Синтез комбінаційної схеми та проектування керуючого автомата Мура
СОДЕРЖАНИЕ: Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет Кафедра інформаційних систем Курсова робота з дисципліни Схемотехніка еом”Міністерство освіти і науки України
Одеський національний політехнічний університет
Кафедра інформаційних систем
Курсова робота
з дисципліни
“Схемотехніка еом”
Виконав: студент гр.
Керівник:
Загальна оцінка______________
Одеса 2002
Анотація
Курсовий проект з дисципліни “Схемотехніка ЕОМ” являє собою засіб перевірення накопичених теоретичних знань та їх застосування з метою набуття практичних навичок в даній галузі. Ця робота включає синтез комбінаційної схеми для булевої функції п’яти змінних та проектування керуючих автоматів Мілі і Мура, заданих граф-схемою. Побудова автоматів ведеться з урахуванням реальної серії елементів, тому має і практичне значення з можливістю використання отриманого результату у промислових цілях.
Міністерство освіти і науки України
Одеський національний політехнічний університет
Інститут комп’ютерних систем
Кафедра інформаційних систем
Завдання
до курсової роботи з дисципліни
“Схемотехніка ЕОМ”
студента гр. АІ-001 Ткаченко І.О.
Тема: “Синтез комбінаційної схеми та проектування керуючого автомата Мура”.
1. Вхідні дані до проекту:
1.1 Булева функція п’яти змінних.
1.2 Граф-схема керуючих автоматів Мілі і Мура.
2. Склад розрахунково-пояснювальної записки:
2.1 Синтез комбінаційної схеми для булевої функції.
2.2 Проектування автоматів.
3. Графічний матеріал:
3.1 1 – граф - схема керуючого автомата (А3).
3.2 2 – граф - схема керуючого автомата (А3).
3.3 Лист 3 – принципова схема автомата Мура (А1).
3.4 Лист 4 – комбінаційна схема (А4).
Дата видачі завдання: “____” . “____” . 2002
Дата захисту роботи: “____” . “____” . 2002
Керівник: Ніколенко А.О.
Прийняв до виконання: Ткаченко І.О.
Зміст
Завдання на розробку
Зміст
Синтез комбінаційної схеми
Розрахування значень
Мінімізація БФ
Комбінаційна схема
Проектування автоматів
Вибір завдання
Автомат Мура
Автомат Мілі
Заключення
Перелік літератури
1 Синтез комбінаційної схеми
1.1 Визначення значень БФ
Булева функція 5 змінних F(x1,x2,x3,x4,x5) задається своїми значеннями, які визначаються 7-разрядовими двійковими еквівалентами чисел: по значенню чисел А (на наборах 0-6), В (на наборах 7-13), С (набори 14-20), по значенню (А+В+С) (набори 21-27) і на наборах 28-31 функції приймає невизначені значення.
А=13 еквівалентно 4910 =1100012 .
Проставляємо символ невизначеного значення Х110001.
В=07 еквівалентно 1010 =10102 .
Проставляємо символ невизначеного значення ХХХ1010.
С=21 еквівалентно 2310 =101112 .
Проставляємо символ невизначеного значення XХ10111.
А+В+С=41 еквівалентно 7210 =10010002 .
Відповідно, значення функцій F(x1,x2,x3,x4,x5) на наборах від 0 до 31 буде мати вигляд:
Таблиця 1
| № набору | X1 | X2 | X3 | X4 | X5 | F |
| 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | X |
| 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 |
| 2 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 |
| 3 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 |
| 4 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 |
| 5 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 |
| 6 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 | 1 |
| 7 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | X |
| 8 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | X |
| 9 | 0 | 1 | 0 | 0 | 1 | X |
| 10 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 |
| 11 | 0 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 |
| 12 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 |
| 13 | 0 | 1 | 1 | 0 | 1 | 0 |
| 14 | 0 | 1 | 1 | 1 | 0 | X |
| 15 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | X |
| 16 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 |
| 17 | 1 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 |
| 18 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 |
| 19 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 |
| 20 | 1 | 0 | 1 | 0 | 0 | 1 |
| 21 | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 1 |
| 22 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 |
| 23 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 0 |
| 24 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 1 |
| 25 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 |
| 26 | 1 | 1 | 0 | 1 | 0 | 0 |
| 27 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 |
| 28 | 1 | 1 | 1 | 0 | 0 | X |
| 29 | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | X |
| 30 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | X |
| 31 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | X |
1.2 М інімізація БФ
Отримуємо МДНФ і МКНФ булевой функції за допомогою метода карт Карно. Схеми карт Карно приведені нижче:
Таблиця 2 Карта Карно до МДНФ.
