Природні умови та господарська діяльність ДП Жовтневому ДЛГ
СОДЕРЖАНИЕ: Клімат району Жовтневого лісгоспу та його особливості. Фактори, що негативно впливають на ріст і розвиток деревної рослинності. Особливості рослинництва, критерії відбору посадкового матеріалу. Шляхи та напрямки підвищення життєздатності рослин в місті.ПРИРОДНІ УМОВИ ТА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
ДП «ЖОВТНЕВИЙ ДУГ»
1. Клімат
Клімат району Жовтневого лісгоспу помірно-континентальний і є під впливом вологих повітряних мас, які приносяться західними повітряними потоками з Атлантичного океану й із західної Європи.
Коротка характеристика кліматичних умов району, що мають значення для лісового господарства, наведена на прикладеної кліматограм й у таблиці 1.
Кліматичні фактори, що негативно впливають на ріст і розвиток деревної рослинності:
– пізні весняні й ранні осінні заморозки; часті й тривалі зимові відлиги; недостатня кількість і нерівномірне випадання атмосферних опадів протягом року;
– періодично повторювані посушливі періоди й суховії.
У цілому ж клімат вищевказаного лісорослинного району сприятливий для успішного вирощування наступних деревних і чагарникових порід:, сосни звичайної, дуба черешчатого, ясена звичайного, клена гостролистого, липи, берези, вільхи чорної, тополі і інших деревних і чагарникових порід.
Таблиця 1. Природно-кліматичні умови
| Найменування показників | Одиниця вимірювання | Значення | Дата |
1. Температура повітря: середньорічна абсолютна максимальна абсолютна мінімальна |
градус – «- – «- |
+8 +40 -35 |
|
| 2. Кількість опадів за рік | мм | 510 | |
| 3. Тривалість вегетаційного періоду | днів | 160 | |
| 4. Останні заморозки весною | 30.04 | ||
| 5. Перші заморозки восени | 10.09 | ||
| 6. Середня дата початку паводку | 25.03 | ||
7. Сніговий покрив: потужність час появи час сходження |
см |
15 |
15.12. 30.03. |
| 8. Глибина промерзання ґрунту | см | 58 | |
9. Напрям переважаючих вітрів по сезонам: зима весна літо осінь |
румб – «- – «- – «- |
Сх Зх. ПдС ПнЗ |
|
10. Середня швидкість переважаючих вітрів по сезонам: зима весна літо осінь |
м/с – «- – «- – «- |
5 6 3 5 |
|
| 11. Відносна вологість повітря | % | 70 |
Ґрунт в телиці заготовлюється в найближчому бору, шляхом зрізання гумусового шару товщиною 20–25 см. Перед закладкою ґрунту до теплиці, він просівається, очищується від рослинних залишків, і укладається в теплицю шаром 25 см. Зверху додають перегній 2–3 см і перекопують штиковою лопатою, а потім вирівнюють ґрунт граблями. Закриття телиці плівкою проводиться у ІІІ декаді березня, в І декаді квітня проводиться підготовка насіння і починається висів.
Головним завданням є забезпечення садивним матеріалом місто Харків.
Рельєф поверхні водно-ерозійного походження – підвищена хвилясто-горбиста лісова рівнина, розчленована балками та ярами. Переважаючі типи ґрунтів:
- чорноземи звичайні мало гумусні;
- чорноземи звичайні на лісовидних суглинках;
- лугово-чорноземні на балочному делювії
Безпосередньо до заплав прилягають пісчані тераси, що розвинені на долинах майже всіх річок, у вигляді широких смуг і вкриті кварцовими пісками, в наслідок чого часто мають низько кучугурний рельєф. Вище піщаних розташовані більш довгі під заплавні тераси, вкриті лісовими породами. У місцях, де гідрографічна мережа густа, рельєф набуває вузько хвилястого і навіть горбастого характеру. Місцеві вододіли вузькі на них переважають схили значної крутизни, що сприяє посиленому стоку поверхневих вод і розвитку ерозії. У місцях де гідрографічна мережа менш густа, рельєф набуває широкохвилястого характеру, вододіли широкі, рівнинні, схили крутіші тільки в прибалковій смузі завдовжки 70–100 м. На такій території ерозійні явища поширені менше, ніж на попередній, а землі сприятливіші для лісогосподарського виробництва.
