Покращення процесу планування діяльності митного органу на прикладі митного поста Керч Кримськ

СОДЕРЖАНИЕ: ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Комплексна курсова робота з дисципліни:

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Комплексна курсова робота

з дисципліни:

«Основи менеджменту», «Операційний менеджмент»,

«Управління персоналом»

за темою: «Покращення процесу планування діяльності митного органу на прикладі митного поста «Керч» Кримської митниці»

Виконав: курсант групи М-05-1 Полоннікова Ю.О.

Керівник:

к.е.н., доц. Осадча Н.В.

Дніпропетровськ

2009

ЗМІСТ

ВСТУП	3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНИХ ОРГАНІВ	5
1.1. Сутність планування, його завдання, принципи та методи	5
1.2. Система планування та види планів	8
1.3. Порядок планування діяльності Державної митної служби України	13
РОЗДІЛ 2. ОПИС МИТНОГО ПОСТА «КЕРЧ» КРИМСЬКОЇ МИТНИЦІ: АНАЛІЗ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВИЯВЛЕННЯ ПРІОРИТЕТНОЇ ПРОБЛЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ	17
2.1. Загальна характеристика митного поста «Керч»	17
2.2. Аналіз основних показників діяльності митного поста «Керч»	20
2.3. Аналіз організаційної структури митного поста «Керч»	23
2.4. Основні проблеми менеджменту на митному пості «Керч» та оцінка їх впливу на результати діяльності	27
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМАТИКА ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНОГО ПОСТА «КЕРЧ»	33
3.1. Проблеми планування діяльності митного поста в умовах сучасної економічної кризи	33
3.2. Розробка заходів щодо вдосконалення системи планування на митному пості «Керч»	40
3.3. Застосування методів прогнозування в процесі планування діяльності митного поста «Керч»	45
ВИСНОВКИ	48
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	50
ДОДАТКИ	52

ВСТУП

Ринкова економіка за усього розмаїття її моделей характеризується соціально-орієнтованим господарством, яке доповнюється державним регулюванням, у тому числі з боку Державної митної служби України. Значну роль як у самій структурі ринкових відносин, так і у механізмі їхнього регулювання з боку митних органів відіграє процес планування їхньої діяльності. Він є невід’ємною часткою ринкових відносин і водночас важливим інструментом реалізації державної політики. Тому важливо усвідомити природу системи планування, особливості розробки та складання різноманітних планів діяльності митних органів та способи їх виконання в інтересах ефективного розвитку економіки України.

Дана курсова робота присвячена розгляду процесу планування діяльності митного органу на прикладі митного поста «Керч» Кримської митниці. Актуальність даного дослідження полягає у тому, що процес планування діяльності митних органів в Україні ще недостатньо розроблений і потребує внесення певних коректив та поліпшень, особливо зважаючи на сьогоденні несприятливі тенденції в економіці України, викликані світовою фінансовою кризою.

Об’єктом дослідження в данній роботі постає процес планування діяльності митного поста «Керч» станом на сьогоднішній день, а предметом – визначення проблем у процесі планування діяльності поста та розроблення шляхів удосконалення цього процесу з урахуванням світової практики, а також досвіду митної служби Російської Федерації.

На даний момент пріоритетна проблема планування в митних органах України полягає у неможливості швидкого та гнучкового реагування на зміни зовнішнього середовища з боку керівництва митних органів при розробці планів діяльності. Таким чином, метою курсовою роботи є визначення переваг та недоліків системи планування та розробка на основі використання цих переваг і, відповідно, усунення недоліків пропозицій щодо покращення процесу планування діяльності митного поста «Керч».

При написанні курсової роботи було поставлено ряд основних завдань:

· чітко сформулювати кінцеві цілі та завдання митного поста «Керч»;

· оцінити сильні та слабкі сторони планування діяльності поста;

· ретельно розробити власну стратегію щодо правильності розробки планів діяльності поста.

Під час проведення досліджень було використано такі методи як опитування посадових осіб поста, спостереження за діяльністю митного органу, а також зіставлення і порівняння досвідів роботи української та російської митних служб. Основними джерелами інформації послужили планові та фактичні показники діяльності митного поста «Керч»; статистична та фінансова звітність; накази, розпорядження, результати опитування.

У першому розділі курсової роботи викладені теоретичні аспекти проблеми планування діяльності митних органів. Тут висвітлено сутність планування, його завдання і методи, а також порядок планування діяльності Державної митної служби України.

Другий розділ присвячений опису митного поста «Керч» та аналізу існуючих на ньому проблем менеджменту. Надається загальна характеристика поста, аналіз основних його показників та структури. Особлива увага приділена визначенню впливу проблем планування на діяльність митного поста.

Третій розділ поєднує у собі проблематику та шляхи вдосконалення процесу планування митного поста «Керч». У даному розділі описані проблеми планування та заходи щодо їх усунення. Основний акцент зроблено на застосуванні методів прогнозування в процесі планування, а також досвіді митної служби Російської Федерації по цьому питанню.

Взагалі, планування є важливим компонентом сучасного менеджменту. Отже, використання планування є суттєвою передумовою досягнення поставлених цілей при державному регулюванні економіки з боку митних органів.

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНИХ ОРГАНІВ

1.1. Сутність планування, його завдання, принципи та методи

Економічне планування як механізм державного регулювання – це
цілеспрямована діяльність щодо забезпечення динамічного розвитку
суспільства, визначення основних параметрів економіки в майбутньому
періоді й досягнення їх з найменшими витратами суспільної праці.
Економічне планування передбачає розробку й обґрунтування планових
показників, які характеризують розвиток економіки, визначають
взаємовідносини підприємницьких структур з державою, використовуючи
важелі економічного впливу (податків, ліміти, квоти, державні замовлення
та ін.).

Планування – це проектування бажаного майбутнього та розробка
ефективних шляхів його досягнення з урахуванням сьогоденних умов і
можливостей. Розглянемо деякі специфічні особливості планування:

1. Планування – це попереднє прийняття рішень.

2. Потреба в плануванні виникає тоді, коли необхідно одночасно прийняти безліч рішень, причому різних за своєю складністю та їх
взаємозалежністю.

Американський економіст Рассел Акофф стверджує, що планування є не
одноразовим актом, а процесом, який не має явно вираженого початку та
кінця. Цей процес наближається до завершення, але ніколи не досягає його
з двох причин. По-перше, існує можливість нескінченно переглядати раніше
прийняті рішення, проте необхідно коли-небудь починати діяти, і це
змушує рано чи пізно зупинитися на якомусь варіанті. По-друге, поки
ведеться планування, змінюється й система, для якої воно здійснюється, і
навколишнє середовище, а всі такі зміни повністю врахувати неможливо. Це
комплекс причин, які вимагають постійного коригування й оновлення
планів. Процес планування пов`язаний, з одного боку, із запобіганням помилкових дій, а з другого – зі зменшенням числа невикористаних можливостей. [1, c.233-235]

Планомірна організація – важлива функція держави, засіб забезпечення гармонійно збалансованого розвитку економіки, раціонального розміщення продуктивних сил, стійких темпів зростання виробництва та народного добробуту. Планування передбачає розробку й обґрунтування планових показників, що характеризують розвиток економіки в майбутньому періоді; економічних нормативів, які визначають взаємовідносини з державою, бюджетно-фінансовою системою; лімітів, що відображають об`єктивно існуючу обмеженість ресурсів, на які може розраховувати суспільство в планованому періоді.

У практиці планування можна виділити три методи планування: прогресивний, ретроградний і круговий.

Прогресивний метод (спосіб знизу-вгору). Планування здійснюється від нижчих рівнів підприємства до вищих.

Ретроградний метод (зверху-донизу). У цьому випадку процес планування здійснюється, виходячи із планування підприємства, шляхом деталізації його показників зверху донизу по ієрархії. При цьому структурні підрозділи повинні перетворювати плани, що надходять, у плани своїх підрозділів.

Круговий метод (зустрічне планування).Він являє собою синтез вище зазначених методів. Круговий метод передбачає розробку планів у два етапи. На першому; етапі (зверху-вниз) виробляється поточне планування за основними цілями. На другому етапі (знизу-вгору) розробляється кінцевий план на основі деталізованих планів. При цьому, в плани включаються найбільш позитивні рішення. [2, c.72-73]

Побудова системи планування повинна відповідати цілій низці принципів, основними з яких є: цілеспрямованість, єдність і повнота, інтегрованість за змістом у часі, гнучкість, точність. Р. Акофф пізніше обґрунтував ще один принцип планування - принцип участі.

1) Принцип єдності полягає в тому, що планування повинно носити системний характер, тобто означає існування сукупності елементів планування їх взаємозвязок, наявність єдиного напряму їх розвитку, орієнтованого на загальні цілі. Елементами планування у будь-якій установі є окремі підрозділи, що входять до неї та окремі складові процесу планування. Плани і процеси планування, які є в їх основі, повинні бути інтегрованими з орієнтацією на цілі, тобто вони мають бути змістовно повязаними. Змістова орієнтація досягається відповідністю системи планування і орієнтаційної структури установи. Взаємозвязок між підрозділами здійснюється на основі координації на горизонтальному рівні, тобто на рівні функціональних підрозділів. Єдиний напрямок планової діяльності, загальні цілі всіх елементів установи стають можливими у рамках вертикальної єдності підрозділів та їх інтеграції.

2) Координація планової діяльності окремих функціональних підрозділів виражається в тому, що планування жодної частини організації не можна здійснювати ефективно, якщо воно не буде повязане з плановою діяльністю її окремих одиниць. Крім того, зміни в планах одного із підрозділів повинні бути відображенні і в планах інших підрозділів.

3) Інтеграція планової діяльності виражається в тому, що:

·кожна з підсистем планування діє, виходячи із загальної стратегії установи, окремий план - це частина плану більш високого підрозділу й установи в цілому;

· всі плани - це не просто сукупність, набір документів, а їх взаємоповязана та узгоджена система;

·узгодження планів може здійснюватися послідовно або паралельно (синхронно). Необхідність узгодженості планів усіх рівнів управління у всіх структурних підрозділах установи обумовлює послідовний характер узгодження.

