Ухилення від сплати податків Аналіз та оцінка оперативної системи
СОДЕРЖАНИЕ: Курсова робота на тему: Ухилення від сплати податків. Аналіз та оцінка оперативної системи. ЗМІСТ Вступ Аналіз та оцінка оперативної ситуації. Інформаційно-аналітична робота
Курсова робота на тему:
Ухилення від сплати податків. Аналіз та оцінка оперативної системи.
ЗМІСТ |
||
Вступ |
3 |
|
1. |
Аналіз та оцінка оперативної ситуації. Інформаційно-аналітична робота |
4-12 |
2. |
Ухилення від сплати податків за допомогою посередницьких структур в атомній енергетиці на ринку нафтопродуктів |
13-14 |
3. |
Ухилення від сплати податків за допомогою благодійних фондів. |
15-17 |
4. |
Ухилення від сплати податків шляхом використання вексельних розрахунків при поєднанні корисливих інтересів державних посадових осіб з інтересами представників тіньового бізнесу. |
17-20 |
5. |
Оперативно-розшукові заходи по викриттю злочинної діяльності пов’язаної з ухиленням від сплати податків у фінансовій і банківській системах за допомогою посередницьких і фіктивних структур. |
21-22 |
6. |
Практичні рекомендації органам податкової міліції по визнанню недійсними угод, укладених реально існуючими підприємствами з фіктивними фірмами. |
23-30 |
| Приклади |
30-37 |
|
| Висновок |
38-42 |
|
| Список використаної літератури |
43 |
|
Вступ
На даний момент в органах Державної податкової служби України гостро стоїть питання, щодо ухилення від сплати податків з використанням фіктивних фірм, та іншими структурними організаціями. Саме актуальнисть даної теми дала поштовх, для написання мною даної курсової роботи.
Вивчаючи матеріали по даній темі, я звернувся до проведеного аналізу наявного в Генеральній прокуратурі України: Державної податкової адміністрації України інформації, свідчить про те, що у сфері економіки протягом тривалого часу функціонують стійки злочинні угрупування, які використовуючи рахунки псевдопідриємницьких, та інших структур, займаються відмиванням коштів, тобто переведенням їх у готівку, в тому числі іноземну валюту. Дані злочинні операції завдають значних збитків економічним інтересам держави у вигляді відтоку грошових коштів за межі України в іноземні банки і, як наслідок, недоотриманню бюджетних надходжень.
Реєструються вищезгадані структури, як правило, за дорученням, що видані на неіснуючих осіб, по втрачених або викрадених паспортах, з використанням підроблених печаток нотаріусів та органів державної реєстрації. Функціонують такі суб’єкти псевдопідриємницької діяльності короткий час, що не дає можливості встановити контроль за сплатою податків.
Близько до цих суб’єктів примикають різні посередницькі структури і благодійні фонди, які нерідко використовуються для махінацій з грошовими коштами.[1]
Як свідчить аналіз проведений нещодавно Державною податковою адміністрацією України діяльність фіктивних фірм, та посередницьких структур спрямована на те, щоб стало неможливим з боку державних легальних і правоохоронних органів контролю за грошовими і товарними потоками легальних суб’єктів підприємництва і, як наслідок, ухилення від оподаткування. [2]
1. Аналіз та оцінка оперативної ситуації. Інформаційно-аналітична робота
Оперативний аналіз ситуації приховування реальних прибутків від оподаткування в Україні шляхом завищення собівартості продукції, робіт та послуг, реалізації контрабандних товарів, використання фіктивних фірм та банківської системи, здійснення іншої підприємницької діяльності в тіньовій, тобто неврахованій сфері підприємництва, що уникає оподаткування, набули масового характеру і створили загрозу для економіки держави.
Залежність рівня тіньового обігу капіталу від національної податкової політики є реальною, і здійснюється цей обіг у процесі територіального обміну такими факторами виробництва, як праця та капітал. В Україні склалася ситуація, за якої розміри тіньової економіки перевищують 50 відсотків. Зростанню її обсягів, у тому числі й організованих форм злочинності, у нашій державі сприяють причини як соціально-економічного, так і правового характеру. Одна з них – високий рівень оподаткування субєктів підприємницької діяльності, загострення економічної кризи, високий рівень прихованого безробіття, зволікання з виплатою зарплат, пенсій тощо.
Правові причини, що сприяють дезінтеграції економічних процесів та детермінують тінізацію суспільно-економічних відносин за рівнем їх впливу на відтворення криміногенного тіньового потенціалу, умовно можна поділити на декілька груп,
До першого рівня загально-концептуальних чинників потрібно віднести:
правове регулювання реформ базується на економіко-правовому аналізі ситуації, що склалася, визначенні її причин і шляхів подолання.
До другого рівня загально-концептуальних чинників, які, з одного боку, є причиною і засобом поглиблення тінізації економіки, а з іншого – сприяють легалізації доходів, нажитих злочинним шляхом, потрібно віднести:
1) прийняття окремих нормативних актів, які прямо сприяють тінізації джерел накопичення капіталів злочинного походження;
2) встановлення надмірно високих податків;
Найбільш ефективним засобом залучення тіньових капіталів у легальний економічний обіг на макрорівні може бути оптимізація (у бік зниження) сукупних податкових платежів на рівні 30 – 34 відсотків.
За розрахунками французького економіста Лаффера, навіть цей рівень є гранично високим. При вищих податкових ставках, за так званою кривою Лаффера, починається небезпечна зона. Навіть такий рівень оподаткування призводить до зниження бюджетних надходжень, оскільки виробнича діяльність падає, а всі види підприємств виштовхуються у тіньовий сектор економіки, що, відповідно, звужує базу оподаткування. (Між іншим, зараз сукупні податки в Україні складають близько 74 відсотків).
Потрібно відзначити, що недосконалість законодавства та інші наведені вище чинники дозволяють посадовим особам використовувати державні та службові повноваження з корисливою метою, створюючи сприятливі умови для шахрайства з фінансовими, енергетичними та сировинними ресурсами. Цьому сприяє також безкарність, що виникає в результаті зазначених вище причин, які зумовлюють проблеми в правовій практиці.
Якщо тільки одні криміногенні процеси піддати кримінологічному та логіко-стуктурному аналізу, взявши за основу статистику МВС України, то буде встановлено, що ці цифри є значно більшими. Але при таких темпах відтворення тіньових процесів навіть найточніші підрахунки ситуації не змінять.
Якщо всі наведені вище економічні, управлінські, нормотворчі, цивільно-, кримінально-, адміністративно-правові прорахунки піддати серйозній економіко-кримінологічній експертизі, то ми побачимо, що в основі руйнації того чи іншого напряму фінансово-господарської діяльності, тієї чи іншої галузі народного господарства лежить не тільки некомпетентність фахівців або їх політично-конюктурні ініціативи, а й корупційні та інші корисливі, тіньові інтереси, які набули характеру саморегулюючго відтворення.
Аналіз криміногенної ситуації в податковій сфері дає можливість зробити висновок про стійку тенденцію зростання числа злочинів, скоєних саме шляхом службової фальсифікації, підробки документів, виготовлення фіктивних печаток, використання загублених паспортів, підробки адреси та використання прізвищ інших осіб.
