Діанормет високоякісний український препарат для лікування цукрового діабету другого типу
СОДЕРЖАНИЕ: Цукровий діабет (ЦД) II типу є одним з найпоширеніших захворювань нашого часу. Судинні ускладнення ЦД II типу, такі як атеросклероз, ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, гангрена нижніх кінцівок тощо є не тільки причиною ранньої інвалідизації хворих, але й передчасної смерті. Нещодавно доведено, що терміни виникнення і темпи прогресування макро- і мікросудинних ускладнень ЦД II типу безпосередньо залежать від ступеня компенсації вуглеводного обміну.Діанормет: високоякісний український препарат для лікування
цукрового діабету другого типу
Цукровий діабет (ЦД) II типу є одним з найпоширеніших захворювань нашого часу.
Судинні ускладнення ЦД II типу, такі як атеросклероз, ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, гангрена нижніх кінцівок тощо є не тільки причиною ранньої інвалідизації хворих, але й передчасної смерті. Нещодавно доведено, що терміни виникнення і темпи прогресування макро- і мікросудинних ускладнень ЦД II типу безпосередньо залежать від ступеня компенсації вуглеводного обміну. Ця обставина диктує необхідність обов’язкового досягнення компенсації захворювання для запобігання пізнім ускладненням чи уповільнення темпів їх прогресування, що можливо лише при оптимальній цукрознижуючій терапії.
Оптимальна терапія ЦД II типу, як і будь-якого іншого захворювання, можлива лише при впливі на усі відомі шляхи розвитку патологічного процесу.
Сьогодні для лікування хворих на цукровий діабет II типу існує широкий арсенал медикаментозних засобів, здатних впливати практично на усі відомі ланки патогенезу даного захворювання, а в поєднанні із субкалорійною дієтою, фізичними навантаженнями, навчанням і самоконтролем хворих — можливе досягнення компенсації порушень вуглеводного обміну. Наразі при терапії хворих ЦД II типу широко використовуються пероральні цукрознижуючі препарати, такі як метформін, похідні сульфонілсечовини, бензойної кислоти, інгібітори a-глюкозидаз, а також інсулінотерапія.
Сьогодні метформін — єдиний бігуанід, рекомендований до вживання Європейською групою з розробки тактики ведення цукрового діабету другого типу. «Посібник по цукровому діабету II типу», виданий Міжнародною федерацією діабету (IDF) у 1999 році, називає метформін першим у списку рекомендованих до вживання пероральних цукрознижуючих засобів.
В Україні метформін випускається заводом «Фармак» під торговою наз-вою Діанормет.
Вплив Діанормету, як і бігуанідів взагалі, на рівень цукру в крові можна оцінити скоріше як антигіперглікемічний, ніж як цукрознижуючий, тому що процес зниження глікемії при використанні даного препарату безпосередньо не зв’язаний з підвищенням вмісту ендогенного інсуліну в крові. Сьогодні доведено, що вплив Діанормету (метформіну) на метаболізм глюкози обумовлений такими механізмами:
· зниження периферичної інсу-лінорезистентності і, відповідно, поліпшення утилізації глюкози в печінці, м’язах і жировій тканині;
· зменшення утворення глюкози в печінці;
· уповільнення абсорбції глюкози в кишечнику.
Діанормет сприяє значному зниженню глікемії натще. Цей ефект обумовлений підвищенням під впливом препарату чутливості клітин печінки до інсуліну, а також збільшенням синтезу глікогену. В результаті досліджень доведено, що Діанормет (метформін) зменшує продукцію глюкози печінкою в середньому на 30%, і це сприяє зниженню рівня глюкози крові натще.
Антигіперглікемічний ефект Діанормету, пов’язаний з особливостями його накопичення і дії в кишковому тракті, де його високий вміст сприяє уповільненню всмоктування глюкози, підвищує швидкість її метаболізму і, таким чином, попереджає збільшення рівня глікемії після прийому їжі.
Дослідження останніх років показали, що Діанормет не тільки забезпечує антигіперглікемічну дію, яка є важливою в профілактиці ускладнень ЦД, але й активно впливає на уповільнення процесів атеросклерозу, зокрема сприяє зниженню ліпідів крові, артеріального тиску (АТ), маси тіла при монотерапії та перешкоджає її збільшенню при комбінованій терапії.
Ефект впливу метформіну на артеріальний тиск значно відрізняється від дії фенформіну, який викликає підвищення артеріального тиску, збільшує частоту серцевих скорочень, підвищує ризик смерті від серцево-судинних захворювань.
Вплив метформіну на артеріальну гіпертензію: спостерігається підвищення чутливості до інсуліну Na+ /К+ -АТФази клітинних мембран, що веде до зниження внутрішньоклітинної концентрації кальцію та натрію. Збільшуючи екскрецію натрію в нирках, а також сприяючи зниженню тонусу симпатичної нервової системи, метформін призводить до зниження ниркової вазоконстрікції і секреції реніну. Крім того, препарат пригнічує проліферацію гладких м’язів судин, зменшує проникність капілярів.
Вплив метформіну на розвиток серцево-судинних захворювань: прискорює тромболізис, підвищує фібринолітичну активність крові шляхом зниження концентрації фібриногену, збільшення концентрації тканинного активатора плазміногену, і пригнічення (10-45%) активності інгібітора активатора плазміногену.