4) Принцип участі тісно повязаний із принципом єдності і полягає в тому, що кожний працівник організації стає учасником планової діяльності, незалежно від посади і від виконуваних функцій. Тобто, в процесі планування повинні брати участь усі ті, кого і воно безпосередньо стосується. При цьому, кожний із учасників планування одержує більш глибоке розуміння цілей організації, він отримує більш повну і обєктивну інформацію про неї, про різні сторони її діяльності. Особиста участь працівників організації, в тому числі і рядових, призводить до того, що плани організації стають їх особистими планами. Застосування принципу участі сприяє тому, що працівники, займаючись плануванням, розвивають себе як особистість, у кожного із них зявляються нові мотиви до ефективної праці, а організація набуває додаткові ресурси для вирішення своїх майбутніх завдань. Планування, засноване на принципі участі, ще називають парсипативним, оскільки воно поєднує дві функції: оперативне керування і планування.

5) Принцип безперервності передбачає здійснення процесу планування в установі в рамках встановленого циклу і так, щоб розроблені плани безперервно змінювали один одного.

Процес планування повинен бути безперервним, виходячи з важливих передумов:

·невизначеності зовнішнього середовища та наявності непередбачених змін, що і роблять необхідним постійне коригування планів установи відносно змін зовнішніх умов і відповідне їх виправлення та уточнення;

·змінюються не лише фактичні передумови, але й уявлення організації про свої внутрішні цінності та можливості. Якщо організація не буде враховувати такі зміни, запланований та отриманий результат може виявитися нікому не потрібним.

6) Принцип гнучкості взаємоповязаний із принципом безперервності і полягає в тому, що план і процес планування може змінювати свою направленість у звязку з виникненням непередбачуваних ситуацій. Для здійснення принципу гнучкості плани повинні складатися так, щоб в них можна було вносити зміни, повязуючи їх із зміною внутрішніх та зовнішніх умов діяльності. Досягненню гнучкості планування сприяє розробка альтернативних планів. При формуванні системи планування варто досягати економічної ефективності і не допускати надлишку планування, що сковує ініціативу персоналу, знижує мотивацію працівників, а надмірні витрати не компенсуються результатами. [1, c.301-306]

1.2. Система планування та види планів

Система планування може розглядатися із двох точок зору. Якщо елементами системи вважаються субєкти планування (керівники і розробники планів) та процеси обробки інформації, то система планування виступає як цілеорієнтована множинна сукупність субєктів планування або цілеорієнтована множинна сукупність процесів планування, між якими існують специфічні взаємозвязки.

Процес планування складається із наступних етапів:

1. Визначення цілей планування. Вони стають вирішальними факторами при виборі форми і методів планування.

2. Аналіз проблеми. На цьому етапі визначається вихідна ситуація на момент складання плану і формується кінцева ситуація.

3. Пошук альтернатив. На цьому етапі серед можливих шляхів вирішення проблемної ситуації вибирається найкращий, та розробляються необхідні дії.

4. Прогнозування. На цьому етапі формується уява про розвиток ситуації, яка планується.

5. Оцінка. На цьому етапі проводяться оптимальні розрахунки для вибору найкращої альтернативи.

6. Прийняття планового рішення. Вибирається і оформляється єдине планове рішення. [3, c.122]

Будь-який план повинен бути складений з високим рівнем точності, тобто плани повинні бути конкретизовані і деталізовані, враховувати зовнішні і внутрішні умови діяльності установи. Для ефективного функціонування системи планування у будь-якій установі потрібно створити певні передумови: організаційні, інформаційні та кадрові. Організаційна структура установи має бути адекватною системі планування з тим, щоб органи управління й організаційні одиниці, які утворюють відповідно організаційну та планову піраміди, перекривали одна одну.

На практиці існує багато критеріїв класифікації планів організації. Найчастіше з них використовують такі:

1. за ступенем конкретизації виділяють завдання й орієнтири

Завдання – це плани, що мають чіткі, однозначні, конкретно визначені цілі, тому їх не можна тлумачити двозначно.

Орієнтири – це плани, що носять характер напрямку дій. Їх використання доцільне за умов невизначеності середовища, великої ймовірності непередбачуваних змін, які вимагають гнучкості управління. Вони визначають курс дій, але не прив’язують управління до жорстких конкретних цілей, тобто вони надають у певних межах свободу для маневру.

2. за критерієм обов’язковості планових завдань виокремлюють директивне та індикативне планування

Директивне планування — це процес прийняття рішень, які мають обов’язковий характер (силу закону) для об’єктів планування. Директивні плани мають адресний характер і відзначаються надмірною деталізацією. При директивному плануванні можна виділити такі стадії:

-розробка вищим плановим органом завдань;

-обговорення зустрічних планів, які пропонувалися нижчими
ланками;

-координація пропозицій і їх узагальнення керівництвом;

-складання директивного плану.

Після цього переходять до виконання плану, аналіз результатів якого є
одним з важливих вихідних пунктів складання проекту плану на новий
період.

Індикативне, або недирективне планування є антиподом директивного, тому що індикативний план не має обов’язкового для виконавця характеру. Це найпоширеніша в усьому світі форма державного планування макроекономічного розвитку. Завдання індикативного плану називаються індикаторами, тобто параметрами, що характеризують стан і напрями розвитку економіки, які розроблені органами державного управління під час формування соціально-економічної політики і визначення засобів державного впливу на господарські процеси з метою досягнення зазначених параметрів.

Основне завдання індикативного плану — не тільки дати кількісну оцінку цим показникам, а й забезпечити взаємоузгодженість і збалансованість усіх показників розвитку економіки. Тому важливою функцією індикативного плану є виявлення тих параметрів економіки, які можуть бути скориговані державою в разі, коли економічний розвиток здійснюватиметься не за сприятливим сценарієм.

На мікрорівні при складанні перспективних планів найчастіше використовують індикативне планування, а в поточних планах — директивне. Отже, в умовах ринкової економіки індикативне і директивне планування мають доповнювати одне одного і бути органічно зв’язаними між собою.[4, c.87]

3. за критерієм тривалості планового періоду розрізняють перспективне і поточне планування

Перспективне планування на підприємстві буває довгострокове (стратегічне) і середньострокове. Довгострокове планування охоплює період більше п’яти років, наприклад 10; 15; 20. Довгострокові плани мають враховувати зміни у зовнішньому середовищі організації та вчасно реагувати на них.

Середньострокове планування здійснюється на період від двох до п’яти років. На деяких підприємствах середньострокове планування поєднують з поточним. У цьому разі складають так званий перехідний п’ятирічний план, в якому перший рік деталізується до рівня поточного плану і є по суті короткотерміновим планом.

Поточне (короткострокове) планування полягає в розробці річних планів на всіх рівнях управління підприємством та з усіх напрямів його діяльності, а також планів на коротші періоди (квартал, місяць). Вони, як правило не мають змінюватися. Короткострокове планування підпорядковане досягненню певного результату відповідно до умов, що склалися, та веління часу. [5, c.179]

Така часова градація планів забезпечує найраціональніше вирішення довгострокових, середньострокових і поточних завдань розвитку економіки.

4. за критерієм змісту планових рішень виділяють: стратегічне, тактичне та оперативно-календарне планування

Стратегічне планування, як правило, орієнтується на довгострокову перспективу і визначає основні напрями розвитку організацій. У результаті такого планування ставляться перспективні цілі й розробляються засоби їх досягнення. Стратегічне планування може бути розділене на загальне укрупнене і програмне. Завдання першого – визначення цілей: планування росту на довгострокову перспективу, пристосування до структурних зрушень, отримання необхідного прибутку. Завдання другого – визначення конкретної структури виробництва на вибір ринків збуту тощо.

У тактичних планах відображаються заходи, спрямовані на розширення сфери діяльності і підвищення технічного рівня виконання поставлених завдань, зростання якості праці, якомога повніше використання науково-технічних досягнень. У результаті тактичного планування складається план економічного і соціального розвитку організації, що є комплексною програмою її діяльності на певний період.

Оперативно-календарне планування є завершальним етапом у плануванні діяльності установи. Основним його завданням є конкретизація показників тактичного плану з метою організації повсякденної планомірної і ритмічної роботи установи та її структурних підрозділів. [5, c.194]

Таким чином, якщо стратегічне планування розглядається як пошук нових можливостей діяльності організації, то тактичне планування — як процес створення передумов для реалізації цих нових можливостей, а оперативно-календарне — як процес їх реалізації.

5. за ступенем охоплення об’єктів планування розрізняють:

— загальний план діяльності установи і плани окремих її підрозділів;

— плани усіх видів діяльності чи цільові плани, що розробляються для якогось одного напряму роботи.

6. за черговістю в часі виокремлюють:

— упорядковане планування, за якого після завершення одного плану розробляють інший;

— перехідне планування, коли після закінчення певного запланованого строку план продовжується на наступний період;

— позачергове (евентуальне) планування, коли план розробляють за необхідності.[6, c.63]

Нині планування дедалі більше ґрунтується на науковому прогнозуванні, яке є не самостійним видом планування, а лише однією з чотирьох його стадій, яка передує складанню плану і охоплює довший період, ніж план.

1.3. Порядок планування діяльності Державної митної служби України

З метою удосконалення організації діяльності митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, забезпечення планомірності у їх роботі та чіткої взаємодії при вирішенні актуальних питань митної справи, налагодження дійового контролю за виконанням прийнятих рішень та впровадження системного та комплексного підходу до планування діяльності митної служби України наказом ДМСУ від 25.06.2007 №530 було затверджено Порядок планування діяльності митної служби України [7].

Згідно з цим Порядком розробляються:

- плани діяльності Держмитслужби;

- плани роботи департаментів, управлінь та самостійних відділів (секторів) Держмитслужби;

- плани діяльності митних органів;

- плани роботи структурних підрозділів митних органів ;

- тематичні плани роботи Держмитслужби, митних органів;

- спільні плани роботи Держмитслужби, її структурних підрозділів, митних органів з іншими органами державної влади, сторонніми організаціями та їх структурними підрозділами, у тому числі зарубіжних країн;

- індивідуальні плани роботи посадових осіб митної служби.

Плани діяльності Держмитслужби, митних органів, а також плани роботи структурних підрозділів Держмитслужби та митних органів складаються терміном на один рік і на квартал (уточнені плани).

Тематичні та спільні плани роботи Держмитслужби, митних органів складаються відповідно до вимог, визначених у актах вищих органів влади, дорученнях керівництва та наказах Держмитслужби, актах керівництва митного органу. Потреба в складанні індивідуального плану роботи посадових осіб митної служби визначається за рішенням керівництва Держмитслужби, митного органу, їх структурних підрозділів.

