Інтелект і креативність якості гармонійної особистості
СОДЕРЖАНИЕ: Реферат з педагогіки на тему “Інтелект і креативність – якості гармонійної особистості” У сучасній психології з явилися експериментальні дані, які свідчать про відсутність зв’язку між показниками інтелекту і творчих здібностей.Реферат
з педагогіки
на тему
“Інтелект і креативність – якості гармонійної особистості”
У сучасній психології з явилися експериментальні дані, які свідчать про відсутність зв’язку між показниками інтелекту і творчих здібностей.
Така диференціація є важливою, оскільки дає можливість говорити про два різновиди здібностей - їх часто називають рухливими та набутими. Ось як вони різняться.
Рухливі - просто означає, що ці здібності можуть бути використані найрізноманітнішими способами і для різноманітних цілей. Наприклад, для того щоб вивчити будь-який предмет чи вирішити будь-яку проблему, що виникають у житті.
Проте, інтелекту можна дати і таке визначення: це володіння певною сумою знань.
Тривалий час помилково вважалось, що головне в розумовому розвитку дітей - передача їм якомога більшої кількості знань. Життя ж доводить, що розумна людина - це не скільки особа, яка багато знає, скільки тон, хто вміє наявні знання застосовувати в складних буденних життєвих ситуаціях. Адже уміння самостійно знаходити вихід у будь-якій ситуації повсякденного життя е найбільш цінним інтелектуальним вмінням людини. Про таких людей кажуть, що вони можуть творчо мислити. Тільки гармонійне поєднання характеристик інтелекту і креативності (творчих здібностей) зумовлює становлення самодостатньої особистості. Психологи виявили чотири групи дітей з різними рівнями розвитку інтелекту і креативності, які відрізнялися способами адаптації до зовнішніх умов і вирішення життєвих проблем
| Високий інтелект |
Низький інтелект |
||
Висока креативність |
Віра в свої можливості. Хороший самоконтроль. Хороша соціальна інтеграція. Висока здатність до концентрації уваги. Високий інтерес до всього нового. |
Постійний конфлікт між власними уявленнями про світ і шкільними вимогами, Недостатня віра в себе. Недостатня самоповага. Боязнь оцінки з боку оточуючих. |
|
Низька креативність |
Прагнення досягнення успіху в навчанні. Невдачі сприймаються як катастрофа. Боязнь ризику і висловлювання власної думки. Знижена товариськість. Боязнь самооцінки. |
Хороша (у всякому випадку за зовнішніми ознаками) адаптація і задоволення життям. Недостатній інтелект компенсується товариськістю і деякою пасивністю. |
|
Діти з високим рівнем інтелекту і креативності
Вони впевнені у своїх здібностях, мають адекватний рівень самооцінки; їм притаманні внутрішня свобода і високий самоконтроль. Якщо вимагає ситуація, ведуть себе по-дорослому. Виявляють інтерес до всього нового і незвичайного, характеризуються великою ініціативністю, але, разом з тим. успішно пристосовуються до вимог соціального оточення, зберігаючи внутрішню незалежність думок і дій.
Діти з високим рівнем інтелекту і низьким рівнем креативності
Їх вирізняє прагнення до шкільних успіхів, які виражаються у вигляді відмінної самооцінки. Вони надзвичайно важко сприймають невдачу, замість надії на успіх у них, швидше, переважає страх перед невдачею. Ці діти не люблять ризику, не люблять висловлювати публічно свої думки. Вони стримані, замкнуті і дистанціюються від своїх однокласників. У них дуже мало близьких друзів. Вони не люблять бути залишеними самі на себе і страждають без зовнішньої адекватної оцінки своїх вчинків, результатів навчання чи діяльності.
Діти з низьким рівнем інтелекту і високим рівнем креативності
Ці діти часто потрапляють у ряд ізгоїв. Вони важко пристосовуються до шкільних вимог, часто мають захоплення за межами школи (хобі, гуртки та ін.), де отримують можливість виявити свої творчі нахили. Вони найбільш тривожні, страждають від невіри у себе. Вчителі часто характеризують їх як тупих, неуважних, оскільки вони з небажанням виконують рутинні завдання і не можуть зосередитися.
