Основи бухгалтерського обліку, контролю та аналізу господарської діяльності підприємства

СОДЕРЖАНИЕ: Роль документообігу, довгострокових і короткострокових розрахунків, обліку операцій з власним капіталом на фірмі. Фінансова звітність і внутрішній контролінг. Аналіз господарського функціонування підприємства та вимоги до трудової діяльності працівників.

Вступ

документообіг капітал облік контролінг

Товариство з обмеженою відповідальністю Промислова компанія було створено шляхом збору засновників 2 січня 2007р., дата реєстрації підприємства 12 січня 2007 року в Виконавчому комітеті Донецької міської ради. Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку, штампи, бланки зі своїми найменуваннями, розрахунковий, а так само валютні рахунки. Директором є. Статутний фонд підприємства становить 50 000,00 грн., Сформований повністю.

Основними видами діяльності підприємства:

1. купівля-продаж будівельного матерівлу

2. купівля-продаж металевими виробами;

Підприємство є платником податку на прибуток на загальних підставах, є платником податку на додану вартість на підставі Закону Про податок на додану вартість № 168/97-ВР від 03.04.1997р.


1.Загальне ознайомлення з підприємством

Підприємство ТОВ Промислова компанія Т було засновано у 2007 р. здійснює господарську діяльність згідно з статутом підприємства, має свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи в державній податковій адміністрації, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, довідку з державного Комітету статистики України головне управління статистики у Донецькій області.

Дане підприємство займається оптова-роздрібненої торгівлею, товар для продажу є покупним, у більшості випадках це будівельні матеріали, але статутом не заборонено займатися продажем інших товарів. Відносини з своїми покупцями регламентуються згідно з договорам, розрахунки здійснюються у безготівковій формі.

Статутний капітал становить 50 000,00 грн., зміни в розмірі статутного капіталу на кінець 2010 р. немає. Формування власного капіталу здійснюється згідно з Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Організаційна структура підприємства ТОВ Техметалресурс спрямована насамперед на встановлення чітких взаємозвязків між окремими підрозділами організації, розподілу між ними прав і відповідальності. У ній реалізуються різні вимоги до удосконалювання систем управління, що знаходять вираження в тих чи інших принципах управління.

Директор вирішує самостійно всі питання діяльності фірми, без особливого на те доручення діє від імені фірми, представляє її інтереси у всіх вітчизняних підприємствах, фірмах і організаціях. Також він розпоряджується в межах наданому йому права майном, укладає договори, у тому числі по найманню працівників. Видає накази й розпорядження, обовязкові до виконання всіма працівниками підприємства. Директор несе в межах своїх повноважень повну відповідальність за діяльність фірми, забезпечення схоронності товарно-матеріальних цінностей, коштів і іншого майна підприємства. Видає доручення, відкриває в банках рахунки, користається правом розпорядження засобами.

У підпорядкуванні директора знаходяться головний бухгалтер(бухгалтера); інспектор по кадрах (відділ кадрів); економіст; комерційний відділ; відділ послуг, інженер по охороні й безпеки праці, секретар-референт.

Головний бухгалтер – здійснює організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства й контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Організує облік грошових засобів, що надходять, товарно-матеріальних цінностей і основних засобів, облік витрат виробництва й звертання, виконання робіт, а також фінансових, розрахункових і кредитних операцій.

У підпорядкуванні в гол. бухгалтера знаходяться бухгалтера. Вони виконують роботу з різним ділянкам бухгалтерського обліку (облік основних засобів, витрат на виробництво послуг і ремонтів машин, розрахунки з постачальниками й замовниками). Здійснюють прийом і контроль первинної документації по відповідним ділянках обліку і підготовляє їх до рахункової обробки. Відбиває в бухгалтерському обліку операції, звязані з рухом коштів.

У підпорядкуванні директора знаходиться інспектор по кадрах. Інспектор по кадрах виконує роботу із забезпеченню підприємства кадрами робітників та службовців необхідних професій, спеціальностей і кваліфікації відповідно до рівня й профілю отриманої ними підготовки і ділових якостей. Приймає трудящих із питань наймання, звільнення, перекладу, контролює розміщення й правильність використання працівників у підрозділах підприємства.

Забезпечує прийом, розміщення молодих фахівців і робітників відповідно до отриманої в навчальному закладі професії й спеціальністі.

Комерційний відділ складається з агентів по продажу товарів. В обовязки агентів комерційного відділу входить:

- знання правил роботи комерційної діяльності;

- складання договорів, перевірка кількості відвантаженного товару пукупцям;

Зазначені положення облікової політики були затверджені наказом Про облікову політику підприємства. Отже, цим наказом визначені основні принципи й методи бухгалтерського обліку, які повинні бути застосовані на підприємство для складання облікових регістрів та фінансової звітності.

Проведення систематичних аналізів діяльності фірми дозволяє:

- швидко, якісно й персонально оцінювати результати діяльності фірми і її структурних підрозділів;

- точно й вчасно знаходити й враховувати фактори, що впливають на одержуваний прибуток;

- визначити витрати й тенденцію їхніх змін, що необхідно длявизначення продажної ціни й розрахунку рентабельності;

- знаходити оптимальні шляхи рішення різних проблем і одержання достатнього прибутку.

Для всебічної оцінки ефективності діяльності фірми використовуються різні показники: товарообіг, прибуток, рентабельність, витрати звертання й виробництва й ін.

При плануванні прибутку виявляється вплив на розмір прибутку ряду факторів: визначається відсоток прибутку в базовому році й збільшення прибутку внаслідок збільшення обсягу наданих послуг; збільшення прибутку за рахунок зміни цін і ряду інших факторів.

Інформаційною основою аналізу господарської діяльності фірми є дані бухгалтерської й статистичної звітності, бухгалтерські баланси.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління і в цілому всього товариства здійснює власна ревізійна комісія. Згідно із законодавством членів ревізійної комісії обирають з числа акціонерів. На практиці ревізійна комісія складеться з акціонерів, які добре відомі загальним збором, мають відповідну репутацію та практичний досвід фінансової роботи. Кількісний склад ревізійної комісії визначається статутом, а порядок її роботи затверджується загальними зборами акціонерів згідно із статутом.

Перевірки фінансово-господарської діяльності правління чи інших керівних та виконавчих органів комісія проводить за власною ініціативою, за дорученням загальних зборів, спостережної ради, а також на вимогу акціонерів, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів. На вимогу комісії даються особисті пояснення службових осіб. Про підсумки перевірки комісія доповідає загальним зборам акціонерів чи спостережній раді. Члени ревізійної комісії беруть участь з правом дорадчого голосу у засіданнях правління.

Ревізійна комісія складає висновки провірених звітах та балансах. Без висновку ревізійної комісії загальні збори акціонерів не вправі затверджувати баланс. Ревізійна комісія зобов’язана вимагати позачергового скликання загальних зборів акціонерів у разі виникнення загрози суттєвим інтересам акціонерного товариства або виявлення зловживань, вчинених посадовими особами.

Документообіг на фірмі грає дуже важливу роль. До таких робіт відносяться: прийом і реєстрація, розгляд документів керівником, порядок проходження документів в організації й у виконанні, контроль виконання, формування справ, підготовка й передача справ в архів.

У документаційному забезпеченні підприємства виділяється три групи документів:

1) внутрішні;

2) що надходять (вхідні)

3) що відправляються (вихідні).

У кожній з цих груп маються свої особливості обробки й проходження.

Прийом і обробку документів, що надходять, і відправлення вихідних документів здійснює секретар-референт.

Усі документи підлягають реєстрації це необхідно для забезпечення схоронності документа, обліку й контролю. Документи підприємства надалі або залишаються на тривале збереження в архіві, або тимчасово зберігаються, а потім передаються до знищення.

Діяльність фірми супроводжується складанням різних типів документів:

- організаційні документи (структурна й штатна чисельність, штатний розклад, посадові інструкції й ін.);

- розпорядницькі документи (рішення, розпорядження, накази по основній діяльності);

- документи по особовому складу (колективний договір, накази по особовому складу, трудові книжки, особисті справи, особові рахунки);

- фінансово-бухгалтерські документи (річний звіт, головна книга, рахунки прибутку й збитків, акти, ревізії і т.п.);

- інформаційно-довідкові документи (листи, довідки, доповіднізаписки);

- нормативні документи від вищих органів;

- комерційні документи (контракти і договори).

Основними правовими документами у взаємовідносинах між підприємствами є комерційні контракти (договору), що представляють собою угоду сторін про встановлення й регулють відносини [Додаток А].

2.Облік товарів і тари

Облік товару здійснює бухгалтер згідно посадової інструкції в якій передбачено реєстрація та ведення первинної документації. Облік товарі здійснюється згідно з ПСБО№ 9.

Облік товару здійснюється на рахунку 28Товари, вартість товару складається з покупної-вартості та ТЗР, що в свою чергу і складає облікову вартість товарів. Продажна вартість є договірною.

