Інформаційне забезпечення ОРД
СОДЕРЖАНИЕ: Основна мета системи інформаційного забезпечення: сучасні засоби, види. Загальна характеристика оперативно-розшукової інформації: зміст, класифікація, джерела, використання і роль в процесі доказування. Діяльність підрозділів інформаційних технологій.Інформаційне забезпечення ОРД
План:
1. Загальна характеристика оперативно-розшукової інформації
2. Джерела інформації в ОРД
3. Використання оперативної інформації
4. Сучасні інформаційно-пошукові системи оперативно-розшукового й іншого призначення
1. Загальна характеристика оперативно-розшукової інформації
ОРД здійснюється з метою одержання інформації, її накопичення, обробки, аналізу й результатів застосування відповідних заходів. Робота кожного оперативного підрозділу повязана, у першу чергу, з виявленням, попередженням, розкриттям і розслідуванням злочинів. Неможливо навіть представити, що оперативні підрозділи можуть виконувати свої завдання, не маючи ніяких відомостей про злочинця. Повне й всебічне висвітлення діяльності субєкта правопорушення є передумовою успішного припинення його протиправного поводження. Наявність попередньої інформації про злочин і особу, що його вчинила, є основою його розкриття.
Для ефективної боротьби зі злочинністю оперативним підрозділам необхідно мати відповідну оперативну інформацію відносно діяльності кримінальних структур, процесів, які відбуваються в злочинному середовищі, лідерів і авторитетів організованих злочинних груп. Для протидії насильницької злочинності, захисту особи від кримінальних зазіхань оперативним підрозділам необхідно, у першу чергу, підвищити ефективність негласної розшукової роботи на основі використання можливостей наданих оперативно-розшуковим законодавством, використання можливостей підрозділів оперативно-технічних заходів.
Науково обґрунтовано й практикою доведено, що важливим способом підвищення ефективності правоохоронної діяльності є інформатизація всіх напрямків роботи з боротьби зі злочинністю й охороною громадського порядку.
Основною метою системи інформаційного забезпечення підрозділів ОРД є всебічна інформаційна підтримка практичної діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю на основі комплексу організаційних, нормативно-правових, технічних, програмних і інших заходів.
Одним з основних завдань функціонування системи інформаційного забезпечення оперативних підрозділів у теперішній час є завдання інформатизації ОРД. Відповідно до відомчої інформаційної політики це завдання нерозривно повязано з формуванням інформаційного середовища підрозділів, які здійснюють ОРД, що складається з відомчих інформаційних ресурсів і інформаційної інфраструктури правоохоронних органів. Ефективність інформаційного середовища правоохоронних органів забезпечується за рахунок комплексного, системного підходу до рішення проблем техніко-технологічного й соціально-політичного характеру. Рішення останніх проблем повязано, у першу чергу, з відкритістю інформаційного середовища для суспільства, що дає можливість реалізувати погоджені інтереси громадян, суспільства й держави на системній основі.
Оперативно-розшукова інформація являє собою сукупність первинних і аналізованих даних про осіб, причетних до підготовки й вчинення злочинів, фактах злочинних проявів, стану оперативно-розшукових сил і засобів, а також умов, у яких відбувається діяльність - боротьба зі злочинністю.
Трохи пізніше до змісту поняття оперативно-розшукової інформації були віднесені й відомості, що свідчать про задумані, підготовлювані або вчинені злочини, про осіб, що представляють оперативний інтерес, а також про причини й умови, що сприяють вчиненню злочинів.
Надалі ряд авторів включили в дане поняття також відомості, що характеризують: оперативну обстановку; психологічні риси осіб, підозрюваних у підготовці й вчиненні злочинів; поточні профілактичні й оперативно-розшукові заходи; види й способи вчинення злочинів; прикмети злочинців, викрадених речей; дані про задумані й підготовлювані злочини і інші компоненти.
У розповсюджених наукових положеннях про поняття й сутність оперативно-розшукової інформації її головна цінність справедливо вбачається в тому, що вона є обєктивним відображенням соціального середовища, що змінюється, і обстановки, у яких здійснюється ОРД. Але варто вказати й на те, що дана інформація відображає також наслідки постійного впливу на це середовище особливої за своєю спрямованістю й змістом діяльності (як правомірної, так і протиправної) різних соціальних субєктів.
Зміст оперативно-розшукової інформації відрізняється широкою розмаїтістю відомостей, що відносяться також до характеристики оперативно-тактичної обстановки, основних сил ОРД, до оцінки результатів їхнього використання. Оперативно-розшукова інформація відображає не тільки ті явища, події, обставини, зміни в середовищі, які виникають у результаті злочинів, але й широке коло явищ, подій, обставин, що впливають на злочинне поводження окремих осіб.
