ТеоретичнСЦ основи облСЦку та аудиту

дипломная работа: Бухгалтерский учет и аудит

Документы: [1]   Word-144787.doc Страницы: Назад 1 Вперед

ЗМРЖСТ


ВСТУП        5

РОЗДРЖЛ 1. ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ ОБЛРЖКУ ТА АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТРЖВ ПРЖДПРИРДМСТВА        8

1.1 .Основи побудови облСЦку та аудиту грошових коштСЦв        8

1.2.Формування системи облСЦку на вСЦдкритому акцСЦонерному товариствСЦ "ХерсонськСЦ комбайни"        12

1.3.МСЦжнароднСЦ стандарти СЦ принципи облСЦку грошових коштСЦв        15

РОЗДРЖЛ 2. ОСОБЛИВОСТРЖ ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ ОБЛРЖКУ ГРОШОВИХ КОШТРЖВ ПРЖДПРИРДМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ        23

2.1.ОрганСЦзацСЦйно-методичнСЦ основи облСЦку грошових коштСЦв        23

2.2.Синтетичний та аналСЦтичний облСЦк грошових коштСЦв        47

2.3.ОсобливостСЦ ревСЦзСЦСЧ та контролю процесу руху грошових коштСЦв        70

2.4.ОрганСЦзацСЦя облСЦку грошових коштСЦв з використанням ЕОМ        86

РОЗДРЖЛ 3. АУДИТ ТА АНАЛРЖЗ ГРОШОВИХ КОШТРЖВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ        93

3.1.МетодологСЦчнСЦ аспекти проведення аудиторських перевСЦрок з облСЦку грошових коштСЦв        93

3.2.СутнСЦсть грошового потоку та необхСЦднСЦсть його аналСЦзу        113

3.3.АналСЦз руху грошових коштСЦв за непрямим методом        117

ВИСНОВКИ        131

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        134

ДОДАТКИ        


ВСТУП


АктуальнСЦсть теми дослСЦдження зумовлена тим, що в умовах ринковоСЧ економСЦки на пСЦдприСФмствСЦ постСЦйно здСЦйснюються фСЦнансовСЦ взаСФмовСЦдносини з СЦншими пСЦдприСФмствами та органСЦзацСЦями, працСЦвниками пСЦдприСФмства й окремими особами. ЦСЦ взаСФмовСЦдносини заснованСЦ рСЦзними грошовими розрахунками у процесСЦ виробництва, обСЦгу та розподСЦлу продукцСЦСЧ.

ГрошовСЦ кошти пСЦдприСФмства являють собою початок СЦ кСЦнець виробничо-комерцСЦйного циклу. ДСЦяльнСЦсть пСЦдприСФмства потребуСФ, щоб грошовСЦ кошти переводились у рСЦзнСЦ активи, якСЦ, в свою чергу перетворюються у дебСЦторську заборгованСЦсть як частину процесу реалСЦзацСЦСЧ. Результати дСЦяльностСЦ вважають кСЦнцевими й досягнутими, коли процес СЦнкасування приносить потСЦк грошових коштСЦв на пСЦдприСФмство, на основСЦ яких мСЦг би початися новий цикл, який з часом принесе прибуток.

ЗдатнСЦсть пСЦдприСФмства утворювати грошовСЦ кошти у результатСЦ господарськоСЧ дСЦяльностСЦ СФ важливим показником його фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ. Жодне пСЦдприСФмство не може продовжувати СЦснування тривалий час, не утворюючи грошовСЦ кошти у результатСЦ своСФСЧ дСЦяльностСЦ.

Мета цСЦСФСЧ роботи полягаСФ у вивченСЦ та систематизацСЦСЧ основних методичних принципСЦв СЦ органСЦзацСЦйних основ удосконалення облСЦку, аналСЦзу й аудиту готСЦвкових грошових коштСЦв пСЦдприСФмства в умовах дСЦючого законодавства.

Для досягнення намСЦченоСЧ мети в роботСЦ поставленСЦ та вирСЦшенСЦ наступнСЦ задачСЦ:

вивченСЦ органСЦзацСЦйно-технологСЦчнСЦ особливостСЦ галузСЦ та СЧх вплив на систему облСЦку, контролю, аналСЦзу наявностСЦ та руху готСЦвкових коштСЦв пСЦдприСФмства;

розглянете документальне оформлення, аналСЦтичний СЦ синтетичний облСЦк грошових коштСЦв пСЦдприСФмства;

розглянута технологСЦя використання СЦнформацСЦйних систем у процесСЦ облСЦку готСЦвки, аудиту та аналСЦзу в умовах дСЦючих грошових вСЦдносин;

проаналСЦзовано наявнСЦсть СЦ рух коштСЦв пСЦдприСФмства.

Предметом дослСЦдження СФ методика й органСЦзацСЦя облСЦку, аудиту грошових коштСЦв пСЦдприСФмства та аналСЦзу СЧх руху. У якостСЦ об'СФкта дослСЦдження вибрано ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни".

Теоретичною та методологСЦчною основою дослСЦдження СФ законодавчСЦ акти УкраСЧни, установи уряду з питань вдосконалювання господарчого механСЦзму в умовах сучасноСЧ облСЦковоСЧ полСЦтики.

У процесСЦ дослСЦдження вивченСЦ працСЦ вСЦтчизняних СЦ зарубСЦжних економСЦстСЦв, СЦнструктивнСЦ вказСЦвки СЦ рекомендацСЦСЧ, облСЦковСЦ та звСЦтнСЦ даннСЦ базового пСЦдприСФмства.

У зазначених матерСЦалах недостатньо вивченСЦ питання облСЦку СЦ аналСЦзу в умовах реформування в УкраСЧнСЦ облСЦку та звСЦтностСЦ. Для детального вивчення цих СЦ СЦнших питань написана ця випускна робота.

Дипломна робота складаСФться з вступу, трьох глав, висновкСЦв, списку використаних джерел СЦ додаткСЦв.

У вступСЦ обТСрунтована актуальнСЦсть обраноСЧ теми, визначенСЦ мета, основнСЦ задачСЦ, об'СФкти дослСЦдження, розкрита практична цСЦннСЦсть розроблених пропозицСЦй СЦ рекомендацСЦй.

У першСЦй главСЦ "ТеоретичнСЦ основи облСЦку та аудиту грошових коштСЦв пСЦдприСФмства " вказанСЦ основнСЦ задачСЦ облСЦку й аудиту готСЦвкових коштСЦв у фСЦнансово-господарськСЦй дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства.

У другСЦй главСЦ "ОсобливостСЦ органСЦзацСЦСЧ облСЦку грошових коштСЦв пСЦдприСФмства в сучасних умовах господарювання" розглянута дСЦюча система облСЦку готСЦвки, представлена методика перевСЦрки державними контролюючими органами руху грошових коштСЦв пСЦдприСФмства.

У третСЦй главСЦ "Аудит та аналСЦз грошових коштСЦв в сучасних умовах господарювання" проаналСЦзовано динамСЦку готСЦвки на ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни", висвСЦтленСЦ питання аудиту готСЦвки в умовах дСЦючоСЧ законодавчоСЧ бази.

У висновку сформульованСЦ основнСЦ висновки та пропозицСЦСЧ з облСЦку, аналСЦзу та аудиту грошових коштСЦв.

РОЗДРЖЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ ОБЛРЖКУ ТА АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТРЖВ ПРЖДПРИРДМСТВА


1.1 Основи побудови облСЦку та аудиту грошових коштСЦв


УспСЦшне функцСЦонування пСЦдприСФмства в ринкових умовах можливе лише за умов здСЦйснення безперервного руху грошових коштСЦв - СЧх надходження (приплив) та витрачання (вСЦдтСЦк), забезпечення наявностСЦ певного вСЦльного залишку на рахунках банку.

РД декСЦлька визначень сутностСЦ грошового потоку:

1. Грошовий потСЦк - це рух лСЦквСЦдних грошових коштСЦв, тобто СЧх надходження СЦ витрачання в процесСЦ господарськоСЧ дСЦяльностСЦ.

2. Грошовий потСЦк - це мСЦра лСЦквСЦдностСЦ пСЦдприСФмства. СкладаСФться з чистого прибутку та амортизацСЦйних вСЦдрахувань.

3. Грошовий потСЦк - це рух грошей в процесСЦ господарськоСЧ дСЦяльностСЦ.

ЗгСЦдно з П(С)БО 4 "ЗвСЦт про рух грошових коштСЦв" пСЦд грошовими потоками розумСЦють надходження та вибуття грошових коштСЦв та СЧх еквСЦвалентСЦв.

На мою думку найбСЦльш точним СЦ повним СФ визначення сутностСЦ грошових потокСЦв згСЦдно з П(С)БО 4.

У П(С)БО 4 даСФться визначення грошових коштСЦв та СЧх еквСЦвалентСЦв.

ГрошовСЦ кошти включають кошти в касСЦ та на рахунках у банках, якСЦ можуть бути використанСЦ для поточних операцСЦй. ЕквСЦвалентами грошових коштСЦв СФ короткостроковСЦ фСЦнансовСЦ СЦнвестицСЦСЧ, якСЦ можуть бути вСЦльно конвертованСЦ у певну суму коштСЦв СЦ мають незначний ризик щодо змСЦни вартостСЦ. Такими еквСЦвалентами, як правило, СФ вСЦсоколСЦквСЦднСЦ СЦнвестицСЦСЧ в цСЦннСЦ папери на строк, що не перевищуСФ 3 мСЦсяцСЦ [12].

ПСЦд готСЦвкою розумСЦють валюту УкраСЧни та СЦноземну валюту у виглядСЦ грошових коштСЦв.

Валюта УкраСЧни - це грошовСЦ знаки у виглядСЦ банкнот, казначейських бСЦлетСЦв, монет та в СЦнших формах, що перебувають в обСЦгу та СФ законним платСЦжним засобом на терСЦторСЦСЧ УкраСЧни, а також вилученСЦ з обСЦгу такСЦ, що вилучаються з нього, але пСЦдлягають обмСЦну на грошовСЦ знаки, якСЦ перебувають в обСЦгу; кошти, що знаходяться на рахунках, або вносяться у виглядСЦ внескСЦв до банкСЦвських та СЦнших кредитно - фСЦнансових установ на тереторСЦСЧ УкраСЧни; платСЦжнСЦ документи та СЦншСЦ цСЦннСЦ папери, вираженСЦ у валютСЦ УкраСЧни.

РЖноземна валюта - це СЦноземнСЦ грошовСЦ знаки у виглядСЦ банкнот, казначейських бСЦлетСЦв, монет, що перебувають в обСЦгу та СФ законним платСЦжним засобом на територСЦСЧ вСЦдповСЦдноСЧ СЦноземноСЧ держави, а також вилученСЦ з обСЦгу такСЦ, що вилучаються з нього, але пСЦдлягають обмСЦну на грошовСЦ знаки, якСЦ перебувають в обСЦгу; кошти в грошових одиницях СЦноземних держав СЦ мСЦжнародних розрахункових одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банкСЦвських та СЦнших кредитно-фСЦнансових установ за межами УкраСЧни; платСЦжнСЦ документи та СЦншСЦ цСЦннСЦ папери, вираженСЦ в СЦноземнСЦй валютСЦ або монетарних металах.

Каса - це спецСЦально обладнане та СЦзольоване примСЦщення, яке призначене для приймання, видачСЦ СЦ тимчасове зберСЦгання готСЦвки.

Касир - це посадова матерСЦально вСЦдповСЦдальна особа, яка завСЦдуСФ касою, видачею СЦ прийманням грошей та цСЦнних паперСЦв на пСЦдприСФмствСЦ.

ЛСЦмСЦт залишку готСЦвки - це гранична сума грошових коштСЦв, яка може знаходитись в касСЦ пСЦдприСФмства [23].

ГрошовСЦ документи - це документи, що знаходяться в касСЦ пСЦдприСФмства: оплаченСЦ путСЦвки в санаторСЦСЧ", пансСЦонати СЦ будинки вСЦдпочинку; поштовСЦ марки; проСЧзнСЦ квитки, тощо.

ГрошовСЦ кошти в дорозСЦ - це грошСЦ, зданСЦ до банку або СЦнкасатором, але не зарахованСЦ на поточний рахунок (до 24-оСЧ години наступного дня).

Касова книга - це облСЦковий регСЦстр, призначений для облСЦку касових операцСЦй касиром пСЦдприСФмства.

ЗвСЦт касира - це документ, який передаСФться касиром пСЦдприСФмства в бухгалтерСЦю, СЦ представляСФ собою вСЦдривний листок касовоСЧ книги з додатком прибуткових та видаткових касових документСЦв.

БезготСЦвковСЦ розрахунки - це перерахування грошових коштСЦв з рахунку пСЦдприСФмства - платника на рахунок пСЦдприСФмства - отримувача.

Поточний рахунок - це рахунок пСЦдприСФмства, вСЦдкритий в уповноваженСЦй установСЦ банку для зберСЦгання грошових коштСЦв та проведення операцСЦй по розрахунках пСЦдприСФмства.

Чеком визначаСФться цСЦнний папСЦр, який мСЦстить нСЦчим не обумовлене розпорядження чекодавця банку провести платСЦж зазначеноСЧ в ньому суми чекоотримувача.

Акредитив - це доручення банку покупця банковСЦ постачальника провести оплату за вСЦдвантажену продукцСЦю, товар, наданСЦ послуги на пСЦдставах, обумовлених в цьому дорученнСЦ.

Виписка банку - це документ, що видаСФться банком пСЦдприСФмству СЦ вСЦдображаСФ рух грошових коштСЦв на поточному рахунку.

ПлатСЦжна вимога - доручення - це комбСЦнований документ, який складаСФться з двох частин: верхньоСЧ - вимоги постачальника (отримувача коштСЦв) безпосередньо до покупця (платника) оплатити вартСЦсть вСЦдпущеноСЧ йому за договором продукцСЦСЧ, виконаних робСЦт, наданих послуг; та доручення платника своСФму банку про перерахування з його рахунку визначних сум.

ОблСЦкова номенклатура - це перелСЦк господарських фактСЦв про форми функцСЦонування майна - засобСЦв господарства, а також капСЦталу - джерела утворення зазначених засобСЦв, про господарськСЦ операцСЦСЧ, а також результати господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, якСЦ мають знайти вСЦдображення у бухгалтерському облСЦку.

Принципи облСЦку - це базовСЦ концепцСЦСЧ, покладенСЦ в основу вСЦдображення в облСЦку та звСЦтностСЦ пСЦдприСФмства його активСЦв, пасивСЦв, витрат, прибуткСЦв та фСЦнансових результатСЦв.

БСЦльшСЦсть операцСЦй, що здСЦйснюються на пСЦдприСФмствСЦ, пов'язанСЦ з рухом грошових коштСЦв, проведення розрахункСЦв мСЦж пСЦдприСФмствами. Особливо це стосуСФться готСЦвки, яка маСФ здатнСЦсть швидко обертатись, у зв'язку з чим ступСЦнь ризику розкрадання СФ дуже високим. Тому аудит операцСЦй з рухом коштСЦв СФ дуже важливим.

Метою аудиту операцСЦй з коштами СФ встановлення достовСЦрностСЦ даних вСЦдносно наявностСЦ та руху грошових коштСЦв, повноти СЦ своСФчасностСЦ вСЦдображення СЦнформацСЦСЧ в зведених документах та облСЦкових регСЦстрах, правильностСЦ ведення облСЦку грошових коштСЦв у вСЦдповСЦдностСЦ до прийнятоСЧ облСЦковоСЧ полСЦтики, достовСЦрностСЦ вСЦдображення залишкСЦв у звСЦтностСЦ господарюючого суб'СФкта. Основними завданнями аудиту операцСЦй з коштами СФ:

перевСЦрка стану збереження готСЦвки в касСЦ; дотримання правил СЧСЧ облСЦку СЦ витрачання;

вивчення законностСЦ СЦ доцСЦльностСЦ проведення операцСЦй з грошовими коштами та грошовими документами; своСФчасностСЦ СЦ повноти оприбуткування та витрачання грошових коштСЦв;

перевСЦрка законностСЦ вСЦдкриття пСЦдприСФмством рахункСЦв у банку, своСФчасностСЦ одержання СЦ обробки виписки банку по всСЦх вСЦдкритих рахунках; стану грошових коштСЦв на рахунках на день аудиту за даними виписок банку СЦ за балансом пСЦдприСФмства; чи не допускались зловживання при проведеннСЦ розрахункСЦв через банк з метою привласнення коштСЦв;

перевСЦрка правильностСЦ документального оформлення операцСЦй з коштами та вСЦдображення цих операцСЦй в облСЦку СЦ звСЦтностСЦ;

оцСЦнка стану синтетичного та аналСЦтичного облСЦку на пСЦдприСФмствСЦ, яке перевСЦряСФться; якостСЦ вСЦдображення господарських операцСЦй в бухгалтерському облСЦку, облСЦкових регСЦстрах та звСЦтностСЦ;

перевСЦрка дотримання пСЦдприСФмством податкового законодавства по опеВнрацСЦях, пов'язаних СЦз рухом грошових коштСЦв [16].