Аналіз практики реєстрації підприємств показує, що кількість сумлінних платників податків, які здають фінансові звіти в податкові органи, з року в рік зменшується, у той час, як кількість зареєстрованих підприємств постійно зростає.[3]
Аналіз використання офшорних зон підприємствами України
Аналіз порушених кримінальних справ, актів документальних перевірок, наявної оперативної інформації свідчить, що на даний час, внаслідок правової неврегульованності та недосконалості чинного законодавства, існуюча банківська система є головним інструментом та каналом приховування податків ділками “тіньової економіки”. Ними налагоджена індустрія створення мережі фіктивних підприємств, основною метою яких є обслуговування несумлінних легальних платників податків для укриття обєктів оподаткування шляхом прийняття на себе їх податкових зобовязань.[4]
Вибіркова перевірка використання векселів по погашенню заборгованості бюджетній сфері за газ показала, що в ряді випадків мали місце факти проведення взаєморозрахунків на суму, більшу, ніж фактична кредиторська заборгованість, тобто проведено приховане кредитування постачальників газу та інших задіяних структур.
Україна володіє потужним агропромисловим комплексом. На її території розташовано і працює 143 підприємства з виготовлення спирту та лікеро-горілчаних виробів державної форми власності та 99 – колективної (приватної). Основна частина спиртових підприємств розташована у таких областях: Вінницькій – 22, Харківській – 19, Тернопільській – 17 та Львівській – 17.
Але у звязку з відсутністю належного контролю за виробництвом і реалізацією алкогольної продукції останнім часом виникли негативні тенденції на алкогольному ринку України. Це призвело до значного зменшення обсягів виробництва алкогольних напоїв на державних підприємствах, неконтрольованого надходження в країну імпортної продукції, необлікованого виробництва фальсифікованої продукції, чисельних порушень законодавства, ухилення від сплати податків субєктами підприємницької діяльності та суттєвого зменшення надходження коштів до бюджету.
За даними аналізу звітності виробництво спирту етилового за 10 місяців 1997 року становить 19,2 млн. дол., з них реалізовано на експорт без сплати акцизного збору 4,4 млн. дол.
За повідомленням митних органів за цей період встановлено 511 випадків, коли спирт та алкогольні напої, відвантажені на експорт у кількості 1305,5 тис.дол., не перетнули митний кордон України.
Державними податковими адміністраціями за цей час виявлено 60 випадків порушень у реалізації спирту підприємствами-виробниками, повязаних з заниженням (приховуванням) акцизного збору на суму 37,1 млн. грн. За порушення вимог законодавства щодо сплати акцизного збору до субєктів підприємницької діяльності застосовано фінансових санкцій на суму 12,9 млн. грн.
Аналіз результатів роботи, проведеної Державною податковою адміністрацією України з виявлення шляхів надходження в Україну немаркованих алкогольних напоїв, дозволяє зробити висновок, що наявність пільги при відвантаженні спирту на експорт без сплати акцизного збору дає можливість окремим субєктам підприємницької діяльності отримувати невраховані обсяги спирту етилового для виробництва алкогольних напоїв на незареєстрованих виробничих потужностях та уникати сплати належних податків і платежів.
Аналіз реалізації спирту етилового, який використовується вітчизняними підприємствами для виробництва підакцизних товарів, свідчить про непоодинокі випадки його використання не за призначенням.
Як свідчить проведений аналіз досвіду країн Західної Європи і Росії, видеопіратство за своїми прибутками досягає доходів, що прирівнюються до доходів від продажу зброї і розповсюдження наркотиків. З однієї відеокасети, що записана і продана, отримується 100 % прибутку. Але піратський відеобізнес залишається практично непокараним.
Внаслідок великої прибутковості піратського бізнесу сформувалися стійкі злочинні угруповання, які поділили сфери впливу. Разом з тим, зазначена галузь не існує відокремлено, вона супроводжується скоєнням інших тяжких злочинів. У звязку з цим організовану частину піратства Економічна і Соціальна Рада ООН віднесла до одного з видів організованої злочинності.
За даними Міністерства культури України правами на прокат і розповсюдження кіновідеофільмів у кількості біля 2 млн. примірників на території України володіють 29 субєктів. Одночасно, за даними органів податкових адміністрацій права на тиражування, продаж і прокат касет мають біля 194 підприємств різних форм власності, які, у свою чергу, через пункти обміну і продажу, кіоски, палатки, магазини реалізують відеопродукцію населенню.
Зрозуміло, що комерційні структури звітують органам податкової адміністрації про мінімальні обсяги виробленої і реалізованої продукції з метою несплати податків, у першу чергу акцизного збору.
Про значні обсяги тіньового ринку відеопродукції свідчать результати операції Відео, яка проводилася УІШ ДПА м. Києва з перевірки сплати податку на додану вартість, а також акцизного збору при реалізації відеокасет. Під час проведення операції було перевірено 175 субєктів підприємницкої діяльності, що займаються тиражуванням, прокатом та розповсюдженням відеофільмів. У ході перевірки було виявлено 138 порушень чинного законодавства щодо розповсюдження та прокату фільмів. Знайдено 6 складів, де зберігалися відео та аудіо касети без сплати акцизного збору на загальну суму 343 650 грн. Враховуючи, що середня ціна відеокасети 4,5 грн. – обіг з реалізації вказаної продукції складає 2,7 млн. грн. на місяць (за рік – 32,4 млн. грн.). Разом з тим, через офіційну звітність підприємств-розповсюджувачів проходить загальна сума біля 150 тис.грн., що складає 5-6 % від фактичної суми обігу.
Відеокасети збираються у підпільних цехах та реалізуються за готівку фірмам, що тиражують і продають відеофільми. Таким чином, підприємство (цех) має можливість ухилятися від сплати ПДВ і акцизного збору. За оперативними даними, щомісячний обсяг випуску контрафактних касет по Києву становить понад 225 тис. шт. на загальну суму 562 тис. грн., яка ніяк не оподатковується.
Проведений аналіз дає можливість стверджувати, що в Україні обсяги реалізації тільки відеокасет піратського походження нараховують більше 50 млн. доларів США і складають 90-95% від загальних обсягів вироблення і реалізації відеопродукції.
У галузі музичного бізнесу в Україні діють 30 великих фірм і біля 100 малих, які займаються, в основному, тиражуванням і розповсюдженням піратських аудіокасет.
За рік розповсюджується близько 60 млн. штук аудіокасет за середньою ціною дві гривні. Піратство складає в Україні за українським репертуаром – 30%, російським – 95%, музичними записами інших країн – 98%. У середньому воно складає 80%.
Таким чином, тільки по аудіокасетах, від виробництва і реалізації яких не отримуються податки, прибутки тіньової економіки складають в Україні 51,1 млн. дол. США.
Крім цього, на музичному ринку України за рік реалізується біля 8 млн. шт. компакт-дисків. Середня ціна піратського компакт-диска складає 7,5 грн. У цій сфері діяльності прибутки нараховують близько 54 млн. доларів США.
На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що на музичному ринку України існує тіньовий оборот, який дорівнює 105 млн. доларів США.
Що стосується реалізації і розповсюдження програм для ПЕОМ, за даними корпорації Майкрософт, яка виробляє біля 80 % світового програмного забезпечення, 35 % Майкрософт – продукту, який використовується у США, – викрадені копії. В Росії доля піратських копій досягає 97 %, в Україні – 96 % (приблизні збитки корпорації за минулий рік -15 млн. доларів США).
На підставі проведеного аналізу з великою вірогідністю можна стверджувати, що в Україні реалізується піратських програм для ПЕОМ на суму 50 млн. дол. США, відеопродукції – 50 млн. дол. США, книжкової продукції – біля 15 млн. дол. США.
Таким чином обсяг, тіньового ринку аудіо-відеопродукції, програмного забезпечення для ПЕОМ та книжкової продукції за мінімальними підзрахунками складає 220 млн. доларів США.