Призначення оперативно-розшукової інформації полягає в тому, щоб пізнати прихований механізм розвитку злочинного поводження, отже, зміст інформації повинний виходити за рамки очевидних фактів, заглиблюючись до пізнання ретельно маскуємих учинків, поводження, спілкувань, поглядів, намірів.
У системі «соціальне середовище - особистість» оперативно-розшукова інформація дозволяє зясувати, яким чином соціальне оточення впливає на особистість, формує її, і, навпаки, у якій формі, яким шляхом, при яких обставинах що цікавлять опер. працівників особи створюють «штучне середовище», до яких спілкувань вони тяжіють, яку ставлять перед собою мету.
Контакти й взаємний негативний вплив, групові антигромадські установки й злочинні задуми - все це пізнається не в результаті одержання разових характеристик, а в складних інформаційних процесах, через різні джерела, на основі проникнення в сфери, приховані від зовнішнього спостереження й звичайного пізнання.
Оперативно-розшукова інформація є різновидом соціальної інформації, специфічної по меті одержання (боротьба зі злочинністю), методам одержання й режиму використання, що забезпечує конспірацію, надійну зашифровку джерел, можливість перевірки повідомлюваних відомостей і їхнє застосування тільки зацікавленими оперативними працівниками.
Оперативна інформація може бути:
-первісною;
-перевіреною (достовірною);
-тотальною (повною, вичерпною) або частковою;
-поточною;
-конкретною;
-загальною або деталізованою;
-відкритою (доступною);
-закритою (секретною, цілком секретною, конфіденційною, для службового користування);
-оціночною;
-програмною;
-прямою і непрямою.
Говорячи про раціональну класифікацію інформації , поклавши в основу принцип співвіднесення цілей ОРД, можна виділити три типи інформації:
-інформація, що має універсальне значення для прогнозування індивідуального поводження, профілактики й розкриття злочинів.
Цей вид інформації утворюється навколо факторів, що впливають на оперативну обстановку і характеристик особистості тих, хто при певному збігу обставин може вчинити злочини (особи, що представляє оперативний інтерес). Він виникає у звязку із соціальними явищами, що мають криміногенний характер, але поряд з ними відображає обєктивні явища, що залишаються до пори до часу нейтральними для ОРД (наприклад, опис зовнішності, захоплень, інтересів, кола спілкувань вивчаємих осіб);
-інформація, що забезпечує кримінальне судочинство - доказування
Ця інформація породжується обставинами злочину й наступних дій злочинців, їхніх співучасників та інших осіб. Її зміст - фактичні дані, що вказують на подію злочину, дії злочинців, обставини, що обтяжують або помякшують їхню провину, і інші категорії, охоплювані предметом доказування. Якщо цільове призначення першого виду інформації стосовно до розкриття злочинів ролягає в тому, щоб заздалегідь визначити коло осіб, які можуть виявитися злочинцями, то призначення другого виду інформації - забезпечити виявлення осіб, що вчинили або вчинюють конкретні злочини, одержання доказів їхньої вини. До другого виду варто також віднести інформацію, що забезпечує розшук осіб, які ухиляються від слідства, суду й втекли з-під варти;
-інформація, мета одержання якої визначається потребами оперативно-розшукової тактики.
Цей вид інформації забезпечує поінформованість про загальну оперативну ситуацію (оперативно-тактичній обстановці), яку необхідно брати до уваги при виборі форм і прийомів оперативно-тактичних дій. Мається на увазі характеристика осіб, що перевіряються, урахування тактичних можливостей конфідентів, особливостей контрзаходів, що вживаються зацікавленими особами, і цілий ряд інших факторів.
