Державне правове регулювання рекламноСЧ дСЦяльностСЦ в УкраСЧнСЦ

дипломная работа: Государство и право

Документы: [1]   Word-151798.doc Страницы: Назад 1 Вперед

ЗМРЖСТ


ВСТУП

РОЗДРЖЛ РЖ. ПРАВОВРЖ ЗАСАДИ РЕКЛАМНОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ В УКРАРЗНРЖ

1.1. Поняття та принципи рекламноСЧ дСЦяльностСЦ та СЧСЧ правове забезпечення

1.2. РЖнформацСЦйна полСЦтика держави в сферСЦ реклами (СЦсторичнСЦ аспекти)

1.3. ОрганСЦзацСЦя державного управлСЦння рекламною дСЦяльнСЦстю в УкраСЧнСЦ

РОЗДРЖЛ РЖРЖ. ПРАВОВИЙ СТАТУС СУБтАЩРДКТРЖВ РЕКЛАМНОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ В УКРАРЗНРЖ

2.1. Види субтАЩСФктСЦв рекламноСЧ дСЦяльностСЦ за законодавством

2.2. РеСФстрацСЦя та лСЦцензування субтАЩСФктСЦв рекламноСЧ дСЦяльностСЦ

2.3. Правове забезпечення господарювання субтАЩСФктСЦв рекламноСЧ дСЦяльностСЦ

РОЗДРЖЛ РЖРЖРЖ. ОСОБЛИВОСТРЖ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДРЖВ РЕКЛАМНОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ В УКРАРЗНРЖ

3.1. Питання правового регулювання захисту суспСЦльноСЧ моралСЦ

3.2. ПравовСЦ проблеми соцСЦальноСЧ реклами та СЧСЧ вСЦдмежування вСЦд СЦнших видСЦв рекламноСЧ дСЦяльностСЦ

3.3. ПолСЦтична реклама та СЧСЧ нормативне врегулювання

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП


АктуальнСЦсть теми дослСЦдження. УсСЦ розвиненСЦ краСЧни свСЦту на сьогоднСЦ впевненСЦ у необхСЦдностСЦ створення сприятливих умов для розвитку бСЦзнесу та зменшення адмСЦнСЦстративних бар'СФрСЦв, зокрема, у сферСЦ рекламноСЧ дСЦяльностСЦ. При цьому належна державно-правова регуляцСЦя цСЦСФСЧ дСЦяльностСЦ логСЦчно розглядуються як ключ до успСЦху СЦ тому зовсСЦм не випадково, що нова СЦнСЦцСЦатива РДС щодо покращання бСЦзнес-клСЦмату для перемоги в глобальнСЦй конкуренцСЦСЧ названа "Better Regulation».

ПерехСЦд УкраСЧни вСЦд планово-адмСЦнСЦстративноСЧ до соцСЦально-орСЦСФнтованоСЧ ринковоСЧ економСЦки викликав СЦстотнСЦ змСЦни у всСЦх сферах громадського життя. В умовах вСЦдмови вСЦд адмСЦнСЦстративно-командноСЧ системи управлСЦння економСЦкою, усунення жорсткого централСЦзованого планування, стимулювання СЦ регулювання дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмцСЦв зростаСФ роль рекламноСЧ дСЦяльностСЦ.

ВСЦдхСЦд вСЦд принципСЦв жорсткого планування розвитку народного господарства СЦ переведення його на ринковСЦ механСЦзми регулювання економСЦчних процесСЦв, заохочення приватного пСЦдприСФмництва ставлять перед державою, законодавчими органами СЦ всСЦма юристами серйознСЦ завдання щодо детального правового регулювання рекламних вСЦдносин.

УкраСЧна зараз вочевидь знаходиться на початку якСЦсно нового етапу державноСЧ полСЦтики щодо пСЦдприСФмництва. РЖ найбСЦльш ефективним СЦнструментом покращання бСЦзнес-середовища в УкраСЧнСЦ на сьогоднСЦ СФ належне та наполегливе виконання органами державноСЧ "ади норм регуляторноСЧ полСЦтики. Норми регуляторноСЧ полСЦтики в УкраСЧнСЦ затверджено Законом УкраСЧни "Про засади державноСЧ регуляторноСЧ полСЦтики у сферСЦ господарськоСЧ дСЦяльностСЦ» вСЦд 11 вересня 2003 року, №1160-lV; СЦ вони повнСЦстю вСЦдповСЦдають вимогам OECD. Регуляторну полСЦтику можна смСЦливо вСЦднести до основного надбання реформ, якСЦ вже проходили СЦ продовжуються зараз в УкраСЧнСЦ. Регуляторна полСЦтика визначила низку процедур у дСЦяльностСЦ органСЦв державноСЧ "ади, виконання яких дозволяСФ побудувати систему прийнятнСЦ економСЦчно доцСЦльних та ефективних рСЦшень, збалансувати СЦнтереси громадян, суб'СФктСЦв господарювання та держави. Головним чинником регуляторноСЧ полСЦтики, по-перше, СФ, дотримання органами державноСЧ "ади засад гласностСЦ, вСЦдкритостСЦ та прозоростСЦ, а по-друге- вимоги щодо професСЦйно- та фахово- пСЦдготовленого аналСЦзу необхСЦдностСЦ державного втручання.

Регуляторна полСЦтика в УкраСЧнСЦ орСЦСФнтована в першу чергу на створення сприятливого бСЦзнес-клСЦмату для малого та середнього бСЦзнесу. РЖ це цСЦлком зрозумСЦло, бо через своСЧ малСЦ розмСЦри суб'СФкти малого бСЦзнесу непропорцСЦйно страждають вСЦд адмСЦнСЦстративних перешкод. Високий потенцСЦал регуляторноСЧ полСЦтики в УкраСЧнСЦ визначаСФться тим, що норми цього закону мають чСЦткий процедурний характер. Тому належне дотримання вимог регуляторноСЧ полСЦтики урядом УкраСЧни СФ також СЦ однСЦСФю з важливих складових СФвроСЦнтеграцСЦйного курсу УкраСЧни. Але слСЦд зазначити, що виконання органами державноСЧ "ади законодавства про регуляторну полСЦтику все ще залишаСФться далеким вСЦд досконалостСЦ.

ПерехСЦд до ринковоСЧ економСЦки в УкраСЧнСЦ призвСЦв до необхСЦдностСЦ правового регулювання рекламноСЧ дСЦяльностСЦ, без якого така дСЦяльнСЦсть, не обмежена правовими та етичними нормами, здатна не стСЦльки принести користь пСЦдприСФмництву, скСЦльки шкоду суспСЦльним та державним СЦнтересам СЦ правам споживачСЦв.

АктуальнСЦсть теми вдосконалення державного регулювання рекламноСЧ галузСЦ спричинена вСЦдсутнСЦстю на сьогоднСЦ в УкраСЧнСЦ цСЦлСЦсноСЧ системи державного управлСЦння рекламою. Не СЦснуСФ КонцепцСЦСЧ розвитку реклами не тСЦльки на перспективу, але й на поточний момент. РЖ як наслСЦдок тАФ вСЦдсутня державна програма розвитку нацСЦональноСЧ реклами. Не створено чСЦткоСЧ системи управлСЦння рекламою з боку органСЦв державноСЧ виконавчоСЧ "ади.

Значна специфСЦка рекламноСЧ дСЦяльностСЦ, як вСЦдомо, дуже часто супроводжуСФться СЦлюзСЦСФю щодо СЧСЧ нескладностСЦ: "на рекламСЦ, як СЦ на полСЦтицСЦ, розумСЦються всСЦ". Ця обставина тим бСЦльше вимагаСФ обов'язкового залучення до числа розробникСЦв законопроектСЦв професСЦйних експертСЦв з числа фахСЦвцСЦв, якСЦ займаються рекламною дСЦяльнСЦстю.

На жаль, дуже часто не враховуСФься той факт, що реклама СФ частиною СЦнформацСЦйного простору. НагадаСФмо, що право на отримання СЦнформацСЦСЧ СФ конституцСЦйним правом украСЧнського громадянина. Громадянське суспСЦльство, як добре вСЦдомо, передбачаСФ наявнСЦсть свободи слова. Чому ж, в цьому разСЦ, постСЦйно робляться спроби обмежити "свободу економСЦчного слова», тобто право товаровиробникСЦв на передачу СЦнформацСЦСЧ своСЧм цСЦльовим аудиторСЦям? НагадаСФмо також добре вСЦдомий факт, що в розвинених краСЧнах рекламу називають "п'ятою "адою».

Наукова новизна. Як вСЦдомо, з 2004 року набрали чинностСЦ новСЦ Господарський та ЦивСЦльний кодекси УкраСЧни тАУ основнСЦ нормативно-правовСЦ акти, що регулюють певнСЦ види договорСЦв. Отже, деякСЦ правовСЦ норми щодо рекламноСЧ дСЦяльностСЦ змСЦнились. З тих пСЦр не проводилося дослСЦдження, яке б узагальнило судову практику з вирСЦшення спорСЦв щодо рекламноСЧ дСЦяльностСЦ та зтАЩясувало причини численностСЦ таких спорСЦв. КрСЦм того, багаточисельнСЦ змСЦни у законодавствСЦ про рекламну дСЦяльнСЦсть (останнСЦ тАУ у 2007 роцСЦ) потребують постСЦйних дослСЦджень з цього приводу.

В роботСЦ також вказуСФться комплекс недолСЦкСЦв, притаманних Закону УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ у його чиннСЦй редакцСЦСЧ, та пропонуються шляхи СЧх усунення.

ОбтАЩСФктом дослСЦдження СФ суспСЦльнСЦ вСЦдносини, що виникають внаслСЦдок здСЦйснення рекламноСЧ дСЦяльностСЦ.

Предметом дослСЦдження СФ правовСЦ норми, що регулюють здСЦйснення рекламноСЧ дСЦяльностСЦ в УкраСЧнСЦ та за кордоном; судова практика з цього питання.

Метою дослСЦдження СФ зтАШясування особливостей здСЦйснення рекламноСЧ дСЦяльностСЦ в УкраСЧнСЦ та за кордоном, а також вивчення проблем, якСЦ виникають пСЦд час здСЦйснення рекламноСЧ дСЦяльностСЦ, та визначення шляхСЦв СЧх подолання.

Для досягнення поставленоСЧ мети поставлено такСЦ завдання:

  • аналСЦз чинного законодавства УкраСЧни щодо розглядуваного питання;
  • аналСЦз науково-дослСЦдницькоСЧ лСЦтератури з даного питання;
  • вивчення проблем, пов'язаних з розглядуваним питанням, та пошук шляхСЦв СЧх вирСЦшення;
  • формулювання висновкСЦв та оформлення СЧх у виглядСЦ дипломноСЧ роботи.

Методи дослСЦдження:

- аналСЦз дСЦючого законодавства та лСЦтератури тАУ видСЦлення з законодавства та вСЦдповСЦдноСЧ лСЦтератури вСЦдомостей, якСЦ вСЦдносяться до теми дипломноСЧ роботи;

- порСЦвняльний аналСЦз лСЦтератури тАУ зСЦставлення точок зору рСЦзних джерел, що вивчали дане питання, з метою виявлення в них однакових, схожих, спСЦльних, СЦдентичних якостей СЦ "астивостей; оцСЦнка вСЦдомостей, викладених у рСЦзних джерелах;

- синтез тАУ виявлення закономСЦрностей, якСЦ випливають при розглядСЦ теми дипломноСЧ роботи, СЧх узагальнення та систематизацСЦя, формулювання висновкСЦв;

- СЦндукцСЦя тАУ логСЦчний умовивСЦд вСЦд часткового до загального;

- дедукцСЦя тАУ перехСЦд вСЦд загальних норм до окремих, одиночних.

Структура роботи. Робота складаСФться з трьох роздСЦлСЦв, мСЦстить вступ, висновки, перелСЦк використаних джерел.

Наукова база. Основною базою для написання роботи були дослСЦдження О. МаСФвського, В.Фесенко, РД.Ромата, О. БольшаковоСЧ, а також численна судова практика.

У дипломному дослСЦдженнСЦ використанСЦ, зокрема, роботи вчених, якСЦ аналСЦзували правовСЦ проблеми пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ та СЧСЧ державного регулювання, що СФ основою для дослСЦдження правового регулювання рекламноСЧ дСЦяльностСЦ: О.ВСЦнник, В.Мамутова та СЦнших.

Нормативно-правова база дослСЦдження. Нормативно-правовою базою дослСЦдження, перш за все, слугуСФ Закон УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ. Також розглянуто положення, якСЦ стосуються здСЦйснення рекламноСЧ дСЦяльностСЦ, викладенСЦ в СЦншому законодавствСЦ, перш за все, у КонституцСЦСЧ УкраСЧни (право людини на СЦнформацСЦю), Господарському та ЦивСЦльному Кодексах УкраСЧни, ЗаконСЦ УкраСЧни тАЮПро СЦнформацСЦютАЭ, ЗаконСЦ УкраСЧни "Про друкованСЦ засоби масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ (пресу) в УкраСЧнСЦ" тощо. Значну увагу придСЦлено пСЦдзаконним нормативно-правовим актам, зокрема, Постановам КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни з розглянутого питання.

В рамках порСЦвняльного аналСЦзу розглянуто нормативно-правове законодавство про рекламу СЦнших краСЧн, а також мСЦжнароднСЦ правовСЦ акти, що стосуються вказаного питання.

РОЗДРЖЛ РЖ. ПРАВОВРЖ ЗАСАДИ РЕКЛАМНОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ В УКРАРЗНРЖ


1.1 Поняття та принципи рекламноСЧ дСЦяльностСЦ та СЧСЧ правове забезпечення


Реклама СФ складним СЦ суперечливим поняттям. З одного боку, СЧСЧ вплив на економСЦку СФ сприятливим, оскСЦльки вона сприяСФ росту економСЦки, капСЦталовкладень, числа робочих мСЦiь, пСЦдтримуСФ конкуренцСЦю, а також СЦнформуСФ споживачСЦв СЦ розширюСФ ринки для нових товарСЦв. З СЦншого боку, вона призводить до виснаження ресурсСЦв, монополСЦзацСЦСЧ, може створювати бартАЩСФри для вступу на ринок, протидСЦяти конкуренцСЦСЧ, у чому виявляються негативнСЦ "астивостСЦ реклами [42, с.45].

Основним нормативним актом, що регулюСФ рекламну дСЦяльнСЦсть в УкраСЧнСЦ, СФ Закон УкраСЧни вСЦд 3 липня 1996 року "Про рекламутАЭ. Так, вСЦдповСЦдно до статтСЦ 1 Закону УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ, реклама тАУ це спецСЦальна СЦнформацСЦя про осСЦб чи продукцСЦю, яка розповсюджуСФться в будь-якСЦй формСЦ та в будь-який спосСЦб з метою прямого чи опосередкованого одержання прибутку.

У 2003 роцСЦ законодавче визначення було трансформовано таким чином: реклама тАУ це СЦнформацСЦя про особу чи товар (продукцСЦю, роботи, послуги, цСЦннСЦ папери, обтАЩСФкти права СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ), розповсюджена в будь-якСЦй формСЦ та в будь-який спосСЦб СЦ призначена сформувати або пСЦдтримати обСЦзнанСЦсть споживачСЦв реклами та СЧх СЦнтерес щодо таких особи чи товару [14].

Це визначення було дуже невдалим, СЦ проблеми в рекламнСЦй дСЦяльностСЦ можуть виникнути вже на етапСЦ визначення, що СФ рекламою СЦ чим вона вСЦдрСЦзняСФться вСЦд СЦншого матерСЦалу. Попри те, що нове визначення доволСЦ широке, воно не мСЦстить в собСЦ жодного конкретного критерСЦю, який би дозволив точно встановити: цей матерСЦал тАУ рекламний, а цей тАУ нСЦ. ЯкоСЧ мети хотСЦв досягти законодавець, даючи нове визначення реклами, сказати важко, але очевидним було те, що з попереднього визначення реклами зникли СЦдентифСЦкуючСЦ ознаки: по-перше, що реклама тАУ це спецСЦальна СЦнформацСЦя, по-друге, що СЧСЧ розповсюдження маСФ на метСЦ пряме чи опосередковане одержання прибутку [30, с.16].

Ось чому потрСЦбно визначитися СЦз тим, що ж таке реклама. Для цього необхСЦдно зтАЩясувати, що таке СЦнформацСЦя СЦ чи маСФ реклама статус СЦнформацСЦСЧ. ЗгСЦдно з Законом УкраСЧни "Про СЦнформацСЦю", СЦнформацСЦя тАУ це документованСЦ або публСЦчно оголошенСЦ вСЦдомостСЦ про подСЦСЧ та явища, що вСЦдбуваються у суспСЦльствСЦ, державСЦ та навколишньому природному середовищСЦ [13].

Реклама тАУ це СЦнформацСЦя про осСЦб чи товар. Тобто якщо це СЦнформацСЦя про СЦдеСЧ, науковСЦ вСЦдкриття, суспСЦльнСЦ рухи, то така СЦнформацСЦя рекламою не СФ. АналСЦз законодавства дозволяСФ також зробити висновок про те, що не маСФ вСЦдношення до реклами СЦнформацСЦя про суспСЦльнСЦ явища, факти, подСЦСЧ, що вСЦдбуваються поза волею людей або без згадування про СЦнСЦцСЦюючих СЧх фСЦзичних чи юридичних осСЦб (стихСЦйне лихо, карнавал, показ моди СЦ т.п.), за умови, що сама СЦнформацСЦя не породжуСФ очевидних асоцСЦацСЦй з цими особами. Таким чином, рекламСЦ "астивий СЦндивСЦдуалСЦзуючий характер. РЖз зазначеного випливаСФ, що реклама бСЦльш вузьке поняття в порСЦвняннСЦ з СЦнформацСЦСФю, тобто будь-яка реклама СФ СЦнформацСЦСФю, але не вся СЦнформацСЦя СФ рекламою.

РЖнформацСЦя не може бути обтАЩСФктом авторського та сумСЦжних прав, а реклама, навпаки СФ саме такою. Зокрема, заборонено СЦмСЦтувати (копСЦювати або наслСЦдувати) загальне вирСЦшення, текст, зображення, музичнСЦ чи звуковСЦ ефекти, що застосовуються в рекламСЦ СЦншоСЧ продукцСЦСЧ.

РЖнша характеристика поняття "реклама" тАУ це СЧСЧ обовтАЩязкова направленСЦсть на невизначене коло осСЦб.

Однак "невизначене коло осСЦбтАЭ у чинному законодавствСЦ не вживаСФться як синонСЦм слова "усСЦтАЭ. ТермСЦн "невизначене коло осСЦбтАЭ використовуСФться для протиставлення поняттю "контрагенттАЭ. Мова йде про осСЦб, завчасно не визначених як конкретна сторона правовСЦдносин.

Це коло може бути у соцСЦальному розрСЦзСЦ (дСЦти, школярСЦ, жСЦнки, чоловСЦки тощо).

Законодавство пСЦклуСФться про наслСЦдки масового впливу на споживачСЦв, використовуючи термСЦн "невизначене коло осСЦбтАЭ стосовно до реклами. Проте виникаСФ питання, чи буде вважатися рекламою поштове розсилання, яке призначене цСЦлком для визначених осСЦб? Або якщо в радСЦоролику сказано, що вСЦн призначений особисто певнСЦй особСЦ, то що це буде, персонСЦфСЦкована СЦнформацСЦя або реклама? Законодавство з приводу цього конкретноСЧ вСЦдповСЦдСЦ не даСФ. Тому вважаСФмо за доцСЦльне конкретизувати або дати розтАЩяснення з приводу того, на кого саме поширюСФться реклама. Л. Микитенко пропонуСФ таке визначення споживача реклами тАУ це фСЦзичнСЦ або юридичнСЦ особи, на яких спрямована реклама та якСЦ мають намСЦр придбати чи замовити товар вСЦдповСЦдноСЧ категорСЦСЧ, що реалСЦзуСФться господарюючим субтАЩСФктом, або якСЦ його вже використовують [35, с. 39].

Третя характеристика реклами тАУ ця СЦнформацСЦя "призначена сформувати або пСЦдтримати обСЦзнанСЦсть споживачСЦв реклами та СЧх СЦнтерес щодо таких особи чи товарутАЭ. Зазначена ознака важлива для вСЦдмСЦнностСЦ реклами в юридичному значеннСЦ цього слова вСЦд СЦнших видСЦв оголошень СЦ повСЦдомлень. Наприклад, не можна вважати рекламою опублСЦкування комерцСЦйним банком свого балансу за вСЦдповСЦдний перСЦод. Також не повинна вважатися рекламою СЦнформацСЦя, поширення якоСЧ СФ обовтАЩязковим в силу закону, СЦнших правових актСЦв, звичаСЧв дСЦлового обороту, судового рСЦшення СЦ т.п.

НарештСЦ, реклама тАУ це СЦнформацСЦя, яка спрямована на отримання прибутку. ВважаСФться, що слСЦд вСЦдрСЦзняти мету самоСЧ реклами як СЦнформацСЦСЧ та мету СЧСЧ розповсюдження, тобто мету рекламноСЧ дСЦяльностСЦ. Метою реклами як СЦнформацСЦСЧ СФ доведення до вСЦдома потенцСЦйних споживачСЦв СЦнформацСЦСЧ про СЦснування певного товару, товарного знаку або особи, спонукання думати про придбання товару та доведення споживача реклами до придбання товару. Рекламна СЦнформацСЦя нацСЦлена на формування чи пСЦдтримку СЦнтересу до осСЦб, що згадуються в нСЦй, СЦ (чи) продукцСЦСЧ, сприяСФ реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ, впливаСФ на потенцСЦйних споживачСЦв реклами, формуСФ в них певне уявлення про конкретних фСЦзичних СЦ юридичних осСЦб, спрямована на невизначене коло споживачСЦв. Отже, одержання прибутку СФ метою не реклами, а рекламодавця для здСЦйснення якоСЧ вСЦн СЦ поширюСФ рекламну СЦнформацСЦю, тобто здСЦйснюСФ рекламну дСЦяльнСЦсть. Тому мета реклами призначена сформувати або пСЦдтримати обСЦзнанСЦсть споживачСЦв реклами та СЧх СЦнтерес щодо такоСЧ особи чи сприяння продажу, купСЦвлСЦ, орендСЦ товару, або спрямована на досягнення соцСЦального результату бажаного для рекламодавцСЦв [46].

На пСЦдставСЦ викладеного, можна зробити наступнСЦ висновки. До СЦстотних ознак реклами, якСЦ прийнятСЦ до уваги украСЧнським законодавцем при регулюваннСЦ поширення СЦнформацСЦСЧ, вСЦдносяться: спрямованСЦсть СЦнформацСЦСЧ на невизначене коло осСЦб, змСЦст СЦнформацСЦСЧ та цСЦль СЦнформацСЦйного впливу.

ОднСЦСФю з вимог Закону "Про рекламу" СФ заборона телерадСЦопрацСЦвникам займатися рекламою пСЦд виглядом СЦнформацСЦСЧ. Таким чином, реклама СФ спецСЦальною СЦнформацСЦСФю, яка маСФ особливий статус СЦ не спСЦввСЦдноситься як окреме СЦ загальне з СЦнформацСЦСФю, передбаченою Законом УкраСЧни "Про СЦнформацСЦю".

ПСЦдхСЦд щодо вСЦдмежування реклами вСЦд загального поняття СЦнформацСЦСЧ СФ виправданим. Це повтАЩязано СЦз специфСЦкою рекламноСЧ дСЦяльностСЦ, яка направлена на отримання прибутку, СЦ тому повинна визнаватися такою, що належить до сфери майнових СЦ повтАЩязаних з ними правовСЦдносин. ДСЦя Закону "Про рекламу" не поширюСФться на правовСЦдносини, повтАЩязанСЦ з СЦнформацСЦСФю, яка вСЦдбиваСФ соцСЦальнСЦ подСЦСЧ, СЦнтереси полСЦтичних партСЦй, релСЦгСЦйних СЦ громадських органСЦзацСЦй та/або призначена для СЧх пСЦдтримки. Особливий статус маСФ СЦ соцСЦальна рекламна СЦнформацСЦя тАУ це СЦнформацСЦя державних органСЦв з питань здорового способу життя, охорони здоровтАЩя, охорони природи, збереження енергоресурсСЦв, профСЦлактики правопорушень, соцСЦального захисту та безпеки населення, яка не маСФ комерцСЦйного характеру. В такСЦй СЦнформацСЦСЧ не повиннСЦ згадуватись конкретна продукцСЦя та СЧСЧ виробники.

Рекламна дСЦяльнСЦсть полягаСФ у донесеннСЦ до споживача спецСЦальноСЧ СЦнформацСЦСЧ про предмет реклами [42, с.45-46].

Основними принципами рекламноСЧ дСЦяльностСЦ СФ: законнСЦсть, точнСЦсть, достовСЦрнСЦсть, використання форм та засобСЦв, якСЦ не завдають споживачевСЦ реклами моральноСЧ, фСЦзичноСЧ або психСЦчноСЧ шкоди (ч.1 ст.7 Закону УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ [14]. Частини 2-4 ст.7 Закону УкраСЧни тАЮПро рекламу окреслюють також СЦншСЦ специфСЦчнСЦ принципи рекламноСЧ дСЦяльностСЦ. Так, реклама не повинна пСЦдривати довСЦру суспСЦльства до реклами та повинна вСЦдповСЦдати принципам добросовСЦсноСЧ конкуренцСЦСЧ. Реклама не повинна мСЦстити СЦнформацСЦСЧ або зображень, якСЦ порушують етичнСЦ, гуманСЦстичнСЦ, моральнСЦ норми, нехтують правилами пристойностСЦ. Реклама повинна враховувати особливу чутливСЦсть дСЦтей СЦ не завдавати СЧм шкоди.

ЦСЦкавими СФ принципи, що стосуються реклами на телебаченнСЦ, наведенСЦ у РекомендацСЦСЧ № R 84 (3) КомСЦтету МСЦнСЦстрСЦв Ради РДвропи тАЮПро принципи телевСЦзСЦйноСЧ рекламитАЭ вСЦд 23 лютого 1984р. [3]. НаступнСЦ принципи стосуються реклами на телебаченнСЦ, зокрема тСЦСФСЧ, що транслюСФться через супутники.

I. Загальний принцип

1. Рекламу слСЦд готувати з почуттям вСЦдповСЦдальностСЦ перед суспСЦльством, звертаючи особливу увагу на моральнСЦ цСЦнностСЦ, якСЦ становлять пСЦдвалини кожного демократичного суспСЦльства та СФ спСЦльними для всСЦх держав-членСЦв, наприклад, особиста свобода, терпимСЦсть, повага гСЦдностСЦ й рСЦвнСЦсть усСЦх людських СЦстот.

II. ЗмСЦст

2. Уся реклама маСФ бути справедливою, чесною, правдивою й пристойною.

3. РекламодавцСЦ повиннСЦ дотримуватися чинних законСЦв краСЧни, в якСЦй транслюСФться реклама, й, залежно вСЦд частки аудиторСЦСЧ в нСЦй, належною мСЦрою враховувати закони цСЦСФСЧ краСЧни.

4. НайголовнСЦшу увагу слСЦд придСЦляти можливим шкСЦдливим наслСЦдкам, що можуть з'явитися пСЦсля реклами тютюну, алкоголю, фармакологСЦчних препаратСЦв СЦ медичного лСЦкування та можливостСЦ обмежити або навСЦть заборонити рекламу в цих сферах.

5. Реклама, спрямована на дСЦтей, або реклама, в якСЦй беруть участь дСЦти, маСФ уникати всього того, що може зашкодити СЦнтересам дСЦтей, поважати СЧхню фСЦзичну, розумову й моральну СЦндивСЦдуальнСЦсть.

III. Форма й презентацСЦя

6. Реклама, якоСЧ форми вона не набувала б, повинна завжди чСЦтко визначатися, як така.

7. Реклама маСФ чСЦтко вСЦдмежовуватися вСЦд передач: нСЦ реклама, нСЦ СЦнтереси рекламодавцСЦв не повиннСЦ жодним чином впливати на змСЦст передач.

8. Бажано, щоб рекламнСЦ оголошення групувалися й включалися до програми передач таким чином, аби не зашкодити цСЦлСЦсностСЦ та цСЦнностСЦ передач чи СЧхнСЦй звичайнСЦй тривалостСЦ.

9. КСЦлькСЦсть часу, призначеного для реклами, не повинна бути надмСЦрною або применшувати функцСЦю телебачення як засобу отримання СЦнформацСЦСЧ, освСЦти, соцСЦального й культурного розвитку та розваги.

10. Жодна пСЦдсвСЦдома реклама не може бути дозволена.

Закон УкраСЧни "Про рекламу" також окремо забороняСФ недобросовСЦсну рекламу, яка внаслСЦдок неточностСЦ, недостовСЦрностСЦ, двозначностСЦ, перебСЦльшення, умовчання, порушення вимог щодо часу, мСЦiя СЦ способу розповсюдження, вводить або може ввести в оману споживачСЦв реклами, завдати шкоди особам та державСЦ.

Правове забезпечення рекламноСЧ дСЦяльностСЦ здСЦйснюСФться на пСЦдставСЦ КонституцСЦСЧ УкраСЧни та Господарського й ЦивСЦльного кодексСЦв УкраСЧни. Головним законодавчим актом, який регулюСФ рекламу та рекламну дСЦяльнСЦсть в УкраСЧнСЦ, СФ Закон УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ. Цей Закон регулюСФ вСЦдносини, пов'язанСЦ з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на територСЦСЧ УкраСЧни (ч.1.ст.2 Закону УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ) [14].

ДСЦя цього Закону не поширюСФться на вСЦдносини, пов'язанСЦ з розповсюдженням СЦнформацСЦСЧ, обов'язковСЦсть розмСЦщення та оприлюднення якоСЧ визначено СЦншими законами УкраСЧни. Також дСЦя цього Закону не поширюСФться на оголошення фСЦзичних осСЦб, не пов'язанСЦ з пСЦдприСФмницькою дСЦяльнСЦстю.

СлСЦд зазначити, що, на думку багатьох дослСЦдникСЦв, Закон УкраСЧни "Про рекламутАЭ, незважаючи на його загальну позитивну оцСЦнку, комплексний характер, не регулюСФ деякСЦ аспекти рекламноСЧ дСЦяльностСЦ. Правове регулювання рекламноСЧ дСЦяльностСЦ маСФ значнСЦ прогалини, що призводить до труднощСЦв у практицСЦ застосування законодавства про рекламу. Це викликаСФ необхСЦднСЦсть внесення вСЦдповСЦдних змСЦн СЦ доповнень у Закон "Про рекламутАЭ, а також деталСЦзацСЦСЧ СЦ конкретизацСЦСЧ його норм у численних пСЦдзаконних нормативних актах СЦ актах саморегулСЦвних органСЦзацСЦй у сферСЦ рекламноСЧ дСЦяльностСЦ [43, с.3; 31, с.10-18; 38, с.19-22]. Наведемо кСЦлька прикладСЦв.

Так, Закон УкраСЧни "Про рекламу» не вирСЦшуСФ такого принципового питання як забезпечення свободи комерцСЦйних комунСЦкацСЦй, законодавче закрСЦплення якого СФ обов'язковим для всСЦх демократичних краСЧн, де право на спСЦлкування мСЦж виробниками та споживачами охороняСФться державою. НатомСЦсть, чинний на сьогоднСЦ закон "Про рекламу» маСФ визначений заборонний характер СЦ не мСЦстить чСЦткоСЧ та прозороСЧ процедури застосування цих заборонних норм, а також правил СЦ норм оскарження рСЦшень, зводячи вирСЦшення спорСЦв на судовий рСЦвень. Показовими в цьому планСЦ СФ норми статтСЦ 26 Закону, а саме: "Органи державноСЧ "ади зобов'язанСЦ повСЦдомляти рекламодавцСЦв, виробникСЦв та розповсюджувачСЦв реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пСЦзнСЦш як за три днСЦ до такого розгляду, а у невСЦдкладних випадках - не пСЦзнСЦш як за один день».

При цьому класифСЦкацСЦю випадкСЦв як невСЦдкладних абсолютно не визначено СЦ вона перекладаСФться виключно на "фантазСЦю» бюрократа, що де-факто унеможливлюСФ участь представника зацСЦкавленоСЧ сторони у розглядСЦ його справи.

Наступна норма цСЦСФСЧ ж статтСЦ вже де-юре пСЦдкреслюСФ безправнСЦсть учасникСЦв рекламного ринку перед державними регуляторами:

ВлРекламодавцСЦ, виробники та розповсюджувачСЦ реклами пСЦд час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: ... отримувати копСЦю протоколу засСЦдання та рСЦшення органу державноСЧ "ади, прийнятого щодо них». Тобто отримання суб'СФктом рСЦшення органу державноСЧ "ади по своСЧй справСЦ СФ лише його правом, а не обов'язком органу державноСЧ "ади. Тобто за попадання до субтАЩСФкту рекламноСЧ дСЦяльностСЦ рСЦшення орган державноСЧ "ади за цим законом вСЦдповСЦдальностСЦ не несе.

ЗрозумСЦло, що СЦнше нацСЦональне законодавство компенсуСФ цСЦ недолСЦки, але у зв'язку з цим виникаСФ наступне запитання. ПрофесСЦйна дСЦяльнСЦсть учасникСЦв рекламного ринку УкраСЧни визначаСФться значною кСЦлькСЦстю законодавчих норм, серед яких: податкове право, митне право, господарський та цивСЦльний кодекси, трудове право та багато СЦнших. Тому, закон "Про рекламу» СФ спецСЦальним законодавством, СЦ маСФ визначати лише тСЦ особливостСЦ адмСЦнСЦстративних взаСФмовСЦдносин мСЦж державними регуляторами та учасниками ринку, якСЦ не врегульовано загальним законодавством, та маСФ визначати спецСЦальнСЦ правила та регуляцСЦСЧ, притаманнСЦ саме рекламнСЦй дСЦяльностСЦ, СЦ навпаки.

