Методика проведення спостережень учнів за змінами в природі

СОДЕРЖАНИЕ: Головна мета викладання природознавства у початковій школі: формування системи уявлень та понять про предмети і явища природи, взаємозв’язки й залежності між ними. Використання методики спостережень в проведенні уроків освітньої галузі Людина і світ.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичний аналіз проблеми

1.1 Використання спостережень в проведенні уроків освітньої галузі Людина і світ

1.2 Спостереження як метод навчання природознавства

Розділ 2. Методика проведення спостережень в початковій школі

2.1 Спостереження за природою в 1 та 2 класах

2.2 Спостереження за природою в 3 класі

2.3 Спостереження за природою в 4 класі

Висновки

Список використаної літератури

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Додаток Г

Вступ

Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки його зміст утворює система уявлень і понять, відібраних зрізних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв’язків у початковій ланці освіти і перспективних зв’язків із природознавчими курсами, що вивчатимуться в наступних класах.

Головною метою Природознавства в є формування в учнів уявлення про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховних цілей [1].

Освітні цілі передбачають формування системи уявлень та понять про предмети і явища природи, взаємозв’язки й залежності між ними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота тощо).

Розвивальні цілі спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності: перцептивної (сприймання), мислительної (логічне і творче мислення), імажинативної (уява), мнемічної (пам’ять), мовленнєвої. А також на розвиток емоційної сфери дітей; їх пізнавальної активності і самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління (постановка цілей, планування, самоорганізація, самоперевірка і самооцінювання (самоконтроль), самокоригування); здатності до творчості, до самовираження і спілкування в сумісній діяльності.

Виховні цілі пов’язані з вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.

Отже, актуальність нашої роботи Методика проведення спостережень учнів за змінами в природі виходить передусім з освітніх цілей вивчення природознавства через курси Навколишній світ та Я і Україна. Природознавство.

Предмет роботи - методика проведення спостережень з молодшими школярами.

Об’єкт - спостереження за природою в початковій школі

Мета роботи - охарактеризувати методику проведення спостережень на уроках Я і Україна (1-2 класи) та Я і Україна. Природознавство (3-4 класи).

Для виконання поставленої мети, нами виокремлено певні завдання:

теоретичний аналіз проблеми;

узагальнення передової методики проведення спостережень;

зробити висновки.

Природознавство - це навчальний предмет, провідним компонентом якого є система природознавчих знань. Вони визначають всі інші компоненти змісту, зокрема, сукупність предметних і загальнонавчальних умінь.

Зміст і його структурування визначаються загальнодидактичними принципами (гуманізації; особистісно зорієнтованого навчання; науковості; наступності; виховного і розвивального навчання; забезпечення позитивної мотивації учіння, створення умов для самореалізації кожного учня, розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) і власне природничими принципами (екологічний, краєзнавчий, українознавчий, планетарний, фенологічний), що реалізуються в єдності.

Розділ 1. Теоретичний аналіз проблеми

1.1 Використання спостережень в проведенні уроків освітньої галузі Людина і світ

Вчимо спостерігати.

Через спостереження вчимо!

Нарочна Л.К.

Цілісне уявлення про зміст початкової освіти дає Базовий навчальний план початкової школи, який є складовою частиною Державного стандарту початкової загальної освіти. Він представлений такими освітніми галузями [13]:

мови і література;

математика;

здоров’я і фізична культура;

технології;

мистецтво;

людина і світ.

У межах кожної освітньої галузі визначено змістові лінії, які є наскрізними для всіх рівнів загальної середньої освіти.

На основі Базового навчального плану розроблено і затверджено Типові навчальні плани початкової школи з українською мовою навчання та мовами навчання національних меншин. У них зміст освітніх галузей реалізується через навчальні предмети та інтегровані курси.

Розкриємо зміст освітньої галузі Людина і світ.

Зміст освітньої галузі Людина і світ визначається особливостями соціалізації особистості молодшого школяра в українському суспільстві.

Основною метою освітньої галузі є:

засвоєння узагальнених та емпіричних уявлень і понять, які відбивають основні властивості та закономірності реального світу, місце в ньому людини;

розширюють і систематизують соціальний та пізнавальний досвід молодшого школяра;

забезпечення первинних ціннісних орієнтацій у різноманітних галузях життя, культурній спадщині України, регіону, сім’ї;

створення передумов для усвідомленого сприйняття та засвоєння соціальних норм, традицій українського народу, культурних і статево-рольових стандартів поведінки.

Освітня галузь ґрунтується на реалізації таких принципів:

відповідність цінностей українського суспільства особистісній формі їх існування, тому до галузі включено не лише елементи знань про навколишній світ і місце в ньому людини, певні способи діяльності, а й досвіду особистісного ставлення до системи цінностей українського суспільства, зокрема етнічних, загальнонаціональних, загальнолюдських;

взаємодія змістової і процесуальної сторін навчання означає врахування специфіки діяльності молодших школярів шляхом забезпечення чуттєвого сприймання, організацію активного спілкування дітей із соціальним і природним оточенням, накопичення досвіду ціннісного ставлення до навколишнього середовища;

наступність і перспективність у межах предмета і його зв’язок з іншими дисциплінами в системі початкового навчання.

Основними структурними компонентами змісту цієї освітньої галузі є:

знання про українське суспільство, довкілля, в якому живе дитина, способи пізнання й орієнтації в навколишньому житті;

первинні моральні та оцінні поняття і уявлення, уміння виконувати пізнавальні дії, виявляти залежності, робити самостійні висновки, спілкуватися з людьми, оцінювати вчинки. Значне місце відводиться ознайомленню із сенсорними еталонами і набуттю навичок поведінки в природному та соціальному оточенні.

До змісту освітньої галузі, крім перелічених традиційних компонентів, включено емоційно-ціннісні, особистісні, які виражають ставлення до отримуваних знань, створюють міжсуб’єктність спілкування у процесі пізнавальної, комунікативної діяльності, проявляються у переживаннях, смислотворчості учнів і є потужним джерелом мотивації їх навчання.

Ця освітня галузь спрямована на формування в молодших школярів уявлень і понять про цілісність світу, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, бережливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності.

Заявлена мета реалізується шляхом виконання таких завдань [12]:

формування системи уявлень та елементарних понять про об’єкти неживої та живої природи, взаємозв’язки і залежності між ними;

поглиблення і розширення уявлень, понять та закономірних зв’язків між ними на рівні природних угруповань (ліс, лука, водойма, природна зона);

формування наукового світогляду;

формування екологічної культури;

забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприймання навколишньої природи та практичної природоохоронної діяльності;

засвоєння традицій українського народу у взаємовідносинах людини з природою.