 000 |
001 | 011 |  010 |
110 | 111 | 101 | 100 | |
 00 |
 X |
1 | 0 | 1 | 1 | X | 0 |  0 |
| 01 | X | X | 0 | 1 | X | X |  0 |
1 |
| 11 | 1 | 0 |  0 |
0 | X | X | X | X |
| 10 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 |
В результаті мінімізації, отримаємо:
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Y=X1
X3
X4
+X2
X4
X5
+X3
X4
X5
+X1
X2
X3
X4
+X1
X4
X5
+X1
X3
X4
Таблиця 3 Карта Карно до МКНФ
 000 |
001 |  011 |
010 | 110 |  111 |
101 |  100 |
|
| 00 | X | 1 | 0 | 1 | 1 | X | 0 | 0 |
| 01 | X |  X |
 0 |
1 |  X |
X | 0 | 1 |
| 11 | 1 | 0 | 0 | 0 | X | X | X | X |
| 10 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 |
В результаті мінімізації, отримаємо:
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _
y=(X1 +X2 +X4 +X5 )(X1 +X3 +X4 +X5 )(X1 +X3 +X4 +X5 )(X1 +X2 +X4 )(X1 +X3 +X4 )
_ _
(X1 +X3 +X5 )
1.3 Опис мінімізації БФ заданими методами
ДлявиборумінімальноїзМДНФіМКНФоцінимоскладністьсхемизадопомогоюцінипоКвайну. Ціна по Квайну визначається як сумарне число входів логічних елементів у складі схеми.
Такий підхід обумовлений тим, що
- складність схеми легко обчислюється по БФ, на основі яких будується схема: для ДНФ складність дорівнює сумі кількості літер, (літері зі знаком відповідає ціна 2), і кількість знаків диз’юнкції, збільшеного на 1 для кожного диз’юнктивного виразу.
- усі класичні методи мінімізації БФ забезпечують мінімальність схемі саме у змісті ціни по Квайну.
Схема с мінімальною ціною по Квайну часто реалізується з найменшим числом конструктивних елементів – корпусів інтегральних мікросхем.
Для даних функцій ми маємо:
Cкв (МДНФ)=19+6+5=30;
Cкв (МКНФ)=21+6+5=32.
Так як мінімальною ціною є Cкв (МКНФ), то для реалізації схеми будемо використовувати МДНФ.
1.4 Приведення БФ до заданого базису
Заданий базис: 3 І-НІ.
Приведемо вираз до заданого базису:
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Y=X1
X3
X4
+X2
X4
X5
+X3
X4
X5
+X1
X2
X3
X4
+X1
X4
X5
+X1
X3
X4
=
=X3 (X1 X4* X4 X5* X1 X2 X4 )* X5 (X2 X4* X1 X4 )* X1 X3 X4
Для реалізації функції по останьому виразу необхідно 16 елементів 3І-НІ (Рис.1). Ранг даної схеми дорівнює 4, що негативно відображається на швидкості. Використав факторний алгоритм можливо покращити схему, збільшити швидкість його роботи.
Рис. 1 Функціональна схема для заданого базису
2. Проектування автоматів
2.1 Вибір завдання
Граф-схеми алгоритмів обираються кожним студентом в індивідуальному порядку. Вона складається з чотирьох блоків: E, F, G, H. Студенти обирають граф-схему із п’яти блоків з номерами 0...4 на підставі чисел А, В, С та (А+В+С) за наступними правилами:
- блок Е – схема під номером (А) mod 5 = 13mod 5 = 3;
- блок F – схема під номером (В) mod 5 = 7mod 5 = 2;
- блок G – схема під номером (С) mod 5 = 21mod 5 = 1;
- блок H – схема під номером (А+В+С) mod 5 = 41mod 5 = 1.
