Психологічні основи застосування компютерів у процесі навчання

СОДЕРЖАНИЕ: Проблема компютеризації освіти в літературі з психології й педагогіки. Психолого-педагогічні проблеми застосування компютерів у процесі навчання. Роль та місце персональних компютерів у індивідуалізованому навчанні. Позитиви і компютеризації освіти.

КУРСОВА РОБОТА

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЮТЕРІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЮТЕРІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ЯК ПРОБЛЕМА ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ

1.1 Проблема компютеризації освіти в літературі з психології й педагогіки

1.2 Психолого-педагогічні проблеми застосування компютерів у процесі навчання

1.3 Роль та місце персональних компютерів у індивідуалізованому навчанні

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЮТЕРІВ У НАВЧАННІ

2.1 Позитиви і негативи компютеризації освіти

2.2 Психологічні проблеми використання компютерного посібника в навчальному процесі

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

На початку XXI століття відбуваються глибокі перетворення у всіх сферах громадського життя. Глобалізація економіки, використання новітніх технологій у виробництві і комунікаціях принципово змінили розвиток суспільних потреб і умов для їхнього задоволення Сучасний етап розвитку інформаційної цивілізації жадає від кожної країни відповідної перебудови системи використання новітніх досягнень інформаційних технологій Один з важливих компонентів цієї перебудови — підготовка кадрів, що володіють уміннями і навичками пошуку, обробки й аналізу економічної інформації. Підготовка кадрів повинна починатися в середній школі і продовжуватися у вищих навчальних закладах, як це передбачено законом України [4]

Основний напрямок удосконалювання навчального процесу будь-якої дисципліни в майбутньому — це застосування компютерних інформаційних технологій (КІТ). КІТ ґрунтуються на сучасних апаратно-програмних засобах, інформаційних технологіях, розподіленій обробці даних у мережах, на використанні економіко-математичних методів і моделей, систем підтримки прийняття рішень і експертних систем.

Уперше в історії людства покоління речей і ідей змінюються швидше поколінь людей. Це створює складні проблеми в життєдіяльності людини, якому приходиться змінювати професійну орієнтацію неодноразово протягом свого життя. Це також створює цілий ряд психологічних проблем, звязаних із віком і можливостями людини.

З цього випливає, що одна з важливих проблем у майбутньому людства це проблема пошуку відповідної організаційної структури системи освіти і нових принципів утворення, що стали б одним з основних факторів розвитку людини. При цьому повинний здійснитися перехід від принципу «утворення на все життя» до принципу «утворення протягом усього життя».

Удосконалювання методів і засобів сучасних КІТ створюють реальні умови для їхнього використання в системі утворення з метою розвитку творчих здібностей людини на кожнім кроці його життя. Але використання КІТ у навчальному процесі створюють і свої психолого-педагогічні проблеми.

З новими КІТ ми сьогодні звязуємо реальні можливості побудови відкритої системи утворення, у якій кожна людина може вибрати свою траєкторію навчання. Використання компютерів сприяє індивідуалізації навчального процесу за рахунок програмування й адаптації навчальних програм. Індивідуалізації навчального процесу допомагає також використання формалізованих методів соционики і психології.

Зовсім нові можливості для навчального процесу відкривають Internet і телекомунікаційні технології, засновані на глобальних мережах і інтелектуальних компютерних системах. Обєднання таких систем і мереж складають основу нової інформаційної цивілізації, що створює, формує власний світ присвячених. Творці цього світу вже мають інший спосіб мислення, новою етикою і культурою взаєморозуміння. Становлення інформаційного суспільства, створення якого в 1981 р. проголосили японці, уперше зіштовхує нас із феноменом над біологічних і над психологічних змін в особистості людини Це! світ відкриває новий вимір свідомості, звязує його в єдине ціле і створює упорядковану систему нової культури.

Використання КІТ створить принципово нові можливості для удосконалювання людиною чутливості сприйняття Створюється і швидко поширюється новий напрямок екранного мистецтва КІТ, що дає будь-якій людині з компютером доступ до шедеврів світової культури Дуже великий емоційний вплив на людину, що навчається, робить художнє відображення нових створінь архітектури, скульптури, живопису в супроводі багатоаспектної текстової інформації і музичних добутків Це дає можливість розвитку в людини специфічного художнього смаку й одержання знань в області культури, мистецтва й історії розвитку людини Так, наприклад, фірма Intel уже на виставці інформаційних технологій «COMDEX/FALL 2000» у Лас-Вегасе (США) (13-17 листопаду 2000 г) провела презентацію нового компютера Pentium 4 з розширеними можливостями, що дозволяє працювати з зображеннями обєктів «реального» світу. Віртуальна дівчин-ведуча мало чим відрізнялася від живої дівчини. Компютер знайшов здатність працювати з багатьма «реальними» обєктами і програмами за законами реального світу [2] У своєму виступі на виставці Білл Гейтс заявив, що епоха персональних компютерів закінчується На його думку, розроблювачі програмного забезпечення (ПО) повинні звернути увагу на мову XML, що дозволяє обмінюватися даними, незважаючи на розходження в операційних системах Інтегрування інтернет-технологій у прикладне ПО стає потребою часу. Це повідомлення дає можливість спрогнозувати, що в недалекому майбутньому нам доведеться змінювати парк ЕОМ і знову переглядати сам процес навчання з урахуванням нових можливостей компютерів

Необхідність застосування обчислювальної техніки в утворенні зараз ні в кого не викликає сумніву, однак не усі задумуються над тим, що використання ЕОМ не тільки удосконалює навчальний процес, але і формує особливе сприйняття людиною навколишнього середовища, у якій присутні обєкти фізичної реальності поряд із представленнями про них у людській свідомості й у системі представлень в інформаційному просторі. При цьому в людській свідомості реалізується взаємодія між психічними і кібернетичними просторами, що складає тих цікавих і таємниче, що вимагає визначених досліджень

Сьогодні погляди, смаки та ставлення до подій, що відбуваються, формуються у підростаючого покоління переважно під впливом засобів масової інформації, комунікації та новітніх інформаційних технологій, що викликає необхідність актуалізації питання компютеризації освіти. Цій важливій проблемі пильну увагу приділяють не тільки діячі освіти, а й психологи, філософи. Компютеризація, передусім, передбачає використання технічних засобів у процесі певної діяльності.

Реалії XXI століття у превалюючому поступі гуманістичного над технократичним, вимагають пильного погляду на основний чинник інформаційного суспільства — персональний компютер, його роль і місце в освітній вертикалі.

Компютерне навчання повинно сприяти всебічному і гармонійному розвитку особистості кожного учня, а передусім, що є нині великою проблемою компютеризації освіти, — активізації і підвищенню творчих здібностей.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні психологічних аспектів застосування компютерів у процесі навчання і аналізі їх.

Обєкт дослідження: учні і вчителі загальноосвітньої школи у процесі застосування компютерів у навчанні.

Предмет дослідження: процес застосування компютерів у навчанні.

Задачі дослідження

1. Проаналізувати наукову психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження.