Наскрізними ідеями освітньої галузі Людина і світ є: цілісність і різноманітність природи; відповідність діяльності людини основним закономірностям функціонування природи, примноження її багатств, збереження та охорона.

Структурними компонентами змісту є [2]:

науково-пізнавальний: система знань (емпіричні факти, уявлення, елементарні поняття), яка опосередковано відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;

діяльнісний: навчально-пізнавальна діяльність для оволодіння природознавчим змістом і практична діяльність, пов’язана з охороною природи та свого здоров’я;

ціннісний: система цінностей у ставленні до природи, до людей, до самого себе.

До змісту цієї освітньої галузі включені також компоненти, що сприяють розвитку емоційності дитини, спостережливості, мислення, творчих здібностей, самостійності, активності та пізнавального інтересу.

Зміст і його структурування визначається загальнодидактичними і власне природничими (фенологічним, краєзнавчим, українознавчим, планетарним, екологічним) принципами, які реалізуються в сукупності.

Розвивальний аспект змісту цієї галузі передбачає формування досвіду творчої діяльності учнів, оволодіння узагальненими способами дій, рольове моделювання способів поведінки в різних ситуаціях, розвиток активного пізнавального ставлення до дійсності, тобто формування розумових здібностей учнів, їх емоційної сфери, спостережливості, забезпечення умов для оволодіння досвідом спілкування, самореалізації, самовираження в навчально-пізнавальній діяльності відповідно до індивідуальних можливостей кожної дитини. Здійсненням виховної функції є формування у школярів патріотизму, поваги до Української держави, її символіки, свідомого бажання зробити свій внесок у становлення України як демократичної заможної держави. Виховне спрямування забезпечується набуттям учнями досвіду емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу через вибір змісту, особистісно значущого для дітей, його зв’язок з навколишньою діяльністю, співвідношення системи потреб і мотивів, створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, засвоєння молодшими школярами елементів екологічної культури, усвідомленням ними цінності здоров’я і здорового способу життя, залежності життя людини від стану навколишнього природного середовища.

Обов’язковою складовою змісту освітньої галузі є володіння учнями методами пізнання природи (спостереження, практична робота, дослід) та уміння розв’язувати пізнавально-практичні задачі з природничим змістом.

Отже, як бачимо, спостереження є чи не ключовим методом для оволодіння учнями знань про природу, є невід’ємним компонентом методичної бази навчання учнів. Також слід вчити учнів самому процесу правильного спостереження, адже такі знання є необхідними у подальшому їх житті.

1.2 Спостереження як метод навчання природознавства

З раннього дитинства у повсякденному житті діти зустрічаються з багатьма явищами і предметами природи. Проте в них не розвинені увага і спостережливість, діти не розуміють значення природи в житті людини. Це призводить до зневажливого ставлення до природи, до неправильного розуміння предметів і явищ, а деякі обєкти викликають навіть огиду. Отже, з перших днів перебування дітей у школі вчитель повинен допомагати дітям пізнавати навколишнє середовище, навчати любити й оберігати природу, у доступній для розуміння дитини формі розкривати складну систему взаємозвязку предметів і явищ, формувати матеріалістичний світогляд, атеїстичний погляд на природу, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Досягти мети можна тільки завдяки організації систематичних спостережень за предметами і явищами природи під керівництвом учителя.

К.Д. Ушинський зазначав, що основа розуміння суто людської мови полягає в правильному логічному мисленні, а правильна логіка мислення виникає з правильних і точних спостережень [8].

З перших днів занять у школі вчитель повинен організувати систематичні, цілеспрямовані спостереження за погодою, сезонними змінами в рослинному, тваринному світі та в праці людей. На спостереження не відводяться навчальні години, вчитель планує цю роботу щоденно.

Щодня в ті самі години на одному з уроків певний час відводиться на бесіду про спостереження, які учні проводять самостійно. Основні дані спостережень учні фіксують у щоденниках, а черговий занотовує в класний календар природи і праці людей. Самостійні спостереження учнів залишати без уваги і контролю вчителя не можна. Увага учнів початкових класів нестійка, і тому вони можуть забути про спостереження.

З перших днів навчання у І класі діти дістають безліч нових вражень. Щоб запобігти перевантаженню їх, у перші дні вересня щоденні спостереження організовувати недоцільно. До цієї роботи першокласників залучають поступово.

На одному з перших уроків учитель в бесіді виявляє ступінь розвитку спостережливості у дітей. Учні розповідають, що вони бачили влітку в лісі, у саду, на луках, у полі, на річці або морі, що бачать на вулиці, йдучи до школи і додому. Здебільшого діти бачать не все, що відбувається або знаходиться навколо них. Одне з перших завдань учителя - розвинути спостережливість і довільну увагу учнів, навчити не тільки бачити, а й уміти розповісти про бачене.

У II класі спостереження стають різноманітнішими. Учні вчаться аналізувати дані своїх спостережень, підбивати підсумки, виявляти причинні звязки між явищами природи, а також між ними і практичною діяльністю людини. Другокласники помічають менш яскраві і менш помітні явища природи, проводять більш точну деталізацію їх, ніж першокласники. Наприклад, діти спостерігають за сходом і заходом Сонця, за його висотою над горизонтом у різні пори року і протягом дня. Починають розрізняти силу вітру, розуміють причини утворення туману, інею, помічають поступове похолодання восени і потепління навесні; виявляють, що взимку при похмурій погоді теплішає, а сонячно буває у морозні дні.

У II класі діти не тільки спостерігають за працею людей на полях, а й самі працюють на ділянках, стежать за розвитком посаджених рослин.

Під час канікул діти самостійно ведуть спостереження.

У ІІІ-IV класах спостереження за природою поглиблюються: учні починають користуватися деякими приладами, складнішим стає і характер обробки результатів спостережень. Разом з тим учні систематично ведуть спостереження за погодою. Вони відмічають стан неба, опади, температуру повітря і напрямок вітру. Для цього діти повинні навчатись користуватися компасом, флюгером.

Можна вимірювати опади опадоміром (за наявністю достатньої матеріальної бази школи), висоту снігового покрову визначають снігомірною рейкою, лінійкою. Такі дослідження з використанням приладів в ІV набувають конкретнішого характеру.

Спостереження за неживою природою треба поєднувати з спостереженнями за змінами в рослинному і тваринному світі, а також звертати увагу на тісний природний взаємозвязок між живою і неживою природою. Наприклад, з приходом весни Сонце піднімається над горизонтом вище, день стає довшим, теплішає повітря, тане сніг, прогрівається ґрунт, пробуджуються рослини і комахи, які живляться рослинами. Пробудження комах зумовлює приліт птахів, які ними живляться, пробуджуються й інші тварини (жаби, ящірки, їжаки та ін.). Праця людей також залежить від погодних умов і має сезонний характер - сівба починається тільки тоді, коли ґрунт прогрівається до відповідної температури.

