Функції держави

СОДЕРЖАНИЕ: Поняття функції держави. Поняття та зміст функції держави. Форми і методи здійснення функції держави в Україні. Види функцій держави. Видові групи функцій держави. Генеральна функція держави. Функції Української держави в сучасних умовах.

Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С.Сковороди

Кафедра історичних дисциплін

КУРСОВА РОБОТА

ФУНКЦІЇ

ДЕРЖАВИ

Виконав студент ІІІ курсу

історичного факультету

12 і/п групи

Печенізький С.В.

Харків 2007

Зміст

1. Глава І. Поняття функції держави.

1.1 Поняття та зміст функції держави.

1.2 Форми і методи здійснення функції держави

2. Глава II. Види функцій держави

2.1 Видові групи функцій держави

2.2 Генеральна функція держави

3. Глава III. Функції Української держави в сучасних умовах.

Висновок

Література


ВСТУП

Питання про функції держави на будь-якому етапі розвитку є одне з найважливіших в загальній теорії держави. Це обумовлено, по - перше, тим, що у функціях має місце прояв суті держави, її соціальне призначення. Тому пізнання функцій слугує передумовою пізнання головного і визначаючого у державі. По-друге, функції держави визначають її структуру. Іншими словами, структура державної діяльності визначається системою тих суспільних відносин, на які держава здійснює необхідний вплив, й її не можливо характеризувати у відриві від системи суспільних відносин, що регулюються державою. Зміни функцій, без сумніву, ведуть до змін структури. Тому функціональний метод пізнання є вихідним.

Питання про функції держави - це питання не тільки теорії, але і практики державного будівництва. Термін «функція» в перекладі з латинської мови означає «здійснити».

«Держава» - це є організація політичної влади домінуючої частини населення у соціальне неоднорідному суспільстві, яка забезпечує цілісність і безпеку суспільства, здійснює керівництво ним насамперед в інтересах цієї частини, а також «управління загальносуспільними справами (11,30). Перед державою завжди постає коло завдань, на вирішення яких вона спрямовує свої матеріальні ресурси, ідеологічні і політичні зусилля. Основні напрямки діяльності держави, в яких знаходять свій вираз її сутність, завдання і цілі, називають функціями держави.

У філософській і юридичній літературі можна нарахувати до двох десятків таких визначень. Але найбільш адекватним є наступне визначення: функції держави - це необхідний, однорідний, постійний цілеспрямований напрямок (бік) її діяльності, обумовлений обєктивними потребами розвитку з точки зору її внутрішніх і зовнішніх задач (10, 28).

Функції держави тісно повязані із завданнями, але не зводяться до них. Аналіз функцій держави повинен відповідати на головні питання:

1) що повинна робити держава на певному етапі свого розвитку і як?

2) на чому повинні бути сконцентровані зусилля їх органів і відомств?

Багато спеціалістів вважають, що функції держави - це перш за все певні напрямки діяльності держави, в яких виражається службова роль, завдання, цілі і закономірності розвитку. За допомогою функцій держава реалізує свої завдання і цілі, які стоять перед суспільством, чи можуть бути поставлені.

У звязку з цим функції існують не тільки реально, але і потенційно, як здібність або можливість до певної діяльності. Держава, яка не має здібностей або не може виконувати свої головні функції, є недієздатною повністю або частково.

Мета даної роботи полягає у розкритті суті функцій держави. Предметом роботи є безпосередньо сама держава. Основні задачі роботи:

1. Необхідно розкрити поняття і зміст функцій держави.

2. Розкрити суть форм і методів здійснення функцій держави.

3. Охарактеризувати види функцій держави.

4. Охарактеризувати функції держави в сучасних умовах.


1. ПОНЯТТЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ

1.1. Поняття та зміст функцій держави

Соціальна природа держави перш за все проявляється у функціях, так як будь-який феномен найбільш яскраво виражається тоді, коли він діє.

