Папоротеподібні, занесені до Червоної книги України
СОДЕРЖАНИЕ: Опис представників вищих рослин Папоротеподібних, занесених до Червоної книги України, систематичне положення кожної рослини, їх загальна характеристика, місця існування. Загальна характеристика родини Платанові. Ретельний опис родини Самшитові.Запорізький національний університет
Папоротеподібні, занесені до Червоної книги України
Підготувала студентка 1-го т курсу
Божкова Галина Валентинівна
Запоріжжя 2009
План
1. Папоротеподібні, занесені до Червоної книги України
1.1 Гронянка півмісяцева
1.2 Вудсія альпійська
1.3 Вудсія ельбська
1.4 Аспленій чорний
1.5 Краєкучник персидський
1.6 Нотолена марантова
1.7 Адіант венерин волос
1.8 Марсилія чотирилиста
1.9 Сальвінія плаваюча
2. Характеристика родини Платанові. Систематичне положення
3. Характеристика родини Самшитові. Систематичне положення
1. Папоротеподібні, що занесені до Червоної книги України
Гронянка півмісяцева Botrychium lunaria
Вудсія альпійська Woodsia alpina
Вудсія ельбська Woodsia ilvensis
Аспленій чорний Asplenium adiantum-nigrum
Краєкучник персидський Cheilanthes persica
Нотолена марантова Notholaena marantae
Адіант венерин волос Adiantum capillus-veneris
Марсилія чоторилиста Marsilea quadrifolia
Сальвінія плаваюча Salvinia natans
1.1 Гронянка півмісяцева- Botrychium lunaria
Систематичне положення
Відділ Папоротеподібні-Polypodiophyta
Клас Вужачковидні- Ophioglossopsida
Порядок Вужачкові-Ophioglossales
Родина Вужачкові-Ophioglossaceae
Рід Гронянка-Botrychium
Вид ГронянкаПівмісяцева- Botrychium lunaria
Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 5-30 см. Поширена на Поліссі,у Карпатах,Кримських горах та подекуди у лісостепу. Віддає перевагу світлим лісам,чагарникам,сухим лукам(переважно гірським),скелям. Чисельність зменшується через руйнування людиною лісових і лучних екосистем та збирання рослини як лікарськоі сировини. Охороняється у Карпатському біосферному заповіднику та природних заповідниках-Кримський,Ялтинський гірсько-лісовий,Канівський та Розточчя, у національних природних парках Карпатський,Шацький,Синевир і Гомільшанські ліси, Надсянському регіональному ландшафному парку, у деяких заказниках та пам’ятках природи, зокрема у пам’ятці природи Парасоцький Ліс. Необхідно створити територію природно – заповідного фонду в усіх місцях зростання.
1.2 Вудсія альпійська Woodsia alpina
Систематичне положення Відділ Папоротеподібні-Polypodiophyta
Клас Папоротевидні-Polypodiopsida
Порядок Поліподієві-Polypodiales
Родина Безщитникові-Athyriaceae
Рід Вудсія-Woodsia
Вид Вудсія альпійська-Woodsia alpina
Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 2 – 13 см. Реліктовий вид. Поширена в Карпатах, на Приазовській височині, зустрічається на Центральному Поліссі (Житомирська обл.). Росте на гранітах у розколинах скель.
Чисельність зменшується через освоєння гірських територій людиною та збільшення рекреаційного навантаження на ці території. Охороняється у Кам’яних Могилах (відділення Українського степового природного заповідника). Необхідно створити території природно – заповідного фонду в місцях зростання у Карпатах та поблизу Житомира
1.3 Вудсія ельбська. Систематичне положення Відділ Папоротеподібні-Polypodiophyta
Клас Папоротевидні-Polypodiopsida
Порядок Поліподієві-Polypodiales
Родина Безщитникові-Athyriaceae
Рід Вудсія-Woodsia
Вид Вудсія ельбська-Woodsia ilvensis
Багаторічна трав’яниста рослина заввишки до 20 см. Реліктовий вид. Зростає у розколинах гранітних скель Карпат та Центральному Поліссі (Житомирська обл.). Чисельність зменшується через освоєння гірських територій, видобування граніту, надмірну рекреацію. Охороняється в Ужанському національному природному парку та пам’ятці природи Скеля Крашевського. В місцях зростання доцільно створювати особливо охоронювані
1.4 Аспленій чорний Asplenium adiantum-nigrum
Систематичне положення
Відділ Папоротеподібні-Polypodiophyta
Клас Папоротевидні-Polypodiopsida
Порядок Поліподієві-Polypodiales
РодинаАспленієві-Aspleniaceae
Рід Аспленіум- Asplenium
Вид Аспленій чорний- Asplenium adiantum-nigrum
Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 30 – 40 см. Іноді росте у Кримських горах, дуже рідко в Карпатах і на Поділлі (Тернопільська, Хмельницька та Вінницька обл.). Росте у горах на висоті до 500 м над рівнем моря на затінених скелях, по розколинах, іноді – на прикореневій частині дерев у дубових, дубово-грабових і букових лісах.