На початку кожного сезону учні одержують завдання перевіряти певні народні прикмети щодо погоди. Наприклад, восени: якщо свійські гуси або качки стають на одну ногу, а голову ховають під крило, буде холодно; якщо галки та ворони сідають на верхівках гілок, слід чекати ясну погоду, а сідають на нижні гілки (в крону) - на вітер. Взимку: якщо дерева вкриті інеєм - на потепління; закружляли у повітрі лапаті сніжинки - буде відлига. Навесні: якщо вранці зявляються темні хмари - вдень чекай дощу; якщо сонце сідає в хмари - чекай дощу завтра. Влітку: якщо вранці трава рясно вкрита росою - дощу не сподівайся; якщо роси мало або зовсім відсутня - вдень чекай дощу; ввечері тепліше, ніж уранці, чекай негоди та ін. Завдяки такій роботі в учнів розвивається спостережливість, бажання розгадувати таємниці природи, якомога більше дізнаватися про вже відоме.

З учнями IV класу організовують фенологічні спостереження за рослинами і тваринами. Щоб зацікавити учнів цією роботою, вчитель розповідає про велике значення фенологічних спостережень у народному господарстві. За фенологічними спостереженнями розробляють графіки польових робіт, прогнозують кількість і час появи шкідників, що дає можливість вести планомірну боротьбу з ними. Від досконалості планування залежить підвищення врожайності. Це допомагає радянським людям здійснювати плани, намічені Комуністичною партією щодо раціонального використання природних багатств, підвищення ефективності праці.

Для спостережень беруть ті види рослин, які вивчаються за програмою з природознавства (є пріоритетними в тій чи іншій місцевості). Результати спостережень учні занотовують у таблиці, які будуть одночасно своєрідним планом ведення спостережень за найбільш характерними змінами в розвитку рослин, комах, птахів.

Результати спостережень діти занотовують у таблиці (див. Додаток А).

Провадять спостереження як за зимуючими, так і за перелітними птахами. Можна організувати спостереження за синицями, горобцями, сороками, шпаками, ластівками, граками та ін. Спостерігаючи за горобцями, діти переконуються, що вони знищують велику кількість комах і їхніх личинок, особливо лугового метелика, і цим приносять велику користь. Результати спостережень діти занотовують у таблиці.

Спостереження за птахами становить для дітей великий інтерес, що є однією з умов виховання в них свідомого і дбайливого ставлення до пернатих друзів.

Щоб розкрити типові ознаки кожної пори року, треба чітко уявляти специфіку місяця. Тому підсумки спостережень проводять щомісяця. Це допоможе учням навчитись аналізувати дані своїх спостережень, що має велике значення для формування матеріалістичного світогляду, атеїстичного виховання, розвиває у дітей логічне мислення, мову, вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки.

Для проведення узагальнюючих уроків потрібні Щоденники спостережень учнів, класний Календар природи і праці людей, який ведуть учні, та календарі минулих років за відповідний місяць, картини пір року, колекції, гербарії, ілюстрації та малюнки, прислівя, загадки та ін.

Розпочинають урок бесідою, в ході якої вчитель оголошує тему і завдання уроку, виявляють погодні особливості відповідного дня. Звертається увага на тривалість дня, шлях сонця на небозводі, температуру повітря, стан рослин і поведінку тварин (птахів, комах), працю людей на полях та ін.

Учитель пропонує підрахувати за таблицею спостережень кількість днів (ясних, хмарних), днів з опадами - дощем, снігом, кількість днів з температурою повітря: вищою за 0°, нижчою за 0°, і визначити середньомісячну температуру повітря. У IV класі визначають, звідки найчастіше дмуть вітри, аналізують, як впливає напрямок вітру на стан погоди. Учням дається завдання: користуючись умовними записами, прочитати, яка була погода, наприклад 1, 2...10 квітня. Учні читають стан погоди в таблиці спостережень за 10 днів. Порівнюють дані відповідного дня з погодою інших днів місяця, відмічають, які зміни відбулися в природі порівняно з першими днями місяця. Великий інтерес до цієї роботи виявляють учні, коли порівнюють дані про погоду поточного місяця з даними окремих місяців минулих років.

На підставі своїх спостережень і спостережень за минулі роки діти роблять висновок, якій порі року відповідає погода у поточному місяці, порівнюють, чи збігаються календарні дні пір року з даними їхніх спостережень, проведеними в певній місцевості.

Щоб систематизувати знання учнів III-IV класів, складають таблиці на дошці і в зошитах (див. Додаток Б).

Наприкінці уроку розглядають картини та інші ілюстрації, зясовують, якої пори року типові ознаки зображені на них, який це місяць, за якими ознаками його визначати, що доповнити, яку ще типову картину можна намалювати. Можна запропонувати учням у найкоротшому творі описати пору року.

На заключному етапі уроку вчитель робить підсумок і оцінює знання учнів, дає домашнє завдання з спостережень на наступний місяць, показує деякі прийоми роботи.

Як підсумок, треба сказати наступне. Спостереження мають ключове значення для учнів початкових класів у пізнанні навколишнього світу. Роль вчителя в організації таких спостережень є передусім організаційною, також він допомагає школярам залучитися до спостережень, зацікавлює їх. Величезне значення мають також проведені підсумки спостережень, оформлення результатів спостережень. Таку роботу слід проводити систематично, урізноманітнювати форми та прийоми.

Розділ 2. Методика проведення спостережень в початковій школі

2.1 Спостереження за природою в 1 та 2 класах

Організація спостережень, обговорення результатів їх, вироблення навичок фіксування їх у зошиті з друкованою основою здійснюються на уроках Я і Україна. Проте ці види занять можна поєднувати з уроками трудового навчання, образотворчого мистецтва, музики.

Другокласники спостерігають протягом року за положенням Сонця на небі, температурою повітря, вітром, станом неба, опадами, змінами у розвитку рослин та житті тварин, працею людей.

За Сонцем другокласники спостерігають протягом року візуально. Вони відмічають раз на місяць зміни його положення опівдні відносно якогось високого предмета (одинокого дерева, стовпа, будинку) і встановлюють залежність: чим вище стоїть Сонце, тим довший день, більше тепла посилає воно на землю, і навпаки.

Температуру повітря за допомогою термометра другокласники не вимірюють. Вони щоденно визначають на основі своїх безпосередніх відчуттів тепло чи холодно надворі, фіксують наслідки спостережень у зошиті за допомогою таких знаків: тепло - червоним кружечком, холодно - синім.