НевизначенСЦсть у законСЦ процедур для регуляторСЦв вочевидь пСЦдвищуСФ ризик хабарництва, невизначенСЦсть процедур оскарження рСЦшень призводить до безправностСЦ учасникСЦв, а невизначенСЦсть обсягСЦв та меж взаСФмноСЧ вСЦдповСЦдальностСЦ порушуСФ базовСЦ ринковСЦ принципи. ЦСЦ та багато СЦнших недолСЦкСЦв чинного Закону УкраСЧни "Про рекламу» в цСЦлому дозволяють стверджувати про його антиринковий каральний характер, що в свою чергу ставить пСЦд сумнСЦв СЦснування виваженоСЧ та ефективноСЧ державноСЧ полСЦтики щодо рекламноСЧ галузСЦ як такоСЧ.

Недостатня визначенСЦсть меж повноважень державних регуляторСЦв, якими, вСЦдповСЦдно до норм статтСЦ 26 Закону СФ: "спецСЦально уповноважений центральний орган виконавчоСЧ "ади у сферСЦ захисту прав споживачСЦв - щодо захисту прав споживачСЦв; Антимонопольний комСЦтет УкраСЧни - щодо дотримання законодавства про захист економСЦчноСЧ конкуренцСЦСЧ; НацСЦональна рада УкраСЧни з питань телебачення СЦ радСЦомовлення - щодо телерадСЦоорганСЦзацСЦй усСЦх форм "асностСЦ; МСЦнСЦстерство фСЦнансСЦв УкраСЧни - щодо реклами державних цСЦнних паперСЦв та Державна комСЦсСЦя з цСЦнних паперСЦв та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку» призводить до вСЦдсутностСЦ гарантСЦй захисту прав споживачСЦв, перекладаючи вирСЦшення спСЦрних питань лише на судову систему. А це знов призводить до появи питання про наявнСЦсть належноСЧ структури державного регулювання в галузСЦ реклами, СЧСЧ якСЦсть та ефективнСЦсть.

За умов приСФднання УкраСЧни до СвСЦтовоСЧ ОрганСЦзацСЦСЧ ТоргСЦвлСЦ та посилення СЦнтеграцСЦйних процесСЦв до свСЦтовоСЧ економСЦки на часСЦ стаСФ коригування нацСЦонального законодавства в галузСЦ реклами СЦ, на першому етапСЦ, маСФ бути розробка на засадах громадських консультацСЦй СЦз зацСЦкавленими сторонами (споживачами, рекламними компанСЦями, розповсюджувачами реклами, рекламодавцями та органами державноСЧ "ади) КонцепцСЦСЧ державноСЧ полСЦтики в галузСЦ реклами та СЦнСЦцСЦювання на СЧСЧ засадах новоСЧ, сучасноСЧ редакцСЦСЧ закону про рекламу.

Багато питань, повтАЩязаних з рекламною дСЦяльнСЦстю, регулюСФться пСЦдзаконними нормативно-правовими актами. Серед них слСЦд зазначити Постанову КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни тАЮПро затвердження Типових правил розмСЦщення зовнСЦшньоСЧ рекламитАЭ вСЦд 29 грудня 2003 р. № 2067. ВказанСЦ Правила регулюють вСЦдносини, що виникають у зв'язку з розмСЦщенням зовнСЦшньоСЧ реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволСЦв на розмСЦщення такоСЧ реклами [17].

У звтАЩязку з вищезазначеним, слСЦд звернути увагу на вСЦдповСЦднСЦсть вСЦтчизняного законодавства такому документу, як МСЦжнародний кодекс рекламноСЧ практики вСЦд 02.12.1986р. ДеякСЦ з його положень були перенесенСЦ до Закону УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ, проте далеко не усСЦ. Так, зокрема, у МСЦжнародному кодексСЦ рекламноСЧ практики мСЦстяться пояснення до принципСЦв рекламноСЧ дСЦяльностСЦ, таких як законнСЦсть, пристойнСЦсть, чеснСЦсть, достовСЦрнСЦсть тощо.

ВСЦдповСЦдно до положень МСЦжнародного кодексу рекламноСЧ практики, реклама не повинна мСЦстити заяв або зображень, що порушують загальноприйнятСЦ норми пристойностСЦ.

Реклама не повинна зловживати довСЦрою споживача й нестачею у нього досвСЦду або знань. Реклама не повинна без обТСрунтованих причин грати на почуттСЦ страху, марновСЦрствах СЦ забобонах. Реклама не повинна мСЦстити нСЦчого, що могло б спровокувати акти насильства. Реклама не повинна пСЦдтримувати дискримСЦнацСЦю за расовою, релСЦгСЦйною або статевою ознакою.

Реклама не повинна мСЦстити заяв СЦ образСЦв, якСЦ безпосередньо або побСЦчно, навмисне або з помилки, за рахунок замовчування, двозначностСЦ або перебСЦльшень можуть ввести в оману споживача, зокрема стосовно таких характеристик, як:

a) характер, сорт, склад, метод СЦ дата виготовлення, придатнСЦсть до застосування, дСЦапазон застосування, кСЦлькСЦсть, компанСЦя - виготовлювач СЦ краСЧна виготовлення;

b) цСЦннСЦсть продукцСЦСЧ й реально оплачувана цСЦна;

с) СЦншСЦ умови платежу, такСЦ як продаж на виплат, довгострокова оренда, виплата вроздрСЦб СЦ продаж у кредит;

d) доставка, обмСЦн, повернення, ремонт СЦ технСЦчне обслуговування;

e) гарантСЦйнСЦ умови;

f) авторськСЦ права й права промисловоСЧ "асностСЦ, такСЦ як патенти, товарнСЦ знаки, конструкцСЦСЧ й моделСЦ, торговельнСЦ найменування;

g) офСЦцСЦйне визнання або схвалення, присудження медалей, призСЦв СЦ дипломСЦв;

h) розмСЦри переваг у випадку участСЦ в благодСЦйних заходах.

У рекламСЦ не допускаСФться некоректне вживання результатСЦв дослСЦджень або витримок з технСЦчних СЦ наукових публСЦкацСЦй. СтатистичнСЦ данСЦ не повиннСЦ представлятися як такСЦ, що мають бСЦльшу значимСЦсть, нСЦж насправдСЦ. Не допускаСФться некоректне застосування наукових термСЦнСЦв; не допускаСФться застосування професСЦйного жаргону й недоречних вСЦдомостей наукового характеру, призначених для додання заявам видимостСЦ науковоСЧ обТСрунтованостСЦ, якоСЧ вони на дСЦлСЦ не мають.

Реклама, що мСЦстить порСЦвняння, повинна бути виконана таким чином, щоб саме порСЦвняння не могло виявитися таким, що вводить в оману, а також повинна вСЦдповСЦдати правилам сумлСЦнноСЧ конкуренцСЦСЧ. ПорСЦвнюванСЦ параметри повиннСЦ бути заснованСЦ на фактах, по яких можуть бути представленСЦ докази, СЦ не повиннСЦ вСЦдбиратися тенденцСЦйно.

Реклама не повинна мСЦстити свСЦдоцтв або посилань на них, якщо вони не СФ справжнСЦми й не заснованСЦ на досвСЦдСЦ осСЦб, що СЧх дають. Не повиннСЦ використовуватися свСЦдоцтва або посилання, якСЦ застарСЦли або вже незастосовнСЦ з СЦнших причин.

Реклама не повинна мСЦстити прямий або непрямий наклеп на будь-яку фСЦрму, промислову або комерцСЦйну дСЦяльнСЦсть (професСЦю) СЦ на будь-яку продукцСЦю. Наклепом вважаСФться також спроба викликати презирство або глузування.

Реклама не повинна мСЦстити образи будь-яких осСЦб (або посилання на них), як приватних, так СЦ тих, що займають важливСЦ посади, без одержання вСЦд них попередньоСЧ згоди на це. Реклама також не повинна без попереднього на те дозволу зображувати "аснСЦсть будь-якоСЧ особи (або посилатися на неСЧ) способом, що може створити враження про пСЦдтвердження цСЦСФю особою змСЦсту реклами.

Реклама не повинна необТСрунтовано використовувати найменування або абревСЦатури СЦнших фСЦрм, компанСЦй або органСЦзацСЦй.

Реклама не повинна необТСрунтовано використовувати престиж, "астивий тСЦй або СЦншСЦй особСЦ, товарному знаку або продукцСЦСЧ СЦншоСЧ фСЦрми.

Реклама не повинна без пСЦдстав, з'ясовних освСЦтнСЦми або соцСЦальними причинами, мСЦстити зображення або будь-якСЦ описи небезпечних ситуацСЦй, у яких проявляСФться зневага заходами безпеки. Особлива обережнСЦсть повинна проявлятися в рекламСЦ, призначенСЦй для дСЦтей СЦ молодСЦ або такСЦй, що зображуСФ СЧх.

Реклама не повинна зловживати "астивою дСЦтям довСЦрливСЦстю або вСЦдсутнСЦстю досвСЦду в молодСЦ, а також зловживати СЧхнСЦм почуттям обов'язку.

Реклама, призначена дСЦтям чи молодСЦ або здатна зробити на них вплив, не повинна мСЦстити нСЦяких заяв СЦ образСЦв, здатних нанести СЧм фСЦзичну або моральну шкоду [2].

Як бачимо, МСЦжнародний кодекс рекламноСЧ практики даСФ доволСЦ чСЦткСЦ та зрозумСЦлСЦ формули рекламноСЧ дСЦяльностСЦ. Бажаним було б СЧх вСЦдтворення у нацСЦональному законодавствСЦ.


1.2 РЖнформацСЦйна полСЦтика держави в сферСЦ реклами (СЦсторичнСЦ аспекти)


Державний контроль СЦ обмеження в сферСЦ реклами СЦснують у багатьох краСЧнах свСЦту. Практично кожна держава вважаСФ за необхСЦдне введення жорсткого правового регулювання такого напрямку маркетингу, як реклама в засобах масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ - перСЦодичних виданнях, радСЦо, телебаченнСЦ. РЖ це не дивно, адже сьогоднСЦ суспСЦльство неймовСЦрно пСЦддане впливу всСЦляких заяв популСЦстського характеру. Вони використовуються як у комерцСЦйнСЦй, так СЦ в полСЦтичнСЦй дСЦяльностСЦ.

Насамперед варто вСЦдзначити, що в деяких краСЧнах комерцСЦйна реклама захищена КонституцСЦСФю (наприклад, в АвстрСЦСЧ, НСЦмеччинСЦ, США), а в деяких - нСЦ (Канада, НСЦдерланди). У бСЦльшостСЦ краСЧн також дСЦСФ спецСЦальне законодавство, що регулюСФ правовСЦдносини, пов'язанСЦ з рекламою. Хоча й тут СЦснують виключення. Таким виключенням, наприклад, СФ ВеликобританСЦя, де СЦснуСФ недержавне управлСЦння по нормах реклами, що контролюСФ дотримання МСЦжнародного кодексу рекламноСЧ практики вСЦд 2 грудня 1986 року. Цей Кодекс був розроблений у рамках МСЦжнародноСЧ торговельноСЧ палати й носить винятково рекомендацСЦйно-довСЦдковий характер, хоча й може використовуватися в судовСЦй практицСЦ.

Центральне положення у всСЦх нормативних актах, що стосуються реклами, надано загальними нормами про СЧСЧ розмСЦщення, змСЦст, якСЦснСЦ характеристики. Так, насамперед, реклама не повинна мСЦстити заяв, що порушують норми пристойностСЦ, грати на почуттях СЦ емоцСЦях споживачСЦв, провокувати акти насильства, дискримСЦнацСЦю за расовою, релСЦгСЦйною, статевою або СЦншими ознаками. Вона не повинна також вводити споживачСЦв у яку-небудь оману як щодо самого предмета популяризацСЦСЧ, так СЦ щодо конкурентних товарСЦв або послуг. РЖ, безумовно, будь-яка реклама повинна вСЦдповСЦдати основним принципам - законностСЦ, чесностСЦ, пристойностСЦ, достовСЦрностСЦ.

БСЦльшСЦсть краСЧн придСЦляють пСЦдвищену увагу правовому регулюванню реклами окремих видСЦв товарСЦв - алкоголю, тютюну, фармацевтичних препаратСЦв, окремих видСЦв комерцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ. Основними аспектами такого регулювання СФ: час трансляцСЦСЧ рекламних роликСЦв по телебаченню, використання в них деяких об'СФктСЦв, понять, заяв СЦ посилань.

НерСЦдко вводиться обмеження за часом трансляцСЦСЧ, наприклад, тСЦльки пСЦсля 21 години. А в НСЦдерландах СЦ зовсСЦм СЦснуСФ заборона на рекламу тютюну на радСЦо й телебаченнСЦ. Що ж стосуСФться алкоголю, то в роликах не повиннСЦ використовуватися такСЦ поняття, як "спорт», "дСЦти», "здоров'я», "зрСЦлСЦсть».

Закони США вСЦдносять регулювання рекламноСЧ дСЦяльностСЦ до компетенцСЦСЧ окремих штатСЦв, але вСЦдносно алкоголю введена обов'язкова вимога про те, щоб рекламний ролик супроводжувався попередженням головного санСЦтарного лСЦкаря.

Щодо медикаментСЦв в основному СЦснуСФ заборона на посилання й рекомендацСЦСЧ державних медичних установ. У НСЦдерландах же склалася практика на державнСЦ перелСЦки медикаментСЦв, заборонених для реклами в ЗМРЖ.

ДеякСЦ краСЧни, наприклад, АвстрСЦя й РЖспанСЦя, виключають або обмежують рекламу представникСЦв ряду професСЦй. До них належать юристи, аудитори, консультанти по оподаткуванню.

ДеякСЦ краСЧни накладають заборони на використання нацСЦональноСЧ й релСЦгСЦйноСЧ символСЦки в будь-яких рекламних роликах СЦ повСЦдомленнях. Так, наприклад, у КитаСЧ заборонено використовувати портрети або СЦншСЦ зображення, а також цитати керСЦвникСЦв КНР. Заборона поширюСФться й на портрети керСЦвникСЦв правлячоСЧ компартСЦСЧ Китаю.

Варто згадати, що деякСЦ краСЧни, наприклад, НСЦмеччина, зобов'язують вживати заходСЦв по чСЦткСЦй СЦдентифСЦкацСЦСЧ комерцСЦйноСЧ реклами для того, щоб споживач мСЦг вСЦдрСЦзнити СЧСЧ вСЦд новинноСЧ та довСЦдковоСЧ СЦнформацСЦСЧ. Для цього необхСЦдно вСЦдзначати комерцСЦйну рекламу особливим знаком, а в друкованих виданнях не публСЦкувати СЧСЧ на редакцСЦйнСЦй смузСЦ.

У цьому зв'язку варто вСЦдзначити, що практично будь-яка рекламна СЦнформацСЦя, що вСЦдповСЦдаСФ нормам СЦ принципам мСЦжнародного законодавства про рекламу, може знайти захист у РДвропейському судСЦ по правах людини. Це випливаСФ СЦз тривалоСЧ практики поширення норми статтСЦ 10 КонвенцСЦСЧ про захист прав людини й основоположних свобод на commercial speech, тобто рекламу або заяви, пов'язанСЦ з комерцСЦйною дСЦяльнСЦстю [41, с.11].

У дослСЦдженнСЦ основних етапСЦв розвитку украСЧнськоСЧ реклами можна використати таку перСЦодизацСЦю: дорадянськСЦ часи; перСЦод з 1917 до 1991 року; роки пСЦсля проголошення незалежностСЦ.

У дорадянськСЦ часи "ада не вважала за потрСЦбне контролювати бСЦльшСЦсть рекламних об'яв. У РосСЦйськСЦй СЦмперСЦСЧ взагалСЦ й в УкраСЧнСЦ зокрема афСЦшСЦ стали з'являтися в XVIII столСЦттСЦ. Рекламувалися звичайно приватнСЦ й урядовСЦ заходи. З 12 червня 1783 року по 19 березня 1883 року право виробництва афСЦш належало державСЦ. АфСЦшСЦ друкувалися за замовленням театрСЦв СЦ театральних труп у друкарнСЦ департаменту удСЦлСЦв.

Дев'ятнадцяте столСЦття ввСЦйшло в СЦсторСЦю як столСЦття фундаментальних наукових вСЦдкриттСЦв. ЧисленнСЦ винаходи сприяли збСЦльшенню продуктивностСЦ працСЦ. У результатСЦ утворився надлишок продукцСЦСЧ. Склади багатьох заводСЦв стали переповненСЦ. З'явилася необхСЦднСЦсть активноСЧ й досить ефективноСЧ реклами. На ринку в цей час панують два види реклами: друкована й зовнСЦшня.

ВСЦтринна реклама в УкраСЧнСЦ так само, як СЦ друкована, активно розвивалася. ВСЦтрина використовувалася для показу якомога бСЦльшоСЧ кСЦлькостСЦ товару. Чим бСЦльше товарСЦв виставлялося, тим "багатшою" вважалася вСЦтрина. Вечорами вСЦтрини пСЦдсвСЦчувались електрикою або гасовими лампами. РЖнодСЦ вСЦдразу тим СЦ СЦншим, тому що взимку скла могли застигти, а гасовСЦ лампи вСЦдСЦгрСЦвали СЧх.

За цей час з'явилися деякСЦ традицСЦСЧ у вивСЦсковому ремеслСЦ. Так, у магазинСЦв, що продають окуляри, над входом висСЦло гСЦгантське пенсне СЦз синСЦми стеклами в залСЦзнСЦй оправСЦ. ГодинниковСЦ магазини часто розмСЦщали замСЦсть вивСЦски величезнСЦ кишеньковСЦ годинники з жерстСЦ або дерева, на СЧхньому циферблатСЦ значилося прСЦзвище "асника магазина. КапелюшнСЦ магазини виставляли плоскСЦ бляшанСЦ цилСЦндри або казанки. Емблемою майстерень хСЦмСЦчного чищення була вирСЦзана з дерева рукавичка зСЦ складеними пальцями. Над рукавичними магазинами вСЦшали майже таку ж, але плоску. Над взуттСФвими магазинами часто вСЦшали позолоченСЦ черевики й чоботи.

Над булочною обов'язково висСЦв крендель, вирСЦзаний з дерева й позолочений. РЖнодСЦ над кренделем укрСЦплювалася зубчаста корона. КовбаснСЦ теж мали свою емблему - це окСЦст СЦз позолоченою шкуркою й з розмальованим зрСЦзом. СвоСЧ особливСЦ емблеми мали ремСЦсники, що розташовувалися на окраСЧнах мСЦст. Емблемою в шевцСЦв був високий чобСЦт з жерстСЦ, пофарбований у чорнСЦ кольори, а в кравцСЦв ножицСЦ. Над перукарнями часто вСЦшали мСЦдний таз, що не вживався при голСЦннСЦ, але зберСЦгав своСФ символСЦчне значення. ДореволюцСЦйна мСЦська вулиця вражала достатком вивСЦсок. РЗх вСЦшали над магазинами, мСЦж поверхами будинкСЦв, на балконах, мСЦж дверима й навСЦть на брандмауерах (глухих стСЦнах будинкСЦв). Багато вивСЦсок робилися в одному стилСЦ, особливо, якщо вони рекламували схожСЦ товари. Люди, що мають кСЦлька магазинСЦв, замовляли однаковСЦ вивСЦски для всСЦх [27].

Однак не вся реклама не пСЦдлягала цензурСЦ. ЦСЦкаво простежити, як СЦ ким проводилася регламентацСЦя медичноСЧ реклами до революцСЦСЧ.

На перший погляд, умови для рекламодавцСЦв були суворСЦ - адже медицина перебувала у вСЦданнСЦ МСЦнСЦстерства внутрСЦшнСЦх справ. До складу МСЦнСЦстерства внутрСЦшнСЦх справ входили УправлСЦння головного лСЦкарського СЦнспектора й Медична рада (МР). РЖснувала й нормативна база - Статут ЛСЦкарський (СЛ) СЦ Статут про цензуру й пресу. От що говорив перший з них (видання 1905 р., ЗвСЦд ЗаконСЦв, т. 13):

Статут ЛСЦкарський, ст. 23. ДозвСЦл лСЦкарських оголошень.

ВлРозгляд СЦ вмСЦщення до друкування у вСЦдомостях або СЦнших перСЦодичних виданнях, а також СЦ видаваних окремими аркушами оголошень про продаж лСЦкСЦв, про способи СЧхнього вживання й про лСЦкування хвороб належить губернським лСЦкарським УправлСЦнням».

Однак фактично далеко не вся медична реклама, що друкувалася, проходила через лСЦкарськСЦ УправлСЦння; мСЦiева полСЦцСЦя погано виконувала своСЧ обов'язки й не "перепроваджувала» СЧм рекламу на перегляд, про що МВС неодноразово нагадувало губернаторам.

ЛСЦкарськСЦ УправлСЦння, у свою чергу, мали потребу в офСЦцСЦйнСЦй СЦнструкцСЦСЧ. РЖ в 1905 роцСЦ були виданСЦ Правила про цензуру оголошень СЦ реклам мСЦiевими лСЦкарськими УправлСЦннями, складенСЦ МР СЦ перепровадженСЦ лСЦкарським УправлСЦнням для вСЦдомостСЦ й керСЦвництва при циркулярСЦ УправлСЦння головного лСЦкарського СЦнспектора вСЦд 6 листопада 1908 р. (Собр. Узакон. 1909 р. № 29, ст. 34)

Вл1. На мСЦiевСЦ лСЦкарськСЦ УправлСЦння покладаСФ цензура оголошень СЦ реклам, змСЦст яких стосуСФться:

а) продажу лСЦкувальних засобСЦв, лСЦкувальних приладСЦв СЦ викладу способСЦв СЧхнього вживання й дСЦСЧ;

б) гСЦгСЦСФнСЦчних, косметичних СЦ т.п. засобСЦв;

в) вСЦдправлення якоСЧ б то не було галузСЦ медичноСЧ практики СЧСЧ представниками й представницями: лСЦкарями, зубними лСЦкарями, дантистами, фельдшерами й сповитухами, а також практики масажистСЦв, вСЦспощеплювачСЦв та СЦн.;

г) занять фармацевтСЦв, а також осСЦб СЦ фСЦрм, що займаються виготовленням або продажем аптекарських товарСЦв;

д) курортСЦв, лСЦкувальних СЦ столових вод.

2. ЗгаданСЦ в п. 1 оголошення й реклами представляються в мСЦiеве лСЦкарське УправлСЦння або безпосередньо бажаючими СЧх друкувати, або редакцСЦями почасових видань, або ж мСЦiевими полСЦцейськими органами, на обов'язку яких лежить, у силу ст. 41 Статуту про цензуру й пресу, загальний цензурний перегляд оголошень, що призначають до друкування.

ДозволенСЦ лСЦкарськими УправлСЦннями оголошення можуть бути вмСЦщенСЦ в почасовСЦй пресСЦ лише вСЦдповСЦдних губернСЦй СЦ областей. Оголошення в тСЦй редакцСЦСЧ, у якСЦй вони помСЦщенСЦ в "Урядовому ВСЦснику» СЦ в "ВСЦснику ГромадськоСЧ ГСЦгСЦСФни, СудовоСЧ й ПрактичноСЧ Медицини», без змСЦни редакцСЦСЧ допускаються мСЦiевими лСЦкарськими УправлСЦннями до друку безперешкодно. Прейскуранти, дозволенСЦ лСЦкарськими УправлСЦннями, допускаються в обСЦг повсюдно.

3. МСЦiевСЦ лСЦкарськСЦ УправлСЦння при дозволСЦ друкування оголошень керуються наступним:

а) дозвСЦл оголошень у вСЦдношеннСЦ СЧхнього зовнСЦшнього вигляду, форми й способу вСЦдтворення (прейскуранти, окремСЦ аркушСЦ, плакати й т.п., у друкованому або СЦншому виглядСЦ, а також вСЦдтворенСЦ на штемпелях) не пСЦдлягаСФ нСЦяким обмеженням, пСЦд умовою лише дозволу до друку мСЦiевим лСЦкарським УправлСЦнням тексту оголошення й супровСЦдних малюнкСЦв;

б) не допускаються в оголошеннях особливСЦ згадування про дозвСЦл продажу або про схвалення лСЦкарських, косметичних СЦ СЦнших засобСЦв МР або лСЦкарськими УправлСЦннями;

в) не повиннСЦ бути допущенСЦ до друку оголошення про засоби, прилади й способи запобСЦгання зачаття, припинення вагСЦтностСЦ й такСЦ, що впливають на статевСЦ вСЦдправлення;

г) оголошення, якСЦ за змСЦстом своСЧм не вСЦдповСЦдають дСЦйсностСЦ й здатнСЦ облуднСЦстю й безпСЦдставними вихваляннями втягувати споживачСЦв рекламованих засобСЦв в оману, не допускаються зовсСЦм. Засоби, що не належать до категорСЦСЧ лСЦкарських, не повиннСЦ йменуватися в оголошеннях назвами або термСЦнами, якСЦ позначають якСЦ б те не було хвороби (наприклад, "Екзематин», "РевматизСЦн» СЦ т.п.), СЦ в оголошеннях не повиннСЦ бути зробленСЦ вказСЦвки на лСЦкарськСЦ СЧхнСЦ "астивостСЦ;

д) у тих оголошеннях, якСЦ стосуються занять лСЦкарською практикою особами, що мають на таке законне право (ст. 220 СЛ), а також СЦнших занять, що пСЦдлягають вСЦданню лСЦкарського УправлСЦння (фельдшерська й повивальна практика, масаж, лСЦкарська гСЦмнастика, вСЦспощеплення та СЦн.) не повинно бути вмСЦщено вихвалянь у якСЦй би те не було формСЦ».

У цСЦлому створюСФться враження, що, всупереч зовнСЦшнСЦй значностСЦ, механСЦзм контролю за змСЦстом медичноСЧ реклами був у дореволюцСЦйнСЦй РосСЦСЧ явно неефективним. Ясно, що рекламодавець просто платив полСЦцСЦСЧ за пропуск своСЧх оголошень до друку в обхСЦд медичноСЧ цензури, СЦ останнСЦй залишалося виражати своСФ обурення вже post factum [21, с.34-37].

БСЦльшу частину реклами в Радянському СоюзСЦ становила полСЦтична реклама (пропаганда). Вона велася як радянським партСЦйно-державним апаратом, так СЦ супротивниками СРСР з-за кордону.

Але, незважаючи на полСЦтизованСЦсть, незважаючи на планову економСЦку, комерцСЦйна реклама все-таки займала в СРСР помСЦтне мСЦiе. НайбСЦльше реклами публСЦкувалося в часи непу. Але й в СЦншСЦ перСЦоди реклама теж створювалася й поширювалася.

У РосСЦСЧ в радянський перСЦод рекламою займалися такСЦ видатнСЦ особистостСЦ, як В. Маяковський, Б. КустодСЦСФв та СЦн. В 1925 р. у ПарижСЦ на МСЦжнароднСЦй художньо-промисловСЦй виставцСЦ за цикл рекламних плакатСЦв В. Маяковський СЦ А. Родченко були визнанСЦ гСЦдними срСЦбних медалей [27].

У 1997 р. було прийнято Закон УкраСЧни "Про внесення змСЦн та доповнень у деякСЦ законодавчСЦ акти УкраСЧни у звтАЩязку з прийняттям Закону УкраСЧни "Про рекламутАЭ. Також важливим моментом стало формування механСЦзму вСЦдповСЦдальностСЦ за порушення законодавства про рекламу. ВирСЦшенню цСЦСФСЧ проблеми сприяло затвердження постановою КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни пСЦдзаконних актСЦв: "Порядок накладення штрафСЦв за порушення законодавства про рекламутАЭ та "Порядок вСЦдрахувань на виробництво соцСЦальноСЧ рекламноСЧ СЦнформацСЦСЧ про шкоду тютюнопалСЦння та вживання алкогольних напоСЧвтАЭ (1997). Було також розроблено нормативнСЦ документи, якСЦ регулювали вСЦдносини в конкретних галузях рекламного бСЦзнесу: ТиповСЦ правила розмСЦщення зовнСЦшньоСЧ реклами (1997), Порядок реклами лСЦкарських засобСЦв, що призначена для медичних закладСЦв та лСЦкарСЦв (1997) та СЦншСЦ.

ЗмСЦни, що вСЦдбулися в практицСЦ реклами, спонукали до перегляду положень Закону УкраСЧни "Про рекламутАЭ. Нову редакцСЦю Закону, що була прийнята Верховною Радою УкраСЧни 15 листопада 2001 р., було вСЦдхилено через накладення вето Президентом УкраСЧни. Проте протягом останнСЦх рокСЦв в Закон УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ було внесено багато змСЦн тАУ найбСЦльше у 2005 роцСЦ. ОстаннСЦ змСЦни до Закону УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ було внесено 17.05.2007р. ЗмСЦни торкалися, в основному, реклами цСЦлительства та неперевСЦрених лСЦкСЦв. Так, було внесено заборону на рекламу проведення цСЦлительства на масову аудиторСЦю. Була заборонена реклама нових методСЦв профСЦлактики, дСЦагностики, реабСЦлСЦтацСЦСЧ та лСЦкарських засобСЦв, якСЦ знаходяться на розглядСЦ в установленому порядку, але ще не допущенСЦ до застосування [8].

Зараз на розглядСЦ у ВерховнСЦй РадСЦ УкраСЧни також знаходиться декСЦлька законопроектСЦв вСЦдносно змСЦн до Закону УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ. Так, проектом Закону УкраСЧни "Про внесення змСЦн до Закону УкраСЧни "Про рекламу" (щодо маркетингових комунСЦкацСЦй, № 2829), пропонуСФться доповнити закон статтями 192 "Реклама товарСЦв, що реалСЦзуються за договором, укладеним на вСЦдстанСЦ» та 193 "Реклама стимулюючих маркетингових заходСЦв», якими визначаються вимоги до змСЦсту вСЦдповСЦдноСЧ реклами. На наш погляд, цСЦ вимоги СФ надмСЦрними СЦ не виправданСЦ потребами споживачСЦв реклами.

Реклама товарСЦв, що реалСЦзуються за договором, укладеним на вСЦдстанСЦ (наприклад, через телемагазин), згСЦдно з проектом повинна мСЦстити:

- вСЦдомостСЦ про особу, що реалСЦзуСФ товари;

- найменування та адресу виробника (виконавця, продавця);

- найменування та адресу пСЦдприСФмства, яке здСЦйснюСФ функцСЦСЧ виробника, щодо прийняття претензСЦй вСЦд споживача;

- найменування та адресу пСЦдприСФмства, яке проводить ремонт СЦ технСЦчне обслуговування;

- СЦнформацСЦю про сертифСЦкацСЦю товарСЦв, наявнСЦсть спецСЦального дозволу, лСЦцензСЦСЧ на СЧх виробництво або реалСЦзацСЦю.

Таким чином, у рекламному оголошеннСЦ споживачСЦ мають одержувати СЦнформацСЦю про найменування та адреси чотирьох осСЦб. На наш погляд, викладена у короткому рекламному ролику, ця СЦнформацСЦя буде лише заплутувати споживачСЦв. КрСЦм того, реально споживач маСФ вСЦдносини лише з продавцем та особою, яка приймаСФ претензСЦСЧ (щодо повернення, замСЦни, гарантСЦйного ремонту товару тощо). Отже СЧх найменувань та адрес буде достатньо.

Що ж до реквСЦзитСЦв дозвСЦльних документСЦв, то ця СЦнформацСЦя безпосередньо споживачу не потрСЦбна, вСЦн лише маСФ бути впевненим, що такСЦ документи на товари СФ. Для цього достатньо зобов'язати телерадСЦоорганСЦзацСЦСЧ перевСЦряти наявнСЦсть цих документСЦв СЦ без них не розмСЦщувати рекламу (такий механСЦзм дСЦСФ зараз щодо всСЦх товарСЦв, якСЦ потребують вСЦдповСЦдних дозволСЦв, СЦ вСЦн не викликаСФ нарСЦкань з боку контролюючих органСЦв).

Реклама стимулюючих маркетингових заходСЦв згСЦдно з проектом повинна мСЦстити вСЦдомостСЦ про:

- строки, умови та правила СЧх проведення;

- найменування, мСЦiезнаходження, номер телефону та поштову адресу органСЦзатора заходСЦв;

- кСЦлькСЦсть призСЦв, нагород (премСЦй), строки та умови СЧх одержання.

РозмСЦстити такий обсяг СЦнформацСЦСЧ в рекламному ролику неможливо, тому можна прогнозувати, що у випадку внесення змСЦн у цСЦй редакцСЦСЧ, телерадСЦоорганСЦзацСЦСЧ припинять розмСЦщувати рекламнСЦ оголошення маркетингових заходСЦв (рекламних акцСЦй). Разом СЦз тим, ця СЦнформацСЦя СФ корисною для споживачСЦв [24, с.31-32]. На наш погляд, СЦнтереси споживачСЦв будуть дотриманСЦ в разСЦ розмСЦщення СЦнформацСЦСЧ про строки та умови проведення рекламних акцСЦй, а також в разСЦ розмСЦщення найменування органСЦзатора заходСЦв.

