Оформлення курсової роботи з автоматизації
СОДЕРЖАНИЕ: Мета курсової роботи Метою курсової роботи є систематизація, закріплення і поглиблення знань студентів, а також підготовка їх до виконання економічних розрахунків і організаційних обґрунтувань по темі дипломного проекту. В процесі курсового проектування студенти одержують потрібні навики самостійної роботи, вивчають конкретну економіку підприємства, правила складання, розрахунку і оформлення різних видів заводської документації, цим самим готуючи себе до виконання конкретних виробничих завдань по місцю роботи.Мета курсової роботи
Метою курсової роботи є систематизація, закріплення і поглиблення знань студентів, а також підготовка їх до виконання економічних розрахунків і організаційних обґрунтувань по темі дипломного проекту. В процесі курсового проектування студенти одержують потрібні навики самостійної роботи, вивчають конкретну економіку підприємства, правила складання, розрахунку і оформлення різних видів заводської документації, цим самим готуючи себе до виконання конкретних виробничих завдань по місцю роботи.
В роботі необхідномаксимально наголосити на першочерговому значенні комплексної автоматизації виробництва, впровадження електронних систем, масовому використанні комп’ютерної техніки.
В усіх роботах повинен бути використаний аналітичний, конкретний матеріал. Переписування загальних положень і понять з підручників та іншої літератури для штучного збільшування обєму пояснювальної записки недопустимо.
Курсові роботи, що вміщують лише теоретичне викладення матеріалу, без конкретних практичних розрахунків не рецензуються і до захисту не допускаються.
Студентам дозволяється і рекомендується результати розрахунків зводити в таблиці зручні для аналізу.
Зміст і оформлення курсової роботи
Курсова робота складається з пояснювальної записки (ПЗ) і графічної частини. В ПЗ включаються: титульний лист, бланк – завдання, зміст, вступ, вихідні дані і на кінець всі наступні листи організаційної економічної частини КР з розрахунками і обґрунтуваннями. В кінці роботи робиться короткий висновок, подається список використаної літератури і додатки.
ПЗ виконується на стандартних листках ф. А4 297x210 мм, а креслення «План дільниці» на листі ф. А3 420x297 мм. Розділи КР організаційна та економічна частини починаються з нової сторінки. Всі сторінки ПЗ повинні бути проштамповані. На сторінці «Зміст» робиться штамп 40 мм, а на всіх інших висотою 15 мм. В штампах повинен бути вказаний шифр: 037КР.704.Д2.001ПЗ.
Якщо розрахунки робляться за формулами, то слід конкретно вказати з яких джерел вони взяті і вказати сторінки підручників і посібників.
В тексті ПЗ не варто зловживати наведенням довгих цитат. При цитуванні необхідно вказати сторінки джерел.
В кінці роботи варто навести повний список використаної літератури з наведенням прізвищ та ініціалів автора, назви роботи, видавництва і року видання, а також назву статті, року видання і номера журналу чи газети. Рекомендується використовувати літературу видану в останні роки.
1. Організаційна частина
В кожній частині перед початком розрахунків слід провести аналіз вихідних даних, наприклад, вибрати по виробничій програмі тип виробництва, уточнити фонд робочого часу у відповідності з примірним виробничим календарем, зробити баланс робочого часу для одного робітника, уточнити режим роботи проектованої дільниці.
Вибір типу виробництва і розрахунок виробничої програми по місяцях і кварталах
Розбивку виробничої програми по місяцях і кварталах робимо в табл. 1.1., використовуючи примірний виробничий календар. Визначаємо добовий випуск продукції:
(1)
де: 
- річна виробнича програма випуску;
- кількість робочих днів в році.
