Економічний аналіз
СОДЕРЖАНИЕ: Предмет і об’єкти економічного аналізу. Зміст комплексної оцінки діяльності підприємств та їх підрозділів, обєктивна оцінка результатів і виявлення можливостей дальшого підвищення ефективності господарювання. Аналіз оборотності оборотних засобів.Міністерство освіти і науки України
Інститут післядипломної освіти
Житомирський державний університет імені Івана Франка
Контрольна робота
з дисципл і ни
« Теорія економічного аналізу»
Студентки І курсу спеціальності
«Менеджмент організацій»
_____________О.В. Костюченко
Варіант № 7
Викладач:
_____________ Чугаєвська С.В.
Житомир
200 9
1. Предмет і об ’ єкти економічного аналізу
Економічний аналіз - це комплексне глибоке вивчення роботи підприємств, їх підрозділів та інших господарських формувань для обєктивної оцінки її результатів і виявлення можливостей дальшого підвищення ефективності господарювання.
Вивчаючи діяльність виробничої бригади або окремих виконавців, необхідно водночас брати до уваги показники цеху і місце в ньому даної бригади; те саме стосується цеху і підприємства; підприємства та акціонерного товариства тощо.
З розвитком економіки нашої держави перед економістами постають нові, складніші проблеми економічного аналізу і його теорії. Нові обєкти й завдання економічного аналізу потребують застосування адекватних їм методологій і засобів дослідження економічних явищ і процесів, тобто дальшого розвитку теорії економічного аналізу й удосконалення методики її викладання. Це виправдано також завданнями підвищення рівня підготовки спеціалістів з вищою освітою.
З метою поліпшення якості підготовки кадрів економістів, які в повній мірі відповідали б підвищеним вимогам часу, необхідно постійно піклуватися про поглиблене вивчення майбутніми фахівцями теорії економічного аналізу. Глибокі знання його теоретичних основ є важливою передумовою для активної участі спеціалістів з вищою економічною освітою в повсякденній раціональній організації і веденні на належному рівні аналітичної роботи, яка забезпечує всі служби підприємства необхідною для управління аналітичною інформацією. Економічний аналіз має свій предмет, який з розвитком самої науки конкретизувався й видозмінювався. Найсучаснішим і, на нашу думку, найвдалішим його визначенням є таке.
Предметом економічного аналізу є діяльність підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, спрямована на досягнення максимальних результатів за мінімальних витрат.
Тобто йдеться про успішне господарювання, до якого повинні прагнути всі підприємства. Успіх значною мірою залежить від умілого керівництва виробничим колективом, правильної організації виробництва та праці, а також від раціонального використання всіх видів ресурсів і глибокого знання справи кожним конкретним виконавцем.
У цьому визначенні чітко окреслено насамперед суттєву ознаку - багатосторонню діяльність підприємств, їх підрозділів та інших господарських формувань, спрямовану на пошуки відхилень показників від плану, норм і договірних зобовязань, а також зіставлення результатів роботи підприємства з витратами. Кінцевою позицією досягнення успішної роботи є виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.
Це визначення відповідає всім основним вимогам, які до нього предявляються. Наприклад, воно - повне, тому що звертається увага не лише на діяльність підприємства, а й на роботу його підрозділів, а також чітко підкреслюється цілеспрямований характер діяльності. Воно не містить нічого зайвого: терміна господарська діяльність немає, не перелічуються джерела інформації та окремі завдання аналізу.
Діяльність підприємств включає багато складових: виробництво і реалізація продукції, її собівартість, забезпеченість трудовими, матеріальними і фінансовими ресурсами і характер використання їх, фінансові результати роботи, фінансовий стан підприємства та інвестиційна його діяльність.
Це і є обєкти аналізу, через які розкривається його предмет.
2. Економічний аналіз і організація виробництва
Цілеспрямованість аналітичного дослідження, вагомість його висновків та обґрунтованість пропозицій значною мірою залежать від добору виконавців та організації робіт. Під організацією взагалі розуміють створення злагодженої постійної системи для виконання якихось робіт або досягнення певної кінцевої мети.