2. Здійснити аналіз психолого-педагогічних проблем застосування компютерів у процесі навчання.

3. Визначити роль та місце персональних компютерів у індивідуалізованому навчанні.

4. Проаналізувати методичні аспекти застосування комп’ютерів у навчанні.

РОЗДІЛ 1. ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЮТЕРІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ЯК ПРОБЛЕМА ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ

1.1. Проблема компютеризації освіти в літературі з психології і педагогіки

Беззаперечно, що процес інформатизації освіти набув незворотного характеру. Значні завдання по його інтенсифікації поставлено у доповіді Міністра освіти і науки України В.Г. Кременя на II Всеукраїнському зїзді працівників освіти, Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті.

Разом з цим, стосовно кожного зі ступенів навчання у педагогічній пресі лунає ряд застережень. Можливі негативні наслідки використання інформаційних технологій можна підрозділити на дві основні групи:

а) погіршення фізичного здоров’я дітей та юнацтва;

б) поява психопатологічних симптомів.

Не викликає сумніву, що причини названих негативізмів заслуговують на всебічний аналіз та серйозну примітивну роботу.

Ставлячи у піднятій проблемі на терези за і проти, чимало аргументів проти повязуються зі шкідливими впливами на здоровя людей.

Президент асоціації компютерної екології В.М. Бондаровська називає такі основні фактори ризику для фізичного і психічного здоровя користувача: комп’ютерні випромінювання; якість зображення на екрані; оформлення та освітлення приміщення; кількість часу, який користувач проводить за комп’ютером; ергономічна та психологічна якість програм; стреси, що виникають у зв’язку зі специфікою застосування компютерів.

На думку завідувача лабораторії гігієни дитинства Українського науково-гігієнічного центру МОЗ України п.С.Польки, всі гігієнічні вимоги і нормативи (стандарти) до організації навчання учнів молодшого, середнього і старшого шкільного віку із застосуванням компютерної техніки — аналогічні, крім нормативів безперервної праці за екраном персонального компютера та особливої уваги і суворих вимог до меблевого забезпечення кабінетів компютерної техніки «відповідно до зросту...».

Соціально-філософський аспект компютеризації розглядали вчені Ю. Абаков, Г. Смирнова, В. Венда, К. Зуєв, В. Винокуров, А. РаКІТов, Т. Андріанова, А. Самарський, Г. Смолян та інші. Не менше значення приділяється гуманітарному аспекту компютеризації. Серед учених, які займалися цією проблемою, - А. Глинн, Д. Равич, В. Зінченко, Ю. Сачков, М. Новік, Д. Поспєлов. З думкою В.Зінченко можна погодитися в тому плані, що обчислювальна техніка, яка увійшла в усі сфери людського життя, створює все нові форми людської діяльності, як окремого індивіда, так і в цілому всього нашого суспільства. Саме цей чинник значною мірою впливає на психологію людини (до його когнітивної, операційно-технічної сфер, до мотивації, до здібностей та ін.). Зрозуміло, якщо такий вплив на психіку людини не враховувати при використанні компютерів у процесі навчання, розробці програмних продуктів, то це може негативно відбитися на розвитку особистості. В цьому випадку можна погодитися з думкою: «...засоби інформатики кардинально змінюють предмет людської діяльності. Вона ніби втрачає свою онтологію і стає «гносеологічною». Це діяльність не з предметами, а з різними формами їх, модельного, знакового, символічного відображення. V такій ситуації можлива втрата не тільки побутового, предметного характеру діяльності, а й викривлення її суті, яка прискорена в бутті».

Деякі психологи відзначають, що в наше сторіччя техніки і новітніх інформаційних технологій слід говорити не тільки про соціальні, а й актуальні теми психологічних наслідків компютеризації (О.Тихомиров, Н.Тализіна, Л.Федоров та Ін.). Відомий психолог О.Тихомиров виділяє такі психологічні проблеми застосування ЕОМ, що необхідно враховувати: «1) вплив інформатики, обчислювальної техніки, засобів автоматизації на психіку людини; 2) вплив їх на психологічну науку, що вивчає закони психічного життя; 3) використання наукових психологічних знань у працях з Інформатики та обчислювальної техніки».

Учений визначає компютеризацію та мету її впровадження як вимогу часу. Використання техніки викликане суспільними потребами. Але тим важливішим є забезпечення пріоритетних напрямів, що сприяють позитивному розвитку суспільства. І, безперечно, за допомогою психологічної науки можна добитися кращого результату. Бо й при компютеризації у першу чергу, йдеться про людину та суспільство, в якому вона знаходиться, а це — пріоритетні напрями психології. Слід додати, що нові компютерні системи надають принципово нових можливостей для упорядкування, організації та подання навчального матеріалу, що істотно впливає на педагогічну практику. ЦІ нові можливості зумовлені появою лазерних відео-дискових програвачів, цифрових синтезаторів звуків, графічних редакторів, екологічних екранів із високою чіткістю зображення та зміною архітектури компютерів.

Нині спостерігається прорив у компютеризації різноманітних видів діяльності, викликаний розвитком мультімедіа технологій. Графіка, анімація, фото, відео, звук, текст в інтерактивному режимі роботи створюють інтегроване інформаційне середовище, в якому користувач набуває нових можливостей. При цьому використовуються майже всі сенсорні канали людини.

Психолог М.Калашникова визначає такі актуальні психологічні проблеми компютеризації навчання: «1. Дослідження І оцінка психологічних ефектів компютеризації навчання І обґрунтовані рекомендації використання компютера як засобу навчання і розвитку. 2. Вирішення психологічних питань при створенні програмного забезпечення для компютерів з широким використанням закономірностей засвоєння різного навчального матеріалу в певний віковий період. 3. Створення психодіагностичних програм та їх використання з різною дидактичною і профконсультаційною метою».

Видатний психолог Б. Ломов відзначає, що компютер є таким засобом, знаряддям людської діяльності, застосування якого якісно змінить можливості пізнання, збільшить можливості накопичування та застосування знань кожною людиною. О.Тихомиров вважає, що використання ЕОМ появу нових форм мислення, анемічної, творчої діяльності, що можна розглядати як історичний розвиток психічних процесів людини.

Застосування ЕОМ сприяє формуванню таких якостей, як експериментування, гнучкість, структурність. Вони створює можливості нового, нетрадиційного сприймання очевидних фактів, встановлення оригінальних звязків між новою та старою інформацією (старе сприймається з новим баченням).

При розгляді компютера як засобу навчання необхідно зважити на використання цього засобу з точки зору психологічної науки і при цьому оцінювати його вплив на людину. Цьому питанню приділяли увагу психологи Н. Садовська, Л. Земцова, А. Луканкіна.