Великі платники податків і оподаткування фізичних осіб
У даний час в Україні зареєстровано та працює понад 630 тис. юридичних осіб, що здійснюють різного роду підприємницьку діяльність, отримують прибутки, з яких сплачують податки та обовязкові платежі до державного та місцевих бюджетів. Як свідчить аналіз формування Зведеного бюджету України, значна питома вага надходжень податків припадає на великих платників податків, яких в Україні понад 700, що у відсотковому відношенні складає біля 60% загального обсягу податкових надходжень.
Вивчення та аналіз актів документальних перевірок, порушених кримінальних справ, наявної оперативної інформації показує, що поруч зі значними перераховуваннями грошових коштів у вигляді належних податків та обовязкових платежів підприємства з метою ухилення від сплати податків у повному обсязі шляхом фінансових махінацій приховують обєкти оподаткування. Внаслідок цього державний бюджет не отримує значні надходження, що негативно впливає на економіку країни.[5]
2. Ухилення від сплати податків за допомогою посередницьких структур в атомній енергетиці.
Я пропоную розглянути дане питання на реальних суб’єктів, що ухилялися від сплати до бюджету податків та інших обов’язкових платежів.
Перш за все треба зупинитись на системі Енергоатом. Тут тільки нецільове використання коштів, неоправдані фінансові витрати скали 2 млн. грн. Тільки на утримання дирекції Енергоатома за 1998-1999 роки сума витрат перевершила оціночну вартість в 190 разів і склала 1,4 млрд. грн.
Посадові особи компанії при розрахунках за поставлене ядерне паливо нараховували за послуги комерційні структури - посередникам винагороду і комісійні на 110,2 млн. грн., або більше 30 % вартості поставленого на платній основі палива. За послуги по вивозу відпрацьованого ядерного палива з атомних станцій України комерційним структурам посередникам, виплачено винагороду на загальну суму 36,1 млн. доларів США - 23,4 % загальної вартості послуг по вивозу палива. Але в той же час, Енергоатом не погасив заборгованості одержане компенсаційне паливо на суму 20 млн. грн. На протязі 1998-1999 року підприємству зі 100 %-вим іноземним капіталом Бринкфорд конс. Україна Лімітед при відсутності кредитної заборгованості передані прості та переводні внески на загальну суму 480 млн. грн.
В контролюючих органах працюють 120 тис. осіб : 8,5 тис. прокурорів і слідчих.
У даному контексті слід, хоч би коротко розглянути справи, пов’язані з використанням фіктивних і посередницьких фірм на ринку нафтопродуктів. Так на приватну фірму Отіс (м. Херсон) оформлена 761 операція на купівлю-продаж нафтопродуктів на загальну суму 76 млн. грн. Фірма виявилась фіктивною, податки не платила. Такі ж операції у Херсоні провели фіктивні фірми Жако, Бел, Нел, Атоменергопостач і інші.
Тільки по одній господарчій операції Луганського ТОО Контур з фіктивним ТОО Комплекс м. Києва держава недоодержала більше 300 тис. грн. податку на добавлену вартість.
Для викорінення даних злочинів потрібно викориистовувати слідуючі заходи оперативно-розшукового : слідчого характеру треба проводити для боротьби із зловживанням посадових і інших осіб у цих напрямках економіки.
Перш за все - це грунтовно поставлена робота по оперативному обслуговуванню об’єктів.
Основними її складовими частинами є:
· правильне орієнтування негласних співробітників на виявлення фактів протизаконної діяльності;
· використання таких методів ОРД як особистий пошук, оперативна установка;
· проведення заходів по вивченню документів бухгалтерського характеру;
· аналіз документів, угод, накладних, рахунків про проведені господарчі операції
· налагодження взаємодії з органами внутрішніх справ, наприклад, з представниками дозвільної системи, служби по боротьбі з економічною злочинністю.
При заведенні справ оперативного обліку, проводити різні оперативно-розшукові заходи відповідно до Закону по ОРД.
Ефективними заходами будуть зустрічні перевірки, негласне спостереження, виявлення рахунків в банках, одержання інформації від інших контролюючих органів.
Питання законодавчого характеру
· Врегулювати у достатньо повній мірі питання про відповідальність посадових осіб, які своїми діями, пов’язаними з використанням фіктивних і посередницьких структур наносять державі і суспільству шкоду у вигляді як несплати податків так і розкраданні державного майна.
3.Ухилення від сплати податків за допомогою
благодійних фондів.
Розглядаючи це питання особливо треба зробити наголос на ролі різних благодійних фондів, які контролюються міцними політичними силами: впливовими політиками. Наприклад, Фонд підтримки культури і мистецтва, який очолює Леонід Кравчук. Він був утворений напередодні президентських виборів - як запасний аеродром на випадок програшу. Фонд був звільнений від податків Президентом. З тих пір основною діяльністю Фонду Кравчука було розміщення підакцизних товарів. Для цього, Фонд акредитувався на митниці, після чого допомагав різним комерційним структурам (також через підставних осіб екс-президента) звільняти підакциз від сплати податків.
По цьому, як свідчать дані Генеральної Прокуратури, Л. Кравчук заробив великі гроші. Так, якщо ціна спирту складає біля двох гривень за литр, то після необхідних зборів вона виростає до 8-10 грн. Різниця між другою і першою ціною осідає на рахунках різних фондів і фірм.
В 1995 р. Л. Кучма вимушений був міняти ці фонди митних пільг.
Оперативно-розшукові заходи які повинні проводитись при викритті протизаконної діяльності, пов’язаної з ухиленням від сплати податків різних фондів, повинні бути комплексними, при широкій взаємодії з такими органами як:
· органи внутрішніх справ;
· прокуратура;
· митні органи.
Основна увага, це всеоохоплююче документування дій працівників даних фондів і фірм, поєднання гласних і негласних заходів.
При проведенні гласних заходів необхідно аналізувати документи, які регулюють діяльність фондів. Перш за все, це ті які відображають мету діяльності фондів, яка діяльність дозволена, статут фонду.
Іншим напрямком є аналіз угод фонду з іншими господарчими організаціями, проведення зустрічних перевірок, рух коштів по банківських рахунках, відображення операцій на митниці.
До заходів негласного характеру відноситься весь їх комплекс, передбачений Законом України Про оперативно-розшукову діяльність: іншими нормативними актами, в тому числі відомчими, тобто Державної податкової адміністрації України.
Але я вважаю, що тут особлива увага повинна приділятись роботі з негласним апаратом, проведенню широкомасштабного візуального спостереження і оперативно-технічних заходів. І, мабуть, головне при цьому виявлення руху товарно-матеріальних цінностей, їх реалізації, осіб, що мають відношення до реалізації.
У зв’язку з цим треба зробити наголос на важливості проведення такого методу ОРД як контрольна закупка.
Одним із характерних моментів розкриття даного виду злочинів, може бути шлях, коли розкриття їх іде у зворотному порядку, тобто розслідування починається не з виявлення незаконної діяльності, а наприклад, з реалізації товарів, у тому числі підакцизних.
4. Ухилення від сплати податків шляхом використання вексельних розрахунків при поєднанні корисливих інтересів державних посадових осіб з інтересами представників тіньового бізнесу.
В останній час н абуло розповсюдження зростання інтересів посадових осіб державних органів з інтересами тіньової економіки. Причому в останній час, - це нерідко пов’язано з використанням векселів. Для того, щоб одержати уявлення як це проходить реально можна розглянути наступний приклад.