1.2. Формування системи облСЦку на вСЦдкритому акцСЦонерному товариствСЦ "ХерсонськСЦ комбайни"


АкцСЦонерне товариство вСЦдкритого типу "ХерсонськСЦ комбайни" - одне СЦз найстарСЦших пСЦдприСФмств сСЦльськогосподарського машинобудування. Розташоване на пСЦвднСЦ УкраСЧни в мСЦстСЦ ХерсонСЦ, яке маСФ рСЦчний та морський порти, аеропорт, великий залСЦзнодорожний вузол, багато численнСЦ автотранспортнСЦ пСЦдприСФмства.

ПСЦдприСФмство засновано пСЦдприСФмцем Гуревичем у 1887р. як чавуннолСЦтейнСЦ майстернСЦ, якСЦ невдовзСЦ перейшли до випуску плугСЦв, борон, сСЦвалок та СЦнших сСЦльськогосподарських знарядь.

У 1923р. завод опанував випуск нафтових двигунСЦв, у 1934р. локомобСЦлСЦв та вСЦтродвигунСЦв.

У 1956р. завод перейшов до виробництва кукурудзозбиральних машин. У 1967р., паралельно з випуском кукурудзозбиральних машин, почався випуск дощовоСЧ технСЦки.

ПродукцСЦя заводу широко показана на мСЦжнародних ярмарках та виставках СЦ була вСЦдзначена шСЦстьма золотими медалями, СЧй не один раз присвоювалося звання "краща машина року".

З 1976р. здСЦйснюСФться корСЦнна реконструкцСЦя виробництва без зупинки випуску продукцСЦСЧ, та в 1984р. вступив в дСЦю головний конвеСФр щодо збору самохСЦдних кукурудзозбиральних комбайнСЦв "Херсонець - 200".

Наряду з випуском основноСЧ продукцСЦСЧ неухильно розширюСФться асортимент та зростаСФ випуск товарСЦв народного споживання.

Основу сучасноСЧ виробничоСЧ програми складають:

1. кукурудзозбиральна технСЦка;

2. дощова технСЦка;

3. кормозбиральна технСЦка та СЦнша;

4. мСЦст головних колСЦс тролейбуса MB 92.00.000;

5. комбайн зернозбиральний самохСЦдний КЗС - 9М "Славутич";

6. товари народного споживання.

АкцСЦонерне товариства являСФ собою комплекс пСЦдприСФмств, якСЦ мають в своСФму складСЦ чавунно-лСЦтейне, ковально-пресове, холодно-штамповачне, метало оброблювальне, гальванСЦчне, термСЦчне, малярне, зварювальне та збиральне виробництва. Вони оздобленнСЦ сучасним виробничим устаткуванням, у тому числСЦ з числовим програмним управлСЦнням та обробляючими центрами, СЦ дозволяють виробляти та випробовувати складну продукцСЦю високого технСЦчного рСЦвня.

ПСЦдприСФмство маСФ невеликий комплекс СЦнженерних та обслуговуючих цехСЦв: СЦнструментальний, експериментальний, ремонтний, цех механСЦзацСЦСЧ та СЦншСЦ. АкцСЦонерне товариство мСЦстить на своСЧй територСЦСЧ залСЦзничну лСЦнСЦю та автомобСЦльнСЦ магСЦстралСЦ, вСЦдкритСЦ та критСЦ складськСЦ зони з рухомими вантажопСЦдйомними засобами.

ПСЦдприСФмство забезпечено електроенергСЦСФю, природним газом, вуглекислотою, киснем, стислим повСЦтрям, та СЦншими видами енергСЦСЧ.

ОсновнСЦ споживачСЦ продукцСЦСЧ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" - пСЦдприСФмства агропромислового комплексу УкраСЧни, РосСЦСЧ, БСЦлорусСЦСЧ, Молдови, Узбекистану, Казахстану, ТуркменСЦстану, Китаю, Угорщини, БолгарСЦСЧ, ЮгославСЦСЧ, СловакСЦв та СЦнших краСЧн.

По спецСЦальнСЦй угодСЦ в будь-яку краСЧну можуть бути направленСЦ фахСЦвцСЦ для розробки технСЦко-економСЦчного обТСрунтування нових видСЦв машин, органСЦзацСЦСЧ технСЦчного обслуговування, навчання мСЦiевого персоналу.

Над розробкою перспективних моделей сСЦльськогосподарських машин працюють досвСЦдченСЦ фахСЦвцСЦ пСЦдприСФмства, проектнСЦ та науково-дослСЦдницькСЦ СЦнститути УкраСЧни.

З березня 1994р. рСЦшенням Фонду Державного Майна УкраСЧни державне пСЦдприСФмство Виробниче обтАЩСФднання "Херсонський комбайновий завод СЦменСЦ Г.РЖ.Петровського" перетворено у вСЦдкрите акцСЦонерне товариство "ХерсонськСЦ комбайни".

Велику увагу як СЦ ранСЦше придСЦляють соцСЦальнСЦй сферСЦ. Водна станцСЦя на р. ДнСЦпро, пансСЦонат "Петровець" та база вСЦдпочинку для дСЦтей на берегу Чорного моря, профСЦлакторСЦй та стадСЦон бСЦля заводу дозволяСФ робСЦтникам повноцСЦнно вСЦдпочити та вСЦдновити своСЧ сили.

ПСЦдприСФмство пролягаСФ на 217га. Загальна площа виробничих цехСЦв близько 330 тис. кв. м.

До складу ВАТ входить головне спецСЦалСЦзоване конструкторське бюро щодо проектування кукурудзозбиральноСЧ, зернозбиральноСЧ та дощовоСЧ технСЦки, а мостСЦв головних колСЦс.

СтарСЦ виробничСЦ традицСЦСЧ, квалСЦфСЦкацСЦйний виробничий та СЦнженерно-технСЦчний персонал, наявнСЦсть квалСЦфСЦкацСЦйних служб щодо контролю за якСЦстю дозволяють випускати продукцСЦю високого технСЦчного рСЦвня.

КрСЦм наявностСЦ великого технСЦчного та виробничого потенцСЦалу ВАТ забезпечено усСЦма необхСЦдними для пСЦдприСФмства видами енергСЦСЧ.

МаСФ вСЦдмСЦннСЦ транспортнСЦ розв'язки: "асна жалСЦзнодорожна сСЦть у 50м вСЦд магСЦстралСЦ; примикання до автомагСЦстрального автошляху; вСЦдстань до морського та рСЦчного портСЦв близько 1км.

БухгалтерСЦя пСЦдприСФмства СФ самостСЦйним пСЦдроздСЦлом ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни". СЧСЧ очолюСФ головний бухгалтер, який призначаСФться та звСЦльняСФться з посади генеральним директором ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни".

Головний бухгалтер ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" безпосередньо пСЦдпорядкован генеральному директору ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни", а щодо питань органСЦзацСЦСЧ порядку та методСЦв ведення бухгалтерського облСЦку СЦ складання звСЦтностСЦ - головному бухгалтеру МСЦнпромполСЦтики УкраСЧни.

Структура та штати бухгалтерСЦСЧ затверджуСФться генеральним директором.

Оклади працСЦвникам бухгалтерСЦСЧ встановлюють згСЦдно штатного розкладу, яке складаСФться головним бухгалтером, узгоджуСФться з вСЦддСЦлом органСЦзацСЦСЧ працСЦ та заробСЦтноСЧ плати та затверджуСФться генеральним директором пСЦдприСФмства ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни". Обов'язки та права працСЦвникСЦв бухгалтерСЦСЧ визначаються посадовими СЦнструкцСЦями, затвердженими головним бухгалтером.


1.3. МСЦжнароднСЦ стандарти СЦ принципи облСЦку грошових коштСЦв


ПСЦд стандартами бухгалтерського облСЦку розумСЦють нормативнСЦ документи, якСЦ визначають правила СЦ процедури ведення фСЦнансового облСЦку та складання звСЦтностСЦ.

Розробкою М(С)БО та СЧх введення в практику займаСФться мСЦжнародний комСЦтет по бухгалтерським стандартам, заснований у 1973р. На теперСЦшнСЦй час цей комСЦтет розробив 39 М(С)БО 34 з яких дСЦють СЦ зараз.

В мСЦжнароднСЦй практицСЦ обСЦг грошових коштСЦв регулюСФться М(С)БО 7 "ЗвСЦт про рух грошових коштСЦв", який був розроблений 1 сСЦчня 1979р.

РЖнформацСЦя про рух грошових коштСЦв пСЦдприСФмства СФ корисною, оскСЦльки вона надаСФ користувачам фСЦнансових звСЦтСЦв основу для оцСЦнки спроможностСЦ пСЦдприСФмства генерувати грошовСЦ кошти та СЧх еквСЦваленти, а також потреби пСЦдприСФмства щодо використання цих грошових коштСЦв. Для економСЦчних рСЦшень, якСЦ приймають користувачСЦ, необхСЦдна оцСЦнка спроможностСЦ пСЦдприСФмства генерувати грошовСЦ кошти та СЧх еквСЦваленти, а також часу такого генерування СЦ впевненостСЦ в ньому.

Метою М(С)БО 7 СФ вимоги до надання СЦнформацСЦСЧ про змСЦни грошових коштСЦв пСЦдприСФмства та СЧх еквСЦвалентСЦв протягом певного часу за допомогою ЗвСЦту про рух грошових коштСЦв, який розмежовуСФ рух грошових коштСЦв протягом певного перСЦоду вСЦд операцСЦйноСЧ, СЦнвестицСЦйноСЧ та фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ [5]. КористувачСЦ фСЦнансових звСЦтСЦв пСЦдприСФмства зацСЦкавленСЦ в тому, як пСЦдприСФмство генеруСФ СЦ використовуСФ грошовСЦ кошти та СЧх еквСЦваленти. Це вСЦдбуваСФться незалежно вСЦд характеру дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства СЦ вСЦд того, чи можна розглядати грошовСЦ кошти як продукцСЦю пСЦдприСФмства, наприклад, у випадку фСЦнансовоСЧ установи. ГрошовСЦ кошти потрСЦбнСЦ пСЦдприСФмствам, в основному, з однакових причин, якою рСЦзною не була б СЧх основна дСЦяльнСЦсть, вСЦд котроСЧ одеВнржують прибутки. ПСЦдприСФмствам потрСЦбнСЦ грошовСЦ кошти для здСЦйснення операцСЦй, погашення зобов'язань СЦ забезпечення доходу СЦнвесторам. ВСЦдповСЦдно, даний стандарт вимагаСФ вСЦд усСЦх пСЦдприСФмств надання ЗвСЦту про рух грошових коштСЦв.

ЗвСЦт про рух грошових коштСЦв, коли вСЦн використовуСФться разом з СЦншими фСЦнансовими звСЦтами, надаСФ СЦнформацСЦю, яка дозволяСФ користувачам оцСЦнювати змСЦни у чистих активах пСЦдприСФмства, його фСЦнансовСЦй структурСЦ (в тому числСЦ лСЦквСЦднСЦсть та платоспроможнСЦсть), а також здатнСЦсть впливати на суми СЦ перСЦод руху грошових коштСЦв з метою пристосування до обставин та можливостей, якСЦ постСЦйно змСЦнюються. РЖнформацСЦя про рух грошових коштСЦв СФ корисною для оцСЦнки здатностСЦ пСЦдприСФмства генерувати грошовСЦ кошти та СЧх еквСЦваленти, а також дозволяСФ користувачам розробляти моделСЦ для оцСЦнки та порСЦвняння теперСЦшньоСЧ вартостСЦ майбутнього руху грошових коштСЦв рСЦзних пСЦдприСФмств. Вона також пСЦдвищуСФ ступСЦнь зСЦ ставностСЦ звСЦтностСЦ про результати дСЦяльностСЦ рСЦзних пСЦдприСФмств, тому що запобСЦгаСФ впливу рСЦзних пСЦдходСЦв до облСЦку однакових операцСЦй та подСЦй.

РЖнформацСЦя про рух грошових коштСЦв протягом попереднСЦх перСЦодСЦв часто використовуСФться як .показник суми, перСЦоду та впевненостСЦ майбутнього руху грошових коштСЦв. Вона корисна також пСЦд час перевСЦрки точностСЦ попереднСЦх оцСЦнок майбутнього руху грошових коштСЦв, а також аналСЦзу взаСФмозв'язку рентабельностСЦ, чистого руху грошових коштСЦв СЦ впливу змСЦни цСЦн [5].

У М(С)БО 7 "ЗвСЦт про рух грошових коштСЦв" даються визначення наступним термСЦнам:

ЕквСЦваленти грошових коштСЦв тАФ це короткостроковСЦ, високолСЦквСЦднСЦ СЦнвестицСЦСЧ, якСЦ вСЦльно конвертуються у вСЦдомСЦ суми грошових коштСЦв СЦ яким притаманний незначний ризик змСЦни вартостСЦ.

ГрошовСЦ потоки тАФ це надходження та вибуття грошових коштСЦв та СЧх еквСЦвалентСЦв.

ОперацСЦйна дСЦяльнСЦсть тАФ це основна дСЦяльнСЦсть пСЦдприСФмства, яка приносить дохСЦд, а також СЦншСЦ види дСЦяльностСЦ, якСЦ не СФ СЦнвестицСЦйною або фСЦнансовою дСЦяльнСЦстю.

РЖнвестицСЦйна дСЦяльнСЦсть тАФ це придбання СЦ продаж довгострокових активСЦв, а також СЦнших СЦнвестицСЦй, якСЦ не СФ еквСЦвалентами грошових коштСЦв.

ФСЦнансова дСЦяльнСЦсть тАФ це дСЦяльнСЦсть, яка призводить до змСЦн розмСЦру та складу "асного СЦ запозиченого капСЦталу пСЦдприСФмства.

ЕквСЦваленти грошових коштСЦв, якСЦ утримуються для погашення короткострокових зобов'язань, але не для СЦнвестицСЦйних або яких-небудь СЦнших цСЦлей. Для того щоб СЦнвестицСЦСЧ можна було класифСЦкувати як еквСЦваленти грошових коштСЦв, вони повиннСЦ вСЦльно конвертуватися у вСЦдому суму грошових коштСЦв СЦ характеризуватися незначним ризиком змСЦни вартостСЦ. Таким чином, СЦнвестицСЦя розглядаСФться здебСЦльшого як еквСЦвалент грошових коштСЦв тСЦльки в разСЦ короткого строку погашення, наприклад протягом трьох мСЦсяцСЦв з дати придбання.

БанкСЦвськСЦ позики, як правило, вважаються фСЦнансовою дСЦяльнСЦстю. Характерною рисою таких операцСЦй СФ частСЦ коливання залишкСЦв коштСЦв на банкСЦвських рахунках - вСЦд перевищення надходжень до перевищення кредиту.

Рух грошових коштСЦв не передбачаСФ змСЦн у складСЦ коштСЦв, якСЦ СФ грошовими коштами або СЧх еквСЦвалентами, оскСЦльки цСЦ компоненти СФ частиною управлСЦння грошовими коштами пСЦдприСФмства, а не частиною операцСЦйноСЧ, СЦнвестицСЦйноСЧ та фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ.

