Методи аудиторського контролю

СОДЕРЖАНИЕ: РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Метод аудиторського контролю Аудиторський контроль, здійснюючи функції управлін­ня, досліджує процес розширеного відтворення суспільне необхідного продукту згідно із законодавством і норматив­но-правовими актами, які забезпечують раціональне госпо­дарювання в умовах ринкової економіки.

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

Метод аудиторського контролю

Аудиторський контроль, здійснюючи функції управлін­ня, досліджує процес розширеного відтворення суспільне необхідного продукту згідно із законодавством і норматив­но-правовими актами, які забезпечують раціональне госпо­дарювання в умовах ринкової економіки. У процесі функціо­нування аудиторський контроль сформував свій метод у системі прикладних економічних наук. Метод аудиторського контролю у здійсненні своїх функцій характеризується ви­користанням загальнонаукових і власних методичних прийо­мів контролю розширеного відтворення суспільне необхід­ного продукту.

Характеристика методу аудиторського контролю пред­ставлена на рис. 1.

Загальнонаукові методичні прийоми дослідження грунтуються на методах філософії. Метод (від грец. теі1іо(1о5 — дослідження) — це спосіб дослідження, який визначає під­хід до обєктів, що вивчаються, планомірний шлях науково­го пізнання і встановлення істини. Метод філософії є істин­но науковим методом пізнання світу, відображення законі» розвитку мислення, а також законів розвитку самого мис­лення.

Загальнонаукові методичні прийоми включають аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, аналогію і моделювання, абстрагування і конкретизацію, системний аналіз, функціо­нально-вартісний аналіз.

Аналіз — це прийом дослідження, який включає вивчен­ня предмета уявним або практичним розчленуванням його на складові обєкти (частини обєкта, його ознаки, власти­вості, відносини). Кожну із виділених частин аналізують ок­ремо в межах одного цілого (комплексна ревізія виробничої і фінансово-господарської діяльності обєднання та ін.).

Синтез (від грец. шпіНеш — сполучення, поєднання, скла­дання) — прийом вивчення обєкта в цілісності, в єдності і взаємозвязку його частин. У аудиторському контролі син­тез повязаний з аналізом, оскільки дає змогу обєднати обєк­ти, розчленовані в процесі аналізу, встановити їхній звязок і пізнати предмет як єдине ціле (контроль виконання дого­ворів на поставку продукції та ін.).

Індукція (від грец. іпаисііоп — наведення) — прийом дос­лідження, при якому загальний висновок про прикмети мно­жини елементів обєкта складають на основі вивчення не всіх прикмет, а лише частини елементів цієї множини, тобто способом виведення висновків від окремого до загального (ревізію дебіторської заборгованості здійснюють спочатку за даними аналітичного, а потім — синтетичного обліку та ін.).

Дедукція (від лат. аеаисііоп — виведення) — досліджують стан обєкта в цілому, а потім його складових елементів, тобто висновки від загального до окремого (ревізію дебі­торської заборгованості спочатку проводять за даними син­тетичного, а потім — аналітичного обліку та ін.).

Аналогія — прийом наукових висновків, завдяки якому досягають пізнання одних обєктів на основі подібності їх ;і іншими. Прийом аналогії, грунтуючись на подібності дея­ких сторін різних обєктів, становить основу моделювання, яке застосовується в аудиторському контролі.

Моделювання — прийом наукового пізнання, що грунту­ється на заміні обєкта, явища, які вивчають, на їх аналог, модель, що має істотні прикмети оригіналу.

У аудиторському контролі застосовують організаційні моделі проведення контрольно-аудиторського процесу -стандарти.

Абстрагування (від лат. аЬзІгаНеге — відволікати) — при­йом відволікання. При цьому методом абстракції перехо­дять від конкретних обєктів до загальних понять і законі» розвитку (наприклад, перевіряють стан контролю трудової дисципліни в окремих підрозділах підприємства і, абстрагую­чись, роблять висновки в цілому).

