Канада Економіко-географічна характеристика 2

СОДЕРЖАНИЕ: Реферат на тему: Економіко-географічна характеристика Канади Площа - близько 10 млн км . Населення 29 млн чоловік. Столиця - Оттава. Канада займає 2/5 материка Північна Америка і за своєю площею поступається тільки Росії. В адміністративному відношенні вона поділяється на 10 провінцій, які мають самоврядування, та 2 території.

Реферат на тему:

Економіко-географічна характеристика Канади

Площа - близько 10 млн кмг . Населення - 29 млн чоловік. Столиця - Оттава.

Канада займає 2/5 материка Північна Америка і за своєю площею поступається тільки Росії. В адміністративному відношенні вона поділяється на 10 провінцій, які мають самоврядування, та 2 території. Вирішальною особливістю її географічного положення е сусідство із США. Довжина кордону між двома країнами (без Аляски) перевищує 6 тис. кілометрів. З розвитком комунікаційної техніки нове значення набуває факт виходу Канади одразу до Атлантичного, Північного Льодовитого і Тихого океанів та простягання ЇЇ території за межі Полярного кола.

Природно-ресурсний потенціал. Половину території Канади займають гори, субарктичний і арктичний пояси. Та в цілому країна має сприятливі природні умо­ви і дуже багаті ресурси. Особливо в розрахунку на одного жителя. Південна части­на Канади лежить у помірному поясі й одержує достатньо тепла та опадів. Третина всієї площі вкрита продуктивними хвойними і листопадними лісами, що простяглися широкою смугою через материк від острова Ньюфаундленд до Аляски. Степи-прерії займають менш як 5 % площі, або 450 тис. км2 . У країні багато озер. Повно­водні річки, часто з зарегульованим стоком, багаті на гідроенергію. В надрах знаходяться величезні поклади палива, металевих і неметалевих корисних копалин. Го­ловна «комора» країни - Канадський щит з рудами різних металів і Внутрішні рівнини з паливно-енергетичними ресурсами.

У Канаді створено багато національних парків і чимало робиться для охоро­ни природного середовища.

Населення. Канада за своїм походженням є країною переселенського капі­талізму. Іммігрують у Канаду і нині. Аборигени-індіанці та ескімоси становлять тільки 2 % сучасних жителів. Вони живуть у північних районах з екстремальними природними умовами. Колонізацію Канади першими почали французи, які рухались зі сходу і закріпилися уздовж річки Св. Лаврентія. Так вяникла «нижня2, або фран­цузька, Канада (нині провінція Квебек). Активнішими виявилися англійці. Вони ру­халися з півдня з боку Великих озер і утворили «верхню, або англійську, Канаду (нині провінція Онтаріо). Згодом вся Канада була захоплена Англією. Нині 63 % на­селення - це англомовні канадці і 25 % - франкомовні. І англійська, і французька мова е державними. Проте англо-французький дуалізм триває. В основі його знахо­дяться не стільки етнічні, скільки економічні причини: господарство Квебеку розви­вається не так швидко, як провінції, де кількісно переважають англоканадці.

Інші етнічні групи, як правило, також є нащадками іммігрантів з Європи. На межі XIX і XX ст. у Канаду переселилися 170 тис. українців, переважно селян. Вони оселилися в степах-преріях компактними групами, що сприяло збереженню рідної мови і культурної спадщини. Центром української імміграції стало місто Вінніпег - своєрідні «ворота в прерії». На площі міста біля провінційного парла­менту встановлено памятники Тарасу Шевченку та Івану Франку. Нині канадців українського походження - близько 550 тис. чоловік. Це нащадки перших і більш пізніх переселенців. Живуть вони в містах, в тому числі і за межами степових провінцій. За своєю кількістю українська етнічна група є четвертою, після англійської, французької та німецької. Переселенці з України зробили вагомий внесок в освоєння степових районів і в розвиток інших сфер життя Канади.