Діти спостерігають за вітром і дають його словесний опис, (ласкавий, поривчастий, пронизливий, холодний, теплий). У зошитах наявність вітру відмічають стрілкою.

У II класі діти продовжують спостерігати за станом неба. Кількість хмар на небі визначають на око, характеризуючи її словами ясно (небо чисте, безхмарне), хмарно (небо наполовину вкрите хмарами), похмуро (все небо затягнуте хмарами).

Продовжуються спостереження і за опадами та іншими явищами природи. Другокласники дають словесний опис спостережуваних явищ і відмічають їх за допомогою таких умовних знаків:

За змінами у погоді другокласники спостерігають систематично. Щоб зацікавити їх цією роботою, вчитель розяснює значення досліджень у галузі передбачення погоди для народного господарства, організовує гру Синоптики. Для виконання ролі синоптиків обирає кілька учнів, яких знайомить із місцевими ознаками поліпшення чи погіршення погоди. Вони періодично інформують пре наслідки своїх спостережень усіх учнів класу.

Другокласникам доступні для спостережень такі ознаки:

а) поліпшення погоди: після негоди увечері зявляється Сонце, у другій половині дня - райдуга; вночі випадає роса; вранці зявляється туман; квітки нагідок розкриваються зранку та ін.;

б) погіршення погоди: дим стелиться по землі, Сонце заходить у хмару; ластівки і стрижі літають над самою землею; кульбаби закривають суцвіття та ін.

Діти повинні усвідомити, що від змін у неживій природі залежить розвиток рослин і життєдіяльність тварин. Другокласники продовжують вести спостереження за живою природою, які вони розпочали у першому класі, але кількість обєктів для спостережень збільшується. Так, їм можна запропонувати такі спостереження за рослинами:

І. Восени: встановити, на яких деревах, кущах листя стає жовтим, червоним, багряним; коли розпочинається листопад у берези, осики, клена, дуба, акації, бузку, коли він закінчується, які дерева не скидають листя на зиму.

II. Взимку: який вигляд мають листяні, хвойні дерева, на яких деревах і кущах залишаються плоди.

III. Навесні: коли розпочинається рух соку у берези, клена, коли починають бубнявіти і розпускатись бруньки у дерев і кущів найближчого оточення, коли зявляться перші весняні квіти, коли зацвітуть черемха, бузок.

Серед тварин найдоступніші для спостережень птахи і комахи. Залежно від пори року можна рекомендувати такі завдання для спостережень за птахами: чим живляться граки восени, взимку, навесні, влітку, де вони знаходять їжу, коли ластівки починають готуватися до відльоту? Відмітьте день, коли ластівок не стане, коли вперше побачите снігурів. Перевірте народну прикмету: снігурі приносять перший сніг. Коли біля ваших годівниць зявляться птахи? Яких із них ви впізнали? За якими ознаками? Як поводяться птахи біля годівниці? Коли перестають відвідувати годівницю? Коли повертаються у рідні краї шпаки, ластівки? Коли ви вперше почули спів зозулі? Навесні підіть у поле і послухайте пісню жайворонка. Чи подобається вона вам? З чим ви могли б її порівняти?

Для спостережень за комахами можна запропонувати:

І. Восени: спостерігайте за поведінкою мурашок біля мурашника. Яку здобич вони приносять? Спостерігайте за метеликами - їх живленням, польотом. Яке забарвлення крил у них під час польоту і в стані спокою? Чи однакове воно? Чи бачимо ми комах у холодні осінні дні? А взимку? Спробуйте дізнатись, куди вони поділися з настанням холодів.

II. Навесні: коли навесні зявилися метелики, мухи, бджоли, джмелі? У куточку живої природи проведіть спостереження за живленням жука-сонечка попелицями. Щоб діти не забули, за якими обєктами і в якій послідовності вони мають вести спостереження, бажано скласти програму-памятку на сезон чи якийсь період і вивісити її в класі

Другокласники ведуть спостереження і за працею людей на селі та в місті: збиранням урожаю, снігозатриманням, вивезенням добрив, роботами в теплицях, очищенням вулиць і тротуарів від снігу, ремонтом сільськогосподарської техніки та ін. Спостережувані зміни у живій природі та праці людей діти занотовують у зошиті з друкованою основою.

Конспект уроку для 2 класу див. Додаток В.

Отже, як ми чітко бачимо, спостереження в 2 класі відбуваються за такими напрямками:

спостереження за погодою та її змінами протягом року;

спостереження за змінами в живій природі та працею людей;

Важливо, щоб діти усвідомили чіткий зв’язок між обома цими процесами. Таке бачення допоможе їм краще осягнути курс у 3-4 класах, розуміти взаємозв’язки в природі.

2.2 Спостереження за природою в 3 класі

У III класі учні продовжують спостерігати за природою і працею людей. Але спостереження їх дещо ускладнюються в звязку з тим, що відповідно до програми поглиблюється вивчення природного середовища. Наприклад, діти ознайомлюються з життям рослин і тварин поля, лісу, водойм, тобто розширюється коло спостережень, а також вони використовують нескладні прилади: гномон, термометр, флюгер, сніговимірну рейку. Свої спостереження вони фіксують у зошитах для самостійної роботи і класному Календарі природи і праці людей і вчаться більш доказово пояснювати причини виникнення тих або інших явищ, передбачати погоду.

Щоб учні краще зрозуміли існуючі в природі взаємозвязки і залежність живої природи від факторів неживої природи, усвідомили, що основною причиною всіх змін, які нам доводиться спостерігати в природі, є Сонце, то з нього і треба розпочинати спостереження і проведення бесід про спостереження.

Учителі переконалися, що учням легше осмислити причини явищ, які їм доведеться спостерігати, коли спостереження і бесіда за ними проводяться в такій послідовності: зміни висоти Сонця на небосхилі, тривалість дня і ночі, температура повітря, вітер, опади, стан неба, замерзання ґрунту, водойм або розмерзання їх, зміни у стані рослин (підготовка до зими чи пробудження від зимової сплячки), зміни у поведінці тварин (комах, птахів, звірів), праця людей в різні пори року.

Правильно організовані спостереження за видимим рухом Сонця дають можливість учителю підвести дітей до розуміння такого важливого світоглядного поняття, як причина закономірності сезонних змін природи. А причиною, як відомо, є висота Сонця. Ось чому так необхідно раз на місяць у двадцятих числах в один і той самий час (наприклад, о 12 год 30 хв) учням вимірювати довжину тіні, яка падає від гномона. Зміна довжини тіні протягом року і є для них переконливим доказом, що Сонце змінює свою висоту.