Отже, закономСЦрностСЦ розвитку украСЧнськоСЧ реклами вСЦдповСЦдають тим самим тенденцСЦям формування реклами, що притаманнСЦ економСЦчно розвинутим державам, а саме таким як: тСЦсна залежнСЦсть рСЦвня розвитку реклами вСЦд характеру суспСЦльних потреб СЦ рСЦвня розвитку виробничих сил; СЦнтегрованСЦсть реклами в систему комерцСЦйних комунСЦкацСЦй (що останнСЦми роками набула форми системи маркетингових комунСЦкацСЦй); визначальна роль державного управлСЦння в зовнСЦшньому контролСЦ рекламноСЧ дСЦяльностСЦ тощо.

Сучасна украСЧнська реклама маСФ вСЦкове СЦсторичне пСЦдТСрунтя, що сприяло зародженню та розвитковСЦ традицСЦй нацСЦональноСЧ реклами. Подальший розвиток украСЧнськоСЧ реклами маСФ супроводжуватися дослСЦдженнями та подальшою популяризацСЦСФю цих СЦсторичних коренСЦв.

За умов загальноСЧ демократизацСЦСЧ та розбудови громадянського суспСЦльства в УкраСЧнСЦ вСЦдбуваються кардинальнСЦ змСЦни, що зумовлюються подальшим переходом вСЦд СЦмперативного до диспозицСЦйного методу здСЦйснення державного впливу на громадян держави та СЦншСЦ обтАЩСФкти управлСЦння. Тобто жорстка модель "влада-пСЦдкореннятАЭ в певних сферах вСЦдносин мСЦж державною "адою та громадянами поступово трансформуСФться в договСЦрну форму вСЦдносин, яка виключаСФ жорстку пСЦдпорядкованСЦсть (звичайно, ця модель, навСЦть у перспективСЦ, не зможе охопити всСЦСФСЧ площини вСЦдносин "держава-громадянитАЭ). ЗмСЦна певних принципСЦв взаСФмовСЦдносин мСЦж державною "адою та обтАЩСФктами СЧСЧ управлСЦння робить можливим обмежене запровадження в систему державного управлСЦння принципСЦв маркетингу [37, с.8, 10]. Проте, в цСЦлому слСЦд визначити, що полСЦтика держави вСЦдносно рекламноСЧ дСЦяльностСЦ стаСФ все бСЦльш жорсткСЦшою. Держава спонукаСФ рекламодавцСЦв суворо дотримуватися принципСЦв рекламноСЧ дСЦяльностСЦ, обмежуСФ СЧх вибСЦр засобСЦв для рекламування товарСЦв.


1.3 ОрганСЦзацСЦя державного управлСЦння рекламною дСЦяльнСЦстю в УкраСЧнСЦ


Як СЦ в усякому процесСЦ управлСЦння, головними учасниками процесу державного управлСЦння рекламною дСЦяльнСЦстю СФ субтАЩСФкти управлСЦння та обтАЩСФкти управлСЦння.

СубтАЩСФкти управлСЦння в системСЦ державного управлСЦння рекламною дСЦяльнСЦстю можуть бути згрупованСЦ за трьома рСЦвнями. До вищого рСЦвня управлСЦння в системСЦ державного управлСЦння рекламою належать Президент УкраСЧни, Верховна Рада УкраСЧни, КабСЦнет МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни, Верховний Суд УкраСЧни та вищСЦ судовСЦ органи спецСЦалСЦзованих судСЦв. Центральний рСЦвень управлСЦння системи державного управлСЦння рекламною дСЦяльнСЦстю представлений здебСЦльшого центральними органами виконавчоСЧ "ади, до яких слСЦд вСЦднести державнСЦ комСЦтети, мСЦнСЦстерства та центральнСЦ органи зСЦ спецСЦальним статусом. СубтАЩСФктами управлСЦння на мСЦiевому рСЦвнСЦ управлСЦння СФ мСЦiевСЦ органи виконавчоСЧ "ади загальноСЧ та спецСЦальноСЧ (галузевоСЧ чи функцСЦональноСЧ) компетенцСЦСЧ.

ОбтАЩСФкти управлСЦння системи державного управлСЦння рекламною дСЦяльнСЦстю належать до двох принципово рСЦзних типСЦв:

1) реклама в рСЦзних розумСЦннях (як галузь економСЦки; як сфера професСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ; як бСЦзнес. У деяких випадках як обтАЩСФкт управлСЦння треба розглядати рекламу як сукупнСЦсть рекламоносСЦСЧв, тобто використовувати матерСЦальний пСЦдхСЦд до поняття реклами). ВСЦдносно цих обтАЩСФктСЦв субтАЩСФкти управлСЦння системи виступають як елементи зовнСЦшнього управлСЦння;

2) рекламнСЦ комунСЦкацСЦСЧ самих органСЦв державного управлСЦння. Цей тип обтАЩСФктСЦв СФ внутрСЦшньою системою вСЦдносно субтАЩСФктСЦв державноСЧ "ади [37, с.10-14].

Закон УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ у ст.26 наводить таку систему державних органСЦзацСЦй, уповноважених здСЦйснювати державне управлСЦння рекламною дСЦяльнСЦстю: 1) спецСЦально уповноважений центральний орган виконавчоСЧ "ади у сферСЦ захисту прав споживачСЦв - щодо захисту прав споживачСЦв; 2) Антимонопольний комСЦтет УкраСЧни - щодо дотримання законодавства про захист економСЦчноСЧ конкуренцСЦСЧ; 3) НацСЦональна рада УкраСЧни з питань телебачення СЦ радСЦомовлення - щодо телерадСЦоорганСЦзацСЦй усСЦх форм "асностСЦ; 4) МСЦнСЦстерство фСЦнансСЦв УкраСЧни - щодо реклами державних цСЦнних паперСЦв; 5) Державна комСЦсСЦя з цСЦнних паперСЦв та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку [14].

На сьогоднСЦ, на жаль, вСЦдсутня цСЦлСЦсна система державного управлСЦння рекламою в УкраСЧнСЦ. Про це свСЦдчать такСЦ аргументи:

1) вСЦдсутнСЦсть сформованоСЧ державноСЧ полСЦтики управлСЦння рекламою. Особливо небезпечною в цьому планСЦ СФ вСЦдсутнСЦсть прозороСЧ системи принципСЦв, що лежать в основСЦ цСЦСФСЧ полСЦтики;

2) вСЦдсутнСЦсть затвердженоСЧ КонцепцСЦСЧ розвитку реклами не тСЦльки на перспективу, але й на поточний момент. Як наслСЦдок - вСЦдсутнСЦсть державноСЧ програми розвитку нацСЦональноСЧ реклами;

3) не СЦснуСФ чСЦткоСЧ системи управлСЦння рекламою з боку органСЦв державноСЧ виконавчоСЧ "ади (що не ставить пСЦд питання сумлСЦннСЦсть та результативнСЦсть дСЦяльностСЦ спСЦвробСЦтникСЦв Держспоживстандарту УкраСЧни та Антимонопольного комСЦтету). Недостатньо активно працюСФ Рада з питань реклами при КабСЦнетСЦ мСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни;

4) не координуСФться на державному рСЦвнСЦ система регулювання реклами органами мСЦiевого самоврядування;

5) недостатнСФ залучення органами державноСЧ "ади громадських органСЦзацСЦй рекламСЦстСЦв до реального обговорення рСЦшень [38, с.21].

НавСЦть найкраще рекламне законодавство та бездоганна система виконавчоСЧ "ади, що маСФ контролювати рекламну дСЦяльнСЦсть, не можуть гарантувати повного дотримання вимог законодавчих актСЦв, вСЦдповСЦдностСЦ до норм суспСЦльноСЧ моралСЦ, повагу до прав адресатСЦв рекламних комунСЦкацСЦй тощо. Це пов'язано, насамперед, СЦз численнСЦстю рекламних звернень та операторСЦв ринку реклами. КСЦлькСЦсть рекламних звернень у межах краСЧни щодня сягаСФ сотень мСЦльйонСЦв. З урахуванням об'СФктивноСЧ обмеженостСЦ ресурсСЦв, що СФ в контролюючих органСЦв, вСЦд-слСЦдкувати всСЦ порушення законодавства неможливо. КрСЦм того, подСЦбний контроль потребуСФ чималих коштСЦв. Разом СЦз тим, як показуСФ досвСЦд краСЧн СЦз розвинутою ринковою економСЦкою та сталим процесом контролю рекламноСЧ дСЦяльностСЦ, значна частка порушень рекламного законодавства попереджуСФться, виявляСФться, розглядаСФться СЦ навСЦть пСЦддаСФться покаранню представниками самого рекламного бСЦзнесу в рамках системи саморегулювання реклами. До органСЦв державного управлСЦння (виконавчих та судових) в деяких краСЧнах (США, ВеликСЦй БританСЦСЧ та СЦн.) потрапляСФ приблизно лише кожне десяте порушення у сферСЦ реклами, на яке СФ офСЦцСЦйнСЦ скарги. Таким чином, спСЦвпраця державних органСЦв СЦз громадськими органСЦзацСЦями рекламСЦстСЦв вже довела свою високу ефективнСЦсть на практицСЦ. МаСФ свою вигоду з цСЦСФСЧ спСЦвпрацСЦ й рекламна спСЦльнота. Проведення великого обсягу робСЦт у сферСЦ саморегулювання дозволяСФ СЧй вести партнерський дСЦалог СЦз державою, брати активну участь у формуваннСЦ законодавчоСЧ бази а також у процесСЦ контролю рекламноСЧ практики. Таким чином, рекламна професСЦйна громадськСЦсть обмежуСФ втручання держави в процеси контролю рекламноСЧ дСЦяльностСЦ. В цСЦлому , на нашу думку, формування механСЦзму такого соцСЦального партнерства маСФ пСЦдвищити рСЦвень державного управлСЦння рекламою та якСЦсть нацСЦональноСЧ реклами в цСЦлому. Ця система повинна мати мСЦцнСЦ пСЦдвалини. Нова ж редакцСЦя Закону "Про рекламу" лише стисло вказуСФ на деякСЦ права громадських органСЦзацСЦй саморегулювання реклами [38, с.21-22].

Отже, вимагаСФ значноСЧ активСЦзацСЦСЧ дСЦяльнСЦсть органСЦв рекламного саморегулювання.

РОЗДРЖЛ РЖРЖ. ПРАВОВИЙ СТАТУС СУБтАЩРДКТРЖВ РЕКЛАМНОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ В УКРАРЗНРЖ


2.1 Види субтАЩСФктСЦв рекламноСЧ дСЦяльностСЦ за законодавством


Рекламна дСЦяльнСЦсть тАУ це дСЦяльнСЦсть щодо замовлення, виготовлення та розповсюдження реклами. ВСЦдповСЦдно, субтАЩСФктами рекламноСЧ дСЦяльностСЦ СФ рекламодавець, виробник реклами, та СЧСЧ розповсюджувач. Хоча нерСЦдко цСЦ поняття спСЦвпадають, розмежування субтАЩСФктСЦв рекламноСЧ дСЦяльностСЦ маСФ велике практичне значення, адже вСЦдповСЦдальнСЦсть наступаСФ для осСЦб, винних у розповсюдженнСЦ реклами щодо продукцСЦСЧ, виробництвСЦ або реалСЦзацСЦСЧ якоСЧ заборонено; розповсюдженнСЦ реклами, забороненоСЧ чинним законодавством; порушеннСЦ порядку виготовлення та розповсюдження реклами; недотриманнСЦ вимог законодавства щодо змСЦсту та достовСЦрностСЦ реклами.

Пояснимо вказане на прикладСЦ з судовоСЧ практики. Так, КиСЧвський апеляцСЦйний господарський суд, розглянувши у вСЦдкритому судовому засСЦданнСЦ апеляцСЦйну скаргу Закритого акцСЦонерного товариства "У» на рСЦшення господарського суду м. КиСФва вСЦд 25 квСЦтня 2003 р. у справСЦ № 12/215 за позовом Закритого акцСЦонерного товариства "У» до Державного комСЦтету з питань технСЦчного регулювання та споживчоСЧ полСЦтики про визнання недСЦйсним рСЦшення, встановив таке.

Закритим акцСЦонерним товариством "У» (далСЦ тАУ позивач) подано позов до Державного комСЦтету з питань технСЦчного регулювання та споживчоСЧ полСЦтики (далСЦ тАУ вСЦдповСЦдач) про визнання недСЦйсним рСЦшення вСЦдповСЦдача вСЦд 29 квСЦтня 2002 р. за № * про заборону реклами.

РСЦшенням господарського суду м. КиСФва вСЦд 25 квСЦтня 2003 р. у справСЦ № 12/215 у задоволеннСЦ позовних вимог вСЦдмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рСЦшенням суду, подав апеляцСЦйну скаргу, в якСЦй просить його скасувати у звтАЩязку СЦз невСЦдповСЦднСЦстю висновкСЦв, викладених у рСЦшеннСЦ господарського суду, обставинам справи, а також неправильним застосуванням мСЦiевим судом норм матерСЦального права.

Заслухавши пояснення представникСЦв сторСЦн, дослСЦдивши наявнСЦ докази, обговоривши доводи скарги, апеляцСЦйний господарський суд вважаСФ, що скарга задоволенню не пСЦдлягаСФ з таких пСЦдстав.

Так, вСЦдповСЦдачем внаслСЦдок надходження та розгляду заяви М. про усунення порушень СЧСЧ прав шляхом заборони реклами було здСЦйснено перевСЦрку ЗАТ "Х» (далСЦ тАУ фабрика) щодо порушення законодавства про рекламу.

ПСЦд час перевСЦрки встановлено, що крСЦй коробок для цукерок "Д» на пСЦдставСЦ Договору № ** вСЦд 29 грудня 1999 р. (далСЦ тАУ ДоговСЦр) виготовляв позивач. Проте виготовлення упаковки з використанням зображення М. здСЦйснювалось останнСЦм не в порядку, передбаченому умовами Договору, вСЦдповСЦдно до яких оригСЦнал-макет надаСФться фабрикою, а за оригСЦнал-макетом, виготовленим безпосередньо позивачем.

29 квСЦтня 2002 р. Державним комСЦтетом стандартизацСЦСЧ, метрологСЦСЧ та сертифСЦкацСЦСЧ УкраСЧни (правонаступником якого СФ вСЦдповСЦдач) було винесено РСЦшення № * про заборону реклами цукерок "Д» та визнано дСЦСЧ позивача щодо виробництва реклами з використанням зображення М., розмСЦщеноСЧ на упаковцСЦ цукерок такими, що порушують Закон УкраСЧни "Про рекламу».

ЗгСЦдно з вимогами ст. 8 Закону УкраСЧни "Про рекламу» у рекламСЦ забороняСФться вмСЦщувати зображення фСЦзичноСЧ особи або використовувати СЧСЧ СЦмтАЩя без згоди цСЦСФСЧ особи.

МатерСЦалами справи пСЦдтверджуСФться, що дозвСЦл на зображення М. на упаковцСЦ цукерок "Д» у останньоСЧ не отримувався.

ЗгСЦдно СЦз ст. 33 ГПК УкраСЧни кожна сторона повинна довести тСЦ обставини, на якСЦ вона посилаСФться як на пСЦдставу своСЧх вимог та заперечень.

ДоказСЦв щодо здСЦйснення виробництва крою складних коробок до цукерок "Д» з оригСЦнал-макета, наданого саме ЗАТ "Х», позивачем не було надано нСЦ суду першоСЧ СЦнстанцСЦСЧ, нСЦ апеляцСЦйному суду.

Таким чином, апеляцСЦйний господарський суд погоджуСФться з висновком мСЦiевого суду про те, що позивачем було порушено норми Закону УкраСЧни "Про рекламу», а оспорюване рСЦшення вСЦдповСЦдача СФ обТСрунтованим та прийнятим вСЦдповСЦдно до вимог чинного законодавства.

Твердження позивача в скарзСЦ про те, що його взаСФмини СЦз ЗАТ "Х» базуються на договСЦрних умовах, зокрема, ДоговорСЦ № ** вСЦд 29 грудня 1999 р., вСЦдповСЦдно до умов якого фабрика замовляСФ, а позивач виготовляСФ та поставляСФ для фабрики крСЦй складних коробок до цукерок "Д» СЦз використанням отриманого вСЦд фабрики оригСЦнал-макета, апеляцСЦйний господарський суд вважаСФ безпСЦдставними, оскСЦльки зазначений факт спростовуСФться листом фабрики вСЦд 5 лютого 2002 р. за № **/*, в якому наголошуСФться, що коробка для цукерок "Д» розроблена та виготовлена саме позивачем.

З огляду на зазначене, твердження позивача про те, що вСЦн не зобовтАЩязаний здСЦйснювати контроль за дотриманням рекламного законодавства його контрагентами, апеляцСЦйний господарський суд вважаСФ безпСЦдставними, позаяк матерСЦалами справи доведено, що саме позивач СФ розробником та виробником упаковки (коробки для цукерок), яка СФ рекламоносСЦСФм, у звтАЩязку з чим саме позивач повинен дотримуватися норм чинного законодавства про рекламу.

ВСЦдповСЦдно до вимог ст. 1 Закону УкраСЧни "Про рекламу» рекламою СФ СЦнформацСЦя про особу чи товар, поширена у будь-якСЦй формСЦ та у будь-який спосСЦб СЦ призначена сформувати або пСЦдтримати обСЦзнанСЦсть споживачСЦв реклами та СЧх СЦнтерес щодо таких особи чи товару.

Таким чином, твердження позивача про те, що зображення фСЦзичноСЧ особи на упаковцСЦ не мСЦстить спецСЦальноСЧ рекламноСЧ СЦнформацСЦСЧ про особу або товар, а отже, не СФ рекламним засобом, а лише виконуСФ функцСЦю естетичного оформлення упаковки, апеляцСЦйний суд також вважаСФ помилковими, оскСЦльки на упаковцСЦ, крСЦм обовтАЩязковоСЧ в силу Закону УкраСЧни "Про якСЦсть та безпеку харчових продуктСЦв СЦ продовольчоСЧ сировини» СЦнформацСЦСЧ, мСЦститься також СЦнформацСЦя спецСЦального характеру (зображення жСЦночого обличчя, пальцСЦв жСЦночоСЧ руки з вСЦялом), що вСЦдповСЦдно до вимог Закону УкраСЧни "Про рекламу» визнаСФться апеляцСЦйним судом рекламою.

З огляду на те, що висновки мСЦiевого суду правильнСЦ та вСЦдповСЦдають вимогами чинного законодавства, СЦншСЦ твердження позивача у скарзСЦ апеляцСЦйний суд вважаСФ декларативними та такими, що не пСЦдлягають задоволенню.

За таких обставин, апеляцСЦйний господарський суд дСЦйшов висновку, що суд першоСЧ СЦнстанцСЦСЧ повно зтАЩясував обставини, якСЦ мають значення для справи, дав СЧм належну оцСЦнку та винСЦс рСЦшення з дотриманням норм матерСЦального права, що даСФ пСЦдстави для залишення його без змСЦн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК УкраСЧни, апеляцСЦйний господарський суд постановив рСЦшення господарського суду м. КиСФва вСЦд 25 квСЦтня 2003 р. у справСЦ № 12/215 залишити без змСЦн, а апеляцСЦйну скаргу тАУ без задоволення [19].

Як бачимо, саме в цСЦй справСЦ йшлося про розмежування понять тАЮрекламодавецьтАЭ, тАЮрозповсюджувач рекламитАЭ та тАЮвиробник рекламитАЭ. Якби Закрите акцСЦонерне товариство тАЮУтАЭ обмежилося використанням отриманого вСЦд фабрики ЗАТ тАЮХтАЭ оригСЦнал-макета, воно б не мало нести вСЦдповСЦдальностСЦ. Проте воно зробило "асний макет СЦ тим самим стало виробником реклами. А згСЦдно з чинним законодавством саме виробник та розповсюджувач реклами повинен дотримуватися чинного законодавства про рекламу.

Отже, в ЗаконСЦ УкраСЧни "Про рекламутАЭ проведене розмежування трьох професСЦйних учасникСЦв рекламноСЧ дСЦяльностСЦ тАУ рекламодавця, виробника реклами та СЧСЧ розповсюджувача. Таке розмежування субтАЩСФктСЦв рекламноСЧ дСЦяльностСЦ маСФ особливо важливе значення, коли йдеться про застосування вСЦдповСЦдальностСЦ за порушення законодавства про рекламу.

ВСЦдповСЦдно до Закону тАЮПро рекламутАЭ рекламодавець тАУ це особа, яка СФ замовником реклами для СЧСЧ виробництва та/або розповсюдження.

Рекламодавцем може бути юридична або фСЦзична особа, яка СФ джерелом рекламноСЧ СЦнформацСЦСЧ для виробництва, розмСЦщення СЦ розповсюдження реклами. Це та особа, яка замовляСФ рекламу у рекламному агентствСЦ й оплачуСФ СЧСЧ. Звичайно, в розвинутСЦй рекламнСЦй практицСЦ як рекламодавець виступаСФ рекламна служба виробника або продавця товару чи послуги.

Не СФ тотожними поняття "рекламодавець" та "спонсор". ЗгСЦдно з Законом "Про рекламу", спонсор тАУ особа, яка матерСЦально пСЦдтримуСФ будь-яку дСЦяльнСЦсть без одержання вСЦд неСЧ прибутку з метою популяризацСЦСЧ винятково свого СЦменСЦ (назви), торговоСЧ марки. Спонсорство тАУ це участь фСЦзичноСЧ чи юридичноСЧ особи у прямому або опосередкованому фСЦнансуваннСЦ програм з метою реклами свого СЦменСЦ, фСЦрмового найменування чи своСФСЧ торговоСЧ марки. У створеннСЦ теле-, радСЦопередач, пСЦдготовцСЦ матерСЦалСЦв для СЦнших засобСЦв масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ, органСЦзацСЦСЧ театрально-концертних, спортивних та СЦнших заходСЦв можуть брати участь спонсори. У таких матерСЦалах та пСЦд час проведення таких заходСЦв не дозволяСФться робити посилання рекламного характеру щодо "астивостей продукцСЦСЧ спонсорСЦв. Таким чином, забороненою СФ та поширена практика, яку ми бачимо сьогоднСЦ.

За визначенням, даним у ЗаконСЦ тАЮПро рекламутАЭ, виробник реклами тАУ це особа, яка повнСЦстю або частково здСЦйснюСФ виробництво реклами.

Виробник реклами тАУ це фСЦзична або юридична особа, що надаСФ рекламнСЦй СЦнформацСЦСЧ готову для розповсюдження форму.

ВСЦдповСЦдно до Закону розповсюджувач реклами тАУ це особа, яка здСЦйснюСФ розповсюдження реклами будь-якими рекламними засобами.

Розповсюджувачами реклами можуть бути як юридичнСЦ, так СЦ фСЦзичнСЦ особи, що розмСЦщують СЦ (або) розповсюджують рекламну СЦнформацСЦю шляхом надання СЦ (або) використання майна, включаючи технСЦчнСЦ засоби радСЦо-, телемовлення, каналСЦв звтАЩязку, ефСЦрного часу та СЦншими засобами.

Важливу роль в рекламнСЦй дСЦяльностСЦ вСЦдСЦграють споживачСЦ реклами, якСЦ визначенСЦ як будь-якСЦ особи або група осСЦб, на яких спрямована реклама. СлСЦд зазначити, що споживачСЦ реклами виступають як учасники рекламних вСЦдносин, але не являються СЧСЧ субтАЩСФктами. ВСЦдповСЦдно до законодавства РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ споживачСЦ реклами являються вСЦдокремленими субтАЩСФктами рекламноСЧ дСЦяльностСЦ.

Отже, споживачСЦ реклами тАУ це юридичнСЦ або фСЦзичнСЦ особи до яких доводиться або може бути доведена реклама, внаслСЦдок чого можливий вСЦдповСЦдний вплив реклами на них. Тобто тСЦ особи, на яких спрямоване рекламне послання для спонукання здСЦйснення ними певних дСЦй, як правило, придбання створюваного рекламодавцем товару, що реалСЦзуСФться, або послуги, що надаСФться. Пасивне поводження споживачСЦв реклами може перетворитися в активне при порушеннСЦ СЧхнСЦх прав розповсюдженням неналежноСЧ реклами.

На нашу думку, варто закрСЦпити в законодавствСЦ поняття "споживача рекламитАЭ тАУ як вСЦдокремлений субтАЩСФкт рекламноСЧ дСЦяльностСЦ вСЦд СЦнших субтАЩСФктСЦв.


2.2 РеСФстрацСЦя та лСЦцензування субтАЩСФктСЦв рекламноСЧ дСЦяльностСЦ


ОбовтАЩязковими умовами здСЦйснення рекламноСЧ дСЦяльностСЦ СФ державна реСФстрацСЦя СЧСЧ субтАЩСФктСЦв та лСЦцензування деяких з субтАЩСФктСЦв цСЦСФСЧ дСЦяльностСЦ.

Державна реСФстрацСЦя СФ невСЦд'СФмною ознакою особи, що займаСФться пСЦдприСФмницькою дСЦяльнСЦстю, зокрема, у рекламнСЦй сферСЦ. Дуже слушно зазначаСФ О.М. ВСЦнник, що функцСЦСФю державноСЧ реСФстрацСЦСЧ СФ не тСЦльки виявлення державою платникСЦв податкСЦв та СЦнших обов'язкових платежСЦв, здСЦйснення державного контролю за виконанням умов ведення пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ СЦ боротьби з незаконним пСЦдприСФмництвом, а й створення так званоСЧ прозоростСЦ ринку, тобто можливостСЦ не лише для держави, а й для СЦнших учасникСЦв ринкових вСЦдносин дСЦзнатися про своСЧх майбутнСЦх партнерСЦв СЦ контрагентСЦв [26, с.112]. Для того щоб державна реСФстрацСЦя суб'СФктСЦв пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ виконувала всСЦ згаданСЦ функцСЦСЧ, включаючи СЦ останню, необхСЦдно забезпечити повноту, публСЦчнСЦсть, загальновСЦдомСЦсть СЦ доступнСЦсть вСЦдомостей такоСЧ реСФстрацСЦСЧ

ПорСЦвняно нещодавно вступив в дСЦю новий порядок державноСЧ реСФстрацСЦСЧ. ВСЦдповСЦдно до ст. 4 Закону УкраСЧни "Про державну реСФстрацСЦю юридичних осСЦб та фСЦзичних осСЦб-пСЦдприСФмцСЦв" Державна реСФстрацСЦя юридичних осСЦб та фСЦзичних осСЦб - пСЦдприСФмцСЦв - це засвСЦдчення факту створення або припинення юридичноСЧ особи, засвСЦдчення факту набуття або позбавлення статусу пСЦдприСФмця фСЦзичною особою, а також вчинення СЦнших реСФстрацСЦйних дСЦй, якСЦ передбаченСЦ законодавством, шляхом внесення вСЦдповСЦдних записСЦв до РДдиного державного реСФстру [9].

Метою державноСЧ реСФстрацСЦСЧ СФ: забезпечення державного облСЦку всСЦх суб'СФктСЦв господарювання; збСЦр та пСЦдтвердження достовСЦрних даних про СЧх правове, майнове та органСЦзацСЦйне становище; здСЦйснення первинного контролю за легСЦтимнСЦстю виникнення, змСЦни та припинення правового статусу суб'СФкта господарювання; запобСЦгання неправомСЦрному використанню суб'СФктом - юридичною особою у своСЧй назвСЦ найменувань державних органСЦв та органСЦв мСЦiевого самоврядування та похСЦдних вСЦд них найменувань, найменувань вже зареСФстрованих суб'СФктСЦв; чСЦтка СЦдентифСЦкацСЦя (СЦндивСЦдуалСЦзацСЦя) суб'СФкта у господарському оборотСЦ; отримання суб'СФктом господарськоСЧ компетенцСЦСЧ. Принципами державноСЧ реСФстрацСЦСЧ СФ: принцип публСЦчностСЦ (прозоростСЦ), принцип загальновСЦдомостСЦ, принцип достовСЦрностСЦ, принцип оплатностСЦ, заявний (явочний) принцип [36, с.98].

ВСЦдповСЦдно до ст. 5 Закону "Про державну реСФстрацСЦю юридичних осСЦб та фСЦзичних осСЦб тАФ пСЦдприСФмцСЦв" державна реСФстрацСЦя юридичних осСЦб проводиться державним реСФстратором виключно у виконавчому комСЦтетСЦ мСЦськоСЧ ради мСЦста обласного значення або у районнСЦй, районнСЦй у мСЦстах КиСФвСЦ та СевастополСЦ державнСЦй адмСЦнСЦстрацСЦСЧ за мСЦiезнаходженням юридичноСЧ особи або мСЦiем проживання фСЦзичноСЧ особи.

МСЦiем проживання фСЦзичноСЧ особи СФ житловий будинок, квартира, СЦнше примСЦщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у вСЦдповСЦдному населеному пунктСЦ, в якому фСЦзична особа проживаСФ постСЦйно, переважно або тимчасово (ч. 1 ст. 29 ЦК УкраСЧни). ВСЦдповСЦдно до частини 6 статтСЦ 29 ЦК УкраСЧни фСЦзична особа може мати кСЦлька мСЦiь проживання - у такому разСЦ СЧй необхСЦдно визначитися, яке саме мСЦiе проживання буде використане нею для вибору органу державноСЧ реСФстрацСЦСЧ. МСЦiезнаходження юридичноСЧ особи визначаСФться мСЦiем СЧСЧ державноСЧ реСФстрацСЦСЧ, якщо СЦнше не встановлено законом, СЦ вказуСФться в СЧСЧ установчих документах (ст. 93 ЦК УкраСЧни). ГК УкраСЧни називаСФ три ланки органСЦв державноСЧ реСФстрацСЦСЧ суб'СФктСЦв господарювання (перелСЦк реСФструючих органСЦв обумовлений адмСЦнСЦстративно-територСЦальним устроСФм УкраСЧни):

а)        в мСЦстах, що мають районний подСЦл, тАФ виконавчСЦ комСЦтети районних в мСЦстСЦ рад;

б)        в мСЦстах, що не мають районного подСЦлу, - виконавчСЦ комСЦтети мСЦських рад;

в)        в районах (за межами мСЦст, тобто в СЦнших населених пунктах) - районнСЦ державнСЦ адмСЦнСЦстрацСЦСЧ.

ФункцСЦСЧ цих органСЦв, що стосуються державноСЧ реСФстрацСЦСЧ суб'СФктСЦв господарювання, пов'язанСЦ з СЧх повноваженнями у сферСЦ управлСЦння мСЦiевим господарством на своСЧй територСЦСЧ. У той же час у науцСЦ господарського права дискутуСФться питання про те, якСЦ саме органи повиннСЦ здСЦйснювати державну реСФстрацСЦю суб'СФктСЦв господарювання (мСЦiевСЦ органи самоврядування, мСЦiевСЦ органи державноСЧ "ади, органи юстицСЦСЧ, податковСЦ органи, державнСЦ реСФстратори), що пов'язано з рСЦзним його вирСЦшенням у законодавствах зарубСЦжних краСЧн. Так, у ВеликобританСЦСЧ, КанадСЦ, РЖталСЦСЧ, ШвейцарСЦСЧ, ТуреччинСЦ реСФстрацСЦю здСЦйснюють реСФстрацСЦйнСЦ торговСЦ та торгово-промисловСЦ палати, в рядСЦ СЦнших краСЧн - спецСЦальнСЦ державнСЦ реСФстратори, зокрема, у ФранцСЦСЧ - це торговСЦ суди, у США - секретарСЦ штатСЦв, штатнСЦ прокурори або суддСЦ, в РосСЦСЧ, як СЦ в КазахстанСЦ, - податковСЦ органи (хоча ст. 51 ЦК РосСЦСЧ декларуСФ, що державну реСФстрацСЦю суб'СФктСЦв господарювання здСЦйснюватимуть органи юстицСЦСЧ) [36, с.99].

ОкремСЦ види суб'СФктСЦв господарювання, що мають особливий статус, реСФструються в СЦнших органах за спецСЦальними процедурами, визначеними законом.

ВСЦдповСЦдно до ч. 1 ст. 89 ЦК у державнСЦй реСФстрацСЦСЧ може бути вСЦдмовлено у разСЦ порушення встановленого законом порядку створення юридичноСЧ особи або невСЦдповСЦдностСЦ СЧСЧ установчих документСЦв закону. КрСЦм цього, вСЦдповСЦдно до ст. 27 Закону УкраСЧни "Про державну реСФстрацСЦю юридичних осСЦб та фСЦзичних осСЦб тАФ пСЦдприСФмцСЦв", пСЦдставами для вСЦдмови у проведеннСЦ державноСЧ реСФстрацСЦСЧ юридичноСЧ особи СФ: невСЦдповСЦднСЦсть вСЦдомостей, якСЦ вказанСЦ в реСФстрацСЦйнСЦй картцСЦ на проведення державноСЧ реСФстрацСЦСЧ юридичноСЧ особи, вСЦдомостям, якСЦ зазначенСЦ в документах, що поданСЦ для проведення державноСЧ реСФстрацСЦСЧ юридичноСЧ особи. До порушень порядку створення юридичноСЧ особи, який встановлено законом, Закон "Про державну реСФстрацСЦю юридичних осСЦб та фСЦзичних осСЦб тАФ пСЦдприСФмцСЦв", зокрема, вСЦдносить: наявнСЦсть обмежень на зайняття вСЦдповСЦдних посад, встановлених законом щодо осСЦб, якСЦ зазначенСЦ як посадовСЦ особи органу управлСЦння юридичноСЧ особи; невСЦдповСЦднСЦсть вСЦдомостей про засновникСЦв (учасникСЦв) юридичноСЧ особи вСЦдомостям щодо них, якСЦ мСЦстяться в РДдиному державному реСФстрСЦ; наявнСЦсть обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичноСЧ особи або уповноваженою ними особою деяких юридичних дСЦй, а саме проведення державноСЧ реСФстрацСЦСЧ юридичноСЧ особи, засновником (учасником) якоСЧ СФ юридична особа, щодо якоСЧ прийнято рСЦшення щодо припинення; наявнСЦсть у РДдиному державному реСФстрСЦ найменування, яке тотожне найменуванню юридичноСЧ особи, яка маСФ намСЦр зареСФструватися; використання в найменуваннСЦ юридичноСЧ особи повного чи скороченого найменування органу державноСЧ "ади або мСЦiевого самоврядування, або похСЦдних вСЦд цих найменувань, або СЦсторичного державного найменування, перелСЦк яких встановлюСФться КабСЦнетом МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни. ВСЦдмова у проведеннСЦ державноСЧ реСФстрацСЦСЧ юридичноСЧ особи з СЦнших пСЦдстав не допускаСФться. ВСЦдмову в проведеннСЦ державноСЧ реСФстрацСЦСЧ юридичноСЧ особи може бути оскаржено в господарському судСЦ, якщо засновниками юридичноСЧ особи СФ лише юридичнСЦ особи, чи у судСЦ, якщо засновником СФ хоча б одна фСЦзична особа.

