КримСЦналСЦстична СЦдентифСЦкацСЦя

курсовая работа: Государство и право

Документы: [1]   Word-153287.doc Страницы: Назад 1 Вперед

ПЛАН


Вступ


РоздСЦл РЖ. КримСЦналСЦстична СЦдентифСЦкацСЦя: поняття, сутнСЦсть СЦ значення для розслСЦдування злочинСЦв.                                4


РоздСЦл РЖРЖ.  Призначення судових експертиз у розслСЦдуваннСЦ злочинСЦв. ОбТСрунтованСЦсть вибору експертноСЧ установки. Коло питань, якСЦ вирСЦшуСФ слСЦдчий пСЦд час призначення.                                8


РоздСЦл РЖРЖРЖ. КримСЦналСЦстична характеристика злочинСЦв проти громадськоСЧ  безпеки. ТиповСЦ слСЦдчСЦ ситуацСЦСЧ та характер першочергових слСЦдчих дСЦй. ОсобливостСЦ проведення слСЦдчих дСЦй.                17


Висновки                                                        28

ЛСЦтература


ВСТУП


Розвиток процесуальноСЧ думки наприкСЦнцСЦ 19 столСЦття та потреби практики створили умови для вСЦдгалуження вСЦд фундаментальних правових галузей знань багатьох спецСЦальних, якСЦ мали спочатку прикладний характер. Це були судова медицина, кримСЦналСЦстика, судова психологСЦя та СЦншСЦ.

Уперше про кримСЦналСЦстику як систему спецСЦальних знань згадав Г.Гросс у своСЧй роботСЦ "КерСЦвництво для судових слСЦдчих як система кримСЦналСЦстикитАЭ (1892р.). Г.Гросс предмет кримСЦналСЦстики визначив так: "КримСЦналСЦстика по своСЧй сутСЦ починаСФться там.., "де встановлюютьтАЭ .., яким саме способом учиняються злочини? Як дослСЦджувати цСЦ способи СЦ розкривати СЧх, якСЦ були мотиви що спричинили до злочину, яка була мета тАУ про все це нам не говорить нСЦ карне право, нСЦ процес. Все це складаСФ предмет кримСЦналСЦстикитАЭ.

НаступнСЦ визначення предмета кримСЦналСЦстики СФ вдосконаленням основних положень, якСЦ були зазначенСЦ ще у Г.Гросса. Так, С.Н.Трегубов писав, що предметом кримСЦналСЦстики СФ "використання методСЦв природничих наук СЦ технСЦчних знань при розкриттСЦ злочинСЦв СЦ встановленнСЦ особистостСЦ злочинцятАЭ.

Автор першого в РосСЦСЧ пСЦдручника з кримСЦналСЦстики РЖ.М.ЯкСЦмов вважав, що кримСЦналСЦстика "маСФ своСЧм предметом вивчення найбСЦльш доцСЦльних способСЦв та прийомСЦв використання природничих, медичних СЦ технСЦчних наук при розслСЦдуваннСЦ злочинСЦв СЦ вивченнСЦ фСЦзичноСЧ та моральноСЧ особистостСЦ злочинцятАЭ.

КримСЦналСЦстика, так само як СЦ СЦншСЦ науки, для пСЦзнання свого предмета повинна мати своСЧ методи, котрСЦ мають входити у структуру предмета. Вперше про це заявив Б.М.Шавер, який вСЦдзначив самостСЦйнСЦсть науки кримСЦналСЦстики в СЧСЧ "прийомах СЦ методах виявлення та дослСЦдження доказСЦв, якСЦ використовуються з метою розкриття злочинСЦв, виявлення СЦ впСЦзнання злочинцятАЭ. Проте деякСЦ вченСЦ, наприклад С.М.Строгович, вважали кримСЦналСЦстику лише технСЦкою, а тактику СЦ методику розслСЦдування злочинСЦв предметом кримСЦнального процесу, а не кримСЦналСЦстики.

С.М.Потапов пропонував вважати кримСЦналСЦстику "наукою про судовСЦ докази тАУ наукою доказового праватАЭ. С.П.МСЦтрСЦчев поклав кСЦнець дискусСЦСЧ про статус кримСЦналСЦстики. ВСЦн обТСрунтував, що кримСЦналСЦстика тАУ це юридична наука, СЦ вона не вивчаСФ будь-якоСЧ правовоСЧ сторони злочину. Разом з тим вона сприяСФ розкриттю та розслСЦдуванню злочинСЦв, розробляСФ засоби СЦ методи збирання СЦ дослСЦдження доказСЦв. ПодСЦбне розумСЦння предмета кримСЦналСЦстики мають СЦ в наш час науковСЦ школи СЦ окремСЦ вченСЦ.

О.М.ВасильСФв бСЦльш лаконСЦчно визначив СЧСЧ предмет тАУ "КримСЦналСЦстика тАУ це наука про технСЦчнСЦ засоби СЦ тактичнСЦ прийоми та методи, що використовуються для виконання передбачених кримСЦнально-процесуальним законом дСЦй по виявленню, збиранню, фСЦксацСЦСЧ та дослСЦдженню доказСЦв з метою розкриття СЦ попередження злочинСЦв.

В.Я.КолдСЦн дав таке визначення предмета кримСЦналСЦстики: "КримСЦналСЦстика тАУ це наука, котра дослСЦджуСФ закономСЦрностСЦ злочинноСЧ поведСЦнки , механСЦзм СЧСЧ вСЦдтворення в джерелах СЦнформацСЦСЧ, особливостСЦ дСЦяльностСЦ при розкриттСЦ, розслСЦдуваннСЦ СЦ попередженнСЦ злочинСЦв та розробляСФ на цСЦй основСЦ засоби СЦ методи вказаноСЧ дСЦяльностСЦ з метою забезпечення належного використання процесуально-матерСЦальних правових нормтАЭ.

КримСЦналСЦстика тАУ це юридична наука, яка виникла у надрах кримСЦнального процесу у минулому столСЦттСЦ як сукупнСЦсть технСЦчних засобСЦв СЦ тактичних прийомСЦв, а також способСЦв СЧх використання для розкриття злочинСЦв.

РоздСЦл РЖ. КримСЦналСЦстична СЦдентифСЦкацСЦя: поняття, сутнСЦсть СЦ значення для розслСЦдування злочинСЦв.

РЖдентифСЦкацСЦя у перекладСЦ з латини означаСФ ототожнювати, тобто встановлення тотожностСЦ обтАЩСФкта за якимось "астивостями. РЖдентифСЦкацСЦя тАУ форма пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ, котра використовуСФться в рСЦзних галузях знань, у тому числСЦ СЦ у кримСЦнальному судочинствСЦ при встановленнСЦ СЦстини у кримСЦнальнСЦй справСЦ.

МетодологСЦчною основою СЦдентифСЦкацСЦСЧ як форми пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ СФ закони формальноСЧ логСЦки, головним чином закон тотожностСЦ СЦ категорСЦСЧ матерСЦалСЦстичноСЧ дСЦалектики. Суть закону тотожностСЦ полягаСФ в тому, що будь-яка думка про предмет в процесСЦ даного розгляду тотожна самСЦй собСЦ, скСЦльки б раз вона не повторювалась, тобто суть СЦдентифСЦкацСЦСЧ полягаСФ у встановленнСЦ того ж самого в рСЦзних обтАЩСФктах або того ж самого обтАЩСФкта в його рСЦзних станах. Таким чином, закон тотожностСЦ вСЦдображаСФ структуру розгляду будь-чого; доказування СЦснування будь-якого факту, подСЦСЧ, явища; встановлення рСЦзних станСЦв обтАЩСФкта на цей час, у минулому та майбутньому; визначення моментСЦв часу.

ОбтАЩСФктами СЦдентифСЦкацСЦСЧ, на основСЦ закону формальнологСЦчноСЧ тотожностСЦ, можуть бути як окремСЦ предмети, так СЦ СЧх види, роди, групи, класи, а також обтАЩСФми рСЦдких, сипких та газоподСЦбних речовин, дСЦлянки мСЦiевостСЦ, подСЦСЧ, явища та рСЦзнСЦ стани матерСЦальних обтАЩСФктСЦв, а також вСЦдрСЦзки СЦ моменти часу.

РЖдентифСЦкацСЦю як загальний метод, що використовуСФться в рСЦзних галузях знання, слСЦд вСЦдрСЦзняти вСЦд кримСЦналСЦстичноСЧ СЦдентифСЦкацСЦСЧ як часткового методу науки кримСЦналСЦстики, який застосовуСФться для розвтАЩязання СЦдентифСЦкацСЦйних задач у кримСЦнальному судочинствСЦ.

КримСЦналСЦстична СЦдентифСЦкацСЦя тАУ специфСЦчний метод, що дозволяСФ розвтАЩязувати вузькСЦ СЦдентифСЦкацСЦйнСЦ задачСЦ, суть яких зводиться до встановлення тотожностСЦ конкретного обтАЩСФкта, що маСФ стСЦйку зовнСЦшню форму. ТакСЦ задачСЦ виникають при розслСЦдуваннСЦ окремих видСЦв злочину, коли необхСЦдно встановити вид, клас чи модель пСЦстолета, конкретний екземпляр зброСЧ, з якоСЧ було зроблено пострСЦл в потерпСЦлого, або знайти й ототожнити саме те знаряддя злому, яким залишенСЦ слСЦди.  В процесСЦ доказу прийнято оперувати категоричними висновками, достовСЦрними фактами, хоча можливе використання й СЦмовСЦрних суджень про клас, вид або родову приналежнСЦсть конкретного обтАЩСФкта. Цим кримСЦналСЦстична СЦдентифСЦкацСЦя вСЦдрСЦзняСФться вСЦд СЦдентифСЦкацСЦСЧ як загального методу, що використовуСФться в рСЦзних галузях знання.

МетодологСЦчну основу СЦдентифСЦкацСЦСЧ як методу встановлення тотожностСЦ складають такСЦ положення матерСЦалСЦстичноСЧ дСЦалектики:

  1. УсСЦ обтАЩСФкти, подСЦСЧ матерСЦального свСЦту взаСФмоповтАЩязанСЦ та являють собою нескСЦнченне сплетСЦння звтАЩязкСЦв та взаСФмодСЦй. Якщо вСЦдомо наслСЦдок, то неважко встановити причину СЦ навпаки.
  2. ПодСЦСЧ та явища матерСЦального свСЦту СЦндивСЦдуальнСЦ (визначенСЦ), оскСЦльки нема двох речей, якСЦ були б однаковСЦ. Це фундаментальне положення дозволяСФ знаходити та пСЦзнавати реальнСЦ обтАЩСФкти, зумовленСЦ практичною дСЦяльнСЦстю людини.
  3. ВсСЦ обтАЩСФкти матерСЦального свСЦту перебувають у постСЦйному русСЦ, розвитку та змСЦнСЦ. Однак СЦндивСЦдуальнСЦсть та визначенСЦсть обтАЩСФкта передбачають його вСЦдносну стСЦйкСЦсть, незмСЦннСЦсть, тобто збереження характерних ознак, що дозволяють ототожнити його з самим собою. Хоча ототожнюваний обтАЩСФкт весь час змСЦнюСФться, СЦдентифСЦкацСЦя його в процесСЦ пСЦзнання взагалСЦ та судово-слСЦдчому зокрема, широко використовуСФться як метод.

РЖдентифСЦкацСЦйний перСЦод для рСЦзних обтАЩСФктСЦв рСЦзний СЦ залежить вСЦд багатьох факторСЦв, якСЦ поки що залишаються бСЦлими плямами в теорСЦСЧ кримСЦналСЦстичноСЧ СЦдентифСЦкацСЦСЧ. Наприклад, проблема визначення давностСЦ походження будь-яких слСЦдСЦв, часу експлуатацСЦСЧ обтАЩСФктСЦв, давностСЦ подСЦй минулого тощо залишаСФться проблематичною.

Таким чином, кримСЦналСЦстична СЦдентифСЦкацСЦя як частковий метод кримСЦналСЦстики вСЦдрСЦзняСФться вСЦд СЦдентифСЦкацСЦСЧ, що використовуСФться в СЦнших галузях знання, формою встановлення тотожностСЦ: в першому випадку встановлюють тотожнСЦсть конкретного обтАЩСФкта, що маСФ стСЦйку зовнСЦшню форму, а в СЦншому тАУ тотожнСЦсть множини однакових обтАЩСФктСЦв, розподСЦлених на класи, види, роди СЦ якСЦ завгодно малСЦ групи.