Облік товару починається з складу, на склад надходять товари з супровідними документами видатковими накладними, податковими накладними. Ці документи фіксуються у складському журналі, перевіряться фактична кількість товару з кількістю товару у супровідних документах. Після цього вони передаються до бухгалтерії, де фіксуються у програмі 1С Підприємство, і підшиваються до прибуткових документів. Нюансом є те що видаткові накладні які надходять від постачальників оприбутковуються в бухгалтерії даного підприємства як прибуткові накладні. Крім накладних до бухгалтерії надходить рахунок-фактура в якій зазначена сума яку необхідно заплатити постачальнику за отриманий товар, і також рахунок-фактура і є підставою для визначення необхідної суми яку треба уплатити поставщику за оприбуткований товар.

У випадках коли кількість фактично отриманого товару не збігається з кількістю товару який зазначено в накладних, тоді товар оприбутковується на фактичну кількість товару. На кількість якої не вистачає бухгалтер робить претензію постачальнику і сторнирує податковий кредит на суму різниці між фактичної кількістю товару і кількістю товару який зазначений у податковій накладній, якщо постачальник до поставляє товар то цей товар оприбутковується на складі і у бухгалтерії. Також постачальник може заплатити за свій борг у грошовій формі.

Якщо товару було поставлено більше або неякісного, тоді бухгалтер на підставі складеного акту на кількість не якісного товару (акт складає комісія з якості товару), або на підставі звіту від матеріально відповідальної особи по пере поставку товару, бухгалтер складає поворотну накладну, на кількість надлишку товару або на кількість неякісного товару.

Дані операції здійснюються на підставі прибуткових і видаткових накладних, рахунків фактури, податкових накладних.

Також кожна операція має своє відображення у журналі-ордері, тобто є можливість проконтролювати вірність здійсненої операції, і побачити кількість отриманого і відвантаженого товару по кожному з контрагентів.


3. Облік грошових коштів

Облік горових коштів здійснює головний бухгалтер посадовою інструкцією якого передбачено облік грошових коштів. Облік грошових кошті ведеться згідно з ПСБО№ 4, і Закону України Про платіжні системи та переказ грошей в Україні.

Грошові коштів обліковуються на рахунку 30 Каса, та на рахунку 31 Рахунки у банку. На підприємстві ТОВ Т здійснює облік грошових коштів тільки на рахунку 31. Дане підприємство здійснює розрахунки тільки у безготівковій формі, тому касового облік відсутній.

На даному підприємстві здійснюється тільки безготівковий розрахунок. Облік грошових коштів починається з первинної документації тобто з банківської виписки або платіжного доручення.

На даному підприємстві мається платіжна системи Клієнт банк, вона дозволяє робити платежі не виходячи з кабінету (ми можемо здійснити переказ грошей тільки по нашим зобов’язанням), також можливо побачити рух грошей на рахунку.

На підставі пред’явлених рахунків головний бухгалтер робить платіжне доручення на необхідну суму, це платіжне доручення він затвердить печаткою і підписом головного бухгалтера або керівника підприємства, тоді цей платіжне доручення набуло необхідної чинності і вже по ньому можливо здійснювати переказ грошей. Для цього можна піти до банку або зайти у програму Клієнт банк для здійснення даного платежу.

Згідно з договором між банком і підприємством банк надсилає виписки банку в яких є перелік здійснених платежем та перелік надходжень вони детально розписані (яке підприємство, на яку дату у якій час зробило переказ, за що саме надішли гроші і т.д.), також рух коштів можна отримати з програми Клієнт банк.

Банківську виписку головний бухгалтер заносить до програми 1С Підприємство. Банківська виписка є підтвердженням про здійснення даного платежу або надходженням грошей, вона також підшивається і зберігається.

Операції по грошовим коштам здійснюють тільки на рахунків, платіжної-вимоги, платіжного-доручення, заяви на акредитив, інкасового доручення. Кожна операція має свої відображення у виписці банку, яка в свою чергу відображає увесь рух коштів який відбувався на даному нарубку за певний час.

Кожна операція має свої відображення у журналі-ордері 1 даного рахунка. У якому можливо побачити від кого надішли гроші, у якому обсязі, це дуже важливо, тому що дозволяє проконтролювати рух коштів. І чітко відобразити суму грошових коштів у фінансової звітності підприємства

Узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті в касах, на поточних, валютних та інших рахунках у банках), грошових документів (у національній та іноземній валюті), які знаходяться в касі підприємства (поштових марок, сплачених проїзних документів тощо) та коштів у дорозі здійснюється в Журналі 1 і відомостях до цього Журналу 1.1, 1.2, 1.3.

Журнал 1 використовується для відображення оборотів за кредитом рахунків 30 Каса, 31 Рахунки в банках, 33 Інші кошти. У відомостях до Журналу 1 відображаються обороти за дебетом рахунків 30, 31, 33.

Записи у Журналі 1 та відомостях здійснюються на підставі первинних та зведених облікових документів (звітів касира і доданих до них прибуткових та видаткових касових ордерів, виписок банку і доданих до них документів тощо) у розрізі кореспондуючих рахунків у хронологічному порядку підсумками за 2 - 3 дні. Можливо накопичення даних про операції з грошовими коштами за кожний день попередньо у допоміжній відомості у потрібному аналітичному розрізі з наступним перенесенням підсумкових оборотів за місяць до Журналу 1 і відомостей до нього.

Для відображення операцій, здійснених у іноземній валюті, використовується Журнал 1 і відомості до нього, які заповнюються у валюті здійснення операцій. Для кожної іноземної валюти, в якій здійснювалися операції, ведеться Журнал 1 і відомості до нього, які позначаються назвою валюти, в якій вони заповнюються.

Аналітичні дані про грошові кошти в іноземній валюті наводяться у гривнях і одночасно в тій валюті, в якій здійснювалась операція в іноземній валюті.

Залишки на відповідних рахунках у відомостях на кінець місяця встановлюються як різниця між сумою сальдо на початок місяця і дебетових оборотів по рахунку за поточний місяць і сумою кредитових оборотів за місяць.

Сальдо рахунків перевіряється з відповідними документами (звітами касира, виписками банку тощо) [Додаток В].

4. Облік необоротних активів

Облік необоротних активів здійснюю головний бухгалтер посадовою інструкцією якого передбачено ведення даного об’єкту обліку. Облік здійснюється згідно П(С)БО №7, так Податкового кодексу.

Облік необоротних активів здійснюється на рахунку 10 Основні засоби, 11 Інші необоротні активи, 12 Нематеріальні активи, 14 Довгострокові фінансові інвестиції, 15 Капітальні інвестиції, 16 Довгострокова дебіторська заборгованість, 18 Інші необоротні активи.

На підприємстві ТОВ облік необоротних активів здійснюється на рахунку 101 Земельні ділянки, тому що на даному підприємстві з усіх наведених необоротних активів є тільки земельна ділянка. Земля належить до 4-ї групи основних засобів і згідно податковим законодавством не підлягає нарахуванню амортизації, на відміну від інших груп основних засобів.

На ТОВ земля є власністю підприємства згідно договору купівлі-продажу. В якому зазначено вартість земельної ділянки. Також дане підприємство згідно до законодавства складає річний звіт Розрахунок сплати земельного податку.

Вартість землі яка відображається на рахунку 101 і у фінансовій звітності зазначена у договорі купівлі-продажу. Журнал-ордер рахунку 101 відображає вартість земельної ділянки.

Для узагальнення інформації про наявність та рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та зносу необоротних активів, а також для відображення капітальних і фінансових інвестицій призначений Журнал 4 (за кредитом рахунків 10, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 35).

Аналітичний облік основних засобів, інших необоротних матеріальних активів (крім інструментів, приладів та інвентарю, малоцінних необоротних матеріальних активів, інвентарної тари, інших необоротних матеріальних активів), нематеріальних активів та зносу цих необоротних активів ведеться за кожним обєктом окремо з розподілом на власні та отримані на умовах фінансової оренди, виробничі та невиробничі обєкти необоротних активів в картках обліку відповідних необоротних активів.

Записи в Журналі 4 ведуться на підставі первинних та зведених облікових документів (акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, акта списання, розрахунку амортизації тощо).

У графах 3, 4 і 5 розділу I цього Журналу відображаються вибуття відповідно основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів внаслідок їх продажу, безоплатної передачі, неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від їх використання або невідповідності критеріям визнання активом, а також сума уцінки, яка відображається за кредитом відповідних рахунків бухгалтерського обліку необоротних активів. У графі 6 розділу I Журналу відображається сума нарахованої амортизації та сума збільшення зносу необоротних активів внаслідок їх дооцінки та зменшення їх корисності.

У графі 7 відображається вартість негативного гудвілу, що виник внаслідок придбання або обєднання підприємств.

У розділі II Журналу 4 відображаються капітальні інвестиції (введення в дію необоротних активів, вибуття внаслідок продажу, уцінка тощо), інші необоротні активи та фінансові інвестиції (їх погашення, списання тощо) (за кредитом рахунків 14, 15, 18, 35).

Відомість 4.1 ведеться за дебетом рахунку 15 і призначена для аналітичного обліку капітальних інвестицій в розрізі витрат капітального характеру (будівельні, монтажні, проектні роботи, вартість придбаного устаткування, що потребує і не потребує монтажу, затрати на придбання (виготовлення, спорудження) інших необоротних матеріальних (спеціальних інструментів, інвентарної тари, тимчасових нетитульних споруд, предметів прокату, бібліотечних фондів) і нематеріальних активів (фінансова оренда), а також з поділом інвестицій у капітальне будівництво, що виконані підрядним і господарським способом.

