Організація технічного сервісу автомобіля КрАЗ 65032

СОДЕРЖАНИЕ: міст Зміст Вступ Основні чинники, що визначають організацію технічного обслуговування автомобілів Економічно-географічна характеристика м. Києва

З міст

Зміст

Вступ

1. Основні чинники, що визначають організацію технічного обслуговування автомобілів

Економічно-географічна характеристика м. Києва

Режим роботи виробничих підрозділів підприємства

Загальне проектне рішення

Вибір і коригування нормативів для проектування АТП

2. Розрахунок виробничої програми РОВ підприємства

Розрахунок виробничої програми РОВ за кількістю

технічних діянь

Розрахунок виробничої програми РОВ в одиницях праці

Розрахунок виробничої програми РОВ у грошовому виразі

Розрахунок виробничої програми допоміжних робіт

Розрахунок програми виробничих підрозділів РОВ

3. Розрахунок чисельності виконавців робіт

Визначення чисельності ремонтно-обслуговуючого персоналу

Організація праці у виробничих підрозділах

4. Організація технологічного процесу технічного обслуговування і поточного ремонту автомобілів

Обґрунтування і вибір методу технічного обслуговування автомобілів

Розрахунок потокових ліній для ТО автомобілів

Визначення необхідної кількості робочих постів для ТО і ПР автомобілів

Обґрунтування і вибір методу ПР автомобілів

Обґрунтування організаційних форм побудови

технологічного процесу обслуговування і ПР автомобілів

Визначення площ виробничих приміщень підприємств

5. Організація зберігання автомобілів

6. Організація зберігання технічного майна

7. Організація заправлення автомобілів

8. Планування робот з ТО і ПР автомобілів

9. Техніко-економічне оцінювання прийнятих рішень

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Суспільно-економічні зміни, що відбуваються в народному господарстві України знаходять всій відбиток і на автомобільному транспорті. За останні роки досягнута збалансованість між попитом і пропозицією транспортних послуг таке положення обумовлене удосконаленням правових відносин, а саме, надання підприємствам повної свободи при укладанні договорів з замовниками. Застосування договірних цін забезпечила транспортникам рентабельність, що сприяло пожвавленню перевозок і покращенню матеріально-технічного оснащення транспортників.

Транспорт є найважливішим чинником ефективного розвитку економіки. Становлення ринкових економічних відносин підсилює цю роль транспорту, тому що при його особистій участі формуються регіональні товарні ринки. Стає більш актуальної головна задача транспорту - прискорення обороту матеріальних цінностей, доставки готової продукції, перевезення людей. Тому що це прямо торкається економічних інтересів як виробників, так і споживачів.

Автомобільний транспорт займає значне місце в пасажирських і вантажних перевезеннях. Так, по обсязі перевезень вантажів він стабільно перевершує залізничний транспорт у 4,5-5 разів, а по обсязі перевезень пасаж-рів - у 5-6 разів. Автобусним транспортом перевозиться практично стільки ж пасажирів, скільки всіма іншими видами транспорту (тролейбусним, залізничним, таксомоторним легкової, морським, річковим, авіаційним) разом узятими. Загальна довжина доріг і вулиць із твердим покриттям, включаючи довжину вулиць-набережних у містах і селищах міського типу, перевищує чверть мільйона кілометрів. Автомобільний транспорт домінує у вантажних перевезеннях на короткі відстані (середня відстань перевезення 1 т вантажів -• близько 20 км), від дверей - до дверей, забезпечуючи при цьому практично повну гарантію схоронності вантажу, терміновість і надійність перевезень. Численні автотранспортні підприємства мають досить повно укомплектовану виробничу базу і розгалужену мережу інфраструктурних обєктів: автовокзалів, автостанцій, транспортно-експедиційних підприємств, терміналів і т.п..

Разом з тим, автомобільні дороги України не відповідають європейським стандартам за багатьма показниками, зокрема таким як: швидкість пересування, навантаження на вісь, забезпеченість сучасними дорожніми знаками і разом-міткою, необхідною кількістю пунктів технічної і медичної допомоги, харчування і відпочинку, заправлення паливом і мастилом , телефонного звязку й ін. Практично відсутні дороги 1 категорії з багаторядним рухом на високих швидкостях. Значного поліпшення вимагає матеріально-технічна база організацій, що здійснюють розвиток і обслуговування автомобільної транспортної мережі.

Територія України, особливо в її західній частині, знаходиться на перехресті транспортних коридорів, що зєднують країни Південно-Східної і Північно-Західної Європи, тому з подальшим розвитком ринкових відносин, зі становленням численних підприємницьких структур варто очікувати значного підвищення ролі автотранспорту в оперативних, гарантованих очікувати і безпечних у відношенні схоронності вантажів перевезеннях. Шляхово-транспортний комплекс України - одне з найбільших ланків її економіки. У ньому зайнято 8 % загальної чисельності робітників і службовців, 13,6 % основних виробничих фондів. Вантажообіг транспорту загального користування склав у 1998 році 3146 млрд. грн в рік. Непродуктивні транспортні витрати України від недосконалості транспортної галузі дуже великі. Тільки від ДТП загальний збиток у 1997 році за рахунок загибелі і поранення людей склав 5 % валового національного продукту. Алі в жорстко централізованій економіці ці втрати були малопомітні для платника податків, оскільки розплачувалися усі. Якщо стара економіка мирилася з недосконалістю транспортної галузі, те нову економіку такий її стан задовольнити не може. Нові економічні структури не довіряють існуючої транспортної галузі, оскільки державний транспорт обєктивно не може працювати так, як це потрібно новим клієнтам.

Фахівці вважають, що на даному етапі державного будівництва нової України будь-які удосконалення в сфері виробництва, розподілу, реалізації, споживання, у фінансово - кредитній системі й ін. до реальних успіхів не приведуть, якщо з випередженням не буде удосконалена транспортна галузь економіки. Підвищення ефективності автомобільних перевезень вантажів звязано з технічним удосконаленням рухливого складу автомобільного транспорту і вантажно-розвантажувальних засобів, упровадженням прогресивної технології удосконалюванням організації пера-візки вантажів. Технічні удосконалення дозволяють збільшити швидкість Рухові рухливого складу, скоротити простої під погрузочно-розвантажувальними операціями, збільшити обсяг партії перевози-мого вантажу і т.д.

Мабуть, сьогодні в світі не знайдеться жодного фахівця в галузі експлуатації, який би стверджував, що ремонт машин є економічно невигідним і недоцільним


Основні чинники, що визначають

організацію технічного обслуговування автомобілів

Ефективність і якість роботи технічних служб АТП залежить від декількох груп чинників:

— зумовлених зовнішніми причинами (вік рухомого складу, забезпеченість запасними частинами і матеріалами, задоволення потреби в КР автомобілів та їхніх агрегатів)

— залежних від якості матеріалів, що використовуються при виготовлення деталей

— залежних від працівників автотранспорту (стан виробничої бази підприємства, рівень кваліфікації виконавців робіт, досконалість технологічних процесів, системи управління підприємством ).

— умов експлуатації автомобілів (дорожні, транспортні і кліматичні умови)

Економічно-географічна характеристика

АТП розташовується в м. Києві у зоні помірного клімату з помірною агресивністю навколишнього середовища - автомобіль працює в 1 категорії умов експлуатації. Тривалість зими - 4 місяці, середня температура січня -6,20 С, літа - 8 місяців, середня температура липня +19,30 С. Домінуючий напрям вітру - північно-східний, середньорічна кількість опадів - 50 мм. Клімат середньоконтинентальний, рельєф місцевості - слабогорбистий.

Київ - це великий транспортний вузол, через нього проходять річний шлях, повітряні магістралі, автомобільні дороги Львів - Ростов-на-Дону та Гомель - Кишинів, залізнодорожні шляхи прокладені в усі напрями - на Москву, Прагу, Кишинів, Брест, Санкт-Петербург.

Парк вантажного АТП складається з 300 автомобілів марки КрАЗ-65032

АТП працює по перерваному шестиденному робочому тижні. Середній пробіг з вантажем за їздку складає 39 км., середньодобовий пробіг автомобіля складає 0,16 тис. км. із середнім пробігом по відношенню до ресурсу з початку експлуатації - 30-35Lp до першого КР Вантажно-розвантажувальні роботи виробляються механізованим способом. Середній коефіцієнт використання пробігу дорівнює 0,68. Коефіцієнт випуску автомобілів на лінію складає 0,73.

Автомобіль експлуатується в міській та заміській зоні на дорогах з удосконаленим покриттям :асфальт, цементобетон, асфальтобетон. Середня технічна швидкість дорівнює 60 км/год, але тому що автомобіль працює у заміській зоні, те середня технічна швидкість знижується на 15% і складає 51 км/ч.

Збереження автомобілів здійснюється на відкритій площадці без підігріву. АТП виконує вантажні централізовані заміські перевезення будівельних вантажів. Номенклатура вантажів, перевезених АТП, дана в таблиці 1.

Номенклатура перевезених вантажів.

Таблиця 1.

Найменування вантажу

Клас вантажу

Питома вага в сумарному обсязі перевезень, %

1

щебінь

1

15

2

волокно скляне

3

10

3

гіпс будівельний

1

10

4

цегла

2

35

5

черепиця покрівельна

1

15

6

пісок

1

15

Режим роботи виробничих підрозділів підприємства

Високоякісне та вчасне виконання технічних дій в багато чому залежить від раціонального режиму роботи підрозділів технічної служби АТП.

Режим роботи рухомого складу приймають виходячи з призначення автомобілів і місця розміщення підприємства, враховуючи законодавство і фактичне використання рухомого складу загального користування. Він визначає режим роботи всіх зон і підрозділів підприємства. Якщо автомобілі працюють на лінії в денний час, то зона ЩО має працювати в 1,5-2 зміни, починаючи з моменту повернення рухомого складу в парк ТО організовують в між змінний час, в 1-2 зміни, залежно від пропускної здатності автомобілів. У зоні ТО-2 та ПР організовують 2-3 зміни, причому в денну і вечірню зміни, ПР здійснюють майже цілодобово. У нічний час виконують роботи з ПР автомобілів тільки малої трудомісткості, замінюючи несправні деталі, механізми, системи і агрегати з метою підготовки рухомого складу до вчасного виходу на лінію.

