Національна економіка в світовому господарстві
СОДЕРЖАНИЕ: Індивідуальна робота з національної економіки з теми: «Національна економіка в світовому господарстві.» Підготувала студентка 207 групи Батура ТетянаІндивідуальна робота з національної економіки
з теми: «Національна економіка в світовому
господарстві.»
Підготувала студентка 207 групи
Батура Тетяна
Завдання
1. Конспект лекції з обраної теми.
2. 10 питань однозначної відповіді (так/ні) – з відповідями.
3. 25 тестів – з відповідями.
4. 5 задач – з відповідями.
5. 3 теми рефератів.
6. Список використаної літератури.
7. Список рекомендованої літератури.
План
1. Світове господарство: структура, тенденції розвитку. Показники відкритості економіки.
2. Форми і механізм інтеграції національної економіки у світове господарство.
3. Економічна інтеграція України у світовому господарстві.
1. Світове господарство: структура, тенденції розвитку. Показники відкритості економіки.
Ефективність будь-якої національної економіки залежать не лише від результатів її внутрішньої діяльності, а й від її участі у світових економічних відносинах, ступеня її інтеграції у світове господарство.
Світове господарство – сукупність національних економік, взаємозв’язаних і взаємодіючих між собою на основі міжнародного поділу праці.
Основою розвитку світового господарства був світовий ринок, що зародився у ХVІ ст. У період Великих географічних відкриттів. Процес утворення світового ринку триває.
Для того, щоб національна економіка стала часткою світового господарства, вона повинна бути відкритою.
Відкрита економіка – це економіка, яка бере участь у економічних відносинах між країнами, тобто, яка має експорт та імпорт.
Закрита економіка – це економіка, усі товари якої виробляються і продаються всередині країни.
Характерними рисами світового господарства є:
· активний процес переміщення факторів виробництва, насамперед у формах вивозу-ввозу підприємницького капіталу, робочої сили, природних ресурсів, технологій;
· розвиток міжнародних форм виробництва на підприємствах, які розміщені у декількох країнах, зокрема в рамках транснаціональних корпорацій;
· перехід до економіки відкритого типу у різних державах і створення міждержавних об’єднань;
· формування міжнародної валютної та кредитно-банківської системи;
· розвиток всесвітньої інфраструктури;
· створення міжнародних та національних інститутів, які координують міжнародні економічні відносини.
Розрізняють наступні ознаки відкритості економіки:
· відношення зовнішньоторговельного обороту на душу населення, це приблизно:
– у маленьких країнах 55 – 70 % (Голландія, Бельгія, Австрія);
– у середніх країнах 40 – 45 % (Франція, Англія);
– у великих 20 – 25 % (США, Китай, Індія, Росія).
· частка зовнішнього торговельного обороту у загальному обсязі виробництва;
· частка експорту в загальному обсязі виробництва;
· частка імпорту в загальному обсязі виробництва;
· частка закордонних інвестицій по відношенню до внутрішніх інвестицій.
Все більшого значення в світовому господарстві набуває процес глобалізації економіки.
Глобалізація – категорія, яка відображає процес обміну товарами, послугами, капіталом та робочою сило, що виходить за межі державних кордонів і з 60-х рр.. ХХ ст.. набуває форми постійного й неухильно зростаючого міжнародного перетворення національних економік.
Тенденції глобалізації економіки:
· зростання матеріальної зацікавленості в постійному економічному співробітництві між країнами;
· формування світового економічного простору у зв’язку з переходом більшості країн до ринкової економіки;
· розвиток міжнародного поділу праці, що враховує природні, економічні та соціальні фактори країни;
· створення інфраструктури світового масштабу (транспортна система, мережа інформаційних комунікацій).
У світове господарство входить понад 230 національних господарств націй і народностей, які проживають у цих країнах, розмовляють 2800 мовами, в обігу налічується близько 300 найменувань національних грошей. Ці господарства перебувають на різних щаблях суспільного розвитку.
Класифікація країн, що входять до світового господарства:
1.Залежно від рівня економічного розвитку (головний категорій – ВВП на душу населення):
· високорозвинені (понад 10 країн);
· розвинені (приблизно 25 країн);
· середньо розвинені;
· слаборозвинені ( приблизно 150 країн, у них ВВП на душу населення в 11 – 15 разів менше ніж у розвинутих);
· нерозвинені (Ангола, Шрі-Ланка).