Розташування обирається з використанням номера групи. Тип тригера знаходимо по таблиці на підставі числа (А) mod 3 = 13mod 3 = 1.
| (A)mod 3 | ТИПТРИГЕРА | |
| 0 | Т | D |
| 1 | D | JK |
| 2 | JK | T |
| автомат | Мілі | Мура |
Отримуємо D-тригер для автомата Мілі та JK-тригер для Мура. Для парних номерів за списком (21) - серія КР555.
Після відповідної розмітки будуємо таблиці переходів для обох автоматів.
2.2 Автомат Мура:
Будуємо таблицю переходів для автомата Мура.
Кодування станів виконуємо за еврістичним алгоритмом. Для цього будуємо матрицю Т.
T =
i j P(i,j)
1 2 1
1 24 1
1 25 1
2 4 1
2 6 1
2 7 1
3 5 1
3 6 1
3 7 1
3 13 1
3 14 1
4 6 1
4 7 1
5 6 1
5 7 2
6 8 1
6 9 1
7 8 1
8 10 1
9 11 1
10 11 1
10 13 1
10 14 1
11 12 1
11 13 1
12 15 1
13 15 1
15 17 1
15 19 1
15 20 1
16 19 1
16 20 2
16 22 2
16 26 1
17 18 1
18 21 1
19 21 1
20 22 1
21 23 1
21 25 1
21 26 1
22 25 1
22 26 2
23 24 1
Підкрашуємо вагу всіх компонентів всіх пар
P(1) = 3
P(2) = 4
P(3) = 5
P(4) = 3
P(5) = 3
P(6) = 6
P(7) = 5
P(8) = 3
P(9) = 2
P(10) = 4
P(11) = 4
P(12) = 2
P(13) = 4
P(14) = 2
P(15) = 5
P(16) = 4
P(17) = 2
P(18) = 2
P(19) = 3
P(20) = 3
P(21) = 5
P(22) = 4
P(23) = 2
P(24) = 2
P(25) = 3
P(26) = 3
Далі згідно правил алгоритму будуємо матрицю М
M =
i j P(i,j)
5 7 2
3 7 1
3 6 1
2 6 1
2 7 1
3 13 1
4 6 1
5 6 1
6 8 1
13 15 1
3 5 1
4 7 1
6 9 1
7 8 1
10 13 1
10 11 1
11 13 1
15 19 1
15 20 1
16 20 2
16 22 2
22 26 2
19 21 1
21 25 1
21 26 1
1 2 1
2 4 1
3 14 1
8 10 1
12 15 1
15 17 1
16 19 1
16 26 1
18 21 1
20 22 1
21 23 1
22 25 1
1 25 1
9 11 1
10 14 1
11 12 1
1 24 1
17 18 1
23 24 1
Визначемо розрядність кода для кодування станів автомата
R = ] log2 N [ = ] log2 26 [ = 5
Результати кодування:
a1 10101
a2 00101
a3 00010
a4 00111
a5 00000
a6 00011
a7 00001
a8 01011
a9 10011
a10 01010
a11 11010
a12 11110
a13 10010
a14 01000
a15 10110
a16 00100
a17 10111
a18 11111
a19 10100
a20 00110
a21 11101
a22 01100
a23 11001
a24 10001
a25 11100
a26 01101
Підрахунок ефективності кодування:
Кількість перемикань тригерів:
