Особливості говіркового мовлення Житомирської області

СОДЕРЖАНИЕ: Характеристика діалектних відмінностей середньонаддніпрянських говірок південно-східного наріччя. Зв’язні тексти говіркового мовлення фонетичною транскрипцією, що стосуються свят та ведення господарства. Діалектні матеріали за спеціальними питальниками.

ЗМІСТ

ВСТУП

ЧАСТИНА 1. Характеристика діалектних відмінностей середньонаддніпрянських говірок південно-східного наріччя

ЧАСТИНА 2. Репрезентативні діалектні тексти

2.1 Свята

2.1.1 Релігійні свята

2.1.2 Родинні свята

2.2Господарство

2.2.1 Тваринництво

2.2.2 Рослинництво

2.3 Будівництво

2.4 Одяг

2.5 Розповіді про минуле

ЧАСТИНА 3. Питальники

3.1 Меблі та інші хатні речі

3.2 Їжа, напої

3.3 Господарство

3.3.1Рослинництво

3.3.2 Тваринництво

3.4 Весілля

ЧАСТИНА 4. Словник

ВИСНОВКИ

Вступ

Українська діалектна мова має величезну цінність для лінгвістики, історії, культурології, філософії, як джерело пізнань про минуле, побут, культуру, світоглядні уявлення, моральні цінності народу.

Діалекти, це джерело унікальне й неповторне, оскільки реалізовуються в замкнутих соціумах сіл та селищ. І в кожному з них говірка становить самодостатню й особливу систему на кожному мовному рівні: фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному.

Окремо варто відмітити неоціненну роль місцевих діалектів у вивченні історії української мови. Адже діалекти консервують в собі явища давно втрачені літературною мовою і не зафіксовані в писемних пам’ятках. Завдяки говорам ми маємо змогу реконструювати, як говорили наші пращури.

Власне, найбільший науковий інтерес становить опрацювання усного мовлення малих соціальних груп, інформаторів похилого віку, що не покидали на довго село. Адже в їх свідомості діалектні одиниці міцно зафіксовані.

Актуальність діалектологічної практики зумовлена необхідністю фіксації діалектного матеріалу Правобережної Середньої Наддніпрянщини з перспективою введення його до наукового обігу.

Мета діалектологічної практики – зафіксувати та систематизувати особливості говіркового мовлення Житомирської області.

Для досягнення поставленої мети слід розв’язати такі завдання :

– ознайомившись з живим діалектним мовленням, виявити характерні особливості говірки;

– записати зв’язні тексти говіркового мовлення фонетичною транскрипцією;

– записати діалектні матеріали за спеціальними питальниками;

– укласти словник діалектної лексики.

Об’єкт дослідження – лексика правобережного середньонаддніпрянського говору.

Предметом є найменування предметів господарства: тваринництва, рослинництва; їжі та напоїв; хатніх речей; обрядових свят; родинних свят; розповідей про війну; будівництва хати та одягу.

Джерельною базою фактичного матеріалу послужили польові записи говіркової мови південно-східного наріччя. Збір матеріалу проводився за двома запропонованими та трьома спеціально складеними питальниками протягом 2 тижнів – з 16.08.2010 по 29.08.2010р. у таких населених пунктах: смт Ружин, с. Крилівка Ружинського району Житомирської області.

Діалектний матеріал збирався експедиційним методом , для опрацювання матеріалу використано описовий, і частково лінгвогеографічний методи , а також дослідницькі прийоми аналізу звукового потоку.

Практичне значення роботи визначається тим, що зафіксований лексичний матеріал може бути використаний при моделюванні системи досліджуваної говірки, при укладанні обласного та загальноукраїнського діалектних словників, Лексичного атласу української мови, у вузівських курсах з української діалектології, для поглиблення лексикологічних, семасіологічних, етимологічних досліджень не лише української, а й інших слов’янських мов.

Ружин – селище міського типу, розташоване на березі річки Роставиці, центр Ружинського району Житомирської області. Колись був волосним центром, потім Ружин належав до Сквирського повіту Київської губернії, за першим адміністративно-територіальним поділом в Радянському союзі – Ружин відносився до Вчорайшанського району.

Населення Ружина – 5200, до найближчої залізничної станції в с. Чорнорудка – 29 км автошляхами, до обласного центру м. Житомир – 110 км.

Знайдені археологічні знахідки засвідчують, що 7 тисяч років тому регіон був заселений трипільцями, 2,5 тисяч років тому – разом з іншими територіями, потрапив під вплив Великої Скіфії. На території Ружинщини частково збереглись залишки Змієвих Валів.

Згодом на цих територіях мешкало слов’янське плем’я уличів, що ще 50 років після того як князь Олег став до влади зберігало свою незалежність, а після поразки уличі мігрують до Дунаю, територію захоплюють печеніги, і лиш в 1036 році, з остаточною перемогою над печенігами землі Ружинщини входять до складу Київської Русі, тому з прийняттям християнства тут ще довго зберігалися язичницькі звичаї.

На місці Ружина з’являється містечко-укріплення Скоргородок, згодом воно отримує назву Щербів. Кримське ханство спустошило землі Ружинщини, в Щербові залишився лише один отаман і 13 замкових слуг.

У 1581 році з’являється перший представник роду Ружинських – Кирик Євстафійович Ружинський. Йому подарували маєток неподалік від Щербіва. Сильний князь невдовзі захопив ближні міста і перейменував Щербів в Ружин.

Ружинська сотня у складі Паволоцького полку брала участь у національно-визвольній війні. Після Андрусівського перемир’я Ружинщина відійшла до складу Польщі, під керівництвом Йосипа Будаковського утворилося Ружинське князівство.

В 1817 році при Емілії Каліновській в Ружині було збудовано костьол та лікарню на шість ліжок.

З початку 20-х років 20 ст у всіх селах Ружинщини були відкриті польські і єврейські школи. 1922 року в Ружин прибула комуна реемігрантів з США і Канади «Новий світ», але невдовзі значна частина розчарувалась і повернулась назад, ті, хто залишився були реорганізовані у колгосп. У 1941 році територія Ружинщини була окупована фашистами. Частина населення організувала партизанські загони, інша поповнила лави ОУН. 1943 року територію Ружинщини було звільнено від фашистів. В 1954 в Ружині з’явився перший телевізор.

Сьогодні в Ружині є поштове відділення, лікарня, костьол, будинок культури, маслозавод, рибгосп, в Ружинському районі функціонують: цегельний завод, фармацевтичний завод і верхівянський сільськогосподарський технікум. Також в с.Верхівня знаходиться маєток Ганської, де певний час жив Оноре де Бальзак. У Вчорайшинській школі певний час вчителював М. Т. Рильський, а в Ружині в післявоєнні роки жив Василь Земляк, працюючи кореспондентом в Житомирській газеті.

Крилівка - село Ружинського району, Житомирської області. Населення – 480. Відстань до найближчої залізничної станції в с.Чорнорудка – 27 км, до районо центра стм. Ружин – 10 км, до м. Житомира – 120 км.

В селі діють церква (в приміщенні колишнього дитячого садка), школа, сільський будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека.


ЧАСТИНА 1.

Характеристика діалектних відмінностей середньонаддніпрянських говірок південно-східного наріччя

Південно-східні діалекти, які лежать в основі національної української літературної мови, рядом своїх ознак збігаються з нею, проте серед їхніх характерних рис є й такі, якими вони відрізняються від літературної мови. Водночас сукупністю ознак ці діалекти протиставляються, з одного боку, південно-західним, а з другого — поліським діалектам.

Загалом, говірка Ружина й Крилівки наближена до літературної мови, але присутній ряд особливостей на фонетичному, лексичному, морфологічному і синтаксичному рівнях.

Зона кордону між Південно-східні, південно-західним, поліським діалектам, говірками, тому містить в собі явища, притаманні різним регіонам України.

Фонетичні ознаки :

· етимологічні [о], [е] в новозакритих складах як у наголошеній, так і в ненаголошеній позиціях заступаються [і], перед яким звичайно пом’якшуються попередні приголосні, включаючи й випадки перед [і] ([о] ), (пт’ім, кн, налив jei ш та ін.);

· фонема [а] будь-якого походження зберігається, зокрема відповідно до давнього [] послідовно виступає [а] з помякшенням попереднього приголосного (пjат, дасат, м’ісац та ін.);

· ненаголошена [е] зближується у вимові і реалізується у вимові як [еи ] або навіть [и] та іноді [еі ] (пеи чмо, неи смо, гов’ j е i с :а та ін.);

· ненаголошене [о] перед наступним складом з наголошеним [у], [і] набирає відтінку [у], тобто зазнає помірного “укання”, проте явище відбито непослідовно (та ін.);

· дзвінкі приголосні в кінці слів і всередині перед глухими, к правило, зберігають свою дзвінкість (аж, ji жте, назд, зраз )

· повна диспалаталізація [р’], що не властиво південно-східному наріччю; явище характерне для поліських діалектів (грj e і ш, в’ру, бурк )

· наявне альвеолярне [л. ] (будувл и, гл на, м’ісл и )

· вживається вставне [л] після губніх в дієслівних формах І ос. однини та ІІІос. мн. терпер. і простого майбутн. часу (станоўлjут, садўлат )

· широко вживається вставний [н] (мн та, мнсо, смна )

· тверда вимова шиплячих (пеи чш, приш, чаркми )

Морфологічні ознаки:

· у іменниках І відміни мякої групи в дав. і місц. відм. однині і в іменниках II відміни мякої групи в місц. відм. однини виступає закінчення -і (на колгсп’і , од рзписі , бтков’і та ін.);

· іменники жін. роду та узгоджувані з ними прикметники і деякі займенники в орудн. відм. однини мають закінчення -оjу, -еjу (чркоjу , внкоjу та ін.), проте в частині південно-східних говорів ненаголошені закінчення іменників з основою на мя­кий приголосний і шиплячий можуть під впливом твердої групи приймати закінчення -оjу замість -еjу (сд жоjу та ін. )

· прикметники, дієприкметники, порядкові числівники та займенники в наз. і знах. відм. множини мають член­ну стягнену форму з закінченням -і, перед яким виступає як мяка, так і напівмяка вимова приголосних, а в частині говірок, зокрема правобережних, навіть тверда (тверді , штир ’ і, гарні та ін.)