У цій Відомості також відображаються витрати на проведення модернізації, модифікації, дообладнання (субрахунок 152), реконструкції, добудови (субрахунок 151) обєкта, що приводить до збільшення первісно очікуваних від його використання майбутніх економічних вигод.

Облік капітального будівництва ведеться за фактичними витратами. Для визначення фактичної вартості кожного окремого обєкта капітального будівництва, реконструкції, добудови, модернізації, модифікації, що здійснюється у кількох звітних періодах, застосовується вкладний аркуш формату Відомості 4.1 із зазначенням назви обєкта.

У Відомості 4.1 відокремлюється сума податкового кредиту, що визнається законодавством у звязку з попередньою оплатою (авансом) вартості необоротних активів, устаткування і будівельно-монтажних робіт.

Після одержання (прийняття) необоротних активів, устаткування, що потребує монтажу, і будівельно-монтажних робіт сума податкового кредиту способом сторно відображається (у цій Відомості і Журналі 3) за дебетом рахунку 15 Капітальні інвестиції і кредитом субрахунку 644 Податковий кредит і не включається до первісної вартості побудованих (змонтованих, уведених в експлуатацію) основних засобів.

У Відомості 4.2 узагальнюються аналітичні дані про фінансові інвестиції в асоційовані, дочірні підприємства, в спільну діяльність, облік яких ведеться за методом участі в капіталі, а також еквівалентів грошових коштів, інших інвестицій. Для довгострокових і короткострокових фінансових інвестицій ведуться окремі відомості.

Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться у Відомості 4.3, в яку з регістрів аналітичного обліку за попередній рік переносяться дані на початок поточного року до граф 1 - 8. Протягом звітного року помісячно на підставі первинних облікових документів позиційним способом записуються до граф 1 - 8 дані про придбані, отримані, створені нематеріальні активи, граф 9 - 11 - про переоцінку, зменшення і відновлення корисності нематеріальних активів, до граф 12 - 14 - про вибуття. На кінець кожного місяця наводиться сальдо вартості нематеріальних активів (графа 5) та їх зносу (графа 6) як результат підрахунків показників у цих графах на початок місяця, записів за поточний місяць у цих графах, а також у графах 9 - 14 з урахуванням відповідної суми амортизації з графи 8. При необхідності Відомість 4.3 продовжується додатковими аркушами такого самого змісту і формату [Додаток Д].

5.Облік довгострокових та короткострокових розрахунків

Облік довгострокових та короткострокових розрахунків здійснює бухгалтер у посадовій інструкції якого передбачено ведення даного об’єкта обліку. Облік розрахунків здійснюється згідно П(С)БО №10 Дебіторська заборгованість, П(С)БО №11 Зобов’язання, П(С)БО №17 Податок на У Журналі 2 відображаються операції з одержання довгострокових і короткострокових позик та інші операції, облік яких ведеться на рахунках 50 Довгострокові позики і 60 Короткострокові позики.

У цьому Журналі відображаються обороти за кредитом рахунків 50 і 60 у розрізі кореспондуючих рахунків. Записи здійснюються на підставі виписок банку і доданих до них документів та інших документів, що засвідчують рух залучених позикових коштів.

У розділі III цього Журналу відображаються аналітичні дані до рахунків 50, 60. У графі 3 відображаються позикодавці (банки) кредитів (позик) і строки їх погашення.

У графі 7 таблиці аналітичних даних до рахунку 50 відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових (відстрочених) у довгострокові позики, у графі 6 - погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобовязаннями. У графі 7 таблиці аналітичних даних до рахунку 60 відображаються суми одержаних короткострокових кредитів (позик), у графі 6 - сума їх погашення та переведення до довгострокових зобовязань у разі відстрочення кредитів (позик). У графах 9 і 10 наводяться дані про нараховані відсотки (проценти) за користування довгостроковими позиками і окремо за короткостроковими позиками за поточний місяць і за період з початку року до кінця місяця, за який складається Журнал 2.

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками, покупцями і замовниками, різними дебіторами і кредиторами, за податками і платежами, облік виданих та отриманих короткострокових векселів, виданих довгострокових векселів, довгострокових і поточних зобовязань (крім зобовязань, облік яких ведеться у Журналі 2), відстрочених податкових активів і зобовязань здійснюється у Журналі 3 та Відомостях аналітичного обліку 3.1 - 3.6.

У Журналі 3 відображаються обороти за кредитом рахунків: у розділі I - 16, 34, 36, 37, 38, 51, 62, 63, 68, у розділі II - 17, 52, 53, 54, 55, 61, 64, 67, 69. Записи в цьому Журналі здійснюються на підставі підсумкових даних Відомостей 3.1 - 3.6 та первинних документів.

Відомості аналітичного обліку ведуться в цілому за синтетичним рахунком. Облік векселів ведеться у Відомості 3.4 з підрозділом на одержані і видані, на короткострокові і довгострокові в національній і іноземній валюті (рахунки 16, 34, 51, 62). Відомості аналітичного обліку 3.1, 3.2, 3.3, 3.5 підприємства можуть вести (заповнювати) для окремих субрахунків рахунків 36, 37, 63 і 68 з наступним включенням підсумків таких відомостей у Журнал 3.

Якщо у поточному місяці операцій за рахунком (субрахунком) не відбувалося, то відповідна відомість у поточному місяці не ведеться.

Відомість 3.1 призначена для аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, що відображаються на рахунку 36 Розрахунки з покупцями та замовниками, крім заборгованості, яка забезпечена векселем.

Підсумки граф 13 - 20 (рядок Усього за рахунком 36) цієї Відомості переносяться до графи 5 розділу I Журналу 3.

Відомість 3.2 призначена для аналітичного обліку поточної дебіторської заборгованості (з підзвітними особами, за авансами виданими, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями). У Відомості 3.2 для обліку розрахунків за кожним дебітором відводиться необхідна кількість рядків. Сальдо визначається за кожним дебітором і також переноситься в графи 5 і 6 Відомості 3.2 на наступний місяць.

Підсумки граф 16 - 21 (рядок Усього за рахунком 37) цієї Відомості переносяться до графи 6 розділу I Журналу 3.

Відомість 3.3 призначена для аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги, що відображаються на рахунку 63 Розрахунки з постачальниками та підрядниками. Протягом місяця записи у Відомості здійснюються в міру визнання зобовязання за матеріальні цінності, нематеріальні активи, роботи і послуги та проведення розрахунків з постачальниками та підрядниками на підставі первинних облікових документів (товарно-транспортних накладних, накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей, актів приймання матеріалів, робіт, послуг, прибуткових та видаткових касових ордерів, виписок банку тощо).

За кредитом рахунку 63 Розрахунки з постачальниками та підрядниками відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом - її погашення, списання тощо. Сальдо на кінець місяця наводиться за кожним постачальником та підрядником і переноситься в графу 6 Відомості 3.3 на наступний місяць.

У графі 20 Відомості 3.3 відображається загальна сума, що належить сплаті постачальнику, підряднику за одержані товарно-матеріальні цінності, нематеріальні активи, прийняті роботи і послуги.

Підсумки граф 13 - 19 (рядок Усього за рахунком 63) цієї Відомості переносяться до графи 10 розділу I Журналу 3.

Відомість 3.4 призначена для аналітичного обліку заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка забезпечена одержаними векселями, а також для розрахунків за зобовязаннями постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за одержані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на яку підприємством видані векселі (рахунки 16 Довгострокова дебіторська заборгованість, 34 Короткострокові векселі одержані, 51 Довгострокові векселі видані, 62 Короткострокові векселі видані). У заголовку над рядками 8 - 12 і 15 - 17 Відомості 3.4 підприємством вказується номер синтетичного рахунку, до якого відкрито аркуш цієї Відомості, а у самому заголовку Відомості 3.4 вписується словами обєкт обліку (одержаних короткострокових векселів, виданих короткострокових векселів).

Підсумки граф 15 - 17 (рядок Усього) цієї Відомості переносяться відповідно у графи 3, 4 та 8, 9 розділу I Журналу 3.

Відомість 3.5 призначена для аналітичного обліку внутрішніх, внутрішньогосподарських розрахунків, розрахунків за нарахованими відсотками, за авансами одержаними та за іншими операціями, що відображаються на рахунку 68 Розрахунки за іншими операціями.

Підсумки граф 15 - 20 (рядок Усього) цієї Відомості переносяться до графи 11 розділу I Журналу 3.

У розділі II Журналу 3 відображаються відстрочені податкові активи і відстрочені податкові зобовязання, довгострокові зобовязання, зобовязання за податками і платежами, дивідендами та доходи майбутніх періодів (за кредитом рахунків 17, 52, 53, 54, 55, 61, 64, 67, 69).

Відомість 3.6 призначена для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи прибутковий податок з працівників підприємства, фінансові санкції, що справляються в дохід бюджету.

У Відомості за кожним видом податків і платежів щомісяця відображаються нараховані та належні до відшкодування з бюджету суми податків і платежів, їх сплата, списання тощо. Сальдо на кінець місяця визначається окремо за кожним видом податків і платежів.