Основні вимоги, що пропонуються до оперативно-розшукової інформації можна позначити в такий спосіб:
-комплексність інформації , тобто ефективне рішення оперативно-тактичних завдань можна досягти тільки на основі систематизованої інформації, що поєднує у собі різні відомості, отримані з різних джерел і логічно повязані;
-адекватність рівня надходження оперативно-розшукової інформації компетенції опер. працівників, що приймають рішення , чим більше віддалене виконання від моменту сприятливого для одержання необхідної інформації, тим більше небезпека її перекручування, а отже, допущення помилок у прийнятті рішень. Ця вимога припускає централізацію «місцевої» інформації. Систематизована, осмислена й підготовлена до використання на рівні управління периферійними оперативними підрозділами, централізована інформація забезпечує виконання приватних оперативно-тактичних і профілактичних завдань. Чим вище в ієрархії супідрядності регіональна система накопичення інформації, тим більша кількість низових підрозділів можуть нею скористатися. Існує й зворотний звязок: чим більше з низових оперативних підрозділів надійде в централізований масив інформації корисних відомостей, тим активніше виявиться його вплив на ефективність боротьби зі злочинністю;
-оптимальність, повнота , тобто складність забезпечення цієї вимоги полягає в тому, що в практиці ОРД не вироблено єдиних критеріїв повноти з багатьох питань, віднесених до компетенції оперативних підрозділів. Особливо страждають щодо цього подання про підстави постановки громадян на різні види обліку; межі вивчення особи, необхідних для визначення моменту реалізації оперативно-розшукових справ. Існує помітний відрив науково розроблених моделей (межі поінформованості про раніше засуджених; неповнолітніх правопорушників; криміногенні фактори, що вимагає вивчення й ін.) від подань опер. працівників з приводу оптимального варіанта інформації. Однак повнота інформації зовсім не означає вичерпної інформації про обєкт, досліджуваному у кримінальному випадку, навколишньому середовищі, ситуації з нескінченно високою точністю. Існують певні межі, які мають правове походження й визначаються повноваженнями оперативних підрозділів;
-точність інформації , тобто ця вимога характеризує ступінь деталізації інформації, її наближення до оригіналу. Точність нерозривно повязана з вірогідністю, обєктивно вірним відображенням подій, явищ, стану обєкта, що оточує його середовища. Деталізація, вірогідність і повнота взаємозалежні. Деталізація, як і оптимальність, має свої межі. Наступає момент, при якому витрати часу й зусиль на одержання повної й детальної інформації стають невизначеними з погляду оперативно-розшукових цілей. У теорії управління констатується стан, коли в інформаційному забезпеченні управління виникає момент, при якому детальна, більше повна інформованість коштує дорожче, ніж не інформованість.
Для потоків інформації часто типовим є їхня безсистемність, а звідси й велика кількість інформації, що не піддається обробці. Надходячи до одних опер. працівників, вона часто недооцінюється ними з погляду потреб інших оперативних підрозділів і навіть співробітників у власному оперативному підрозділі. Несвоєчасна передача зацікавленим адресатам корисної інформації знижує значимість повноти й вірогідності, тому що вона застаріває.
Між повнотою й оперативністю інформації існує обєктивне протиріччя. Чим повніше інформація, тим більше зусиль і часу затрачується на одержання, переробку, аналіз, що знижує ступінь її оперативності.
-лаконічність повідомлень при максимальному навантаженні , тобто лаконічність підвищує насиченість інформації, скорочує час на передачу й сприйняття інформації. Однак лаконічність не повинна досягатися на шкоду повноті, вірогідності й деталізації;
-логічність викладу , тобто неодмінна умова сприйняття текстової інформації. Вона припускає послідовність, доказовість, переконливість (за рахунок усунення суперечливих даних), відсутність непотрібних деталей, пропорційність місця, відведеного в повідомленні тому або іншому питанню, значимості цього питання, ясність мети, досягненню якої покликане служити повідомлення. Логічність припускає однозначність інформації: у системі різних правоохоронних органів інформація повинна зберігати свій зміст і форми вираження для того, щоб вона однаково розумілася всіма опер. працівниками. Тому необхідно уточнення змісту різних понять і термінів, їхня уніфікація, що виключає різночитання.
-цінність (корисність) оперативно-розшукової інформації , тобто із усієї існуючої розмаїтості сигналів оперативно-розшукова система відбирає саме коштовну, корисну розмаїтість, що, усуваючи невизначеність, веде до досягнення цілей боротьби зі злочинністю. Цінність інформації, по суті, виміряється за допомогою її кількості, тобто лише таке повідомлення несе інформацію, що зменшує, знімає існуючу невизначеність.
2. Джерела інформації в оперативно-розшуковій діяльності
Інформацію оперативний працівник може одержувати із всіляких джерел, які навіть важко перелічити.
Джерела інформації можна умовно розділити на дві системи:
-живі системи (люди, тварини, птахи, рослини);
-технічні системи (устаткування, прилади, устрої, апарати).
Також джерела інформації можна розділити на:
-рухливі (люди, тварини, птахи);
-переносні (технічні устрої, прилади);
-стаціонарні (постійно діючі пункти накопичення, зберігання, обробки й передачі інформації).
Джерела інформації можуть бути:
-відкритими, легальними й загально доступними;
-закритими, конфіденційними.
До відкритих джерел відносяться всі засоби масової інформації, різні офіційні звіти, повідомлення, відкриті статистичні дані, протоколи й інші, які не мають обмежень на поширення й використання. Те, що для інших здається беззмістовним повідомленням, для опер. працівника може мати великий інтерес.
Для рішення службових завдань необхідна оптимальна інформація. Інформація буде корисною тільки тоді, коли її можна використовувати, легалізувати, а це залежить від її повноти, конкретності, своєчасності. Опер. працівнику необхідно конкретно розрізняти факти, думки, інформацію:
-факти - точні, конкретні дані;
-думки - особисті судження, передбачення, оцінки, прогнози;
-інформація - аналітично оброблені дані, які випливають із фактів і їхньої оцінки.