· досить чітке розрізнення прикметників твердої і мякої груп (раби , хароши, та ін.),

· числівники один, чотири виступають здебільшого у формі jден , штри ,що не властиво південно-східному наріччю; явище характерне для південнно-західних діалектів;

· широке вживання форм предметно-особового займенника чол. і середи, роду з прийменниками без при­ставного [н] (до jго, за jго та ін.);

· наявний інфінітив на -ти або на -т з перевагою суфікса -ти (ходти — ходт, робти — робт, ности — ност та ін.;)

· дієслова І дієвідміни в 1-ій ос. однини тепер. часу мають чергування [д], [т], [з], [с], з відповідними шиплячими (хжу, вжу , та ін.);

· дієслова І дієвідміни колишнього III класу в 3-ій ос. однини тепер. часу дуже часто мають стягнені (усічені) форми (зна, гра та ін.);

· у дав.відм. однини предметно-особовий заменник жін. роду збігається з род. відм. (даў jіj грші та ін.);

· вживаються форми умовного способу типу (ходў би , ходла б та ін.);

· відповідно до прийменника-префікса від виступає од (принсли од хреи ста )

· іменники ІІ відміни в множині мають наголос на флексії (коу ров, баб, калитк та ін.).

Синтаксичні ознаки:

· обмежене вживання протистаного сполучника але і заступлення його протиставними сполучниками та , но ;

· полісемантичність сполучника що , який вживається як у підрядних реченнях місця, так і в означальних, підметових, присудкових (шо в jiх по пршому хрешчнику, jе так шо в апарт не давлас, сорчку / шо вон соб’ намеи нувла );

наявність невластивих літературній мові форм типу дві дівчаті , і день додоми нема .

діалектичний говірка текст мовлення транскрипція


ЧАСТИНА 2. Репрезентативні діалектні тексти

2.1 Свята

2.1.1 Релігійні свята

Інформатор: Кузмінчук Катерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.

Великдень

/пску рблат jак / ну пеи чмо / паск ці пеи чмо // потм неи смо св’атти / дем ўже // то в пjтницу так // ну розчинjу тсто // jак розчинjy / беи р / др’ж’:і / мук / схар / оу лjі туд л:/ шчоб вон бул так’ похж’і на пасочк / так здбне рблy тсто // вон тод висхд жуje / клад jог в хврмочки // вон п’ідхдит шче в хврмочках / а тод ўже садвлу jа jог ў духўку // рнше пеи кл jа в печ’ // зра пеи ч’ неи м // а пот м ўже витагjei ш і вон охолодjyт / jіх обливjеi ш // так смо хліб пеи чш ў пеи ч’ // крашанк крсимо / хто в циблі/ хто в порошк/ хто jак // y порошк вон линjyт // дти оу бмрзуjyц:а/ ті jца оу бмрзані/ ті об:ирjyт // a в циблі вон так грні чеи рвні і харш’і // лушпн:а з циблки / наливjei ш jог / вон ден стjiц:а / потм ўже крсиш // птім дмо св’атти ў цркву / птім прихдимо врнці з цркви ўже в пjат часв і топру ўже називjец:а гов’н:а / це ўже гов’jеi с:а ўдма // це jiс св’ачне / а тод ўже jiс все / шчо ўже вам там трба тод jiс / мнсо там // а до пски поўнстjyjy п’іст // хто мже пстити / пстит цли п’іст // і зраз ос це п’іст так сми ос був з чотрнадцатого по двц:ат всме // так jак і на веи лкден / шчо не мжна jiсти не мнса не рби нічго // це стрги п’іст називjец:а // так смо на пску // пстиш // начинjеи ц:а п’ст ўже це // от вон не мже пстити / вон не пстит // а jа пшчу / jа цли п’іст пшчу до паски // ja тки jiм там оу лjy / оу лjy jа jiм // мнса jа не jiм / jа до смоji паски // порос клут кжут jак же це так / ви jог не jiли / ншо ж jог тод годувти // ajа каж / бду jiсти ўже на пску // ja ўже тод розгоу в’jyса/ тод jа бду jiсти // ну то не jiжте / в мне кжут діўчта // jaкшч ви так / то не jiжте // ну то ви jiжте/ каж / jа не бду // вон сб’і jiдт те мнсо / а jа соб’ jiм п’існ // ja ж не ўмирjу / жив ж // тра шчоб органзм привикў до всго і до п’існго і до жрного // жрного тже багто jiсти неи мжна//

Трійця

/тр’ца це ў чрўні // там тже // тр’ца це св’тат зл:е // хат ўстеи лjут // це називjец:а татрске зіл:е // і діт у jму купли/ вон хараш / jак і нги болт приш jiх // глову мjei ш/ дже хараш / шчоб голов не болла / цим уж свачним зл:eм // діт малнких купjеш / вон так грно пхне / глову мjei ш вон грно пхне / бо вон так / харше так зпах // і вон полeзне // покупласа / помла глову цим зл:ачком / всушила jог / пов’сила і зноў мjei с:а / грjeі ш вду і зноў миjeі ш // хараш тод / влос не вилзит і хараш//

Різдво

/a на р’іздв так смо пеи кл хліб зноў / з чаркми // називjец:а книш / то паска / а то книш // чркоjу вироблjеш // то книш називjец:а різдв’ан // коладjyт / колдки вск’і // хто jак знjе // на нви год ворта знімли хлпці де діўчта бул // ну тепр же бачиш / вон не дут туд де je діўчта та знімjут ті ворта / а дут до старх бабв // ншо // та бба поствила напр’ім’р соб’ ворта // вон п’ішл jiх знли / хто ji jiх принеи с // колс де д’ўчина je і то не знімли / п’ідіпрт чи там шос такег // ну знімли це не знімли / шчо дес позансат / аж до дргоji хти чи шче кудс / такго не бло //

Святого Андрія

/на андрjа діўчта схдац:а і хлпці прихдат // врим варники / печт пампшки / в’шаjут цу калат // оц так обча буў // ті jiдут ті мстат сд жоjу по лб’і/ а то кже ўкусн / то кже jа писн // оц так буў обча // ajак веи сн починjеі ц:а то сп’івjут голодар діўчта // a зраз / зраз цго нем // зраз начн шчос сп’івти / чи там шо // скжут оц ўже понапивлиса та сп’івjут // мен колс бул з ддком внкоjу // в’ін же ж колс рнше пиў / зраз в’ін ўже не пje // a то в’ін рнше робў на трхтор’і / та впje// та прид додми // трхтора на колгсп’і поствит / а сам прид додми // не знjе де в’ін тго трхтора дів // ўже де шукти трхтора маршка / куд ти деш // куд ти ван ідш / трхтор на колгсп’і // jа тоб’ не в’ру // і це де а jа ду з хврми // стр’ічjу jог так от на сел // дду внка куд то ви дте // і маршка ж з:ді за ним шкутилгjе // а jа ду з хврми // куд то ви дте / ктyjа jiм не в’ру / jа тки тои б в’ру // jакшч ти мен скжеш де мі трхтор / jа зрзу веи ртjуса з тобjу додми // кжу дду внка / трхтор ваш на тбор’і стоу jiт // ў страт / все jак не мже бти / закрти / кжу // ви jог поствили / закрли / дем додми // дем // вертjеi мса з ним додми / ду // кже / jа бду завдити / ти бдеш виводити / бдем сп’івти / бдем / а маршка вертjеі ц:а назд і каже / бже / дбре шчо ти мен jог хоч привеи л // де // в’ін завдит /а jа вивд жу // на дрги ден кжут / кта напилса так з внкоjу // сп’івла // а jа з хврми ду // так кжут сп’івла шчо куд // внка завдит / а вон / кжут / вивдит // потм пришл ў хту / сли ў хті// сп’івjеі м // jа тоб’ скаж / jа так кнчила шклу / то jа блш’іст ходлa на хврму // jа коров доjiла // jа мло так // а вон то ходли жти вjазти // а jа нe // jа це ходла тут на хврму / а потм лто ходла на кирп’чни завод // кирп’ч вироблли // там бул // a ўдма / то так / сjали жто / пшеи нцy// y бби jаўдхи / бба посje жто пшеи нцy сам ўже не мже // гукjе мен / кту помож жто жти // ду /жну // ван прид / це jiji син // jа жну / а в’ін складjе / вjже складjе // а зраз ўже jог не сjyт // ніхт ніч’ не сje //

2.1.2 Родинні свята

Інформатор: Кузмінчук Катерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.