У рядках 1.1 - 1.9 відображаються сальдо, сплата, списання, суми, належні до відшкодування з бюджету, тощо та нарахування за кожним видом податків і платежів. У рядку 1.10 наводиться підсумок рядків 1.1 - 1.9 за відповідними графами.

У рядках 2.1 - 2.8 відображаються сальдо, сплата та нарахування інших платежів до бюджету, зокрема мита, різниць між сумою відшкодування і втратами від нестач і псування цінностей. У рядку 2.9 наводиться підсумок рядків 2.1 - 2.8 за відповідними графами.

У рядках 3.1 - 3.3 відображаються сальдо, обороти за дебетом і кредитом субрахунку 643 Податкові зобовязання. У рядку 3.4 наводиться підсумок рядків 3.1 - 3.3 за відповідними графами.

У рядках 4.1 - 4.3 відображаються сальдо, обороти за дебетом і кредитом субрахунку 644 Податковий кредит. У рядку 4.4 наводиться підсумок рядків 4.1 - 4.3 за відповідними графами.

У рядку 5 наводиться підсумок рядків 1.10, 2.9, 3.4, 4.4.

Підсумки граф 13 - 20 рядка 5 Усього за рахунком 64 Розрахунки за податками й платежами переносяться у графу 9 розділу II Журналу 3 [Додаток Е].

6. Облік труда, його оплати і розрахунків з страхування

Облік труда і розрахунків здійснює бухгалтер посадовій інструкції якого передбачено ведення даного об’єкта обліку. Облік здійснюється згідно Закону України № 2464-VI 8 липня 2010 року Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Облік труда здійснюється на рахунку 66 Розрахунки з виплата працівникам, розрахунку з 1-ДФ на рахунку 6414 Прибутковий податок з оплати праці, розрахунків з страхування на рахунку 65 Розрахунки з страхування. Підприємство не має працівників льотної категорій, нарахування заробітної плати здійснюється згідно тарифної сітки.

Заробітна плата кожному працівникові нараховується залежно від зазначено тарифу та кількості відпрацьованих днів. Кількість відпрацьованих днів зазначена у табелі обліку використаного робочого часу, нарахування лікарняних листів та відпусток здійснюється згідно до законодавства.

Відрахування та нарахування від заробітної плати працівників у пенсійний фонд і 1-ДФ здійснюється згідно пенсійного законодавства та податкового законодавства, відрахування та нарахування здійснюються за фіксованим відсотком.

Сплата заробітної плати складається з двох частин. Перша частина це аванс якій отримує робітник до 7 числа наступного місяця після звітного. Розмір авансу становить не менш 55% відсотка від загально нарахованої заробітної плати. Сплата до фондів відбувається в час сплати авансу, перерахуванням грошей (суми сплати до фонду) на рахунків фондів. Пікся 7 і до 30,31 календарного дня наступного за звітним сплачується залишок заробітної плати. Отримання заробітної плати здійснюється перерахування грошей на банківську картку працівника. На підставі даного аналітичного обліку формується загальна сума заборгованості підприємства перед працівниками, загальна сума утримань та виплат.

Данні операції оформляються первинними документами табелем обліку використаного робочого часу, розрахунково-платіжної відомості, звід відрахувань до фонду. Всі нарахувань, відрахувань, перерахування відображаються у журналі-ордері рахунку 65, 66 [Додаток Ж].

7.Облік операцій з власним капіталом

Облік операцій з власного капіталу здійснює бухгалтер посадовій інструкції якого передбачено ведення даного об’єкта обліку. Облік здійснюється згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 Звіт про власний капітал , Господарський кодекс України, Закон України Про оподаткування прибутку підприємства , Закон України Про господарські товариства , Закон України Про цінні папери та фондовий ринок , Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Облік здійснюється на рахунку 40 Статутний капітал, 41 Подвой капітал, 42 Додатковий капітал, 43 Резервний капітал, 44 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток), 45 Ви лучинний капітал, 46 Несплачений капітал. ТОВ має тільки статутний капітал та нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

Облік статутного капіталу починається з Статуту підприємства, де зазначено розмір статутного капіталу, яким чином засновники будуть робити свої внески, розмір внесків кожного засновника, частка акцій кожного засновника, перечень засновників. Засновники зобов’язанні внести до моменту реєстрації 50% від суми статутного капіталу. Після реєстрації на протязі 1-го календарного року засновники роблять залишкові внески до статутного капіталу. Розмір власного капіталу складається з статутного капіталу та нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). На підприємстві ТОВ Техметалресурс є статутний капітал у розмірі 35 000 грн. внесок здійснювалася грошовими коштами. Зміни у розмірі статутного капіталу з дати заснування не відбулися, нерозподілений прибуток складається з прибутку скорегованого на суму витрат.

Важливим елементом статутних документів є інформація про розмір і порядок утворення статутного капіталу. Розмір статутного капіталу підприємства визначається його зареєстрованим статутом та складається з внесків його учасників.

Оцінка внесків до статутного капіталу здійснюється в грошовому еквіваленті за спільною згодою учасників відповідно до статутних документів.

Внески засновників можуть бути в таких формах:

- Майно та матеріали (обладнання, будівлі та матеріальні цінності);

- Цінні папери (акції, облігації та інші);

- Права на володіння природними ресурсами;

- Права на володіння майном (будівлями, обладнанням);

- Права на використання обєктів інтелектуальної власності;

- Грошові кошти.

Матеріальні цінності, які вносяться до статутного капіталу, оцінюються за первинними документами, які підтверджують їх вартість. Майно, яке вноситься до статутного каптал без підтвердження первинними документами, оцінюються на підставі протоколу зборів засновників. Якщо внеском до статутного капіталу виступає майно в натуральній формі, воно відображається в бухгалтерському обліку сумою, яка включає його вартість, визначену в зазначеному вище порядку, і всі витрати на доставку, монтаж, установку та державну реєстрацію.

Права на користування природними ресурсами, а також майнові права, внесені засновниками до статутного капіталу, відображаються в бухгалтерському обліку і балансі за первинною вартістю, розрахованою у визначеному порядку.

Засновницькі внески до статутного капіталу відображаються у бухгалтерському обліку відповідно до їх вступу. У засновницьких документах повинні бути обумовлені строки формування статутного капіталу. Як правило, термін формування статутного капіталу - один рік. Товариство з обмеженою відповідальністю формує статутний капітал, поділений на частини, розмір якого визначається засновницькими документами. мінімальний розмір статутного капіталу повинен бути не менше 625 мінімальних заробітних плат. Під час реєстрації засновники повинні внести не менше 50% суми, зазначеної в засновницьких документах. Повністю внесок повинен бути сплаченим протягом року після реєстрації товариства.

Статутний капітал відображається на рахунку 40 Статутний капітал, де враховується стан і рух статутного капіталу підприємства. Повнота внесення вкладів засновників контролюється шляхом порівняння його розміру (по кредиту рахунку 40) з величиною заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу (рахунок 46 Несплачені капітал). Зміна розміру статутного капіталу можлива лише після внесення відповідних змін до статутних документів підприємства.

Статутний капітал збільшується за рахунок:

o збільшення числа засновників;

o додаткових внесків засновників;

o збільшення внесків за рахунок прибутку товариства.

Зменшується статутний капітал внаслідок:

o виходу одного або декількох засновників;

о покриття збитків товариства за рахунок внесків учасників.

Рішення товариства про зменшення статутного капіталу набирає чинності не раніше, ніж через 3 місяці після державної реєстрації і публікації про це у встановленому законодавством порядку. Не допускається зменшення статутного капіталу при явній незгоді кредитора.

У Журналі 7 відображаються операції про зміни у складі власного капіталу підприємства, про нарахування, одержання і витрачання забезпечень, майбутніх витрат і платежів і коштів цільового призначення (за кредитом рахунків 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49). Відомості 7.1, 7.2, 7.3 забезпечують накопичення аналітичних даних щодо додаткового капіталу, використання прибутку, забезпечень майбутніх витрат і платежів за період з початку поточного року.

Аналітичний облік в розрізі обєктів позабалансового обліку ведеться у Відомості 8, в яку з регістрів аналітичного обліку за попередній рік переносяться дані на початок поточного року (до граф 1 - 6). За простою системою позиційним способом заносяться дані до граф 1 - 6 - про надходження (одержання, надання тощо), до граф 7 - 12 - про вибуття (використання, списання, повернення, сплату тощо) обєктів позабалансового обліку (орендовані основні засоби, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, устаткування, прийняте для монтажу, матеріали, прийняті для переробки, товари, прийняті на комісію, списана дебіторська заборгованість, невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей та ін.). На кінець кожного місяця наводиться вартість залишку обєктів позабалансового обліку (графа 5) як результат підрахунків показників у цій графі на початок місяця, записів за поточний місяць у цій графі, а також у графах 8 і 11. При необхідності Відомість 8 продовжується додатковими аркушами такого самого змісту і формату [Додаток З].