ЗвСЦт про рух грошових коштСЦв повинен вСЦдображати рух грошових коштСЦв протягом перСЦоду згСЦдно з подСЦлом дСЦяльностСЦ на операцСЦйну, СЦнвестицСЦйну та фСЦнансову.

ПСЦдприСФмство подаСФ рух грошових коштСЦв вСЦд операцСЦйноСЧ, СЦнвестицСЦйноСЧ та фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ у виглядСЦ, який найбСЦльш вСЦдповСЦдаСФ його господарськСЦй дСЦяльностСЦ. КласифСЦкацСЦя за видами дСЦяльностСЦ надаСФ СЦнформацСЦю, яка дозволяСФ користувачам оцСЦнювати вплив цих видСЦв дСЦяльностСЦ на фСЦнансовий стан пСЦдприСФмства та суму його грошових коштСЦв СЦ СЧх еквСЦвалентСЦв; Таку СЦнформацСЦю можна також використовувати для оцСЦнки взаСФмозв'язку наведених вище видСЦв дСЦяльностСЦ.

Сума руху грошових коштСЦв вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ СФ ключовим показником того, якою мСЦрою операцСЦСЧ пСЦдприСФмства генерують грошовСЦ кошти, достатнСЦ для погашення позик, пСЦдтримки операцСЦйноСЧ потужностСЦ пСЦдприСФмства, виплати дивСЦдендСЦв та здСЦйснення нових СЦнвестицСЦй без залучення зовнСЦшнСЦх джерел фСЦнансування. РЖнформацСЦя про конкретнСЦ компоненти руху первинних грошових коштСЦв СФ корисною разом з СЦншою СЦнформацСЦСФю для прогнозування майбутнього руху грошових коштСЦв вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ.

Рух грошових коштСЦв вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ визначаСФться, головним чином, основною дСЦяльнСЦстю пСЦдприСФмства, яка даСФ дохСЦд [5].

Це маСФ бути надходження грошових коштСЦв вСЦд продажу товарСЦв та надання послуг; надходження грошових коштСЦв вСЦд роялтСЦ, авторських гонорарСЦв, комСЦсСЦйних, а також СЦншСЦ надходження; виплати грошових коштСЦв постачальникам товарСЦв та послуг; виплати грошових коштСЦв працСЦвникам та виплати за СЧх дорученням та СЦншСЦ.

Отже, рух грошових коштСЦв, що СФ результатом придбання або продажу дилерських цСЦнних паперСЦв чи таких, якСЦ обертаються на ринку, класифСЦкуСФться як операцСЦйна дСЦяльнСЦсть. Також аванси грошовими коштами СЦ позики, здСЦйсненСЦ фСЦнансовими установами, здебСЦльшого класифСЦкуються як операцСЦйна дСЦяльнСЦсть, оскСЦльки вони пов'язанСЦ з основною дСЦяльнСЦстю цього пСЦдприСФмства, яка приносить дохСЦд.

Окреме розкриття руху грошових копти, який виникаСФ вСЦд СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ, СФ важливим, тому що рух грошових коштСЦв вСЦдображаСФ, якою мСЦрою здСЦйснювалися витрати на ресурси, призначенСЦ для генерування майбутнього прибутку СЦ майбутнього руху грошових коштСЦв. Прикладами руху грошових коштСЦв вСЦд СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ СФ: виплати грошових коштСЦв для придбання основних засобСЦв, нематерСЦальних активСЦв та СЦнших довгострокових активСЦв. ЦСЦ виплати охоплюють також такСЦ, що пов'язанСЦ з витратами, СЦнвестованими у розробки та будСЦвництво основних засобСЦв самим пСЦдприСФмством; надходження грошових коштСЦв вСЦд продажу основних засобСЦв, нематерСЦальних активСЦв, а також СЦнших довгострокових активСЦв.

Коли контракт вСЦдображаСФться в облСЦку як хеджування термСЦнового контракту, що пСЦддаСФться визначенню, рух грошових коштСЦв за контрактом класифСЦкуСФться таким же чином, як рух грошових коштСЦв за термСЦновим контрактом, яким володСЦють.

Окреме розкриття руху грошових коштСЦв, який виникаСФ вСЦд фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ, СФ важливим, тому що воно корисне для передбачення претензСЦй щодо майбутнього руху грошових коштСЦв з боку тих, хто надаСФ капСЦтал пСЦдприСФмству. Прикладами руху грошових коштСЦв, який виникаСФ вСЦд фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ, СФ: надходження грошових коштСЦв вСЦд випуску акцСЦй або СЦнших СЦнструментСЦв "асного капСЦталу; виплати грошових коштСЦв "асникам для придбання або викупу ранСЦше випущених акцСЦй пСЦдприСФмства; надходження грошових коштСЦв вСЦд випуску незабезпечених боргових зобов'язань, позик, векселСЦв, облСЦгацСЦй, СЦпотек, а також СЦнших коротко - або довгострокових позик; виплати грошових коштСЦв для погашення позик та СЦншСЦ.

ПСЦдприСФмство звСЦтуСФ про рух грошових коштСЦв вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ, застосовуючи:

а)прямий метод, за яким розкриваються основнСЦ класи валових надходжень грошових коштСЦв чи валових виплат грошових коштСЦв;

б) непрямий метод, за яким чистСЦ прибутки чи збитки коригуються вСЦдповСЦдно до впливу операцСЦй негрошового характеру, будь-яких вСЦдрахувань або нарахувань минулих чи майбутнСЦх надходжень або виплат грошових коштСЦв щодо операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ, а також вСЦдповСЦдно до статей доходу або витрат, пов'язаних СЦз рухом грошових коштСЦв вСЦд СЦнвестицСЦйноСЧ чи фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ.

ПСЦдприСФмства заохочуються до визнання руху грошових коштСЦв вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ з застосуванням прямого методу. Прямий метод надаСФ СЦнформацСЦю, яка може бути корисною для оцСЦнки майбутнього руху грошових коштСЦв СЦ яку не можна отримати з застосуванням непрямого методу. ЗгСЦдно з прямим методом, СЦнформацСЦю про основнСЦ класи валових надходжень грошових коштСЦв СЦ валових виплат грошових коштСЦв можна отримати:

а) з облСЦковоСЧ документацСЦСЧ пСЦдприСФмства;

б) шляхом коригування продажу, собСЦвартостСЦ реалСЦзованоСЧ продукцСЦСЧ (дохСЦд у виглядСЦ вСЦдсоткСЦв та подСЦбний дохСЦд, витрати на сплату вСЦдсоткСЦв та подСЦбнСЦ витрати для фСЦнансовоСЧ установи), а також СЦнших статей у ЗвСЦтСЦ про прибутки та збитки.

ЗгСЦдно з непрямим методом, чистий рух грошових коштСЦв вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ визначаСФться шляхом коригування чистих прибуткСЦв або збиткСЦв вСЦд упливу:

а) змСЦн протягом звСЦтного перСЦоду у запасах СЦ дебСЦторськСЦй та кредиторськСЦй заборгованостСЦ вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ;

б) негрошових коштСЦв, таких як амортизацСЦя, забезпечення, вСЦдстроченСЦ податки, нереалСЦзованСЦ прибутки та збитки вСЦд обмСЦну валют, нерозподСЦлений прибуток вСЦд асоцСЦйованих компанСЦй СЦ частка меншостСЦ;

в) всСЦх СЦнших коштСЦв, для яких уплив грошових коштСЦв СФ рухом грошових коштСЦв вСЦд СЦнвестицСЦйноСЧ або фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ [5].

Допустимим СФ також визначення чистого руху грошових коштСЦв вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ непрямим методом, коли вСЦдображаються доходи та витрати, розкритСЦ у ЗвСЦтСЦ про прибутки та збитки, СЦ змСЦни протягом звСЦтного перСЦоду у запасах, а також дебСЦторська та кредиторська заборгованСЦсть вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ.

ПСЦдприСФмство окремо звСЦтуСФ про основнСЦ класи валових надходжень грошових коштСЦв СЦ валових виплат грошових коштСЦв, якСЦ виникають вСЦд СЦнвестицСЦйноСЧ та фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ.

Окреме розкриття руху грошових коштСЦв, якСЦ вСЦдображають збСЦльшення операцСЦйноСЧ потужностСЦ та посилення руху грошових коштСЦв, потрСЦбних для пСЦдтримки операцСЦйноСЧ потужностСЦ, СФ корисним, тому що дозволяСФ користувачевСЦ визначити, чи СФ адекватними СЦнвестицСЦСЧ пСЦдприСФмства на пСЦдтримку операцСЦйноСЧ потужностСЦ. ПСЦдприСФмство, СЦнвестицСЦСЧ якого на пСЦдтримку операцСЦйноСЧ потужностСЦ не СФ адекватними, може втратити майбутню прибутковСЦсть заради поточноСЧ лСЦквСЦдностСЦ та виплат "асникам.

Розкриття руху грошових коштСЦв за сегментами дозволяСФ користувачам краще розумСЦти взаСФмозв'язок руху грошових коштСЦв пСЦдприСФмства в цСЦлому СЦ його складових частин, а також лСЦквСЦднСЦсть та вСЦдмСЦннСЦсть руху грошових коштСЦв за сегментами.

ФСЦнансова звСЦтнСЦсть пСЦдприСФмства формуСФться, що по М(С)БО, що по П(С)БО з дотриманням наступних принципСЦв:

автономностСЦ пСЦдприСФмства, щодо якого кожне пСЦдприСФмство розглядаСФться як юридична особа, вСЦдокремлене вСЦд "асника. Тому особисте майно та зобов'язання "асника не повиннСЦ позначатися у фСЦнансовСЦй звСЦтностСЦ пСЦдприСФмства;

безупинноСЧ дСЦяльностСЦ, який передбачаСФ оцСЦнку активСЦв та зобов'язань пСЦдприСФмства, виходячи з припущення, що його дСЦяльнСЦсть буде продовжуватися далСЦ;

перСЦодичностСЦ, який припускаСФ розподСЦл дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства на визначенСЦ перСЦоди часу з метою складання фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ;

СЦсторичноСЧ (фактичноСЧ) собСЦвартостСЦ, який визначаСФ прСЦоритет оцСЦнки активСЦв виходячи СЦз витрат на СЧх виробництво та придбання;

нарахування СЦ вСЦдповСЦдностСЦ прибуткСЦв та витрат, щодо якого для визначення фСЦнансового результату звСЦтного перСЦоду слСЦд зСЦставити прибутки звСЦтного перСЦоду з витратами, якСЦ були здСЦйсненнСЦ для отримання цих доходСЦв. При цьому прибутки та витрати вСЦдображаються в облСЦку та звСЦтностСЦ у мить СЧх виникнення незалежно вСЦд часу надходження та уплати грошей;

повного висвСЦтлення, згСЦдно якого фСЦнансова звСЦтнСЦсть повинна мСЦстити всю СЦнформацСЦю про фактичнСЦ та потенцСЦйнСЦ наслСЦдки операцСЦй та подСЦй, яка може впливати на рСЦшення, якСЦ приймаються на СЧСЧ основСЦ;

послСЦдовностСЦ, який передбачаСФ постСЦйне (з року в рСЦк) використання пСЦдприСФмством обраноСЧ облСЦковоСЧ полСЦтики. ЗмСЦна облСЦковоСЧ полСЦтики повинна бути обТСрунтована та розкрита в фСЦнансовСЦй звСЦтностСЦ;

обачливостСЦ, згСЦдно якому методи оцСЦнки, якСЦ застосовуються в бухгалтерському облСЦку, повиннСЦ запобСЦгати зменшенню оцСЦнки зобов'язань та витрат СЦ збСЦльшенню оцСЦнки активСЦв та прибуткСЦв пСЦдприСФмства;

превалювання змСЦсту над формою, щодо якого операцСЦСЧ повиннСЦ враховуватися згСЦдно з СЧх сутнСЦстю, а не тСЦльки виходячи з юридичноСЧ форми;

СФдиного грошового вимСЦрника, який передбачаСФ вимСЦрювання та узагальнення усСЦх операцСЦй пСЦдприСФмства у його фСЦнансовСЦй звСЦтностСЦ СФдинСЦй грошовСЦй одиницСЦ [5].

РОЗДРЖЛ 2.

ОСОБЛИВОСТРЖ ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ ОБЛРЖКУ ГРОШОВИХ КОШТРЖВ ПРЖДПРИРДМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ


2.1. ОрганСЦзацСЦйно-методичнСЦ основи облСЦку грошових коштСЦв


КонкретизацСЦя технологСЦСЧ облСЦкового процесу в кожному випадку залежить вСЦд складу об'СФктСЦв управлСЦння, сукупностСЦ.

ОблСЦковий процес складаСФться з багатьох блокСЦв, якСЦ мають бути конкретизованСЦ й поданСЦ в технологСЦчних та структурних аспектах.

ОсновнСЦ завдання бухгалтерського облСЦку грошових коштСЦв наведенСЦ на рисунку 2.1.

Склад цих блокСЦв та об'СФктСЦв управлСЦння визначаСФться галузевою (промисловСЦсть, сСЦльське господарство, будСЦвництво тощо), рСЦвневою (бригада, дСЦльниця, цех, ферма, пСЦдприСФмство, асоцСЦацСЦя) СЦСФрархСЦСФю та СЦншими ознаками господарськоСЧ ланки [24].

У межах основних господарських формувань - пСЦдприСФмство - середнього масштабу на органСЦзацСЦю технологСЦСЧ облСЦкового процесу впливають види дСЦяльностСЦ (основна, допомСЦжна, обслуговувальна, забезпечувальна), структура органСЦзацСЦСЧ виду дСЦяльностСЦ (цехова або безцехова), характер технологСЦСЧ (переВнрвна або безперервна).

На пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни", як у будь-якому господарствСЦ, облСЦковий процес як технологСЦчна сукупнСЦсть складаСФться з трьох етапСЦв: первинного, поточного та пСЦдсумкового. На кожному етапСЦ основнСЦ об'СФкти органСЦзацСЦСЧ облСЦкового процесу такСЦ:

1 .ОблСЦкова номенклатура;

2.НосСЦСЧ облСЦкових номенклатур;

З.Рух носСЦСЧв;

4.ТехнологСЦя облСЦкового процесу забезпечення останнього.


ОблСЦковий процес як органСЦзацСЦйну сукупнСЦсть.

Першим етапом облСЦкового процесу на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни". Його змСЦст становлять первинне спостереження та сприйняття господарського факту (явища або процесу), вимСЦрювання в натуральному та вартСЦсному вираженнСЦ, фСЦксування в носСЦях облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ - документах.

Сприйняття та вимСЦрювання можливСЦ лише тодСЦ, коли об'СФкти облСЦку конкретизованСЦ у виглядСЦ облСЦкових номенклатур. Тому першим об'СФктом органСЦзацСЦСЧ первинного облСЦку СФ облСЦкова номенклатура.

ОрганСЦзацСЦя облСЦкових номенклатур включаСФ два види робСЦт: вибСЦр (або формування) та складання перелСЦку.

ФСЦксування облСЦковоСЧ номенклатури (даних) вСЦдбуваСФться в будь-якому носСЦСЧ (документСЦ або його замСЦннику), що потребуСФ попереднього СЧх добору.

Документи з огляду на СЧх велику кСЦлькСЦсть та рСЦзноманСЦтнСЦсть потрСЦбно систематизувати. ЗвСЦдси окремим питанням органСЦзацСЦСЧ первинного облСЦку СФ на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" формування за кожною окремою темою альбомСЦв первинних документСЦв з облСЦку грошових коштСЦв [42].

Загальна схема документування грошових коштСЦв в касСЦ та на рахунках у банку вСЦдображено на рис. 2.3 та 2.4.

Сприйняття, вимСЦрювання та фСЦксування господарських фактСЦв здСЦйснюються виконавцями в рСЦзнСЦ перСЦоди. Тому, органСЦзуючи первинний облСЦк, заздалегСЦдь визначають рух первинних документСЦв.

ДосвСЦд показуСФ, що на утворення первинних носСЦСЧв СЦнформацСЦСЧ (документСЦв) витрачають приблизно 40тАФ60 % загального часу, а отже, на цьому етапСЦ облСЦкового процесу слСЦд максимально скоротити трудовСЦ витрати.