Рішення поставлених завдань із використанням оперативно-розшукової інформації залежить як від зовнішніх умов, так і від досвіду, знань, професіоналізму, волі, спритності й можливостей опер. працівника.
Отримана інформація дозволяє орієнтуватися в ситуації, планувати подальші дії, відслідковувати результативність здійснених заходів, ухилятися від випадковостей і уникати помилок, приймати тактичні й стратегічні рішення, ставити нові завдання по збору додаткової інформації. Опер. працівник сам вибирає конкретні форми пошуку інформації залежно від цілей і завдань, поставлених перед ним, а також залежно від ситуації, що складається. Однак, оцінювати, аналізувати зібрану інформацію може й хто-небудь інший: слідчий, старший оперативний начальник, колега по службі, якому передана інформація для використання або прокурор, що здійснює нагляд за ОРД або розслідуванням злочину.
Особі, що одержала інформацію необхідно:
-вивчити, осмислити;
-оцінити в міру вірогідності, важливості, можливості використання відкрито або таємно;
-зіставити, зрівняти з іншими оперативними даними й офіційними відомостями;
-визначитися, чи потрібна додаткова інформація, а якщо потрібна, то яка й де її можна одержати;
-прийняти рішення як ефективно використовувати отриману інформацію, урахувати її у своїх планах, передати кому треба, додатково перевірити або «притримати» до вигідного зручного моменту, її накопичення.
До джерел інформації повинні бути віднесені традиційні відомості інформаційно-аналітичного призначення, такі як:
-первинні носії зафіксованих відомостей про злочини, що зареєстровані, розкриті й припинені, порушених кримінальних справах і їхньому русі (журнали реєстрації, статистичні картки тощо);
-форми обліку й реєстрації заяв і повідомлень громадян, посадових осіб, громадських організацій; письмових доручень слідчих; вказівок прокурора; ухвал суду (у рамках кримінальних справ, що перебувають у їхньому провадженні);
-публікації в засобах масової інформації, доповнюючи значно сьогодні інтернет-виданнями;
-закінчені й розглянуті судами кримінальні справи й реалізовані (архівні) оперативно-розшукові справи;
-аналітичні узагальнення , інформаційні довідки, доповідні записки, статистичні звіти за окремими напрямами боротьби зі злочинністю із застосуванням оперативно-розшукових сил і методів.
Опер. працівник одержує інформацію, у тому числі й конфіденційну, із різних джерел, більшу частину яких непрофесіонал просто не буде брати до уваги.
У практиці при зборі інформації трапляються самі нестандартні ситуації, коли інформація надходить із самих нестандартних джерел, на перший погляд, навіть нереалістичних, котра при перевірці виявляється найбільш важливою. Можлива ситуація, коли окрема деталь сама по собі нічого не значить, але в ланцюжку проходження інформації, у взаємній оцінці подій, стає головним доказом.
Головними носіями інформації завжди є обізнані люди, документи, засоби бездротового й провідного звязку, електронні системи обробки інформації, інші обставини, що відслідковуються (поводження, результати подій, розмови й ін.).
3. Використання оперативної інформації
Згідно ст. 10 ЗУ «Про ОРД» матеріали ОРД використовуються:
1. як приводи й підстави для порушення кримінальної справи або проведення невідкладних слідчих дій;
2. для одержання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі;
3. для запобігання, припинення й розслідування злочинів, розвідувально-підривних зазіхань проти України, розшуку злочинців і осіб, безвісно зниклих;
4. для забезпечення безпеки працівників суду й правоохоронних органів і осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, а також співробітників розвідувальних органів України та їх близьких родичів, осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей;
5.для взаємного інформування підрозділів, уповноважених здійснювати ОРД, і інших правоохоронних органів;
6.для інформування державних органів відповідно до їх компетенції.
Ст. 1 ЗУ «Про ОРД» говорить, що ОРД здійснюється в інтересах кримінального судочинства. Використання слідчим даних, які отримані від оперативних підрозділів, істотно підвищує обґрунтованість рішень, які приймаються, як з кримінальних справ, так і про проведення слідчих дій, прийнятті важливих процесуальних рішень. Це жодною мірою не стосується процесуальної самостійності слідчого, що відповідно до ч. 1 ст. 114 КПК всі рішення про спрямованість слідства й про проведення слідчих дій приймає самостійно. Одночасно, опер. працівники орієнтуються на підвищення надійності наданої інформації. Що стосується критеріїв оцінки ступеня готовності конкретних матеріалів і порядок її передачі слідчому для прийняття рішень по них, то це щодня вирішується в практичній роботі.
Необхідність визначення підстав для проведення ОРД обумовлена існуючими особливостями й можливостями одержання інформації оперативними підрозділами. Крім роботи «від факту», тобто від злочину, що уже вчинений, пошук інформації йде й по іншому каналу - «від імені», тобто, при здійсненні ОРД серед кримінально-активних категорій осіб. Найбільш наочним прикладом роботи «від імені» є одержання інформації за рахунок проникнення в злочинну групу негласного співробітника оперативного підрозділу або особи, що співробітничає з ним.