2.За галузевою структурою:
· індустріальні;
· індустріально-аграрні;
· аграрно-індустріальні;
· аграрні.
3.За ступенем інтеграції у світове господарство:
· інтегровані;
· слабо інтегровані.
Матеріальною основою світового господарства є поділ праці між країнами, який виходить за межі національного господарства.
Міжнародний поділ праці – спеціалізація та кооперація країн у виробництві певних товарів та послуг з метою реалізації їх на зовнішньому ринку.
Міжнародний поділ праці є складовою категорією, яка охоплює міжнародну спеціалізацію та міжнародну кооперацію – добровільне об’єднання власності та праці для досягнення спільних цілей у різних сферах господарської діяльності.
Існують три основні форми міжнародного поділу праці:
· загальна – за сферами виробництва: сільське господарство, сфера послуг, добувні галузі промисловості;
· часткова – поділ сфер виробництва на окремі галузі промисловості, сільського господарства та ін.;
· одинична – спеціалізація країн на виготовленні окремих деталей і вузлів складного товару.
Міжнародна кооперація передбачає:
· спільну розробку науково-технічних проблем;
· обмін науково-технічною інформацією;
· продаж і купівлю ліцензій, ноу-хау;
· обмін вченими тощо.
Фактори, що впливають на спеціалізацію та кооперацію країн:
· географічне положення та природно-кліматичні умови;
· ресурсні можливості;
· досягнутий рівень розвитку продуктивних сил;
· історико-культурні особливості;
· історичні традиції та досвід.
Інтернаціоналізація – процес створення і поглиблення стійких зв’язків між підприємствами різних країн або окремими країнами.
Розрізняють наступні форми економічних відносин у структурі світового господарства:
· міжнародна торгівля;
· міжнародний рух капіталу;
· міжнародна трудова міграція;
· міжнародний обмін послугами;
· валютні відносини;
· обмін науково-технічною інформацією та технологією;
· економічна інтеграція.
Платіжний баланс відображає співвідношення між сумою надходжень у країну реальних цінностей та сумою їх вилучення із країн, тобто систематичний звіт всіх економічних операцій між країною і закордоном за певний період часу.
Платіжний баланс складається у формі бухгалтерських рахунків, що містять статистичну інформацію про торгові та фінансові угоди економічних суб’єктів країни із закордоном за певний період часу.
Кредит – відтік за межі країни цінностей, які мають бути компенсовані надходженням цінностей (платежів) до країни.
Дебет – надходження цінностей у країну від нерезидентів, яке має бути комплектоване відтоком цінностей за межі країни.
Сальдо платіжного балансу – це різниця між надходженням і витратами країни (кредитом та дебетом), де експорт зараховується із знаком “+” (кредит), імпорт із знаком “–” (дебет).
Сальдо платіжного балансу = Сальдо поточного рахунку + Сальдо капітального рахунку.
Сальдо платіжного балансу може бути активним та дефіцитним (пасивним).
Активне сальдо платіжного балансу (якщо у підсумку виходить додатня величина) означає, що виробниче і невиробниче споживання країни, яке задовольняється, у тому числі, і за рахунок імпорту, менше за вироблений національний продукт. Звідси перевищення валютних надходжень від експорту над витратами валюти від імпорту.
Дефіцитне сальдо платіжного балансу (якщо у підсумку виходить від’ємне підсумкове сальдо) означає, що країна споживає більше, ніж виробляє.
Кожна країна прагне до нульового сальдо платіжного балансу.
Демпінг – це продаж товарів за цінами, нижчими від контрактних на міжнародних товарних ринках, за умови, що низький рівень ціни не зумовлюється відповідним рівнем витрат виробництва цього товару. Оскільки демпінг порушує правила справедливої конкуренції та наносить збитки місцевим виробникам, держава може застосовувати до демпінгових товарів, антидемпінгові заходи, які можуть включати застосування антидемпінгового мита, встановлення обмежень на їх імпорт та інше.
2. Форми і механізм інтеграції національної економіки у світове господарство.