Важливим аспектом органСЦзацСЦСЧ первинного облСЦку СФ забезпечення його нормального функцСЦонування, для чого потрСЦбнСЦ технСЦчнСЦ засоби органСЦзацСЦйноСЧ технСЦки, обчислювальна технСЦка, носСЦСЧ СЦнформацСЦСЧ.

Поточний облСЦк (реСФстрацСЦя даних первинного облСЦку в системСЦ рахункСЦв тАФ в облСЦкових реСФстрах) тАФ другий етап облСЦкового процесу. На його здСЦйснення в разСЦ ручноСЧ обробки витрачають майже половину часу. Це свСЦдчить про те, що його органСЦзацСЦя СФ дуже важливим об'СФктом.

ПСЦд поточним облСЦком на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" розумСЦють обробку, реСФстрацСЦю та запис даних первинного облСЦку, тобто носСЦСЧв СЦнформацСЦСЧ, в облСЦковСЦ реСФстри, групування та СЧх перегрупування з метою отримати потрСЦбну результатну СЦнформацСЦю.

Багато операцСЦй поточного облСЦку можна умовно подСЦлити на такСЦ види: реСФстрацСЦя (запис); арифметичнСЦ дСЦСЧ (додавання, вСЦднСЦмання, множення, дСЦлення, розрахунки); групування та перегрупування даних. Кожний вид операцСЦй складаСФться з окремих робСЦт, кСЦлькСЦсть яких залежить вСЦд конкретних умов, СЦ насамперед вСЦд технСЦчноСЧ озброСФностСЦ працСЦвникСЦв облСЦку, наявностСЦ обчислювальноСЧ технСЦки, СЧСЧ виду, типу.

Поточний облСЦк як частина облСЦкового процесу зумовлюСФ тСЦ орВнганСЦзацСЦйнСЦ елементи, сукупнСЦсть яких формуСФ його як об'СФкт органСЦзацСЦСЧ. Цими об'СФктами СФ облСЦковСЦ номенклатури поточного облСЦку (данСЦ, показники), носСЦСЧ облСЦкових номенклатур (облСЦковСЦ реСФстри СЦ документи, що СЧх складають на цьому етапСЦ облСЦкового процесу); документообСЦг та забезпечення облСЦкового процесу [25].

Кожний об'СФкт органСЦзацСЦСЧ на даному пСЦдприСФмствСЦ складаСФться з рСЦзних видСЦв робСЦт, СЧх змСЦст СЦ вСЦдрСЦзняСФ цСЦ об'СФкти вСЦд об'СФктСЦв органСЦзацСЦСЧ первинного облСЦку, якСЦ мають ту саму назву. Нового змСЦсту набувають номенклатури поточного облСЦку. Основними видами носСЦСЧв СЦнформацСЦСЧ (номенклатури) з облСЦку грошових коштСЦв СФ облСЦковСЦ реСФстри журнал 1, вСЦдомСЦсть 1.1, 1.2, 1.3.

Бухгалтерський облСЦк не лише СЦнформуСФ про стан СЦ змСЦни пСЦдприСФмства, його елементи та здСЦйснюСФ контроль за наявнСЦстю, рухом, використанням об'СФктСЦв господарювання, а й виконуСФ функцСЦю оцСЦнювання результативностСЦ роботи. Таке оцСЦнювання вСЦдбуваСФться на пСЦдставСЦ узагальнення даних на пСЦдсумковому етапСЦ. Цей етап облСЦкового процесу даСФ змогу дСЦставати данСЦ про результати роботи за мСЦсяць, квартал, пСЦврСЦччя, рСЦк.

ПСЦдсумковий етап облСЦкового процесу СЦнодСЦ називають балансовим узагальненням (звСЦтнСЦстю). Це заключний етап облСЦкового процесу, який на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" можна охарактеризувати як упорядковану сукупнСЦсть операцСЦй з формування показникСЦв, що вСЦдображують результати виробничоСЧ та господарськоСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства за певний перСЦод.

ОрганСЦзацСЦя пСЦдсумкового облСЦку залежить вСЦд якостСЦ органСЦзацСЦСЧ первинного та поточного облСЦку.

Формування пСЦдсумкових показникСЦв, складання звСЦтних форм тАФ це досить трудомСЦсткий процес. СлСЦд мати на увазСЦ, що вСЦн вСЦдбуваСФться за вСЦдносно короткий перСЦод. За цей час треба пСЦдготувати кСЦлька складних показникСЦв, заповнити рСЦзнСЦ звСЦтнСЦ форми, пСЦдготувати аналСЦтичнСЦ висновки, пояснення тощо.

СкладнСЦсть органСЦзацСЦСЧ цього етапу облСЦкового процесу полягаСФ ще й у тому, що крСЦм облСЦкових даних, показникСЦв первинного та поточного облСЦку необхСЦднСЦ данСЦ планування, нормування, фСЦнансСЦв (бюджетування), оперативного та статистичного облСЦку, а також попереднСЦх звСЦтних перСЦодСЦв. НаявнСЦсть цих даних СЦ показникСЦв даСФ змогу не лише оцСЦнити результати роботи пСЦдприСФмства, а й виявити тенденцСЦю розвитку. На цьому етапСЦ облСЦкового процесу на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" до роботи залучають працСЦвникСЦв СЦнших економСЦчних служб пСЦдприСФмства тАФ плановоСЧ, працСЦ, фСЦнансовоСЧ.

ПСЦдсумковий облСЦк як етап облСЦкового процесу визначаСФ об'СФкти, якСЦ мають бути органСЦзованСЦ: номенклатуру, носСЦСЧ номенклатури, рух носСЦСЧв та забезпечення облСЦку.

Отже, незалежно вСЦд технСЦчних засобСЦв технологСЦя облСЦкового процесу в усСЦх випадках передбачаСФ такСЦ об'СФкти органСЦзацСЦСЧ: номенклатуру, носСЦСЧ даних, рух носСЦСЧв, забезпечення процесу. Характерним при цьому СФ те, що зазначенСЦ об'СФкти органСЦзацСЦСЧ використовуються на всСЦх трьох етапах облСЦкового процесу тАФ первинного, поточного СЦ пСЦдсумкового облСЦку.

ОблСЦкова номенклатура тАФ це перелСЦк господарських фактСЦв про форми функцСЦонування майна тАФ засобСЦв господарства, а також капСЦталу тАФ джерела утворення зазначених засобСЦв, про господарськСЦ операцСЦСЧ, а також результати господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, якСЦ мають знайти вСЦдображення у бухгалтерському облСЦку.

СукупнСЦсть об'СФктСЦв бухгалтерського облСЦку визначаСФться змСЦстом господарськоСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни», вимогами управлСЦння СЦ потребами в СЦнформацСЦСЧ, контролСЦ та оцСЦнюваннСЦ дСЦяльностСЦ на пСЦдставСЦ аналСЦзу [43].

РЖсторично склалося так, що обсяг робСЦт з бухгалтерського облСЦку в умовах ручноСЧ працСЦ збСЦльшувався поступово. Поява новоСЧ облСЦковоСЧ номенклатури сприймалася механСЦчно, СЦ оформлення СЧСЧ здСЦйснювалося за методом аналогСЦСЧ.

Значний обсяг бухгалтерськоСЧ СЦнформацСЦСЧ потребуСФ науковоСЧ органСЦзацСЦСЧ облСЦкового процесу СЦ навСЦть в умовах ручноСЧ працСЦ тАФ розробки облСЦковоСЧ номенклатури. Що ж до органСЦзацСЦСЧ бухгалтерського облСЦку в умовах його автоматизацСЦСЧ, то без розробки облСЦкових номенклатур сама автоматизацСЦя стаСФ неможливою.

На пСЦдприСФмствах облСЦкова номенклатура формуСФться залежно вСЦд фактичних умов органСЦзацСЦСЧ, технологСЦСЧ та СЦнших факторСЦв.

СкладнСЦшою СФ розробка облСЦковоСЧ номенклатури в новоутворених господарствах, оскСЦльки треба визначити перелСЦк об'СФктСЦв господарювання, якСЦ пСЦдлягають документуванню. ОблСЦковСЦ номенклатури на цих об'СФктах розробляють з урахуванням досвСЦду дСЦючих господарств.

При розробцСЦ облСЦкових номенклатур на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни» особливу увагу придСЦляють даним первинного, вторинного та кСЦнцевого оформлення.

До даних первинного оформлення вСЦдносять первиннСЦ вСЦдомостСЦ: приходний касовий ордер та розхСЦдний касовий ордер.

Даними вторинного оформлення СФ вСЦдомостСЦ, якСЦ дСЦстають уже пСЦсля первинноСЧ реСФстрацСЦСЧ в облСЦкових реСФстрах даних первинного оформлення, це журнал 1, вСЦдомСЦсть 1.1, 1.2, 1.3.

До даних кСЦнцевого оформлення належать показники бухгалтерського балансу та звСЦту про рух грошових коштСЦв.

ОблСЦкова СЦнформацСЦя характеризуСФться складною структурою. МСЦнСЦмальною структурною одиницею, яка не пСЦдлягаСФ подальшому смисловому подСЦлу, СФ реквСЦзит. РозрСЦзняють два види реквСЦзитСЦв: реквСЦзити-ознаки та реквСЦзити-основи. ПершСЦ характеризують якСЦсну, а другСЦ тАФ кСЦлькСЦсну сторону об'СФктСЦв облСЦку тАФ господарських фактСЦв, явищ та процесСЦв.

РеквСЦзити-ознаки СЦ реквСЦзити-основи самостСЦйного економСЦчного значення не мають, тому СЧх використовують на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни» лише для повноСЧ характеристики об'СФкта облСЦку.

Кожний реквСЦзит-основа разом з кСЦлькома реквСЦзитами-ознаками утворюють СЦнформацСЦйну сукупнСЦсть, яку називають економСЦчним показником (наприклад, один рядок предметноСЧ частини будь-якого документа). Один або кСЦлька економСЦчних показникСЦв утворюють носСЦй економСЦчноСЧ СЦнформацСЦСЧ тАФ документ.

Враховуючи рСЦзноманСЦтнСЦсть та велику кСЦлькСЦсть об'СФктСЦв формування облСЦкових номенклатур, СЧх слСЦд вибирати за топологСЦчною ознакою бухгалтерського облСЦку окремо для кожного технологСЦчного етапу: первинного, поточного та пСЦдсумкового облСЦку.

З кожноСЧ топологСЦчноСЧ дСЦльницСЦ бухгалтерського облСЦку та на кожному етапСЦ складають перелСЦк облСЦкових номенклатур.

ДеякСЦ особливостСЦ вибору облСЦкових номенклатур на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни» виникають в умовах застосування персональних комп'ютерСЦв (ПК), оскСЦльки при цьому доводиться розв'язувати два органСЦзацСЦйнСЦ питання: вибСЦр облСЦкових номенклатур та кодування.

ОсобливСЦстю розробки облСЦкових номенклатур у разСЦ застосування ПК СФ створення системи довСЦдковоСЧ та нормативноСЧ СЦнформацСЦСЧ.

ОблСЦковСЦ номенклатури розробляСФ бухгалтерСЦя пСЦд керСЦвництвом головного бухгалтера. До цСЦСФСЧ роботи залучають також працСЦвникСЦв планового, фСЦнансового та СЦнших вСЦддСЦлСЦв, спецСЦалСЦстСЦв СЦнших служб пСЦдприСФмства.

Формування облСЦкових номенклатур тАФ важливий момент органСЦзацСЦСЧ бухгалтерського процесу, СЧх наявнСЦсть сприяСФ лСЦквСЦдацСЦСЧ дублювання в облСЦку, обТСрунтованому вибору первинних документСЦв, облСЦкових реСФстрСЦв, формуванню документообСЦгу, документопотокСЦв, розв'язанню СЦнших питань бухгалтерського облСЦку.

ОрганСЦзацСЦя первинного облСЦку починаСФться з вивчення складу облСЦкових номенклатур. Насамперед визначають господарськСЦ факти, якСЦ слСЦд вСЦдобразити в системСЦ бухгалтерського облСЦку та зафСЦксувати у первинних документах тАФ носСЦях облСЦково-економСЦчноСЧ СЦнформацСЦСЧ. На склад облСЦкових номенклатур впливають система звСЦтностСЦ, об'СФкти промСЦжного контролю СЧх формування. Тому перш нСЦж почати формування облСЦкових номенклатур первинного облСЦку, слСЦд ознайомитись СЦз системою фСЦнансовоСЧ державноСЧ та внутрСЦшньоСЧ звСЦтностСЦ.

Для того щоб визначити перелСЦк облСЦкових номенклатур з облСЦку коштСЦв на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни» складають перелСЦк усСЦх об'СФктСЦв, якСЦ мають бути зафСЦксованСЦ в первинних документах [25].

При розробцСЦ облСЦкових номенклатур первинного облСЦку потрСЦбно там, де це можливо, укрупнювати одиницСЦ вимСЦрювання. Це дасть змогу зменшити кСЦлькСЦсть носСЦСЧв СЦ обсяг облСЦковоСЧ роботи.

ПСЦсля визначення облСЦковоСЧ номенклатури переходять до вибору носСЦСЧв облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ.

ОрганСЦзацСЦя поточного облСЦку на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни» також починаСФться з вивчення складу облСЦкових номенклатур, якСЦ слСЦд вСЦдобразити, проте вже в системСЦ облСЦкових реСФстрСЦв та рСЦзних розрахункових формах.

Розробляючи облСЦковСЦ номенклатури поточного облСЦку, передусСЦм визначають склад господарських фактСЦв тАФ явищ та процесСЦв (господарськСЦ операцСЦСЧ). В основу розробки складу облСЦкових номенклатур поточного облСЦку покладено систему показникСЦв внутрСЦшньоСЧ та зовнСЦшньоСЧ звСЦтностСЦ, план рахункСЦв, класифСЦкацСЦю об'СФктСЦв, якСЦ визначено нормативними актами та методичними рекомендацСЦями.

За своСФю технСЦчнСЦстю (технСЦкою) вибСЦр облСЦкових номенклатур поточного облСЦку аналогСЦчний вибору СЧх на етапСЦ первинного облСЦку. За кожним топологСЦчним пСЦдроздСЦлом облСЦку (у нашому випадку облСЦку коштСЦв) складають докладний перелСЦк тих об'СФктСЦв, якСЦ становлять СЦнтерес з погляду управлСЦння економСЦкою на вСЦдповСЦдному етапСЦ облСЦку.

Формування облСЦкових номенклатур поточного облСЦку складнСЦше, нСЦж первинного.

За своСЧм змСЦстом облСЦковСЦ номенклатури поточного облСЦку бувають двох видСЦв: простСЦ (тобто такСЦ, якСЦ в майбутньому не будуть деталСЦзованСЦ) СЦ складнСЦ (якСЦ треба далСЦ деталСЦзувати).

ОблСЦкова номенклатура поточного облСЦку СФ основою майбутнього робочого плану рахункСЦв. На пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни», як СЦ на кожному пСЦдприСФмствСЦ затверджений державними органами СФдиний план рахункСЦв маСФ бути деталСЦзований для поточних потреб управлСЦння. КонкретизацСЦя здСЦйснюСФться вСЦдповСЦдно до технологСЦчних та органСЦзацСЦйних особливостей того чи СЦншого господарства.

При розробцСЦ робочого плану рахункСЦв використовують СФдиний план рахункСЦв, СЦнструкцСЦю щодо застосування його, рСЦзнСЦ нормативнСЦ акти, якСЦ стосуються окремих об'СФктСЦв облСЦку. ДалСЦ складають систематизований перелСЦк об'СФктСЦв поточного облСЦку. Кожному об'СФкту, групСЦ, пСЦдгрупСЦ, субпСЦдгрупСЦ присвоюють порядковий номер. Виходячи з порядкового номера об'СФкта найбСЦльшоСЧ пСЦдгрупи, номерСЦв груп установлюють номер для кожного об'СФкта СЦ записують його у перелСЦк.

