Засоби захисту права "асностi

реферат: Гражданское право и процесс

Документы: [1]   VDV-1552.doc Страницы: Назад 1 Вперед

РЖвано-ФранкСЦвський СЦнститут права, економСЦки та будСЦвництва










КУРСОВА РОБОТА

з цивСЦльного права

на тему:

"ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ПРАВА "АСНОСТРЖтАЭ







Виконала

студентка 3 курсу

заочного вСЦддСЦлення

юридичного факультету

Князевич Х.П.






ПеревСЦрив

Доцент Васькович Й.В.
















РЖвано-ФранкСЦвськ, 1999.

ПЛАН.


Вступ        3

1. СутнСЦсть захисту права "асностСЦ.        4

2.Засоби захисту права "асностСЦ        7

2.1. Витребування майна "асником з чужого незаконного "адСЦння        7

2.2. Витребування грошей СЦ цСЦнних паперСЦв на предтАЩявника.        17

2.3. Захист прав "асника вСЦд порушень, не поСФднаних з позбавленням володСЦння        18

2.4. РЖншСЦ засоби цивСЦльно-правового захисту права "асностСЦ        20

3.Засоби захисту права СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ        21

Висновки        25

Додаток №1        26

1.        Предмет договору        26

2. Права та обовтАЩязки Замовника        26

3.Права та обовтАЩязки ТТК        27

4.        ВСЦдповСЦдальнСЦсть сторСЦн.        27

5.        РозмСЦр СЦ порядок розрахункСЦв        28

6.        ЮридичнСЦ адреси сторСЦн        28

Додаток №2        29

Список використаноСЧ лСЦтератури        30

Вступ


Практика правовСЦдносин у сучасному суспСЦльствСЦ повтАЩязана з постСЦйним зСЦткненням його членСЦв з вСЦдносинами "асностСЦ. При цьому поведСЦнка тих чи СЦнших осСЦб може створювати загрозу для "асностСЦ, субтАЩСФктами якоСЧ вони не СФ. Це вимагаСФ вСЦд держави брати на себе захист права "асностСЦ, в тому числСЦ й цивСЦльно-правовими засобами.

Дана проблема виглядаСФ особливо актуальною в звтАЩязку з процесами формування правовоСЧ держави та багатоманСЦття форм "асностСЦ в УкраСЧнСЦ. У статтСЦ 13 КонституцСЦСЧ УкраСЧни записано: "Держава забезпечуСФ захист прав усСЦх субтАЩСФктСЦв права "асностСЦ СЦ господарювання, соцСЦальну спрямованСЦсть економСЦки. УсСЦ субтАЩСФкти права "асностСЦ рСЦвнСЦ перед закономтАЭ [1;7].

Певною мСЦрою захист права "асностСЦ здСЦйснюСФться  за допомогою норм права, що належать до рСЦзних галузей законодавства. СкажСЦмо, окремСЦ види протиправноСЧ поведСЦнки, що загрожуСФ порушенню права "асностСЦ, розглядаються кримСЦнальним правом як злочини СЦ передбачають застосування вСЦдповСЦдних санкцСЦй з боку правоохоронних органСЦв.

       В данСЦй курсовСЦй роботСЦ ставиться мета визначити сутнСЦсть та засоби цивСЦльно-правового захисту права "асностСЦ. Зокрема розглядаються такСЦ засоби захисту як витребування майна "асником з чужого незаконного володСЦння, витребування грошей СЦ цСЦнних паперСЦв на предтАЩявника, СЦншСЦ засоби захисту права "асностСЦ вСЦд порушень.

Окрему увагу в роботСЦ придСЦлено такСЦй проблемСЦ, як захист СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ. Зараз ця проблема перебуваСФ в центрСЦ уваги багатьох правникСЦв-науковцСЦв, адже значення СЧСЧ зростаСФ у звтАЩязку з економСЦчними реформами.

1. СутнСЦсть захисту права "асностСЦ.

Захист права "асностСЦ маСФ велике значення вже тому, що "аснСЦсть в СЧСЧ рСЦзних формах СФ основою економСЦчного розвитку суспСЦльства. Дане право - одне з найважливСЦших невСЦдтАЩСФмних прав людини, СЦ його забезпечення - важливе завдання всСЦх органСЦв правовоСЧ держави.

Т.П.Коваленко наголошуСФ, що "на захист права "асностСЦ спрямованСЦ норми не тСЦльки цивСЦльного, а й СЦнших галузей права, зокрема кримСЦнального, адмСЦнСЦстративного, трудового тощотАЭ [З;349]. КримСЦнальне право встановлюСФ вСЦдповСЦдальнСЦсть за злочиннСЦ посягання на майно держави, юридичних осСЦб СЦ громадян, адмСЦнСЦстративне передбачаСФ покарання за дрСЦбнСЦ вчинки, що порушують чиСФсь право "асностСЦ, а трудове регламентуСФ матерСЦальну вСЦдповСЦдальнСЦсть працСЦвникСЦв за шкоду, завдану ними работодавцевСЦ. КрСЦм того, захисту права "асностСЦ певною мСЦрою придСЦлено увагу в земельному та сСЦмейному законодавствах. 

ОсобливостСЦ цивСЦльно-правового захисту права "асностСЦ, порСЦвняно з СЦншими видами, повтАЩязанСЦ з тим, що вСЦн маСФ на метСЦ вСЦдновлення порушених прав, попереднього майнового стану особи, права якоСЧ порушено.

Прикладом звернення громадянина або юридичноСЧ особи до цивСЦльно-правового захисту свого права "асностСЦ може бути предтАЩявлення "асником позову про витребування речСЦ, яку в нього вкрадено. Також, якщо хтось заважаСФ "асниковСЦ користуватися своСФю рСЦччю, "асник може предтАЩявити позов про усунення перешкод у користуваннСЦ нею. ДалСЦ, якщо "асник з тоСЧ чи СЦншоСЧ причини не може витребувати рСЦч, що вийшла з його володСЦння, вСЦн може за певних умов може вимагати вСЦдшкодування завданих йому збиткСЦв СЦ поновити свСЦй попереднСЦй стан у такий спосСЦб.   

      У чинному зараз ЦивСЦльному кодексСЦ УкраСЧнськоСЧ РСР захисту права "асностСЦ присвячено главу 13, яка станом на сьогоднСЦ мСЦстить три статтСЦ: ст. 145, 147 та 148.

РСЦзнСЦ норми й СЦнститути цивСЦльного права вСЦдСЦграють неоднакову роль у справСЦ захисту права "асностСЦ. Тому всСЦ СЧх можна умовно подСЦлити на три категорСЦСЧ.

ПравовСЦ норми першоСЧ з них встановлюють або закрСЦплюють приналежнСЦсть (привласненСЦсть) матерСЦальних благ певним субтАЩСФктам СЦ беруть СЦх, таким чином, пСЦд захист закону. До цСЦСФСЧ групи норм належать, зокрема, норми КонституцСЦСЧ УкраСЧни, Закону про "аснСЦсть, який чСЦтко визначаСФ можливСЦсть СЦснування рСЦзних форм державноСЧ, колективноСЧ та СЦндивСЦдуальноСЧ "асностСЦ.