Можна виділити три підходи, що склалися в психології до проблеми «ЕОМ — інтелектуальна діяльність людини». Звідси випливає висновок, зроблений деякими фахівцями-психологами, що програма роботи ЕОМ є теорією людського мислення, бо з допомогою машини стало можливим вирішення тих завдань, які раніше були під силу тільки людині. І природно виник фактор впливу ЕОМ на мислитель ну діяльність, враховуючи який можна зробити висновок, що ЕОМ змінює індивід в усіх сферах власної розумової праці. Це і є «теорія заміщення». Але при цьому не враховується дуже важливий чинник про «реальність відношень між мисленням людини та роботою компютера», і те, як впливає компютер на мислення людини. Саме тому виникла інша теорія — «теорія доповнення». Суть її полягає в тому, що компютер виступає якоюсь мірою помічником людини та доповнює її можливості чисто технічними пріоритетами (обсяг памяті, швидкодія та ін.). Але ще в кінці 70-х років О.Тихомировим була сформульована теорія перетворення, якою вчений доводить, що «відбувається не втрата мислення, а перетворення розумової діяльності людини, поява нових форм опосередкування, за яких ЕОМ як зброя розумової діяльності змінює цю діяльність». Саме ця концепція і визнана «методологічною основою» при вивченні всіх особливостей мислення у взаємодії користувачів та ЕОМ.

Дослідженням найважливішого аспекту компютеризації навчання — створенням психологічних основ програмування — займалися психологи А. Раєв, П. Гальперін. Н. Тализіна та ін. Уперше Н. Тализіна і Г. Габай висловили думку про те, що використовувати електронну, обчислювальну техніку в процесі навчання необхідно тільки в тих випадках, коли це сприяє його ефективності. Головна функція при цьому відведена компютеру помічнику вчителя в організації nish вальної діяльності учнів. Найбільш доцільним, на наш погляд, є перспективніша участь психолога в навчальних компютерних системах.

В. Глушков, як відомо, займав дослідженням застосування та вплив компютерів у різних галузях людської діяльності: медицині, економі автоматизації навчання та органі: цінного управління, проектно конструкторських роботах та ін. У своїх працях він приділив велику увагу, де впровадження компютерів у різних країнах. Учений виступив за навчання за так званим «програмован підручником» і його компютерну актуалізацію — застосування ЕОМ.

Однією з основних функцій с числю вальних засобів називають використання саме як технічного : особу навчання, з допомогою яке можна значно інтенсифікувати, індивідуалізувати навчальний процес. Але при цьому обовязково пост проблема доцільного, раціонально ефективного застосування ЕОМ, І обхідність включення технічних засобів на певному етапі вивчення, закріплення навчального матеріалу, використання необхідних розроблених методик і програмних продуктів, які максимально вичерпували можливості компютерів.

У становленні шкільної та вузівської компютеризації провідну роль відіграли дослідження Б. Гершунського, А. Єршова, Ю. Машбиця, В.Монахов, Б. Гершунський називає три основні чинники необхідності прискорення темпу компютеризації освіти: «1) с ґрунтований обєктивною необхідністю істотного розширення масштабу підвищення якості професійної підготовки висококваліфікованих спеціалістів... 2) ...повязаний з необхідністю вирішення завдань масової компютерної грамотності... формування специфічних якостей користувача... з внутрішніми потребами системи освіти», тобто використання ЕОМ у сфері освіти і педагогічної науки. Вчений називає чотири напрями, за якими може ви користуватися ЕОМ у навчальному процесі

— компютерна техніка та інформатика як обєкти вивчення;

— компютер як засіб навчально - виховної діяльності;

— компютер як компонент системи педагогічного управління;

— компютер як засіб підвищення ефективності науково-педагогічні досліджень.

А.Петровський наводить деякі галузі застосування ЕОМ у навчальному процесі школи: «1) моделювання різних процесів і явищ; 2) автоматичне проектування пристроїв і систем; 3) інформаційно-довідкова служба; 4) автоматизація навчання; 5) розрахунки, обробка результатів вимірів та експериментальних досліджень».

За останній час значне використання нових інформаційних технологій повязане з проблемою розробки програмних продуктів, які б могли використовувати люди з різним рівнем володіння технічними засобами. Чинник вигоди і допустимості використання визначається тим, наскільки повно враховані психолого-педагогічні вимоги до розроблених засобів. Тому необхідно враховувати роль компютерної мови при використанні ЕОМ. Слід відзначити, що саме компютерна мова є засобом діяльності, а не сама машина. Природно, що це посилено впливає на мислення людини, може ускладнити або спростити процес роботи. Тому вибір мови програмування повинен бути обовязково адекватний тому чи іншому застосуванню. О.Тихомиров і Н. Повякель досліджували цю проблему і визначили, що одним із важливих завдань у психології забезпечення компютеризації вищої школи є саме проблема компютерної мови при взаємодії з ЕОМ. Хотілося б додати, що при виборі компютерної мови для навчального процесу потрібно враховувати вікові особливості учнів, їхній індивідуальний хист та рівень інтелектуального розвитку (мови бувають різної складності). На наш погляд, це питання повинно вирішуватися творчо, щоб учень мав вибір і можливість попрацювати з кількома мовами. При такому підході є можливість розкриття потенційних можливостей учень, що більш ефективно і позитивно вплине на засвоєння ним навчального матеріалу. Крім того, учень сам зможе оцінити всі переваги та недоліки тієї або іншої компютерної мови. Проблеми психологічних аспектів програмних засобів досліджені ще недостатньо, залишається багато відкритих питань. Дослідженням проблем створення пакетів прикладних навчальних програм займалися Р.Андерсон, Л.Горський, Дж. Гримм, В. Коропів, Д. Корягін, С. Новиков, Н. Тализіна та багато інших учених. Питання архітектури ЕОМ, операційної системи, структури даних та алгоритмів, мов програмування, машинної графіки, штучного інтелекту досліджували зарубіжні вчені Рональд Д. Левкин, Амар Групта, Пітер Дж. Деннінг, Роберт Л.Браун, Косневськи,

Ніклас Вірт, Лоуренс Г. Теслер, Террі Виноград, Андріесван Дам та ін.

Важливе місце у вузівському процесі навчання посідає компютерне моделювання, в тому числі екологічних моделей, обєктів, явищ. Ці питання досліджували І. Кузьмін, М. Вальдман, Ю. Панов та ін.

На наш погляд, програми моделювання за допомогою компютера дають унікальну можливість досліджувати складні процеси та явища, прогнозувати кінцеві результати цих досліджень. Експериментуючи з моделлю, учні багато дізнаються про властивості, недоліки конкретної моделі, одержуючи при цьому можливість реально брати участь у процесі. Це ефективно впливає на мотивацію, інтерес, пізнавальну активність учня.

Ю. Кузнецов виділяє чотири режими застосування компютерів: з) режим пасивного користування. Тут компютер виконує лише обчислювальні завдання; б) режим реактивного діалогу. До цього режиму можна віднести навчальні та контролюючі системи, коли компютер видає завдання, а потім сам оцінює; в) режим активного діалогу. Цей режим являє собою сукупність перших двох; г) режим . інтерактивного діалогу. Тут компютер «веде себе» більш активно у порівнянні з вище згаданими режимами. При цьому ЕОМ може вести повноправний діалог з учнем і викладачем, оскільки, за визначенням Ю. Кузнецова, зявляється нова схема «учитель — компютер — учень». Слід відзначити, що існуючі режими можна застосувати як незалежно один від одного, так і всі разом, залежно від того, який результат ми хочемо отримати.