Значний внесок у розвиток теорСЦСЧ кримСЦналСЦстичноСЧ СЦдентифСЦкацСЦСЧ було зроблено С.М.Потаповим та СЦншими вченими-кримСЦналСЦстами.

Поняття "обтАЩСФктитАЭ в теорСЦСЧ СЦдентифСЦкацСЦСЧ мають, принаймнСЦ, два значення. У першому значеннСЦ тАУ це матерСЦальнСЦ обтАЩСФкти тАУ фСЦзичнСЦ тСЦла, твердСЦ, сипкСЦ, рСЦдкСЦ, як неорганСЦчного, так СЦ органСЦчного походження, щодо яких треба встановити тотожнСЦсть або групову належнСЦсть. ТакСЦ обтАЩСФкти називаються ототожнюваними або СЦдентифСЦкованими. РЖдентифСЦкуСФться тСЦльки один обтАЩСФкт, оскСЦльки встановлюСФться тотожнСЦсть конкретного обтАЩСФкта. Якщо обтАЩСФктСЦв кСЦлька, тодСЦ СЦ актСЦв СЦдентифСЦкацСЦСЧ буде декСЦлька.

В другому значеннСЦ обтАЩСФкти тАУ це будь-якСЦ матерСЦальнСЦ тСЦла органСЦчного та неорганСЦчного походження, якСЦ СФ засобами для встановлення тотожностСЦ. ТакСЦ обтАЩСФкти називаються ототожнюючими або СЦдентифСЦкуючими. Ось чому процес встановлення тотожностСЦ у своСЧй структурСЦ вмСЦщуСФ : СЦдентифСЦкований (ототожнюваний) та СЦдентифСЦкуючий (ототожнюючий) обтАЩСФкти. РЖдентифСЦкуючих обтАЩСФктСЦв у процесСЦ СЦдентифСЦкацСЦСЧ може бути кСЦлька.

КримСЦналСЦстична СЦдентифСЦкацСЦя як метод вСЦдрСЦзняСФться вСЦд СЦдентифСЦкацСЦСЧ в СЦнших науках за специфСЦчними ознаками, а саме тим, що:

а) обтАЩСФктами кримСЦналСЦстичноСЧ СЦдентифСЦкацСЦСЧ СФ всСЦ тСЦла живоСЧ та неживоСЧ природи, що мають стСЦйку зовнСЦшню форму;

б) кримСЦналСЦстична СЦдентифСЦкацСЦя здСЦйснюСФться за матерСЦальним та СЦдеальним вСЦдображенням ознак зовнСЦшньоСЧ будови обтАЩСФктСЦв;

в) метод кримСЦналСЦстичноСЧ СЦдентифСЦкацСЦСЧ застосовуСФться в процесСЦ доказування у кримСЦнальних справах пСЦд час спецСЦальних слСЦдчих дСЦй (впСЦзнання та судовоСЧ експертизи).

Таким чином, обтАЩСФктами кримСЦналСЦстичноСЧ СЦдентифСЦкацСЦСЧ СФ: люди, тварини та СЧхнСЦ трупи, усСЦ фСЦзичнСЦ твердСЦ тСЦла, що мають стСЦйку будову. ОбтАЩСФктами СЦдентифСЦкацСЦСЧ тАУ загального методу пСЦзнання СФ всСЦ обтАЩСФкти матерСЦального свСЦту, якСЦ вважаються обтАЩСФктами кримСЦналСЦстичноСЧ СЦдентифСЦкацСЦСЧ, а також сипкСЦ, рСЦдкСЦ, газоподСЦбнСЦ речовини та СЧх стани. У деяких випадках можуть бути вСЦдрСЦзки СЦ моменти часу та стану людей в окремих ситуацСЦях.

КримСЦналСЦстична СЦдентифСЦкацСЦя тАУ це процес та метод дослСЦдження, де потрСЦбно розрСЦзняти обтАЩСФкти, ознаки та "астивостСЦ.

Ознака тАУ це показник, прикмета, знак, за яким можна розпСЦзнати, визначити що-небудь. Не всСЦ ознаки СФ СЦдентифСЦкуючими. Ознака вважаСФться СЦдентифСЦкуючою, якщо вона вСЦдповСЦдаСФ деяким вимогам, наведеним нижче.

  1. Ознака повинна вСЦдображатися в ототожнюючому (СЦдентифСЦкуючому) обтАЩСФктСЦ.
  2. Ознака повинна бути нестандартною, а будь-яким вСЦдхиленням вСЦд норми, випадковим виробничим дефектом тАУ дефектом обробки або експлуатацСЦСЧ обтАЩСФкта.
  3. РЖдентифСЦкуюча ознака повинна бути вСЦдносно стСЦйкою СЦ у певних межах СЦдентифСЦкуючого перСЦоду залишатися самою собою. ОскСЦльки всСЦ обтАЩСФкти пСЦдлягають постСЦйним змСЦнам, то для СЦдентифСЦкуючоСЧ ознаки вони повиннСЦ бути несуттСФвими.
  4. РЖдентифСЦкуюча ознака повинна бути вСЦдносно незалежною, тобто мСЦнСЦмально корельованою з СЦншими ознаками. У свСЦтСЦ все взаСФмоповтАЩязане тАУ поява однСЦСФСЧ ознаки тягне за собою утворення СЦншоСЧ. Чим бСЦльше ознак взаСФмоповтАЩязано, тим менша СЧх СЦдентифСЦкацСЦйна цСЦннСЦсть.
  5. Ознака СФ СЦдентифСЦкуючою, якщо СЦнформацСЦя про неСЧ отримана методами та засобами, вСЦдповСЦдними сучасному стану науки. Не можуть бути ознаками вСЦдомостСЦ окультних знань, результати явищ СЦ фактСЦв, якСЦ науково не пСЦдтвердженСЦ.

ВластивостСЦ тАУ це внутрСЦшнСЦ ознаки, що вСЦдображають якСЦсну кСЦлькСЦсть речовини (субстанцСЦСЧ) та характеризують групову, родову та видову схожСЦсть порСЦвнюваних частин цСЦлого. ОскСЦльки ототожнюванню пСЦдлягаСФ цСЦле, яке в даний момент не СЦснуСФ, то "астивостСЦ частин його лише умовно вСЦдповСЦдають СЦдентифСЦкуючим ознакам.

Для класифСЦкацСЦСЧ видСЦв СЦдентифСЦкацСЦСЧ у спецСЦальнСЦй лСЦтературСЦ використовують рСЦзнСЦ пСЦдстави. За рСЦвнем досягнутоСЧ СЦндивСЦдуалСЦзацСЦСЧ СЦдентифСЦкацСЦю дСЦлять на родову (групову) та СЦндивСЦдуальну, тобто кримСЦналСЦстичну; за природою СЦдентифСЦкуючих обтАЩСФктСЦв тАУ на сигнальну та знакову; за способом вСЦдображення СЦдентифСЦкуючоСЧ СЦнформацСЦСЧ тАУ на СЦдентифСЦкацСЦю цСЦлих структур, дСЦлення цСЦлого та СЦдентифСЦкацСЦю джерела походження. ЗустрСЦчаються ще змСЦшанСЦ класифСЦкацСЦСЧ, з яких найрозповсюдженСЦшСЦ такСЦ:

а) за матерСЦально фСЦксованим вСЦдображенням;

б) за ознаками загального походження;

в) за уявним образом;

г) за описом ознак;

За характером порСЦвнювальноСЧ СЦнформацСЦСЧ СЦдентифСЦкацСЦю дСЦлять:

а) за особливостями зовнСЦшньоСЧ будови;

б) за особливостями зовнСЦшньоСЧ будови СЦ складу;

в) за функцСЦонально-динамСЦчними особливостями.

Суть будь-якого виду СЦдентифСЦкацСЦйного процесу складаСФться з порСЦвняння СЦдентифСЦкацСЦйних ознак та "астивостей СЦдентифСЦкованого обтАЩСФкта з СЧх вСЦдображенням в обтАЩСФктСЦ СЦдентифСЦкуючому. ПорСЦвнянню можуть пСЦдлягати: безпосередньо СЦдентифСЦкований предмет з вСЦдображенням його ознак, як, наприклад, взуття з його слСЦдом, знаряддя злому з обтАЩСФмним слСЦдом тиску; безпосередньо СЦдентифСЦкований обтАЩСФкт з його уявним образом тАУ слСЦдом памтАЩятСЦ, закарбованим людиною, допускаСФться пСЦд час упСЦзнання людей та речей; порСЦвнюватися можуть тСЦльки вСЦдображення ознак СЦдентифСЦкованого обтАЩСФкта, як це буваСФ при ототожненнСЦ людини з вСЦдбитками пальцСЦв рук, СЦнакше кажучи, СЦдентифСЦкацСЦСЧ цСЦлого за його частинами.

Неважко помСЦтити, що в усСЦх випадках СЦдентифСЦкацСЦСЧ фСЦгурують тСЦльки матерСЦальнСЦ або СЦдеальнСЦ вСЦдображення. ПорСЦвнювальне дослСЦдження матерСЦальних та СЦдеальних вСЦдображень розпСЦзнаСФться за засобами, методами та процесуальними формами, якСЦ застосовуються. РЖдентифСЦкацСЦя за матерСЦальним слСЦдом тАУ вСЦдображенням, як правило, виконуСФться спецСЦалСЦстом з використанням рСЦзних технСЦчних засобСЦв та методСЦв у формСЦ судовоСЧ експертизи, яку призначаСФ слСЦдчий.

РЖдентифСЦкацСЦя за СЦдеальним вСЦдображенням тАУ слСЦдом памтАЩятСЦ, здСЦйснюСФться джерелом СЦдеального вСЦдображення, тобто субтАЩСФктом, який сприймав СЦдентифСЦкуючий предмет (обличчя , рСЦч тощо), при цьому СЦдентифСЦкацСЦя здСЦйснюСФться пСЦд час слСЦдчоСЧ дСЦСЧ тАУ предтАЩявлення для впСЦзнання. Виконуючи рСЦзнСЦ види СЦдентифСЦкацСЦйного процесу встановлюють  тотожнСЦсть обтАЩСФкта або його класифСЦкацСЦйну належнСЦсть.

Виходячи з наведеного кримСЦналСЦстичну СЦдентифСЦкацСЦю, на вСЦдмСЦну вСЦд СЦдентифСЦкацСЦСЧ як загального методу, слСЦд роздСЦлити за видами вСЦдображень на:

  1. СЦдентифСЦкацСЦю за матерСЦально-фСЦксованим вСЦдображенням;
  2. СЦдентифСЦкацСЦю за СЦдеальними слСЦдами вСЦдображеннями (уявними образами, слСЦдами памтАЩятСЦ).

РоздСЦл РЖРЖ.  Призначення судових експертиз у розслСЦдуваннСЦ злочинСЦв. ОбТСрунтованСЦсть вибору експертноСЧ установки. Коло питань, якСЦ вирСЦшуСФ слСЦдчий пСЦд час призначення.

У кримСЦнально-процесуальнСЦй дСЦяльностСЦ спецСЦальнСЦ знання використовуються у двох формах: при залученнСЦ фахСЦвцСЦв пСЦд час окремих слСЦдчих (судових) дСЦй та в межах проведення експертизи. ПСЦд час здСЦйснення правосуддя велику допомогу слСЦдству та суду надаСФ судова експертиза.

Судова експертиза тАФ це процесуальна дСЦя, яка полягаСФ в дослСЦдженнСЦ експертом за завданням слСЦдчого або суддСЦ речових доказСЦв та СЦнших матерСЦалСЦв з метою встановлення фактичних даних та обставин, якСЦ мають значення для правильного вирСЦшення справи.