Норми права, що належать до другоСЧ групи, забезпечують умови для здСЦйснення "асниками належних СЧм прав. Вони також вСЦдСЦграють важливу роль у захистСЦ права "асностСЦ. Прикладдами можуть бути норми. Що встановлюють конкретний цивСЦльно-правовий режим окремих обтАЩСФктСЦв права "асностСЦ - необхСЦднСЦсть СЧх регламентацСЦСЧ, можливостСЦ вСЦдчуження тощо.

НарештСЦ, третя категорСЦя охоплюСФ норми, що встановлюють вСЦдповСЦдальнСЦсть за скоСФння незаконних дСЦй з чужим майном, за завдавання матерСЦальноСЧ шкоди "асниковСЦ СЦ т.СЦ. ЦСЦ норми безпосередньо охороняють СЦ захищають повноваження "асника вСЦд протиправних посягань.

Таким чином, хоча бСЦльшСЦсть цивСЦльно-правових норм так чи СЦнакше повтАЩязана з захистом права "асностСЦ, але СФ й спецСЦальнСЦ засоби цивСЦльного права, спрямованСЦ на його безпосереднСЦй захист.

Отже, "тАжв цивСЦльному правСЦ прийнято розрСЦзняти, по-перше, охорону вСЦдносин "асностСЦ в широкому розумСЦннСЦ слова з допомогою всСЦх норм цивСЦльного права, що забезпечують нормальний СЦ безперешкодний розвиток економСЦчних вСЦдносин; по-друге, охорону вСЦдносин "асностСЦ у вузькому розумСЦннСЦ , або СЧх захист - як сукупнСЦсть тих цивСЦльно-правових засобСЦв (способСЦв), якСЦ застосовуються у звтАЩязку зСЦ скоСФнням правопорушень проти вСЦдносин "асностСЦтАЭ [4;209].

2.Засоби захисту права "асностСЦ

2.1. Витребування майна "асником з чужого незаконного "адСЦння


Витребування "асником майна з чужого незаконного володСЦння (вСЦндикацСЦя) являСФ собою найважливСЦший цивСЦльно-правовий засСЦб захисту права "асностСЦ. Таке витребування здСЦйснюСФться шляхом предтАЩявлення позову в суд чи арбСЦтраж. Такий позов називають вСЦндикацСЦйним.

Позивачем по вСЦндикацСЦйному позову СФ "асник майна або юридична особа, якСЦй майно передано в повне господарське вСЦдання або оперативне управлСЦння. В останньому випадку державна або недержавна органСЦзацСЦя не СФ "асником майна, але СЧй передано в управлСЦння певне майно, й тому вона маСФ право й обовтАЩязок вимагати повернення його вСЦд незаконного володСЦльця. ВСЦдповСЦдачем по вСЦндикацСЦйному позову буваСФ незаконний володСЦлець - фСЦзична або юридична особа, яка володСЦСФ майном позивача без законних пСЦдстав.

Ст. 32 Закону "Про "аснСЦстьтАЭ наголошуСФ, що "асник маСФ право витребувати своСФ майно з чужого незаконного володСЦння. "Таким чином, якщо якась рСЦч вибула з володСЦння "асника, останнСЦй може витребувати СЧСЧ в особи, що нею володСЦСФ. Але витребувати рСЦч вСЦн може тСЦльки вСЦд незаконного володСЦльця, тобто вСЦд такого, який володСЦСФ рСЦччю без законних пСЦдставтАЭ [4; 251]. ПСЦдставою для вСЦндикацСЦСЧ може бути договСЦр або адмСЦнСЦстративний акт.

Таким чином, якщо "асник передав свою рСЦч у тимчасове користування за договором майнового найму наймачевСЦ, то наймач не буде вСЦдповСЦдати по вСЦндикацСЦйним позовом, адже вСЦн користуСФться рСЦСЦччю на правовСЦй пСЦдставСЦ. ЦСЦСФю пСЦдставою в даному разСЦ СФ укладений мСЦж "асником та наймачем договСЦр майнового найму.

Якщо ж певна особа вкрала рСЦч або купила СЧСЧ не у "асника, а, наприклад, у громадянина, до якого ця рСЦч перейшла за договором майнового найму, договором схову тощо, то така особа вважатиметься незаконним володСЦльцем, позаяк продавець не мСЦг передати покупцевСЦ за договором купСЦвлСЦ-продажу права "асностСЦ на рСЦч, не маючи його сам.

За вСЦндикацСЦйним позовом "асник може витребувати свою рСЦч у натурСЦ. Якщо у вСЦдповСЦдача речСЦ вже немаСФ, то цей позов не може бути задоволений. "Наприклад, коли рСЦч вкрадено СЦ встановлено, хто це зробив, вСЦндикацСЦйний позов може мати мСЦiе тодСЦ, коли особа, що вкрала рСЦч, ще володСЦСФ нею. Якщо ж рСЦч уже продано невСЦдому кому або знищено, не можна одержати й задоволення по вСЦндикацСЦйному позову, бо за цим позовом можна вимагати повернення саме майна, що належить "асниковСЦ" [4; 351].

Якщо в особи, яка вкрала рСЦч, цСЦСФСЧ речСЦ вже немаСФ, то до неСЧ все одно можна предтАЩявити вимоги, але вони будуть спрямованСЦ не на повернення речСЦ, а на вСЦдшкодування заподСЦяноСЧ шкоди. ТодСЦ буде мати мСЦiе не вСЦндикацСЦйний позов, а позов зобовтАЩязального характеру - про вСЦдшкодування заподСЦяноСЧ шкоди. МожливСЦсть такого вСЦдшкодування прямо випливаСФ зСЦ ст. 440 ЦивСЦльного кодексу, в якСЦй зазначено: "Шкода, заподСЦяна особСЦ або майну громадянина, а також шкода, заподСЦяна органСЦзацСЦСЧ, пСЦдлягаСФ вСЦдшкодуванню особою, яка заподСЦяла шкоду, у повному обсязСЦтАжтАЭ [2;242].

Так само рСЦч не може бути витребувана, якщо незаконний володСЦлець змСЦнив СЧСЧ настСЦльки, що по сутСЦ, вона перетворилася на СЦншу рСЦч.

Отже, коли речСЦ немаСФ, не можна й вимагати СЧСЧ повернення вСЦд особи, що нею володСЦла.

Т.П.Коваленко зауважуСФ, що "предметом вСЦндикацСЦйного позову може бути витребування СЦндивСЦдуально визначеноСЧ речСЦ. В звтАЩязку з тим, що "асник за вСЦндикацСЦйним позовом може вимагати повернення саме своСФСЧ речСЦ, вона мусить бути СЦндивСЦдуально визначеною. ВСЦдносно родових речей не можна встановити, чи це саме тСЦ речСЦ, що належали "асниковСЦ, чи якСЦсь СЦншСЦтАЭ [3;352].