Діти з низьким рівнем інтелекту і креативності
Такі діти, як правило, зовнішньо добре адаптуються, тримаються в середняках і задоволені своїм становищем. Вони мають адекватну самооцінку, низький рівень предметних здібностей компенсується розвитком соціального інтелекту, товариськістю, пасивністю у навчанні.
Таким чином, результати досліджень показують, що під час роботи з дітьми важливо розвивати не лише інтелект, але й творчі здібності, і, навпаки, під час розвитку творчих здібностей не слід забувати про інтелект. Адже коли високий інтелект поєднується з високим рівнем креативності, творча людина частіше добре адаптована до середовища, активна, емоційно врівноважена, незалежна і т.п. А при поєднанні креативності з невисоким інтелектом бачимо невротичну тривожну людину з поганою адаптованістю до вимог соціального оточення і важкою долею.
Психологи стверджують, що джерелом розвитку творчого процесу є об’єктивні суперечності. Які ж риси повинна мати особистість, щоб перебороти суперечності, що виникають?
Як правило, суперечність існує обєктивно. Щоб її виявити, потрібно мати деякий ступінь спостережливості, уваги, що певною мірою властива кожній людині. Отже, будь-яка людина здатна виявити існуючу суперечність У чому ж тоді відмінність творчої особистості?
По-перше, будь-яка людина виявляє суперечність найчастіше випадково або під певним керівництвом. Особистість з розвинутими творчими здібностями здійснює пошук суперечностей і визначає їх самостійно і цілеспрямовано.
По-друге, будь-яка людина, виявивши суперечність, далеко не завжди прагне до її вирішення. Розвинута творча особистість бачить у ній джерело розвитку. Вона здатна вчасно визначити суперечність, найбільш актуальну і можливу для вирішення на даному етапі. Це повязано з необхідністю глибокого аналізу проблеми. Дія об’єктивного, всебічного аналізу важливо мати глибокі знання з даного питання. До того ж ці знання розвинута творча особистість уміє застосовувати в різноманітних ситуаціях.
Не менш важлива риса - самостійність, що проявляється як постійна, стабільна риса особистості, яка має потребу систематично самостійно працювати і, в тому числі, у плані самовдосконалення, розвитку своїх здібностей.
Всі ці риси творчої особистості можна синтезувати в особливу рису, що е одночасно і критерієм творчої особистості, - творчу самостійність як здатність не тільки використовувати знання, а й прагнути до їх постійного поновлення Розвивати цю творчу самостійність - це і є найважливіше завдання школи взагалі і початкової школи зокрема.
Які умови слід створити для оптимального розвитку творчих здібностей дитини? Однозначної відповіді на це питання ще не дали. Існують різні підходи і рекомендації. Так, наприклад, американський психолог Дж. Сміт твердить, що навчання творчості стане можливим, якщо будуть створені такі основні умови:
1. умови фізичні, тобто наявність матеріалів для творчості і можливості у будь-яку хвилину діяти з ними;
2. умови соціально-економічні, за яких дитина має відчуття зовнішньої безпеки, тобто знає, що її творчі вияви не отримають негативної оцінки з боку дорослих;
3. психологічні умови, зміст яких полягає у тому, що у дитини формується відчуття внутрішньої безпеки, розкутості і свободи за рахунок підтримки дорослими її творчих починань.
Дві останні умови - є чисто питання психологічного клімату, що залежить від учителя.
Але роль дорослих у цьому процесі не обмежується лише створенням умов. Вона полягає ще й у тому, щоб активно допомагати дитині у розвитку його творчих здібностей. З цього приводу корисні рекомендації розробив американський психолог Дж. Гален. Ось найцікавіші з них:
1. Створіть дитині затишну і безпечну психологічну базу для її пошуків, до якої вона могла б повертатися, якщо буде налякана власними відкриттями.
2. Підтримайте схильність дитини до творчості і виявляйте співчуття до невдач. Уникайте несхвальних оцінок її творчих ідей.