Проведення судовоСЧ експертизи регламентовано ЗаВнконом УкраСЧни "Про судову експертизу», КПК (статтяВнми 75тАФ77, 196тАФ205, 310тАФ312) СЦ ЦивСЦльним процесуальним кодексом УкраСЧни (далСЦ тАФ ЦПК) (статтСЦ 57тАФ61). ЗгСЦдно з чинним законодавством УкраСЧни експертиза призначаВнСФться у випадках, коли для вирСЦшення певних питань при провадженнСЦ по справСЦ потрСЦбнСЦ науковСЦ, технСЦчнСЦ або СЦншСЦ спецСЦальнСЦ знання (ч. 1 ст. 75 КПК). До спецСЦальних знань вСЦдносяться будь-якСЦ знання та умСЦння об'СФктивного харакВнтеру, отриманСЦ внаслСЦдок вищоСЧ професСЦйноСЧ пСЦдготовки, науковоСЧ дСЦяльностСЦ, досвСЦду практичноСЧ роботи, що вСЦдпоВнвСЦдають сучасному науково-практичному рСЦвню.

У теорСЦСЧ кримСЦнального процесу та кримСЦналСЦстики судоВнва експертиза визначаСФться як дослСЦдження, що провадиВнться у вСЦдповСЦдностСЦ з кримСЦнально-процесуальним або цивСЦльно-процесуальним законом особою, яка володСЦСФ спеВнцСЦальними знаннями у науцСЦ, технСЦцСЦ, ремеслСЦ з метою встановлення обставин (фактичних даних), що мають значення по справСЦ.

Закон УкраСЧни "Про судову експертизу» визначаСФ поняття судовоСЧ експертизи як дослСЦдження експертом на основСЦ спецСЦальних знань матерСЦальних об'СФктСЦв, явищ СЦ процесСЦв, якСЦ мСЦстять СЦнформацСЦю про обставини справи, що перебуваСФ у провадженнСЦ органСЦв дСЦзнання, досудового слСЦдства чи суду.

ПСЦд час експертизи, на вСЦдмСЦну вСЦд СЦнших процесуальних дСЦй, СЦстотнСЦ по справСЦ факти можуть встановлюватися за вСЦдсутностСЦ слСЦдчого (або суду). Ця особливСЦсть дозволяСФ пояснити, чому законодавець встановив систему додаткоВнвих процесуальних гарантСЦй, дотримання яких покликано сприяти достовСЦрному, повному й об'СФктивному встановленню фактСЦв експертом та всебСЦчнСЦй перевСЦрцСЦ його висновкСЦв слСЦдчим СЦ судом. Експертизу слСЦд призначати тСЦльВнки тодСЦ, коли в цьому дСЦйсно СФ необхСЦднСЦсть, коли без вСЦдповСЦдСЦ експерта на певнСЦ питання неможливо встановити СЦстину по справСЦ. Недопустимо призначати експертизу для вирСЦшення питань, що потребують таких спецСЦальних знань, якСЦ не виходять за межСЦ професСЦйноСЧ пСЦдготовки слСЦдчого, прокурора або суддСЦ, тобто на вирСЦшення експерта не ставляться питання правового характеру.

СудовСЦ експертизи класифСЦкуються за рСЦзними пСЦдставами. За своСФрСЦднСЦстю предмета спецСЦальних пСЦзнань вони подСЦляються на кСЦлька класСЦв: кримСЦналСЦстичнСЦ, судово-медичнСЦ, судово-психСЦатричнСЦ, судово-психологСЦчнСЦ, судово-фармацевтичнСЦ та фармакологСЦчнСЦ, фСЦзико-технСЦчнСЦ, хСЦмСЦчнСЦ, товарознавчСЦ, екологСЦчнСЦ та деякСЦ СЦншСЦ. У свою чергу, кожний названий клас подСЦляСФться на роди, види та пСЦдвиди. Так, всСЦ кримСЦналСЦстичнСЦ експертизи подСЦляються на традицСЦйнСЦ та нетрадицСЦйнСЦ. ТрадицСЦйнСЦ охоплюють такСЦ види експертиз, як дактилоскопСЦчна, судово-почеркознавча, авторознавча, судово-балСЦстична, технСЦко-кримСЦналСЦстична ексВнпертиза документСЦв та СЦн. НетрадицСЦйнСЦ включають ексВнпертизу матерСЦалСЦв, речовин та виробСЦв (нафтопродуктСЦв, паливно-мастильних, лакофарбових матерСЦалСЦв та покритВнтя тощо), фоноскопСЦчну та фонетичну експертизи та СЦн.

НайбСЦльш поширеним видом судовоСЧ експертизи СФ кримСЦналСЦстична. КримСЦналСЦстична експертиза тАФ це лабораторне дослСЦдження об'СФктСЦв з метою встановлення СЧхнього фактичного стану; можливостСЦ проведення певних дСЦй; обставин, за яких були проведенСЦ дСЦСЧ; невидимих слСЦдСЦв зашифрованого змСЦсту; груповоСЧ належностСЦ об'СФктСЦв або СЧх тотожностСЦ. Така експертиза вимагаСФ застосування спецСЦальних кримСЦналСЦстичних знань. СЧСЧ об'СФктами можуть бути тексти документСЦв та пСЦдписи на них, вСЦдбитки печаток СЦ штампСЦв, слСЦди рук, нСЦг, знарядь злому та СЦнструменВнтСЦв, транспортних засобСЦв, зброя, боСФприпаси тощо. ЗалежВнно вСЦд об'СФктСЦв дослСЦдження кримСЦналСЦстичнСЦ експертизи подСЦляються на почеркознавчу, технСЦко-кримСЦналСЦстичну експертизу документСЦв, трасологСЦчну, судово-балСЦстичну та СЦн.

Судово-медичнСЦ експертизи подСЦляються на експертиВнзи трупа, живих осСЦб та речових доказСЦв. Завдання СЧх поВнлягаСФ у встановленнСЦ причини смертСЦ, характеру та ступеВння тяжкостСЦ тСЦлесних ушкоджень, визначеннСЦ груповоСЧ наВнлежностСЦ й походженнСЦ рСЦзних видСЦлень органСЦзму людини та вирСЦшеннСЦ СЦнших питань, що вимагають застосування судово-медичних знань.

За характером завдань, якСЦ вирСЦшуються, та методами дослСЦдження судовСЦ експертизи можуть бути подСЦленСЦ на СЦдентифСЦкацСЦйнСЦ, класифСЦкацСЦйнСЦ та дСЦагностичнСЦ. РЖдентифСЦкацСЦйнСЦ експертизи встановлюють СЦндивСЦдуальну тотожнСЦсть,

класифСЦкацСЦйнСЦ тАФ визначають групову належнСЦсть рСЦзного роду об'СФктСЦв, дСЦагностичнСЦ тАФ показують стан рСЦзних об'СФктСЦв та СЧхню динамСЦку.

СудовСЦ експертизи подСЦляються на такСЦ:

  1. первиннСЦ та повторнСЦ. ПовторнСЦ призначаються уразСЦ необТСрунтованостСЦ висновку експерта в результатСЦ первинноСЧ експертизи або у разСЦ сумнСЦву в правильностСЦ його висновку. Така експертиза доручаСФться СЦншому експертовСЦ або СЦншим експертам (статтСЦ 75, 203 КПК);
  2. основнСЦ та додатковСЦ. Додаткова експертиза, призначаСФться, якщо експертиза визнана неповною або не досить ясною, СЦ доручаСФться тому самому або СЦншому експертовСЦ (статтСЦ 75, 203 КПК);
  3. одноособовСЦ та комСЦсСЦйнСЦ. ПершСЦ проводяться одним експертом, другСЦ тАФ групою експертСЦв, спецСЦалСЦстСЦв з однСЦСФСЧ галузСЦ знань. КомСЦсСЦйна експертиза може призначатися для вирСЦшення достатньо складних питань або за наявностСЦ рСЦзних точок зору з якого-небудь питання;

4)однорСЦднСЦ та комплекснСЦ. ОднорСЦдною СФ експертиза, при проведеннСЦ якоСЧ використовуються знання у якСЦйсь одВннСЦй галузСЦ науки. При виконаннСЦ комплексноСЧ експертизи використовуються спецСЦальнСЦ знання рСЦзних наук: це можуть бути медико-кримСЦналСЦстичнСЦ, психолого-психСЦатричнСЦ, автотехнСЦчнСЦ та кримСЦналСЦстичнСЦ, зоотехнСЦчнСЦ, ветеринарнСЦ й СЦншСЦ комплекснСЦ дослСЦдження. ФахСЦвцСЦ, якСЦ брали участь у комплекснСЦй судовСЦй експертизСЦ та дСЦйшли СФдиноСЧ думки, складають СЦ пСЦдписують спСЦльний висновок. При цьому в актСЦ визначаСФться, у чому конкретно полягала роль кожного фахСЦвця. У разСЦ, коли експерти не дСЦйшли згоди, кожний з них складаСФ окремий висновок.

ОбТСрунтованСЦсть вибору експертноСЧ установи

Призначення експертизи вСЦднесено на розсуд слСЦдчого або суду, якСЦ приймають рСЦшення про необхСЦднСЦсть залучення наукових, технСЦчних або СЦнших спецСЦальних знань. У деяких зазначених у законСЦ випадках обов'язково повинВнна бути проведена вСЦдповСЦдна експертиза. Так, експертиза обов'язкова (ст. 76 КПК):

  1. для встановлення причин смертСЦ;
  2. для встановлення тяжкостСЦ й характеру тСЦлесних ушкоджень;
  3. для визначення психСЦчного стану пСЦдозрюваного або обвинуваченого за наявностСЦ у справСЦ даних, якСЦ викликають сумнСЦв щодо його осудностСЦ;

4)        для встановлення статевоСЧ  зрСЦлостСЦ потерпСЦлоСЧ у справах про злочини, передбаченСЦ ст. 155 КК;

5)        для встановлення вСЦку пСЦдозрюваного або обвинуваченого, якщо це маСФ значення для вирСЦшення питання про його кримСЦнальну вСЦдповСЦдальнСЦсть, за вСЦдсутностСЦ вСЦдповСЦдних документСЦв про вСЦк або неможливСЦсть СЧх отримання (ст. 76 КПК).

Експертиза проводиться у перСЦод розслСЦдування або судового розгляду справи на пСЦдставСЦ вСЦдповСЦдного процесуального документа тАФ постанови слСЦдчого (суддСЦ) або ухвали суду. Призначення експертизи СФ процесуальною дСЦСФю СЦ тому СЧСЧ проведення можливе лише по порушенСЦй справСЦ.

ВСЦдповСЦдно до ст. 7 Закону УкраСЧни "Про судову експертизу» судово-експертну дСЦяльнСЦсть здСЦйснюють державнСЦ спецСЦалСЦзованСЦ установи та вСЦдомчСЦ служби, до яких належать науково-дослСЦднСЦ та СЦншСЦ установи судових експертиз МСЦнСЦстерства юстицСЦСЧ УкраСЧни СЦ МСЦнСЦстерства охорони здоров'я УкраСЧни та експертнСЦ служби МСЦнСЦстерства внутрСЦшнСЦх справ УкраСЧни, МСЦнСЦстерства оборони УкраСЧни, Служби безпеки УкраСЧни.

У системСЦ МСЦнСЦстерства юстицСЦСЧ УкраСЧни функцСЦонують науково-дослСЦднСЦ СЦнститути судових експертиз (зокрема, КиСЧвський науково-дослСЦдний СЦнститут судових експертиз, Одеський науково-дослСЦдний СЦнститут судових експертиз, ХаркСЦвський науково-дослСЦдний СЦнститут судових експертиз СЦм. засл. проф. М. С. БокарСЦуса), фСЦлСЦСЧ, вСЦддСЦлення та лабораторСЦСЧ, в яких проводяться всСЦ традицСЦйнСЦ СЦ нетрадицСЦйнСЦ види кримСЦналСЦстичних експертиз. КрСЦм кримСЦналСЦстичних, у СЦнститутах проводяться й такСЦ види судових експертиз, як судово-економСЦчнСЦ, автотехнСЦчнСЦ, будСЦвельно-технСЦчнСЦ, товарознавчСЦ, ТСрунтознавчСЦ, бСЦологСЦчнСЦ та СЦн.

У системСЦ МСЦнСЦстерства внутрСЦшнСЦх справ УкраСЧни створено мережу експертно-кримСЦналСЦстичних служб (Державний науково-дослСЦдний експертно-кримСЦналСЦстичний центр МВС УкраСЧни (ДНДЕКЦ) та науково-дослСЦднСЦ експертно-кримСЦналСЦстичнСЦ центри (НДЕКЦ) при ГУМВС, УМВС, УМВСТ), де проводяться рСЦзнСЦ види кримСЦналСЦстичних експертиз, дослСЦдження наркотичних засобСЦв, психотропних речовин, СЧх аналогСЦв СЦ прекурсорСЦв, автотехнСЦчнСЦ, пожежно-технСЦчнСЦ (обставин СЦ механСЦзму пожеж) та деякСЦ СЦншСЦ.