Народження дитини

/так смо бул родни jак і зраз родни // прихдат на родни колс // ідш на родни беи рш хустну // ншос брли jца // ja не знjу ншо jiх брли // a на ш jiх брли / jа не знjу // бо колс jак jа бла шчо це родла цих діт / до мне прихдили баб та мти прихдила і бба моj прихдила // бо вон ў мне бул за ббу за дтми // прихдили // б’ілнка так хустна // принсили у взлику jца // a ншо ті jца // на ш вон // jajiх так не розптувала / вон меи н не розказли дла чго вон // зраз тже ідт / але jак там ідт / хто jак іде // a хто стар’ши знjе / то де // a молодж ід так уж п’ішл та п’ішл // cидли сп’івли те ус / оц так робли на роднах //

Хрестини

/a христни так смо // похреи стли / принли од хрест // прших кум’в jак’ шно прших хрешчник’ів хрстат п’іднімjут наўр // це кум уже з кумjу шчо вон по пршому / шо в jiх по пршому хрешчнику // станвлат могoрч // п’іднімjут jiх догор // шчо даjте / могорч // могорч значт // станвлат там лтру гор’лки / там вине / шчо там уже ствит в’ін на це могорч / а кум своj і тод ўже сідjут та гулjут вон // ўже кум угошчjут і це вон сідjут і гулjyт // двjе брли колс кумў / зра берт чтверо // ос ў нді це сдні вон хреи стли то чтверо бул кумў / бо двjе діт //

Похорон

/на пхорон ўже так // прихдит п’ўча сп’івjут / ну млац:а / но це ми кжем сп’івjут // сп’івjут похорн:і п’існ // провод жjем ў остн:у пут і сп’івjемо п’сну цу jак винсат мерц з хти / то ўже тоу д ми сп’івjем п’сну / остн:а пут остн:а пут остн:аjа дорга / остн:а пут остн:а пут од р’дного порга // уж jак винсат мерц з хти // а так ш ми / ніч’ / це ўже рідн там плче / випровод жти шкод / бо ўмрло то шкод // неи ст на цвндар / опускjут ў jму //

Весілля

/свдба // jак то кжут / гулаjут // молод ід до молодji// тод то р’ід іде сyд / од молодjiр’ід ід туд // cтарост / свшки дут забирjут од молодго р’ід і дут до молодji// a потм уже ўвчеи р’і забирjут молод і ведт до молодго // це ўже так буў обрд // це бул ў субту / а ў неи длу ўже прихдат так смо од рзписі бо ж у неи длy дут соб’ до рзписі // ў субту хдит клкат молод / а ў неи длу колс свдба начинлас / а зра начинjец:а ў субту / а тоу д начинласа ў недлу / а ў понеи длок це ўже за понеи длок // а зара ўже неи дла за понеи длок // ўже ў субту гулjут / а ў пjатнцy хдат клкат // ну ў понеи длок уж jакшч остн:ого жнит чи од:аj дчку остн:y зм’іж / знчит плеи тт так в’інк з жта / накладjут на глову / мтеи ри бтков’і і це ўже вивзат jiх із подв’рjа // вивзат / повзли покупли jiх із цми в’інкми / тод принсат ці в’інк кладт на подв’рji там на чму // кладт на радyшку ці в’інк і всі помолтат // помолотли / а потм нест на горд і сjyт / розсjали це все шчо намолотли // садўлат jiх на гіл:ку і везт волочти / заволочли / доп’ру сідjут за стіл і длше продолжjут пти // оц так колс обрди бул // jaк уж де молод од рзписі / от зраз уж в нас пеи реи jмjут мло / а колс пеи реи jмjут/ станоўлjут хлпці стілц / на стілц кладт хлб // молоу д п’ідхдат уклонjуц:а до цго хлба/ а ўже збку дружк сп’івjут / розступ’теи са ворог не переи хдте дорог / ха прод госпд сад / благословт усх нас // тод ўже вон договорjуц:а / старост договорjуц:а // могорч хчте хлпці / знчит могорч / забирjут // ви дте з нми по могорч // вон од:аjт jiм могорч і вон соу б’ дут і там гулjут // y нас ховjут молод // oбшеи м пришл ўже од рзписі / ўвчеи рі танцyjут танцyjут ўже вч’ір // потм ўзав стрши укрў цу молоу д і сховў // женх длжеи н іт шукти // кжут / jак це ти танцyвў / шчо ў тбе молоу д ўкрли // де ви jiji сховли // ўже в’ін хдит jiji шукjе // неи мjе // ну шук / ми тоб’ дал /а ти тепр шук/ ну ўже jак знде / привеи д / то в’ін jiji на рукх нсит і танцyje / це все кжут ус // потм сідjут за стіл / стрши боjрин /або мнши боjрин крад тхвла // кжут вихдте ўже з:а стол // а нев’ста кже jа не під бо jа бса // jaк бса // ўкраў хтос тухвл // знчит длжеи н стрши боjрин вкупити тхвла / шчоб молод ўзлас // oц так ше тже / jак кжут / бул // молод тшч’і нги мje // пшим це ўже ў субту ўвчеи р’і зат тшч’і мje нги / і там шуткjyт / там ўже обступjут і там мjyт нги // зат тшчу садвит на стло/ станвит тзика / і наливjе туд вод і пміж вду горлки // рве бурjн // кжут / кропви / не бдут нги болти і шарje тшч’і ўже ці нги / мje з усji сли // вкрути // бер рушнк витирjе // потм узувjе тхлі / клад ўже ў тхвлі грші і jiдн тхвел потм ў дрги / ті тхлі jiji ўже позакидje / а ў цих вон ўже танцje// ўвчеи р’і п’сла всго ўзли тшчу ўже тод завдат молод ў шалш / чи там колс у хті бул свдби // захдит у хат сідjе за стіл / і тут уж чи дружк чи сват / хто там уж сп’івjе п’існ / о ід ід мти до дочк збирти з дочк бндочки // мти ўже де неи с платк шчоб напнти молод // знімjе в’інк це і напинjе ўже jiji платкм // і топ’ру сп’івjут // jaк от ў понеи длок / то сп’івjут / св’ат понедлку / ти спртиў нам дўку / ў комр’і п’ід полцеи jу / зробў jiji молодцеи jу // це так п’сну сп’івjут // те мти напинjе jiji хсткоу jу і так jiji напнуjyт і це шчитjец:а молодца // cват / рдич’і ўбирjуц:а зміст цих молодх/ з тлі хват так рблат / в’інк рблат і от накладjут // чолов’ік убирjеі ц:а за нев’eсту / а ж’нка ўбирjец:а за мужик // це ос у влі jак це ми бул на свдб’і /то там хлпці поўбирлиса // оксна бул / це моj плеи мн:ичка за мужик / а то убрўса за нeв’eсту // намостли грді / наклли jоу м / так штливи хлпец буў // ўбрли і повзли цу мтір бо це ж остн:ого вон ўже жинла // повзли аж туд / на слишче ў ставк купти // бтка мти // каж / волда / ўбирс / бо повезт купти // та ви шо // побчиш / шо повезт // п’ішл до в’ті цго / jак тиб’ сказти / cндрикового / ўзли прицпа од машни // в’ін даў / в’ін jiм розр’ішў / кже беи р’т прицпа / вам бде лгше на прицпов’і взти // в’ін леи гнки // а ви ж гуртм // залигjете / суд / кже ўстрмите такго дручк / приўjаж’т jог прволокоjу / шчоб вам доўгнко бул / вас же бдут поганти // в’ін jiм розкзуje цим хлпцам // вон jог ўзли / прикрутли / суд взал ўчеи пли два мотузк / то за дшла тне / а ті два збку / то леи гнко і дo новостроjніjа і аж до слишча на стаў // повезл / jак поскидли з грблі ў стаў / а тпло ж / покуплиса приjiхали назд // кже всо ўже покуплиса / так шчо стаў топ’ру могорч // стўлат могорч і сідjут длше це // то це jа ж каж / так’і це шчо так рбиш і на свдб’і так’ хвкуси одплyjyт // хто лбит / да // а je тут от це глі / марсі бондарчк бтко буў / покни ўже / а буў жив // а гла ца ўже остн:а / jiji вон од:авла змуж // каж до марсі / марсу / бдут ж ўзўтра вас купти / теб jiвна // o ктy / а jа там готвила // ктy не ч’іпте jог // каж ни пеи реи жив // бде все ў нрм’і / jiвн не так ўже дурн чолов’к // ти каж ўбирса // вон п’ішл там уж ў стар ўбирjеі ц:а // а jа каж / jiвн / це так обча це каж трба // це шчит шчо ти ўже остн:у дчку од:аjш // тра вас уж ввезти з подв’рjа // а молод ха уж тут хазанjyт // a вас старх уж тре ввезти / а вон шчоб вас догладли // то тра / каж / шчоб ти ўбрўса ў стар / ў стар оджу бо повезт вас купти // хараш // п’ішў ўдвса ў стар оджу // пок марса вдлас // jiвн уж готви / п’ідпеи рзани / о / первеслом п’ідпеи реи зўса і ўдіўса // на чму бдете взти / хлпці привзли слно дўгу гил:ку так з jвора / так рсна / jiвн сідjе з:ді / а марса сперді / марса це ўже поганjе / ск’лки там до ству взли / там же близнко / везт / привзли jiх на грблy / з грблі jiх ў ставк скрjу кнули / там же не глбоко / jiвн ше поплваў по ству / влізли / веи зт теи пр назд / сди ж взли // везт / бо не полчите ніч’ / садўлат назд на цу гил:ку // вон мкрі і везт нагру / привзли / вон п’ішл переўдлиса / доп’ру // мен марса кже jак ти jог ўб’ідла // ja дмала шо ўсо / каж в’ін спокни чолов’к / шо ти каж так цеи г / так бул хараш погулли //

2.2 Господарство

2.2.1 Тваринництво

Інформатор: Гаврилюк Надія Півонівна, 1954 р. н., освіта 8 класів.

