Облік поточних зобов’язань
СОДЕРЖАНИЕ: На будь-якому підприємстві існують зобов’язання підприємства перед поставщиками, підрядчиками, працівниками, за короткострокові та довгострокові кредити - всі ці зобов’язання є поточними. На підприємстві облік поточних зобов’язань веде бухгалтер.ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
1.1. Характеристика поняття «зобов’язання» в бухгалтерському обліку
1.2. Класифікація зобов’язань
1.3. Характеристика поточних зобов’язань
РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ПОТОЧНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
2.1. Облік короткострокових кредитів банку
2.2. Облік кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги
2.3. Облік розрахунків за податками і платежами
2.4. Облік кредиторської заборгованості за розрахунками
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Зобовязання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають юридичний та економічний зміст. Як юридична категорія господарське зобовязання – це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а інша сторона зобовязана виконувати вимоги щодо предмету зобовязання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду - сплату грошей, зустрічні послуги тощо.
На сьогоднішньому етапі розвитку підприємницької діяльності роль бухгалтера не зводиться тільки до чіткого виконання інструкцій і вказівок. Законом України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні бухгалтеру надається широке поле для професійної творчості, розвитку його професійної думки. Я обрав тему для курсової роботи Облік поточних зобов’язань тому що для мене, як майбутнього бухгалтера, вона має дуже велике значення. Бухгалтер веде облік операцій що відбуваються на підприємстві і як на мій розсуд найважливішою частиною обліку є облік саме поточних зобов’язань, тому що неможливе існування підприємства в якого не було б поточних зобов’язань і бухгалтер обов’язково повинен вміти вести їх облік.
На будь-якому підприємстві незалежно від напрямку діяльності існують зобов’язання підприємства перед поставщиками, підрядчиками, працівниками, за короткострокові та довгострокові кредити, учасниками та ін. - всі ці зобов’язання є поточними.
До поточних активів належать грошові кошти та інші ресурси щодо яких можна вважати, що вони будуть перетворені на (продані за) грошові кошти чи використані протягом року з дати складання бухгалтерського балансу або протягом нормального операційного циклу підприємства (із двох термінів обирають довший).
Статті включаються до поточних зобовязань, якщо вони оплачуються на вимогу кредитора, або якщо очікується, що вони будуть ліквідовані протягом одного року.
За мету написання даної курсової роботи поставлено глибоке вивчення термінів пов’язаних з поточними зобов’язаннями, вивчення рахунків на яких проводиться облік поточних зобов’язань, запам’ятання основних бухгалтерських проводок з обліку поточних зобов’язань підприємства.
В курсовій роботі докладно розглянуто облік товарних і нетоварних операцій та облік розрахунків з оплати праці.
Щоб краще зрозуміти зміст, в роботі показані таблиці з господарськими операціями що відносяться до поточних зобов’язань, бухгалтерські проводки по цим операціям та приклади
При написанні курсової роботи використано літературу різних авторів та деякі Інтернет-посилання з бухгалтерського обліку які показані у списку використаної літератури.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
1.1. Характеристика поняття «зобов’язання» в бухгалтерському обліку
Зобовязання (Liabilities) – заборгованість підприємства, що виникає внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди.
Зобовязання визнають, якщо його оцінку можна достовірно визначити та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.
Погашення зобовязання можна здійснювати шляхом: сплати кредиторові грошових коштів; відвантаження готової продукції, товарів або надання послуг у рахунок отриманого авансу від покупця або в порядку заліку заборгованості; переведення зобовязань у корпоративні права, які належать кредитору (елементи капіталу) тощо.
У кожному разі погашення зобовязання повязано з вибуттям активів, а отже, зі зменшенням майбутніх економічних вигод у результаті вибуття ресурсів підприємства.
Іноді погашення одного зобовязання призводить до виникнення іншого. Наприклад: постачальникові, перед яким виникла кредиторська заборгованість, виписують вексель. У цьому разі одне зобовязання (кредиторська заборгованість) замінюється іншим (зобовязанням за виданим векселем). Однак остаточне погашення зобовязання повязано з вибуттям у майбутньому ресурсів (активів) підприємств, тобто зі зменшенням майбутніх економічних вигод.
Значна частина зобовязань підприємства виникає під час нарахування витрат. Підприємство нараховує витрати і у відповідних сумах одночасно повинно визнати зобовязання. Зобовязання за рахунками зі сплати податків, обовязкових платежів, заробітної плати, створення забезпечень – все це є типові приклади визнання зобовязань разом із нарахуванням витрат. У разі нарахування фінансових витрат, що належать до звітного періоду та підлягають сплаті у наступних періодах, виникає зобовязання щодо нарахованих відсотків.
Відсутність на дату складання фінансової звітності достатніх умов для визнання тих зобовязань, які обліковувалися раніше на балансі підприємства, означає необхідність їх списання з одночасним визнанням доходів звітного періоду (тобто зобовязання не підлягає погашенню).
1.2. Класифікація зобов’язань
Для бухгалтерського обліку зобовязання поділяють на:
- довгострокові зобовязання;
- поточні зобовязання;
- забезпечення;
- непередбачені зобовязання;
- доходи майбутніх періодів.
Довгострокові зобовязання (Long-term Liabilities) – зобовязання, які повинні бути погашені впродовж більш як дванадцять місяців або впродовж періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як дванадцять місяців. До довгострокових зобовязань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові фінансові зобовязання; відстрочені податкові зобовязання; інші довгострокові зобовязання.
Довгострокові зобовязання, на які нараховують відсотки, відображають у Балансі за їхньою теперішньою вартістю.
Поточні зобовязання (Current Liabilities) – зобовязання, які будуть погашені впродовж операційного циклу підприємства або повинні бути погашенні впродовж дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.
До поточних зобовязань належать: короткострокові кредити банків; поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями; короткострокові векселі видані; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточна заборгованість за розрахунками (з отриманих авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, з внутрішніх розрахунків); інші поточні зобовязання. Поточні зобовязання відображають у Балансі за сумою погашення .
