Етичні норми та цінності науки
СОДЕРЖАНИЕ: Реферат на тему: Етичні норми та цінності науки Сутність науки і по сьогодні залишається не до кінця відкритою. Кожен трактує її по-різному. Що стосується питань про етичні норми та цінності науки, так і тут не має єдиного підходу у їх розкритті.Реферат
на тему:
Етичні норми та цінності науки
Сутність науки і по сьогодні залишається не до кінця відкритою. Кожен трактує її по-різному. Що стосується питань про етичні норми та цінності науки, так і тут не має єдиного підходу у їх розкритті.
Однак неможливо заперечити той факт, що наука на сьогоднішній день суттєво вплинула і впливає на життя сучасного суспільства. Друга справа – як саме наука впливає і які досягнення вона несе? Багато її відкриттів і технічних нововведень пригнічують і лякають сучасну людину, особливо коли мова йде про майбутнє. І це не дивно. Сучасний науково-технічний розвиток викликав до життя не тільки позитивні, але і негативні явища, які набули глобальних масштабів. Ось чому, вступивши в ХХІ століття людство все частіше і напруженіше починає розмірковувати над моральною, гуманістичною оцінкою ролі і призначень науки в суспільному житті.
Питання про те, чи є наука силою, яка служить інтересам і потребам людини, незалежно від соціальних умов його буття, чи це демон, який вирвався з-під контролю людини і здатний знищити, стали предметом всезагального обговорення.
Наука – складне багатовимірне соціальне явище. Її первісне завдання – пояснювати незрозуміле і полегшувати життя людям. Чи не є це головною цінністю науки? Проте, як показує час і історія, наука, точніше – її результати можуть і ускладнювати життя людині.
Сучасна наука, яка викликає значні зміни в сфері суспільного виробництва, стає одним з головних факторів економічних, соціальних, духовних перетворень, обновлення культури, якісної освіти суспільства і особистості. Наука виявляється силою, яка здатна сприяти розвитку самої людини, її творчих задатків і обдарувань. Однак, досить часто наукові знання не використовуються повністю для рішення насущних соціальних проблем (наприклад, на початок 90-х років у світі 50 млн. людей померли від голоду), а інколи не мають взагалі ніякого значення в житті багатьох людей. Сприяючи росту знань, науки приводить до все більшого відчуження людини, яка просто буває не в змозі освоїти все наростаючий потік інформації, співставити нові відкриття з уже складеними стереотипами. І саме масове наукове виробництво починає породжувати такого ж працівника, як і промислове виробництво.
Впровадження досягнень науки і техніки в умовах недосконалої соціальної системи, не тільки відкриває нові напрямки і перспективи реалізації людської активності, але і породжує багато соціальних проблем, гостро ставить питання про майбутню людину і людство.
Цінність науки полягає в тому, що вона виконує такі важливі функції як інформування суспільства, вдосконалення певних явищ та вирішення існуючих проблем.
Головними засадами науки були і залишають: об’єктивність, глибоке вивчення, аналізування і співставлення досліджуваного явища, обґрунтування і доказовість своїх тверджень.
Однак деколи за об’єктивністю і холодним розмірковуванням стоїть холоднеча серця, нехтування моральними і етичними засадами. Багато хто з вчених не бачить подальшого страхіття, яке несе їхнє відкриття для людства. Вчені забувають, що їхні відкриття частіше за все потрапляють до рук людей, які переслідують не завжди гуманні цілі.
Так, наука дозволяє стирати границі між звіданим і незвіданим, збільшує можливості людини, дає змогу видозмінювати світ довкола, однак великою проблемою є те, що сучасна людина не завжди готова нести відповідальність за те, що вона чинить. Сила, яку пропонує наука, велика, однак невміння вірно користуватися нею нерідко призводить до жахливих наслідків. Це і ядерні вибухи, і екологічні лиха, зумовлені надмірним розвитком промислового виробництва, це і руйнування природних ландшафтів тощо.
Попереду науки має завжди йти чиста душа, зважені погляди і підходи до того, якою ціною нам даються нові відкриття і що вони можуть принести в життя майбутніх поколінь. Тільки такі підходи можуть хоч частково виправдати все те лихо, які привнесли в життя наукові відкриття минулих і сучасних науковців.
Звернення наукової думки до релігії, загальнолюдських етичних норм, вивчення внутрішньої природи людини – ось головні напрямки вдосконалення сучасної науки. Не варто віддаватися зовнішнім матеріально-технічним здобуткам, потрібно розробити нові наукові підходи, які б зумовлювали розумне і раціональне впровадження нового.
Наука – це не тільки сфера виробництв знань та соціальний інститут, який може суттєво впливати на життя суспільства, це сила, яка має допомогти людині якнайкраще збагнути свою сутність, свою природу і якнайповніше реалізуватися в житті, як величному творінню природи чи Бога.