Світовий розподіл праці є рушійною силою інтеграційних процесів. Необхідність здійснення обмінних операцій країнами зумовила форсування міжнародних економічних відносин як окремої економічної категорії, а також сприяла інтенсифікації міжнародного поділу праці і, відповідно, розширенню руху капіталу, наукових і технологічних знань, робочої сили, інформації.
Кожна держава самостійно з’ясовує для себе шляхи спеціалізації та інтеграції до світового господарства.
Наукова думка виділяє два шляхи входження країни до світового господарства.
Перший шлях – еволюційний з поступовим виділенням специфічних природних та штучних економічних ресурсів, яких у даний час потребує суспільство. Цей шлях базується на інстинктах самозбереження, еволюційному розвитку потреб людства та науково-технічному прогресі. Методом його є наукове пізнання. Другий шлях – прискорена інтеграція, основним методом реалізації якої є загарбницькі війни або їх загроза з обов’язковою вимогою формування міжнародних та між територіальних об’єднань з примусом перерозподілом ресурсів.
Сучасний розвиток світового господарства виділив нові ринки як сфери діяльності національних економік:
1. За територіальними ознаками:
· місцеві;
· регіональні;
· національні;
· світові.
2. За об’єктами купівлі-продажу:
· товарів широко вжитку;
· праці;
· цінних паперів;
· науково-технічних знань;
· інформації.
3. За класом споживачів:
· споживацький;
· ринок виробників;
· ринок посередників;
· ринок держав.
Найбільш поширеними у світовій практиці є ВЕЗ (Вільні Економічні Зони) сталого виробничого спрямування, створення яких повинно розв’язати питання:
· стимулювання промислового експорту й одержання внаслідок цього держаних коштів;
· зростання зайвості населення;
· перетворення зони у полігони з випробуванням нових методів господарювання, впровадження інноваційних технологій та сприяння росту національного господарства.
Кожна країна під впливом світового господарства формує власні пріоритети розвитку і обирає шлях доручення до світової економіки.
3. Економічна інтеграція України у світовому господарстві.
Історичні джерела свідчать, що Україна завжди була невід’ємною частиною світового господарства.
Саме розвиток міждержавних інтеграційних відносин у світі стимулював виникнення козацтва на території України.
Національна економіка України за часів Козаччини. Головним джерелом прибутків військового скарбу були загальні податки з населення. Значні доходи отримували від торгівлі за рахунок ряду внутрішніх торгових зборів і мита на сільськогосподарські промисли. Кожен член козацької громади вважався вільним, мав рівні з усіма права, брав участь у самоврядуванні користувався господарськими угіддями.
Крім січового козацтва було й реєстрове, яке звільнялося від податків (крім обов’язкової військової служби на власний кошт), одержувало право власності на землю та змогу займатися різними промислами і торгівлею.
Певний відбиток на національну економіку наклало панування в Україні різних держав (Росії, Литви, Польщі), які встановлювали свої правила і закони регулювання суспільного та економічного життя українського народу.
Національна економіка ХІХ століття. З економічного середовища феодального суспільства поступово формувалися капіталістичні відносини. Це було зумовлено посиленням товарно-грошових відносин. Земля стала не лише об’єктом купівлі-продажу, а й орендних відносин. Власниками землі ставали купці, заможні міщани і багаті селяни. Кріпосницькі відносини підривалися й розвитком промисловості. Поступово відбувався перехід від мануфактури до фабрики з найманою працею.
У розвитку національної економіки в цей період провідну роль відіграли купці, що прискорювали народження капіталістичних відносин і розвиток торгівлі.
В процесі буржуазної модернізації в Україні сформувалося 2 промислових райони. Центром важкої промисловості біли Харків, Миколаїв, Одеса. Тут мали великий вплив іноземні підприємці та іноземний капітал.
Другий промисловий район склався у Київській, Подільській, Волинській губернії – центрами цукрово-гуральної промисловості.
Національна економіка ХХ століття. У дореволюційній Україні ринкове капіталістичне підприємство успішно розвивалося у деяких релігійних, соціальних і етнічних групах. Але основна маса населення не мала ринкових мотивацій.