Чисельність зменшується через порушення місць зростання внаслідок добування каменю, лісогосподарських робіт, випасання худоби, надмірну рекреацію. Охороняється в Ялтинському гірсько-лісовому та Кримському природних заповідниках,національному природному парку Подільські Товтри. Доцільно створити заказники на Закарпатті.
1.5 Краєкучник персидський - Cheilanthes persica
Систематичне положення Відділ Папоротеподібні-Polypodiophyta
Клас Зигоптерисові-Zygopteridopsida
Порядок Зигоптерисові-Zygopteridales
Родина Зигоптерисові-Zygopteridaceae
Рід Краєкучник- Cheilanthes
Вид Краєкучник персидський - Cheilanthes persica
Багаторічна вічнозелена трав’яниста рослина заввишки 10 – 15 см. Реліктовий вид. Росте у розколинах вапнякових скель у нижній частині гір поблизу м. Ялта на Яузлар та біля водоспаду Учансу на східних схилах скелі Ставрі – Кая. В обох місцях зростання налічується близько 200 – 300 рослин. Зникає через зменшення вологості повітря й грунту та високе рекреаційне навантаження в місцях зростання.
Охороняється в Ялтинському гірсько–лісовому природному заповіднику.
1.6 Нотонела марантова - Notholaena marantae
Систематичне положення Відділ Відділ Папоротеподібні-Polypodiophyta
Клас Зигоптерисові-Zygopteridopsida
Порядок Зигоптерисові-Zygopteridales
Родина Зигоптерисові-Zygopteridaceae
Рід Нотолена- Notholaena
Вид Нотолена марантова- Notholaena marantae
Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 20 – 30 см. Реліктовий вид. Зростає у Південному Криму (гора Аюдаг, масиви Чатир–Даг і Карадаг, поблизу смт Новий Світ). Росте у тріщинах скель у нижній частині гір, у місцях, що добре прогрівається сонцем. Чисельність зменшується через зменшення вологості, що негативно впливає на проростання спор.
Охороняється у Карадазькому природному заповіднику та заказниках Аюдаг та Новий Світ.
1.7 Адіант венерин волос
Систематичне положення Відділ Папоротеподібні-Polypodiophyta
Клас Папоротевидні-Polypodiopsida
Порядок Поліподієві-Polypodiales
Родина Адіантові-Adiantaceae
Рід Адіантум- Adiantum
Вид Адіант венерин волос- Adiantum capillus-veneris
Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 20 – 30 см. Зростає на Південному березі Криму (поблизу водоспадів Учансу та Джур–Джур, околицях м. Ялта та Місхор, вершинах гір Ай–Петрі, Явлуз, Яузлар і Кастель). Росте на вологих скелях та у розколинах, біля водоспадів, по берегах гірських річок. Зникає через порушення місць зростання, зменшення вологості повітря, збирання як декоративної рослини. Охороняється у природних заповідниках Ялтинський гірсько–лісовий і Мис Мартьян. У місцях зростання виду слід створювати заказники.
1.8 Марсилія чотирилиста - Marsilea quadrifolia
Систематичне положення Відділ Папоротеподібні-Polypodiophyta
Клас Поліподіопсиди- Polypodiopsida
Порядок Марсилієві- Marsileales
Родина Марсилієві- Marsileaceae
Рід Марсилія-Marsilea
Вид Марсилія чотирилиста-Marsilea quadrifolia
Багаторічна трав’яниста рослина завдовжки до 22 см. Реліктовий вид, відомий з дольодовикової епохи (неогеновий період). Поширена на Шацьких озерах (Волинська обл.), Закарпатті, у плавнях рік Дунай та Дністер, зрідка у Правобережному Лісостепу. Росте на мілководдях водойм із стоячою водою, на замулених берегах. На пересихаючих улітку ділянках водойм утворює наземну форму. Чисельність зменшується через забруднення водойм, заростання їх іншими рослинами, посилення господарської діяльності в прибережних смугах та внаслідок меліоративних заходів.