Велику увагу приділяють вчені використанню ЕОМ при вивченні дисциплін мовознавчого циклу (В. Редько, Г. Кияшко, Г. Мальковський, М. Фурдуй, В. Ризун). «Використовуючи ЕОМ, мовознавець може автоматизувати трудомісткі, але найнеобхідніші для його наукової і навчальної діяльності операції. Укладання словників, алфавітних і частотних, підготовка дидактичного матеріалу для навчання орфографії, пунктуації, лексиці, граматиці — це вже зараз може взяти на себе ЕОМ». Для вивчення мов розроблено системи обробки текстів. Посилюється мотивація навчання учень не боїться зробити помилку, оскільки компютер відразу ж показує її, а тому можна більше уваги приділити смисловим та стилістичним моментам при написанні певних робіт (на наш погляд, саме цим аспектам у вузі потрібно приділяти більше уваги).

Проблеми використання компютерів при вивченні технічних дисциплін досліджували В. Мартинкус, П. Сторожилова, П. Кущ, Ю. Таран, Н. Акименко, К. Вузлів, І. Матюшко, М. Бугаєць та ін. А проблемами впровадження компютерів при вивченні дисциплін медичного циклу (зокрема, діагностичні компютерні системи, компютерна томографія, компютерна хірургія тощо) займалися І. Булах, Л. Добровольська, О. Шушляпін, О. Медведев, Г. Владимирова. «Програмовані ситуаційні контрольно-навчаючі завдання — важливий елемент формування у учнів-медиків знань (умінь) в диференційно-діагностичній і диференційно-терапевтичній тактиці лікаря».

Питання екологічного навчання за допомогою компютерів розглядали вчені Т. Кирієнко, В. Грискова, Л. Волкова, А. Карпюк. «Екологічна освіта із широким застосуванням компютерних технологій навчання надає нового смислу сучасному освітньому процесу. Новий підхід до екологічної освіти вимагає від учнів особистої участі у вирішенні проблем, причому надійним помічником та постійним учителем служить ПЕОМ і прикладне програмне забезпечення».

Необхідною умовою інформатизації освіти є підготовка викладача до використання в навчальному процесі нових інформаційних технологій. Новітні системи дозволяють будувати процес навчання, зберігаючи основні переваги навчання під керівництвом педагога, даючи йому невичерпні творчі можливості.

ЕОМ усе більше застосовуються в медицині, народному господарстві, космосі та інших сферах людського життя. Широке використання компютерів у промисловості, науці, освіті вносить кардинальні зміни в ці галузі, стимулює подальший розвиток та пропонує новітні інформаційні технології.

1.2 Психолого-педагогічні проблеми застосування компютерів у процесі навчання

Впровадження компютерів у сферу освіти змінює форми, зміст, засоби навчання, наближає його до реалій сучасного життя. Основним завданням викладача в такому разі є, як вважає В.Васильєв, «розвиток особистості того, хто вчиться, творчий пошук в організації навчального процесу, добір, розробка І вибір найкращих і найдоцільніших для навчання програмних продуктів». Під час роботи на ЕОМ наявні комфортні умови для активного пізнання, прийняття самостійних рішень, моделювання реальних процесів. Усе це є значним фундаментом для випускників вузів. Питання розвитку компютерної техніки досліджували О. Алексеєнко, М. Брусенцов, Б. Виноградов, І. Громов, В. Котляров, Л. Корольов, Л. Левенталь, В. Бардаченко, Ю. Корольов виділяють кілька етапів компютеризації освіти. Зрозуміло, що застосування ЕОМ у навчальному процесі призвело до зміни засобів та організаційних форм навчання. Є можливість використання, залежно від бажання учень, різних електронних довідників, ілюстративного матеріалу, методичних порад. Ці можливості пропонуються в будь-якому індивідуальному обсязі. Можна всіляко варіювати самостійну діяльність учень; включення його в процес мислення та засвоєння нових знань відбувається в умовах спілкування з компютером; існує можливість візуалізації не тільки безпосередньо отриманого результату, а й усього ходу мислення; компютерні технології можна використати в різних формах управління навчальною діяльністю. Саме компютер може виступати як пасивним елементом, так і активним, все залежатиме від того, яка роль для нього відведена користувачем; виникають різні нові форми організації навчання: дистанційне навчання, електронні конференції, електронна пошта.

Діяльність учнів теж помітно зазнає змін. Вони одержують можливість самостійно приймати рішення. Не звертаючись до педагога, можуть отримати необхідну інформацію з компютерної системи і навіть проекспериментувати з нею, розглядаючи різні шляхи розвязання задачі, з частковою, повною допомогою компютера або взагалі без неї. Завдяки творчого пошуку, і, що важливо — можуть не боятися зробити помилку: компютер не дозволить. Учні, таким чином, застраховані від зайвих емоційних стресів. Ще одним важливим аспектом є можливість займатися дослідницькою роботою, простежуючи в динаміці розвиток різних явищ та процесів.

З активним упровадженням компютерної техніки виникають питання, повязані з компютерною грамотністю та інформаційною культурою.

Проблему компютерної грамотності деякі автори розглядають дуже вузько, як «оволодіння вміннями розвязувати задачі на компютері». З цим не можна погодитися тому, що розвязуванням задач функції компютера не обмежуються, бо, застосовуючи компютери, можна продивлятися текстову інформацію, наприклад, з різних галузей знань. ЕОМ можна використовувати при прогнозуванні, моделюванні різних явищ, процесів і т. ін. Існує точка зору, що компютерна грамотність включає в себе тільки знання про можливості компютера, інші дослідники називають тільки практичне застосування ЕОМ при розвязуванні складних задач. Ми вважаємо, що компютерна грамотність включає в себе знання новітніх інформаційних технологій та їх функціонування; умови більш ефективного застосування тих або інших технологій; обовязкове знання мережі Internet та уміння працювати в ній; знання застосування компютерів в усіх галузях людської діяльності; знання алгоритмічних мов та уміння їх, практичного застосування (не тільки для фізико-математичного циклу навчальних дисциплін); уміння працювати з програмними продуктами, в тому числі й з текстовими редакторами; знання архітектури ЕОМ. У свою чергу компютерна грамотність дає учням знання про вплив загальної автоматизації на діяльність суспільних інститутів.