У системСЦ МСЦнСЦстерства охорони здоров'я УкраСЧни зосередженСЦ судово-медичнСЦ та судово-психСЦатричнСЦ установи. Мережа судово-медичних установ складаСФться з рСЦзВнних за своСЧм рангом бюро судово-медичних експертиз. ТакСЦ експертизи також проводяться спСЦвробСЦтниками кафедр судовоСЧ медицини вищих навчальних закладСЦв.

Коло питань. якСЦ вирСЦшуСФ слСЦдчий пСЦд час призначення

Судова експертиза маСФ бути старанно пСЦдготовлена. Процес пСЦдготовки експертизи мСЦстить такСЦ основнСЦ елементи:

  1. збирання необхСЦдних матерСЦалСЦв;
  2. вибСЦр моменту призначення експертизи;
  3. визначення предмета судовоСЧ експертизи;
  4. формулювання запитань експерту;
  5. вибСЦр експертноСЧ установи або експерта.

Збирання необхСЦдних матерСЦалСЦв. Такими матерСЦалами насамперед СФ дослСЦджуванСЦ об'СФкти (речовСЦ докази, жива особа, труп або його частини тощо), вСЦдносно яких слСЦдчий (суд) повинен з'ясувати певнСЦ питання. ДослСЦджуванСЦ об'СФкти збираються пСЦд час проведення слСЦдчих (судових) дСЦй (оглядСЦв, обшукСЦв, виСЧмок та СЦн.) з дотриманням встановлених законом правил. У деяких випадках експерту необхСЦдно надавати так званСЦ зразки порСЦвняльного матерСЦалу. ПСЦд зразками для експертного дослСЦдження слСЦд розумСЦти матерСЦальнСЦ об'СФкти, що надаються експерту для порСЦвняння з об'СФктами, якСЦ СЦдентифСЦкуються або дСЦагностуються. Це можуть бути зразки почерку, вСЦдбитки пальцСЦв рук, злСЦпки зубСЦв, взуття, проби кровСЦ, слини, зразки шрифту друкарськоСЧ машинки, якСЦ використовуються в процесСЦ проведення експертиз як порСЦвняльнСЦ матерСЦали при дослСЦдженнСЦ рукописСЦв, предметСЦв з вСЦдбитками рук, нСЦг, зубСЦв, паперСЦв та СЦнших об'СФктСЦв, що надаються експерту для дослСЦдження.

СлСЦдчий збираСФ зразки в процесСЦ таких слСЦдчих дСЦй, як огляд, обшук, виСЧмка або шляхом безпосереднього вСЦдСЦбрання СЧх у обвинуваченого, пСЦдозрюваного, свСЦдка або потерпСЦлого. Так, вСЦдповСЦдно до ст. 199 КПК у разСЦ потреби слСЦдчий маСФ право винести постанову про вилучення або вСЦдСЦбрання зразкСЦв почерку та СЦнших зразкСЦв, необхСЦдних для експертного дослСЦдження. При цьому отримання зразкСЦв для порСЦвняльного дослСЦдження СФ вже процесуальною дСЦСФю, яка полягаСФ в отриманнСЦ порСЦвняльних матерСЦалСЦв для експертного дослСЦдження. Для вСЦдСЦбрання або вилучення зразкСЦв слСЦдчий може використовувати допомогу фахСЦвця. Про вСЦдСЦбрання зразкСЦв складаСФться протокол.

На вСЦдмСЦну вСЦд речових доказСЦв, зразки для порСЦвняльного дослСЦдження не пов'язанСЦ з розслСЦдуваною подСЦСФю СЦ безсумнСЦвно походять вСЦд конкретного об'СФкта. Зразки повиннСЦ мати репрезентативнСЦсть (достатнСЦсть кСЦлькостСЦ та якостСЦ) та порСЦвняльнСЦсть (можливСЦсть порСЦвняння).

За способом отримання зразки подСЦляються на двСЦ групи: вСЦльнСЦ та експериментальнСЦ. ВСЦльнСЦ зразки виключають можливСЦсть будь-якого умисного викривлення ознак дослСЦджуваного об'СФкта. Це зразки створенСЦ або отриманСЦ поза зв'язком з розслСЦдуваною кримСЦнальною справою СЦ, як правило, до СЧСЧ порушення (наприклад, особисте листування особи, у якоСЧ вСЦдбираються зразки, СЧСЧ щоденники та СЦншСЦ рукописнСЦ документи, виконанСЦ до кримСЦнальноСЧ справи). ЕкспериментальнСЦ зразки тАФ це зразки, що спецСЦально отриманСЦ для проведення цСЦСФСЧ конкретноСЧ експертизи.

ВибСЦр моменту призначення експертизи. За загальним правилом судова експертиза повинна бути призначена своСФчасно. СвоСФчаснСЦсть призначення експертизи забезпечуСФться плануванням цСЦСФСЧ слСЦдчоСЧ (судовоСЧ) дСЦСЧ.

Визначаючи момент призначення експертизи, необхСЦдно враховувати:

  1. властивостСЦ та стан об'СФктСЦв експертного дослСЦдження;
  2. необхСЦднСЦсть та можливСЦсть отримання порСЦвняльних зразкСЦв;
  1. особливостСЦ експертного дослСЦдження (складнСЦсть, наявнСЦсть вСЦдповСЦдних методик, час проведення тощо);
  2. слСЦдчу ситуацСЦю.

ВибСЦр моменту призначення експертизи передбачаСФ визначення СЧСЧ мСЦiя у системСЦ СЦнших слСЦдчих (судових) дСЦй. Призначення та проведення експертизи обумовленСЦ тактичними мСЦркуваннями. Визначення часу призначення експертизи пов'язано з особливостями розслСЦдуваного злочину, слСЦдчою ситуацСЦСФю, наявнСЦстю або вСЦдсутнСЦстю необхСЦдних матерСЦалСЦв для призначення експертизи.

Визначення предмета судовоСЧ експертизи. Предмет експертизи тАФ це тСЦ обставини, якСЦ можуть бути з'ясованСЦ в процесСЦ експертного дослСЦдження, та фактичнСЦ данСЦ, що встановлюються на основСЦ спецСЦальних знань СЦ дослСЦдження матерСЦалСЦв справи. Предмет експертизи визначаСФться питаннями, поставленими перед експертом, слСЦдчим або судом. Формулювання питань експерту. У вСЦдповСЦдностСЦ СЦз законом перед експертом можуть бути поставленСЦ тСЦльки такСЦ питання, для вирСЦшення яких необхСЦднСЦ науковСЦ, технСЦчнСЦ або СЦншСЦ спецСЦальнСЦ знання. РЖснують рСЦзнСЦ посСЦбники з судовоСЧ експертизи, якСЦ мСЦстять типовСЦ перелСЦки питань стосовно рСЦзних видСЦв експертиз при розслСЦдуваннСЦ тих або СЦнших категорСЦй злочинСЦв. Однак такСЦ перелСЦки СФ орСЦСФнтуючими.

Питання експерту повиннСЦ вСЦдповСЦдати таким основним вимогам:

  1. не виходити за межСЦ спецСЦальних знань експерта СЦ не мати правового характеру;
  2. бути визначеними, конкретними та короткими;
  3. мати логСЦчну послСЦдовнСЦсть;
  4. характеризуватися повнотою та мати комплексний характер.

ВибСЦр експертноСЧ установи або експерта. ВибСЦр експертноСЧ установи здСЦйснюСФться з урахуванням виду експертизи, об'СФктСЦв дослСЦдження та характеру питань, якСЦ пСЦдлягають вирСЦшенню. В УкраСЧнСЦ СЦснуСФ система судово-експертних установ, в яких провадяться судовСЦ експертизи. При проведеннСЦ експертизи поза експертною установою в постановСЦ або ухвалСЦ про призначення експертизи вказуСФться конкретний фахСЦвець, якому доручаСФться проведення експертизи.

Призначення експертизи оформляСФться постановою слСЦдчого або ухвалою (постановою) суду (суддСЦ), якСЦ СФ юридичною пСЦдставою проведення експертизи. Постанова (ухвала) про призначення експертизи складаСФться з трьох частин: вступноСЧ, описовоСЧ та резолютивноСЧ. У вступнСЦй частинСЦ постанови вказуСФться дата та мСЦiе СЧСЧ складання, посада, звання та прСЦзвище особи, яка винесла постанову, найменування кримСЦнальноСЧ справи, з якоСЧ призначаСФться експертиза. Описова частина передбачаСФ короткий виклад обставин справи, де докладно подаються вСЦдомостСЦ щодо об'СФктСЦв експертизи (обставини, пов'язанСЦ з СЧх виявленням, вилученням, зберСЦганням та СЦн.). ЗавершуСФться описова частина постанови формулюванням пСЦдстав для призначення експертизи (з посиланням на вСЦдповСЦднСЦ статтСЦ КПК, якими керувався слСЦдчий або суд). Резолютивна частина мСЦстить рСЦшення про призначення експертизи, вказуСФться СЧСЧ вид, прСЦзвище експерта або найменування експертноСЧ установи, питання, з яких необхСЦдно дати висновок, перелСЦк матерСЦалСЦв, що надаються експерту.

ВСЦдповСЦдно до ст. 198 КПК керСЦвник експертноСЧ установи, отримавши постанову про призначення експертизи, доручаСФ СЧСЧ проведення одному або кСЦльком експертам. При цьому необхСЦдно враховувати обставини, якСЦ виключають можливСЦсть доручення проведення експертизи зацСЦкавленСЦй особСЦ.

Експертне дослСЦдження тАФ це процес дослСЦдження об'СФктСЦв, що наданСЦ на експертизу. У своСЧй дСЦяльностСЦ експерт використовуСФ методи експертного дослСЦдження, тобто систему способСЦв, прийомСЦв, операцСЦй для вирСЦшення експертних завдань. У теорСЦСЧ кримСЦналСЦстики СЦснують рСЦзнСЦ класифСЦкацСЦСЧ цих методСЦв (наприклад, методи експертного дослСЦдження СЦнколи подСЦляються на загальнСЦ, спСЦльнСЦ, окремо-науковСЦ та спецСЦальнСЦ (багатооб'СФктнСЦ).

Експерт не маСФ права обмежити обсяг запропонованого йому дослСЦдження. За наявностСЦ великоСЧ кСЦлькостСЦ однорСЦдних об'СФктСЦв (наприклад, партСЦя недоброякСЦсноСЧ продукцСЦСЧ) слСЦдчий або суд повиннСЦ розглянути питання щодо доцСЦльностСЦ вибСЦркового дослСЦдження. Разом з тим, згСЦдно зСЦ ст. 200 КПК експерт маСФ право розширити обсяг дослСЦдження, зазначивши в висновку виявленСЦ в процесСЦ дослСЦдження обставини, якСЦ мають значення по справСЦ, з яких йому не були поставленСЦ питання.

Експерт повинен виходити з таких загальних положень: об'СФктивностСЦ, повноти та всебСЦчностСЦ дослСЦдження; його законностСЦ та своСФчасностСЦ; цСЦлеспрямованостСЦ та плановостСЦ; безпосередностСЦ дослСЦдження об'СФктСЦв експертизи; процесуального оформлення СЧСЧ результатСЦв.

Висновок експерта тАФ це процесуальний документ, в якому викладаються пСЦдстави проведення експертизи, хСЦд та результати експертного дослСЦдження. Висновок експерта СФ джерелом судових доказСЦв СЦ складаСФться з трьох частин: вступноСЧ, дослСЦдноСЧ та заключноСЧ (ст. 200 КПК).

У вступнСЦй частинСЦ зазначаються: найменування експертизи; дата СЦ мСЦiе складання висновку; дата постаВннови про призначення експертизи та хто СЧСЧ винСЦс; перелСЦк об'СФктСЦв, що надСЦйшли на дослСЦдження, порСЦвняльних та СЦнших матерСЦалСЦв; питання, поставленСЦ перед експертом, вСЦдомостСЦ про його особу; клопотання про надання додатВнкових матерСЦалСЦв та результати СЧх розгляду; вСЦдомостСЦ про участь експерта у проведеннСЦ слСЦдчих дСЦй; прСЦзвища та процесуальний стан осСЦб, якСЦ брали участь у проведеннСЦ експертизи.