З висотою Сонця повязана і тривалість дня і ночі. Причину цього явища теж доцільно розкрити дітям. Це цілком доступно їхньому розумінню. За допомогою схематичного малюнка третьокласникам слід пояснити,

що, спостерігаючи за видимим рухом Сонця, ми помітимо як протягом року змінюватимуться його точки сходу і заходу. Взимку найменша буде між ними відстань, і Сонце рухається низько, день короткий, а ніч довга. При низькому положенні Сонця його промені ледве торкаються поверхні і майже не нагрівають її. Та й світить воно не довго, бо день короткий. Пояснити дітям цікаву властивість повітря. Воно пропускає сонячні промені до поверхні Землі, а само від них не нагрівається. Сонячне тепло відбивається від поверхні Землі і нагріває повітря.. Тому взимку і холодно. Зовсім інакше влітку. Точки сходу і заходу Сонця знаходяться на великій відстані. Сонце піднімається вище. Його промені більш прямо падають на Землю. День стає довгим, а ніч короткою. Тепер поверхня Землі довше освітлюється Сонцем і краще нагрівається його променями; температура повітря стає вищою.

Спостереження за видимим рухом Сонця дають вчителю можливість формувати в учнів поняття про сторони горизонту. Так, схід і захід їм вже відомі. Залишається пояснити, що опівдні, коли Сонце найвище буває над Землею, напрям його показує нам південь, протилежна сторона там, де ніколи не буває Сонця, є північ.

Знаючи сторони горизонту, учні зможуть під час спостережень за вітром розкривати ще одну важливу причину зміни температури повітря. Так, північні вітри сприяють її зниженню, а південні - навпаки. Згодом учні дізнаються, що західні вітри частіше приносять в нашу місцевість опади. Уявлення про силу вітру учні дістають за деякими місцевими ознаками. Наприклад, коли тих0 _ листя на деревах нерухоме; слабкий вітер - шелестить листя і рухаються дрібні гілки; помірний вітер - помірно рухаються великі гілки дерев; сильний вітер - хитаються великі дерева. В школах, де є географічний майданчик, спостереження за вітром краще проводити за флюгером. Діти охоче цю роботу виконують.

Крім цих елементів неживої природи учні спостерігають за станом неба і опадами. Як, наприклад, хмарність впливає на опади? У процесі спостережень вони доходять висновку, що восени небо частіше, ніж літом, вкривається хмарами, у результаті чого випадають тривалі дощі, на відміну від літніх короткочасних.

За погодою учні спостерігають щоденно, а за замерзанням ґрунту і водойм та розмерзанням їх - періодично. Періодично спостереження проводять і за компонентами живої природи. Щоб діти краще зрозуміли залежність живих організмів від неживої природи, бесіду за фенологічними спостереженнями проводять після того, як учні розкажуть про погоду. При цьому звертається увага саме на ті ознаки погоди, які вплинули на появу тих чи інших змін у рослин, у поведінці тварин тощо.

Говорячи з учнями про поведінку тварин, учитель зазначає, що їхнє життя залежить не тільки від погоди, а й від стану рослин, а також від самих тварин. Наприклад, з приходом весни теплішає повітря, пробуджуються рослини, а потім оживають комахи, які живляться рослинами. Пробудження комах зумовлює приліт птахів, які ними живляться.

Праця людей у сільському господарстві також залежить від погоди. Так, сівба починається тільки тоді, коли прогрівається ґрунт тощо.

Особливо велику увагу слід приділити спостереженням під час екскурсій і прогулянок Бесіду за підсумками спостережень проводити не тільки на уроках природознавства, а й на інших і таким чином здійснювати міжпредметні звязки в навчанні.

Для розвитку пізнавальних інтересів учнів слід ширше проводити роботу з класним Календарем (див. мал.1), учням давати завдання добирати інформацію з дитячої художньої літератури (вірші, загадки, коротенькі повідомлення з життя рослин і тварин), газет, журналів про цікаві події в нашій країні і у рідному краї, які вміщують на Календарі в кишеньку У світі цікавого або Це корисно знати та ін.

Навчити учнів узагальнювати найзручніше на відомому і якоюсь мірою засвоєному ними матеріалі. Спочатку учні узагальнюють спостереження за минулий день, потім - за тиждень, місяць, певну пору року.

Мал. 1.

До кожного місяця бажано підбирати і прикріплювати до Календаря певні народні прикмети, які діти повинні перевірити. Прикмети змінюються, і їхня новизна підтримує у дітей інтерес. До Календаря варто добирати загадки, прислівя. Відображати на ньому і корисні справи школярів, кращі творчі роботи з описом природи даного місяця, малюнки.

Особливої привабливості, Календарю надають кольорові малюнки, які учні добирають з різних джерел (старих журналів тощо), а також різноманітні натуральні обєкти (живі квіти, кольорові листки, гілочки з плодами, бруньками та ін.).

Отже, спостереження є одним з методів здійснення краєзнавчого і сезонного принципів у навчанні, виховання у дітей спостережливості, естетичних почуттів, бережливого ставлення до природи і на цій основі формування елементів наукового світогляду. Конспект уроку в 3 класі див. Додаток Г.

2.3 Спостереження за природою в 4 класі

У IV класі учні продовжують спостерігати за природою і працею людей. Свої спостереження, як і в III класі, вони фіксують у класному Календарі природи і праці людей, занотовують їх у зошитах для самостійної роботи з природознавства. Звичайно, кількість обєктів для спостережень необхідно збільшити, а головне, вимагати від учнів розкриття причин змін природних явищ, логічної розповіді, узагальнень. Коли будуть вивчатися природні зони нашої Батьківщини, треба намагатися, щоб учні порівнювали свої спостереження з даними місцевостей різних природних зон і пояснювали причини відмінностей між ними. Це не тільки сприяє поглибленню і розширенню знань школярів, а й викликає у них пізнавальний інтерес. Ще краще, якби в IV класі організувати листування з учнями союзних республік, обмін гербарними рослинами, зразками корисних копалин, ілюстраціями про працю людей тощо.

Ширше застосовувати з учнями перевірку народних прикмет для передбачення погоди, звертати їхню увагу на зміни напрямку вітру. Саме він є однією з причин, яка викликає серед зими потепління, хоч Сонце все нижче і нижче піднімається над горизонтом, а навесні - навпаки. Сонце піднімається вище, вже зацвіли садки, і раптом пішов сніг. Причина одна - північний вітер приніс холодне повітря, але вітер змінює свій напрямок, і погода змінюється.

Четвертокласників слід більше залучати до роботи на географічному майданчику з різними приладами: флюгером, опадоміром, гномоном та ін.

