Бухгалтерський облік у промисловості
СОДЕРЖАНИЕ: Виконала: Тернопіль 1998 ЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА Зміст: Загальні принципи організації бухгалтерського обліку Склад і оцінка основних засобів в промисловості
|
|
Зміст:
1. Загальні принципи організації бухгалтерського обліку
2. Склад і оцінка основних засобів в промисловості
3. Класифікація основних засобів в промисловості.
4. Звітність промислового підприємства
Висновок
Література
І. Загальні принципи організації бухгалтерського обліку
Під організацією бухгалтерського обліку розуміється науково обгрунтована система виконання облікових робіт, побудова облікового процесу з метою одержання своєчасної і вірогідної інформації для оперативного керівництва господарством, ефективного контролю за ощадливим і раціональним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
Згідно з Законом про бухгалтерський облік і звітності бухгалтерський облік представляє собою упорядковану систему збору, реєстрації і узагальнення інформації в грошовому виразі про майно, зобовязання продавця підприємств, про рух майна і зобовязань продавця шляхом суцільного, безперервного і документованого обліку всіх господарських операцій.
Відповідно, виходячи з цього визначення, обєктами бухгалтерського обліку на промисловому підприємстві є: майно, зобовязання продавця, господарскі операції, здійснювані підприємством в процесі своєї діяльності.
В бухгалтерському обліку майно визначається як сукупність оборотних і позаоборотних активів підприємства. При цьому до оборотних активів відносяться грошові засоби або продукція, що може бути конвертована в грошові засоби або спожиті протягом одного року або звичайного операційного циклу.
Якщо цей цикл більш одного року, те таке майно оборотним не вважається. Отже, до оборотних активів відносяться:
готівка в касі підприємства,
грошові засоби, що зберігаються на рахунку підприємства в банках,
легко реалізовувані цінні папери, тобто короткострокові
фінансові вкладення,
дебеторська заборгованість,
запаси сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції,
поточна частина видатків майбутніх періодів.
До позаоборотних активів відносяться активи, корисні властивості яких очікується використати протягом періоду понад одного року.
В склад необоротних включаються:
основні фонди,
земельні дільниці,
обєкти природокористування,
капітальні вклади,
довгострокові фінансові вклади,
нематеріальні активи,
ділова репутація підприємства і ін.
Зобовязання Продавця - це боргові зобовязання, що повинні бути оплачені підприємством протягом звичайного операційного циклу (одного року), так звані поточні зобовязання продавця.
Якщо борги оплачуються потягом терміну, що перевищує 1 рік, те це довгострокові зобовязання.
До поняття зобовязань продавця не відноситься дебеторська заборгованість.
Звичайний операційні період означає період часу від моменту інвестування грошових засобів до їхнього повернення в будь-якій формі.
Господарські операції - факти підприємницької і іншої діяльності підприємства, що виявляють вплив на майно, зобовязання продавця, величину грошових результатів.
Організація Бухгалтерського Обліку переслідує виконання наступних основних задач:
1. Формування повної і вірогідної інформації про діяльність
підприємства, його майнове положення: інформацію, необхідну
внутрішнім користувачам підприємства і зовнішнім користувачам.
2. Забезпечення інформацією користувачів бухгалтерської звітності для контролю за додержанням законодавства України при здійсненні господарських операцій, за доцільністю операцій. Наявністю і рухом майна, користтуванням різноманітними ресурсами в відповідності з затвердженими
нормами.
3. Запобігання негативних результатів і виявлення внутрішньогосподарських резервів, забезпечення фінансової тривалості.
При організації БУ виходячи з функцій БУ: інформаційної, і контрольної, і самого БУ як функції управління організацією. БУ на підприємстві повинно виходити з основних правив організації бух. обліку.
Основні правила:
1. Нормативне регулювання БУ. Держава в особі законодавчої і виконавчої влади в відповідних законах і інших актах встановлює єдині правові і методологічні основи організації і ведення БУ в Україні, порядок подання і складання порівняльної і вірогідної інформації про майнове положення, їхні доходи і видатки: інфляція для користувачів бух. звітності, склад, утримання, адреси і терміни подання звітності підприємствам. Органи, що мають право регулювати організацю БУ: Кабінет Міністрів, ЦБ, ДПІ, які в межах своєї компетенції регламентують одноманітний підхід до відображення в БУ господарства. Процесів, принципи оцінки, обовязки, права і відповідальність обліку (облікового) апарату, розробляють план рахунку, інструкцію до нього, нормативні акти і методичні вказівки з окремих питань.
1. Поєднання державного регулювання з ініціативою підприємства по раціоналізації і вдосконаленню обліку.