Особливим видом зобовязань є забезпечення , які не мають чітко визначеного терміну та суми погашення на дату балансу. Оцінку забезпечень здійснюють на основі лише попередніх розрахунків. Період нарахування забезпечень зазвичай обмежують дванадцятьма місяцями. Наприкінці року невикористані забезпечення корегують шляхом донарахування.
Забезпечення створюють на відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на: виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобовязань; реструктуризацію; виконання зобовязань щодо обтяжливих контрактів тощо. Треба мати на увазі, що заборонено створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.
Обтяжливий контракт (Onerous Contract) – контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди від нього.
Особливу групу зобовязань становлять ті категорії, які обліковують за Балансом, але є дуже важливими позиціями з погляду оцінки впливу потенційних наслідків певних подій на перспективи розвитку підприємства. Серед них потрібно виділити, головним чином, непередбачені зобовязання.
Непередбачене зобовязання (Contingent Liabilities) – це:
- зобовязання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або
- теперішнє зобовязання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобовязання потрібно буде використати ресурси, які втілюють економічні вигоди, або оскільки суму зобовязання не можна достовірно визначити.
Доходи майбутніх періодів (Deferred Revenues, Unearned Revenues) – це доходи, отримані у звітному періоді, які підлягають включенню до доходів у майбутніх звітних періодах. У поточному періоді такі доходи визнають як особливий вид зобовязань.
До доходів майбутніх періодів належать, зокрема, доходи у вигляді отриманих авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка за вантажні перевезення, виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування засобами звязку тощо.
У Балансі за визначеною П(С)БО 2 Баланс формою зобовязання подано за такими розділами Пасиву:
II. Забезпечення наступних витрат і платежів.
III. Довгострокові зобовязання.
IV. Поточні зобовязання.
V. Доходи майбутніх періодів.
1.3. Характеристика поточних зобов’язань
Поточні зобовязання (Current Liabilities) – зобовязання, які будуть погашені впродовж операційного циклу підприємства або повинні бути погашені впродовж дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.
Поточне зобовязання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобовязання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу у звітному періоді.
Таблиця 1.1
Фрагмент балансу – ІV розділ Поточні зобовязання
| Пасив | Код рядка | Зміст статті |
| ІV. Поточні зобовязання | ||
| Короткострокові кредити банків | 500 | Сума поточних зобовязань підприємства перед банками за отриманими від них позиками |
| Поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями | 510 | Сума довгострокових зобовязань, що підлягають погашенню впродовж дванадцяти місяців з дати балансу |
| Векселі видані | 520 | Сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт) постачальників, підрядників та інших кредиторів |
| Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 530 | Сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями) |
| Поточна заборгованість за розрахунками з одержаних авансів | 540 | Сума авансів, отриманих від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг) |
| Поточна заборгованість за розрахунками з бюджетом | 550 | Заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства |
| Поточна заборгованість за розрахунками з позабюджетними фондами | 560 | Заборгованість за внесками до позабюджетних фондів |
| Поточна заборгованість за розрахунками зі страхування | 570 | Заборгованість за відрахуваннями до Пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників |
| Поточна заборгованість за розрахунками з оплати праці | 580 | Заборгованість з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату |
| Поточна заборгованість за розрахунками з учасниками | 590 | Заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), яка повязана з розподілом прибутку (дивіденди тощо) і формуванням статутного капіталу |
| Поточна заборгованість за розрахунками із внутрішніх розрахунків | 600 | Заборгованість підприємства повязаним сторонам і кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків |
| Інша поточна заборгованість | 601 | Зобовязання, які не включено до наведених статей |
Поточні зобовязання включають:
- короткострокові кредити банків;
- поточну заборгованість за довгостроковими зобовязаннями;
- короткострокові векселі видані;
- кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;
- поточну заборгованість за розрахунками:
o з отриманих авансів;
o з бюджетом;
o з позабюджетними фондами;
o зі страхування;
o з оплати праці;
o з учасниками;
o за розрахунками із внутрішніх розрахунків.
Поточні зобовязання відображають у ІV розділі Поточні зобовязання Пасиву Балансу за формою, передбаченою у П(С)БО 2 Баланс (див. табл. 1.1)
Поточні зобовязання відображають в Балансі за сумою погашення.
Сума погашення (Settlement Amount) – недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобовязання в процесі звичайної діяльності підприємства.
РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ПОТОЧНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
2.1. Облік короткострокових кредитів банку
Короткострокові кредити банків (Short-term Bank Loans) – сума поточних зобовязань підприємства перед банками за отриманими від них позиками.
Короткострокові кредити банки можуть надавати в разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у звязку з витратами виробництва та обігу і не забезпечені надходженням коштів у відповідному періоді.
Відповідно до П(С)БО 11 Зобовязання, поточні зобовязання відображаються у Балансі за сумою погашення.
Приклад:
02.01.2006 підприємство одержало від банку позику у сумі 50 000 грн. терміном на два місяці під 18% річних. Позику було погашено 01.03.2006.
Сума погашення позики на дату закінчення кредитного договору становитиме:
50 000 + 750 + 750 = 51 500 грн.
Відображення короткострокового кредиту показано в таблиці 2.1
Таблиця 2.1
Відображення отримання та виплати короткострокового кредиту
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума | |
| Дебет | Кредит | |||
| 1 | Отримання і зарахування кредиту на рахунки в банках підприємства позичальника | 311 Поточні рахунки в національні валюті |
601 Короткострокові кредити в національній валюті |
50000 |
| 2 | Нарахування відсотків за кредити (ця сума включається до валових витрат) | 951 Відсотки за кредит |
684 Розрахунки за нарахованими відсотками | 1500 |
| 3 | Погашення кредиторської заборгованості підприємством за короткостроковий кредит | 601 Короткострокові кредити в національній валюті | 311 Поточні рахунки в національній валюті | 51500 |
У Балансі заборгованість за короткостроковими кредитами банку буде показано у IV розділі Пасиву Поточні зобовязання за рядком Короткострокові кредити банків.