Взагалі ж ґрунти даного району потребують заходів спрямованих на підвищення їхньої продуктивності, регулювання водного режиму та режиму живлення.
2. Рельєф
Територія району по характеру рельєфу являє собою південну окраїну Середньоруської височини і є, в основному водозбірним басейном ріки Сіверський Донець. Правий берег це територія з більше вираженим рельєфом, сильно порізана балками й місцями ярами. Лівий берег це територія з порівняно рівною поверхнею, характерної для заплавних долин і надлугових терас. Території ДП «Жовтневе лісове господарство» віднесені до рівнинних умов.
3. Гідрологічні умови
Територія Жовтневого лісгоспу розташована в басейні рік Уди, Мжа, Лопань, Харків. Характеристика рік, що протікають по території приводиться в таблиці 2. Рівень ґрунтових вод коливається в межах 2,0–3,0 м на піднесених вододілах до 3–6 м на боровій терасі, по дну балок й ярів. По вологості більша частина ґрунтів ставиться до категорії свіжих.
Таблиця 2. Характеристика рік, що протікають по території лісгоспу
| Назва рік та водойм | Куди впадає ріка | Протяжність, км | Швидкість течії, м/с | Ширина, м | Глибина, м |
| Уди | С. Донець | 211 | 0,3 | 10–20 | До 3 м |
| Лопань | Харків | 46 | 0,2 | 4–6 | До 3 м |
| Харків | Уди | 40 | 0,2 | 5–10 | До 3 м |
| Мжа | С. Донець | 90 | 0,2 | 5–10 | До 3 м |
На частку ґрунтів надлишкового зволоження доводиться 0,5% площі. Процеси заболочування мають місце на площі 331,2 га.
Гідромеліоративні роботи на території лісгоспу та на сусідніх з ним землях не проводяться.
4. Економіка району
В районі розташування Мерчанського лісництва переважають галузі агропромислового комплексу. Валківський район знаходиться у північно-західній частині Харківської області.
На території району знайдено залеж і природного газу, глини, піску.
Провідні галузі промисловості: машинобудування, легкої промисловості, будівельних матеріалів, харчової.
Основні культури: озима пшениця, ячмінь, гречка, кукурудза, соняшник, овочеві, плодові, кормові.
Аналізуючи природно-економічні умови приходимо до висновку, що вони цілком сприятливі для розвитку лісового господарства, а саме:
- штучного лісоутворення;
- озеленення населених пунктів;
- створення захисних лісонасаджень.
Тому проектування лісового розсадника, який би забезпечив потреби лісництва у якісному садивному матеріалі є доцільним та економічно вигідним.
Зона діяльності Жовтневого лісгоспу включає території девяти адміністративних районів, з них – три аграрно-промислових (Дергачівський, Харківський райони та територія міськради м. Харкова) і шість сільськогосподарських.
Провідною галуззю народного господарства в промислово-індустріальних районах є важка й легка промисловості. Основними галузями важкої промисловості є: машинобудування, транспортне машинобудування, електросилове устаткування, металообробка, електротехнічна й хімічна галузі.
Значне місце в легкій промисловості займають текстильна, трикотажна, швейна, взуттєва й інша галузі. Велике значення має виробництво будматеріалів шлакоблоків, залізобетонних виробів, цементу, цегли, гіпсу, скла й ін.
Деревообробна й деревопереробна промислове ти працюють, в основному, на привізній сировині й представлені меблевими фабриками в м. Харкові та сел. Солоніцевка.
У прилягаючих до м. Харкова сільськогосподарських районах розвинене багатогалузеве сільське господарство зернового напрямку. Поряд із зерновими культурами розвинене мясомолочне тваринництво, садівництво й вирощування технічних культур.
Целюлозно-паперової й лісохімічної промисловості в районі розташування лісгоспу немає.
Жовтневий лісгосп задовольняє потребу в деревині наступних адміністративних районів: Богодухівського, Валківського, частково Дергачівського, Зміївського, Золочівського, Краснокутського, Нововодолажського, Харківського районів.
Найбільш великими споживачами є фермерські господарства, меблеві фабрики, населення, районні організації.
Основні сортименти, що заготовлюються: пиловочник, будліс, фанерний кряж.
Загальна місцева потреба в деревині становить 483,0 тис. м3 ліквіду.