З метою визначення основних напрямів розвитку на середньо - та довгостроковий періоди складаються перспективні та стратегічні плани діяльності Держмитслужби, митних органів у формі програмного документа (програма, основні напрями розвитку, концептуальні засади і таке інше) з визначенням цілей, шляхів їх досягнення та джерел фінансування. Для забезпечення практичної реалізації визначених цілей при потребі або за визначенням керівництва Держмитслужби, митних органів складаються річні плани діяльності.

Уповноваженими підрозділами з питань планування є:

· у Держмитслужбі – Департамент організації діяльності Голови Служби та Управління досліджень та стратегічного розвитку;

· у митних органах – відділи, сектори організаційно-контрольної роботи;

· у спеціалізованих митних установах та організаціях – підрозділ, на який начальником спеціалізованої митної установи чи організації покладено виконання цих функцій.

Підрозділ Держмитслужби з питань стратегічного планування до 1 жовтня поточного року розробляє та забезпечує затвердження основних стратегічних цілей, напрямів і завдань діяльності митної служби на наступний рік, а також організацію ознайомлення з ними та опрацювання структурними підрозділами Держмитслужби з метою формування системи заходів з реалізації для включення до річного плану.

Структурні підрозділи Держмитслужби, спеціалізовані митні установи і організації:

- до 15 жовтня поточного року подають підрозділу Держмитслужби з питань стратегічного планування пропозиції щодо конкретних заходів з реалізації затверджених стратегічних цілей, напрямів і завдань діяльності митної служби на наступний рік з метою узгодження та формування системи дій щодо забезпечення втілення визначених завдань;

- до 25 жовтня поточного року подають вповноваженому підрозділу з питань поточного планування Держмитслужби пропозиції щодо заходів із забезпечення повного та якісного виконання державних завдань, покладених на митну службу України, у тому числі й такі, що не ввійшли до переліку стратегічних цілей, напрямів і завдань діяльності митної служби на наступний рік.

Уповноважений підрозділ з питань поточного планування Держмитслужби до 15 листопада поточного року розробляє проект річного плану діяльності Держмитслужби, погоджує його з головними виконавцями та до 25 листопада поточного року подає на розгляд колегії Держмитслужби.

Плани діяльності Держмитслужби на квартал, митного органу на квартал та рік складаються відповідним уповноваженим підрозділом з питань планування не пізніше як за 5 календарних днів до початку планованого періоду згідно з пропозиціями структурних підрозділів з урахуванням завдань, визначених чинними нормативно-правовими актами, дорученнями вищих органів влади, керівництва Держмитслужби та митного органу.

Пропозиції до плану діяльності Держмитслужби на квартал, митного органу на квартал та рік подаються їх структурними підрозділами відповідному вповноваженому підрозділу з питань планування не пізніше ніж за 20 робочих днів до початку періоду, на який складається план.

Плани роботи структурних підрозділів Держмитслужби, структурних підрозділів митних органів складаються цими структурними підрозділами не пізніше ніж за 3 дні до початку планованого періоду та затверджуються їх керівниками.

Заходи із забезпечення виконання основних завдань в планах діяльності Держмитслужби, митних органів мають містити заходи з таких видів діяльності:

- організаційна робота ;

- нормотворча робота ;

- міжнародне митне співробітництв о;

- фінансово-господарська діяльність;

- розвиток митної інфраструктури;

- контрольні заходи ;

- робота з особовим складом ;

- забезпечення відкритості та прозорості діяльності;

- методологічне забезпечення.

Відповідальним за підготовку планів діяльності Держмитслужби, митних органів є керівники вповноважених підрозділів з питань планування. Відповідальними за підготовку індивідуальних планів роботи посадових осіб митної служби є безпосередні керівники цих посадових осіб.

Уповноважений підрозділ з питань планування Держмитслужби до початку планованого періоду забезпечує надання затверджених планів діяльності Держмитслужби її структурним підрозділам, спеціалізованим митним установам і організаціям, митним органам.

Плани діяльності Держмитслужби, митних органів, у тому числі тематичні та спільні плани роботи, затверджуються відповідно керівником Держмитслужби, митного органу до початку періоду, на який вони складаються. У разі потреби в плани можуть уноситися зміни й доповнення, що затверджуються таким же чином, як і самі плани. Відповідальність за підготовку та забезпечення затвердження змін до затверджених планів несе структурний підрозділ – ініціатор внесення змін.

Структурні підрозділи, визначені головними виконавцями запланованих заходів, звітують щодо реалізації визначених планом дій керівництву Держмитслужби, митного органу, якщо таке встановлено системою контролю виконання заходу, а також подають не пізніше ніж через 3 дні після закінчення затвердженого планом строку завершення роботи належну інформацію до уповноваженого підрозділу з питань планування. За запитом цього підрозділу в разі необхідності повинні надаватися підтверджуючі виконання заходу документи. [7]

Підбиття підсумків діяльності структурних підрозділів Держмитслужби за півріччя та рік проводиться на нарадах цих підрозділів. Дати проведення митними органами підсумкових річних нарад, а також участь у їх роботі представників Держмитслужби попередньо погоджуються з Держмитслужбою. Оцінювання показників роботи митних органів України та визначення їх узагальненого рейтингу здійснюється відповідно методики, затвердженої наказом Держмитслужби від 28.10.06 № 1062.

РОЗДІЛ 2. ОПИС МИТНОГО ПОСТА «КЕРЧ» КРИМСЬКОЇ МИТНИЦІ: АНАЛІЗ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВИЯВЛЕННЯ ПРІОРИТЕТНОЇ ПРОБЛЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ

2.1. Загальна характеристика митного поста «Керч» Кримської митниці

Відповідно до проекту положення [8], митний пост “Керч” у своїй діяльності керується Конституцією України, Митним кодексом України та іншими законами України, актами Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, рішеннями колегії та наказами Державної митної служби України, а також наказами Кримської митниці, положенням про Кримську митницю, а також Положенням про митний пост «Керч» Кримської митниці.

Створення, реорганізація, ліквідація митного поста здійснюються Державною митною службою України за поданням Кримської митниці. Зоною діяльності митного поста є місто Керч та Ленінський район Автономної Республіки Крим. Місце розташування митного поста – місто Керч.

Технічне оснащення митного поста знаходиться на відповідному рівні. Службове приміщення оснащене системою відеоспостереження: старший оперативної зміни може спостерігати всю картину того, що відбувається не тільки в оглядовій залі, а й на оглядових площадках і причалах, що дозволяє вчасно реагувати на зміни оперативної обстановки. Супутниковий зв’язок допомагає в будь-який момент отримати необхідні оперативні данні з будь-якої митниці, з будь-якого пункту пропуску України.

Є і спеціальні засоби догляду. Інспектора поста для безконтактного догляду ручної поклажі й громадян використовують спеціальний прилад, який визначає наявність «контрабандного заліза» - метало детектор. За допомогою ультрафіолетового ліхтаря можна перевірити дійсність штампів на товаросупровідних документах транзитних вантажів та дійсність валюти, що перевозиться.

У оглядовій залі, оснащеній інформаційними стендами, проводиться робота з громадянами - митний контроль ручної поклажі та вантажу. На інформаційних стендах представлена вся необхідна інформація для пасажирів, які перетинають митний кордон, стосовно товарів та матеріальних цінностей, які потрібно декларувати. Не дивлячись на наявні засоби технічного контролю для догляду громадян, при виникненні підозр щодо громадянина проводиться особистий догляд. Це особлива форма контролю і проводиться він тільки з письмового дозволу начальника митниці у спеціальній кімнаті особистого догляду.

Зона, в якій дотримуються особливі режимні правила – це зона догляду автотранспорту, тут від інспектора окрім всього потребуються додаткові знання конструктивних особливостей автозасобів різного класу. Адже різні скриті порожнини можуть бути використані у якості тайників для провозу контрабанди. У розпорядженні інспекторів наявні спеціальні прилади для більш поглибленого догляду і контролю: для обстеження бензобаку – ендоскопи, а для труднодоступних місць – зйомні дзеркала. Усі ці процедури інспектор повинен провести швидко, чітко і професіонально грамотно.

На посадових осіб митного поста «Керч» Кримської митниці покладаються обов’язки із безпосереднього здійснення митної справи, контролю за додержанням усіма юридичними та фізичними особами законодавства України з питань митної справи.

Крім того одним з безпосередніх обов’язків працівників митного органу є ужиття заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів,
недопущення ввезення на територію України та випуску у вільний обіг неякісних товарів, товарів, що завдають шкоди навколишньому середовищу й не відповідають чинним в Україні стандартам і вимогам.

Посадові особи митного поста «Керч» повинні створювати сприятливі умови для прискорення товарообігу, збільшення обсягів пасажиропотоку через митний кордон України та захисту прав інтелектуальної власності юридичних та фізичних осіб у процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності, здійснення контролю за переміщенням валютних і культурних цінностей через митний кордон України.

Митний пост «Керч» відповідно до покладених на нього завдань здійснює в зоні своєї діяльності митний контроль та митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, контролює достовірність класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, визначення митної вартості та країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України. Митний пост «Керч» нараховує та стягує податки, збори й інші платежі, справляння яких відповідно до законодавства України покладено на митні органи. У встановленому порядку митний пост готує та надає відповідним підрозділам Кримської митниці інформацію з питань справляння податків і зборів.

Митний пост «Керч» регулярно інформує Кримську митницю про зовнішньоекономічні операції, здійснювані субєктами господарювання, розташованими в зоні його діяльності, а також про порушення процедури міжнародних автомобільних перевезень [8].

В процесі здійснення митного контролю використовуються технічні
та спеціальні засоби, що безпечні для життя й здоров’я людей, тварин і рослин та не завдають шкоди товарам і транспортним засобам. Забезпечує експлуатацію цих засобів відповідно до вимог технічної документації, а також їх збереження. Вживаються заходи для забезпечення справляння в повному обсязі податків, зборів в установленому законодавством порядку. Використовуються технологічні схеми митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів, що діють у місцях розташування підрозділів митного поста.

Щоденно Кримська митниця отримує від митного поста «Керч» оперативну інформацію про обстановку в зоні своєї діяльності. Митний пост у межах своєї компетенції вживає заходів для нормалізації оперативної обстановки в разі її ускладнення, готує та надає керівництву митниці пропозиції щодо вдосконалення законодавства України з питань митної справи.

Митний підрозділ взаємодіє в межах своєї компетенції з іншими органами державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, з підприємствами, на території яких знаходяться або можуть знаходитися товари та транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено законом на митні органи, тощо, здійснює усне опитування громадян і посадових осіб підприємств.