У дослСЦднСЦй частинСЦ описуються об'СФкти експертизи, викладаСФться процес експертного дослСЦдження, робиться аналСЦз СЦ синтез отриманих результатСЦв, наводяться рСЦзнСЦ розрахунки та довСЦдковСЦ данСЦ, якими користувався експерт, обТСрунтовуються його висновки. ДослСЦдна частина висновку СЦдентифСЦкацСЦйноСЧ експертизи повинна мСЦстити опис конкретних ознак, покладених в обТСрунтування висновку.

У заключнСЦй частинСЦ мСЦстяться висновки експерта, тобто вСЦдповСЦдСЦ на поставленСЦ перед ним питання. Висновок експерта може мати форму категоричного висновку або висновку про неможливСЦсть вирСЦшити питання, яке поставлене перед експертом. Категоричний висновок може бути позитивним або негативним. До висновку додаСФться СЦлюстративний матерСЦал (фотознСЦмки, схеми, креслення та СЦн.). Висновок пСЦдписуСФться експертом.

Висновок експерта не маСФ переваг перед СЦншими доказами. КоренСЦ погляду на експертизу, як на "особливий» доказ, сягають у теорСЦю, яка визнавала експерта науковим суддею. Л. РД. Володимиров писав, що суддСЦ не можуть критично ставитися до експертизи, для розумСЦння пСЦдстави якоСЧ треба кСЦлька рокСЦв наукових занять. СЧм залишаСФться тСЦльки йти слСЦдом за авторитетною вказСЦвкою експертСЦв. Суд СФ самостСЦйним у виборСЦ експертСЦв. Однак оскСЦльки останнСЦ обранСЦ, суддя йде слСЦдом за ними, як слСЦпий за своСЧм поводирем.

Та обставина, що висновки експерта обТСрунтованСЦ дослСЦдженнями, проведеними СЦз застосуванням наукових, технСЦчних або СЦнших спецСЦальних знань, не виключаСФ можливостСЦ та необхСЦдностСЦ оцСЦнки СЧх слСЦдчим СЦ судом у повному обсязСЦ. Характер виду доказу, який розглядаСФться, не може бути пСЦдставою для некритичного до нього ставлення, надання йому особливоСЧ доказовоСЧ сили. ВСЦдповСЦдно до ст. 75 КПК "висновок експерта для особи, яка провадить дСЦзнання, слСЦдчого, прокурора СЦ суду не СФ обов'язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у вСЦдповСЦдних постановСЦ, ухвалСЦ, вироку».

ОцСЦнка висновку експерта проводиться за загальними правилами оцСЦнки доказСЦв (ст. 67 КПК). ОднСЦСФю з особливостей оцСЦнки висновку експерта СФ необхСЦднСЦсть спецСЦального мотивування пСЦдстав, за якими вСЦдкидаСФться висновок.

ОцСЦнка висновку експерта СФ складною розумовою дСЦяльнСЦстю, яка включаСФ:

  1. аналСЦз дотримання процесуального порядку призначення та проведення судовоСЧ експертизи;
  2. визначення вСЦдповСЦдностСЦ висновку експерта завданню;
  1. встановлення повноти та науковоСЧ обТСрунтованостСЦ висновку експерта;
  2. визначення вСЦдповСЦдностСЦ висновку експерта СЦншим зСЦбраним по справСЦ доказам;
  3. перевСЦрку вСЦднесення до справи даних, якСЦ мСЦстяться у висновку.

НеобхСЦдно мати на увазСЦ, що встановленСЦ суперечностСЦ мСЦж висновком експерта та СЦншими даними по справСЦ ще не свСЦдчать про достовСЦрнСЦсть висновку. СуперечливСЦ данСЦ пСЦдлягають новСЦй оцСЦнцСЦ, пСЦд час якоСЧ можуть бути встановленСЦ погрСЦшностСЦ у результатах огляду мСЦiя подСЦСЧ або обшуку, помилки у показаннях свСЦдкСЦв або потерпСЦлих та СЦн.

У результатСЦ оцСЦнки висновку експерта слСЦдчий (суд) може прийняти одне з таких рСЦшень:

1) визнати висновок експерта повним та обТСрунтованим, таким, що маСФ значення по справСЦ; визнати висновок неповним або недостатньо ясним та при необхСЦдностСЦ призначити додаткову експертизу або допитати експерта вСЦдповСЦдно до ст. 201 КПК;

  1. визнати висновок експерта необТСрунтованим або сумнСЦвним щодо його правильностСЦ та при необхСЦдностСЦ призначити повторну експертизу або провести СЦншСЦ процесуальнСЦ дСЦСЧ, спрямованСЦ на перевСЦрку висновкСЦв експерта.

РоздСЦл РЖРЖРЖ. КримСЦналСЦстична характеристика злочинСЦв проти громадськоСЧ  безпеки. ТиповСЦ слСЦдчСЦ ситуацСЦСЧ та характер першочергових слСЦдчих дСЦй. ОсобливостСЦ проведення слСЦдчих дСЦй.

ВирСЦшення проблем належноСЧ кримСЦнально-правовоСЧ охорони громадськоСЧ безпеки СФ дуже важливими для суспСЦльства та держави. Злочини проти громадськоСЧ безпеки належать до загальнонебезпечних дСЦянь, якСЦ створюють загрозу життю та здоров'ю людей, "асностСЦ, довкСЦллю, нормальнСЦй дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмств, установ та органСЦзацСЦй. Без пСЦдтримки громадськоСЧ безпеки неможливо створити умов належного захисту особистих, фСЦзичних СЦ духовних прав людини СЦ громадянина, основнСЦ з яких закрСЦпленСЦ у ст. 3 КонституцСЦСЧ УкраСЧни.

ДСЦяльнСЦсть злочинних органСЦзацСЦй, терористичнСЦ акти, бандитизм, створення не передбачених законом воСФнСЦзованих або збройних формувань, викрадення вогнепальноСЧ зброСЧ, радСЦоактивних матерСЦалСЦв - цСЦ небезпечнСЦ для суспСЦльства види злочинСЦв набули у сучасних умовах глобального мСЦжнародного характеру СЦ стали реально загрожувати не тСЦльки громадськСЦй безпецСЦ УкраСЧни, а й безпецСЦ багатьох держав свСЦту.

СутнСЦсть кримСЦналСЦстичноСЧ характеристики полягаСФ в тому, що вона розглядаСФться як система, що мСЦстить ознаки СЦ данСЦ про закономСЦрнСЦ зв'язки слСЦдСЦв, якСЦ вираженСЦ вСЦдповСЦдним ступенем вСЦрогСЦдностСЦ, встановленоСЧ на пСЦдставСЦ узагальнення даних матерСЦалСЦв кримСЦнальних справ, та апробованих слСЦдчою практикою. ТакСЦ данСЦ складають основу для побудови систем типових версСЦй, якСЦ використовуються при вирСЦшеннСЦ конкретних слСЦдчих завдань, висуненнСЦ робочих версСЦй. У кримСЦналСЦстицСЦ вживались заходи щодо розробки систем визначення характерних особливостей особи, яка вчинила злочин, на пСЦдставСЦ аналСЦзу типових слСЦдСЦв, особливостей обстановки в аналогСЦчних випадках.

У загальнотеоретичному планСЦ можна говорити про кримСЦналСЦстичну характеристику злочинСЦв як про систему, що мСЦстить сукупнСЦсть кримСЦналСЦстично значущих ознак. Такий висновок базуСФться на аналСЦзСЦ вже розроблених кримСЦналСЦстичних характеристик злочинСЦв окремих видСЦв, СЧх науковому узагальненнСЦ, що становить основу для розвитку загального вчення про кримСЦналСЦстичну характеристику злочинСЦв.

Практичне значення кримСЦналСЦстичноСЧ характеристики злочинСЦв розкриваСФться у рекомендацСЦях СЦз встановлення СЦ застосування кримСЦналСЦстично значущих множинностей ознак злочинСЦв рСЦзного ступеня спСЦльностСЦ, якСЦ характеризують:

а)        найширшСЦ множинностСЦ злочинСЦв (наприклад, злочини проти життя та здоров'я особи, злочини проти "асностСЦ тощо);

б)        групи злочинСЦв (наприклад, вбивства, розкрадання тощо);

в)        види злочинСЦв (наприклад, вбивства (при виявленнСЦ трупа), привласнення,  розтрати майна або заволодСЦння ним шляхом зловживання службовим становищем тощо);

г)        рСЦзновиди злочинСЦв (наприклад, вбивство (коли особа потерпСЦлого не встановлена), розкрадання на пСЦдприСФмствах того чи СЦншого виробництва тощо, СЦнодСЦ з конкретизацСЦСФю виду продукцСЦСЧ, що виробляСФться СЦ вСЦдрСЦзняСФться технологСЦСФю (ковбасноСЧ, консервноСЧ тощо).

Як СЦ будь-яка система, кримСЦналСЦстична характеристика складаСФться з взаСФмопов'язаних складових частин тАФелементСЦв. У лСЦтературСЦ по-рСЦзному визначаються види таких елементСЦв та кСЦлькСЦсть СЧх: вСЦд прямого слСЦдування системСЦ елементСЦв складу злочину до перелСЦку кримСЦналСЦстично значущих елементСЦв, якСЦ не завжди структурно узгоВнджуються з системою кримСЦнально-правовоСЧ характерисВнтики певного виду злочину.

КримСЦналСЦстичний аспект характеристики злочинСЦв пСЦдВнпорядкований завданням доказування по кримСЦнальнСЦй спраВнвСЦ. Саме тому структура кримСЦналСЦстичноСЧ характерисВнтики будуСФться на пСЦдставСЦ системи обставин, якСЦ вхоВндять до предмета доказування (ст. 64 КПК), СЦ елементСЦв складу злочину, передбачених вСЦдповСЦдними статтями КК.

Проте кримСЦналСЦстична характеристика злочинСЦв ширВнша за СЧх кримСЦнально-правову та кримСЦнально-процесуальну характеристики, оскСЦльки мСЦстить не тСЦльки систему обставин, якСЦ мають кримСЦнально-правове значення, а й низку СЦнших чинникСЦв. Отже, конкретизацСЦя кримСЦнально-правовоСЧ характеристики здСЦйснюСФться за рахунок видСЦлення елементСЦв (наприклад, механСЦзму, способу, обстановки злочину тощо), якСЦ мають вирСЦшальне значення для розкриття злочину. При цьому деякСЦ сумСЦжнСЦ елементи моВнжуть бути наповненСЦ змСЦстом СЦнших характеристик. Так, елемент "суб'СФкт злочину» може мСЦстити компоненти, поВнв'язанСЦ з такими чинниками, як психологСЦчнСЦ, що впливаВнють на формування та здСЦйснення злочинноСЧ мети. Виходячи з цього, кримСЦналСЦстична характеристика злочинСЦв може розглядатися як система, що складаСФться з елементСЦв, котрСЦ мСЦстять у собСЦ окремСЦ пСЦдсистеми тАФ компоненти:

а)        особа злочинця, яка характеризуСФться фСЦзичними, соцСЦально-демографСЦчними даними; категорСЦСЧ посадових матерСЦально вСЦдповСЦдальних осСЦб та СЦнших осСЦб, якСЦ можуть бути причетними до злочину; чинники, що мали вплив на формування та здСЦйснення злочинноСЧ мети, створення злочинноСЧ групи, розподСЦл ролей мСЦж спСЦвучасниками тощо;

б)        способи готування до злочину (пошук вСЦдповСЦдних знарядь злочину, заходи щодо створення лишку сировин готовоСЧ продукцСЦСЧ, резерву грошових коштСЦв та СЦн.); способи вчинення злочину (ненасильницькСЦ дСЦСЧ, заходи щодо заволодСЦння майном, його вилучення, збуту, реалСЦзацСЦСЧ); способи приховування злочину (маскування злочинних дСЦй);

в)        особа потерпСЦлого (демографСЦчнСЦ данСЦ, вСЦдомостСЦ про спосСЦб життя, риси характеру, звички, зв'язки СЦ стосунки, ознаки фСЦктивностСЦ тощо);

г)        предмет посягання: грошовСЦ кошти, цСЦннСЦ папери, матерСЦальнСЦ цСЦнностСЦ у виглядСЦ сировини, палива, матерСЦалСЦв, напСЦвфабрикатСЦв, готових виробСЦв з урахуванням СЧх споживчоСЧ цСЦнностСЦ, якСЦ можуть бути вСЦднесенСЦ до рСЦзних джерел посягання (пСЦдзвСЦтнСЦ цСЦнностСЦ, неврахованСЦ цСЦнностСЦ, створенСЦ при СЧх виробництвСЦ за рахунок лишку, який надСЦйшов зСЦ сторони (стороннСЦ цСЦнностСЦ), вСЦд спСЦвучасникСЦв, майно, приховане вСЦд оподаткування);

ТС) обстановка вчинення злочину: мСЦiе як частина матерСЦального середовища, що включаСФ, окрСЦм примСЦщення та дСЦлянки мСЦiевостСЦ, сукупнСЦсть рСЦзних предметСЦв. До обВнстановки належать також чинники регулятивного характеру, що визначають порядок дСЦяльностСЦ, фактори поведСЦнки людей у побутСЦ й трудовСЦй дСЦяльностСЦ;

д)        наслСЦдки у виглядСЦ будь-яких змСЦн, викликаних злочином, вираженСЦ у фСЦзичнСЦй матерСЦальнСЦй шкодСЦ, вСЦдображенСЦй у матерСЦальнСЦй обстановцСЦ злочину (характернСЦ слСЦди пошкоджень, викликанСЦ злочинними дСЦями, СЧх локалСЦзацСЦя СЦ взаСФмозв'язок), та моральнСЦй шкодСЦ, заподСЦянСЦй злочином.