3. Будьте терпимі до дивних ідей, поважайте допитливість, запитання і ідеї дитини. Намагайтеся відповідати на всі запитання, навіть якщо вони здаються дикими і абсурдними. Пояснюйте, що на багато її запитань не завжди можна відповісти одно значно. Для цього потрібно час, терплячість. Дитина повинна навчитися жити в інтелектуальній напрузі.
4. Давайте дитині можливість побути одному і дозволяйте, якщо вона того хоче, самому займатися своїми справами. Надлишок опіки може пригальмувати творчість. Бажання і цілі дітей належать їм самим, а допомога дорослих інколи може сприйматися як порушення кордонів особистості.
5. Допомагайте дитині вчитися будувати її систему вартостей, не обов’язково засновану на її власних поглядах, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями. Таким чином, її саму, у свою чергу, будуть цінувати інші.
6. Допомагайте дитині у задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, любові, поваги до себе і оточуючих), оскільки людина, енергія якої скована основними потребами, менше здатна досягти висот самовиразу.
7. Виявляйте симпатію до її перших незграбних спроб висловлювати свої ідеї словами і робити їх таким чином зрозумілими оточуючим.
8. Знаходьте слова підтримки для нових творчих починань дитини, уникайте критикувати перші спроби - якими б невдалими вони не були.
9. Допомагайте дитині стати “розумним авантюристом” і часом покладатися у пізнанні на ризик та інтуїцію; найвірогідніше, саме це допоможе зробити справжнє відкриття.
10. Підтримайте необхідну для творчості атмосферу, допомагаючи дитині уникнути суспільного несхвалення, зменшити соціальні тертя і подолати негативну реакцію однолітків. Чим більше ви надаєте можливостей для конструктивної творчості, тим щільніше закриваються клапани деструктивної поведінки. Дитина, позбавлена позитивного творчого виходу, може спрямувати свою творчу енергію у зовсім небажаному напрямку.
Кожен вчитель по-своєму реалізує ці рекомендації психологів для розвитку творчих здібностей своїх учнів. Саме цій меті служить курс Розвивальні ігри. Він розроблений для впровадження в експериментальній школі розвитку здібностей №44 при Запорізькому держуніверситеті (опублікований у журналі Рідна школа №6.
Цей курс і також система розвивального навчання дає можливість вчителю розвивати якості гармонійної особистості:
1. глибину і об ємність знань, уміння застосовувати їх у різноманітних ситуаціях формувати стійку потребу до постійного відновлення знань і придбання нових;
2. цілеспрямоване прагнення до істини, здатність глибоко проникати у сутність проблеми, вчить знаходити зв’язки між явищами;
3. є можливість заохочувати творчу самостійність, прагнення до самовдосконалення, до свідомого розвитку і формування своїх здібностей до творчості, прагнення до самореалізації;
4. вчить конструктивного критицизму і самокритичності, умінню погоджувати нове зі старим особистим досвідом і досвідом інших.
Іншими словами у дітей з являється розумовий апетит, вони відчули радість і захоплення від розумової праці.
Курс Розвивальні ігри і система розвивального навчання змінили ставлення дітей до навчання взагалі. Для них навчання - це цікавий пізнавальний процес, що приносить позитивні емоції і є посильним будь-якій дитині. Відсутня скутість, закомплексованість, страх помилки чи негативного результату, бо діти з радістю захопленням і азартом працюють на уроках. Цей азарт діти переносять і у сімї, залучаючи до інтелектуальної праці і батьків.
Успішне виконання дітьми завдань курсу Розвивальні ігри та геніальні здогадки (пропозиції, рішення) на уроках у системі розвивального навчання корегує оцінку вчителем можливостей своїх учнів. Віра вчителя у можливості своїх учнів, їх розумовий потенціал допомагає самим дітям переборювати труднощі у навчанні. У класі панує атмосфера довір я і співпраці, де вчитель сприймається як друг і порадник.
Куль самостійності і нестандартності думок, знайомство з основними мислительними операціями, розвиток пізнавальних інтересів служитимуть дітям все життя, полегшувати їм здобуття знань, допомагатимуть реалізувати себе (відчути себе потрібним і значимим) і, головне, адаптуватися у людському суспільстві.
А це головне завдання початкової школи!