Наприклад: якщо річна програма випуску становить 78000 шт., а в році 262 робочих дні, тоді:
(2)
Таблиця 1.1
| №п/п | Місяці | Дні роботи | Програма | ||
| 1. | січень | 20 | 5954 | ||
| 2. | лютий | 21 | 6252 | ||
| 3. | березень | 22 | 6550 | ||
| І квартал | 63 | 18756 | |||
| 4. | квітень | 22 | 6550 | ||
| 5. | травень | 23 | 6847 | ||
| 6. | червень | 21 | 6252 | ||
| ІІ квартал | 66 | 19649 | |||
| 7. | липень | 23 | 6847 | ||
| 8. | серпень | 21 | 6252 | ||
| 9. | вересень | 21 | 6252 | ||
| ІІІ квартал | 65 | 19351 | |||
| 10. | жовтень | 24 | 7145 | ||
| 11. | листопад | 21 | 6252 | ||
| 12. | грудень | 23 | 6847 | ||
| IV квартал | 68 | 20244 | |||
| Всього: | 262 | 78000 | |||
2. Розрахунок основних параметрів потокової лінії
Потокові лінії класифікуються по семи признаках.
1. По характеру технологічних процесів, що виконуються потокові лінії бувають: заготівельні, механічної обробки, лінії покриття та складальні.
2. По степені автоматизації потокові лінії бувають: ручні, механізовані та автоматизовані.
3. По структурі потокові лінії бувають: постійно – потокові (однономенклатурні) і переміно – потокові (багатономенклатурні).
4. По степені неперервності потокові лінії бувають: неперервно-потокові і перервно-потокові.
5. По характеру ритму потокові лінії бувають: з вимушеним ритмом і з вільно регульованим ритмом.
6. По положенню об’єкта виробництва потокові лінії бувають: рухливопотокові і потоковостаціонарні.
7. По характеру руху транспортних засобів потокові лінії бувають: з перервно-руховим предметом праці і з періодично рухомим предметом праці (пульсуючі конвеєри).
Лінії з неперервно-руховим предметом праці в свою чергу діляться на робочі і розподільні.
Визначаємо такт потокової лінії за формулою:
(3)
- корисний фонд робочого часу:
=(дні календарні – дні вихідні – дні святкові)
(4)
– кількість змін
– коефіцієнт планових витрат робочого часу 
Визначаємо кількість робочих місць на конвеєрі за формулою:
(5)
– трудоємкість виробу
- коефіцієнт виконання норм.
Визначаємо робочу довжину потокової лінії:
(6)
де 
– крок конвеєра.
Загальна довжина потокової лінії 
довша від 
на 3–4 м, які враховують розташування привідного і натяжного барабанів.
Визначаємо основну площу дільниці за формулою:
м2
(7)
де 
- ширина конвеєрної стрічки,
– ширина проходів по обидві сторони конвеєра.
Визначаємо додаткову площу дільниці:
(8)
Визначаємо загальну площу дільниці:
м2
(9)
Визначаємо об’єм дільниці за формулою:
м3
(10)
де
м– стандартна висота виробничих приміщень.
Визначаємо темп потоку за формулою:
шт./год (11)
Визначаємо швидкість конвеєра за формулою:
м/хв. (12)
визначаємо вартість конвеєра за формулою:
грн. (13)
де 
– ціна одного погонного метра конвеєра.
3. Розрахунок чисельності працівників дільниці
Функціональний розподіл праці виражається в розподілі всіх працівників на різні групи в залежності від їх ролі у виробництві.
Такий розподіл приводить до розмежування всього кадрового складу на дві групи: промислову і непромислову.
Далі подати структуру обох груп.
Розрахунок чисельності працівників починають з розрахунку чисельності основних робітників.
Визначаємо спискову чисельність робітників за формулою:
чол. (14)
де 
– дійсний фонд робочого часу одного середньоспискового працівника. Баланс робочого часу робимо в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 –
| №п/п | Назва | Дні | Години | |
| 1. | календарні дні | 366 | 2928 | |
| 2. | вихідні дні | 96 | 768 | |
| 3. | святкові дні | 8 | 64 | |
| Всього робочих днів | 262 | 2096 | ||
| 4. | відпустка | 21 | 168 | |
| 5. | лікарняні | 3 | 24 | |
| 6. | держобов’язки | 1 | 8 | |
| 7. | інші | 1 | 8 | |
| Всього: дійсний фонд | 236 | 1888 | ||
Визначаємо явкову чисельність робітників за формулою:
чол. (15)
Визначаємо чисельність допоміжних робітників за формулою:
чол. (16)
По середньостатистичних даних підприємств радіоелектронної промисловості допоміжні робітники складають 20–25% від чисельності основних робітників. Чисельність інженерно – технічних працівників і службовців становить 8–10% від чисельності основних і допоміжних робітників разом.