При роботі з класним Календарем природи і праці людей можна ускладнювати завдання учням шукати цікаву інформацію до рубрики В світі цікавого з життя рослин і тварин, а особливо про працю людей своєї місцевості і в інших природних зонах. Так, на півночі нашої республіки лежить ще сніг, а в Узбекистані вже цвітуть сади і ведеться сівба.

Ознайомлення учнів IV класу з рухом Землі навколо осі і навколо Сонця є досить складним матеріалом, який вимагає від учителя чіткої послідовності викладу фактів з урахуванням життєвого досвіду дітей. При цьому необхідно використати не тільки різноманітний ілюстративний матеріал, але й схематичні малюнки і обовязково досліди з телурієм. Якщо його немає, то потрібний глобус і освітлення його свічкою або електричною лампочкою. Знання про рух Землі конче потрібні для усвідомлення учнями не тільки причин явищ, які їм доводиться спостерігати щодня, а й розуміння наступних тем з розділу Різноманітність природи України, в якому учні повинні знати головну причину, яка зумовлює поступовий перехід на території нашої країни від зони арктичних пустинь до субтропіків. Тому радимо не гаяти часу на повторення попереднього матеріалу, а розпочати урок з нової теми.

Урок-екскурсія на тему План місцевості (проводиться на шкільному подвірї).

Мета: на практиці закріпити вміння орієнтуватися на місцевості, вчити читати план місцевості, ознайомити з елементарними способами складання плану, перевірити уміння проводити спостереження за природою і працею людей; виховувати естетичні почуття. Розвивати просторові уявлення, спостережливість.

Обладнання: план шкільної ділянки, компаси, планшети, олівці, рулетка, лінійки, гумка, умовні знаки плану на окремих малюнках (у вигляді лото).

Підготовка до екскурсії.

1. Бесіда в класі на повторення попереднього матеріалу.

Запитання: що означає орієнтуватися на місцевості? Які способи орієнтування ви знаєте? Що показує масштаб? Де його використовують? Що необхідно знати, щоб накреслити план місцевості? Назвіть, що означають умовні знаки (вчитель по черзі показує дітям на окремих картках умовні знаки).

2. Повідомлення мети і завдання екскурсії.

Хід екскурсії.

І. Закріплення знань по орієнтуванню за місцевими ознаками і по Сонцю (доцільно екскурсію проводити о 13 год, у сонячну погоду).

За завданням вчителя учні визначають сторони горизонту за тінню від свого тіла, дерева, стовпа. Залежно від місцевих умов звернути увагу учнів на знаходження сторін горизонту за розростанням гілок дерев на південь, розміщенням моху й лишайників на корі дерев, деревяних будинках (розростаються з північного боку, трава вища, густіша і вигоріла з південної сторони). З південного боку дерев, пеньків, будівлі оселяються і мурашки. Зясовується і головна причина цих явищ, а саме: різниця в освітленні і нагріванні Сонцем південного і північного боків місцевих предметів. Кожну з місцевих ознак перевірити за допомогою компасу. Це допоможе учням закріпити вміння працювати з приладом. Пояснити дітям, що для правильного визначення сторін горизонту необхідно звірити кілька ознак. Щоб не заблукати в лісі, треба завжди памятати, в якому напрямі знаходиться те місце (початок дороги чи стежки), коли ви входили в ліс.

II. Робота з планом.

Вчитель збирає учнів так, щоб всім було видно, показує план шкільного подвіря. За його завданням діти знаходять умовні позначення на плані окремих предметів і порівнюють зображення їх з дійсними предметами і навпаки.

Учитель звертає увагу учнів на те, що на місцевості неможливо одразу охопити поглядом усе нанесене на план. Наприклад, будинок школи заступає собою сарай і квітник, розташовані в кінці подвіря, але на плані ці обєкти позначені. За умовними знаками на плані учні дізнаються про те, як і де ці предмети розташовані на місцевості. План саме тим і цінний, пояснює вчитель, що за короткий проміжок часу ми можемо ознайомитися з розташуванням шкільної ділянки і з усіма тими обєктами, які є на ній.

Для закріплення навичок користування масштабом учитель дає учням завдання виміряти довжину і ширину клумб, грядок, шкільного будинку і порівняти їхні розміри з поданими на плані.

Читаючи умовні знаки плану шкільної ділянки, вимірюючи певні обєкти, учні навчаються не тільки читати план, а й працювати з компасом і рулеткою.

III. Складання плану.

На наступному етапі екскурсії дати учням можливість самим повчитися складати план окремих частин шкільного подвіря. Наприклад, скласти план однієї з доріжок і предметів, які знаходяться навколо неї. Клас розбивається на ланки (зірочки). Кожна ланка одержує певне завдання, але перед цим вчитель дає інструктаж для учнів. Він складається з певних дій:

а) орієнтування планшету;

б) вибір опорної точки, звідки починається креслення плану;

в) вимірювання обєктів і нанесення їх на планшет відповідно до масштабу.

IV. Бесіда за спостереженнями в природі.

Залежно від пори року увага учнів звертається на зміни в неживій природі і вплив їх на зміни в стані рослин, поведінці тварин. Діти визначають суттєві ознаки даної пори року. Збирають екскурсійний матеріал.

V. Підсумки екскурсії і завдання додому.

Графічно зобразити дорогу до школи, тобто накреслити схему маршруту. Умовними знаками позначити найбільш примітне: вулицю, будинки, дерева та інше без використання масштабу. Прочитати статтю План місцевості і виконати завдання, які даються до неї. Оформити з екскурсійного матеріалу наочність, різні вироби.

Під час роботи над складанням плану доцільно провести екскурсію по місцевості, що прилягає до школи. Є всі можливості ширше ознайомити їх з навколишнім життям, природою і працею людей, вчити орієнтуватися на місцевості, графічно зображати свій шлях і обовязково звернути увагу на форми поверхні суші та її використання в народному господарстві. Ці знання конче потрібні для вивчення фізичної карти.

Під час такої екскурсії з метою підтримання у дітей пізнавального інтересу необхідно організувати ігри на пошуки за схемою-маршрутом. Все це позитивно впливає на настрій молодших школярів, їх завзяття, виховує кмітливість, риси колективізму, фізично загартовує.

Висновки

Як чітко зазначено в програмі курсу Я і Україна, спеціальними методами пізнання природи (дослід, практична робота, спостереження) та вміннями користуватися приладами (термометр, гномон, компас тощо) учні оволодівають не в окремих темах, а в процесі вивчення відповідного змісту всього навчального предмета [11].

Такий підхід до розробки змісту забезпечує його розвивальне спрямування, оскільки оволодіння ним потребує активної навчально-пізнавальної діяльності кожного школяра.