Заборгованість за короткостроковими відсотками буде відображено у тому ж розділі за рядком Інші поточні зобовязання.
2.2. Облік кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги
У процесі здійснення підприємницької діяльності субєктом господарювання виникає поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, отримані послуги, необхідні для забезпечення нормального функціонування підприємства.
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (Accounts Payable For Good, Work and Services) – сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та матеріальні послуги.
Господарські звязки з постачальниками будуються на підставі договорів (угод), в яких визначаються: найменування товарів, кількість, ціна, терміни і спосіб поставки, порядок розрахунків та ін.
Постачальник на відвантажену продукцію виписує товарні та платіжні документи, передає їх банку і направляє покупцю.
Погашається заборгованість перед постачальниками і підрядниками шляхом безготівкових або готівкових розрахунків.
Правила, форми і стандарти безготівкових розрахунків в Україні, що здійснюються за участю банків, встановлені в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22. Відповідно до інструкції під час здійснення розрахунків можуть застосовуватися форми розрахунків:
- акредитивна;
- інкасова;
- вексельна;
- за розрахунковими чеками.
Безготівкові розрахунки передбачають перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученнями підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.
Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді у формі:
- меморіального ордера;
- платіжного доручення;
- платіжної вимоги доручення;
- платіжної вимоги;
- розрахункового чека;
- акредитива.
Використання банківських платіжних карток і векселів як платіжних інструментів регулюється законодавством України.
Меморіальний ордер – розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій зі списання коштів з рахунку платника, внутрішньобанківських операцій.
Платіжне доручення – розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свою рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
Платіжна вимога-доручення – розрахунковий документ, який складається з двох частин:
- верхньої – вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів;
- нижньої – доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів і перерахування її на рахунок отримувача.
Платіжна вимога – розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів і перерахування її на рахунок отримувача.
Розрахунковий чек – розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, у якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів.
Акредитив – договір, що містить зобовязання банку-емітенту, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобовязаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.
У бухгалтерському обліку визнання зобовязань під час придбання підприємством матеріальних і нематеріальних цінностей, послуг здійснюється з дотриманням принципу відповідності. Для цього використовується метод нарахування, дотримання якого, з погляду визнання зобовязань стосовно до своїх кредиторів, потребує від підприємства правильного визначення моменту переходу права власності на відповідні цінності або моменту отримання послуг. Саме на момент переказу права власності, який визначається, наприклад: умовами контракту, за відсутності одночасного розрахунку у грошовій формі з постачальниками та підрядниками виникають зобовязання за отримані активи.
Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги ведеться на рахунку № 63 Розрахунки з постачальниками та підрядниками.
По кредиту рахунка № 63 Розрахунки з постачальниками та підрядниками відображається заборгованість за одержані від постачальників і підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, по дебету - її погашення, списання тощо.
Рахунок №63 Розрахунки з постачальниками та підрядниками має такі субрахунки:
- № 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками;
- № 632 Розрахунки з іноземними постачальниками;
- № 633 Розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи.
На субрахунку № 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками.
На субрахунку №632 Розрахунки з іноземними постачальниками ведеться облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги.
На субрахунку №633 Розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з учасниками промислово-фінансової групи.
Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником та порадником у розрізі кожного документа (Рахунка-фактури) на сплату.
Приклад 2:
21.06.2006 підприємство придбало товар загальною вартістю 140 000 грн. (у тому числі ПДВ) на умовах 2/10, n/30 (за рахунком надається знижка у розмірі 2% вартості товару, якщо оплату за рахунком буде здійснено впродовж десяти днів).
Якщо заборгованість буде погашено впродовж десяти днів, то на дату погашення заборгованості постачальнику буде перераховано 137 200 грн.
Відображення операції в бухгалтерському обліку показано в таблиці 2.2.
Сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані кошти (крім заборгованості, забезпеченої векселями) відображається у IV розділі Пасиву Балансу Поточні зобовязання за рядком Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги.
Таблиця 2.2
Погашення заборгованості перед постачальником
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума | |
| Дебет | Кредит | |||
| Впродовж десяти днів | ||||
| 1 | Погашення заборгованості перед постачальником | 28 Товари | 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками | 114333 |
| 2 | Відображення ПДВ | 641 Розрахунки за податками | 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками | 22867 |
| Після десяти днів | ||||
| 1 | Погашення заборгованості перед постачальником | 28 Товари | 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками | 113867 |
| 2 | Відображення ПДВ | 641 Розрахунки за податками | 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками | 23333 |
2.3. Облік розрахунків за податками і платежами
Податки - це обовязкові платежі підприємств та окремих осіб в державний або місцевий бюджети.
Обовязкові платежі – це система встановлених законодавством внесків та відрахувань юридичних і фізичних осіб, що формують доходи до державного бюджету.
Податкове зобовязання – загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.
Податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.
Порядок нарахування та сплати загальнодержавних податків регулюється відповідними Законами України, місцевих податків і зборів регламентується рішенням органів місцевого самоврядування.
Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету призначено рахунок 64 Розрахунки за податками й платежами. Цей рахунок балансовий, пасивний, призначений для обліку джерел засобів.
По кредиту рахунку 64 Розрахунки за податками й платежами відображаються нараховані платежі до бюджету, по дебету – належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.
Рахунок 64 Розрахунки за податками й платежами має такі субрахунки:
- 641 Розрахунки за податками;
- 642 Розрахунки за обовязковими платежами;
- 643 Податкові зобовязання;
- 644 Податковий кредит.
На субрахунку № 641 Розрахунки за податками ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства України (податок на прибуток, податок на додану вартість, інші податки).