КримСЦналСЦстична характеристика як накопичувач СЦ джерело вСЦдомостей про певнСЦ види злочинСЦв, виконуючи СЦнформацСЦйну функцСЦю, являСФ собою СФдину СЦнформацСЦйну систему. Використання такоСЧ системи можливе шляхом одержання та аналСЦзу вСЦдомостей щодо окремих елементСЦв СЦ встановлення зв'язкСЦв мСЦж ними. У цьому розумСЦннСЦ всСЦ елементи системи теоретично рСЦвнозначнСЦ, тому подСЦляти СЧх на основнСЦ та другоряднСЦ недоцСЦльно. У той же час використання такоСЧ СЦнформацСЦйноСЧ системи вимагаСФ в кожному конкретному випадку визначення ключового елемента, через який можна здСЦйснити "вхСЦд» у систему з метою одержання необхСЦдноСЧ СЦнформацСЦСЧ. Визначення ключового елемента для конкретного випадку залежить вСЦд слСЦдчоСЧ ситуацСЦСЧ, яка склалася на даному етапСЦ розслСЦдування, вСЦд того, якСЦ вихСЦднСЦ данСЦ маСФ слСЦдчий СЦ якСЦ з них необхСЦдно встановити. АналСЦз кримСЦнальних справ щодо злочинСЦв рСЦзних категорСЦй показуСФ, що значна частина СЧх вчиняСФться способами, ознаки яких не завжди очевиднСЦ. Тому СЧх виявлення СЦ пояснення вимагають насамперед знання СЦ використання систематизованого опису злочинних способСЦв.

Великого значення набувають рекомендацСЦСЧ, побудованСЦ на аналСЦзСЦ закономСЦрних зв'язкСЦв, якСЦ складаються мСЦж елементами кримСЦналСЦстичноСЧ характеристики. У дослСЦдженнСЦ таких зв'язкСЦв мСЦститься перш за все практичне призначення кримСЦналСЦстичноСЧ характеристики злочинСЦв. ПринциповСЦ можливостСЦ використання у розслСЦдуваннСЦ закономСЦрних зв'язкСЦв мСЦж елементами кримСЦналСЦстичноСЧ характеристики полягають у тому, що за наявностСЦ вСЦдомостей щодо одних типових обставин передбачаСФться СЦснуванВння СЦнших. Це важливо не тСЦльки для розслСЦдування злочину на початковому його етапСЦ, пов'язаному СЦз встановленням особи, яка вчинила злочин (вбивство, крадСЦжку тощо), а й для ситуацСЦСЧ, коли на початку розслСЦдування, наприклад у справах про економСЦчнСЦ злочини, особа, причетна до злочину, вСЦдома, але не вСЦдомСЦ способи його вчинення.

РозглянутСЦ закономСЦрнСЦ зв'язки можуть бути однозначними СЦ багатозначними (ймовСЦрними). У першому випадку складаСФться такий зв'язок, коли за наявностСЦ одних обставин можна категорично вважати СЦснуючими обставини, що належать до СЦншого елемента характеристики. У другому випадку закономСЦрнСЦ зв'язки мають ймовСЦрний характер, встановлюють бСЦльший або менший ступСЦнь вСЦрогСЦдностСЦ, що визначаСФться на пСЦдставСЦ даних статистичного облСЦку типових ознак масиву вивчених кримСЦнальних справ вСЦдповСЦдного виду злочину (певного регСЦону, перСЦоду).

КримСЦналСЦстичне дослСЦдження закономСЦрних зв'язкСЦв обставин, якСЦ характеризують злочини певного виду, вимагаСФ застосування спецСЦально розроблених програм з метою отримання статистичних даних про взаСФмозв'язки таких обставин. У деяких випадках простежуСФться закономСЦрний зв'язок мСЦж особами, якСЦ можуть бути причетними до даного виду злочину, СЦ способом його вчинення СЦ приховування, застосування певних знарядь злочину Такий зв'язок маСФ вСЦрогСЦдний характер СЦ може бути пСЦдставою для побудови системи типових версСЦй, що використовуються з урахуванням фактичних даних по справСЦ, яка розслСЦдуСФться, для висунення та перевСЦрки робочих слСЦдчих версСЦй. Кожний з елементСЦв системи пов'язаний з СЦншими прямо та опосередковано, що значною мСЦрою визначаСФ характер зв'язкСЦв мСЦж ними. Залежно вСЦд рСЦвня та обсягу слСЦдчого завдання аналСЦз таких зв'язкСЦв може охоплювати рСЦзну кСЦлькСЦсть елементСЦв. У будь-якому випадку можна простежити прямий зв'язок мСЦж елементами "особа злочинця» СЦ "спосСЦб злочину», який виявляСФться у тому, що лише особи з певними характерологСЦчними даними або тСЦ, що займають певну посаду, можуть використовувати певний злоВнчинний спосСЦб. У той же час на даний зв'язок впливають побСЦчнСЦ обставини, що стосуються предмета злочинного посягання та обстановки злочину.

ТиповСЦ слСЦдчСЦ ситуацСЦСЧ та характер першочергових слСЦдчих дСЦй.

НевСЦдкладнСЦ й первСЦснСЦ слСЦдчСЦ дСЦСЧ СФ кримСЦналСЦстичними поняттями. У бСЦльшостСЦ випадкСЦв вони здСЦйснюються на поВнчатковому етапСЦ розслСЦдування. Разом з тим, невСЦдкладного характеру набувають вСЦдповСЦднСЦ слСЦдчСЦ дСЦСЧ й на наступних етапах розслСЦдування.

Розкриття злочинСЦв значною мСЦрою залежить вСЦд способСЦв СЧх приховування. Способи приховування злочинСЦв подСЦляються на групи, пов'язанСЦ з такими особливостями:

1) утаювання СЦнформацСЦСЧ, СЧСЧ джерел пасивними способами (умовчання, неповСЦдомлення, вСЦдтягнення часу, вСЦдмова вСЦд дачСЦ показань тощо) СЦ активними способами (приховання знарядь злочину, предметСЦв посягання, матерСЦальних цСЦнностей, грошових коштСЦв та СЦн.);

  1. знищення СЦнформацСЦСЧ  (слСЦдСЦв  злочинця,  наслСЦдкСЦв його дСЦй);
  2. маскування СЦнформацСЦСЧ, прийоми якого спрямованСЦ на викривлення уявлення про особу злочинця, спосСЦб його дСЦй та СЦншСЦ обставини злочину (змСЦна зовнСЦшнього вигляду особи, яка вчинила злочин, змСЦна звичайного розташування предметСЦв тощо); фальсифСЦкацСЦю (пСЦдроблення) СЦнформацСЦСЧ, створення неправдивоСЧ СЦнформацСЦСЧ, що виходить вСЦд заявникСЦв (свСЦдомо неправдива заява,  донос), учасникСЦв кримСЦнального процесу (свСЦдомо неправдивСЦ показання); створення фальшивих слСЦдСЦв, предметСЦв, документСЦв, СЧх пСЦдмСЦна тощо; СЦнiенування злочинСЦв (удаване створення обстановки, яка не вСЦдповСЦдаСФ подСЦСЧ, що вСЦдбулась, з метою приховати злочин СЦ спрямувати розслСЦдування у помилковому напрямСЦ).

У системСЦ розкриття злочинСЦв одним з важливих напрямСЦв СФ робота слСЦдчого СЦ оперативно-розшукових органСЦв по "гарячих слСЦдах». Даний термСЦн характеризуСФ слСЦди (матерСЦальнСЦ та СЦдеальнСЦ) як такСЦ, з моменту залишення яких минуло мСЦнСЦмум часу, що не вплинуло на необоротнСЦ змСЦни "неостиглих» слСЦдСЦв.

Як "гарячСЦ слСЦди» можуть виступати будь-якСЦ змСЦни, що вСЦдбулися внаслСЦдок злочину, у виглядСЦ слСЦдСЦв вСЦдображень, речовин, матерСЦалСЦв, виробСЦв та СЦнших предметСЦв. До таких слСЦдСЦв належать також факти, якСЦ викладаються у поясненнях СЦ показаннях рСЦзних осСЦб про подСЦю злочину та його обставини.

Чинник часу як характеристика ступеня збереження матерСЦальних слСЦдСЦв залежить вСЦд СЧх виду, умов створення, мСЦiя знаходження та СЦнших обставин. Стосовно слСЦдСЦв-вСЦдображень  (слСЦди  рук,   взуття,  транспортних  засобСЦв, знарядь та СЦнструментСЦв тощо), то можливСЦсть СЧх використання як "гарячих» пов'язана з визначенням СЧх "свСЦжостСЦ» за вСЦдносними фСЦзичними ознаками (насиченСЦсть потожирового шару слСЦдСЦв папСЦлярних лСЦнСЦй, невивСЦтрений ТСрунт у слСЦдСЦ взуття та СЦн.), ситуацСЦйними ознаками (наприклад, метеорологСЦчний вплив тАФ слСЦд взуття на свСЦжому снСЦгу).

Важливим засобом, що сприяСФ розкриттю злочинСЦв по "гарячих слСЦдах», СФ прийоми визначення приналежностСЦ слСЦдСЦв до справи при провадженнСЦ первСЦсних слСЦдчих дСЦй, насамперед пСЦд час огляду мСЦiя подСЦСЧ, обшуку та СЦн.

Велике значення маСФ застосування прийомСЦв, за допомогою яких можна встановити:

а)        просторово-часовСЦ зв'язки мСЦж окремими слСЦдами злочину та обставинами подСЦСЧ;

б)        СЦдентифСЦкацСЦйнСЦ та ситуацСЦйнСЦ "астивостСЦ слСЦдСЦв та СЧх доказову цСЦннСЦсть;

в)        причини вСЦдсутностСЦ або наявностСЦ слСЦдСЦв як фактСЦв, що суперечать природному перебСЦгу аналогСЦчних подСЦй (негативнСЦ обставини).

ЗазначенСЦ обставини можуть бути встановленСЦ шляхом застосування комплексу кримСЦналСЦстичних прийомСЦв:

  1. вивчення окремих слСЦдСЦв злочину;
  2. вивчення комплексу слСЦдСЦв (матерСЦальних та СЦдеальних);
  3. порСЦвняльного аналСЦзу даних вивчення слСЦдСЦв СЦ оперативно-розшуковоСЧ СЦнформацСЦСЧ;
  4. порСЦвняльного аналСЦзу даних вивчення слСЦдСЦв СЦ моделей аналогСЦчних типових ситуацСЦй;

5)        з'ясування причин розбСЦжностей (суперечностей) мСЦж даними вивчення слСЦдСЦв та СЦншими джерелами СЦнформацСЦСЧ;

6) перевСЦрки висунутих у зв'язку з такими суперечностями слСЦдчих версСЦй шляхом проведення вСЦдповСЦдних слСЦдчих дСЦй та оперативно-розшукових заходСЦв.

