Оформлений у встановленому порядку Акт є підставою для зняття з контролю документа контролю за доставкою вантажу в митницю призначення.

У разі передання товарів на зберігання під митним контролем за Актом (тобто без одночасного оформлення декларації-зобовязання) сплата митного збору за митне оформлення товарів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари, здійснюється відповідно до порядку, що встановлюється Держмитслужбою.

У разі передання товарів на зберігання під митним контролем за Актом разом з оформленням декларації-зобовязання сума нарахованого митного збору за митне оформлення товарів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари, зазначається у графі 47 цієї декларації.

Відомості про Акт зазначаються в установленому порядку в графі 44 декларації-зобовязанні. При цьому проставляються розділ документа ‘9’ та код документа ‘9003’.

У випадку визнання митницею необхідності подальшого зберігання товарів під митним контролем у разі, якщо МЛС, на якому розміщено такі товари, не забезпечує дотримання митного режиму, а в зоні діяльності митного органу відсутні інші МЛС, декларація-зобовязання подається до митного підрозділу разом з Актом. При цьому початок перебігу строків перебування товарів під митним контролем для нарахування митного збору за це починається з моменту оформлення декларації-зобовязання та складання Акта.

Декларація-зобовязання не дає права на використання задекларованих товарів з будь-якою метою на території України і призначена тільки для здійснення митного контролю.

2.5.3 Зберігання товарів під митним контролем

Вимоги до складських приміщень визначаються наступними пунктами Порядку зберігання підприємствами товарів під митним контролем :

1. Підприємства зберігають товари в обладнаних складських приміщеннях до завершення митного оформлення за умови виконання вимог, що забезпечують здійснення митного контролю в повному обсязі, зокрема статей 23, 26 Митного кодексу України, а також нормативних актів Держмитслужби.

2. Склад, призначений для зберігання товарів під митним контролем, повинен мати всі необхідні умови для забезпечення митного контролю.

3. Дозволяється виділяти місця для зберігання товарів під митним контролем на складі, призначеному для зберігання товарів, що не перебувають під митним контролем, при виконанні вимог підпунктів ‘а’, ‘б’, ‘в’, ‘г’ пункту 4.2.

4. Якщо товари через габарити або з інших причин не можуть зберігатись у закритих приміщеннях, то за рішенням начальника митного органу дозволяється використовувати відкриті майданчики, що перебувають у межах території підприємства, яке приймає вантаж на зберігання, за умови функціонування цілодобового поста охорони. Територія підприємства повинна бути огороджена.

5. Власник складу зобовязаний:

- сприяти здійсненню митного контролю;

- вести облік і подавати на вимогу митного органу звіт щодо товарів, які зберігаються на складі під митним контролем;

- забезпечувати доступ посадових осіб митного органу до товарів, що зберігаються на складі під митним контролем, у будь-який час;

- на вимогу митного органу безоплатно надавати приміщення, обладнання і засоби звязку для здійснення митного контролю та митного оформлення.

Для проведення сертифікації або випробувань товарів з використанням руйнівних методів митному органу подається вантажна митна декларація, заповнена відповідно до митного режиму вільного використання на митній території України, зі сплатою всіх належних митних платежів. Додатковою умовою оформлення зазначеної ВМД є договір підприємства з органом сертифікації або іншим уповноваженим органом на проведення таких випробувань. Під час митного оформлення партії товару у вільне використання на митній території України такі товари не враховуються, оскільки вони були випущені раніше.

Відповідальність за декларування товарів зі сплатою всіх належних платежів, у тому числі митного збору за перебування товарів під митним контролем, несе підприємство, що розмістило товари на зберігання під митним контролем. Відповідальність за дотримання вимог щодо зберігання товарів під митним контролем несе власник складу.

Якщо підприємство не одержало сертифіката відповідності, що зберігається під митним контролем, то за поданням органу сертифікації цей товар повинен бути ввезений на митний ліцензійний склад або вивезений за межі митної території України.

2.5.4 Завершення митного оформлення

Товари, що зберігаються під митним контролем, знімаються з контролю тільки після сплати всіх належних платежів, у тому числі митного збору за перебування товарів під митним контролем, на підставі оформленої вантажної митної декларації відповідно до обраного митного режиму.

Оформлення вантажної митної декларації відповідно до обраного митного режиму можливе лише після перевірки фактичної наявності товарів, щодо яких надано дозвіл на зберігання під митним контролем.

У разі виявлення нестачі товарів, які зберігалися під митним контролем, до особи, відповідальної за зберігання цих товарів, застосовуються санкції, передбачені митним законодавством України.

