Шведська мова загальна інформація
СОДЕРЖАНИЕ: Реферат на тему: Шведська мова (загальна інформація) Шведська мова - державна мова Швеції. Вона є рідною для 90% населення країни, тобто для більш ніж для 9 мільйонів людей. Шведська також друга державна мова у Фінляндії (після фінської). Фінляндія була частиною Швеції до 1809 року, і, на сьогоднішній день, для 300.000 людей (6% населення) вона є рідною мовою.Реферат на тему:
Шведська мова (загальна інформація)
Шведська мова - державна мова Швеції. Вона є рідною для 90% населення країни,
тобто для більш ніж для 9 мільйонів людей. Шведська також друга державна мова у Фінляндії (після фінської). Фінляндія була частиною Швеції до 1809 року, і, на сьогоднішній день, для 300.000 людей (6% населення) вона є рідною мовою. Близько 25.000 з них проживають на повністю шведськомовних Еландських островах. Також, ще з середньовіччя, існували шведськомовні общини в Естонії, але вже після Другої світової війни вони майже зникли. Після російсько-шведської війни, що закінчилась поразкою під Полтавою, чимало шведських поселень залишилось і в Україні, зокрема у центрі та на півдні.
З ХІХ століття до Другої світової війни більш ніж мільйон шведів емігрували, переважно до Північної Америки. Можна нарахувати кілька сотень тисяч людей, що розмовляють зараз шведською у різних частинах світу.
Шведська - скандинавська мова, що належить до германської гілки індоєвропейської родини мов. Вона близька до датської та норвезької, але інші скандинавські мови - ісландська та фризька - досить віддалені, бо зберегли архаїчний характер. З цієї причини скандинавську групу іноді поділяють на західну та східну підгрупи. До східної належить шведська з кількома різновидами, норвезька, датська та ютська (ютландська), до західної належать ісландська, фризька та ін.
Історія
З початку нашої ери до ІХ століття у скандинавських країнах розмовляли приблизно однією мовою, яку називають протоскандинавською. Вона збереглась у невеликій кількості рунічних написів того періоду.
В епоху вікінгів (800-1050) скандинави продовжували говорити практично однією мовою, яку за традицією звуть датською, але в цей час вже з’явились особливості, що дозволяють розрізнити шведську, датську та норвезьку. Збереглися тисячі каменів з рунічними написами ХІ століття, що є підґрунтям таких висновків.
Як й інші мови, шведська багато запозичувала, проте завжди залишалась самодостатньою. З приходом християнства у шведській з’явилось багато латинських та грецьких слів, наприклад: kyrka (церква), prst (священник), mssa (меса), paradis (рай).
Протягом середніх віків, континентальні впливи не послаблювались, і письмова мова отримала багато від складної структури речення та заплутаної фразеології латини, що частково збереглось і до наших днів. Також величезний вплив на шведське суспільство мала міська культура ганзійських купців, писемні германомовні купці Ганзи з Любеку та Гамбургу внесли в шведську більш за будь-що в її історії. Давнє слово vindga - вікно на даху (око вітру) було замінено на fnster (герм. Fenster) у стіні. Eldhus (вогняний дім) став kk (герм. Kche, kitchen); m (дівиця) стала jungfru ; brja (розпочинати) або begynna , glda стали betala ; ml та tunga (мова, наріччя) стали sprk .
Мовою науки та освіти століттями була латина. Та протягом ХVІІ століття, коли Франція Луї XIV була головною країною Європи, французька стала мовою з вищим статусом, і її вплив в освіті та культурі зростав до XVIII. Нові запозичені слова (фонетично адаптовані до шведської) добре відображають культуру, що імпортувалась: modern (сучасний), journalist (журналіст), mbel (меблі), balkong (балкон), salong (салон), garderob (гардероб), mustasch (вуса), parfym (парфуми), ss (соус), kastrull (каструля), balett (балет), rid (театральна завіса), pjs (п’єса) та roman (роман).
У ХІХ століття на шведську почала впливати англійська. Головним чином у сферах пов’язаних з індустріалізацією, подорожами та спортом: jobb (робота), strejk (страйк), bojkott (бойкот), rls (залізниця), lokomotiv (локомотив), turist (турист), sport (спорт), rekord (рекорд).
Сучасна шведська
Сучасна шведська - унормована державна мова, вона розвинулась на основі мови, якою розмовляли у районі озера Меларен у Центральній Швеції та навколо Стокгольму, столиці Швеції. Тут був розташований уряд і тут вона була мовою правлячих прошарків. Становленню шведської сильно посприяв повний переклад Біблії (Біблія Ґустава Васа, 1541) та наслідок Реформації - порівняно високий рівень народної писемності . З кінця XVII століття й далі духовенство було зобов’язане забезпечити знайомство своїх парафіян з найважливішими частинами Біблії та лютеранським катехізисом.
У XVIII столітті зріс освічений середній клас, що посприяло вживанню простої та розмовної шведської мови у пресі. У цей час шведська стала розвиватись і як мова науки, завдяки таким відомим особам як Карл фон Лінней, Андерс Цельсій і їхнім послідовникам.
Розвиток національної мови швидко продовжився з урбанізацією, зростанням ролі преси, загальною освітою (обов’язкова початкова шкільна система була впроваджена у 1842 році де шведська була окремим предметом). З’явилась сильна національна література для освіченої публіки, що може похвалитись такими іменами як Август Стріндберг та Сельма Лагерлеф, масові освітні та культурні рухи народних вищих шкіл, та популярні обивательські рухи (тверезість, торгові союзи, спорт тощо), робочий рух, де покоління політиків вчились говорити на людях та писати для широкої публіки. Розвитку посприяли, зрештою, поява радіо та телебачення. Норми правопису були стандартизовані Шведською Академією.