Покриття дефіциту деревини виробляється за рахунок ввозу із багатонаселених районів країни або лишається незадоволеною.
З побічних лісових користувань в держлісгоспі мали місце збір лікарської сировини, заготівля сіна і виробництво меду.
Мисливська фауна в лісах держлісгоспу представлена такими видами: кабан, козуля, лисиця, заєць, білка, куниця, ондатра, сіра куріпка, дикі качки та інші. Полювання носить аматорський характер.
5. Особливості рослинництва
1. Посадковий матеріал з розплідників повинен відповідати вимогам за якістю і параметрам, встановленим державним стандартом (ГОСТ 24909–81 із змінами від 01.01.88 р., ГОСТ 25–769–83 із змінами від 01.01.89 г., ГОСТ 26869–86) і справжніми Правилами.
Саджанці повинні мати симетричну крону, очищену від сухих і пошкоджених гілок, прямий штамб, здорову, нормально розвинену кореневу систему з добре вираженою скелетною частиною; на саджанцях не повинно бути механічних пошкоджень, а також ознак поразки хворобами і заселення шкідниками. Саджанці із закритою кореневою системою переважніші.
2. Посадочний матеріал в розплідниках повинен прийматися тільки із спеціальних прикопов. Саджанці хвойних, вічнозелених і листяних порід старше 10 років, а також видів, що важко переносять пересадку (горіх сірий і маньчжурський, дуб черешковий і червоний, слива Піссарді, і ін.), повинні прийматися тільки з грудкою відразу після викопала їх з місць вирощування.
3. Стандарт посадочного матеріалу повинен визначатися проектом.
4. Відбір посадочного матеріалу в лісових насадженнях і лісокультурах забороняється
5. Категорично забороняється завозити і висаджувати в місті дерева і чагарники слабо розвинені, з потворними кронами (однобокими, сплюснутими і ін.), з наявністю ран, пошкодженнями крони і штамбу, а також пошкоджених шкідниками і хворобами.
6. Для ремонту, реконструкції і реставрації насаджень можуть використовуватися рослини великих параметрів, ніж передбачені стандартом.
7. При перевезеннях партій саджанців з інших областей (окрім Московської), республік і країн кожна партія повинна супроводжуватися сертифікатом (дозволом) Державної інспекції по карантину рослин. При придбанні посадочного матеріалу в розплідниках Московської області необхідно дотримувати правила внутрішнього карантину рослин, не допускаючи на обєкти озеленення міста небезпечних або нових видів шкідників і хвороб.
рослинництво посадковий матеріал життєздатність
6. Шляхи підвищення життєздатності рослин в місті
1. Активізувати життєздатність і підвищити стійкість і декоративність рослин можливо завдяки застосуванню інтенсивних заходів дії на рослинний організм – внесення ефективних в екстремальних умовах міського середовища добрив і регуляторів зростання.
2. Вживані в місті біологічно активні речовини, повинні швидко інактивуватися в природних умовах, бути безпечними для людей і теплокровних тварин, не викликати патологічних змін в зростанні і розвитку рослин, негативно впливати на ґрунтові мікроорганізми.
3. В умовах міста, особливо в місцях застосування протиожеледніх матеріалів, необхідне обовязкове внесення препаратів органічного походження, направлених на поліпшення структури, біологічної активності і водно-повітряного режиму ґрунту, а також повнішого забезпечення рослин елементами живлення.
4. Рекомендується застосовувати органічні добрива рідких форм і компости.
5. Підгодівлю насаджень необхідно проводити в період вегетації рослин шляхом внесення компостів на поверхню пристволового круга дерев. Після внесення компости закладають в ґрунт на глибину до 10 см під деревами і до 8 см під чагарниками.