Чисельність інженерно-технічних працівників і службовців визначаємо за формулою:
чол. (17)
Визначаємо загальну чисельність працівників дільниці за формулою:
чол. (18)
4. Розрахунок фонду оплати праці працівників дільниці
Фонд оплати праці на дільниці складається з основної, додаткової зарплати та премій основних, допоміжних робітників та інженерно-технічних працівників і службовців. Преміальні оплати ІТП, службовців ведуться з фонду матеріального стимулювання і в цеховий фонд оплати праці не входять. Але в КР для визначення середньомісячної зарплати включаються.
Розрахунок фонду оплати праці розпочинаємо з оплати праці основних робітників
Визначаємо комплексну відрядну розцінку на виріб за формулою:
грн. (19)
де 
- тарифна ставка монтажників РЕА (основних робітників).
Для монтажників РЕА IV розряду =4,9 грн/год.
Зарплату основних робітників визначаємо за формулою:
(20)
Визначаємо суму премій за формулою:
грн. (21)
де%
–відсоток премії по виробничих нормативах береться в межах 35–40% від основної зарплати.
Визначаємо додаткову зарплату основних робітників за формулою:
грн. (22)
де%
–відсоток додаткової зарплати по виробничих нормативах приймається в межах 8–12% від основної зарплати.
Визначаємо загальну зарплату відрядників за формулою:
грн. (23)
Визначаємо середньорічну зарплату одного основного робітника:
грн./чол. (24)
Визначаємо фонд оплати праці допоміжних робітників
Визначаємо основний фонд оплати праці почасовиків. Допоміжні робітники працюють по ІІІ і ІV розряду з відповідними тарифними ставками 4,0 і 4,4 грн/год.
Вказати скільки робітників і по якому розряду працюють і порахувати їх тарифну зарплату за формулою:
(25)
Визначаємо тарифну зарплату почасовиків:
грн. (26)
Визначаємо суму премій за формулою:
грн. (27)
де%
–для допоміжних робітників приймаємо 30% премій.
Визначаємо додаткову зарплату допоміжних робітників за формулою:
грн. (28)
Визначаємо загальну зарплату допоміжних робітників за формулою:
грн. (29)
Визначаємо середньомісячну зарплату одного допоміжного робітника за формулою:
грн./чол. (30)
Визначаємо фонд оплати праці ІТП, службовців
Інженерно-технічні працівники і службовці одержують зарплату згідно посадових окладів. Вказати скільки працівників і які самі оклади одержують. В штатний розклад дільниці включають: начальника дільниці, змінних майстрів, диспетчера.
Визначаємо основний фонд оплати праці ІТП, службовців за формулою:
грн.(31)
Визначаємо суму премій за формулою:
грн. (32)
де%–приймаємо 40% премій для ІТП.
Визначаємо загальну зарплату ІТП за формулою:
грн. (33)
Визначаємо середньомісячну зарплату ІТП, службовців за формулою:
грн./чол. (34)
Визначаємо загальний фонд оплати праці дільниці за формулою:
грн. (35)
Визначаємо середньомісячну зарплату працівника дільниці за формулою:
грн./чол. (36)
Визначаємо суму відчислень у фонд соціального страхування:
грн. (37)
де%
– відсоток відрахувань у фонд соціального страхування приймається рівним 37,5%.
5. Визначення вартості матеріалів
Як правило, будь-який виріб складається з основних і допоміжних матеріалів та покупних напівфабрикатів. Оскільки в КР немає конкретного виробу, тому розрахунок матеріалів зводиться до абстрактного розрахунку, що залежить від кількості виробів, норми витрат і ціни матеріалу.
Визначаємо вартість матеріалу на один виріб за формулою:
грн. (38)
де 
– витрати матеріалу на один виріб.
- ціна матеріалу.