ЗареСФстрованСЦ суб'СФкти господарювання СЦдентифСЦкуються в господарському обСЦгу за допомогою кодСЦв, за якими вони включенСЦ до державного реСФстру. Такий код обов'язково зазначаСФться на печатках СЦ штампах суб'СФкта господарювання та дозволяСФ усСЦм зацСЦкавленим особам оперативно отримати необхСЦднСЦ загальнодоступнСЦ вСЦдомостСЦ з державного реСФстру. Це дозволяСФ уникати плутанини з СЦндивСЦдуалСЦзацСЦСФю суб'СФктСЦв господарювання (наприклад, якщо у суб'СФктСЦв - фСЦзичних осСЦб тотожнСЦ прСЦзвища, СЦмена та по батьковСЦ, СЧх можна розрСЦзнити за допомогою СЦдентифСЦкацСЦйних кодСЦв).

УсСЦ суб'СФкти господарювання пСЦсля СЧх державноСЧ реСФстрацСЦСЧ повиннСЦ стати на податковий облСЦк в органах державноСЧ податковоСЧ служби. Порядок взяття суб'СФкта господарювання на податковий облСЦк регламентуСФться вСЦдомчими нормативними актами ДержавноСЧ податковоСЧ адмСЦнСЦстрацСЦСЧ УкраСЧни. ПСЦдставою для взяття суб'СФкта господарювання на облСЦк у податкових органах СФ свСЦдоцтво про державну реСФстрацСЦю.

Державна реСФстрацСЦя суб'СФкта господарювання пов'язана з його легСЦтимацСЦСФю. Тому дСЦяльнСЦсть суб'СФкта, що пСЦдлягаСФ обов'язковСЦй державнСЦй реСФстрацСЦСЧ, але не зареСФстрований. визнаСФться законом нелегСЦтимною, такою, що здСЦйснюСФться за межами правовою поля УкраСЧни, суперечить вимогам суспСЦльного господарського порядку та прямо забороняСФться нормами ГК УкраСЧни. Кодексом передбачено вСЦдповСЦдальнСЦсть за здСЦйснення незареСФстрованим суб'СФктом господарювання господарськоСЧ дСЦяльностСЦ - всСЦ доходи, одержанСЦ таким суб'СФктом, СФ протизаконними, у зв'язку з чим вони стягуються до Державного бюджету УкраСЧни в установленому законом порядку.

У якостСЦ найбСЦльш розповсюджених випадкСЦв реСФстрацСЦСЧ субтАЩСФктСЦв рекламноСЧ дСЦяльностСЦ, розглянемо державну реСФстрацСЦю рекламного друкованого видання та державну реСФстрацСЦю СЦнформацСЦйного агентства.

ОстаннСЦм часом у поштових скриньках киян зтАЩявляСФться багато газет, якСЦ мСЦстять або саме рекламу, або бСЦльша частина цСЦСФСЧ газети присвячена рекламСЦ. Проте навряд чи усСЦ вони здСЦйснюють свою дСЦяльнСЦсть у вСЦдповСЦдностСЦ СЦз дСЦючим законодавством.

Порядок державноСЧ реСФстрацСЦСЧ друкованих засобСЦв масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ, у тому числСЦ, друкованих засобСЦв масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ рекламного характеру, регулюСФться Законом УкраСЧни "Про друкованСЦ засоби масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ (пресу) в УкраСЧнСЦ" [10], постановою КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни вСЦд 17 листопада 1997 р. № 1287 "Про державну реСФстрацСЦю друкованих засобСЦв масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ, СЦнформацСЦйних агентств та розмСЦри реСФстрацСЦйних зборСЦв" [16].

ДрукованСЦ засоби масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ (преса) в УкраСЧнСЦ тАУ це перСЦодичнСЦ СЦ такСЦ, що продовжуються, видання, якСЦ виходять пСЦд постСЦйною назвою, з перСЦодичнСЦстю один СЦ бСЦльше номерСЦв (випускСЦв) протягом року на пСЦдставСЦ свСЦдоцтва про державну реСФстрацСЦю.

ДрукованСЦ засоби масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ в УкраСЧнСЦ видаються державною мовою, а також СЦншими мовами.

Право на заснування друкованого засобу масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ належить:

- громадянам УкраСЧни, громадянам СЦнших держав та особам без громадянства, не обмеженим у цивСЦльнСЦй правоздатностСЦ та цивСЦльнСЦй дСЦСФздатностСЦ;

- юридичним особам УкраСЧни та СЦнших держав;

- трудовим колективам пСЦдприСФмств, установ СЦ органСЦзацСЦй на пСЦдставСЦ вСЦдповСЦдного рСЦшення загальних зборСЦв (конференцСЦСЧ).

Особа, яка заснувала друкований засСЦб масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ, СФ його засновником. Особи, якСЦ обтАЩСФдналися з метою спСЦльного заснування видання, вважаються його спСЦвзасновниками.

ДержавнСЦй реСФстрацСЦСЧ згСЦдно з частиною другою ст. 11 Закону пСЦдлягають усСЦ друкованСЦ засоби масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ, що видаються на територСЦСЧ УкраСЧни, незалежно вСЦд сфери розповсюдження, тиражу СЦ способу СЧх виготовлення. ЗрозумСЦло, що друкованСЦ засоби масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ, створенСЦ для здСЦйснення рекламноСЧ дСЦяльностСЦ, вСЦдносяться до вказаних.

Державна реСФстрацСЦя друкованих засобСЦв масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ залежно вСЦд сфери розповсюдження здСЦйснюСФться:

- загальнодержавноСЧ, регСЦональноСЧ (двСЦ та бСЦльше областей) та/або зарубСЦжноСЧ сфери розповсюдження тАУ МСЦнСЦстерством юстицСЦСЧ УкраСЧни;

- мСЦiевоСЧ сфери розповсюдження - Головним управлСЦнням юстицСЦСЧ МСЦнСЦстерства юстицСЦСЧ УкраСЧни в АвтономнСЦй РеспублСЦцСЦ Крим, обласними, КиСЧвським та Севастопольським мСЦськими управлСЦннями юстицСЦСЧ.

ВСЦдповСЦдно до ст. 12 Закону для державноСЧ реСФстрацСЦСЧ друкованих засобСЦв масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ подаСФться заява.

У заявСЦ про державну реСФстрацСЦю перСЦодичного друкованого видання мають бути вказанСЦ:

1) засновник (спСЦвзасновники) видання (засновник - юридична особа наводить повну назву згСЦдно з документами, що пСЦдтверджують його цивСЦльну правоздатнСЦсть; засновник - фСЦзична особа наводить своСЧ паспортнСЦ данСЦ);

2) вид видання (газета, журнал, збСЦрник, бюлетень, альманах, календар, дайджест тощо); статус видання (вСЦтчизняне тАУ друкований засСЦб масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ, у якого засновником виступають украСЧнська(СЦ) юридична(СЦ) та/або фСЦзична(СЦ) особа(и); спСЦльне - друкований засСЦб масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ, створений за участю СЦноземноСЧ(их) юридичноСЧ(их) та/або фСЦзичноСЧ(СЦ) особи (осСЦб);

3) назва видання (мовою/мовами, якою/якими виходитиме у свСЦт);

4) мова/мови видання;

5) сфера розповсюдження (мСЦiева - у межах АвтономноСЧ РеспублСЦки Крим, однСЦСФСЧ областСЦ, обласного центру або двох СЦ бСЦльше сСЦльських районСЦв, одного мСЦста, району, окремих населених пунктСЦв, а також пСЦдприСФмств, установ, органСЦзацСЦй; регСЦональна - двСЦ та бСЦльше областей; загальнодержавна - у межах УкраСЧни; зарубСЦжна - за межами УкраСЧни);

6) категорСЦя читачСЦв (верстви населення, на якСЦ розраховане видання: усе населення, дорослСЦ, молодь, дСЦти, чоловСЦки, жСЦнки, СЦнвалСЦди, студенти, працСЦвники певноСЧ галузСЦ, науковцСЦ, педагоги тощо);

7) програмнСЦ цСЦлСЦ (основнСЦ принципи) або тематична спрямованСЦсть (СЧх стисла характеристика: для рекламного видання тАУ це СЦнформування населення з певних питань та СЦн.);

8) передбачуванСЦ перСЦодичнСЦсть випуску, обсяг (в умовних друкарських аркушах) СЦ формат видання;

9) юридична адреса засновника, кожного СЦз спСЦвзасновникСЦв та його (СЧх) банкСЦвськСЦ реквСЦзити;

10) мСЦiезнаходження редакцСЦСЧ;

11) вид видання за цСЦльовим призначенням (рекламне - понад 40 вСЦдсоткСЦв обсягу одного номера складаСФ реклама).

У разСЦ змСЦни виду видання, юридичноСЧ адреси засновника (спСЦвзасновникСЦв), мСЦiезнаходження редакцСЦСЧ засновник (спСЦвзасновники) зобовтАЩязаний (зобовтАЩязанСЦ) повСЦдомити орган реСФстрацСЦСЧ протягом 1 мСЦсяця з дня, коли такСЦ змСЦни вСЦдбулися.

До заяви про державну реСФстрацСЦю друкованого засобу масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ додаються документи, якСЦ пСЦдтверджують цивСЦльну правоздатнСЦсть засновника (спСЦвзасновникСЦв) - юридичноСЧ особи, а саме:

- копСЦСЧ свСЦдоцтва про державну реСФстрацСЦю юридичноСЧ особи, статуту (положення), установчого договору, засвСЦдченСЦ нотарСЦально;

- протокол або витяг з протоколу рСЦшення загальних зборСЦв (конференцСЦСЧ) - у разСЦ заснування друкованого ЗМРЖ трудовим колективом згСЦдно з вимогами ст. 8 Закону УкраСЧни "Про друкованСЦ засоби масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ (пресу) в УкраСЧнСЦ";

- угода мСЦж засновником СЦ правонаступником (у разСЦ перереСФстрацСЦСЧ засобу масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ у звтАЩязку СЦз змСЦною засновника);

- установчий договСЦр мСЦж спСЦвзасновниками друкованого засобу масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ (засвСЦдчений нотарСЦально, якщо одна СЦз сторСЦн - фСЦзична особа);

- довСЦренСЦсть, доручення (якщо заяву та/чи установчий договСЦр, угоду мСЦж засновником СЦ правонаступником пСЦдписуСФ особа, якСЦй таке право не надано правовстановлювальними документами).

ФСЦзична особа додаСФ копСЦСЧ сторСЦнок паспорта, що пСЦдтверджують громадянство та мСЦiе проживання фСЦзичноСЧ особи.

Заява розглядаСФться у мСЦсячний строк з дня СЧСЧ одержання.

За результатами розгляду заяви приймаСФться одне з таких рСЦшень:

1) про державну реСФстрацСЦю;

2) про вСЦдмову в державнСЦй реСФстрацСЦСЧ;

3) про зупинення строку розгляду заяви про державну реСФстрацСЦю.

Про результати розгляду заяви орган реСФстрацСЦСЧ письмово повСЦдомляСФ засновника (спСЦвзасновникСЦв).

У разСЦ прийняття рСЦшення про державну реСФстрацСЦю друкованого засобу масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ орган реСФстрацСЦСЧ письмово повСЦдомляСФ про це засновнику (спСЦвзасновникам) та вказуСФ йому (СЧм) про необхСЦднСЦсть сплатити реСФстрацСЦйний збСЦр за видачу свСЦдоцтва про державну реСФстрацСЦю друкованого засобу масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ.

Засновник (спСЦвзасновники) сплачуСФ реСФстрацСЦйний збСЦр протягом одного мСЦсяця з дня одержання письмового повСЦдомлення органу реСФстрацСЦСЧ про державну реСФстрацСЦю друкованого засобу масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ (повСЦдомлення надсилаСФться на юридичну адресу засновника (спСЦвзасновникСЦв) або адресу, на яку вони безпосередньо вкажуть у заявСЦ).

РеСФстрацСЦйний збСЦр справляСФться у розмСЦрах, установлених вищезазначеною Постановою.

СвСЦдоцтво про державну реСФстрацСЦю друкованого засобу масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ видаСФться засновнику (спСЦвзасновникам) пСЦсля сплати реСФстрацСЦйного збору та надання вСЦдповСЦдного платСЦжного документа, який залишаСФться органу реСФстрацСЦСЧ.

Друкований засСЦб масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ вважаСФться зареСФстрованим з дня видачСЦ свСЦдоцтва про реСФстрацСЦю.

СучаснСЦ рекламнСЦ агентства дуже часто називають себе СЦнформацСЦйними. Порядок державноСЧ реСФстрацСЦСЧ СЦнформацСЦйних агентств та СЧх представництв регулюСФться Законом УкраСЧни "Про СЦнформацСЦйнСЦ агентства" [12], постановою КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни вСЦд 17 листопада 1997 р. № 1287 "Про державну реСФстрацСЦю друкованих засобСЦв масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ, СЦнформацСЦйних агентств та розмСЦри реСФстрацСЦйних зборСЦв".

РЖнформацСЦйнСЦ агентства - це зареСФстрованСЦ як юридичнСЦ особи субтАЩСФкти СЦнформацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ, що дСЦють з метою надання СЦнформацСЦйних послуг.

Представництво СЦнформацСЦйного агентства в УкраСЧнСЦ тАУ це зареСФстроване в УкраСЧнСЦ вСЦдповСЦдно до чинного законодавства як субтАЩСФкт СЦнформацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ будь-яка установа (бюро, представництво, корпункт тощо), що представляСФ в УкраСЧнСЦ державне або недержавне СЦнформацСЦйне агентство, зареСФстроване як юридична особа згСЦдно з чинним законодавством вСЦдповСЦдноСЧ краСЧни, СЦ яке здСЦйснюСФ свою дСЦяльнСЦсть в УкраСЧнСЦ у сферСЦ СЦнформацСЦСЧ вСЦдповСЦдно до Закону УкраСЧни "Про СЦнформацСЦю" [13] та Закону УкраСЧни "Про СЦнформацСЦйнСЦ агентства" [12].

РЖнформацСЦйнСЦ агентства згСЦдно з чинним законодавством УкраСЧни поширюють свою продукцСЦю державною, а також СЦншими мовами, дотримуючи загальновизнаних етично-моральних норм слововживання.

Право на заснування СЦнформацСЦйного агентства в УкраСЧнСЦ належить громадянам та юридичним особам УкраСЧни. РЖноземцСЦ та СЦноземнСЦ юридичнСЦ особи мають право бути спСЦвзасновниками СЦнформацСЦйних агентств УкраСЧни.

ДержавнСЦй реСФстрацСЦСЧ пСЦдлягають усСЦ СЦнформацСЦйнСЦ агентства та представництва СЦнформацСЦйних агентств, що засновуються або дСЦють в УкраСЧнСЦ.

Державна реСФстрацСЦя представництв СЦноземних СЦнформацСЦйних агентств як субтАЩСФктСЦв СЦнформацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ здСЦйснюСФться пСЦсля акредитацСЦСЧ СЧх кореспондентСЦв у МСЦнСЦстерствСЦ закордонних справ.

Державна реСФстрацСЦя СЦнформацСЦйних агентств як субтАЩСФктСЦв СЦнформацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ та представництв СЦнформацСЦйних агентств проводиться МСЦнСЦстерством юстицСЦСЧ УкраСЧни згСЦдно зСЦ статтею 12 вищезазначеного Закону СЦ пунктом 2 вказаноСЧ Постанови.

Письмова заява про державну реСФстрацСЦю СЦнформацСЦйного агентства як субтАЩСФкта СЦнформацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ подаСФться до МСЦнтАЩюсту засновниками (спСЦвзасновниками), керСЦвниками представництв.

ВСЦдповСЦдно до ст. 13 Закону УкраСЧни "Про СЦнформацСЦйнСЦ агентства" [12] у заявСЦ про державну реСФстрацСЦю СЦнформацСЦйного агентства повиннСЦ бути зазначенСЦ:

1) вСЦдомостСЦ про засновника (спСЦвзасновникСЦв) для фСЦзичних осСЦб тАУпрСЦзвище, СЦмтАЩя, по батьковСЦ, рСЦк народження, паспортнСЦ данСЦ, мСЦiе проживання, номери засобСЦв звтАЩязку; для юридичних осСЦб тАУ повне найменування, мСЦiезнаходження, номери засобСЦв звтАЩязку, назва банкСЦвськоСЧ установи, в якСЦй вСЦдкритСЦ рахунки, та номери рахункСЦв;

2) повне найменування та скорочена назва СЦнформацСЦйного агентства;

3) вид СЦнформацСЦйного агентства та його органСЦзацСЦйно-правова форма;

4) передбачувана сфера розповсюдження СЦнформацСЦйноСЧ продукцСЦСЧ (мСЦiева, регСЦональна, нацСЦональна, нацСЦональна та зарубСЦжна, зарубСЦжна);

5) мови, якими буде розповсюджуватися СЦнформацСЦйна продукцСЦя;

6) програмна мета та основнСЦ напрями дСЦяльностСЦ СЦнформацСЦйного агентства;

7) джерела фСЦнансового та матерСЦально-технСЦчного забезпечення дСЦяльностСЦ СЦнформацСЦйного агентства;

8) мСЦiезнаходження СЦнформацСЦйного агентства.

До заяви про державну реСФстрацСЦю СЦнформацСЦйних агентств, якСЦ вже зареСФстрованСЦ як субтАЩСФкти пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ, у тому числСЦ заснованСЦ за участю громадян або (та) юридичних осСЦб СЦнших держав, додаються копСЦСЧ реСФстрацСЦйних свСЦдоцтв УкраСЧни, а до заяви про державну реСФстрацСЦю представництв СЦноземних СЦнформацСЦйних агентств додаСФться ще СЦ копСЦя картки акредитацСЦСЧ СЧх у МСЦнСЦстерствСЦ закордонних справ УкраСЧни.

Державна реСФстрацСЦя СЦнформацСЦйних агентств як субтАЩСФктСЦв СЦнформацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ здСЦйснюСФться у 15- денний термСЦн.

У разСЦ державноСЧ реСФстрацСЦСЧ СЦнформацСЦйного агентства до МСЦнтАЩюсту надаСФться документ про сплату реСФстрацСЦйного збору, розмСЦр якого встановлений вищевказаною Постановою.

МСЦнСЦстерство юстицСЦСЧ у 15-денний термСЦн видаСФ засновнику (спСЦвзасновникам) або СЧх представнику свСЦдоцтво про державну реСФстрацСЦю СЦнформацСЦйного агентства як субтАЩСФкта СЦнформацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ.

ЗареСФстрованому СЦнформацСЦйному агентству присвоюСФться вСЦдповСЦдний номер, СЦ воно вноситься до книги облСЦку СЦнформацСЦйних агентств, що ведеться МСЦнтАЩюстом. У державнСЦй реСФстрацСЦСЧ СЦнформацСЦйного агентства може бути вСЦдмовлено у випадках, визначених Законом.

Порядок перереСФстрацСЦСЧ, видача дублСЦката свСЦдоцтва врегульовано вСЦдповСЦдними положеннями "Про державну реСФстрацСЦю друкованих засобСЦв масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ в УкраСЧнСЦ", "Про державну реСФстрацСЦю СЦнформацСЦйних агентств як субтАЩСФктСЦв СЦнформацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ", якСЦ затвердженСЦ наказом МСЦнСЦстерства юстицСЦСЧ УкраСЧни 21.02.2006р. № 12/5.

ВСЦдповСЦдно до положень Закону "Про рекламу" у рекламнСЦй дСЦяльностСЦ забороняСФться рекламувати товари, якСЦ пСЦдлягають обовтАЩязковСЦй сертифСЦкацСЦСЧ або виробництво чи реалСЦзацСЦя яких вимагаСФ наявностСЦ спецСЦального дозволу, лСЦцензСЦСЧ, у разСЦ вСЦдсутностСЦ вСЦдповСЦдного сертифСЦката, лСЦцензСЦСЧ.

Реклама видСЦв дСЦяльностСЦ, якСЦ вСЦдповСЦдно до законодавства потребують спецСЦального дозволу, лСЦцензСЦСЧ, повинна мСЦстити посилання на номер спецСЦального дозволу, лСЦцензСЦСЧ, дату СЧх видачСЦ та найменування органу, який видав спецСЦальний дозвСЦл, лСЦцензСЦю.

Реклама послуг (банкСЦвських, страхових, СЦнвестицСЦйних тощо), повтАЩязаних СЦз залученням коштСЦв населення, або осСЦб, якСЦ СЧх надають, дозволяСФться лише за наявностСЦ спецСЦального дозволу, лСЦцензСЦСЧ, що пСЦдтверджуСФ право на здСЦйснення такого виду дСЦяльностСЦ. Така реклама повинна мСЦстити номер дозволу, лСЦцензСЦСЧ, дату СЧх видачСЦ та найменування органу, який видав цей дозвСЦл, лСЦцензСЦю.

Це положення не застосовуСФться у випадках, коли даСФться тСЦльки реклама знака для товарСЦв СЦ послуг, назви особи (без реклами послуг).

Реклама рекламодавцСЦв - учасникСЦв ринку цСЦнних паперСЦв маСФ мСЦстити вСЦдомостСЦ про наявнСЦсть спецСЦального дозволу, лСЦцензСЦСЧ, що пСЦдтверджуСФ право на здСЦйснення вСЦдповСЦдного виду дСЦяльностСЦ на ринку цСЦнних паперСЦв, СЦз зазначенням номера дозволу, лСЦцензСЦСЧ, дати СЧх видачСЦ та найменування органу, який видав цей дозвСЦл, лСЦцензСЦю.

Це положення не застосовуСФться у випадках, коли здСЦйснюСФться реклама знакСЦв для товарСЦв та послуг учасника ринку цСЦнних паперСЦв без реклами послуг щодо цСЦнних паперСЦв.

ВСЦдповСЦдно до положень Закону "Про рекламу" у рекламнСЦй дСЦяльностСЦ забороняСФться рекламувати товари, якСЦ пСЦдлягають обовтАЩязковСЦй сертифСЦкацСЦСЧ або виробництво чи реалСЦзацСЦя яких вимагаСФ наявностСЦ спецСЦального дозволу, лСЦцензСЦСЧ, у разСЦ вСЦдсутностСЦ вСЦдповСЦдного сертифСЦката, лСЦцензСЦСЧ.


2.3 Правове забезпечення господарювання субтАЩСФктСЦв рекламноСЧ дСЦяльностСЦ


Законом тАЮПро рекламутАЭ передбаченСЦ такСЦ види реклами, як зовнСЦшня реклама, внутрСЦшня реклама, порСЦвняльна реклама, соцСЦальна реклама, реклама на транспортСЦ тощо.

Останньою редакцСЦСФю Закону введено новели щодо видСЦв реклами.

Нововведеним СФ поняття "порСЦвняльна рекламатАЭ, " прихована рекламатАЭ, "соцСЦальна рекламатАЭ (в попереднСЦй редакцСЦСЧ Закону було "соцСЦальна рекламна СЦнформацСЦятАЭ).

ВСЦдносини, якСЦ виникають у звтАЩязку з порСЦвняльною рекламою, регулюються законодавством УкраСЧни про захист вСЦд недобросовСЦсноСЧ конкуренцСЦСЧ, але, на жаль, на сьогоднСЦ цСЦ правовСЦдносини врегульованСЦ не в повнСЦй мСЦрСЦ. ПорСЦвняльна реклама, з одного боку, може бути досить ефективним, а з СЦншого тАУ досить небезпечним СЦнструментом, оскСЦльки вона, як правило, позитивно впливаСФ на рСЦвень реалСЦзацСЦСЧ товарСЦв та послуг субтАЩСФкта, який СЧСЧ використовуСФ, але й може негативно вплинути на рСЦвень реалСЦзацСЦСЧ товарСЦв та послуг конкурента [42, c.47].

ПорСЦвняльна реклама тАУ реклама, яка мСЦстить порСЦвняння з СЦншими особами та/або товарами СЦншоСЧ особи. Не визнаСФться неправомСЦрним порСЦвняння в рекламСЦ, якщо наведенСЦ вСЦдомостСЦ про товари, роботи, послуги пСЦдтвердженСЦ фактичними даними, СФ достовСЦрними, обтАЩСФктивними, корисними для СЦнформування споживачСЦв.

Таке визначення поняття "порСЦвняльна рекламатАЭ не СФ повним СЦ достатнСЦм для чСЦткого регулювання правовСЦдносин, що виникають у звтАЩязку з його застосуванням на практицСЦ. З цього приводу можна зробити висновок: украСЧнське законодавство визнаСФ, що порСЦвняльна реклама маСФ право на СЦснування в УкраСЧнСЦ, СЦ субтАЩСФкти пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ можуть СЧСЧ використовувати, але лише в тому випадку, якщо СЦнформацСЦя щодо переваг одних товарСЦв (послуг) над СЦншими, яка мСЦститься в рекламСЦ, СФ достовСЦрною та пСЦдтверджуСФться фактичними даними. Загалом такий пСЦдхСЦд до порСЦвняльноСЧ реклами цСЦлком вСЦдповСЦдаСФ сучасним тенденцСЦям у свСЦтовСЦй та СФвропейськСЦй практицСЦ. Водночас виникаСФ багато суто юридичних питань, чСЦтких вСЦдповСЦдей на якСЦ украСЧнське законодавство прямо не даСФ, зокрема:

- чи маСФ бути порСЦвняння з конкурентом або товарами й послугами конкурента прямим (СЦз зазначенням конкретного найменування, назви товару, знаку для товарСЦв та послуг конкурента)?

- чи вважатиметься порСЦвняльною реклама, в якСЦй йдеться не про конкретного конкурента, а про невизначену групу конкурентСЦв?

- чи вважатиметься порСЦвняльною реклама, яка не мСЦстить найменування, назви товарСЦв та послуг конкретних конкурентСЦв, але в якСЦй використовуються рСЦзноманСЦтнСЦ прикметники вищого СЦ найвищого ступенСЦв порСЦвняння ("кращийтАЭ, "найкращийтАЭ тощо)?

- чи вважатиметься порСЦвняльною реклама з використанням порядкових прикметникСЦв та прирСЦвняних за лексичним значенням до них слСЦв ("першийтАЭ, "СФдинийтАЭ тощо)?

Звичайно, що у випадку виникнення необхСЦдностСЦ практичного застосування Закону УкраСЧни "Про захист вСЦд недобросовСЦсноСЧ конкуренцСЦСЧтАЭ в тому виглядСЦ, в якому вона СЦснуСФ сьогоднСЦ, кожна компетентна особа вкладатиме свСЦй змСЦст у поняття "порСЦвняльна рекламатАЭ, виходячи зСЦ своСФСЧ субтАЩСФктивноСЧ оцСЦнки цього поняття. ВСЦдсутнСЦсть чСЦтких та обтАЩСФктивних, встановлених на законодавчому рСЦвнСЦ, критерСЦСЧ призведе до прийняття рСЦзних за своСЧм змСЦстом рСЦшень судСЦв та СЦнших уповноважених органСЦв у справах, що розглядатимуться з приводу використання порСЦвняльноСЧ реклами. Тому цСЦлком очевидною СФ необхСЦднСЦсть внесення вСЦдповСЦдних змСЦн СЦ доповнень до законСЦв про рекламу та недобросовСЦсну конкуренцСЦю, якСЦ б встановили обтАЩСФктивнСЦ критерСЦСЧ для регулювання правовСЦдносин, що виникають у сферСЦ рекламноСЧ дСЦяльностСЦ.

Вже у 2004 роцСЦ поняття тАЮпорСЦвняльна рекламатАЭ слугувало причиною затяжного судового спору. Так, упродовж сСЦчня-березня 2003Вар. в ефСЦрСЦ загальнонацСЦональних телевСЦзСЦйних каналСЦв "1+1тАЭ та "Новий каналтАЭ тривала трансляцСЦя рекламного ролику продукту "ЛактонСЦятАЭ.

1ВаквСЦтня 2003Вар. ВАТВа"ГалактонтАЭ звернулося до Державного комСЦтету з питань технСЦчного регулювання та споживчоСЧ полСЦтики УкраСЧни з заявою, в якСЦй третя особа просить розглянути вСЦдповСЦдачем справу про порушення законодавства про рекламу, заборонити рекламний ролик продукту "ЛактонСЦятАЭ, визнати рекламодавцСЦв та виробника рекламного ролика винними у порушеннСЦ законодавства про рекламу та накласти на порушникСЦв штрафи у розмСЦрСЦ, передбаченому Законом УкраСЧни "Про рекламутАЭ.

ВАТВа"ГалактонтАЭ стверджувало, що рекламодавцем реклами "ЛактонСЦя. ЧужСЦ бактерСЦСЧтАЭ доводиться до споживачСЦв неправдива СЦнформацСЦя про "астивостСЦ бактерСЦй, що мСЦстяться у бСЦопродуктах, формуючи у споживачСЦв рекламного матерСЦалу психоемоцСЦйний звтАЩязок мСЦж "Чужими бактерСЦямитАЭ та фантастичним фСЦльмом жахСЦв "ЧужийтАЭ, дискредитують продукцСЦю (бСЦопродукти) СЦнших виробникСЦв-конкурентСЦв на ринку кисломолочноСЧ продукцСЦСЧ, що СФ порушенням ст.Ва8 Закону УкраСЧни "Про рекламутАЭ [20, с.13].

РСЦшенням Верховного Суду рекламний ролСЦк було змСЦнено.

ЗовнСЦшня реклама тАУ це реклама, що розмСЦщуСФться на спецСЦальних тимчасових СЦ стацСЦонарних конструкцСЦях, розташованих на вСЦдкритСЦй мСЦiевостСЦ, а також на зовнСЦшнСЦх поверхнях будинкСЦв, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проСЧжджою частиною вулиць СЦ дорСЦг.

РозмСЦщення зовнСЦшньоСЧ реклами у населених пунктах провадиться на пСЦдставСЦ дозволСЦв, що надаються виконавчими органами сСЦльських, селищних, мСЦських рад, та в порядку, встановленому цими органами на пСЦдставСЦ типових правил, що затверджуються КабСЦнетом МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни. При видачСЦ дозволСЦв на розмСЦщення зовнСЦшньоСЧ реклами втручання у форму та змСЦст зовнСЦшньоСЧ реклами забороняСФться.

ЗовнСЦшня реклама на територСЦях, будинках та спорудах розмСЦщуСФться за згодою СЧх "асникСЦв або уповноважених ними органСЦв (осСЦб).

РозмСЦщення зовнСЦшньоСЧ реклами на територСЦях та об'СФктах поза населеними пунктами провадиться лише за згодою СЧх "асникСЦв або уповноважених ними органСЦв (осСЦб).

Стягнення плати за видачу дозволСЦв забороняСФться.

ЗовнСЦшня реклама повинна вСЦдповСЦдати таким вимогам:

- розмСЦщуватись СЦз дотриманням вимог технСЦки безпеки та СЦз забезпеченням видимостСЦ дорожнСЦх знакСЦв, свСЦтлофорСЦв, перехресть, пСЦшохСЦдних переходСЦв, зупинок транспорту загального користування та не вСЦдтворювати зображення дорожнСЦх знакСЦв;

- освСЦтлення зовнСЦшньоСЧ реклами не повинно заслСЦплювати учасникСЦв дорожнього руху, а також не повинно освСЦтлювати квартири житлових будинкСЦв;

- фундаменти наземноСЧ зовнСЦшньоСЧ реклами, що виступають над поверхнею землСЦ, можуть бути декоративно оформленСЦ;

- опори наземноСЧ зовнСЦшньоСЧ реклами, що розташована вздовж проСЧжджоСЧ частини вулиць СЦ дорСЦг, повиннСЦ мати вертикальну дорожню розмСЦтку, нанесену свСЦтлоповертаючими матерСЦалами, заввишки до 2 метрСЦв вСЦд поверхнСЦ землСЦ;

- нижнСЦй край зовнСЦшньоСЧ реклами, що розмСЦщуСФться над проСЧжджою частиною, у тому числСЦ на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висотСЦ не менше нСЦж 5 метрСЦв вСЦд поверхнСЦ дорожнього покриття;

- у мСЦiях, де проСЧжджа частина вулицСЦ межуСФ з цоколями будСЦвель або огорожами, зовнСЦшня реклама може розмСЦщуватися в одну з фасадами будСЦвель або огорожами лСЦнСЦю.

ЗабороняСФться розташовувати засоби зовнСЦшньоСЧ реклами:

- на пСЦшохСЦдних дорСЦжках та алеях;

- у населених пунктах на висотСЦ менш нСЦж 5 метрСЦв вСЦд поверхнСЦ дорожнього покриття, якщо СЧх рекламна поверхня виступаСФ за межСЦ краю проСЧжджоСЧ частини;

- поза населеними пунктами на вСЦдстанСЦ менш нСЦж 5 метрСЦв вСЦд краю проСЧжджоСЧ частини.