Організація аналітичної роботи включає:
• розробку загальних засад і порядку проведення аналізу
• планування роботи в цілому, окремих її робіт та етапів;
• матеріальне, науково-методичне та кадрове забезпеченні
• загальне керівництво;
• прийом виконаних аналітичних робіт, порядок їх оформлення;
• контроль за впровадженням у виробництво розроблені заходів з метою поліпшення діяльності підприємства.
Аналітична робота підприємства розпочинається з планування. Розрізняють загальний план аналітичної роботи на підприємстві та план (програму) конкретних аналітичних робіт. Загальний план роботи складається на рік з розбивкою за кварталами. У плані зазначаються розділи господарської діяльності та обєкти, що мають вивчатися, періодичність і терміни проведення робіт, відповідальні технічні виконавці, технічні засоби та джерела інформації, потрібні для здійснення аналізу.
У планах окремих робіт, які складаються відповідно до загального плану аналітичної роботи, передбачаються обєкти етапи аналізу, терміни виконання й завдання робіт тощо.
Організація проведення окремих аналітичних робіт включають такі питання:
• призначення керівника роботи;
• підбір кваліфікованих виконавців;
• складання плану роботи;
• забезпечення необхідним інструктивним матеріалом;
• забезпечення технічними та іншими засобами;
• контроль роботи та реалізація пропозицій аналітиків;
• інші.
Організаційні питання можуть вирішуватися по-різному залежно від того, стосується це проведення аналітичних робіт працівниками підприємства та для власних потреб його колективу чи це повязано з вивченням діяльності підприємства сторонніми контролюючими установами. Це може обумовлювати зміни термінів і виконавців, а й змісту програми що використовується. Якщо аналіз виконують сторонні організації, то аналітиками можуть бути аудитори, працівники банків та наукових установ, відомчі ревізори та інші працівники контролюючих організацій. Аналіз проводять економічні підрозділи підприємства, але до виконання аналітичних робіт залучаються також працівники технічних, технологічних та інших служб. Програмою аналізу може виступати розгорнутий та деталізований перелік питань, які передбачено вивчати, а також комплект таблиць, обовязковий до опрацювання під час аналізу. Однак, треба мати на увазі, що старанне складання програми аналізу забезпечує необхідну зібраність і повноту проведення аналітичного дослідження. При цьому виключаються пропуск окремих питань та гаяння часу на вивчення другорядних або зайвих проблем. Визначаючи зміст аналітичної роботи і терміни її проведення, треба враховувати наявність готового матеріалу для аналізу, трудомісткість збору й опрацювання іншої інформації і, нарешті, часу, який потрібний для виконання окремих етапів робіт. Рекомендується вирізняти три головні етапи: попередній, основний та заключний. На попередньому етапі здійснюється загальне ознайомлення із станом справ, визначається ступінь виконання плану за основними показниками, робиться попередня оцінка роботи або стану справ. На цьому етапі також складається докладна програма аналізу, готуються макети таблиць, збирається й перевіряється головна інформація, визначаються виконавці та вирішуються інші організаційні питання. Основний етап передбачає заповнення усіх таблиць, вивчення і опрацювання необхідної додаткової інформації, визначення Факторів і виконання розрахунків їх впливу на зміну величини показників, пошук резервів. З окремих питань, які вивчено, роблять оцінки і підраховують резерви виробництва. На заключному етапі узагальнюються наслідки аналізу і підраховуються зведені резерви виробництва, дається заключна розгорнута оцінка діяльності підприємства; розробляються конструктивні заходи з метою поліпшення роботи та використанні знайдених резервів виробництва. Із цих трьох етапів найбільш тривалим і трудомістким є другий. Але терміни проведення аналізу залежать від затвердженої програми, вміння використовувати готові аналітичні матеріали, що є в справах підприємства (акти ревізій та перевірок, накази, виробниче листування тощо). Однак при цьому слід завжди критично оцінювати матеріали, що залучаються, вміло відрізняти обєктивні показники від субєктивного, тенденційного їх тлумачення.
