Диференційований та індивідуалізований підхід до учнів
СОДЕРЖАНИЕ: Реферат з педагогіки Диференційований та індивідуалізований підхід до учнів Лише деально вивчивши психолого-педагогігчні особливості дитячого колек-тиву в цілому та кожного учня зокрема, педагог може знайти єдино правильний підхід у доборі та застосуванні режиму роботи на уроці та в позаурочних заходах.
Реферат з педагогіки
Диференційований та індивідуалізований підхід до учнів
Лише деально вивчивши психолого-педагогігчні особливості дитячого колек-тиву в цілому та кожного учня зокрема, педагог може знайти єдино правильний підхід у доборі та застосуванні режиму роботи на уроці та в позаурочних заходах. Під час викладу нового матеріалу, засвоєння і закріплення вивченого, при контролі якості опанування знаннями найдоцільнішими видаються такі режими:
учитель клас, учитель група учнів, учитель учень.
Послідовно втілюючи на практиці диференційований та індивідуалізований підхід, можна використати ще й такий режим роботи, як
клас учитель, група учнів учитель, учень учитель,
що найдоцільніше на уроках закріплення, узагальнення й систематизації, контролю та корекції знань, коли школярі вже мають достатньо знань, умінь і навичок, щоб працювати із тестами, брати участь у дидактичних іграх, літературних конкурсах, змаганнях тощо.
Диференціація й індивідуалізація навчання максимально забезпечують само-стійність учнів у роботі над навчальними, проблемними чи творчими завданнями, у розв’язанні різних за складністю питань. Рівень складності того чи іншого завдання залежить від визначення етапів завдань чи спрямовуючих, коригуючих дій учителя.
На уроках з української літератури використовуються, скажімо, такі завдання:
5 клас |
10 клас |
|
Для найслабших |
виразно прочитати твір (уривок); відповісти на питання до тексту |
виразно й емоційно прочитати поезію напам’ять |
Для середніх |
пояснити рідковживані чи малозрозумілі слова |
назвати тематичний розряд твору, вказати ідейне спрямування його |
Для найсильніших |
визначити головну думку твору (уривка); висловити своє ставлення до прочитаного |
визначити проблематику поезії; пояснити, які почуття вона викликала |
Завдання ускладнюються поступово: від елементарних, репродуктивних до аналітико-синтетичних, проблемних і таких, які потребують особистісно-творчого підходу до сприймання опрацьовуваного тексту.
Під час узагальнення та систематизації програмового матеріалу з мови завдання теж можна індивідуалізувати:
7 клас |
9 клас |
|
На “4” – “6” |
визначити ряд однорідних членів; вказати, якими членами речення вони виступають |
переписати реченя, підкреслити його члени; визначити тип складно-підрядного речення |
На “7” – “9” |
накреслити схему однорідних членів |
намалювати лінійну й просторову схеми |
На “10” – “12” |
дібрати усно власний аналогічний приклад і пояснити пунктограму |
виконати повний синтаксичний розбір речення |
Градація складності завдань логічно обумовлює і градацію в оцінюванні. Учні самостійно вибирають посильні завдання, а тому не виникає конфліктних ситуацій, пов’язаних з примусовим розподілом завдань різного рівня складності (а відтак і з оцінюванням). Оскільки кожне із завдань розраховане на певний час, учень, який обрав завдання із максимальною кількістю балів, але не вклався в термін, одержує відповідно знижену оцінку. Такий підхід не травмує психіку дитини, не принижує її людської гідності, а педагога убезпечує від мимовільної необ’єктивності у ставленні до учня.
Значну самостійність забезпечує використання карток з кольоровими позначками. Наприклад, червоний колір позначає завдання найвищого рівня складності, зелений – середнього, а жовтий – нижнього. Завдяки цьому вчитель економить час, розподіляючи картки між учнями. Розмічаючи дидактичний матеріал, учитель враховує два фактори: перший – при однаковому обсязі завдань різний рівень їх складності, другий – при завданнях приблизно однакового рівня складності різний їх обсяг.
Така диференціація дає можливість педагогові найефективніше використову-вати навчальний час, максимально індивідуалізуючи завдання як щодо складності, так і щодо обсягу.
Принцип поступового підвищення складності (від простого до скаднішого) при подачі програмового матеріалу дає можливість диференціювати завдання залежно від рівня підготовленості різних груп учнів: одне і те саме завдання, розраховане на групу школярів середнього рівня підготовленості й сприймання, можна відповідно спростити, знизивши оцінку за виконання на бал, або усклад-нити, піднявши її на бал.
9 клас
Конкурс на найкраще речення у фольклорному стилі із підрядним обставинним порівнянням. Речення складаються усно.
Варіант 1 1. (…), (мов…). 2. (Начебто…), (..). 3. (…), (нібито…). |
Варіант 2 1. (Ніби…), (…). 2. (…), (немовби…). 3. (Наче…), (…). |
Варіант 3 1. (…), (як…). 2. (Мовби…), (…). 3. (…), (неначе…). |
Умова : 1 речення – “5”; 3 речення – “8”; найкраще 1 речення – “11”. (3 хв.)
11 клас
Завдання-гра “Хто найвправніший редактор?” (усно відредагувати речення). (3 хв.)
1. Нам ніщо не мішало зустрітися тут в другий раз.
2. Повертаючись додому, хвіртка виявилася зачиненою, і мені прийшлося йти городами.
3. На літературному вечорі приймали участь поети і письменники різних поколінь.
Умова: 3 речення без помилок або з однією помилкою – “11”-“10”; 2 речення без помилок або з двома помилками – “9”-“7”; 1речення без помилок – “6”.
9 клас
Завдання : намалювати (усно) портрет Чіпки Вареника.