Догляд за коровою

/ў сми перд з теи лтка малнкого догладjут корву // випjуjут / вон рост два гди / три // хдит теи лчкоjу / п’ісла jіj парjут / і тоу д ўже корва // ну / корм / jак’ там jсти jім давти // ну сіно / бур’к / і тоўч // ўсе так повн:о бти / шоб корва jог jла // jак уж корва тлиц:а // jе так шо сам тлиц:а / jе так шо тршки тре помагт // отеи лласа // ў сми пеи рд трба / шоб вон облизла теи лтко / а тод ўже там обсхне вон два три час прод /та топ’ру пускти jог до корви // і там пускjут jог чрез п’jат / чрез ш’іст часў / пускjут це теи лтко до корви / шоб вон с:ло // потм уже п’івгда / два три м’саці тре давти jом молок / шоб вон с:ло / то тод кршче і телчка / гет і бичк чи телчка / вон ж кршчеи нке теи лтко тод // то так дглад за корвоjу //

Догляд за свинями

/а за свнми тже так // ос бчиш / див / jак’ б’гаjут малнк’і // ск’лки там вон // кло свиномтки вони повн:і бти два м’саці / тод отлучjеш // і вон ўже тод / даjш jім там / ну вон ўсе ж jідт / поростко ўсе ж jіст // та сма тоўч / бур’к даjш // лтом жеж і кропву / бур’ан ці ўск’і / л’уцрка // смо лч:е л’уцрку поростам давти / вон сма вигоднша / ў ні смо б’лше б’ілк // це сме лч:е давти // а малнким то кропву // рбит привўки jім поросткам // ос jак ос опорослас свин / то на трті ден роблт приввку / шче чрез десат ден опjат’ роблт приввку малнким / шоб вон бул так’ / цупк’ш’і / шоб кршч’і бул //

Догляд за конем

/дглад за конм так сми jак і за корвоjу // корва нсит дв’jат м’саціў / а конка нсит дв’індцат // тже так смо парjут з лошти // і вон нсит дв’індцат м’саціў / і так смо ж вон рдит та jак і корва // і вон соб’і там с:е / ту ццку хдит // так смо / так’ смо корм тоже // бур’к обов’jазкво конці полжено / сно / солма // це ўсе полжено // конка ўсе так смо jіст // а дглад за конкоjу так jак за корвоjу // тки шо це конки не трба в чреи ду вигнити / але кжен ден вигнат на пасовско // ден пасц:а на плі чи де вон там //

Колгосп

/шо ми робли // ўрнці прихдим // ў сми перд роздаjм jсти / мли коров / постоjн:о мли коров // роздли jсти / помли коров / згорнли гні / і сідjемо доjти // прохдит дка / два час чи ск’лки // ну ў нас же бло по двц:ат пjат’ кор’в / ми jіх доjли // хто рукми трхи / jе так шо в апарт не давлас / то рукми доjли // бул // тоўч // подоjли / дм по тоўч // роздавли товч носли / так’ веи лк’і бочк бул / носли туд вду колотли це // відр на дв’і корви // бргу jакс возли / так jак вон товч вреи не вон бул // тже коровм це давли // jакш ўрнці товч / то ўвчеи р’і брга // це ми ўрнці так попрали / ўвчеи р’і / опjт так смо прихдимо / опjт роздаjм jсти // чи сілс // jак лтом / то зеи лна мса / а зимjу ўже заготвлени сілс // тже пороздавли сілс / позам’ітли / згорнли гні / і вже підготовлjемо все до дjу // ў піўсмого це в нас була ўвчеи р’і до // ў піўсмого сли дот // подоjли // телта теж бул // це ж ми / коров теи ллиса / ше теи лта догладли // там догладли ми теи лта тже // так працувли / тажел працувли // тажел / бо двц:ат пjат’ кор’ў / а бул ўсе ўручн // це тілки шо коров // тоді ж не бул все механізвано // пjатнц:ат кор’ів / ўсе ўручн робли / … винсили надв’р рукми / гні накидли на воз / вивзили / хуражри бли / вивзили хлпці надв’р / возли гноjарк // тоўч носли чрез увес колгсп з дргих буднк’ів // ўсе бул ўручн // ў сімдестих рокх ўже ў нас поствили цу механізвану робту / доку механізвану // топ’ру ми ўже стли хот рукми не дот // а то це рукми / те рукми //

Інформатор: Поліщук Галина Іллівна, 1944 р. н., освіта 5 класів.

Качки

/дві бби жил під однм накрит:м // одн бба мша / дід стеи пн // ота бба стеи панна звласа // ца стеи панна деи ржла ж / хтос jі дав качніх jjец/ вон п’ідспала під цу квчку // ... тут вон хат таков над крjем хта так стоjла // вон так ца крка п’ішл // вон ці качеи нта / вон веи л веи л до сих п’ір/ вон чеи рвjак збирли збирли збирли ці качеи нтка // і до стаўк де брла зараз/ там мра ше не бул // і вон ў ставк // вон кричт ца крка // хтос нагукўса мрту/ чи бби стеи панни/ чи мрти/ б’іж забеи р цог // а було одн курч // вон п’ішл з цим курчм забрла/ а качеи нта так п’ішл на став і ўсо // і вон кжеи н вч’ір ходла jіх ўстр’ічла jак вон вихдат із ству додму / вон jшл // попрбу / хта бул / і бба жил із ддом // і бба сам жил //

2.2 . 2 Рослинництво

Інформатор: Кузмінчук Катерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.

/зра не сjyт на гордах / а то сjaли жто пшеи нцy // на хліб / молотли // зра ja не знjу чи пеи ч ттa гла жтні хліб / бо неи м жта // а ў тті нді je жто // вон на горді посjaла / кже кусчок посjy дла сбе шчоб бул // це мна посjaти / це хараш // jог змолотў // жто мна дже спеи тлувти // везш на птел і птел пускje // веи зш пшенцy так смо жто // тки п’сла свог жта / сплеш пшеи нцy // жтна мук вшла / пшеи нчну ти заспала // і висипje тиб’ з пшеи нцi б’ла мук і з жта б’ла мук // то спеч хліб із жтноji мук і спеч з цji б’лоji/ шо ти спеи тлувў з пшеи нці // то то б’ілши хліб jaк із цго // да // ў нас колс сестр пеи кл кржики // напеи ч цих кржиків у печ’ // принсит на пле / на бурак // ў нас ж’інк тже брли ў пле // та пие р’іжчки беи р / а та кржики беи р до молок // кжне спекл соб’ у трбу // шоб бул шо взaти // прихдaт / а вон кже / діўчта // ну ў вас не так’ кржики / покшате моji // моji з жтноji мук // там ж’ночка кже клва // а сeну // jaк’ ж вон з теji жтноji мук / чрні // ти в’ізм покша / jaк’ дбр’і моji кржики // вон в’ізмт / jaк’ ж то вон дбр’і з жтноji мук // вон ж дмали вон ж не б’ла / а так жтна чрна // jaк у млин змолла // теjaк’ ж вон / чрні // а це ж на птел возли // jaк вон розломли // розломли свго пир’іжк дўлац:а і розломли jіj пир’іжк дўлац:а // то кжут / о сeн / то твоji пир’іжк б’іліш’ jaк нш’і // а вон кже ja ж вам каж / ви покшате моji пир’іжк / а тод своji бдете jiсти // це з жтноji мук // це ja кже спеи тлувла жтну мук / то куд пшеи нчні муц до жтноji // jaк спеи тлувла мук // поjixаў микла спитлувў і прив’з // і хорш’і пирог і хліб дуж грни б’ли // о / то тепр і ми бдем так // но кже / jaк бдеи те жто взти / бер’т з собjy хоч два м’ішчки пшеи нці / шчоб ви за своjiм жтом заспали //

2.3 Будівництво

Будівництво хати

/ну jaк хту будувли // будувли з самji глни // м’ісли так’ зам’си здорв’і із солмоjy / тоді вироблли так’… ходли по тім болті / зам’шували jог // зрзу м’ісли ногми /а потм ўже к’нми стли м’істи / а тод лди сідjут кругм цji зам’си // хдaт прсат шоб хто пришў ўже на це мастн:a // сідjут наўкруг та викчуjyт так’i балбухи / влки на них казли // і робли на хту це п’ідмрок // а тод лпали так // стін клли // клли стін // ден поклли вон посхло // потм на дрги ден зноў так сме збирjут / чи там чрез тжден / чи чрез ск’лки на дрги раз збирjут // зноў так смо рблат зам’са // так сме рблат // і зноў кладт / цми влками складjут / і так три читри рзи // так’ стни зрблат / а тоді викидаjут верха // берут ломки так’і дўгі // обтсуjyт на сволоки // кладут сволоки на хату // а тод викидjут кркви // те отак от на верх // потм крjут // от шчас крjут шхвеи ром / а то солмоjy крли // те так робли // а робли ше прмо у зам’т / дереи в’aна хта називлас // вон з древа роблас/ але обмшчували jіj тже глноjy // ствили стоу ўп // ствили стоуўп по бокх // закладли так’ ломки / називлис вон зам’т // закладли це зам’т // і те зам’т переи мшчували глноjy // поклли одн зам’ітну / замастли / залпали jіj глноjy // птім зноў поклли і аж до верх // а тоді jaк ўже обмастли ўсі ці стни // jix обтaли / пориівнли і тод начинjут ўже стлу / стлу скадjут // з дшчок // в кго je дшки / з дошчк // ў кго неи мjе дшчок / круглак так’ кладт // така кргла негрба / ломка так // кладт од свлока до свлока по ўс хті // і тже глноjy м’шаноjy закидjут закидjут закидjут // закидли / розріўнли // а потм ўже ў хті зсеи рдини / тже п’ідмшчуют підмшчуют/ так п’ідтaгjут глноjy // і вон висихje / а тод зноў збирjут тоу лоу к / мстaт стни // підтaгуjyт // дшчеи чка так // і дшчечками ріўнjyт шоб бул р’ўні стни р’ўна стла // а тод переи тирjут полвоjy / глна поу лва / переи тирjут jог і б’лат // робти багто //

Інформатор: Бойко Марія Степанівна,

1928 р. н., освіта 3 класів.

Покриття хати

/оц зра ж ў мне хта / тiлки ми jіj переи крли // там леи жт отак’ кркви // до цих кркв’ів прибиті отк’і блочки // оц молтиш жто / вjжеш так’ кул і оц вjaжеи ш і за оцy блочку пришивjei ш // пришли / потм ос jiдн блка прибта / прибта дрга / тод вjaжеи ш ці суд ж // шчоб це кул накривў цго // шоб уже jaк дшч / шчоб вон зб’ігло по jідн солм’і туд / ўже вон на хту не б’іжт // так ушивли // ушли ўсу хту // верх викладjут так смо / сніпчки так’ вjaжут одр’ізjут і викладjут так jiдн на дрги /jiдн на дрги потм на верх / шчоб ці сніпчки не розjiж:лиса / колс ходли на пле вибирли пере і то крен тог периj / бтко привез кпу ц’го пир’іjy / туд вилкми на ті сніпчки вкладут цог верх шчоб jог не зірвло / в’тер не скнуў // оц так ушивли // отак’ бул хат під сніпкми //

Інформатор: Кузмінчук Катерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.