Обліковий процес організовується самими підприємствами, виходячи з особливостей їхньої діяльності і вибраної облікової політики. Підприємство несе відповідальність за організацію БУ, виконання законодавства і виконання господарських операцій.
3. Послідовне підвищення ролі БУ в забезпеченні інформаційної зацікавленості користувачів для прийняття правильних економічних рішень: інформація про фінансовий стан, прибутки, конкурентноспроможності і т. д.
4. Забезпечення інформативності і оперативності, і аналітичності, що дозволяє виявляти вплив різноманітних факторів, сприяти ефективності промисловості.
5. Динамічність організації бух. Обліку, вдосконалення БУ, методології і техніки на основі наукової організації праці; оптимізації затрат на ведення БУ.
6. Використання в БУ загальних принципів управління, системний підхід, використання ЕОМ, принципів програмування цільового засобу і т. д.
ІІ. Склад і оцінка основних засобів в промисловості
Для виробничої діяльності помисловим підприємствам необхідні основні засоби (засоби праці); вони багаторазово беруть участь в виробничому процесі, частинами переносять свою вартість на продукт, що створюється не змінюючи при цьому своєї речовинно-натуральної форми.
До основних засобів відносяться також: житлові будинки і будинки культурно-побутового призначення, господарський інвентар, обчислювальна техніка, дорослі робітники, багатолітні насадження вартістю більш 50 мінімальних заробітних плат за одиницю, термін служби яких перевищує один рік.
На рахунку 01 Основні Засоби на окремих субрахунках обліку основних засобів, що знаходяться в експлуатації, в запасі, на консервації або переходять в звичайну (виробничу) оренду. Облік орендованих основних засобів, отриманих на умовах звичайних ( виробничої) аренд, здійснюється орендарем за балансом на рахунку 001 Орендовані основні засоби. На рахунку 01 Основні засоби організуються пообєктний аналітичний облік основних засобів в місці, де вони знаходяться (в цехах, виробництвах, відділах і т. д.)
Обєкти основних засобів групуються в обліку в відповідності з вимогою статистичної звітності на виробничі і невиробничі (останні по галузям:
охорона здоровя, житлово-комунальні і т. д.), і далі по функціональним групам: будинки, споруди, робітничі машини і обладнання, силові машини і т. д. Земельні дільниці, лісні і водні угіддя, родовища корисних копалин, передані в користування підприємству, на рахунку 01 Основні засоби не враховуються. Але ті обєкти, що є власністю підприємства (куплені або передані йому в власність державними органами), враховуються на окремих субрахунках, що відкриваються на рахунку 01 Основні Засоби.
Головні задачі бухгалтерського обліку основних засобів: контроль за їхньою наявністю і схоронністю з моменту набуття до моменту вибуття;
правильне і своєчасне обчислення зносу;
одержання відомостей для правильного розрахунку податку на майно, перераховувати до бюджету;
контроль за правильним і ефективним використанням засобів на реконструкцію, модернізацію і ремонт основних засобів;
контроль за ефективним використанням основних засобів по часу і потужності;
одержання даних для укладання звітності про наявність і рух основних засобів.
Базою правильної організації бухгалтерського обліку основних засобів в промисловості є затверджена типова класифікація основних засобів і єдиний принцип їхньої оцінки в обліку.
ІІІ. Класифікація основних засобів в промисловості.
Облік основних засобів в бухгалтерії ведеться по класифікаціойним групам в розрізі інвентарних обєктів. Таким чином, інвентарний обєкт є одиницею обліку основних засобів. Кожному обєкту привласнюється інвентарний номер по серійно-порядковій системі кодування, що зберігається за ним на весь період його знаходження на підприємстві, в обєднанні, організації. Інвентарні номери наводяться в актах приймання-передачі, актах про ліквідацію і в інших первинних документах, що служать підставою для обліку руху основних засобів. Інвентарний номер значити на кожному обєкті. Основні Засоби різноманітні по складу і групуються по певним класифікаційним ознакам.
Згідно з типовою класифікацією основні засоби поділяються по видам наступним чином:
I. Будинки.
II. Споруди.
III. Передатні прилади.
IV. Машини і обладнання (в тому числі силові машини і обладнання; робітничі машини і обладнання; вимірювальні і регулюючі прилади, прилади і лабораторне обладнання; обчислювальна техніка; інші машини і обладнання).
V. Транспортні засоби.
VI. Інструмент.
VII. Виробничі інвентар і приладдя.
VIII. Господарський інвентар.
IX. Робітнича і продуктивна худоба.
X. Багатолітні насадження.
XI. Капітальні Затрати по покращенню земель (без споруд).
XII. Інші основні засоби.
По приналежності основні засоби поділяються на власні і що орендувалися. Перші належать підприємству і нараховуються на його балансі; другі отримані від інших підприємств і організацій в тимчасове користування за плату.