На “6”: схарактеризувати образ у загальних рисах.
На “9”: намалювати детальний словесний портрет персонажа без цитатного підтвердження, прокоментувати окремі деталі.
На “12”: кожну портретну деталь зовнішності чи вдачі розгорнутої словесної характеристики прокоментувати чи підтвердити цитатою.
11клас
Завдання : дібрати цікаві питання для літературної гри за романом І. Багряного “Сад Гетсиманський”. (5 хв.)
На “12” – 12 питань.
На “9” – 10.
На “6” – 8.
Поступово змінюючи ступінь складності диференційованих знань, учитель вводить питання й завдання, які особливо стимулюють мислення школярів. У цьому разі проводиться градація у формулюванні питання чи постановці завдання. Ось як сформульовані питання різнорівневої складності на порівняння, зіставлення різних явищ чи процесів:
6 клас
Для слабших. Які основні ознаки самостійних частин мови? Які основні ознаки службових частин мови? Чим вони відрізняються?
Для сильніших. Яка відмінність між самостійними й службовими частинами мови?
9 клас
Для слабших. Які особливості побудови і смислових відношень між частинами складносурядного речення? Які особливості побудови і смислових відношень між частинами складнопідрядного речення? Які особливості побудови і смислових відношень безсполучникового речення з однотипними частинами? Які особливості побудови і смислових відношень безсполучникового речення з неоднотипними частинами? Пояснити явище синтаксичної синонімії.
Для сильніших. Зіставити складносурядне речення та безсполучникове речення з однотипними частинами. Зіставити складнопідрядне речення та безсполучникове речення з неоднотипними частинами. Що між ними спільного в побудові та смислових відношеннях між частинами?
Для найсильніших. Пояснити явище синонімії синтаксичних конструкцій складних сполучникових і безсполучникових речень.
Особливе значення при диференційовано-індивідуалізованому підході має заключний етап уроку – повідомлення домашнього завдання, бо вдома учень залишається сам на сам зі своєю роботою, може розгубитися і зовсім не виконати завдання. Учитель повинен вибрати такі завдання, щоб одержати максимальну віддачу від учнів різного рівня підготовленності й сприймання. Наприклад:
9 клас
§ 44. Впр.320 або виписати 5 обставинних причинових речень із фольклору.
Повт. § 27. Впр.591 або скласти кросворд із синонімами й антонімами.
Цікавими й перспективними є нестандартні типи уроків: урок-гра, урок-казка, урок-тест, урок-“літературний, мовознавчий бій”, урок-семінар, урок-диспут, урок-усна мандрівка, урок-конкурс тощо .
Вельми ефективною є розробка вчителем цікавих ігор, кросвордів, завдань, дидактчна роль яких посилюється завдяки максимальній активності учнів різних груп (від найслабших до найсильніших), захоплених як формою, так і змістом, доступністю запропонованого:
5 клас
Завдання-гра . Дібравши правильно синоніми та антоніми до слів, заповнити кросворд..
I
1. Синонім до неголосно . |
||||||
2. Синонім до праця . |
||||||
3. Антонім до отой. |
||||||
4. Синонім до опустися . |
||||||
5. Антонім до ваше . |
||||||
6. Синонім до прямуєш . |
||||||
7. Синонім до артист . |
Якщо кросворд заповнено правильно, одержимо відгадку на загадку:
Ніжна, гарна, запашна очі милувала.
Королева квітів всіх в садку розцвіла. (Троянда.)
II
1. Синонім до прикро . |
|||||
2. Синонім до ікона . |
|||||
3. Синонім до збільшуватися . |
|||||
4. Синонім до другий . |
|||||
5. Синонім до кровожерний . |
Якщо кросворд заповнено правильно, одержимо відгадку на загадку:
І зелений кожушок, й кістяну сороку
Щиро одягнув татусь своєму синочку.
Час прийшов – кожушок знявсь,
А синок на зуб попавсь. (Горіх.)
7 клас
Завдання-гра “Визнач спосіб творення прислівників”.
Легко,широко, чудово
Розправляє крила мова.
Ллється вільно, ллється складно,
Промовля до мене владно:
- Чий ти син? Землі якої?
Чи ти вартий мови тої,
Що за неї до останку
Кров лили безперестанку?
На “5”: виписати всі прислівники та прислівникові сполучення, усно визначити їх спосіб творення.
На “7”: назвати прислівниковий розряд.
На “10”: пояснити правопис до останку та безперестанку .
10 клас
Завдання-гра “Відчуй себе вчителем”.
Розповідаючи про види підрядних речень, учень проілюстрував їх так:
а) підрядне обставинне часу – “Коли ще доведеться сюди вернутись, світи сходивши впоперек і вздовж”;
б) підрядне обставинне порівняльне – “Наші дівчата мов маків цвіт”;
в) підрядне з’ясувальне – “І дерево, що цвіт свій скоро скине, плодами вкриється, гілля спустивши вниз”.
Як ти оцінив би відповідь учня? Чому? Що могло збити його з пантелику?
“Учитель” виправляє відповідь і набирає бали:
за одну правку – “5”; за дві правки – “8”; за три правки – “10”.
Диференціація та індивідуалізація навчання допомагає залучити до роботи кожного учня, знайти найоптимальніший, найраціональніший підхід до груп школярів різних рівнів, дає можливість учневі і як об’єктові, і як співтворцеві навчального процесу засвоїти максимум інформації, поданої педагогом фахівцем на уроці.
Тому завданням учителя, зацікавленого в результатах своєї праці, є постійний творчий пошук, системний експеримент, апробація нових, нетрадиційних форм і прийомів навчання і водночас вдосконалення та відшліфування давно відомих, традиційних.