Технологічний процес роботи вантажного комплексу аеропорту
СОДЕРЖАНИЕ: КУРСОВА РОБОТА На тему: Тема: Технологічний процес роботи вантажного комплексу аеропорту ЗАВДАННЯ На виконання курсового проекту Тема курсового проекту:КУРСОВА РОБОТА
На тему:
Тема: Технологічний процес роботи вантажного комплексу аеропорту
ЗАВДАННЯ
На виконання курсового проекту
Тема курсового проекту: «Технологічний процес роботи вантажного комплексу аеропорту»
Термін виконання проекту: квітень - травень 2009
1. Вихідні дані до проекту: варіант 07 (див. Додаток В)
3. Етапи роботи над курсовим проектом:
а) на основі вхідних даних зробити аналіз структури вантажопотоку і обґрунтування структури вантажного комплексу аеропорту, кількості складів, способів складування. Накреслити план вантажного комплексу;
б) зробити розрахунки технологічних параметрів механізованих вантажних складів, геометричних параметрів складу, кількості складських штабелів, довжини фронту навантажувально-розвантажувальних робіт, кількості засобів внутрішньо складської механізації для внутрішньо складського транспортування та укладки вантажів, кількості засобів перонної механізації для внутрішньо аеродромного транспортування вантажів;
в) на підставі розрахунків розробити та накреслити плани вантажних складів аеропорту, з вказівкою зовнішніх розмірів, розташування стелажів та штабелів, засобів механізації, руху вантажопотоків;
г) розробити оригінальний технологічний процес обробки вантажу в ВКА;
д) розробити організаційну структуру СОПВП;
2. Перелік обов’язкового графічного матеріалу:
схема вантажного комплексу, креслення складів, схеми-алгоритми технологічних процесів обробки вантажів, структурна схема СОПВП.
Курсовий проект захищений з оцінкою_____________________
Голова комісії ____________________
Член комісії ____________________
Реферат
Курсова робота обсягом 48 сторінок (4 додатки, з них 2 малюнки, 5 схем)
Обєктом дослідження в даному курсовому проекті є вантажний комплекс аеропорту. Метою курсової роботи є придбання студентами наступних навичок:
o вміння розраховувати технологічні параметри вантажного комплексу, на основі аналізу структури вантажопотоку;
o розробляти оригінальну технологію обробки вантажів, на основі міжнародних стандартів щодо якості та безпеки технологічного процесу;
o планувати розташування елементів вантажного комплексу складських приміщень та обладнання;
o розробляти організаційну структуру вантажного комплексу;
o застосувати знання, отримані на лекціях і практичних заняттях, для самостійної розробки технологічного процесу обробки вантажів у ВКА;
o теоретично грамотно і логічно послідовно викладати проблему розробки технологічного процесу обробки вантажів у ВКА.
Отже, на основі даних про структуру вантажопотоку нам необхідно зробити розрахунки технологічних параметрів вантажного комплексу, кількості засобів механізації, розробити планування складів, технологію обробки різних категорій вантажів.
При виконанні курсового проекту використовувалась теорія масового обслуговування.
В курсовому проекті вживані терміни: вантажний комплекс, вантажооборот, аеропорт, вантажопотік, вантажообіг, трансферні вантажі, технологічні площі, місця приймання вантажів, інтенсивність вхідного потоку автомашин, фронт вантажно-розвантажувальних робіт, годинна продуктивність.
Зміст
Перелік умовних позначень і символів
Вступ
1. Розрахунки технологічних параметрів механізованих вантажних складів
1.1 Аналіз структури вантажопотоків
1.2 Розрахунки технологічних площ складів
1.2.1 Розрахунок робочої площі вантажного складу
1.2.2 Розрахунок додаткової площі вантажного складу
1.2.3 Розрахунок допоміжної площі вантажного складу
1.3 Визначення габаритів вантажного складу
1.4. Розрахунок фронту вантажно-розвантажувальних робіт
1.4.1 Розрахунок оптимального числа місць приймання вантажів
1.4.2 Розрахунок необхідної довжини фронту вантажно-розвантажувальних робіт
1.5. Розрахунок числа засобів механізації
1.5.1 Розрахунок кількості електронавантажувачів
1.5.2 Розрахунок числа автомобілів з підйомним кузовом (АПК)
2. Технологічний процес обробки вантажів у ВКА
2.1. Технологічний процес обробки вантажів, що відправляються на ВПЛ
2.2. Технологічний процес обробки вантажів, що прибувають на ВПЛ
2.3. Технологічний процес обробки вантажів, що відправляються на МПЛ
2.4. Схема-алгоритм здійснення операцій технологічного процесу
2.4.1 Вантажі, що відправляються на ВПЛ
2.4.2 Вантажі, що прибувають на ВПЛ
2.4.3 Вантажі, що відправляються на МПЛ
2.4.4 Вантажі, що прибувають на МПЛ
2.4.5 Трансферні вантажі
3. Структура та функції служби організації поштово-вантажних перевезень (СОПВП)
Висновки.