8.Облік доходу, витрат та фінансових результатів

Облік операцій прибутку, витрат та фінансових результатів здійснює бухгалтер посадовій інструкції якого передбачено ведення даного об’єкта обліку. Облік здійснюється згідно П(С)БО №15 Прибуток, П(С)БО №16 Витрати, Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Для обліку витрат діяльності і відображення кредитових оборотів на рахунках обліку запасів, розрахунків з оплати праці, відрахувань на соціальні заходи застосовується Журнал 5 або 5 А і Відомість 5.1 обліку руху запасів. В обох варіантах Журналу є однаковими за змістом і порядком заповнення розділи I (з кредиту рахунків 90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99 в дебет рахунків), II Витрати з податку на прибуток, витрати фінансової та інвестиційної діяльності, інші витрати та IV Аналітичні дані до рахунку 28 Товари.

Розділ I Журналу 5 і Журналу 5 А заповнюється після складання розділів II і III (або III А) цих журналів, окремі дані до яких переносяться із складених журналів 1, 2, 3, 4, 6, 7 (з розділу III Б Журналу 5 А).

Усі витрати по підприємству в цілому, незалежно від того, на яких синтетичних рахунках вони обліковуються, відображаються (збираються в розрізі кореспондуючих рахунків) в одному регістрі. В цьому Журналі забезпечується узагальнення всіх витрат на виробництво за елементами і статтями витрат. Для цього з графи Усього журналів 1, 2, 3, 4, 6, 7 до Журналу 5 переносяться дані про витрати підприємства, які за побудовою журналів відображені у відповідних регістрах.

При опрацюванні первинних облікових документів по заробітній платі і витрачанню матеріальних ресурсів записи в регістрах обліку витрат здійснюються безпосередньо з первинних документів. Нарахована заробітна плата, витрачання матеріалів, відрахування на соціальні заходи, інші витрати розподіляються за напрямками витрат (по рахунках, субрахунках, статтях тощо) при відображенні даних у Журналі 5. Для розподілу можуть застосовуватися аркуші-розшифровки.

За кредитом рахунку 66 Розрахунки з оплати праці відображаються операції, повязані з нарахуванням працівникам підприємства основної і додаткової заробітної плати, премії, допомоги за тимчасовою непрацездатністю тощо. Операції з виплати заробітної плати та інші обороти за дебетом рахунку 66 Розрахунки з оплати праці відображаються в журналах 1, 3, 6, 7.

Аналітичний облік розрахунків за неотриману в установлений для виплати з каси підприємства термін суму з оплати праці (розрахунків з депонентами) ведеться в реєстрі депонованої заробітної плати. Реєстр складається касиром, який закриває платіжну відомість, за кожний період виплати заробітної плати окремо і перевіряється головним бухгалтером. Працівник підприємства, який веде облік депонованої заробітної плати на підставі видаткових касових ордерів, платіжних доручень та бухгалтерських довідок про списання заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув, робить відмітку про сплату (перерахування, списання, перенесення) депонованої заробітної плати (графи 7 - 10) і своїм підписом підтверджує кожну відображену операцію.

На початок року невиплачені суми депонованої заробітної плати із реєстрів за попередній рік переносяться у реєстр депонованої заробітної плати поточного року.

Підприємства, які не застосовують рахунки класу 8 Витрати за елементами, у складі Журналу 5 ведуть розділ III Витрати діяльності.

Дані за рядком 9 Усього за розділом III з граф 3 - 16 Журналу 5 переносяться до Головної книги. Підсумки рядків за графами 3 - 16 і за графами 18 - 23 (із журналів 1, 2, 3, 4, 6, 7) наводяться у відповідному рядку графи 24 як фактичні витрати за наведеними напрямами (статтями) витрат операційної і надзвичайної діяльності, а в графі 25 накопичуються такі дані для складання звітності за період з початку року.

У графі 2 по рядках 1.1 - 1.6 розділу III підприємства вказують обєкти витрат (види, групи продукції, послуг основного виробництва, обєкти будівництва, допоміжні (підсобні) виробництва). У графах 3 і 4 цього розділу і розділів III А і III Б підприємства витрачання виробничих запасів можуть наводити за сумою їх облікової вартості та сумою розподілених транспортно-заготівельних витрат.

Підприємства, які застосовують одночасно рахунки класу 8 Витрати за елементами і класу 9 Витрати діяльності у складі Журналу 5 А, ведуть розділи III А Витрати діяльності і III Б Витрати за елементами.

На підставі первинних облікових документів (та/або аркушів-розшифровок) на витрачання виробничих запасів, нарахування заробітної плати, відрахувань на соціальні заходи тощо записуються дані у графи 3 - 12 розділу III Б за складовими відповідних елементів витрат. У графи 14 - 19 розділу III Б з журналів 1, 2, 3, 4, 6, 7 (з аркушів-розшифровок до них) записуються дані про складові відповідних елементів витрат.

Підсумкові дані (рядок 6 Усього за розділом III Б) за графами 3 - 12 з розділу III Б Витрати за елементами разом з підсумком за відповідними рахунками у графах 3 - 15 розділу III А записуються до підсумкового рядка 10 Разом за розділами III А і III Б розділу III А Журналу 5 А, а звідти - до Головної книги.

Підсумкові дані (графа 20) розділу III Б переносяться у розділ III А до відповідної статті (напрямку) витрат за графами 17 (з кредиту рахунку 80 Матеріальні витрати), 18 (з кредиту рахунку 81 Витрати на оплату праці), 19 (з кредиту рахунку 82 Витрати на соціальні заходи), 20 (з кредиту рахунку 83 Амортизація), 21 (з кредиту рахунку 84 Інші операційні витрати). Дані підсумкового рядка 9 розділу III А за графами 16 - 21 також заносяться до Головної книги.

У графі 21 розділу III Б накопичуються дані за складовими елементів витрат за період з початку звітного року, включаючи звітний (поточний) місяць.

У графі 23 розділу III А накопичуються дані про складові витрат діяльності (рахунки, субрахунки, статті) за період з початку звітного року.

У розділі IV узагальнюються аналітичні дані про операції з товарами і торговою націнкою.

Облік виробничих запасів за синтетичними рахунками (або субрахунками) ведеться у Відомості 5.1 за центрами відповідальності (матеріально відповідальними особами, місцями зберігання) та місцями витрат (синтетичними рахунками або субрахунками обліку витрат). У Відомості визначаються сума і рівень транспортно-заготівельних витрат (відхилень фактичної собівартості виробничих запасів від їх поточної облікової оцінки), а також фактична собівартість витрачених (вибулих) запасів, якщо застосовується метод оцінки вибуття запасів за середньозваженою собівартістю.

Записи у Відомість 5.1 проводяться на підставі документів (звітів), в яких узагальнені надходження до матеріально відповідальних осіб (складів, цехів, дільниць) виробничих запасів та їх витрачання, вибуття з відповідних місць зберігання за звітний місяць (або за більш короткий проміжок часу - декада тощо).

У графі 2 видаток показується групуванням за кореспондуючими рахунками (субрахунками, статтями). Суми внутрішнього обороту (надходження, видаток) виробничих запасів (від однієї матеріально відповідальної особи до іншої, зі складу в цех, з цеху в інший цех, склад тощо) за місяць виділяються окремими сумами і мають бути між собою рівними. Журнал 6 призначено для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства та фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій (за кредитом рахунків 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 79).

У розділі II Журналу 6 накопичуються дані про окремі складові доходів підприємства [Додаток И].


9. Фінансова та інші види звітності

Форми фінансової звітності підприємств і порядок їх заповнення встановлює Міністерство фінансів України. Методологія та форми складання фінансової звітності регулюються в Україні затвердженими Міністерством фінансів такими національними Положеннями (стандартами):

П(С)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності;

П(С)БО 2 Баланс;

П(С)БО 3 Звіт про фінансові результати;

П(С)БО 4 Звіт про рух грошових коштів;

П(С)БО 5 Звіт про власний капітал.

Баланс — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобовязання і власний капітал. Можна виділити такі особливості складання балансу.

Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 Баланс, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 № 37. Бухгалтерський баланс складається за формою, встановленою Міністерством фінансів України. У балансі порівнюються дані на початок і кінець звітного періоду, статті балансу групуються за певною ознакою, не допускається взаємне погашення активів і пасивів балансу, статті балансу відображають дані бухгалтерського обліку відповідно до фактичної наявності за результатами інвентаризації, оцінка статей здійснюється відповідно до положень національних облікових стандартів.

Звіт про фінансові результати — це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Зміст і форма звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 Звіт про фінансові результати, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87. У звіті про фінансові результати зіставляються доходи і витрати від здійснення різних видів діяльності підприємства, — операційної, фінансової та інвестиційної.

Звіт про рух грошових коштів складається відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 Звіт про рух грошових коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 квітня 1999 № 87. Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період. Надходження і видаток грошових коштів розглядаються в розрізі операційної, фінансової та інвестиційної діяльності.

Звіт про власний капітал — звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Зміст і форма звіту про власний капітал, а також загальні вимоги щодо розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 Звіт про власний капітал, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.

Існує дуже велика кількість податкової звітності. Надання її до Державної Податкової Інспекції залежить від форми власності підприємства, форми її оподаткування. Якщо підприємство зареєстроване як платник податку на прибуток на загальних засадах, то до ДПІ здається декларація про прибуток, якщо підприємство платник єдиного податку, то до ДПІ здається розрахунок сплати єдиного податку. Терміни подання єдиного податку до 19-го числа наступним за звітним, термін подання декларації про прибуток 40 днів наступних після звітного періодом, форма подачі – квартальна. У разі якщо підприємство є платником, то до ДПІ здається декларація з податку на додану вартість. Так само існую: розрахунок сплати комунального податку, звіт про забруднення, розрахунок сплати земельного податку і т.д.