Інтенсивне впровадження компютерних технологій в освіту актуалізує питання змісту, форм самостійної роботи учнів. Від викладачів вищої школи вимагається якомога більше уваги приділяти різним видам самостійної роботи, бо вони є важливим чинником культури навчальної праці. Практично всі програмні засоби (компютерні електронні підручники, гіпертексти, експертні системи) мають деякі елементи самостійної роботи. Питанням самостійної організації навчальної діяльності із застосуванням компютерів займалися вчені В. Глушков, В. Коржуков, Н. Полякова та ін. Організація самостійної роботи учнів із застосуванням ЕОМ може водночас здійснюватися по кількох напрямах. Наприклад, Н.Полякова виділяє такі: «розробка часткових алгоритмів розвязання типових задач; розробка евристичних приписів нетипових задач; розробка навчаючих програм, як більш вищий ступінь алгоритмізації; індивідуалізація самостійних робіт; спеціалізація самостійної роботи з урахуванням практичних задач спеціальності; розробка систем рефератів з окремих розділів лекційних курсів; розробка спеціальних методів навчання; забезпечення спеціальною й довідковою літературою, застосування ПЕОМ і т. ін.».

Практичне використання компютерної техніки в навчальному процесі надає можливість вибирати різні організаційні форми роботи — індивідуальну, групову або колективну. Це ще раз спростовує помилковість думки про те, що компютерне навчання за організаційною формою завжди має тільки один певний вид. Використання колективної навчальної діяльності в навчальному процесі також має переваги. Завдяки такій діяльності учень може виступати і як викладач, і як учень. В цьому випадку також передбачається виховна мета, а саме: в учнів формуються навички спільної діяльності, зявляється почуття відповідальності за всю групу, уміння поважати думку інших при обговоренні рішення певної задачі. Колективна форма навчання дає можливість спілкування, обговорення ходу рішення задачі (при цьому кожний учень висловлює свою точку зору,) її кінцевого результату. Відбувається врахування всіх пропозицій, висловлених у процесі обговорення. Підвищується ефективність навчального процесу, особливо індивідуального навчання. Учень стає обєктом педагогічного впливу й активним субєктом навчальної діяльності. Ці проблеми досліджували В. Глушков, В. Крутецький, В. Галузинський, В. Наурзоков, І. Резвицький та ін. Отже, можна зробити висновок, що ЕОМ із точки зору використання організаційних форм у навчальному процесі є універсальною.

Серед першочергових завдань, що стоять перед вищими навчальними закладами, є збільшення кількості ЕОМ з використанням сучасних обчислювальних технологій (інтегровані бази даних та знань, текстові, експертні системи, сучасне програмне забезпечення, візуальне та графічне подання інформації).

1.3 Роль та місце персональних компютерів у індивідуалізованому навчанні

Умови, створювані з допомогою компютера для індивідуалізації навчання, повинні сприяти формуванню звязків і закономірностей. Справді, ефективним можна вважати тільки таке компютерне навчання, при якому забезпечуються можливості формування і підвищення мислитель них процесів в учнів. На основі сучасної педагогічної та психолого-педагогічної теорії компютер як новий засіб навчання знайшов своє місце в навчальному процесі. Крім того, він дає можливість індивідуалізувати процес навчання. Працюючи за персональними ЕОМ, учні можуть працювати у своєму зручному ритмі, не зазнаючи жодного дискомфорту, ні на кого, не орієнтуючись.

Компютер вносить істотні зміни й доповнення до тих завдань, що використовуються при традиційному підході. Тут можливі завдання на моделювання, планування, прогнозування, імітацію різноманітних дій, на занурення в певне середовище, де учень, виконуючи певні дії, сам змінює навчальну ситуацію. Зазнав значних змін і такий вид навчальної діяльності, як викладення нового матеріалу. Зявилися різні середовища, зокрема, такі, як гіпертексти, звукові, графічні, анімаційні, при використанні яких дуже змінюються всі види й форми навчального впливу. Дидактичні можливості графіки колосально збільшуються завдяки тому, що зявляється можливість моделювання тривимірного зображення. Діалогова взаємодія учня з компютером є необхідною умовою ефективного застосування сучасних компютерних систем у процесі навчання. Як і будь-яке інше спілкування, так і спілкування «учень — компютер» має відповідати певним вимогам, особливо психологічним. Потрібно домагатися, щоб навчальні системи, які застосовуються, були якомога краще адаптовані до спілкування з учням, відповідали таким умовам, як гнучкість, комфортність, простота, кольоровість, відкритість, максимальне спрощення спілкування, мінімальна витрата часу на ознайомлення з певною системою тощо.

В умовах використання сучасної інформаційної технології в навчальному процесі мінімальний обсяг знань, умінь і навичок викладачів повинен включати в себе: знання правил техніки безпеки при роботі з компютером, знання призначення основних пристроїв компютера — процесора, клавіатури, дисплею, принтера, модему; уміння працювати з будь-якими видами інформації; уміння працювати з довідковими системами; уміння працювати з основними операційними системами; знати та уміти працювати з основними редакторами (текстові, графічні, музичні та ін.); знати архітектуру компютера; володіти мовами програмування; уміти розібратися з новими програмними пакетами; застосовувати в навчальному процесі якомога широкий спектр навчаючих компютерних систем.

Використання персональних компютерів у навчальному процесі не повинно змінювати логіку, системність і цілісність матеріалу, що вивчається. Перед тим, використати ЕОМ у навчальному процесі, викладачу необхідно визначити пріоритети, за якими буде подаватися навчальна Інформація, доцільні та ефективні форми, засоби й види організації навчальної діяльності. Тільки такий підхід до вирішення найважливіших питань методичного, психологічного й педагогічного планів може гарантувати якість і ефективність використання компютерної техніки.

Можна навести такі позитивні моменти застосування компютерної техніки при індивідуалізованому підході до навчального процесу:

— викладач не повинен орієнтуватися на середній рівень, оскільки його обєктивно не Існує. Навіть у так званих середніх ученьів у кожного свої особливості памяті, мислення, уяви, сприймання, різні інтереси (у такому разі, звичайно, одні нудьгують, інші не встигають);

— застосування компютерів у навчанні — це постійний і обєктивний контроль;

— надається можливість учням не тільки відповідати на вже сформульовані питання, а й формулювати їх;

— за допомогою компютерних тренажерів ефективно формуються навички практичної роботи з будь-яким технічним обладнанням;

— індивідуалізована форма організації навчання для учнів є більш ефективною при оволодінні вміннями та навичками, поглибленні теоретичних знань і застосуванні їх у практичній роботі. При правильному підході до організації такого навчання формується потреба до самоосвіти;

— персональний компютер дає змогу реалізувати в навчанні довідково-інформаційні, комунікативні, конструкторські, мультімедіа функції. За допомогою, такого широкого спектру можливостей при вирішенні різноманітної складності задач підвищується інформаційна культура як окремого індивіда, так і суспільства в цілому;

— успішне застосування сучасних компютерних технологій і технічних засобів дає змогу спростити управління навчальним процесом і т.д.