Уже немає потреби зберігати урочистий стиль шведської з архаїчними й ускладненим синтаксисом. Характерний, але застарілий біблійний стиль зник з новим перекладом Біблії, виданим у 2000 році, що дозволив відбити характер оригінального тексту.
У скандинавських країнах дуже добре влаштована підтримка державної мови. Шведський мовний комітет - це громадська інституція. Термінологічний центр впроваджує чіткі стандарти в термінології. Шведська трансляційна корпорація, телебачення і деякі провідні ранкові газети мають своїх власних мовних радників, так як і державні структури.
Велика кількість зусиль спрямовується на те, щоб очистити мовлення представників державної адміністрації, зробити його більш зрозумілим для звичайних громадян. Заплутана, немов візантійська, мова, що пропонується ЄС, сприймається як загроза демократичним засадам сучасної розмовної шведської, і керівництво з мовного вживання шведської має серйозні суперечки з комісією ЄС у Брюсселі, відстоюючи переклад на хорошу, зрозумілу шведську, що не забруднена мовою оригіналу (як правило, французькою або англійською). Швеція - одна з найбільш активних країн, що бореться за чистоту своєї мови.
Деякі лінгвістичні особливості
Перше, що звертає увагу іноземців у письмовій шведській - це вживання літер ,, , та , . вимовляється як голосні в англійських словах more ), hot ; як в словах best , care ; як у французьких словах bleu та buf . Особливістю фонетики є наявність протиставлення довгих/коротких звуків (як голосних так і приголосних), такі унікальні звуки як [y], [ш:] та [u].
Характерна особливість скандинавських мов - це означений артикль іменника у постпозиції: man - mannen (англ.: man - the man), hus - huset (англ.: house - the house), hundar - hundarna (англ.: dogs - the dogs). Шведська також має подвійний означений артикль, наприклад: det lilla huset (англ.: the little house).
Система трьох граматичних родів: чоловічого, жіночого та середнього (han, hon, det - він, вона, воно), у стандартній шведській скоротилася до двох - загального та середнього (den та det ). Шведи кажуть: Bten? Den r bl (Човен? Він блакитний / The boat? Its blue), але Huset? Det r bltt (Будинок? Він блакитний / The house? Its blue). Якщо стать - важлива характеристика, то вживаються чоловічі й жіночі займенники: mannen - han, kvinnan - hon, hingsten - han, stoet - hon (чоловік - він; жінка - вона; кінь - він; кобила - вона).
У шведській залишилась й досі велика кількість варінтів утворення множини іменників: man - mn (чоловік - чоловіки), hund - hundar (собака - собаки), gst - gster (гість - гості), kyrka - kyrkor (церква - церкви), pple - pplen (яблуко - яблука), hus - hus (будинок - будинки).
Шведська система словотвору дозволяє легке словоскладання, що спричиняє іноді створення довгих і незграбних слів, які можуть заміняти цілі словосполучення або речення. Наприклад, такі слова як resursallokering (розміщення ресурсів), stndpunktstagande (прийняти точку зору), kvittblivningsproblematiken (набір проблем, призначених для усунення), та knsloidentifikation (емоційне впізнання) переповнюють офіційний та науковий стиль мови.
З іншого боку, словоскладання дозволяє легко створювати прості слова з новим значенням, наприклад: full (дешеве й погане пиво), kramgo (обійми), skpsupa (таємно випивати), strulputte (той, що все псує). У шведській поезії багато таких слів, вони дозволяють вкласти більше змісту в менше слів. Проте вони досить складні для перекладу у відповідному розмірі чи тоні, навіть такі повсякденні шведські висловлювання як solvarma smultron med kylskеpskall fil - підрумянені на сонці дикі полуниці з прохолодним філь (вид жирного скип’яченого молока).
***
Сьогодні шведські лінгвісти та консультанти з мовного вживання найбільш занепокоєні зростанням впливу англійської у науковому мовленні та деяких інших сферах. Вони шукають різні шляхи, щоб позбутися цього. Проте англійська не загрожує шведській так, як може здатися на перший погляд. Більшість шведів, незважаючи на все, не сприймають всі нововведення інтернаціоналізації, у їх світі словник ЄС ні до чого не придатний. Вони живуть у багатих лінгвістичних традиціях оповідей та пісень, жартів та прислів’їв. І хоч у мові молоді сьогодні, як і в будь-якій іншій країні, дуже багато виразів і речень англійською, шведська все ж залишається основою.
Використана література
www.sweden.se
www.studyin.sweden.se - Swedish Language Studies
www.spraknamnden.se - The Swedish Language Council
www.si.se - Swedish Institute
www.russwed.ru - Общество друзей Швеции
www.ethnologue.com/show_iso639.asp?code=swe - Ethnologue report for Swedish language
Погодина Н.Е. Шведский язык. М.: Высшая школа, 1998. 296 с.
Ефремова В.В. Шведско-русский и русско-шведский словарь (60 000). М.: НИК, 1996. 910 с.
Catharina Grnbaum. The Swedish Language // www.sweden.se;
Catharina Grnbaum. Swedish in Sweden // www.sweden.se;