Статистична звітність містить інформацію, що є необхідною для статистичного вивчення господарської діяльності підприємств та побудови макроекономічних показників. Існують таки форми статистичної звітності:

Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість

Звіт про роботу автотранспорту

Звіт з праці. Форма № 1-ПВ (місячна)

Звіт з праці. Форма № 1-ПВ (квартальна)

Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці.

Форма № 1-ПВ (умови праці) (один раз на два роки)

Звіт про травматизм на виробництві у 20__ році. Форма № 7-тнв (річна)

Звіт про наявність парку обчислювальної техніки. Форма 2-інф (річна)

Звіт про основні показники діяльності підприємства. Форма № 1-підприємництво (квартальна) та інші [Додаток К].

10. Внутрішній контроль та аудит

Внутрішній аудит є важливою функцією управління, яка охоплює облік, фінансовий аналіз та контроль, порівняння та оцінку фактично досягнутого результату з поставленою метою та завданнями підприємства. Внутрішній аудит систематично контролює діяльність всіх обєктів управління, виявляє причини відступу від стандартів, відхилення від цілей поставлених перед конкретним обєктом, який сприяє оперативному усуненню виявлених порушень. Організація внутрішнього аудиту як функції управління підприємством має на увазі сувору регламентацію своєї діяльності, визначення прав, обовязків і відповідальності фахівців, кваліфікаційні вимоги, взаємовідносин з підрозділами та персоналом підприємства. Підвищення загального рівня якості управлінських кадрів і професійної підготовки менеджерів господарюючих субєктів стає актуальним на сучасному етапі господарювання. З метою більш ефективного управління створюється служба внутрішнього аудиту, яка дозволяє оперативно виявляти поточні проблеми.

Основне завдання внутрішнього аудиту в здійсненні постійного контролю за витратами на підприємстві і у виготовленні заходів щодо їх зменшення. в обовязки внутрішнього аудитора входить перевірка виконання наказів і розпоряджень керівництва з господарських питань, підготовка різних довідок, проведення поглибленого аналізу господарської діяльності та визначення можливих шляхів поліпшення її результатів.

Внутрішній аудит (контролінг) здійснюється, на відміну від зовнішнього, працівниками підприємства і призначений для внутрішнього контролю фінансового стану, джерел витрат, діагностування системи управління, виявлення резервів і забезпечення адміністрації рекомендаціями з підвищення ефективності економіки підприємства. Служба внутрішнього аудиту аналізує звітність підприємства, визначає напрями майбутнього розвитку та сприяє прийняттю рішень керівництвом. У межах окремого підприємства контролінг синтезує в єдине ціле планування, облік, маркетинг, конструювання виробів. Все це інтегрується для досягнення основної мети, визначеної керівництвом підприємства. Основними завданнями внутрішнього аудиту визначені:

- Аналіз ефективності та надійності застосованих на підприємстві форм і методів обліку;

- Оцінка правильності первинної реєстрації господарських фактів та їх відображення на бухгалтерських рахунках;

- Формування звітної документації;

- Контроль за станом розрахунків підприємства з постачальниками, покупцями, фінансовими органами та банками, страховими компаніями тощо;

- Аналіз і діагностика фінансового стану підприємства;

- Видача рекомендацій для прийняття рішень з поліпшення системи управління підприємством.

Внутрішній аудит враховує специфіку підприємства і форми звітності (документи), що не публікуються, і відомості, які мало цікавлять зовнішнього аудитора:

- Прогноз прибутків;

- Прогноз продажу;

- План невідкладних заходів, які мають бути здійснені в короткі терміни;

- Програму введення в дію нових основних засобів;

- Дані аналізу кошторисів та витрат;

- Відомості про вплив соціальних, економічних і політичних тенденцій в суспільстві на виробничо-господарську діяльність підприємства;

- Матеріали зіставлення аналітичних даних і виявлення помилок у звітності.

Цілями внутрішнього аудиту на підприємстві є:

- Здійснення упорядкованій і ефективної діяльності підприємства включаючи рентабельність і захищеність від збитків;

- Забезпечення дотримання політики керівництва кожним працівником підприємства;

- Забезпечення збереження майна;

- Підтримка хороших відносин з регулюючими органами.

Для досягнення вище перерахованих цілей необхідне рішення наступних завдань:

- Періодичний контроль за фінансово-господарською діяльністю головної організації та її філій;

- Аналіз господарської та фінансової діяльності та оцінка економічних та інвестиційних проектів, економічної безпеки систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю головної організації та її філій. Вирішення цієї задачі дозволяє підвищити ефективність діяльності окремих відокремлених підрозділів і всієї організації в цілому, яке дасть змогу в повній мірі виконати основну мету, поставлену перед службою внутрішнього аудиту;

- Проведення семінарів, підвищення кваліфікації та навчання персоналу, надання допомоги кадровій службі у підборі і тестуванні бухгалтерського персоналу головної організації та її філій;

- Стежити за тим, щоб компютерні програми, які контролюють функціонування облікової системи, включаючи формування первинних документів, їх аналіз та рознесення по рахунках, не могли бути сфальсифіковані;

- Кошти підприємства не повинні бути незаконно привласнені або не ефективно використані;

- Внутрішня звітність повинна оперативно-яким особам, уповноваженим ухвалювати управлінські рішення, для її оптимального використання.

- Наукова розробка, видання методичних довідників і рекомендацій з бухгалтерського обліку, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності, аудиту, господарському праву, та інформаційне обслуговування головної організації та її філій;

- Консультування з питань фінансового, податкового, банківського та іншого господарського законодавства, інвестиційної діяльності, менеджменту, маркетингу, оптимізації оподаткування, реєстрації, реорганізація та ліквідація підприємств. Бухгалтеру, який займається поточною роботою, може знадобитися фахова допомога при незвичайних ситуаціях або економічних ситуаціях, які рідко зустрічаються, а також при важливих змінах законодавства.

- Взаємодія із зовнішніми аудиторами, представниками податкових органів та інших контролюючих органів.

Функції внутрішнього аудиту полягають у поліпшенні контролю всередині підприємства та виконанні захисної ролі, повязаної зі зберіганням активів, отриманням точної інформації про наявність майна власника. Для повного забезпечення виконання функцій аудиту потрібно відповідним чином організувати апарат внутрішнього аудиту та запровадити наукову організацію роботи аудиторів, які є важливими складовими елементами організаційної структури внутрішнього аудиту.

У службі внутрішнього аудиту повинні працювати переважно працівники з вищою освітою. Бажано, щоб до цієї служби залучались працівники, які б мали грунтовні знання не тільки з обліку та аудиту, а і фінансів, банківської справи, страхування, права, менеджменту, маркетингу тощо.

Без чітко визначених функціональних обовязків і достатньо високої кваліфікації працівників внутрішнього аудиту мета створення такої служби не буде досягнута, тому в посадових інструкціях внутрішніх аудиторів слід чітко фіксувати як права, так і обовязки.

Керівник служби внутрішнього аудиту безпосередньо відповідає за організацію роботи відділу з виконання поставлених перед ним завдань: за своєчасне виконання плану роботи підрозділу, подання на розгляд керівництву підприємства достовірної інформації внутрішнього аудиту та пропозицій щодо прийняття управлінських рішень.

Права і обовязки внутрішніх аудиторів та їх відповідальність визначені також Кодексом законів про працю, Положенням з організації внутрішнього аудиту, контрактами, посадовими інструкціями, якщо вони працюють на постійній основі або виконують роботу за угодами цивільного - правового характеру.

За неналежне виконання своїх обовязків аудитор та інші фахівці, які залучені до внутрішнього аудиту, несуть майнову та іншу відповідальність, визначену чинним законодавством, контрактом та умовами договору, за яким вони працюють.

Підвищенню ефективності перевірки сприяє обговорення їх підсумків із засновниками, керівниками та відповідальними працівниками підприємства. При необхідності питання збереження власності обговорюються з персоналом підрозділу, вносяться їх пропозиції щодо організаційно-технічним заходам і затверджуються плани з усунення виявлених відхилень і заходи щодо підвищення ефективності роботи даного підрозділу. Звітні документи з аудиторським перевіркам, проект рішення з перевірки (наказ), додаток, інші документи з перевірки і перелік прийнятих заходів подаються на розгляд посадової особи, який призначив аудиторську перевірку. Внутрішній аудитор результати своєї роботи відображає у звіті, який дає йому можливість звернути увагу керівництва на відповідну проблему. Щоб досягти намічених цілей, звіт не варто розтягувати і перевантажувати зайвими деталями. Він повинен бути чітким, точним, зрозумілим і своєчасним. Стандартної форми для звітів внутрішніх аудиторів немає і, ймовірно, ніколи не буде через багатогранність обєктів перевірки, відмінності у здібностях та інтересах керівників.

Висновки аудитор складає самостійно, підписує тільки сам. У аудиторському звіті викладаються всі факти порушень, виявлені перевіркою, а у висновках робляться висновки за найбільш суттєвими з них. Складаючи висновки, аудитор повинен робити посилання на конкретні сторінки аудиторського звіту.