Таблиця 3. Норми і кратність внесення компостів «Суперкомпост Пікса» і «Неоорганік»
| №№ | Міські обєкти | Норми внесення компосту | Кратність внесення | |
| «Суперкомпост Пікса» | «Неоорганік» | |||
| 1. | Дерева: | |||
| – віком до 15 років | 1 кг/м2 | 2 кг/ м2 | ||
– віком 15–35 років – віком 35–50 років |
2 кг/м2 2,5–3 кг/м2 |
4 кг/ м2 4–5 кг/ м2 |
||
| -віком старше 50 років | 5–6 кг/ м2 пристволового круга |
5–6 кг/ м2 | ||
| 2. | Чагарники одиночные і в групах: 1–3 року понад 3 роки |
0,5 кг під кущ 1,0 кг під кущ |
1,0 кг під кущ 1,5 кг під кущ |
1 раз на 2–3 роки |
| 3. | Чагарники в живоплотах | 2,0 кг на 1 м2 | ||
| 4. | Газони | 1,5 кг/м2 | 2,0 кг/ м2 | на партерних – 1 раз на 2 роки, звичайних – 1 раз в 3–4, спортивних – кілька разів в рік |
| 5. | Квітники з багаторічних рослин | 1,5 кг/ м2 | 1 раз на рік | |
6. Органічні добрива рідких форм – «Біуд» ТУ-9818–002–48805865–00 – вноситься під дерева і чагарники навесні і на початку літа (відразу після відтавання ґрунту до закінчення цвітіння) після дощу або поливу в заздалегідь розпушений ґрунт (табл. 4).
Таблиця 4. Норми і кратність внесення рідкого органічного добрива
| №№ | Міські обєкти | Норми внесення | Кратність внесення за рік |
| 1. | Дерева: | ||
| – віком до 15 років | 1 л/м2 | 2 | |
| – віком 15–35 років | 2 л/м2 | 1 | |
| -віком 35–50 років | 2,5 л/м2 | 1 | |
| – віком старше 50 років | 3 л/м2 пристволового круга | 1 | |
| 2. | Чагарники одиночные і в групах: | ||
| віком 1–3 року | 1 л/кущ | 2 | |
| понад 3 роки | 2 л/кущ | 1 | |
| 3. | Чагарники в живоплотах | 5 л/ м | 1 |
| 4. | Газони: | ||
| – партерні | 1 л/ м2 | 3 | |
| – звичайні | 1 л/ м2 | 2 | |
| – лугові | 0,5 л/ м2 | 1 | |
| – на магістралях і вулицях | 1 л/ м2 | 3 | |
| – на укосах | 0,5 л/ м2 | 1 | |
| 5. | Квітники: | ||
| – з однорічних і дворічних рослин | 1 л/ м2 | 3 | |
| – з кущових і кореневищних багаторічних рослин | 1 л/ м2 | 2 | |
| – з троянд | 1 л/ м2 | 3 |
4. Норми витрати робочого розчину при внесенні «Біуда» наступні:
- – листяні дерева – 20–30 л/м2 площі живлення
- – хвойні дерева (у віці 15–20 років) – 25 л /м2
- – чагарники – 10–20 л /м2
- – газони – 10 л/м2
- – квітники -10 л/м2.
5. Органічне добриво «Біуд» вноситься:
- – під молоді дерева (у перших 3–5 років після посадки) – 2 рази на рік.
- – під дерева у віці старшого 20–35 років, – 1 раз на 2 роки.
- – під чагарники різного віку – один раз за рік.
6. Внесення рідкої форми добрив доцільно проводити за допомогою довгого вертикального зволожувача з перфорованих трубок.
7. Як комплексне добриво, сприяюче кращій збалансованості елементів живлення, поліпшенню декоративних якостей зелених насаджень, активізації процесів їх зростання, підвищенню стійкості до захворювань і несприятливих умов навколишнього середовища, адаптаційні властивості і імунітет рослин рекомендується застосування «Свентовіта» ТУ 2387–001–18909171–00, виготовленого з екстракту 11 видів лікарських трав з добавкою мінеральних добрив.
8. Біологічні і хімічні особливості компонентів препарату дозволяють застосовувати його різними способами – шляхом поливу ґрунту в період вегетації рослин, методом внекорневого внесення як комплексне добриво і стимулятор зростання рослин.
9. Внесення «Свентовіта» на молодих посадках проводиться
- – при осінніх і весняних посадках – через 2 тижні
- – при посадці дерев і чагарників в пізній осінній період (при мінусових температурах) – навесні відразу після відтавання ґрунту
- – при весняних пересадках крупних саджанців – через 10–12 днів.