Водночас є й негативні наслідки застосування персональних компютерів у процесі навчання:

— існує загроза витиснення спілкування, що може істотно вплинути на емоційний стан людини. Машина ніколи не замінить спілкування з людиною;

— не виключається небезпека обмеження письмової комунікації, розвитку творчого мислення (характерною рисою для компютерних навчальних програм є алгоритмічна структура), обміну досвідом (досвід, який набувається особисто під час навчання, не стає надбанням усіх), надмірне спілкування з компютером призводить до негативних наслідків (замкненість у спілкуванні з людьми, стомленість, порушення зору й ін.);

— потрібно памятати, що процес навчання із застосуванням компютерів необхідно перемежовувати з груповими та колективними формами навчання.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЮТЕРІВ У НАВЧАННІ

2.1 Позитиви і негативи компютеризації освіти

Можна сформулювати такі переваги навчання за допомогою персональних компютерів:

— компютер дозволяє контролювати індивідуальний темп навчальної діяльності: в учня є можливість самостійно вибрати момент переходу до наступної порції навчальної інформації, задавати швидкість подання задач, час розвязання задачі. При цьому компютер може служити певним регулятором, попереджаючи учня, що його темп роботи або занадто задовільний, або необґрунтоване швидкий;

— компютер дає змогу учень самостійно переходити від більш високого ступеня трудності навчального матеріалу до більш легкого і навпаки. Учень вибирає й визначає для себе ступінь складності навчальної задачі. Є можливість пробувати свої сили на різних рівнях складності І враховувати прогалини в засвоєнні навчального матеріалу;

— образотворча роль компютера — унікальна. Велике значення мають образотворчі ефекти компютера, із допомогою яких можуть демонструватися процеси і явища, що вивчаються. Компютери роблять Інформацію видимою, завдяки цьому, фундаментально змінюючи людську комунікацію, бо носієм інформації стає картина (анімація, графіка);

— компютер може «особисто» спілкуватися з учням і певним чином мотивувати їхню діяльність (похвалою, оцінкою, зважаючи на помилкові дії та ін.)- Але необхідно чітко враховувати комплекс характеристик ученьів при використанні цієї можливості компютера: застосування цього навчального впливу може мати як позитивні, так і негативні наслідки.

Аналіз досвіду застосування компютерної техніки у вузі, зокрема, на практичних заняттях, дає змогу зробити деякі висновки з проблем застосування нових інформаційних технологій у процесі активізації пізнавальної діяльності учнів при впровадженні індивідуалізованого підходу в навчанні. Використання персональних компютерів дає змогу:

1) інтенсифікувати й раціоналізувати час, що витрачається при традиційному навчанні на демонстраційні моменти, пошук інформації, на індивідуальний темп роботи з теоретичним матеріалом;

2) підвищити ефективність процесу навчання внаслідок переробки великого обсягу навчальної інформації, необхідної для кожного учня;

3) розвивати пізнавальну активність, підвищувати ефективність самостійної роботи, інтерес до теми, що вивчається;

4) установлювати взаємозвязок, необхідний для управління навчальним процесом, систематично контролювати знання та вміння, отримані під час опрацювання навчального матеріалу, підвищувати рівень перевірки знань;

5) удосконалювати форми й засоби організації самостійної, диференційованої, індивідуальної, індивідуалізованої роботи ученьів;

6) індивідуалізувати процес навчання, застосовуючи окрему методику, заставлену в ЕОМ для моделі кожного учня, що дозволяє враховувати індивідуальні особливості учня, розвивати здібності, підвищувати якість засвоєння знань та необхідних умінь.

Працюючи на персональному компютері і, освоюючи певний навчальний курс, учень водночас набуває й відпрацьовує навички роботи з електронно-обчислювальною технікою, що в останні десятиріччя набуває всезростаючої ролі в усіх сферах діяльності людини. Використання компютерної техніки в навчальному процесі може виступати не тільки засобом навчання, а й предметом вивчення. Одначе не слід усі проблеми й питання в педагогічному процесі вирішувати шляхом застосування компютерів. Необхідно враховувати принцип педагогічної доцільності при використанні певних засобів. Маючи відправною точкою конкретну дидактичну мету певного навчального матеріалу і конкретної моделі учня, необхідно вибирати форми й засоби навчання, які б стимулювали пізнавальну активну діяльність учнів.

Основними чинниками, що сприяють ефективному проведенню індивідуалізованої роботи з учням, є:

- проведення викладачем чіткої настанови на систематичне використання індивідуалізованої форми навчання під час занять;

- розробка теоретичного навчального матеріалу відповідно до дидактичного принципу доступності;

- розробка системи спеціальних завдань для індивідуалізованої форми навчання, які відповідають навчальним планам та програмам з урахуванням специфіки кожної навчальної дисципліни;

проведення систематичного контролю при індивідуалізованій формі навчання;

врахування комплексу індивідуально-психологічних особливостей учнів при організації індивідуалізованого навчання;

- врахування психолого-педагогічних умов у розробці компютерних програмних продуктів, які будуть використовуватися при індивідуалізованому навчанні.

При цьому критеріями ефективності індивідуалізації навчального процесу є:

- стійке засвоєння знань учням із певного предмета;

- уміння використати теоретичні положення навчальної інформації у практичній роботі;

- уміння самостійно працювати з навчальною та додатковою літературою;

- уміння індивідуально проробляти та освоювати запропонований навчальний матеріал.

Складність визначення дидактичних умов ефективного використання компютерів при індивідуалізованому підході до навчання зумовлена відсутністю єдиної точки зору на визначення поняття індивідуалізація навчання, специфічних особливостей, функцій та шляхів її реалізації в умовах компютерного навчання.

Також відсутня єдина точка зору і на визначення специфічних ознак індивідуалізації, її навчально-виховних результатів.

Ядром теоретичної концепції індивідуалізації навчальної діяльності О.Кірсанов називає «три основні категорії: особистість, діяльність, розвиток». Основні складові, що творять процес навчання, є передача знань, досвіду діяльності, емоційно-ціннісних відношень.

Жодна з існуючих нині психолого-педагогічних теорій навчання, в тому числі П. Гальперін та Н. Тализіної (поетапне формування розумових дій), не можуть у повній мірі і належним чином пояснити закономірності компютерного навчання. Одною з причин такого положення, на думку В. Панченко, є те, що компютерна діяльність «накладає відбиток» на всі види пізнавальних процесів, тому цей аспект проблеми дає великі можливості для дослідницької роботи психологів і педагогів.

Серед різних аспектів вивчення компютеризації (філософського соціального, методологічно та ін.) основним і істотним називають психолого-педагогічний.

Поява нових інформаційних технологій навчання, в тому числі й використання компютерної техніки, зумовила і появу нових форм організації навчального процесу, за яких учень виступає обєктом навчальної діяльності. Компютер вирішує досить складні задачі за допомогою евристичних засобів. При цьому змінюється статус учня, він усвідомлює себе людиною, яка самостійно приймає певні рішення і відповідає за одержаний результат. А це розкриває нові горизонти в практичній реалізації принципу гуманізму та гуманізації у навчанні при використанні компютерних технологій.

Компютер як засіб навчання вже використовується майже 45 років. І за цей час його використання мінялися функції і дидактичні можливості, більш серйозний підхід отримала психологічна сторона експлуатації такого засобу. Зазвали змін і прикладні компютерні продукти (навчальні системи, оболонки, середовища), змінилися і їхні можливості та функції.