Як будували піч

/тже так обмурвуjyт так / і насипjут туд глни // збивjут jіj // збивjут / збивjут / а тод стлат так’ круг / жилзні так’ круг // поствили ці круг і на ці круг накладjут кирп’ч // рнше не бул такго кирп’іч / то цгла так сир’ўка із зимл // цгла так вироблна / всушена // і з цji сир’ўки складjут / складjут складjут/ замшчуjyт // вон висихje / тод ці круг викидjут те ўж мурjyт димохда / рблат // те це так вихдит п’іч //

Інформатор: Бойко Марія Степанівна,

1928 р. н., освіта 3 класи.

Як піч будували

/п’іч з к’ірп’іч будувли // oтк мурjyт такго барабaна /і це там от чутк змшчуjeш / а там уж чер’ін набивjеш глноjу / те так пекл хлб // чирн / пза чир’н заспjеш глни / а тут кмина збудувў / та п’ішў ўверх // з кирп’іч прсто змурвани / та ус // а збку леи жнка // колс сjали конплі // мочли / те бjyт на битлнy // на трниці трут те тjу/ кострцеи jу плат у грб’і / у леи жнці // запалили / нагр’ли лежнку // в печ’ так само плат // хліб пеи кл // зраз дрвами / а тод пеи кл солмоjу // солми настеи лли ў хті // зраз коўр’ // хдиш // а то солму розстеи лли на земл / те всі сплат // те так бул // колс це так бул / а зараз // колс і телта ў хті бул малнкі // зим / отлиц:а корва / то тел ў хту // хдиш / двис:а шчоб не нап’сало ніч // а зраз / зраз уж всо // лди не потр’бні // jaк у хті пок / то лди неи потр’бні //

Інформатор: Кузмінчук Катерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.

2.4 Одяг

Одяг

/хто ў чму бчиў ў тму ходў // ха вла розкже ў чму вон ходла // шла jіj шароври // куплла бjу і сам шла ji шароври // пошjу // ббп ку jaк це кжут на jго / це так на поjaскв’і j застобjeц:а // тод казли ббп ка // те так ходли // палт так бул / тже полсукн:е // так шоб шчас ходти / jог б ніхт на сбе не ўзаў // ўзувти / шли сам вланки рукми // птім куплли ті галш’і / а неи м галш’іў / обр’ізли jaк’ ризинки та стромлли ті вланки // те так ходли // ўже jaк ja ўже бул то ўского бул // бул одн вланки на двох // бувje два на одн нгу // взjeш такго такго // те так ходли // а ja ходла ў шклу // ўже буў грден м’сац / ўже морз буў / а ja ходла бса ў шклу // ід ў шклу / а нги так’ сні jaк ў глуба // тут жил ўчтеи лка // ходла ja чрез jіj подв’рjа ў шклу // то гукла меи н до хти / то дал меи н своji тхлі і так’ капрнов’і панчхи // це так ў тхлах тих ходла пошт до смого р’іздв // так ходли // кухвка так // хдиш хдиш / порвлас на лиц / вивертjeі ш наввор’іт на дргу строну і хдиш // ґд зі з ломачк / стсували так’ довгнк’і ці ломачк / тут переи р’ізjут / так рбл’ат так канўку і так пришивjут // так застіблиса/ і так ходли //

Інформатор: Бойко Марія Степанівна,

1928 р. н., освіта 3 класи.

Одяг

/кухвка / чботи к’рзов’і / оце так бул // не бул цих сапжк’іў / оцх тпочок не бул // лто бсі ходили // дш на пле / подеи рш нги стернjу / шчо стршно дивтис/ аж кроў jyшт із них // a тепр взті і непотр’бні // oц так’ ширк’і сп’ідниц на ж’інкх // з полотн шили // ў кго бул матр’іjа / то шли із матр’іji// a хто / то шиў / полотнна сп’іднца окршана ў бузин // oцігх кв’ток нарвт / надшат і це туд ўкнут/ шчоб вон не б’ла бул // покрасли і оц хдат // це кршані сп’ідниц // то шли з полотн / полотнні бул сорочк полотнні / вишивли полотнні сорочк / бул так’ з двгими рукавми вшиті // тут плики вшиті тут вшито // так’ бул // ў сні шче мла бти вишита // не /нем // марну вон ўбрли ў ту сорчку / шо вон соб’ намеи нувла // вшита сорочка / вшита кхта // а зраз неи м // мже б лди шче повишивли / хто ше мже вшити / мже б вшили // ja б jог вшила / та не бчу/ і ў очкх уж не бчу // колс шли глдjy/ і хрстиком шили // хрстиком вишивjут // так’ ці полик повишваjут / шо куд / тут так мержш ку // харше так бул // jак колс оц гуцлске // jaк ўлзеи ш у ці горди / так неи м кол //

Інформатор: Кузмінчук Катерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.

2. 5 Розповіді про минуле

Розповідь про війну

/ну ja то мжу розказти jaк ў нас ў сеи л тут бул перестр’eлка // ja цy знjу // зашл нмці суд до нас // нш’і ото бул по ці гjлиці /де це ми живм // jaк ў нас називли крсні // а нмці бул там на ті гор’/ там де ттa глка жив // і ті зв’дси суд стрилjyт на нас // а тут слишчем ідт тнки // дут і дут і дут // кжут ўже зашл крсні // ja ше мал бул // лди зб’іглиса б’гли/ до кч’і / ў лох дес ховлис’а // ў jaм ховлиса // шоб непобло // суд це до нас наб’гло ў лох таког луд / шо не бул де повернтиса // зашў одн крсни це у це лох // та кже / бже /лди дбр’і / шо ви рбите // суд назб’іглиса ў одн м’сце // тут кже / суд jaк кне / покзуje гранту / jaк кне так штчку // од вас тут нічго нікго не остнец:а // розхдтеса і хоу втес дес так помнш / помнш луд шоб бул // рзом так багто луд так не схдтес // одбирли / забирли ўсе/ і коров забирли/ і кур забирли / вир’ізли // це ja так знjу // потм ўже ў вну лди і гні на плчах носли // рознсили по плі // бикми / коровми орли / сjaли // забирли ў луде коров і не од:авли // забрли // ў мне забрли / ў дргоji забрли / спарувли jix докпи / запрагл ў jaрм і рблат нми // сjyт / орт // то це ja про вну знjу / шчо це в нас у селі бул // хат палли / осо неи далко од нас спалли хту // чрез доргу оце ў нсті / де це ндка цa сeнчiна жив // спалли хту // а ці ўже красні / хто надоjiло воjyвти / то ховлиса ў хатх ў луде // хто ў скрну ўлзе / шахв’в не бул / а бул скрна // ў скрну ўлзе сховjeі ц:а // од нмціў ховлиса / шоб уж не побли // тод ўже луд багто ў нас забрли на це фронт // і не повеи ртлиса ці лди / побли // ў мне два ддки тод ўбло / забрли і ўбило // одн то мен ше з хти винсиў у лох // покзуваў jaк’ тнки jдут // jог тки забрли /то в’ін за б’лу цркву туд дес шов / те там jог вбли //

Інформатор: Бойко Марія Степанівна,

1928 року народження, освіта 3 класи.

/в’ін знаў шчо це тут похдит / а тут же ў нас буў магазн тут / де зраз ца чумчка жив / тут буў магазн // в’ін знаў до магазна ти / назд веи рттис і ў гличку суд / ў макогніўку / де ми ходли по вду і на переи гніўку захдиў сам // шчодн // а то шос jом ўлзло ў глову / він вшоў з цго магазна / не пішў у цy строну шчо додми // а п’ішў там гличка je так / мже колс ходла // та гет аж туд до клба вшоў і там кло клба ходў цли ден / де в’ін там буў / бог jог знje / ніхт не знje // і ден додми нем // ну ja дмаjу мже в’ін п’ішў на переи гніўку / в’ін уже jaк впjе / такго по мр’і шо знje / так в’ін на переи гніўку зад те там ўдма мже спти // нем// діўчта ўже позбирлиса / марса сена / п’ішл ў клуб // ўвчер’і // і дід кло клуба хдит // ніхт ў нго не питje ч’о в’ін хдит / а в’ін не знje / куд ти // ўже там мже буў дес тршки пjни / то ўже до вчора вон вшло ж // а в’ін не знаў куд ти // марса кже // jaк ja побчила / ja гет аж злаклас // ч’о це це дід тут // до цго дда /ч’о ви тут // а в’ін кже прмо гет аж так розволнвани // ja не знjу куд додми ти // то завеи д мен // привдит’ марса там з кимс не знjу / дда // то ў дв’aт чи ў піўдеи стого вчора // дбре шчо вон на jго наздр’лас // а jaкб не наздр’лас / то не знjу де б в’ін буў // мже дес ўпаў та лежў би // а колс ден раз шоў / не пішў на бреи зі на це горд на наш // а п’ішў ў таки прам горд чис // бо ў нас так ширка стжка бул на горб // в’ін на ту стжку пришў / вшоў нагру // і в’ірнда стоjiт // зашў ў в’ірнду і ліг // але ж на переи гніўці / шо знjут jог // гла бул // качан ўже не бул / качн уж ўмер / гла бул // кже / jaодчинjy двр’і / леи жт кже // ну дмаjу / це ж ти пjaни / не бду будти / ха трхи полеи жт // п’ішл там шос трхи походла / прихжу / ше леи жт // обзивjус до нго // чог ви пришл у моjy в’ірнду //а ч’о ти до мне пристла / ja в своji в’ірнді //

Інформатор: Пилипчук Наталія філімонівна, 1921 р. н., освіта 3 класи.


ЧАСТИНА 3. Питальники

3.1 Меблі та інші хатні речі

1. Стілець фабричного виготовлення зі спинкою: стуло.

2. Табуретка, стілець без спинки з квадратним сидінням: стілец, ослн.

3. Ослін, лава у вигляді довгої дошки без спинки і бокових билець, на чотирьох ніжках: ла ва .

4. Лава, довга широка дошка (або кілька дошок, часто вздовж усієї стіни) на стояках, із спинкою і поруччям: лава

5. Стільниця, верхня дошка, кришка стола: стілнца.