Кількість змін, час початку і кінця роботи зон узгоджується з графіком роботи автомобілів

Режим роботи виробничих підрозділів АТП

Таблиця 2

Виробничий підрозділ

Режим роботи

Кількість робочих днів, Дроб

Кількість змін, nзм

Тривалість зміни, tзм

графік роботи

Автомобілі на лінії

305

1

8

800 -1700

Зона ЩО

305

2

8

1500 -2400 , 000 -900

Зона ТО-1

305

1

8

1600 -100

Зона ТО-2

255

1

8

1600 -100

Пости ПР

255

2

8

700 -1600 , 1600 -100

Виробничі дільниці з нормальними умовами праці

Агрегатна

255

1

8

800 -1700

Діагностування

255

1

8

800 -1700

Слюсарно-механічна

255

1

8

800 -1700

Електротехнічна

255

2

8

700 -1600 , 1600 -100

Шиномонтажна

255

1

8

800 -1700

Арматурна

255

1

8

800 -1700

Жерстяна

255

1

8

800 -1700

Оббивна

255

1

8

800 -1700

Виробничі дільниці зі шкідливими умовами праці

Акумуляторна

255

1

8

800 -1700

Ремонт системи живлення

255

2

8

700 -1600 , 1600 -100

Вулканізаційна

255

1

8

800 -1700

Ковальско-ресорна

255

1

8

800 -1700

Мідницька

255

1

8

800 -1700

Зварювальна

255

1

8

800 -1700

Малярна

255

1

8

800 -1700

Загальне проектне рішення

У зв’язку з тим, що технічні характеристики автомобілів впливають на цілий ряд рішень під час організації технічного обслуговування і поточного ремонту, необхідно скласти коротку експлуатаційно-технічну характеристику автомобіля, яка наведена в таблиці 3

Коротка експлуатаційно-технічна характеристика

Таблиця 3

Показники

Одиниці виміру

Значення показника

Призначення

-

Самоскид

Колісна формула

-

6х6

Вантажопідйомність

Кг

15000

Власна маса

13100

Габаритні розміри:

Довжина, La

М

8,285

Ширина, Sa

М

2,500

Тип двигуна

-

Дизель з турбонадувом

Робочий об’єм

Л

14,86

Розмір шин

-

12.00R20 (320R-508)

Радіус повороту

М

12

Основні принципи організації виробничого процесу на підприємстві — пропорційність, безперервність і ритмічність.

Пропорційність — передумова рівномірної роботи підприємства. Вона забезпечує безперебійний хід виробництва, виключає перевантаження одних дільниць і недовикористання потужностей інших.

Безперервність виробництва передбачає скорочення всіх перерв як у використанні трудових і технічних ресурсів, так і у просування предметів праці в процесі виробництва.

Ритмічність (рівномірність випуску продукції) має важливе значення для забезпечення повного інтенсивного і екстенсивного використання обладнання та раціонального використання робочого часу.

Технологічний процес ТО і ремонту автомобілів — частина виробничого процесу технічної підготовки автомобілів — становить суму діянь щодо зміни розміру, форми, стану і взаємного розміщення предметів праці. Технологічний процес технічної підготовки автомобілів полягає в наступному .

Автомобілі, що прибувають, проходять КПП, де їх оглядає черговий механік. При цьому перевіряють комплектність і зовнішній вигляд автомобіля, аналізують технічний стан.

Після огляду справні автомобілі направляють на ЩО, а потім на зберігання. Щоденне технічне обслуговування включає в себе:

а). Контрольно-оглядові операції що їх виконують візуально. Виконують на КПП, так як не потребують діагностичного обладнання.

б). Контрольно-діагностичні операції щодо перевірки вузлів, які впливають на безпеку руху. Виконують у спеціалізованих підрозділів експрес-діагностики, роль яких мають виконувати дільниці Д-1, під якою розуміють діагностування прискореним методом обмеженої кількості параметрів основних механізмів і систем, відмовлення яких може спричинити аварійну ситуацію.

в).Санітарна обробка кузова. Здійснюється відповідно до вимог та інструкцій на перевезення даного виду вантажу.

г).Заправляння паливом, маслом і охолодною рідиною. Виконуються за потребою.

У разі потреби деякі автомобілі після ЩО надходять у зону ТО (за направленням чергового механіка або згідно графіка). Технічні обслуговування ТО-1 і ТО-2 - це проведення робіт, спрямованих на попередження та виявлення несправностей, зниження інтенсивності погіршення параметрів технічного стану, економія палива та мастил, зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.

А після цього на Д-1 для діагностування прискореним методом обмеженої кількості параметрів основних механізмів і систем, відмовлення яких може спричинити аварійну ситуацію. На АТП Д-1розглядають як прикінцевий вид діяння після виконання ТО-1, ТО-2 і ПР автомобілів.

Справні автомобілі направляють на стоянку. І разі виявлення на Д-1 несправностей автомобіль направляють на ПР. Поточний ремонт призначений для забезпечення роботоздатності рухомого складу з відновленням або заміною окремих агрегатів (крім базових), виконується за потребою, згідно з результатами діагностування. До поточного ремонту належить заміна не більше двох агрегатів, крім кузова і рами.

Після ПР, якщо потрібно, повторюють діагностування, устаткування для якого знаходиться на дільниці ПР. залежно від місця виконання, всі роботи поділені на чотири групи:

1. зверху - над оглядовою канавою

2. знизу - із оглядової канави

3. у кабіні

4. біля пульта

ТО-1 виконується на потоковій лінії з несучим конвеєром. На лінії чотири робочих місця:

1-й підготовчий пост — пост підпори, на яких виконуються підготовчі роботи, він відокремлений підйомними воротами, щоб зменшити загазованість в робочій зоні.

2-й пост — ТО двигуна і коробки передач

3-й пост — ТО решти агрегатів і вузлів

4-й пост — мастильно-заправні роботи

Перед ТО-2 автомобілі піддаються попередньому діагностуванню Д-2. у разі потреби Д-2 можна виконувати і перед ПР. Мета попереднього діагностування — дістати характеристики щодо потужності і економічності автомобіля, виявити несправності, визначити способи і місце усунення їх. На дільницю Д-2 автомобілі надходять після діагностування за графіком. Після діагностування справні автомобілі надходять на ТО-2. на дільниці То-2 провадяться ремонті операції з трудомісткістю не більше 30-40 люд.-год.. автомобілі з трудомісткішим ремонтом направляються на ПР. Після чого автомобілі направляються на стоянку. Усі автомобілі після ТО-2 проходять Д-1, і якщо претензій немає, дозволяється експлуатація.

ТО-2 виконується на паралельних проїзних постах, що дає можливість скоротити втрати часу і повніше завантаження обладнання, так як робітники можуть перейти через тунелі з поста на пост.

Робочий пост — це ділянка виробничої площі, призначена для розміщення автомобіля, яка включає в себе декілька робочих місць для проведення ТО і ремонту автомобілів. За конструкцією і технологічною оснащеністю робочі пости поділяють на чотири групи, в нашому випадку робочі пости знаходяться на оглядових канавах, оснащених підйомниками, в цьому випадку забезпечується повний доступ до автомобіля зверху і знизу; а також оснащені спеціалізованими стендовими обладнаннями (використовуються для перевірки і регулювання світла фар, кутів установлення керованих коліс, гальмівної системи, балансування коліс, відновлення герметичних параметрів. Монтажу-демонтажу шин). Робочі пости проїзні. А по організації виробництва — спеціалізовані (на кожному з них виконується частина всього комплексу робіт даного виду ТО, що потребує відповідної спеціалізації робітників). По взаємному розміщенням — паралельні.

На АТП знайшла застосування така організаційна форма побудови технологічного процесу ТО і ремонту автомобілів як агрегатно-зональна. При ній обсяг робіт при ТО-2 виконують частинами в 5-6 прийомів на спеціалізованих постах і між змінний час. Заїзди збігаються з днями проведення ТО-1. виконавці робіт спеціалізуються на певних агрегатах. Виконання робіт ТО-1 налагоджено потоковим методом. Спеціалізація робіт при цій формі підвищує продуктивність праці, скорочує простої автомобілів, усуває безвідповідальне ставлення до виконання робіт

Вибір і коригування нормативів для проектування АТП

Автотранспортним підприємствам надане право коректувати нормативи ТО і ремонту зміною кількісного значення їх при роботі автомобілів в умовах, що відрізняються від прийнятих для вихідних нормативів, з урахуванням конкретних умов експлуатації

При розробці методів ТО та ремонту автомобілів основну увагу приділяють плановим профілактичним роботам. Правильно організована профілактика сприяє потоку зменшення відмов і несправностей, збільшує термін служби автомобілів. Тому питанням правильної організації та виконання профілактичних та ремонтних робіт на автотранспорті має приділятись якомога більше уваги. Система технічного обслуговування та ремонту техніки - сукупність взаємопов’язаних засобів, документації технічного обслуговування і ремонту та виконавців, які потрібні для підтримування і відновлення якості виробів, що входять в систему.

При формуванні системи ТО та ремонту головну увагу звертають на режими ТО та ремонту. При цьому керуються наступним:

- Кількість видів ТО має бути мінімальною

- Вищі номери обслуговування повинні охоплювати номенклатуру робіт нижчих.

- Уникати непотрібних розбором і регулювань спряжених пар

- Передбачати можливість механізації та автоматизації профілактичних робіт.

Вихідні нормативи, що використовуються для технологічного розрахунку, передбачають данні про періодичність та трудомісткість ТО та ПР автомобілів. Нормативи значення приймаються згідно з діючим Положенням про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, сервісних книжок, заводських інструкцій, інших нормативних документів.

Вихідні нормативи наведені для першої категорії умов експлуатації, їх корегують з метою врахування особливостей АТП: умов експлуатації К1 , модифікації рухомого складу К2 , природнокліматичних умов К3 , пробігу від початку експлуатації К4 , розмірів АТП К5 . коригування здійснюється шляхом множення вихідного нормативу на добуток коефіцієнтів при визначенні:

- Періодичності ТО К1 * К3 ,

- Трудомісткості ТО К25 ,

- Трудомісткості ПР К1 * К2 * К3 * К4 * К5 ,

Вихідні нормативи ТО і ПР

Таблиця 4

Назва

нормативу

умови

Нормативний коефіцієнт

періодичність ТО-1

питома трудомісткість ПР

пробіг до КР

витрати запасних частин

умови

експлуатації (К1 )

Міста з кількістю жителів 100 тис., дорогою класу D1 та D2 , рельєфом місцевості Р2

0,8

1,2

0,8

1,25

Модифікація

рухомого складу (К2 )

Автомобіль-самоскид при роботі на плечах

1,15

1,15

0,85

1,2

Природнокліматичні умови (К3 )

помірні

1,0

1,0

1,0

1,0

Пробіг від початку експлуатації (К4 )

0,30-0,35

0,7

0,7

0,7

0,7

Розміри АТП (К5 )

300-600 РО однієї моделі

0,85

0,85

0,85

0,85

Вихідні нормативи для автомобіля КрАЗ-65032

Періодичність

Питома трудомісткість

ТО-1

ТО-2

ТО-1

ТО-2

ЩО

ПР

4 000 км.