Однак, при всій важливості дотримання принципу конспіративності це правило не повинно трактуватися як заборона на передачу інформації з оперативних підрозділів (що не рівнозначно передачі від безпосереднього джерела) у слідчі органи або в суд, оскільки абсолютна заборона робить більшу частину зібраних даних марними.
Незважаючи на те, що фіксація фактичних даних, отриманих у результаті проведення оперативно-розшукових заходів у більшості випадків орієнтована на подальше їхнє використання в кримінальному процесі, це поняття безпосередньо повязане із саме документуванням, що стає органічною частиною змісту ОРД. У випадку передачі інформації з таких документів у розпорядження органу розслідування або суду вони можуть бути з повною підставою віднесені до одного з видів джерел доказів - інших документів (ч. 2 ст. 65 КПК). Питання про перевірку їхньої вірогідності вирішується в процесуальному порядку, як і щодо інших фактичних даних, які одержали статус доказів з кримінальної справи.
Переваги, які характерні для ОРД при зборі інформації про злочин, більш успішно можуть бути реалізовані тільки в межах процесу доказування, що встановлено законом, тобто, за рахунок послідовного їх «включення» у процедури, які передбачені кримінально-процесуальним законом. Оперативні підрозділи вирішують завдання надання юридичного значення якому-небудь факту або діянню за рахунок тих дій, які здійснюються до моменту передачі його слідчому (а у відповідних випадках - і прокуророві або суду), а слідчий від моменту надходження до нього таких даних і до закінчення розслідування.
Необхідно відзначити, що на момент одержання даних від оперативних підрозділів складається наступна ситуація:
1.є значима для кримінальної справи інформація;
2.інформація отримана уповноваженим на то особою із числа співробітників відповідного підрозділу;
3.факт її одержання за рахунок оперативно-розшукових заходів, які передбачені законом, відомий слідчому (а в деяких випадках - прокуророві, суду).
Наявність зазначених умов знімає питання про законність походження, одержання даних, оскільки одна зі сторін виконала необхідні вимоги в тій частині, що ґрунтується на законі. При цьому виникають випадки, коли неможливо або недоцільно легалізовувати оперативно-розшукові дані, маючи через міркування оперативності й таємності, у тому числі й особистій безпеці джерел інформації. Оцінка правильності такого рішення визначається в кожному випадку індивідуально й, як у будь-якій роботі, при цьому трапляються помилки. Необхідно відзначити, що в момент постановки питання про порушення кримінальної справи за оперативною інформацією, що була вже перевірена, починається взаємодія слідчого з оперативними співробітниками. При цьому слідчий може помітити в матеріалах і такі важливі для слідства деталі, на які оперативні працівники не звернули увагу, краще бачити так звану судову перспективу. Таким чином, він може висловити опер. працівнику думку про готовність оперативних матеріалів до реалізації, про необхідність одержання додаткових матеріалів, без яких неможливо ухвалити рішення щодо порушення кримінальної справи, про перевірку окремих даних.
Критерієм того, що на підставі інформації, яка є в оперативних матеріалах, можна порушити кримінальну справу, є наявність у них даних про вчинений злочин або про той, що підготовляється, про обставини, які необхідним образом зафіксовані й достатні для кваліфікації злочину (час, місце, спосіб, збиток, конкретні деталі) і розшуку злочинця, а по деяких категоріях справ (за винятком справ про фальшивомонетничество) - і про осіб, які причетні до злочину.
Успіх, результативність роботи з розкриття й розслідування злочинів у великому ступені залежить від добре налагодженої взаємодії оперативних і слідчих підрозділів. У ситуаціях, коли взаємодія починається з моменту постановки питання про порушення кримінальної справи за матеріалами ОРД, оцінці підлягають:
-законність підстав;
-достатність доказів;
-доцільність порушення кримінальної справи в цей момент.
Для рішення питання про порушення кримінальної справи опер. працівники можуть направити в слідчі підрозділи протоколи огляду місця події, заяви й повідомлення громадян, довідки (акти) судмедогляду, висновки державних і відомчих інспекцій, бухгалтерські документи й інші матеріали.
Реальна дійсність, явища, що мають кримінальний характер, обставини (зміни в середовищі), що виникають у звязку із суспільно небезпечним поводженням, існують обєктивно. Установлювані за допомогою спеціальних засобів і методів, а отже, интерпретіруємі через систему спеціальних знань і оцінок, вони стають оперативно-розшуковою інформацією. У тих випадках, коли ці явища виявляються й фіксуються в процесуальному порядку, зявляються докази. Однак зміст фактів, подій не змінюється, воно обумовлено їхньою обєктивною природою.