Використання техніки в навчальному процесі традиційно характеризується двома шляхами:

— взаємодією учня з компютером, навчання відбувається, як правило, без утручання викладача, оскільки учень одержує всю необхідну інформацію тільки від компютера, спілкуючись із ним у зручному режимі. Єдино можливе втручання викладача тоді, коли через недосконалий програмний продукт виникає непередбачена ситуація й компютер неспроможний будь-що зробити;

— взаємодією викладача з компютером. У цьому разі компютер може застосовуватися як помічник в організації навчального процесу або ж виконувати контролюючу функцію. Він може видавати результати після виконання учням певної роботи, порівнювати їх, вести підрахунки.

Нові інформаційні технології навчання вносять Істотні зміни і в діяльність педагога. Його місце в навчальному процесі значною мірою визначається вибраною навчальною системою, і залежно від функцій, що виконуються цією системою, зумовлюються і функції викладача. Успішне використання компютерних технологій ставить нові вимоги до професійної майстерності викладача.

2.3 Психологічні проблеми використання компютерного посібника в навчальному процесі

Один із варіантів розвивального навчання у дидактиці — проблемне навчання. Його метою є не тільки засвоєння результатів наукового пізнання й системи знань, а й пошук шляхів розвязку. За допомогою цього формується пізнавальна самостійність учня і розвиваються його творчі здібності. Проблемне навчання — це оптимальне поєднання репродуктивної й творчої діяльності, повязаної із засвоєнням системи наукових понять і прийомів, способів логічного мислення. З упровадженням компютера в процес навчання зявилася можливість значно підвищити активність ученьів, забезпечити циклічність функціонування традиційного звязку «викладач-студент» у реальному масштабі й часі. Завдяки цьому простіше стало реалізувати головні принципи розвивального навчання: індивідуалізацію й диференціацію. Крім того, компютер хоча і дозволяє помилятися, але допомагає пізнавати систему понять і знань через протиріччя.

Компютер доцільно використовувати і для класичного тестування, причому в будь-якій галузі. На думку психологів, за умови грамотного підходу саме тести з інформатики можуть допомогти розкрити рівень розвитку вмінь майбутніх спеціалістів до виконання операцій змістовно-логічного мислення.

Система успішно застосовується в навчальному процесі. За її допомогою здійснюються перевірка завдань, відбувається проведення олімпіад у режимі on-line та тестування знань учнів із різних дисциплін. При чому ця система постійно поповнюється. Але банк завдань та тестів з інформатики, перевірка яких автоматизована, дозволяє вважати її компютерним задачником, який можна використовувати лише для поліпшення якості викладання інформатики.

Досвід використання компютерного підручника у навчальному процесі та під час підготовки до олімпіад дає змогу стверджувати про необхідність таких систем для багатьох викладачів інформатики та програмування. Вони підвищують ефективність та інтенсивність занять у декілька разів, а також активізують підвищити інтерес учнів до предмета.

Сьогодні у світі найбільш перспективними вважаються два підходи до компютеризації освіти. Перший повязаний з проектуванням і компютерною реалізацією предметно орієнтованих навчальних середовищ, які забезпечують розширене моделювання змісту обєктів вивчення та створення інтегрованих навчальних предметів (США, Франція, Японія). Інший підхід, повязаний з утворенням на основі згаданих середовищ моделей спільної та індивідуальної пізнавальної діяльності, в основі яких лежать процеси комунікації та широкої взаємодії між учнями та між учителями й учнями (США, Англія, Франція, Фінляндія, Росія, Україна).

Ми підтримуємо думку, що останній підхід сприяє реалізації діяльнішого підходу до навчання, розкриває своєрідність компютера як засобу організації та розвитку пізнавальної, пошуково-дослідної, інтелектуально-творчої роботи, сприяє формуванню досвіду різних форм і видів діяльності, досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу, досвіду спілкування. У цьому контексті пошуково-дослідна діяльність учнів на усіх її етапах стає ефективною в умовах заміни та модернізації традиційних методів інформаційної освіти учнів при більш різноманітному та системному використанні компютерних технологій. Підставами для такої позиції є розуміння нами специфічних особливостей компютера та ефективності впливу компютерних технологій на оптимізацію педагогічних процесів, серед яких:

— забезпечення доступу до практично необмеженого обсягу інформації та до способів її аналітичної обробки, що забезпечує різке кількісне збільшення обсягу потенційно доступної інформації та швидкості її отримання і веде до якісно ново) сходинки — виникнення феномена «безпосереднього включення» людини в інформаційну культуру суспільства;

— забезпечення нової, активної форми фіксації продуктів психічної людської діяльності. На відміну від усіх попередніх засобів обєктивації психічної діяльності людини, які створювали лише передумови для перетворень, що виконувала сама людина (аналіз

окремих аспектів змісту знань, порівняння з уже відомими даними, доповнення даних новою інформацією з інших галузей, використання конкретних дій для організації та систематизації інформації тощо), використання компютерних технологій уперше дає можливість повноцінно виконувати та частково автоматизовувати ці перетворення;

— використання компютера стає наступним за значущістю, після традиційної писемності, знаковим знаряддям, яке сприяє оперативному обміну інформацією відповідно до змісту діяльності. Таким чином, зявляється принципово нова галузь використання людиною мови та знаково-символічних засобів діяльності;

— використання компютера дає можливість вступати до конструктивно змістового діалогу з користувачем і утворювати з ним єдине функціональне предметно орієнтоване середовище. Таким чином, компютер не лише збільшує інтелектуальні можливості людини, впливає на її память, емоції, мотиви та інтереси, але й змінює та перебудовує саму структуру пізнавальної, а згодом і продуктивно-творчої діяльності людини.

Сучасні форми організації пізнавальної діяльності учнів та ефективної педагогічної взаємодії потребують створення відповідних умов. Серед них варто виділити такі, котрі забезпечують максимально широкий доступ до потоків інформації та до способів її обробки, що, у свою чергу, досягається ефективним та систематичним використанням компютерних технологій. Ці функції може забезпечити створена у закладі освіти мережа інформаційного середовища, яка передбачає побудову логічно жорстких цілеспрямованих потоків, масивів інформації і програмних засобів для виконання освітніх, розвивальних та управлінських завдань. Серед складових мережі інформаційного середовища гімназії варто виділити такі:

— повноцінна багатофункціональна медіатека, яка слугує базою для проведення уроків, факультативних занять, гуртків, курсів за вибором та включає в себе мультимедійні, інтерактивні навчальні програми з різних предметів, галузей науки й культури, розраховані на різні вікові категорії учнів («Кирилл и Мефодий», 1C, «Роботландия» тощо);

— інтернет-бібліотека, яка дає широкі можливості для використання усіма учасниками освітнього процесу інформації, систематизованої за розділами; створює умови для дистанційного навчання — участі в навчальних курсах, конкурсах, олімпіадах, творчих проектах (Роботландський університет, Соросовські олімпіади, евристичні олімпіади «Ейдос» тощо);

— редакційний центр, що забезпечує створення й підтримку сайтів, випуск шкільних газет, тез учнівських дослідницьких робіт, листівок, навчальних посібників, підготовку друкованих матеріалів для використання на заняттях, семінарах, конференціях, під час захисту та презентації наукових робіт;

— бібліотека робочих баз даних, які є узагальненими результатами роботи педагогів, учнів, психологів із різних аспектів діагностування (тестування, опитування, анкетування тощо), організації та здійснення пошуково-дослідної діяльності у гімназії;

— каталог інформаційних баз даних, які містять організаційну, методичну та консультаційну інформацію щодо виконання пошуково-дослідної роботи на усіх її етапах (рекомендовані теми, інформація про бібліотеки, структура, етапи, методи пошуково-дослідної роботи, методичні поради тощо);

— бібліотека МАН, що складається з учнівських науково-дослідних робіт, які можуть використовуватися як зразки оформлення конкурентоспроможних майбутніх дитячих робіт та як інформаційна база даних для подальшого використання учнями, викладачами, кураторами у навчально-виховному процесі.

