Емоційні стани людини: настрій, афект, стрес, фрустрація. Візит в гості

СОДЕРЖАНИЕ: Психічні стани як психологічна характеристика особистості, їх характеристика та різновиди, відмінні риси. Порівняльна характеристика емоційних станів людини. Етичні норми щодо візиту в гості. Особливості та правила ділового етикету в Великобританії.

1. Емоційні стани людини: настрій, афект, стрес, фрустрація

Психічні стани - психологічна характеристика особистості, що відображає її порівняно тривалі душевні переживання. Психічний стан має чітко виражену, зазвичай однорідну, психічну модальність.

Задоволення чи незадоволення потреб породжує в людині специфічні переживання, які набувають різноманітних форм: емоцій, афектів, настроїв, стресових станів, фрустрації, власне почуттів (у вузькому розумінні слова) тощо.

Часто слова емоції та почуття використовуються як синоніми. У вузькому значені емоція - це безпосереднє, тимчасове переживання якогось постійного почуття.

Емоції можуть бути як позитивними, так і негативними. Наприклад, почуття насолоди, співпереживання на талановито поставленому спектаклі та страх як ставлення до певного об’єкта. Від страху людина може заціпеніти, а може у відчаї кинутись назустріч небезпеці.

Афективний стан проявляється в постійно наростаючому емоційному напружені; він є динамічним і яскраво вираженим, завжди має певне завершення. Може закінчитися задоволенням, коли несподівана подія, або очікувана неприємна розмова закінчилася щасливо.

За певних обставин сильне напруження може трансформуватися в енергію для виконання певної роботи.

У надзвичайно конфліктній ситуації афективний стан нерідко завершується сильним спалахом - афектом.

Афект - це короткочасна, бурхлива, надзвичайно інтенсивна емоційна реакція. Для нього є характерною надзвичайна сила прояву, він захоплює людину повністю. Надзвичайна сила та яскравість афекту поєднується з короткочасністю його прояву.

Нерідко в стані афекту змінюються звичайні установки особистості. Це відомо юристам, які, встановлюючи вину підсудного, зважають на те, чи був злочин скоєний свідомо чи в стані афекту.

У стані афекту подій, що відбуваються, сприймаються незвичайно (затуманюється мозок), у зовсім іншому світлі, звичайна поведінка ламається.

До афектів схильні люди з неврівноваженими процесами збудження та гальмування. Проте афект проявляється у людей невихованих, зухвалих, які не звикли контролювати свої почуття. Морально виховані люди, які мають тривкі навички культурної поведінки в товаристві уміють гальмувати небажані афекти.

Існують афекти, які мають позитивний характер. Наприклад, радість футбольних уболівальників, коли своя команда забиває гол.

Подібні афекти чи афективні стани вважаються нормальним явищем, а сильний і щирий їх прояв - навіть необхідним і корисним для повноцінного психічного та фізичного розвитку людини.

Настрій - це більш або менш тривалий емоційний стан, який забарвлює всі інші переживання та діяльність людини. Настрої вирізняються тривалості, виявленості, усвідомлення, тому кажуть про перехідний і стійкій настрій.

Настрій завжди має причину. Нею можуть бути: навколишня природа, події, людини (окремі чи група), діяльність чи її результат, стан здоров’я тощо.

Характерно, що настрій відбивається на поведінці, забарвлює діяльність людини, стимулює або пригнічує активність особистості.

Якщо людина в доброму, бадьорому настрої, то крізь призму його настрою труднощі здаються незначними, робота - цікавою, люди - привітними. Якщо настрій пригнічений, то все дратує, рішення не знаходяться, люди видаються злими.

Навчитися керувати настроєм можна і потрібно, для цього слід його аналізувати, контролювати, проводити автогенне тренування.

Стрес - це емоційний стан викликаний несподіваною та напруженою ситуацією.

Стресовими станами будуть дії в разі необхідності самому винести рішення, миттєва реакція в разі безпеки, поведінка в ситуації, що несподівано змінилася.

У стресовому стані важко здійснювати цілеспрямовану діяльність, переключення та розподілення уваги, виникає загроза загального гальмування чи повної дезорганізації діяльності.

При цьому навички і звички залишаються без змін і можуть заступити усвідомлені дії. За стресу можливі помилки сприйняття (наприклад, визначення чисельності супротивника, що несподівано зявиться), памяті (забування добре відомого), неадекватні реакції на несподівані подразники і т. д.

А втім, деяких людей незначний стрес може викликати приплив сил, активізацію діяльності, особливу ясність і чіткість думок.

Не можна визначити наперед, чи викличе дана ситуація стресовий стан людини. Поведінка у стресовій ситуації багато в чому залежить від особистих особистостей людини:

- Від уміння швидко оцінювати ситуацію;

- Від навичок миттєвої орієнтації за несподіваних обставин;

- Від вольової зібраності, рішучості, доцільності дій і розвитку витримки;

- Від наявного досвіду поведінки в аналогічних ситуаціях.