Список використаної літератури
Додатки.
Перелік умовних позначень та скорочень
ВПЛ - внутрішні повітряні лінії.
МПЛ - міжнародні повітряні лінії.
ВКА - вантажний комплекс аеропорту.
ВКС - вантажний комерційний склад.
АПК - автомобілі з підйомним кузовом.
Приб. – вантажі, що прибули.
Відпр. – вантажі, що відправляються.
Вант. - вантажі.
СОПВП - служба організації поштово-вантажних перевезень.
А/п - аеропорт.
ТЗ - транспортний засіб.
ПС - повітряне судно.
Рис.- рисунок.
Од.-одиниць.
Вступ
Вантажний комплекс аеропорту(ВКА) - це сукупність будівель та споруд, які призначені для прийому, тимчасового зберігання, обробки та видачі вантажу, а також для розміщення обслуговуючого персоналу, автомобільного транспорту, засобів механізації та обладнання.
В склад ВКА входять:
· вантажні комерційні склади(ВКС);
· вантажний двір;
· вантажний перон;
· службово-адміністративні будівлі;
· підсобні приміщення.
Склад будівель та споруд ВКА залежить від об’єму перевезень через даний аеропорт та від конкретних умов його функціонування.
Залежності від добового вантажообороту вантажні комплекси поділяються на 4 групи:
1. Малі - з вантажооборотом до 70 т/добу. Вони будуються в аеропортах IV і V класів. В цих аеропортах вантажний комплекс складається з комерційного складу, вантажного двору та адміністративної будівлі. Якщо вантажооборот незначний, то окремі адміністративні будівлі не будуються, а для працівників вантажної служби, обслуговування відправників і одержувачів виділяють відповідне приміщення, ізольоване від вантажів в самій будівлі комерційного складу.
2. Середні - з вантажооборотом від 70 до 300 т/добу.
3. Великі - з вантажооборотом від 300 до 1000 т/добу
4. Крупні - з вантажооборотом більше 1000т/добу.
В складі середніх і великих та крупних вантажних комплексів повинні передбачатися наступні будівлі і споруди:
- вантажні комерційні склади, що призначені для короткострокового збереження вантажів після прийманні від вантажовідправника, перед комплектуванням на рейс та до видачі вантажів вантажоодержувачам;
- вантажний двір, що призначений для навантаження і розвантаження автомашин з вантажами, які доставляються до аеропорт для відправлення, чи для вивозу вантажів, що отримані на складі адресатом;
- вантажний перон, на якому виконуються навантажувально-розвантажувальні роботи вантажних літаків.
Крім цих основних споруд, до складу вантажних комплексів аеропортів звичайно входять спеціалізовані склади для радіоактивних та небезпечних вантажів, навіси-майданчики для збереження довгомірних і важковагових вантажів, а також службово-адміністративне приміщення і майданчик для стоянки засобів механізації.
Звичайна технологічна схема розміщення споруджень вантажного комплексу на службово-технічній території аеропорту наведена на рис. 1.(Додаток Г).
Вантажний комерційний склад (ВКС) - один з головних елементів ВКА. Він призначений для проведення всіх операцій, повязаних з прийомом, видачею, відправкою і обробкою вантажів на ВПЛ і МПЛ. У ВКС оглядають стан упаковки, маркують, зважують і комплектують вантажі на ПС, що відправляються, та ін., а також оформлюють необхідну документацію.
Конструкція, обладнання та облаштування комерційного складу повинно мати достатні площі для розміщення в ньому вантажів. Склад повинен бути облаштований ізольованими приміщеннями та приміщеннями, що замикаються на замки, для зберігання найбільш цінних вантажів, а також приміщеннями з регуляцією температури для короткотермінового зберігання спеціальних вантажів, котрі потребують певних визначених температурних умов. Крім того, на складі повинні бути передбачені приміщення, що опалюються, для робочого персоналу. Обладнання та облаштування комерційного складу повинно забезпечувати повну збереженість в ньому вантажів, також забезпечувати механізацію працеємних операцій і потрібні санітарно-гігієнічні умови, а також має відповідати всім нормам охорони праці обслуговуючого персоналу.