Конкретизація (від лат. сопсгеіш — густий, твердий) — дослідження обєктів у всій різнобічності їх, у якісній бага­тогранності значень реального існування (на відміну від абстрактного) обєктів. При цьому досліджують стан обєк­тів за певними конкретними умовами існування їх та істо­ричного розвитку, виявлення у процесі контролю непро­дуктивних витрат за місцями утворення їх — підрозділами, підприємствами тощо.

Системний аналіз — вивчення обєкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему. Системний аналіз у аудиторському контролі передбачає оцінку поведінки

обєктів як системи з усіма факторами, що впливають на його функціонування. Цей прийом широко використовують у аудиторському контролі, оскільки він дає змогу застосувати системний підхід до оцінки виробничої і фінансово-госпо­дарської діяльності всіх ланок народного господарства. У практиці досліджень системний аналіз передбачає викорис­тання таких методик:

процедур теорії дослідження операцій для кількісної оцін­ки обєктів дослідження;

аналізу систем для дослідження обєктів в умовах невиз­наченості.

Функціонально-вартісний аналіз — вивчення обєктів на стадії інженерної підготовки виробництва, яка включає про­ектування і синтез складних систем у процесі дослідження функціонування їх (проектування і оцінка економічної ефек­тивності технологічних процесів тощо).

Власні методичні прийоми аудиторського контролю — це специфічні прийоми, вироблені практикою на основі до­сягнень економічної науки. Формуються ці прийоми залеж­но від цільової функції науки та її загальнонаукових прийо­мів і характеризуються взаємним проникненням в однорідні галузі наук. Так, наприклад, методичні прийоми аудиторсь­кого контролю розвинулись на основі бухгалтерського облі­ку і економічного аналізу, статистики та інших економічних наук. Разом з тим методичні прийоми аудиторського кон­тролю застосовуються в дослідженнях інших економічних наук (управління, маркетинг, фінансування, кредитування та ін.).

Методичні прийоми аудиторського контролю можна обєднати в такі групи: органолептичні, розрахунково-аналі­тичні, документальні, узагальнення і реалізації результатів контролю.

Органолептичні — інвентаризація, контрольні заміри ро­біт, вибіркові і суцільні спостереження, технологічний та хіміко-технологічний контроль, експертизи, службове розслі­дування, експеримент.

Інвентаризація — перевірка обєктів контролю в натурі органолептичним (від грец. ощапоп — знаряддя, інструмент) способом.

Суть цього прийому контролю полягає в тому, що пере­вірка наявності і стану обєіггів визначається оглядом, підрахунками, зважуванням, обмірюванням. У аудиторському контролі застосовується як основний методичний прийом фактичного контролю збереження товарно-матеріальних цін­ностей і коштів, а також стан розрахунково-кредитних сто­сунків та інших активів і пасивів обєднання, підприємства. Інвентаризація застосовується всіма видами фінансово-гос­подарського контролю. Особливе значення у забезпеченні збереження власності вона має при здійсненні внутрішньо­господарського контролю (аудиту) і є основним прийомом поточного контролю.

Контрольні заміри робіт — прийом фактичного контро­лю, що застосовується установами банків при перевірці ви­конаних будівельно-монтажних робіт, а також іншими кон­тролюючими органами при проведенні фактичного контролю обсягів виробництва, робіт і послуг. Цей методичний при­йом використовують також на транспорті, в торгівлі, про­мисловості.

Вибіркові спостереження — прийом статистичного кон­тролю якісних характеристик господарського процесу. Вико­ристовується у аудиторському контролі тоді, коли суцільний контроль технічно неможливий (при визначенні дефекті» товарів, які надійшли у торгівлю; часу, витраченого покуп­цем на придбання товару, тощо).

Суцільні спостереження — прийом статистичного контро­лю фактичного стану обєктів, які вивчають, наприклад, про­ведення хронометражних спостережень при контролі норм виробітку, використання робочого часу працівників за звіт­ний період тощо.

