Туризм як одна з пріоритетних галузей розвитку депресивного аграрного регіону
СОДЕРЖАНИЕ: РЕФЕРАТ на тему: Туризм як одна з пріоритетних галузей розвитку депресивного аграрного регіону Важливим завданням сучасної регіональної політики є обґрунтування пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку кожного регіону України. Для аграрних провінційних регіонів такими галузями є, передусім, сільське господарство, транспорт і туризм.РЕФЕРАТ
на тему:
Туризм як одна з пріоритетних галузей розвитку депресивного аграрного регіону
Важливим завданням сучасної регіональної політики є обґрунтування пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку кожного регіону України. Для аграрних провінційних регіонів такими галузями є, передусім, сільське господарство, транспорт і туризм. Останній для свого розвитку має на всій території України сприятливі передумови: комфортні, кліматичні і геоморфологічні умови, мальовничі ландшафти, історико-культурні пам’ятки, густу річкову мережу, лісові масиви та ін. У цих регіонах є умови для розвитку сільського зеленого, пізнавального, спортивного та інших видів туризму.
Одним із аграрних регіонів, багатих на рекреаційні ресурси, є Тернопільська область – один із найвідсталіших у економічному відношенні регіон України. Вона має сприятливі умови для розвитку різноманітної рекреаційної діяльності. Зокрема, для лікування, оздоровлення та відпочинку людей є мінеральні води типу “Нафтуся” та “Друскінінкай” (Гусятинський район), лікувальні грязі (Теребовлянський і Тернопільський райони). Нові інвестиційні проекти, направлені на розширення сучасних можливостей санаторіїв “Збруч” і “Медобори”, можуть зробити їх привабливими для людей із захворюваннями опорно-рухового апарату і кишково-шлункового тракту із різних регіонів України. Вже зараз “Медобори” приваблюють не тільки лікувальною водою, а й комплексом процедур для оздоровлення людей.
Мальовничі ландшафти Товтрового кряжу, Кременецького горбогір’я, Опілля і Придністров’я, річкові долини і лісові масиви є об’єктами пізнавального туризму, екскурсій населення краю, особливо учнівської та студентської молоді. Горбистий рельєф північної і західної частин області у комплексі із потужнішим, ніж в інших районах сніговим покривом, є важливим чинником розвитку в них зимових видів відпочинку, передусім спортивного туризму. Значно тепліший, ніж в інших частинах області клімат у долині р.Дністер поблизу м.Заліщики робить можливим розширення тут курортних зон у перспективі.
Об’єктами екологічного туризму є пам’ятки природи, заповідники, заказники (таких в області понад 420). На всю Україну відомими є заповідник “Медобори”, гіпсові печери і травертинові скелі Придністров’я, геологічні відслонення у долині Дністра, парки садово-паркового мистецтва у старовинних містечках, дендропарки у м.Хоростків та с.Гермаківка, лісові масиви (15% території області має рекреаційне значення).
У області є дуже сприятливі умови для розвитку спелеотуризму: понад 100 карстових печер, серед них найдовша у світі гіпсова печера “Оптимістична” (212 км), найбагатша в Україні за археологічними пам’ятками печера Вертеба (8 км), пристосована для масових екскурсій печера “Кришталева” (22 км), вертикальна печера “Перлина” та ін. Всі вони розміщені у Придністров’ї і є також важливими об’єктами пізнавального туризму.
Для цієї ж галузі в області є також дуже багато історико-архітектурних пам’яток, зокрема Кременецько-Почаївський і Збаразький державні історико-культурні заповідники, святиня греко-католицької церкви – с. Зарваниця, багато старовинних замків, палаців, церков, монастирів та ін. Використання їх з метою розвитку сентиментального і пізнавального туризму можливе на основі розвитку туристичної та транспортної інфраструктури.
На території області знайдено поселення черняхівської культури. Їх розкопки, а також старовинні давньоруські містечка (Теребовля, Збараж, Кременець, Бучач, Шумськ, Микулинці та ін.) з їх архітектурою, старовинними цвинтарями, ринками є важливими місцями відвідування туристів з різних кінців України та з-за кордону.
Місцями масового туризму в області є також населені пункти, в яких народились чи проживали відомі люди – С.Крушельницька, Л.Курбас, В.Гнатюк, Й.Сліпий, Ю.Словацький, С.Будний, Б.Лепкий та ін. Їм споруджено пам’ятники, музеї, меморіальні дошки.
Неповторний образ міста – над ставом з його чистими вуличками, великою кількістю затишних кафе, гостинними людьми приваблює туристів, які бажають ознайомитись з історією та сучасністю Тернополя.
Враховуючи ресурсний потенціал, в області визначено райони пріоритетного розвитку туризму, куди в першу чергу будуть спрямовуватися інвестиції, зокрема: Дністровський каньйон, Медобори, Кременецько-Почаївський і Збаразький історико-культурний заповідники, міста Тернопіль, Бучач, Борщів, Теребовля, Бережани, курорти Гусятин і Микулинці, с. Зарваниця. Це дозволить розвинути туризм як стратегічну галузь економіки нашого регіону.
В сучасних умовах необхідна реклама туристичних об’єктів області, розвиток готельного та ресторанного бізнесу для задоволення потреб відпочиваючих. Поки-що в області функціонує 34 готелі, але майже всі вони, крім тих, що у Тернополі, надають дуже обмежений обсяг послуг, рівень їх доволі невисокий. В області немає чотирьох- чи п’ятизіркового готелю, у багатьох готелях немає елементарних зручностей. Тому коефіцієнт використання готелів становить загалом 0.30, дещо більший (0.41) він у м.Тернополі, де є 8 готелів і зосереджено майже 45% місткості готелів. Тільки 12 готелів області мають автостоянки, 19 – ресторани, кафе або бари, 18 - лазні, сауни, 4 – заклади торгівлі (магазини, кіоски). Щорічно у готелях проживає близько 64.5 тис. осіб. Такий стан вимагає першочергових заходів з поліпшення готельного обслуговування туристів. Особливо це стосується готелів у малих містах і селищах області.
Розвитку туризму в регіоні сприятиме також вдосконалення транспортної мережі та оновлення рухомого складу транспорту, розширення обсягів перевезень різними видами транспорту.
Джерело:
Заставецький Т. Туризм як одна з пріоритетних галузей розвитку депресивного аграрного регіону // Регіональні географічні дослідження України та суміжних територій: Збірник наукових праць / Відп. ред. Ю.О.Кисельов. – Луганськ: Альма-матер, 2006. – С. 120-121.