ОрганСЦзацСЦя пСЦдсумкового (узагальнюючого) облСЦку на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни» починаСФться з виявлення складу облСЦкових номенклатур, якСЦ мають бути вСЦдображенСЦ у вСЦдповСЦдних пСЦдсумкових носСЦях облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ. ЦСЦ номенклатури являють собою систему показникСЦв, що характеризують стан та змСЦну стану господарських фактСЦв тАФ явищ та процесСЦв, а також активСЦв, пасивСЦв, затрат, доходСЦв та результати дСЦяльностСЦ. Формування показникСЦв залежить вСЦд багатьох факторСЦв, якСЦ впливають на органСЦзацСЦю пСЦдсумкового облСЦку.

Важливим фактором СФ звСЦтнСЦсть, яку маСФ подати та чи СЦнша господарська система, перСЦодичнСЦсть цСЦСФСЧ звСЦтностСЦ, строки СЧСЧ подання, джерела одержання СЦнформацСЦСЧ. За цими ознаками номенклатуру пСЦдсумкового облСЦку подСЦляють на певнСЦ групи [42].

За характером тАФ на фСЦнансову та внутрСЦшньогосподарську. Такий подСЦл номенклатури СФ першим фактором, який впливаСФ на вибСЦр.

За змСЦстом тАФ статистичну, оперативну та бухгалтерську.

За перСЦодичнСЦстю складання тАФ на поточну та рСЦчну. При цьому до перСЦодичноСЧ вСЦдносять разову, мСЦсячну, квартальну, пСЦврСЦчну та дев'ятимСЦсячну. Цей подСЦл маСФ певне значення при органСЦзацСЦСЧ пСЦдсумкового облСЦку.

ОблСЦковСЦ номенклатури звСЦтностСЦ подСЦляють на два види: директивнСЦ та розрахунковСЦ.

Значну роботу з органСЦзацСЦСЧ пСЦдсумкового облСЦку виконують для внутрСЦшньогосподарських виробничих та СЦнших пСЦдроздСЦлСЦв.

ОрганСЦзацСЦя зовнСЦшньоСЧ звСЦтностСЦ залежить насамперед вСЦд вимог, поставлених до неСЧ державними органами та контрагентами: банками, кредиторами.

Основними нормативними документами, що визначають обсяг робСЦт з органСЦзацСЦСЧ пСЦдсумкового облСЦку як звСЦтностСЦ, СФ Положення про бухгалтерський облСЦк СЦ звСЦтнСЦсть в УкраСЧнСЦ, РЖнструкцСЦя зСЦ складання звСЦтностСЦ. КрСЦм того, слСЦд мати також методичнСЦ рекомендацСЦСЧ щодо заповнення окремих показникСЦв звСЦтностСЦ. ПСЦдприСФмство ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни» повинно бути забезпечене цими нормативними та методичними документами. Контроль за СЧх наявнСЦстю здСЦйснюють у спецСЦальному описСЦ (табл.2.1).

Формуючи облСЦковСЦ номенклатури пСЦдсумкового облСЦку, слСЦд пам'ятати, що в окремих випадках звСЦтнСЦ данСЦ пСЦдприСФмства заносять у зведену консолСЦдовану звСЦтнСЦсть асоцСЦацСЦСЧ, фСЦрми. Тому номенклатуру пСЦдсумкового облСЦку формують з урахуванням цСЦСФСЧ вимоги. При цьому виокремлюють номенклатуру, яка використовуватиметься лише для складання зведеного звСЦту СЦ внутрСЦшнСЦх потреб пСЦдприСФмства.

Безпосередньо вибСЦр облСЦковоСЧ номенклатури здСЦйснюСФться, як СЦ для первинного або поточного облСЦку, проте маСФ деякСЦ особливостСЦ.

ОблСЦковСЦ номенклатури пСЦдсумкового облСЦку як система фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ регламентованСЦ законодавчими актами та стандартами бухгалтерського облСЦку. Тому кожну таку номенклатуру на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни» вибирають, переглядаючи цСЦ нормативнСЦ акти.

Номенклатуру або показники внутрСЦшньоСЧ звСЦтностСЦ формують вСЦдповСЦдно до потреб управлСЦння кожного структурного пСЦдроздСЦлу залежно вСЦд характеру дСЦяльностСЦ та СЦнших характеристик.

Таблиця 2.1

Опис необхСЦдних нормативних та методичних матерСЦалСЦв для складання перСЦодичноСЧ та рСЦчноСЧ звСЦтностСЦ.


Назва нормативного

документа

Номер нормативного документа

Хто СЦ коли

затвердив

Номер справи,

де зберСЦгаСФться документ

Зауважен-ня

Закон УкраСЧни "Про

бухгалтерський облСЦк та фСЦнансову

звСЦтнСЦсть в УкраСЧнСЦ"

П(С)БО 4 "ЗвСЦт про рух грошових кошВнтСЦв"

№ 996 - XIV




№87

Л.Д.Кучма

16.07.99р.



МСЦнСЦстерстВнво фСЦнансСЦв УкраСЧни

31.03.99р.

№21




№7

-




-


ВСЦдправним моментом у формуваннСЦ номенклатури звСЦтностСЦ для внутрСЦшнСЦх потреб СФ органСЦзацСЦя внутрСЦшньогосподарського подСЦлу пСЦдприСФмства.

ВнутрСЦшня звСЦтнСЦсть формуСФться для потреб управлСЦння, оцСЦнювання дСЦяльностСЦ вСЦдповСЦдного пСЦдроздСЦлу. При розробцСЦ зазначеноСЧ номенклатури слСЦд виходити з конкретних завдань, поставлених перед пСЦдроздСЦлом [24].

При розробцСЦ облСЦковоСЧ номенклатури пСЦдсумкового облСЦку слСЦд враховувати ще одну особливСЦсть: номенклатура тСЦсно пов'язана з нормуванням та плануванням, бюджетуванням, контролем та аналСЦзом. Саме тому до складу облСЦковоСЧ номенклатури пСЦдсумкового облСЦку (звСЦтностСЦ) крСЦм фактичних даних мають входити також плановСЦ, нормативнСЦ, кошториснСЦ та СЦншСЦ аналогСЦчнСЦ показники, а також показники вСЦдхилення вСЦд них як в абсолютному, так СЦ у вСЦдносно до потреб управлСЦння кожного структурного пСЦдроздСЦлу залежно вСЦд характеру дСЦяльностСЦ та СЦнших характеристик.

Таблиця 2.1

Опис необхСЦдних нормативних та методичних матерСЦалСЦв для складання перСЦодичноСЧ та рСЦчноСЧ звСЦтностСЦ.


Назва нормативного

Номер нормати-

Хто СЦ коли

Номер справи,

Зауважен-

документа

вного документа

затвердив

де зберСЦгаСФться документ

ня

Закон УкраСЧни "Про

№ 996 - XIV

Л.Д.Кучма

№21

-

бухгалтерський об-


16.07.99р.



лСЦк та фСЦнансову





звСЦтнСЦсть в УкраСЧнСЦ"





П(С)БО 4 "ЗвСЦт про рух грошових коштСЦв"

№87

МСЦнСЦстерство фСЦнансСЦв УкраСЧни

31.03.99р.

№7

-


ВСЦдправним моментом у формуваннСЦ номенклатури звСЦтностСЦ для внутрСЦшнСЦх потреб СФ органСЦзацСЦя внутрСЦшньогосподарського подСЦлу пСЦдприСФмства.

ВнутрСЦшня звСЦтнСЦсть формуСФться для потреб управлСЦння, оцСЦнювання дСЦяльностСЦ вСЦдповСЦдного пСЦдроздСЦлу. При розробцСЦ зазначеноСЧ номенклатури слСЦд виходити з конкретних завдань, поставлених перед пСЦдроздСЦлом [24].

При розробцСЦ облСЦковоСЧ номенклатури пСЦдсумкового облСЦку слСЦд враховувати ще одну особливСЦсть: номенклатура тСЦсно пов'язана з нормуванням та плануванням, бюджетуванням, контролем та аналСЦзом. Саме тому до складу облСЦковоСЧ номенклатури пСЦдсумкового облСЦку (звСЦтностСЦ) крСЦм фактичних даних мають входити також плановСЦ, нормативнСЦ, кошториснСЦ та СЦншСЦ аналогСЦчнСЦ показники, а також показники вСЦдхилення вСЦд них як в абсолютному, так СЦ у вСЦдносному вираженнСЦ.

ОблСЦковСЦ номенклатури пСЦдсумкового облСЦку для зовнСЦшньоСЧ СЦ внутрСЦшньоСЧ звСЦтностСЦ формують за топологСЦчними ознаками.

У всСЦх випадках формування номенклатури внутрСЦшньоСЧ звСЦтностСЦ слСЦд додержувати затверджених у державних нормативних актах показникСЦв, щоб уникнути зайвоСЧ роботи на рСЦвнСЦ господарства в цСЦлому.

ПСЦсля вибору номенклатури облСЦку на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни» переходять до органСЦзацСЦСЧ вибору СЦ розробки носСЦСЧв СЧСЧ СЦнформацСЦСЧ.

ОрганСЦзацСЦя носСЦСЧв облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ потребуСФ додержання трьох особливостей бухгалтерського облСЦку як процесу формування доказСЦв.

Перша особливСЦсть бухгалтерського облСЦку як процесу полягаСФ в тому, що кожний господарський факт тАФ явище або процес тАФ маСФ бути насамперед зафСЦксований на носСЦСЧ як доказ, тобто як документ, що його закрСЦплено у спецСЦальному законодавчому актСЦ тАФ ПоложеннСЦ про документи та документообСЦг у бухгалтерському облСЦку. Основою для записСЦв у бухгалтерськСЦ облСЦковСЦ реСФстри можуть бути лише оформленСЦ згСЦдно з цим Положенням документи.

Друга особливСЦсть тАФ усСЦ господарськСЦ факти тАФ явища та процеси тАФ СЦз первинних документСЦв, тобто доказСЦв про СЧх реальнСЦсть, пСЦдлягають обов'язковому запису (реСФстрацСЦСЧ) СЦ нагромадженню в облСЦкових реСФстрах. Це означаСФ, що облСЦковСЦ реСФстри пСЦсля того, як у них буде зроблено записи про вСЦдповСЦднСЦ господарськСЦ факти та виконано потрСЦбнСЦ математичнСЦ процедури (додавання, вСЦднСЦмання та визначення нового стану об'СФкта облСЦку), стають автоматично носСЦями облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ.

Третя особливСЦсть бухгалтерського облСЦку полягаСФ у тому, що облСЦк як процес не закСЦнчуСФться визначенням нового стану об'СФкта в облСЦкових реСФстрах, а пСЦдсумковСЦ данСЦ мають бути перенесенСЦ СЦз облСЦкових реСФстрСЦв у звСЦтнСЦ форми, якСЦ пСЦсля заповнення СЧх автоматично стають носСЦями облСЦковоСЧ (пСЦдсумковоСЧ, звСЦтноСЧ) СЦнформацСЦСЧ та вСЦдповСЦдно доказами.

Отже, характернСЦ особливостСЦ бухгалтерського облСЦку як технологСЦчного процесу визначають три види способСЦв формування облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ: документи (докази), облСЦковСЦ реСФстри, звСЦтнСЦ форми.

Зауважимо, проте, що документи формуються не лише на першому етапСЦ, а й на етапах поточного та пСЦдсумкового облСЦку. СлСЦд ураховувати також, що на етапСЦ первинного облСЦку способами доказовостСЦ облСЦкових даних СЦ СЦнформацСЦСЧ СФ здебСЦльшого документи, на другому тАФ облСЦковСЦ реСФстри, на третьому тАФ звСЦтнСЦ форми.

Як уже зазначалося, основу технологСЦСЧ вСЦдображення СЦ вибору носСЦСЧв облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ на всСЦх етапах формують облСЦковСЦ номенклатури. Важливими факторами при цьому СФ вид, склад, СЦнформацСЦСЧ на мСЦсткСЦсть, складнСЦсть тощо.

ВибСЦр носСЦСЧв облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ залежить вСЦд наявностСЦ технСЦчних засобСЦв, органСЦзацСЦйноСЧ та обчислювальноСЧ технСЦки. Як вСЦдомо з курсу "ТеорСЦя бухгалтерського облСЦку», в умовах ручноСЧ обробки СЦнформацСЦСЧ матерСЦальними носСЦями даних та СЦнформацСЦСЧ СФ паперовСЦ, а в разСЦ використання обчислювальноСЧ технСЦки, особливо ПК, тАФ технСЦчнСЦ (вСЦдео- СЦ машинограми, дискети та СЦн.). Проте завжди господарськСЦ факти тАФ явища та процеси тАФ мають бути вСЦдображенСЦ за допомогою документСЦв, передбачених законодавчими актами.

При органСЦзацСЦСЧ технологСЦСЧ та вибору носСЦСЧв облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ слСЦд орСЦСФнтуватися на рацСЦоналСЦзацСЦю облСЦкового процесу. РацСЦональними вважають носСЦСЧ СЦнформацСЦСЧ, якСЦ орСЦСФнтованСЦ на контрольно-аналСЦтичнСЦ процеси, простСЦ, не потребують складних процедур обробки.

Вибору носСЦСЧв облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ сприяСФ те, що багато паперових носСЦСЧв розробляють централСЦзовано: типовСЦ форми документСЦв, облСЦковСЦ реСФстри (наприклад, журнально-ордерноСЧ форми облСЦку тощо), звСЦтнСЦ форми. ДеякСЦ форми документСЦв визначено нормативними актами, наприклад, касовСЦ документи тАФ правилами ведення касових операцСЦй [43].

Якщо типових або унСЦфСЦкованих документСЦв немаСФ, СЧх розробляють на пСЦдприСФмствах вСЦдповСЦдно до дСЦючих положень, СЦнструкцСЦй та рекомендацСЦй.

Як було зазначено, основним видом носСЦСЧв облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ на етапСЦ первинного облСЦку СФ документ (доказ). До бухгалтерських документСЦв на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни» ставлять такСЦ вимоги: наявнСЦсть обов'язкових спецСЦальних реквСЦзитСЦв, забезпечення контролю за господарськими фактами, виготовлення звСЦтних даних, зручнСЦсть обробки, чСЦткСЦсть, компактнСЦсть тощо.

На вибСЦр матерСЦальних носСЦСЧв документСЦв впливають наявнСЦсть технСЦчних засобСЦв, обчислювальних машин, методика сприйняття первинних даних (ручним, машинним, автоматичним способами тощо). До цСЦСФСЧ роботи, крСЦм бухгалтерСЦв, залучають працСЦвникСЦв СЦнших служб тАФ фСЦнансистСЦв, постачальникСЦв, плановикСЦв.

ВибСЦр форм первинних документСЦв полегшуСФ наявнСЦсть типових СЦ унСЦфСЦкованих форм, виготовлених рСЦзними центральними органами тАФ банками, фСЦнансовими органами СЦ т. СЦн.

Якщо типових або унСЦфСЦкованих форм первинних документСЦв немаСФ, СЧх розробляють на пСЦдприСФмствСЦ, погоджуючим органами МСЦнСЦстерства статистики УкраСЧни.

Основним напрямом удосконалення форм первинних документСЦв СФ СЧх унСЦфСЦкацСЦя та стандартизацСЦя. КрСЦм того, цьому сприяють замСЦна разових документСЦв накопичувальними, застосування документСЦв багаторядкових СЦ тривалого використання, реСФстрацСЦя операцСЦй безпосередньо у реСФстрах, створення комплексних документСЦв. Зменшення кСЦлькостСЦ документСЦв скорочуСФ облСЦкову процедуру.

В умовах використання комп'ютерСЦв, функцСЦонування АРМ первиннСЦ данСЦ слСЦд формувати в основному безпосередньо на технСЦчних носСЦях (термСЦналах, дисплеях), широко впроваджувати автоматичну фСЦксацСЦю первинних даних, вилучати постСЦйнСЦ реквСЦзити СЦ використовувати бази даних (БД) СЦ розподСЦленСЦ бази даних (РБД).