Предметом вСЦндикацСЦйного позову може бути й рСЦч, що визначаСФться кСЦлькСЦстю, мСЦрою, вагою (наприклад, цукор, борошно, картопля, тощо, тобто речСЦ, що визначенСЦ родовими ознаками) за умови, що вони якось СЦндивСЦдуалСЦзованСЦ (наприклад, картопля  у мСЦшку, який маСФ штамп, напис тощо).

Ст. 148 ЦивСЦльного кодексу УкраСЧни встановлюСФ, що "витребуючи майно з чужого володСЦння (тАж), "асник вправСЦ також вимагати вСЦд особи, яка знала або повинна була знати, що СЧСЧ володСЦння незаконне (недобросовСЦсний володСЦлець), повернення або вСЦдшкодування всСЦх доходСЦв, якСЦ ця особа здобула або повинна була здобути за весь час володСЦння; вСЦд добросовСЦсного ж володСЦльця - всСЦх доходСЦв, що вСЦн здобув СЦ повинен був здобути з того часу, коли вСЦн дСЦзнався або повинен був дСЦзнатись про неправомСЦрнСЦсть володСЦння або одержав повСЦстку за позовом "асника про повернення майнатАЭ [2; 186]. Причому вирСЦшення питання про те, з якого часу доходи мають бути поверненСЦ "асниковСЦ, залежить вСЦд того, чи був володСЦлець добросовСЦсним чи недобросовСЦсним.

Ст. 145 ЦивСЦльного кодексу розкриваСФ змСЦст поняття "добросовСЦсний набувачтАЭ. Набувач вважаСФться добросовСЦсним, якщо вСЦн не знав СЦ не повинен був знати, що особа, у якоСЧ вСЦн придбав рСЦч, не мала права СЧСЧ вСЦдчужувати.

ВСЦдповСЦдно, недобросовСЦсним набувач визнаСФться, якщо вСЦн знав чи повинен був знати, що особа, в якоСЧ вСЦн набув рСЦч, не мала права СЧСЧ вСЦдчужувати, тобто якщо вСЦн знав чи повинен був знати про неправомСЦрнСЦсть свого володСЦння. Звичайно, набувач вважаСФться недобросовСЦсним СЦ в разСЦ, якщо рСЦч набута ним злочинним шляхом.

   Незаконний набувач вважаСФться добросовСЦсним, поки не буде доведено протилежне.

Як видно з наведеноСЧ вище цитати зСЦ ст. 148, "асник вправСЦ вимагати вСЦд недобросовСЦсного володСЦльця повернення або вСЦдшкодування доходСЦв, якСЦ вСЦн здобув або повинен був здобути за весь час володСЦння, а вСЦд добросовСЦсного володСЦльця - всСЦх доходСЦв, що вСЦн здобув СЦ повинен був здобути з часу, коли дСЦзнався або повинен був дСЦзнатись про неправомСЦрнСЦсть володСЦння або одержав повСЦстку за позовом "асника про повернення майна.

Таким чином, одержане добросовСЦсним набувачем до того, як вСЦн дСЦзнався або повинен був дСЦзнатися про неправомСЦрнСЦсть свого володСЦння, належить йому, вСЦн стаСФ "асником цих доходСЦв. НедобросовСЦсний володСЦлець повинен повернути доходи, якСЦ вСЦн дСЦстав чи повинен був дСЦстати за весь час володСЦння.

Незаконний володСЦлець повинен повернути чи вСЦдшкодувати не тСЦльки доходи, якСЦ вСЦн одержав, а й тСЦ, якСЦ повинен був одержати. Якщо ж незаконний володСЦлець не одержав доходСЦв з "асноСЧ вини, вСЦн несе всСЦ невигСЦднСЦ наслСЦдки цього - мусить повернути доходи, якСЦ вСЦн мСЦг одержати. В якостСЦ прикладу можна навести ситуацСЦю, коли незаконний володСЦлець саду не знСЦмав плодСЦв СЦ, вСЦдповСЦдно, не одержував вСЦд саду доходу. В цьому разСЦ вСЦн, у вСЦдповСЦдностСЦ до ст. 148 ЦивСЦльного кодексу, все одно повинен вСЦдшкодувати втраченСЦ ним доходи

Ця ж стаття передбачаСФ, що "володСЦлець, як добросовСЦсний, так СЦ недобросовСЦсний, в свою чергу маСФ право вимагати вСЦд "асника вСЦдшкодування зроблених ним необхСЦдних витрат на майно з того часу, з якого "асниковСЦ належать доходи вСЦд майна» [2;186].

Таким чином, недобросовСЦсний володСЦлець маСФ право вимагати вСЦд "асника вСЦдшкодування зроблених ним необхСЦдних витрат на майно за весь час володСЦння, бо вСЦн повинен повернути одержанСЦ прибутки також за весь цей час. За добросовСЦсним володСЦльцем закон визнаСФ право вимагати вСЦд "асника вСЦдшкодування тСЦльки з часу, коли вСЦн дСЦзнався або повинен був дСЦзнатися про неправомСЦрнСЦсть володСЦння або одержав повСЦстку за позовом "асника про повернення майна, позаяк прибутки з майна належать "аснику тСЦльки з цього часу.

Отже, подекуди ситуацСЦя виявитися парадоксальною - недобросовСЦсний володСЦлець може опинитися у кращому становищСЦ, нСЦж добросовСЦсний. Таке може статися в разСЦ, коли необхСЦднСЦ витрати на майно перевищують прибутки, якСЦ воно даСФ, або у випадку, коли майно не даСФ прибуткСЦв, але вимагаСФ для свого утримання певних витрат.

Т.П.Коваленко вважаСФ за доцСЦльне "доповнити ст. 148 дСЦючого ЦК УРСР (тАж) правилом , згСЦдно з яким добросовСЦсний володСЦлець мав би право вимагати вСЦд "асника вСЦдшкодування необхСЦдних витрат на майно за весь час володСЦння, коли цСЦ витрати перевищують доходи. Це посилило б виховне значення ст. 148 ЦК УРСРтАЭ [З; 354].

Можлива й ще одна складнСЦша ситуацСЦя - витрати незаконного володСЦльця виходять за межСЦ необхСЦдних витрат по поточному утриманню майна, Це може статися, якщо незаконний володСЦлець зробив певнСЦ полСЦпшення у майнСЦ, внаслСЦдок чого збСЦльшилась його вартСЦсть.

Дана проблема також розглядаСФться в ст. 148 ЦивСЦльного кодексу: "ДобросовСЦсний володСЦлець маСФ право залишити за собою зробленСЦ ним полСЦпшення, якщор вони можуть бути вСЦддСЦленСЦ без пошкодження речСЦтАЭ [2;186]. Наприклад, якщо сумлСЦнний набувач помСЦняв колеса на придбаному ним автомобСЦлСЦ, який було вкрадено в законного "асника, то при витребуваннСЦ в нього автомобСЦля набувач може помСЦняти колеса знову на тСЦ старСЦ, що були на час викрадення.