Технологічний контроль — прийом контролю інженерної і технічної підготовки виробництва, а також якості продукції, яку випускають, її відповідності технічним умовам, що пе­ревіряють відділ технічного контролю (ВТК) та інші служби підприємства в процесі попереднього, поточного і заключ­ного контролю виробництва. Одним із видів технологічного контролю є контрольний запуск сировини і матеріалів у ви­робництво для перевірки оптимальності технології вироб­ництва, обгрунтованості норм витрат матеріальних ресурсін і повноти виходу готової продукції.

Хіміко-технологічний контроль — прийом контролю якості сировини і матеріалів, які використовуються у виробництві продукції, а також якісних характеристик виробів. У гро­

мадському харчуванні застосовується для встановлення ка­лорійності, смакових якостей, повноти додержання рецеп­тур страв та інших якісних і кількісних показників про­дукції. Здійснюється цей вид контролю лабораторним ана­лізом, перевіркою продукції на технологічному конвеєрі, фінішній стрічці та іншими способами.

Експертизи різних видів — прийоми експертних оцінок, що застосовуються технологічними, судово-бухгалтерськи­ми, криміналістичними, товарознавчими та іншими експер­тизами при дослідженні спеціальних питань, повязаних з аудиторським контролем. До експертиз вдаються тоді, коли у складі аудиторів немає відповідних фахівців або за виявле­ними аудитом правопорушеннями порушено цивільну чи кримінальну справу.

Експертиза проектів і кошторисної документації — при­йом перевірки технологічного рівня, прогресивності норм і нормативів, організації та індустріалізації будівництва, ві­дображених у проектно-кошторисній документації на спо­рудження обєктів і придбання обладнання, яке потребує і не потребує монтажу. Здійснюють експертизу спеціальні під­розділи підприємств-замовників проектно-кошторисної до­кументації, а на великих будовах — спеціальні державні установи.

Службове розслідування — сукупність прийомів перевір­ки додержання посадовими особами, а також робітниками і службовцями нормативно-правових актів, що регулюють виробничі відносини у різних ланках народного господарст­ва. Застосовуються ці прийоми в основному при перевірці скарг трудящих, вивченні причин порушення чинного зако­нодавства, заподіянні матеріальних збитків тощо.

Експеримент — науково поставлений дослід відповідно до мети аудиторського контролю для перевірки результатів процесів, які планують або виконані. Проводять експери­мент за чітко визначеними умовами, які дають змогу стежи­ти за ходом запланованого процесу.

Розрахунково-аналітичні — економічний аналіз, статис­тичні розрахунки, економіко-математичні методи.

Економічний аналіз — система прийомів у аудиторському контролі для розкриття причинних звязків, що зумовлюють результати явищ і процесів. Застосовується економічний аналіз при попередньому, поточному і заключному контролі

виробничої і фінансово-господарської діяльності обєднань і підприємств.

Статистичні розрахунки — прийоми одержання таких величин і якісних характеристик, яких немає безпосередньо в економічній інформації підконтрольного підприємства. Застосовуються вони при потребі відтворення реальних кількісних відношень виправлення приблизних величин або переходу від одних величин до найбільш точних характе­ристик якісних звязків і відношень. За допомогою статис­тичних розрахунків у аудиторському контролі розрахову­ють коефіцієнти трудової участі членів бригади, викорис­тання обладнання і виробничих потужностей, ритмічність випуску продукції, динаміку виконання плану виробництва тощо.

Економіка-математичні методи застосовуються в ауди­торському контролі при визначенні впливу факторів на ре­зультати господарських процесів з метою оптимізації їх на стадп планування і проектування, а також після завершення господарських процесів, якщо іншими методичними прийома­ми встановити взаємозвязки факторів неможливо, напри­клад оптимізація маршрутів перевезення вантажів і пасажи­рів автомобільним транспортом, кореляційний аналіз собі­вартості продукції, витрат виробництва, виконання планів виробництва та ін.

