Актуальні проблеми і завдання науки розміщення продуктивних сил України
СОДЕРЖАНИЕ: Коломийський інститут Прикарпатського університету ім.Стефаника Економічний факультет Реферат на тему: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ НАУКИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИКоломийський інститут
Прикарпатського університету ім.Стефаника
Економічний факультет
Реферат
на тему:
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ НАУКИ
РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Виконав:
студент гр. М-21
Карасьов Дмитро
Коломия 2001
Природно-ресурсні багатства України, її населення і трудові ресурси, а також особливості розміщення продуктивних сил окремих регіонів досліджено досить фундаментально. Актуальні проблеми регіонального розвитку досліджують науковці Ради з вивчення продуктивних сил України, що функціонує в системі Національної Академії Наук України. Проте в період радикальної економічної реформи та переходу до ринкових форм господарювання виникають нові, раніше не досліджувані проблеми, їх сутність полягає у такому.
По-перше, за останні роки істотно посилилися протиріччя між існуючою територіально-галузевою структурою господарського комплексу України та необхідністю створення висококонкурентної економіки з високою продуктивністю праці та гнучкою організацією виробництва. В Україні значного розвитку набули деякі базові галузі важкої промисловості, обсяги виробництва яких значно перевищують власні потреби. Разом з тим розвиток галузей споживчого сектора економіки та соціальної інфраструктури не відповідає реальним потребам населення. У звязку з цим постає завдання структурної трансформації господарських комплексів регіонів через зміни у розміщенні продуктивних сил, встановлення оптимальних галузевих і територіальних пропорцій виробництва. Необхідність ефективного здійснення структурної трансформації господарських комплексів тісно повязана з вирішенням цілого спектра соціальних проблем: професійної перепідготовки кадрів, працевлаштування, соціальної підтримки на період можливої тимчасової незайнятості населення тощо. Це потребує немалих матеріальних і фінансових ресурсів.
По-друге, спостерігається суттєва невідповідність між сформованим у попередні роки значним економічним потенціалом окремих галузей і комплексів та неефективним його використанням в сучасних умовах господарювання, коли, по суті, відбувається руйнація раніше створеного виробничого і науково-технічного потенціалу. Така ситуація є реальною загрозою для економічної безпеки держави.
По-третє, нераціональне розміщення промислового виробництва, галузей соціальної сфери, а також відсутність дієвого механізму підтримки нових форм господарювання призвели до порушення процесів відтворення головної продуктивної сили — людини. Поступова втрата людського капіталу та відплив висококваліфікованих спеціалістів з реального сектора економіки не можуть не позначитися в подальшому на рівні розвитку продуктивних сил країни. Ці негативні процеси стримують економічний розвиток регіонів, який просто неможливий без високого платоспроможного попиту населення на товари і послуги на основі зростання його трудової активності та рівня доходів.
По-четверте, інтеграція України у світовий економічний простір та розширення всього спектра зовнішньоекономічних звязків потребує розвитку принципово нових форм територіальної організації продуктивних сил, які б дозволили подолати високий рівень залежності від імпорту, вдосконалити структуру експорту, досягти високої конкурентоздатності продукції вітчизняних товаровиробників на зовнішньому і внутрішньому ринках. Розвязання цієї проблеми є досить проблематичним за сучасних несприятливих економічних умов.
Зазначені вище проблеми обумовлюють дуже складні завдання, які постають перед розміщенням продуктивних сил як важливою галуззю економічної науки. Першорядне з них полягає в обгрунтуванні оптимального розміщення продуктивних сил з точки зору врахування усіх передумов і факторів, що сприяють розвитку спеціалізації господарства, її відповідності ринковій конюнктурі, задоволенню соціально-економічних потреб населення та його екологічній безпеці, розвитку міжрегіональних економічних звязків. Навчальний курс з розміщення продуктивних сил повинен надати необхідні знання з теоретичних і прикладних питань, а також сформувати у студентів вміння самостійно вирішувати складні проблеми щодо територіальної організації господарювання на різних рівнях управління.