Таким чином, розглянувши питання організації внутрішнього аудиту на підприємстві, можна зробити такі висновки:

- Внутрішній аудит - складова загального аудиту, організованого на економічному субєкті в інтересах його власників і регламентованого його внутрішніми документами з дотримання встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, охорони власності та надійності функціонування системи внутрішнього контролю;

- Особливість внутрішнього аудиту полягає в тому, що він відбувається в момент здійснення і документального оформлення господарських операцій, яке дає можливість своєчасно виявити недоліки в роботі та вживати відповідних заходів до їх попередження;

- Головна мета внутрішнього аудитора - визначити, чи має фінансова звітність підприємства суттєві порушення;

- Висновки та рекомендації внутрішніх аудиторів повинні сприяти скороченню витрат і підвищенню ефективності діяльності підприємства, цим самим створюючи умови для реалізації його генеральної стратегії. На мій погляд, доцільно в усіх галузях економіки, на кожному підприємстві запровадити систему внутрішнього аудиту з тим, щоб за цю роботу відповідала конкретна особа чи спеціальний відділ. Асигнування на утримання такої аудиторської служби слід здійснювати за рахунок виявлених внутрішнім аудитом резервів підвищення ефективності роботи підприємства, зниження собівартості і збільшення прибутків.

Основну увагу внутрішньому аудитору слід приділяти перевірці тих показників фінансово-господарської діяльності підприємства, які можуть позитивно вплинути на ефективність виробництва. Така перевірка має спрямовуватися на попередження (профілактику) відхилень від нормативно-правових актів чи зловживань. Важливо також ретельно дослідити ті господарські операціях, які мають бути документально оформлені й своєчасно відображені в облікових регістрах ти фінансовій звітності.

11. Аналіз господарської діяльності

Характерною особливістю аналізу господарської діяльності є вивчення причин, що викликають зміну тих чи інших господарських показників. Оскільки економічні явища обумовлені причинним звязком і причинного залежністю, то завдання аналізу - розкриття та вивчення цих причин (факторів). На господарську діяльність підприємства, навіть на окремо взятий показник, можуть впливати численні і різноманітні причини. Виявити та вивчити дію абсолютно всіх причин дуже важко, до того ж не завжди це практично доцільно. Завдання полягає в тому, щоб встановити найбільш суттєві причини, вирішальним чином вплинули на той чи інший показник. Таким чином, попередньою умовою правильного аналізу є економічно обгрунтована класифікація причин, що впливають на господарську діяльність і її результати.

До характерних особливостей аналізу відносяться також виявлення і вимір взаємозвязку і взаємозалежності між показниками, які визначаються обєктивними умовами виробництва і обігу товарів.

Таблиця 1 – Аналіз фінансової стійкості підприємства

Показники Алгоритм розрахунку Значення Відхилення
н.г. к.г.
Величина власного оборотнього капіталу 1разП+3разП-1разА 998 586 - 412
Коєфіцієнт маневреності власного капіталу СОК/СК 0,5 0,33 - 0,17
Коєфіцієнт забезпечення матеріальними запасами СОК/МЗ 1,15 0,67 - 0,48
Питома вага дебіторськое заборгованості в оборотних активах ДЗ/ОБА 0,37 0,5 0,13
Коєфіцієнт зносу изн/ПСОС 0,7 0,51 - 0,19
Індекс постійних активів 1разА/1разП 0,51 1,25 0,74
Коєфіцієнт справжної вартості активів [ОС(ост)+НП+ПЗ+МБП(ост)]/ВБ 0,6 0,6 -
Коєфіцієнт автономності СК/ВБ 0,7 0,37 - 0,33
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів ЗК/СК 0,43 1,7 1,27

Висновок: розрахункова величина власного оборотного капіталу на початок року склала 998 тис. грн., На кінець року 586 тис. грн., Що в абсолютному відхилення склало - 412 тис. грн., Даний показник має тенденцію на зменшення. Сума в 586 тис. грн. показує скільки вкладено у власний оборотний капітал підприємства, рекомендується збільшити даний показник за рахунок збільшення складань в оборотний капітал підприємства.

Розрахунковий показник коефіцієнта маневреності власного капіталу на початок року склав 0,5, на кінець року 0,33, відхилення даного показника одно - 0,17 або 17%, даний показник має тенденцію на зменшення, що свідчить про зменшення використанні власного оборотного капіталу підприємства для фінансування поточної діяльності, рекомендується збільшити даний показник за рахунок вкладень власного капіталу в оборотні активи.

Розрахунковий показник коефіцієнта забезпеченості матеріальних запасів власним капіталом на початок року склав 1,15, а на кінець року 0,67, що в абсолютному відхилення склало -0,48, також спостерігається тенденція на зменшення даного показника. Так як даний показник свідчить про зменшення вкладенні у власний оборотний капітал, рекомендується збільшити даний показник за рахунок збільшення вкладень коштів у власний оборотний капітал.

Величини дебіторської заборгованості в оборотних активах на початок року склав 0,37 і на кінець 0,5, що у відхиленні склало 0,13, що свідчить про збільшення дебіторської заборгованості в складі оборотного капіталу, що може призвести до нестачі коштів для розрахунку за короткостроковими обовязків . Рекомендується перевірити терміни погашення даної дебіторської заборгованості, створити необхідний резерв на випадок непогашення даної заборгованості.

Коефіцієнта зносу за розрахунковими даними склав на початок року 0,7 і на кінець року 0,51, що у відхиленні склало -0,19, при оптимальному значенні 0,5. Так при порівнянні розрахункових даних з оптимальним значенням можна сказати, що даний показник на кінець року знизився на 0,19, що свідчить про оновлення основних засобів та їх модернізації, але також цей показник ще не відповідає оптимальному показнику, виходячи з цього, підприємству необхідно продовжити оновлювати основні засоби для досягнення ефективної діяльності.

Індекс постійних активів на початок року склав 0,51, на кінець року 1,25, відхилення склало 0,74, що свідчить про збільшення обсягу необоротних активів не тільки за рахунок власних коштів, але також за рахунок залучених коштів, рекомендується перевірити за рахунок яких саме коштів сформована основна частина необоротних активів та ефективність вкладення залучених ресурсів.

Коефіцієнт реальної вартості активів на початок року склав 0,6, на кінець року 0,6, відхилень немає, рівень даного коефіцієнта дозволяє сказати, що виробничий потенціал підприємства не змінився, це неприйнятно, тому що даний показник має збільшуватися, рекомендується збільшити виробничий потенціал підприємства.

Розрахунок показника коефіцієнта автономності на початок року склав 0,7, на кінець року 0,37, що у відхиленні склало -0,33, оптимальне значення 0,5. При порівнянні даних показників очевидно, що підприємство стало фінансово залежним від зовнішніх позик, рекомендовано збільшити рівень власного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку або збільшення внесків засновників.

Розрахунковий коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів на початок року склав 0,43, на кінець року 1,7, відхилення склало 1,27. Даний коефіцієнт показує, яких коштів у підприємства більше позикових або власних, розрахунковий коефіцієнт перевищує 1, що характеризує підприємство фінансово залежним від зовнішнього фінансування, рекомендується збільшити розмір власного капіталу за рахунок вкладень засновників, нерозподіленого прибутку.

З даних розрахунків видно, що фінансовий стан підприємства нестійкий. Тому необхідно розробити стабілізуючі заходи для поліпшення ситуації, одним з яких може бути, скорочення поточних позик, збільшення джерел власного капіталу, залучення довгострокових позик орієнтованих на розширення виробництва.


Таблиця 2 – Аналіз платоспроможності предприємства

Показники Алгоритм розрахунку Значення Відхилення
н.г. к.г.
Коефіцієнт цілковитой ліквідності (ДС+ТФИ)/ТО 0,21 0,08 -0,13
Коефіцієнт швидкої ліквідності (ДС+ТФИ+ДЗ)/ТО 1,07 0,78 -0,29
Коєфіцієнт покриття ОБА/ТО 2,07 1,28 - 0,79

Висновок: коефіцієнт абсолютної ліквідності на начло року склав 0,21, на кінець року 0,08, відхилення -0,13, оптимальне значення 2-2,5, це говорить про те, що дане підприємство не має достатньо коштів для розрахунку за поточними зобовязаннями, рекомендується зменшити рівень дебіторської заборгованості для отримання необхідного рівня засобів.

Коефіцієнт швидкої ліквідності на початок року склав 1,07, на кінець року 0,78, що у відхиленні склало -0,29, оптимальне значення вище 1, що показує високий рівень поточних зобовязань, за якими існує ризик непогашення в строк через брак коштів, рекомендується зменшити рівень поточних позик.

Коефіцієнт покриття на початок року склав 2,07, на кінець року 1,28, що в абсолютному відхилення склало - 0,79, при оптимальному значенні 2, при порівнянні даного показника можна сказати, що платоспроможність підприємства значно знизилася, що може призвести до браку коштів для розрахунку за поточними зобовязаннями, рекомендується збільшити даний показник шляхом збільшення вкладень в оборотні кошти підприємства. Платоспроможність підприємства знизилася, що може призвести до втрати можливості розрахунку за зобовязаннями.необхідно провести більш детальний аналіз платоспроможності підприємства за видами розрахунків.