Для того щоб на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни» одержати облСЦкову СЦнформацСЦю, сформувати рСЦзнСЦ показники про результати господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, потрСЦбнСЦ данСЦ, зафСЦксованСЦ на носСЦях первинноСЧ облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ тАФ документах, якСЦ в подальшому слСЦд зареСФструвати вСЦдповСЦдно до економСЦчного змСЦсту СЧх та вимог управлСЦння в облСЦковСЦ реСФстри поточного облСЦку: вСЦдомостСЦ, журнали, журнали-ордери, машинограми тощо.

ОблСЦковСЦ реСФстри СФ основними, проте не СФдиними способами вСЦдображення облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ поточного облСЦку. КрСЦм облСЦкових реСФстрСЦв на цьому етапСЦ облСЦкового процесу формують реСФстри розрахункового характеру, наприклад розрахунок розподСЦлу витрат на управлСЦння, визначення транспортно-заготСЦвельних витрат, амортизацСЦСЧ основних засобСЦв тощо. Тому на цьому етапСЦ облСЦкового процесу крСЦм облСЦкових реСФстрСЦв використовують новСЦ носСЦСЧ тАФ розрахунковСЦ таблицСЦ.

КрСЦм облСЦкових реСФстрСЦв та розрахункових таблиць у процесСЦ поточного облСЦку складають рСЦзнСЦ бухгалтерськСЦ довСЦдки, наприклад про виправлення помилок, вСЦдображення в облСЦку результатСЦв СЦнвентаризацСЦСЧ, що мають СЦндивСЦдуальний характер.

Таким чином, на етапСЦ поточного облСЦку на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни» використовують три види форм вСЦдображення облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ: облСЦковСЦ реСФстри, розрахунковСЦ таблицСЦ та бухгалтерськСЦ довСЦдки.

1).ВибСЦр форм носСЦСЧв та технологСЦСЧ вСЦдображення в них облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ поточного облСЦку. Запис господарських операцСЦй СЦз носСЦСЧв первинного облСЦку тАФ документСЦв тАФ до облСЦкових реСФстрСЦв маСФ здСЦйснюватись вСЦдповСЦдно до заздалегСЦдь встановлених правил. ЦСЦ правила визначаються способом ведення записСЦв, характером бухгалтерського проведення, ступенем деталСЦзацСЦСЧ або укрупнення об'СФкта облСЦку тощо. СпСЦввСЦдношення цих ознак визначаСФ форму облСЦкових реСФстрСЦв, послСЦдовнСЦсть та прийом записСЦв.

СпСЦввСЦдношення рСЦзних облСЦкових реСФстрСЦв, СЧх структура, прийому СЦ послСЦдовнСЦсть записСЦв, прийоми узагальнення кСЦнцевих результатСЦв (показникСЦв) визначають форму поточного СЦ "асне всього бухгалтерського облСЦку. Тому вибСЦр форм поточного облСЦку це практично вибСЦр форм бухгалтерського облСЦку. У будь-яком разСЦ форми облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ поточного облСЦку мають забезпечати отримання необхСЦдних даних для управлСЦння тими чи СЦншими об'СФктами господарювання, здСЦйснення контролю за станом рухом господарських фактСЦв тАФ явищ та процесСЦв для аналСЦзу дСЦя дСЦяльностСЦ СЦ реальноСЧ оцСЦнки результатСЦв роботи.

ВибСЦр форм вСЦдображення облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ для поточного облСЦку здСЦйснюСФться у розрСЦзСЦ топологСЦчних пСЦдроздСЦлСЦв облСЦку, а також видСЦв фор (облСЦковСЦ реСФстри, розрахунковСЦ таблицСЦ, бухгалтерськСЦ довСЦдки) Цей вибСЦр полегшуСФться тим, що з окремих форм облСЦку (наприклад журнально-ордерноСЧ, таблично-автоматизованоСЧ тощо) або видСЦв розрахункових таблиць розробляють типовСЦ або унСЦфСЦкованСЦ форми.

Якщо з окремих форм не розробленСЦ типовСЦ або унСЦфСЦкованСЦ форми або в економСЦчнСЦй лСЦтературСЦ немаСФ будь-яких рекомендацСЦй, то СЧх розробляють у самому господарствСЦ вСЦдповСЦдно до державних стандартСЦв. У всСЦх випадках розробленСЦ облСЦковСЦ реСФстри мають повнСЦстю вСЦдповСЦдати вимогам управлСЦння, контролю, аналСЦзу для реальноСЧ оцСЦнки результатСЦв роботи.

2). РозрахунковСЦ таблицСЦ та бухгалтерськСЦ довСЦдки. Поточний облСЦк на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни» пов'язаний з виконанням великоСЧ кСЦлькостСЦ розрахункСЦв. РозрахунковСЦ таблицСЦ мають СЦндивСЦдуальний характер. Методика СЦ технСЦка розробки розрахункових таблиць така сама, як СЦ в разСЦ вибору первинних документСЦв.

Значна частина розрахункових таблиць рекомендована в централСЦзованому порядку. Разом з тим багато СЧх розробляють безпосередньо на пСЦдприСФмствах.

Значний вплив на форми поточного облСЦку мають показники звСЦтностСЦ. Для того щоб з даних поточного облСЦку без додатковоСЧ роботи можна було безпосередньо заповнити форми звСЦтностСЦ, при розробцСЦ форм поточного облСЦку попередньо вибирають показники звСЦтностСЦ [25].

На цьому етапСЦ готують два види носСЦСЧв: звСЦтнСЦ форми та розрахунковСЦ таблицСЦ.

ЗвСЦтнСЦ форми фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни» розробляють на основСЦ господарськоСЧ дСЦяльностСЦ. Для цього з альбомСЦв типових форм вибирають вСЦдповСЦднСЦ форми звСЦтностСЦ.

УсСЦ форми внутрСЦшньоСЧ звСЦтностСЦ на пСЦдприСФмствах розробляють за загальною методикою, яку було розглянуто.

ВСЦдСЦбранСЦ форми звСЦтностСЦ формують у робочСЦ альбоми. При цьому окремо формують альбоми:

за видами тАФ первиннСЦ документи: прибутковий касовий ордер та видатковий касовий ордер, облСЦковСЦ реСФстри: журнал 1, вСЦдомСЦсть 1.1, 1.2, 1.3, звСЦтнСЦ форми: баланс та звСЦт про "асний капСЦтал;

по кожному топологСЦчному пСЦдроздСЦлу тАФоблСЦк грошових коштСЦв.

РобочСЦ альбоми форм мають СФдину структуру: титульний лист, перелСЦк звСЦтних форм, самСЦ форми, методичнСЦ вказСЦвки щодо СЧх заповнення.

В умовах використання ЕОМ на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни» облСЦковСЦ реСФстри та звСЦтнСЦ форми складають за заданою програмою СЦ видають на технСЦчних носСЦях (вСЦдео-СЦ СЦ машинограмах та СЦн.). Значна частина СЧх, особливо допомСЦжних, зовсСЦм не видаСФться на дисплей або друкуючий пристрСЦй, хоча за допомогою оператора-бухгалтера вони можуть бути виданСЦ на дисплей.

ЗагальнСЦ питання методики та технСЦки складання форм звСЦтностСЦ викладенСЦ у додатках до цих форм. Проте там не врахованСЦ специфСЦчнСЦ особливостСЦ конкретного пСЦдприСФмства.

У робочих СЦнструкцСЦях конкретизують служби, посадовСЦ особи, строки, методику формування та деякСЦ СЦншСЦ питання. РобочСЦ СЦнструкцСЦСЧ сприяють полСЦпшенню та упорядкуванню робСЦт СЦз складання звСЦтних форм.

Значна кСЦлькСЦсть носСЦСЧв тАФ первинних документСЦв СЦ реСФстрСЦв тАФ типовСЦ й унСЦфСЦкованСЦ. Якщо типових або унСЦфСЦкованих форм немаСФ, розробляють "аснСЦ форми. При цьому керуються загальними вимогами СЦ методичними рекомендацСЦями:

а) розташовують поряд реквСЦзити, якСЦ заповнюСФ або обробляСФ одна особа, графи реквСЦзитСЦв, що перебувають у арифметичнСЦй та логСЦчнСЦй залежностСЦ, графи тексту та коду тощо;

б) довСЦдковСЦ данСЦ розмСЦщують на зворотнСЦй сторонСЦ документа;

в) додержують вимог законодавчих актСЦв.

НеобхСЦдно також визначити належнСЦсть документа до топологСЦчноСЧ структури облСЦку, характер, призначення, склад потрСЦбних документСЦв, рух у процесСЦ обробки, осСЦб, якСЦ повиннСЦ взяти участь в обробцСЦ, кСЦлькСЦсть примСЦрникСЦв.

На пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни» комплекс робСЦт з визначенням змСЦсту форми носСЦСЧв облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ умовно можна розподСЦлити на такСЦ етапи:

  • визначення основних характеристик майбутньоСЧ форми;
  • вибСЦр необхСЦдних реквСЦзитСЦв;
  • попереднСФ проектування зон розмСЦщення СЦнформацСЦСЧ;
  • вибСЦр форми розмСЦщення реквСЦзитСЦв у зони;
  • компонування елементСЦв СЦнформацСЦСЧ у ланки, а ланок тАФ у зонСЦ;
  • монтаж форми у цСЦлому;
  • креслення ескСЦзу;
  • розрахунок загальноСЧ площСЦ та вибСЦр формату;
  • редагування;
  • оформлення.

ЗмСЦст другого етапу розробки тАФце вибСЦр реквСЦзитСЦв, якСЦ подСЦляють на двСЦ групи: якСЦ обробляють (кСЦлькСЦсть, цСЦна тощо) та якСЦ не обробляють (назва, пСЦдпис тощо). УсСЦ реквСЦзити, що обробляють, подСЦляють на чотири пСЦдгрупи: групувальнСЦ, довСЦдковСЦ, кСЦлькСЦснСЦ, вартСЦснСЦ [42].

До групувальних належать номенклатурний номер, вид операцСЦСЧ, до довСЦдкових тАФ назва пСЦдприСФмства, номер картки, перСЦод, на який виписують документ.

КСЦлькСЦснСЦ реквСЦзити тАФ це позначення одиницСЦ, лСЦмСЦт СЦ дата видавання тощо. До вартСЦсних належать цСЦна за одиницю, загальна вартСЦсть.

До реквСЦзиту, що не обробляють, вСЦдносять пСЦдпис.

Для кожноСЧ групи реквСЦзитСЦв на формСЦ вСЦдводиться окрема зона.

При розмСЦщеннСЦ реквСЦзитСЦв слСЦд враховувати такСЦ особливостСЦ:

послСЦдовнСЦсть розмСЦщення СЧх маСФ бути такою, яка передбачена для введення в комп'ютер;

логСЦчний СЦ арифметичний зв'язок СЧх;

зручнСЦсть запису;

легкСЦсть для читання.

Загальну площу аркуша розраховують обчисленням його довжини (горизонтально) та висоти (вертикально). Довжина аркуша складаСФться з розмСЦру його бСЦчних полСЦв, пСЦдсумку розмСЦрСЦв граф (рубрик) та товщини усСЦх вертикальних лСЦнСЦй. Такий розрахунок роблять на одному СЦз "поверхСЦв» форми. АналогСЦчний розрахунок виконують за шириною аркуша.

Перед тим як остаточно викреслити форму макета документа, потрСЦбно скоригувати розмСЦщення окремих елементСЦв реквСЦзитСЦв на аркушСЦ.

ПСЦсля визначення розмСЦру бланка попередньо викреслюють у кожнСЦй зонСЦ кожний елемент. ПотСЦм вибирають форму розмСЦщення реквСЦзитСЦв СЦ формат.

На пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни» застосовують такСЦ форми розмСЦщення реквСЦзитСЦв:

а) анкетну (аркуш дСЦлять на двСЦ частини тАФ лСЦву та праву: у лСЦвСЦй частинСЦ розмСЦщують реквСЦзити, а в правСЦй тАФ вСЦдповСЦдСЦ, записи на бланку);

б) зональну (документ роздСЦляють на зони горизонтальними та вертикальними лСЦнСЦями);

в) табельну, або табличну (у кожнСЦй зонСЦ носСЦя утворюСФться таблиця з графами по вертикалСЦ та рядками по горизонталСЦ);

г) комбСЦновану.

В умовах використання ПК та функцСЦонування АРМ бухгалтера первинний документ може бути зафСЦксований як на людинно-читальному, так СЦ машинно-читальному носСЦСЧ, що потребуСФ автоматизацСЦСЧ всСЦх операцСЦй процесу документування первинноСЧ облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ. У першому випадку необхСЦдно створити СЦ машинно-читальний носСЦй первинних даних, у другому тАФ обидвСЦ "астивостСЦ задовольняються СФдиним носСЦСФм.

В умовах використання АРМ бухгалтера закладено можливСЦсть автоматизувати косовСЦ та фСЦнансово-розрахунковСЦ операцСЦСЧ (рис.2.5).

Документування первинноСЧ облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ в умовах використання АРМ бухгалтера тАФ процес функцСЦонально неоднорСЦдний СЦ реалСЦзуСФться виконанням таких функцСЦй:

реСФстрацСЦя, тобто фСЦксацСЦя, первинних даних на паперовому носСЦСЧ з одночасним реСФструванням на машинному;

передавання, тобто послСЦдовне проходження, первинного документа (для вСЦдображення його даних) по руху реСФстрацСЦСЧ СЦ формування;

формування, тобто послСЦдовне агрегування (доповнення), первинного

документа необхСЦдними реквСЦзитами [24].

НосСЦСЧ первинних облСЦкових даних повиннСЦ забезпечити можливСЦсть: фСЦксацСЦСЧ первинних даних на мСЦiях виконання СЧх за допомогою ПК; збереження даних носСЦСФм у виглядСЦ, в якому СЧх було на ньому зареСФстровано, протягом установленого строку без спецСЦальних засобСЦв захисту СЦ вСЦдновлення; сприйняття зареСФстрованих даних на мСЦiях СЧх використання.

СуттСФвими характеристиками органСЦзацСЦСЧ пСЦдготовки машинного носСЦя СФ:

умовна реСФстрацСЦя первинних даних на машинному носСЦСЧ;

умови передавання машинного носСЦя;

властивостСЦ носСЦя, використання машинно-читального носСЦя як первинних даних;

СЦнформацСЦйний змСЦст машинного носСЦя.

Порядок оформлення машинно-читаних первинних документСЦв при використаннСЦ АРМ бухгалтера маСФ забезпечувати встановлення персональноСЧ вСЦдповСЦдальностСЦ за юридичну правомочнСЦсть СЧх, достовСЦрнСЦсть СЦ точнСЦсть облСЦкових даних.

Машинно-читаний первинний облСЦковий документ повинен мСЦстити вСЦдомостСЦ, давати змогу одночасно СЦдентифСЦкувати всСЦ його реквСЦзити: найменування, номер, дату, мСЦiе здСЦйснення, зареСФстрованСЦ у ньому господарськСЦ операцСЦСЧ, осСЦб, вСЦдповСЦдальних за створення документа, та СЦн.

Найменування документа, змСЦст господарських операцСЦй на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни» фСЦксують у документСЦ за допомогою кодСЦв СЦ довСЦдковоСЧ СЦнформацСЦСЧ.

ДопускаСФться не фСЦксувати в машинно-читаному документСЦ характеристики господарських операцСЦй, що являють собою виробничу СЦнформацСЦю, яка створюСФться на основСЦ нормативно-довСЦдковоСЧ СЦнформацСЦСЧ або за допомогою розрахункСЦв.

ПСЦдписи осСЦб, вСЦдповСЦдальних за складання машинно-читаних первинних документСЦв, можуть бути замСЦненСЦ спецСЦальним кодом ( паролем). Мова коду конкретноСЧ особи маСФ бути зареСФстрована в установленому порядку.

На пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни» розробляють порядок створення машинно-читаних документСЦв, регламентуючи: порядок оформлення (реСФстрацСЦСЧ) та послСЦдовнСЦсть СЧх проходження; склад СЦнформацСЦСЧ, яку реСФстрацСЦСЧ послСЦдовнСЦсть на кожному АРМ; способи автоматизацСЦСЧ СЦнформацСЦСЧ документа та умови, що забезпечують правильнСЦсть СЦ достовСЦрнСЦсть авторизацСЦСЧ.