На субрахунку № 642 Розрахунки за обовязковими платежами ведеться облік розрахунків за зборами (обовязковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства України та облік яких не ведеться на рахунку № 65 Розрахунки за страхуванням.
На субрахунку № 643 Податкові зобовязання ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).
На субрахунку № 644 Податковий кредит ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобовязання,
Аналітичний облік на рахунку № 64 Розрахунки за податками й платежами здійснюють за видами платежів до бюджету. Це дає можливість перевірити правильність розрахунків за кожним видом платежу.
Облік операцій за розрахунками з бюджетом наведено у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Кореспонденція рахунків за розрахунками з бюджетом
| № з/п | Зміст операції | Кореспондуючі рахунки | |
| Дебет | Кредит | ||
| 1 | Нарахований податок на додану вартість | 70 Доходи від реалізації | 641/1 Розрахунки за податками |
| 2 | Нарахований податок на прибуток від звичайної діяльності підприємства | 98 Податок на прибуток | 641/2 Розрахунки за податками |
| 3 | Нарахований акцизний збір | 70 Доходи від реалізації | 641/3 Розрахунки за податками |
| 4 | Вирахуваний із заробітної плати податок з доходів фізичних осіб | 66 Розрахунки по виплатах працівникам | 641/4 Розрахунки за податками |
| 5 | Перерахування податкових платежів до бюджету за відповідними | 641/ .Розрахунки за податками |
31 Рахунки в банках |
| 6 | Повернення на рахунок підприємства зайвих перерахованих до бюджет) платежів | 31 Рахунки в банках | 641 Розрахунки за податками |
| Та інші операції | |||
| 7 | Закриття рахунків (списування на фінансові результати): а) витрати | 79 Фінансові результати | 98 Податок на прибуток |
б) доходи (кредитове сальдо рах №70) |
70 Доходи від реалізації | 79 Фінансові результати | |
Податок на прибуток. Платниками податку на прибуток є всі субєкти підприємницької діяльності (в тому числі бюджетні та громадські організації), які одержують прибуток від господарської діяльності, нерезиденти, а також філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що зобовязанні мати окремий банківський рахунок та вести окремий облік результатів діяльності.
Відповідно до п. 10.1 ст. 10 Закону прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, обкладається податком за ставкою 25 % від обєкту оподаткування.
Обєктом оподаткування є величина, яка визначається у податковому обліку шляхом порівняння скоригованих валових доходів і скоригованих валових витрат. При цьому сума прибутку, що підлягає оподаткуванню за даними податкового обліку, як правило, не збігається з сумою прибутку, отриманого за даними фінансового обліку на рахунку 44 Нерозподілені прибутки (непокриті збитки).
В бухгалтерському обліку операції по нарахуванню і сплаті податку на прибуток відображаються наступним чином:
- нарахування: Д-т рах. 981 Податки на прибуток від звичайної діяльності, К-т рах. 641 Розрахунки за податками;
- перерахування: Д-т рах. 641 Розрахунки за податками, К-т рах. 311 Поточні рахунки в національній валюті.
Приклад 3
Нарахувати і відобразити на рахунках податок на прибуток за 1 квартал 2006 р. Умова:
Доходи за 1 квартал склали 17930 грн.
Видатки за 1 квартал склали 9940 грн.
За січень і лютий було сплачено авансових платежів 600 грн. і 600 грн. відповідно. Ставка податку згідно закону.
Вирішення:
17930 (КТ 702) – 9940 (ДТ 902) = 7990 грн.
600 + 600 = 1200 грн.
7990 25 % = 1997,5 грн. (1 кв.) ДТ 981 КТ 641
1997,5 – 1200 = 797,5 грн. ДТ 641 КТ 31
7990 – 1997,5 = 5992,5 (сума прибутку після розрахунку суми податку)
ДТ 791 КТ 441
Податок на додану вартість. Згідно зі ст. 2 Закону України Про податок на додану вартість платниками податку на додану вартість є:
- особи, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) яких протягом будь-якого періоду за останні дванадцять календарних місяців перевищував 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- особи, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України або отримують від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на території України, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податку, у випадку, якщо такі фізичні особи ввозять (пересилають) товари (предмети) в обсязі, що не підлягає оподаткуванню згідно з законодавством;
- особи, які здійснюють на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівку незалежно від обсягів продажу, за винятком фізичних осіб, які здійснюють торгівлю на умовах виплати фіксованого чи єдиного податків в порядку, встановленому законодавством;
- особи, які надають на митній території послуги, повязані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України;
- особи, відповідальні за внесення податку до бюджету по обєктах оподаткування на залізничному транспорті, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 9 Закону України Про податок на додану вартість Центральний податковий орган України веде реєстр платників податку.
Продавець товару (робіт, послуг), який зареєстрований як платник ПДВ, зобовязаний надати покупцю податкову накладну.
На підставі виданих і отриманих податкових накладних здійснюються відповідні записи в Книзі обліку продаж і в Книзі обліку придбання. В кінці звітного періоду на основі даних книг проводиться розрахунок сум, які потім будуть занесені у відповідні рядки Податкове зобовязання і Податковий кредит декларації по ПДВ.
В бухгалтерському обліку операції по нарахуванню і сплаті податку на додану вартість відображаються наступним чином:
- нарахування: Д-т рах. 701 Дохід від реалізації готової продукції, К-т рах. 641 Розрахунки за податками / ПДВ;
- перерахування: Д-т 641 рах. Розрахунки за податками / ПДВ, К-т рах. 311 Поточні рахунки в національній валюті.
Приклад 4:
Нарахувати за березень 2006 року суму ПДВ. Товарообіг за березень склав 16940 грн У березні було закуплено товарів, робіт і послуг на суму 10850 грн. На 1.03 переплата по ПДВ склала 34 грн Ставка податку згідно закону.