РозмСЦщення зовнСЦшньоСЧ реклами на пам'ятках та в межах зон охорони пам'яток нацСЦонального або мСЦiевого значення, в межах об'СФктСЦв природно-заповСЦдного фонду дозволяСФться за погодженням з центральними або мСЦiевими органами виконавчоСЧ "ади у сферСЦ охорони культурноСЧ спадщини.

ПерелСЦк обмежень та заборон щодо розмСЦщення зовнСЦшньоСЧ реклами, встановлений цим Законом, СФ вичерпним.

ВнутрСЦшня реклама - це реклама, що розмСЦщуСФться всерединСЦ будинкСЦв СЦ споруд.

РозмСЦщення внутрСЦшньоСЧ реклами погоджуСФться з "асником мСЦiя СЧСЧ розташування або уповноваженою ним особою. При погодженнСЦ розмСЦщення внутрСЦшньоСЧ реклами втручання у форму та змСЦст реклами забороняСФться.

ЗабороняСФться розмСЦщення внутрСЦшньоСЧ реклами у примСЦщеннях органСЦв державноСЧ "ади та органСЦв мСЦiевого самоврядування, дошкСЦльних навчальних закладах, середнСЦх загальноосвСЦтнСЦх школах та спецСЦалСЦзованих загальноосвСЦтнСЦх закладах освСЦти.

Ця заборона не поширюСФться на соцСЦальну рекламу.

Реклама на транспортСЦ тАУ це реклама, що розмСЦщуСФться на територСЦСЧ пСЦдприСФмств транспорту загального користування, метрополСЦтену, зовнСЦшнСЦй та внутрСЦшнСЦй поверхнях транспортних засобСЦв та споруд пСЦдприСФмств транспорту загального користування СЦ метрополСЦтену

РозмСЦщення реклами на транспортСЦ погоджуСФться лише з "асниками об'СФктСЦв транспорту або уповноваженими ними органами (особами). При погодженнСЦ розмСЦщення реклами на транспортСЦ втручання у форму та змСЦст реклами забороняСФться.

РозмСЦщення реклами на транспортСЦ повинно вСЦдповСЦдати вимогам безпеки та правил дорожнього руху.

За умови розмСЦщення реклами на транспортСЦ з дотриманням вимог безпеки СЦ правил дорожнього руху забороняСФться вимагати вСЦд "асникСЦв транспортних засобСЦв отримання дозволСЦв, погоджень, СЦнших документСЦв щодо розмСЦщення реклами.

ЗабороняСФться розмСЦщення на транспортних засобах:

- реклами, яка повторюСФ чи СЦмСЦтуСФ кольорографСЦчнСЦ схеми спецСЦальних та оперативних транспортних засобСЦв;

- реклами СЦз нанесенням свСЦтлоповертаючих матерСЦалСЦв;

- реклами, яка супроводжуСФться звуковими чи свСЦтловими сигналами.

ЗабороняСФться розмСЦщувати рекламу на скляних (прозорих) поверхнях транспортних засобСЦв, за винятком випадкСЦв, коли для цього використовуються матерСЦали, якСЦ забезпечують безперешкодний огляд з салону транспортного засобу.

ЗабороняСФться розповсюдження реклами через радСЦотрансляцСЦйнСЦ або СЦншСЦ звуковСЦ мережСЦ сповСЦщання пасажирСЦв у транспортних засобах громадського користування, на станцСЦях метрополСЦтену, вокзалах, в портах та аеропортах, за винятком розповсюдження соцСЦальноСЧ реклами.

Окремо слСЦд вказати визначення недобросовСЦсноСЧ реклами. НедобросовСЦсна реклама, згСЦдно з Законом УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ тАУ це реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачСЦв реклами, завдати шкоди особам, державСЦ чи суспСЦльству внаслСЦдок неточностСЦ, недостовСЦрностСЦ, двозначностСЦ, перебСЦльшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, мСЦiя СЦ способу розповсюдження.

Як свСЦдчить практика, дСЦСЧ, повтАЩязанСЦ з неправомСЦрним використанням дСЦловоСЧ репутацСЦСЧ, становлять приблизно половину вСЦд загальноСЧ кСЦлькостСЦ виявлених Антимонопольним комСЦтетом УкраСЧни порушень у сферСЦ недобросовСЦсноСЧ конкуренцСЦСЧ.

В останнСЦ роки Product Placement (прихована реклама) тСЦсно переплСЦтаСФться з основним арсеналом рекламноСЧ СЦндустрСЦСЧ. КомпанСЦСЧ та фСЦрми з модними брендами та торгСЦвельними марками розглядають приховану рекламу в ЗМРЖ як важливий елемент своСФСЧ рекламноСЧ стратегСЦСЧ. Саме така реклама даСФ найбСЦльший ефект при проведеннСЦ комплексноСЧ рекламноСЧ кампанСЦСЧ. ПопулярнСЦ газети з неймовСЦрною швидкСЦстю розробляють щораз новСЦшСЦ шляхи застосування прихованоСЧ реклами, порушуючи будь-якСЦ моральнСЦ принципи, етичнСЦ норми, врештСЦ нацСЦональне законодавство. РЖснують агентства з виготовлення рекламноСЧ продукцСЦСЧ, для яких прихована, непряма реклама СФ основним видом дСЦяльностСЦ.

ЗначноСЧ популярностСЦ сьогоднСЦ набувають новСЦ надсучаснСЦ технологСЦСЧ. ПримСЦром рСЦзновид прихованоСЧ реклами тАФ тАЮproduct placementтАЭ тАФ розмСЦщення, згадка про продукт чи торгову марку в межах журналСЦстського матерСЦалу, кСЦнофСЦльму, серСЦалу, мультфСЦльму, телешоу, радСЦопрограми, книги тощо. Чи, скажСЦмо, СЦнфореклама тАФ обтАЩСФмний СЦнформацСЦйний чи аналСЦтичний журналСЦстський жанр, що пСЦдготований з СФдиною прихованою метою просувати обтАЩСФкт реклами, викликати у читачСЦв СЦнтерес. ОригСЦнально виглядаСФ також СЦнтригуюча СЦнформацСЦя тАФ матерСЦал поданий в одному номерСЦ та вСЦдповСЦдь на лист-прохання у наступному з подачею повноСЧ рекламноСЧ СЦнформацСЦСЧ тАЮна вимогу читачСЦвтАЭ.

Визначимо бСЦльш чСЦтко. Реклама, що не вСЦдповСЦдаСФ вимогам законодавства, СФ неетичною, порушуСФ моральнСЦ принципи рекламування в ЗМРЖ СФ тАФ неналежною рекламою. До неСЧ вСЦдносять недобросовСЦсну, недостовСЦрну, несумлСЦнну та приховану рекламу. НедобросовСЦсна реклама тАФ така, що порушуСФ права та СЦнтереси субтАЩСФктСЦв пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ, шкодить вСЦльному розвитковСЦ ринку та здоровоСЧ конкуренцСЦСЧ, дискредитуСФ пСЦдприСФмства, органСЦзацСЦСЧ, фСЦрми та громадян, котрСЦ не використовують товарСЦв, що рекламуються. НедостовСЦрна реклама тАФ така, що мСЦстить вСЦдомостСЦ про товар чи послугу, якСЦ не вСЦдповСЦдають дСЦйсностСЦ. Незалежно вСЦд намСЦрСЦв рекламодавця, навмисних чи випадкових, така реклама може бути визнана брехливою рекламою, що несе за собою кримСЦнальну вСЦдповСЦдальнСЦсть. НесумлСЦнна реклама тАФ реклама, яка через неточнСЦсть, двозначнСЦсть, перебСЦльшення, замовчування або в результатСЦ порушення законодавчих вимог до реклами вводить або може ввести в оману одержувачСЦв рекламних звернень. Прихована реклама в пресСЦ тАФ це текстовСЦ або зображувальнСЦ матерСЦали, що мСЦстять позитивне, комерцСЦйно важливе для певноСЧ фСЦрми повСЦдомлення, подане пСЦд видом журналСЦстського жанру, оголошення, самореклами чи соцСЦальноСЧ реклами. Читач бСЦльше довСЦряСФ журналСЦстським матерСЦалам, нСЦж рекламним публСЦкацСЦям та оголошенням, що спонукаСФ рекламодавцСЦв приставати на таку ефектну, крСЦм того дешеву форму рекламування.

На основСЦ аналСЦзу законодавства зарубСЦжних краСЧн та СЦнших мСЦжнародних документСЦв спробуСФмо сформувати бСЦльш конкретне уявлення про правове поле регулювання специфСЦчноСЧ ланки в рекламнСЦй СЦСФрархСЦСЧ пСЦд назвою прихована реклама з огляду на застосування СЧСЧ у засобах масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ.

ВСЦзьмСЦмо для порСЦвняння Закон РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ тАЮПро рекламутАЭ. В ньому записано: тАЮРеклама повинна бути впСЦзнавана без спецСЦальних знань або без застосування технСЦчних засобСЦв "асне як реклама безпосередьно в момент СЧСЧ представлення незалежно вСЦд форми чи вСЦд вжитого засобу розповсюдження. ОрганСЦзацСЦям ЗМРЖ забороняСФться брати оплату за розмСЦщення реклами пСЦд виглядом СЦнформацСЦйного, редакцСЦйного чи авторського матерСЦалутАЭ.

У роздСЦлСЦ 2 Закону чСЦтко розмежовуються поняття недобросовСЦсноСЧ (ст. 6), недостовСЦрноСЧ (ст. 7), неетичноСЧ (ст. 8), наперед неправдивоСЧ (ст. 9) та прихованоСЧ реклами (ст. 10). тАЮВикористання у радСЦо-, теле-, вСЦдео-, аудСЦо- СЦ кСЦнопродукцСЦСЧ, а також в СЦншСЦй продукцСЦСЧ СЦ поширення СЦншими способами прихованоСЧ реклами, тобто реклами, яка маСФ вплив на осмислене сприйняття споживачем, в тому числСЦ шляхом використання спецСЦальних вСЦдеовставок (подвСЦйного звукозапису) та СЦншими способами, вважаСФться прихованою рекламою СЦ не допускаСФтьсятАЭ [4].

РосСЦйське рекламне законодавство також не передбачаСФ регулювання чуттСФво-емоцСЦйного сприйняття рекламних повСЦдомлень. Так, немаСФ точного визначення такому процесовСЦ як тАЮсмактАЭ, СЦ якщо уявити ситуацСЦю, в якСЦй рекламодавцю потрСЦбно буде обТСрунтувати вислСЦв тАЮнайкращий смак для найкращоСЧ дСЦвчини у свСЦтСЦтАЭ, то попри можливу проблему, повтАЩязану СЦз недотриманням Ст. 37 Закону, в якСЦй тАЮзабороняСФться використовувати термСЦни в найвищому ступенСЦ порСЦвняння, якщо це неможливо пСЦдтвердити документальнотАЭ, виникаСФ питання: тАЮЯкСЦ параметри можна пСЦдтвердити таким способом?тАЭ. До таких характеристик можна вСЦднести очевиднСЦ: розмСЦр, вага, колСЦр, обтАЩСФм, приблизнСЦ покази для використання, термСЦн придатностСЦ та СЦншСЦ. А ось такСЦ абстрактнСЦ поняття, як тАЮнайкращий смактАЭ чи тАЮнеперевершене лСЦдерствотАЭ документально пСЦдтвердити неможливо.

СлСЦд звернути увагу на те, що законодавство РФ маСФ дещо мСЦцнСЦшу регуляторну систему вСЦдносно прихованоСЧ реклами.

У РеспублСЦцСЦ ВСЦрменСЦя законодавство про рекламу включаСФ Закон тАЮПро рекламутАЭ, СЦншСЦ законодавчСЦ акти РеспублСЦки та пСЦдписанСЦ нею вСЦдповСЦднСЦ мСЦжнароднСЦ СЦ мСЦждержавнСЦ договори.

Ст. 15 Закону тАЮПро рекламутАЭ забороняСФ протизаконну рекламу, що здСЦйснюСФться з використанням проекту, тексту, рекламних формул, зображень, музичних СЦ звукових ефектСЦв та СЦнших засобСЦв для введення споживачСЦв в оману.

Ст. 21 Закону твердить, що дослСЦвна правдивСЦсть реклами не захищаСФ СЧСЧ вСЦд того, щоби вважатися недобросовСЦсною, якщо СЦз загального контексту реклами розумСЦСФться СЦнакший змСЦст. тАЮРеклама може вважатися недобросовСЦсною не лише за змСЦстом, але СЦ за мСЦiем, часом СЦ засобами розповсюдження (розмСЦщення)тАЭ.

Законодавча база обмежена лише визначеннями недобросовСЦсноСЧ та попередньо неправдивоСЧ реклами, а також характеризуСФ СЦснуючСЦ заборони, що лише частково торкаються прихованоСЧ реклами СЦ можуть впливати на СЧСЧ застосування.

Закон КиргизькоСЧ РеспублСЦки тАЮПро рекламутАЭ визначаСФ лише поняття неналежноСЧ реклами та встановлюСФ у ст. 5 таку норму: тАЮОрганСЦзацСЦям ЗМРЖ забороняСФться встановлювати оплату за розмСЦщення реклами пСЦд видом СЦнформацСЦйного, редакцСЦйного чи авторського матерСЦалутАЭ. Це у свою чергу не лише не забороняСФ, але й вСЦдкриваСФ певнСЦ можливостСЦ для розвитку рСЦзноманСЦтних схем прихованоСЧ реклами.

ОкрСЦм визначення поняття тАЮненалежна реклама тАФ недобросовСЦсна, неетична, недостовСЦрна, наперед неправдива та СЦнша СЦнформацСЦя, в якСЦй допущенСЦ порушення вимог до СЧСЧ змСЦсту, мСЦiя, часу СЦ способу поширення, встановлених законодавством КиргизькоСЧ республСЦкитАЭ, у законодавчСЦй базСЦ немаСФ жодних згадок про приховану рекламу.

Ст. 4 Закону РеспублСЦки Литва тАЮПро рекламутАЭ забороняСФ рекламу, якщо у нСЦй тАЮпорушуються принципи суспСЦльноСЧ моралСЦ; якщо реклама мСЦстить наклеп та дезСЦнформацСЦю; для поширення реклами використовуються спецСЦальнСЦ засоби СЦ технологСЦСЧ, що впливають на пСЦдсвСЦдомСЦстьтАЭ.

У Ст. 8 цього Закону вказана заборона прихованоСЧ реклами. тАЮРеклама повинна чСЦтко розпСЦзнаватися вСЦдповСЦдно до встановленоСЧ форми. Якщо споживачСЦ не можуть розпСЦзнати реклами, що поширюСФться в ЗМРЖ через СЧСЧ форму, така реклама повинна бути помСЦчена словом тАЮрекламатАЭ. Прихована реклама забороняСФться.тАЭ

У ЗаконСЦ РеспублСЦки Казахстан тАЮПро рекламутАЭ ст. 3 визначаСФ термСЦн тАЮненалежна рекламатАЭ таким чином: тАЮНеналежна реклама тАФ недобросовСЦсна, недостовСЦрна, неетична, неправдива СЦ прихована реклама, в якСЦй допущенСЦ порушення вимог до СЧСЧ змСЦсту, часу, мСЦiя СЦ способу поширення, розмСЦщення, встановлених законодавством РеспублСЦки КазахстантАЭ. У ст. 7 цього Закону окремим 5-м пунктом зафСЦксовано визначення прихованоСЧ реклами: тАЮПрихованою вважаСФться реклама, що маСФ не усвСЦдомлений споживачем вплив на його сприйняття, СЦнстинкти в радСЦо-, теле-, аудСЦо- СЦ кСЦнопродукцСЦСЧ, а також в СЦншСЦй продукцСЦСЧ, в тому числСЦ шляхом використання спецСЦальних вСЦдеовставок, подвСЦйного звукозапису та СЦншими способамитАЭ.

Застосування прихованоСЧ реклами як манСЦпуляцСЦя суспСЦльною свСЦдомСЦстю заборонена законодавством у багатьох демократичних державах. Однак першСЦсть з особливого контролю за рекламною дСЦяльнСЦстю слСЦд вСЦддати Сполученим Штатам Америки.

Рекламне законодавство Сполучених ШтатСЦв Америки свою СЦсторСЦю веде з недавнСЦх часСЦв, з прийняттям в 1914 роцСЦ першого Закону тАЮПро федеральну торгову комСЦсСЦютАЭ. В США СЦснуСФ Федеральна торгова комСЦсСЦя (FTC) тАФ орган, що вСЦдповСЦдаСФ за СЦнтерпретацСЦю реклами, що вводить в оману, прихованоСЧ реклами та правове регулювання недобросовСЦсних методСЦв конкуренцСЦСЧ. В законодавче регулювання реклами включенСЦ також СЦншСЦ федеральнСЦ органи США. НинСЦ у США налСЦчуСФться бСЦльш як 20 центральних вСЦдомств, до функцСЦй яких належить регулювання реклами. НайважливСЦшими з цих органСЦв СФ Федеральна торговельна комСЦсСЦя, УправлСЦння з контролю за якСЦстю продуктСЦв харчування, медикаментСЦв СЦ косметичних засобСЦв, Поштове вСЦдомство, Бюро внутрСЦшнСЦх податкСЦв, Федеральна комСЦсСЦя зв'язку та СЦн. Основними напрямами державного регулювання СФ реклама товарСЦв, що являють собою потенцСЦйну небезпеку для споживачСЦв, використання недостовСЦрноСЧ реклами, охорона авторських прав, правовий захист товарних знакСЦв, реклама, що мСЦстить свСЦдомий обман, реклама, спрямована на дСЦтей, та СЦн. Законодавство США розглядаСФ рекламу не як реальну пропозицСЦю щодо продажу, а як заяву про намСЦр продати певний товар чи надати послуги за зазначеними в рекламСЦ цСЦнами.

Рекламне законодавство ФранцСЦСЧ дуже багатогранне СЦ жорстке. ПрийнятСЦ нещодавно два новСЦ закони, Закон Ло СапСЦн (з фр. Loi Sapin) СЦ Закон Ло ЕвСЦн (з фр. Loi Evin), викликали бурхливу полемСЦку серед рекламних агентств СЦ медСЦапрофесСЦоналСЦв. Закон Ло СапСЦн зобовтАЩязуСФ "асникСЦв засобСЦв масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ надавати будь-якСЦ скидки безпосередньо рекламодавцям. Закон Ло ЕвСЦн забороняСФ пряму СЦ приховану рекламу тютюнових виробСЦв у всСЦх ЗМРЖ. Також цим законом передбаченСЦ обмеження в рекламСЦ алкоголю.

Основний закон про рекламну дСЦяльнСЦсть Ло РоСФр (з фр. тАФ Loi Royer) визначаСФ фундаментальнСЦ положення вСЦдносно недобросовСЦсноСЧ реклами. Жоден рекламний вСЦдеоролик не може бути показаний по телебаченню без дозволу Бюро перевСЦрки реклами. ЗгСЦдно статистики в 1993 роцСЦ Бюро опрацювало 6514 кСЦнцевих версСЦй вСЦдеороликСЦв: 331 були повернутСЦ на доопрацювання, а 11 не отримали дозволу на показ на телебаченнСЦ.

Таким чином законодавство ФранцСЦСЧ фактично унеможливлюСФ використання прихованоСЧ реклами на територСЦСЧ своСФСЧ краСЧни. Однак з практичноСЧ сторони поки що бажаного результату тАФ викорСЦнення недобросовСЦсноСЧ СЦ прихованоСЧ реклами тАФ ще не досягнуто. Ми також знаСФмо, що межа помСЦж тим, що можна вважати рекламою, а що нСЦ, досСЦ залишаСФться юридично та етично доволСЦ розпливчатою.

Рекламне законодавство НСЦмечиини маСФ велику кСЦлькСЦсть реТСламентацСЦй щодо виробництва СЦ розмСЦщення реклами в пресСЦ. РоздСЦл 10 земельних законСЦв про пресу потребуСФ, щоб реклама була вСЦдповСЦдним чином позначена в газетах. За законом про друкованСЦ ЗМРЖ платна СЦнформацСЦя в редакцСЦйних статтях СФ незаконною. Рада преси виходить з того, що громадську довСЦру до ЗМРЖ буде пСЦдСЦрвано, якщо редакцСЦйнСЦ матерСЦали мСЦститимуть рекламу.

РозмСЦщення реклами пСЦд виглядом СЦнформацСЦСЧ вважаСФться недобросовСЦсною конкуренцСЦСФю, котру проводить рекламодавець. У кожному випадку потрСЦбно вСЦдрСЦзняти СЦнформацСЦю вСЦд реклами. ВСЦдповСЦдно до закону про недобросовСЦсну конкуренцСЦю можливе вСЦдшкодування збиткСЦв, що нанесенСЦ недобросовСЦсною конкуренцСЦСФю, примСЦром через розповсюдження неправдивих фактСЦв про товари, послуги чи клСЦСФнтСЦв.

Якщо споживач вважаСФ, що реклама порушуСФ Закон про недобросовСЦсну конкуренцСЦю (1987), Закон про рекламу лСЦкСЦв (1990), Положення про цСЦни (1986), Закон про продукти харчування (1976), Положення про етикетки на продуктах (1977), то вСЦн може вимагати застосування певних правових актСЦв. ОкрСЦм того, нСЦмецька Рада з реклами видала декСЦлька СЦнструкцСЦй, що регулюють тСЦ частини рекламноСЧ дСЦяльностСЦ, вСЦдносно яких надходить багато скарг. Це СЦ зокрема реклама для дСЦтей СЦ за участю дСЦтей по телебаченню СЦ реклама алкогольних напоСЧв.

У ВеликобританСЦСЧ прихована реклама заборонена. КомСЦсСЦя з рекламних стандартСЦв (ASA) як недержавний орган, заснований представниками рекламноСЧ СЦндустрСЦСЧ, склала Практичний кодекс для забезпечення тАЮлегальностСЦ, пристойностСЦ, чесностСЦ СЦ правдивостСЦтАЭ реклами, який рекомендований до застосування всСЦма ЗМРЖ. ЕфективнСЦсть дСЦяльностСЦ цього органу базуСФться на тому, що газети вСЦдмовляються вСЦд публСЦкацСЦСЧ реклами, котра може призвести до порушення Практичного кодексу [47].

На жаль, сучасне законодавство не може в повнСЦй мСЦрСЦ забезпечити безпеку субтАЩСФктСЦв рекламноСЧ дСЦяльностСЦ. Наведемо приклад з судовоСЧ практики.

Так, Вищий господарський суд УкраСЧни 28.09.2004р. розглянув касацСЦйну скаргу фСЦрми "Люстдорф" у формСЦ товариства з обмеженою вСЦдповСЦдальнСЦстю, м. РЖллСЦнцСЦ ВСЦнницькоСЧ областСЦ (далСЦ - ФСЦрма "Люстдорф") на рСЦшення господарського суду ОдеськоСЧ областСЦ вСЦд 06.04.2004 та постанову Одеського апеляцСЦйного господарського суду вСЦд 09.06.2004 зСЦ справи № 11/29-04-495 за позовом ФСЦрми "Люстдорф" до вСЦдкритого акцСЦонерного товариства "Балтський молочно-консервний комбСЦнат дитячих продуктСЦв", с. БСЦлине Балтського району ОдеськоСЧ областСЦ (далСЦ - ВАТ "Балтський молочно-консервний комбСЦнат дитячих продуктСЦв") про заборону реклами та визнання порСЦвняння в рекламСЦ неправомСЦрним, а реклами недобросовСЦсною та зустрСЦчним позовом ВАТ "Балтський молочно-консервний комбСЦнат дитячих продуктСЦв" до ФСЦрми "Люстдорф" про припинення порушення авторських прав, припинення розповсюдження реклами позивача та вСЦдшкодування збиткСЦв у сумСЦ 56000 грн.

Судове засСЦдання проведено за участю представникСЦв сторСЦн: позивача - Г. (за довСЦренСЦстю ФСЦрми "Люстдорф"), вСЦдповСЦдача - не з'явились.

За результатами розгляду касацСЦйноСЧ скарги Вищий господарський суд УкраСЧни встановив таке.

РСЦшенням господарського суду ОдеськоСЧ областСЦ вСЦд 06.04.2004 у задоволеннСЦ вимог первСЦсного та зустрСЦчного позовСЦв вСЦдмовлено повнСЦстю. Мотивами цього рСЦшення суду першоСЧ СЦнстанцСЦСЧ стосовно вСЦдмови у первСЦсному позовСЦ зазначено те, що ФСЦрмою "Люстдорф" не доведено порушення ВАТ "Балтський молочно-консервний комбСЦнат дитячих продуктСЦв" норм чинного законодавства УкраСЧни про заборону недобросовСЦсноСЧ реклами та про захист вСЦд недобросовСЦсноСЧ конкуренцСЦСЧ. Мотивами рСЦшення суду першоСЧ СЦнстанцСЦСЧ стосовно вСЦдмови у зустрСЦчному позовСЦ зазначено те, що ВАТ "Балтський молочно-консервний комбСЦнат дитячих продуктСЦв" не доведено порушення ФСЦрмою "Люстдорф" належних йому майнових авторських прав.

Постановою Одеського апеляцСЦйного господарського суду вСЦд 09.06.2004 скасовано рСЦшення господарського суду ОдеськоСЧ областСЦ вСЦд 06.04.2004 у частинСЦ вСЦдмови у задоволеннСЦ вимог первСЦсного позову про визнання порСЦвняння в рекламСЦ неправомСЦрним, а рекламу недобросовСЦсною; припинено провадження у цСЦй частинСЦ вимог первСЦсного позову на пСЦдставСЦ пункту 1 частини першоСЧ статтСЦ 80 Господарського процесуального кодексу УкраСЧни (далСЦ - ГПК); в СЦнший частинСЦ рСЦшення суду першоСЧ СЦнстанцСЦСЧ залишено без змСЦн. Часткове скасування рСЦшення суду першоСЧ СЦнстанцСЦСЧ мотивоване судом апеляцСЦйноСЧ СЦнстанцСЦСЧ, з посиланням на приписи статей 10, 11 та 26 Закону УкраСЧни "Про рекламу", тим, що до компетенцСЦСЧ судСЦв не вСЦднесено розгляд по сутСЦ вимог первСЦсного позову про визнання порСЦвняння в рекламСЦ неправомСЦрним, а реклами недобросовСЦсною.

У касацСЦйнСЦй скарзСЦ вСЦд 07.07.2004 до Вищого господарського суду УкраСЧни ФСЦрма "Люстдорф" просить скасувати рСЦшення господарського суду ОдеськоСЧ областСЦ вСЦд 06.04.2004 та постанову Одеського апеляцСЦйного господарського суду вСЦд 09.06.2004 у частинСЦ вСЦдмови у задоволеннСЦ вимоги первСЦсного позову про заборону реклами та передати справу на новий розгляд до суду першоСЧ СЦнстанцСЦСЧ. Скаргу мотивовано тим, що судом першоСЧ СЦнстанцСЦСЧ у розглядСЦ справи порушено вимоги статей 33, 43 та 84 ГПК, а судом апеляцСЦйноСЧ СЦнстанцСЦСЧ - вимоги частини першоСЧ статтСЦ 124 КонституцСЦСЧ УкраСЧни.

ПеревСЦривши повноту встановлення судовими СЦнстанцСЦями обставин справи та правильнСЦсть застосування ними норм матерСЦального СЦ процесуального права, заслухавши пояснення представникСЦв сторСЦн, Вищий господарський суд УкраСЧни дСЦйшов висновку про наявнСЦсть пСЦдстав для задоволення касацСЦйноСЧ скарги.

Судовими СЦнстанцСЦями у справСЦ встановлено, що:

- ТОВ "ОгСЦлвСЦ енд Мазер" (виконавець) та ФСЦрмою "Люстдорф" (замовник) укладено договСЦр пСЦдряду вСЦд 21.04.2003, згСЦдно з умовами якого замовник доручаСФ, а виконавець зобов'язуСФться виконати вСЦдповСЦдно до даного договору роботи з розробки новоСЧ торговельноСЧ марки, маркетинговоСЧ концепцСЦСЧ, концепцСЦСЧ позицСЦювання, назви, слогану, дизайну, упаковки, СЧСЧ просування та СЦдеСЧ телевСЦзСЦйного ролику за певну суму у строк до 15.05.2003; за актами замовником прийнято виконанСЦ роботи, а саме розробку назви ТМ "Буренка", слогану, дизайну упаковки та СЦдеСЧ телевСЦзСЦйного ролику;

- ФСЦрмою "Люстдорф" (замовник) та ТОВ "Волна Юг" (виконавець) укладено договСЦр про надання рекламних послуг вСЦд 01.07.2003, вСЦдповСЦдно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику рекламнСЦ послуги, а саме здСЦйснити рекламну компанСЦю молока замовника;

- на виконання договору про надання рекламних послуг вСЦд 01.07.2003 ТОВ "Волна Юг" (замовник) та ТОВ "ОгСЦлвСЦ енд Мазер" (АгенцСЦя) укладено угоду на рекламнСЦ послуги вСЦд 18.08.2003 (далСЦ - Угода), вСЦдповСЦдно до умов якоСЧ АгенцСЦя мала надати рекламнСЦ послуги та виконання рекламного матерСЦалу, а саме розробку стратегСЦСЧ бренда, створення рекламних СЦдей, рекламних стратегСЦй СЦ кампанСЦй, пСЦдготовку реклами у завершенСЦй формСЦ та направлення СЧСЧ вСЦдповСЦдним ЗМРЖ для оприлюднення; вСЦдповСЦдно до умов Угоди усСЦ права, правовий титул та СЦнтерес, створений АгенцСЦСФю, у тому числСЦ авторськСЦ права та права промисловоСЧ "асностСЦ стосовно усСЦх матерСЦалСЦв, текстовоСЧ реклами, предмету та тематики реклами, переходять до замовника з моменту повноСЧ оплати;

- ТОВ "МаксСЦмайз - УкраСЧна" (Агентство) та ТОВ "ОгСЦлвСЦ енд Мазер" (замовник) укладено договСЦр вСЦд 20.08.2003, вСЦдповСЦдно до умов якого Агентство за завданням СЦ за рахунок замовника приймаСФ на себе зобов'язання з виконання робСЦт СЦз розмСЦщення рекламних матерСЦалСЦв замовника в ефСЦрСЦ телеканалСЦв нацСЦонального та регСЦонального телебачення УкраСЧни, у друкованих ЗМРЖ та комплексу пов'язаних з цим робСЦт.

Судом апеляцСЦйноСЧ СЦнстанцСЦСЧ встановлено, що суд першоСЧ СЦнстанцСЦСЧ дСЦйшов помилкового висновку про те, що ФСЦрмою "Люстдорф" не доведено факту передачСЦ СЧй вСЦд ТОВ "Волна Юг" майнових авторських прав на використання рекламних вСЦдеороликСЦв про ТМ "Буренка" з назвами "Одуванчик", "Кузнечик", "Романтика", у тому числСЦ комп'ютерноСЧ графСЦки, монтажу та кольорокорекцСЦСЧ, використаних у цих творах.

Причиною виникнення спору у справСЦ стало питання про наявнСЦсть у дСЦях вСЦдповСЦдача за первСЦсним позовом ознак недобросовСЦсноСЧ та порСЦвняльноСЧ реклами.

Суд апеляцСЦйноСЧ СЦнстанцСЦСЧ, аналСЦзуючи змСЦст приписСЦв статей 10, 11 та 26 Закону УкраСЧни "Про рекламу" (далСЦ - Закон), дСЦйшов помилкового висновку про необхСЦднСЦсть припинення провадження зСЦ справи на пСЦдставСЦ пункту 1 частини першоСЧ статтСЦ 80 ГПК у частинСЦ вимог первСЦсного позову про визнання порСЦвняння в рекламСЦ неправомСЦрним, а рекламу недобросовСЦсною.

Визначення термСЦнСЦв порСЦвняльноСЧ та недобросовСЦсноСЧ реклами мСЦститься у статтСЦ 1 Закону.

ВСЦдповСЦдно до статтСЦ 10 Закону:

"1. НедобросовСЦсна реклама забороняСФться.

2. ВСЦдповСЦдальнСЦсть за недобросовСЦсну рекламу несе винна особа.

3. РСЦшення щодо визнання реклами недобросовСЦсною приймають органи державноСЧ "ади, визначенСЦ у статтСЦ 26 цього Закону".

ЗгСЦдно з положеннями статтСЦ 11 Закону:

"1.ВСЦдносини, якСЦ виникають у зв'язку з порСЦвняльною рекламою, регулюються законодавством УкраСЧни про захист вСЦд недобросовСЦсноСЧ конкуренцСЦСЧ.

2.ВСЦдповСЦдальнСЦсть за неправомСЦрне порСЦвняння в рекламСЦ несе рекламодавець.

3. РСЦшення щодо визнання порСЦвняння в рекламСЦ неправомСЦрним приймають органи державноСЧ "ади, визначенСЦ у статтСЦ 26 цього Закону".

ВСЦдповСЦдно до статтСЦ 7 Закону УкраСЧни "Про захист вСЦд
недобросовСЦсноСЧ конкуренцСЦСЧ":

"ПорСЦвняльною СФ реклама, що мСЦстить порСЦвняння з товарами, роботами, послугами чи дСЦяльнСЦстю СЦншого господарюючого суб'СФкта (пСЦдприСФмця).

Не визнаСФться неправомСЦрним порСЦвняння в рекламСЦ, якщо наведенСЦ вСЦдомостСЦ про товари, роботи, послуги пСЦдтвердженСЦ фактичними даними, СФ достовСЦрними, об'СФктивними, корисними для СЦнформування споживачСЦв".