Тому досить помітна й значима роль оперативно-розшукової інформації в процесі доказування: вона визначає речі, предмети, факти, які являють собою зміст доказів; указують на людей, документи, які стають джерелами доказів.
Згідно ст. 9 ЗУ «Про ОРД», отримані в результаті ОРД відомості, які стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони не містять інформації про здійснення заборонених законом діянь, зберіганню не підлягають і повинні бути знищені. Не підлягають передачі й розголошенню результати ОРД, які згідно законодавства представляють державну, військову й службову таємницю, а також відомості, які стосуються особистого життя, честі, гідності людини.
Збір інформації, її накопичення й обробка є безперервним і трудомістким процесом, що становить основну форму оперативно-розшукової роботи, головним напрямком якої є збирання конфіденційної інформації негласними методами.
оперативний розшуковий інформаційний забезпечення
4. Сучасні інформаційно-пошукові системи оперативно-розшукового й іншого призначення
Кожний державний орган - субєкт ОРД має й розвиває власні інформаційно-пошукові системи (ІПС) оперативно-розшукового призначення.
Так, основними субєктами організації й ведення криміналістичної (кримінальної) реєстрації є ОВС. Правову основу її функціонування становлять Конституція України, ЗУ «Про міліцію», що передбачає ведення й використання обліків осіб, предметів і фактів, ЗУ «Про ОРД», що надає право на створення й використання інформаційних систем, ЗУ «Про інформацію», ЗУ «Про науково-технічну інформацію», ЗУ «Про державну таємницю», ЗУ «Про захист інформації в автоматизованих системах», інші нормативно-правові акти, у тому числі міжнародні договори України.
Основний масив обліково-реєстраційної інформації зосереджений у підрозділах інформаційних технологій (ІТ) МВС, ГУВС, УМВС в областях, УМВС на транспорті й Департаменті інформаційних технологій (ДІТ) МВС України.
ДІТ МВС України й регіональні УІТ обслуговують підрозділи ОВС, які є користувачами централізованих оперативно-довідкових, криміналістичних, пошукових обліків, експертно-криміналістичних колекцій і картотек.
Для оперативного інформаційного забезпечення службової діяльності всіх підрозділів (від горрайлінорганів до МВС) у системі ОВС створюються інформаційні обліки. Зупинимося на інформаційних обліках інформаційного забезпечення ОРД, які формуються на центральному рівні управління і які є обліками першого рівня.
До складу інформаційних обліків першого рівня входять:
1) банки криміналістичної інформації, які містять відомості про:
-надзвичайні події;
-нерозкриті тяжкі й резонансні злочини;
-викрадені й вилучені предмети, знаряддя вчинення злочинів, речові докази, у тому числі - номерні речі, антикваріат, автомототранспорт, вогнепальна зброя, документи;
-криміналістичні обліки;
-викрадені й вилучені наркоречовини;
-обєкти виготовлення, переробки, зберігання й використання наркоречовин;
-осіб таких категорій: злочинці - гастролери; оголошених у міждержавний розшук; організаторів і членів злочинних організацій, кілерів; які були засуджені за вчинення злочинів, повязаних з наркотиками, торговців і розповсюджувачів наркотичних речовин; схильних до вчинення злочинів, які зазіхають на інтереси держави; безвісно відсутні; невпізнаних трупів і невідомих хворих;
2) банк оперативно-довідкової інформації, що містить дані алфавітного й дактилоскопічного обліків осіб раніше засуджених;
3) банк статистичної інформації, що містить дані про стан злочинності й результати боротьби з нею;
4) банк статистичної інформації, що містить повідомлення спецаппарату й іншу оперативну інформацію загально відомчого значення;
5) банк паспортної реєстрації громадян;
6) банк з інформацією про зареєстрований автотранспорт;
7) банк даних адміністративно-управлінського призначення;
8) банк з інформацією про зареєстровану вогнепальну й мисливську зброю;
9) банк даних спеціального призначення галузевих служб;
10) банк даних архівів і спецфондів.
Централізовані оперативно-довідкові обліки.
Ці обліки призначені для попередження, розкриття й розслідування злочинів; попередження й виявлення адміністративних правопорушень; підтвердження наявності або відсутності відомостей про залучення особи до кримінальної відповідальності, його судимості, реабілітації, часу й місця відбування покарання, установлення місцезнаходження розшукуваних осіб; установлення особистості по невпізнаних трупах і субєктів, що приховують свої анкетні дані; установлення особистості людей, нездатних за станом здоровя або віку повідомити дані про себе.
Для одержання інформації з масивів інтегрованого банку даних (ІБД) використовується підсистема обробки запитів абонентів ПЕОМ у режимі безпосереднього доступу до ІБД по телефонних каналах звязку. Оперативно-розшукову інформацію можна одержати також у черговій частині УІТ МВС України, що працює цілодобово.