Держава виникла тому, що після розпаду родових структур, тільки вона могла забезпечити своєю організацією рішення загальних справ, обєднаних обмінними відношеннями індивідів.

Перед будь-якою державою постає більше або менше коло завдань, на вирішення котрих вона спрямовує свої матеріальні ресурси, ідеологічні та політичні зусилля. З всієї сукупності таких зусиль можна виділити деяку їх кількість, в яких виявляється сутність держави і без котрих вона не може повноцінно діяти як найважливіша складова частина політичної системи суспільства.

Головні завдання і цілі держави, на тій або іншій стадії її розвитку, обумовлюються економічними, політичними, соціальними та іншими умовами її існування. Виходячи з цього, основні напрямки її діяльності, тобто її функції, мають обєктивний характер, обумовлений потребами життя суспільства.

Здійснення функцій держави має постійний, систематичний характер і відбувається протягом всього часу існування обєктивно обумовлених завдань, що стоять перед державою.

У той же час державні функції не є щось раз і назавжди застигле і незмінне. Вони виникають, здійснюються і розвиваються у відповідності з тими завданнями, що належить виконувати державні у конкретних історичних умовах.

Таким чином, функції держави знаходяться в тісному звязку між собою і з тими суспільними відносинами, на які держава намагається активно впливати у відповідності зі своїми потребами, всією своєю політикою. Саме функції держави характеризують саму суть державного, впливу на суспільні відносини.

Необхідно, однак відмітити, що сучасною юридичною наукою запропонована трактована функція держави не тільки як напрямків її цінності, але й механізму державного впливу на суспільні процеси. І це вірно, так як виконуючи деякі функції в тих чи інших сферах життя суспільства, держава одночасно за допомогою реформ, які проводяться, різного роду перетворень, правового регулювання суспільних відносин, впливає на стан суспільних процесів. Здійснення конкретних функцій може як стабілізувати умови розвитку суспільства, так і посилювати кризове її становище.

Таким чином, функції держави можна визначити як основні напрямки її діяльності по управлінню суспільством, включаючи механізм державного впливу на розвиток суспільних процесів (7, 99).

Суттєвими ознаками функцій держави є:

1) стійка предметна діяльність держави, яка склалася в тій чи іншій сфері суспільного життя;

2) безпосередній звязок між сутністю держави й її соціальним призначенням, яка реалізується з допомогою відповідних функцій;

3) спрямованість функцій держави на виконання конкретних задач і досягнень тих чи інших цілей, які стають на кожному історичному етапі розвитку суспільства;

4) реалізація функцій здійснюється у визначених формах (частіше всього правових) і особливими методами, присутні державній владі.

Сутність держави і її соціальне призначення є вирішальними факторами у визначенні спрямованості діяльності держави, у постановці його цілей і задач на відповідному етапі розвитку суспільства.

Функції держави багатопланові, їх формування проходить в процесі становлення, укріплення в розвитку держави.

Послідовність виникнення функцій залежить від черговості задач, які стають перед суспільством в її історичному розвитку, цілей, які вона переслідує. Ці задачі і цілі не можуть бути мимовільними. Вони залежать від реальних умов, важливіші з яких: економічні можливості суспільства, потреби й інтереси суспільства, окремих соціальних проміжків і груп, можливості партнерства між ними, моральний і культурний рівень суспільства, професіоналізм державних структур та інше.

В різні історичні періоди пріоритетне значення набувають ті або інші задачі, цілі держави, а значить і різні її функції. На одних етапах центр ваги переноситься в сферу економіки, тому в діяльності держави ключове місце займає економічна функція, в інших - область політики, звідси - підвищена увага до реалізації функцій державної влади і тощо. Зникають одні функції, виникають інші.

Кожна функція держави має визначений зміст, оскільки передбачає діяльність в конкретній сфері суспільного життя.