Охороняється у Шацькому національному природному парку. Доцільно створювати заказники у місцях зростання, особливо на Закарпатті та у заплаві Південного Буга.
1.9 Сальвінія плаваюча-Salvinia natans
Систематичне положення
Відділ Папоротеподібні-Polypodiophyta
Клас Поліподіопсиди- Polypodiopsida
Порядок Сальвінієві- Salviniales
Родина Сальвінієві-Salviniaceae
Рід Сальвінія- Salvinia
Вид Сальвінія плаваюча - Salvinia natans
Однорічна рослина завдовжки 10 см. Не має коренів. Листки розміщені кільцями по три: два плаваючі листки, третій, схожий на корені, - занурений у воду. Реліктовий вид, відомий з дольодовикової епохи (неогеновий період). Поширена в долинах річок Дніпро, Десна, Південний Буг, Сіверський Донець та ін. Росте на мулистих мілководдях неглибоких стоячих водойм і водойм із повільною течією. Чисельність зменшується через осушування, засолення та забруднення водойм.
Охороняється у Дунайському біосферному заповіднику; у природних заповідниках Луганський (Станично–Луганське відділення), Канівський, Дніпровсько–Орільський та Розточчя; у Шацькому національному природному парку, а також заказниках (зокрема в заказнику Озеро Святе). Є індикатором чистоти води.
2. Характеристика родини Платанові
Систематичне положення
Відділ ПокритонасінніMagnoliophyta
Клас Дводольні Magnoliopsida Підклас
Гамамеліди Нamamelіdidae
Порядок Гамамелідоцвіті Нamamelіdales
Родина Платанові Рlatanaceae
Рід Платан Рlatanus Вид
Платан східнийPlatanus occidentalis
Платан західнийPlatanus occidentalis
Порядок гамамелідоцвіті Нamamelіdales
Дерева і чагарники з черговими, простими, цілісними або лопатевими перисто або пальчатонервними листками, з прилистниками, іноді досить значними за розмірами. Квітки зібрані в суцвіття різного типу (китиці колоски або головки, прості або складні цинозні волоті), середніх розмірів чи дрібні маточково-тичинкові, полігамні або маточкові і тичинкові за рідким винятком актиноморфні, звичайно з подвійною оцвітиною рідше безпелюсткові, іноді зовсім без оцвітини. Чашолистиків (3) 4-5 (10) вони дрібні, вільні або частіше, більш або менш зрослі. Пелюсток звичайно чотири-п’ять, як правило вони дрібні та вузькі. Тичинок (3) 4-5 (до 10) в одному колі при наявності пелюсток чергуються з ними. Гінецей апокарпний двох або рідше трьох-восьми плодолистиків, або частіше плодолистики більш чи менш зрослі; стилодії завжди вільні з низхідною приймочкою. В кожному гнізді зав’язі два і більше висячих насінних зачатки, у кожного вільного плодолистика(при апокарпії) один, рідше два насінних зачатки. Плоди – багато горішки, але частіще дерев’янисті коробочки.
Родина платанові Рlatanaceae
Родина платанові складається з одного єдиного роду платан. Відомо десять представників роду платан поширених в теплому і помірному кліматі Північної півкулі, від Балканського півострова до Гімалаїв, в Індокитаї, а також в Америці від Канади до Мексики. Платани - світолюбиві листопадні дерева,з густою широкою кроною,яка несе довго черешкове, звичайно широке лопатне листя. Ці дерев’янисті рослини мають тенденцію до утворення головчастих суцвіть та характеризується наявністю стаміноїдів у маточкових квітках. Гінецей і окремі його капели достатньо примітивні (гінецей апокарпний, з простих карпел, які ще не повністю замкнуті). За будовою гінецея платанові ще більш примітивні ніж Гамамелідові. Молоді листки вкриті зірчастими волосками, пізніше стають майже голими, іноді опушення залишається біля основи жилок. Прилистники великі,тонкі,згодом опадають,залишаючи кільцевидні рубці. Весною ці волоски легко відриваються вітром і в місцях великого скупчення дерев перебувають у повітрі у вигляді пластівців. Вони можуть визивати алергію. Квітки маточкові і тичинкові, без оцвітини, зібрані в кулясті, головчасті суцвіття, які по одному або по кілька розміщені на довгих звисаючих квітконосах, між квітками знаходяться булавовидні лусочки. Тичинкових квіток від трьох до восьми в голівці, пиляки двогніздні, на дуже коротких тичинкових нитках, перемежовуються з булавоподібне–клиновидними лусочками. Маточкові квітки з одногніздною зав’яззю, яка на верхівці закінчується зігнутими стовпчиками. Шаровидне суцвіття розхитується на вітру, розповсюджуючи пилок,який сприймається великим рильцем, розташованих поруч квіток жіночих суцвіть. Після запліднення утворюються багато численні плодики-горішки, вкриті біля основи волосками. Платани ростуть на багатих алювіальних грунтах по берегам річок та озер. Це однодомні дерева до 50 метрів заввишки. Цвітуть у травні. Листки чергові, лопатеві або пальчасто-лопатеві.