ВКС будуються з урахуванням раціональної технології проведення в них операцій по обробці вантажів. Один склад або декілька секцій в ньому мають бути призначені для прийому та відправлення вантажів, інший склад або декілька секцій в ньому - для прибуття та видачі вантажів, для обробки транзитних вантажів та ін. І для кожної з вказаних операцій повинен бути передбачений достатній за площею фронт робіт.
Отже, ми на основі даних про структуру вантажопотоків зробимо розрахунки технологічних параметрів вантажного комплексу, кількості засобів механізації, розробимо планування складів та технологію обробки різних категорій вантажів.
1. Розрахунки технологічних параметрів механізованих вантажних складів
1.1 Аналіз структури вантажопотоків
В загальному обсязі добової вантажопереробки виділяють таки потоки:
· вантажі, що відправляються міжнародними повітряними лініями(МПЛв );
· вантажі, що прибувають міжнародними повітряними лінями(МПЛп );
· трансферні вантажі, що перевозяться на міжнародних повітряних лініях(МПЛтр );
· вантажі. що відправляються внутрішніми повітряними лініями(ВПЛв );
· вантажі, що прибувають внутрішніми повітряними лініями(ВПЛп ).
На основі вихідних даних з добового вантажообороту та долі окремих видів вантажів розрахуємо ці 5 потоків.
Добовий вантажообіг, Qсут становить Qсут = 520 т/добу.
ВПЛ :
Питома вага вантажів на ВПЛ становить 50%. Тому, добовий вантажообіг на ВПЛ становить:
Qсут
=
т/добу.
Питома вага вантажів, що прибули по ВПЛ, становить 50%. Тому, добовий вантажообіг становитиме:
Qсут
=
т/добу.
Питома вага вантажів, що відправляються по ВПЛ, становить 50%. Тому, добовий вантажообіг становитиме:
Qсут
=
т/добу.
МПЛ: Питома вага вантажів на МПЛ становить 50%. Тому, добовий вантажообіг на МПЛ становить:
Qсут
=
т/добу.
Питома вага трансферних вантажів на МПЛ, становить 15% від всього об’єму, що перевозиться на МПЛ. Тому, добовий вантажообіг становитиме:
Qсут
=
т/добу.
Питома вага вантажів, що прибули по МПЛ, становить 60% від всього об’єму, що перевозиться на МПЛ.. Тому, добовий вантажообіг становитиме:
Qсут
=
т/добу.
Питома вага вантажів, що відправляються по МПЛ, становить 25% від всього об’єму, що перевозиться на МПЛ. Тому, добовий вантажообіг становитиме:
Qсут
=
т/добу.
Отже, приймаємо рішення побудувати в нашому ВКА два склади:
Iск - для вантажів, що перевозяться на ВПЛ (Qсут =260 т/добу);
IIск - для вантажів, що перевозяться на МПЛ, включаючи і трансферні (Qсут =260 т/добу).
План вантажного комплексу, з обраною кількістю складів наведено в Додатках.
1.2 Розрахунки технологічних площ складів
При проектуванні вантажних складів підлягають розрахункам такі технологічні площі:
- площа, зайнята безпосередньо під вантажем, що зберігається;
- площа, необхідна для здійснення операції по прийманню та видачі вантажу;
- площа, зайнята проїздами і проходами;
- площа, зайнята під службові приміщення.
Загальна площа складу розраховується за формулою:
1.2.1 Розрахунок робочої площі вантажного складу
ВПЛ( Ісклад ): напільне(штабельне) зберігання вантажів.
Розрахуємо ємність складу Ескл , за формулою:
, де
- добовий вантажообіг аеропорту по відправленню та прибуттю вантажів на ВПЛ, т/добу.
- коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження вантажів на склад протягом різних сезонів і місяців року (Кнер
=1,5);
- середня тривалість збереження вантажів на складі, діб(Тхр
ср
=1,5 доби).
- прибувші :
т.
- відпр.:
т.
Загальна ємність цього складу становитиме 
585 т.
Розрахунок робочої площі для вантажів, перевезених на ВПЛ виконується виходячи з питомих навантажень на м2 підлоги складського приміщення і виконується за формулою:
[ м2
], де
- ємність приміщень, призначених для складування вантажів на підлогу, чи в штабелях, т.;
- питоме навантаження, що допускається, на 1 м2
площі складу, т/м2
(
т/м2
);
- коефіцієнт надлишкової площі, що враховує нерівномірність розподілу вантажів(
).