Машинно-читанСЦ первиннСЦ облСЦковСЦ документи використовують на пСЦдприСФмствах, не СЧх перетворюючи у людинно-читальну форму. Разом з тим передбачають можливСЦсть створення паперових копСЦй машиночитаного документа. При цьому на них маСФ бути вказСЦвка про те, що це копСЦСЧ машиночитаного документа. Для надання паперовСЦй копСЦСЧ юридичноСЧ сили СЧСЧ затверджують пСЦдписом.

В разСЦ введення даних з машиночитаних документСЦв на екранСЦ дисплея можуть мати мСЦiе три варСЦанти вСЦдображення СЦ розмСЦщення реквСЦзитСЦв:

реквСЦзити заповнюються на зразку документа, заповнюються послСЦдовно розмСЦщенСЦ реквСЦзити бухгалтерського документа;

висвСЦчуСФться форма (зразок) документа СЦ внизу його реквСЦзити; реквСЦзити потСЦм автоматично переносяться у форму документа [43].

Заключний етап розробки являСФ собою остаточне компонування всСЦх елементСЦв певного документа та викреслення його на мСЦлСЦметровому паперСЦ у натуральну величину. Це даСФ змогу визначити майбутнСЦй формат документа.

До кожного документа розробляють короткСЦ вказСЦвки про порядок його складання, кСЦлькСЦсть примСЦрникСЦв СЦ напрям СЧх використання.

ОрганСЦзацСЦя забезпечення формами паперових носСЦСЧв СЦнформацСЦСЧ на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни» здСЦйснюСФться за такими каналами:

а) придбання бланкСЦв у магазинах;

б) виготовлення бланкСЦв у "аснСЦй типографСЦСЧ.

Для того щоб не допустити зривСЦв у роботСЦ, потрСЦбно заздалегСЦдь спланувати необхСЦдну кСЦлькСЦсть бланкСЦв на рСЦк та своСФчасно подати замовлення у вСЦдповСЦднСЦ органСЦзацСЦСЧ, друкарнСЦ.

Для нормального функцСЦонування бухгалтерСЦСЧ пСЦдприСФмство ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни» маСФ приблизно 5-6 мСЦсячний запас бланкСЦв.

За способом зберСЦгання носСЦСЧ облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ подСЦляють на звичайнСЦ СЦ сувороСЧ звСЦтностСЦ.

ЗвичайнСЦ паперовСЦ носСЦСЧ облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ зберСЦгають СЦ облСЦковують як канцелярськСЦ приладдя. Документи (форми) сувороСЧ звСЦтностСЦ нумерують друкарським методом СЦ комплектують. Наказом (розпорядженням) керСЦвника призначаСФться вСЦдповСЦдальна особа.

МашиночитальнСЦ бухгалтерськСЦ документи (на дискетах) разом з описом в людиночитальнСЦй формСЦ передають у спецСЦальнСЦй упаковцСЦ, яка забезпечуСФ захист СЧх вСЦд пошкодження та органСЦзацСЦю доступних до них.


2.2 Синтетичний та аналСЦтичний облСЦк грошових коштСЦв


В УкраСЧнСЦ обСЦг грошових коштСЦв регулюСФться наступними нормативними документами:

а).Порядком ведення касових операцСЦй у нацСЦональнСЦй валютСЦ УкраСЧни;

б).РЖнструкцСЦСФю про органСЦзацСЦю роботи з готСЦвкового обСЦгу установами банкСЦв УкраСЧни;

в).Наказом МСЦнСЦстерства Статистики УкраСЧни "Про затвердження типових форм первинного облСЦку касових операцСЦй";

г).П(С)БО 4 "ЗвСЦт про рух грошових коштСЦв";

д).РЖнструкцСЦя про вСЦдкриття банками рахункСЦв у нацСЦональнСЦй та СЦноземнСЦй валютСЦ; СФ).РЖнструкцСЦя № 7 "Про безготСЦвковСЦ розрахунки в господарському оборотСЦ УкраСЧни".

ГрошовСЦ кошти СФ найбСЦльш лСЦквСЦдними активами. Вони присутнСЦ на початковому та кСЦнцевому етапах облСЦкового циклу, який включаСФ придбання товарСЦв, виробництво продукцСЦСЧ, виконання робСЦт, надання послуг, а також СЧх продаж СЦ отримання виручки.

Для здСЦйснення розрахункСЦв готСЦвкою пСЦдприСФмство ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" маСФ касу.

Каса - це спецСЦально обладнане та СЦзольоване примСЦщення, яке призначене для приймання, видачСЦ СЦ тимчасового зберСЦгання готСЦвки. ПСЦд касою також розумСЦють всю сукупнСЦсть готСЦвки та грошових документСЦ, що СФ у пСЦдприСФмства.

Каса охоплюСФ всСЦ наявнСЦ грошовСЦ кошти, якСЦ знаходяться на певний перСЦод часу на пСЦдприСФмствСЦ, як в монетах, так СЦ в паперових грошових знаках.

В касСЦ пСЦдприСФмство ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" зберСЦгаСФ не тСЦльки готСЦвковСЦ кошти, але СЦ цСЦннСЦ папери, грошовСЦ документи, якСЦ СФ бланками сувороСЧ звСЦтностСЦ. До них вСЦдносяться трудовСЦ книжки СЦ вкладнСЦ листки до них, квитанцСЦСЧ шляхових листкСЦв автотранспорту, бланки довСЦреностей тощо (рис. 2.6).

Посадову матерСЦально вСЦдповСЦдальну особу, яка завСЦдуСФ касою, видачею СЦ прийманням грошей та цСЦнних паперСЦв на пСЦдприСФмствСЦ, називають касиром. Порядок призначення касира на роботу вСЦдображено на рисунку 2.7.

ПСЦсля видання наказу про призначення вСЦдповСЦдного працСЦвника на посаду касира керСЦвник пСЦдприСФмства пСЦд розписку ознайомити його з порядком ведення касових операцСЦй, пСЦсля чого з касиром укладаСФться договСЦр про повну матерСЦальну вСЦдповСЦдальнСЦсть за збереження всСЦх прийнятих ним цСЦнностей [18].

ПСЦд час здСЦйснення операцСЦй дверСЦ до примСЦщення каси мають бути замкнутСЦ з середини. Доступ до примСЦщення каси особам, якСЦ не мають вСЦдношення до СЧСЧ роботи, забороняСФться.

Вся готСЦвка на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" маСФ зберСЦгатись у вогнетривких металевих шафах, а в окремих випадках - у комбСЦнованих СЦ звичайних металевих шафах, якСЦ пСЦсля закСЦнчення роботи каси замикаються ключем СЦ опломбовуються сургучною печаткою касира. КлючСЦ вСЦд металевих шаф СЦ печатки зберСЦгаються у касира.

ДублСЦкати ключСЦв в опечатаних касиром пакетах або скриньках зберСЦгаються у керСЦвника пСЦдприСФмства.

КерСЦвник пСЦдприСФмства забезпечуСФ зберСЦгання грошових коштСЦв при СЧх транспортуваннСЦ, обладнуСФ касу та забезпечуСФ в нСЦй ефективне зберСЦгання грошей.

У випадку раптовоСЧ вСЦдсутностСЦ касира на роботСЦ (з причини хвороби тощо) цСЦнностСЦ, що знаходяться у нього пСЦд звСЦтом, негайно перераховуються СЦншим касиром, якому вони передаються, у присутностСЦ керСЦвника СЦ головного бухгалтера пСЦдприСФмства або у присутностСЦ комСЦсСЦСЧ, призначеноСЧ керСЦвником пСЦдприСФмства, про що складаСФться вСЦдповСЦдний акт.

ПСЦдприСФмство складаСФ касовСЦ заявки, в яких повСЦдомляСФ установу банку про строки виплати заробСЦтноСЧ плати. Банк задовольняСФ вимоги клСЦСФнтСЦв на одержання готСЦвки, однак не допускаСФ видачСЦ грошей на виплату заробСЦтноСЧ плати ранСЦше встановлених строкСЦв, за винятком окремих випадкСЦв.

ПСЦдприСФмство маСФ право здСЦйснювати розрахунки як у готСЦвковСЦй, так СЦ у безготСЦвковСЦй формах. При цьому сума платежу готСЦвкою протягом 1-го дня не повинна перевищувати зо00 грн.

ЗдСЦйснення готСЦвкових розрахункСЦв обов'язково маСФ бути пСЦдтверджено вСЦдповСЦдним облСЦково-розрахунковим документом (податкова накладна, рахунок-фактура, товарний чек, акт виконаних робСЦт тощо) [40].

ПСЦдприСФмства можуть мати у касСЦ готСЦвку тСЦльки в межах лСЦмСЦтСЦв залишку. ЛСЦмСЦт залишку готСЦвки - це гранична сума грошових коштСЦв, яка може знаходитись в касСЦ пСЦдприСФмства.

Всю готСЦвку понад суми встановлених лСЦмСЦтСЦв пСЦдприСФмства повиннСЦ здавати для зарахування на поточний рахунок у порядку та в строки, встановленСЦ СЦ узгодженСЦ з установою банку, в якому вСЦдкритий поточний рахунок.

ЛСЦмСЦт залишку готСЦвки в касСЦ для кожного пСЦдприСФмства встановлюСФться банками з урахуванням режиму СЦ специфСЦки роботи пСЦдприСФмства, його вСЦддаленостСЦ вСЦд установи банку, розмСЦру касових оборотСЦв, встановлених строкСЦв СЦ порядку здавання касовоСЧ виручки.

На пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" лСЦмСЦт залишку готСЦвки у касСЦ становить 3000 грн.

ПонадлСЦмСЦтнСЦ залишки готСЦвки в касСЦ пСЦдприСФмства визначаються прямим розрахунком за кожен робочий день шляхом порСЦвняння залишку готСЦвки в касСЦ суб'СФкта господарювання на кСЦнець дня з встановленим йому (або самостСЦйно визначеним) обслуговуючою установою банку лСЦмСЦтом залишку готСЦвки в касСЦ, незалежно вСЦд того, здСЦйснювались в цей день касовСЦ операцСЦСЧ (надходження СЦ витрачання готСЦвки) чи нСЦ.

У випадку, якщо пСЦдприСФмству лСЦмСЦт залишку готСЦвки в касСЦ не встановлений, вся наявна в його касСЦ на кСЦнець дня готСЦвка вважаСФться понадлСЦмСЦтною.

ГотСЦвка, видана в пСЦдзвСЦт, але з об'СФктивних причин не витрачена (частково або в повнСЦй сумСЦ), маСФ бути повернена до каси пСЦдприСФмства одночасно з авансовим звСЦтом не пСЦзнСЦше наступного робочого дня пСЦсля СЧСЧ видачСЦ (за вСЦдрядженнями - не пСЦзнСЦше 3-х робочих днСЦв пСЦсля повернення з вСЦдрядження, на закупСЦвлю сСЦльськогосподарськоСЧ продукцСЦСЧ та заготСЦвлю вторинноСЧ сировини СЦ металобрухту - не пСЦзнСЦше 10-ти робочих днСЦв СЦ дня видачСЦ СЧСЧ в пСЦдзвСЦт).

Строки СЦ порядок здавання виручки встановлюються установами банкСЦв кожному пСЦдприСФмству за погодженням з його керСЦвником, виходячи з необхСЦдностСЦ прискорення обСЦговостСЦ грошей СЦ своСФчасного надходження СЧх до кас банкСЦв:

- для пСЦдприСФмств, що розташованСЦ в мСЦiевостСЦ, де СФ установи банкСЦв СЦ виручка здаСФться до банку (а при вСЦдсутностСЦ в мСЦiевостСЦ установ банкСЦв на пСЦдприСФмства зв'язку), - щоденно в день надходження грошей до СЧх кас;

- для пСЦдприСФмств, що мають невеликСЦ суми виручки (якСЦ за 5 днСЦв не перевищують 10-кратного неоподатковуваного мСЦнСЦмуму доходСЦв громадян) СЦ знаходяться на значнСЦй вСЦдстанСЦ вСЦд установ банкСЦв або пСЦдприСФмств зв'язку, не рСЦдше одного разу на 5 днСЦв.

ПСЦдприСФмство ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" виручку здають щоденно в день надходження грошей до СЧх каси.

Грошовими документами вважаються документи, що знаходяться в касСЦ пСЦдприСФмства: оплаченСЦ путСЦвки в санаторСЦСЧ, пансСЦонати СЦ будинки вСЦдпочинку; поштовСЦ марки; проСЧзнСЦ квитки тощо.

ЗгСЦдно з Порядком, встановленим НацСЦональним банком УкраСЧни вСЦд 25.06.93 р. № 21, бланки акцСЦй також зберСЦгаються в касСЦ.

ГрошСЦ, зданСЦ до банку або СЦнкасаторам, але не зарахованСЦ на поточний рахунок (до 24-оСЧ години наступного дня), СФ грошовими коштами в дорозСЦ.

КасовСЦ операцСЦСЧ оформлюються документами, типовСЦ мСЦжвСЦдомчСЦ форми яких затвердженСЦ МСЦнстатом УкраСЧни за згодою НБУ СЦ МСЦнфСЦном УкраСЧни, СЦ якСЦ повиннСЦ застосовуватись без змСЦн на всСЦх пСЦдприСФмствах, незалежно вСЦд СЧх вСЦдомчоСЧ пСЦдпорядкованостСЦ та форми "асностСЦ:

- КО-1 "Прибутковий касовий ордер";

- КО-2 "Видатковий касовий ордер";

- КО-3, За "Журнал реСФстрацСЦСЧ прибуткових та видаткових касових документСЦв";

- КО-4 "Касова книга";

- КО-5 "Книга облСЦку прийнятих та виданих касиром грошей".

КасовСЦ ордери - це документ, то засвСЦдчують законнСЦсть надходження грошей до каси пСЦдприСФмства та СЧх витрачання за цСЦльовим призначенням.

Оприбуткування готСЦвки в касу пСЦдприСФмства ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" здСЦйснюСФться на пСЦдставСЦ прибуткового касового ордеру (ПКО), пСЦдписаного головним бухгалтером або уповноваженими на це особами. При цьому особСЦ, яка здала грошСЦ, пСЦсля отримання СЧх касиром видаСФться квитанцСЦя, пСЦдписана головним бухгалтером та касиром. ПКО в залежностСЦ вСЦд цСЦлей використання коштСЦв, якСЦ надходять до каси, повинен мати юридичне обТСрунтування. В прибутковому касовому ордерСЦ зазначають, вСЦд кого прийнято грошСЦ, на якСЦй пСЦдставСЦ, сума (цифрами СЦ прописом), пСЦдпис головного бухгалтера СЦ касира.

Отримання грошей з банку здСЦйснюСФться через касира або СЦншу уповноважену на те особу по грошовому чеку, виписаному на СЧСЧ СЦм'я.

Для одержання в банку чековоСЧ книжки необхСЦдно заповнити заяву, в якСЦй зазначаСФться прСЦзвище, СЦм'я, по батьковСЦ касира СЦ зразок його пСЦдпису. Заява повинна бути завСЦрена печаткою пСЦдприСФмства, пСЦдписами керСЦвника та головного бухгалтера. За цСЦСФю заявою касир одержуСФ чекову книжку на 25 або 50 чекСЦв. ЗберСЦгаСФться чекова книжка в касСЦ пСЦдприСФмства. Жодних виправлень у чеках не допускаСФться. На корСЦнцСЦ чеку вкачуСФться прСЦзвище, СЦм'я та по батьковСЦ особи, якСЦй доручено одержання готСЦвки [12].

Витрачання готСЦвки з каси оформлюСФться видатковим касовим ордером (ВКО). ВСЦн пСЦдписуСФться корСЦнником СЦ головним бухгалтером пСЦдприСФмства чи особами, ними уповноваженими. Якщо на доданих до видаткових касових ордерСЦв документах, заявках, рахунках, СЦнших розрахункових документах присутнСЦй дозволяючий надпис керСЦвника пСЦдприСФмства, то його пСЦдпис на видаткових ордерах не СФ обов'язковим. У випадку видачСЦ грошей окремСЦм особСЦ за видатковим касовим ордером касир вимагаСФ пред'явлення документу, який засвСЦдчуСФ особу отримувача СЦ мСЦстить фотокартку то особистий пСЦдпис "асника.