На початку ХХ століття Україна, як шлях між Європою і Москвою, опинилася в центрі революцій 1905 – 1907 рр. Та 1917 р. Лютнева революція 1917 року відкрила нову сторінку в історії України, розпочався складний суперечливий етап у суспільно-політичному житті. У цей час Україна відстоює незалежність, набуває її, втрачає повністю стає підвладною Росії. Радянський період створив високі трудові мотивації колективного типу, відновив інтеграційні зв’язки міждержавного рівня, але й обмежив їх ідеологічними спрямуваннями.
Таким, чином економічна інтеграція України у світове господарство базується сьогодні на формуванні професійних кадрів управління, фіскальному регулюванні підприємницької діяльності, законодавчій розбудові ринкової економіки.
10 питань однозначної відповіді (так/ні)
1. Світове господарство – сукупність національних економік, взаємозв’язаних і взаємодіючих між собою на основі міжнародного поділу праці. (так)
2. Відкрита економіка – це економіка, усі товари якої виробляються і продаються в середині країни.(ні)
3. Існують дві основні форми міжнародного поділу праці: основна, часткова.(ні)
4. Платіжний баланс відображає співвідношення між сумою надходжень у країну реальних цінностей та сумою їх вилучення із країни. (так)
5. Рух товарів, послуг, матеріальних або інших не фінансових активів називають фінансовими потоками. (ні)
6. Дебет – надходження цінностей у країну від нерезидентів, яке має біти компенсоване відтоком цінностей за межі країни. (так)
7. Сальдо платіжного балансу – це різниця між надходженням і витратами країни (кредитом та дебетом), де експорт зараховується із знаком “+” (кредит), імпорт із знаком “–” (дебет).(так)
8. Сальдо платіжного балансу може бути активним і пасивним. (ні)
9. Існує 2 шляхи інтеграції національної економіки до світового господарства: еволюційний і прискорений. (так)
10. ВЕЗ означає Вільні Економічні Зони. (так)
Тести
1. Що було основою розвитку у світовому господарстві?
а) сільське господарство;
б) світовий ринок;
в) міжнародні відносини;
г) жодна з відповідей не вірна.
2. Закрита економіка – це ...
а) економіка, яка бере участь у економічних відносинах між країнами, тобто, яка має експорт та імпорт.
б) економіка, яку приховують від інших країн.
в) економіка, усі товари якої виробляються і продаються всередині країни.
г) правильна відповідь а і б.
3. Частковий міжнародний поділ праці – це...
а) сфера виробництва: сільського господарства, сфери послуг, добувної галузі промисловості;
б) спеціалізація країн на виготовленні окремих деталей і вузлів складного товару.
в) поділ сфер виробництва на окремі галузі промисловості, сільського господарства та ін.;
г) жодна з відповідей не вірна;
4. Рух товарів, послуг, матеріальних або інших не фінансових активів називають ....
а) реальними потоками;
б) фінансовими потоками;
в) фондовими потоками;
г) товарними потоками.
5. Платіжний баланс відображає ...
а) співвідношення між сумою надходжень у країну реальних цінностей та сумою їх вилучення із країн;
б) співвідношення між витратами та прибутком країни;
в) співвідношення між товарами та послугами;
г) співвідношення між експортом та імпортом товарів в країни.
6. Інтернаціоналізація – це ...
а) процес створення і поглиблення стійких зв ’ язків між підприємствами різних країн або окремими країнами;
б) співвідношення між витратами та прибутком країни;
в) поділ сфер виробництва на окремі галузі промисловості, сільського господарства та ін.;
г) жодна з відповідей не вірна.
7. Які існують шляхи інтеграції національної економіки до світового господарства.
а) територіальний та функціональний;
б) повільний та галопуючий;
в) міжнародний та світовий;
г) еволюційний та прискорений.
8. Особливості національної економіки України за часів Козаччини?
а) основним джерелом прибутків були податки і торгівля;
б) національної економіки не існувало;
в) економіка існувала за рахунок субсидій сусідніх держав;
г) жодна з відповідей не вірна.
9. Особливості національної економіки України ХІХ століття?
а) національної економіки не існувало;
б) економіка існувала за рахунок субсидій сусідніх держав;
в) формування товарно-грошових відносин.
г) формування олігархічного капіталу.