Основною формою організації процесу навчання природознавства є уроки, які тісно повязані з позаурочними й позакласними заняттями. На кожному уроці слід планувати роботу так, щоб завжди залишався час на спостереження учнів, або підведення підсумків таких спостережень.

Навчання природознавства здійснюється методами, в яких ураховуються їх внутрішня (зміст) і зовнішня (форма) сторони. Внутрішню сторону відображають методи за рівнем пізнавальної самостійності учнів: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, евристичний (частково-пошуковий), дослідницький (пошуковий). А зовнішню - відповідні методи навчання за джерелом знань: словесні (бесіда, розповідь, пояснення), практичні (спостереження, дослід, практична робота), наочні (використання натуральних, образотворчих, аудіовізуальних засобів наочності, моделей). Зазначені методи поєднуються. Обовязковою умовою поєднання є відповідність змісту методу його формі, тобто зовнішньої сторони - внутрішній. Наприклад, у процесі навчання використовуються репродуктивна бесіда, евристична бесіда, репродуктивна розповідь, проблемний виклад, репродуктивна практична робота, дослідницька практична робота [11].

Головними критеріями вибору або конструювання методів у кожній логічно завершеній частині змісту теми уроку виступають власне педагогічні й дидактичні цілі, предметний зміст, навчально-пізнавальні можливості кожного школяра, рівень його навчально-пізнавальної готовності. Крім того, враховуються матеріальні умови, час, що відведений для навчання, субєктивні можливості вчителя.

Особливо на якість процесу навчання природознавства впливає ефективне використання спостережень. Інтерактивна учбова діяльність учнів на уроках, позаурочних і позакласних заняттях, організована різними методами з використанням спостережень, може бути: фронтальною, виконуватися групами або парами у поєднанні з індивідуальною навчально-пізнавальною діяльністю.

Список використаної літератури

1. Байбара Т.М., Бібік Н.М. „Я і Україна: Підручник 3 кл. - К.: Форум, 2003.

2. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. - К.: Веселка, 1998. - С.147-226.

3. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. - К.: Ірпінь: ВТФ Перун, 2000. - С.98-142.

4. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Навколишній світ. Зошит для 1 класу. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. - 64 с.

5. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Навколишній світ. Зошит з друкованою основою для учнів 2 класу. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. - 56 с.

6. Жаркова І.І., Мечник Л.А., Жук М. Я і Україна. Я і суспільство. Зошит для 3 класу. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. - 48 с.

7. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Я і природа. Зошит для 3 класу. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. - 64 с.

8. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: Вища школа, 1975. - 176 с.

9. Огієнко Т.М. та ін. Я і Україна. Природознавство.3 клас. Робочий зошит з теоретичними відомостями / Т.М. Огієнко, Н.А. Філіпова, Л.Ф. Богданова, Н.М. Кириченко. - Харків.: Країна мрій ТМ, 2003. - 80 с.: іл.

10. О.М. Волошин, М.І. Майхрук. Тести з природознавства 4 (3) клас. Посібник для вчителів, батьків. - Тернопіль: СМП „Астон”, 2001. - 84 с.

11. Програми для середньої загальноосвітньої школи.1-4 класи. - К.: Початкова школа. - 2006. - 432 с.

12. Л.К. Нарочна та ін. Методика викладання природознавства. - К.: Вища школа, 1990. - 302 с.

13. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Ґенеза, 1999. - 368 с.

14. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. - Т.2 - М.: Просвещение, 1979.

15. Шандрівська Галина, Лясковська Марія. Я і Україна.1 клас. Розробки уроків. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. - 64 с.

16. Я і Україна. Навколишній світ.2 клас. Розробки уроків. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. - 112 с.

17. Я і Україна. Робочий зошит з теоретичними відомостями для 2 кл. (Т.М. Огієнко, Л.Ф. Богданова, Н.А. Філіпова та інші). - Харків: Країна мрій ТМ, 2006. - 79 с.

Додаток А

Таблиця спостережень за картоплею

Назва рослини	Дата
Назва рослини	Сівби	Появи сходів	Появи листків	Потовщення коренеплоду	Збирання врожаю

Додаток Б

Таблиця підсумків спостережень за місяць

Назва місяця	Кількість днів				Температура повітря	Довжина тіні від гномона	Стан рослин	Поведінка тварин	Праця людей
	Ясних	Похмурих	З опадами	Вітряних

Додаток В

Урок-екскурсія на тему Природа навколо нас.

Мета: формувати уявлення про природу в цілому, неживу й живу природу; працювати над виробленням умінь виділяти істотні ознаки предметів, групувати їх; виховувати любов до природи.

Підготовка до екскурсії: вибір місця; попередження учнів.

Хід екскурсії:

Що ж таке природа? - запитує вчитель. Щоб допомогти учням відповісти на це запитання, класовод пропонує оглянутися довкола й сказати, що вони бачать. Що з того, що нас оточує, можна назвати словом природа? Вислухавши відповіді, він узагальнює: Те, що оточує людину і не зроблено її руками, - природа. Сонце, небо, вода, вітер, земля, рослини, тварини - все це природа. Людина також невідємна її складова. Природа дає все необхідне для життя людини: їжу, воду, повітря, будівельні матеріали. Вона є джерелом натхнення для письменників, композиторів, художників, які присвятили їй чимало чудових творів. Недарма природу називають ненькою. Всі ми - діти природи, та не всі однаково добрі до неї. Дехто знищує тварин, рослини, забруднює водойми, повітря. Природа ж потребує постійної уваги, турботи.

Після цього вчитель повідомляє, що природа поділяється на живу й неживу, і пропонує назвати окремі обєкти, предмети, які належать до живої чи неживої природи. Частина учнів скаже, що рослини неживі. Щоб допомогти їм позбутися хибного уявлення, класовод загострює увагу своїх вихованців на цьому питанні: одні з вас вважають рослини живими, інші - неживими. Хто ж помиляється? Чим живі істоти відрізняються від неживих предметів? Придивляючись до навколишнього середовища, школярі відповідають. Помилкові відповіді виправляються, правильні - доповнюються. Так, коли діти твердять, що рослини неживі, мотивуючи це тим, що вони не пересуваються, вчитель звертає їхню увагу на те, що рух - ознака не лише живого, і пропонує поспостерігати за рухом хмар, вітром, павутинням у повітрі тощо. Отже, рухаються й неживі предмети. Крім того, класовод нагадує дітям про вюнкі рослини, які по-своєму пересуваються.

Спрямовуючи думку учнів у необхідне русло, педагог дає завдання поспостерігати, як і чим живляться птахи, бджоли, павуки у траві, на деревах і кущах. Підводить дітей до висновку, що всі істоти живляться, і запитує, що знають учні про живлення рослин. Що беруть рослини з ґрунту? Чому в нього вносять добрива?