Також до обов’язків митного поста «Керч» відноситься перевірка системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. У межах повноважень, встановлених наказом митниці, перевіряє своєчасність і повноту нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Посадові особи митного поста здійснюють огляд територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари та транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, вживають заходівщодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України, здійснюють контроль за діяльністю складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, за виконанням зобов’язань, наданих при розміщенні товарів і транспортних засобів у відповідні митні режими.

2.2. Аналіз основних показників діяльності митного поста «Керч» Кримської митниці

Митний пост «Керч» розпочав діяльність у складі Кримської митниці з 01.10.08 у зв’язку з ліквідацією Керченської митниці відповідно наказу ДМСУ від 23.07.08 № 804 “Про ліквідацію митних органів”. [9] Місце дислокації – м. Керч. Штатна чисельність митного поста «Керч» - 70 одиниць. Загальна довжина державного кордону становить 309 кілометрів.

В зоні діяльності митного поста «Керч» станом на 01.02.09 акредитовано 183 суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, з них 78 здійснювали ЗЕД протягом IV кварталу 2008 року та січня 2009 року.

У зоні діяльності митного поста «Керч» Кримської митниці функціонують 6 пунктів пропуску. З яких для морського сполучення: «Керченський морський порт», «Керченський рибний порт», «Керченський морський порт „Комиш-Бурун», «Акваторія порту ВАТ “Суднобудівний завод Залів», для повітряного сполучення – «Аеропорт «Керч», для поромного сполучення – «Крим».

Через пункти пропуску у IV кварталі 2008 р та січні 2009 р. було пропущено транспортних засобів 30736 од., що на 6 % більш ніж у аналогічному періоді 2007 – 2008 р. р., та вантажів у кількості 1400,4 тис. т. Протягом звітного періоду було оформлено 134 транзитних ВМД, що на 89% більш ніж у 2007 – 2008 роках [10].

Основна номенклатура вантажів, яки переміщуються через митний кордон України у пунктах пропуску:

транзитні вантажі - вугілля, мазут, пічне паливо, окатиші, феросплави,

експортні вантажі – вугілля, кокс, пшениця, феросплави, глинозем,

імпортні вантажі – м’ясопродукти, сода каустична, черепиця.

Через митний кордон України було пропущено 125172 громадянина, що на 4% більш ніж у 2007 – 2008 роках. За звітний період митним постом «Керч» оформлено 964 ВМД, що на 26% вище показника аналогічного періоду 2007 - 2008 р. р. Збільшилася на 34% кількість суб’єктів, які здійснювали ЗЕД в зоні діяльності митного поста «Керч». Аналізуючи розподіл ВМД по режимам в звітному періоді слід відзначити, що збільшилася на 47% кількість імпортних ВМД (прокат, курячі чверті, риба морожена). Також збільшилася на 11 % кількість експортних ВМД (вугілля, кукурудза, феросплави, емальпосуд) [10].

Одним з пріоритетних напрямків діяльності у сфері митної служби є виконання планових показників надходжень до Держбюджету України.

За IV квартал 2008 р. та січень 2009 р. стягнуто платежів на суму 39 млн. 276,6 тис. грн., за аналогічний період 2007 – 2008 рр. – 4 млн. 797,9 тис. грн.

За IV квартал 2008 р. та січень 2009 р.сектором контролю митної вартості на м/п «Керч» прийнято 297 рішень про визначення митної вартості, зних у 127 випадках було здійснено коригування митної вартості, що складаєблизько 42 % від загальної кількості рішень. Загальне збільшення митної вартості склало 13014,9 тис. грн., додатково стягнуті 4070,8 тис. грн. платежів, що на 3923,6 тис. грн. більше, ніж за аналогічний період.

За аналогічний період 2007 -2008 рр. сектором контролю митної вартості та номенклатури Керченської митниці було прийнято 248 рішення про визначення митної вартості, зних у 84 випадках було здійснено коригування митної вартості, що складалоблизько 34 % від загальної кількості рішень. Загальне збільшення митної вартості у IV кварталі 2007 р. та січень 2008 р. складало 2570,6 тис. грн., та було додатково стягнуто 147,2 тис. грн. платежів [10].

У зоні діяльності митного поста «Керч» систематично працюють підприємства, які забезпечують основні платежі від імпорту товарів: ВАТ «Суднобудівний завод «Залів», Керченське УВП УТОС «КРИМ-ПАК», ВАТ «Південна мануфактура «Пролив», які імпортують сировину та товари промислової групи для виробничих потреб (жерсть, риба морожена, суднові матеріали, комплектуючі та обладнання).

За інформацією, наданою цими підприємствами, про планування імпортних поставок по укладеним угодам на 2009р., очікується отримання технічного обладнання для виробничих потужностей ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» (машина-сталевоз, кран магнітної траверси, станки для згинання труб та інше) та зварювального дроту та прокату для будівництва суден. Керченське УВП УТОС «КРИМ-ПАК» не має можливості працювати у 2009 році на повну потужність у зв’язку з браком обігових коштів –підприємству не відшкодовано ПДВ на суму більше як 8 млн.грн ВАТ «Південна мануфактура «Пролив» вийшло на проектну потужність і планує отримувати стабільні поставки риби мороженої на протязі 2009р. у обсягах на рівні 2008 р.

Оформлення стабільної номенклатури товарів підприємствами зони діяльності митного поста «Керч» забезпечить у середньому 2,3 млн. грн. платежів в місяць, що складає 27,6 млн. платежів на 2009рік.

З липня 2008 року основну питому вагу митних платежів у окремі місяці складають платежі від імпорту чвертей курячих морожених ТОВ «Союзконтракт-Регіон». На 2009 рік очікується оформлення морожених курячих четвертей зі сплатою платежів на суму 25,0 млн.грн.

Беручи до уваги поступове зменшення питомої ваги платежів від оформлення товарів за листами про погодження митного оформлення з інших митниць, на 2009 р. можливо очікувати не більше 20% від загального обігу, що складає 13,1 млн.грн.

Таким чином, у 2009р. на митному посту «Керч» очікується забезпечити надходження до Держбюджету близько 65,7 млн.грн платежів, з них 38,1 млн.грн – за рахунок збільшення обємів оподаткованого імпорту [10].

2.3. Аналіз організаційної структури митного поста «Керч» Кримської митниці

Відповідно до Наказу Державної митної служби України від 23.07.08 № 804 «Про ліквідацію Керченської митниці та створення митного поста «Керч» Кримської митниці» [9] структура Кримської митниці перетерпіла деяких змін. З метою забезпечення раціонального використання кадрового потенціалу та матеріально-фінансових ресурсів Державною митною службою України створено митний пост «Керч». Це нововведення затверджено наказом Держмитслужби від 23.09.08 №1034 «Про створення митного поста та внесення змін до деяких наказів Держмитслужби» [11]. Відповідно до наказу, митний пост “Керч” створено в зоні діяльності Кримської митниці. Дані зміни набрали чинності з 1 жовтня 2008 року. Також, згідно з цим наказом було внесено певні зміни до наказу Держмитслужби від 26.04.06 №335 «Про затвердження Класифікатора митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій» [12] в частині визначення зони діяльності Кримської митниці та кодів підрозділів митного оформлення. Відтепер до зони діяльності Кримської митниці входять також Ленінський район та місто Керч. Для митного посту Керч Кримської митниці встановлено код 60010 00 00. Отже, підпункт 6 Класифікатора митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій доповнено рядками: М/п Керч 60010 00 00; Відділ митного оформлення N 1 60010 00 16; Відділ митного оформлення N 2 60010 00 17; Відділ митного оформлення N 3 60010 00 18; П/п Керченський морський порт Комиш-Бурун 60010 10 00 (15); П/п Керченський рибний порт 60010 11 00 (15); П/п Керченський морський порт 60010 12 00 (15); П/п Акваторія ВАТ Суднобудівний завод Залив 60010 13 00 (15); П/п Керч-аеропорт 60010 14 00 (13); П/п Крим (поромний) 60010 15 00 (16). [13]

Таким чином на сьогоденній митній карті України відтепер можна побачити таку структуру Кримської митниці:

Кримська митниця

м. Сімферополь, вул. Мальченко, 22, т. 276558

Митні пости „Євпаторія”

„Керч”

„Красноперекопськ”

„Сімферополь аеропорт”

„Феодосія”

„Ялта”

Відповідно до проекту положення [8], митний пост “Керч” є структурним підрозділом Кримської митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль і митне оформлення товарів та транспортних засобів, справляння податків і зборів, виконує інші завдання, передбачені законодавством України з питань митної справи. Структура і штатний розпис митного поста формується у межах загальної штатної чисельності й фонду заробітної плати митниці. Положення про структурні підрозділи митного поста затверджуються наказами Кримської митниці. Митний пост підпорядковується начальнику митниці, його заступникам відповідно до напрямків роботи та заступнику начальника митниці – начальнику митного посту Керч.

Митний пост «Керч» Кримської митниці складається з трьох підрозділів: відділи митного оформлення №1, №2, №3 [Додаток А]. У відділах митного оформлення працюють головні, ведучі, старші інспектори та інспектори.

Штатна чисельність відділу митного оформлення №1 складає 26 одиниць, фактично працює - 23 посадові особи. Відділ розташований безпосередньо у пункті пропуску «Крим-Пором», розташованому за адресою: м. Керч, с. Жуковка, пункт пропуску працює цілодобово: 4 зміни по 5 чоловік.

Штатна чисельність відділу митного оформлення № 2 складає 26 одиниць, фактично працює - 24 посадові особи. Відділ постійно розташований в пункті пропуску «Керченський морський порт», що знаходиться на відстані 1 км. від адміністративного будинку Керченської митниці та від 5 до 20 км. від інших морських пунктів пропуску. Для здійснення митних процедур співробітники відділу виїжджають до інших пунктів пропуску зони діяльності відділу. Зонами діяльності відділу є морські та повітряний пункти пропуску: Керченський морський порт, Керченський рибний порт, Пункт пропуску акваторія ВАТ „Судно будівельний завод „Залів”, Керченський морський порт „Комиш - Бурун”, „Аеропорт Керч”.

Відділ митного оформлення №3 розташований за адресою: м. Керч, вул. Фурманова 9, налічує 8 осіб, з них 3 головних інспекторів, 2 ведучих інспекторів, 1 старший інспектор. Митне оформлення зовнішньоекономічних вантажів суб’єктів ЗЕД здійснюється співробітниками відділу за змінним графіком. Митний контроль та митне оформлення товарів й транспортних засобів здійснюється за принципом „єдиного офісу”, за участю представників державних контрольних органів: санітарно-епідеміологічного, прикордонного, ветеринарного, фітосанітарного та екологічного контролю.