ДТ 701 КТ 641 981 2823,33 – 1808,33 – 34 = 981 16940/6 = 2823,33
ДТ 30 КТ 701 16940
ДТ 282 КТ 631 9041,67 10850 – 981 = 9041,67
ДТ 641 КТ 631 1808,33 10850/6 = 1808,33
ДТ 631 КТ 311 10850,33
Акцизний збір. Акцизний збір - це непрямий податок на високорентабельні і монопольні товари, що виробляються в Україні або імпортуються.
Перелік підакцизних товарів та ставки акцизного збору затверджуються Верховною Радою України в Законі Про Державний бюджет України на наступний рік. Платниками акцизного збору є субєкти підприємницької діяльності - виробники підакцизних товарів, субєкти підприємницької діяльності, що імпортують підакцизні товари, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які ввозять товари на митну територію України. Акцизний збір утримується в розмірі від 10 до 90% від ціни товару. Мета введення акцизу - збільшити надходження до бюджету та скоротити споживання певних товарів.
Відображення в бухгалтерському обліку операції по нарахуванню і перерахуванню акцизного збору аналогічне порядку відображення операцій з ПДВ.
Прибутковий податок. Платниками прибуткового податку є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. Обєктом оподаткування є сукупний доход за календарний рік. Ставка податку 13 %.
Відображення в бухгалтерському обліку операцій з прибуткового податку наступне:
- утримання із заробітної плати та інших доходів працівника: Д-т рах. 66 Розрахунки по виплатах працівникам, К-т рах. 641 Розрахунки за податками/ Прибутковий податок;
- перерахування: Д-т рах. 641 Розрахунки за податками / Прибутковий податок, К-т рах. 311 Поточні рахунки в національній валюті.
На субрахунку 642 Розрахунки за обовязковими платежами ведеться облік розрахунків за зборами (обовязковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведеться на рахунку 65 Розрахунки за страхуванням.
До обовязкових платежів відносяться, зокрема, розрахунки з інноваційним фондом. Підприємство відраховує до інноваційного фонду кошти в розмірі 1 % від обсягу продажу продукції без ПДВ і акцизного збору. Ці відрахування здійснюються для фінансування галузевих, міжгалузевих, науково-дослідницьких робіт, а також заходів по освоєнню нових технологій і виробництва нових видів продукції.
На субрахунку 643 Податкові зобовязання ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).
На субрахунку 644 Податковий кредит ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство має право зменшити податкове зобовязання.
Відображення в бухгалтерському обліку операцій по рахунках з інноваційним фондом наступне:
- нарахування: Д-т рах. 23 Виробництво, 92 Адміністративні витрати, К-т рах. 642 Розрахунки за обовязковими платежами/ Інноваційний фонд;
- перерахування: Д-т рах. 642 Розрахунки за обовязковими платежами/Інноваційний фонд, К-т рах. 311 Поточні рахунки в національній валюті.
Субрахунки 643 Податкові зобовязання та 644 Податковий кредит призначені для забезпечення обліку податкових зобовязань по ПДВ, що виникають при отриманні передплати, і податкового кредиту, право на який зявляється при оплаті без отримання товарів.
Датою виникнення податкового кредиту вважається дата здійснення першої з подій (п. 7.5.1 Закону Про податок на додану вартість):
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплаті товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) - у випадку розрахунку з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що підтверджує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підставою для одержання права на податковий кредит є податкова накладна, а у випадку ввезення (імпортування) товарів таким документом вважається належним чином оформлена митна декларація, що підтверджує сплату ПДВ (п. 7.4.5 Закону Про податок на додану вартість).
Загальна сума податкового зобовязання включає суми ПДВ, зазначені в податкових накладних за податковий період. Суми податкових зобовязань відображаються в Книзі обліку продаж.
Первинними документами для нарахування податків служать розрахунки бухгалтерії, а по розрахунках з ПДВ - податкові накладні. Перерахування податків та обовязкових платежів здійснюється на підставі платіжних доручень.
2.4. Облік кредиторської заборгованості за розрахунками
Кредиторська заборгованість за розрахунками (Current Liabilities on Settlements) – гроші, що підлягають поверненню підприємством юридичним чи фізичним особам, у яких позичені і яким вони не виплачені.
Під час здійснення діяльності у підприємства виникають поточні зобовязання за такими розрахунками: з одержаних авансів, з бюджетом, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, із внутрішніх розрахунків.
Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками за видами відображається у IV розділі Пасиву Балансу Поточні зобовязання. Характеристику заборгованостей за розрахунками, представленими в Балансі, наведено у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Характеристика поточних зобовязань за розрахунками, які відображаються у Балансі
| Стаття | Код рядка | Зміст |
| Поточні зобовязання за одержаними авансами | 540 | Сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг) |
| Поточні зобовязання з розрахунків з бюджетом | 550 | Заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства |
| Поточні зобовязання з позабюджетних платежів | 560 | Заборгованість за внесками до позабюджетних фондів |
| Поточні зобовязання за розрахунками з оплати праці | 570 | Заборгованість з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату |
| Поточні зобовязання зі страхування | 580 | Заборгованість за відрахуваннями до Пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників |
| Поточні зобовязання за розрахунками з учасниками | 590 | Заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), повязана з розподілом прибутку (дивіденди та ін.) і формуванням статутного капіталу |
| Поточні зобовязання з внутрішніх розрахунків | 600 | Заборгованість підприємства повязаним сторонам і кредиторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків |
| Інші поточні зобовязання | 610 | Зобовязання, не включені до наведених статей |
Поточні зобовязання за одержаними авансами (Current Liabilities on Advanced Payments Received) – сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг).
Зобовязання, обумовлені авансовою оплатою покупцем товарів чи послуг, виникає внаслідок угоди, за якою продавець зобовязується надати товари чи послуги за визначеними цінами, асортиментом, кількістю та якістю. Умовами договору може передбачатися, що продавець, отримавши певну суму, зобовязується поставити товари за цінами, що склалися на момент погашення заборгованості. Отже, з плином часу оцінка товарів і послуг може змінитися, але незмінним лишиться обумовлена кількість та якість товару.