Зміст функцій показує, що робить держава, чим займаються її органи, які питання вони вирішують. Зміст функцій не залишається незмінним на усіх етапах розвитку суспільства і держави. Особливо суттєві різниці у змісті функцій у держав, які належать до різних суспільно-економічних формацій. Великою своєрідністю різняться функції держави у періоди радикальних соціальних змін, перехідних етапів суспільства, революційних потрясінь. В суспільстві, де соціальна структура носить ярко виражений класовий характер, де класи або інші соціальні групи протистоять один одному перш за все за економічними ознаками, по відношенню до засобів виробництва, держава виступає в якості політичної організації економічно пануючого класу (класів). Вона обслуговує перш за все інтереси пануючого або домінуючого класу і здійснює організоване насилля по відношенню своїх класових противників.

В діяльності цивілізованої, демократично організованої держави пріоритетне значення набувають загальносоціальні начала, гуманістичні і демократичні принципи, розумне поєднання національних і інтернаціональних елементів. Сама ж держава виступає як організація, яка набуває загального інтересу і керує суспільством від його імені.

1.2. Форми і методи здійснення функцій держави

Що стосується методів здійснення державних функцій, то вони залежать від компетенції та форм діяльності відповідних державних структур, які на практиці організують здійснення функцій держави в межах своєї компетенції.

Функції держави не слід ототожнювати з функціями її окремих : органів. Функції держави - це основні напрямки її діяльності, якими зумовлена робота всього державного апарату і кожного з його окремих органів. Функції ж окремого органу держави говорять про соціальне призначення цього конкретного механізму держави і знаходять свій вираз і конкретизацію у компетенції державних органів, закріплених за кожним органом, у правах і обовязках.

Функції держави необхідно відрізняти і від окремих видів державної діяльності, які здійснюються або спеціально уповноваженими на те органами держави, або структурними підрозділами певної кількості органів (планування, статистична діяльність та ін.).

Слід також розмежовувати функції держави від форм і методів їх здійснення. Основними формами здійснення функцій держави є правотворчість, в цілому правове регулювання і безпосередня організаторська робота щодо здійснення правових настанов методами переконання, заохочення і примусу.

Змістом тієї або іншої функції держави виступає сам процес впливу держави через практичну діяльність її відповідних структур на певні, або на групу споріднених суспільних відносин.

Кожна конкретна функція держави поєднує у собі зміст, форми та методи здійснення відповідної гілки єдиної державної влади (законодавча влада, виконавча влада, судова влада), застосування якої повязане з особливостями конкретного обєкту державного впливу.

Це поєднання можна проілюструвати на прикладі здійснення функції охорони правопорядку законності, прав і свобод громадян. Для виконання завдань, що стоять перед цим напрямком державної діяльності, застосовуються всі її форми:

а) правотворча, правове регулювання шляхом видання відповідними державними органами нормативних актів, а також актів конкретних (актів застосування норм права), які спрямовані на зміцнення та охорону правопорядку, законності, визначення змісту та забезпечення здійснення прав і свобод громадян;

б) безпосередньої організаторської роботи при проведенні конкретних заходів, що стосуються вказаних питань (розподіл кадрів, їх навчання, здійснення нагляду за неухильним виконанням положень нормативних актів, організація цієї роботи і тощо).

При здійсненні функції, що розглядаються, використовуються і вказані методи:

а) переконання - шляхом правового виховання населення, проведенням різних профілактичних заходів;

б) заохочення - шляхом пропаганди досвіду та надання різних пільг та нагород колективам і особам, які не допускають правопорушень і беруть активну участь у боротьбі з ними;

в) примус - шляхом застосування до субєктів, які скоїли правопорушення, законних заходів покарання, перевиховування та спонукання до діяльності, спрямованої на усунення шкоди, що заподіяна такою поведінкою іншим субєктом.

Таким чином, для глибокого і всебічного аналізу тієї або іншої функції держави слід розглядати зміст, форми і методи здійснення відповідного напрямку державної діяльності.


2. ВИДИ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ.

2.1. Видові групи функцій.