W = E P(i,j)*d(i,j) = P(1,2)*d(1,2) + P(1,24)*d(1,24) + P(1,25)*d(1,25) + P(2,4)*d(2,4) + P(2,6)*d(2,6) + P(2,7)*d(2,7) + P(3,5)*d(3,5) + P(3,6)*d(3,6) + P(3,7)*d(3,7) + P(3,13)*d(3,13) + P(3,14)*d(3,14) + P(4,6)*d(4,6) + P(4,7)*d(4,7) + P(5,6)*d(5,6) + P(5,7)*d(5,7) + P(6,8)*d(6,8) + P(6,9)*d(6,9) + P(7,8)*d(7,8) + P(8,10)*d(8,10) + P(9,11)*d(9,11) + P(10,11)*d(10,11) + P(10,13)*d(10,13) + P(10,14)*d(10,14) + P(11,12)*d(11,12) + P(11,13)*d(11,13) + P(12,15)*d(12,15) + P(13,15)*d(13,15) + P(15,17)*d(15,17) + P(15,19)*d(15,19) + P(15,20)*d(15,20) + P(16,19)*d(16,19) + P(16,20)*d(16,20) + P(16,22)*d(16,22) + P(16,26)*d(16,26) + P(17,18)*d(17,18) + P(18,21)*d(18,21) + P(19,21)*d(19,21) + P(20,22)*d(20,22) + P(21,23)*d(21,23) + P(21,25)*d(21,25) + P(21,26)*d(21,26) + P(22,25)*d(22,25) + P(22,26)*d(22,26) + P(23,24)*d(23,24) = 1*1 + 1*1 + 1*2 + 1*1 + 1*2 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*2 + 1*1 + 1*2 + 1*1 + 1*2 + 1*2 + 2*1 + 1*1 + 1*1 + 1*2 + 1*1 + 1*2 + 1*1 + 1*2 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 2*1 + 2*1 + 1*2 + 1*1 + 1*1 + 1*2 + 1*2 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 2*1 + 1*1 = 60
Мінімально можлива кількість перемикань тригерів:
Wmin = E P(i,j) = 48
Коефіціент ефективності кодування: 1.25
Виписуємо з таблиці вирази для тригерів (та виконуємо необхідні перетворення для представлення їх в рамках потрібної серії):
J1=a6*x4+a8+a11*x1+a11*nx1+a21*x4+a22*nx4*nx1=
a6*x4+a8+a11+a21*x4+a22*nx4*nx1
K1=a3*x5+a3*nx5*x2+a3*nx5*nx2+a9+a10*x5+a15*nx4*x3+a16*x4*x3+a16*nx4*x1+a16*nx4*nx1+a17+a19+a24+a26=
a3*x5+a3+a9+a10*x5+a15*nx4*x3+a16*x4*x3+a16+a17+a19+a24+a26
J2=a2*x5+a9+a10*x5+a10*nx5*x6+a15*nx4*nx3+a16*x4*nx3+a16*nx4*nx1+
a18+a20+a21*nx4*nx3+a24
K2=a1+a4*x2+a4*nx2+a11*x1+a12+a14+a19+a22*x4*x3+a22*nx4*x1+
a22*nx4*nx1=
a1+a4+a11*x1+a12+a14+a19+a22*x4*x3+a22
J3=a1+a6*nx4+a7*x6+a15*x4+a19+a22*x4*x3+a22*x4*nx3+a22*nx4*x1+
a22*nx4*nx1=
a1+a6*nx4+a7*x6+a15*x4+a19+a22
K3=a2*x5+a2*nx5*x2+a2*nx5*nx2+a10*x5+a10*nx5*nx6+a10*nx5*x6+
a16*x4*nx3+a16*x4*x3+a16*nx4*x1+a16*nx4*nx1+a24+a25=
a2+a10+a16+a24+a25
J4=a1+a3*x5+a6*x4+a7*nx6+a10*nx5*x6+a13*x2+a16*x4*x3+a16*nx4*x1+
a16*nx4*nx1+a17+a19=
a1+a3*x5+a6*x4+a7*nx6+a10*nx5*x6+a13*x2+a16*x4*x3+a16*nx4+a17+a19
K4=a2*nx5*x2+a2*nx5*nx2+a4*x2+a4*nx2+a5*x2+a5*nx2+a9+a14+a15*x4+
a15*nx4*nx3+a21*nx4*x3+a21*nx4*nx3+a22*x4*x3+a22*x4*nx3+a22*nx4*x1+a22*nx4*nx1+a24=
