Наука політологія
СОДЕРЖАНИЕ: Тема. Наука політологія 1. Виникнення та розвиток політології. 2. Предмет, об‘єкт, методи, функції політології. 3. Основні парадигми політології.Тема. Наука політологія
1. Виникнення та розвиток політології.
2. Предмет, об‘єкт, методи, функції політології.
3. Основні парадигми політології.
1. Політика займає особливе місце в діяльності людей з того часу, коли людство виходить з варварства до цивілізації, коли з‘являється держава. Суспільне життя вивчають різні гуманітарні науки, у кожної з них свій предмет дослідження. Політологія – наука про політику та її взаємовідносини з людиною та суспільством.
Виникнення професійної політичної науки зумовлено такими основними факторами:
· суспільною потребою, що виявляється у необхідності раціональнішої організації державної влади від інтуїтивного розуміння проблем політики;
· загальним процесом становлення наукового пізнання світу і суспільства, що характеризується диференціацією наукового знання, інтеграцією політичного знання з іншими суспільними науками;
· формуванням політичної науки як автономної дисципліни;
· пізнанням політичних подій неполітичними і науковими засобами, що вимагало наукової рефлексії і звільнення від викривлення.
2. Предметом політології є політичне життя в цілому, з’ясування його головних компонентів, тенденцій зв‘язків і змін з іншими сферами суспільного життя.
Об’єкт науки визначається конкретними завданнями, які стоять перед дослідниками політики. Ними є ті області політичного життя, які безпосередньо вивчаються, наприклад, політичні відносини, політична система, політичні процеси тощо.
Методами називаються конкретні засоби засвоєння знань про політику. Ними є:
· загальні методи дослідження (соціологічний, культурологічний, функціональний, поведінковий, системний, інституціональний, антропологічний, порівняльний, історичний);
· загальнологічні методи (аналіз та синтез, індукція та дедукція, абстрагування та сходження від абстрактного до конкретного, сполучення історичного та логічного аналізу, уявний експеримент, моделювання тощо);
· методи емпіричних досліджень(використання електоральної статистики, анкетний опит, теорія ігор, спостереження, аналіз документів, лабораторний експеримент).
Політологія як наука здатна виконувати об’єктивно корисні для суспільства функції:
· пізнавальна, яка здійснюється в процесі утворення точного образу політики, виявленні основних закономірностей, тенденцій змін, формуванні уявлень про її компоненти;
· прогностична, що дозволяє здійснювати більш-менш точні передбачення майбутніх політичних подій;
· практична, реалізується як вплив на управління;
· ідеологічна, сприяє обгрунтуванню і пропаганді політичних ідеалів, цінностей, цілей, реалізація яких об’єктивно відповідає інтересам соціальних спільнот, визначає стратегію і тактику політичної діяльності, політичної поведінки;
· культурна збагачує уявлення людей про засоби досягнення політичних цілей, формує образи бажаних подій, утворює ціннісні ідеали;
· виховна, в ході реалізації якої складаються необхідні в демократичному суспільстві передумови, навички участі громадян у політичному процесі.
Завдання політології:
· виявлення і передбачення обертової постійності у структурі, сутності і логіці політичної поведінки;
· прояснення політичних процесів;
· наукове консультування;
· соціальне конструювання (реформування, зумовлене потребами суспільства.
Структура політології складається з:
· історії політичної думки, що вивчає етапи еволюції, уявлень про політичне життя та його компоненти, які існували в різні історичні епохи;
· політичної філософії (філософії політики), яка здійснює формування категоріального апарату політичної науки;
· політичної соціології, яка вивчає конкретні політичні явища і процеси, побудовані на аналізі емпіричних даних;
· політичної психології, яка вивчає політичну поведінку і її мотивацію, особливо у масових формах;
· політичної антропології, об’єктом якої є людина, яка займається політикою, досліджує умови входження людини в цю сферу соціального життя.
3. Парадигма – своєрідна логічна модель постановки та вирішення пізнавальної проблеми.
Фундаментальне значення для політології мають ті парадигми,що тлумачать сутність та природу політики, інтерпретують джерела її розвитку. Це такі парадигми:
· теологічна;
· натуралістична;
· соціальна;
· радикально-критична.
Література
1. Гаджиев К.С. Введение в политическую науку. – М., 1997. – Гл. 1, § 1, 2; гл. 12., гл 19.
2. Вятр Е. Социология политических отношений. – М., 1979. – Гл.1.
3. Бутенко А.К. Политология как наука и как учебная дисциплина в современной России // Социально-политический журнал, 1993, №9 – 10.
4. Краснов Б.К. Политология как наука и учебная дисциплина. // Социально-политический журнал, 1995, №1.
5. Панарин А.С. Философия политики. – М., 1994. – С.3 – 13.
6. Политология. Энциклопедический словарь. – М., 1993.
7. Тихонова Л.А., Чорна Н.В. Політологія як наука. Конспект лекцій. – Харків: ХТУРЕ, 1998.
8. Політологія / За ред. М.І.Сазонова. Розділ 1. – Харків, 1998.
9. Хеккер Е. Що є політична теорія // Політологічні читання, 1993, №1.