Проте, можлива й така ситуацСЦя, коли незаконний володСЦлець здСЦйснив у майнСЦ полСЦпшення, що СЧх неможливо вСЦддСЦлити, наприклад, капСЦтальний ремонт будинку. В цьому разСЦ ст. 148 ЦивСЦльного кодексу передбачаСФ: "Якщо вСЦддСЦлити полСЦпшення неможливо, добросовСЦсний володСЦлець маСФ право вимагати вСЦдшкодування зроблених на полСЦпшення витрат, але не бСЦльше розмСЦру збСЦльшення вартостСЦ речСЦтАЭ [2; 186]. Як бачимо, в цьому разСЦ право на вСЦдшкодування маСФ тСЦльки добросовСЦсний володСЦлець.

ДобросовСЦсний набувач маСФ перед недобросовСЦсним ще одну перевагу: якщо вСЦд недобросовСЦсного майно може бути витребуване в усСЦх випадках, то вСЦд недобросовСЦсного - не в усСЦх.

За ст. 145, якщо майно за плату придбане добросовСЦсним набувачем у особи, яка не мала права його вСЦдчужувати, "асник вправСЦ витребувати це майно вСЦд набувача лише у разСЦ, коли майно загублене "асником або особою, якСЦй майно було передане "асником у володСЦння, або викрадене у того чи СЦншого, або вибуло з СЧхнього володСЦння СЦншим шляхом поза СЧхньою волею.

"Якщо рСЦч було продано особою, яка СЧСЧ одержала вСЦд "асника за договором (наприклад, договором схову, майнового найму тощо), добросовСЦсному набувачевСЦ, то вСЦд останнього "асник не може витребувати свою рСЦч, бо у даному випадку рСЦч вибула як з володСЦння "асника, так СЦ з володСЦння його контрагента по договору, з СЧх "асноСЧ волСЦ. Отже, у цьому випадку право "асника на витребування своСФСЧ речСЦ з незаконного володСЦння обмежуСФться в СЦнтересах добросовСЦсного набувачатАЭ [З; 355].

У ст. 145 ЦивСЦльного кодексу зазначено також, що майно, набуте безоплатно (навСЦть СЦ добросовСЦсним набувачем) вСЦд особи, яка не мала права його вСЦдчужувати, "асник вправСЦ витребувати майно в усСЦх випадках. Наприклад, якщо "асник автомобСЦля за договором схову передав свСЦй автомобСЦль контрагентовСЦ, а той, замСЦсть того, щоб повернути його "аснику, подарував цей автомобСЦль СЦншСЦй особСЦ, то "асник може витребувати свою рСЦч у даного добросовСЦсного набувача, позаяк набувач набув СЧСЧ безоплатно.

Виходячи зСЦ ст. 145 ЦивСЦльного кодексу, "асник може витребувати своСФ майно у добросовСЦсного набувача не тСЦльки у випадку, коли воно викрадене або загублене, але взагалСЦ у всСЦх випадках, коли майно вибуло з володСЦння "асника або його контрагента по договору "поза СЧх волеютАЭ.

Таким чином, "асник якогось майна не може витребувати своСФ майно з незаконного володСЦння СЦншою особою тСЦльки при наявностСЦ сукупностСЦ наступних трьох умов:

а) набувач маСФ бути добросовСЦсним набувачем - вСЦн не повинен знати, що купуСФ майно не у "асника;

б) майно маСФ бути придбане набувачем за грошСЦ, тобто повинно бути купленим;

в) "асник повинен втратити володСЦння цим майном з "асноСЧ волСЦ, а саме, майно маСФ бути передане "асником за договором (схову, майнового найму тощо) СЦншСЦй особСЦ, яка продала його добросовСЦсному набувачевСЦ.

Таким чином, можна зробити висновок, що законодавець стаСФ на захист СЦнтересСЦв добросовСЦсного набувача у випадку, коли майно вибуло з володСЦння "асника та його контрагента з СЧхньоСЧ "асноСЧ волСЦ. Тут припускаСФться, що "асник виявив певну необачнСЦсть, довСЦрившись особСЦ, яка на це не заслуговувала, про що свСЦдчить весь розвиток подСЦй, адже замСЦсть того, щоби повернути "асниковСЦ одержану вСЦд нього за договором рСЦч, особа продаСФ СЧСЧ комусь. Отже, "асник повинен нести невигСЦднСЦ наслСЦдки своСФСЧ необачностСЦ. Якщо ж рСЦч вибула з володСЦння "асника та його контрагента поза СЧхньою волею, то цСЦ мСЦркування вСЦдпадають.

ВСЦдповСЦдно до ст. 145 ЦивСЦльного кодексу витребування майна "асником вСЦд добросовСЦсного набувача не допускаСФться, якщо майно було продано в порядку, встановленому для виконання судових рСЦшень.

Коли майно боржника буде передано судовим виконавцем для реалСЦзацСЦСЧ торговельнСЦй органСЦзацСЦСЧ, в якСЦй та чи СЦнша особа придбаСФ це майно, то перший "асник майна не може витребувати його в цСЦСФСЧ особи на пСЦдставСЦ,  що вСЦн загубив це майно або воно було в нього викрадено, а потСЦм потрапило до рук боржника, вСЦдносно якоСЧ було постановлено вСЦдповСЦдне судове рСЦшення. В такий самий спосСЦб вирСЦшуСФться питання, якщо особа набула будинок з прилюдних торгСЦв, якСЦ було проведено для виконання судового рСЦшення.

Як вже зазначалося у вступСЦ, вСЦдповСЦдно до КонституцСЦСЧ УкраСЧни держава забезпечуСФ захист прав усСЦх субтАЩСФктСЦв права "асности СЦ господарювання (ст. 13).

Зважаючи на це, викладений в ст. 145 ЦивСЦльного кодексу механСЦзм витребуування майна "асником розповсюджуСФться на вСЦндикацСЦю всСЦх форм "асностСЦ. Отже, жодна з форм "асностСЦ не користуСФться правом необмеженоСЧ вСЦндикацСЦСЧ. До 16 грудня 1993 року, згСЦдно зСЦ ст. 146 ЦивСЦльного кодексу державне майно, а також майно колгоспСЦв, СЦнших кооперативних та СЦнших громадських органСЦзацСЦй, неправомСЦрно вСЦдчужене яким би то не було способом, могло бути витребуване вСЦдповСЦдними органСЦзацСЦями вСЦд всякого набувача: СЦ недобросовСЦсного СЦ добросовСЦсного. Важливо, щоб набувач був незаконним, а чи знав вСЦн про незаконнСЦсть свого володСЦння - це мало значення при вирСЦшеннСЦ питання про вСЦндикацСЦю.

Так само не мав значення спосСЦб, яким майно вибуло з володСЦння вСЦдповСЦдноСЧ органСЦзацСЦСЧ: чи воно викрадене, чи загублене, чи добровСЦльно за договором передано СЦншСЦй юридичнСЦй чи фСЦзичнСЦй особСЦ, вСЦд якоСЧ потрапило незаконному набувачевСЦ.

"Так, якщо громадянин брав напрокат в державнСЦй органСЦзацСЦСЧ якусь рСЦч, а згодом замСЦсть того, щоб повернути, продавав СЧСЧ СЦншому громадянину, то ця рСЦч могла бути витребувана у останнього прокатною органСЦзацСЦСФютАЭ [З;358].

