Особливості вивчення конюнктури міжнародного ринку готельних і ресторанних послуг
СОДЕРЖАНИЕ: Характерні риси конюнктури ринку, основні завдання її дослідження. Аналіз конюнктури світового ринку готельних і ресторанних послуг, що включає вивчення макроекономічних показників, які впливають на формування попиту, пропозиції та відповідної ціни.Тема 3
Роль і місце моніторингу кон’юнктури світового ринку готельних і ресторанних послуг у системі ринкових відносин (2 год.)
Особливості вивчення кон’юнктури міжнародного ринку
готельних і ресторанних послуг
конюнктура ринок готельний ресторанний
Кон’юнктура ринку – ситуація, що склалася на ринку, збіг обставин чи стан речей на ринку, здатних впливати на господарську діяльність конкретного підприємства і розвиток економіки в цілому.
Вивчення кон’юнктури країни чи окремого товарного ринку необхідне для того, щоб правильно оцінити її поточний стан, передбачити можливі зміни і розробити відповідну стратегію розвитку.
Особливостями вивчення кон’юнктури міжнародного ринку готельних і ресторанних послуг є визначення характеру і ступеня його збалансованості, насамперед співвідношення попиту і пропозиції, які виявляють себе в прагненні до рівноваги. Проте цей процес має стохастичний характер і відбувається під постійним впливом комплексу суперечливих чинників, які обумовлюють постійні коливання і відхилення від основної тенденції розвитку ринку.
Характерні риси кон’юнктури ринку:
– динамічність;
– пропорційність;
– варіабельність;
– циклічність.
Виходячи з цього, концептуальними завданнями дослідження кон’юнктури ринку є:
1) аналіз динамічних закономірностей, тенденцій;
2) визначення ступеня пропорційності розвитку ринку;
3) оцінка стійкості ринку на теперішній час і в перспективі;
4) аналіз періодичності розвитку ринку, виділення циклів.
При вивченні кон’юнктури конкретного ринку необхідно враховувати загальноекономічну ситуацію, яка може знаходитись в різній стадії циклу розвитку економіки – кризи, депресії, пожвавлення, підйому. Також ситуація на конкретному ринку товарів і послуг може в значній мірі залежати від положення на інших ринках: наприклад, інвестицій, нерухомості, цінних паперів та інше. Кон’юнктура ринку формується і розвивається під впливом ряду чинників, які можна поділити на дві групи: постійні і непостійні. До постійних відносяться науково-технічний прогрес, рівень монополізації, державне і між державне регулювання, стан інформаційних систем, валютна і кредитно-грошова ситуація. Непостійні чинники включають політичні та соціальні конфлікти, сезонність, стихійні лиха, крупні аварії та ін. Специфікою функціонування індустрії надання ресторанних і готельних послуг є нерівномірність завантаження закладів, яка коливається і залежить від загальноекономічної ситуації регіону, сезонності туристичного попиту, свят та інше.
Точність і правильність прогнозу при аналізі кон’юнктури ринку залежить від виявлення провідних факторів, які визначають кон’юнктуру. Дослідження кон’юнктури ринку складається із декількох етапів:
1) аналіз кон’юнктури;
2) прогноз кон’юнктури;
3) оцінка ефективності дослідження кон’юнктури.
Для аналізу кон’юнктури ринку готельних і ресторанних послуг із сукупності факторів виділяють складові елементи, статистичні показники, які впливають на коливання кон’юнктури, як наслідок будуються динамічні ряди впливу факторів, визначається результат їх комплексного впливу та місце і роль кожного з них у формуванні кон’юнктури ринку.
Прогнозування кон’юнктури індустрії готельних і ресторанних послуг – це науково обґрунтований прогноз ринку попиту і пропозиції, вивчення ймовірного обсягу надання послуг на основі вивчення діючих на ринку тенденцій і закономірностей.
Оцінка ефективності дослідження кон’юнктури ринку готельних і ресторанних послуг припускає аналіз своєчасності виконання маркетингових заходів, аналіз рівня цін і портфель послуг (ресторанних, готельних), які характерні для досліджуваного періоду.
Кон’юнктуру ринку характеризують наступні основні показники:
– масштаб ринку (його ємкість, обсяг послуг, які надаються, чисельність підприємств готельно-ресторанного господарства різних типів, що виступають на ринку);
– ступінь збалансованості ринку (співвідношення попиту і пропозиції);
– рівень цін;
– динаміка ринку (зміна основних параметрів ринку надання готельних і ресторанних послуг, його швидкість та інтенсивність, основні тенденції);
– ступінь ділової активності;
– сила і розмах конкурентної боротьби (чисельність конкурентів та їх активність);
– ступінь держаного регулювання даного ринку;
– бар’єри для входу на ринок.
Дослідження ринку готельних і ресторанних послуг передбачає виявлення умов та факторів, що за певного періоду найсуттєвіше впливають на формування попиту і пропозиції. Залежно від масштабу ринку, кон’юнктуру якого аналізують, склад показників, які характеризують умови розвитку ринку, змінюються. При відмінності показників, що характеризують зовнішні умови (політичні, соціальні, психологічні, кліматичні та інші), кон’юнктура ринку готельних і ресторанних послуг визначається взаємодією трьох її зовнішніх складових – попитом, пропозицією і ціною. Аналіз кон’юнктури міжнародного ринку готельних і ресторанних послуг та її прогноз включає вивчення макроекономічних показників, які впливають на формування попиту, пропозиції і відповідно ціни.
Основні методичні вимоги до кон’юнктурних досліджень:
1) врахування взаємозв’язку явищ економічного життя суспільства;
2) неможливість перенесення тенденцій загальної кон’юнктури на конкретний ринок (готельно-ресторанних послуг), навіть при наявності деякої суміжності;
3) забезпечення постійного моніторингу ринку внаслідок відсутності стабільності на ринку готельних і ресторанних послуг.
Класифікація ринків:
1. Залежно від співвідношення попиту на певний вид послуг розрізняють:
а) ринок продавця, коли попит значно перевищує пропозицію;
б) ринок покупця, який виникає при перевищування пропозиції над попитом.
2. З точки зору просторових характеристик (територіального охоплення) виділяють ринки:
– місцевий (локальний);
– регіональний (у середині країни);
– національний;
– регіональний за групою країн (Західна Європа, країни СНД, Балтії, Північної, Америки, Латинської Америки);
– світовий ринок.
Проблема територіального охоплення ринку вирішується підприємством залежно від його фінансового стану і особливостей продукту, що пропонується. Великого значення набуває наявність інфраструктури. В ресорному бізнесі прийнято географічно диференціювати ринки і називати їх торговими територіями чи районами обслуговування. Фізично розміри ринку конкретного ресторану можна визначити, якщо описати окружність певним радіусом, центром якого слугує даний ресторан. Залежно від типу ресторану і характеристик регіону торгові території змінюються.
3. Залежно від кон’юнктурної оцінки розрізнять наступні ринки:
– що розвивається;
– що скорочується;
– стабільний;
– нестабільний;
– стогнучий.
4. З точки зору особливостей і вмісту маркетингової діяльності виділяють наступні ринки:
– цільовий, на якому підприємство реалізує або збирається реалізувати свої цілі;
– безплідний, тобто той, що не має перспектив для реалізації певних послуг;
– основний, де реалізується основна частина послуг;
– додатковий, на якому забезпечується реалізація певного об’єму послуг;
– зростаючий, тобто той, що має реальні можливості для росту об’єму послуг;
– міжшаровий, на якому комерційні операції нестабільні, але є перспективним перетворення його в активний ринок при певних умовах.