Визначаємо вартість матеріалу на річну програму випуску:
грн. (39)
6. Розрахунок накладних витрат
В залежності від місця виникнення, накладні витрати діляться на цехові і загально-виробничі витрати.
Цехові затрати – це затрати звязані з організацією виробництва в цеху і управління ним. Цехові і загально виробничі витрати розподіляються пропорційно до затрат, що включають затрати на утримання і експлуатацію обладнання і суму прямої (основної) зарплати основних робітників. Розподіл на виробничих витратах ведеться пропорційно виробничій собівартості. Інші виробничі витрати розподіляються пропорційно цеховій собівартості плюс загально виробничі витрати.
Розрахунок вартості електроенергії
Визначаємо вартість електроенергії місцевого освітлення за формулою:
(40)
Де 
– норма розходу на одне робоче місце, що дорівнює 60 Вт.
– час освітлювального сезону, що рівний 2100 годин за рік.
– ціна однієї кВт год. електроенергії, що становить 0,15 грн.
Щоб порахувати вартість загального освітлення необхідно визначити площу і обєм майстерні.
Визначаємо вартість електроенергії загального освітлення:
(41)
Де 
– норма розходу електроенергії на 1м3
приміщення. Становить 20 Вт/м3
.
Визначаємо вартість аварійного освітлення, що береться в розмірі від 5 до 7% від сумарної вартості місцевого і загального освітлення.
(42)
Визначаємо загальну вартість освітлюваної електроенергії:
(43)
Визначаємо вартість силової технологічної електроенергії:
(44)
Де Р – сумарна потужність технологічного оснащення, згідно вихідних даних становить …..кВт;
К1 – коефіцієнт завантаження оснащення, який рівний 0,9
К2 – коефіцієнт використання обладнання, який рівний 0,87;
Км – коефіцієнт, що враховує втрати в електромережі, який рівний 0,93;
ККД – коефіцієнт корисної дії, що дорівнює 0,85;
Фкор – корисний фонд робочого часу, який рівний для однозмінної роботи від 1800 до 2000 (як правило беруть 1860 год.)
Визначаємо вартість теплової енергії:
(45)
Де 
- норма розходу кілокалорій тепла на 1 м3
/год., що становить 15 ккал/год.
- час опалюваного сезону, що становить 4100 год.
- ціна однієї тони пару, що складає 1000 грн.
540 ккал/кг – теплота випаровування 1 кг пару.
Визначаємо вартість стисненого повітря за формулою:
(46)
Де 
– робочі дні, що складають …. днів.
– ціна повітря. Ціна 1м3
стисненого повітря, що складає 3,8 грн/м3
.
10 – норма розходу стисненого повітря за день (зміну). Визначаємо розхід і вартість води на виробничі побутові потреби:
(47)
Де 
– норма розходу води на одного працівника за зміну, що становить від 40 до 60 л.
– ціна води, 5,85 грн. за тонну.
7. Розрахунок амортизаційних відрахувань
Амортизаційні відрахування використовуються на поновлення і придбання основних фондів. Щорічно підприємство нараховує суму амортизації. Розмір амортизаційних відрахувань залежить від початкової вартості основних фондів і норми амортизації.
Визначаємо вартість виробничого приміщення:
(48)
Де 
– ціна 1м3
приміщення, приймається в межах від 210 грн/м3
до 240 грн/м3
.
Розрахунок амортизаційних відчислень робимо в таблиці 2.3
Таблиця 2.3
| № п/п | Назва об’єкту | Початкова вартість (грн.) | Норма амортизації (%) |
Сума амортизаційних відчислень |
| 1 | Будинки | 3 | ||
| 2 | Тех. оснащ. | 20 | ||
| 3 | Інструменти | 25 | ||
| Всього |
8. Кошторис затрат
Кошторисом затрат визначають загальну суму затрат в плановому періоді у вигляді зведення всіх раніше зроблених розрахунків, до яких відносяться:
а) матеріально-технічне забезпечення, що визначається затратами на необхідні матеріали, паливо, енергію, необхідний фонд оплати праці;
б) кошторис затрат на утримання і експлуатацію обладнання;
в) кошторис цехових затрат;
г) кошторис загальновиробничих затрат;
д) кошторис не виробничих затрат.