6. Шухляда, висувна скринька в столі: шухлада .

7. Ліжко: лі жко .

8. П’іл – дошки настелені соломою.

9. Постіль: постел.

10. Мисник, шафа з полицями для посуду і продуктів: мсник .

11. Полиця, горизонтально закріплена на стіні дошка для зберігання чого-небудь: полица

12. Скриня, великий ящик із кришкою і замком для зберігання одягу (переважно святкового), коштовних предметів та ін.: скрна.

13. Шафа для одягу: шафа .

14. Чемодан: чама j дн.

15. Годинник: часи.

16. Годинник-будильник: буділнік.

17. Дзеркало: д зеркало, зеркало .

18. Подушка для спання: подушка.

19. Маленька подушка –ja сік.

20. Наволочка, чохол із тканини на подушку: нволочка.

21. Напірник, мішок у який насипають пір’я на подушку: нсипки.

22. Солом’яник, матрац, набитий соломою: реалія відсутня.

23. Рядно, домоткане грубе полотнище з різнокольорових поперечних смуг для покриття ліжка: радн.

24. Одіяло бавовняне: реалія відсутня.

25. Тепле одіяло на ваті: оді ja ло ватне.

26. Простирадло: простин, р a дно .

27. Рушник: рушн к.

28. Клейонка, тканина, покрита з одного або двох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною: клі j нка .

29. Занавіска на вікна: фір нка .

30. Колиска, підвішена на чотирьох мотузках до стелі: колиска .

31. Вервечка, одна з мотузок, на яких підвішують колиску: вервечка, уч’іпка .

32. Мотузка, тягнучи за яку, гойдають колиску: слово відсутнє .

33. Колиска, дерев’яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погойдуватися): лулка.

34. Пристрій, за допомогою якого немовлят привчають стояти: сто j ачка.

35. Пристрій, за допомогою якого дітей вчать ходити: реалія відсутня.

36. Вазон, кімнатна рослина, що вирощується в горщику: вазн .

37. Праска: праска.

38. Качалка і рубел : – пристрій, що в давнину використовувався замість праски.

39. Прасувати праскою: гладити.

40. Прилад для биття мух у вигляді шматка шкіри, гуми, закріпленого на довгій ручці: хлопаўка, лапка, лапаўка.

41. Віник, міцно зв’язаний жмуток лозин, гілок для підмітання підлоги: в’іник .

42. Віник з нерозкритого цвіту очерету (більш мякий): метілка, мітелка.

43. Старий стертий віник: драпач .

44. Мітла, великий віник, звичайно на довгому дерев’яному держаку для підмітання подвір’я: м ’ ітла.

45. Гасова лампа: кероснова лмпа, ґазова лмпа .

46. Бляшаний ковпачок на машинці гасової лампи: реалія відсутня.

47. Скло в гасової лампи - канкет

48. Каганець, невеличкий світильник, що складається з ґнота та посудини, в яку наливається олія, лій чи гас: каганц.

49. Резервуар лампи, в який наливають гас: реалія відсутня.

50. Ліхтар, освітлювальний пристрій, в якому джерело світла захищене склом: фонр, хвонр.

51. Довга тонка тріска, що використовувалася у давнину для освітлення хати: тріска, скалка, шчепка.

52. Гас: керосн.

53. Сірник: сиі рнк .

54. Запальничка, невеликий кишеньковий прилад для запалювання вогню: зажигалка.

55. Сковорода – шкуруда.

56. Глечик – гладишка , гладучшик.

3.2 Ї жа, напої

1. Їжа, те, що вживають для харчування (загальна назва): j іжа.

2. Значення слова страва . Страва – рідка їжа.

3. Перше, ранкове вживання їжі: снідн о к .

4. Підвечірок, споживання їжі після обіду перед вечерею: п’ідвеч’ір ок .

5. Ситни - який, маючи багато поживних речовин, добре насичує (про їжу, страви). Лише стосовно їжі, але не окремої страви.

6. Друге, денне вживання їжі: об’ід .

7. Заквашувати тісто: розчи нти хліб .

8. Квас: квас.

9. М’яка частина хліба та хлібних виробів: мjакиш.

10. Глевкий, недопечений хліб: глевки, закалец на палец .

11. Скибка, відрізаний ножем шматок печеного хліба: окраjец .

12. Перший шматок хліба, відрізаний від цілої хлібини: цілушка .

13. Останній шматок хліба: п отиличник .

14. Перепічка, приплюснутий, поколотий ножем хлібець з кислого тіста, спечений на сковороді: переп’ічка .

15. Вид білого хліба з загорнутими всередину краями та змазаного жиром (іноді всередину кладуть сир): реалія відсутня .

16. Бублик: калач .

17. Прісний пиріг з сиром, гарбузом чи іншою начинкою: прісни пиріг.

18. Начинка для пирогів: начинка.

19. Вареник, невеликий варений виріб, зліплений із прісного тіста і начинений сиром, картоплею, ягодами та ін: вареник.

20. Оладка: млинц .

21. Налисник, тонкий млинець, у який загортають начинку, найчастіше з сиру: налісник .

22. Суп: куліш .

23. Картопляний суп без круп – jушка .

24. Бульйон (наприклад, курячий): реалія відсутня .

25. Перша страва з овочів, обов’язкове додавання буряків і помідорів: б оршч .

26. Затірка, страва, зварена на воді або молоці з розтертого в дрібні кульки борошна з водою: затірка .

27. Лемішка, страва з густо запареного борошна (звичайно гречаного), засмачена салом, олією або маслом: лем’шка.

28. Мамалига, каша з кукурудзяного борошна: реалія відсутня.

29. Галушки, страва з різаних або рваних шматочків прісного тіста, зварених на воді чи молоці: гал ушки .

30. Локшина, виріб з прісного пшеничного тіста у вигляді тонких висушених смужок, страва, приготована з цього виробу: л окшина .

31. Знімати, обчищати шкірку зі старої картоплі : об:ирати.

32. Обчищати шкірку з молодої картоплі : шкребти.

33. Лушпайки зі старої картоплі : л ушпаки.

34. Картопляне пюре : т оптанка .

35. Оладка з тертої картоплі : карт оплники.

36. Холодець : х ол одец

37. Поребрина, передня частина туші з ребрами, м’ясо з ребрами : п орібрна, п орібра.

38. Печеня, м’ясна страва, запечене або смажене м’ясо : печна, смажна .

39. Готувати їжу (м’ясо, рибу та ін.) з жиром на вогні, без використання води: жарити .

40. Шкварка, висмажений шматочок сала : шкварка .

41. Шкварка з внутрішнього сала: вишквар ок .

42. Підлива, рідка приправа до страви, соус : б улj ончик.

43. Домашня кров’яна ковбаса : кр ов’нка.

44. Тваринний жир (загальна назва) : сал о .

45. Смалець, жир, вироблений зі свинячого сала : смлец

46. Внутрішній жир: здір.

47. Олія, жир, вироблений із соняшникового насіння : олjа .

48. Осад від олії : х уз, ф уз.

49. Яєчня : смажна.

50. Засмажка (звичайно з цибулі і моркви), що додається до страви для поліпшення її смаку, запаху та ін.: зажарка .

51. Додавати до страви засмажку : смачити, д урити.

52. Куштувати, з’їдати або випивати трохи чого-небудь для проби : пр б увати .

53. Пісний (про страву), такий, в якому відсутні м’ясні і молочні продукти : прісни.

54. Сушені фрукти, ягоди : с ушин.

55. Узвар, солодка рідка страва із сушених фруктів, ягід, зварених у воді, компот : узвар.

56. Цукерка : ц укерка .

57. Свіжовидоєне молоко : тепле м ол ок о .

58. Кип’ятити молоко. Кип’ятити, якщо довго: пражити.

59. Зсідатися при кип’ятінні (про несвіже молоко) : зг урбитиса, скип’ітиса

60. Кисляк, загусле кисле молоко : кислак.

61. Сироватка з коров’ячого молока : сир оватка.

62. Сир, продукт, одержаний підігріванням кислого молока і відокремленням сироватки : сир .

63. Сметана : сметна.

64. Ряжанка, пряжене незбиране молоко, заквашене сметаною : ражанка .

65. Коричнева чи кремова плівка, що виникає на молоці, довго пряженому на малому жару в печі : шк урка.

66. Горілка державного виробництва – каз нка.

67. Самогон- самогнка, бурачишча, сп оперечних.

68. Перша горілка – первак.

69. Остання – в’ітка, сивуха, нед ог’н.

70. Оселедець : оселедец.

71. Плямкати, чавкати під час жування : цмкати.

72. Ковток, те, що за один раз ковтають : к овт ок.

73. Дуже повільно їсти – н млати.

74. Пожадливо й багато пити : д удлити, ґ олґати .

75. Шматок чогось їстівного (напр., хліба) : кус ок.

76. Недоїдений або надкушений шматок чого-небудь їстівного : кусен .

77. Недоїдені рештки яблука, груші : гризак, огриз ок, качн .

78. Пліснява (на застоялому молоці, різних квашеннях) : цв’іл, пліснава.

79. Отрута : отрава, тріка.

80. Той, хто курить, курець : курец.

81. Торбинка для тютюну, яку затягують мотузочкою : калитка.

82. Люлька, прилад для паління : л улка.

83. Цигарка : пап’ір оса.

84. Залишок недокуреної або викуреної цигарки : нед ок ур ок, нед опал ок.

85. Білий амур: качалка .

86. Окунь: дирк н .

87. Гречаники: к уц ур уби, пазі .

88. Страва з цукрового буряка і житньої муки : д ж ур .

3.3 Господарство

3.3 . 1 Рослинництво

1. Кукурудза: к ук ур уза .

2. Плоди кукурудзи: качан .

3. Картопля: карт опла, карт оплі (одн.).

4. Морква: м орґва .

5. Кущ картоплі: кущ , корч .

6. Зелене листя і гілки картоплі: карт оплн:а .