Здійснення державних функцій - це складний і багатоплановий процес впливу держави, її відповідних структур на певне коло суспільних відносин. Багатство і особливості суспільних відносин обумовлюють існування у держави досить широкого кола відповідних функцій. Для зручності їх розуміння та вивчення на основі певних ознак функції держави поділяються на ряд видових груп.

1. За соціальним значенням державної діяльності функції поділяються на:

а) основні, що характеризують призначення держави. Найбільш загальні, найважливіші напрямки її діяльності на певному етапі розвитку. Вони здійснюються не окремими державними органами, а в різній мірі багатьма ланками державного апарату. Крім того, основні функції мають комплексний характер, їх обєктом є широке коло поріднених суспільних відносин, на які і впливає певна система напрямків державної діяльності.

До основних функцій держави відносяться, наприклад, функції оборони країни, захисту правопорядку, законності охорони прав і свобод громадян та ін.;

б) додаткові, що є складовими елементами основних функцій, але самі по собі не розкривають сутності держави. Так, в складі такої основної функції як оборона країни, можна виділити ряд допоміжних і укріплення збройних сил, розвиток науково-технічного прогресу для забезпечення їх озброєнням, забезпечення відповідних пропорцій військового і цивільного виробництва.

2. За сферами діяльності держави її основні функції поділяються на:

а) внутрішні функції, що здійснюються в межах даної держави і в яких виявляється її внутрішня політика.

До цієї групи відносяться такі функції: регулювання економічних відносин, організація суспільних робіт, охорона правопорядку, законності, прав і свобод громадян, соціальне обслуговування населення, охорона та раціональне використання природних ресурсів;

б) зовнішні функції, що забезпечують здійснення її зовнішньої політики.

Сюди відносяться такі функції як оборона країни, підтримання міжнародного миру, міжнародного економічного співробітництва.

Слід мати на увазі, що в державах різних типів і на різних етапах їх розвитку кількість і зміст як внутрішніх, так і зовнішніх функцій може змінюватися. Виходячи з конкретно-історичних умов їх існування, в деспотичних державах Давнього Сходу існувала функція розподілу і контролю за використанням водних ресурсів.

В наш час, з переходом до ринкових відносин, зміст цієї державної функції суттєво звужується. З визначенням курсу на побудову в Україні демократичної правової держави розширюється зміст і значення функції захисту правопорядку, законності, охорони прав і свобод громадян, а також функції соціального обслуговування населення.

3. За принципом розподілу влади функції держави поділяються на:

а) законодавчі;

б) управлінські;

в) судові.

Особливість даної класифікації полягає у тому, що вона відображає механізм реалізації державної влади. Кожна з названих функцій здійснюється, як правило, не одним, а сукупністю органів, які належать до визначеної гілки влади - законодавчої, виконавчої, судової.

4.Залежно від сфери суспільного життя державні функції поділяються на:

а) економічні;

б) політичні;

в) соціальні;

г) гуманітарні;

д) економічні;

ж) ідеологічні.

5. З точки зору тривалості їх здійснення у часі, державні функції поділяються на:

а) постійні функції, що здійснюються протягом всього часу існування держави.

До цієї групи відносяться, наприклад, функції охорони країни, охорони правопорядку та ін.;

б) тимчасові функції, що здійснюються лише протягом певного періоду існування держави.

Прикладом такої функції може бути функція придушення Радянською державою опору пануючих класів, які в результаті Жовтневої революції були усунуті від влади.

Всі функції держави діалектично розвиваються, основні стають другорядними (неосновними) і навпаки, одні зникають і зявляються нові, які раніше не існували.

2.2. Генеральна функція держави

Генеральна функція держави - це реалізація загальних справ, які забезпечують обєктивні передумови людського існування. До них відносяться:

• природні умови, забезпечення життя, здоровя людини та нормального середовища її проживання;

• соціально-культурні умови (загальна свобода, доступ до культурних цінностей, освіти, свобода творчості);

• економічні умови (приватна власність, свобода вибору занять і тощо);

• політичні умови (доступ до управління справами суспільства, реальна участь у ньому, можливість впливу на політичні рішення, які приймаються, гласність, тощо).