Перевіряючи ПП Некст яке було зареєстровано в 1997 році державною адміністрацією Радянського района м.Чернівці було встановлено, що 01.12.1998 р. фінансове управління Чернівецької обласної держадміністрації уклало договір з ПП Некст згідно якого останнє зобов’язується погасити заборгованість перед ВАТ Чернівцігаз за спожитий бюджетними установами та організаціями області природний газ на суму 10 500,0 тис. гривень.
Пізніше, 20.12.98 р. укладається ще один договір, за яким це ж фінансове управління доручає ПП Некст, а останнє бере на себе обов’язки про постачання природного газу для установ, організацій, що фінансуються з місцевих бюджетів на суму 150000 тис. гривень.
Але фактично замість цього ПП Некст” передає фінансовому управлінню Чернівецької облдержадміністрації три простих, нічим не забезпечених векселі на суму 25 млн. 500 тис. гривень.
Ці векселі фінансове управління передає ВАТ Чернівцігаз, яке в свою чергу розрахувалось ними з іншими підприємствами.
Таким чином бюджет розрахувався зі своїми кредиторами нічим не забезпеченими і не підтвердженими векселями.
За таких обставин у Чернівецької облдержадміністрації фактично виникає неіснуюча заборгованість перед фіктивним підприємством Некст.
Для погашення даної заборгованості, тобто за спожитий газ, фінансове управління Чернівецької облдержадміністрації одержує від Мінфіну України казначейські векселі на суму 20 млн. 407,2 тис. гривень.
Ці векселі керівництвом Чернівецької облдержадміністрації передаються для погашення неіснуючої заборгованості ПП Некст. Таким чином, в результаті фінансової операції, власником державних казначейських векселів стала фірма ПП Некст.
Але тепер для отримання кінцевої мети даній фірмі ці векселі треба ж якось і до того ж швидко використати.
Ділки від ПП Некст для фінансових махінацій із застосуванням державних казначейських векселів обирають об’єктом лікеро-горілчані заводи Чернівецької області.
Слід відзначити, що не володіючи інформацією про фінансово-господарський стан підприємств даної галузі, наявність заборгованості її перед бюджетом, реальні обсяги виробництва, тіньовикам досить складно розмістити такий об’єм векселів ( 20407,2 тис. грн.) без рекомендації та сторонньої допомоги. Ця допомога була отримана тіньовиками від Чернівецької облдержадміністрації, яка складає зведені реєстри кредиторської заборгованості та недоїмок до державного бюджету лікеро-горілчаних підприємств. У даних реєстрах зазначені платники податків, суми недоїмки по податкам до держбюджету та номінальна сума казначейських векселів.
При цьому підприємством-кредитором в реєстрах зазначається ПП Некст.
В реєстр, як платники податків внесені підприємства Донецької області: ЗАТ Чернівецький лікеро-горілчаний завод та ЗАТ Новоселецький лікеро-горілчаний завод.
Згідно актів прийому-передачі векселів, ПП Некст передає підприємствам, які є боржниками перед бюджетом, казначейські векселі на погашення ПДВ та акцизного збору, крім цього підприємствам надаються довідки на право володіння казначейськими векселями (виписка із реєстру казначейських векселів) засвідчені підприємством Некст.
У подальшому підприємства-боржники погашають заборгованість перед бюджетом казначейськими векселями. За даних обставин бюджет не отримує реальних коштів від погашення заборгованості підприємствами-виробниками, тобто був здійснений паперовий взаємозалік.
В результаті вищеназваної фінансової операції лікеро-горілчані заводи стають боржниками ПП Некст і зобов’язані відвантажувати свою продукцію на загальну суму 20407,2 тис. грн. і знову стають боржниками перед бюджетом по сплаті ПДВ (3401,2 тис. грн.) та акцизного збору.
Отримавши практично безкоштовно продукцію ПП Некст реалізувало її по демпінговим цінам 1,80-2,00 грн. за пляшку, в той час як середня ціна горілчаної продукції підприємств-виробників на початок 1999 р. дорівнювала 2,80-3,00 грн. за пляшку місткістю 0,5 л.
Таким чином, в результаті шахрайських дій, представників влади отримані казначейські векселі були використані не за призначенням. Держбюджету було завдано збитків близько 8,5 млн. грн.
Оперативно-розшукові заходи по виявленню даних злочинів:
Оперативно-розшукові заходи при попередженні і розкритті злочинів, пов’язаних з незаконним використанням державних векселів залежать від того на якому стані виявлені порушення.
Але перш за все, це одержання інформації яка представляє оперативний інтерес в ході оперативного обслуговування об’єктів і конкретних галузей. Така інформація у значній мірі залежить від правильної розстановки негласного апарату.
5.Оперативно-розшукові заходи по викриттю
злочинної діяльності, пов’язаної з ухиленням від сплати податків у фінансовій і банківській системах за допомогою посередницьких і фіктивних структур
Висока заборгованість по іноземним кредитам, одержаним під гарантію уряду. На сьогодні вона перевищує 800 млн. дол. США. Ситуація потребує діючого контролю у банківській сфері. Всім зрозуміло, що без допомоги банкірів маніпулювати мільйонами неможливо. Перевіркою в Житомирській області банку Україна встановлено, що біля 70 % виданих комерційними структурами кредитів на загальну суму 13,3 млн. грн. є або простроченими і безнадійними. Майже два млн. грн. підприємці вкрали через утворені працівниками банку комерційні фірми. Біля мільйона доларів викрадено посадовими особами комерційного Донвуглбанку. А це з кредиту, виданого Україні Міжнародним банком реконструкції і розвитку.
За даними Генеральної прокуратури комерційними банками надано кредитів майже на 11 млрд. грн. З них прострочені вже 3,5 млрд. грн. Кредиторська заборгованість досягла 133 млрд. грн. Цьому сприяють різні зловживання. Наприклад, по розпорядженню першого замісника Голови Сумської облдержадміністрації товариству Сумизернопром і фонду підтримки агропромислового комплексу виявлено 6,4 млрд. грн. для авансування сільгоспробіт. Гроші ж використані на придбання дорогих автомобілів, кредитування комерційних структур і інші потреби не передбачені договором.
У більшості регіонів України сформувались стійкі злочинні групи, які професійно займаються незаконним переводом в готівку грошових коштів, нажитих злочинним шляхом.
За ці та інші злочини у першому півріччі 1999 р.(утворення фіктивних фірм) засуджено лише дві особи, за протидії законному підприємництву - один, за приховування валютної виручки - 15, за незаконне виготовлення і використання акцизних марок - 25, за ухилення від сплати податків засуджено до позбавлення волі - 27 злочинців, а в 12 областях - жодного, а у Києві за такий злочин позбавлений волі з конфіскацією майна всього один чоловік.[6]
6. Практичні рекомендації органам податкової міліції по визнанню недійсними угод, укладених реально існуючими підприємствами з фіктивними фірмами
Головне Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України на основі вивчення та аналізу досвіду роботи Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації і прокуратури м. Києва, а також інших областей країни , в часності Чернівецької щодо визнання недійсними угод укладених реально існуючими підприємствами з фіктивними фірмами та скасування їх державної реєстрації у арбітражному суді, розроблено практичні рекомендації про координацію роботи щодо протидії тіньовому обігу коштів та їх залученню до бюджету.
Для цього рекомендується провести наступний комплекс заходів:
1. Для порушення кримінальної справи витребувати з органу державної реєстрації установчі документи субєкту псевдопідприємницької діяльності, вивчити їх, провести опитування керівників підприємств, які перераховували на його рахунки кошти за нібито виконані роботи, надані послуги чи поставлені товари.