Документальні — інформаційне моделювання, досліджен­ня документів, камеральні перевірки, нормативно-правове регулювання.

Інформаційне моделювання — це інформаційна сукупність, яка представляє контролюючий обєкт у вигляді моделі. При формуванні інформаційної моделі необхідно забезпечити повноту характеристики обєкта контролю, вибір істотних змінних і подання їх у формі інформаційного об­разу. Метою моделювання в контролі є одержання необ­хідної інформації про обєкт для вивчення його стану, участі в процесах розширеного відтворення суспільне необхідного продукту, виявлення відхилень і збуджень у них, прийняття рішень щодо регулювання у межах заданих планових па­раметрів. При моделюванні використовується нормативно-правова, договірна, облікова, звітна та інша інформація про обєкти. При цьому контролюють обєкти основних фондів, товарно-матеріальні цінності, кошти та інші засоби, відоб­

ражені в системі планової, договірної, пормативпо-правової та облікової інформації.

Дослідження документів — прийоми документального контролю достовірності, доцільності, ефективності госпо­дарських операцій, відповідності їх законодавчим та порма-тивпо-правовим актам, що регулюють процес розширеного суспільного виробництва.

Камеральні перевірки — прийом документального контро­лю проектпо-кошториспої документації по капітальних вкла­деннях, а також документів на виконання будівельно-мон­тажних робіт, які подають установі банку, що здійснює кон­троль за фінансуванням капітальних вкладень із державного бюджету. Застосовуються також податковими службами для контролю звітності, до проведення контрольної перевірки її на підприємстві.

Нормативно-правове регулювання — система прийомів, що використовуються в аудиторському контролі для виявлення порушень нормативних і правових актів у процесі госпо­дарських і фінансових операцій.

Узагальнення і реалізація результатів контролю — су­купність прийомів синтезування результатів контролю і прий­няття рішень щодо усунення виявлених недоліків у фінан­сово-господарській діяльності підприємства і запобігання їм у майбутньому. До таких прийомів відносять: групування недоліків, документування результатів проміжного контро­лю, аналітичне групування, слідчо-юридичпе обгрунтуван­ня, систематизований виклад недоліків у акті (висновку) аудиту, прийняття рішень за результатами аудиту, контроль за виконанням прийнятих рішень.

Групування недоліків — систематизація і узагальнення недоліків і порушень нормативно-правових актів у процесі господарської діяльності за економічною однорідністю, ча­сом проведення і важливістю. Процедури групування зас­тосовують при перевірці документальної достовірності ре­зультатів контролю. Групування передбачає хронологічну послідовність, систематизований і хропологічпо-системати-зоваппй способи.

Хронологічна послідовність — спосіб групування недоліків і порушень порматнвпо-правових ак­тів, виявлених у процесі дослідження документів. При цьому документи перевіряють у такому порядку, в якому їх було

згруповано при бухгалтерській обробці і зброшуровано у папки за звітними періодами. Перевірка документів способом хронологічної послідовності дещо ускладнює роботу ауди­тора, оскільки треба користуватися одночасно нормативно-правовими актами, методичними, інструктивними і довід­ковими матеріалами, що створює перепони для вивчення кожної операції окремо і у взаємозвязку з іншими однорід­ними операціями. Тому цей спосіб використовують у разі аудиту невеликих субєктів господарювання.

Систематизований спосіб групування дас змогу виявити недоліки при дослідженні однорідних доку­ментів за весь контрольний період. При цьому спочатку перевіряють документи, що відображують касові операції, потім — товарні, розрахункові та ін. Цей спосіб дає змогу більш глибоко вивчати окремі операції і процеси. Недолі­ком його є відсутність хронологічної послідовності групу­вання недоліків і ускладнення інформаційних звязків між однорідними господарськими операціями (касові, банківські операції, підзвітні суми, витрати тощо).