Канада є однією з найменш заселених країн світу. Пересічна густота населен­ня не досягає 3 чол. на 1 км2 , «Обжита» Канада - це вузька смуга вздовж кордо­ну зі США. Але і ця країна-смужка не становить собою одного цілого, а розривається на частини Аппалачськими горами, Канадським щитом і Кордильєрами Провідну роль відіграють південні райони провінцій Онтаріо і Квебек. У природному відношенні - це лісостепова зона з помірним вологим кліматом. Звідси почалася колонізація. Нині тут мешкає 2/3 населення і пересічна густота його перевищує 150 чол. на 1 км2 . Двома другорядними ареалами скупчення населення І південь степових провінцій (Манітоба, Саскачеван і Альберта) і південний захід провінції Британська Колумбія.

Більшість канадців проживає у містах, які за своїм виглядом і особливостямі діяльності нагадують міста США. Вони також зазнали субурбанізащї. Найбільш міста - Торонто і Монреаль. Це - головні фінансово-торгові, управлінські, транс портні, наукові і культурні центри країни.

На стику Англійської і Французької Канади спеціально побудована столиця федерації - місто Оттава. З інших міст швидко розвиваються «столиця Далекого Заходу» - Ванкувер і «столиці нафти і газу» - Едмонтон і Калгарі. З ресурсними галузями і освоєнням північних районів повязана значна кількість територіально розкиданих маленьких поселень. Для них характерний міський спосіб життя, але часто вони відірвані від зовнішнього світу. На фермах людей залишилось дуже мало.

Господарство. Канада входить до провідних індустріально розвинутих держав світу. Це дуже багата, з високим рівнем життя населення країна. Економіка Кана­ди тісно інтегрована зі СІНА. Разом вони утворюють зону вільної торгівлі. Майже 3/4 канадського експорту і 2/3 її імпорту припадає на США. Американські Ін­вестиції в Канаді і, відповідно, американський вплив на Канаду - дуже значні. Особливістю господарства Канади є аграрно-сировинна спеціалізація в світовому поділі праці. Вигідність такої спеціалізації грунтується на величезному природно-ресурсному потенціалі і на наявності поряд ємного ринку США. Зайнятість в екс­портних галузях внаслідок використання сучасної техніки і технології - незначна, Водночас багато працюючих в інших галузях обслуговують експортний сектор.

Експортними галузями стали гірничодобувна промисловість, кольорова металургія, енергетика, лісова і целюлозно-паперова промисловість та зернове господарство, їх продукція й досі становить 3/5 вартості канадського експорту. За видобутком і експортом залізної руди, міді, цинку, свинцю, нікелю, молібдену, ко­бальту, титані, золота, срібла, платини, урану, нафти, природного газу, вугілля, аз­бесту, калійних солей і сірки Канада посідає одне з перших місць у світі. Залізну руду добувають на півострові Лабрадор. Головні центри добування кольорових ме­талів знаходяться в межах Канадського щита і в Кордильєрах. Збагачують руди по­ряд з рудниками і карєрами. Підприємства кольорової металургії розміщені біля збагачувальних фабрик або в портових містах. Поклади нафти і природного газу, як і камяного вугілля, знаходяться на Внутрішніх рівнинах у провінції Альберта. Трубопроводами нафту і природний газ транспортують у Приозеря Канади і США та Тихоокеанські штати США. Історія гірничодобувної промисловості Канади налічує вже понад сто років. Багато родовищ, центрів обробки сировини і виплав­ки кольорових металів відомі не тільки всередині країни, а й за її межами.

Канада е великим виробником електроенергії, 2/3 якої дають гідроелектро­станції, їх будують і на малих, і на великих річках. Основний район виробниц­тва гідроелектроенергії - південно-східний край Канадського щита в провінціях Квебек і Онтаріо. Тут використовують потенціал багатьох річок, які впадають у річку і затоку Св. Лаврентія. Нині здійснюється один з найбільших у світі гідро­енергетичних проектів - будівництво каскадів потужних гідроелектростанцій на річках, які стікають з Канадського щита на північ у Гудзонову затоку і затоку Джеймс. Освоюється потенціал кордильєрських річок. Дешева електроенергія використовується для потреб кольорової металургії та целюлозно-паперової про­мисловості і передається в США лініями електропередачі,