Це свСЦдчить про те, що державна та колгоспно-кооперативна форми "асностСЦ користувалися перевагами в питаннях вСЦндикацСЦСЧ в порСЦвняннСЦ з особистою "аснСЦстю.

Закон "Про "аснСЦстьтАЭ скасував цСЦ переваги СЦ, маючи на метСЦ привести ЦивСЦльний кодекс у вСЦдповСЦднСЦсть СЦз цим Законом, Верховна Рада УкраСЧни прийняла 16 грудня 1993 року Закон № 3718-12, згСЦдно з яким статтСЦ 144, 146, 149 та 150 було виключено з кодексу.

УнСЦфСЦкацСЦя порядку витребування майна "асником вСЦд добросовСЦсного набувача забехпечуСФ рСЦвноправнСЦсть рСЦзних форм "асностСЦ в УкраСЧнСЦ.

З огляду на ст. 145 ЦивСЦльного кодексу при наявностСЦ певних умов майно може бути витребуване СЦ у добросовСЦсного набувача. Це стосуСФться всякого майного, за виключенням грошей та цСЦнних паперСЦв.

2.2. Витребування грошей СЦ цСЦнних паперСЦв на предтАЩявника.


Порядок вСЦндикацСЦСЧ грошей та цСЦнних паперСЦв на предтАЩявника встановлюСФться статтею 147 ЦивСЦльного кодексу.

ОсобливСЦстю витребування грошей та цСЦнних паперСЦв на предтАЩявника СФ те, що вони в жодному разСЦ не можуть бути витребуванСЦ вСЦд добросовСЦсного незаконного набувача.

Не можуть бути витребуванСЦ грошСЦ та цСЦннСЦ папери на предтАЩявника вСЦд добросовСЦсного набувача на тСЦй пСЦдставСЦ, що вони були загубленСЦ "асником чи викраденСЦ в нього.

Припустимо, що громадянин А. купив у громадянина Б. деяку облСЦгацСЦю. Згодом зтАЩясувалося, що ця облСЦгацСЦя була ранСЦше викрадена громадянином Б. у громадянина В. Незважаючи на те, що в даному разСЦ облСЦгацСЦя вибула з володСЦння В. не з його волСЦ, В. не може витребувати в громадянина А. облСЦгацСЦю  (як вСЦн зробив би це з усяким СЦншим майном), позаяк громадянин А. СФ добросовСЦсним набувачем.

Даний порядок поширюСФться СЦ на тСЦ грошСЦ та цСЦннСЦ папери, що належали юридичнСЦй особСЦ СЦ були незаконно вСЦчуженСЦ будь-яким способом. У вищенаведеному прикладСЦ, якщо б облСЦгацСЦСЧ були викраденСЦ не у громадянина, а у фСЦрми СЦ згодом добросовСЦсно набутСЦ громадянином А., вони не можуть бути витребуванСЦ в нього.

Таким чином, грошСЦ та цСЦннСЦ папери на предтАЩявника в жодному разСЦ не можуть витребуванСЦ "асником вСЦд добросовСЦсного набувача.

ВСЦд незаконного недобросовСЦсного набувача грошСЦ та цСЦннСЦ папери на предтАЩявника можуть бути витребуванСЦ в будь-якому разСЦ.


2.3. Захист прав "асника вСЦд порушень, не поСФднаних з позбавленням володСЦння


Порушення права "асностСЦ не обовтАЩязково повтАЩязано з позбавленням "асника володСЦнням рСЦччю. Право "асностСЦ, крСЦм права володСЦння, мСЦстить у своСФму складСЦ право користування СЦ право розпорядження. ЦСЦ права також можуть потребувати захисту.

ЦивСЦльно-правова практика знаСФ випадки, коли "асник здСЦйснюСФ своСФ право володСЦння рСЦччю, але хтось перешкоджаСФ йому користуватися або розпоряджатися нею.

МожливСЦ випадки, коли за позовами "асникСЦв будинкСЦв суди порушують справи щодо осСЦб, якСЦ самовСЦльно зайняли те чи СЦнше нежиле примСЦщення в СЧхнСЦх будинках. В цих випадках право "асника володСЦти будинком не порушено, але йому перешкоджають користуватися певною частиною будинку, а це може перешкодити "аснику здСЦйснити СЦ право розпорядження.

Якщо хтось перешкоджаСФ "асниковСЦ користуватися або розпоряджатися рСЦччю, "асник може вимагати усунення порушення. "У наведених випадках "асник може звернутися до суду з позовом про усунення порушень його прав. Цей процес називають негаторнимтАЭ [З;360].

ДСЦСЧ, якими порушуСФться право "асностСЦ, повиннСЦ бути протиправними, СЦнакше немаСФ пСЦдстав для негаторного позову. Наприклад, якщо "асник за договором житлового найму передасть комусь примСЦщення для проживання у "асному будинку, то хоч це СЦ перешкоджатиме йому самому користуватися цим примСЦщенням, але вСЦн не може вимагати усунення таких перешкод у користуваннСЦ будинком, бо дСЦСЧ наймача в даному разСЦ правомСЦрнСЦ.

Витрати, повтАЩязанСЦ з усуненням порушень прав "асника, несе порушник.

Захист права "асностСЦ здСЦйснюСФться СЦ у випадках, коли позов про витребування майна з чужого незаконного володСЦння або про усуненння перешкод у розпорядженнСЦ чи користуваннСЦ майном предтАЩявляСФться не безпосередньо "асником, а особою, яка володСЦСФ майном у силу закону або договору з "асником майна. Прикладами може бути володСЦння на пСЦдставСЦ договору майнового найму, договору пСЦдряду, договору схову та СЦн. Якщо рСЦч вкрадено в наймача СЦ наймач витребуСФ СЧСЧ з чужого незаконного володСЦння, предтАЩявивши позов, то тут здСЦйснюСФться захист не тСЦльки права наймача певний час володСЦти СЦ користуватися рСЦччю, а й права "асник, позаяк у разСЦ задоволення позову в наймача зтАЩявиться можливСЦсть виконати своСЧ обовтАЩязки перед наймодавцем-власником - повернути останньому майно, яке було надане наймачевСЦ у тимчасове користування.

На позови, предтАЩявленСЦ законними володСЦльцями чужого майна (наймачами, пСЦдрядниками, охоронцями тощо) поширюються викладенСЦ вище норми статей 145, 147 та 148 ЦивСЦльного кодексу.

2.4. РЖншСЦ засоби цивСЦльно-правового захисту права "асностСЦ


ВСЦндикацСЦйний та негаторний позови належать до позовСЦв речового характеру. Вони мають у своСЧй основСЦ речовСЦ правовСЦдносини мСЦж "асником та СЦншими особами.

ЦивСЦльно-правовий захист права "асностСЦ здСЦйснюСФться й СЦншими засобами. "асник, що втратив володСЦння рСЦччю, не завжди може предтАЩявити вСЦндикацСЦйний позов. Якщо в незаконного володСЦльця вже немаСФ речСЦ, то не можна СЦ вимагати СЧСЧ повернення. У певних випадках, передбачених ст. 145 ЦивСЦльного кодексу, рСЦч взагалСЦ не може бути витребувана у добросовСЦсного набувача.