Отже, у названих законах УкраСЧни не передбачено такого судового способу захисту прав та СЦнтересСЦв, як визнання реклами недобросовСЦсною та визнання порСЦвняння в рекламСЦ неправомСЦрним. ТакСЦ способи захисту можуть бути наданСЦ лише органами державноСЧ "ади, визначеними у статтСЦ 26 Закону. Тому позивач за первСЦсним позовом звернувся до суду за способом судового захисту, що не передбачений законом. ЗдСЦйснюючи правосуддя, суд захищаСФ права та СЦнтереси юридичних осСЦб у спосСЦб, визначений законами УкраСЧни. Верховним Судом УкраСЧни у його постановСЦ вСЦд 13.07.2004 № 04/338 зСЦ справи № 10/732 викладено його правову позицСЦю, вСЦдповСЦдно до якоСЧ суд, дСЦйшовши висновку, що предмет позову не вСЦдповСЦдаСФ встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен вСЦдмовити у позовСЦ, а не припиняти провадження у справСЦ за СЧСЧ непСЦдвСЦдомчСЦстю суду. Тому СФ помилковим висновок постанови суду апеляцСЦйноСЧ СЦнстанцСЦСЧ про необхСЦднСЦсть припинення провадження зСЦ справи у частинСЦ вимог первСЦсного позову про визнання порСЦвняння в рекламСЦ неправомСЦрним, а реклами недобросовСЦсною.

У рСЦшеннях судових СЦнстанцСЦСЧ не дослСЦджувалося питання про визнання, зазначеними у частинСЦ 1 статтСЦ 26 Закону органами вСЦдповСЦдно до СЧх компетенцСЦСЧ, реклами вСЦдповСЦдача за первСЦсним позовом недобросовСЦсною та визнання порСЦвняння в цСЦй рекламСЦ неправомСЦрним. ВСЦдповСЦднСЦ факти мають значення для висновку про наявнСЦсть чи вСЦдсутнСЦсть пСЦдстав для задоволення вимоги первСЦсного позову про заборону реклами, що вСЦдповСЦдаСФ визначеному у законСЦ способу судового захисту.

Отже, судами першоСЧ та апеляцСЦйноСЧ СЦнстанцСЦй порушено приписи частини першоСЧ статтСЦ 47 ГПК щодо прийняття судового рСЦшення суддею за результатами обговорення усСЦх обставин справи та частини першоСЧ статтСЦ 43 названого Кодексу стосовно всебСЦчного, повного СЦ об'СФктивного розгляду в судовому процесСЦ всСЦх обставин справи в СЧх сукупностСЦ.

КасацСЦйна ж СЦнстанцСЦя згСЦдно з частиною другою статтСЦ 111-7 ГПК не маСФ права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленСЦ у рСЦшеннСЦ або постановСЦ господарського суду або вСЦдхиленСЦ ним, вирСЦшувати питання про достовСЦрнСЦсть того чи СЦншого доказу, про перевагу одних доказСЦв над СЦншими, збирати новСЦ докази або додатково перевСЦряти докази.

Тому рСЦшення судових СЦнстанцСЦй у справСЦ пСЦдлягають скасуванню, а ця справа - передачСЦ до суду першоСЧ СЦнстанцСЦСЧ на новий розгляд. У новому розглядСЦ справи господарському суду необхСЦдно визначити на пСЦдставСЦ поданих сторонами доказСЦв наявнСЦсть чи вСЦдсутнСЦсть пСЦдстав для задоволення первСЦсного та зустрСЦчного позовСЦв.

Керуючись статтями 111-7 - 111-12 ГПК, Вищий господарський суд УкраСЧни постановив:

1. КасацСЦйну скаргу фСЦрми "Люстдорф" у формСЦ товариства з обмеженою вСЦдповСЦдальнСЦстю зСЦ справи № 11/29-04-495 задовольнити.

2. РСЦшення господарського суду ОдеськоСЧ областСЦ вСЦд 06.04.2004 та постанову Одеського апеляцСЦйного господарського суду вСЦд 09.06.2004 з цСЦСФСЧ справи скасувати.

3. Справу № 11/29-04-495 передати на новий розгляд до господарського суду ОдеськоСЧ областСЦ [18].

З цСЦСФСЧ справи можна побачити, що навСЦть довСЦвши справу до Верховного Суду УкраСЧни, субтАЩСФкт рекламноСЧ дСЦяльностСЦ повинен починати все практично спочатку.

Отже, можна сказати, що украСЧнське законодавство з цього питання СФ ще не дуже досконалим. Це характерно для бСЦльшостСЦ пострадянських краСЧн, проте, якщо УкраСЧна бажаСФ приСФднатися до РДС та СОТ, правове регулювання господарювання субтАЩСФктСЦв рекламноСЧ дСЦяльностСЦ потрСЦбно вдосконалювати.


РОЗДРЖЛ РЖРЖРЖ. ОСОБЛИВОСТРЖ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДРЖВ РЕКЛАМНОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ В УКРАРЗНРЖ


3.1 Питання правового регулювання захисту суспСЦльноСЧ моралСЦ


ОднСЦСФю з ознак цивСЦлСЦзованостСЦ краСЧни тАУ СФ рСЦвень розвитку духовностСЦ, моральностСЦ СЧСЧ громадян. ВирСЦшення проблем суспСЦльства в економСЦчнСЦй сферСЦ неможливе без використання духовного потенцСЦалу народу. НевСЦдтАЩСФмною складовою кожного суспСЦльства СФ наявнСЦсть стереотипСЦв, стандартСЦв, шаблонСЦв стосовно норм СЦ правил, що формують певнСЦ принципи суспСЦльно прийнятноСЧ моралСЦ та поведСЦнки.

На сьогоднСЦ дуже актуальним СФ питання регулювання захисту суспСЦльноСЧ моралСЦ при створеннСЦ рекламноСЧ продукцСЦСЧ. Багато з рекламодавцСЦв, намагаючись привернути увагу до свого продукту, використовують не зовсСЦм етичнСЦ прийоми. Наведемо декСЦлька прикладСЦв.

Так, на початку 2007 року НацСЦональна рада з питань телебачення й радСЦомовлення заборонила транслювати у своСФму ефСЦрСЦ ролики "10 тачок за 10 пачок» компанСЦСЧ MacCoffe СЦ "НСЦ... собСЦ. Усе тАФ людям» компанСЦСЧ "РДвромережа». Вказане рСЦшення було прийняте пСЦсля того, як прокуратура м.ВаКиСФва провела перевСЦрку дСЦяльностСЦ телеканалСЦв, СЦ зазначенСЦ вСЦдеоролики були розцСЦненСЦ як такСЦ, що наносять шкоду суспСЦльноСЧ моралСЦ.

У рекламСЦ "10 тачок за 10 пачок» зображуються рСЦзнСЦ способи, якими люди заробляють на машину. Одним з аморальних визнаний епСЦзод, у якому обСЦгруються СЦнтимнСЦ вСЦдносини мСЦж начальником СЦ його пСЦдлеглою. У рекламному ролику компанСЦСЧ "РДвромережа» актори, показуючи свою захоплену реакцСЦю на вартСЦсть товарСЦв компанСЦСЧ "РДвромережа», жестикулюють СЦ, як можна здогадатися, виражаються нецензурними словами.

У зверненнСЦ прокуратури м.ВаКиСФва, пСЦдписаному заступником прокурора м.ВаКиСФва Володимиром Гоголем, зазначено, що цСЦ ролики завдають шкоди суспСЦльноСЧ моралСЦ й, вСЦдповСЦдно, повиннСЦ бути забороненСЦ. У вСЦдповСЦдностСЦ зСЦ статтею 14 Закону УкраСЧни "ПроВазахист суспСЦльноСЧ моралСЦ» реклама продукцСЦСЧ, товарСЦв СЦ послуг, що мСЦстить у собСЦ тексти або зображення сексуального характеру, дозволяСФться тСЦльки в спецСЦалСЦзованих засобах масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ. Використання в рекламСЦ текстовоСЧ, вСЦзуальноСЧ або звуковоСЧ СЦнформацСЦСЧ, здатноСЧ заподСЦяти шкоду моральному здоров'ю населення, у засобах масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ забороняСФться [25].

Отже, як бачимо, у зверненнСЦ прокуратури згадуСФться Закон УкраСЧни тАЮПро захист суспСЦльноСЧ моралСЦтАЭ [11]. ЗгСЦдно з ст.2 вказаного Закону, виробництво та обСЦг у будь-якСЦй формСЦ продукцСЦСЧ порнографСЦчного характеру в УкраСЧнСЦ забороняються. КритерСЦСЧ вСЦднесення продукцСЦСЧ до такоСЧ, що маСФ порнографСЦчний характер, встановлюються спецСЦально уповноваженим органом виконавчоСЧ "ади у сферСЦ культури та мистецтв.

Виробництво та обСЦг у будь-якСЦй формСЦ продукцСЦСЧ еротичного характеру та продукцСЦСЧ, що мСЦстить елементи насильства та жорстокостСЦ, дозволяються виключно за умови дотримання обмежень, встановлених законодавством.

Забороняються виробництво та розповсюдження продукцСЦСЧ, яка:

- пропагуСФ вСЦйну, нацСЦональну та релСЦгСЦйну ворожнечу, змСЦну шляхом насильства конституцСЦйного ладу або територСЦальноСЧ цСЦлСЦсностСЦ УкраСЧни;

- пропагуСФ фашизм та неофашизм;

- принижуСФ або ображаСФ нацСЦю чи особистСЦсть за нацСЦональною ознакою;

- пропагуСФ бузувСЦрство, блюзнСЦрство, неповагу до нацСЦональних СЦ релСЦгСЦйних святинь;

- принижуСФ особистСЦсть, СФ проявом знущання з приводу фСЦзичних вад (калСЦцтва), з душевнохворих, лСЦтнСЦх людей;

- пропагуСФ невСЦгластво, неповагу до батькСЦв;

- пропагуСФ наркоманСЦю, токсикоманСЦю, алкоголСЦзм, тютюнопалСЦння та СЦншСЦ шкСЦдливСЦ звички.

Вказане, звСЦсно, стосуСФться й рекламноСЧ продукцСЦСЧ. Ч.3 ст.7 Закону УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ зауважуСФ: тАЮРеклама не повинна мСЦстити СЦнформацСЦСЧ або зображень, якСЦ порушують етичнСЦ, гуманСЦстичнСЦ, моральнСЦ норми, нехтують правилами пристойностСЦтАЭ [14].

Ч.1 ст.8 Закону УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ мСЦстить, зокрема, положення про те, що рекламСЦ забороняСФться:

- поширювати СЦнформацСЦю щодо товарСЦв, виробництво, обСЦг чи ввезення на митну територСЦю УкраСЧни яких заборонено законом;

- вмСЦщувати твердження, якСЦ СФ дискримСЦнацСЦйними за ознаками походження людини, СЧСЧ соцСЦального СЦ майнового стану, расовоСЧ та нацСЦональноСЧ належностСЦ, статСЦ, освСЦти, полСЦтичних поглядСЦв, ставлення до релСЦгСЦСЧ, за мовними ознаками, родом СЦ характером занять, мСЦiем проживання, а також такСЦ, що дискредитують товари СЦнших осСЦб;

- подавати вСЦдомостСЦ або закликати до дСЦй, якСЦ можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров'ю або життю людей та/чи довкСЦллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;

- використовувати засоби СЦ технологСЦСЧ, якСЦ дСЦють на пСЦдсвСЦдомСЦсть споживачСЦв реклами;

- наводити твердження, дискримСЦнацСЦйнСЦ щодо осСЦб, якСЦ не користуються рекламованим товаром;

- розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кСЦно- СЦ телефСЦльмСЦв), яка мСЦстить елементи жорстокостСЦ, насильства, порнографСЦСЧ, цинСЦзму, приниження людськоСЧ честСЦ та гСЦдностСЦ. Анонси фСЦльмСЦв, якСЦ мають обмеження щодо глядацькоСЧ аудиторСЦСЧ, розмСЦщуються лише у час, вСЦдведений для показу таких фСЦльмСЦв [14].

Проте, незважаючи на вимоги вказаного Закону, рекламна дСЦяльнСЦсть СЦз використанням дискримСЦнацСЦйних тверджень, реклама, в якСЦй мСЦстяться елементи жорстокостСЦ, насильства, порнографСЦСЧ, цинСЦзму, приниження людськоСЧ честСЦ та гСЦдностСЦ; реклама, що пропагуСФ невСЦгластво, неповагу до батькСЦв продовжуСФ заповнювати телеефСЦр та бСЦгборди краСЧни. Про це свСЦдчить те, що протягом 2006 року органи прокуратури порушили понад 40 кримСЦнальних справ за фактами порушення законодавства у сферСЦ захисту суспСЦльноСЧ моралСЦ.

КрСЦм цього, за порушення законодавства у цСЦй сферСЦ, органами прокуратури внесено 250 приписСЦв СЦ подань, опротестовано майже 40 незаконних актСЦв та притягнуто до вСЦдповСЦдальностСЦ бСЦльше 100 посадових осСЦб.

Так, прокуратура КиСФва направила НацСЦональнСЦй радСЦ з телебачення вимогу припинити трансляцСЦю реклами Джинс. За дорученням прокуратури мСЦста НацСЦональна експертна комСЦсСЦя СЦз захисту суспСЦльноСЧ моралСЦ провела дослСЦдження реклами, за результатами якого було встановлено, що трансльований вСЦдеоматерСЦал, носить сексуально-еротичний характер.

Зазначений ролик транслювався в ефСЦрСЦ бСЦльше, нСЦж пСЦвтора мСЦсяця й демонстрував iену швидкоплинного сексуального зв'язку мСЦж хлопцем СЦ дСЦвчиною. Так, у рекламСЦ молодСЦ люди танцюють на вечСЦрцСЦ, пСЦсля забСЦгають у туалет СЦ закривають дверСЦ, пСЦсля нетривалоСЧ паузи виходять СЦз нього й, обСЦймаючись, СЦдуть, хлопець демонстративно поправляСФ штани.

У сСЦчнСЦ 2007 р. НацСЦональна рада з телебачення й радСЦомовлення УкраСЧни зажадала вСЦд телеканалСЦв припинити трансляцСЦю рекламного ролика вСЦртуального оператора мобСЦльного стСЦльникового зв'язку Джинс [44].

Органи прокуратури вважають, що засобами масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ не задовольняються потреби у теле-, радСЦопродукцСЦСЧ нацСЦонального виробництва для дСЦтей та молодСЦ. Водночас, телерадСЦокомпанСЦСЧ транслюють рекламу продукцСЦСЧ та послуг з елементами розпусти. Практично в усСЦх областях телерадСЦоорганСЦзацСЦями порушуються вимоги закону щодо обовтАЩязковоСЧ трансляцСЦСЧ просвСЦтницьких, культурологСЦчних, навчальних програм для молодСЦ та дитячих програм. Не виконуСФться рСЦшення Нацради з питань телебачення СЦ радСЦомовлення щодо обовтАЩязкового використання позначок обмеження глядацькоСЧ аудиторСЦСЧ при трансляцСЦСЧ фСЦльмСЦв або СЧх анонсах у пресСЦ [45].

Наведемо приклад. Так, у ДнСЦпропетровську кореспондент мСЦiевоСЧ газети побачив композицСЦю, намальовану на автомобСЦлСЦ. В центрСЦ композицСЦСЧ були дошколята: хлопчик СЦ дСЦвчинка розфарбовували щось сСЦре СЦ обшарпане. Обидва, заснятСЦ зСЦ спини, тримаючи в руках пензлСЦ, тягнулися вгору, стоячи поруч. Дивним та недостойним точки зору кореспондента був центральний елемент фото, що концентрував на собСЦ глядацьку увагу: задерте платтячко маленькоСЧ дСЦвчинки вСЦдкривало СЧСЧ сСЦдницСЦ, на однСЦй з яких лежала долоня хлопчика-однолСЦтка. "Ми готовСЦ до спСЦвпрацСЦ!" - сповСЦщав напис на фото. Саме у такий спосСЦб торговельна компанСЦя "КОЛОР-ЮНРЖОН", виявляСФться, рекламувала лако-фарбову продукцСЦю, яку СЦмпортувала до УкраСЧни. Коли кореспондент додзвонився до вказаноСЧ компанСЦСЧ, СЧСЧ представники вСЦдмовилися обговорювати вСЦдповСЦднСЦсть реклами суспСЦльнСЦй моралСЦ [34].

Проблема СФ дуже серйозною. Аморальна реклама може зруйнувати суспСЦльство. Адже пСЦд СЧСЧ впливом знищуються такСЦ одвСЦчнСЦ цСЦнностСЦ, як добро, краса, вСЦрнСЦсть, кохання. РЖ якщо дорослСЦ ще якось можуть захистити свою свСЦдомСЦсть вСЦд негативноСЧ СЦнформацСЦСЧ, то дСЦти й пСЦдлСЦтки всмоктують СЧСЧ в себе, як губка. Тому захистити пСЦдростаюче поколСЦння украСЧнцСЦв вСЦд згубного впливу реклами може тСЦльки суспСЦльна мораль. Так вважаСФ виконувач обовтАЩязкСЦв голови НацСЦональноСЧ експертноСЧ комСЦсСЦСЧ УкраСЧни з питань захисту суспСЦльноСЧ моралСЦ Микола Бойко.

Олена ЛСЦщинська, старший науковий спСЦвробСЦтник РЖнституту соцСЦальноСЧ та полСЦтичноСЧ психологСЦСЧ АПН УкраСЧни, кандидат психологСЦчних наук, розповСЦдаСФ: тАЮРД науковСЦ пСЦдтвердження того, що аморальна реклама, в тому числСЦ й сексуальна, уповСЦльнюСФ розвиток СЦнтелекту. ВченСЦ СЦнституту з вивчення мозку СЦм. БехтерСФва СЦз Санкт-Петербурга провели дослСЦдження енцефалограм у дСЦтей, якСЦ тривалий час пСЦддавалися впливу агресивноСЧ медСЦа- продукцСЦСЧ (фСЦльмСЦв, комптАЩютерних СЦгор). У результатСЦ встановлено, що в таких дСЦтей зупиняСФться процес диференцСЦацСЦСЧ окремих дСЦлянок мозку, а отже уповСЦльнюСФться СЦнтелектуальний розвиток. Також, якщо проаналСЦзувати культурнСЦ традицСЦСЧ рСЦзних народСЦв свСЦту, можна зробити висновок, що сексуальне життя у них розпочиналося СЦз певного вСЦку, а до його настання на СЦнтимнСЦ стосунки СЦснувало табу. РЖз психологСЦчного погляду це пояснюСФться так: якщо людина рано пСЦзнаСФ сексуальнСЦсть, у неСЧ гальмуСФться СЦнтелектуальний СЦ духовний розвиток, руйнуються такСЦ цСЦнностСЦ як кохання, сСЦмтАЩя, вСЦрнСЦсть, а СЦнтимнСЦ стосунки вСЦдбуваються на рСЦвнСЦ тваринного СЦнстинктутАЭ [23].

Як вже було згадано, згСЦдно СЦз Законом УкраСЧни "Про захист суспСЦльноСЧ моралСЦ в УкраСЧнСЦ», продукцСЦя сексуального чи еротичного характеру в УкраСЧнСЦ може розповсюджуватися лише за умови СЧСЧ недоступностСЦ неповнолСЦтнСЦм СЦ не навтАЩязування споживачам (лише в спецСЦалСЦзованих засобах масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ), а зовнСЦшня реклама такого характеру взагалСЦ заборонена. За дотриманням цього закону в нас мають стежити десять солСЦдних державних СЦнституцСЦй. Та попри це, у наших кСЦосках не зменшилося журналСЦв з еротичними картинками, на телебаченнСЦ продовжують демонструвати "сексуальнСЦ» ролики, а в громадських мСЦiях висять "вСЦдвертСЦ» плакати. Аби з цим боротися, у 2006 роцСЦ в УкраСЧнСЦ створили НацСЦональну експертну комСЦсСЦю з питань захисту суспСЦльноСЧ моралСЦ. НаразСЦ СЧСЧ експерти зазначають, що вже вдалося виявити та усунути порушення чинного законодавства у сферСЦ рекламноСЧ дСЦяльностСЦ. Зокрема, це стосуСФться реклами пСЦдприСФмств СЦ товарСЦв мобСЦльних операторСЦв "Джинс», "Евросеть», кави "MakCofee», жСЦночоСЧ бСЦлизни "Ажур», плитки для пСЦдлоги "Атем», сигарет "LM», мобСЦльних телефонСЦв "Samsung F 300» [23].

Отже, в УкраСЧнСЦ зтАЩявляСФться дуже багато аморальноСЧ реклами через нездатнСЦсть суспСЦльства до самообмеження: з одного боку, бСЦзнес бажаСФ отримати щонайбСЦльше прибуткСЦв, з другого тАФ держава хоче мати побСЦльше надходжень вСЦд бСЦзнесу. В результатСЦ цього страждаСФ суспСЦльна мораль. Тому "адСЦ й бСЦзнесу потрСЦбно шукати форми взаСФмодСЦСЧ, однСЦСФю з яких, наприклад, маСФ стати реалСЦзацСЦя спСЦльних проектСЦв (наприклад, придумати комптАЩютерну гру, яка пропагувала б здоровий спосiб життя). Також державСЦ необхСЦдно скоординувати зусилля в напрямку створення необхСЦдних правових, економСЦчних та органСЦзацСЦйних умов, якСЦ сприятимуть реалСЦзацСЦСЧ права людини на СЦнформацСЦйний простСЦр, вСЦльний вСЦд матерСЦалСЦв, що становлять загрозу фСЦзичному, СЦнтелектуальному та морально-психологСЦчному стану населення.

ПропонуСФться ширше розповсюджувати практику незалежноСЧ експертизи зовнСЦшньоСЧ, телевСЦзСЦйноСЧ та СЦншоСЧ реклами, щодо вСЦдповСЦдностСЦ вимогам статтСЦ Закону УкраСЧни "Про рекламутАЭ та "Про захист суспСЦльноСЧ моралСЦ». РЖнформацСЦю про те, що той чи СЦнший рекламний продукт пройшов незалежну експертизу, доцСЦльно повСЦдомляти у процесСЦ використання рекламного продукту.

Зразок висновку незалежноСЧ експертизи наведено у Додатку А.


3.2 ПравовСЦ проблеми соцСЦальноСЧ реклами та СЧСЧ вСЦдмежування вСЦд СЦнших видСЦв рекламноСЧ дСЦяльностСЦ


Враховуючи складну ситуацСЦю, що склалася в духовно-моральнСЦй сферСЦ украСЧнського суспСЦльства: вСЦдсутнСЦсть усталеноСЧ системи моральних принципСЦв, суттСФвий "ив на свСЦдомСЦсть громадян неякСЦсних зразкСЦв СЦснуючоСЧ соцСЦальноСЧ реклами тАУ актуальною СФ потреба в активСЦзацСЦСЧ зусиль, що цСЦлеспрямованСЦ на розвиток духовностСЦ, загальнолюдських цСЦнностей, виховання поваги до традицСЦй украСЧнського народу та формування здорового способу життя. Стандарти моральних принципСЦв знаходять своСФ вСЦдображення у соцСЦальнСЦй рекламСЦ [39, с.26].

ТермСЦн "соцСЦальна реклама» застосовують тСЦльки в краСЧнах СНД. За кордоном немаСФ такого термСЦна, як тАЮсоцСЦальна рекламатАЭ. тАЮСоцСЦальнетАЭ (вСЦд лат. socialis тАУ суспСЦльний, пов'язаний СЦз суспСЦльством, суспСЦльними вСЦдносинами; нСЦм. social тАУ соцСЦальний) тАУ це фундаментальна категорСЦя соцСЦологСЦчноСЧ науки, а також соцСЦальноСЧ фСЦлософСЦСЧ. В РДвропСЦ здебСЦльшого оперують таким загальним визначенням, як тАЮнекомерцСЦйна рекламатАЭ, тАЮсуспСЦльна рекламатАЭ, тАЮгромадська рекламатАЭ, а в США працюСФ тАЮpublic service advertisingтАЭ СЦ тАЮpublic service announcementтАЭ (дослСЦвно тАЮгромадська сервСЦсна рекламатАЭ СЦ тАЮгромадськСЦ сервСЦснСЦ оголошеннятАЭ) (PSA - реклама громадських цСЦнностей). У США некомерцСЦйна реклама тАУ це реклама, яка спонсоруСФться некомерцСЦйними СЦнститутами чи на СЧх користь та в СЦнтересах, та яка маСФ за мету стимулювання пожертвувань, заклик голосувати на чиюсь користь чи привернення уваги до справ суспСЦльства. СуспСЦльна (соцСЦальна) реклама повСЦдомляСФ та пропагуСФ якесь позитивне явище [22, с.5-7].

Також СФ таке поняття як соцСЦальна реклама в системСЦ соцСЦальних служб тАУ це СЦнформацСЦя державних закладСЦв з питань здорового способу життя, охорони здоровтАЩя, охорони природи, збереження енергоресурсСЦв, профСЦлактики правопорушень, соцСЦального захисту та безпеки населення, яка не маСФ комерцСЦйного характеру СЦ спрямована на дСЦтей, пСЦдлСЦткСЦв, молодь, жСЦнок, рСЦзнСЦ категорСЦСЧ сСЦмей. В такСЦй рекламСЦ не повинна згадуватись конкретна продукцСЦя та СЧСЧ виробники [42, с.46-47].

РосСЦйська дослСЦдниця Т. Астахова зауважуСФ, що предметом РSА СФ СЦдея, яка маСФ змСЦна ставлення публСЦки до певноСЧ проблеми, - певну соцСЦальну цСЦннСЦсть, а метою тАУ змСЦна ставлення публСЦки до певноСЧ проблеми, а за тривалоСЧ перспективи тАУ створення новоСЧ соцСЦальноСЧ цСЦнностСЦ та моделСЦ поведСЦнки [22, с. 5].

ПозицСЦя розвинених краСЧн свСЦту, стосовно соцСЦальноСЧ реклами, зводиться до СЧСЧ порСЦвняння з своСФрСЦдним тАЮСЦнструментом профСЦлактикитАЭ соцСЦальних негараздСЦв та вад суспСЦльства. Кожна людина, внаслСЦдок рСЦзних життСФвих обставин, пСЦдпадаСФ пСЦд вплив саме того СЦнформацСЦйного середовища, яке вСЦн бачить навколо себе, СЦ його суспСЦльна мораль, позицСЦя, переконання, життСФвСЦ установки, поведСЦнка не завжди формуються в корисному для себе та оточуючих напрямСЦ.

Реклама сьогодення СФ невСЦдтАЩСФмною складовою суспСЦльного життя, виявом СЦнтересСЦв суспСЦльства, СЦ саме звичними для СЧСЧ поширення засобами можна, СЦ необхСЦдно привертати увагу до повсякденних проблем суспСЦльства, змусити замислитися про необхСЦднСЦсть пошуку нового, бСЦльш розумного, етичного, не шкСЦдливого життю, здоровтАЩю. Сформований пСЦд впливом реклами свСЦтогляд людини, спонукаСФ СЧСЧ до практичноСЧ дСЦСЧ, до певного способу життя, думок.

СоцСЦальна реклама може виступати показником рСЦвня моральностСЦ суспСЦльства. Основною метою соцСЦальноСЧ реклами СФ формування СЦстинних духовних цСЦнностей. Вона виконуСФ виховну, пСЦзнавальну, розвиваючу функцСЦСЧ, формуСФ важливСЦ особистСЦснСЦ якостСЦ. Процес перетворення морально-етичних цСЦнностей у риси конкретноСЧ людини, що будуть регулювати, направляти та спрямовувати СЧСЧ поведСЦнку тАУ СФ одним СЦз актуальних завдань соцСЦальноСЧ реклами.

Другим завданням тАУ СФ формування моральноСЧ вСЦдповСЦдальностСЦ у людей. Процес формування духовноСЧ особистостСЦ передбачаСФ виховання СЦ самовиховання в людинСЦ непримиренностСЦ до будь-яких проявСЦв неповаги до загальнолюдських цСЦнностей, вСЦдхилень вСЦд норм моралСЦ. Моральна свСЦдомСЦсть людини проявляСФться в активнСЦй життСФвСЦй позицСЦСЧ.

ТретСЦм тАУ привернення уваги до якоСЧсь проблеми, що переростаСФ в СЦнтерес, потСЦм у бажання дСЦяти СЦ, головне, саму дСЦю [39, с.26-27].

У статтСЦ 1 Закону УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ соцСЦальна реклама визначаСФться, як СЦнформацСЦя будь-якого виду, розповсюджена в будь-якСЦй формСЦ, яка спрямована на досягнення суспСЦльно корисних цСЦлей, популяризацСЦю загальнолюдських цСЦнностей СЦ розповсюдження якоСЧ не маСФ на метСЦ отримання прибутку [14].

СоцСЦальна реклама з-помСЦж усСЦх наявних типСЦв комунСЦкацСЦСЧ (полСЦтичноСЧ, комерцСЦйноСЧ, СЦнституцСЦональноСЧ, корпоративноСЧ) посСЦдаСФ виняткове мСЦiе. Вона покликана пропагувати загальнолюдськСЦ цСЦнностСЦ, формувати громадську думку стосовно певних подСЦй або явищ, гармонСЦзувати людськСЦ стосунки, актуалСЦзувати проблеми, об'СФднувати людей навколо значущих суспСЦльних СЦдей, переконань.

Отже, суть соцСЦальноСЧ реклами тАУ просувати високу мораль та принципи, добрСЦ традицСЦСЧ та цСЦнностСЦ, дбайливе ставлення до природи, здоровий спосСЦб життя, екологСЦчну та особисту безпеку; боротися з алкоголСЦзмом, наркоманСЦСФю, тютюнопалСЦнням, насильством та жорстокСЦстю у родинСЦ; вСЦдвертати дСЦтей та пСЦдлСЦткСЦв вСЦд негативних шкСЦдливих звичок, утверджувати гармонСЦю людського спСЦвжиття, що пов'язане зСЦ змСЦною моделСЦ людськоСЧ поведСЦнки.

Позитивний ефект соцСЦальноСЧ реклами забезпечуСФться тСЦльки за умов комплексностСЦ СЦ систематичного врахування причинно-наслСЦдкових зв'язкСЦв мСЦж метою, змСЦстом повСЦдомлення та реакцСЦСФю людей рСЦзних вСЦкових та соцСЦальних груп. Тому, рСЦзнСЦ органСЦзацСЦСЧ, установи, що займаються створенням та впровадженням соцСЦальноСЧ реклами, мають оперувати СФдиним СЦнструментарСЦСФм СЦ СФдиними критерСЦями оцСЦнки ефективностСЦ соцСЦальноСЧ реклами. Ефективне створення соцСЦальноСЧ реклами неможливе без оцСЦнки ефективностСЦ.

Перш за все тАУ монСЦторинг соцСЦальноСЧ реклами. Другий аспект системного пСЦдходу полягаСФ в науковому забезпеченнСЦ. РЖ, по-третСФ, визначення прСЦоритетСЦв та пошуку найбСЦльш ефективних, в т.ч. економСЦчно, видСЦв, форм, тематики соцСЦальноСЧ реклами.

Для того, щоб соцСЦальна реклама повнСЦстю сприймалася людьми спецСЦалСЦсти спочатку розробляють СФдину комплексну концепцСЦю тАУ СЦдею, задум подання матерСЦалу. ПотСЦм встановлюють звтАЩязки мСЦж метою, змСЦстом та реакцСЦСФю людей рСЦзних вСЦкових та соцСЦальних груп. ДалСЦ тАУ розробляють рСЦзнСЦ методи СЦ прийоми, поСФднують змСЦст СЦ полСЦграфСЦю, художнСФ оформлення СЦ СЦншСЦ засоби реклами. Впроваджуючи задум у життя необхСЦдно памтАЩятати, про звтАЩязок мСЦж видами поведСЦнки людей (безпечна сексуальна поведСЦнка, палСЦння, вживання алкоголю, наркотикСЦв тощо) та певним стилем життя.

Комплексна концепцСЦя передбачаСФ та прораховуСФ позитивний ефект соцСЦальноСЧ реклами, що забезпечуСФться за умов цСЦлеспрямованоСЧ роботи СЦ гармонСЦйного поСФднання:

- СЦдеСЧ, стилю, актуальностСЦ, мети, слогану, оригСЦнальностСЦ, виготовлення;

- мотивацСЦСЧ людей рСЦзних вСЦкових та соцСЦальних груп СЦ причино- наслСЦдкових звтАЩязкСЦв сприйняття соцСЦальноСЧ реклами;

- художньоСЧ якостСЦ СЦ зрозумСЦлого, доступного для сприйняття змСЦсту;

- добротного паперу СЦ яскравого зображення (технСЦчних прийомСЦв);

- ефекту сприйняття СЦ реакцСЦСЧ на змСЦст;

- змСЦсту СЦ вСЦку людей на яких розрахована дана реклама;

- змСЦсту СЦ формуванням моралСЦ, загальнолюдських цСЦнностей.

РозмСЦрковуючи про ефективну соцСЦальну рекламу необхСЦдно передбачати СЧСЧ психологСЦчний вплив на людей в цСЦлому СЦ кожну людину конкретно.

Тому, одним СЦз головних критерСЦСЧв оцСЦнки ефективностСЦ соцСЦальноСЧ реклами СФ комплекснСЦсть у пСЦдходСЦ до СЧСЧ створення.

ОбмСЦрковуючи СФдиний задум подання рекламного матерСЦалу, спецСЦалСЦсти враховують фактори, що впливають на сприйняття людьми рСЦзних вСЦкових та соцСЦальних груп, соцСЦальноСЧ реклами.

