Фізико-географічне положення та відкриття Антарктиди
СОДЕРЖАНИЕ: Реферат на тему: Антарктида. Фізико-географічне положення. Відкриття Антарктиди (Урок) Мета: Сформувати в учнів систему знань про географічне положення Антарктиди; познайомити з історією відкриття та дослідження; повідомити учнів про роль українських дослідників в вивченні Антарктиди.
Реферат на тему:
Антарктида. Фізико-географічне положення. Відкриття Антарктиди (Урок)
Мета: Сформувати в учнів систему знань про географічне положення Антарктиди; познайомити з історією відкриття та дослідження; повідомити учнів про роль українських дослідників в вивченні Антарктиди.
Тип уроку: Засвоєння нових знань.
Методи: Словесний наочний.
Наочність: Фізична карта півкуль, карта Антарктиди, атласи.
Література: В.А,Журкевич „Физическая географія материков и океанов”, Мінськ 1988р.; Н.П.Смірнова „По материкам и океанам”, М.1988р.; С.Г.Коберник, О.Я.Скуратович „Географія материків і океанів” к.”навчальна книга” 2003р.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація.
1. Які материки ми з вам вже вивчили?
2. Назвіть, які ще є материки у південній півкулі?
3. Як ви думаєте, який материк самий холодний?
4. Який материк був найпізніше відкритий?
ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.
Отже сьогодні ми будемо вивчати 6-й материк – Антарктиду.
Африка – самий жаркий материк Землі; Австралія – найсухіший, Антарктида – найхолодніший. Та значна відмінність Антарктиди від інших материків планети не вичерпується тільки цим. Вона розташована на крайньому півдні Землі і тому дуже віддалена від інших материків. Саме завдяки цьому та суворим природнім умовам Антарктиду було відкрито зовсім недавно – у ХІХ столітті. І ті, хто вивчав материк майже двісті років тому, і ті, хто робить це зараз, подають яскраві приклади мужності та навіть героїзму. Антарктида дуже неохоче відкриває свої таємниці але саме з ними ми познайомимось на сьогоднішньому уроці.
ІУ . Вивчення нового матеріалу за допомогою типового плану атласів і карти півкуль ми з вами зараз визначимо особливості географічного положення Антарктиди.
План географічного положення материка Антарктида.
а) В якій півкулі розташований материк Антарктида?
б) Як він розташований відносно екватора і тропіків?
в) Якими океанами омивається?
г) Як розташована відносно Південного полюса?
д) Розташування відносно інших материків.
(Клас ділиться на групи і кожна група готує відповідь на одне запитання плану).
Антарктида – материк в якому розташовані 5 полюсів Землі.
S Ант. = 14 млн.км2 ; - в 2 рази Австралії.
Антарктида разом з океаном, що омиває її, і островами називають Антарктика. Кордон Антарктики проходить між 530 – 600 пд.ш.
Найбільш характерною особливістю Антарктиди, яка відрізняє її від інших материків, являється могутнє заледеніння. Льодовий панцир вкриває майже весь материк. І тільки 0,2-0,3% його території вільні від льодового покриву.
Найбільша площа Великого Антарктичного Льодового щита, за сучасними даними, перебільшує 500м, а V його становить близько 24-30 млн.км2
Антарктида – це єдиний материк, на якому немає ні однієї постійної річки і не дивлячись на це на ній знаходиться у вигляді криги 62% прісних вод Землі. Якби льодовий щит почав танути, ін міг би живити всі річки планети більше 500 років, а рівень Світового океану піднявся би більше як на 60м. Льоду Антарктиди може вистачити, щоб вкрити їм всю земляну кулю, слоем 50м.
Антарктида – самий високий материк на Землі, його середня висота перевищує 2000м.
Важливою особливістю Антарктиди, яка відрізняє її від інших материків, є повна відсутність державних кордонів і постійного населення. Тут на наукових станціях зимує лише біля сотні полярників.
- Як же був відкритий 6-й материк?
„Боротись і шукати,
знайти і не здаватись”.
А.Пеннісон
Джерела гіпотези про існування Антарктиди пов’язані з іменем давньогрецького географа і астронома Птоломея, який жив в І-ІІ ст.. н.єри. Вже тоді народилась гіпотеза, що в південній півкулі повинна знаходитись суша. На протязі багатьох століть ця гіпотеза не знаходила підтвердження.
В 1774-1775 роках англійський мореплавець Джеймс Кук здійснив кругосвітню експедицію і потрапив в Антарктичні води на багато південніше своїх попередників. Холод і лід зупинили експедицію, і лише через пів століття стало відомо як близько вони знаходились біля берегів Антарктиди. Повернувшись з подорожі, Джеймс Кук виступаючи на засіданні Англійського королівської географічної спілки сказав: ”Я обійшов океан Південної півкулі на високих широтах і заперечую існування материка, який і може бути знайдено , то лише поблизу полюса…якщо і є такий материк, то ніякої користі людству від його відкриття не буде… Я сміливо можу стверджувати, що ні одна людина ніколи не наважиться потрапити на південь далі, ніж це вдалося мені”. Подорожжю Джеймса Кука закінчився перший період відкриття Антарктиди.
