Білорусь Економіко-географічна характеристика 2
СОДЕРЖАНИЕ: Реферат на тему: Б і л о р у с ь Площа - 207,6 тис. км2. Населення - близько 10 млн чоловік. Столиця - Мінськ. Білорусь - одна з пострадянських країн, що знаходилася на крайньому заході колишнього СРСР, перебуваючи в центрі Європи. Білорусь протягом історії свого розвитку була ареною військових змагань між Росією та іншими великими державами.Реферат
на тему:
Б і л о р у с ь
Площа - 207,6 тис. км2 . Населення - близько 10 млн чоловік. Столиця - Мінськ.
Білорусь - одна з пострадянських країн, що знаходилася на крайньому заході колишнього СРСР, перебуваючи в центрі Європи. Білорусь протягом історії свого розвитку була ареною військових змагань між Росією та іншими великими державами. Сучасна територія країни сформувалася в основному в 1939 p., коли Польща змушена була повернути західні білоруські землі. Країна не має виходу до моря знаходиться на перехресті транзитних шляхів Центральної і Східної Європи
Природно-ресурсний потенціал. Природні умови Білорусі в цілому сприяють розвитку господарства. Рівнинний рельєф, помірний клімат, хоч у країні багато надміру зволожених і заболочених площ, особливо на півдні, дерново-підзолисті малородючі грунти сприяють розвиткові сільськогосподарської діяльності. Під сільськогосподарськими угіддями знаходиться половина площі країни, значні витрати йдуть на меліоративні роботи. Корисні копалини країни не мають великого різноманіття і значних запасів. Є поклади калійної і кухонної солей, нафти і торфу, будівельних матеріалів, бурого вугілля, горючих сланців. Лісові ресурси, що є базою для лісової та деревообробної промисловості, значно вичерпані. Країна не відчуває дефіциту водних ресурсів. Судноплавними є окремі ділянки Дніпра, Припяті та Західної Двини.
Населення. Білорусь - високоурбанізована країна. Міське населення становить 62 % населення країни.
Зростання кількості міських жителів відбулося у другій половині XX ст. за рахунок відтоку селян до міст, у звязку з індустріалізацією виробництва. Найбільше зосередження міських жителів спостерігається у великих містах. 12 міст з населенням понад 100 тис. чоловік кожне концентрують 70 % всіх міських жителів. Тільки у столиці проживає 27 %.
Під час Другої світової війни загинуло 25 % населення Білорусі. Кількість довоєнного населення була відновлена тільки в 1959 р. переважно за рахунок міграції з Інших союзних республік СРСР. Тому сучасний національний склад населення різноманітний - поряд з білорусами проживають українці, росіяни, литовці, поляки, євреї та ін.
Господарство Білорусі, як і інших пострадянських країн, тривалий час розвивалось як складова частина єдиного народногосподарського комплексу СРСР. Зокрема постачання сировини здійснювалося з Росії (енергоносії) та України (метали). На території Білорусі розміщені переважно виробництва завершувальної виробничої стадії, де використовуються кваліфіковані робітничі кадри. Сучасні проблеми господарського розвитку країни багато в чому полягають у тому, що білоруська продукція конкурентоспроможною тільки у пострадянських країнах, продаватися в інших регіонах світу може вибірково. Тому розрив виробничих звязків з пострадянськими країнами болісно позначається на розвитку господарства Білорусі. Особливо відчутною була залежність від економіки Росії. Тому врешті-решт обидві держави, залишаючись суверенними, підписали союзну угоду про всебічне співробітництво в економічній, політичній, гуманітарній сферах тощо.
Галузева структура господарства країни характеризується такими показниками: промисловість розвинута значно краще за сільське господарство; розвиток багатьох галузей промисловості спирається на імпортну сировину та власні трудові ресурси; сільськогосподарське виробництво тільки частково задовольняє власні потреби у сільськогосподарській продукції, транспортна система має ознаки транзитного типу, тобто сполучає західні та східні регіони через мережу залізниць та трубопроводів. Становлення промисловості як провідної галузі господарства країни відбувалося впродовж перебування Білорусі у складі СРСР, особливо в 1956-1957 pp. Галузями спеціалізації, що склались за цей період, є машинобудування, хімія, нафтохімія. Саме вони визначали профіль Білорусі у складі СРСР. Білорусь постачала колишні радянські республіки вантажні автомобілі, трактори, комбайни, верстати, прилади, обчислювальну техніку, мінеральні добрива, хімічні волокна, пластмаси, шини, годинники. З-поміж товарів широкого вжитку користувалися попитом шерстяні тканини, шкіряно-взуттєві вироби, трикотаж. З продукції харчової промисловості - мясо та молочні продукти, плодоовочеві консерви, крохмаль.
У сільському господарстві Білорусі тваринництво набагато перевищує рослинництво, оскільки дає 80 % вартості продукції сільського господарства. Його галузі виробляють мясні і молочні продукти, плодоовочеві вироби. У рослинництві сировинну базу для галузей харчової і легкої промисловості становить картопля та льон. інші сільськогосподарські рослини - жито, ячмінь, овес, гречка, цукрові буряки - відіграють допоміжну роль і використовуються населенням для задоволення власних потреб. Розвиток рослинництва дещо гальмується надмірною зволоженістю грунтів. Транспортна система Білорусі представлена залізницями, автомобільними шляхами, трубопроводами, авіалініями. Переважає широтний напрям перевезення вантажів. На крайньому заході країни знаходиться потужний транспортний вузол - Брест. Зовнішньоекономічна діяльність Білорусі за наявністю розвинутої транспортної системи дає змогу сполучати пострадянські країни із центральне - та західноєвропейськими державами. Зручне розташування країни, насичена інфраструктура, наявність обробних галузей промисловості та кваліфіковані кадри сприяють участі Білорусі в міжнародному поділі праці.