- прибувші:
м2
,
- відпр.:
м2
.
Загальна робоча площа цього складу становитиме 
=1170 м2
.
Кількість штабелів розраховується за формулою:
, де
- площа одного штабелю.
м2
. Тоді,
- прибувші:
штабелів.
- відпр:
штабелів.
Загальна кількість штабелів на цьому складі 
=50 штабелів.
МПЛ(ІІ склад ):
стелажне зберігання вантажів.
Розрахуємо ємність складу Ескл , за формулою:
,
- прибувші:
т,
- відпр.:
т,
- трансферні (
=1 доба):
т.
Тоді, загальна ємність складу становитиме:
т.
При визначенні необхідної робочої площі для вантажів, складованих на стелажах (МВЛ), за основу розрахунку приймається обсяг робочої комірки стелажа 
: 
[ м2
], де
l - довжина комірки, (м) (l =1,3 м),
b – ширина комірки, (м) (b=1 м),
h - висота комірки, (м) (h=1,1м). Тоді,
м2
.
Розрахуємо вагову ємність комірки стелажа 
за формулою:
[т], де
-
обємна вага складованого вантажу, т/м3
(
т/м3
);
- коефіцієнт заповнення комірки вантажем(
).
т.
Кількість робочих комірок стелажів що необхідна для розміщення вагової ємності складованого вантажу 
, визначається за формулою:
;
комірок.
Кількість ярусів стелажів визначається за формулою:
, де
- питоме навантаження, що допускається, на 1 м2
площі складу стелажного збереження, т/м2
(=3,2 т/м2
);
- площа однієї комірки;
.
Тоді, 
ярусів. Розрахункове число робочих комірок у нижньому ярусі стелажів(Z) визначається з умови:
;
комірок.
Сумарна робоча площа відділу складу, призначеного для збереження вантажів на стелажах, розраховується по формулі:
, де
-
ширина прорізів між суміжними комірками, м(=0,1м).Тоді,
м2
.
1.2.2 Розрахунок додаткової площі вантажного складу
Площа ділянки приймання і комплектування розраховується по наступній формулі:
, де
-
навантаження на 1 м2
на ділянці приймання і комплектації,(
=0,5 т/м2
);
- термін збереження вантажів на ділянці приймання і комплектації, діб (
=0,7 діб).
Тоді,
ВПЛ( Ісклад ):
м2
.
МПЛ(ІІ склад ):
м2
.
1.2.3 Розрахунок допоміжної площі вантажного складу
Орієнтовний підрахунок площі 
, зайнятої проїздами і проходами, може бути виконаний по формулі:
, де
-
коефіцієнт, що враховує потребу в допоміжній площі всередині складу, зайнятої проїздами і проходами.( =0,7).
ВПЛ( Ісклад ):
м2
.
МПЛ(ІІ склад ):
м2
.
1.2.4 Розрахунок службової площі вантажного складу
Службова площа розраховується по формулі:
, де
-
кількість працівників на складі, чол.
, -
нормативна площа на 1 чоловіка, м2
.
ВПЛ( Ісклад ):
=9 чол. Тоді,
=3,25м2
/чол. Тоді,
м2
.
МПЛ(ІІ склад ):
Для складу МВЛ врахувати також чисельність робітників митниці.
=9+4=13 чол. Отже, =3,25м2
/чол. Тоді,
м2
.
Отже, підрахуємо загальну площу складу:
ВПЛ( Ісклад ):
м2
.
МПЛ(ІІ склад ):
м2
.
1.3 Визначення габаритів вантажного складу
Визначення габаритів виконується з умов заданої загальної площі. Як правило, при проектуванні складів задаються їхньою шириною Вскл , що за будівельними вимогами застосовується кратної 3 і складає 12, 18,24,36 чи 48 м. Також при визначенні габаритів складу враховують довжину фронту навантажувально-розвантажувальних робіт.
Вибираємо ширину складу, що дорівнює 48 м для ВПЛ і 36 м для МПЛ.
Довжина складу 
, визначається за формулою:
;
ВПЛ( Ісклад ):
м.
МПЛ(ІІ склад ):
м.