2. Зібрані матеріали перевірок субєктів підприємницької діяльності за фактами реєстрації установчих документів на недійсні паспорти та інші фіктивні документи передавати до прокуратури, яка при наявності складу злочину порушує кримінальну справу за ч. 1 ст. 194 Кримінального кодексу України.
3. Порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст. 194 КК України дає підстави провести необхідні експертизи та зробити висновок, що на відповідних первинних документах наявні підписи невстановлених осіб, а не осіб відповідальних за дозвіл і здійснення господарської операції і складання первинного документу.
4. Зібрані по кримінальній справі документи лягають в основу для наступних позовів до арбітражного суду про визнання недійсними угод, під прикриттям яких здійснювалось незаконне конвертування, зокрема, та визнання що суперечить чинному законодавству діяльність фіктивного підприємства взагалі.
5. Визнання недійсними угод укладених фіктивною фірмою дає підстави податковому органу визначити в актах перевірок субєктів підприємництва, що мали з нею стосунки, безпідставність віднесення відповідних проплат до складу валових витрат та зменшення податкових зобовязань щодо податку на додану вартість, а також нарахувати податки, збори, інші обовязкові платежі належні до сплати в бюджет та до державних цільових фондів.
В процесі протидії незаконному конвертуванню коштів та притягнення до оподаткування тіньових оборотів, податковим органам необхідно керуватися Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку ( Затверджено наказом Мінфіну України від 24.05.95 року 88, зареєстровано Мінюстом України 05.06.95 року 168/704).
У відповідності до п.2.4 цього положення не мають юридичної сили і доказовості первинні документи, на яких немає підписів осіб, які відповідальні за дозвіл і здійснення господарської операції, а також складання первинного документу.[7]
В роботі слід керуватись Цивільним кодексом України, Законом України Про державну податкову службу в Україні, Законом України Про підприємства в Україні, Законом України Про обєднання громадян, Інструкцією про порядок обліку платників податків,
затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 року. 80, іншими нормативними документами.
Для підготовки позовних заяв про визнання угод недійсними, необхідно провести комплекс заходів по збору наступних документів:
1. Завірені органами податкової служби
• установчий договір;
• протокол засідань засновників підприємства, установи та організації;
• статут;
• свідоцтво про державну реєстрацію.
2. Довідку про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (оригінал або завірену копію).
3. Довідку податкової інспекції про взяття на облік підприємства.
4. Довідку з дозвільної системи про надання дозволу на виготовлення печатки та штампів.
5. Довідку з паспортного столу про втрату паспортів (якщо цей випадок має місце).
6. Пояснення власників паспортів, по яких зареєстровано підприємство.
7. Картки з банківських установ із зразками підписів, відбитком печатки та інформацію про рух коштів.
8. Довідку про отримання ліцензій, оригінал або завірену копію ліцензії.
9. Скласти акт про знаходження чи не знаходження за юридичною та фактичною адресами.
Крім того, по легальному підприємству, яке має стосунки з фіктивними фірмами, необхідно зібрати крім вищезазначених документів, завірені особисто керівниками підприємства та скріплені печаткою платіжні та розрахункові документи, зокрема:
• розрахунки - фактури;
• платіжні доручення;
• накладні на отримання та відвантаження товару;
• акти виконаних робіт;
• контракти, угоди, додатки до них.
При необхідності, у залежності від обставин, можуть бути зібрані інші документи (акти зустрічних перевірок, пояснення тощо)
Законом України Про державну податкову службу в Україні від 04.12.90 року. 509-ХІІ зі змінами та доповненнями передбачено, що органи державної податкової служби подають до судів та арбітражних судів позови про визнання угод недійсними і стягнення на користь держави коштів, одержаних підприємствами, установами, організаціями та громадянами за такими угодами. В звязку з цим позовні заяви подаються до арбітражного суду з питань:[8]
1. Про визнання угоди недійсною, як такої, що не відповідає вимогам ст. 48. Цивільного кодексу України.
У даному випадку кожна з сторін зобовязана повернути другій стороні все одержане за угодою. Органи державної податкової служби у свою чергу керуються п. 11 ст. 10 Закону України Про державну податкову службу в Україні і при визнанні угод недійсними стягують на користь держави кошти в частині заборгованості фіктивним фірмам за такими угодами.
2. Про визнання угоди недійсною, укладеною з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства (відповідно до ст. 49 Цивільного кодексу України).
При наявності умислу з обох сторін на користь держави стягується все одержане ними за угодою.
На практиці головним доказом умислу обох сторін є наступне:
угоди, акти прийому-здачі робіт, послуг, накладні, розрахунки-фактури та інші первинні документи, оформлені до державної реєстрації фіктивного підприємства. Крім того, у реально існуючого субєкта господарювання фінансові операції проведені по бухгалтерському обліку також до реєстрації фіктивного субєкта підприємницької діяльності, отримані по виконанні зазначених угод доходи не відображені в податкових деклараціях і розрахунках та по них не сплачені податки.
Коли за укладеними угодами фактично товари не отримувались, роботи та послуги не виконувались, хоча документи про нібито отримані товари та нібито виконані роботи і послуги складались, фактично гроші (матеріальні цінності) за ці товари (роботи, послуги) отримані по нібито виконаних зазначених угодах, доходи не відображені в податкових деклараціях і розрахунках, та по них не сплачені податки тощо.
При поданні позовної заяви до арбітражного суду про визнання угоди недійсною з двостороннім умислом необхідно зазначити матеріальні збитки, завдані державі діяльністю обох сторін.
При наявності умислу лише з однієї сторони, все одержане нею за угодою повинно бути повернуте другій стороні, а одержане останньою стягується на користь держави. Головним доказом, що підтверджує умисел однієї з сторін, є відсутність спеціальних дозволів чи ліцензій, обовязковість яких передбачена вимогами чинного законодавства, а також відсутність реєстрації як платника податку на додану вартість в органах податкової служби.
3. Про визнання установчих документів недійсними та провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству.
Головна мета - визнати дії субєкта підприємницької діяльності відповідно до статей Цивільного кодексу України[9] такими, що суперечать цілям юридичної особи. До таких угод застосовуються заходи, передбачені ст. 48 або ст. 49 Цивільного кодексу України.
В тексті позовної заяви крім загальних положень слід особливу увагу звернути на аналіз руху коштів з оборотної відомості по рахунках підприємства, включаючи і валютні рахунки, на наявність ліцензій, спеціальних дозволів, порядок державної реєстрації, а також у обовязковому порядку вказати нанесені державі збитки, які виразились в несплаті податків і обовязкових платежів, безготівковому перерахуванню грошових коштів за кордон та перерахуванню грошових коштів субєктами підприємницької діяльності, які перераховували їх за нібито поставлені товари та виконані роботи.
Податкова служба таким чином спроможна визнати дії та діяльність фіктивної фірми такими, що суперечать чинному законодавству.
Згідно цивільним законодавством України угоди - це дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обовязків[10] . Тобто, якщо арбітражним судом дії будуть визнані, як не відповідаючими чинному законодавству, то угоди автоматично піДержавної податкової адміністрації дають під визначення протизаконні угоди, що надає можливість з усіх партнерів фіктивної фірми стягнути в дохід держави суми податку на прибуток, які були нестягнуті в результаті збільшення валових витрат, а також податку на додану вартість.