Таблиця 5. Норми і кратність внесення комплексного добрива
№ п/п |
Міські обєкти | Норми внесення | Кратність внесення за рік | |
| ґрунтове | внекорневе | |||
| 1. | Дерева: | |||
| – віком до 15 років | 0,8 л/дерево | 0,1 л/дерево | 2 | |
| – віком 15–35 років | 1,2 л/дерево | 0,2 л/дерево | 1 | |
| -віком 35–50 років | 1,5 л/дерево | 0,4 л/дерево | 1 | |
| -віком старше 50 років | 1,8 л/дерево | 0,6 л/дерево | 1 | |
| 2. | Чагарники одиночные і в групах: | |||
| віком 1–3 року | 0,3 л/кущ | 0,04 л/кущ | 2 | |
| понад 3 роки | 0,6 л/кущ | 0,1 л/кущ | 1 | |
| 3. | Чагарники в живоплотах | 1.1.1.1.1.1 0,6 л/ м | 1.1.1.1.1.2 0,1 л/кущ | 1 |
| 4. | Газони: | |||
| – партерні | 3 | |||
| – звичайні | 2 | |||
| – лугові | 0,3 л/ м2 | 0,04 л/ м2 | 1 | |
| – на магістралях і вулицях | 2 | |||
| – на укосах | 1 | |||
| 5. | Квітники: | |||
| – з однорічних і дворічних рослин | 0,3 л/ м2 | 0,04 л/ м2 | 2 | |
| -з кущових і кореневищних багаторічних рослин | 0,3 л/ м2 | 0,04 л/ м2 | 1 | |
| – з троянд | 0,3 л/ м2 | 0,04 л/ м2 | 3 | |
10. Препарат «Свентовіт» при кореневому внесенні застосовується в концентрації 3%. Норми витрати робочої рідини:
- – під чагарники – 20 л/кущ
- – дерева до 15 років –25 л/дерево
- – дерева у віці 15–25 років –40 л/ дерево
- – дерева понад 25 років – 50 л/ дерево
- – газони –10 л/ м2
- – квітники – 10 л/м2.
11. Внекорневые підгодівля зелених насаджень «Свентовітом» проводиться в першій половині вегетації (травень – початок червня) в 2% концентрацій.
12. Як регулятори зростання рослин рекомендується застосовувати препарати, приведені в таблиці 5.
13. Обприскування крони дерев і чагарників проводиться двічі за сезон: перший раз – в період інтенсивного зростання і формування нового листя або хвої, другої, – у фазу заставляння верхівкової нирки.
Таблиця 5. Регламент застосування регуляторів зростання рослин для обприскування крони дерев і чагарників
| Препарат | Концентрація, % | Норми витрати препарату (гр. на 1 рослину) | ||||
| чагарники | дерева до 15 років | дерева 15–25 років |
дерева 25–50 років |
дерева старше 50 років |
||
| Агат 25К | 0,03% | 0,6 | 1,5 | 2,1 | 3,0 | 4,5 |
| Епін | 0,04% | 0,8 | 2 | 2,8 | 4,0 | 6,0 |
| Гумат калія | 0,02% | 0,4 | 1 | 1,4 | 2,0 | 3,0 |
| Іммуноцитофіт | 0,01% | 0,2 | 0,5 | 0,7 | 1,0 | 1,5 |
14. Регулятори зростання ефективні тільки при достатньому забезпеченні ґрунту елементами мінерального живлення.
15. Внесення регуляторів зростання до ґрунту проводиться одночасно з внесенням мінеральних добрив (у одному робочому розчині) або без них один раз в рік.
16. У випадках накопичення в лунках дерев, що виростають в примагістральній смузі газону, що застосовувався в зимовий період для прибирання магістралей піску, необхідно видалити верхній шар (10–15 см), а для поліпшення механічного складу ґрунту, що залишився, внести органіку.
17. На вулицях і уздовж транспортних магістралей, зимове прибирання яких здійснюється із застосуванням матеріалів, допускається наявність хлору в ґрунті не більше 0,01% або 10 мг/100 г. ґрунту. При збільшенні даного показника і появі на листі ознак «краєвого опіку» необхідно в кінці травня – початку червня провести водну меліорацію ґрунту шляхом промивки її водою один раз в 2–3 роки за умови проведення постійних поливів. У разі сильного засолення доцільно збільшити кількість промивів. Норма витрати води складає для ґрунтів легкого механічного складу 100–110 л/м2 пристволової лунки, важкого – 120–160 л/м2 .