1.4 Розрахунок фронту навантажувально-розвантажувальних робіт
1.4.1 Розрахунок оптимального числа місць приймання вантажів
Оптимальне число місць приймання і чисельність комплектів машин і устаткування для забезпечення вантажно-розвантажувальних робіт і операцій, звязаних з прийманням і оформленням вантажів, розраховується за формулою:
, де
- інтенсивність вхідного потоку автомашин, од./год.;
- середній час очікування машин з вантажем у черзі на розвантаження, год. (=0,6 год.);
- ймовірність того, що пункти приймання будуть зайняті, і чергова автомашина з вантажем буде чекати своєї черги на розвантаження (
=0,95);
- ймовірність того, що час простою машин у чеканні розвантаження може виявитися більше заданого (
=0,05);
-
інтенсивність обслуговування одного відправника вантажу (обернено пропорційна середньому часу обслуговування одного відправника вантажу
=0,4). 
од./год.
Інтенсивність вхідного потоку автомашин 
може бути розрахована за формулою:
,
де 
-
час роботи складу протягом доби з приймання та відправлення вантажів зі складу, годин на добу (=24 год./добу);
- середня вантажопідйомність використовуваних засобів транспорту, т (
=5 т);
- коефіцієнт використання вантажопідйомності машини(=0,7).
Тоді, ВПЛ( Ісклад ):
од/год.
МПЛ(ІІ склад ):
од/год.
Тоді, оптимальне число місць приймання вантажів становитиме:
ВПЛ( Ісклад ):
Округляємо до більшого цілого і, тоді, 
4.
МПЛ(ІІ склад ):
Округляємо до більшого цілого і, тоді, 4.
1.4.2 Розрахунок необхідної довжини фронту вантажно-розвантажувальних робіт
Необхідна довжина фронту вантажно-розвантажувальних робіт визначається за формулою:
, де
- ширина транспортного засобу, м (=3 м);
- довжина транспортного засобу, м (=6,5 м);
- запасна відстань між суміжними машинами, встановленими біля розвантажувальної рампи(=2 м).
Тоді, ВПЛ( Ісклад ):
виходячи з ширини транспортного засобу
м;
або, виходячи з довжини транспортного засобу
м
МПЛ(ІІ склад ):
виходячи з ширини транспортного засобу
м.
або, виходячи з довжини транспортного засобу
м.
1.5 Розрахунок числа засобів механізації
У вантажному комплексі, що проектується, для обробки вантажів всередині складу передбачені електронавантажувачі, для внутрішньо аеродромної обробки вантажів – автомашини з піднімальним кузовом.
1.5.1 Розрахунок кількості електронавантажувачів
Для обробки вантажів всередині складу розрахуємо потрібну кількість електронавантажувачів:
, де
, - годинна продуктивність електронавантажувача, т/год;
- коефіцієнт використання навантажувача у часі (0,8).
Розрахунок годинної продуктивності електронавантажувача виконується за формулою
де G – вантажопідйомність електронавантажувача, т(G =1т);
- коефіцієнт використання вантажопідйомності(=0,75);
Z – кількість робочих циклів електронавантажувача протягом години.
Кількість робочих циклів електронавантажувача розраховується за формулою:
де Тчаса –тривалість години (Тчаса =60хв);
Тц – тривалість одного робочого циклу роботи електронавантажувача (Тц =4 хв).
.
Тоді,
ВПЛ( Ісклад ):
Годинної продуктивності електронавантажувача становитиме:
т/год.
Тоді, кількості електронавантажувачів становитиме:
навантажувачі.
МПЛ(ІІ склад ):
Годинної продуктивності електронавантажувача становитиме:
т/год.
Тоді, кількості електронавантажувачів становитиме:
навантажувачі.
1.5.2 Розрахунок числа автомобілів з підйомним кузовом (АПК)
Основним засобом механізації, застосовуваним в аеропортах для внутрішньо аеродромного транспортування вантажів і виконання навантажувально-розвантажувальних робіт біля літаків, є автомобілі з піднімальним кузовом.
Необхідну кількість АПК можна розрахувати за формулою:
, де
-
продуктивність АПК, т/добу(=50 т/год);
- коефіцієнт технічної готовності АПК(
=0,7).
Тоді, ВПЛ( Ісклад ):
автомобілів.
МПЛ(ІІ склад ):
автомобілів.
2. Технологічний процес обробки вантажів у ВКА
2.1 Технологічний процес обробки вантажів, що відправляються на ВПЛ
1. Доставка вантажу в аеропорт, транспортом вантажовідправника, або транспортно-експедиційного підприємства.
2. Розвантаження вантажу в пункті прийому – видачі вантажів (R ) та передача документів на вантаж від вантажовідправника прийомоздатчику.
