Єдиний податок фіксований податок

СОДЕРЖАНИЕ: Єдиний податок Законодавче нормативна база: 1. Указ Президента України Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва від 28.06.1999 р. № 746/99 Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727.

Єдиний податок

Законодавче нормативна база:

1. Указ Президента України Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва від 28.06.1999 р. № 746/99 Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727.

2. Закон України Про державну підтримку малого підприємництва від 19.10.2000 р. №2063 - III з змінами і доповненнями.

3. Постанова КМУ від 16.03.2000 р. №507 Про розяснення Указу Президента України від 03.07.1998 р. №727.

4. Наказ ДПА Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат субєкта малого підприємництва - юридичної особи та Порядку її введення від 13.10.98 р. №477.

Перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності можуть:

Юридичні особи - субєкти підприємницької діяльності будь - якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких (схема 26):

- обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 1 мли. грн.;

- середньо облікова чисельність працюючих не перевищує 50 чоловік за календарний рік.

Фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, якщо:

- у трудових відносинах з ними включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб; обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Субєкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

- 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України Про податок на додану вартість;

- 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Субєкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

- до Державного бюджету України - 20 відсотків;

- до місцевого бюджету - 23 відсотки;

- до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;

- обовязкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у звязку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Схема 1


Структурно - логічна схема умов переходу на спрощену систему оподаткування субєктів малого підприємництва – юридичних осіб


По обсягу діяльності


По кількості працюючих


Не поширюється за видами діяльності


Обмеження по структурі статутного капіталу


Обовязкова умова


По способу розрахунків із споживачами (для працюючих за єдиним податком)


Платники єдиного податку не мають права використовувати іншій спосіб

розрахунків за відвантаження продукції, крім готівкових та безготівкових розрахунків коштами (бартер)

Платники єдиного податку - юридичні особи ведуть податковий облік за тими податками, платниками яких вони є згідно з цим Указом. Субєкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва – фізичних осіб установлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У разі коли фізична особа - субєкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею прибавляється одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки. У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сімї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу. Субєкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється вад обовязку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, повязаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сімї. Субєкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для субєктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір субєкта малого підприємництва. Форма та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлюються Державною податковою адміністрацією України і є єдиними на всій території України. Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Субєкт малого підприємництва - юридична особа обовязково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано. Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обовязкових платежів за попередній звітний (податковий) період. Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік. Орган державної податкової служби зобовязаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову. Відмову вад застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування субєкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу). Форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення субєктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) субєкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів. Субєкт малого підприємництва - юридична особа зобовязана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу. У разі порушення вимог, установлених статтею 1 Указу Президента України Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва від 28.06.1999 р. № 746/99 Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). Субєкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України. Субєкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обовязкових платежів):

- податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків;

- податку на прибуток підприємств;

- податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - субєктів малого підприємництва);

- плати (податку) за землю;

- збору на спеціальне використання природних ресурсів;

- комунального податку;

- податку на промисел;

- збору на обовязкове державне пенсійне страхування;

- збору за видачу дозволу на розміщення обєктів торгівлі та сфери послуг;

- внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;

- внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

- плати за патенти згідно із Законом України Про патентування деяких видів підприємницької діяльності;

- збору на обовязкове соціальне страхування.

Новостворені та зареєстровані в установленому порядку субєкти малого підприємництва, які подали до державної податкової служби за місцем їх реєстрації заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, вважаються субєктами спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з того кварталу, в якому проведено їх державну реєстрацію. Субєкти підприємницької діяльності - фізичні особи - платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами. Порядок ведення спрощеного обліку та звітності субєктами малого підприємництва відповідно до цього Указу затверджується Міністерством фінансів України. Дія Указу Президента України Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва від 28.06.1999 р. № 746/99 Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727 не поширюється на:

- субєктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України Про патентування деяких видів підприємницької діяльності у частині придбання спеціального патенту;

- довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

- субєктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних субєктів, які не є субєктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків;

- фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами;

- спільну діяльність, визначену пунктом 7.7 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств.

Фіксований податок

Законодавче - нормативна база:

1. Декрет КМУ Про прибутковий податок з громадян від 26.12.92 р. №13-92.

Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, згідно ДКМУ Про прибутковий податок з громадян мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку (далі - фіксований податок) шляхом придбання патенту за умови, якщо:

- кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким громадянином - платником податку, включаючи членів його сімї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, не перевищує пяти;

- валовий доход такого громадянина від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

громадянин здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках та є платником ринкового збору згідно з законодавством. Доходи такого громадянина, одержані від здійснення інших видів підприємницької діяльності, оподатковуються у загальному порядку. Не дозволяється застосування фіксованого податку при здійсненні торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами. На доходи громадян, одержані вад здійснення підприємницької

діяльності, у разі сплати ними фіксованого податку, не поширюються положення про виключення (зменшення) сум виплат з оподатковуваного доходу згідно законодавства. Фіксований податок сплачується громадянином - платником податку до відповідного місцевого бюджету за місцем його проживання. Громадянин за своїм бажанням може придбати патент на здійснення підприємницької діяльності на всій території України. Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, є підставою для видачі податковим органом за місцем проживання громадянина патенту, в якому зазначаються: прізвище та імя цього громадянина; його ідентифікаційний номер; строк дії патенту; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, або членів його сімї, які беруть участь у підприємницькій діяльності; місце здійснення підприємницької діяльності; назва органу, що видав патент. Форма патенту встановлюється центральним податковим органом України. Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 гривень та більше ніж 100 гривень за календарний місяць для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.