Але СЦ в цих випадках "асник може цивСЦльно-правовим шляхом захистити своСЧ СЦнтереси. ВСЦн може використати зобовтАЩязально-правовСЦ засоби захисту права "асностСЦ. Наприклад, якщо "асник за договором майнового найму передав майно СЦншСЦй особСЦ, а та особа продала це майно добросовСЦсному набувачевСЦ, то "асник на пСЦдставСЦ ст. 145 ЦивСЦльного кодексу не може витребувати своСФ майно вСЦд такого набувача. Проте "асник може вимагати вСЦдшкодування завданих йому невиконанням договору збиткСЦв вСЦд наймача, як сторони у договорСЦ майнового найму. Тут вимоги "асника випливають СЦз зобовтАЩязальних вСЦдносин, якСЦ виникли мСЦж ним СЦ наймачем на пСЦдставСЦ договору.

"Власник може СЦ не перебувати у договСЦрних вСЦдносинах з особою, яка володСЦСФ його рСЦччю. Наприклад, хтось украв у "асника рСЦч, але на момент розгляду справи у судСЦ у злодСЦя цСЦСФСЧ речСЦ вже немаСФ. Тут "асник знов-таки може використати зобовтАЩязально-правовСЦ засоби захисту. ВСЦн може на пСЦдставСЦ ст. 440 ЦК УРСР вимагати вСЦдшкодування заподСЦяноСЧ йому шкодитАЭ [З; 362].

3.Засоби захисту права СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ


СучаснСЦ перетворення у вСЦдносинах "асностСЦ, розгортання процесСЦв економСЦчних реформ в УкраСЧнСЦ викликають необхСЦднСЦсть у вдосконаленнСЦ цивСЦльно-правових засобСЦв права "асностСЦ. Йдеться, зокрема, про забезпечення надСЦйного захисту прав СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ.

Зараз цСЦ питання частково регулюються Законами УкраСЧни "Про охорону прав на винаходи СЦ кориснСЦ моделСЦ» та "Про охорону прав на промисловСЦ зразки». Спори, що виникають у звтАЩязку з застосуванням цих ЗаконСЦв, розглядаються судом, арбСЦтражним або третейським судом, а в деяких випадках розвтАЩязуються в адмСЦнСЦстративному або в адмСЦнСЦстративно-судовому порядку. "Так, будь-яке рСЦшення Держпатенту УкраСЧни, що стосуСФться заявки, може бути оскаржене протягом трьох мСЦсяцСЦв вСЦд дати одержання рСЦшення чи копСЦСЧ затребуваних патентних матерСЦалСЦв. Дана скарга маСФ бути розглянута АпеляцСЦйною радою Держпатенту УкраСЧни протягом чотирьох мСЦсяцСЦв вСЦд дати надходження в межах мотивСЦв, викладених у скарзСЦ (ст. 22 Закону "Про охорону прав на винаходи СЦ кориснСЦ моделСЦтАЭ)тАЭ [5;424].

СучаснСЦ украСЧнськСЦ правники висловлюють думку, що ЦивСЦльний кодекс УкраСЧни потребуСФ суттСФвих змСЦн, повтАЩязаних з розробленням загальних положень щодо охорони прав на обтАЩСФкти СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ, якСЦ вСЦдповСЦдатимуть нормам СЦ правилам, прийнятим у цивСЦлСЦзованих краСЧнах.

Так, В.Жаров вважаСФ обовтАЩязковим введення в ЦивСЦльному кодексСЦ окремого роздСЦлу "Захист прав на обтАЩСФкти СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦтАЭ, "тАжв якому мають бути викладенСЦ положення стосовно:

основних засад захисту прав на обтАЩСФкти СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ, де маСФ йтися про рСЦвний захист прав щодо усСЦх "асникСЦв прав на такСЦ обтАЩСФкти, дано визначення незаконного використання обтАЩСФктСЦв СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ, а також зазначено, якСЦ заходи може вживати "асник прав щодо СЧх порушника;

непорушностСЦ прав на обтАЩСФкти СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ;

умов примусового вСЦдчуження прав на обтАЩСФкти СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ;

можливостСЦ звернення до суду за наявностСЦ пСЦдстав очСЦкувати порушення прав на обтАЩСФкти СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ;

юридичноСЧ вСЦдповСЦдальностСЦ за порушення прав на обтАЩСФкти СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ, де необхСЦдно визначити заходи, якСЦ може вимагати вСЦд порушника "асник прав на вказанСЦ обтАЩСФктитАЭ [7; 45].

Покищо ж в УкраСЧнСЦ вСЦдсутнСЦй "дСЦСФвий захист прав на обтАЩСФкти СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ з боку держави. Суди загальноСЧ юрисдикцСЦСЧ, арбСЦтражний чи третейський суди згСЦдно з законодавством та вСЦдповСЦдно до своСФСЧ компетенцСЦСЧ розглядають спори про:

авторство;

встановлення "асника охоронного документа СЦ (або) порушення його майнових прав;

встановлення факту використання обтАЩСФкту СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ;

право попереднього користування;

укладання та виконання лСЦцензСЦйного договору;

винагороду або компенсацСЦю автору обтАЩСФкта СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ;

визнання охоронного документу недСЦйсним та СЦнше, що стосуСФться питань захисту СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ. Практика розгляду цСЦСФСЧ категорСЦСЧ справ у судах загальноСЧ юрисдикцСЦСЧ виявила певнСЦ труднощСЦ, повтАЩязанСЦ з вСЦдсутнСЦстю вСЦдповСЦдного рСЦвня квалСЦфСЦкацСЦСЧ судСЦв та досвСЦду у вирСЦшеннСЦ таких питаньтАЭ [8; 18].

Певний захист права "асностСЦ на обтАЩСФкти СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ забезпечуСФться також Законом УкраСЧни "Про захист вСЦд недобросовСЦсноСЧ конкуренцСЦСЧтАЭ. В.Жаров вСЦдносить до порушень права "асностСЦ на обтАЩСФкти СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ такСЦ дСЦСЧ, передбаченСЦ цим Законом, як неправомСЦрне використання чужого СЦменСЦ, фСЦрмового найменування, знакСЦв для товарСЦв СЦ послуг та СЦн.; ввдення в оборот пСЦд своСЧм позначенням товару СЦншого виробника; вСЦдтворення зовнСЦшнього вигляду виробу СЦншого субтАЩСФкта господарськоСЧ дСЦяльностСЦ СЦ введення його в оборот без зазначення виробника копСЦСЧ та СЦн.

В разСЦ вчинення таких дСЦй тим чи СЦншим субтАЩктом господарськоСЧ дСЦяльностСЦ "тАжАнтимонопольний комСЦтет накладаСФ на нього штраф у розмСЦрСЦ до 3 % виручки вСЦд реалСЦзацСЦСЧ товарСЦв, виконання робСЦт, надання послуг за останнСЦй звСЦтний рСЦк, що передував року, в якому накладаСФться штраф. Якщо обчислення виручки субтАЩСФкта господарськоСЧ дСЦяльностСЦ неможливо або остання вСЦдсутня, тодСЦ штраф накладаСФться у розмСЦрСЦ до 5 тис. неоподаткованих мСЦнСЦмумСЦв доходСЦв громадянтАЭ [6; 49].