По характеру участі в виробничому процесі розрізняють діючі і не що діють (що знаходяться в запасі або на консервації) основні засоби, по призначенню - виробничі і невиробничі (основні засоби обєктів житлово-комунальної і соціально-культурної сфери).
До основних виробничих засобів відносяться: будинки і споруди виробничого призначення, передатні прилади, верстати, машини, обладнання, транспортні засоби – засоби обчислювальної техніки, інструмент, виробничий і господарський інвентар, що безпосередньо беруть участь в виробничому процесі виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг).
Вони знаходяться в виробничих (цехах, дільницях) і функціональних (відділах, службах) підрозділах підприємства і закріплені за ними. В складі виробничих основних засобів виділяють їхню активну частину - машини, обладнання, транспортні засоби.
Невиробничі - це основні засоби, призначені для соціально- побутового обслуговування членів трудового колективу підприємства. До них відносяться: числитися на балансі підприємства житлові будинки, обєкти побутового обслуговування (лазні, перукарні, пральні та ін.), соціального (поліклініка, будинок відпочинку, табір праці і відпочинку, столова і ін.) і культурного (будинок культури, бібліотека і ін.) призначення.
Виробничі і невиробничі основні засоби можна поділити на:
1) діючі (в експлуатації);
2) непрацюючі (на консервації);
3) в запасі.
По характеру участі в основній діяльності і засобу перенесення вартості на витрати виробництва і звертання основні засоби поділяються на:
1) активні (їхня участь може бути зміряна кількістю годин роботи, обсягом робіт);
2) пасивні (будинки, споруди). Їхня участь в основній діяльності неможливо зміряти в будь-яких показниках.
Оцінка основних засобів в обліку.
Згідно з Положенням про бухгалтерський облік і звітності в Україні основні засоби відображаються в обліку по первісній вартості. Первісна (балансова) вартість включає в себе вартість будівництва (набуття) основних засобів, видатки по їхній доставці і настанові на місце використання. Вона виявляється в момент введення обєкту в дію і залишається незмінної протягом усього терміну знаходження основних засобів на підприємстві. Якщо основні засоби придбанні з розстрочкою платежу або в кредит, тобто в первісну вартість включається і сума процентів, що сплачуються постачальникам.
В первісну вартість основних засобів, що придбались по імпорту, входять імпортний тариф і митні збір ,що оплачуються підприємством за оформлення вантажу.
В випадках, передбачених законодавством, в первісну вартість включають при набутті основних засобів податок на добавлену вартість ,що сплачується.
Первісна (балансова) вартість основних засобів не підлягає зміні, за винятком випадків добудовування і доустаткування обєктів в порядку капітальних вкладень, реконструкції і часткової ліквідації обєктів. Видатки підприємства, звязані з технічною реконструкцією або капітальною модифікацією (перебудовою) існуючих обєктів основних засобів, повинні бути додані до первісної вартості, якщо в результаті проведених видатків відбудеться збільшення терміну корисної служби або виробничої потужності обєктів основних засобів, значне поліпшення якості або зниження її виробничої собівартості ,що випускається продукції. Такого роду видатки попередньо нагромаджуються на рахунку 08 Капітальні вкладення.
Первісна вартість основних засобів за мінусом зносу утворить їхню залишкову вартість. Вартість відтворення основних засобів в сучасних умовах подає собою відновну вартість.
Первісною вартістю основних засобів, що придбані підприємством до 1 січня 1997 г., є їхня відновна вартість по результатах переоцінки на 1 січня 1997г. Списання затрат при внутрішньому переміщенні основних засобів.
Якщо обєкт основних засобів демонтований, а після цього змонтований на новому місці, то його первісна вартість залишається незмінної.
Затрати будуть віддані на зменшення фонду нагромадження або за рахунок чистого прибутку підприємства. На витрати виробництва такі затрати не відносять.
Предмети, не що враховуються в складі основних засобів.
Вичерпний перелік таких предметів даний в Положенні про бухгалтерський облік і звітності в Україні.