Генеральна функція держави реалізується в її зовнішніх і внутрішніх функціях.

Зовнішні функції держави

1. Інтегрування національної економіки у світову, залучення і підтримка іноземних інвестицій (сучасний світ характеризується економічною взаємозалежністю держав, склався світовий розподіл праці, приток іноземних інвестицій - джерело розвитку вітчизняної економіки);

2. Оборони (це виходить з призначення Збройних сил України виключно для захисту незалежності, територіальної цілостності держави й виконання міжнародних зобовязань);

3. Підтримка світового порядку (співробітництва з іншими державами в області боротьби з контрабандою, наркобізнесом, тероризмом; діяльність по збереженню миру, роззброєнню, ліквідації ядерної зброї);

4. Співробітництво з іншими державами у вирішенні глобальних проблем сучасності (тільки сумісні зусилля зможуть привести до зрушень у рішенні проблем, які стоять перед світовим суспільством: екологічної, сировинної, енергетичної, демографічної тощо).

Внутрішні функції держави

1. Забезпечення народовладдя через діючу в політичній сфері систему політичних інститутів, установ державних органів - представницькі органи, які вибираються народом і уповноважені від імені народу здійснювати державну владу у державі (наприклад, Верховна Рада України); органи місцевого самоуправління (наприклад, області районні та інші Ради народних депутатів - державні органи місцевого самоуправління; домові, вуличні, квартальні та інші комітети - органи територіального суспільного самоуправління), референдуми (загальнодержавні, місцеві).

2. Економічна (економіка має розвиток на основі саморегулювання, втручання держави обмежено й зводиться до виробу економічної політики, управлінню підприємствами й організаціями, які відносяться до державної власності, встановлення правових основ ринку, цінової політики, регулюванню зовнішніх економічних відносин і в період економічних криз, на перехідних етапах втручання держави в економіку збільшується).

3. Соціальна (зняття й помякшення соціальних протиріч шляхом фінансової, матеріальної, програмної та іншої підтримки тих, хто має потребу в соціальному захисті).

4. Економічна - забезпечення економічної безпеки населення.

5. Оподаткування - для формування бюджету держави.

6. Охорона і захист прав й свободи громадян (виконання цієї функції пов’язано перш за все з діяльністю органів правосуддя, прокуратури, внутрішніх справ).

7. Культурно-виховна (організація освіти, виховання, підтримка і розвиток науки, культури).


3. ФУНКЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

З переходом нашої держави до ринкових відносин, вільного підприємництва і конкуренції, визнанням прав кожного бути власником, з проведенням політичної реформи і затвердженням демократичної державності відбувається еволюція як внутрішніх, так і зовнішніх функцій Української держави.

Генеральною тенденцією в розвитку сучасних функцій держави є саморегулювання, початок самоорганізації та самодіяльності. Держава виконує тепер менш по обсягу, але обновлений набор функцій. При цьому регулювання деяких суспільних процесів держава здійснює жорсткими імперативними мірами, наприклад, податковою політикою, встановленням правил конкуренції, відповідальності за порушення економічної безпеки тощо. В інших сферах використовуються більш мякі засоби, наприклад, підтримка розвитку науки, культури та ін.

Аналіз реальної дійсності дозволяє зробити висновок, що сучасній Українській державі присутні такі внутрішні функції:

- забезпечення народовладдя;

- економічна соціальна функція;

- оподаткування;

- екологічна функція;

- функція охорони прав і свободи громадян, забезпечення законності і правопорядку.

До зовнішніх функцій слід віднести функції інтеграції у світову економіку, зовнішньо економічного партнерства і державної підтримки іноземних інвестицій; оборони країни; підтримки світового правопорядку: співробітництво з іншими державами по рішенню глобальних проблем сучасності (економічної, сировинної, енергетичної та ін.)

