Судова колегія в цивільних справах Верховного суду України Ухвала
СОДЕРЖАНИЕ: СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ У Х В А Л А від 23.09.98 (Витяг) 31 березня 1998 р. заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся в суд із заявою про визнання незаконним п. 2СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 23.09.98
(Витяг)
31 березня 1998 р. заступник прокурора Дніпропетровської
області звернувся в суд із заявою про визнання незаконним п. 2
рішення Дніпропетровської обласної ради від 16 листопада 1997 р.
N 94-10/XXII Про стан справ і заходи щодо продовження будівництва
першої лінії метрополітену в м. Дніпропетровську, в якому
Дніпропетровській міській раді пропонувалося провести ряд
конкретних заходів щодо будівництва та функціонування першої черги
міського метрополітену.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська
від 6 квітня 1998 р. в прийомі заяви було відмовлено у звязку з
тим, що вона не підлягає розгляду в районному суді, з посиланням
на п. 1 ст. 136 ЦПК.
У касаційному порядку ухвала не оскаржувалася.
Постановою президії Дніпропетровського обласного суду від 15
липня 1998 р. зазначену ухвалу було залишено без зміни, а протест
заступника прокурора Дніпропетровської області - без задоволення.
Розглянувши протест заступника Генерального прокурора
України, судова колегія в цивільних справах Верховного Суду
України скасувала всі судові рішення як такі, що не грунтуються на
законі, і направила матеріали прокурорського звернення до суду
першої інстанції для вирішення питання про прийняття їх до свого
провадження.
Відмовляючи в прийнятті заяви, районний суд, з яким
погодилась президія обласного суду, виходив з того, що оспорюване
рішення має ненормативний характер, а тому справа повинна
розглядатись арбітражним судом.
Проте такий висновок суду не грунтується на законі, оскільки
відповідно до ст. 248-15 ЦПК прокурор має право
звернутися до суду із заявою про визнання незаконними правового
акта органу, рішення чи дії службової особи, крім акта, перевірку
законності якого віднесено до компетенції Конституційного Суду
України. Таким чином, закон не повязує можливість оскарження
правового акта до районного суду в порядку, передбаченому гл. 31-А
ЦПК, з характером цього акта.
Враховуючи ту обставину, що в матеріалах прокурорського
звернення до суду відсутні дані про відхилення протесту прокурора
обласною радою, ці матеріали підлягають направленню до суду першої
інстанції не для розгляду по суті, а для вирішення питання про
прийняття до свого провадження.
Надруковано: Вісник Верховного Суду України, N 2, 1999 р.