Цивільно правова відповідальність за порушення лісового законодавства

СОДЕРЖАНИЕ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ Кафедра „Цивільного права і процесу” Реферат з дисципліни „Екологічне право” на тему: „Цивільно-правова відповідальність за порушення лісового законодавства”

Дніпропетровський державний університет

внутрішніх справ

Кафедра „Цивільного права і процесу”

Реферат

з дисципліни „Екологічне право”

на тему: „Цивільно-правова відповідальність за порушення лісового законодавства”

Виконав:

курсант 301 н.г.

рядовий міліції

Діденко В.Г.

Перевірив:

викладач кафедри

цивільного права і процесу

к.ю.н. Легеза Ю.О.

Дніпропетровськ

2007


План

Вступ

1. Поняття, підстави і види цивільно-правової відповідальності за порушення лісового законодавства, система правопорушень.

2. Особливості відшкодування шкоди.

3. Роль суду у застосування майнової відповідальності за порушення лісового законодавства

Література


Вступ

Відповідно до Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоровя довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (ст. 50) і зобовязаний не заподіювати шкоди природі та відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66).

Злочини та інші правопорушення проти довкілля посягають на суспільні відносини у сфері охорони конституційного права громадян на безпечне довкілля, а також у сфері охорони, використання, збереження і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання й усунення негативного впливу господарської та іншої діяльності людини на навколишнє природне середовище, збереження генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій, а також природних обєктів, повязаних з історико-культурною спадщиною[1] .

Тому цивільно-правова відповідальність за порушення лісового законодавства є важливим засобом захисту гарантованого Конституцією права громадян на безпечне довкілля, а також суспільних відносин у сфері охорони й відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини.


1. Поняття, підстави і види цивільно-правової відповідальності за порушення лісового законодавства, система правопорушень.

Майнова відповідальність за лісопорушення – це охоронне правовідношення щодо покладення на особу, винну в заподіянні шкоди лісам як природному об’єкту, лісовому господарству, правам та законним інтересам власників і користувачів лісових ресурсів, обов’язку компенсувати негативні наслідки лісопорушення.

Шкода, заподіяна порушеннями лісового законодавства, може визначатися як негативні для лісового господарства наслідки протиправних діянь у формі знищення, пошкодження, забруднення, іншого погіршення якості лісу або окремих елементів лісової екосистеми, порушення екологічних зв’язків між ними, а також зниження ефекту від лісогосподарської діяльності законних лісокористувачів через недоотримання продукції лісової галузі.

Підставою цивільно-правової відповідальності – є вчинення лісопорушень, якими заподіяно шкоду благам, котрі охороняються законом, зазначені у ст. 105 Лісового Кодексу України, а саме:

1) незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників;

2) знищенні або пошкодженні лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем, порушенні інших вимог пожежної безпеки в лісах;

3) знищенні або пошкодженні лісу внаслідок його забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення, осушення та інших видів шкідливого впливу;

4) засміченні лісів побутовими і промисловими відходами;

5) порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

6) знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу;

7) порушенні правил зберігання, транспортування та застосування засобів захисту лісу, стимуляторів росту, мінеральних добрив та інших препаратів;

8) розкорчовуванні лісових ділянок і використанні їх не за призначенням, у тому числі для спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд без належного дозволу;

9) самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках;

10) порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо;

11) заготівлі лісових ресурсів способами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів;

12) порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів;

13) невнесенні плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки;

14) знищенні та пошкодженні відмежувальних знаків у лісах;

15) введенні в дію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших обєктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає негативному впливу на стан і відтворення лісів;

16) порушенні строків повернення лісових ділянок, що перебувають у тимчасовому користуванні, або невиконанні обовязків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

17) пошкодженні сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогосподарського призначення;

18) знищенні або пошкодженні лісоосушувальних канав, дренажних систем і доріг на лісових ділянках;

19) невиконанні приписів державної лісової охорони та органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Крім того, до переліку лісопорушень, що наводяться в зазначеній статті, слід внести таке порушення як самовільне зняття, пошкодження або знищення родючого шару лісових ґрунтів

В системі лісопорушень можна виділити наступні групи:

1) порушення права власності на ліси;

2) порушення, що завдають шкоди лісам як природному об`єкту та лісовому господарству;

3) порушення, що посягають на встановлений порядок у сфері використання, відновлення, охорони і захисту лісів, але не завдають шкоди благам, що охороняються законом, хоча й створюють реальну загрозу її настання.

2. Особливості відшкодування шкоди.

Основним способом відшкодування шкоди, заподіяної лісовому господарству, є відшкодування збитків, тобто компенсація грошового еквівалента, грошової оцінки негативних наслідків лісопорушення, як тих, що вже виникли, так і тих, котрі мають перспективний характер, що зумовлено наявністю в структурі шкоди екологічної складової – зруйнованих або пошкоджених зв’язків між елементами лісової екосистеми.

Сума відшкодування за порушення лісового законодавства визначається Постановою КМУ «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству», і повинна охоплювати:

а) прямі збитки, тобто вартість знищеного або пошкодженого лісу;

б) втрачену вигода, тобто вартість лісових ресурсів, що утворилися б у майбутньому, якби цьому не перешкодило лісопорушення;

в) невикористані витрати праці й матеріальних засобів, вкладені у лісове господарство з метою покращення стану лісів, підвищення їх продуктивності тощо;

г) майбутні витрати, які доведеться зробити з метою відновлення порушеної природної рівноваги.

3. Роль суду у застосування майнової відповідальності за порушення лісового законодавства

Особливостями провадження у справах про лісові правопорушення є те, що:

1) Перебіг строку позовної давності в справах про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням лісового законодавства, починається з дня коли органам управління лісовим господарством або постійному лісокористувачеві стало або повинно було стати відомо про вчинення лісопорушення, тобто з дня складання акту про лісопорушення (протоколу про порушення Правил відпуску деревини на пні в лісах України), або з дня, коли він мав бути складений. Строк позовної давності у справах про відшкодування позадоговірної шкоди загальний. Оскільки майнові санкції за порушення Правил відпуску деревини на пні в лісах України мають характер неустойки, то за позовами про стягнення сум з порушників Правил повинен застосовуватися скорочений строк давності.

2) Предмет доказування в справах цієї категорії, охоплює факт вчинення лісопорушення конкретною особою, її вину (крім випадків, коли шкода була заподіяна лісу джерелом підвищеної небезпеки), наявність та розмір заподіяної шкоди.

3) Основним доказом вчинення порушення лісового законодавства і правильності визначення розміру заподіяної шкоди є, залежно від виду лісопорушення (договірне чи позадоговірне), акт про лісопорушення або протокол про порушення Правил відпуску деревини на пні в лісах України з відповідними додатками. Фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, з’ясовуються судом також за допомогою пояснень сторін, показань свідків, письмових, речових доказів. У разі потреби може бути призначена експертиза.

4) Відповідно до ст. 101 ЛК України незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню. У разі неможливості вилучення незаконно добутої деревини та інших лісових ресурсів стягується їх вартість.


Література

1. Конституція України. – 1996 р. зі змінами та доповненнями.

2. Лісовий кодекс України. від 21 січня 1994 р. зі змінами та доповненнями.

3. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».

4. Постанова КМУ «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству» від 05.12.1996 №1464.

5. Постанова Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10.12.2004 №17.

6. Екологічне право України. – підр., К.: «Просвіта», 2005 р.


[1] Постанова Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10.12.2004 №17, п.1.

Скачать архив с текстом документа