Практика свідчить, що не слід одразу звертатися до арбітражного суду для визнання статутних документів недійсними та скасування державної реєстрації фіктивної фірми у звязку з тим, що після ліквідації підприємства та звернення до арбітражного суду з подальшим визнанням недійсними угод між фіктивною та реально існуючою фірмами юридичне зникає один з відповідачів (ліквідована фіктивна фірма). В свою чергу відсутність одного з відповідачів (скасована державна реєстрація фіктивної фірми) робить неможливим розгляд такої справи арбітражним судом.
В практичній діяльності необхідно розглядати кожний випадок окремо, ретельно аналізувати наявні документи, з метою підвищення ефективності роботи по притягненню тіньових оборотів до оподаткування.
Однією з необхідних умов отримання позитивних результатів при виявленні та документуванні злочинних дій посадових осіб підприємств, що ухиляються від оподаткування та тих, яки їм сприяють, є своєчасно отримана інформація про осіб, час, місце, способи та механізм злочину з метою ухилення від оподаткування. Зазначене необхідно застосувати у повсякденній діяльності.
Приклади:
Про викриття конвертаційного центру в АКБ Інтерконтинентбанк
30 червня 2000 року Управлінням податкової міліції Державної податкової адміністрації у м. Києві спільно з співробітниками спецпідрозділу УСБУ по м. Києву та Київській області припинено діяльність злочинного угрупування, яке займалося конвертацією грошових коштів через розрахункові рахунки фіктивних підприємств в АКБ Інтерконтинентбанк.
В ході проведення оперативно-розшукових заходів встановлено, що грошові кошти на рахунки фіктивних підприємств в АКБ Інтерконтинентбанк надходили від підприємств (в основному фіктивних) із різних регіонів України, розрахункові рахунки яких знаходяться в банках Києва, Дніпропетровська, Львова, Житомира, Одеси, Харкова, Рівного, Кривого Рогу та інших. В подальшому грошові кошти перераховувалися по підробних документах, або ж зовсім без документів, в адресу закордонних підприємств на ЛОРО рахунки Російських та Латвійських банків в АКБ Авіатекбанк, в валютному ОПЕРУ акціонерного комерційного агропромислового банку Україна та в акціонерно-комерційного банку соціального розвитку Укрсоцбанк.
Тільки в 2000 році через рахунки фіктивних підприємств в АКБ Інтерконтинентбанк було незаконно проконвертовано близько 2 млрд. грн ., чим завдано шкоди державі лише по податку на додану вартість більше 400 млн. гривень[11] .
Так, в ході перевірки було встановлено, що вантажно-митні декларації згідно до яких по контракту ТОВ Аграліус перерахувало підприємству Коммексім (Росія), на кореспондентський рахунок ЗАТ Федеральний промисловий банк (Росія) у АКБ Авіатекбанк МФО 300120 за шпон
34 млн . 450 тис. грн., через Київську регіональну митницю не оформлювались, хоча печатки та штампи на ВМД стоять Київської регіональної митниці. Тобто товар в рамках вказаної угоди через митний кордон України не надходив.
Відповідно до аналізу руху коштів по розрахунковому рахунку ТОВ Аграліус за короткий період функціонування , з 02.02.2000 р. по 21.04.2000 р., на р/р цього підприємства в АКБ Інтерконтинентбанк було накопичено грошові кошти в сумі 130 млн. грн., які були перераховані в іноземні банки.
Вказаним підприємством не сплачено до бюджету лише ПДВ на загальну суму 26 млн. гривень .
По аналогічним схемам здійснювали незаконну конвертацію грошових коштів підприємства ПП Альбатрос-М, ПП Катекс, ТОВ Фазис , ТОВ Вертікаль, ТОВ Аграліус, ТОВ Дінара, ТОВ Київ, Гарант, ТОВ Поляріс, ПП Джитанелелектрик, ДП Поліком, ПП Продекс, ПП Стеол, ТОВ Тевтон, ПП Юнава (рахунки у АКБ Інтерконтинентбанк МФО 300313).
Наприклад, директором ПП Продекс був призначений студент 1 курсу Українсько-фінського університету м. Житомира Потулов Сергій Валерійович, 1980 р.н., який погодився стати директором фірми за винагороду у розмірі 50 гривень.
Співробітниками податкової міліції м. Києва були зібрані матеріали, що свідчать про фіктивність даних операцій, так було встановлено, що тільки через рахунок ТОВ «І nternational » (м. Рига) було перераховано за кордон понад 50 млн. грн ., який-небудь товар або продукція на цю суму Україною не отримані.
Після цього представники E правління податкової міліції Державної податкової адміністраціЇ в м. Києві з метою блокування коштів на Лоро рахунку Російського Федерального промислового банку в АКБ Авіатекбанк і ЛОРО рахунку Латвійського банку Латеко-банк у валютному ОПЕРУ АКАБ Україна звернулися з позовом в Арбітражний суд м. Києва.
30.06.2000р. рішенням судді Арбітражного суду м. Києва Муравйова А.В. за позовом податкової міліції м. Києва про визнання вищевказаних угод недійсними було накладено арешт на суму 2 млн. грн. на ЛОРО рахунку Російського Федерального промислового банку в АКБ Авіатекбанк і на суму 1,5 млн. грн. на ЛОРО рахунку Латвійського банку Латеко-банк у валютному ОПЕРУ АКАБ Україна. Слухання даної справи було призначено на 18.07.2000 р.
У цей же день у ході операції в АКБ Інтерконтинентбанк проведено обшук, розпорядженням державної податкової адміністрації в м. Києві блоковано рух коштів по кореспондентському рахунку банку, на внутрішньому банківському рахунку 3720 (гроші до зясовування) і розрахункових рахунках фіктивних фірм був заблоковано понад 20 млн. гривень.
5.07.2000 р. суддею арбітражного суду Саранюком Василем Івановичем було прийнято рішення про розблокування коррахунку АКБ Інтерконтинентбанк за позовом Голови Правління банку Грошева Є.В.
Своєчасно прийнятими заходами співробітниками податкової міліції м. Києва коррахунок був блокований у той же день повторно в звязку з загрозою витрачання коштів.
7.07.2000 р. прокуратурою м. Києва за матеріалами УПРАВЛІННЯ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ м. Києва порушено кримінальну справу 20-3083 за ознаками складу злочину передбаченого ч. З ст. 148-2 КК України у відношенні не встановлених посадових осіб ПП Продекс.
В процесі оперативно-розшукових заходів встановлено фактичну особу, що здійснила реєстрацію ПП Продекс мешканця міста Житомира Маслакова Сергія 1974 р.н., який користувався втраченим паспортом громадянина Коваля В.О. мешканця міста Дніпропетровська.
З метою затримання останнього проводились оперативно-розшукові заходи по місцю проживання його батьків в м. Житомир та по місцю його тимчасового проживання в м. Києві.[12]
За наявною оперативною інформацію Маслаков тимчасово виїхав Москви.
В даний час останнього обявлено в розшук по кримінальній справі.
11.07.2000 р. постановою слідчого Костицькою П.Ю. кошти в сумі 14 млн . 979,9 тис. грн. у звязку з загрозою їх витрачання було переведено з кореспондентського рахунку АКБ Інтерконтинентбанк на окремий спеціальний рахунок Національного банку України.
Кореспондентський рахунок АКБ Інтерконтинентбанк 12.07.2000 р. розблоковано.
13.07.2000 р. постановою заступника голови Арбітражного суду м. Києва Черняєва В.А. за заявою АТ Латеко Банк ( м. Рига) було скасовано рішення про накладення арешту на кошти ТОВ (м. Рига), що знаходились на ЛОРО рахунку Латвійського банку Латеко-банк у валютному ОПЕРУ АКАБ Україна. Черняєв В.А. дане рішення прийняв не обєктивно, не розібравшись, не проінформувавши » позивача. Печорську ДПІ м. Києва і, не чекаючи слухання справи призначеної на 18.07.2000 р. суддею Муравйовим А.В. якому були надані всі матеріали підтверджуючи незаконність походження заарештованих коштів, та те, що ТОВ І nternational » Рига) не поставляло в Україну ніякої продукції.