Крайня невдоволеність, блокад прагнень, що викликають тривке негативне емоційне переживання, можуть стати основою фрустрації , тобто дезорганізації свідомості і діяльності.

Не всяке невдоволення бажання, мотиву, мети викликає фрустрацію. Скажімо студент спізнився на лекцію, не дістав квитка, отримав догану. Однак ці випадки не завжди дезорганізують свідомість і діяльність студента.

Фрустрація може виникнути лише тоді, коли ступінь невдоволення вищій від того, що людина може витерпіти.

Фрустрація виникає в умовах негативної соціальної оцінки й самооцінки особистості, коли виявляються порушеними особистісно-значимі відносини.

Фрустрації найчастіше подаються натури, люди з підвищеною збудливістю, відсутністю гальмівних, зрівноважу вальних реакцій, незагартовані в битвах життя, погано підготовлення до незгод, труднощів, з недостатню розвинутими рисами характеру. Типовий приклад - розбещені діти.

Фрустрація виявляється як озлобленість, пригніченість, повна байдужість до оточення, необмежене самобичування. Вона може слабнути, щезати або посилюватися. Вона відбивається на випадкових людях, друзях, членах сімї.

2. Візит в гості

Непроханий та несподіваний візит - ознака дурного тону.

Це правило - не пуста формальність. Так як господарі напевно зайняті якими-то своїми, раніше запланованими справами, або відпочивають. Якщо когось не запросили в гості - це означає, що не можуть чи не бажають у даний час приймати гостей взагалі, або просто не хочуть бачити цю людину в своєму домі.

Якщо ви отримали запрошення зайти в гості, але не можете його використати, краще повідомити про це одразу.

Якщо за декілька днів або годин до назначеного часу несподівано виявляється, що які-то термінові справи не дозволяють вам прийти, повідомте про це господарів негайно, а не за 5 хвилин до початку застілля. Зрештою господарі розраховували на вас і потрібно дати їм час внести зміни в плани проведення вечора. Якщо людину чекали, а вона не прийшла та ніяк не дала про себе знати, залишивши господарів і гостей губитися в здогадках, - це грубе порушення етикету.

Нечемно питати, отримуючи запрошення: А хто ще запрошений?. Хоча заздалегідь назвати запрошеному усіх інших гостей - обов’язок того, хто запрошує.

Від запрошення краще не відмовлятись. Нечемно відповідати: Дякую, як-небудь заскочу; або Буду проходити мимо, зайду. У відповідь на такий вислів, якщо не говорять в голос, то хоча б подумки промовляють: Будете проходити мимо - проходьте мимо.

Якщо вас відверто, від душі запросили, але не вказали конкретний день і час, спитайте, попередньо подякувавши: В який час вам буде зручніше?.

Дітей можна брати з собою тільки в тому випадку, якщо там куди ви йдете, також є діти, та й то, заздалегідь отримавши дозвіл господарів.

Приходити раніше назначеного часу не слід. Це може відволікти увагу господарів від підготовки до прийому, останні хвилини самі турботливі та напружені, проте запізнюватись більш ніж 10-20 хвилин не потрібно. Якщо ж ви спізнились надто довго.

Гарно було б принести невеликі подарунки: які-небудь насолоди чи іграшки дітям, а господарці - красиву квітку або невеликий букетик.

Якщо стіл накритий людей на 6-7 почекайте, доки господарі покажуть, де вам сісти. На багатолюдній вечірці можна вибрати собі місце самому. Якщо ви очікуєте телефонного дзвінка, самі повинні будете подзвонити, сідаєте так, щоб йдучи до телефону, не довелося турбувати сидячих поруч.

Небажані теми для застільної бесіди: політика, релігія, хвороби.

Кращі теми: спорт, музика, заслуги і достоїнства спільних знайомих.

Украй непристойно говорити про відсутніх знайомих погано, у різких вираженнях, навіть якщо вони того заслуговують.

Гості сідають за стіл тільки за запрошенням хазяїв. Чоловіки - після того, як розсядуться усі жінки.

Не рекомендується починати їсти, поки частування не запропоновані всім гостям. Коли зявляються наступні блюда, дотримувати це правило не обовязково. Чоловіки чекають, поки не приступлять до їжі сидячі поруч дами.

У гостях не прийнято:

- Розпитувати хазяїв, у що обійшовся ремонт, де купували вазу, скільки коштує килим на стіні і т.п.

- Пропонувати господарям гроші замість зіпсованої чи розбитої речі (у тому випадку потрібно купити таку ж, бажано навіть кращу).

- Жартувати над своєю дружиною (чоловіком), хвастатися своїми знаменитими чи високопоставленими родичами чи друзями.

- Пропонувати господарям включити телевізор і невідривно дивитися на екран, не приймаючи участі в загальній розмові, або переривати бесіду, увесь час повертаючи голову убік екрана.