16 000 км

4,04 л/год

16,91 л/год

0,55 л/год

7,13 л/год

Режими ТО та ПР автомобілів корректують у період державних та експлуатаційних випробувань (перший етап), у перші два роки підконтрольної експлуатації виділеної групи автомобілів – в умовах ВАТ АТП (другий етап) і в процесі експлуатації автомобілів (третій етап).

- Перший етап – це початок практичної перевірки й уточнення початкових режимів ТО автомобілів. Протягом усього періоду збирають і аналізують інформація про відмови та несправності автомобіля, уточнюють показники їх надійності, визначають доцільність і необхідність виконання нетипових робіт, уточнюють обсяг і періодичність виконання типових робіт і структуру форм ТО автомобілів.

- Другий етап – обслуговування автомобілів із збільшеною періодичністю і скороченим обсягом виконання профілактичних робіт. Статистичну інформацію на другому етапі збирають так само як і на першому.

- Третій етап – систематичне коректування режимів ТО автомобілів у процесі їхньої експлуатації. Основою для коректування режимів ТО е досвід експлуатації автомобілів і дані про відмови і несправності, виявлені в процесі ТО.

Коректування режимів охоплює такі роботи:

1. збирання статистичної інформації про відмови та несправності

2. якісний аналіз виявлених відмов і несправностей

3. розрахунок надійності агрегатів, що впливають на безпеку руху автомобіля

4. оцінка показників надійності

5. розробка переліку змін у діючих режимах ТО і рекомендацій для удосконалення їх

6. перевірка нових режимів ТО на ообмеженій кількості їх за допомогою проведення підконтрольної експлуатації за спеціальними программами

7. остаточне доопрацювання режимів ТО і впровадження їх на всьому парку експлуатованих автомобілів цієї моделі.


Далі скорегуємо нормативи:


Періодичності ТО-1

Періодичності ТО-2

Трудомісткості ЩО

Трудомісткості ТО-1

Трудомісткості ТО-2

Трудомісткості ПР

К1 * К3 ,

К1 * К3 ,

К25 ,

К25 ,

К25 ,

К1 * К2 * К3 * К4 * К5

4,0*0,8*1,0=3,2

16,0*0,8*1,0=12,8

0,55*1,15*0,85=0,54

4,04*1,15*0,85=3,95

16,91*1,15*0,85=16,53

7,13*1,2*1,15*1,0*0,7*0,85=5,8


Данні нормативів та обчислень занесемо в таблицю 5


Вихідні данні для коригування нормативів

Таблиця 5

Норматив

Одиниці виміру

Вихідне значення

Значення коефіцієнтів

Скоригований норматив

К1

К2

К3

К4

К5

Періодичність

ТО-1, LТО-1

Тис. км

4,0

0,8

-

1,0

-

-

3,2

ТО-2, LТО-2

Тис. км

16,0

0,8

-

1,0

-

-

12,8

Трудомісткість

ЩО, tЩО

Люд.-год

0,55

-

1,15

-

-

0,85

0,54 - 0,17

ТО-1, tТО-1

Люд.-год

4,04

-

1,15

-

-

0,85

3,95

ТО-2, tТО-2

Люд.-год

16,91

-

1,15

-

-

0,85

16,53

ПР, tПР

Люд.-год

тис. км

7,13

1,2

1,15

1,0

0,7

0,85

5,85

Для підприємств з кількістю автомобілів більше, ніж 250 одиниць, мийні роботи слід механізувати, трудомісткість ЩО необхідно знизити на 60%. Якщо прийняти потоковий метод виконання ЩО, трудомісткість ЩО потрібно знизити ще на 20%, тому формула для визначення t ЩО буде такою:

t ЩО = t мп (1)

де Км для вантажних автомобілів = 0,4

t ЩО = t мп =0,54*0,4*0,8=0,17 люд.-год

сумарний річний пробіг автомобілів АТП:

L р кал **Аобл * L доб (2)

Де Дкал - кількість днів у році

- коефіцієнт випуску парку

Аобл - кількість автомобілів на підприємстві

L доб - середньодобовий пробіг автомобіля

L р кал **Аобл * L доб = 365*0,5*300*0,16=8760 тис. км,

Розрахунок виробничої програми РОВ підприємства

Виробнича програма РОВ - це обсяг робіт з ТО і ремонту автомобілів, який виконує АТП за певний час. АТП виконують різні роботи з технічної підготовки рухомого складу. У зв’язку з цим продукція РОВ АТП характеризується різноманітністю і широкою номенклатурою. Для розрахунку виробничої програми застосовують умовно0натуральні показники (виконані ремонти, кількість обслуговуваних автомобілів, кількість дій за видами), трудові (людино-години) і грошові показники виконуваної роботи (гривні).

Виробничу програму розраховують на одиницю рухомого складу окремо для кожної моделі з наступним перерахунком на весь парк. Відомо кілька методів розрахунку виробничої програми (статистичний, табличний, графічний, аналітичний та ін.) найбільше поширення отримав аналітичний метод, на якому ґрунтуються наступні розрахунки

Розрахунок виробничої програми РОВ за кількістю

технічних діянь.

Режими ТО розробляють для кількох типових умов експлуатації за критеріями, що дають змогу встановити відповідність вибраних режимів ТО справді необхідним.

Основними критеріями оцінки служать:

- Експлуатаційна надійність - визначають за середнім значенням коефіцієнта технічної готовності.

- Трудомісткість ТО і ПР - визначають за середнім значенням хронометражу.

- Витрати на виконання то і ПР на 1000 км. пробігу - визначають за експериментальними даними в реальних умовах експлуатації.

- Ефективність ТО – це відношення кількості відмов, виявлених в процесі профілактики до кількості зареєстрованих відмов в процесі експлуатації.

- Контрольно-діагностичні роботи, що входять до складу ПР автомобілів, ураховують при розрахунку виробничої програми з ПР

Для цього використаємо данні, з таблиці 5

Розрахунок виробничої програми РОВ за кількістю технічних діянь

Таблиця 6

Програма за видами

формула

Розрахунок

Результат

Річна:

N

LР

LТО-2

8760

12,8

684,38

N

LР

LТО-1 - N

8760

3,2-684,38

2053,12

N

Аобл *2

300*2

600

N

LР

Lдоб

8760

0,16

54750

Добова:

N

N

Д

684,38

255

2,68 (3)

N

N

Д

2053,12

305

6,73 (7)

N

N

Д

54750

305

179,5 (180)

Розрахунок виробничої програми РОВ в одиницях праці

Виробничу програму в трудових показниках розраховують на рік для всього АТП. Спочатку встановлюється трудомісткість виконуваних робіт з усіх видів діянь з урахуванням місцевих умов експлуатації автомобілів. Далі розраховують додаткові роботи, пов’язані з сезонним обслуговуванням. Річну виробничу програму з ПР автомобілів визначають, виходячи з нормативів питомої трудомісткості ПР автомобіля на 1000 км. пробігу і річного пробігу автомобілів.

Річна програма технічного обслуговування в одиницях праці розрахована в таблиці 7, використовуючи данні таблиць 5 та 6 за формулою:

ТТО = N * t ТО люд.-год. (3)

Де N - річна кількість технічних обслуговувань

t ТО - скоригована трудомісткість одиниці технічного обслуговування, люд.-год.

КДР - коефіцієнт трудомісткості додаткових робіт при сезонному обслуговуванні, який для помірного клімату дорівнює 0,2

Виробнича програма поточного ремонту автомобілів знаходиться з розрахунку на 1 тис. км. пробігу

ТПР = L Р * t ПР люд.-год. (4)

Загальна трудомісткість виробничих робіт з ТО і ПР

ТВРЩОТО-1ТО-2СОПР (5)

Розрахунок виробничої програми РОВ в одиницях праці

Таблиця 7

Річна програма за видами

Формула

Розрахунок

Результати

ТЩО

N* tЩО

54750*0,17

9307,5

ТТО-1

N* tТО-1

2053*3,95

8109,4

ТТО-2

N* tТО-2

684*16,53

11306,5

ТСО

N* tТО-2 * КДР

600*16,53

9918

ТПР

LР * tПР

8760*5,85

51246

Всього ТВР :

89887,4

Розрахунок виробничої програми РОВ у грошовому виразі

Виробничу програму РОВ АТП в грошових показниках розраховують окремо для кожного виду технічних діянь по даній моделі автомобіля. Для цього використовуються данні з табл. 6

Річна виробнича програма в грошових показниках

ПТО = N * ЗТО (6)

Де N - річна програма з ТО даного виду

ЗТО - нормативи питомих затрат на виконання одиниці даного виду ТО автомобіля, грн.

Розрахунок виробничої програми РОВ у вартісних одиницях виміру

Таблиця 8

Річна програма за видами дій

Формула

Розрахунок

Результати, грн.

ПЩО

N* ЗЩО

54750*0,87

47632,5

ПТО-1

N* ЗТО-1

2053*3,16

6731,22

ПТО-2

N* ЗТО-2

684*11,93

12243,6

ПСО

N* ЗТО-2 * КДР

600*11,93*0,2

2148

ППР

LР * ЗПР

8760*9,12

79891,2

Всього:

148646,52

Розрахунок виробничої програми допоміжних робіт

В АТП виконують ще деякий обсяг допоміжних робіт, шо складається з робіт щодо самообслуговування підприємства (поточний догляд за будинками й спорудами, ремонт обладнання й інвентарю тощо) і робіт загально виробничого характеру (щоденне забезпечення виробництва автомобілями, запасними частинами, теплом та ін.).

. Виробнича програма з допоміжних робіт

ТДОП = ТВР * b (7)

Дане підприємство має 300 автомобілів, отже коефіцієнт допоміжних робіт b= 0,25

ТДОП = ТВР * b = 89887,4*0,25=22471,9 люд.-год.

Загальний обсяг робіт АТП з технічного обслуговування і поточного ремонту рухомого складу протягом року

ТАТП = ТДОП +ТВР .(8)

ТАТП = ТДОП +ТВР = 89887,4+22471,9=112359,3 люд.-год.

Результати розрахунків розподілу допоміжних робіт за видами подано в таблицях 9 та 10

Розподіл трудомісткості допоміжних робіт на АТП

Таблиця 9

Види робіт

Обсяг робіт

%

люд.-год.

