Розпорядження товарами, що перебувають під митним контролем
СОДЕРЖАНИЕ: Розпорядження товарами, що перебувають під митним контролем Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.
Розпорядження товарами, що перебувають під митним контролем
Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Митний контроль товарів, транспортних засобів перевізників у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється цілодобово відповідно до типових технологічних схем пропуску через державний кордон України автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Правові аспекти порядку розпорядження товарами, що перебувають під митним контролем, визначені ст. 94—99 МК України. Товар може перебувати під митним контролем до 6-ти місяців, зберігатися на митному ліцензійному складі до 3-х років, якщо вартість зберігання товару перевищує його заявлену вартість — товар за рішенням арбітражного суду переходить у власність власника складу. Після закінчення строків зберігання на складі товар має бути оформлений у митному відношенні та випущений для вільного використання на території України.
Закон також дозволяє переміщення товару між митними ліцензійними складами, але відлік строку відбувається з дня первинного заявления товару на складі. Існує також відповідний порядок переміщення товару між митними ліцензійними складами.
Перевізники мають право не приймати для перевезення між митними органами товари у разі:
1) оформлення митних і транспортних документів з порушенням порядку, встановленого законодавством України з питань митної справи;
2) якщо митне забезпечення, накладене на транспортний засіб і упаковку товарів, не виключає можливості доступу до товарів без порушень такого забезпечення.
Перевізники зобовязані доставити товари у митний орган призначення, а також подати передбачені законодавством документи на них.
Витрати на такі перевезення відшкодовуються у порядку, передбаченому законом.
Транзитні перевезення здійснюються як прохідний та внутрішній митний транзит.
Прохідний митний транзит - це переміщення товарів під митним контролем від одного пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, - пункту ввезення на митну територію України - до іншого пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, - пункту вивезення за межі митної території України.
До товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, може застосовуватися один із таких заходів гарантування доставки цих товарів до митного органу призначення:
1) надання власником товарів (уповноваженою ним особою) гарантій митним органам;
2) охорона та супроводження товарів митними органами;
3) перевезення товарів митним перевізником;
4) перевезення на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року (Конвенції МДП 1975 року).
Власники товарів (уповноважені ними особи) можуть надавати митним органам гарантії щодо обовязкової доставки товарів до митного органу призначення.
Охорона і супроводження товарів митними органами здійснюються як при внутрішньому, так і при прохідному митному транзиті.
Розуміння поняття «розпорядження товаром, що перебуває під митним контролем» не можна звужувати тільки до питання продажу товару, за яким не звернувся власник після попередження його. Це поняття стосується більше етапу переходу права власності від першого власника товару, який розмістив товар на складі, до власника складу, коли розмір плати за зберігання починає перевищувати вартість товару. Власник складу реалізовує товар та відшкодовує митному органу відповідні платежі.
Далі доцільно розглянути деякі митні режими, про які йшлося раніше, але які стосуються даної теми.
Магазин безмитної торгівлі — це такий митний режим, при якому товари реалізуються під митним контролем на митній території (в аеропортах, портах, відкритих для міжнародних сполучень та інших, які визначаються митними органами) без сплачення митних платежів і без застосування до них заходів економічної політики України. В них можуть реалізовуватися будь-які товари, окрім тих, що заборонені для ввезення в Україну, або вивезення з неї. Магазини функціонують при наявності ліцензії Держ-митслужби, яка здійснює контроль за дотриманням відповідних вимог до роботи магазину.
Режим переробки товару на митній території під митним контролем та переробки поза митним контролем відповідає правам власника на свій товар, праву робити з ним те, що він вважає за потрібне. Держава тільки отримує кошти (митні платежі, податки, збори) за перебування такого товару на митній території та за виконання робіт. При цьому, якщо товар вивозиться за межі митної території України, власнику повертається сума ввізних митних платежів (за винятком зборів).
Режим переробки на митній території включає:
— виготовлення товару (включаючи монтаж, зборку, підгонку);
— саме переробку і обробку товару;
— використання завезених товарів для вироблення інших товарів або продуктів, в процесі чого ці товари можуть бути повністю використані.
Переробка товару вигідна для України, тому що держава: визначає умови переробки, у тому числі встановлює обовязкову кількість продукції, яку власник для переробки товару повинен придбати в Україні; встановлює кількість вихідного (кінцевого) продукту; встановлює строки переробки (90 днів). Держава таким чином також отримує додаткові робочі місця.
Ліцензія на переробку видається за певну плату і може бути скасована при порушенні вимог чинного законодавства.
Режим переробки товарів за межами митної території України (під митним контролем) передбачає вивезення товарів за межі України з метою їх переробки з подальшим випуском у вільне використання вже на митній території України.
По суті це протилежний режим переробці товару на митній території України іноземним субєктом зовнішньоекономічної діяльності. Тобто Україна використовує територію та можливості іншої держави (технологію, додаткову сировину, продукти) і розраховує на повернення чітко визначених товарів для використання на власній території. Ліцензію на таку діяльність видає Держ-митслужба. Переробка товарів за межами митної території України теж відбувається у визначений термін (90 днів). Держава може встановлювати розмір кінцевої продукції, що підлягає поверненню.
Такі товари не обкладаються митом і податками, тобто користуються пільгами і після переробки впускаються для вільного використання на території України.
Митний режим знищення товару; відмова на користь держави — обидва ці режими передбачають, що держава не повинна нести витрати ні за пошкодження (знищення) товару, ні у випадку, коли власник від нього відмовився на користь держави. Режим знищення застосовується до товарів, які з тих чи інших причин стали непридатними до споживання. Якщо є власник такого товару — цей режим застосовується за ініціативою митного органу та згодою власника, про що складається відповідний акт та отримується дозвіл санітарних служб; якщо частина пошкодженого товару може бути реалізована — власнику відшкодовуються збитки після розрахунків з митним органом. Відмова на користь держави передбачає наявність письмової згоди власника товару після чого товар передається на реалізацію уповноваженими організаціями через фондову біржу, з наступним відшкодуванням збитків митниці (зберігання, експертна оцінка та інше). Це є важливим правовим моментом, який захищає державу від направлення на її територію екологічно небезпечних речовин, відходів виробництва (вибухівка, зброя тощо) з індустріально розвинутих держав.
При розгляді питання щодо організації аукціонів по розпродажу товарів, за якими не звернувся власник або конфіскованих, треба мати на увазі, що правові аспекти цього процесу регулюються постановами Кабміну України, наказами Держмитслужби, зареєстрованими Міністерством юстиції України.