Рід платан Platanus
Платан — невеликий рід дерев, що походить з північної півкулі, єдиний сучасний рід родини платанових (Platanaceae). В Північній Америці відомий як сикомор. Це великі дерева висотою до 30-50 м, листопадні (за виключенням P. kerrii), що у дикому вигляді зазвичай ростуть в прирічкових та інших вологих районах, хоча відносно стійки до засух, якщо вирощуються у віддаленні від струмків та річок. Гібридний лондонський платан особливо добре адаптується до міських районів. Деякі види ростуть в Криму. А він має циліндричну форму, із зеленувато-сірою корою, що відшаровується. Листя чергується, пальчасто-лопатеве, на довгих черешках. Плід — складний горіх, що залишається на дереві всю зиму і навесні розпадається на окремі горішки, що розносяться вітром. А в Україні як оригінальні декоративні дерева в садах парках і скверах вирощують платан західний (Platanus occidentalis) родом з північної Америки Платан Керрі та платан східний, або чинар (Platanus orientalis) родом з Малої Азії. Відомий у культурі гібрид (Platanus occidentalis+ Platanus orientalis) описаний під назвою Platanus acerifolia і відомий також під назвою лондонський платан. В Україні він зустрічається частіше ніж інші, від Києва до Одеси, а у Прикарпатті і Закарпатті. В культурі з’явився близько 1700 р. В Криму ще зустрічається платан пальчатолистий (Platanus digitifolia) родом із Середньої Азії. Деревина платана легка, міцна, її використовують для виготовлення меблів. Деревина швидкоросла, доживають до 2000 років.
3. Характеристика родини Самшитові
Систематичне положення
Відділ ПокритонасінніMagnoliophyta
Клас Дводольні Magnoliopsida
Підклас Гамамеліди Нamamelіdidae
Порядок Самшитоцвіті Buxales
Родина Самшитові Buxaceae
Рід Самшит Buxus
Вид Самшит вічнозелений
Buxus sempervirens
Порядок самшитоцвіті - Buxales
Дерева і чагарники, рідко багаторічні трави зі здерев’янілими основами стебел. Листки або частіше супротивні, цілісні, цілокраї або зубчасті, перисте нерівні або рідше дуго нерівні, без прилистників. Квітки звичайно в колосках, густих китицях або головках в пазухах брактей, дрібні, маточкові і тичинкові іноді з рудиментами гінекею або андроцею, деякі з них рідко маточково-тичинкові, однодомні або рідше дводомні, актиноморфні, безпелюсткові. Чашолистиків чотири інколи п’ять-шість рідко відсутні. Тичинок шість, рідко до 30, якщо тичинок чотири, вони розміщені супротивне чашолистикам, нитки тичинок вільні досить часто широкі, пиляки великі розкриваються поздовжньо. Гінекей синкарпний, творений з трьох карпел (рідше з двох або чотирьох), з вільними біля основи коротко зрослими стило діями з низхідною приймочковою поверхнею на внутрішньому боці, з двома висячими насінними зачатками в кожному гнізді. Плоди коробочки або кістянки. Відомо дві родини.