Потім починається другий період, який завершується відкриттям Антарктиди. Честь відкриття цього континенту належить російським морякам – Ф.Ф. Біллінзгаузену і М.П. Лазареву. Це сталося 28 січня 1820 року. Російська експедиція Ф.Ф.Біллінзгаузена і М.П.Лазарева відкрила нову сторінку в дослідженні південно-полярної області нашої планети.
Третій період починається з вивчення антарктичних вод і узбережжя. В 1882-1883 роках вперше були проведені міжнародні дослідження полярних країн за домовленою програмою. Цей час отримав назву Міжнародного полярного року.
24 січня 1894 року норвезький мандрівник К. Боргревінг вперше висадився на материку.
В 1911-1912 роках одразу 2 експедиції вирушили на підкорення Південного полюсу. Експедиція англійського дослідника Р.Скотта пішла до нього від західного краю моря Росса, а експедиція норвежця Р.Амудсена – від східного краю моря Росса. Р.Скотт вирушив на ісландських поні, а Р.Амундсен – на собаках. Шлях, вибраний Руаном Амудсеном був коротший, і норвезька експедиція першою досягла Південного полюса. Це сталося 14.12.1911року. Скотту вдалося це зробити через 35 днів – 18 січня 1912 року. Скотт і його супутники загинули на зворотному шляху від голоду і холоду. На великому хресті, встановленому на місці їх загибелі викарбувані слова :”Боротися і шукати, знайти і не здаватись” – строфа з віршів англійського поета А. Теннісона.
В 1928-1930; 1933-1936; 1939-1941 роках американські експедиції в Антарктиду. Подальші дослідження перервала Друга світова війна. Після війни вчені багатьох країн світу поєднали зусилля в дослідженні континенту.
Одне з чільних місць у південно полярних дослідженнях займав Радянський Союз. Перша антарктична експедиція СРСР (1955-1956рр.), під керівництвом М.М.Сомова, заснувала на березі Антарктиди наукову обсерваторію „Мирний”. В 1986 році тут працювало 32 експедиції.
Після розпаду СРСР на незалежні держави роботу на станціях було згорнуто, тепер її проводять тільки російські дослідники, та й російські асигнування на дослідження значно скоротилися – і це за умов зростаючого інтересу до Антарктиди.
Дослідження Антарктиди українськими вченими.
Згідно з Міжнародним законодавством про Антарктиду та Угодою між Великою Британією та Україною, 7 лютого 1996 року у власність України передано антарктичну науково-дослідницьку станцію „Фарадей”, яка отримала нову назву – „Академік Вернадський”. Ця станція розташована на острові Галіндез, площа якого дорівнює 40 га. Це низький скелястий остів, цілорічно встелений льодом та снігом. Його висота над рівнем моря становить 50м. Клімат Галіндеза – морський і набагато м’якіший за клімат Антарктиди.
Головний напрям досліджень українських вчених – вивчення атмосфери, тобто спостереження змін озонового шару, льодовикового покриву, клімату тощо. Учені спостерігають геомагнетичне поле та зміни в іоносфері, тривалість яких в Антарктиді найбільша.
Першим українцем, який потрапив до Антарктиди, був Антон Омельченко, що брав участь в експедиції Роберта Скотта. Учасником Першої Радянської антарктичної експедиції у 1956 році став академік НАН України, видатний геолог Олег Степанович Вялов. Одним з організаторів дослідження Антарктиди, що проводилося у 1982-1983рр., став контр-адмірал, кандидат військових наук, науковий керівник навколосвітньої антарктичної експедиції на суднах „Адмірал Володимирський” та „ Фадей Біллінсгаузен” Лев Іванович Мітін.
Саме з 1982 року дослідження в Антарктиді проводяться також Інститутом геологічних наук нині Національної Академії Наук України, наукове керівництво цими дослідженнями здійснює Петро Федосійович Гожик. Значний внесок у ці дослідження належить українським ученим В.К. Геворкяну, В.Г.Ватруку, Г.М.Орловському, В.П. Вернигорову (Київ), В.А. Бібку (Керч), Е.З. Самишеву (Севастополь).
З часу проголошення незалежності України Антарктиду досліджували дві державні експедиції: у 1996-1998рр. на судні „Ернст Крендель” та у 1999-2001 рр. на судні „Горизонт”.
У. Закріплення нових знань і вмінь учнів. (з книжки)
УІ. Підсумок уроку.
УІІ. Домашнє завдання.
1. Опрацювати текст підручника § 36-37, стор.206-210 (підр. С.Г.Кобернік, О.Я.Скуратович); § 64, стор 248-252 (підр. В.Ю.Пестушко)
2. Нанести на контурні карти назви океанів, що омивають Антарктиду та назви наукових станцій.