Другий головний критерСЦй оцСЦнки ефективностСЦ соцСЦальноСЧ реклами СФ врахування факторСЦв сприйняття реклами, що викликають увагу, СЦнтерес, зосередженСЦсть, спонукають до роздумСЦв, аналСЦзу, вчинкСЦв.

ТретСЦй тАУ врахування вСЦку та статСЦ конкретноСЧ цСЦльовоСЧ аудиторСЦСЧ на яку розрахована соцСЦальна реклама.

Науковцями доведено, що при виробленнСЦ соцСЦальноСЧ реклами для молодСЦ треба враховувати тСЦ аспекти, якСЦ в бСЦльшСЦй мСЦрСЦ сприяють зацСЦкавленостСЦ та привертають увагу. Так, у 2005 роцСЦ Державна соцСЦальна служба для сСЦмтАЩСЧ, дСЦтей та молодСЦ МСЦнСЦстерства УкраСЧни у справах сСЦмтАЩСЧ, молодСЦ та спорту оприлюднила аналСЦтичний звСЦт за результатами дослСЦдження: тАЮВплив рСЦзних типСЦв соцСЦальноСЧ реклами центрСЦв соцСЦальних служб для сСЦмтАЩСЧ, дСЦтей та молодСЦ на поСЦнформованостСЦ, усвСЦдомлення й поведСЦнку дСЦтей та молодСЦтАЭ. На думку експертСЦв фактори впливу на сприйняття молоддю соцСЦальноСЧ реклами:

тАв точнСЦсть СЦ образнСЦсть;

тАв кСЦлькСЦсть (маСФться на увазСЦ не разова, а "масова атакатАЭ);

тАв наближенСЦсть до конкретноСЧ цСЦльовоСЧ групи (мова, стиль тощо);

тАв кольорова гама, яскравСЦсть, динамСЦчнСЦсть;

тАв доступнСЦсть, чСЦткСЦсть, лаконСЦчнСЦсть (щоб була зрозумСЦлою, простою);

тАв емоцСЦйнСЦсть (позитивнСЦ моменти, почуття гумору, добра);

тАв нетрадицСЦйний пСЦдхСЦд (по типу "Кохаймося!тАЭ);

тАв форма подання (художня задумка), музика (гарно пСЦдСЦбрана мелодСЦя);

тАв образнСЦсть, ефект "попаданнятАЭ ("своя рекламатАЭ, "зачепилатАЭ);

тАв елементи абсурду (для запамтАЩятовування);

тАв вСЦдповСЦднСЦсть цСЦльовСЦй аудиторСЦСЧ;

тАв правдивСЦсть, реалСЦстичнСЦсть, здатнСЦсть викликати емоцСЦСЧ.

Експерти також зазначають, що соцСЦальна реклама повинна говорити мовою (сленгом) молодСЦ. Тому необхСЦдно обовтАЩязкове тестування реклами серед цСЦльових груптАЭ [28].

Проте, експерти, що дослСЦджували вплив соцСЦальноСЧ реклами на молодь прийшли до висновку, що "сучасна соцСЦальна реклама в УкраСЧнСЦ не здСЦйснюСФ необхСЦдного впливу на молодь. Це пояснюСФться рядом факторСЦв:

тАв якСЦсноСЧ соцСЦальноСЧ реклами в УкраСЧнСЦ дуже мало;

тАв це тСЦльки початок, ще нема досвСЦду в цСЦй галузСЦ, напрацювань;

тАв соцСЦальна реклама не адресна, вона повинна мати наслСЦдки. Проблема СФ, проте неясно, що з нею робити далСЦ;

тАв соцСЦальна реклама сьогоднСЦ граСФ певну роль, але необхСЦдний вплив на молодь не здСЦйснюСФ. На сьогоднСЦшнСЦй день вона суто СЦнформативна;

тАв соцСЦальноСЧ реклами ще не так багато, щоб помСЦтити. Вона тАУ епСЦзодична, тому повинна повторюватися;

тАв соцСЦальна реклама тАУ це формування мислення;

тАв для дСЦтей СЦ пСЦдлСЦткСЦв СЦнформацСЦя повинна бути бСЦльш СЦндивСЦдуальною, СЦнтимною. Вона подаСФться не в тСЦй формСЦ. Треба розмСЦщувати СЧСЧ в зошитах, щоденниках;

тАв соцСЦальноСЧ реклами дуже мало, немаСФ чСЦткоСЧ концепцСЦСЧ, вона епСЦзодична;

тАв реклама негативна, не продумана [28].

Як бачимо, соцСЦальна реклама, що не зовсСЦм активно використовуСФ той факт, що у моральнСЦй свСЦдомостСЦ кожноСЧ людини зберСЦгаСФться деякСЦ установки, алгоритми, стереотипи дСЦй, поводження, визнанСЦ суспСЦльством, як оптимальнСЦ, загальноприйнятСЦ. Хоча останнСЦм часом, зтАЩявляються рекламнСЦ матерСЦали соцСЦального спрямування в яких висвСЦтлюються моральнСЦ загальнолюдськСЦ цСЦнностСЦ (духовнСЦсть, справедливСЦсть, гуманСЦзм, чеснСЦсть, скромнСЦсть), цСЦннСЦснСЦ орСЦСФнтацСЦСЧ, морально-психологСЦчний механСЦзм самоконтролю особистостСЦ (обовтАЩязок, борг, совСЦсть, вСЦдповСЦдальнСЦсть).

СоцСЦальна реклама маСФ бути чСЦтко вСЦдокремлена вСЦд СЦншоСЧ СЦнформацСЦСЧ, незалежно вСЦд форм та засобСЦв розповсюдження, таким чином, щоб СЧСЧ можна було СЦдентифСЦкувати як рекламу.

При виробництвСЦ та розповсюдженнСЦ соцСЦальноСЧ реклами забороняСФться:

- вмСЦщувати твердження, якСЦ СФ дискримСЦнацСЦйними за ознаками походження, соцСЦального СЦ майнового стану, расовоСЧ та нацСЦональноСЧ належностСЦ, статСЦ, освСЦти, мови, ставлення до релСЦгСЦСЧ, роду та характеру занять, мСЦiя проживання;

- подавати вСЦдомостСЦ або закликати до дСЦй, якСЦ можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоровтАЩю або життю людей та навколишньому природному середовищу, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;

У галузСЦ соцСЦальноСЧ реклами неприпустима: 1) недоброякСЦсна реклама; 2) недостовСЦрна реклама; 3) неетична реклама; 4) неправдива реклама; 5) прихована реклама.

ЗабороняСФться реклама з використанням порнографСЦСЧ, iен насильства, жорстокостСЦ, антигромадськоСЧ поведСЦнки.

Управляти розвитком моралСЦ, у звичайному змСЦстСЦ цього слова, неможливо. СоцСЦальна реклама робить нерСЦшучСЦ, несистемнСЦ спроби впливати на мораль, духовнСЦ цСЦнностСЦ людини через вже СЦснуючСЦ стандарти, образи, символи чи знаки. РекламСЦсти добре розумСЦють, що освоСФння людиною дСЦйсностСЦ проходить через подСЦл всСЦх соцСЦальних явищ на тАЮдобротАЭ СЦ тАЮзлотАЭ. За допомогою цих категорСЦй моралСЦ, реклама даСФ оцСЦнку рСЦзним проявам суспСЦльного життя.

Правила поведСЦнки можуть задаватися, розвиватися, формуватися, стверджуватися СЦ пропагуватися соцСЦальною рекламою. Сучасна реклама починаСФ враховувати елементи християнськоСЧ моралСЦ: засуджуСФ жорстокСЦсть, насильство, пропагуСФ сСЦмейнСЦ цСЦнностСЦ, здоровий спосСЦб життя.

РекламСЦсти слСЦдкують за розвитком моралСЦ. В.Н. Лавриненко вважаСФ, що тАЮСЦснуючСЦ моральнСЦ норми не вСЦдповСЦдають СЧхнСЦм новим СЦнтересам й не регулюють суспСЦльнСЦ вСЦдносини, не дають бажаного результату. У таких умовах негайно мСЦняСФться практична масова поведСЦнка людей, що СЦгнорують СЦснуючСЦ моральнСЦ норми; складають новСЦ вСЦдносини тАУ СЦ все це фСЦксуСФться суспСЦльною свСЦдомСЦстю у виглядСЦ нових норм. Таким чином, суть механСЦзму морального розвитку полягаСФ в тСЦм, що практика поведСЦнки знаходить оптимальнСЦ зразки, якСЦ потСЦм оформляються у виглядСЦ так званих моральних кодексСЦв або офСЦцСЦйних моральних систем.

ЗвСЦдси неминуче випливаСФ висновок про те, що протирСЦччя, мСЦж СЦснуючими нормами (моральною дСЦяльнСЦстю, вСЦдносинами й повсякденною моральною свСЦдомСЦстю) СЦ моральною СЦдеологСЦСФю становить необхСЦдну умову розвитку самоСЧ моралСЦ, основу механСЦзму СЧСЧ саморозвиткутАж Наростаюча невСЦдповСЦднСЦсть норм СЦ моральноСЧ СЦдеологСЦСЧ приводить до скидання офСЦцСЦйних моральних систем, що вже вСЦджили й оформленню нових, враховуючСЦ й закрСЦпляючСЦ об'СФктивнСЦ змСЦни в сферСЦ практичних нормтАЭ [40, c. 171].

У нашому суспСЦльствСЦ, що не досить розумСЦють роль соцСЦальноСЧ реклами у вихованнСЦ СЦ формуваннСЦ морально-етичних норм людини та вплив на СЧСЧ поведСЦнку. Тому, загальне змСЦцнення духовно-моральноСЧ сферСЦ суспСЦльства може оздоровити нацСЦю в цСЦлому та позитивно вплинути на формування свСЦтогляду кожноСЧ людини, шляхом:

1. Формування моральноСЧ свСЦдомостСЦ та моральноСЧ вСЦдповСЦдальностСЦ

2. Пропаганди кращих здобуткСЦв духовноСЧ спадщини, популяризацСЦю притаманних украСЧнському народовСЦ загальнолюдських цСЦнностей.

3. Утвердження непримиренного ставлення до процесСЦв, якСЦ затримують становлення моральноСЧ культури людей.

4. Впровадження у суспСЦльну свСЦдомСЦсть прСЦоритетСЦв здорового способу життя.

5. ЗапобСЦгання негативному впливовСЦ на систему цСЦнностей СЦнформацСЦСЧ, що мСЦстять елементи жорстокостСЦ та насильства.

6. Запровадження комплексних, системних заходСЦв щодо пропагандСЦ загальнолюдських духовних та моральних цСЦнностей.

7. Посилення контролю за додержанням вимог Закону УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ.

8. Використання можливостей соцСЦальноСЧ реклами у пропагандСЦ загальнолюдських духовних та моральних цСЦнностей.

9. Вдосконалення СЦснуючоСЧ нормативно-правовоСЧ бази, яка контролюСФ, регулюСФ дСЦяльнСЦсть у сферСЦ виробництва та розповсюдження соцСЦальноСЧ реклами:

- розробити механСЦзм контролю за соцСЦальною рекламою, як механСЦзм регулювання засвоСФння людьми норм, правил, принципСЦв прийнятих у суспСЦльствСЦ;

- визначити показники ефективностСЦ соцСЦальноСЧ реклами, що будуть контролювати процес створення соцСЦальноСЧ реклами, вимоги до СЧСЧ змСЦсту з метою регулювання впливу соцСЦальноСЧ реклами на масову самосвСЦдомСЦсть;

- особиста вСЦдповСЦдальнСЦсть за створення соцСЦальноСЧ реклами.

Загалом, на думку експертСЦв, "гарним результатомтАЭ дСЦСЧ соцСЦальноСЧ реклами можна вважати наступнСЦ аспекти:

тАв акцентування уваги на певних питаннях;

тАв провокацСЦя до розмови на тему конкретноСЧ проблеми;

тАв якщо соцСЦальна реклама запамтАЩятовуСФться;

тАв якщо соцСЦальна реклама змусила замислитися СЦ це призвело до певних крокСЦв вирСЦшення проблеми;

тАв якщо соцСЦальна реклама зможе обтАЩСФднати рСЦзнСЦ категорСЦСЧ населення для вирСЦшення проблем;

тАв прийняття рСЦшення тАУ як кСЦнцевий результаттАЭ [28].

Таким чином, актуальнСЦсть та доцСЦльнСЦсть соцСЦальноСЧ реклами не викликаСФ сумнСЦву, вона виконуСФ рСЦзнСЦ завдання, що необхСЦднСЦ для нормально СЦснуючого суспСЦльства.


3.3 ПолСЦтична реклама та СЧСЧ нормативне врегулювання


У теперСЦшнСЦй час базовим законом, який регулюСФ полСЦтичну рекламу пСЦд час виборчих кампанСЦй та поза ними полСЦтичних партСЦй та окремих кандидатСЦв у народнСЦ депутати СФ Закон УкраСЧни "Про вибори народних депутатСЦв УкраСЧни». КрСЦм того, Законом УкраСЧни "Про полСЦтичнСЦ партСЦСЧ в УкраСЧнСЦ» вСЦд 5 квСЦтня 2001 року встановлено загальнСЦ засади фСЦнансування полСЦтичних партСЦй, у тому числСЦ як субтАЩСФктСЦв виборчого процесу. ОкремСЦ питання майна та "асностСЦ полСЦтичних партСЦй регулюються Законом УкраСЧни "Про обтАЩСФднання громадян» вСЦд 16 червня 1992 року.

Закон УкраСЧни тАЮПро вибори народних депутатСЦв УкраСЧнитАЭ визначаСФ полСЦтичну рекламу, як один з видСЦв передвиборноСЧ агСЦтацСЦСЧ. У звтАЩязку з цим, потрСЦбно зрозумСЦти, що таке передвиборна агСЦтацСЦя та як вона вСЦдрСЦзняСФться вСЦд полСЦтичноСЧ реклами.

ВСЦдповСЦдно до ч.1 ст.66 Закону УкраСЧни тАЮПро вибори народних депутатСЦв УкраСЧнитАЭ, передвиборна агСЦтацСЦя - це здСЦйснення будь-якоСЧ дСЦяльностСЦ з метою спонукання виборцСЦв голосувати за або проти певного суб'СФкта виборчого процесу. Передвиборна агСЦтацСЦя може здСЦйснюватися в будь-яких формах СЦ будь-якими засобами, що не суперечать КонституцСЦСЧ УкраСЧни та законам УкраСЧни. Громадяни УкраСЧни мають право вСЦльно СЦ всебСЦчно обговорювати передвиборнСЦ програми партСЦй (блокСЦв), полСЦтичнСЦ, дСЦловСЦ та особистСЦ якостСЦ кандидатСЦв у депутати, вести агСЦтацСЦю за або проти партСЦй (блокСЦв), кандидатСЦв у депутати.

Передвиборна агСЦтацСЦя може проводитися у таких формах:

1) проведення зборСЦв громадян, СЦнших зустрСЦчей з виборцями;

2) проведення мСЦтингСЦв, походСЦв, демонстрацСЦй, пСЦкетСЦв;

3) проведення публСЦчних дебатСЦв, дискусСЦй, "круглих столСЦв", прес-конференцСЦй стосовно положень передвиборних програм та полСЦтичноСЧ дСЦяльностСЦ партСЦй (блокСЦв) - суб'СФктСЦв виборчого процесу чи кандидатСЦв у депутати;

4) оприлюднення в друкованих та аудСЦовСЦзуальних (електронних) засобах масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ полСЦтичноСЧ реклами, виступСЦв, СЦнтерв'ю, нарисСЦв, вСЦдеофСЦльмСЦв, аудСЦо- та вСЦдеоклСЦпСЦв, СЦнших публСЦкацСЦй та повСЦдомлень;

5) розповсюдження виборчих листСЦвок, плакатСЦв та СЦнших друкованих агСЦтацСЦйних матерСЦалСЦв чи друкованих видань, в яких розмСЦщено матерСЦали передвиборноСЧ агСЦтацСЦСЧ;

6) розмСЦщення друкованих агСЦтацСЦйних матерСЦалСЦв чи полСЦтичноСЧ реклами на носСЦях зовнСЦшньоСЧ реклами;

7) проведення концертСЦв, вистав, спортивних змагань, демонстрацСЦСЧ фСЦльмСЦв та телепередач чи СЦнших публСЦчних заходСЦв за пСЦдтримки партСЦСЧ (блоку) - суб'СФкта виборчого процесу чи кандидата у депутати, а також оприлюднення СЦнформацСЦСЧ про таку пСЦдтримку;

8) публСЦчнСЦ заклики голосувати за чи проти партСЦй (блокСЦв) - суб'СФктСЦв виборчого процесу або публСЦчнСЦ оцСЦнки дСЦяльностСЦ цих партСЦй (блокСЦв) чи кандидатСЦв у депутати;

9) в СЦнших формах, що не суперечать КонституцСЦСЧ УкраСЧни та законам УкраСЧни.

ВСЦдповСЦдно до ч.3 ст.66 Закону УкраСЧни тАЮПро вибори народних депутатСЦв УкраСЧнитАЭ, полСЦтична реклама - це одна СЦз форм передвиборноСЧ агСЦтацСЦСЧ, оплачена за рахунок коштСЦв виборчих фондСЦв партСЦй (блокСЦв), розмСЦщена за допомогою рекламних засобСЦв, яка спонукаСФ виборцСЦв голосувати за або проти певного суб'СФкта виборчого процесу. До полСЦтичноСЧ реклами належить використання символСЦки або логотипСЦв партСЦй (блокСЦв) - суб'СФктСЦв виборчого процесу, а так само повСЦдомлення про пСЦдтримку партСЦСФю (блоком) - суб'СФктом виборчого процесу або кандидатом у депутати видовищних чи СЦнших публСЦчних заходСЦв або привернення уваги до участСЦ у таких заходах партСЦСЧ (блоку) - суб'СФкта виборчого процесу чи певних осСЦб як кандидатСЦв у депутати [7].

Отже, як бачимо, законодавство вСЦдносить до полСЦтичноСЧ реклами лише деякСЦ види передвиборноСЧ агСЦтацСЦСЧ.

Ст.66 Закону УкраСЧни тАЮПро вибори народних депутатСЦв УкраСЧнитАЭ також мСЦстить деякСЦ обмеження вСЦдносно полСЦтичноСЧ реклами. Так, час мовлення, вСЦдведений на полСЦтичну рекламу на радСЦо та телебаченнСЦ, не може перевищувати 20 вСЦдсоткСЦв фактичного обсягу мовлення протягом астрономСЦчноСЧ доби телерадСЦоорганСЦзацСЦСФю будь-якоСЧ форми "асностСЦ.

Друкована площа, вСЦдведена на полСЦтичну рекламу впродовж виборчого процесу в друкованих засобах масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ, у тому числСЦ рекламних, не може перевищувати 20 вСЦдсоткСЦв обсягу друкованоСЧ площСЦ кожного номера видання чи додатка до нього [7].

ЗрозумСЦло, що при застосуваннСЦ Закону в частинСЦ, що стосуСФться розповсюдження полСЦтичноСЧ реклами, виникаСФ чимало питань СЦ проблем.

На нашу думку, норму Закону, якою визначаСФться поняття "полСЦтична реклама», слСЦд розумСЦти таким чином, що пСЦд полСЦтичною рекламою фактично маСФться на увазСЦ матерСЦал, емоцСЦйно забарвлений за змСЦстом СЦ лаконСЦчний за формою, який мСЦстить агСЦтацСЦйнСЦ гасла, символСЦку, логотипи тощо, тобто короткометражний рекламний ролик агСЦтацСЦйного змСЦсту (в електронних ЗМРЖ). На користь такого твердження свСЦдчать, зокрема, положення Закону (частина третя статтСЦ 66 та частина сьома статтСЦ 71), вСЦдповСЦдно до яких установлюються квота на розповсюдження полСЦтичноСЧ реклами (за аналогСЦСФю з комерцСЦйною рекламою) та заборона розмСЦщення полСЦтичноСЧ реклами в одному блоцСЦ з СЦншими видами реклами, передбаченоСЧ Законом УкраСЧни "Про рекламу». ТакСЦ обмеження можуть застосовуватися лише до досить лаконСЦчного за формою матерСЦалу, оскСЦльки СЦншСЦ види (форми) передвиборноСЧ агСЦтацСЦСЧ, зокрема СЦнтерв'ю, вСЦдеофСЦльми, за часом СЦ формою свого розповсюдження не можуть пСЦдпадати пСЦд вищезазначенСЦ обмеження.

У текстСЦ Закону вСЦдсутнСФ визначення термСЦну "рекламний блок», що вживаСФться в частинСЦ сьомСЦй статтСЦ 71.

22.06.2004 року Верховна Рада УкраСЧни прийняла Постанову № 1833-IV тАЮПро прийняття за основу проекту Закону УкраСЧни про полСЦтичну рекламутАЭ [15]. Проте вказаний Закон ще й досСЦ не прийнято. Почасти, це СФ зрозумСЦлим: адже вказаний законопроект свого часу було пСЦддано нищСЦвнСЦй критицСЦ. Проте вибори вже вкотре дають зрозумСЦти: прийняття такого закону буде дуже важливим кроком для врегулювання та подальшого розвитку рСЦвня цивСЦлСЦзованостСЦ полСЦтичноСЧ реклами.

Зокрема, останнСЦ вибори виявили цСЦкавий факт. РЖснуСФ так звана тАЮсСЦра зонатАЭ вСЦд того моменту, коли почнеться передвиборний процес, до того часу, як полСЦтичнСЦ партСЦСЧ зареСФструються в ЦВК. За украСЧнським законодавством, обмеження щодо реклами полСЦтичних сил встановлюються лише з реСФстрацСЦСФю партСЦй як субтАЩСФктСЦв виборчого процесу. Як приклад можна назвати обмеження щодо ведення агСЦтацСЦСЧ за добу до виборСЦв (стаття 65 закону "Про вибори народних депутатСЦв»).

Тож рекламнСЦ ролики рСЦзних полСЦтичних сил розмСЦщуються за тими ж правилами, що й звичайна комерцСЦйна реклама. "Це абсолютно законно. Вони перетворяться на полСЦтичну рекламу, передвиборну агСЦтацСЦю пСЦсля того, як партСЦСЧ зареСФструються у ЦВК або, принаймнСЦ, подадуть заяву на реСФстрацСЦю»,ВатАУ зазначаСФ Ольга Большакова, юрист СхСЦдноСФвропейського СЦнституту проблем медСЦа.

Перший заступник голови НацСЦональноСЧ ради з питань телебачення та радСЦомовлення РЖгор Курус в своСФму СЦнтервтАЩю також наголосив, що полСЦтична реклама виникаСФ тСЦльки тодСЦ, коли СФ виборчий процес: "ПолСЦтична реклама СФ не самостСЦйною, а однСЦСФю з форм передвиборноСЧ агСЦтацСЦСЧ. До моменту проголошення виборСЦв явища полСЦтичноСЧ реклами не СЦснуСФ, а з проголошенням виборСЦв починаСФться дуже чСЦткий графСЦк дСЦй з боку ЦВК СЦ з боку ЗМРЖ» [29].

Проте, бСЦльшСЦсть СФвропейських краСЧн не настСЦльки лСЦберальнСЦ, СЦ значно жорсткСЦше обмежують рекламу полСЦтичних партСЦй. Адже там вважаСФться, що полСЦтичнСЦ партСЦСЧ повиннСЦ конкурувати на ринку СЦдей, а не грошей. ПолСЦтичнСЦ партСЦСЧ не повиннСЦ своСЧми великими грошима отримати бСЦльшСЦ переваги в порСЦвняннСЦ з СЦншими. Тому бСЦльшСЦсть краСЧн обмежують право полСЦтичних партСЦй подавати рекламу. ВСЦдповСЦдно, деякСЦ краСЧни накладають таке обмеження, що полСЦтичнСЦ партСЦСЧ взагалСЦ не можуть за грошСЦ купувати ефСЦрний час анСЦ пСЦд час виборчоСЧ компанСЦСЧ, анСЦ поза СЧСЧ межами. РЖншСЦ краСЧни накладають обмеження на рекламу поза межами виборчоСЧ кампанСЦСЧ. А от у США, за словами директора РЖнституту МедСЦа Права, ситуацСЦя бСЦльш лСЦберальна: "Там навпакиВатАУ рекламу можна подавати в будь-який час, це можуть робити як полСЦтичнСЦ партСЦСЧ, так СЦ фСЦзичнСЦ особи та громадськСЦ органСЦзацСЦСЧ У нас обмеження будуть тСЦльки тодСЦ, коли почнеться виборчий процес СЦ партСЦСЧ будуть зареСФстрованСЦ як його субтАЩСФкти» [29].

На нашу думку, ЦВК мала би втручатись СЦ забороняти поширення реклами тими партСЦями, якСЦ вже заявили, що братимуть участь у виборчому процесСЦ, навСЦть якщо вони ще досСЦ не зареСФструвались. Але ЦВК зайняла формальну позицСЦю: якщо не маСФ субтАЩСФктСЦв, то вони й не можуть на це впливати СЦ якось це регулювати.

Також дуже серйозною, на наш погляд, СФ проблема маскування полСЦтичноСЧ реклами пСЦд соцСЦальну. Наведемо приклад.

Так, з 21Вачервня 2007Вароку на кСЦлькох загальнонацСЦональних каналах зтАЩявився ролик СекретарСЦату Президента, в якому ВСЦктор Ющенко даСФ оцСЦнку останнСЦм полСЦтичним подСЦям. За СЦнформацСЦСФю ВСЦктора Балоги, голови СекретарСЦату Президента, цей ролик був виготовлений на правах соцСЦальноСЧ реклами.

За його ж словами, перед виходом ролика в ефСЦр НацСЦональна рада з питань телебачення та радСЦомовлення провела експертизу й надала розтАЩяснення, чому цей сюжет розцСЦнюСФться як соцСЦальна реклама.Ва

По-перше, НацСЦональна рада з питань телебачення та радСЦомовлення, розглядала вказаний ролик як виконання положень КонституцСЦСЧ УкраСЧни, де записано, що Президент може звертатися з посланням до народу УкраСЧни та до ВерховноСЧ Ради».Ва

По-друге, Нацрада визначила цей матерСЦал як такий, що мСЦстить заклик до украСЧнського народу, й оскСЦльки в ролику СФ всСЦ ознаки рекламиВатАУ перейшла до аналСЦзу закону "Про рекламу». Закон визначаСФ такСЦ рСЦзновиди реклами: комерцСЦйна, порСЦвняльна, соцСЦальна та прихована. ПСЦсля тривалих роздумСЦв, до якого ж СЦз цих видСЦв можна вСЦднести президентський ролик, Нацрада вирСЦшилаВатАУ до соцСЦальноСЧ реклами, керуючись наступними мСЦркуваннями. КомерцСЦйна реклама, умовно кажучи, тАУ це реклама, яка маСФ на метСЦ заробляння коштСЦв. Прихована реклама тАУ це реклама, що подаСФться пСЦд виглядом СЦнформацСЦСЧ, але маСФ на метСЦ знову ж таки отримання коштСЦв. ПорСЦвняльна реклама тАУ це реклама, де СЦнформацСЦя поСФднуСФться з чимось. А соцСЦальна реклама не маСФ на метСЦ отримання прибутку СЦ повинна зважати на соцСЦальнСЦ показники. Саме тому Нацрада розцСЦнила ролик як соцСЦальну рекламу, бо вСЦн пСЦдпадаСФ пСЦд статтю першу СЦ 12-ту закону "Про рекламу».

На наш погляд, суто з юридичноСЧ точки зору вказанСЦ мСЦркування не витримують жодноСЧ критики. Йдеться не про порСЦвняння реклами з положеннями законодавства, а про перекручування законодавчого акту, про пСЦдСЦбрання такого варСЦанту, який би задовольнив Нацраду.

Продовжуючи аналСЦз ролика, Нацрада розглянула можливСЦсть його приналежностСЦ до полСЦтичноСЧ реклами, визначивши, що в поданому матерСЦалСЦ СФ символСЦка, але це не лише символСЦка "НашоСЧ УкраСЧни». Була присутня символСЦка рСЦзних полСЦтичних сил, це такий собСЦ СЦсторичний екскурс президентських виборСЦв. ДалСЦ СФ звернення глави державиВатАУ це звернення до народу УкраСЧни у певнСЦй формСЦ. В цьому випадкуВатАУ у виглядСЦ реклами. А оскСЦльки Президент не СФ полСЦтичною силою, фахСЦвцями Нацради був зроблений висновок, що цей матерСЦал найбСЦльше вСЦдповСЦдаСФ такому поняттю, як соцСЦальна рекламаВатАУ в розумСЦннСЦ статей 1 та 12 закону тАЮПро рекламутАЭ [29].

Проте слСЦд зазначити, що законодавство УкраСЧни не мСЦстить вказСЦвок про те, що у полСЦтичнСЦй рекламСЦ повинна зазначатися символСЦка лише однСЦСФСЧ полСЦтичноСЧ партСЦСЧ. РЖ твердження про те, що Президент УкраСЧни не СФ полСЦтичною силою, мтАЩяко кажучи, СФ сумнСЦвним.

Отже, така класифСЦкацСЦя ролика СФ доволСЦ суперечливою. Зокрема, заступник голови ВерховноСЧ Ради VВаскликання Микола Томенко назвав це дискредитацСЦСФю соцСЦальноСЧ реклами. За його словами, такСЦ дСЦСЧ СекретарСЦату створили доволСЦ небезпечний прецедент [29].

До того ж, в законСЦ "Про рекламу», в статтях про соцСЦальну рекламу (ст.1, ст.12), чСЦтко вказано, що в соцСЦальнСЦй рекламСЦ не може бути згадок про рекламодавця, товарнСЦ знаки. Тобто, там не повинно було бути згадок про Президента.Ва

Як бачимо, вСЦдмСЦннСЦсть полСЦтичноСЧ реклами вСЦд соцСЦальноСЧ маСФ бути чСЦтко обумовлена у законодавчому актСЦ. ПовиннСЦ бути виписанСЦ усСЦ ознаки соцСЦальноСЧ та полСЦтичноСЧ реклами.

ВИСНОВКИ


ПСЦдводячи пСЦдсумки, можна дСЦйти таких висновкСЦв.

1. Основним нормативним актом, що регулюСФ рекламну дСЦяльнСЦсть в УкраСЧнСЦ, СФ Закон УкраСЧни вСЦд 3 липня 1996 року "Про рекламутАЭ. ДеякСЦ положення вСЦдносно певних видСЦв реклами мСЦстяться в СЦнших законодавчих актах. Зокрема, визначення полСЦтичноСЧ реклами мСЦститься в ЗаконСЦ УкраСЧни тАЮПро вибори народних депутатСЦв УкраСЧнитАЭ.

Багато питань, повтАЩязаних з рекламною дСЦяльнСЦстю, регулюСФться пСЦдзаконними нормативно-правовими актами. Серед них слСЦд зазначити Постанову КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни тАЮПро затвердження Типових правил розмСЦщення зовнСЦшньоСЧ рекламитАЭ вСЦд 29 грудня 2003 р. № 2067. ВказанСЦ Правила регулюють вСЦдносини, що виникають у зв'язку з розмСЦщенням зовнСЦшньоСЧ реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволСЦв на розмСЦщення такоСЧ реклами.

Також, у звтАЩязку з прагненням УкраСЧни увСЦйти до таких мСЦжнародних органСЦзацСЦй, як СОТ та РДС, слСЦд враховувати мСЦжнародне законодавство, зокрема, МСЦжнародний кодекс рекламноСЧ практики вСЦд 02.12.1986р. ЦСЦкавими СФ принципи, що стосуються реклами на телебаченнСЦ, наведенСЦ у РекомендацСЦСЧ № R 84 (3) КомСЦтету МСЦнСЦстрСЦв Ради РДвропи тАЮПро принципи телевСЦзСЦйноСЧ рекламитАЭ вСЦд 23 лютого 1984р

2. ВСЦдповСЦдно до статтСЦ 1 Закону УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ, реклама тАУ це спецСЦальна СЦнформацСЦя про осСЦб чи продукцСЦю, яка розповсюджуСФться в будь-якСЦй формСЦ та в будь-який спосСЦб з метою прямого чи опосередкованого одержання прибутку.

3. Головними учасниками процесу державного управлСЦння рекламною дСЦяльнСЦстю СФ субтАЩСФкти управлСЦння та обтАЩСФкти управлСЦння.

СубтАЩСФкти управлСЦння в системСЦ державного управлСЦння рекламною дСЦяльнСЦстю можуть бути згрупованСЦ за трьома рСЦвнями. До вищого рСЦвня управлСЦння в системСЦ державного управлСЦння рекламою належать Президент УкраСЧни, Верховна Рада УкраСЧни, КабСЦнет МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни, Верховний Суд УкраСЧни та вищСЦ судовСЦ органи спецСЦалСЦзованих судСЦв. Центральний рСЦвень управлСЦння системи державного управлСЦння рекламною дСЦяльнСЦстю представлений здебСЦльшого центральними органами виконавчоСЧ "ади, до яких слСЦд вСЦднести державнСЦ комСЦтети, мСЦнСЦстерства та центральнСЦ органи зСЦ спецСЦальним статусом. СубтАЩСФктами управлСЦння на мСЦiевому рСЦвнСЦ управлСЦння СФ мСЦiевСЦ органи виконавчоСЧ "ади загальноСЧ та спецСЦальноСЧ (галузевоСЧ чи функцСЦональноСЧ) компетенцСЦСЧ.