ІБД поєднує інформаційні обліки ОВС, які взаємозалежні за допомогою центральної частини ядра даних. Інтегрованість банку даних забезпечує можливість установлення й відстеження звязків між всіма включеними в неї інформаційними обєктами. Будова системи, що заснована на ІБД, не може бути здійснена без значної реорганізації структури існуючих розєднаних обліків. Практично кожний з них містить інформацію про певну категорію осіб, злочинів і територіальних обєктів, тому відповідна інформація відображається в більшості обліків. Перехід в ІБД полягає у виділенні інформації, що дублюється в розєднаних обліках, і передачі інформації із цих обліків ядра ІБД, при якому виключається дублювання інформації й одночасно автоматично встановлюються взаємозвязки в системі.
ІБД містить інформацію про осіб криміногенних категорій («гастролери», оголошені в міждержавний розшук, осіб без певного місця проживання й ін.), нерозкриті тяжкі злочини, викрадена, вилучена, виявлена зброя, номерні речі, транспортні засоби, викрадені в Україні й країнах СНД.
В ІПС «Розшук» обробляється інформація про осіб, оголошених у регіональний, державний і міждержавний розшук. Головне завдання ІПС «Розшук» - обробка інформації й установлення осіб, оголошених у розшук. Функціонування підсистеми регламентоване ЗУ «Про ОРД» і відповідними наказами й розпорядженнями МВС України. Інформація, що зосереджена в банку даних, використовується при оперативно-розшукових заходах регіонального, державного (міждержавного) рівнів.
Інформаційна підсистема оперативно-довідкової інформації «ОДК» призначена для обробки, нагромадження інформації про судимість осіб.
В ІПС «Арсенал» ведеться єдиний номерний облік зброї (мисливського, спортивного, газового), що перебуває в користуванні громадян і організацій, табельної зброї в системі МВС України. За допомогою інформації ІПС «Арсенал» установлюється за номером зброя, її приналежність, контролюється переміщення зброї від одного власника до іншого.
Автоматизований банк даних (АБД) являє собою систему, що складається із джерел формування й надання первісної й коригувальної інформації, інформаційної бази, технічних і програмних засобів реалізації, споживачів інформації інформаційного апарату, що забезпечує функціонування АБД. До складу АБД включаються дані про події, осіб, предмети. Структурно АБД розділяється на АБД районного (міського), обласного й державного рівнів.
Первинними документами АБД, єдиними для всіх ОВС, є:
-інформаційно-пошукова карта (ІПК) на особу й злочин;
-інформаційно-пошукова карта на предмет ( ІПК-В);
-інформаційно-пошукова карта на зброю громадян і організацій ( ІПК-Р)
В інтересах оперативних служб ОВС розробляється єдина система збору, накопичення й обробки оперативно-розшукової інформації. Основним елементом цієї системи є типовий АБД оперативно-розшукового й профілактичного призначення, що забезпечує перехід від рішення локальних завдань до комплексної обробки інформації про обєкти обліку ОВС і надає можливість накопичення, пошуку й видачі відомостей значно більшого обсягу, чим раніше, особливо при використанні аналітичних масивів ручних картотек.
Автоматизована інформаційна система АІС «Статистика-МВД» забезпечується кримінальною, оперативно-розшуковою й адміністративною статистичною інформацією, удосконалює системи статистичного обліку й звітності про злочини, осіб, які їх вчинили, результати оперативно-розшукової, адміністративної, профілактичної діяльності ОВС.
Інформаційно-пошукова система ІПС «Оріон» призначена для обробки, накопичення й аналізу оперативної інформації щодо осіб, які готовлять або вчинили тяжкі злочини й проходять по справах оперативного обліку й за повідомленнями негласного апарату становлять оперативний інтерес для інших ОВС України.
Інформаційна підсистема «Оріон - П» (Насильство) створена для обліку злочинів проти особистості і є допоміжною для функціонування ІПС «Оріон».
У теперішній час в інформаційній мережі ОВС України функціонують такі інформаційні підсистеми, як: «ІБД», «Розшук», «ОДК», «Упізнання», «Наркобізнес», «Арсенал» і ін.
Інформаційно-аналітичні системи розділяють на загальнодержавні (у межах правоохоронного відомства), регіональні (обласні) і місцеві (міські, районні). Для всіх видів інформаційного забезпечення ОРД важливе значення мають імовірність і точність, кількість і якість інформації, її цінність, корисність і своєчасність, однак найбільш важливим в інформаційному забезпеченні ОРД є ефективне використання інформації для виявлення, попередження, припинення й розкриття злочинів і виконання інших завдань, поставлених перед оперативними підрозділами.