Розробляють лісові багатства Канади як на сході, в провінціях Квебек і Онтаріо, так і на заході, в провінції Британська Колумбія. За виробництвом пиломатеріалів і паперової маси Канада поступається тільки США, а за їх експортом посідає перше місце в світі. Як виробник і експортер газетного паперу вона не знає рівних. Целю­лозні і паперові фабрики побудовані біля річок, якими транспортується сировина та які дають енергію і воду. Особливо багато фабрик на лівих притоках р. Св. Лаврентія. Збір зерна в Канаді становить 50-60 млн тонн. Вивозять пшеницю і ячмінь. Як експортер зерна країна стоїть на другому місці в світі після США. Зернове госпо­дарство зосереджене в степах-преріях, що розташовані між Канадським щитом і

Кордильєрами на півдні степових провінцій. Вони є північним продовженням прерій США. Як і в США, це один з головних сільськогосподарських районів світу. Характерною рисою експортних галузей Канади є те, що вони розміщені не стільки в «обжитій» частині, скільки в малолюдних районах з екстремальними природни­ми умовами, їх дальший «рух на Північ* спирається на використання новітньої техніки, створення окремих «осередків» з незначною кількістю жителів. Освоєння північних районів не збігається з поняттям ріст населення.

Обробна промисловість Канади практично представлена всіма галузями сучас­ного виробництва. Якщо не брати до уваги експортний сектор, то всі вони працю­ють переважно на внутрішній ринок. Значний експорт автомобілів еквівалентний їх імпорту. Провідна галузь обробної промисловості Канади - машинобудування. Найбільшого розвитку дістало виробництво транспортних засобів (автомобілів, літаків, тепловозів, суден і снігоходів), машин для сільського господарства, устат­кування для лісопаперової і гірничої промисловості. Водночас канадський імпорт на 2/3 складається з електроніки, засобів звязку, приладів і промислового облад­нання. Добре розвинуті чорна металургія, хімічна, легка і харчова промисловість. На відміну від підприємств експортного сектора, всі ці галузі знаходяться в «об­житій» Канаді. Більше того, для них характерна висока територіальна концент­рація на півдні провінції* Онтаріо і Квебек, де виробляється понад 4/5 всієї про­мислової продукції. Особливо багато промислових міст розташовано на між-озерній рівнині, яку називають «півостровом Онтаріо», та в долині річки Св, Лав­рентія. Уже нині тут помітні ознаки майбутнього мегалополіса, що простягати­меться майже по прямій лінії на 1 200 км між містами Уїнсор і Квебек. Разом з тим - це головний «промисловий пояс» Канади. Він вигідно розташований не тільки усередині Канади, а й глибоко заходить у найбільш населену і економічно важливу частину США. Враховуючи відкритість кордонів і тісні господарські звязки між двома країнами, можна говорити про існування єдиного міждержав­ного міського і промислового утворення в цій частині Північної Америки.

Сільське господарство, яке забезпечує потреби внутрішнього ринку, також сконцентроване на півдні провінцій Онтаріо і Квебек. Розвинуті мясне і молоч­не тваринництво, птахівництво, вирощування овочів і фруктів. Вагоме місце в країні належить рибальству.

Транспорт. Канада має сучасну транспортну систему. Особливу роль у ній відіграють трансконтинентальні магістралі: залізниці і шосе, що перетинають кон­тинент від Атлантичного до Тихого океану вздовж кордону зі США. Активно експ­луатується водний шлях річки Св. Лаврєнтія і Великих озер. Багато робиться для того, щоб продовжити сезон навігації (біля Монреаля річка вкривається кригою на 4-5 місяців). Головна роль у перевезенні людей, як і в США, належить власним ав­томобілям, а на далекі відстані - авіації. Специфічно канадською є проблема транс­порту в необжитих північних районах, у тому числі і в Арктиці. Залізниці поступо­во простягаються все далі на північ. Аляскинське шосе, яке зєднує основну територію США з Аляскою, перетнуло західну Канаду з півдня на північ. Побудовано шо­се «Маккензі» і ще тисячі кілометрів доріг за програмою «Дороги до ресурсів». Зви­чайним для віддалених районів став повітряний звязок. Широко використовуються снігоходи. Головними морськими портами є Монреаль і Ванкувер, аеропортами - То­ронто, Монреаль та Ванкувер.

Скачать архив с текстом документа