До них відносяться:
предмети, що служать менш одною року, незалежно від їхньої вартості;
предмети вартістю в межах 50 мінімальних заробітних плат за одиницю по ціні набуття незалежно від терміну їхньої служби за винятком сільськогосподарських машин і знарядь, будівельного механізованого інструменту, а також робітничої і продуктивної худоби, що відносяться до основних засобів незалежно від їхньої вартості;
спеціальні інструменти і спеціальні пристрої (інструменти і пристрої цільового призначення для серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень) незалежно від вартості;
спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільне приладдя незалежно від їхньої вартості і терміну служби;
спецодяг незалежно від вартості і терміну служби; тимчасові споруди, пристрої і прилади, затрати по зведенню яких відносять на собівартість будівельно-монтажних робіт в складі накладні витрати;
тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або здійснення технологічних процесів вартістю в межах 50 мінімальних заробітних плат за одиницю по ціні набуття (виготовлення); предмети, призначені для видачі напрокат;
І V . Звітність промислового підприємства.
Звітність промислового підприємства представляє собою систему показників, що характерезують в узагальненому вигляді виконання планових завдань і підсумки їх господарсько-фінансової діяльності за минулий період (місяць, квартал, рік) по даним бухгалтерського обліку, статистики і оперативно-технічного обліку. Її складають з допомогою підрахунку, угрупування і спеціальної обробки даних обліку. Звітність є вирішальною стадією обліку. З її допомогою аналізується діяльність підприємства, шляхом укладання звітності планових і фактичних даних ,що містяться в звітності, виявляють причини і фактори найдених відхилень, позитивні і негативні сторони в роботі підприємства за звітний період.
В залежності від джерела даних поточного обліку розрізняють з виду звітності: бухгалтерська звітність, статистична і оперативна.
Бухгалтерська звітність - звітність, показники якої, органічні випливають з даних синтетичного і аналітичного бухгалтерського обліку і підтверджуються первинними обліковими документами.
Статистична звітність - складається не тільки по даним бухгалтерського обліку і підтверджуються первинними обліковими документами.
Оперативна звітність - застосовується для поточного контролю за ходом виконання плану по найбільш важливим показникам.
Поділ цей умовний, бо чисельні форми містять показники двох, а інколи і всіх виглядів обліку.
По періодичності подання розрізняють періодичну звітність і річну звітність.
До періодичної звітності відносять місячну, квартальну, поточну звітність.
До річної відносять звітність, що характерезує роботу підприємства за минулий рік, тобто заключну звітність.
Укладанню річного звіту передує більша підготовка, мета якої забезпечити максимальну точність, доручення і реальність, а також інші вимоги, предявлені до системи звітних показників.
Основною формою бухгалтерської звітності є баланс. Бухгалтерський баланс складається з двох рівнозначних частин - активу і пасиву, в першій з яких відображають величину і склад засобів підприємства, а в другій -джерела їхнього утворення на звітну дату.
Зіставлення показників балансів на почало і кінець звітного періоду дозволяє встановити зміни обсягу і складу засобів, джерел їхнього утворення за розглядуваний період.
В балансі наводять фінансові результати роботи – суму отриманого прибутку або збитку.
В складі балансу є ряд додатків, що містять розшифровки деяких статей балансу.
Висновок
В процесі написання реферату, я зрозуміла, що бухгалтерський облік основних засобів - дуже важливий напрямок бухгалтерського обліку взагалі. Одержання вірогідної інформації про майно підприємства набуває першорядної важливості саме зараз, на етапі становлення і розвитку ринкових відносин.
В наш час підприємства одержуюіть можливість прояву ініціативи в області порушення і ведення бухгалтерського обліку, що вимагає від бухгалтерів деяких творчих здібностей і багато знань для оптимізації обліку.
Дуже ускладнює діяльність бухгалтерів: трудність переходу до сучасної системи і роботи в умовах ринкових відносин, що розвиваються, недостатність досвіду роботи в таких умовах, відсутність позитивних прикладів, недосконалість і суперечливість підзаконних актів.
З іншого боку, для себе я розглядала проблему обліку основних засобів як можливий керівник підприємства і відзначила неуважність з якою реальні керівники відносяться до обліку бухгалтерією основних засобів.
Законодавчі органи намагаються допомогти підприємствам в обліку основних засобів. Прикладом такої допомоги може служити встановлення вартості основних засобів, привязаної до плаваючого показнику мінімальної місячної оплати праці. Я думаю, що вдосконалення системи обліку основних засобів буде продовжене і в майбутньому.
Література:
1. “Настольная книга бухгалтера” в 3 т. /Сост. В.М.Прудников/ Т.1 - ИНФРА-М 1995г.
2. “Принципы бухгалтерского учета” /Б.Нидлз/ - Финансы и статистика - 1994г.
3. “Теорія бухгалтерського обліку”/З.В.Кирьянова/ - Финансы и статистика - 1994г.
4. План счетов бухгалтерского учета - ПРИОР - 1995г.