Література:
1. Долженков О.Ф., Думко А,Ф., Козаченко І.П. Оперативно-розшукова діяльність як правоохоронна функція кримінальної міліції.- Одеса: НДРВВ ОІВС, 2000.- 134 с.;
2. Бандурка О.М. Оперативно-розшукова діяльність. Ч.1: Підручник-Харків: Вид-во Нац. ун.-ту внутр. справ, 2002.-336 с.;
3. Вишня В.Б., Захаров В.П., Шинкаренко І.Р. Правове регулювання ОРД ОВС (структурно-логічні схеми): Навч. посіб. –Д.: Юрид. акад. МВС, 2003.- 180 с.;
4. Оперативно-розшукова діяльність: правові основи (структурно-логічні схеми). Навчальний посібник / за ред. проф. Ю.М. Грошевого.- Харків: РВФ Арсіс, ЛТД, 2003.- 192 с.;
5. Основы оперативно-розыскной деятельности в Украине (понятие, принципы, правовое обеспечение). Учебное пособие.- К.:Центр учебной литературы, 2007.- 264 с.;
6. Антонов К.В. Проблемні питання окремих положень Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.-2007.- Спец. Випуск № 1 (№ 36) «Актуальні питання протидії злочинності».- С.298-303.;
7. Використання в кримінальному процесі матеріалів оперативно-розшукової діяльності та гарантії захисту прав і свобод людини: Монографія / В.М. Тертишник, О.В. Негодченко, І.П. Козаченко, К.В. Антонов. - Дніпропетровськ: Юрид. акад. МВС, 2004. - 184 с.;
8. Антонов К.В., Тертишник В.М. Допустимість використання при доказуванні даних, здобутих органами оперативно-розшукової юрисдикції // Права людини та інформація: Збірник наукових праць. - К.: НАВСУ, 2001. - С. 115-127;
9.Антонов К.В. Проблеми використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності в кримінальному судочинстві // Проблеми оперативно-розшукової діяльності й забезпечення прокурорського нагляду за іі законністю: Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. - Луганськ: РВВ ЛІВС, 2000. - С. 194-208;
10. Антонов К.В. Проблеми зв’язку і співвідношення оперативно-розшукової і кримінально-процесуальної діяльності // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.- С. 314-322.- 2007.- № 3(34).- 368с.;
11. Антонов К.В. Загальнотеоретичні поняття оперативно-розшукового забезпечення досудового слідства // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.- С. 41-50.- Спеціальний випуск. Ч.1.- 2008.-№ 1.- 207с.;
12. Антонов К.В. Теоретичні аспекти визначення співвідношення понять «оперативно-розшукова міра» і «оперативно-розшуковий захід» // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.- С. 16-21.- 2007.- № 4(35).- 328с.;
13. Антонов К.В. Проблемні питання окремих положень Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.- 2007.- Спеціальний випуск № 1 (36) «Актуальні питання протидії злочинності».- С. 298-303.- 364 с.;
14.Антонов К.В. Оперативно-розшукова профілактика в системі запобіжного впливу на злочинність // Науковий вісник Одеського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.- С. 109-111.- 2007.- № 4.- 328 с.;
15. В. Ченців, К. Антонов, В. Варава. Перебудова правоохоронної діяльності митних органів України в контексті європейських стандартів: оперативно-розшукові аспекти // Право України. - 2008.-№ 7.- С. 141-146.
16. Ронин Р. Своя разведка: способы вербовки агентуры, методы проникновения в психику, форсированное воздействие на личность, технические средства скрытого наблюдения и сьема информации: Практическое пособие.- Мн.: «Харвест», 1998.-368 с.;
17. Антология сыска: от полиции к внешней разведке [В 14 т.] / Отв. Ред.: Ю.И. Римаренко, В.И. Кушерец.- К.: Знания Украины, 2006. Т. 1: Уголовный сыск: документы и материалы (ХІ – нач. ХХ ст.) / Сост.: Ю.И. Римаренко, Е.М. Моисеев, В.Н. Чисников.- 612 с.; Т. 2: Сыск, сыщики и преступный мир / Сост.: Ю.И. Римаренко, Е.М. Моисеев, В.Н. Чисников. (Предисл. В.Н. Чисникова).- 504 с.;
18. Ивахин А.Е., Прыгунов П.Я. Оперативная деятельность и вопросы конспирации в работе спецслужб (По материалам открытой печати и литературы). Т. 1.- К.: КНТ, 2006.-408 с.; Т. 2.-К.: КНТ, 2006.-224 с.; Т. 3.-К.: КНТ, 2006.-960 с.; Т. 4.-К.: КНТ, 2007.-432 с.; Т. 5.-К.: КНТ, 2007.-484 с.; Т. 6.-К.: КНТ, 2008.-608 с.;
19. Погорецький М.А. Функціональне призначення ОРД у кримінальному процесі: Монографія.- Х.:Арсіс, ЛТД, 2007.-576 с.