Таблица 3 – Анализ деловой активности предприятия

Показники Алгоритм розрахунку Значення Відхилення
п.г. о.г.
Коєфіцієнт обертаемості незакінченого виробництва СС/ср.НП 18,52 14,74 - 3,78
Коєфіцієнт обертаемості виробничих запасів СС/ср.ПЗ 28,38 26,38 - 2
Коєфіцієнт обертаемості дебіторської заборгованості ВР/ср.ДЗ 18,83 10,51 - 8,32
Коєфіцієнт обертаемості кредиторської заборгованості СС/ср.КЗ 13,3 4,2 - 9,1

Висновок: розрахунковий показник коефіцієнта оборотності незавершеного виробництва в попередньому періоді склав 18,52, в звітному періоді 14,74, що у відхиленні склало - 3,78, є тенденція зменшення даного коефіцієнта, що свідчить про зменшення оборотності незавершеного виробництва, і як наслідок виробничого процесу також, рекомендується збільшити даний коефіцієнт шляхом перегляду виробничого процесу.

Коефіцієнт оборотності виробничих запасів у попередньому періоді склав 28,38, у звітному 26,38, що у відхиленні склав - 2, також спостерігається тенденція зменшення даного коефіцієнта, що показує зменшення оборотності виробничих запасів і як наслідок накопичення цих запасів на складі, рекомендується переглянути терміни поставки виробничих запасів і виробничий процес.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості в попередньому періоді склав 18,83, у звітному 10,51, відхилення склало -8,32, що свідчить про зменшення оборотності дебіторської заборгованості і наслідок збільшення термінів її погашення, рекомендується перевірити терміни погашення дебіторської заборгованості, створити необхідний резерв на випадок не погашення даної заборгованості і політику розрахунків з покупцями.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості в попередньому періоді склав 13,3, у звітному періоді 4,2, відхилення склало -9,1, що свідчить про зменшення оборотності кредиторської заборгованості і як наслідок збільшення термінів її погашення, рекомендується перевірити наявність коштів для її погашення.

У цілому ділова активність підприємств знизилася, що має підтвердження в розрахунковій частині. Необхідно провести ряд змін у виробничому процесі і також перевірити розрахункові рахунки і терміни їх погашення [Додаток М].

12. Охорона праці на підприємстві

Одним з головних документів, який забезпечує чітке використання службових обовязків працівниками, є Кодекс законів про працю України. Кодекс перераховує вимоги до трудової діяльності громадян у України і регулює трудові відносини всіх працівників, що сприяє збільшенню продуктивності праці та поліпшення його якості. Кодекс спрямований на охорону трудових прав працюючих.

У розділі 1 Загальні положення викладені основні трудові права і обовязки працівників, особливості міжнародних угод або договорів з питань трудового законодавства, а також додаткові пільги працівникам, які можуть бути надані їх підприємствами.

Глава 2 Колективний договір. Колективний договір укладається на основі чинного законодавства між власником або уповноваженим ним органом та профспілковими уповноваженими органами на представництво трудовим колективом з метою регулювання виробничих, трудових і соціально - економічних відносин і угоду інтересів трудящих, власників та уповноваженими ними органами.

Колективний договір повинен мати основні положення з питань праці та заробітної плати, положення стосуються робочого часу, часу відпочинку, матеріального стимулювання, охорони праці, удосконалення виробництва і праці, зміцнення виробничої і трудової дисципліни, соціальні питання і т.д. Колективний договір є найбільш важливим документом у системі нормативного регулювання між власником і працівниками з першочергових соціальних питань, у тому числі з питань охорони праці.

У Кодексі записано положення про трудовому договорі. Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи чи організації або уповноваженими органами, за якою працівник зобовязується виконувати роботу, визначену цією угодою, відповідно до внутрішнього трудовим розпорядком, а власник підприємства зобовязується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством і угодами сторін. У статтях розділу Охорона праці сказано, що на будь - якому обєкті, де працюють люди, дожни бути створені здорові і безпечні умови праці, які відповідають вимогам охорони праці. Усі будівлі й устаткування не повинні створювати загрози працюючим, а також негативно впливати на стан їхнього здоровя чи самопочуття.

Власник або уповноважений ним орган зобовязані приділяти увагу умовам праці працівника, полегшать їх оздоровлювати навколишнє середовище і т.д. забезпечувати контроль за здоровям працівників зі шкідливими умовами праці, забезпечувати спецодягом і засобами захисту працюючих від шкідливого впливу речовин, використовуваних у процесі роботи. Стежити за дотриманням трудового законодавства, створювати умови для здійснення контролю за умовами праці, піклуватися про відпочинок працюючих.

Навчання та інструктажі працівників з питань охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці. Усі працівники, яких приймають на роботу і які в процесі роботи проходять на підприємстві навчання й інструктаж з питань охорони праці, вивчають правила надання першої та долікарської допомоги потерпілим від нещасного випадку, а також правила поведінки при виникненні аварії чи пожежі на підприємстві На підприємствах навчання з питань охорони праці організовує відділ охорони праці підприємства, залучає до цього працівників відділу охорони праці і фахівців, які пройшли навчання і перевірку знань у навчальних установах або установах Держнаглядохоронпраці.

Посадові особи та спеціалісти невеликих підприємств, де неможливо провести навчання і створити комісію з перевірки знань, проходять навчання у відповідних місцевих навчальних установах або у близьких до їх профілю виробництва підприємствах, а перевірку знань - комісіях при місцевих органах Держнаглядохоронпраці.

Робоче місце (далі РМ) - це оснащений технічними засобами простір, де здійснюється діяльність виконавця. Організацією РМ називається система заходів щодо оснащення РМ засобами і предметами праці і розміщенню їх у визначеному порядку. Правильна організація РМ сприяє підвищенню продуктивності праці.

Організація робочого місця включає:

- Облік психофізіологічної сумісності користувача та засоби відображення інформації;

- Аналіз антропометричних характеристик людини для вибору ергономічно обгрунтованого робочого положення і робочих зон;

- Раціональну компановку РМ;

- Облік факторів зовнішнього середовища, у тому числі соціально-психологічного її аспекту [Додаток Н].


Список використаних джерел

1. Господарський Кодекс України. Постанова ВСУ № 436-IV від 16.01.2003р. / / ВВС №2592 -VI від 07.10.2010. С. 144 зі змінами та доповненнями.

2. Цивільний кодекс України. Постанова ВСУ № 435-VI від 16.01.2003р. / / ВВС 2003, NN 40-44, С. 356, зі змінами та доповненнями.

3. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Закон України прийнятий ЗСУ 15.05.2003 р. № 755 - VI / / ВВС 2003, NN 31-32, С. 263, зі змінами та доповненнями.

4. Про оподаткування прибутку підприємства. Закон України принятий ЗСУ 07.12.2000 р. № 283/97-ВС / / ВВС 1997, N27, С.28, зі змінами та доповненнями.

5. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій. Затверджено наказом МФУ від 30.11.1999 р. № 291 / / Бухоблік і аудит. - 2000. - № 1. - С. 14-66.

6. Бухгалтерський облік: навчально-практичний посібник / [під. ред. Віриш Ю.А.] - М.: Центер навчальної літератури, 2006 - 523с.

7. Бухгалтерський облік: навчально-практичний посібник / [під. ред. Будяк К.В.] - М.: Просвещение, 2008 - 396с.

8. Гарун Е. Прибуток як результат діяльності підприємства / / Бухгалтерський облік і аудит. - 2006. - № 10. - С. 51-59.

9. Гарабанов М.М., Добровський В.М. Організація бухгалтерського обліку. - К.: А.С.К., 2008 - 628с.

10. Завгородній В.П., Савченко В.М. Організація бухгалтерського обліку - М.: Бліц-інформ, 2005 - 245с.

11. Золожен А.П. Автоматизація бухгалтерського обліку / / Бухгалтер. - 2008. - № 28. - С. 44-49.

12. Івахненко І.В Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку і аудиту: навчально-практичний посібник - М.: Знание, 2006 - 167с.

13. Івахненко С.В. Впровадження програмного забезпечення обліку і контролю: потенційні переваги і реальні проблеми / / Бухгалтерський облік і аудит. - 2009. - № 2. - С. 56-61.

14. Корнічук Г.З. Внесок до статутного капіталу / / Все про бухгалтерський облік. - 2009. - № 97. - С. 16-20. 14. Краснокудськая Л.К. Сучасна діяльність / / Бухгалтерський облік і аудит. - 2007. - № 10. - С. 59-65.

15. Лаводскій В.М. Інформаційне забезпечення підприємницької діяльності / / Бухгалтерський облік і аудит. - 2006. - № 10. - С. 7-11.

16. Лемківський Л.М. Управління капіталом підприємства / / Фінанси Україні. - 2008. - № 7. - С. 17-19.

17. Лішненко О.В. Бухгалтерський облік. - М.: Изд-во Центр навчальної літератури, 2007 - 624с.

18. Маркович В.М. Функціонування підприємницького капіталу / / Вісник НБУ. - 2008. - № 5. - С. 31-37.

Скачать архив с текстом документа