З самообслуговування

40

8988,7

Транспортні

10

2247,2

Перегін автомобілів

25

5618

Приймання, зберігання та видача матеріальних цінностей

11

2471,8

Прибирання приміщень і території

14

3146,1

Разом:

100

22471,9

Виробничі роботи виконуються на робочих постах біля автомобіля й в цехах, де обслуговують і відновлюють окремі вузли і деталі, зняті з автомобіля. Постові й цехові виробничі роботи поділяють на обсяги робіт для окремих спеціальностей (слюсарі, зварювальники, мідники. токарі).

Розподіл трудомісткості робіт з самообслуговування підприємства

Таблиця 10

Види робіт

Обсяг робіт

%

люд.-год.

Електротехнічні

25

28089,3

Механічні

10

11235,9

Слюсарні

16

17977,5

Ковальські

2

2247,2

Зварювальні

4

4494,4

Жерстяницькі

4

4494,4

Мідницькі

1

1123,6

Трубопровідні

22

24719,5

Ремонтно-будівельні

16

17977,5

Разом:

100

112359,3

Розрахунок програми виробничих підрозділів РОВ

Обсяг робіт з ТО і ПР розподіляють за місцем їх виконання, враховуючі технологічні і організаційні ознаки, ТО і ПР виконують на постах і виробничих дільницях. До виконання на постах належать роботи, які здійснюються безпосередньо на автомобілі, роботи по ремонту і регулюванню агрегатів, вузлів і механізмів, знятих з автомобіля, виконуються в майстернях, які складаються з дільниць

Розподіл трудомісткості ТО-1, ТО-2 і ПР за видами робіт наведений в таблицях 11 та 12

Розподіл трудомісткості робіт ТО-1 і ТО-2

Таблиця 11

Види робіт

Розподіл трудомісткості робіт ТО-1

Розподіл трудомісткості робіт ТО-2

Вантажні автомобілі, %

Люд.-год.

Вантажні автомобілі, %

Люд.-год.

Діагностичні

10

810,9

10

1130,7

Кріпильні

35

2838,4

35

3957,3

Регулювальні

10

810,9

17

1922,1

Мастильні, заправно-очисні

20

1621,8

15

1695,8

Електротехнічні

10

810,9

10

1130,7

По системі живлення

6

486,6

10

1130,7

Шинні

9

729,9

3

339,2

Разом:

100

8109,4

100

11306,5

Оскільки, для нашого підрозділу трудомісткість робіт з самообслуговування підприємства становить 8988,7 люд.-год., виконання цих робіт передбачено виробничими дільницями

Розподіл трудомісткості робіт ПР

Таблиця 12

Види робіт

Розподіл трудомісткості, %

Трудомісткість, люд.-год.

вантажівки

1

2

3

1. Роботи, що виконуються на постах

Діагностичні

2

1025

Регулювальні

1

512,5

Розбирально-збиральні

35

17937.5

Разом:

38

19475

2. Роботи, що виконуються в дільницях:

Агрегатні

18

10783,5

1

2

3

Слюсарно-механічні

11

5637.5

Електротехнічні

5

2562.5

Акумуляторні

1

512,5

Ремонт системи живлення

4

2050

Шиномонтажні

2

1025

Вулканізаційна

1

512,5

Ковальско-ресорні

3

1537.5

Мідницькі

2

1025

Зварювальні

3,5

1781,3

Жерстяницькі

3,5

1781,3

Арматурні

1

512,5

Оббивні

1

512,5

Малярні

6

3075

Разом:

62

31771

Всього:

100

51246

Розрахунок чисельності виконавців робіт

ТО і ремонт автомобілів виконують робітники різної кваліфікації й спеціалізації. На профілактичних роботах зайняті діагности, акумуляторники, прибиральники, мийники, мастильники, слюсарі-авторемонтники, авто-електрики, карбюраторники та ін.

У міру вдосконалення конструкції автомобілів обслуговуючому персоналу доводиться працювати дедалі напруженіше, приймати рішення в коротший час, збитки від його помилок стають дедалі відчутнішими. Тому потрібна враховувати й прогнозувати не тільки надійність автомобіля, а й технічну надійність робітників, під якою розуміють об’єктивну впевненість в тому, що закріплені за людиною функції будуть виконані вчасно і без помилок.

Підвищити ефективність профілактики й ремонту автомобілів можна за допомогою впровадження наукової організації праці, оволодіння методами трудових процесів. При цьому важливо зважати на експлуатаційні характеристики автомобілів і психофізіологічні особливості ремонтно-обслуговуючих робітників.

Визначення чисельності ремонтно-обслуговуючого

персоналу

Чисельність виконавців робіт розраховують, враховуючи певну виробничу програму і режими роботи функціональних підрозділів підприємства за видами робіт.

Розрізняють технологічно необхідну РЯ та штатну РШ кількість робітників.

В дільницях кількість явочних робітників можна визначити за формулою

РЯЦМ чол., (9)

Де ТЦ - річний обсяг робіт цеху чи дільниці, люд.-год

ФМ - річний фонд часу робочого часу чи технологічно необхідного

працюючого = 2070 год., а для малярної дільниці = 1830 год.

Штатна чисельність ремонтно-обслуговуючих робітників

РШЦР чол., (10)

Де ФР - річний фонд часу робітника

= 1840 год. Для дільниць з нормальними умовами праці

= 1610 год. Для малярної дільниці

= 1820 год. Для дільниць зі шкідливими умовами праці

= 1860 год. Для прибиральників і мийників.

Виробничі підрозділи організовують, враховуючи види і трудомісткість робіт. При незначному річному обсязі робіт можна організувати об’єднаний підрозділ для робітників споріднених спеціальностей: Шиномонтажні і вулканізаційні роботи виконують в шиноремонтній дільниці, електротехнічні і акумуляторні — і електротехнічній, ковальсько-ресорні і мідницькі — в ковальсько-мідницькій, зварювальні, жерстяницькі, арматурні та оббивні — в кузовній дільниці. Виконання сезонного обслуговування суміщається з черговим ТО-2, тому затрати праці на ТО-2 та СО підсумовуються

Розрахунок чисельності робітників виробничих підрозділів

Таблиця 13

Виробничі підрозділи

Річна

трудомісткість,

люд.-год.

Річний фонд, год.

Кількість робітників, чол..

часу робітника

робочого місця

штатна

явочна

розрахункова

прий-нята

розрахункова

прий-нята

Зона ЩО

9307,5

1860

2070

5,0

5

4,5

5

Зона ТО-1

7298,5

1840

2070

4,0

4

3,5

4

Зона ТО-2 і СО

18447

1840

2070

5,0

5

4,5

5

Пости ПР

20094,5

1840

2070

10,9

11

9,7

10

Дільниці:

Діагностування

2965,9

1840

2070

10,0

10

8,9

9

Агрегатна

9224,3

1840

2070

1,6

2

1,4

2

Слюсарно-механічна

5637,5

1840

2070

5,0

5

4,5

5

Акумуляторно-електротехнічна

4112,5

1840

2070

3,3

4

2,9

3

Ремонт системи живлення

512,5

1820

2070

1,4

2

1,2

2

Шиномонтажна

1025,0

1840

2070

1,1

1

1,0

1

Вулканізаційна

512,5

1820

2070

0,6

1

0,5

1

Ковальско-мідницька

2662,5

1820

2070

1,1

1

0,9

1

Зварювальна

1793,6

1820

2070

0,6

1

0,5

1

Жерстяницька

1793,6

1840

2070

1,0

1

0,9

1

Арматурна

512,5

1840

2070

1,0

1

0,9

1

Оббивна

512,5

1840

2070

0,3

1

0,2

1

Малярна

3075,0

1610

1830

0,3

1

0,2

1

Разом:

89887,4

56

53

Організація праці у виробничих підрозділах

Відомо, що технічна служба покликана утримувати автомобілі в справному стані при мінімальних трудових і матеріальних затратах. А можливо це тільки при впровадженні бригадної форми організації і стимулювання праці. За характером роботи і виробничим принципом ремонтно-обслуговуючи робітники об’єднуються в групи, що утворюють бригади. Бригадну форму організації праці ремонтно-обслуговуючого персоналу давно застосовують на АТП. Кінцеві результати роботи бригад оцінюється за величинами затрат і простоїв автомобілів у ТО і ремонті..

Нині на АТП організовано спеціалізовані бригади. Спеціалізовані бригади формують із робітників різних професій і кваліфікацій. Кожній бригаді потрібно доручати такі роботи, виконання яких можна оцінити за величиною затрат і простоїв автомобілів Кожен робітник виконує певні операції, вони спеціалізуються :

- За видами діянь, тобто одна бригада проводить ТО-1, друга —

ТО-2, третя — ПР, четверта — ремонт агрегатів і деталей, знятих з автомобіля.

- За групами робіт — контрольно-діагностичні, трипільні, регулювальні, мастильні, заправні, електротехнічні та ін.

Робітники, спеціалізовані з окремих груп робіт, з агрегатів автомобіля і об’єднані в одну бригаду, мають вищу продуктивність праці й в основному не мають недоліків в роботі. При такій організації від якості роботи бригад вирішальною мірою залежать затрати і простої автомобілів через несправність агрегатів. Роботу таких бригад можна оцінювати за величиною затрат і простоїв автомобіля, тобто за кінцевими результатами роботи. Результати роботи допоміжних робітників оцінюють залежно від досягнутих показників основних бригад, тому робітники прямо заінтересовані і вчасному виконанні вимог і замовлень, підвищенні якості ТО і ремонту. При зменшенні якості відмовлень і несправностей агрегатів знижуються витрати та загальні простої автомобілів, значить, збільшується розмір премії. Колектив вишукує й ефективно використовує наявні резерви зниження затрат і простоїв. А трудова активність робітників спрямована на поліпшення техніко-економічних умов праці робітників.

Залежно від обсягу виконуваних робіт на кожну бригаду сформовано свій штат і фонд заробітної плати.

Для проведення ПР створено самостійні спеціалізовані бригади. Кількість робітників в бригаді варіюється від двох до десятка чоловік. У зоні ПР зайнята найбільша кількість робітників — близько 50%, у зоні ЩО — близько 20%, у зоні ТО-1 та ТО-2 — біля 30% всіх ремонтно-обслуговуючих робітників підприємства. Кількість автомобілів, що припадає на одного робітника залежить від типу і технічного стану рухомого складу, умов та інтенсивності експлуатації, культури та якості технічної підготовки автомобіля і коливається в межах 2,5 - 4,5 автомобіля на ремонтно-обслуговуючого робітника.

Розподіл виконавців за змінами, чол.