До основних завдань відділів митного оформлення відносяться:

1) здійснення митних процедур щодо товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

2) здійснення контролю за виконанням зобов’язань, наданих при розміщенні товарів і транспортних засобів у відповідні митні режими;

3) підготовка та подання керівництву митного органу пропозицій щодо вдосконалення законодавства України з питань митної справи;

4) взаємодія в межах своєї компетенції з іншими органами державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, з підприємствами, на території яких знаходяться або можуть знаходитися товари та транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено законом на митні органи [14].

Відділи митного оформлення відповідно до покладених на них завдань виконують такі функції:

1) здійснюють митний контроль та огляд товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності (крім товарів, що переміщуються транзитом через пункти пропуску зони діяльності митного поста Керч Кримської митниці). Під час проведення митного контролю визначає форми та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

2) здійснюють облік товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

3) здійснюють усне опитування громадян і посадових осіб підприємств.

4) у разі необхідності перевірки правильності класифікації та/або визначення митної вартості та/або країни походження товарів формують та направляють запит до підрозділу, до компетенції якого віднесено або контроль за виконанням вимог Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності при класифікації товарів та інших предметів для цілей митного оформлення, або контроль за правильністю визначення митної вартості, або перевірку правильності визначення країни походження товарів.

5) готують та подають керівництву митниці, митного поста пропозиції щодо вдосконалення законодавства України з питань митної справи [14].

Керівництво митним постом «Керч» Кримської митниці здійснює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом Державної митної служби України. Начальник митного поста має заступників. Повноваження заступників визначаються начальником Кримської митниці.

2.4. Основні проблеми менеджменту на митному пості «Керч» Кримської митниці та оцінка їх впливу на результати діяльності

Як вже зазначалося раніше, у зоні діяльності митного поста «Керч» Кримської митниці функціонують 6 пунктів пропуску, акредитовано 183 суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності. Це занадто великий спектр роботи для працівників митного органу, особливо цей факт став відчутним у зв’язку з ліквідацією Керченської митниці та створенням митного поста «Керч». На даний момент штатна чисельність митного поста «Керч» складає 70 одиниць, з яких 8 осіб перебувають у декретній відпустці, тобто фактично працюють 62 посадові особи.

Митний контроль та митне оформлення товарів, транспортних засобів та громадян, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється співробітниками відділу митного оформлення №1 - у пункті пропуску «Крим» та відділу митного оформлення №2 - у 4 морських та повітряному пунктах пропуску. Митний контроль та митне оформлення здійснюється цілодобово черговими змінами по 3-5 інспекторів.

Штатна чисельність відділу митного оформлення №1 складає 26 одиниць, з яких фактично працює - 23 посадові особи. Відділ розташований безпосередньо у пункті пропуску «Крим-Пором». У березні почалося морське пасажирське сполучення «Керч – порт Кавказ (РФ)», ведуться переговори щодо відкриття морського пасажирського сполучення «Керч – Туапсе (РФ)», «Керч – Анапа (РФ)». Переміщення пасажирів на лінії «Керч – порт Кавказ (РФ)» буде здійснюватись з використанням катамарану на 154 пасажира. Планується здійснення до 6 рейсів за добу, у літній період кількість рейсів буде збільшена, що, у свою чергу, ще більш ускладнює і без того напружений графік роботи працівників відділу. [10]

Штатна чисельність відділу митного оформлення № 2 складає 26 одиниць, з яких фактично працює - 24 посадові особи. Відділ постійно розташований в пункті пропуску «Керченський морський порт», що знаходиться на відстані 1 км від адміністративного будинку Керченської митниці та від 5 до 20 км. від інших морських пунктів пропуску. Тому для здійснення митних процедур співробітники відділу виїжджають до інших пунктів пропуску зони діяльності відділу. Цей факт значно ускладнює роботу працівників відділу, а також робить довшим виконання їх безпосередніх обов’язків з контролю та оформлення товарів і вантажів. Крім того до сфери діяльності відділу віднесені 4 морських та повітряний пункти пропуску, тому п’яти інспекторів у цілодобових чергових змінах є явно замало для таких обсягів роботи.

Розпорядженням КМУ від 03.12.08 № 1503 – Р [15] на території державного підприємства Керченський морський торговельний порт відкритий пункт пропуску через державний кордон для міжнародного морського вантажного, пасажирського та поромного (залізнично-поромного) сполучення з постійним і цілодобовим режимом функціонування. За інформацією керівництва ДП Керченський морський торговельний порт у третьому кварталі 2009 р. планується початок роботи поромного сполучення «Керч – Поті (Батумі)», планується здійснювати до 150 суднозаходів на рік з переміщенням до 1,05 млн. т вантажів.

Найближчим часом у зоні діяльності митного поста «Керч» планується будівництво сучасного заводу по виробництву цементу. На теперішній час укладено ряд угод на будівництво першої черги технологічної лінії з перспективою введення її в експлуатацію протягом 2-х років. Повне завершення будівництва очікується завершити за 4 роки. Контракти на будівництво передбачають ввезення з країн Європи високотехнологічного обладнання вартістю 89 млн. євро, переважна частина якого буде надходити морським транспортом через пункт пропуску «Керченський морський порт «Комиш – Бурун».

На території пункту пропуску «Керченський морський порт «Комиш – Бурун» розпочинаються роботи по будівництву розвантажувально-навантажувального комплексу (до 100 тис. т. вантажів одночасного зберігання) та будівництво митного ліцензійного складу.

Планується забезпечити переміщення вантажів через пункт пропуску «Крим» на залізничному комплексі до 7000 т. на добу, у планах відкриття другої черги комплексу, що надасть можливість одночасного опрацювання двох поромів. На стадії завершення знаходяться проектні роботи по будівництву ТОВ «Антельфтермінал» терміналу по перевантаженню нафтопродуктів і ароматичних вуглеводнів з місцеположенням у пункті пропуску «Порт-Крим» з планованим річним обємом обробки вантажу на рівні 1,5 млн. тонн. Орієнтовна номенклатура товарів: світлі нафтопродукти (бензин всіх марок, дизельне паливо), ароматичні вуглеводні (бензол, стирол, етиленгліколь і т.д.), спирти (метанол, ізопрополовий, ізобутиловий). [10]

ВАТ «Суднобудівний завод «Залів», який є одним з суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, акредитованих митним постом «Керч» Кримської митниці, укладено перспективні угоди з іноземними компаніями на будівництво не тільки корпусних конструкцій, а і по устаткуванню корпусів судовим обладнанням з максимальною готовністю судна до здачі замовнику. У найближчий час планується введення у дію нафтотерміналу для переміщення через митний кордон України нафтопродуктів у режимі «експорт», «транзит». Загальний об’єм нафтопродуктів, що може зберігатися у терміналі - 3000 т одночасного зберігання.

У даний час проводиться погодження проекту постанови Кабінету міністрів України «Про надання акваторії у користування державному підприємству «Керченський морський рибний порт». У разі підписання даної постанови значно зросте кількість митного оформлення суден закордонного плавання та вантажів, що переміщуються на цих суднах. Так згідно інформації начальника ДП «Керченський морський рибний порт» протягом 2008 р. в акваторії району D якірної стоянки № 471 було оброблено 6776 тис. т вантажів та 1400 морських та річкових суден. На даний час митне оформлення суден та вантажів в акваторії району D якірної стоянки № 471 не здійснюється.

Протягом 2009 року у пункті пропуску «Керченський рибний порт» планується будівництво газового терміналу з метою здійснення переміщення через митний кордон України зрідженого газу у режимі «транзит». [10]

Таким чином, у напрямку динаміки обсягів здійснення митних процедур, пов’язаних з економічним розвитком регіону перед митним постом «Керч» відкривається перспектива великої кількості роботи, що, у свою чергу, сприяє суттєвому навантаженню на посадових осіб митного органу.

Не дивлячись на такі обсяги роботи та відносно малу штатну чисельність працівників митного поста «Керч», випадків затримання митного оформлення транспортних засобів та їх простою з вини співробітників митного поста «Керч» не зафіксовано. Скарг від суб’єктів господарювання та керівників підприємств до керівництва митного поста «Керч» не надходило.

Тим не менш за наявною інформацією керівники підприємств та пунктів пропуску направляли листи до Ради міністрів АРК про існуючі складнощі при вирішення питань, пов’язаних з виконанням митних процедур та формальностей у Кримській митниці, що призводить до значних витрат часу та коштів. Також зверталася увага на недостатню чисельність співробітників митного поста, що здійснюють митні процедури у пунктах пропуску. Отже, можна сподіватися, що зваживши на усі ці скарги від суб’єктів ЗЕД та розуміючи об’єктивну необхідність існування на території міста Керч та Ленінського району АР Крим самостійної установи, керівництво Державної митної служби України прийме рішення про створення Керченської митниці.

Крім того, посадові особи митного органу під час проведення опитування та анкетування [Додаток Б] визначали такі важливі проблеми у роботі митного поста «Керч», як недостатній кваліфікаційної підготовки працівників митного органу, організація та оплата праці, удосконалення системи мотивації персоналу, покращення процесу планування та контролю за виконанням планових показників.

Основна проблема в процесі планування, на думку респондентів, полягає у вимозі до суворої відповідності діяльності митного органу запланованим попередньо показникам. А це не завжди виявляється можливим, особливо в умовах сьогоденної економічної кризи.

Орієнтовна структура плану митного органу, як зазначали у своїх відповідях респонденти, повинна включати: внутрішню та зовнішню конюнктуру, яка склалася на початок планового періоду (динаміка експортно-імпортних операцій, здійснення яких очікується від акредитованих суб’єктів ЗЕД); основні напрями, тенденції та прогноз розвитку економіки (макроекономічні показники, інвестиції та зовнішньоекономічна діяльність тощо).

Загальна схема організації розробки планів на рівні країни та регіонів охоплює: характеристику економічної конюнктури (стан економіки, ринків, дієвість державного регулювання економіки; виконання бюджету); розрахунки макроекономічних показників з метою орієнтування товаровиробників та інформування всіх ланок виконавчої влади про збалансованість фінансових ресурсів з мінімально необхідними суспільству обсягами виробництва найважливіших видів продукції, а також визначення можливих обсягів експорту й імпорту; інформування регіональних органів, міністерств і відомств про державні потреби в тих чи інших видах ресурсів, робіт і послуг, а також визначення економічних і правових підойм для стимулювання виробництва; підготовку міністерствами й відомствами, регіонами й підприємствами проектів планів; формування на основі цих проектів індикативного плану діяльності Державної митної служби України.