a2*nx5+a4+a5+a9+a14+a15*x4+a15*nx4*nx3+a21*nx4+a22+a24
J5=a1+a3*x5+a3*nx5*nx2+a6*nx4+a6*x4+a23=a1+a3*x5+a3*nx5*nx2+a6+a23
K5=a4*x2+a5*x2+a10*nx5*x6+a12+a13*x2+a13*nx2+a24=
a4*x2+a5*x2+a10*nx5*x6+a12+a13+a24
Для підвищення функціональності схеми можна виділити однакові елементи:
Z1 = nx5+nx6 Z5 = nx4+x1
Z2 = x4+nx3 Z6 = nx4+x3
Z3 = nx4+nx1 Z7 = nx4+nx3
Z4 = x4+x3
Виконуємо необхідні перетворення для представлення ФЗ в рамках потрібної серії:
J1=a6*x4+a10*x5+a10*z1+a16*z2+a22*z2=n((na6+nx4)(na10+nx5)(na10+nz1)(na16+nz2)(na22+nz2))
J2=a6*nx4+a7*x6+a9+a16*z3+a17+a19+a20=n((na6+x4)(na7+nx6)(na16+nz3)*na9*na17*na19*na20)
J3=a3*nx1+a13*x2+a24=n((na3+x1)(na13+nx2)*na24)
J4=a2*x5+a2*nx5*x2+a5*x2+a7*x6+a14+a16*z4+a16*z5=n((na2+nx5)*
(na2+n(nx5*x2))(na5+nx2)(na7+nx6)(na16+nz4)(na16+nz5)*na14)
J5=a3*nx5+a5+a15*x4+a22*z4+a22*z5+a25=n((na3+x5)(na15+nx4)*
(na22+nz4)(na22+nz5)*na5*na25)
K1=a1+a13*nx2+a15*z6+a21*z6=n((na1*(na13+x2)(na15+nz6)(na21+nz6))
K2=a10*z1+a11*x1+a12+a14+a22*z3+a23+a25+a26=n((na10+nz1)(na11+nx1)(na22+nz3)*na12*na14*na23*na25*na26)
K3=a2*nx5+a4+a21*x4=n((na2+x5)(na21+nx4)*na4)
K4=a3*x5+a3*nx5*nx2+a4*nx2+a10*nx5*x6+a15*z7+a18+a20=n((na3+ nx5)(na3+n(nx5*nx2))(na4+x2)((na10+n(nx5*x6))(na15+nz7)*na18*na20)
K5=a7*nx6+a8+a9+a21*z7+a26=n((na7+x6)(na21+nz7)*na8*na9*na26)
Формуємо функції виходів автомата:
Y1=a7+a12+a15+a21=n(na7*na12*na15*na21)
Y2=a2+a7+a8+a9=n(na2*na7*na8*na9)
Y3=a3+a6+a10+a14+a19+a25=n(na3*na6*na10*na14*na19*na25)
Y4=a6+a9+a17+a18+a23+a24=n(na6*na9*na17*na18*na23*na24)
Y5=a2+a5+a6+a16+a18+a22+a24=n(na2*na5*na6*na16*na18*na22*na24)
Y6=a10+a20+a26=n(na10*na20*na26)
Y7=a4+a11=n(na4*na11)
Y8=a13+a15+a21=n(na13*na15*na21)
Y9=a5+a12+a16+a22=n(na5*na12*na16*na22)
Y10=a19+a25=n(na19*na25)
Ми отримали усі необхідні вирази для принципової схеми. Будуємо її, користуючись формулами для тригерів та вихідними станами (Лист 1).
2.3 Автомат Мілі
Кодування станів виконуємо за алгоритмом, розробленим для D-тригера. Для цього будуємо таблицю переходів автомата, а потім підраховуємо статистику зустрічання кожного стану. Відсортувавши стани, кодуємо їх так, щоб ті, що зустрічаються частіше, мали якнайменше одиниць.