Поточні зобовязання з розрахунків з бюджетом (Current Liabilities on Settlement with the Budget) – заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства.
Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обовязкові платежі) до бюджету та до державних цільових фондів визначає Закон від 25.06.1991 № 1251–XIIІ Про систему оподаткування зі змінами та доповненнями.
Відповідно до Закону під податком і збором (обовязковим платежем) треба розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Державні цільові фонди – це фонди, які створено відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і обовязкових платежів юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.
Платниками податків і зборів є юридичні і фізичні особи, на яких покладено обовязок сплачувати податки і збори.
Обєктами оподаткування є:
- доходи (прибуток);
- додана вартість продукції (робіт, послуг);
- вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі: митна або її натуральні показники;
- спеціальне використання природних ресурсів;
- майно юридичних і фізичних осіб;
- інші обєкти, визначені законами України про оподаткування.
За ознакою субєкта оподаткування податки можна поділити на:
- прямі податки;
- непрямі податки.
Прямі податки – це обовязкові нормативні платежі з прибутку або доходу працівника, спадщини, землі, будівель та ін. Ці податки сплачують у процесі придбання та накопичення матеріальних благ (прибутковий податок, податок на майно та ін.).
Непрямі податки – це податки, які включають до ціни товарів або тарифів на послуги. Вони не відраховуються прямо з доходів працівника (власника), а виплачує їх підприємство (податок на додану вартість, акцизи, мито, що стягується митними органами та ін.).
Обєднання податків у систему передбачає можливість класифікувати їх на такі види:
- загальнодержавні податки і збори (обовязкові платежі);
- місцеві податки, збори та інші обовязкові платежі.
Загальнодержавні податки та збори встановлює Верховна Рада України і справляються на всій території України.
Загальнодержавні та місцеві податки і збори наведено у таблиці 2.5.
Місцеві податки і збори, механізм справляння та порядок їх сплати встановлюють сільські, селищні, міські ради відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, встановлених Декретом КМ від 20.05.93 № 56– 93 Про місцеві податки і збори.
У Балансі поточні зобовязання за розрахунками з бюджетом відображаються у IV розділі Пасиву Поточні зобовязання в рядку Поточні зобовязання за розрахунками з бюджетом за сумою погашення.
Поточні зобовязання з позабюджетних платежів (Current Liabilities on Extrabudget Payment) – заборгованість за видами до позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством.
Поточні зобовязання з позабюджетних платежів відображаються у Балансі за сумою погашення в IV розділі Пасиву Поточні зобовязання за рядком Поточні зобовязання за розрахунками з позабюджетних платежів.
Поточні зобовязання за розрахунками з оплати праці (Current Liabilities on Labour Payment) – заборгованість підприємства з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату.
Таблиця 2.5
Загальнодержавні та місцеві податки і збори
| Загальнодержавні податки і збори | Місцеві | |
| податки | збори та інші обовязкові платежі | |
| Податок на додану вартість | Податок з реклами | Збір на припаркування автотранспорту |
| Акцизний збір | Комунальний податок | Ринковий збір |
| Податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами | Збір за видачу ордера на квартиру | |
| Податок на доходи фізичних осіб | Курортний збір | |
| Мито | Збір за участь у бігах на іподромі | |
| Державне мито | Збір за виграш на бігах на іподромі | |
| Податок на нерухоме майно (нерухомість) | Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі | |
| Плата (податок) за землю | Збір за право користування місцевою символікою | |
| Рентні платежі | Збір за право проведення кіно і телезйомок | |
| Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів | Збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей | |
| Податок на промисел | Збір за проїзд територією прикордонних областей транспорту, що прямує за кордон | |
| Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету | Збір за видачу дозволу на розміщення обєктів торгівлі та сфери послуг | |
| Збір за спеціальне використання природних ресурсів | Збір з власників собак | |
| Збір за забруднення навколишнього природного середовища | ||
| Плата за торговий пакет на деякі види підприємницької діяльності | ||
| Фіксований сільськогосподарський податок | ||
| Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства | ||
| Єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України | ||
| Збір за використання радіочастотного ресурсу України | ||
| Внески на обовязкове соціальне страхування на випадок безробіття | ||
| Внески на обовязкове соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності | ||
| Внески на обовязкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві | ||
Відповідно до Закону України № 108/95 від 24 березня 1995 року Про оплату праці із наступними змінами і доповненнями, заробітна плата – це винагорода, обчислена зазвичай у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконання роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Залежно від характеру виплат заробітна плата поділяється на:
- основну заробітну плату;
- додаткову заробітну плату;
- інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обовязки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для працівників і посадових окладів для службовців.
Як видно з визначення, основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає:
- тарифні сітки;
- тарифні ставки;
- схеми посадових окладів;
- тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Тарифна сітка – це шкала, у якій наведено прийняті певною галуззю кваліфікаційні розряди і відповідні їм тарифні коефіцієнти.
Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі:
- тарифної ставки працівника першого розряду, що встановлюється у розмірі, не нижчому ніж визначений генеральною (галузевою) угодою;
- міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Тарифна ставка – це нормативний розмір оплати праці працівника відповідного розряду за одиницю часу. Вона може бути годинною, денною (змінною), місячною. Через тарифну оплату забезпечується врахування кваліфікації працівника, складності і умов праці.
Схему посадових окладів розробляє кожне підприємство самостійно. У ній визначаються посади, які можуть обіймати службовці, спеціалісти, керівні працівники, і відповідні цим посадам розміри окладів.
Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) розробляє Міністерство праці України, використовуються для розподілу робіт і працівників залежно від їхньої складності та кваліфікації за розрядами тарифної сітки. Довідник містить кваліфікаційні характеристики працівників за відповідними розрядами. Це перелік основних професій і спеціальностей працівників галузі; опис найпоширеніших типових робіт, що відповідають будь-якому розряду кожної спеціальності, а також вимоги до знань працівника відповідної професії і кваліфікації.