Родина самшитові Buxaceae
Дерева, кущі, рідше трави з цільнокраїми вічнозеленими листками без прилистників. Відомо 4 роди і 80-90 видів, поширених переважно у тропічних та субтропічних областях обох півкуль, відсутні лише в Австралії. По зовнішньому вигляду самшитові дуже відрізняються один від одного. Більшість самшитових-вічнозелені,невисокі дерева та кущі,а види палісандри - багаторічні трави. Листя у всіх самшитових прості,цільні або зубчасті, супротивні або очеретяні, прилистників немає. Анатомічна будова стебла самшитових дуже примітивна. Членики сосудів в них вузькі,з драбинчастою перфорацією,а кількість перекладин доходить до 30.Квітки в пазушних головчастих суцвіттях, зверху маточкові, знизу тичинкові. Оцвітина чотирилиста, чашечко видна або редукована, тичинок чотири або багато. Зав’язь три гнізда, з одним двома насінними зачатками в гнізді. Запилення у самшитових відбувається комахами. Відомо також самозапилення. У більшості самшитових плід – трирога коробочка, що розкривається стулками,але у саркококки та стілоцераса-костянка. У самшиту плоди вибухаючи: внутрішній шар околоплодника відділяється від зовнішнього,та,швидко вигибаючись,вистрілює чорне насіння. Найбільшим є рід самшит (Buxus), який налічує до 20 видів. Види самшита - невеликі деревця або чагарники з супротивним, цельнокрайнім, перистонервним, коротко черешковим листям. Невзираючи на невеликі невзрачні квітки самшиту, яскраве темне листя робить його однією з цінних декоративних порід. У культурі для живих парканів і фігурної стрижки широко використовується Самшит вічнозелений (Buxus sempervirens), що походить із Середземномор’я. Він має міцну і важку деревину, відзначається дуже повільним ростом і довговічністю. Дуже близький до нього японо-китайський самшит мілколистний,а також декілька більш крупнолистний і дуже гарний самшит балеарський (південна Іспанія,Балеарські острова і острів Сардинія). Культивують й інші види-китайський самшит Харланда. Найбільший ареал у самшиту вічнозеленого. Область його розповсюдження-Південна Європа,Західна Азія,Північна Африка. Через дуже повільний ріст рідко можна побачити дерева вище 10-12 м. Навіть 500-літні екземпляри ледве досягають висоти 18-20 м і товщини стовбура 50 см. Деревина цінується дуже високо і використовується у токарних виробах. Самшитові гребні знайдені в розкопках древнього Новгорода. У Х1Х ст. з деревини самшиту робили ткацькі човники. Зараз з деревини роблять шкатулки, трості. У кінці минулого століття Росія кожного року вивозила на світовий ринок до 2500 т цінної деревини:для цього рубили декілька тисяч дерев. В нашій країні місця його зростання незначні і майже всі заповідні. З явилась необхідність зменшити не тільки вирубку,а й зламування його гілок для букетів. Унікальним природним пам’ятником є тисо-самшитовий гай біля Хости - майже цілий масив самшиту площею 300 га-об’явленою заповідною ще в 1930 р. У культуру для озеленення самшит вічнозелений введений ще у античні часи. Завдяки повільному росту він добре переносить стрижку. Інший, також відомий у декоративному садоводстві представник самшитових-рід пахісантра. Всі представники багаторічні трави. Листя в них осередні, вічнозелені і дуже рідко опадають. Зацвітає весною. Найменш відома саркококка. Всі види саркококки - вічнозелені чагарники з осереднім, цельнокрайнім, перистонервним листям.
Висновок
Виконуючи цю роботу,я ознайомилася з великою кількістю літератури по покритонасінним і зокрема з Червоною книгою України. Передивляючись сторінки Червоної книги,я зрозуміла, що рослинний світ нашої країни надзвичайно багатий і різноманітний, але все багатство, що розміщене на її сторінках зникає. В тому,що зникають такі рослини винні самі ж люди. Тому ми повинні вивчати, зберігати, і робити все можливе для збереження рослин, які занесені до Червоної книги України. Але піклуватися треба не тільки про захист рідкісних рослин,а й про кожний вид,бо саме цей вид через деякий час може стати рідкісним. У своїй роботі я звернула увагу на Папоротеподібних, які занесені до Червоної книги України. Окрім Папоротеподібних, я також звернула увагу на родини Платанові та Самшитові. Розглянувши представників цих родин та їх систематичне положення можна зробити висновок, що це доволі цікавий матеріал для вивчення та дослідження, а також цінний матеріал для селекціонерів.
Література
1. Жизнь растений в шести томах: том5 часть первая; под. ред. проф Н.А. КрасильниковА и проф. А.А. Уранова
2. Ботаника. Систематика растений Н.А. комарницкий, Л.В. Кудряшов, А.А. Уранов.,м-1975.
3. Систематика высших растений Н.А. Буш;М-1959.
4. Курс систематики высших растений Б.М. Козо-Подолянский. Воронеж-1965.
5. Введение в систематику цветкових растений- Н.В. Комаров.,Огиз-1936.