В результаті цього кошти в сумі 1,5 млн. грн. заарештовані на ЛОРО рахунку Латвійського банки Латеко-банк у валютному ОПЕРУ АКАБ Україна незаконно були перераховані на Лоро-рахунок Латеко банк в КБ Фінанси та кредит а потім на Лоро-рахунок Латеко банк в КБ Приватбанк після чого їх було перераховано за кордон, чим нанесено збитків державі.
В цей же день по постанові слідчого СУ Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації м. Києва Костицькою П.Ю. на кошти, що знаходяться на ЛОРО рахунку Російського Федерального промислового банку в АКБ Авіатекбанк у сумі 2 млн. грн. накладено арешт з метою недопущення їхнього витрачання.
14.07.2000 р. виставлені інкасові доручення в Національному банку України на кошти, у сумі 14 млн. 979,9 тис. грн.
17.07.2000 р. за інкасовими дорученнями до бюджету стягнуто 8,3 млн. грн.
20.07.2000 р. в ОПЕРУ Національного банку України виставлені інкасові доручення на стягнення до бюджету коштів у сумі 6 млн. 665 тис. 688 грн.
21.07.2000 р. вказана сума коштів стягнута до бюджету.
Після рішення Арбітражного суду від 02.08.2000 року про примусове стягнення до бюджету коштів заблокованих на ЛОРО рахунку Російського Федерального промислового банку в АКБ Авіатекбанк, 2 млн. грн. стягнуті до бюджету повністю.
Проводились оперативно-пошукові заходи щодо відпрацювання фіктивних підприємств в м. Києві та їх контрагентів у регіонах України.
Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області блоковані рахунки підприємств, що перераховували кошти на ПП Стеол з метою незаконної конвертації. На рахунках ТОВ ІТМ, ПП Трек, ПП Алеко, ПП Формула заблоковано 206 тис. грн. Проводяться зустрічні перевірки.
У м. Кривий Ріг при зустрічній перевірці ПП Регул Технос у останнього виявлено у наявності устаткування, а саме термоабразивного апарату АТ 75М, що належить ПП Стеол.
Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Харківській області проведена зустрічна перевірка ТБ Чарівниця, що перераховувало кошти на ПП Стеол. Встановлено факт отримання фірмою ТБ Чарівниця від ПП Продекс ювелірних виробів на суму 165 тис. гривень . При проведенні зустрічної перевірки на ТОВ Промторгсервіс, що перераховувало грошові кошти на адресу ПП Продекс, в офісі виявлено бухгалтерські документи підприємств ПП Промторгсервіс (код 30854763), ТОВ Побут Сервіс (код 22630380), ПП Тодес (код 24279633), які зареєстровані громадянином Тонким Леонідом Петровичем 1955 р.н. мешканцем Харкова. Вищевказані підприємства мають ознаки фіктивності, мають розрахунки між собою та підприємствами, що мають рахунки в АКБ Інтерконтинентбанк. Розрахункові рахунки даних підприємств блоковані. Бухгалтерські документи вилучені, проводиться перевірка.
Також при огляді офісного приміщення ТОВ Промторгсервіс виявлені і вилучені ксерокопії свідоцтв платників податків ПДВ з реквізитами та відбитками печаток наступних підприємств: ПП Продекс (м. Київ) ЗКПО 25270491, ПП Катекс (м. Київ) ЗКПО 25642142, ПП Соріс Інвест (м. Київ) ЗКПО 30469419, ДП Торагроком (м. Київ) ЗКПО 30403301, ТОВ Меркатор (м. Київ) ЗКПО 30574552, ЗАТ Укнерудром (м. Київ) ЗКПО 24740718, СП Монза Плюс (м. Київ) ЗКПО 25275293, ПП Білий Лотос (м. Київ) ЗКПО 30220150, ДП Агава (м. Київ) ЗКПО 30304083.
Ууправління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Рівненській області здійснена зустрічна перевірка ПП Металекс, що мало перерахування на ПП Продекс. Встановлено факт отримання фірмою ПП Металекс від ПП Продекс металу на суму 121,4 тис. гривень.[13]
Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Запорізькій області заблоковано рахунки ПП Втор (м. Мелітополь), що мало взаєморозрахунки з ТОВ Тевтон (м. Київ). Проводяться заходи по встановленню місцезнаходження керівників та бухгалтерських документів 1111 Втор. Підприємство має ознаки фіктивності.
Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області встановлено кредиторську заборгованість ДП Завод кольорового та пластмасового литва ВАТ Друкмаш (м. Кіровоград) перед фіктивним підприємством ДП Поліком (м. Київ) в сумі 246 тис. 310 грн.
УПРАВЛІННЯ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ у Одеській області проведено зустрічні перевірки підприємств ПП Аско (Комінтернівський район), ПП Гром (м. Одеса), СП ДКФ Лімітед (м. Одеса). За результатами перевірок встановлено дебіторську заборгованість ДКФ Лімітед по взаєморозрахунках з ПП Продекс (м. Київ) у розмірі 700 тис. грн., дебіторську заборгованість ПП Аско по взаєморозрахунках з ПП Альбатрос М (м. Київ) у розмірі 252 тис. грн., дебіторську заборгованість 1111 Гром по взаєморозрахунках з ПП Юнава у розмірі 345,5 тис. грн.
03.07.2000 р. Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у м. Києві направлено лист за 8364/10/26-329 про необхідність виділення спеціаліста Управління Національного банку України в м. Києві та Київській області для проведення перевірки АКБ Інтерконтинентбанк з питань дотримання вимог Закону України Про банки та банківську діяльність Постанови НБУ 587 від 14.12.99 р. та Постанови НБУ 281 від 10.06.1999 року.
В даний час по порушеній кримінальній справі проведені виїмки в районних ДПІ, районних державних адміністраціях та банку юридичних справ ПП Альбатрос-М, ТОВ Аграліус, ТОВ Поляріс, ПП Джитанелелектрик, ДП Поліком, ПП Продекс, ПП Стеол, ТОВ Тевтон, ПП Юнава.
Отримані пояснення нотаріусів, що реєстрували дані підприємства. Направлені запити до дозвільної системи МВС України щодо видачі та реєстрації печаток.
Опитані громадяни, які добровільно зареєстрували на себе підприємства, чи такі, що втратили паспорти.
При проведенні оперативно-розшукових заходів додатково встановлено 12 рахунків фізичних осіб, що були відкриті для проведення конвертації грошових коштів в АБ Ажіо (м. Київ).
На даних рахунках заблоковано 12 тис. грн.
Розслідування кримінальної справи триває.
В жовтні 2000 р. додатково порушені кримінальні справи за ст. 148-2 ч.З КК України за фактом ухилення від сплати податків посадових осіб ПП Юнава, ДП Поліком, ТОВ Поляріс.
Висновок
У всіх країнах нині характеризуються як формування кримінальної форми бізнесу, як криміналізація господарської системи. На думку спеціалістів, у тому числі експертів міжнародних організацій, це являє собою більш серйозну загрозу для економіки, чим традиційні форми злочинності, які поглиблюються корупцією.