Якщо юридична особа, що порушила в такий спосСЦб право СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ, не СФ субтАЩСФктом господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, то з неСЧ може бути стягнутий штраф у розмСЦрСЦ до 5 тис. неоподаткованих мСЦнСЦмумСЦв доходСЦв громадян.

Якщо порушення права СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ було скоСФно громадянином, який займаСФться пСЦдприСФмницькою дСЦяльнСЦстю без створення юридичноСЧ особи, то на нього накладаСФться адмСЦнСЦстративне стягнення.



Висновки


ЦивСЦльно-правовСЦ засоби захисту права "асностСЦ мають на метСЦ вСЦдновлення порушеного права, тобто попереднього майнового стану особи, права якоСЧ порушено.

До цивСЦльно-правових засобСЦв захисту права "асностСЦ належать :

витребування майна "асником з чужого незаконного володСЦння;

витребування грошей СЦ цСЦнних паперСЦв на предтАЩявника ;

захист прав "асника вСЦд порушень, не поСФднаних з позбавленням володСЦння ;

СЦншСЦ засоби цивСЦльно-правового захисту права "асностСЦ.

            ЦивСЦльний кодекс розрСЦзняСФ добросовСЦсного СЦ недобросовСЦсного споживача, передбачаСФ рСЦзнСЦ види витребування майна з чужого незаконного володСЦння.

За сучасних умов в УкраСЧнСЦ великого значення набуваСФ захист права СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ. Дана проблема ще не СФ достатньо врегульованою в цивСЦльному законодавствСЦ УкраСЧни.

Додаток №1


ДоговСЦр № 5

пСЦдряду з тимчасовим трудовим колективом


м. РЖвано-ФранкСЦвськ                                    "20» жовтня 1999 р.


   ЗАТ "НСЦка», надалСЦ "Замовник», в особСЦ Петренка А.А., що дСЦСФ на пСЦдставСЦ Статуту, з однСЦСФСЧ сторони, СЦ тимчасовий трудовий колектив, надалСЦ ТТК, в особСЦ Дмитренка Б.Б., що дСЦСФ на пСЦдставСЦ рСЦшення загальних зборСЦв ТТК, з СЦншоСЧ строни, надалСЦ Сторони, уклали даний договСЦр про наступне:


  1. Предмет договору
    1. ТТК бере на себе зобовтАЩязання виконати роботи з ремонту примСЦщення офСЦсу ЗАТ "НСЦкатАЭ вСЦдповСЦдно СЦз завданням Замовника.
    2. ТТК виконуСФ роботи СЦ здаСФ ЗамовниковСЦ результати робСЦт згСЦдно з технСЦчним завданням.
    3. ТермСЦн виконання робСЦт:

початок   "1» листопада 1999 р.,

кСЦнець     "30» листопада 1999 р.

                           ТТК маСФ право дотермСЦнового виконання робСЦт.

    1. Результати робСЦт подаються ЗамовниковСЦ у виглядСЦ вСЦдремонтованого примСЦщення офСЦсу.
    2. Роботи вважаються виконаними, у встановлений в даному договорСЦ термСЦн, пСЦсля пСЦдписання акта прийомо-здавання представником Замовника СЦ Дмитренком Б.Б.


2. Права та обовтАЩязки Замовника

    1. Для виконання робСЦт Замовник забезпечуСФ ТТК необхСЦдними примСЦщеннями, коштами, матерСЦалами, обладнанням.
    2. Замовник встановлюСФ форму звСЦтностСЦ про виконану роботу.
    3. Замовник зобовтАЩязаний прийняти кСЦнцевий результат робСЦт в термСЦн 5 днСЦв з часу повСЦдомлення ТТК про готовнСЦсть.
    4. У випадку виявлення вСЦдхилень вСЦд умов договору або недолСЦкСЦв у роботСЦ, якСЦ погСЦршують результати, Замовник вимагаСФ СЧх усунення.
    5. Замовник зобовтАЩязаний оплатити виконанСЦ роботи згСЦдно протоколу погодження договСЦрноСЧ цСЦни.


3.Права та обовтАЩязки ТТК

    1. Члени ТТК виконують роботи у вСЦльний вСЦд основноСЧ роботи або навчання час.
    2. КерСЦвник ТТК, якого вибирають на загальних зборах ТТК, органСЦзуСФ всСЦ види робСЦт СЦ несе персональну вСЦдповСЦдальнСЦсть за СЧх результати, своСФчасне СЦ якСЦсне виконання робСЦт.
    3. ТТК маСФ право змСЦнити свСЦй склад рСЦшенням загальних зборСЦв, яке приймаСФться бСЦльшСЦстю голосСЦв СЦ затверджуСФться представником Замовника.
    4. ТТК несе матерСЦальну вСЦдповСЦдальнСЦсть за незабезпечення зберСЦгання переданого йому Замовником майна.
    5. ТТК подаСФ ЗамовниковСЦ звСЦт про виконанСЦ роботи в термСЦн, встановлений в даному договорСЦ.
    6. ТТК зобовтАЩязаний своСФчасно СЦ якСЦсно виконати СЦ предтАЩявити ЗамовниковСЦ кСЦнцевий результат робСЦт.
    7. ТТК подаСФ звСЦти про використання матерСЦально-технСЦчних ресурсСЦв СЦ повертаСФ СЧх залишки.


  1. ВСЦдповСЦдальнСЦсть сторСЦн.
    1. У випадку невиконання зобовтАЩязань кожна СЦз СторСЦн маСФ право достроково розСЦрвати договСЦр з повСЦдомленням другоСЧ Сторони за 5 днСЦв.
    2. У випадку виконання робСЦт СЦз суттСФвими порушеннями термСЦнСЦв, передбачених даним договором, Замовник маСФ право достроково розСЦрвати договСЦр з виставленням вимог про вСЦдшкодування збиткСЦв.
    3. У випадку вСЦдхилення ТТК вСЦд умов даного договору або виявлення СЦнших недолСЦкСЦв, якСЦ погСЦршують роботи, Замовник маСФ право зобовтАЩязати  ТТК усунути СЧх у 10Вн-денний термСЦн за "асний кошт. ТТК  вСЦдшкодовуСФ Замовнику витрати, заподСЦянСЦ йому при виявленнСЦ допущених ТТК порушень СЦ недолСЦкСЦв у роботСЦ. При виявленнСЦ порушень, недолСЦкСЦв, якСЦ погСЦршують результати роботи, винагорода ТТК зменшуСФться на суму до 200 грн.
    4. При порушеннСЦ термСЦна, встановленого договором, ТТК сплачуСФ штраф у розмСЦрСЦ 50 грн. за кожний день прострочення.
    5. За несвоСФчасне подання або неподання ЗамовниковСЦ встановлених форм звСЦтностСЦ ТТК сплачуСФ штраф у розмСЦрСЦ ТТК сплачуСФ штраф у розмСЦрСЦ 10 грн. за кожний день прострочення, але не бСЦльше 50 грн.
    6. При виявленнСЦ суттСФвих недолСЦкСЦв на певному етапСЦ робСЦт, якСЦ призводять до невиконання умов даного договору, Замовник маСФ право розСЦрвати договСЦр без оплати проведених робСЦт з виставленням претензСЦй щодо вСЦдшкодування понесених збиткСЦв. При виявленнСЦ суттСФвих вСЦдхилень вСЦд договору чи СЦнших недолСЦкСЦв Замовник маСФ право розСЦрвати договСЦр СЦз виставленням претензСЦй про вСЦдшкодування збиткСЦв.
    7. У випадку несвоСФчасного початку виконання робСЦт з вини Замовника ТТК маСФ право розСЦрвати договСЦр СЦз виставленням претензСЦй про вСЦдшкодування збиткСЦв.
    8. Сплата штрафСЦв не звСЦльняСФ Сторони вСЦд виконання зобовтАЩязань.