10. Основною формою входження України у систему світового господарювання біло обрано:
а) альянс;
б) вільні економічні зони;
в) союз;
г) торгівельні угоди.
11. Кредит – це ....
а) відтік за межі країни цінностей, які мають бути компенсовані надходженням цінностей до країни;
б) надходження цінностей у країну від нерезидентів, яке має бути комплектоване відтоком цінностей за межі країни.
в) правильна відповідь а і б;
г) жодна з відповідей не вірна.
12. Дебет – це ....
а) різниця між надходженням і витратами країни
б) відтік за межі країни цінностей, які мають бути компенсовані надходженням цінностей до країни;
в) надходження цінностей у країну від нерезидентів, яке має бути комплектоване відтоком цінностей за межі країни.
г) жодна з відповідей не вірна.
13. Що означає абревіатура ВЕЗ?
а) Вільні Економічні Зони;
б) Великі Економічні Землі;
в) Всесвітнє Економічне Золото;
г) жодна з відповідей не вірна.
14. Альянс – це ....
а) сукупність занятого населення країни;
б) союз держав;
в) укладання домовленостей між світовим та національним капіталом з приводу фінансової політики держави;
г) жодна з відповідей не вірна.
15. За допомогою якої з формул розраховується Сальдо платіжного балансу?
а) Сальдо платіжного балансу = Сальдо поточного рахунку – Сальдо капітального рахунку;
б) Сальдо платіжного балансу = Сальдо поточного рахунку + Сальдо капітального рахунку;
в) Сальдо платіжного балансу = Сальдо поточного рахунку Сальдо капітального рахунку;
г) Сальдо платіжного балансу = Приплив капіталу – Відтік капіталу.
16. Економічна інтеграція України у світове господарство базується на
а) формуванні професійних кадрів управління;
б) формуванні кредитної системи країни;
в) формуванні суспільно-політичних відносин;
г)жодна з відповідей не вірна.
17. Характерними рисами світового господарства є:
а) зростання матеріальної зацікавленості населення;
б) міжнародні валютні відносини;
в) розвиток всесвітньої інфраструктури;
г) жодна з відповідей не вірна.
18. Економіка, яка бере участь у економічних відносинах між країнами це
а) відкрита економіка;
б) закрита економіка;
в) міжнародна економіка;
г) жодна з відповідей не вірна.
19. Які три основі форми міжнародного поділу праці?
а) загальна, часткова, одинична;
б) внутрішня, зовнішня, загальна;
в) міжнародна, регіональна, місцева;
г) жодна з відповідей не вірна.
20. Міжнародна кооперація передбачає…
а) кредитування країни;
б) продаж і закупівля ліцензіями;
в) ресурсні можливості;
г) жодна з відповідей не вірна.
21. Якщо країна споживає більше, ніж виробляє – це ….
а) дефіцитне сально платіжного балансу;
б) активне сально платіжного балансу;
в) дебет;
г) демпінг.
22. Демпінг – це …
а) відтік за межі країни цінностей, які мають бути компенсовані надходженням цінностей до країни;
б) надходження цінностей у країну від нерезидентів, яке має бути комплектоване відтоком цінностей за межі країни;
в) продаж товарів за цінами, нижчими від контрактних на міжнародних товарних ринках, за умови, що низький рівень ціни не зумовлюється відповідним рівнем витрат виробництва цього товару ;
г) жодна з відповідей не вірна.
23. Втручання національного банку в операції в валютному ринку через купівлю-продаж іноземної валюти з метою впливу на національну валюту – це
а) валютний курс;
б) валютна інтервенція;
в) дебет;
г) демпінг.
24. Назвіть які з наведених нижче варіантів формування доходів належать Київській Русі.
а) рента;
б)оподаткування;
в) збирання податків;
г) примусовий перерозподіл.
25. Сфера діяльності в Козацький період…
а) кредитні відносини;
б) торгівля;
в) сільськогосподарський промисел;
г) жодна з відповідей не вірна.
Задачі
Задача № 1
Дано:
Експорт товарів 21987 од., експорт послуг туризму 1987 од., факторний дохід з-за кордону 4561 од., імпорт товарів 26142 од., імпорт послуг 1919 од., виплати відсотків закордонним інвесторам 1543 од., односторонні трансферти 2451 од..