7. Сухе листя і гілки картоплі: бадил:а .

8. Буряк: барак , бараки , бурак .

9. Листя буряка: гичка .

10. Значення слова качн : плід кукурудзи, серединка капусти.

11. Соняшник: со j ашник .

12. Голівка соняшника: голова .

13. Насіння соняшника : зернта , д зернта .

14. Внутрішня частина насінини : ка шка .

15. Кріп : укр оп .

16. Зав’язі огірків : пуп j анки .

17. Квітка без зав’язі : пустоцв’іт .

18. Гарбуз : гарбуза .

19. Рядки : радки .

20. Спосіб висадження окремими кущами : кубашки .

21. Бур’ян : б урн .

22. Рвати бур’ян руками : п ол оти .

23. Пристрій для знищення буряну : сапа .

24. Лопата для копання : заступ .

25. Древко заступа : держак .

26. Вирівнювати землю після орання : в ол очити , ск ор одити .

27. Пристрій для волочіння : б ор он .

28. Стручки : стр учки .

29. Порічки : п орічки , шп орічки .

30. Полуниці : кл убнка .

31. Дика яблуня : дичка .

32. Дика груша : гниличка .

33. Велика гілка дерева : гил:ака .

34. Редиска : редка .

35. Грудки землі: гр уд:а .

36. Пристрій для обробки землі, схожий на лопату, але вужчий: к опанц а , к опанчка .

37. Точити косу : мантачити .

38. Частина городу, що знаходиться у низині : бер ’ іг .

39. Яблуня : jабл ун а , jабл уні .

40. Груша : гр уша , гр ушки .

41. Слива : слива , сливки .

42. Абрикос : абрик оса , абрик оси .

43. Механізм для подрібнення рослин : січкарна .

44. Кропива : кр опива .

45. Маленькі ягідки, н-д смородини : б убка , б убки .

46. Розгалужена рослина : мчка .

47. Чоловіча рослина коноплі : пл оскн .

48. Жіноча рослина коноплі : матернка .

49. Механізм для збирання зернових: к омба , к омбаj і .

50. Стебла, гілки виткої, повзучої або сланкої рослини (про родину гарбузових:ог удн :а .

51. Бутон:б убл а х .

3.3 . 2 Тваринництво

1. Як кликати курей : ту ту ту.

2. Як кликати курчат : ціп ціп ціп.

3. Як кликати качок : тас тас тас.

4. Як кликати каченят : пула пула пула, пул пул пул.

5. Як кликати гусей : су су су, гуси гуси гуси.

6. Як кликати гусенят : пула пула пула, пул пул пул.

7. Як кликати індиків : дун дун дун, тун.

8. Як кликати котів : киц киц, кц кц кц.

9. Як кликати корів : мин мин.

10. Як кликати коней : кос кос.

11. Як кликати овець : бац бац бац, бас бас бас.

12. Як кликати собак : на на на, нах нах нах.

13. Як кликати свиней : куц куц куц.

14. Як гнати курей : киш а киш.

15. Як гнати гусей : ги ла ги ла.

16. Як гнати котів : коту, коцу.

17. Як гнати корів : ге, ге п’ішла j , но.

18. Як гнати коней : но, н:о.

19. Як гнати овець : бир, а бир.

20. Курка, що водить курей : квочка.

21. Бути квочкою : квоктати, квокче.

22. Діти курки : курчата, ціпки.

23. Класти яйця під квочку : п’ідт сипати.

24. Будова, в якій живе пес : буда, куча.

25. Півень : п’івен’.

26. Процес запліднення півнем курки : топтати.

27. Відро для доїння корови : діjнчка, діjнца.

28. Місце в хліві для корови : стіjло.

29. Місце в хліві для свиней : куча, станк.

30. Місце в хліві для курей : сідало.

31. Ємкість з якої їсть корова : jасла.

32. Ємкість з якої їсть кінь : опалки.

33. Ємкість з якої їсть свиня : корито.

34. Вбивати свиню для їжі : колоти.

35. Вим’я корови : вм ’ а.

36. Прив’язувати корову для випасання : прие пие нти.

37. Засіб для прив’язування у вигляді залізної палиці : прикорен.

38. Корова з чорними плямами : чорнораба.

39. Корова з рудими плямами : червонораба.

40. Сіра масть курки : зозуласта.

41. Зіпсоване яйце : бутн.

42. Гніздо курки : кубло.

43. Багато корів : стадо.

44. Багато коней : табн.

45. Багато овець : отара.

46. Багато гусей : табн.

47. Сільська отара корів для випасання : чеи реи да .

48. Кабан для запліднення : кнур.

49. Кабан для їжі : кабн.

50. Народити теля : отелитие са.

51. Народити поросят : опороситие са.

52. Народити лоша : прие веи сти лоша.

53. Народити ягнят : окотитие са.

54. Народжені ягнята : окот.

55. Вагітна корова : тілна.

56. Вагітна кобила : жеребна.

3.4 Весілля

1. Дівчина, що досягла шлюбного віку: діўка.

2. Хлопець, що досяг шлюбного віку: парубок.

3. Дівчина з посагом до сватання: на видан:.

4. Дівування: дівувн:а.

5. Парубкування: парубкувн:а.

6. Незаміжній чоловік, холостяк: бобил .

7. Особи, що йшли сватати дівчину: старости.

8. Обрядовий хліб на сватанні: хліб.

9. Дівчина періоду сватання: діўка засватана.

10. Парубок періоду сватання: парубок.

11. Відмовити під час сватання: гарбуза одержати.

12. Закріплення остаточної згоди на шлюб: догов’ір.

13. Обряд виторговування нареченої: переми .

14. Дівчата збоку нареченої: дружки.

15. Хлопці збоку нареченої: дружби .

16. Дівчата збоку нареченого: св’ітилки .

17. Хлопці збоку нареченого: боjари, маршалки .

18. Мати нареченого для нареченої: свекруха .

19. Батько нареченої для нареченого: свекр .

20. Наречений, для батьків нареченої: зат .

21. Мати нареченої для нареченого: тешча .

22. Батько нареченої для нареченого: тест .

23. Наречена, для батьків нареченого: нев’істка, jатроўка .

24. Сестра нареченої для нареченого: зовица .

25. Брат нареченої для нареченого: шурак .

26. Дружина брата: братова.

27. Чоловік, прийнятий у дім дружини: примк .

28. Наречений під час весілля: молоди .

29. Наречена під час весілля: молода .

30. Хліб, з яким запрошують гостей зі сторони нареченого: калач .

31. Хліб з яким запрошують гостей зі сторони нареченої: шишки .

32. Посаг: придане .

33. Жінки, що виготовляють коровай: корованиці .

34. Жінки, що виготовляють весільні страви: куховарки, перев’дниці (жартома).

35. Нижня частина короваю: п’ідошва .

36. Коровай: корова .

37. Віник, яким замітають в печі, перед тим як садити коровай: помело .

38. Прикраси короваю: шишки .

39. Людина, що замінює когось з відсутніх батьків: посад жени .

40. Батько на весіллі: весілни батко .

41. Мати на весіллі: весілна мти .

42. Значення «свашка»: будь-яка представниця іншого роду, свашка .

43. Батьки нареченої для батьків нареченого і навпаки: свати .

44. Урочиста реєстрація шлюбу: росп’іс .

45. Весільне дерево: г’ілце .

46. Подарунки для молодих: переп’і.

47. Жартівливі переспівування дружок і світилок: пересп’іўки, терки .

48. Стрічки: бндочки .

49. Довга фата: ве лін .

50. Обряд гостювання молодої у матері наприкінці весілля: свашини .