Застосування даного комплексу прийомСЦв на початковому етапСЦ розкриття злочинСЦв по "гарячих слСЦдах» маСФ визначальне значення. Це пояснюСФться особливСЦстю початкового етапу розслСЦдування як перСЦоду, що настаСФ здебСЦльшого безпосередньо пСЦсля вчиненого кримСЦнального дСЦяння, СЦнтенсивна робота пСЦд час якого забезпечуСФ "наближення» до подСЦСЧ злочину (чинник наближення).

Розкриття злочинСЦв по "гарячих слСЦдах» розпочинаВнСФться як тСЦльки виявляються ознаки злочину, у зв'язку з чим на пСЦдставСЦ КПК СЦ чинного законодавства, що регламентуСФ оперативно-розшукову дСЦяльнСЦсть та органСЦзацСЦйно-правовСЦ основи боротьби СЦз органСЦзованою злочиннСЦстю, вживаються такСЦ заходи:

  1. припинення протиправних дСЦй злочинця;
  2. затримання злочинця на мСЦiСЦ вчинення злочину СЦ доставлення його до мСЦiя утримання;
  3. вжиття заходСЦв щодо лСЦквСЦдацСЦСЧ наслСЦдкСЦв злочину;
  4. виявлення СЦ збереження джерел СЦнформацСЦСЧ про подСЦю злочину;
  5. попереднСФ дослСЦдження СЦ перевСЦрка СЦнформацСЦСЧ про ознаки злочину.

ОсобливСЦстю цСЦСФСЧ дСЦяльностСЦ СФ те, що СЧСЧ часто здСЦйснюють особи, якСЦ опинилися на мСЦiСЦ подСЦСЧ: оперативнСЦ працСЦвники, дСЦльничнСЦ СЦнспектори, члени патрульно-постових груп, контрольно-перепусткових пунктСЦв, представники охорони пСЦдприСФмств, установ, органСЦзацСЦй, якСЦ передусСЦм вжиВнвають заходСЦв щодо припинення злочинних дСЦй, затримання злочинця на мСЦiСЦ вчинення злочину, надають допомогу потерпСЦлим, охороняють затриманих осСЦб до прибуття слСЦдчо-оперативноСЧ групи, чергового наряду мСЦлСЦцСЦСЧ або доставляють СЧх до найближчого мСЦiя утримання; вживають заходСЦв щодо охорони мСЦiя подСЦСЧ (видаляють стороннСЦх осСЦб, виставляють огорожСЦ), встановлюють очевидцСЦв, СЦнших свСЦдВнкСЦв, СЧх адреси.

На цьому етапСЦ розкриття злочинСЦв по "гарячих слСЦВндах» особлива роль належить черговому вСЦдповСЦдного органу внутрСЦшнСЦх справ. Отримавши повСЦдомлення про злоВнчин, черговий вживаСФ заходСЦв щодо його розкриття, а саме:

а)        СЦнструктуСФ по телефону заявника про його наступнСЦ дСЦСЧ;

б)        направляСФ найближчий наряд патрульно-постовоСЧ служби до мСЦiя подСЦСЧ;

в)        сповСЦщаСФ про подСЦю дСЦльничного СЦнспектора;

г)        направляСФ до мСЦiя подСЦСЧ наряд мСЦлСЦцСЦСЧ та слСЦдчо-оперативну групу;

ТС) повСЦдомляСФ про подСЦю начальника мСЦлСЦцСЦСЧ (РВВС);

д)        забезпечуСФ постСЦйний зв'язок з мСЦiем подСЦСЧ та слСЦдчо-оперативною групою.

Наступний етап розкриття злочину по "гарячих слСЦдах» розпочинаСФться пСЦсля прибуття до мСЦiя подСЦСЧ слСЦдчо-оперативноСЧ групи. ДСЦяльнСЦсть слСЦдчого (дСЦзнавача) спочатку спрямовуСФться на оцСЦнку слСЦдчоСЧ ситуацСЦСЧ, що склалася, вирСЦшення питання про наявнСЦсть ознак злочину, вжиття оперативно-розшукових або органСЦзацСЦйних заходСЦв для розкриття злочину по "гарячих слСЦдах». З цСЦСФю метою паралельно з оглядом, якщо кримСЦнальна справа порушена, можуть проводитися СЦншСЦ невСЦдкладнСЦ слСЦдчСЦ дСЦСЧ (допит, обшук). Одночасно складаються орСЦСФнтувальнСЦ данСЦ для розшуку вСЦдповСЦдних осСЦб, знарядь злочину, викрадених предметСЦв. До оперативно-розшукових заходСЦв, що вживаються, Належать такСЦ:

а)        переслСЦдування СЦ затримання злочинця за запаховими слСЦдами за допомогою службово-розшукового собаки;

б)        органСЦзацСЦя загороджувальних заходСЦв та перекриття шляхСЦв вСЦдходу злочинця;

в)        органСЦзацСЦя пошуково-розшукового патрулювання За участю потерпСЦлого або свСЦдкСЦв-очевидцСЦв;

г)        органСЦзацСЦя засСЦдок у мСЦiях ймовСЦрноСЧ появи злочинця;

ТС) спостереження за мСЦiями значного скупчення людей (ринки, вокзали, магазини та СЦн.);

д)        ВлпрочСЦсування» територСЦСЧ, прилеглоСЧ до мСЦiя подСЦСЧ;

СФ) органСЦзацСЦя поквартирного опитування осСЦб, якСЦ проживають поблизу мСЦiя подСЦСЧ.

Розкриття злочину може розпочатися вСЦд:

а) предмеВнтСЦв, що були знайденСЦ на мСЦiСЦ подСЦСЧ;

б) слСЦдСЦв-вСЦдображень;

в) знаряддя вчинення злочину (СЦнструменти, зброя, транспортнСЦ засоби);

г) способу вчинення злочину;

ТС) ознак зовнСЦшностСЦ злочинця, що збереглися у пам'ятСЦ потерпСЦлих, очевидцСЦв.

На даному етапСЦ великого значення набуваСФ проведення тактичноСЧ операцСЦСЧ "Розшук», яка проводиться для пошуку особи за ознаками зовнСЦшностСЦ СЦ мСЦстить:

  1. допит потерпСЦлих, свСЦдкСЦв-очевидцСЦв;
  2. складання словесного портрета, малюнкСЦв по пам'ятСЦ та СЦн.;
  3. пред'явлення потерпСЦлим, свСЦдкам-очевидцям фотознСЦмкСЦв з оперативних облСЦкСЦв;
  4. здСЦйснення оперативних заходСЦв з метою впСЦзнання злочинця;

5)        перевСЦрку даних  за кримСЦналСЦстичними облСЦками картотек осСЦб, якСЦ зникли безвСЦсти, невпСЦзнаних трупСЦв та СЦн.;

6)        призначення портретно-кримСЦналСЦстичноСЧ, комплексноСЧ судово-медичноСЧ та кримСЦналСЦстичноСЧ експертиз для СЦдентифСЦкацСЦСЧ невпСЦзнаного трупа.

Особливе мСЦiе у системСЦ розшуку злочинця на стадСЦСЧ розкриття злочину посСЦдаСФ робота щодо використання слСЦдСЦв рук, виявлених на мСЦiСЦ подСЦСЧ, яка включаСФ:

  1. огляд слСЦдСЦв (за участю фахСЦвця);
  2. перевСЦрку за картотекою слСЦдСЦв пальцСЦв рук з мСЦiь нерозкритих злочинСЦв;
  3. перевСЦрку за дактилоскопСЦчною картотекою осСЦб, якСЦ перебувають на кримСЦналСЦстичному облСЦку;
  4. призначення дактилоскопСЦчноСЧ експертизи за наявностСЦ пСЦдозрюваних;
  5. допит пСЦдозрюваного з пред'явленням висновку дактилоскопСЦчноСЧ експертизи.

До завершальноСЧ стадСЦСЧ виконання невСЦдкладних слСЦдчих дСЦй накопичуСФться достатньо вСЦдомостей з основних джерел СЦнформацСЦСЧ, у деяких випадках тАФ встановлюСФться пСЦдозрювана особа. Ця стадСЦя маСФ аналСЦтичний характер. СлСЦдчий працюСФ над матерСЦальними джерелами СЦнформацСЦСЧ: проводить СЧх огляд СЦ попереднСФ дослСЦдження СЦз застоВнсуванням технСЦчних засобСЦв; вирСЦшуСФ питання про СЧх вСЦднесенСЦсть СЦ придатнСЦсть для використання, проводить фСЦксацСЦю не виявлених ранСЦш ознак.

Для попереднього дослСЦдження слСЦдчий залучаСФ фахСЦвцСЦв, проводить перевСЦрку показань, отриманих вСЦд свСЦдкСЦв-очевидцСЦв, якСЦ спСЦвставляються з механСЦзмом злочину. На пСЦдставСЦ аналСЦзу зСЦбраноСЧ СЦнформацСЦСЧ висуваються слСЦдчСЦ та розшуковСЦ версСЦСЧ На цСЦй стадСЦСЧ може виникнути необхСЦднСЦсть у створеннСЦ слСЦдчо-оперативних груп, загальному плануваннСЦ СЧх дСЦяльностСЦ. У зв'язку з цим склалися певнСЦ органСЦзацСЦйнСЦ форми взаСФмодСЦСЧ слСЦдчого з органами дСЦзнання:

  1. взаСФмне СЦнформування про встановленСЦ по справСЦ факти, що стосуються предмета розслСЦдування;
  2. спСЦльне планування розслСЦдування по кримСЦнальнСЦй справСЦ, особливо тодСЦ, коли виннСЦ у вчиненнСЦ злочину невстановленСЦ;
  3. спСЦльне проведення слСЦдчих СЦ розшукових дСЦй;
  4. дача слСЦдчим вСЦдповСЦдно до положень статей 114, 118, 191 КПК доручень оперативним працСЦвникам про проведення ними самостСЦйно окремих слСЦдчих дСЦй СЦ розшукових заходСЦв.

КримСЦналСЦстична характеристика бандитизму, який належить до групи злочинСЦв проти громадськоСЧ безпеки