Торкаючись функції забезпечення народовладдя необхідно відмітити, що теорія держави і права до самого останнього часу намагається обійтись без поняття функції держави в політичній сфері. Безумовно, всі функції держави носять політичний характер, але в політичній області діє ціла система політичних інститутів, установ, державних органів, через які здійснюється функція народовладдя. Це перш за все представницькі органи, вибрані народом і уповноважені від імені народу здійснювати державну владу в державі, органи місцевого самоуправління, а також здійснення народом своєї влади безпосередньо, через референдум.

Зміст функцій забезпечення народовладдя складають:

1. Реалізація волевиявлення народу у формі законодавства (право творчості);

2. Забезпечення державного суверенітету, тобто здійснення вищої влади у відношенні своєї території і повітряного простору над нею: визначення правового положення конкретних територій і управління ними;

3. Офіційне представництво суспільства, тобто будучи носієм політичної влади, держава є як юридична особа, субєкт права. Разом з тим здійснення функцій забезпечення народовладдя передбачає наявність правових відношень між державою і суспільством, залежність держави від суспільства й відповідальність перед ним;

4. Захист конституційного ладу, який реалізується органами (конституційним судом), так і безпосередньо народом шляхом здійснення права всупереч любої спроби насильницьких змін або усунення існуючого конституційного ладу.

Економічна функція сучасної держави суттєво відрізняється від господарсько-організаційної (яка була раніше). В умовах розвинутих ринкових відносин, свободи підприємницької діяльності, різноманітність і рівність усіх форм власності, добросовісної конкуренції, економіка має розвиток на основі саморегулювання. Втручання держави тут має місце визначені межі. Воно зводиться, як правило до :

а) вибору економічної політики;

б) управління підприємствами і організаціями, які складають державну власність; їх коло повинно бути обмежено найважливішими галузями, які мають загальнодержавне значення, наприклад, ядерною енергетикою, діяльністю у космосі, транспортом, звязком тощо;

в) встановлення правових основ ринку та цінової політики, зокрема стимулювання державними засобами підприємництва і вільної праці, забезпечення рівноправності усіх форм власності, правового захисту власника прийняття мір для заборони монополізму і нечесної конкуренції, охорони прав споживача тощо;

г) регулювання зовнішньоекономічних відносин держави.

В період економічних криз, стану депресії, на перехідних етапах втручання держави в економіку збільшується. Це характерно, наприклад, для сучасного етапу розвитку України. Як свідчить економічна реформа, яка в теперішній час реалізується у нашій державі, не може бути результативною без активного впливу держави на розвиток економічних процесів. Звідси - великий масив законодавчих актів цієї області й економічні заходи, які проводяться державою, наприклад, приватизація жилого фонду, земельна реформа тощо.

Соціальна функція різноманітна по змісту і масштабна по обсягу діяльності. Головне її призначення - забезпечить суспільне благополуччя, створення рівних можливостей для усіх громадян в його досягненні. З цією метою держава повинна гарантувати зайнятість працездатного населення й справедливе розподілення суспільних благ. Важливою частиною соціальної функції є здійснення соціального захисту тих, хто потребує державної підтримки: інвалідів, багатодітних сімей і дітей у неповних сімях, безробітних, біженців тощо.

В цій функції найбільш яскраве вираження має загальносоціальний початок держава, тобто зняття або помякшення соціальних протиріч у суспільстві шляхом використання цивілізованих засобів їх вирішення і забезпечення людині належних умов життя за допомогою гарантування визначеного обсягу соціальних благ за рахунок держави.

В реалізації соціальної функції важливе місце належить проведенню державної політики в області освіти, науки, культури, здоровя громадян. В цих сферах соціальна функція здійснюється у формі державної підтримки (фінансової, матеріальної, програмної тощо) освітніх, виховних, наукових установ, а також установ культури. Що стосується управління організації їх роботи, то вони автономно вільні у своїй діяльності, й втручання держави тут не припустимо.

Безпосередньо прилягає до соціальної екологічна функція, яка обумовлена соціальним обовязком держави забезпечувати екологічне благополуччя громадян, їх економічну безпеку.