3. Проходження формальностей та зважування, маркування й оформлення вантажу. Вантаж приймає прийомоздатчик. Він перевіряє наявність маркування, стан тари та упаковки, зважує вантаж, маркує його відповідно до стандартів. Вантаж при прийомі до перевезення зважується у присутності вантажовідправника. При розходженні фактичної ваги та заявленої більш ніж на 1% оформлюється відповідний акт. Прийомоздатчик відправляє вантажовідправника оплатити перевезення вантажу. Вантаж проходить контроль на авіаційну безпеку та при необхідності ветеринарний, фіто-санітарний, радіологічний, екологічний та інші види контролю. Вантаж реєструється на складі та відомості про реєстрацію заносяться в базу даних складу.
4. Розміщення вантажу на складі в зоні зберігання вантажів, які відправляються на ВПЛ (A** ).
5. Вантаж зберігається на складі до часу відправлення.
6. Відбувається комплектування вантажного завантаження рейсу. Підбір вантажів на конкретний рейс за документацією. Транспортування вантажу всередині складу в зону комплектування на рейс(K). Комплектування завантаження рейсу в зоні K.
7. Транспортування вантажу всередині складу від місця комплектування до навантажувальної рампи та навантаження укомплектованого завантаження рейсу на внутрішньо аеродромні транспортні засоби. По закінченню завантаження, бригадир вантажників і прийомоздатчик грузовий маніфест, що служить основою для списання вантажу зі складу.
8. Далі вантаж разом з бригадою вантажників доставляється до місця стоянки ПС на пероні.
9. Вантаж перевантажується у ПС, при цьому присутній член екіпажу, а при потребі - супроводжуюча особа. Бригадир вантажників передає документи члену екіпажу, відповідальному за комерційне завантаження, він приймає вантаж, звіряє кількість місць, масу, габарити із даними, вказаними в документації. По закінченню завантаження він ставить свій підпис у грузовому маніфесті , отримує перевізну документацію, що слідує разом із вантажем. Бригадир вантажників, що отримав грузовий маніфест, повертається до складу і здає маніфест в обліковий сектор.
10. Вантаж розміщується в ПС згідно з графіками центровки та надійно закріплюється.
2.2 Технологічний процес обробки вантажів, що прибувають на ВПЛ
1. Диспетчер оперативної групи отримує повідомлення про прибуття ПС та його комерційне завантаження. Після прибуття ПС диспетчер отримує дані про посадку ПС і номер стоянки. Назначається бригада вантажників, які направляються до ПС.
2. Розвантаження вантажу з літака, передача документації. При цьому перевіряються дані, зазначені у документах та фактичні дані, а також відбувається огляд прибувшого вантажу на наявність пошкоджень. При необхідності складаються відповідні акти.
3. Завантаження вантажу на внутрішньо аеродромні транспортні засоби, транспортування вантажу до складу, розвантаження вантажу на складі.
4. Прийомоздавач приймає вантаж по документах, звіряє фактичну кількість місць, з вказаною у документах, вантаж зважується, перевіряється його упаковка на наявність пошкоджень. Вантаж реєструється в базі даних надходжень і видачі вантажів. Йому назначається місце тимчасового зберігання до видачі.
5. Транспортування вантажу всередині складу до місця тимчасового зберігання (в зону A*) та короткострокове зберігання вантажу перед видачею вантажоодержувачу. Повідомлення вантажоодержувача про прибуття вантажу. Перевезення вантажу всередині складу до зони прийому та видачі вантажів R.
6. Проведення остаточних розрахунків за перевезення та видача вантажу вантажоодержувачу. Вантажоодержувач перевіряє фактичну кількість місць, з вказаною у документах, перевіряє вантаж на відсутність пошкоджень.
7. Завантаження вантажу на ТЗ вантажоодержувача та вивіз вантажу з ВКА.
8. Списання вантажу зі складу.
2.3 Технологічний процес обробки вантажів, що відправляються на МПЛ
1. Доставка вантажу в аеропорт, транспортом вантажовідправника, або транспортно-експедиційного підприємства.
2. Розвантаження вантажу в пункті прийому – видачі вантажів (R ) та передача документів на вантаж від вантажовідправника прийомоздавачу, який перевіряє відповідність вантажу поданим документам, зважує вантаж, маркує.