b1 – 00000 b3 - 00011 b8 - 00111
b4 - 00001 b7 - 00101 b9 - 01011
b14 - 00010 b10 - 01001b11 - 10011
b17 - 00100 b12 - 10001b16 - 10101
b18 - 01000 b2 - 00110 b19 - 11001
b22 - 10000 b5 - 01010 b21 - 11010
b13 - 10010
b6 - 01100
b15 – 10100
b20 - 11000
Вносимо результати в таблицю:
D1
= b9*nx5*nx6+b9*nx5*x6+b10*x1+b14*x4+b17+b18+b19nx4*x3+b20*nx4* nx1+b20*x4*x3+b20*nx4*x1+b22= b9*nx5+b10*x1+b14*x4+b17+b18+b19nx4*x3+b20*nx4+b20*x4*x3+b22
D2 = b4*x2+b4*nx2+b7+b8+b9*x5+b14*nx4*x3+b15*x4*x3+b15*nx4*x1+b15* nx4*nx1+b17+b18+b19*x4= b4+b7+b8+b9*x5+b14*nx4*x3+b15*x4*x3+b15*nx4+b17+b18+b19*x4
D3 = b1+b4*nx2+b5*nx4+b5*x4+b6*x6+b14*x4+b14*nx4*nx3+b15*x4*nx3+ b16+ b20*nx4*nx1+b22= b1+b4*nx2+b5+b6*x6+b14*x4+b14*nx4*nx3+b15*x4*nx3+ b16+b20*nx4*nx1+b22
D4 = b1+b4*x2+b5*x4+b7+b10*nx1+b11+b12*nx2+b12*x2+b13+b19*x4= b1+b4*x2+b5*x4+b7+b10*nx1+b11+b12+b13+b19*x4
D5 =b2+b3+b5*nx4+b5*x4+b6*nx6+b6*x6+b7+b8+b9*x5+b9*nx5*nx6+ b10*nx1+b10*x1+b12*nx2+b13+b14*x4+b17= b2+b3+b5+b6+b7+b8+b9*x5+b9*nx5*nx6+ b10+b12*nx2+b13+b14*x4+b17
Вихідні стани автомата Мілі:
Y1 = b4*nx2+b10*nx1+b11+b12*x2+b17
Y2 = b1+b4*nx2+b5*nx4+b5*x4+b6*x6= b1+b4*nx2+b5+b6*x6
Y3 = b4*x2+b7+b12*nx2+b14*nx4*nx3+b15*x4*nx3+b19*nx4*nx3+b20*x4*nx3
Y4 = b4*x2+b5*x4+b14*x4+b16+b19*x4+b21
Y5 = b1+b3+b4*x2+b6*nx6+b15*nx4*nx1+b16+b18+b20*nx4*nx1+b21+b22
Y6 = b7+b14*nx4*x3+b15*x4*x3+b15*nx4*x1+b19*nx4*x3+b20*x4*x3+ b20*nx4*x1
Y7 = b2+b8+b9*x5
Y8 = b9*nx5*nx6+b10*x1+b11+b12*x2+b17
Y9 = b3+b6*nx6+b10*nx1+b15*nx4*nx1+b18+b20*nx4*nx1+b22
Y10 = b14*nx4*nx3+b18*x4*nx3+b19*nx4*nx3+b20*x4*nx3
Ми отримали відповідні вирази для функцій збудження і вихідних станів автомата Мілі. За необхідністю можна представити їх в рамках деякої серії елементів і побудувати принципову схему.
Заключення
В ході проекту ми отримали комбінаційну схему булевої функції в заданому базисі та побудували принципову схему керуючого автомата Мура.
Синтез автомата був виконаний з урахуванням серії КР 1533, тому може бути зроблений та опробований в реальному житті. В цілому курсова робота довела свою важливість у закріпленні отриманих знань та набутті низки звичок щодо проектування цифрових автоматів.
Перелік використаної літератури.
1. Методичні вказівки до курсової роботи по дисципліні “Прикладна теорія цифрових автоматів”. Одеса. ОГПУ. 1998р.
2. Мікросхеми серії 1533(555). Стислі теоретичні дані. Одеса. Центр НТТМ ОГПУ. 1975г.
3. ГОСТ 2.708-81 ЄСКД. Правила виконання електричних схем цифрової обчислювальної техніки.
4. ГОСТ 2.743-82. ЄСКД. Умовні графічні позначення в схемах. Елементи цифрової техніки.