Бандитизм належить до складних злочинСЦв. КримСЦналСЦстична характеристика злочинСЦв являСФ собою певну систему вСЦдомостей, СЧСЧ практичне значення полягаСФ в тому, що за наявностСЦ одних ознак слСЦдчий може припустити наявнСЦсть СЦнших СЦ провести необхСЦднСЦ слСЦдчСЦ дСЦСЧ й тактичнСЦ операцСЦСЧ. СпосСЦб злочину - це певний спосСЦб дСЦй злочинця, те, як здСЦйснюСФться СЦ приховуСФться злочин. Бандитизм маСФ мСЦiе при вчиненнСЦ хоча б однСЦСФСЧ з таких дСЦй: а) органСЦзацСЦСЧ озброСФноСЧ банди; б) участСЦ у такСЦй бандСЦ; в) участСЦ у нападСЦ, вчиненому бандою. БандитськСЦ напади ретельно готуються. ЗлочинцСЦ передусСЦм вивчають об'СФкт нападу: мСЦiезнаходження пСЦдприСФмства, установи, органСЦзацСЦСЧ; режим його роботи процес руху реальних коштСЦв; стан охорони, захисту, засобСЦв зв'язку тощо. Якщо готуСФться напад на окремих осСЦб, то вивчаСФться спосСЦб життя даноСЧ людини, режим дня, умови охорони квартири або будинку, наявнСЦсть СЦ склад можливих свСЦдкСЦв тощо. Приготування до здСЦйснення бандитського нападу включаСФ його планування: складання плану дСЦй, розподСЦл ролей учасникСЦв залежно вСЦд рСЦзних ситуацСЦй, пСЦдшукування зброСЧ, засобСЦв маскування, транспорту, визначення порядку вСЦдходу з мСЦiя злочину тощо. СпосСЦб вчинення бандитизму полягаСФ у нападСЦ на пСЦдприСФмство, установу, органСЦзацСЦю або на окремих осСЦб. Напад може здСЦйснюватися у трьох формах: фСЦзичному насильствСЦ, психСЦчному насильствСЦ й створеннСЦ небезпеки негайного застосування насильства. Напад може полягати у знищеннСЦ майна, примСЦщень, транспортних засобСЦв. ДСЦСЧ бандитСЦв щодо приховання злочину можуть складатися СЦз: а) знищення слСЦдСЦв; б) укриття предметСЦв - речових доказСЦв; в) маскування окремих слСЦдСЦв СЦ об'СФктСЦв; г) фальсифСЦкацСЦСЧ. При здСЦйсненнСЦ бандитських нападСЦв злочинцСЦ досить часто застосовують засоби маскування: надСЦвають маски або капроновСЦ панчохи на голову чи на обличчя, використовують перуки або штучнСЦ вуса. Бандити часто вживають заходи до усунення слСЦдСЦв на мСЦiСЦ злочину, знищують знаряддя СЦ засоби вчинення злочину, спотворюють або знищують трупи, знищують або ховають одяг або взуття, в яких вчинявся злочин, змСЦнюють свСЦй зовнСЦшнСЦй вигляд. Учасники банд рСЦдко вчиняють злочини за мСЦiем свого проживання. Зазвичай вони вважають за краще дСЦяти в СЦншому районСЦ або мСЦстСЦ (у рядСЦ випадкСЦв бандитськСЦ напади здСЦйснюються навСЦть в СЦншСЦй республСЦцСЦ СНД). КрСЦм безпосереднього нападу, можуть мати кримСЦналСЦстичне значення: а) мСЦiе розташування бандитського формування (мСЦiе базування); б) мСЦiе розробки плану дСЦй; в) мСЦiе зберСЦгання зброСЧ; г) мСЦiе зберСЦгання предметСЦв, здобутих злочинним шляхом; д) мСЦiе збуту, реалСЦзацСЦСЧ вилучених злочинцями предметСЦв; е) мСЦiе тренування бандитСЦв тощо. Час вчинення злочину пов'язаний з об'СФктом СЦ предметом посягання. ВСЦн визначаСФться режимом роботи пСЦдприСФмства, установи або органСЦзацСЦСЧ, наявнСЦстю в певнСЦ перСЦоди та СЦнтервали великих грошових сум, виручки. Напад може залежати вСЦд часу СЦнкасацСЦСЧ, послаблення режиму охорони об'СФкта в той або СЦнший перСЦод, часу здачСЦ змСЦни тощо. Напади на пСЦдприСФмства, установи та органСЦзацСЦСЧ, а також на СЧх представникСЦв (СЦнкасаторСЦв, кур'СФрСЦв, фСЦнансових керСЦвникСЦв, бухгалтерСЦв-касирСЦв та СЦн.) здСЦйснюються переважно в денний час. Напади ж на окремих громадян - у вечСЦрнСЦй СЦ нСЦчний час. Як вогнепальна зброя при бандитських нападах найчастСЦше використовуються автомати СЦ карабСЦни, пСЦстолети СЦ револьвери, гвинтСЦвки СЦ рушницСЦ (або СЧх обрСЦзи), кулемети СЦ гранатомети. Як холодна зброя - фСЦнськСЦ ножСЦ, кинджали, багнет-ножСЦ, стилети, кастети, кистенСЦ, нунчаки, спецСЦальнСЦ заточки тощо. У ходСЦ бандитських нападСЦв може використовуватися СЦ зброя вибуховоСЧ дСЦСЧ - предмети, якСЦ мСЦстять у собСЦ порох, динамСЦт, тротил, нСЦтроглСЦцерин, пСЦроксилСЦн та СЦншСЦ хСЦмСЦчнСЦ речовини, СЧх сполуки СЦ сумСЦшСЦ, здатнСЦ вибухнути без доступу кисню, в тому числСЦ спецСЦальнСЦ вибуховСЦ засоби типу "Ключ", "РЖмпульс" тощо. У структурСЦ кримСЦналСЦстичноСЧ характеристики злочинСЦв важливе мСЦiе посСЦдаСФ особа злочинця. КСЦлькСЦсть учасникСЦв банди може бути рСЦзною. НайбСЦльш поширенСЦ банди з числом учасникСЦв 6-11, СЦнодСЦ зустрСЦчаються банди, до складу яких входять 12-25 СЦ бСЦльше чоловСЦк. Бандитське формування передбачаСФ суворий розподСЦл функцСЦй СЦ ролей мСЦж його учасниками, певну СЦСФрархСЦю. БандСЦ "астивСЦ такСЦ ознаки, як наявнСЦсть лСЦдера, конспСЦрацСЦя, розподСЦл ролей, дотримання неформальних норм поведСЦнки, наявнСЦсть вСЦдповСЦдних "фондСЦв" тощо. У структурСЦ банди зазвичай виокремлюються: 1) лСЦдер банди (особа, як правило, судима, що користуСФться авторитетом у злочинному свСЦтСЦ); 2) охоронцСЦ (найближче оточення лСЦдера); 3) бойовики (безпосереднСЦ виконавцСЦ нападСЦв); 4) скарбник; 5) допомСЦжний персонал (особи, якСЦ надають допомогу в збутСЦ матерСЦальних цСЦнностей, здобутих злочинним шляхом, особи, якСЦ обслуговують учасникСЦв банди, особи, якСЦ мають конспСЦративнСЦ квартири - "малини" тощо).
У функцСЦСЧ лСЦдера банди входить, як правило, визначення основних напрямСЦв дСЦяльностСЦ банди, пСЦдбСЦр СЦ затвердження учасникСЦв СЦ визначення СЧх повноважень, розподСЦл викраденого, постачання зброСЧ тощо. У нападах на пСЦдприСФмства, установи, органСЦзацСЦСЧ або окремих громадян лСЦдер, зазвичай, участСЦ безпосередньо не бере. МотивацСЦйна сфера такоСЧ особистостСЦ характеризуСФться егоцентризмом, стСЦйким конфлСЦктом з частиною представникСЦв оточення, виправданням себе. Створення системи розслСЦдування бандитизму передбачаСФ типову модель злочину, яка поСФднуСФться з алгоритмом дСЦй слСЦдчого.

Так, у процесСЦ розслСЦдування бандитизму важливо встановити такСЦ обставини: чи мали мСЦiе напади на пСЦдприСФмства, установи, органСЦзацСЦСЧ або на окремих осСЦб (СЧх кСЦлькСЦсть, наслСЦдки тощо); у який спосСЦб вчинювалися напади; де, коли СЦ за яких обставин було вчинено напад (у якому мСЦiСЦ, на який об'СФкт, у який час доби, у який перСЦод роботи, чи охоронявся об'СФкт, чи використовувалася сигналСЦзацСЦя, чи не порушувалися умови перевезення СЦ доставки грошей, валютних цСЦнностей СЦ тощо); хто нападав (кСЦлькСЦсть злочинцСЦв, СЧх вСЦк, соцСЦально-психологСЦчна характеристика, наявнСЦсть судимостей, ставлення до вчиненого злочину тощо); чи була злочинна група стСЦйкою (наявнСЦсть тСЦсного зв'язку мСЦж учасниками злочинноСЧ групи, спСЦльнСЦсть дСЦй, СФднСЦсть намСЦру, розподСЦл ролей, наявнСЦсть злочинних звичаСЧв тощо); чи була група озброСФною (чи застосовувалася вогнепальна, холодна зброя або зброя вибуховоСЧ дСЦСЧ; який СЧСЧ тип СЦ вид; чи були обСЦзнанСЦ всСЦ члени банди у процесСЦ нападу (його пСЦдготовки) про зброю, та СЧСЧ призначення тощо); джерело придбання зброСЧ (у кого СЦ де придбано зброю, скСЦльки одиниць, якого типу СЦ виду, з якою метою, де вона зберСЦгалася, чи застосовувалася ранСЦше для нападСЦв); у чому виявилися функцСЦСЧ СЦ роль кожного учасника банди; якСЦ цСЦлСЦ СЦ мотиви нападСЦв; хто СФ лСЦдером банди; соцСЦально-психологСЦчний портрет лСЦдера банди (його вплив на учасникСЦв злочинноСЧ групи, авторитет у злочинному свСЦтСЦ й у бандСЦ, цинСЦзм, жорстокСЦсть, девСЦантна поведСЦнка тощо); якСЦ технСЦчнСЦ засоби використовувалися при нападСЦ; якСЦ способи маскування застосовували злочинцСЦ; чи СФ людськСЦ жертви (загибель людей); кому могло бути вСЦдомо про пСЦдготовку нападу; якСЦ стосунки мСЦж членами банди (сувора СЦСФрархСЦя, згуртованСЦсть, ворожСЦсть тощо); чи мала банда корумпованСЦ зв'язки з посадовими особами органСЦв державноСЧ "ади.

ВИСНОВОК


ВирСЦшення проблем належноСЧ кримСЦнально-правовоСЧ охорони громадськоСЧ безпеки СФ дуже важливими для суспСЦльства та держави. Злочини проти громадськоСЧ безпеки належать до загальнонебезпечних дСЦянь, якСЦ створюють загрозу життю та здоров'ю людей, "асностСЦ, довкСЦллю, нормальнСЦй дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмств, установ та органСЦзацСЦй. Без пСЦдтримки громадськоСЧ безпеки неможливо створити умов належного захисту особистих, фСЦзичних СЦ духовних прав людини СЦ громадянина, основнСЦ з яких закрСЦпленСЦ у ст. 3 КонституцСЦСЧ УкраСЧни.

Науково-практичний СЦнтерес до цих проблем обумовлюСФться метою бСЦльш поглибленого дослСЦдження законодавчоСЧ бази, кСЦлькСЦсно-якСЦсних характеристик цих злочинСЦв, вивчення СЧх зв'язку з соцСЦальним середовищем, економСЦчними, соцСЦальними, соцСЦально-психологСЦчними, етнСЦчними, культурними та СЦншими чинниками, необхСЦднСЦстю обмСЦну досвСЦдом органСЦзацСЦСЧ ефективноСЧ протидСЦСЧ з боку системи органСЦв боротьби зСЦ злочиннСЦстю у мСЦжнародному масштабСЦ.

НеобхСЦдно акцентувати увагу в боротьбСЦ зСЦ злочинами проти громадськоСЧ безпеки на усуненнСЦ фСЦнансово-економСЦчного пСЦдТСрунтя СЦснування злочинних формувань та вдосконаленнСЦ форм СЦ методСЦв оперативно-розшуковоСЧ, розвСЦдувальноСЧ дСЦяльностСЦ. Заохочувати до розробки нових СЦ вдосконалення СЦснуючих технСЦко-кримСЦналСЦстичних засобСЦв, призначених для припинення, розслСЦдування та попередження злочинСЦв проти громадськоСЧ безпеки.

Розробити оптимальну мСЦжнародну методику взаСФмодСЦСЧ правоохоронних СЦ контролюючих органСЦв та СЧх пСЦдроздСЦлСЦв у боротьбСЦ зСЦ злочинами проти громадськоСЧ безпеки. Забезпечити СЦмплементацСЦю у вСЦтчизняне законодавство мСЦжнародних стандартСЦв щодо протидСЦСЧ злочинам проти громадськоСЧ безпеки.

ЛСЦтература


  1. Бычкова С.Ф. Становление и тенденции развития науки о судебной экспертизе. тАУ Алма-Ата, 1994
  2. Зотов Б.Л.  Идентификация в криминалистике.тАУ М., 1973
  3. КримСЦналСЦстика. За редакцСЦСФю академСЦка П.Д. БСЦленчука. КиСЧв, "АтСЦкатАЭ, 1998р.
  4. КримСЦналСЦстика за редакцСЦСФю професора В.Ю.ШепСЦтька.тАУ К., 2001
  5. КримСЦнальний кодекс УкраСЧни вСЦд 1 вересня 2001 року
  6. Салтевский М.В. Идентификация и установление групповой принадлежности. тАУ Х., 1965.
  7. Сегай М.Я. Современные возможности судебных экспертиз в свете достижения науки и техники.тАУ К., 1987.
  8. Советская криминалистика. Под. ред. проф. В.К.Лисиченко. Киев, "Вища школа», 1998г.
Страницы: Назад 1 Вперед