Розробка економічних прогнозів і планів повинна здійснюватися на базі ретроспективного аналізу економічної конюнктури, науково-технічного потенціалу, обсягів експорту-імпорту та становища зовнішньоекономічної діяльності у цілому. Прогнози та плани соціально-економічного розвитку держави повинні базуватися на системі економічних, науково-технічних, зовнішньоекономічних, галузевих і регіональних прогнозів і планів, а також на намірах інституціональних одиниць з урахуванням укладених державних контрактів. [16, c.225]

Економічні прогнози й плани мають бути основною базою для формування державного бюджету, здійснення грошово-кредитної політики та інших економічних дій на основі єдиної методології та організації роботи всіх рівнів управління.

На жаль, на сьогодні система планування діяльності митних органів в Україні не є досконалою і потребує певних удосконалень та поліпшень. Не став виключенням у цьому питанні також і митний пост «Керч» Кримської митниці.

Таким чином, як бачимо, проблеми менеджменту на митному пості «Керч» є і вони потребують вирішення.

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМАТИКА ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНОГО ПОСТА «КЕРЧ»

3.1. Проблеми планування діяльності митного поста в умовах сучасної економічної кризи

В умовах світової економічної кризи, яка виникла восени 2008 року, митний пост «Керч» опинився в складних умовах нестабільного економічного та соціально-політичного середовища, в якому неможливо обійтись без ефективної та адаптивної до зовнішніх умов системи планування. В умовах невизначеності зовнішнього середовища митний пост «Керч» не може повністю контролювати виконання планових показників щодо забезпечення надходження митних платежів та зборів до Державного бюджету України, тому керівництво митного поста вимушене постійно пристосовуватися до зовнішньоекономічного середовища (вимог уряду, зовнішньоекономічної політики держави) та враховувати непередбачувані зміни у діяльності суб’єктів ЗЕД, які також планують свою роботу на основі неповної інформації, тобто в умовах відносної невизначеності ринкового середовища. Таке значне підвищення рівня невизначеності, яка породжується нестабільністю, підвищує роль планування в організації діяльності та управлінні митним постом «Керч».

Загальноекономічні принципи планування діяльності митних органів визначені в Наказі Державної митної служби України №530 від 25.06.07 «Про затвердження Порядку планування діяльності митної служби України». [7] Проаналізувавши систему планування, запропоновану для митних органів України згідно із цим Порядком, стає зрозумілим, що така система планування не пристосована до мінливих умов зовнішнього середовища та не забезпечує своєчасну реакцію на зміни зовнішньоекономічного середовища і ситуацій, що складаються у світовій економіці. Про це свідчить сьогоденна кризова ситуація, яку можна було передбачити заздалегідь при плануванні очікуваних показників надходження податків і зборів до Держбюджету України по митному посту «Керч», коли методи коригування на основі оцінки невизначеності були б включені до методики планування. Для виправлення цієї ситуації потрібно відповідним чином удосконалювати існуючу систему планування діяльності митного поста «Керч» та Державної митної служби України в цілому. До важливих напрямків покращення системи планування в сучасних зовнішньоекономічних умовах насамперед потрібно віднести: удосконалення інформаційного забезпечення, методології, системи планів, підвищення кваліфікаційного рівня посадових осіб митного поста, застосування комп’ютерної техніки, впровадження ефективних елементів контролінгу. На зміну традиційному перспективному плануванню має прийти стратегічне, зорієнтоване на довгострокову перспективу, яке визначає основні напрями планування діяльності митного поста «Керч» та Державної митної служби України взагалі.

Можливості планування в умовах світової економічної кризи обмежені рядом об’єктивних і суб’єктивних причин. Керівництво митного поста «Керч» не володіє достатніми (повними) даними про теперішнє та майбутнє і не в змозі передбачити всі зміни, які можуть відбутися в зовнішньоекономічному середовищі. Проте повністю усунути невизначеність неможливо, а значить і цілком спланувати свою діяльність також. Контроль над плануванням діяльності митного поста може здійснюватись декількома засобами: контроль за проведенням суб’єктами ЗЕД експортно-імпортних операцій, перевірка правильності визначення ними митної вартості, контроль за дотриманням ними вимог законодавства щодо митного контролю та митного оформлення [17].

Таким чином, керівництву митного поста «Керч» необхідно точно планувати свою діяльність, згідно вибраних цілей і прогнозувати її результати в контексті конкретної ринкової ситуації. Приймаючи обґрунтовані і систематизовані планові рішення керівництво знижує ризик прийняття неправильного рішення через помилкову та неперевірену інформацію про можливості діяльності акредитованих підприємств та інших суб’єктів ЗЕД та про зовнішньоекономічну ситуацію.

Вирішення проблем планування діяльності митного поста «Керч», що діє в умовах світової економічної кризи, лежить в побудові адаптивної системи планування. Таке планування дозволяє керівництву митного поста моделювати чисельні можливі плани не тільки для того, щоб вибрати з них найбільш прийнятні, але і щоб мати в своєму розпорядженні запасні рішення, забезпечуючи швидку і раціональну реакцію у випадку, коли непередбачувані події не дозволять дотримуватися прийнятого рішення. [17] Головним результатом такого планування є визначення цілей, стратегій і програм, які дозволять керівництву митного поста «Керч» найуспішніше зустріти невизначене майбутнє і виконати планові показники щодо поповнення Державного бюджету України у повному обсязі.

Основне завдання планування діяльності митного поста «Керч» – це необхідність економічно обґрунтовано забезпечити якісні та кількісні параметри бюджетних завдань і перспективних програм соціально-економічного розвитку країни, виходячи із розробленої і прийнятої у законодавчому порядку соціально-економічної доктрини. Виконується дане завдання як у розрахунку на один фінансовий рік (поточне планування діяльності митного поста), так і на більш тривалу перспективу (прогнозування діяльності митного поста).

При плануванні діяльності митного поста «Керч» реалізуються не тільки фіскальні завдання, але і закладаються основи оптимізації тактики і стратегії діяльності митного органу в галузі регулювання і контролю.

Планування базується на оцінці ефективності діяльності митного поста в цілому з позиції виконання ним фіскальних завдань і впливу на економіку регіону, а також на аналізі причин розходжень між плановими і фактичними сумами надходжень митних платежів та зборів до Державного бюджету. [18, c.67-71]

Поряд з багатьма розробками у цій сфері, постає нагальна потреба у визначенні тих основних чинників як об’єктивних, так і суб’єктивних, які мають вплив (прямий чи опосередкований) на процес планування надходжень від митного поста «Керч» до Державного бюджету України.

Обчислення бази планування та прогнозування надходжень від митного поста «Керч» до Державного бюджету здійснюється на підставі:

• основних напрямків економічного і соціального розвитку території, що входить до зони діяльності митного поста «Керч», тобто м. Керч та Ленінського району АР Крим;

• облікових даних про кількість суб’єктів ЗЕД, що здійснюють експортно-імпортні операції в зоні діяльності митного поста, суми нарахованих митних платежів та зборів з урахуванням пільг і преференцій;

• діючих ставок справляння митних зборів та інших обов’язкових платежів при митному оформленні та контролі;

• нових законодавчих актів, що вводяться в плановому періоді;

• прогнозних розрахунків діяльності окремих підприємств, акредитованих у зоні діяльності митного поста «Керч», які мають визначальне значення в надходженнях;

• даних про надходження за звітний період та очікуваних до кінця періоду, про залишки заборгованості у перерахуванні митних платежів і зборів та переплати.

Що стосується окремих податків та зборів, то відмітимо наступне. При розрахунку суми податку на додану вартість використовують прогнозні макроекономічні показники Міністерства економіки, управління економіки держадміністрації АР Крим, окремих платників податків і розрахунки за іншими митними платежами до бюджету.

Розрахунок надходжень податку на додану вартість здійснюється з урахуванням наступних чинників:

1. Очікування надходження базового року.

2. Очікування надходження із врахуванням впливу зростання недоїмки і переплат.

3. Впливу за рахунок зміни контингенту суб’єктів ЗЕД:

• нараховані суми податку по суб’єктах ЗЕД, що припинили свою роботу в зоні діяльності митного поста «Керч»;

• нараховані суми податку по суб’єктах ЗЕД, що розпочали здійснення експортно-імпортних операцій в зоні діяльності митного поста «Керч».

4. Впливу змін у законодавстві:

• за рахунок запровадження пільг або преференцій щодо певних країн (зона вільної торгівлі із країнами СНД);

• за рахунок зменшення чи збільшення показників, які створюють основу для нарахування податку на додану вартість (митна вартість, ввізне та вивізне мито, акцизний збір, антидемпінгове та спеціальне мито, митний збір за митне оформлення поза робочим часом або поза зоною розташування митного органу).

Розглянемо причини виникнення ризику планування надходжень по ПДВ. Їх можна поділити на об’єктивні та суб’єктивні. [19, c.192-194] До об’єктивних причин, що призводять до значного ступеня ризику планування ПДВ, належать:

• значні коливання попиту з боку світового ринку на український експорт;

• нестабільність і мала потужність внутрішнього ринку;

• зміни податкової бази внаслідок надання пільг з ПДВ в зоні діяльності митного поста «Керч», тобто у м. Керч та Ленінському районі (вільні економічні зони і території пріоритетного розвитку);

• нестабільність цін світового ринку енергоносіїв;

• тінізація економіки та розповсюдженість схем ухилення від сплати ПДВ, одержання незаконного відшкодування з бюджету.

До суб’єктивних причин невідповідності планових і фактичних показників

належать такі:

• недосконалість наявних методів прогнозування ПДВ;

• завищення планових показників ПДВ під час затвердження бюджету у Верховній Раді України;

• відсутність в наявних прогнозах урахування впливу темпів інфляції на очікувану величину надходжень ПДВ до бюджету тощо.

При плануванні цього податку необхідно враховувати думки щодо зменшення його ставки, які обумовлені наступними чинниками:

– цей податок – єдиний непрямий податок у основній групі;

– він є ненадійним податком, особливо в кризові часи;

– його використання супроводжується відомими зловживаннями (контрабанда імпорту та фіктивний експорт).