Для одержання патенту на здійснення підприємницької діяльності на всій території України фіксований податок установлюється у розмірі И)0 гривень.

У разі, коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сімї, розмір фіксованого податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу. У такому випадку платник фіксованого податку має право самостійно доплатити 50 відсотків суми встановленого фіксованого податку з розрахунку на кожну додаткову особу та повідомити про це податковий орган, який зобовязаний внести відповідні зміни до патенту в строки, передбачені для його видачі.

Доходи громадянина, одержані вад здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються фіксованим податком, не включаються до складу його сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року, а сплачена сума фіксованого податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобовязань такого платника податку або осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, чи членів його сімї, які беруть участь у підприємницькій діяльності. У разі сплати фіксованого податку платник такого податку звільняється вад ведення обовязкового обліку доходів і витрат.

Платник фіксованого податку, особи, які перебувають з ним у трудових відносинах, а також члени його сімї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, звільняються вад сплати нарахувань на фонд оплати праці, відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України, встановлених відповідно до Закону України Про джерела фінансування дорожнього господарства України, податку на промисел, збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, збору на обовязкове соціальне страхування, збору до Фонду України соціального захисту інвалідів, а також придбання торгового патенту згідно із Законом України Про патентування деяких видів підприємницької діяльності.

Здійснення торговельної діяльності у сфері роздрібної (дрібнооптової) торгівлі платником фіксованого податку, а також особами, які перебувають з ним у трудових відносинах або членами його сімї, які беруть участь у такій діяльності, не потребує отримання ліцензії. Патент видається на строк від одного до дванадцяти календарних місяців за вибором платника фіксованого податку. У разі, коли протягом строку дії патенту відповідною місцевою радою змінюється розмір фіксованого податку, перерахунок його не здійснюється.

Патент може бути скасований (з його вилученням) за рішенням керівника податкового органу до закінчення строку його дії в разі, якщо:

- за дорученням або від імені платника фіксованого податку здійснюється торгівля особою, відомості про яку не внесені до патенту. У цьому випадку громадянин - підприємець позбавляється права застосовувати фіксовану ставку податку протягом 12 календарних місяців, наступних за місяцем вчинення порушення, та сплачує штраф у розмірі повної суми фіксованого податку в розрахунку за місяць за кожну особу, відомості про яку не внесені до патенту;

- платник фіксованого податку, особи, які перебувають з ним у трудових відносинах, а також члени його сімї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами. У цьому випадку громадянин-підприємець притягається до відповідальності згідно з законодавством України.

Оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі:

- декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержані ними протягом року доходи;

- матеріалів перевірок діяльності громадян, проведених податковими органами;

- отриманих вад підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності відомостей про виплачені платникам доходи і утримані податки за формою, встановленою Головною державною податковою адміністрацією

України.

Податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку:

- протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 процентів річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, - 25 процентів суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку за строками сплати податку, що не настали;

- суми плати за патент і суми податку, сплачені протягом року за місцем виплати доходу та у вигляді авансових платежів, предявлених податковими органами, враховуються при остаточному розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження факту сплати податку.

Додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку, підлягають сплаті не пізніше одного місяця з дня одержання повідомлення податкового органу, а зайво сплачені суми податку, підлягають поверненню платнику не пізніше одного місяця після проведення остаточного розрахунку, або за заявою платника зараховуються в рахунок майбутніх платежів.

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

Громадяни, які одержують інші доходи, подають декларації у строки, визначені законом для місячного звітного періоду, на який припадає дата виникнення джерела доходу. У ній указується розмір фактичного доходу за перший місяць та розмір очікуваного (оціночного) доходу до кінця поточного року. У разі припинення існування джерела доходу протягом року сума одержаних доходів включається до складу декларації за наслідками такого календарного року, яка подається податковому органу у строки, визначені законом.

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, за умови, що їм допомагають члени сімї, які спільно з ними проживають, оподатковуваний доход розподіляють між собою за угодою, але частка кожного з них не може перевищувати розміру, пропорційного кількості громадян, що беруть участь у підприємницькій діяльності, якщо один з них має право на пільгове оподаткування.

Нарахування авансових та остаточних сум податку провадиться податковими органами у 15-денний строк з дня одержання декларації.

Скачать архив с текстом документа