Таблиця 14

Виробничі підрозділи

Кількість виконавців

штатна

За змінами

1

2

3

Зона ЩО

5

5

Зона ТО-1

4

4

Зона ТО-2 і СО

5

5

Пости ПР

11

6

5

Дільниці:

Діагностування

10

10

Агрегатна

2

2

Слюсарно-механічна

5

5

Акумуляторно-електротехнічна

4

3

1

Ремонт системи живлення

2

1

1

Шиномонтажна

1

1

Вулканізаційна

1

1

Ковальско-мідницька

1

1

Зварювальна

1

1

Жерстяницька

1

1

Арматурна

1

1

Оббивна

1

1

Малярна

1

1

Разом:

56

32

15

9

Організація технологічного процесу технічного обслуговування і поточного ремонту автомобілів

Обґрунтування і вибір методу технічного обслуговування

автомобілів

Розрізняють два види ТО автомобілів: одиничний і потоковий. Під одиничним розуміють виконання всіх робіт щодо догляду за автомобілем на одному посту. При потоковому — всі роботи виконуються на кількох постах.

Основні принципи організації виробничого процесу на підприємстві — пропорційність, безперервність і ритмічність.

Пропорційність — передумова рівномірної роботи підприємства. Вона забезпечує безперебійний хід виробництва, виключає перевантаження одних дільниць і недовикористання потужностей інших.

Безперервність виробництва передбачає скорочення всіх перерв як у використанні трудових і технічних ресурсів, так і у просування предметів праці в процесі виробництва.

Ритмічність (рівномірність випуску продукції) має важливе значення для забезпечення повного інтенсивного і екстенсивного використання обладнання та раціонального використання робочого часу.


Принципи і показники організації виробництва

Таблиця 15

Метод ТО автомобілів

Принципи і показники організації виробництва

пропорційність

ритмічність

безперервність

Потоковий

Повна просторова і часова пропорційність і значна синхронність операцій

Робота з заданим сталим або змінним ритмом

Безперервний рух предметів праці і безперервне завантаження обладнання

Одиничний

Нестала пропорційність великих операцій

Виконання однакових за обсягом але різних за змістом робіт

Циклічне завантаження обладнання і істотне пролежування предметів праці

Потоковий метод перспективніший, дає змогу реалізувати всі принципи раціональної організації виробництва. Всі роботи виконуються на кількох, розміщених в технологічній послідовності спеціалізованих постах, сукупність яких утворює потокову лінію. Переміщення автомобілів з поста на пост буває примусовим і своїм ходом. Пости розміщуються прямолінійно, що дає змогу застосовувати механічну тягу й забезпечує найкоротші шляхи переміщення автомобіля з поста на пост. На постах автомобілі розміщуються поперечно — вісь автомобіля перпендикулярна до осі потокової лінії. При цьому скорочується довжина потокової лінії і полегшується з’їзд автомобіля. Потокові лінії організовані окремо для кожного виду обслуговування через різний обсяг і характер роботи. Така організація обслуговування дуже зручна при однотипності автомобілів.

Технічне обслуговування здійснюється при добовій програмі не менше як 12-15 для ТО-1 і не менше 5-6 для ТО-2 обслуговувань технологічно сумісних автомобілів. Раціональний метод ТО автомобілів визначають у конкретних умовах експлуатації по відношенню такту поста tП до ритму виробництва R.

Ритм виробництва і такт поста визначають окремо для ЩО, ТО-1, ТО-2. величина Р залежить від виду та організації робіт, моделі обслуговування , застосовуваного обладнання. В нашому випадку для ЩО=1 чоловіку, для ТО=2 чоловікам, для ТО-2=3 чоловікам.

Такт поста ( t П ) чи лінії ( t Л ) - це фактичний час виконання технічного обслуговування на посту чи потоковій лінії

t =(60* t ТО ТО)+ t П хв., (11)

де t ТО - трудоємкість певного виду ТО, люд.-год.

СТО - доля постових робіт в ТО (СЩО , СТО-1 =1,СТО-2 , СПО =0,8)

Р - кількість одночасно працюючих робітників на посту, чол.. (1-3)

t П - час додаткових робіт, хв.(2-3).

Ритм виробництва це частина робочого часу, яка припадає на одне із запланованих на зміну технічних обслуговувань

R ТО =60* t * n / N хв., (12)

Де t - тривалість зміни роботи зон ТО, год.

n - кількість робочих змін на добу.

N - добова кількість технічних обслуговувань певного виду.

До вибору методу ТО автомобілів

Таблиця 16

показник

формула

розрахунок

Результат

1

2

3

4

ритм, хв.:

RЩО

60*t* n

N

60*1*8

180

2,67

RТО-1

60*t* n

N

60*1*8

7

68,57

RТО-2

60*t* n

N

60*1*8

3

160

1

2

3

4

такт поста, хв.:

t

(60*tЩОЩО)+tП

(60*0,17*1/1)+3

13,2

t

(60*tТО-1ТО-1)+tП

(60*3,95*1/2)+3

121,5

t

(60*tТО-2ТО-2)+tП

(60*16,53*0,8/3)+3

467,48

відношення

t

RЩО

13,2

2,67

4,94»5

t

RТО-1

121,5

68,57

1,94»2

t

RТО-2

467,48

160

2,97»3

За величиною відношення t / R визначають метод ТО. Потоковий метод ТО доцільно застосовувати при додержанні умови t / R 3 тобто постів на лінії має бути не менше як три.

Згідно з одержаними результатами розрахунків приймаємо такі методи технічного обслуговування:

1. ЩО передбачається проводити на 3-х постовій потоковій лінії, (ZЩО =3).

2. ТО-1 проводити у третю зміну на 3-х постовій потоковій лінії, (ZТО-1 =3).

3. ТО-2 здійснюється на потоковій лінії, що має чотири пости, (ZТО-2 =4 ).

Спеціалізація потокової лінії

Таблиця 17

пост

ТО-1

ТО-2

Підпора

Установка автомобіля на конвеєр і підготовка його до обслуговування

№1

Обслуговування агрегатів і систем автомобіля

Обслуговування електрообладнання і системи живлення, пов’язане з пуском двигуна

№2

Мастильні, заправні і очисні операції

Обслуговування агрегатів і систем не пов’язане з пуском двигуна

№3

Контрольні й регульовані операції після ТО

Мастильні, заправні і очисні операції

№4

Контрольні й регульовані операції після ТО


Розрахунок потокових ліній для ТО автомобілів

Розраховуючи потокові лінії для ТО автомобілів, визначають такт лінії, необхідну кількість потокових ліній, пропускну здатність, довжину і крок потокової лінії, швидкість руху лінії. Вихідною інформацією для розрахунку потокових ліній є виробнича програма з технічного обслуговування автомобілів.

Такт лінії - час виконання робіт на посту

t Л =+ t П (13)

де РЛ - середня кількість робітників, зайнятих одночасно на потоковій

лінії

Z - узята кількість постів потокової лінії

t ТО - трудомісткість одиниці технічного обслуговування

СТО - доля постових робіт для певного виду ТО

Довжина потокової лінії

L Л = Z ТО * l а + S ( Z ТО -1) (14)

Де Z ТО - кількість постів на потоковій лінії

l а - габаритна довжина автомобіля

S - інтервал між автомобілями =0,8 -1,2 м.

Крок лінії - відстань між центрами двох суміжних постів

L = l а + S (15)

Де l а - габаритна довжина автомобіля

S - інтервал між автомобілями =0,8 -1,2 м.

Для зручності розрахунки ведуться за допомогою таблиці 16


Розрахунок потокових ліній для ТО автомобілів

Таблиця 18

показник

формула

розрахунок

результат

1

2

3

4

такт лінії, хв.:

t

60*0,17*1

———————— +3

3*2

4,70

t

60*3,95*1

———————— +3

3*3

29,33

t

60*16,53*0,8

———————— +3

4*3

69,12

кількість ліній:

380

2*8*20

1,87»2

1

2

3

4

t

(RТО-1 *jЛ )

29,33

68,57*0,9

0,68»1

t

(RТО-2 *jЛ )

69,12

160*0,9

0,49»1

довжина лінії, м.

L

ZЩО *lа +S(ZЩО -1)

3*8,285+1,2*(3-1)

27,3

L

ZТО-1 *lа +S(ZТО-1 -1)

3*8,285+1,2*(3-1)

27,3

L

ZТО-2 *lа +S(ZТО-2 -1)

4*8,285+1,2*(4-1)

36,7

крок лінії, м, l

lа +S

8,285+1,2

9,5

швидкість руху, м/хв, VЩО

l/ t

9,5

4,7

2,02

Визначення необхідної кількості робочих постів

для ТО і ПР автомобілів

Для потокового методу технічного обслуговування автомобілів кількість робочих постів визначають шляхом множення кількості потокових ліній на кількість прийнятих робочих постів ZТО на одній потоковій лінії.

Кількість робочих постів зони ПР розраховують з урахуванням річної трудомісткості постових робіт з ПР автомобілів і визначають за формулою:

=, (16)

Де ТПР - річна трудомісткість постових робіт з поточного ремонту

автомобілів, люд.-год

КНН - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на

пост = 1,5 для АТП з кількістю автомобілів до 300.

- кількість робочих днів на рік

- кількість змін роботи зони ПР

- тривалість змін роботи зони ПР

- кількість робітників на посту

- коефіцієнт використання робочого часу поста ПР =0,8-0,9

- коефіцієнт, який враховує розподіл робітників за змінами у зоні ПР

Для зручності розрахунки ведуться за допомогою таблиці 17

=, (17)

Де - загальна чисельність робітників зони ПР

- чисельність робітників зони ПР, працюючих в найбільш

завантажену зміну

- кількість змін

==11/6*2=0,91

Розрахунок кількості робочих постів для ТО і ПР автомобілів

Таблиця 19

види постів

метод ТО

формула

розрахунок

Результат

Х

потоковий

Х*ZЩО

2*3

6

одиничний

t

(RЩО *jП )

Х

потоковий

Х*ZТО-1

1*3

3

одиничний

t

(RТО-1 *jП )

Х

потоковий

Х*ZТО-2

1*4

4

одиничний

t(RТО-2 *jП )

Х

ТПРНН

51246*1,5

255*2*8*3*0,9*0,9

4,9»5

Поряд з робочими постами визначається і кількість місць очікування перед ТО і ПР, кількість місць чекання слід приймати для потокових ліній ТО - по одному для кожної потокової лінії. Місця для чекання транспортних засобів розташовані в приміщенні, з розрахунку одне місце чекання на одну потокову лінію.