– відволікається з обігу оборотний капітал підприємств-експортерів.

Планування надходжень акцизного збору від митного поста «Керч» до Державного бюджету України здійснюється на основі Декрету КМУ від 26.12.92р. № 18-92 “Про акцизний збір” (зі змінами і доповненнями) та інших нормативно-правових актів. Частка акцизів у доходах зведеного бюджету коливається у межах від 5,5 до 9,0 відсотка. Водночас, порівняно з іншими країнами, надходження є значно меншими, що опосередковано свідчить про наявність широкого тіньового сектора, слабкого митного контролю, а також є наслідком застосування низьких податкових ставок. Так, на кінець 90-х рр. у країнах ЄС надходження від акцизного збору становили в середньому 3,5% ВВП, зокрема, у Польщі – 4,5%, Угорщині – 4,0%, Латвії – 3,8%, тоді як в Україні – від 1,3 до 1,9% [18, c.68]. У зоні діяльності митного поста «Керч» головний ресурс зростання надходжень до бюджету полягає у зменшенні обсягів тіньового виробництва підакцизних товарів, насамперед лікеро-горілчаних (Багеровський коньячний завод) виробів. Так, за незалежними експертними оцінками, частка тіньового сектора у випуску цієї продукції коливається у межах 30–40%.

При проведенні розрахунків по акцизному збору необхідно враховувати вплив наступних чинників:

• наявність пільг згідно з чинним законодавством;

• збільшення (зменшення) кількості експортно-імпортних операцій по переміщенню в зоні діяльності митного поста «Керч» підакцизної продукції,;

• підвищення (зниження) ставок;

• закінчення дії або введення у дію пільгових та преференційних ставок.

Необхідність прогнозування надходжень від зовнішньоекономічної діяльності обумовлена наступними обставинами. Надходження від зовнішньоекономічної діяльності становлять значну частку в структурі доходної частини державного бюджету [Додаток В]. В Україні цей показник за шістнадцять років розвитку зріс у десять разів: 2% – у 1992 р., 10% –у 1996 р., 15,2% – у 2000 р., у 20% – у 2004 р. та 20,4% – у 2008 р.

Для порівняння: у Великобританії митниці дають у державну скарбницю до 40% усіх доходів, у Німеччині та Франції – до 30% [18, c.70-71].

Планування надходжень від зовнішньоекономічної діяльності здійснюється під дією різних чинників. До першої групи чинників, що суттєво впливають на обсяг надходжень від зовнішньоекономічної діяльності, належать зміна нормативно-правової бази України та законодавства країн-контрагентів, залучення України до системи міжнародних дорожніх перевезень, а також зміна митних правил України.

До другої групи чинників належать: зміна кон’юнктури ринку, зростання (зниження) темпів виробництва в окремих галузях економіки, структурні зміни в економіці, що фактично неможливо передбачити.

До третьої групи чинників належать кількісні чинники, а саме: інфляційні процеси в економіці країни, зміна планових макроекономічних показників (зокрема, курсу гривні до долара США та євро). [17]

Планування сум податкових надходжень до державного бюджету здійснюється наступним чином:

1. Аналізується загальна тенденція надходження податків до Державного бюджету й обсяги експорту та імпорту товарів, що оподатковуються визначеним видом податку протягом останніх трьох років на митному пості «Керч».

2. Розраховується річне середнє значення наявного на митному пості «Керч» податкового навантаження на одиницю імпорту визначеної групи товарів (окремо за кожен із трьох останніх років).

3. З метою визначення податкового навантаження за кожним видом податку, яке братиметься для прогнозних розрахунків, аналізуються причини зменшення (збільшення) упродовж трьох років середньорічного значення наявного на митному пості «Керч» податкового навантаження.

4. З урахуванням законодавства, що діятиме у період, за який здійснюється планування, визначається податкове навантаження у розрізі видів податків.

5. У розрізі видів податків розраховується запланована загальна сума надходжень до Державного бюджету. [19, c.302]

Одним з основних недоліків існуючої системи планування діяльності митного поста «Керч» є відсутність комплексного аналізу і прогнозування надходжень митних платежів та зборів до Державного бюджету України. Передусім, для формування короткострокових й довгострокових надходжень митних платежів та зборів від митного поста «Керч» необхідно забезпечити аналіз динаміки експортно-імпортних операцій на основі планів і прогнозів діяльності суб’єктів ЗЕД, акредитованих у зоні діяльності митного поста (м. Керч та Ленінський район), обліку темпів інфляції в державі та АР Крим зокрема, очікуваної динаміки бартерних операцій і товарообігу тощо. Необхідно оцінювати вплив одних платежів та зборів на інші (наприклад, збільшення ставки ввізного мита призводить до збільшення основи нарахування для обчислення податку на додану вартість). Вводити нові платежі та збори необхідно на основі принципів комплексної оцінки загального фіскального ефекту з урахуванням соціально-економічних факторів розвитку економіки в зоні діяльності митного поста «Керч». Крім того, важливим є визначення впливу обкладення митними платежами та зборами суб’єктів ЗЕД на динаміку здійснення ними експортно-імпортних операцій в зоні діяльності митного поста «Керч» і на цій основі розробляти фундаментальні принципи вдосконалення системи планування діяльності митного поста.

3.2. Розробка заходів щодо вдосконалення системи планування на митному пості «Керч»

Сприяючи зовнішній торгівлі, митні органи спрощують і прискорюють процедури на кордоні і при оформленні переміщуваних товарів. При цьому товарообіг України щорічно|щорік| збільшується. Проте|однак| оптимізація митних процедур не повинна відбуватися|походити| на шкоду|шкоду| контрольним заходам. Тому зростає роль постаудиту в діяльності митних органів, підвищується важливість і значущість підрозділів митної інспекції.

Так нещодавно Управління митної інспекції Федеративної митної служби Росії зазнало деяких структурних змін|розказував|. У структурі Управління [Додаток Г] були створені три нові відділи – планування|планерування| інспекційної діяльності і регіонального координування; перевірок осіб|облич,лиць|, що здійснюють оптову і роздрібну реалізацію товарів іноземного виробництва; методології і практики застосування|вживання| митного законодавства РФ при митному контролі після|потім| випуску товарів. Ці обставини поклали на митну службу Російської Федерації додаткові зобовязання, які було виправдано позитивними результатами в роботі. Підсумки діяльності підрозділів митної інспекції за 3 місяці 2009 року: за цей період часу було проведено 2289 перевірок, зокрема 1144 митних ревізії. По їх результатах було донараховано більше 600 млн. рублів до Державного бюджету Російської Федерації|карбованців|, збуджено 2582 адміністративних і 127 кримінальних справ, митні платежі по яких досягають 250 млн. рублів|карбованців|. Відзначаючи загальну|спільну| позитивну динаміку в роботі підрозділів митної інспекції, керівництво митної служби РФ відзначає, що в деяких митних інспекціях використані ще не всі резерви, і пропонує розробити систему оцінки внеску|вкладу| кожного підрозділу митної інспекції в загальну|спільну| справу|річ|. Також обговорення потребує питання про те, як повинна будуватися робота митної інспекції, по яких критеріях слід проводити відбір обєктів перевірок і митних ревізій, як досягти 100% результативності митних ревізій. [20]

Як і в митній інспекції Приволзького митного управління, перед митним постом «Керч» постає питання щодо захисту прав інтелектуальної власності, яке повинно вивчатися змістовно та поглиблено. |розказувала|Робота відділу перевірок осіб|облич,лиць|, що здійснюють оптову і роздрібну реалізацію товарів іноземного виробництва, на даний час|нині| в митній інспекції Приволзького митного управління проводиться у двох напрямках|направленнях| – контроль за дотриманням прав інтелектуальної власності, здійснюваний спільно з|із| правовласниками, і контроль за випущеними у вільний обіг|звертання,обіг| компютерами і побутовою технікою.

При розкриті|розтинати| схеми ухилення|догляду| від сплати|виплати| митних платежів по цих групах товарів виникають проблеми, з|із| якими стикаються в судовій практиці при відстоюванні|обстоюванні| інтересів право власників як посадові особи митних органів РФ, так і України. Основною проблемою є вільне|вільне| трактування законодавства первинними судовими інстанціями, а також сумніви органів прокуратури на місцях|місце-милях| щодо правомірності митних ревізій, особливо тих, що проводяться відносно контрафактних товарів. У звязку з цим в митній інспекції Приволзького митного управління сформована база негативного досвіду|досліду| судових справ, проводиться |речей|постійна систематизація цього досвіду та подальший|дальшого| аналіз, а також вироблення механізмів притягнення порушників авторських прав до відповідальності. [21]|поширення| Подібну практику при розкритті тіньових схем було б доцільно запровадити і при плануванні діяльності митного поста «Керч» Кримської митниці.

Отже, враховуючи досвід колег з Російської Федерації, а також на основі особливостей щодо планування діяльності митних органів, визначених Наказом № 530 від 25.06.07 «Про затвердження Порядку планування діяльності митної служи України» [7], розробимо основні заходи щодо вдосконалення системи планування на митному пості «Керч»:

1) Для забезпечення повноти стягнення платежів митним постом «Керч» до бюджету має проводитися організаційна робота по збільшенню бази оподаткування шляхом посилення контролю за визначенням митної вартості, використанням податкових пільг, вексельних форм розрахунків, митним оформленням на підставі рішень судів

Наповненню Держбюджету України значною мірою сприятиме активна взаємодія керівництва митного поста «Керч» із суб‘єктами господарювання, акредитованими на здійснення експортно-імпортних операцій в зоні його діяльності

2) Здійснення заходів щодо посилення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів

3) Митними органами повинен забезпечуватися контроль за дотриманням законності при митному оформленні товарів та вантажів

4) Створення в структурі Кримської митниці трьох нових підрозділів:

-планування|планерування| інспекційної діяльності і регіонального координування;

-перевірок осіб|облич,лиць|, що здійснюють оптову і роздрібну реалізацію товарів іноземного виробництва;

-методології і практики застосування|вживання| митного законодавства РФ при митному контролі після|потім| випуску товарів

8) Посилення митного контролю відносно «фірм|фірма-виготовлювачів|-одноднівок|одноденок|»

11) Значна увага повинна приділятися підвищенню професійного й освітнього рівня працівників митних органів

12) Вжиття ряду заходів з розбудови, реконструкції митних об’єктів та оптимізації митної інфраструктури [19, c.97]

3.3. Застосування методів прогнозування в процесі планування діяльності митного поста «Керч»

Економічне прогнозування — це система наукових досліджень про можливі напрями майбутнього розвитку економіки та її окремих галузей. У макроекономічному плануванні воно відіграє особливу роль, тому що дає можливість імовірного бачення досліджуваного обєкта, у нашому випадку діяльності митного поста «Керч», у майбутньому. Наукове прогнозування є формою наукового передбачення. Воно, як правило, передує розробці соціально-економічних і науково-технічних програм та планів. На прикладі митного поста «Керч» прогнозування повинне передувати розробці планів діяльності щодо виконання показників надходжень митних платежів та зборів до Державного бюджету України.