- Відмовлятися від частування, просити якісь конкретні блюда, яких немає на столі.

- Іти відразу після вечері.

Варто похвалити хоча б одне з блюд, а, встаючи з-за столу подякувати господарям за теплий прийом, за увагу і турботу.

Якщо один з гостей, що прийшли вдвох, вирішив піти, інший повинен приєднається до нього без усяких домовленостей, докорів і протестів. Будь-які дискусії на тему Йти чи залишитись можуть вестися тільки без свідків.

Не слід засиджуватися за столом і взагалі в гостях. Якщо господарі починають стурбовано говорити про завтрашні справи, а тим більше про те, що завтра вставати, - настав час прощатися. Варто піти до настання того моменту, коли ви стаєте зайвими. Тактовна людина уникає ситуації, коли тебе не треба, а ти є.

Прощаючись, необхідно подякувати господарям за доставлене задоволення. Не заводить запросити їх, у свою чергу, до себе. Якщо ви другий чи третій раз йдете з вечірки, улаштованої тою же людиною, без зустрічного запрошення, - це не чемно. Ідучи не розмовляйте в розкритих дверях. Відкривши двері, варто вийти без зволікання.

3. Особливості ділового етикету в Великобританії

Англійці воліють вести справи з тими партнерами, з якими їм уже приходилося контактувати. І чим триваліша історія взаємин, тим міцніше дружнє ставлення до партнера, тим більше імовірність того, що англійський бізнесмен піде на значні поступки. Тому особливо важливо не розчаровувати його при першій зустрічі.

Англійці приймають рішення досить повільно, зате на їхнє слово честі можна покластися. Англійські підприємці - прагматики, вони виявляють на переговорах гнучкість і підтримують ініціативу протилежної сторони.

Англійські бізнесмени дуже вміло уникають у бесіді гострих кутів. Англійці взагалі схильні до компромісу, до недоговорення, вони винятково обачні в словах і вчинках, уникають чи тверджень заперечень, оскільки це може привести до відкритого зіткнення думок. Щоб не зачепити співрозмовника і не зазнати критики самому, англійці замість слів так і ні вживають обороти начебто мені здається, я думаю, можливо, я не правий... і т.п.

У неофіційних бесідах англійці ретельно уникають таких тим, як особисте життя, професіональні успіхи, релігія; у розмовах з іноземцями вони не люблять обговорювати проблеми звязані з Північною Ірландією і життям королівської родини. Вони не терплять співрозмовників, що прагнуть хизуватися своєю чи ерудицією затверджують що-небудь дуже категорично.

В Англії зведена в лантух легка бесіда, що сприяє приємному розслабленню розуму, а аж ніяк неглибокодумний діалог і тим більше не зіткнення протилежних поглядів. Каскади красномовства розбиваються об стрімчак улюбленої англійської фрази: У чи ряд це може служити придатною темою для розмови!.

Що ж до улюблених англійцями тим, те це, насамперед, погода, спорт, садівництво, домашні тварини і т.п. Саме з обговорення таких чисто життєвих тим рекомендується починати комерційне переговори з англійськими партнерами.

Англійця безкорисно просити зробити в порядку виключення що-небудь що йде врозріз із правилами. Ні заклики до жалю, ні апеляція до здорового глузду, до логіки ситуації не набудуть дії, якщо для того щоб виконати прохання потрібно порушити яку-небудь інструкцію. Зате посилання на принципи чесної гри, апеляція до почуття справедливості, високо розвинутому в англійців роблять на них непереборне враження. Британець готовий люто захищати свої законні права, але з тією же готовністю він дотримує прав надані законом і іншими людьми.

Одна із самих популярних тем для дружньої бесіди - схильності й інтереси співрозмовників, звязані дозвіллям.

Ведучи переговори з англійськими бізнесменами підкреслюйте свої симпатії до британського народу і його ідеалів. Дайте зрозуміти, що загальнолюдські цінності для вас не менш важливі, чим комерційне інтереси.

Якщо діловий партнер запросив вас на ленч - не відмовляйтеся; обовязково організуйте щось подібне.

У Великобританії дуже тверді вимоги до пунктуальності. Перед початком ділової зустрічі запитаєте в партнера, яким кількістю часу він розташовує - так ви покажіть, що цінуєте його час.

Обмін рукостисканнями прийнятий тільки при першій зустрічі; у ходи подальших контактів англійці обмежуються усним привітанням.

Якщо ви коли-небудь, чи зустрічалися вели переговори з англійським бізнесменом, не забувайте посилати йому вітальні листівки до свят, передавати привіти його близьким. Англійці високо цінують такі знаки уваги.


Список використано ї лі тератури

1. “Психологія і педагогіка”. В.С.Лозниця. К. 1999 рік

2. “Діловий етикет”. І.Афанасьєв. К. 1998 рік

3. Конспект лекцій

Скачать архив с текстом документа