Обґрунтування і вибір методу поточного ремонту автомобілів

Поточний ремонт автомобілів проводять індивідуальним і агрегатним методами. Для даного підприємства найбільшою мірою підходить агрегатний метод поточного ремонту автомобілів, при якому несправні агрегати, замінюють на справні з обмінного фонду. Це зручно, тому що всі 300 автомобілів в АТП однієї моделі. Таким шляхом зменшується час простою рухомого складу. В обсяг ПР автомобілів входять постові роботи (розбирально-складальні) і виробничо-цехові. Постові роботи виконуються на спеціалізованих постах (їх у нашому АТП - п’ять), які працюють в дві зміни і на яких виконують роботи по 1-2 робітника в залежності від трудомісткості робіт.. Пости оснащені оглядовими канавами і обладнані підйомно-транспортними пристроями, пристосуваннями й інструментами. Щоб забезпечити виконання виробничо-цехових робіт створені допоміжні виробничи цехи: Агрегатний, Малярний, Оббивний, Арматурний, Жерстяницький, Зварювальний, Ковальско-мідницький, Вулканізаційний, Слюсарно-механічний, Акумуляторно-електротехнічний, Ремонту системи живлення, Шиномонтажний, в яких працює одночасно від 1 до 5 робітників. В цих цехах відповідно до їх призначення виконують ремонтно-відновні роботи агрегатів і механізмів автомобіля.

Обґрунтування організаційних форм побудови технологічного процесу обслуговування і ПР автомобілів

На нашому АТП знайшла застосування типова форма побудови технологічного процесу. Технологічний процес ТО і ремонту автомобілів — частина виробничого процесу технічної підготовки автомобілів — становить суму діянь щодо зміни розміру, форми, стану і взаємного розміщення предметів праці. Технологічний процес технічної підготовки автомобілів полягає в наступному .

Загальний технологічний процес технічної підготовки автомобілів полягає ось у чому. Автомобілі, що прибувають, проходять КПП, де їх оглядає черговий механік. При цьому перевіряють комплектність і зовнішній вигляд автомобіля, аналізують технічний стан.

Після огляду справні автомобілі направляють на ЩО, а потім на зберігання. У разі потреби деякі автомобілі після ЩО надходять у зону ТО (за направленням чергового механіка або згідно графіка)

А після цього на Д-1 для діагностування прискореним методом обмеженої кількості параметрів основних механізмів і систем, відмовлення яких може спричинити аварійну ситуацію. На АТП Д-1розглядають як прикінцевий вид діяння після виконання ТО-1, ТО-2 і ПР автомобілів.

Справні автомобілі направляють на стоянку. І разі виявлення на Д-1 несправностей автомобіль направляють на ПР.

Після ПР, якщо потрібно, повторюють діагностування, устаткування для якого знаходиться на дільниці ПР

ТО-1 виконується на потоковій лінії з несучим конвеєром. На лінії чотири робочих місця:

Перед ТО-2 автомобілі піддаються попередньому діагностуванню Д-2. у разі потреби Д-2 можна виконувати і перед ПР. Мета попереднього діагностування — дістати характеристики щодо потужності і економічності автомобіля, виявити несправності, визначити способи і місце усунення їх. На дільницю Д-2 автомобілі надходять після діагностування за графіком. Після діагностування справні автомобілі надходять на ТО-2. на дільниці То-2 провадяться ремонті операції з трудомісткістю не більше 30-40 люд.-год.. автомобілі з трудомісткішим ремонтом направляються на ПР. Після чого автомобілі направляються на стоянку. Усі автомобілі після ТО-2 проходять Д-1, і якщо претензій немає, дозволяється експлуатація.

ТО-2 виконується на паралельних проїзних постах, що дає можливість скоротити втрати часу і повніше завантаження обладнання, так як робітники можуть перейти через тунелі з поста на пост.

Визначення площ виробничих приміщень підприємств

Площі приміщень для виконання ТО, ремонту й зберігання рухомого складу визначають, виходячи з кількості робочих постів або місць зберігання та площі, яку займають автомобілі, проїзди, проходи і робочі місця.

Загальна площа зони зберігання, ТО та ПР

F =Х*f*К (18)

Де Х - кількість постів для ТО і ремонту або місць для зберігання

автомобілів

f - площа, що її займає в плані автомобіль або підйомно-оглядове

обладнання, м2

f=2.5м*8.285м=20,7 м2

К - коефіцієнт густоти розміщення автомобілів, для постів ТО і ремонту

К »4,5, для місць відкритого зберігання автомобілів К »2,5

Розрахунок площ виробничих приміщень, м2

Таблиця 20

Виробничі підрозділи

формула

розрахунок

результат

Прийняте значення

Зона ЩО, FЩО

Х*f*К

6*20.7*4.5

588.9

600

Зона ТО-1, FТО-1

Х*f*К

3*20.7*4.5

279.45

300

Зона ТО-2, FТО-2

Х*f*К

4*20.7*4.5

372.6

400

Зона ПР, FПР

Х*f*К

5*20.7*4.5

465.75

500

Зона зберігання, FЗБ

Аобл *f*К

300*20,7*2,5

15525

15600

Всього:

17400

Розрахунок площ складських приміщень, м2

Площі складських приміщень визначають за площею, займаною складським обладнанням, проходами і проїздами, а також масою збережуваного матеріалу, що припадає на одиницю площі.

Загальна площа складських приміщень

F СКЛ =10-6 * L Р О *f*К1234 (19)

Де L Р - середньорічний пробіг автомобіля =29200 км.

АО - облікова чисельність автомобілів =300

F - питома площа на 1 млн. км. пробігу автомобілів, м2 =17,3

К1 - коефіцієнт чисельності технологічно сумісного рухомого складу =0,9

К2 - коефіцієнт типу рухомого складу =1,0

К3 - коефіцієнт висоти складування =1,15

К4 - коефіцієнт категорії умов експлуатації =1,1

F СКЛ = 10-6 *292000*300*17,3*0,9*1*1,15*1,1=172,537 м2 » 175 м2

Розрахунок площ технічних приміщень, м2

Таблиця 21

Приміщення

площа, м2

Приміщення

площа, м2

Компресорна

20

Трансформаторна

20

Насосна

20

Котельня

100

Вентиляторна

35

Всього

195

Розрахунок площ адміністративно-громадських приміщень, м2

Загальна площа

F СП =(/100*)*fР (20)

Де - відсоток одночасно використовуємих приміщень »100

- пропускна здатність одиниці обладнання або площі =1

fР - санітарна норма площі на одного виконавця

Р - кількість виконавців робіт, що використовують дане приміщення

Таблиця 22

приміщення

формула

розрахунок

результат

Прийняте значення, м2

Буфет

(/100*)*fР

(100/100*5)*1*450

92,6

100

Їдальня

(/100*)*fР

(100/100*3)*1*350

156,67

160

Спортмайданчик

(/100*)*fР

(100/100*1)*1*450

450

450

Зал зібрань

(/100*)*fР

(100/100*1)*1,2*125

156

160

Відділи

(/100*)*fР

(100/100*1)*4*85

340

400

Кабінети

начальників

(/100*)*fР

(100/100*1)*15*10

150

150

Спортивні організації

(/100*)*fР

48

50

Кабінет безпеки руху

(/100*)*fР

25

25

Медпункт

(/100*)*fР

48

50

Вестибуль

(/100*)*fР

(100/100*1)*0,27*450

121,5

125

Всього:

1670


Організація зберігання автомобілів

У кожному конкретному випадку вибір того чи іншого способу зберігання автомобілів має бути науково обґрунтованим, а випадковий вибір призведе до істотних економічних затрат.

Зберігання — це тримання технічно справного рухомого складу на території АТП, мета якого зберегти зовнішній вигляд і технічний стан автомобілів, не допустити руйнування деталей техніки.

На організацію зберігання автомобілів істотно впливають умови експлуатації рухомого складу, режим роботи автомобілів та характер автомобільних перевезень, рухомий склад у межах доби експлуатується з перервами — у певні періоди доби на території знаходяться майже всі автомобілі.

Вибір способу зберігання залежить від рухомого складу. Так як в нашому АТП знаходяться вантажні автомобілі одного виду, то організація зберігання набагато полегшується. Я пропоную зберігати автомобілі на відкритих майданчиках, так як виключає потребу в капітальних будівельних спорудах, хоча при цьому в умовах низьких температур утруднюється запуск двигунів при виїзді на лінію, знижується роботоздатність системи живлення, знижується паливна економічність автомобіля.. Але автомобілі даного АТП не потребують негайного виїзду, і у водіїв є змога підготувати автомобілі до роботи. Відкриті площадки для зберігання автомобілів мають тверде покриття з ухилами, автомобілі зберігаються в дві групи по 150 автомобілів. протипожежна відстань між ними 20 метрів. Стоянки обладнані двостороннім зв’язком із диспетчером і гучно мовним оповіщенням. Автомобілі стоять так, щоб забезпечити вільні в’їзди та виїзди, простоту маневрування, безпеку руху, протипожежну безпеку, можливість швидкої евакуації та економне використання площі. У зоні стоянки автомобілі ставлять прямоточним способом в декілька рядів.

У разі тимчасового припинення експлуатації справного рухомого складу на термін більше місяця, його потрібно піддати консервації для забезпечення надійного збереження при тривалому недіянні. Автомобіль ставлять на консервацію та знімають з неї на підставі наказу керівника АТП.

Роботи при консервації

Таблиця 23

До 6 місяців

Більше 6 місяців

1

2

Вимити і протерти автомобіль

Виконати ТО-1 або ТО-2

Злити рідину з системи охолодження двигуна і промити чистою водою

Заправити паливний бак бензином

Злити паливо з бака, промити, просушити і налити 2 л. Чистого масла для двигунів

Зарядити акумулятор (повторювати 1 раз на місяць)

Зняти акумуляторні батареї

1

2

Вимкнути масу

Викрутити свічки, залити по 50 г. масла, прокрутити колін вал, закрутити свічки

Закрити промасленим папером патрубки, отвір вихлопної труби і горловину паливного бака

Покрити кабіни восковою пастою

Встановити мости на підставки

Зняти колеса

Щільно зачинити двері і вікна

Так як зберігаються автомобілі на відкритих майданчиках, то в умовах низьких температур утруднюється запуск двигунів при виїзді на лінію. Пуск холодних двигунів при низьких температурах без попереднього підігрівання може бути здійснений, якщо будуть виконані такі три важливі умови:

1. Колінчастий вал двигуна під час пуску має обертатися з частотою 40-70 обертів/хв. Потрібної частоти обертання можна досягти, застосовуючи загущені масла з добрими низькотемпературними властивостями, паливні (до 15%) розріджувачі моторного масла і сильні акумуляторні батареї.

2. Перед надходженням у циліндри, дизельне паливо повинно бути у стані, який сприяє його доброму випаровуванню. Що можливо при застосовуванні дуже збагаченій паливній суміші, шляхом додавання до палива пускової рідини „Холод Д-40” або при приміненні спеціального бензоелектровипарного пристрою, який встановлюють і впускному трубопроводі двигуна для розігрівання палива до температури 1890 - 1950 С

3. Свічки запалювання повинні мати сильний іскровий розряд між електродами.