Тарифна система сама собою не дає змоги розрахувати заробіток працівників. За допомогою тарифної системи враховують якість праці під час її оплати, витрати ж праці враховують за допомогою форм і систем оплати праці.
Форми і системи оплати праці – перелік певних понять і правил, за допомогою яких встановлюється залежність оплати праці від фактичних результатів (витрат) праці. Оскільки основними вимірниками фактичних витрат праці є кількість виготовленої продукції або кількість відпрацьованого працівником часу, то звідси основними формами оплати праці є:
- відрядна;
- погодинна.
Ці форми базуються на тарифній системі і мають кілька різновидів, що називаються системами оплати праці, для різних організаційно-технічних умов виробництва.
Відрядна оплата праці – це оплата праці за кількість виготовленої продукції (виконаного обсягу робіт, послуг) за нормами і розцінками, встановленими виходячи з розряду виконаних робіт. Присвоєний працівникові тарифний (кваліфікаційний) розряд є підставою для надання йому можливості виконувати роботу відповідної складності.
Відрядна оплата праці стимулює підвищення обємних показників діяльності; застосовується переважно на роботах з ручною або машинно-ручною працею.
Заробітна плата за відрядними розцінками розраховується так:
Тарифна ставка (грн./н./год.) * Виробіток за місяць (н./год.)
Погодинна оплата праці – це оплата праці за відпрацьований нормативний час, передбачений тарифною системою. Погодинна оплата праці здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками із застосуванням нормованих завдань або місячними окладами. Погодинна оплата праці керівників, спеціалістів і службовців проводиться зазвичай за місячними посадовими окладами (ставками).
Сума заробітної плати за посадовим окладом за місяць розраховується так:
(Посадовий оклад (грн.)* Кількість відпрацьованих за місяць робочих днів (дн.))/ Кількість робочих днів у місяці згідно з графіком роботи (дн.)
Сума заробітної плати за місяць, виходячи з тарифної ставки, розраховується так:
Тарифна ставка (грн./год.) * Час, відпрацьований впродовж місяця (год.)
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає:
- доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством;
- премії, повязані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Сума заробітної плати, що підлягає до виплати кожному працівникові, визначається у розрахунково-платіжній відомості, де зазначаються:
- сума нарахованої заробітної плати;
- надбавки та доплати;
- нарахування відпускних і за листком тимчасової непрацездатності;
- утримання із заробітної плати.
В Україні здійснюється договірне регулювання оплати праці працівників підприємств на основі системи угод, що укладаються на рівні:
- державному (генеральна угода);
- галузевому (галузева угода);
- регіональному (регіональна угода);
- виробничому (колективний договір) відповідно до Закону України Про колективні договори і угоди.
Заробітна плата працівників підприємства на території України виплачується у грошових знаках, що мають обіг на території України. Заробітна плата може виплачуватися банківськими чеками, а також частково натурою (за цінами не нижче собівартості) в тих галузях або за тими професіями, де така виплата, що еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому вигляді, є звичайною або бажаною для працівників (за винятком товарів, перелік яких встановлює Кабінет Міністрів України).
Забороняється виплата заробітної плати у формі боргових зобовязань і розписок або в будь-якій іншій формі.
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в терміни, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Заробітна плата виплачується за місцем роботи.
За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обовязковою оплатою цих послуг за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
Депонована заробітна плата – певна сума грошей, нарахована фізичній особі, не виплачена їй через якусь причину підприємством чи організацією в належний термін і відкладена для подальшої виплати.
На рахунку 66 Розрахунки по виплатах працівникам ведеться узагальнення інформації про розрахунки по виплатах працівникам, що ставляться як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, – по оплаті праці (по всіх видах заробітної плати, премій, допомог і т.п.), за не отримані у встановлений строк з каси підприємства суми по виплатах працівникам, по інших поточних виплатах.
Рахунок 66 Розрахунки по виплатах працівникам має наступного субрахунку:
- 661 Розрахунки по заробітній платі
- 662 Розрахунки з депонентами
- 663 Розрахунки по інших виплатах
По кредиту рахунку 66 Розрахунки по виплатах працівникам відображаються нарахована працівникам підприємства основна й додаткова заробітна плата, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, інші підлягаючому нарахуванню працівникам виплати, по дебету – виплата основної й додаткової заробітної плати, премій, допомоги з тимчасової непрацездатності й т.п.; вартість отриманих матеріалів, продукції й товарів у рахунок заробітної плати (погашення заборгованості перед працівниками по інших виплатах); утримання податку з доходів фізичних осіб, збору на обовязкове державне пенсійне страхування, внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування, платежів по виконавчих документах й інші втримання з виплат працівникам.
Заборгованість підприємства по виплатах працівникам у випадку одержання підприємством готівки для виплати через касу підприємства й неотримання її працівниками у встановлений строк відображається по дебету субрахунків 661 Розрахунки по заробітній платі й 663 Розрахунки по інших виплатах і кредиту субрахунку 662 Розрахунки з депонентами.
На субрахунку 663 Розрахунки по інших виплатах ведеться облік розрахунків по виплатах, що не ставиться до фонду оплати праці, зокрема допомога із часткового безробіття, допомога з тимчасової непрацездатності.
Приклад 5
На підставі табеля робочого часу працівникам бухгалтерії ВАТ Квітень у червні 2006 року (21 робочий день) згідно з посадовими окладами нараховано заробітну плату, розрахунок якої, наведено у таблиці 2.6:
Таблиця 2.6
Розрахунок заробітної плати згідно з посадовими окладами
| № з/п | П. І. Б. | Посада | Оклад, грн. | Відпрацьовано робочих днів | Заробітна плата за місяць, грн. |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | Іванов М. А. | головний бухгалтер | 1800 | 18 | 1542,86 |
| 2 | Дзюба А. К. | заступник головного бухгалтера | 1400 | 21 | 1400,00 |
| 3 | Кирилов О. М. | бухгалтер 1 кат. | 1200 | 15 | 857,14 |
В бухгалтерському обліку нарахована заробітна плата відображається по дебету 92 Адміністративні витрати та кредиту 661 Розрахунки по виплатах працівникам у сумі 3800 грн.