Економічні діяння різного ступеня суспільної небезпеки, карні відповідно в цивільному, адміністративному і кримінальному порядку, нерідко мають межі, які важко розрізнити. У звязку з цим для їхньої диференціації необхідне проведення порівняльно-правових досліджень, застосування відповідних правових підходів, одним із яких є розробка галузевих юридичних характеристик розглянутих правопорушень з метою їхньої правильної диференціації і кваліфікації. Робота в даному напрямку представляється однією з пріоритетних у міжнаукових дослідженнях економічних правопорушень.
Економічні злочини складають широке коло різноманітних діянь, що утворять кримінальну систему посягань, боротьба з якими вимагає широкого фронтального наступу. Тим часом на практиці спостерігається явна статистична диспропорція між виявленням, розслідуванням і профілактикою різних видів економічних злочинів, коли під впливом подібних по інтенсивності дестабілізуючих факторів окремі види таких діянь стають обєктом уваги правоохоронних органів (податкові злочини, шахрайство з фінансовими ресурсами, приховання валютного виручки й ін.). У той же час, деякі небезпечні економічні злочини залишаються поза полем зору як практичних органів, так і криміналістичної галузі знань (приховування банкрутства і фіктивне банкрутство, штучне підвищення і підтримка високих цін, змова про фіксування цін, протидія законної підприємницької діяльності й ін.).
Досвід боротьби з білокомірцевою злочинністю, елітарним криміналітетом у сфері економіки, накопичений у країнах з розвинутими ринковими відносинами, недостатньо використовується в країнах з перехідною економікою, до яких відноситься й Україна, у тій частині, у якій він може виявитися корисним. Нам, напевно, бракує рішучості, правового досвіду в здійсненні карної політики позитивного регулювання економічних відносин в інтересах суспільства і держави в сполученні з установленням цивілізованої юридичної відповідальності за економічні діяння шляхом посилення санкцій, спрямованих на відшкодування матеріального і морального збитку, введення підвищених компенсаційних мір, забезпечених надійною системою виконання.
Соціологічні дослідження свідчать, що більшість людей із сфери бізнесу хотіли б жити і працювати в обстановці, близької до оптимальних економічних відносин сумлінного підприємництва з антикорупційним заслоном. Тому вони повинні бути інформовані про ідею криміналістичного захисту законного підприємництва й у той же час мати уявлення про науково-практичний потенціал криміналістичної галузі знання в боротьбі з економічними злочинами.
Написання даної курсової роботи в період реформування кримінального законодавства стає тим більше своєчасним у звязку з тим, що діючий Кримінальний кодекс України (далі — КК) в результаті внесення в нього змін і доповнень фактично вже містить сформовану систему норм про відповідальність за економічні злочини, що ввійшли в проект нового КК України, підготовленого робочою групою Кабінету Міністрів України і прийнятого за основу Верховною Радою в першому читанні у вересні 1998 р.
Криміналістичний аналіз економічної злочинності, окремих груп і видів економічних злочинів дозволив визначити їхню особливість, поняття, характеристику, дати класифікацію. У ході дослідження процесу розвитку криміналістичної методики виявилася тенденція до інтегрування знань у сфері боротьби з економічною злочинністю і формуванню вчення про методику розслідування економічних злочинів — економічної криміналістики. У цьому можна доглянути один з найважливіших проявів прогностичної функції криміналістики. Нормативно-правовим стимулом такого розвитку повинна послужити розробка законодавства, присвяченого економічній безпеці і засобам боротьби з економічною злочинністю як на рівні національному, європейському, так і всього міжнародного співтовариства.
Таким чином, доцільно зазначити, що період корінної зміни економіки нашого суспільства ознаменувався появою нових і зростанням як нових, так і раніше існуючих злочинів у сфері економіки. Їх розслідування являє собою досить важку задачу насамперед тому, що дана категорія відноситься до так званої білокомірцевої злочинності, іншими словами, ці злочини скоюються професійно підготовленими людьми з досить високим інтелектом, що володіють необхідними коштами і можливостями для реалізації своїх злочинних задумів. Труднощі визначаються також і тим, що не накопичено достатній досвід, відсутні надійні методики розслідування, мало слідчих, підготовлених належним чином. Розслідування цієї категорії вимагає знання економіки, фінансів, бухгалтерського обліку, банківської діяльності, нових судово-економічних експертиз.
В умовах ринкових відносин, що формуються, зявилися нові види економічних посягань, незаконних механізмів, технологій, способів злочинного планування, організованого здійснення і корупційного прикриття в різних сферах господарської і фінансової діяльності.
Являючи собою складне негативне явище, здебільшого схованого (латентного, тіньового) характеру, економічна злочинність в цілому, окремі групи і види економічних злочинів є обєктами дослідження відповідної системи правових наук, у першу чергу, теорії оперативно-розшукової діяльності, кримінального права, кримінального процесу, криміналістики, кримінології. У цій системі криміналістиці приділяється специфічна роль галузі знання, що здійснює широкі межнаукові звязки з різними галузями економічної науки, товарознавства, економічної статистики, математики, інформаційних технологій і інших наук, з метою розробки й удосконалювання методик виявлення, розслідування і криміналістичної профілактики економічних злочинів.
Список використаної літератури:
1. http://www.nalogoved.spb.ru/archive.asp
2. http://www.sta.gov.ua/
3. http://www.sta.gov.ua/news.php3?2
4. http://www.nalogi.cjb.net/
5. Статті 67, 74, 92, 116, 138, 143 – 145, розділ ХУ Конституції України.
6. Закон України від 25.06.91№ 1251-XII “Про систему оподаткування”.
7. Закон України від 18.11.92 № 2796-XII “Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання”.
8. Закон України від 18.11.92 № 2796-XII “Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання”.
9. Закон України від 14.10.98 № 171-ХІУ “Про порядок встановлення ставок податків і зборів (обов’язкових платежів), інших елементів податкових баз, а також пільг щодо оподаткування”.
10. Постанова Верховної Ради України від 04.12.96 № 561/96-ВР “Про основні положення податкової політики в Україні”.
11. Постанова Верховної Ради України від 24.12.98 № 363-ХІУ “Про застосування нормативно-правових актів в Україні”.П
12. останова Верховної Ради України від 12.05.99 № 641-ХІУ “Про податкову політику в Україні та заходи щодо удосконалення податкового законодавства”.
13. Указ Президента України від 31.07.96 № 621/96 “Про заходи щодо реформування податкової політики”.
14. Положення про Державну податкову адміністрацію України
15. Закон України Про державну податкову службу в Україні від 04.12.90 №509.
16. Закон України Про державну службу від 16.12.93.
17. Постанова Верховної Ради України про введення в дію Закону України Про державну службу 16.12.93.
18. Постанова Кабінету Міністрів України Питання державної податкової служби в Україні від 05.10.92.
[1] http://www.sta.gov.ua/news.php3?2
[2] http://www.nalogi.cjb.net/
[3] http://www.nalogi.cjb.net/
[4] Вісник податкової служби України в Интернет №27 2000
[5] http://www.nalogoved.ru
[6] Лекція курсу “Оперативно- розшукова діяльність” Самофалов Л.П.
[7] Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку від 24.05.95 року 88, зареєстровано Мінюстом України 05.06.95 року 168/704).
[8] 11 ст. 10 Закону України Про державну податкову службу в Україні від 04.12.90 року.
[9] ст. 50 Цивільного кодексу України
[10] ст. 41 Цивільного кодексу України
[11] www.gov.nalogovie-vedomosti.kiev.ua
1. [12] http://www.nalogi.cjb.net/
2. Статті 67, 74, 92, 116, 138, 143 – 145, розділ ХУ Конституції України.
[13] www.sta.gov.ua