СубтАЩСФктами рекламноСЧ дСЦяльностСЦ СФ рекламодавець, виробник реклами, та СЧСЧ розповсюджувач. Хоча нерСЦдко цСЦ поняття спСЦвпадають, розмежування субтАЩСФктСЦв рекламноСЧ дСЦяльностСЦ маСФ велике практичне значення, адже вСЦдповСЦдальнСЦсть наступаСФ для осСЦб, винних у розповсюдженнСЦ реклами щодо продукцСЦСЧ, виробництвСЦ або реалСЦзацСЦСЧ якоСЧ заборонено; розповсюдженнСЦ реклами, забороненоСЧ чинним законодавством; порушеннСЦ порядку виготовлення та розповсюдження реклами; недотриманнСЦ вимог законодавства щодо змСЦсту та достовСЦрностСЦ реклами.

ОбтАЩСФкти управлСЦння системи державного управлСЦння рекламною дСЦяльнСЦстю належать до двох принципово рСЦзних типСЦв:

1) реклама в рСЦзних розумСЦннях (як галузь економСЦки; як сфера професСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ; як бСЦзнес. У деяких випадках як обтАЩСФкт управлСЦння треба розглядати рекламу як сукупнСЦсть рекламоносСЦСЧв, тобто використовувати матерСЦальний пСЦдхСЦд до поняття реклами). ВСЦдносно цих обтАЩСФктСЦв субтАЩСФкти управлСЦння системи виступають як елементи зовнСЦшнього управлСЦння;

2) рекламнСЦ комунСЦкацСЦСЧ самих органСЦв державного управлСЦння. Цей тип обтАЩСФктСЦв СФ внутрСЦшньою системою вСЦдносно субтАЩСФктСЦв державноСЧ "ади.

Закон УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ у ст.26 наводить таку систему державних органСЦзацСЦй, уповноважених здСЦйснювати державне управлСЦння рекламною дСЦяльнСЦстю: 1) спецСЦально уповноважений центральний орган виконавчоСЧ "ади у сферСЦ захисту прав споживачСЦв - щодо захисту прав споживачСЦв; 2) Антимонопольний комСЦтет УкраСЧни - щодо дотримання законодавства про захист економСЦчноСЧ конкуренцСЦСЧ; 3) НацСЦональна рада УкраСЧни з питань телебачення СЦ радСЦомовлення - щодо телерадСЦоорганСЦзацСЦй усСЦх форм "асностСЦ; 4) МСЦнСЦстерство фСЦнансСЦв УкраСЧни - щодо реклами державних цСЦнних паперСЦв; 5) Державна комСЦсСЦя з цСЦнних паперСЦв та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку.

На жаль, система державного управлСЦння рекламною дСЦяльнСЦстю на сьогоднСЦ вСЦдсутня. ВимагаСФ також значноСЧ активСЦзацСЦСЧ дСЦяльнСЦсть органСЦв рекламного самоврегулювання.

4. ОбовтАЩязковими умовами здСЦйснення рекламноСЧ дСЦяльностСЦ СФ державна реСФстрацСЦя СЧСЧ субтАЩСФктСЦв та лСЦцензування деяких з субтАЩСФктСЦв цСЦСФСЧ дСЦяльностСЦ.

5. Окремими спецСЦалСЦзованими видами рекламноСЧ дСЦяльностСЦ СФ соцСЦальна та полСЦтична реклама.

У статтСЦ 1 Закону УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ соцСЦальна реклама визначаСФться, як СЦнформацСЦя будь-якого виду, розповсюджена в будь-якСЦй формСЦ, яка спрямована на досягнення суспСЦльно корисних цСЦлей, популяризацСЦю загальнолюдських цСЦнностей СЦ розповсюдження якоСЧ не маСФ на метСЦ отримання прибутку.

СоцСЦальна реклама маСФ бути чСЦтко вСЦдокремлена вСЦд СЦншоСЧ СЦнформацСЦСЧ, незалежно вСЦд форм та засобСЦв розповсюдження, таким чином, щоб СЧСЧ можна було СЦдентифСЦкувати як рекламу.

При виробництвСЦ та розповсюдженнСЦ соцСЦальноСЧ реклами забороняСФться:

- вмСЦщувати твердження, якСЦ СФ дискримСЦнацСЦйними за ознаками походження, соцСЦального СЦ майнового стану, расовоСЧ та нацСЦональноСЧ належностСЦ, статСЦ, освСЦти, мови, ставлення до релСЦгСЦСЧ, роду та характеру занять, мСЦiя проживання;

- подавати вСЦдомостСЦ або закликати до дСЦй, якСЦ можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоровтАЩю або життю людей та навколишньому природному середовищу, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;

У галузСЦ соцСЦальноСЧ реклами неприпустима:

- недоброякСЦсна реклама;

- недостовСЦрна реклама;

- неетична реклама;

- неправдива реклама;

- прихована реклама.

Вдосконалення СЦснуючоСЧ нормативно-правовоСЧ бази, яка контролюСФ та регулюСФ дСЦяльнСЦсть у сферСЦ виробництва та розповсюдження соцСЦальноСЧ реклами маСФ включати в себе:

- розробку механСЦзму контролю за соцСЦальною рекламою, як механСЦзм регулювання засвоСФння людьми норм, правил, принципСЦв прийнятих у суспСЦльствСЦ;

- визначення показникСЦв ефективностСЦ соцСЦальноСЧ реклами, що будуть контролювати процес створення соцСЦальноСЧ реклами, вимог до СЧСЧ змСЦсту з метою регулювання впливу соцСЦальноСЧ реклами на масову самосвСЦдомСЦсть;

- особисту вСЦдповСЦдальнСЦсть за створення соцСЦальноСЧ реклами.

ВСЦдповСЦдно до ч.3 ст.66 Закону УкраСЧни тАЮПро вибори народних депутатСЦв УкраСЧнитАЭ, полСЦтична реклама - це одна СЦз форм передвиборноСЧ агСЦтацСЦСЧ, оплачена за рахунок коштСЦв виборчих фондСЦв партСЦй (блокСЦв), розмСЦщена за допомогою рекламних засобСЦв, яка спонукаСФ виборцСЦв голосувати за або проти певного суб'СФкта виборчого процесу. До полСЦтичноСЧ реклами належить використання символСЦки або логотипСЦв партСЦй (блокСЦв) - суб'СФктСЦв виборчого процесу, а так само повСЦдомлення про пСЦдтримку партСЦСФю (блоком) - суб'СФктом виборчого процесу або кандидатом у депутати видовищних чи СЦнших публСЦчних заходСЦв або привернення уваги до участСЦ у таких заходах партСЦСЧ (блоку) - суб'СФкта виборчого процесу чи певних осСЦб як кандидатСЦв у депутати.

Значною перемогою подальшоСЧ демократизацСЦСЧ було б прийняття спецСЦалСЦзованого Закону УкраСЧни тАЮПро полСЦтичну рекламутАЭ.

6. На сьогоднСЦ дуже актуальним СФ питання регулювання захисту суспСЦльноСЧ моралСЦ при створеннСЦ рекламноСЧ продукцСЦСЧ. Багато з рекламодавцСЦв, намагаючись привернути увагу до свого продукту, використовують не зовсСЦм етичнСЦ прийоми, прямо забороненСЦ в Законах УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ та тАЮПро захист суспСЦльноСЧ моралСЦтАЭ.

Проблема СФ дуже серйозною. Аморальна реклама може зруйнувати суспСЦльство. Адже пСЦд СЧСЧ впливом знищуються такСЦ одвСЦчнСЦ цСЦнностСЦ, як добро, краса, вСЦрнСЦсть, кохання.

В дипломнСЦй роботСЦ пропонуСФться ширше розповсюджувати практику незалежноСЧ експертизи зовнСЦшньоСЧ, телевСЦзСЦйноСЧ та СЦншоСЧ реклами, щодо вСЦдповСЦдностСЦ вимогам статтСЦ Закону УкраСЧни "Про рекламутАЭ та "Про захист суспСЦльноСЧ моралСЦ». РЖнформацСЦю про те, що той чи СЦнший рекламний продукт пройшов незалежну експертизу, доцСЦльно повСЦдомляти у процесСЦ використання рекламного продукту. Також державСЦ необхСЦдно скоординувати зусилля в напрямку створення необхСЦдних правових, економСЦчних та органСЦзацСЦйних умов, якСЦ сприятимуть реалСЦзацСЦСЧ права людини на СЦнформацСЦйний простСЦр, вСЦльний вСЦд матерСЦалСЦв, що становлять загрозу фСЦзичному, СЦнтелектуальному та морально-психологСЦчному стану населення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. КонституцСЦя УкраСЧни // ВСЦдомостСЦ ВерховноСЧ Ради. тАУ 1996. - № 30. - ст. 141
  2. МСЦжнародний кодекс рекламноСЧ практики вСЦд 02.12.1986р.
  3. РекомендацСЦя № R 84 (3) КомСЦтету МСЦнСЦстрСЦв Ради РДвропи тАЮПро принципи телевСЦзСЦйноСЧ рекламитАЭ вСЦд 23 лютого 1984р
  4. Закон Российской Федерации тАЮО рекламетАЭ от 14.07.95 № 108-ФЗ
  5. Господарський кодекс УкраСЧни // ВСЦдомостСЦ ВерховноСЧ Ради, 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст.144
  6. ЦивСЦльний кодекс УкраСЧни // ВСЦдомостСЦ ВерховноСЧ Ради, 2003, №№40-44, ст.356
  7. Закон УкраСЧни тАЮПро вибори народних депутатСЦв УкраСЧнитАЭ // ВСЦдомостСЦ ВерховноСЧ Ради УкраСЧни. тАУ 2004. - № 27-28. тАУ Ст.366
  8. Закон УкраСЧни тАЮПро внесення змСЦн до деяких законодавчих актСЦв УкраСЧни щодо удосконалення застосування методСЦв профСЦлактики, дСЦагностики, лСЦкування, реабСЦлСЦтацСЦСЧ та лСЦкарських засобСЦв СЦ заняття народною медициною (цСЦлительством)тАЭ вСЦд 17.05.2007р. // ВСЦдомостСЦ ВерховноСЧ Ради УкраСЧни. тАУ 2007. - № 34. тАУ Ст.445
  9. Закону УкраСЧни "Про державну реСФстрацСЦю юридичних осСЦб та фСЦзичних осСЦб-пСЦдприСФмцСЦв" // ВСЦдомостСЦ ВерховноСЧ Ради УкраСЧни. тАУ 2003. - № 31-32. - Ст.263
  10. Закон УкраСЧни "Про друкованСЦ засоби масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ (пресу) в УкраСЧнСЦ" вiд 16.11.1992р. (остання редакцСЦя вСЦд 09.06.2004р.) // ВСЦдомостСЦ ВерховноСЧ Ради УкраСЧни. тАУ 1993. - № 1. тАУ Ст.1
  11. Закон УкраСЧни тАЮПро захист суспСЦльноСЧ моралСЦтАЭ вСЦд 20.03.2003р. // ВСЦдомостСЦ ВерховноСЧ Ради. тАУ 2004. - № 14. - Ст.192
  12. Закон УкраСЧни тАЮПро СЦнформацСЦйнСЦ агентстватАЭ вСЦд 28.02.1995р. (остання редакцСЦя вСЦд 15.01.2004р.) // ВСЦдомостСЦ ВерховноСЧ Ради УкраСЧни. тАУ 1995. - № 13. тАУ Ст.83
  13. Закон УкраСЧни тАЮПро СЦнформацСЦютАЭ вСЦд 02.10.1992 р. (остання редакцСЦя вСЦд 22.07.2005р.) // ВСЦдомостСЦ ВерховноСЧ Ради УкраСЧни. тАУ 1992. - № 48. тАУ Ст.650
  14. Закон УкраСЧни "Про рекламутАЭ вСЦд 3 липня 1996 року (остання редакцСЦя вСЦд 19.06.2007р.) // ВСЦдомостСЦ ВерховноСЧ Ради УкраСЧни. тАУ 1996. - № 39. тАУ Ст.181
  15. Постанова ВерховноСЧ Ради УкраСЧни вСЦд 22.06.2004р. № 1833-IV тАЮПро прийняття за основу проекту Закону УкраСЧни про полСЦтичну рекламу
  16. Постанова КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни вСЦд 17 листопада 1997 р. № 1287 "Про державну реСФстрацСЦю друкованих засобСЦв масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ, СЦнформацСЦйних агентств та розмСЦри реСФстрацСЦйних зборСЦв"
  17. Постанова КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни тАЮПро затвердження Типових правил розмСЦщення зовнСЦшньоСЧ рекламитАЭ вСЦд 29 грудня 2003 р. № 2067 // Урядовий куртАЩСФр. тАУ 2004. тАУ 21 сСЦчня. - № 11
  18. Постанова Верховного Суду УкраСЧни вСЦд 28.09.2004р. № 11/29-04-495
  19. Постанова КиСЧвського апеляцСЦйного суду вСЦд 14 жовтня 2003р. у справСЦ № 12/215 // Юридична газета. тАУ 2004. тАУ 29 сСЦчня. - № 2 (14). тАУ С.15
  20. АндрСФСФва К. В УкраСЧнСЦ розпочалися молочнСЦ вСЦйни // Юридична газета. тАУ 2004. тАУ 14 травня. - № 4 (21)
  21. Аржанов Н.П. Регламентация медицинской рекламы в дореволюционной России: нормы и практика // Провизор. тАУ 2000. тАУ 3 февраля. - № 2. тАУ С.34-37
  22. Астахова Т. Хорошие идеи в Америке рекламируют // Деньги и благотворительность. тАУ 1994. тАУ № 3. тАУ С. 5-7
  23. БСЦрюкова РЖ. НездатнСЦсть до самообмеження // День. тАУ 2007. тАУ 2 листопада. - № 189. тАУ С.5
  24. Большакова О. ДекСЦлька зауважень щодо законодавчого регулювання рекламноСЧ галузСЦ // Державне регулювання вСЦдносин у галузСЦ реклами: проблеми та перспективи. За матерСЦалами Круглого столу 11 сСЦчня 2007 року. тАУ К.: РЖнститут Конкурентного СуспСЦльства, 2007. тАУ 192с. тАУ С.30-33
  25. М.Бондаренко. Аморальность и телевидение // Юридическая практика. тАУ 2007. тАУ 30 января. - № 5 (475).
  26. ВСЦнник О.М. Господарське право: Курс лекцСЦй. тАУ К.: АтСЦка, 2004. тАУ 624с.
  27. Гентуков В.Н. История наружной рекламы в Украине // Реклама и рекламная деятельность. тАУ 2004. - № 4. тАУ С.5
  28. Громадська думка: дослСЦдження. АналСЦз. Висновки. Випуск 1. тАУ К.: Держсоцслужба. тАУ 2005. тАУ 84 с.
  29. Данькова М. КомерцСЦйно-соцСЦальна полСЦтична реклама // Телекритика. тАУ 2007. тАУ 2007. тАУ 27 червня. тАУ С.7
  30. Костенко Л. ДеякСЦ проблемнСЦ питання правового регулювання реклами // Юридичний журнал. тАУ 2007. - № 3. тАУ С.16-18
  31. ЛяпСЦн Д. АналСЦз стану державного регулювання галузСЦ реклами в УкраСЧнСЦ з позицСЦСЧ регуляторноСЧ полСЦтики // Державне регулювання вСЦдносин у галузСЦ реклами: проблеми та перспективи. За матерСЦалами Круглого столу 11 сСЦчня 2007 року. тАУ К.: РЖнститут Конкурентного СуспСЦльства, 2007. тАУ 192с. тАУ С.10-18
  32. Магера А. ОкремСЦ аспекти проведення передвиборноСЧ агСЦтацСЦСЧ та дСЦяльностСЦ засобСЦв масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ // ВСЦсник ЦентральноСЧ виборчоСЧ комСЦсСЦСЧ. тАУ 2005. - № 2. тАУ грудень. тАУ С.52-54
  33. Магера А. ПолСЦтики вСЦдновили смертну кару для ЗМРЖ // МедСЦа та парламентськСЦ вибори-2006: ЗбСЦрка аналСЦтичних статей. тАУ К.: ГО тАЮЦентр медСЦареформтАЭ, ГО тАЮУкраСЧнська медСЦа спСЦлкатАЭ, РЖнституту МедСЦа Права, 2007. тАУ 180с. тАУ С.76-78
  34. Мазур О. Реклама як виклик суспСЦльнСЦй моралСЦ // Днепропетровск: Спецкор. тАУ 2007. тАУ 12 лютого. тАУ С.4
  35. Микитенко Л. Правове регулювання реклами СЦ рекламноСЧ дСЦяльностСЦ: проблеми теорСЦСЧ // ПСЦдприСФмництво, господарство СЦ право. тАФ 2003. тАФ № 10. тАФ С. 37-40
  36. Науково-практичний коментар Господарського кодексу УкраСЧни / Кол. авт.: Г.Л.Знаменський, В.В.ХахулСЦн, В.С.Щербина та СЦн.; За заг. ред. В.К.Мамутова. тАУ К.: ЮрСЦнком РЖнтер, 2004. тАУ 688с.
  37. Ромат РД.В. Державне управлСЦння рекламною дСЦяльнСЦстю в УкраСЧнСЦ (теоретико-методологСЦчний аспект) / РД.В. Ромат; Нац. акад. держ. упр. при ПрезидентовСЦ УкраСЧни. тАФ К., 2004. тАФ 36 с.
  38. Ромат РД. Проблеми державного управлСЦння рекламою в УкраСЧнСЦ // Державне регулювання вСЦдносин у галузСЦ реклами: проблеми та перспективи. За матерСЦалами Круглого столу 11 сСЦчня 2007 року. тАУ К.: РЖнститут Конкурентного СуспСЦльства, 2007. тАУ 192с. тАУ С.19-22
  39. Сановська В.А. Роль соцСЦальноСЧ реклами у формуваннСЦ моралСЦ СЦ поведСЦнки людини // ЗбСЦрник Центрального РЖнституту ПСЦслядипломноСЧ ПедагогСЦчноСЧ ОсвСЦти. тАУ 2006. тАУ 14 березня. тАУ С.26-28
  40. Cоциальная философия: Учеб. пособие для вузов/В.Н. Лавриненко, В.П. Ратников, В.Ю. Дорошенко и др.; Под ред. проф. В.Н. Лавриненко. тАУ М.: Культура и спорт, ЮНИТИ. тАУ 1995. тАУ 240 с.
  41. Стеценко О. А сейчас тАУ рекламная пауза // Юридическая практика. тАУ 2006. тАУ 10 октября. тАУ № 41 (459). тАУ С.11
  42. Фесенко В. Правове регулювання рекламноСЧ дСЦяльностСЦ // Юридичний журнал. тАУ 2007. - № 1. тАУ С.45-47
  43. Черемнова А.РЖ. Правове регулювання комерцСЦйноСЧ реклами в УкраСЧнСЦ. Автореферат дисертацСЦСЧ на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. тАУ К.: 2000. тАУ 20с.
  44. ВлЭротический» ролик Джинс запрещён к трансляции // Корреспондент. тАУ 2007. тАУ 11 января. тАУ С.17
  45. Генпрокуратура стала на захист суспСЦльноСЧ моралСЦ // ProUA (новини). тАУ 2007. тАУ 19 червня. - <ссылка на сайт удаленаarticle.php?articleID=6214>
  46. Громенко Ю.О. Ознаки реклами // МСЦжнароднСЦ науково-практичнСЦ СЦнтернет-конференцСЦСЧ за рСЦзними юридичними напрямками. Господарське право, господарський процес. тАУ 2007. тАУ 19 лютого. - <ссылка на сайт удалена?go=full_article&id=61>
  47. МаСФвський О. До проблеми правового регулювання прихованоСЧ реклами в мас-медСЦа УкраСЧни та за кордоном // ЛьвСЦвський нацСЦональний унСЦверситет СЦм.РЖ.Франка. тАУ 2005. - <ссылка на сайт удаленаfaculty/jur/publications/visnyk26/Statti_Maevsky.php>
  48. МСЦсьо М., Шевченко Т. Зауваження та пропозицСЦСЧ до проекту Закону УкраСЧни тАЮПро полСЦтичну рекламу та полСЦтичну агСЦтацСЦютАЭ // РЖнформацСЦйний портал ХаркСЦвськоСЧ правозахисноСЧ групи. тАУ 2002. тАУ 4 лютого. - <ссылка на сайт удаленаindex.php?id=1039003946&version=print >
  49. Соловйов С. Пряма СЦ прихована реклама у сферСЦ популяризацСЦСЧ науки // КиСЧвський нацСЦональний унСЦверситет СЦменСЦ Тараса Шевченка. тАУ 2005. тАУ 29 лютого. - <ссылка на сайт удаленаfaculty/jur/publications/visnyk27/Statti27_Solovjov.php >


ДОДАТОК А. ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК ЩОДО ЗОВНРЖШНЬОРЗ РЕКЛАМИ


Експертний висновок № 1/07-2006

експертноСЧ комСЦсСЦСЧ при ВсеукраСЧнськСЦй громадськСЦй органСЦзацСЦСЧ

ВлВсеукраСЧнська рекламна коалСЦцСЦя»


Експертизу проведено на пСЦдставСЦ запиту Департаменту у справах захисту прав споживачСЦв у м. КиСФвСЦ № 0311/6071 вСЦд 14.06.06р. про проведення незалежноСЧ експертизи зовнСЦшньоСЧ реклами, щодо вСЦдповСЦдностСЦ вимогам статтСЦ Закону УкраСЧни "Про рекламутАЭ та "Про захист суспСЦльноСЧ моралСЦ».

Експертна комСЦсСЦя у складСЦ:

Максима Лазебника, Виконавчого директора ВсеукраСЧнськоСЧ рекламноСЧ коалСЦцСЦСЧ,

Альони МСЦшуренко, заступника Виконавчого директора ВсеукраСЧнськоСЧ рекламноСЧ коалСЦцСЦСЧ,

Артема БСЦденка, голови КоординацСЦйноСЧ ради АсоцСЦацСЦСЧ зовнСЦшньоСЧ реклами УкраСЧни

провела у вСЦдповСЦдностСЦ до статтСЦ 29 Закону УкраСЧни "Про рекламу» незалежну експертизу стосовно вСЦдповСЦдностСЦ вимогам законодавства УкраСЧни

обтАЩСФкту експертизи тАУ сюжет зовнСЦшньоСЧ реклами новоСЧ колекцСЦСЧ взуття "ЕконСЦка», що мСЦстить текст СЦ зображення.

НаданСЦ для проведення експертизи матерСЦали тАУ копСЦя фотофСЦксацСЦСЧ зовнСЦшньоСЧ реклами "ЕконСЦка»

Питання, винесенСЦ на розгляд експертноСЧ комСЦсСЦСЧ:

Чи порушують зображення, вмСЦщенСЦ до обтАЩСФкту експертизи, вимоги Закону УкраСЧни "Про рекламутАЭ та Закону УкраСЧни "Про захист суспСЦльноСЧ моралСЦ».

ДослСЦдницька частина:

У рамках експертноСЧ дСЦяльностСЦ було проведено безпосереднСФ дослСЦдження обтАЩСФкта експертизи членами експертноСЧ комСЦсСЦСЧ (неодноразовий перегляд фотофСЦксацСЦСЧ зовнСЦшньоСЧ реклами), а також були вивченСЦ всСЦ наданСЦ для проведення експертизи матерСЦали (запит Департаменту у справах захисту прав споживачСЦв у м. КиСФвСЦ). ПроаналСЦзованСЦ положення чинного в УкраСЧнСЦ законодавства, що стосуються винесеного на розгляд експертноСЧ комСЦсСЦСЧ питання, практика СЧх застосування, а також попередня практика розгляду експертною комСЦсСЦСФю при ВсеукраСЧнськСЦй рекламнСЦй коалСЦцСЦСЧ аналогСЦчних питань.

Експертна комСЦсСЦя встановила:

Експертна комСЦсСЦя дСЦйшла одностайного висновку про те, що зображення, що мСЦстяться у рекламСЦ "ЕконСЦка» не мСЦстить порушень законСЦв УкраСЧни "Про рекламу», "Про захист суспСЦльноСЧ моралСЦ».

Такий висновок експертСЦв ТСрунтуСФться на нижчевикладеному:

Ч. 5 ст. 14 Закону УкраСЧни "Про захист суспСЦльноСЧ моралСЦ»передбачаСФ заборону використання у зовнСЦшнСЦй рекламСЦ текстСЦв та (або) зображень сексуального чи еротичного характеру.

Задля правильного застосування зазначеноСЧ норми закону в ходСЦ експертного дослСЦдження необхСЦдно встановити значення поняття "зображення сексуального чи еротичного характеру». ОскСЦльки Закон УкраСЧни "Про захист суспСЦльноСЧ моралСЦ» не мСЦстить визначень "еротики», "сексу» та "зображення сексуального чи еротичного характеру», експертна комСЦсСЦя звернулася до спецСЦальноСЧ лексикографСЦчноСЧ лСЦтератури та спецСЦальних фахових та науково-популярних дослСЦджень в галузСЦ сексологСЦСЧ та мистецтвознавства. Експертна комСЦсСЦя вважаСФ, що сексуальнотАУеротичний характер зображення можна вбачати тСЦльки при наявностСЦ усСЦх нижчевизначених умов:

1) Такий характер визначаСФться як здатнСЦсть вСЦдповСЦдного зображення викликати у особи сексуальнСЦ (еротичнСЦ) почуття, фантазСЦСЧ та хвилювання, якСЦ повтАЩязанСЦ СЦз виявом та задоволенням статевого потягу.

Сама по собСЦ зовнСЦшня привабливСЦсть (у тому числСЦ сексуальна привабливСЦсть) особи, зображеноСЧ у рекламСЦ не повинна вважатись фактором, що визначаСФ сексуально-еротичний характер зображення.

2) ВСЦдомо, що в залежностСЦ вСЦд суто СЦндивСЦдуальних особливостей конкретноСЧ особи викликати у неСЧ сексуальнСЦ (еротичнСЦ) почуття фантазСЦСЧ та хвилювання можуть будь-якСЦ чинники, навСЦть тСЦ, що не здСЦйснюють аналогСЦчного впливу на СЦнших людей. Таким чином, очевидно, що ч.5 ст. 14 Закону УкраСЧни передбачаСФ, що сексуальний та еротичний характер може бути атрибутований виключно тим зображенням, якСЦ традицСЦйно та загальновизнано бСЦльшСЦстю статевозрСЦлого населення УкраСЧни вважаються такими, що викликають, або здатнСЦ викликати у статевозрСЦлого населення УкраСЧни сексуальнСЦ (еротичнСЦ) почуття, фантазСЦСЧ та хвилювання, або такСЦ, якСЦ з огляду на традицСЦйнСЦ СЦ загально визначенСЦ переконання бСЦльшостСЦ статевозрСЦлого населення УкраСЧни мають пряме вСЦдношення до статевого життя, вияву та задоволення статевого потягу. Тобто маються на увазСЦ виключно середнСЦ показники, мова не може йти про надмСЦрну цнотливСЦсть або розбещенСЦсть.

Зображення, що використовуСФться в зовнСЦшнСЦй рекламСЦ може вважатись таким, що маСФ сексуально-еротичний характер виключно за умови, якщо воно самоцСЦльно та спецСЦально покликано привернути увагу до питань статевого життя, вияву чи задоволення статевого потягу.

Таким чином, членами ЕкспертноСЧ комСЦсСЦСЧ встановлено:

зображення не СФ вульгарно натуралСЦстичною, зСЦничною, непристойною фСЦксацСЦСФю полового акту, самоцСЦльною демонстрацСЦСФю генСЦталСЦй, антиетичних iен статевого життя, сексуальних збочень, зарисовок з натури, якСЦ не вСЦдповСЦдають моральним критерСЦям, ображають честь СЦ гСЦднСЦсть людини, спонукаючи негСЦднСЦ СЦнстинкти (не СФ порнографСЦСФю)

постать зображеноСЧ жСЦнки не даСФ явних пСЦдстав для формування в уявСЦ споживача реклами переконання, що вСЦдповСЦдне зображення прямо чи опосередковано СФ спрямованим на виникнення сексуальних (еротичних) почуттСЦв, фантазСЦй та хвилювань, та (або) СФ самоцСЦльно покликаним привернути увагу до питань статевого життя, вияву чи задоволенню статевого потягу.

КрСЦм цього, вважаСФмо за доцСЦльне зтАЩясувати змСЦст ч. 3 ст. 7 Закону УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ у частинСЦ тлумачення поняття тАЮзображення, що порушуСФ етичнСЦ, моральнСЦ норми та нехтуСФ правилами пристойностСЦтАЭ. Експертна комСЦсСЦя вважаСФ, що такСЦ поняття, як етика, мораль та пристойнСЦсть, не зважаючи на наявнСЦсть СЧх загальнолексичного розумСЦння, мають розглядатися саме як юридичнСЦ категорСЦСЧ. При проведеннСЦ експертизи були дослСЦдженСЦ численнСЦ пСЦдходи до надання дефСЦнСЦцСЦСЧ тАЮетикитАЭ, тАЮморалСЦтАЭ, тАЮпристойностСЦтАЭ у загальнСЦй та спецСЦалСЦзованСЦй лСЦтературСЦ, а також були комплексно проаналСЦзованСЦ вСЦдповСЦднСЦ приписи чинного в УкраСЧнСЦ законодавства.

Експертна комСЦсСЦя дСЦйшла таких висновкСЦв:

тАЮЕтикатАЭ, тАЮморальтАЭ, тАЮпристойнСЦстьтАЭ у контекстСЦ ч. 3 ст. 7 Закону УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ СФ юридичними оцСЦночними категорСЦями, а СЧх змСЦстове навантаження маСФ варСЦюватися в залежностСЦ вСЦд конкретних обставин справи. При тлумаченнСЦ термСЦну тАЮморальтАЭ варто виходити СЦз положень абз. 11 ч. 1 Закону УкраСЧни тАЮПро захист суспСЦльноСЧ моралСЦтАЭ та загального пСЦдходу ЦивСЦльного кодексу УкраСЧни щодо моральних засад суспСЦльства (див., наприклад, ч. 4 ст. 13, ч.1 ст. 19, ч. 4 ст. 26, ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 300, ч. 2 ст. 319, ч. 2 ст. 442, ч. 2 ст. 1169).

ВСЦдповСЦднСЦсть реклами етичним, моральним нормам та не порушення нею правил пристойностСЦ означаСФ СЧСЧ вСЦдповСЦднСЦсть основним уявленням, що склалися в украСЧнському суспСЦльствСЦ про добро, честь, гСЦднСЦсть, громадський обовтАЩязок, совСЦсть справедливСЦсть, тим традицСЦйним та культурним цСЦнностям, що визначають неписанСЦ СЦмперативи суспСЦльного життя в УкраСЧнСЦ. Вимоги щодо етичностСЦ, моральностСЦ та пристойностСЦ, якими оперуСФ ч. 3 ст. 7 Закону УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ мають розглядатися як середнСЦ, узагальненСЦ та пересСЦчнСЦ. ВСЦдхилення в бСЦк суворих чи навпаки помтАЩякшених стандартСЦв моралСЦ, етики та пристойностСЦ СФ неприпустимим, з огляду на те, що вСЦдповСЦднСЦ категорСЦСЧ у розглядуваному випадку вСЦдСЦграють роль юридичних регуляторСЦв.

Експертна комСЦсСЦя не вбачаСФ у обтАЩСФктСЦ експертизи ознак невСЦдповСЦдностСЦ основним уявленням, що склалися в украСЧнському суспСЦльствСЦ про добро, честь, гСЦднСЦсть, громадський обовтАЩязок, совСЦсть справедливСЦсть, тим традицСЦйним та культурним цСЦнностям, що визначають неписанСЦ СЦмперативи суспСЦльного життя в УкраСЧнСЦ.

СлСЦд також зазначити, що дослСЦджувана зовнСЦшня реклама не мСЦстить будь-яких закликСЦв до порушення етичних, гуманСЦстичних, моральних норм або правил пристойностСЦ.

Таким чином, експертна комСЦсСЦя переконана, що у дослСЦджуванСЦй ситуацСЦСЧ вСЦдсутнСФ порушення ч. 3 ст. 7 Закону УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ в частинСЦ порушення норм етики, моралСЦ та правил пристойностСЦ.

Висновки:

ТРрунтуючись на результатах вивчення наданих для проведення експертизи матерСЦалСЦв, проведеному аналСЦзСЦ вСЦдповСЦдного законодавства, експертна комСЦсСЦя дСЦйшла до наступних висновкСЦв:

1) Експертне дослСЦдження обтАЩСФкту експертизи дозволяСФ говорити про вСЦдсутнСЦсть у макетСЦ зовнСЦшньоСЧ реклами зображень сексуального чи еротичного характеру. Також вСЦдсутнСЦ пСЦдстави вважати, що реклама мСЦстить зображення, яке порушуСФ етичнСЦ, гуманСЦстичнСЦ, моральнСЦ норми та нехтуСФ правилами пристойностСЦ.

2) Експертна комСЦсСЦя не вбачаСФ ознак порушень ч. 3 ст. 7 Закону УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ та ч. 5 ст. 14 Закону УкраСЧни "Про захист суспСЦльноСЧ моралСЦ».

Висновок експертноСЧ комСЦсСЦСЧ носить рекомендацСЦйний характер, СФ остаточним СЦ не може бути доповнений чи змСЦнений/переглянутий в порядку, СЦншому, нСЦж шляхом проведення новим складом експертноСЧ комСЦсСЦСЧ додатковоСЧ або повторноСЧ експертизи, за наявностСЦ пСЦдстав для СЧСЧ проведення.

ПСЦдписано за дорученням членСЦв експертноСЧ комСЦсСЦСЧ

Виконавчий директор

ВсеукраСЧнськоСЧ рекламноСЧ коалСЦцСЦСЧ                        /Максим Лазебник/

Страницы: Назад 1 Вперед