В умовах погіршення економічного стану в країні, ряді економічних катастроф на її території це направлення соціальної діяльності держави набуває самостійного значення. Інтенсивна експлуатація природного середовища у виробництві, порушення економічних вимог, шкідливі наслідки різного роду катастроф вимагають постійного втручання держави. Воно установлює правовий режим природовикористання, прийняття засобів при екстремальних екологічних ситуаціях, проводить рятувальні роботи, здійснює допомогу жертвам екологічного лиха й надає компенсації при нанесенні збитку здоровю і майновим інтересам громадян.

Важлива функція держави - оподаткування і збирання податків. Вона обумовлена тим, що бюджет держави, як і бюджет її регіональних одиниць, складається з різного роду податків, збору мита та інших обовязкових платежів.

Перехід України до демократичної правової держави вивів у розряд пріоритетних функцію захисту прав і свободи громадян, забезпечення законності і правопорядку.

Конституція України закріпила широке коло основних прав і свободи людини. Вони існують в якості не відчужених, які належать йому від народження. Держава гарантує кожному судовий захист його прав, свободи і законних інтересів.

Розглядаючи зовнішні функції держави, необхідно відмітити, що інтеграція України в світову співдружність суттєво змінила її зовнішню політику й призвела до признання ряду гуманістичних і загальнодемократичних норм і принципів в міждержавних відношеннях. Якщо раніше офіційна позиція нашої держави виходила з того, що дотримання прав людини сугубо внутрішня справа держави й не підпадає під дію міжнародного права, то на сучасному етапі Україна співробітничає з іншими країнами з питань захисту прав людини, а також у рішенні глобальних проблем світового значення.

Здійснення функцій інтеграції у світову економіку стало можливим з послабленням напруги між державами і переходом України до ринкових відносин. Ця функція основується на визнанні економічної взаємозалежності держав у сучасному світі.

Проблема економічної інтеграції грає важливу роль у збереженні мирового порядку і встановлення стабільних відносин між державами. Тому тяга України до інтеграції у світову економіку привела до створення у нашій державі нового механізму зовнішньо­економічної діяльності.

Функція зовнішньоекономічного партнерства і державної підтримки іноземних інвестицій тісно повязана з функцією інтеграції у світову економіку й по суті є її конкретизацією.

На сьогоднішній день широке розповсюдження отримали сумісні підприємства з іноземними капіталовкладеннями, які стали головною формою залучення у державу іноземних інвестицій.

Що стосується функції оборони, то в сучасних умовах вона базується на принципі підтримки достатнього рівня обороноздатності держави, що відповідає вимогам національної безпеки України, а її Збройні сили призначаються виключно для захисту незалежності і територіальної цілостності держави, а також для виконання міжнародних обовязків. Зміна орієнтирів у військовій політиці нашої держави обумовлена тим, що в сучасному світі посилюються процеси взаємної інтеграції економіки різних держав, співробітництва у застереженні погрози розвязання світових війн і воєнних конфліктів і як наслідок - зміцнюється міжнародна безпека.

Функція підтримки світового порядку передбачає діяльність по збереженню миру, застереження війн, роззброєння, ліквідація ядерної зброї. Процес оздоровлення міжнародної обстановки, укріплення довіря між державами зробили можливість досягти реального роззброєння і домовленості про обмеження ядерних випробувань тощо. Забезпечення світового правопорядку сприяє співробітництву нашої держави з іншими державами у таких сферах як боротьба з організованою злочинністю, зокрема контрабандою, наркобізнесом, тероризмом. Тут важливо боротися державі самостійно і вимагається міждержавне обєднання зусиль.

Функція співробітництва з іншими державами у рішенні глобальних проблем зявилась у постконфронтаційний період відношень між різними країнами, їх фундамент складає пошук взаємовигідних вирішень проблем, які торкають інтереси кожного народу і людства в цілому і вимагають міжнародного регулювання.