При безгаражному збереженні автомобільної техніки в умовах низьких температур дуже важливо вибрати режим обігрівання. Теплота від зовнішнього джерела може бути використана в режимі міжзмінного підігрівання — розігрівання двигуна перед пуском і підтримування його теплового стану протягом усього часу стоянки автомобілів, яке здійснюється індивідуальними підігрівниками, гарячого водою, електронагрівниками, газовими пальниками, гарячим повітрям і парою.

Індивідуальним підігрівником, установленим безпосередньо на автомобілі, можна користуватись в будь-яких умовах. Підігрівання гарячою водою дуже просте і найбільш поширене, гарячу воду при цьому заливають у систему охолодження через радіатор. Ефективне підігрівання двигуна парою, оскільки пара містить більше теплоти відносно інших теплоносіїв, пару при цьому також запускають в радіатор. Найзручніше всього використовувати тепло-електронагрівники, які включають у систему охолодження двигуна. Газові пальники встановлюють ззовні під передньою частиною автомобіля під кутом 45° на відстані 500 мм. від передньої стінки піддона картера двигуна. Великого ефекту досягають підігрівниками „Малютка”, до складу якого входять теплообмінник, інфрачервоний випромінювач і вітрозахисний пристрій.

У разі безгаражного зберігання автомобілів при низьких температурах витрачається багато енергії і палива. Тому потрібно порівняти енергетичну ефективність різних методів безгаражного зберігання автомобілів.

де 1- повітророзігрівання t, 2- водопідігрівання t, 3- підігрівання „Малюткою” t, 4 - електропідігрівання t, 5 - повітророзігрівання q, 6 - розігрівання подачею гарячого повітря у картерний простір t,7 - розігрівання подачею гарячого повітря у картерний простір q, 8 - розігрівання „Малюткою” t, 9- розігрівання „Малюткою” q.

Як видно з графіку — повітропідігрівання має найбільшу економічну ефективність. Добрі результати показує також електропідігрівання.

Організація зберігання технічного майна

Технічне майно (агрегати, запасні частини, акумуляторі батареї, шини, гумові вироби, матеріали та ін.) зберігають у складських приміщеннях. Ці приміщення мають біти зручними для приймання майна , що надходить і підготовки його для зберігання, забезпечувати схоронність і швидку видачу, пожежну безпеку.

Залежно від призначення склади поділять на матеріальні (склади ПММ, шин, запасних частин, матеріалів, палива, допоміжних матеріалів тощо), склади ремонтного фонду, утилю, господарські склади, призначені для зберігання тари, спецодягу, господарських матеріалів, робочого інвентарю. Всі вони знаходяться в приміщеннях.

В даному АТП знаходиться також відкритий склад для зберігання металу великих профілів та лісоматеріалу.

Складські приміщення обладнані стелажами, стендами і підставками, для механізації вантажно-розвантажувальних робіт склади обладнані кранами, електротельферами, візками і ліфтами.

Технічне майно підлягає суворому обліку. На кожен його вид заводять облікову картку, в якій записують прибуток і видаток матеріалів, виводіть залишок. У процесі зберігання технічне майно періодично піддається ТО.

Нормативи зберігання технічного майна

Таблиця 24

Запасні частини і матеріали

Термін зберігання, днів

Паливо для автомобілів

5

Мастильні і лакофарбові матеріали

15

Автомобільні шини

15

Кисень та ацетилен у балонах

10

Пиломатеріали, метал

10

Агрегати

Сталий незнижуваний запас

Деталі і вузли

20

Відпрацьовані мастильні матеріали

10

Металобрухт, цінний утиль

15

Автомобілі і агрегати, що підлягають списанню

10

Ремфонд що підлягає капітальному ремонту

10

Інструмент

15

Рівень організації роботи складу оцінюється його вантажооборотом, схоронністю матеріальних цінностей, безперебійним постачанням виробничих підрозділів підприємства .

Зберігання пально-мастильних матеріалів.

Рідке автомобільне паливо зберігають у спеціальних підземних складах. Таке зберігання автомобільного палива менш небезпечне, займає меншу площу, забезпечує мінімальні втрати на його випаровування. Паливо міститься і резервуарах різної місткості. Їх заглиблюють настільки, щоб найвищий рівень палива був не менш як на 0,2 метра нижче від прилеглої території. При зберіганні рідкого автомобільного палива потрібно передбачати заходи, що гарантують цілковиту безпеку. Основні місця зберігання і роздачі палива — автозаправні станції.

Мастильні матеріали зберігаються у спеціальних маслосховищах, де рідкі масла тримають в цистернах, а консистентні — у металевих бочках з кришками. Склад мастильних матеріалів розміщено у підвалі під постом ТО автомобілів. У цьому ж складі зберігаються гас і промивна рідина.

Зберігання запасних частин, агрегатів, матеріалів.

Склад запасних частин має відповідати таким вимогам:

- Його розміщення має забезпечувати швидке одержання запасних частин та доставку їх за призначенням.

- Завжди повинні бути у наявності запасні частини потрібної номенклатури.

- Створені умови для захисту запасних частин від впливу негативної температури і вологи, механічних та інших пошкоджень.

- Мати в наявності пакувальні матеріали.

- Для облікових операцій потрібна обчислювальна техніка.

Складські операції щодо переміщення запасних частин механізовані. Для цього застосовуються різні механізми: електронавантажувачі, ліфти, тягачи з присипними візками, кран-балки, кран-штабелі, конвеєри та інше обладнання.

Велике значення в забезпеченні схоронності при транспортуванні й зберіганні запчастин на складах до моменту використання - є консервація. Вибір консервуючи речовин залежить від матеріалу виробу, точності обробки консервуючи поверхонь, планового строку зберігання, умов зберігання, затрат на консервацію і розконсервацію. Найбільше поширення дістали пластичні мастила, рідкі консервацій ні масла, антикорозійні масла з мастильними властивостями, мікро воски, інгібітори корозії. Схоронність консервованих покриттів залежить від властивостей і якості бар’єрних матеріалів. Бар’єрна упаковка має зберігати консерваційні матеріали і по можливості захищати деталі від механічних пошкоджень. Основний спосіб бар’єрного упакування — загортання у папір.

В умовах АТП запасні частини, агрегати, електрообладнання і прилади зберігають у закритих опалювальних складах на багатоярусних стелажах, розміщених за агрегатною системою. Температура повітря в приміщенні має бути не нижчою 5 °С при відносній вологості 40-75%.

Фарби і лаки зберігають у неопалювальних приміщеннях у справній герметичній упаковці з доброю вентиляцією, захищенням від прямого діяння сонячних променів. Карбід кальцію зберігається у сухому неопалювальному приміщенні з витяжкою, у герметичній упаковці. Сірчана і соляна кислоти — у закритих вентильованих приміщеннях. Балони з киснем зберігаються у вертикальному положенні на дерев’яних пірамідах. Приміщення для зберігання цілком ізольовано, віддалене на 100 метрів від інших будівель та обладнане витяжними трубами. Коркові вироби зберігаються у сухому, добре вентильованому приміщенні. Кольорові метали на стелажах зберігаються окремо, щоб уникнути взаємного впливу, олово — при температурі, не нижчій від +12 °С .

Зберігання акумуляторних батарей.

Під час зберігання акумуляторні батарей втрачають від 0,7 до 4% своєї ємності. Тому в процесі тривалого зберігання потрібно виконувати ряд профілактичних заходів з метою підтримання акумуляторних батарей у справному стані. Батареї зберігаються у сухих, добре вентильованих приміщеннях. Їх установлюють в один ряд на підлозі з вивідними клемами догори на відстані не менше як 1 метр від нагрівальних приладів, у місцях, захищених від потрапляння прямих сонячних променів, при температурі повітря до -30 °С (батареї з сухими пластинами) та не вищий 0 °С (заряджені батареї з електролітом). максимальний строк зберігання батарей у сухому вигляді — не більше двох років, батарей з електролітом - 1,5 року.

Зберігати без електроліту слід тільки у тих випадках, коли треба транспортувати їх до споживача після приведення в дію.

Перед тим як поставити на зберігання, батареї повністю заряджають, після чого видаляють електроліт, а після того покривають 10% розчином нашатирного спирту..

Коли батареї тримають більше 6 місяців, доцільно зберігати їх з заміною електроліту. Для цього акумулятор повністю заряджають і зливають електроліт, потім двічі промивають дистильованою водою з проміжками 15-20 хвилин, наповнюють 4-5% водним розчином борної кислоти, закривають пробками і ставлять на зберігання у приміщенні з температурою вище як 0 °С. Після закінчення терміну зберігання розчин борної кислоти зливають і наповнюють батарею електролітом. Після цього батарею ставлять без під зарядження на автомобіль. Протягом 12 місяців зарядженість батареї практично не змінюється.

Зберігання шин і гумо-технічних виробів.

Щоб запобігти старінню гуми, шини, камери і ободові стрічки зберігають в окремому, закритому, сухому приміщенні, захищеному від сонячних променів. Стелажі в складі розміщені згідно з нормами пожежної безпеки і з урахуванням зручності роботи із застосуванням вантажопідйомних механізмів.

При зберіганні шин допускається коливання температури від -30 °С до +35 °С і при відносній вологості від 50% до 80%. У сховищі не допускається затхлості повітря і плісняви на стінах.

Шини зберігаються у вертикальному положенні на стелажах. При зберіганні шин в зборі з камерами, останні накачують до внутрішнього розміру покришки, щоб запобігти утворюванню складок. Безкамерні шини зберігаються з дерев’яними розпірками між бортами. Камери зберігаються у злегка накачаному стані на кронштейнах. Через коні три місяці камери на кронштейнах слід перевертати. Ободові стрічки зберігаються на кронштейнах пачками в кількості від 5 до 20 штук.

Не допускається зберігання шин, камер і ободових стрічок в одному приміщенні з горючими, мастильними та хімічними речовинами.

Організація заправлення автомобілів

Планування робот з ТО і ПР автомобілів

Обсяг робіт з ТО і ремонту автомобілів визначається виробничою програмою експлуатації, що її встановлює АТП на кожен рік вищестояща організація і яка є основою для планування всіх видів робіт та визначення штатної чисельності ремонтно-обслуговуючого персоналу.

Технічна служба розробляє план капітального ремонту автомобілів (річний), план ТО (річний, квартальний, місячний, тижневий, добовий), план перспективного використання автомобілів (річний, квартальний, місячний), план оперативного використання автомобілів (добовий).