Відтік капіталу з країни становить 5707 одиниць. Приплив капіталу в країну складає 9227 одиниць. Розрахуйте сальдо поточного балансу, капітального рахунку, платіжного балансу.
Розв’язання:
Узагальнена структура платіжного балансу
| І. Рахунок поточних операцій |
||
| 1. Товарний експорт |
2. Товарний імпорт |
|
| Сальдо балансу зовнішньої торгівлі (торговий баланс) |
||
| 3. Експорт послуг (доходи від іноземного туризму і т.д., виключаючи кредитні послуги ) |
4. Імпорт послуг (платежі за кордоном і т.д., виключаючи кредитні послуги) |
|
| 5. Чисті факторні доходи з-за кордону |
||
| 6. Чисті поточні трансферти |
||
| Сальдо балансу по поточних операціях |
||
| ІІ. Рахунок руху капіталу і фінансових операцій |
||
| 7. Приплив капіталу |
8. Відтік капіталу |
|
| Сальдо балансу руху капіталу і фінансових операцій |
||
| Сальдо балансу за поточними, капітальних і фінансових операцій |
||
| ІІІ. Зміна офіційних резервів |
||
Сальдо поточного рахунку = (Експорт товарів + Експорт послуг туризму + Факторний дохід з-за кордону) – (Імпорт товарів + Імпорт послуг + Виплати відсотків закордонним інвесторам + Односторонні трансферти) = (21987+1987+4561) – (26142+1919+1543+2451) = – 3520 од.
Сальдо капітального рахунку = Приплив капіталу – Відтік капіталу = 9227 – 5707 = 3520 од.
Сальдо платіжного балансу = Сальдо поточного рахунку + Сальдо капітального рахунку = – 3520+3520=0
Задача № 2
На підставі даних, наведених у таблиці, визначте, яка з трьох зарубіжних фірм – імпортерів прохолодних напоїв в країну Х може бути звинувачена в демпінгу на її внутрішній ринок.
| Фірма А |
Фірма Б |
Фірма В |
|
| Середні витрати виробництва |
20$ |
20$ |
20$ |
| Ціна напоїв на внутрішньому ринку |
20$ |
23$ |
19$ |
| Експортна ціна напоїв |
22$ |
22$ |
19$ |
| Ціна напоїв, вироблених імпортозаміними фірмами в даній країні |
23$ |
24$ |
20$ |
Розв’язання:
Для відповіді на поставлене питання слід вспам’ятами означення демпінгу.
Демпінг – це цінова дискримінація на користь закордонних партнерів. Порівняємо рівні експортних цін усіх фірм і рівні їх цін на внутрішньому ринку. В цьому випадку коли експортна ціна виявиться нижче, чим ціна на вітчизняному ринку фірми – імпортера, має місце демпінг. Тільки у фірми Б експортна ціна напоїв (22$) нижче, чим їх ціна на внутрішньому ринку (23$), що свідчить о демпінгу цієї фірми на внутрішньому ринку даної країни.
Задача № 3
ВАЗ експортує в Україну автомобілі. Розрахунки при цьому ведуться у твердій валюті: за один автомобіль – 4000 доларів. Валютний курс $1 = 8, 2 гривні. Витрати виробництва на один автомобіль складає 27 тис. гривень. Як зміниться прибуток ВАЗу від експорту кожного автомобіля, якщо
а) курс гривні збільшиться на 20%;
Б) курс гривні понизиться на 20%?
Розв’язання:
Перш за все визначимо отриманий прибуток при сформованому курсі гривні. Виручка від продажів автомобіля складає в національній валюті 32800 гривень (40008,2), а прибуток – 5800 гривень (32800–27000),
а) якщо курс гривні збільшиться на 20%, означає $1 = 6,56 гривні (8,2 – 8,2 0,2).Дохід від продажу кожного автомобіля складає 26,24 тис. гривень (46,56). В даному випадку ВАЗ буде нести збитки в розмірі 0,76 тис. гривень на кожному автомобілі. В такому випадку експорт продукції може припинитися.