3. Проходження формальностей, тобто різних видів контролю. Інспектор митниці приймає від вантажовідправника супровідну документацію, робить огляд вантажу, перевіряє авіавантажну накладну, митну декларацію, стягує збори за митні процедури. Після цього він проставляє на декларації і на накладних штамп, який засвідчує проходження митного контролю. Якщо необхідно, то вантаж проходить ветеринарний, фіто-санітарний, карантинний, радіологічний та інші види контролю, після чого відповідними службами проставляються штампи про їх проходження. Вантаж проходить контроль на авіаційну безпеку.
4. Відповідальний прийомоздавач складу митних вантажів приймає до відправлення за кордон вантажі у відповідності до правил перевезення. В журналі комерційного складу аеропорту робиться відмітка про прийняття вантажу, йому надається реєстраційний номер. Цей номер вказують у вантажній накладній.
5. Вантаж розміщують на складі для короткострокового зберігання.
6. Відбувається комплектування вантажного завантаження рейсу.
6.1. Підбір вантажів на конкретний рейс за документацією.
6.2. Транспортування вантажу всередині складу в зону комплектування на рейс(K).
6.3. Комплектування завантаження рейсу в зоні K.
7. Транспортування вантажу всередині складу від місця комплектування до навантажувальної рампи та навантаження укомплектованого завантаження рейсу на внутрішньо аеродромні транспортні засоби.
8. Далі вантаж разом з бригадою вантажників доставляється до місця стоянки ПС на пероні.
9. Вантаж перевантажується у ПС, при цьому присутній інспектор митниці, член екіпажу, представник авіакомпанії, а при потребі - супроводжуюча особа. Бригадир вантажників передає документи члену екіпажу, відповідальному за комерційне завантаження, він приймає вантаж, звіряє кількість місць, масу, габарити із даними, вказаними в документації.
10. Вантаж розміщується в ПС згідно з графіками центрування та надійно закріплюється. ПС вилітає згідно розкладу руху ПС.
2.4 Схема - алгоритм здійснення операцій технологічного процесу
2.4.1 Вантажі, що відправляються на ВПЛ
2.4.2 Вантажі, що прибувають на ВПЛ
2.4.3 Вантажі, що відправляються на МПЛ
2.4.4 Вантажі, що прибувають на МПЛ
2.4.5 Трансферні вантажі
3. Структура та функції служби організації поштово-вантажних перевезень (СОПВП)
СОПВП забезпечує обслуговування організацій, підприємств, комерційних структур та громадян в підготовці, оформленні вантажів та пошти для відправки повітряним транспортом. Основні функції СОПВП: організація обслуговування перевезення пошти та вантажу у відповідності з технологією; забезпечення навантажувально-розвантажувальних робіт;забезпечення оформлення документації для перевезення вантажу та пошти; забезпечення наземного комерційного обслуговування ПС; організація декларування експортно-імпортних вантажів; виконання розрахунків за зроблені послуги і перевезення вантажу; розгляд скарг та претензій клієнтів; проведення заходів по покращенню охорони праці та техніки безпеки; підвищення якості роботи служби; здійснення робіт та послуг, які не суперечать дійсному законодавству.
Висновки
Під час виконання курсового проекту на основі вихідних даних був зроблений аналіз п’яти вантажопотоків. Після чого було прийнято рішення про проектування двох вантажних складів. Були виконані такі розрахунки:
· технологічних параметрів вантажних складів (ємності, площі, пропускної спроможності, та інше);
· геометричних параметрів, кількості штабелів та стелажів;
· довжини фронту вантажно-розвантажувальних та оптимальну кількість місць прийому вантажів;
· кількості засобів внутріскладської механізації (електронавантажувачів) для внутріскладського транспортування та укладки вантажів;
· кількості засобів перонної механізації(АПК);
Також був розроблений оригінальний технологічний процес обробки вантажів у ВКА для всіх п’яти вантажопотоків. На основі розробленого процесу були розроблені схеми-алгоритми здійснення операцій технологічного процесу для всіх п’яти вантажопотоків.
Також була розроблена організаційна структура служби організації поштово-вантажних перевезень. Були сформульовані основні функції СОПВП.
При виконанні курсового проекту використовувалися стандарти та рекомендації міжнародних авіаційних організацій (ІСАО, ІАТА), Міністерства транспорту України, Державного департаменту авіаційного транспорту, навчальна і спеціальна література. Також використовувалась теорія масового обслуговування для розрахунку фронту вантажно-розвантажувальних робіт.