Вплив на ліпідний обмін і ожи-ріння: метформін знижує рівень ліпідів у крові хворих з порушеною толерантністю до глюкози. При при-йомі препарату спостерігається зниження рівня тригліцеридів (10-20%) після їжі, незалежно від рівня глікемії, що вказує на вплив метформіну на ліпідний обмін, не пов’язаний з вуглеводним. Вважається, що в результаті дії метформіну знижується активність ключових ферментів синтезу холестерину — оксиметилглутарил-КоА і оксиметилглутарил-КоА-синтетази. Крім того, при застосуванні метформіну дещо сповільнюється всмоктування в кишечнику ліпідів і підвищується гліколіз, знижується синтез ЛПНЩ. У деяких дослідженнях було виявлено достовірне зниження загального холестерину та незначне підвищення концентрації ЛПВЩ. Діапазон дії метформіну на ліпідний спектр наведено в таблиці (Старостіна О. Г., 1997).
Крім цього, метформін потенціює гіполіпідемічний ефект фібратів.
З огляду на вищенаведене, метформін можна розглядати як ефективний антигіперглікемічний та гіполіпідемічний препарат, основними ефектами якого є:
· підвищення чутливості тканин до інсуліну;
· пригнічення продукції глюкози печінкою;
· зменшення компенсаторної гіперінсу-лінемії;
· стабілізація і зниження ваги тіла;
· зниження рівня тригліцеридів, ЛПДНЩ, ЛПНЩ, підвищення вмісту ЛПВЩ;
· гіпотензивний ефект (UKPDS 34, 1998).
В останні роки відкриваються нові напрями застосування Діанормету — це гінекологія (при синдромі полікістозних яєчників (СПКЯ), терапія, кар-діологія (метаболічний синдром X).
За останні 10 років результати проведених клінічних досліджень показали, що у жінок із СПКЯ поширені гіперліпідемія, гіпертензія, прогресування цукрового діабету II типу — ознаки, характерні для метаболічного синдрому X. Ознаки цього патологічного стану пов’язані єдиним походженням і включають:
· тканинну резистентність до інсуліну з компенсаторною гіпер-інсулінемією і порушенням толерантності до глюкози;
· дисліпопротеїнемію;
· артеріальну гіпертензію;
· ожиріння.
Відтак сучасні підходи до лікування цих захворювань обов’язково включають метформін. Позитивний вплив цього препарату на гормональні й метаболічні показники у жінок з СПКЯ дозволяє застосовувати його не лише у гінекології, а й для попередження захворювань сердцево-судинної системи.
Дози Діанормету, як і будь-яких інших цукрознижуючих препаратів, підбираються індивідуально, під наглядом лікаря, з одночасним контролем концентрації глюкози в крові. Разова доза Діанормету складає 500-850 мг, найвища добова — 2,5-3 г. Ефективна середньодобова доза препарату для більшості хворих — 2-2,25 г. Лікування починають переважно з невеликої дози (500-850 мг на добу), при необхідності її можна збільшувати на 500 мг, з інтервалом не менше одного тижня. Найчастіше Діанормет приймають два, інколи три рази на добу.
Для уникнення побічної дії на шлунково-кишковий тракт препарат рекомендується приймати під час або одразу після їжі.
Покращення вуглеводного обміну настає зазвичай через 1-2 тижні після початку приймання Діанормету, хоча іноді зниження глікемії стає помітним уже в перший день прийому.
Відповідно до рекомендацій Міжнародної федерації з цукрового діабету, основними показаннями до застосування метформіну є ЦД II типу з ожирінням і/або гіперліпідемією. Проте на практиці Діанормет ефективний і для хворих на ЦД II типу без ожиріння.
Протипоказаннями до використання Діанормету є: цукровий діабет у важких формах (кетоацидоз, кома), вагітність (перші два триместри), гостра і хронічна недостатність нирок, кровообігу, хронічна легенева недостатність, цироз печінки, важкі інфекційні захворювання, алкоголізм, загальна анестезія, вік після 75 років. Препарат добре переноситься. Дуже рідко при недотриманні протипоказань може розвинутися молочнокислий ацидоз.
Діанормет можна використовувати не тільки як монотерапію, але й у комбінації з препаратами сульфонілсечовини та інсуліном.
Варто зауважити, що Діанормет став частиною комплексної програми ВАТ «Фармак» щодо забезпечення українських хворих на цукровий діабет високоякісними, доступними за ціною препаратами.
Ліки, що випускає «Фармак», і зокрема Діанормет, відповідають вимогам європейських стандартів, а впровадження системи управління якістю, сформованої з принципами GMP ЄС, міжнародних стандартах ISO 9001 версії 2000 року та Європейської моделі ділової досконалості, додатково гарантують високу якість усієї продукції, яку випускає ВАТ «Фармак». За матеріалами ВАТ «Фармак».
| Таблиця. Діапазон дії метформіну на ліпідний спектр | ||
| Показники ліпідного обміну | Динаміка в порівнянні з вихідним рівнем | |
| абсолютна | в % від вихідного | |
| Тригліцериди | Зниж. На 0-1.2 ммоль/л | Зниж. На 0-60% |
| Загальний холестерин | Зниж. На 0-1.27 ммоль/л | Зниж. На 0-20% |
| ЛПНЩ | Зниж. На 0-1.0 ммоль/л | Зниж. На 0-25% |
| ЛПДНЩ | Зниж. На 0-0.6 ммоль/л | Зниж. На 0-39% |
| ЛПВЩ | Зниж. На 0-0.16 ммоль/л | Зниж. На 0-28% |
| ВЖК | Зниж. На 0-0.15 ммоль/л | Зниж. На 0-20% |
| Маса тіла | Зниж. На 0-8 кг | Зниж. На 0-10% |