Оподаткування суб’єктів малого бізнесу (єдиний податок)
СОДЕРЖАНИЕ: Вивчення видів субєктів підприємницької діяльності – юридичних або фізичних осіб, що перейшли на спрощену систему оподаткування і зобовязані вести книгу обліку доходів і витрат та касову книгу. Основні вимоги до ведення книги обліку доходів та витрат.МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛУБЕНСЬКИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ
РЕФЕРАТ
на тему:
Оподаткування суб’єктів малого бізнесу (єдиний податок)
Виконав: студент групи 35
Півторонос Євген
Лубни 2008
Субєкти підприємницької діяльності – юридичні особи, що перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового і безготівкового розрахунків коштами.
Виторгом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана субєктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок чи (і) а касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Під час здійснення операцій з продажу основних фондів виторгом від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, і їхньою залишковою вартістю на момент реалізації.
Субєкт підприємницької діяльності – юридична особа, що перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку:
•шість відсотків суми виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору при сплаті податку на додану вартість відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість;
•10 відсотків суми виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у випадку включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Субєкти підприємницької діяльності – юридичні особи – сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше ніж 20 числа наступного місяця на окремий рахунок Державної скарбниці України.
Відділення Державної скарбниці України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку в таких розмірах:
• у Державний бюджет України – 20%;
•у місцевий бюджет – 23%;
• у Пенсійний фонд України – 42%;
• на обовязкове соціальне страхування – 15% (зокрема в Державний фонд сприяння зайнятості населення – 4%) для відшкодування витрат, здійснюваних у звязку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням і похованням. Платники єдиного податку – юридичні особи ведуть податковий облік за тими податками, платниками яких вони є.
Субєкти малого підприємництва – фізичні особи – мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом одержання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва – фізичних осіб – встановлюється місцевими радами за місцем їхньої державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше як 20 гривень і більше як 200 гривень на місяць.
У тому випадку, якщо фізична особа – субєкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, вона отримує одне свідоцтво і сплачує єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
У випадку, якщо платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці чи з участю в підприємницькій діяльності членів його сімї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
Субєкт підприємницької діяльності – фізична особа, що сплачує єдиний податок, звільняється від обовязку нарахування, відрахування і перерахування в державні цільові фонди зборів, звязаних з виплатою заробітної штати працівникам, що перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сімї.
Субєкт підприємницької діяльності – фізична особа – сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше ніж 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державної скарбниці України.
Відділення Державної скарбниці України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку в таких розмірах:
• у місцевий бюджет – 43%;
• у Пенсійний фонд – 42%;
• на обовязкове соціальне страхування – 15% (зокрема в Державний фонд сприяння зайнятості населення – 4%) для відшкодування витрат, здійснюваних у звязку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням і похованням.
Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, оподатковувані єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника й осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається в перерахунок загальних податкових зобовязань як самого платника податку, так і осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сімї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
Субєкт малого підприємництва, що сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обовязкових платежів):
• ПДВ, крім випадку, якщо юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за Єдиним податком за ставкою 6%;
• податку на прибуток підприємств;
• податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб – субєктів малого підприємництва);
• плати (податку) за землю;
• збору на спеціальне використання природних ресурсів;
• збору на обовязкове соціальне страхування;
• комунального податку і податку на промисел;
• збору за видачу дозволу на розміщення обєктів торгівлі і сфери послуг;
• внесків у Фонд соціального захисту інвалідів України;
• внесків у Державний фонд сприяння зайнятості населення і плати за патент відповідно до Закону України Про патентування деяких видів підприємницької діяльності.
Субєкти підприємницької діяльності – фізичні особи – платники єдиного податку мають право не застосовувати електронних контрольно-касових апаратів для проведення розрахунків зі споживачами.
Субєкт малого підприємництва – юридична особа – зобовязана вести книгу обліку доходів і витрат та касову книгу.
Форма книги обліку доходів і витрат і порядок її ведення субєктами малого підприємництва встановлюються Державною податкового адміністрацією України.
За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) субєкти малого підприємництва – юридичні особи – подають в орган державної податкової служби до 20 числа місяця, що йде за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, у разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6%, розрахунок про сплату ПДВ, а також платіжні доручення про сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.
Субєкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків і сплати сум єдиного податку відповідно до законодавства.
Література
1. Огійчук М. Г. Фінанси підприємства – К.: 2007.