Таким чином, в ході виконання курсового процесу були отримані наступні навички:
1) вміння розраховувати технологічні параметри вантажного комплексу, на основі аналізу структури вантажопотоку;
2) розробляти оригінальну технологію обробки вантажів, на основі міжнародних стандартів щодо якості та безпеки технологічного процесу;
3) планувати розташування елементів вантажного комплексу складських приміщень та обладнання;
4) розробляти організаційну структуру вантажного комплексу;
5) застосувати знання, отримані на лекціях і практичних заняттях, для самостійної розробки технологічного процесу вантажів у ВКА;
6) теоретично грамотно і логічно послідовно викладати проблему розробки технологічного процесу обробки вантажів у ВКА.
Список використаної літератури
1. ПРАВИЛА повітряних перевезень вантажів. - Наказ міністерства транспорту України №793 від 14.10.2003
2. ІНСТРУКЦІЯ з організації перевезень вантажів повітряним транспортом – Наказ міністерства транспорту України №630 від 15.07.2004.
3. КАНАРЧУК В.Е., ЧИГРИНЕЦЬ А.Д Механизация технологических процессов в аэропортах. - М.: Транспорт, 1986. - 254 с.
4. КРЮЧКОВ А.А. Грузовые перевозки на воздушном транспорте СССР. - М.: Транспорт, 1983. - 232 с.
5. Руководство по грузовым перевозкам на внутренних воздушных линиях СССР. - М.: Воздушный транспорт , 1985. - 280 с.
6. РУСИНОВ И.Я. Механизация наземного обслуживания воздушных перевозок. М: Транспорт, 1971 - 252 с.
Додаток В
Вихідні дані .
Загальні дані про вантажообіг:
Добовий вантажообіг 
, т/доб – 520
Питома вага вантажів на ВВЛ,% - 50
Питома вага вантажів, що прибули по ВВЛ, % - 50
Питома вага вантажів, що прибули по МВЛ, % - 60
Питома вага трансферних вантажів на МВЛ,% - 15
Коефіцієнт нерівномірності
- 1,5
Середня тривалість збереження вантажів на складі,
, діб:
Від вантажу, що прибув – 1,5
Від вантажу, що відправляється – 1,5
Від трансферного вантажу – 0,6
Дані для розрахунку робочої площі при штабельному і стелажному зберіганні:
Питоме навантаження на підлогу, 
, т/м2 – 0,6
Коефіцієнт надлишкової площі, 
- 1,2
Довжина комірки, l, м – 1,3
Ширина комірки, b, м – 1
Висота комірки, h, м – 1,1
Обємна вага складованого вантажу, 
т/м3 – 1,1
Коефіцієнт заповнення комірки вантажем,
-
0,5
Питоме навантаження на підлогу стелажного складу, 
, т/м – 3,2
Ширина прорізів між суміжними комірками – 0.1 м
Дані для розрахунку додаткової, допоміжної, та службової площі складу:
Питоме навантаження, на ділянці приймання і комплектації, 
т/м2 – 0,5
Термін збереження вантажів на ділянці приймання і комплектації, 
, діб – 0,7
Коефіцієнт, що враховує потребу в допоміжній площі 
- 0,7
Кількість працівників на складі,
- 9
Кількість раб митниці,
- 4
Нормативна площа на 1 чоловік, 
= 3,25м2
/чол
Дані для розрахунку фронту навантажувально-розвантажувальних робіт:
Час роботи складу, Т, годин на добу – 24
Середня вантажопідйомність
,т – 5
Коефіцієнт використання вантажопідйомності машини
- 0,7
Середній час очікування машин з вантажем у черзі 
, год. – 0,6
Імовірність того, що пункти приймання будуть зайняті 
- 0,95
Імовірність того, що час простою машин більше заданого
- 0,05
Середній час обслуговування відправника вантажу 
, год. – 0,4
Довжина транспортного засобу, l, м/ширина транспортного засобу, l, м - 6,5/3,0
Запасна відстань між суміжними машинами – 2 м.
Дані для розрахунку кількості засобів механізації:
Тривалість 1 робочого циклу електронавантажувача, Тц , хвилин – 4
Коефіцієнт використання вантажопідйомності електронавантажувача 
- 0,75
Термін роботи електронаванатажувача Т , год/добу – 18
Продуктивність АПК,
т/добу - 50
Вантажопідйомність електронавантажувача 1 тона
Коефіцієнт використання електронавантажувача у часі – 0,8
Коефіцієнт технічної готовності АПК – 0,7
Ширина прорізів між суміжними комірками – 0.1 м
Запасна відстань між суміжними машинами – 2 м.
Додаток Г
Технологічна схема розміщення споруджень вантажного комплексу на службово-технічній території аеропорту