Кошторис затрат складається у бюджетному розрізі по елементах затрат, що забезпечують їх повну відповідність до показників господарського плану.
Кошторис затрат складається з метою визначення загальної суми всіх планових затрат підприємства. В кошторис підприємства входять прямі і непрямі затрати.
Кошторис затрат на виробництві тісно звязаний з фінансовим планом і використовується для визначення потреб підприємства в оборотних засобах.
Структура затрат на виробництві для різних галузей промисловості різна.
Прямі затрати по завданні курсового і дипломного проектування включають вартість матеріалів і основну зарплату основних робітників (майстрів).
Непрямі затрати складаються із затрат на утримання ІТП, допоміжних робітників а також премії і додаткової зарплати основних робітників (майстрів), вартості всіх видів енергії, сума амортизаційних відчислень, відчислень у фонд соціального страхування і інших затрат.
Кошторис затрат робимо у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
| № п/п | Назва статті затрат |
| 1 | Прямі затрати |
| Вартість матеріалів | |
| Основна зарплата основних працівників | |
| 2 | Непрямі затрати |
| Утримання ІТП (зарплата по окладах) | |
| Премія майстрів | |
| Додаткова зарплата майстрів | |
| Вартість всіх видів енергії, в тому числі: | |
| А) освітлюваної: | |
місцевої; загального освітлення; аварійного освітлення; |
|
| Б) технологічної | |
| В) опалюваної | |
| Г) стисненого повітря | |
| Д) води | |
| Сума амортизації | |
| Начислення у фонд соціального страхування 37,5% | |
| Інші затрати 30% від З о.м | |
| Всього непрямих затрат |
Визначаємо процент цехових затрат за формулою:
(49)
9. Розрахунок собівартості виробу
Для розрахунку собівартості виробу необхідно мати вартість матеріальних затрат і відрядну розцінку, яка визначається виходячи з трудомісткості конкретного виробу і тарифної ставки монтажника РЕА, що розраховано.
Розрахунок собівартості робимо по статтях затрат в таблиці 2.5
Таблиця 2.5
| № п/п | Назва статей затрат на один виріб | Сума (грн.) |
| 1 | Вартість матеріалів | |
| 2 | Основна заробітна плата майстрів (основних робітників) | |
| 3 | Цехові затрати | |
| Цехова собівартість | ||
| 4 | Загально-виробничі затрати (80% від Р.відр) | |
| Виробнича собівартість | ||
| 5 | Невиробничі затрати (3–5% від собівартості виробничої) |
|
| Повна собівартість |
10. Основні техніко-економічні показники роботи майстерні.
Основні техніко-економічні показники роботи спроектованої дільниці по ремонту побутової РЕА показані у вигляді зведеної таблиці 2.6.
Таблиця 2.6
| № п/п | Назва наказу | Одиниці вимір. |
Дані розрахунку | |||
| 1 | Річна трудомісткість ремонту | Н-ГОД | ||||
| 2 | Чисельність робітників в тому числі: основних ІТП допоміжних |
ЧОЛ | ||||
| 3 | Фонд оплати праці в тому числі: основних ІТП допоміжних |
ГРН | ||||
| 4 | Середньомісячна зарплата в тому числі: основних ІТП допоміжних |
ГРН/ЧОЛ | ||||
| 5 | Собівартість ремонтних робіт в томучислі: Цехова Виробнича Повна |
ГРН | ||||
Перелік посилань
1. Хопчан М.І. Організація і планування виробництва. Тернопіль: ТАНГ, – 1996. – 235 с.
2. Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємства. К.: Центр навчальної літератури, – 2006. – 356 с.
3. Шапілова Н.В. Економіка підприємств. Харків.: Консул, – 2006. – 100 с.
4. Бойчик І.М. Економіка підприємства. К.: Атіка, – 2004. – 232 с.
5. Воробйов Є.М. Економіка. Довідник старшокласника та абітурієнта. Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, – 2005. – 400 с.
6. Солдак Ю.М. Методика виконання курсових робіт. 
К.: 2001. – 272 с.