Таким чином, використання в освітньому процесі сучасних компютерних технологій та побудова на їх, основі мережі інформаційного середовища закладу освіти забезпечує умови для якісно нового рівня організації та здійснення пошуково-дослідної діяльності учнів, що, у свою чергу, сприяє становленню їх як творчих особистостей.

ВИСНОВКИ

З новими КІТ ми сьогодні звязуємо реальні можливості побудови відкритої системи утворення, у якій кожна людина може вибрати свою траєкторію навчання.

Використання компютерів сприяє індивідуалізації навчального процесу за рахунок програмування й адаптації навчальних програм. Індивідуалізації навчального процесу допомагає також використання формалізованих методів соционики і психології.

Зовсім нові можливості для навчального процесу відкривають Internet і телекомунікаційні технології, засновані на глобальних мережах і інтелектуальних компютерних системах. Обєднання таких систем і мереж складають основу нової інформаційної цивілізації, що створює, формує власний світ присвячених. Творці цього світу вже мають інший спосіб мислення, новою етикою й культурою взаєморозуміння. Становлення інформаційного суспільства, створення якого в 1981 р. проголосили японці, уперше зіштовхує нас із феноменом над біологічних і над психологічних змін в особистості людини Цей світ відкриває новий вимір свідомості, звязує його в єдине ціле і створює упорядковану систему нової культури.

Використання КІТ створить принципово нові можливості для удосконалювання людиною чутливості сприйняття Створюється і швидко поширюється новий напрямок екранного мистецтва КІТ, що дає будь-якій людині з компютером доступ до шедеврів світової культури Дуже великий емоційний вплив на людину, що навчається, робить художнє відображення нових створінь архітектури, скульптури, живопису в супроводі багатоаспектної текстової інформації і музичних добутків Це дає можливість розвитку в людини специфічного художнього смаку й одержання знань в області культури, мистецтва й історії розвитку людини Так, наприклад, фірма Intel уже на виставці інформаційних технологій «COMDEX/FALL 2000» у Лас-Вегасі (США) (13-17 листопаду 2000 г) провела презентацію нового компютера Pentium 4 з розширеними можливостями, що дозволяє працювати з зображеннями обєктів «реального» світу Віртуальна дівчин-ведуча мало чим відрізнялася від живої дівчини Компютер знайшов здатність працювати з багатьма «реальними» обєктами і програмами за законами реального світу У своєму виступі на виставці Білл Гейтс заявив, що епоха персональних компютерів закінчується На його думку, розроблювачі програмного забезпечення (ПЗ) повинні звернути увагу на мову XML, що дозволяє обмінюватися даними, незважаючи на розходження в операційних системах Інтегрування інтернет-технологій у прикладне ПЗ стає потребою часу. Це повідомлення дає можливість спрогнозувати, що в недалекому майбутньому нам ведеться змінювати парк ЕОМ і знову переглядати сам процес навчання з урахуванням нових можливостей компютерів

Необхідність застосування обчислювальної техніки в утворенні зараз ні в кого не викликає сумніву, однак не усі задумуються над тим, що використання ЕОМ не тільки удосконалює навчальний процес, але і формує особливе сприйняття людиною навколишнього середовища, у якій присутні обєкти фізичної реальності поряд із уявленнями про них у людській свідомості й у системі представлень в інформаційному просторі. При цьому в людській свідомості реалізується взаємодія між психічними й кібернетичними просторами, що складає тих цікавих і таємниче, що вимагає визначених досліджень

Ще на початку XX століття людині у 18 років міг по своїх знаннях почати працювати, будувати власне життя. Розвиток науки збільшувало лише фізичну силу людини. З появою компютерів наука дозволила втручатися в діяльність мозку, що підвищило можливості психічної діяльності людини, але обмежило простір його мислення однозначними компютерними алгоритмами. Темпи розвитку КІТ дуже великі в порівнянні з темпами зміни психології людини, необхідного для засвоєння нових можливостей сучасних КІТ. Це розходження в темпах розвитку можливостей нової компютерної техніки і людської психіки і створюють психолого-педагогічні проблеми для застосування в навчанні компютерних технологій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1 Закон Украины «О национальной программе информатизации». — Голос Украины. 7.04.1998.

2. Гершунский Б.С. Компьютеризация в сфере образования: Проблемы и перспективы. — М.: Педагогика, 1987. - 264 с.

3. Дидактические основы компьютерного обучения: Межвуз. сб. научн. тр. ЛТИ им. А.И Терцена.; Редкол.: В.А. Извозчиков (отв. ред.) и др. — Л., 1989. - 204 с.

4. Международная научно-практическая конференция Elbrus-97. Новые информационные технологии и их региональное развитие: Тезисы докладов. Нальчик: Каб.-Балк. Ун-т, 1998. - 226 с5.

6. Проблемы высшей школы. — Вып. 70.— К.: Вища школа, 1990. — 113 с.

7. Проблеми освіти, —Вип.4. — К: ІЗМН, 1996. - 160 с.

8. Социальные и методологические проблемы информатики, вычислительной техники и средств автоматизации. Ч. 1. // Вопросы философии. — 1986. — №9. — С. 98—112.

9. Теоретические и прикладные проблемы компьютеризации обучения: Тезисы докл. Респ. науч.-практ. конф., окт. 1988 г. / АПН СССР и др. -Казань, 1988. — 108

5. Кинелев В. Г. Контуры системы образования XXI века. — Информатика и образование. №5. 2000.

6. Мараховський Л. Ф. Проблеми методичного забезпечення з дисципліни «Інформатика та компютерна техніка» /Збірник «Запровадження сучасних технологій навчання в КНЕУ. — К. КНЕУ. 1999.

7. Моисеев Б. «Эпоха ПК завершается», — так в очередной раз напророчили лидеры мировой ИТ-индустрии. — Газета украинской буржуазии БИЗНЕС. 27.11.2000.

8. Научно-технический прогресс в Японии. — М. Наука. Гл. ред. Восточной литературы. 1984.

9. Открытое образование — стратегия XXI века для России. /Под общей редакцией Филиппова В. М. и Тихомирова В. П. — М. МЭСИ. 2000.

Скачать архив с текстом документа