До числа таких глобальних проблем відносяться, наприклад, загальна зацікавленість світової співдружності у застереженні крупних екологічних катастроф, подібних аварії на Чорнобильській АЄС, яка переросла територіальні межі однієї держави. Обєднання міжнародних зусиль в цій області здійснюється для:

а) попередження промислових аварій;

б) готовності до надзвичайних ситуацій і для раннього повідомлення про них;

в) зниження серйозних наслідків катастроф.

Світова співдружність зацікавлена також у загальній охороні природних ресурсів і навколишнього середовища від крупномасштабної шкоди, що причиняється токсичними викидами промислового виробництва, витік нафти з танкерів і нафтопроводів, забруднення радіоактивними відходами тощо.

Наша держава співпрацює з іншими державами у питаннях збереження й захисту сприятливого глобального клімату як на двобічній, так і багатобічній основі, а також через відповідні міжнародні організації.

Таким чином, співробітництво України з іншими державами на міжнародній арені обумовлено взаємозалежністю всіх країн світу і визнання людських цінностей в якості головних орієнтирів у міждержавному спілкуванні.


Висновки

В роботі були розглянуті різні види функцій держави, а також функції держави в сучасних умовах, тобто при переході до демократичної правової держави.Відзначимо, що держава виконує надзвичайно багато функцій, які аналізуються загальною теорією держави і окремими галузевими науками і в першу чергу конституційним (державним) правом.

Існує багато класифікацій функцій держави. Це пояснюється різними класифікаційними критеріями. В якості основ класифікації вибираються обєкти і сфери державної діяльності, територіальний масштаб, спосіб державного впливу на суспільні відносини тощо.

Функції держави багатопланові, їх формування проходить в процесі становлення, укріплення і розвитку держави. Всі функції держави діалектично розвиваються, основні стають другорядними (неосновними) і навпаки, одні зникають і зявляються нові, яких раніше не існувало. Послідовність виникнення функцій залежить від черговості задач, які стають перед суспільством в її історичному розвитку, цілей, які вона переслідує. В різні історичні періоди пріоритетне значення набувають ті або інші задачі, а значить і різні функції держави. На одних етапах більше уваги приділяється сфері економіки, в інших-області політики. Таким чином, кожна функція держави має визначений зміст, оскільки передбачає діяльність в конкретній сфері суспільного життя.

З переходом України до ринкових відносин, з проведенням політичної реформи затвердження демократичної державності відбувається еволюція функцій держави. Генеральною тенденцією сучасних функцій держави є саморегулювання, початоксамоорганізації і самодіяльності. Але в період створення нової державності практично не можливо обійтись без хворобливого періоду нестабільності, так як держава і право перехідного періоду поєднують в собі всі елементи нового і старого, зароджуючи правові інститути і попередні юридичні норми.


ЛІТЕРАТУРНІ ПОСИЛАННЯ

1. Конституція України. К 1996

2. Алексеев С.С. Государство и право - М, 1994

3. Бандурко О. та ін. Право і держава - теоретичний аспект Право України, 1995 №11-е. 3-7.

4. Комаров С.А. Общая теория государства й права курс лекций. -М., 1996- с. 312.

5. Котюк В.О. Основи держави і права - К Вентурі 1995 - с. 176.

6. Кравченко В. Економічні функції держави Право України, 1993, №1-с. 10-12.

7. Морозова Л.А. Функции российского государства на современном этапе. Государство и право, 1993, №6 - с. 98-108.

8. Общая теория государства и права - М., Юрист.

9. Основы государства и права - Харьков, 1995.

10. Политические проблемы государства - М.: Институт государства и права РАН, 1993 - с. 182.

11. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави - К., 1994.

12. Спиридонов Л.И. Теория государства и права. - М., 1995 - с. 301.

13. Теорія держави і права - К.: Юрінформ, 1995 - с. 190.

14. Шестаєв Н.Т. Функции и структура государства: лекции по курсу Теория государства и права - М., 1992 - с. 28.

Скачать архив с текстом документа