Зібрані під час аналізу матеріали, заповнені таблиці, розрахунки впливу факторів і резервів на останньому етапі узагальнюють та письмово оформляють у вигляді довідок, актів, аналітичних та доповідних записок, пояснювальних записок до звітів. Працівники зовнішніх установ полюбляють оформлювати наслідки аналізу у вигляді висновку. Самостійним або додатковим документом, у якому відображаються наслідки аналізу і необхідні заходи для впровадження у виробництво, є проект наказу. Цей документ, якщо він скріплюється підписом керівника підприємства, має обовязковий характер для виконання запропонованих аналітиком заходів. За виконанням заходів слід установлювати дійовий і повсякденний контроль, інакше одні й ті самі недоліки в роботі будуть знов повторюватися в наступних матеріалах перевірок і аналітичних висновках.
3. Зміст комплексної оцінки діяльності підприємства
Економічний аналіз досліджує всі процеси і явища господарського життя, користуючись сукупністю понять і категорій та властивих для них показників. У ряді випадків виникає необхідність дати загальну комплексну оцінку для виявлення закономірностей розвитку і напрямів руху, тенденцій розвитку, переваг тих чи інших форм власності, організаційних структур. Для цього застосовується ресурсний або відтворювальний підходи.
В обох випадках комплексна оцінка вимагає застосування системи показників, що виражає прийнятий критерій ефективності. При цьому спочатку дається характеристика виконання договірних зобов’язань по поставках товарів на ринок за кількістю, асортиментом. А потім ведеться аналіз власне економічної ефективності за системою показників, що умовно ділиться на шість груп:
1. Умов виробництва.
2. Натуральних показників ресурсів.
3. Ефективності роботи.
4. Узагальнюючих кінцевих результатів.
5. Соціального розвитку.
6. Екологічного стану.
Загалом у методичному плані застосовуються порівняння в часі (динаміка) і просторі (між однаковими співставними структурами за однаковий період). При тому можливі суперечливі за висновками ситуації, що випливають із результатів аналізу. Тоді доводиться застосовувати додаткові дії, з котрих найбільшого поширення набули чотири:
- сумування значень показників;
- градація показників на головні, додаткові і допоміжні;
- обчислення балів або коефіцієнтів;
- математичні способи.
Аналіз соціального і екологічного розвитку колективів працівників або окремих сіл виступає як невід’ємна частина комплексної оцінки. Тут спочатку доцільно провести аналіз соціальної інфраструктури за її складовими частинами. Потім дають характеристику соціально-екологічного розвитку за системою відповідних показників. Зараз у сільських жителів проходять деякі зрушення, здійснення яких вимагає аналізу соціального розвитку і диференційованого підходу.
4. Провести аналіз оборотності оборотних засобів за наступними даними:
вартість оборотних засобів за планом складає 7500 тис. грн., фактично – 7900 тис. грн., коеф. Оборотності за планом 2,1, фактично – 1,2.
Література:
1. Грабовецький Б.Є. Економічний аналіз. Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ. 2007. - 191 с.
2. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навч. закладів, спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця - Житомир: ПП “Рута” 2003. – 680с.
3. Економічний аналіз /За ред. М.Г.Чумаченка. –К.:КНЕУ,2001.
4. Економічний аналіз господарської діяльності /Іващенко В.І., Болюх М.А., - К.: ЗАТ “Неглава” 1999. – 204с.
5. Житна І.П. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств. Навч. посібник: Переклад із рос. К.: Вища шк., 1992. – 191с.
6. Ковальчук М. Економічний аналіз діяльності підприємств АПК: Підручник. — К.: КНЕУ, 2004.
7. Мник Є.В. Економічний аналіз: Підручник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 412с.