Так само актуалізуються знання другокласників про здатність усього живого до росту. За допомогою вчителя вони підсумовують: рослини, як і тварини, люди - живі, бо вони живляться, ростуть, дихають, розвиваються. Щоб діти зрозуміли, в чому полягають взаємозвязки між живим і неживим, класовод ставить проблемне запитання: Чи можуть існувати живі організми без неживої природи? Що їм необхідно для життя?. Пропонує загадку: Всі його люблять, усі на нього чекають, а хто подивиться, кожен скривиться (Сонце). За що ж усі люблять Сонце? Вислухавши відповіді, вчитель уточнює: Життя без Сонця неможливе. Якщо воно перестане світити, зелені рослини загинуть, бо вони не можуть жити без тепла й світла. Тваринам нічим буде живитись. Все живе замерзне від холоднечі. Проте цього не станеться, бо Сонце - зірка, яка випромінює у простір силу-силенну тепла й світла. Воно набагато більше від Землі, та через велику відстань здається маленьким.

Після цього - вправи на застосування набутих знань. їм доцільно надати ігрової форми, скажімо, запропонувати вказати зайве серед предметів, що їх учитель називає (небо, Сонце, будинок, пісок - що зайве? Чому? Дуб, камінь, вода, повітря - що зайве? Чому? та ін.).

Щоб діти краще вчилися групувати живі й неживі обєкти, також доцільно провести гру. Для цього клас розподіляється на дві команди, призначається ведучий, який швидко називає різні обєкти. Коли назве живий обєкт, діти піднімають руку вгору, коли неживий - присідають. Хто помилився, виходить із гри. Перемагає та команда, в якій залишиться більше учнів.

Додаток Г

Предметний урок на тему Термометр.

Мета: продовжувати формування поняття осінь, ознайомлювати учнів із методикою спостережень за природою і працею людей восени; ознайомити учнів з будовою термометра і навчити їх користуватися ним; виховувати бережливе ставлення до природи; розвивати спостережливість, мислення.

Обладнання: краєвиди літа і осені, зразок класного Календаря природи і праці людей, на столі вчителя склянки з теплою і холодною водою, пробірка з корком, у який вставлено скляну трубочку, термометри для вимірювання температури повітря, води і медичний, а також модель термометра. Хід уроку.

I. Повідомлення теми і завдання уроку.

II. Бесіда з використанням краєвидів літа і осені. Запитання:

1. Розкажіть про погоду влітку. А яка погода сьогодні? 2. Які зміни ви помітили з приходом осені? 3. Розгляньте краєвиди літа і осені. Які зміни відбулися в житті рослин? чому? 4. Що ви помітили, спостерігаючи за комахами влітку і восени? 5. Що змінилося в поведінці птахів? 6. Які зміни відбулися в праці людей на городах, полях, садах з приходом осені?

III. Ознайомлення учнів із змістом спостережень протягом осені. Вчитель пропонує учням прочитати за підручником завдання: Восени спостерігайте. Після цього знайомить їх із зразком класного Календаря природи і праці людей. Вчитель пояснює дітям, що вони продовжуватимуть спостереження і будуть занотовувати їх у зошиті і календарі. Щодня з дозволу вчителя черговий учень буде записувати те, що учні спостерігали в природі і праці людей. До календаря додаватимуться кращі роботи учнів (твір, малюнок, загадка, запитання і відповіді), а також різні дрібні натуральні обєкти: рослини та їхні органи (плоди, листки, квітки), а також комахи тощо. У кишеньку під назвою У світі цікавого учні вкладатимуть опис явища або пристосування рослин і тварин до певного середовища, який прочитали в книжці, журналі чи спостерігали самі. До календаря бажано прикріплювати вирізки з місцевої газети про працю людей. Учитель заздалегідь заготовляє основу для календаря. На уроці повідомляє, що оформлятимуть його ті учні, які чергують у класі, і відразу після обговорення з учнями доручає черговому занести до календаря дані про температуру, стан неба, силу вітру (тихий, слабкий, помірний, сильний), про стан рослин, поведінку тварин, працю людей.

IV. Бесіда. Для кращого розуміння учнями принципу роботи термометрів слід дати їм поняття про властивості рідин розширюватися при нагріванні і стискатися при охолодженні. Перед проведенням досліду створити таку проблемну ситуацію.

Запитання: що відбудеться з водою, якщо її доверху налити в чайник або інший посуд і поставити на вогонь? чому вода виливається з чайника? поясніть причину цього явища.

V. Демонстрування досліду, вчителем на виявлення властивості рідин розширюватися при нагріванні і стискуватися при охолодженні. Учитель за допомогою запитань керує пізнавальною діяльністю учнів. Запитання: що ви помітили? чому рівень води при нагріванні підвищився, а при охолодженні знизився? який висновок треба зробити з дослідів? після того як учні зроблять висновок (при нагріванні вода розширюється, а при охолодженні стискується), вчитель записує його на дошці, а учні в зошитах.

VI. Розповідь учителя про властивість рідин розширюватися під час нагрівання і стискатися під час охолодження. Такі властивості, крім води, мають й інші рідини: олія, гас, спирт, рідкий метал - ртуть. Цю властивість рідин людина використовує в приладах для вимірювання температури - термометрах. Під час розповіді вчитель демонструє термометри і звертається до учнів, пропонуючи їм сказати, де той або інший термометр використовує людина. Будову термометра вчитель спочатку пояснює на одному з термометрів, потім на моделі. На моделі зручно пояснювати і основний принцип роботи приладу. Температура записується за допомогою умовних знаків. Наприклад, десять градусів тепла записується так: +10°, а пять градусів холоду так: -5° (кружечком біля цифри замінюють слово градус).

VII. Практична робота учнів. На моделі термометра учні фіксують запропоновану їм температуру повітря. Потім учитель пропонує кільком учням виміряти температуру повітря (в класі, коридорі, на вулиці), свого тіла і води (в акваріумі, водопроводі). Результати спостережень один з учнів записує на дошці, а інші в зошитах.

VIII. Закріплення знань. Як пояснити таке явище: у морозний день хлопчик приніс повну пляшку олії, через деякий час олія потекла по стінках пляшки, частина вилилася. Чому? Учням дається завдання записати в зошиті цифрами: два градуси тепла, десять градусів морозу, прочитати словами температуру тіла +36,6°, температуру повітря -12°, +15°, -5° та ін.

IX. Підсумки уроку, завдання додому. Продовжувати вести спостереження за природою і працею людей. Уважно читати статтю Термометр, відповісти на запитання і виконати завдання. Збирати плоди та насіння для підгодівлі птахів узимку. Допомагати дорослим збирати врожай.

Скачать архив с текстом документа