Аналітичний облік розрахунків ведеться по кожному працівнику, видам виплат й утримань.
У Балансі заборгованість підприємств з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату, відображається у IV розділі Пасиву Поточні зобовязання за статтею Поточні зобовязання за розрахунками з оплати праці за сумою погашення.
Поточні зобовязання за розрахунками з внутрішніх розрахунків (Current Liabilities on Internal Settlements) – заборгованість підприємства повязаним сторонам і кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків.
Відповідно до П(С)БО 23 Розкриття інформації щодо повязаних сторін, повязаними сторонами вважаються:
- підприємства, які перебувають під контролем або суттєвим впливом інших сторін;
- підприємства і фізичні особи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль над підприємством або суттєво впливають на його діяльність, а також близькі члени родини такої фізичної особи.
Перелік повязаних сторін визначається підприємством, враховуючи сутність відносин, а не лише юридичну форму (превалювання сутності над формою). Відносини між повязаними сторонами – це, зокрема, відносини:
- материнського (холдингового) і його дочірніх підприємств;
- спільного підприємства і контрольних учасників спільної діяльності;
- підприємства-інвестора та його асоційованих підприємств;
- підприємства і фізичних осіб, які здійснюють контроль або мають суттєвий вплив на це підприємство, а також відносини цього підприємства з близькими членами родини кожної такої фізичної особи;
- підприємства і його керівника та інших осіб, які належать до провідного управлінського персоналу підприємства, а також близьких членів родини таких осіб.
Близькі члени родини – чоловік або дружина і родичі (визнані такими згідно з чинним законодавством) фізичної особи, що є повязаною стороною, які можуть впливати або перебувають під впливом такої фізичної особи щодо прийняття рішень з фінансової, господарської та комерційної політики підприємства.
Провідний управлінський персонал – персонал, відповідальний за керівництво, планування та контролювання діяльності підприємства.
Операції повязаних сторін – передача активів або зобовязань однією повязаною стороною іншими повязаними сторонами.
До операцій повязаних сторін, зокрема, належать:
- придбання або продаж готової продукції (товарів, робіт, послуг);
- придбання або продаж інших активів;
- операції за агентськими угодами;
- орендні операції;
- операції за ліцензійними угодами (передача обєктів промислової власності та ін.);
- фінансові операції;
- надання та отримання гарантій і застав;
- операції з провідним управлінським персоналом і його близькими членами родини.
Внутрішньовідомчі розрахунки охоплюють розрахунки з виробничими одиницями і господарствами, виділеними на окремий баланс, за взаємним відпуском матеріальних цінностей; реалізацією продукції, робіт, послуг; передачею витрат загально управлінської діяльності; виплатою заробітної плати працівникам цих господарств.
Поточні зобовязання з внутрішніх розрахунків відображають у Балансі за сумою погашення в IV розділі пасиву Поточні зобовязання за рядком Поточні зобовязання із внутрішніх розрахунків.
ВИСНОВКИ
В результаті виконання курсової роботи засвоєно основні поняття, характеристику та бухгалтерські рахунки на яких ведеться облік поточних зобов’язань, зобовязання фіксуються в бухгалтерському обліку в міру їхнього виникнення й оцінюються сумою коштів або товарів, необхідних для їхнього погашення.
Виявлено, що бухгалтерський облік поточних зобов’язань ведеться на рахунках шостого класу плану рахунків: 60 Короткострокові позики, 61 Поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями, 62 Короткострокові векселі видані, 63 Розрахунки з постачальниками та підрядниками, 64 Розрахунки за податками й платежами, 65 Розрахунки за страхуванням, 66 Розрахунки по виплатах працівникам, 67 Розрахунки з учасниками, 68 Розрахунки за іншими операціями, 69 Доходи майбутніх періодів. Рахунки цього класу призначені для обліку даних та узагальнення інформації про зобов’язання, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати балансу. На рахунках цього класу ведеться облік короткострокових позик, довгострокових зобов’язань, що стали поточною заборгованістю із строком погашення на дату балансу не більше дванадцяти місяців, короткострокових векселів виданих, розрахунків з постачальниками та підрядниками, розрахунків з податків і платежів, розрахунків за страхуванням, інших розрахунків та операцій, а також доходів майбутніх періодів.
Поточні зобовязання погашаються за рахунок поточних активів, до яких належать грошові кошти та інші ресурси, щодо яких можна вважати, що вони будуть перетворені на грошові кошти чи використані протягом року з дати складання бухгалтерського балансу або протягом нормального операційного циклу підприємства (із двох термінів обирають триваліший).
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 р. // Законодавство України. – 12 с.;
2. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р. // Законодавство України. – 132 с.;
3. Про підприємства в Україні: Закон України від 27 березня 1991 р. // Законодавство України. – 230 с.;
4. П(С)БО 11 Зобовязання;
5. П(С)БО 19 Обєднання підприємств;
6. П(С)БО 23 Розкриття інформації щодо повязаних сторін
7. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. – К.: Алерта, 2006. – стор. 786 – 792;
8. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир: ЖІТІ, 2000, стор. 340 – 380;
9. Пархоменко В.М., Баранцев П.П. Реформування бухгалтерського обліку в Україні. Ч.4. – Луганськ, 2004. – с. 98 – 103;
10. Энтони Р.Н. Основы бухгалтерського учета. – М., 2003. – с. 432;
11. http://www.buhgalteria.com.ua/
12. http://www.minfin.gov.ua/
13. http://www.probusiness.in.ua/