Ці плани покликані забезпечити вчасне та безперебійне виконання транспортної роботи, установлений порядок направлення автомобільної техніки в ремонт, ритмічну роботу РОВ АТП, органів постачання, вчасне одержання автомобільної техніки з авто обслуговуючих та авторемонтних підприємств.

Для розробки планів ТО та ремонту автомобілів, планів перспективного та оперативного використання автомобілів беруться до уваги наступні данні:

1. планове завдання в автомобільних перевезеннях.

2. середньорічний пробіг автомобіля.

3. періодичність проведення ТО-1 та ТО-2

4. середньодобовий пробіг автомобіля

5. режим роботи підприємства

6. фактичний технічний стан автомобільної техніки

Плани профілактичних та ремонтних робіт погоджують зі службою експлуатації. Роботи з ПР планують по величині трудових затрат і по розподілу їх між видами робіт.

Розрізняють три принципи призначення строків виконання профілактичних робіт:

1. регламентний — проводять, коли автомобіль досягнув певного напрацювання, що вимірюється в кілометражу або в годинах роботи.

2. календарний — використовують, коли автомобіль знаходиться на зберіганні, залежить від віку автомобіля, а не від напрацювання.

3. комбінований — береться до уваги те, що окремі елементи автомобіля спрацьовуються як від роботи так і від простою.

Профілактика проводиться за змішаним режимом, який охоплює планову так і непланову профілактику. Останню проводять після відмовлень. Плановий режим дає змогу прогнозувати пробіг або час надходження автомобіля на профілактику, планувати обсяг робіт з ТО, забезпечити рівномірне завантаження обслуговуючого персоналу.

Основні способи опису планів системи профілактичних і ремонтних робіт — це словесний опис, лінійні графіки, матриці, сітьові графіки та аналітичний опис. Найпростіші — лінійні графіки, на них горизонтальними лініями зображують послідовність і строки виконання робіт.

Перспективний план використання автомобілів складають переважно на місяць. Основою є плани ТО та ремонту автомобілів. У ньому зазначають використання кожного автомобіля по днях, час відправлення на ТО, ремонт та інші простої. Перспективні плани допомагають службі експлуатації уточнити план перевезень на відповідний плановий період. На основі перспективних планів уточнюють потребу в обмінному фонді, автоексплутаційних матеріалах, чисельності виконавців робіт.

Оперативне планування використання автомобілів технічна служба здійснює на добу. Оперативний план служить для уточнення й часткової зміни використання автомобілів залежно від конкретних виробничих умов. Форма оперативного плану аналогічна формі перспективного

Техніко-економічне оцінювання

прийнятих рішень

До оцінювання прийнятих рішень з технологічної частини

Таблиця 22

показник

формула

розрахунок

результат

еталон

Загальна кількість потокових ліній

2+1+1

4

-

Загальна кількість робочих постів

6+3+4+5

18

-

Кількість робітників на 1 млн. км. пробігу автомобілів

РШ *1000

LР

56*1000

8760

6.4

5

Кількість робочих постів на 1 млн. км. пробігу автомобілів

LР

(6+3+4+5)*1000

8760

1,65

1

Кількість автомобілів на 1 робітника, шт.

АОБЛ

РШ

300

56

5,3

4-5

Кількість автомобілів на 1 робочий пост, шт

АОБЛ

300

6+3+4+5

16,7

15

Площа виробничих приміщень на 1 автомобіль, м2

(FЩО +FТО-1 +FТО-2 +FПО +FПР )

АОБЛ

1800

300

6

» 15

Висновки

Парк вантажного АТП складається з 300 автомобілів марки КрАЗ-65032

АТП працює по перерваному шестиденному робочому тижні. Середньодобовий пробіг автомобіля складає 0,16 тис. км. із середнім пробігом по відношенню до ресурсу з початку експлуатації - 30-35Lp до першого КР Вантажно-розвантажувальні роботи виробляються механізованим способом. Середній коефіцієнт використання пробігу дорівнює 0,68. Коефіцієнт випуску автомобілів на лінію складає 0,73.

АТП виконує вантажні централізовані заміські перевезення будівельних вантажів. Автомобіль експлуатується в міській та заміській зоні на дорогах з удосконаленим покриттям.

Режим роботи рухомого складу прийнятий виходячи з призначення автомобілів і місця розміщення підприємства. Автомобілі працюють на лінії в денний час, зона ЩО працює в 2 зміни, починаючи з моменту повернення рухомого складу в парк ТО організовано в між змінний час в 2 зміни. У зоні ТО-2 та ПР організовано 2 зміни. У нічний час виконують роботи з ПР автомобілів.

Виконання профілактичних і ремонтних робіт в заздалегідь запланований термін або після певного напрацювання не цілком задовільне зрослі вимоги безпеки дорожнього руху та економічної експлуатації рухомого складу. Деякі профілактичні роботи виконуються передчасно або із запізненням. ТО та ремонт здійснюється без урахування фактичного технічного стану елементів автомобіля.

Найдосконалішою системою ТО та ПР слід вважати таку, що найповніше забезпечує взаємодію процесів зміни технічного стану автомобіля (тобто процесів зміни діагностичних параметрів) і процесу відновлення. На АТП проводиться обслуговування і ремонт техніки за технічним станом, який називають планово-запобіжним . Періодичність і обсяг робіт планують. Запобіжний характер їх забезпечується постійним наглядом за надійністю і технічним станом автомобіля з метою передчасного виявлення передвідмовного стану. Принцип попередження відмов і несправностей є основним.

ТО та ремонт автомобілів за технічним станом ґрунтується на глибокому знанні показників надійності елементів, застосуванні об’єктивних засобів технічної діагностики, і проводиться:

1. За контролем рівня надійності. Елементи рухомого складу експлуатують без обмежень до відмови. Фактичний рівень надійності елементів автомобіля не повинен перевищувати установленого статистичного рівня. У разі перевищення цього рівня автомобіль направляють на обслуговування або ремонт.

2. За контролем параметрів агрегатів. При відпрацюванні установленого ресурсу передбачається періодичний контроль і зміна параметрів, які визначають технічний стан тих чи інших агрегатів.

Мною встановлена наступна періодичність ТО для автомобілів даного АТП

нормативна

скоригована

ТО-1

4,0

3,2 Тис. км

ТО-2

16,0

12,8 Тис. км

Пробіг перед ТО зменшився, після якісного аналізу умов експлуатації, віку автомобілів, виявлених відмов і несправностей та розрахунку надійності агрегатів, що впливають на безпеку руху автомобіля іоцінки показників надійності.

Скоригувала також трудомісткість ТО

нормативна

скоригована

ЩО

0,55

0,54 Люд.-год

ТО-1

4,04

3,95 Люд.-год

ТО-2

16,91

16,53 Люд.-год

ПР

7,13

5,85 Люд.-год/тис. км

Трудомісткість зменшилась, так як в АТП всі автомобілі однієї моделі, що спрощує роботи і робить їх одноманітно постійними.

Затрати підприємства на обслуговування автомобілів по видам ТО становлять:

Річна програма

Затрати, грн.

ПЩО

71175

ПТО-1

9731,22

ПТО-2

12243,6

ПСО

2148

ППР

119836,8

Всього:

215134,62

Кількість ремонтно-обслуговуючих робітників в АТП по зонам ТО та дільницям складає 56 чоловік на 300 автомобілів КрАЗ


На АТП знайшла застосування така організаційна форма побудови технологічного процесу ТО і ремонту автомобілів як агрегатно-зональна. При ній обсяг робіт при ТО-2 виконують частинами в 5-6 прийомів на спеціалізованих постах і між змінний час. Заїзди збігаються з днями проведення ТО-1. виконавці робіт спеціалізуються на певних агрегатах. Виконання робіт ТО-1 налагоджено потоковим методом. Виробничі роботи виконуються на робочих постах біля автомобіля й в цехах, де обслуговують і відновлюють окремі вузли і деталі, зняті з автомобіля. Постові й цехові виробничі роботи поділяють на обсяги робіт для окремих спеціальностей (слюсарі, зварювальники, мідники. токарі).

Оскільки, для нашого підрозділу трудомісткість робіт з самообслуговування підприємства становить 8988,7 люд.-год., виконання цих робіт передбачено виробничими дільницями.


Згідно з одержаними результатами розрахунків прийнято такі методи технічного обслуговування:

1. ЩО передбачається проводити на 3-х постовій потоковій лінії, (ZЩО =3).

2. ТО-1 виконується на потоковій лінії з несучим конвеєром. На лінії чотири робочих місця. ТО-1 проводити у третю зміну на 3-х постовій потоковій лінії, (ZТО-1 =3).

3. ТО-2 виконується на паралельних проїзних постах, що дає можливість скоротити втрати часу і повніше завантаження обладнання, так як робітники можуть перейти через тунелі з поста на пост.ТО-2 здійснюється на потоковій лінії, що має чотири пости, (ZТО-2 =4 ). Робочі пости проїзні. А по організації виробництва — спеціалізовані (на кожному з них виконується частина всього комплексу робіт даного виду ТО, що потребує відповідної спеціалізації робітників). По взаємному розміщенням — паралельні.

Збереження автомобілів здійснюється на відкритій площадці без підігріву.

Застосування ТО та ремонту автомобілів за технічним станом потребує широкого впровадження на ВАТ АТП:

- Засобів і методів технічної діагностики.

- Цифрових ЕОМ для оцінки і прогнозування технічного стану елементів, а також для збирання і обробки статистичної інформації про надійність автомобілів.

- Створення на підприємствах спеціальних підрозділів, які виконують роботи щодо оцінки і прогнозування технічного стану автомобілів і приймають рішення про допуск ії до експлуатації або призначення необхідних заходів.

Застосування потокового методу ТО та ремонту автомобілів за технічним станом дасть змогу повніше використовувати індивідуальні можливості елементів автомобіля, а також удосконалювати конструкції новостворюваних моделей автомобілів. підвищить ефективність роботи підприємства і дозволить завоювати велику частку ринку транспортної продукції, чим до впровадження заходів.

Список використаної літератури

1. Лудченко О. А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів

Київ., Знання-Прес, 2003

2. Лудченко А. А. Основы технического обслуживания автомобилей

Киев., Вища школа, 1987

3. Канарчук В. Є. Лудченко О. А. Експлуатаційна надійність автомобілів Частина 1, книги 1, 2, 3 Київ., Вища школа , 2000

4. Канарчук В. Є. Лудченко О. А. Система забезпечення роботоздатності автотранспортних засобів Київ, НМК, 1991

5. Лудченко О. А. Кошарний М. М. Методичні вказівки до виконання курсової роботи Київ., НТУ 2003

Скачать архив с текстом документа