  1. РозмСЦр СЦ порядок розрахункСЦв


    1. ПСЦсля виконання даного договору Замовник оплачуСФ вартСЦсть проведеноСЧ роботи в сумСЦ 1000 грн. в термСЦн 7 днСЦв з часу пСЦдписання акту приймання шляхом сплати готСЦвкою
    2. РозподСЦл колективного заробСЦтку проводиться ТТК самостСЦйно.
    3. У випадку дострокового виконання робСЦт встановлюСФться доплата до цСЦни в розмСЦрСЦ до 200 грн.



  1. ЮридичнСЦ адреси сторСЦн

ЗАТ "НСЦка»

м. РЖвано-ФранкСЦвськ, вул. ТернопСЦльська, 28

Тел. 2-22-33

Тел./ факс 12-34-56



ТТК

М.РЖвано-ФранкСЦвськ, вул. Пряма, 78

Тел. 8-25-76

Дмитренко Б.Б.

Додаток №2

Задача 27.

Мистецтвознавець ЛукСЦн помер, не залишивши заповСЦту. ПСЦсля його смертСЦ залишились батько, дружина, сини Олег, ГлСЦб, онука Катерина, двСЦ доньки померлого ранСЦше сина Ол-дра, брат Микола, стара няня, яка виховувала його синСЦв СЦ перебувала на його утриманнСЦ. Батько, дружина СЦ брат проживали разом зСЦ спадкодавцем. Спадкова маса складалась з будинку, вкладу в банку, який вСЦн заповСЦв дружинСЦ, СЦ вкладу в банку, який вСЦн нСЦкому не заповСЦв, предметСЦв домашньоСЧ обстановки, автомобСЦля, рСЦдкСЦсних гравюр.

Хто успадкуСФ дане майно ?


ВСЦдповСЦдь. 

За умовами задачСЦ гр. ЛукСЦн помер, не залишивши заповСЦту. Отже, його спадкоСФмцСЦ отримують спадок за законом. "Коло спадкоСФмцСЦв за законом вСЦзначена статтямСЦ 529-531 ЦК УкраСЧни. ЗгСЦдно з цими статтями спадкоСФмцямСЦ за законом СФ дСЦти (тАж), онуки, правнуки, дружина, батьки (тАж), брати, сестри, дСЦд СЦ баба померлого, а також непрацездатнСЦ особи, яки перебувають на утрСЦманнСЦ померлого не менше одного року до його смертСЦтАЭ[5,455]. СпадкоСФмцСЦ за законом подСЦляються на двСЦ черги. В данСЦй ситуацСЦСЧ до спадкоСФмцСЦв першоСЧ черги належать сини Олег та ГлСЦб, дружина, батько, двСЦ доньки померлого ранСЦше сина Олександра. Онука Катерина, брат Микола належать до спадкоСФмцСЦв другоСЧ черги СЦ закликаються до спадкування, коли вСЦдсутнСЦ спадкоСФмцСЦ першоСЧ черги або якщо вони не приймуть спадщину. Стара няня не входить до нСЦ в першу, нСЦ в другу чергу спадкоСФмцСЦв, але вона успадковуСФ нарСЦвнСЦ з спадкоСФмцямСЦ першоСЧ черги.

Вклад у банку, який вСЦн заповСЦв дружинСЦ, успадковуСФться нею, решта майна подСЦляСФться мСЦж спадкоСФмцями наступним чином. ДомашнСЦ речСЦ подСЦляються мСЦж спадкоСФмцями, якСЦ прожСЦва-ли з померлим: батьком, братом Миколою, дружиною та старою нянею. Хоча брат Микола належить до спадкоСФмцСЦв другоСЧ черги, але вСЦн проживав з померлим.

Квартиру, вклад у банку без заповСЦту, машину подСЦляСФться мСЦж батьком, дружиною, двома синами СЦ двома онуками, причому дружина отримуСФ 50 % цСЦСФСЧ спадщини. Решта подСЦляСФться мСЦж дружиною, батьком, 2 синами СЦ 2 онуками. ДвСЦ онуки отримують одну частку свого померлого батька на двох. Т.ч. батько одержуСФ одну десяту частСЦну, дружина - 6 десятих.

Гравюра не належить до предметСЦв домашнього вжитку СЦ маСФ бути подСЦлена мСЦж всСЦма спадкоСФмцями.

Список використаноСЧ лСЦтератури


I. Нормативно-правовСЦ акти.

  1. КонституцСЦя УкраСЧни. - К.: Преса УкраСЧни, 1997. - 80 с.
  2. ЦивСЦльний кодекс УкраСЧни // Кодекси УкраСЧни. - № 1, 1999. - С. 3-137.

II. Навчальна й наукова лСЦтература.

  1. Загальна теорСЦя цивСЦльного права: ПСЦдручник / О.А.ПСЦдопригора, Д.В.Боброва, О.В.Дзера та СЦн.; За ред. О.А.ПСЦдопригори СЦ Д.В.БобровоСЧ. - К.: Вища шк., 1992. - 454 с.
  2. Суханов Е.А. Лекции о праве собственности. - М.: Юрид. Лит., 1991. - 240 с.
  3. ЦивСЦльне право: пСЦдручник для студентСЦв юрид. вузСЦв та ф-тСЦв. - К.: ВентурСЦ, 1997. - 480 с.

III. ПублСЦкацСЦСЧ перСЦодичних видань.

  1. Жаров В. АдмСЦнСЦстративний порядок захисту прав на обтАЩСФкти СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ в УкраСЧнСЦ // Право УкраСЧни. - 1999. - № 5. - С. 47-50.
  2. Жаров В. Захист прав СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ в УкраСЧнСЦ: удосконалення правового регулювання // Право УкраСЧни. - 1999. - № 3. - С. 42-46.
  3. Святоцький О. Святоцький. Правова охорона СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ в УкраСЧнСЦ // Право УкраСЧни. - 1999. - № 4. - С. 16-18.
Страницы: Назад 1 Вперед