Перевезення товарів зі складу, де вони зберігалися під митним контролем, на інший склад у зоні діяльності тієї ж митниці здійснюється з дозволу вповноваженої посадової особи митниці за письмовою заявою підприємства або особи, ним уповноваженої. При цьому беруться до уваги обставини, що унеможливлюють подальше зберігання під митним контролем товарів на попередньому складі.

При розміщенні товарів на зберігання під митним контролем на іншому складі оформлюється нова декларація-зобовязання разом зі складанням нового Акта. При цьому сума нарахованого митного збору за митне оформлення товарів у зонах митного контролю зазначається у графі 47 цієї декларації-зобовязання. Відомості про Акт вносяться в установленому порядку до графи 44 декларації-зобовязання. При цьому зазначаються розділ документа ‘9’ та код документа ‘9003’.

Строк зберігання товарів під митним контролем обчислюється з моменту складання першого Акта при розміщенні цих товарів на зберігання під митним контролем і не переривається при перевезенні та повторному розміщенні цих товарів на зберігання під митним контролем на іншому складі.

Перевезення товарів зі складу, де вони зберігалися під митним контролем, на митний ліцензійний склад у зоні діяльності тієї ж митниці здійснюється з дозволу вповноваженої посадової особи митниці за письмовою заявою підприємства або особи, що ним уповноважена.

При перевезенні товарів зі складу, де вони зберігалися під митним контролем, на митний ліцензійний склад строк перебування товарів під митним контролем закінчується датою митного оформлення ВМД відповідно до пункту 6 Порядку заповнення граф ВМД. При цьому сума митного збору за перебування товарів під митним контролем зазначається у графі 47 цієї ВМД.

Перевезення на інші склади, в тому числі на митні ліцензійні склади, в зоні діяльності тієї ж митниці здійснюється під контролем інспектора митного органу та у присутності представника підприємства, який має відповідні повноваження.

При перевезенні товарів, розміщених на зберігання під митним контролем, на інші склади, в тому числі на митні ліцензійні склади, в зоні діяльності тієї ж митниці не допускається подрібнення партії товару.

Перевезення товарів зі складу, де вони зберігалися під митним контролем, в інші митниці для митного оформлення відповідно до митного режиму імпорту або митного складу здійснюється із заповненням вантажної митної декларації, яка є документом контролю за доставкою вантажу в митницю призначення. При цьому в графі ‘D’ цієї вантажної митної декларації робиться напис ‘Під митним контролем з __________’ (дата початку перебігу строку перебування товарів під митним контролем для нарахування митного збору за це митницею призначення). Відомості про Акт вносяться в установленому порядку до графи 44 цієї декларації. При цьому зазначаються розділ документа ‘9’ та код документа ‘9003’.

При розміщенні товарів на зберігання під митним контролем в іншій митниці оформлюється нова декларація-зобовязання разом зі складанням нового Акта.

При перевезенні товарів зі складу, де вони зберігалися під митним контролем, на митний ліцензійний склад у зоні діяльності іншої митниці строк перебування товарів під митним контролем закінчується на момент оформлення вантажної митної декларації відповідно до пункту 6 Порядку заповнення граф ВМД при розміщенні товару на митному ліцензійному складі в зоні діяльності іншої митниці.

При перевезенні товарів, розміщених на зберігання під митним контролем, в інші митниці не допускається подрібнення партії товару.

Список використаної літератури

1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // ВВР України . – 1996 . - № 30

2. Закон України «Про єдиний митний тариф» від 5 лютого 1992 р. // ВВР України . – 1992 . - № 19

3. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 21 липня 1991 р. // ВВР України . – 1991 . - № 29

4. Митний кодекс України від 12 грудня 1991 р.// ВВР України .– 1992 . - № 16

5. Киричкнко О.А. Менеджмент зовнішньекономічної діяльності: Навчальний посібник - 3-тє видання, перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2002.

6. Кормич Б.А. Державно-правовий механізм митної політики України. – Одеса: Астропринт, 2000.

7. Соколенко С.І. Глобалізація і економіка України. – К. : Логос, 1999.

8. Терещенко С., Науменко В. Основи митного законодавства в Україні. Теорія і практика. – К., 1999

9. Україна на міжнародній арені. – К. Основи, 2000.

10. Філіпенко А. С., Вергун В. А., Бураковський І. В. та ін. Економіка зарубіжних країн: Підручник 2-ге вид. Київ, 1998.

11. Храмов В.О., Бовт рук Ю.А. Зовнішньоекономічна політика: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2002.

Скачать архив с текстом документа