Хронологічн о-с истематизований спо­сіб — це мішане групування, яке полягає в тому, що ауди­тор виявляє недоліки в хронологічній послідовності, систе­матизує їх за економічною однорідністю операцій (касові, банківські, товарні, розрахункові). Перевагою цього способу є те, що аудитор перевіряє всі господарські операції послі­довно і взаємоповязане. Так, касові операції в хронологіч­ній послідовності перевіряють із банківськими, підзвітними сумами та ін. Проте цей спосіб потребує від аудитора пог­либлених знань нормативно-правових актів з питань госпо­дарської діяльності обєднань, підприємств.

Документування результатів проміжного контролю — цс спосіб оформлення результатів контрольних дій на проміж­них стадіях аудиту або перевірки, наприклад складання акта вибіркової інвентаризації товарно-матеріальних цінностей і розрахунків із постачальниками, покупцями і підрядчика­ми, дебіторами і кредиторами, ревізії коштів у касі та у під­звітних осіб.

Аналітичне групування — це сукупність прийомів статис­тичних групувань за однорідністю ознак підконтрольних обєктів та виявлених недоліків. Використовується цей при­йом при складанні таблиць аналізу факторів, які негативно

впливають на виконання плану випуску і реалізації про­дукції, виникнення браку виробів; розрахунок природних втрат товарно-матеріальних цінностей, аналіз факторів збит­ковості окремих видів продукції тощо.

Слідчо-юридичне обгрунтування включає способи одер­жання доказів аудитом недоліків і порушень законодавства, нормативно-правових актів, розміри завданих матеріальних збитків і відповідальних за них конкретних осіб. Реалізують ці прийоми способом одержання пояснювальних записок від працівників підприємства, вилученням в установленому по­рядку первинних документі», які містять докази порушень законів і нормативно-правових актів при здійсненні госпо­дарських операцій, встановлення відповідальних осіб тощо. Так, у нарядах на виконання робіт завищено обсяги робіт, у звязку з чим переплачено заробітну плату робітникам, яка становить суму заподіяного збитку. Такі наряди є доказом завданого збитку особами, що вчинили приписки обсягів робіт, на які зроблено посилання в акті аудиторського конт­ролю. Тому в разі потреби аудитор вилучає ці документи за рішенням правоохоронних органів у встановленому законом порядку.

Аудитор може виконувати й інші слідчо-юридичні дії. До них належать опитування і розгляд письмових пояснень від посадових осіб у звязку ;» виявленими недоліками, скла­дання позовної заяви у судові й арбітражні органи тощо.

Систематизований виклад недоліків у акті (висновку) ауди­торського контролю - комплекс прийомів узагальнення ре­зультатів проведеного контролю відповідно до правил Єдиної державної системи діловодства. Використовують ці прийоми при складанні актів аудиторського контролю, тематичних перевірок і обстежень, доповідних і службових записок за результатами контролю, а також нормативу, затвердженого Аудиторською палатою України.

Прийняття рішень за результатами аудиту — спосіб впливу субєкта на обєкт контролю, що забезпечує його функ­ціонування у заданих параметрах і режимах. Застосовують цей спосіб при розробці і ниданні наказів, розпоряджень, службового листа за результатами аудиту, тематичної пере­вірки, обстеження тощо.

Контроль за виконанням прийнятих рішень — прийом реалізації прийнятих рішень, який передбачає встановлення

фактичного стану обєкта контролю і його поведінки відпо­відно до управлінської дії. Наприклад, перевіряють вико­нання розпорядчих документів за результатами аудиту щодо відшкодування заподіяного збитку підприємству, усунення браку продукції, зменшення непродуктивних втрат (штра­фів, пені, неустойки тощо).

Отже, метод аудиторського контролю — це сукупність методичних прийомів контролю процесів розширеного відтво­рення суспільна необхідного продукту і додержання його за­конодавчого та нормативно-правового регулювання в умовах ринкової економіки.

Скачать архив с текстом документа