ЧАСТИНА 4. Словник

1 андрей, андрій.
2 арцаб , дерев яна коробка дверей чи вікон
3 балабуха, валька.
4 барак, бурак, буряк.
5 баліjа , велика залізна ємкість для води
6 бестарка , ємкість для перевезення зернових
7 битн, бідон.
8 блаха , жесть
9 бобил, холостяк.
10 брекет, вугілля.
11 бублах, бутон.
12 бурта, круте узбіччя.
13 бутелка, пляшка.
14 варнгати , варнякати
15 василки , волошки
16 велін, довга фата.
17 верх , дах
18 вечера, вечеря.
19 в’ід:ихнти , відпочити
20 в’ірjете , тин
21 в’ітка, остання горілка.
22 вигнувати, виганяти.
23 вилка , вила
24 висход жувати, сходити.
25 вона, війна.
26 воздо , ось (тут)
27 вондого , он (там)
28 врмjа , час
29 всермjа, увесь час
30 вугол , кут
31 гарбуза, гарбуз.
32 гарбузови , гарбузов’іх, гарбузовий
33 герусиха , зіпсована крупа
34 гет, навіть.
35 гил:ака, гілляка.
36 гиндичата , маленькі індики
37 гладіти , дивитися
38 гладки , товстий
39 гладучшик, глечик.
40 год, рік.
41 гора, горище.
42 горобчачи, горобиний .
43 гризак, огризок.
44 груба , вагітна
45 груд:а, грудки землі.
46 груша, грушки- Н.в. мн.
47 гукати, кликати.
48 гулица, вулиця.
49 гумаки, гумові чоботи.
50 ґолґати, швидко пити.
51 дармjід, велике сито.
52 двери , двері
53 дерен , терен
54 дерти , етап обробки коноплі
55 д жур, страва з житньої муки і цукрового буряка.
56 д зелни , зелений
57 диви , дивись.
58 диркн, окунь.
59 добри, смачний
60 додми, додому.
61 доп’іру, щойно.
62 драглувати , виймати кісточки з ягід (вишень, сливок)
63 драпач, старий віник.
64 дрочити , дражнити
65 дручок, дрючок.
66 дурити, додавати до страви засмажки.
67 душа , людина
68 жарити, смажити.
69 жижужка, різновид кропиви.
70 жилізні, залізні.
71 жир , М.в. на жиру, жир
72 жоўтлак , старий огірок
73 зажигалка, запальничка.
74 залигати, запрягти.
75 зам’т, частина будівлі.
76 запарувати, запарювати.
77 запорошени , запилений
78 зара, заря.
79 заслабнути , захворіти
80 згурбитиса, згорнутися молоку.
81 зеркало , дзеркало
82 зозуласта, сіра масть курки.
83 зразу, відразу.
84 зупа , дуже солона вода
85 jав’ір, jавор’і , явір
86 jак, ніж.
87 jaсік, маленька подушка.
88 jатроўка, невістка.
89 jашни, ячмінний
90 jiвн, іван.
91 jiдн, один.
92 jошта , суміш агруса й смородини
93 кагат , рів
94 кажне, кожне.
95 калата, калита.
96 кмера , круг для купання
97 канкет, скло для гасової лампи.
98 кантора , контора
99 картопла, картоплі- форми однини.
100 качалка, білий амур.
101 квашані, квашені.
102 керосн, гас.
103 кирпак , невміла людина
104 кирп’іч, цегла.
105 колідор , коридор
106 коловороток , прялка
107 колотити, розмішувати.
108 комба, комбайн.
109 копераціjа , магазин
110 копец, хижий птах.
111 копистка , палиця для розмішування
112 корол, кріль.
113 королацки жук, колорадський жук.
114 короварна , коровник
115 кострула, каструля.
116 красити, фарбувати.
117 крашанка, крашанки, крашанки
118 крепки , міцний
119 кропива, кропива.
120 кругм, навкруги.
121 кубашки, спосіб висадження окремими кущами.
122 кужух , кожух
123 кузка , жук
124 кукуруза, кукурудза.
125 куплани , куплений
126 кусочок, шматочок.
127 кухвака, фуфайка.
128 куцуруби, гречаники.
129 лалки, молоді качани кукурудзи.
130 лапана хата , хата з глини
131 лисапеда, велосипед.
132 листочок, лавровий лист.
133 ломка , шматок дерева продовгуватої форми, дошка
134 луцерка , люцерна
135 луч:и , кращий
136 лушпаjки, лушпиння.
137 мабут , мабуть
138 манжка , манжет
139 маршалки, хлопці збоку нареченого.
140 матери Р.в. одн.
141 матеріjа, тканина.
142 мкати , етап обробки коноплі
143 миршави , дрібний
144 м ’ішнка, суміш жита і пшениці на полі.
145 мнко , мяко
146 мнтка , мята
147 мотузок, мотузка.
148 молоднка , (про страву) легка
149 мна , можна
150 нагукатиса, покликати.
151 надушити, начавити.
152 наздр’іти, зустріти.
153 накрит:а, дах.
154 налісник, налисник.
155 напнани, одягнутий в хустку.
156 напинти, напнути, одягати на голову хустку.
157 напрадати , напрядати
158 насін:ва , картопля для висадження
159 нмлати, повільно їсти.
160 нчи, інакший.
161 нчви , велика ємкість для води
162 обмрзуватис, забруднюватись.
163 обочина , узбіччя
164 обрад, обряд.
165 од, від.
166 од:аjут , віддають.
167 од:ілатиса, відділятися.
168 окрашани, пофарбований.
169 ончка, ўнчка, ганчірка.
170 осо, ось.
171 отлучати, відлучати.
172 охолодати, холонути.
173 очки, окуляри.
174 пап’ірови , паперовий
175 пасок, пояс.
176 пере , пирій.
177 п’івгода, півроку.
178 п’ідождати , почекати
179 плеи мн:ичка, племінниця.
180 по, після.
181 повиростати, повиростати.
182 покм’іст, поки.
183 поко, спокій.
184 покони, покійний.
185 покушати, спробувати.
186 полик, верхня частина рукава сорочки.
187 полопати , потріскати
188 помагат, допомагати.
189 пноч’і, темно.
190 попливати, поплавати.
191 попробу, уяви.
192 порохи , пил
193 поседіти, посидіти.
194 посохло, висохло.
195 посте л, постіль.
196 потм, потім.
197 потиличник, отсанній шматок хліба.
198 поўнстjyjy, повністю.
199 пражити, кип’ятити молоко.
200 прасти , прясти
201 привиўка, щеплення.
202 прикорен, пристрій для прив’язування у вигляді залізної палиці .
203 примрзано , примерзло
204 прицеп, причеп.
205 проволока , дріт.
206 просто , прямо
207 радно, рядно .
208 радушка, рядюшка.
209 ражанка, ряжанка.
210 раска , ряска
211 расно, рясно.
212 редка, редиска.
213 риже , сільськогосподарська рослина
214 рихтувати , готувати
215 робити, працювати.
216 родити, народжувати.
217 розступ’ітеи са, розійдіться.
218 сад жа, сажа.
219 садовити, садовлу, садити, саджу.
220 сволок, сволоки , балка
221 свинча , дрібна картопля
222 сидіти , (стосовно хати) жити, перебувати
223 силно, дуже.
224 сиплут, сиплять.
225 сир’іўка, цеглина з землі.
226 сілос, силос.
227 сімн, сім’я.
228 слаб’іст, хвороба
229 слива, сливки - Н.в. мн.
230 смажна, печеня.
231 смоктунц, льодяник
232 соjашник, соняшник.
233 спеи реді, попереду.
234 спеи тлувати, молотити зерно.
235 сп’іднца, сп’ідниці - Н.в. мн.
236 спокони, спокійний.
237 споперечних, самогон.
238 спортити, зіпсувати.
239 с:ати, смоктати.
240 становити, ставити.
241 старі, старіх - Р.в. мн.
242 старости - Н.в. одн.
243 степок, невелика територія в селі вкрита травою.
244 стоjачка, пристрій, за допомогою якого немовлят привчають стояти.
245 стуло, стілець.
246 страт, лад.
247 стрічати, зустрічати.
248 такано, тільки-но.
249 такого, так.
250 тно, тільки.
251 тиб’і, тобі.
252 тичка , кілок
253 тотa, тітка .
254 тоже, також.
255 топ’іру, тоді.
256 топтанка, картопляне пюре .
257 торік , минулого року
258 тоўч, дерть.
259 тра, треба.
260 трапочка, ганчірка.
261 трахтор, трактор.
262 тріка, отрута.
263 трошки, трішки.
264 туто, тут.
265 тухвел, черевик.
266 усп’іти , встигнути
267 уч’пка, одна з мотузок, на яких підвішують колиску.
268 учоба , навчання
269 ўбрати, вдягнути.
270 ўвсаково , по-різному
271 ўдітиса, вдягнутися.
272 ўзаўтра, завтра.
273 ўкуснти, вкусити.
274 ўрмjа, урмjа , телевізійні новини
275 ўрушн , вручну
276 ўсми перед, спочатку.
277 ўсо, все.
278 ўстр’ічати, зустрічати.
279 хвата, фата.
280 хватка , підсак
281 хверма, ферма.
282 хв’іртка , фіртка
283 хвокус, фокус.
284 хвонр, ліхтар.
285 хвор , хвороба
286 хворма , Р.в. хворміў, форма
287 хлопаўка, мухобойка.
288 холодне , холодець
289 хтіти , хотіти
290 хуз, осад від олії.
291 цвндар, цвинтар.
292 цегод , цьогоріч
293 цебро, велике відро.
294 цеиго, це.
295 цибати , стрибати
296 цілушка, перший шматок хліба, відрізаний від цілої хлібини.
297 ціпки, курчата.
298 цмкати, плямкати, чавкати під час жування .
299 час, година.
300 чамаjдн, валіза.
301 червонораба, корова з рудими плямами.
302 чорнораба, корова з чорними плямами.
303 чохол , низ рука сорочки
304 чуток, трохи.
305 шарувати, терти.
306 шно, лише.
307 шкланка , склянка
308 шкло , скло
309 шкорнка, скоринка.
310 шкурка, плівка, що виникає на молоці, пряженому жару в печі.
311 шкуруда, сковорода.
312 шлапак , перестиглий опеньок
313 шохвер , водій
314 шпарувати , замащувати щілини
315 шпориш, спориш.
316 шпорічки, порічки.
317 штахвети, паркан.
318 шутливи, жартівливий.
319 шчелини , щілини

ВИСНОВКИ

1. Загалом обстежено 2 населених пункти Житомирської області – смт. Ружин та с. Крилівка Ружинського району.

2. Інформаторами добиралися типові носії говірки. Переважно це люди старші за 65 років, з початковою або неповною середньою освітою, що не виїжджали на довго за межі села.

3. Основу аналізованого матеріалу становлять понад 300 лексичних одиниць середньонаддіпрянських говорів. Деякі лексеми з тим же значенням вживаються в інших українських говорах, оскільки досліджена територія знаходиться на прикордонні середньонадніпрянського, волинського та подільського говорів, також окремі риси говірки перегукуються з поліськими говорами. Багато з них є загальнонародними і нормативними, проте значна їх кількість має фонетичні і морфологічні відмінності.

Основними рисами дослідженої говірки на фонетичному рівні є:

· помірне «укання»;

· повна диспалаталізація [р’]

· наявне альвеолярне [л. ]

· широко вживається вставний [н]

На морфологічному ровні:

· числівники один, чотири виступають здебільшого у формі jден , штри

· широке вживання форм предметно-особового займенника чол. і середи, роду з прийменниками без при­ставного [н]

· дієслова І дієвідміни в 1-ій ос. однини тепер. часу мають чергування [д], [т], [з], [с], з відповідними шиплячими

· відповідно до прийменника-префікса від виступає од

На синтаксичному рівні:

· обмежене вживання протистаного сполучника але і заступлення його протиставними сполучниками та , но ;

· полісемантичність сполучника що , який вживається як у підрядних реченнях місця, так і в означальних, підметових, присудкових (шо в jiх по пршому хрешчнику, jе так шо в апарт не давлас, сорчку / шо вон соб’ намеи нувла );

наявність невластивих літературній мові форм типу дві дівчаті , і день додоми нема .

Зібраний та проаналізований матеріал становить велику цінність для дослідження взаємовпливу різних говіркових масивів та загалом середньонаддіпрянського говору.

Скачать архив с текстом документа