Залежно від сфери застосування прогнозування буває соціально-економічним і науково-технічним. Соціально-економічне прогнозування дає оцінку можливим перспективним змінам економічних і соціальних умов життєдіяльності суспільства. Науково-технічне прогнозування націлене на розробку наукових, технічних і технологічних засобів реалізації планів соціально-економічного розвитку. У випадку планування діяльності митного поста «Керч» доцільно було б використовувати обидва типи прогнозування: соціально-економічне – для оцінки перспектив фінансової діяльності суб’єктів ЗЕД, які здійснюють свою діяльність у м. Керч та Ленінському районі АР Крим; науково-технічне – для розрахунку ставок митних платежів та зборів. [4]

За ступенем обґрунтування прогнози поділяються на пошукові (дослідні) і нормативні. Пошукове прогнозування оцінює перспективні тенденції розвитку економіки в зоні діяльності митного поста «Керч», а нормативне повязане з визначенням шляхів і термінів досягнення бажаного стану економічного та соціального розвитку регіону на основі законодавчої бази України.

Приблизна структура економічного прогнозу [5, c.215]має такий вигляд:

1. Економічна конюнктура та політика: динаміка національної економіки за ретроспективний (минулий) період, економічна політика на перспективу (довгостроковий період), тенденції розвитку та структура національної економіки, міжнародна економічна конюнктура та шляхи державного регулювання економіки.

2. Структура зовнішньоекономічних діяльності в зоні діяльності митного поста «Керч»: кількість операцій експорту та імпорту, що планують здійснити акредитовані суб’єкти ЗЕД, з якими країнами і в яких обсягах тощо. Цей показник повинен розраховуватися за допомогою адитивних та мультиплікативних моделей на основі минулого та поточного періодів, а також на основі поданих до митного поста «Керч» відомостей від суб’єктів ЗЕД про заплановані на майбутній період експортно-імпортні операції.

Подібні економічні прогнози повинні бути основною базою для формування планів діяльності митного поста «Керч», здійснення ним фіскальної та захисту економічних інтересів країни на основі єдиної методології та організації роботи Державної митної служби України.

Економічні прогнози щодо діяльності митного поста «Керч» повинні бути розглянуті Кримською митницею, Державною митною службою та урядом України і схвалені ними. Одночасно повинні підсумовуватися результати діяльності митного поста за минулий період, подаватися зведений баланс фінансових надходжень до бюджету з боку митного поста «Керч», а також перелік найважливіших проблем, які потребують вирішення та дані про розвиток зовнішньоекономічної діяльності у м. Керч та Ленінському районі.

Економічне прогнозування має на меті передбачити розвиток економіки АР Крим, розробку ефективних планів діяльності митного поста «Керч», які полягають у визначенні головних цілей економічної політики, шляхів її реалізації та поповненні Державного бюджету України.

Прогнози діяльності митного поста «Керч» повинні включати кількісні показники та якісні характеристики макроекономічної ситуації, структури економіки, науково-технічного розвитку, обсягів виробництва, споживання товарів і надання послуг суб’єктів ЗЕД; їх зовнішньоекономічної діяльності; розвитку регіону.

Державна митна служба та Кримська митниця повинні розглянути доведені до них прогнозні показники щодо проекту планування діяльності митного поста «Керч» та подати Міністерству фінансів України свої зауваження й пропозиції з відповідними розрахунками та обґрунтуваннями.

Прогнози конюнктури ринку розробляються щороку в цілому по народному господарству України й щодо основних видів продукції галузей економіки з метою надання органам управління та субєктам ринку інформації про ймовірні зміни попиту, пропозиції та цін на ці види продукції.

Прогнози діяльності Кримської митниці повинні здійснюватися з врахуванням прогнозів усіх її структурних підрозділів, зокрема митного поста «Керч», а прогнози діяльності Державної митної служби, відповідно, із врахуванням прогнозів митниць та регіональних митниць. Тільки таким чином може бути досягнуто найефективніше планування діяльності Держаної митної служби України і митного поста «Керч» Кримської митниці зокрема.

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи зроблені у курсовій роботі дослідження, дійшли висновку, що планування діяльності митних органів являє собою управлінський процес визначення цілей митної служби і засобів їх досягнення, забезпечення і підтримки відповідності між ними. Як свідчить досвід митних органів Російської Федерації, існує прямий звязок між успішною роботою митних підрозділів і плануванням їхньої діяльності. Вказуючи на цю закономірність, можна виділити такі позитивні результати формального планування:

· сприяє чіткішій координації зусиль митних підрозділів;

· змушує чітко визначити завдання та пріоритети;

· робить керівництво митних органів більш підготовленим до ринкових змін;

· дає можливість застосовувати контроль.

Проблема процесу планування діяльності митних органів аналізувалася та вивчалася на прикладі роботи митного поста «Керч» Кримської митниці. Ця проблема менеджменту була обрана як пріоритетна, оскільки її значущість набуває особливої важливості в умовах світової економічної кризи, коли навколишнє середовище постійно змінюється, що, у свою чергу, вимагає оперативного прийняття різного роду управлінських рішень щодо діяльності митного поста.

Розв’язання даної проблеми було знайдене для митних органів Російської Федерації , чий досвід доцільно було б використати при розробці планів Державної митної служби України. Крім того, одним з пріоритетних напрямків планування було визначене застосування методів прогнозування під час складання планів роботи митних органів.

Для визначення цілей та завдань, а також вибору оптимальної моделі їх досягнення на митному пості «Керч» повинно здійснюватися стратегічне планування, яке являє собою управлінський процес створення і підтримки стратегічної відповідності між цілями Державної митної служби та потенційними можливостями митного поста «Керч».

Стратегічне планування передбачає вибір стратегії Державної митної служби України, на підставі якої повинні розроблятися функціональні стратегії кожного підрозділу митної служби. Важливо, щоб усі функціональні стратегії були узгоджені.

Сьогодні митні органи постають перед проблемою визначення впливу чинників зовнішнього середовища та адекватного впорядкування своєї діяльності.
Кумулятивний ефект дії чинників проявляється передусім у таких
аспектах:

· невизначеність ситуації;

· непередбачуваність поведінки суб’єктів ЗЕД при здійсненні ними операцій експорту-імпорту;

· динамічність і мінливість розвитку зовнішньоекономічної торгівлі.

У ході виконання курсової роботи було охарактеризовано процес прогнозування у контексті його застосування при плануванні діяльності митного поста «Керч»; визначено проблемні аспекти процесу планування на сучасному етапі; окреслено шляхи удосконалення процесу прогнозування та планування надходжень митних платежів та зборів до Державного бюджету України в умовах сьогоденної економічної кризи.

На основі проведених досліджень було визначено основні завдання прогнозування і планування діяльності митного поста «Керч», а також Державної митної служби України в цілому. Насамперед, це необхідність економічно обґрунтовано забезпечити якісні та кількісні параметри запланованих бюджетних завдань і перспективних програм соціально-економічного розвитку країни.

Таким чином, було досягнуто поставленої мети курсової роботи, яка полягала у визначенні переваг та недоліків системи планування та розробці на основі використання цих переваг і, відповідно, усуненні недоліків пропозицій щодо покращення процесу планування діяльності митного поста «Керч».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акофф Р. Планування майбутньої корпорації. – М.: Прогрес, 1985. – 382с.

2. Ділове планування: Учб. Пос. – за ред. В.М. Попова. – 1998. – 368с.

3. Беседин В. Ф. Пути повышения сбалансированности планов.— К.: Техника, 1985.— 200 с.

4. Кравченко Ю., Цыба Г. Прогнозирование и планирование макроэкономики: Учеб. пособие.— Кременчуг: Изд. центр Сербо, 1997.— 189 с.

5. Калина А. В., Конева М. И., Ященко В. А. Современный экономический анализ и прогнозирование (микро- и макроуровень): Учеб.-метод, пособие.— 2-е изд.— К.: МАУП, 1998.— 272 с.

6. Науменко В., Панасюк Б. Впровадження методів прогнозування і планування в умовах ринкової економіки.— К.: Глобус, 1995.— 200 с.

7. Наказ ДМСУ від 25.06.2007 №530 «Про затвердження Порядку планування діяльності митної служби України».

8. Проект Положення про митний пост «Керч» Кримської митниці.

9. Наказ ДМCУ від 23.07.08 № 804 «Про ліквідацію Керченської митниці та створення митного поста «Керч» Кримської митниці».

10. Аналітична довідка митного поста «Керч» Кримської митниці від 09.02.2009.

11. Наказ ДМСУ від 23.09.2008 №1034 «Про створення митного поста та внесення змін до деяких наказів Держмитслужби».

12. Наказ ДМСУ від 26.04.06 №335 «Про затвердження Класифікатора митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій».

13. Лист ДМСУ від 29.09.2008 N 11/6-10/10717-ЕП.

14. Проект Положення про відділ митного оформлення №3 митного поста «Керч» Кримської митниці.

15. Розпорядження КМУ від 03.12.08 № 1503–Р.

16. Єпіфанов А. О. та інші Бюджет і фінансова політика України: Навч. пос. – К.: Наукова думка. – с. 304.

17. Кобзій О.В. Проблеми планування діяльності підприємств у невизначених умовах сучасного ринкового середовища. / Наукові конференції. - http://intkonf.org/favicon.ico.

18. Андрій Кізима. Податкове прогнозування і планування: прагматизм, проблематика та шляхи вдосконалення./ Наук. журнал «Світ фінансів». – Випуск 4 (9), 2006.

19. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. пос. – К.: Вища школа. – 1997. – 383 с.

20. Планирование – залог успеха./ Новости ФТС России от 19.09.2006 - http://cet.customs.ru.

21. А.Б. Новиков. О статусе таможенных органов в Российской Федерации - http://www.mosgu.ru

22. Борисов К.Г. Международное таможенное право: Учеб. пособие. М., 2001.

Скачать архив с текстом документа