б) якщо курс гривні знизиться до 20%, то $1 = 9,84 (8,2+8,20,2). Дохід від продажу кожного автомобіля складає 39,36 тис. гривень (49,84), а прибуток - 12,36 тис. гривень (39,36–27).
Отже, при збільшенні курса гривні на 20% ВАЗ зазнає збитків в розмірі 0,76 тис. гривень від продаж кожного автомобіля, втрачаючи при цьому раніше одержуваний прибуток в 5800 гривень. При зниженні курсу гривні на 20% ВАЗ отримає від продаж кожного автомобіля додатковий прибуток в розмірі 6560 гривень (12,36 – 5,8).
Задача № 4
Країна з населенням 25 млн. чоловік має ВВП, рівний 750 млрд. грошових одиниць. Об’єм експорту (Qекс. ) складає 150 млрд. грошових одиниць, а об’єм імпорту – 250 млрд. грошових одиниць.
Визначте ступінь відкритості національної економіки.
Розв’язання:
Ступінь відкритості економіки визначається участю країни в міжнародному обміні. К основним показникам, на основі яких можна кількісно виразити ступінь відкритості національної економіки, відносять експортну квоту (и імпортну квоту (Кімп. ) (відповідно Кекс. = Qекс. /ВВП100% ), а також показник експорту на душу населення Qекс = Qекс / N, де N – чисельність населення.
Визначимо їх:
Кекс. = 150/750100% = 20%
Кімп. = 250/750100% = 30%
Qекс = 150/0,25 = 6 (тис. грошових одиниць).
Таким чином, можна зробити висновок, що економіка країни достатньо відкрита для міжнародного обміну, так як, володіючи відповідно масштабним внутрішнім ринком, приблизно на 1/4 її ВВП забезпечує участю в міжнародному розподілу праці.
Задача № 5
Чисельність населення складає 100 млн. чоловік, 24 млн. чоловік – діти до 16 років, а також люди, які знаходяться в тривалій ізоляції (психіатричних лікарнях, в виправних закладах і т.д.); 30 млн. чоловік вибули із складу робочої сили; 4 млн. 600 тис. чоловік безробітні; 1 млн. чол.. – працівники, зайняті неповний робочий день і ті що шукають роботу.
Використовуючи ці статистичні данні, розрахуйте:
а) величину робочої сили (економічно активного населення);
б) рівень безробітних.
Розв’язання:
а) Чисельність робочої силі = Загальна чисельність населення – Чисельність непрацездатних (особи до 16 років і особи, які знаходяться в інституціональних закладах) – Чисельність залишивших ринок робочої сили = 100 млн. чол. – 24 млн. чол. – 30 млн. чол. = 46 млн. чол.
б) Рівень безробітних = (чисельність безробітних / чисельність робочої сили) 100% = (4,6 млн. чол./46 млн. чол.) 100% = 10%.
Примітка: 1 млн. чоловік не враховується – це надлишкові данні для задачі.
Теми рефератів:
1. Тенденції розвитку світового господарства.
2. Проблеми розвитку світового господарства і національної економіки.
3. Інтеграція України в світове господарство.
Список використаної літератури:
1. Національна економіка: Підручник./ За ред. проф.., к. е. н. П. В. Круша. – К.: Каравела; Піча Ю. В., 2008. – 406 с.
2. Національна економіка: : Підручник./ под ред. П. В. Савченко. – М.: Економіст. – 2005. – 813 с.
3. ru.wikipedia.org
Список рекомендованої літератури:
1. Підлісна О.А. Ефективність залучення інвестицій в Україну: інноваціоно-інвестиційні системи / Економіст. – 2005. – №4. – С. 80-83.
2. Барановський О. Проблеми формування вільних економічних зон // Економічні реформи сьогодні. – 2000. – № 33. – С, 44.
3. Літвінчук Л. Фінансовий контроль за легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, в світових фінансових системах // Право України. – 2003. – №11. – С. 154-158.
4. Основи економічної теорії: Підручник. У 2-х кН. / Ю.В. Ніколаєнко, А.В. Демківський, В.А. Євтушевський; За редакцією Ю.В, Ніколаєнко. 2-ге вид. – К.: Либідь, 1998.
5. Мочерний С.В. Економічна теорія. Посібник. – К.; Академія, 2001. – 656с.