На операцСЦю по здачСЦ грошей до банку касир, крСЦм видатковою касового ордеру, також оформлюСФ об'яву на внесок готСЦвкою, в якСЦй вказуСФ дату операцСЦСЧ, хто здаСФ кошти СЦ через кого, банк та назву одержувача, суму цифрами СЦ прописом, призначення внеску, номер "асного рахунку. Об'ява складаСФться з трьох частин. Перша частина залишаСФться в банку, друга (квитанцСЦя) - передаСФться касиру, третя (ордер) - повертаСФться пСЦдприСФмству з випискою банку пСЦсля зарахування грошей на поточний рахунок.

Оплата працСЦ, виплата допомСЦг по тимчасовСЦй непрацездатностСЦ, стипендСЦй, премСЦй тощо на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" проводиться касиром за платСЦжними (розрахунково-платСЦжними) вСЦдомостями, без складання видаткового касового ордера на кожного отримувача. На титульному аркушСЦ платСЦжноСЧ (розрахунково-платСЦжноСЧ) вСЦдомостСЦ робиться надпис про видачу грошей за пСЦдписами керСЦвника та головного бухгалтера або осСЦб, ними уповноваженими, СЦз зазначенням строкСЦв видачСЦ грошей СЦ суми прописом. В аналогСЦчному порядку може оформлюватись СЦ разова видача грошей на оплату працСЦ (у випадку вСЦдпустки, хвороби тощо), а також видача в пСЦдзвСЦт на витрати, пов'язанСЦ СЦз службовими вСЦдрядженнями, декСЦльком особам. По закСЦнченнСЦ трьох робочих днСЦв, якСЦ встановленСЦ для виплати заробСЦтноСЧ плати, бухгалтер виписуСФ ВКО на загальну виплачену за платСЦжною вСЦдомСЦстю суму.

ПрибутковСЦ та видатковСЦ касовСЦ ордери чи документи, що СЧх замСЦнюють, до передачСЦ в касу реСФструються бухгалтерСЦСФю в журналСЦ реСФстрацСЦСЧ прибуткових та видаткових касових ордерСЦв (форма № КО-3). Журнал реСФстрацСЦСЧ побудовано таким чином, що за його даними здСЦйснюСФться контроль за цСЦльовим призначенням готСЦвки, отриманоСЧ СЦ витраченоСЧ пСЦдприСФмством. ПСЦсля реСФстрацСЦСЧ касовСЦ ордери передаються бухгалтером в касу пСЦдприСФмства для виконання. ВидатковСЦ касовСЦ ордери, оформленСЦ за платСЦжними (розрахунково-платСЦжними) вСЦдомостями на виплату заробСЦтноСЧ плати, реСФструються пСЦсля видачСЦ.

ВсСЦ факти надходження СЦ вибуття готСЦвки на пСЦдприСФмствСЦ вСЦдображаються в касовСЦй книзСЦ.

Касова книга - облСЦковий регСЦстр, призначений для облСЦку касових операцСЦй касиром пСЦдприСФмства.

ПСЦдприСФмство ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" веде тСЦльки одну касову книгу в нацСЦональнСЦй валютСЦ, яка пронумерована, прошарована СЦ опечатана сургучною або мастичною печаткою. КСЦлькСЦсть аркушСЦв в касовСЦй книзСЦ пСЦдтверджуСФться пСЦдписами керСЦвника СЦ головного бухгалтера цього пСЦдприСФмства або вищестоящого органу [14].

На кожну СЦноземну валюту вСЦдкриваСФться окрема касова книга. Записи в касовСЦй книзСЦ здСЦйснюються у 2-х примСЦрниках через копСЦювальний папСЦр кульковою ручкою темного кольору або чорнилами. ПершСЦ примСЦрники аркушСЦв залишаються в касовСЦй книзСЦ. ДругСЦ примСЦрники повиннСЦ бути вСЦдривними СЦ СФ звСЦтами касира. ПершСЦ СЦ другСЦ примСЦрники нумеруються однаковими номерами. Приписки та необумовленСЦ виправлення в касовСЦй книзСЦ забороняються. ЗробленСЦ виправлення завСЦряються пСЦдписами касира СЦ головного бухгалтера пСЦдприСФмства або особи, яка його замСЦнюСФ.

Записи в касовСЦй книзСЦ здСЦйснюються касиром одразу ж пСЦсля отримання або видачСЦ грошей по кожному ордеру або по замСЦнюючих його документах. В кСЦнцСЦ кожного робочого дня касир пСЦдбиваСФ пСЦдсумки операцСЦй за день, виводить залишок грошей в касСЦ на наступне число СЦ передаСФ до бухгалтерСЦСЧ звСЦт касира.

ЗвСЦт касира - це документ, який передаСФться касиром пСЦдприСФмства в бухгалтерСЦю, СЦ представляСФ собою вСЦдривний листок касовоСЧ книги з додатком прибуткових та видаткових касових документСЦв.

Надходження СЦ видача грошових документСЦв оформлюються прибутковими СЦ видатковими касовими ордерами або накладними, що СЧх замСЦнюють. Касир складаСФ звСЦт про рух грошових документСЦв.

Здача виручки СЦнкасатору оформлюСФться супровСЦдною вСЦдомСЦстю, яка складаСФться в трьох примСЦрниках через копСЦювальний папСЦр: перший примСЦрник (супровСЦдна вСЦдомСЦсть) вкладають в СЦнкасаторську сумку, другий (накладна) - вСЦддають СЦнкасатору при отриманнСЦ ним сумки, третСЦй (копСЦя супровСЦдноСЧ вСЦдомостСЦ) - залишаСФться в касСЦ пСЦдприСФмства (СЦнкасатор розписуСФться на цьому примСЦрнику СЦ ставить вСЦдповСЦдний штамп) СЦ служить пСЦдставою для списання коштСЦв з касира, який пСЦдтверджуСФ здачу грошей до каси банку. На зворотному боцСЦ першого СЦ другого примСЦрникСЦв вказаних документСЦв матерСЦально вСЦдповСЦдальнСЦ особи заповнюють покупюрний опис грошей, що здаються.

ПСЦдставою для прийняття сум грошових коштСЦв в дорозСЦ на облСЦк СФ:

1) при здачСЦ виручки - квитанцСЦя установи банку, ощадноСЧ каси, поштового вСЦддСЦлення, копСЦСЧ супровСЦдних вСЦдомостей на здачу виручки СЦнкасаторам банку тощо;

2) по сумах, що переказанСЦ вищестоящими органСЦзацСЦями, - отриманСЦ пСЦд них повСЦдомлення (авСЦзо) СЦз зазначеною датою, номером платСЦжного доручення, суми СЦ назви установи чи поштового вСЦддСЦлення, яке прийняло перерахування.

Загальну схему бухгалтерського облСЦку касових операцСЦй пСЦдприСФмства ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" вСЦдобразимо на рис. 2.8.

У вСЦдповСЦдностСЦ до Порядку ведення касових операцСЦй в народному господарствСЦ УкраСЧни всСЦ державнСЦ, кооперативнСЦ, акцСЦонернСЦ, оренднСЦ, колективнСЦ, спСЦльнСЦ та СЦншСЦ пСЦдприСФмства, об'СФднання, органСЦзацСЦСЧ та установи, незалежно вСЦд форми "асностСЦ та виду дСЦяльностСЦ, мають поточнСЦ рахунки в банку СЦ зобов'язанСЦ зберСЦгати своСЧ грошовСЦ кошти в банкСЦвських установах.

Поточний рахунок - це рахунок пСЦдприСФмства, вСЦдкриттСЦ в уповноваженСЦй установСЦ банку для - зберСЦгання грошових коштСЦв та проведення операцСЦй по розрахунках пСЦдприСФмства.

ПоточнСЦ рахунки вСЦдкриваються пСЦдприСФмствам усСЦх видСЦв та форм "асностСЦ, а також СЧх вСЦдокремленим пСЦдроздСЦлам для зберСЦгання грошових коштСЦв та здСЦйснення усСЦх видСЦв операцСЦй за цими рахунками вСЦдповСЦдно до чинного законодавств УкраСЧни.

Поточний валютний рахунок може бути вСЦдкритий:

- юридичним особам резидентам УкраСЧни;

- фСЦзичним особам (пСЦдприСФмцям) - резидентам УкраСЧни;

- представництвам юридичноСЧ особи - нерезидента;

- дипломатичним, консульським, торговельним та СЦншим представництвам СЦноземних держав;

- СЦноземним СЦнвесторам (юридичним СЦ фСЦзичним особам);

- фСЦзичним особам (не пСЦдприСФмцям) - нерезидентам УкраСЧни.

Обслуговуючим банком (банком, що обслуговуСФ) називають банк, у якому вСЦдкрито рахунки пСЦдприСФмств, органСЦзацСЦй, установ усСЦх форм "асностСЦ, фСЦзичних осСЦб - суб'СФктСЦв пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ, банкСЦв та СЧх установ, фСЦзичних осСЦб, та який здСЦйснюСФ для них на договСЦрних умовах будь-яку з операцСЦй чи послуг, передбачених Законом УкраСЧни "Про банки та банкСЦвську дСЦяльнСЦсть" [16].

КлСЦСФнти банку можуть вСЦдкривати лише один рахунок для формування статутного капСЦталу господарського товариства (в СЦноземнСЦй та/ або нацСЦональнСЦй валютСЦ) СЦ один рахунок (в СЦноземнСЦй та/ або нацСЦональнСЦй валютСЦ) за кожною угодою сумСЦсноСЧ (спСЦльноСЧ) дСЦяльностСЦ без створення юридичноСЧ особи.

ЮридичнСЦ СЦ фСЦзичнСЦ особи - суб'СФкт пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ мають право вСЦдкривати необмежену кСЦлькСЦсть, рахункСЦв за своСЧм вибором СЦ згодою банкСЦв.

У випадку вСЦдкриття двох СЦ бСЦльше поточних рахункСЦв у нацСЦональнСЦй валютСЦ "асник рахунку протягом трьох робочих днСЦв з дня вСЦдкриття або закриття наступного рахунку визначаСФ один з рахункСЦв у нацСЦональнСЦй валютСЦ СЦ як основний, на якому буде облСЦковуватись заборгованСЦсть, що списуСФться (стягуСФться) у безспСЦрному порядку, СЦ повСЦдомляСФ номер цього рахунку податковому органу, де вСЦн зареСФстрований як платник податкСЦв.

Банк може здСЦйснювати платежСЦ клСЦСФнта в СЦнтересах третСЦх осСЦб у випадках, передбачених чинним законодавством. ЗгСЦдно з ЦивСЦльним кодексом це можуть бути договори поруки, договори на користь третСЦх осСЦб тощо.

Для вСЦдкриття поточного рахункСЦв пСЦдприСФмство подають установам банкСЦв такСЦ документи:

1) заяву на вСЦдкриття рахунку встановленого зразку. Заяву пСЦдписують керСЦвник та головний бухгалтер пСЦдприСФмства. Якщо в штатСЦ немаСФ посади головного бухгалтера чи СЦншоСЧ службовоСЧ особи, на яку покладено функцСЦю ведення бухгалтерського облСЦку та звСЦтностСЦ, то заяву пСЦдписуСФ тСЦльки керСЦвник;

2) копСЦю свСЦдоцтва про державну реСФстрацСЦю в органСЦ державноСЧ виконавчоСЧ "ади, СЦншому органСЦ, уповноваженому здСЦйснювати державну реСФстрацСЦю, засвСЦдчену нотарСЦально або органом, який видав свСЦдоцтво про державну реСФстрацСЦю;

3) копСЦю належним чином зареСФстрованого статуту (положення), засвСЦдчену нотарСЦально або органом, який реСФструСФ;

4) копСЦю документа, що пСЦдтверджуСФ взяття пСЦдприСФмства на податковий облСЦк, засвСЦдчену податковим органом, нотарСЦально або уповноваженим працСЦвником банку;

5) картку зСЦ зразками пСЦдписСЦв осСЦб, яким вСЦдповСЦдно до чинного законодавства чи установчих документСЦв пСЦдприСФмства надане право розпорядження рахунком та пСЦдписання розрахункових документСЦв, завСЦрену нотарСЦально або вищестоящою органСЦзацСЦСФю в установленому порядку. У картку включаСФться також зразок вСЦдбитка печатки пСЦдприСФмства;

6) довСЦдку про реСФстрацСЦю в органах ПенсСЦйного фонду УкраСЧни.

У загальному виглядСЦ рух грошових коштСЦв пСЦдприСФмства ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" на рахунках в банку вСЦдображено на рис. 2.9.

ПСЦдприСФмство маСФ право вСЦдкрити поточнСЦ та депозитнСЦ рахунки як в нацСЦональнСЦй, так СЦ в СЦноземнСЦй валютСЦ. Поточний рахунок в СЦноземнСЦй валютСЦ вСЦдкриваСФться пСЦдприСФмству для проведення розрахункСЦв у межах чинного законодавства УкраСЧни в безготСЦвковСЦй та готСЦвковСЦй СЦноземнСЦй валютСЦ при здСЦйсненнСЦ поточних операцСЦй, визначених чинним законодавством УкраСЧни, та для погашення заборгованостСЦ за кредитами в СЦноземнСЦй валютСЦ.

Суб'СФкти пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ можуть використовувати чеки для розрахункСЦв за товари, роботи, послуги. Для цього певна сума коштСЦв вноситься, депонуСФться на особливий рахунок - рахунок лСЦмСЦтованоСЧ чековоСЧ книжки. В межах цього лСЦмСЦту пСЦдприСФмства виписують розрахунковСЦ чеки постачальникам.

Чеком визнаСФться цСЦнний папСЦр, який мСЦстить нСЦчим не обумовлене розпорядження чекодавця банку провести платСЦж зазначеноСЧ в ньому суми чекоотримувачу [18].

Учасниками чекового обСЦгу виступають три особи: чекодавець, платник по чеку та чекоотримувач. Платником в чековому зобов'язаннСЦ може бути лише банк, де чекодавець маСФ кошти, якими вСЦн може розпоряджатися шляхом видачСЦ чекСЦв.

Розрахунки чеками представляють собою сукупнСЦсть операцСЦй з видачСЦ, одержання, обСЦгу та оплати чекСЦв.

Чек дСЦйсний протягом 10 днСЦв, не враховуючи дня його виписки. РозрСЦзняють грошовСЦ та розрахунковСЦ чеки.

ОднСЦСФю з форм розрахункСЦв мСЦж пСЦдприСФмствами СФ акредитив, який звичайно застосовуСФться для пСЦдвищення гарантованостСЦ оплати покупцем своСЧх зобов'язань.

Акредитив - доручення банку покупця банковСЦ постачальника провести оплату за вСЦдвантажену продукцСЦю, товар, наданСЦ послуги на пСЦдставах, обумовлених в цьому дорученнСЦ.

РЖснують три форми акредитиву: безвСЦдривний пСЦдтверджений, безвСЦдзивний непСЦдтверджений СЦ вСЦдзивний.

Для здСЦйснення операцСЦй по поточному рахунку до банку пСЦдприСФмство ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" подаСФ документи, форми яких затвердженСЦ НБУ. Документи, що надходять до банку, дСЦйснСЦ лише при наявностСЦ пСЦдписСЦв, СЦдентичних пСЦдписам у банкСЦвськСЦй картцСЦ.

Якщо будь-який реквСЦзит не заповнений або заповнений з порушенням вимог, то банк не маСФ права приймати такий документ до виконання. КрСЦм того, в розрахункових документах не допускаються рСЦзного роду виправлення (як у паперовому, так СЦ в електронному виглядСЦ), незалежно вСЦд того, хто вносить цСЦ змСЦни - клСЦСФнт чи банк. При ньому пСЦдприСФмства СЦ фСЦзичнСЦ особи несуть повну вСЦдповСЦдальнСЦсть за правильнСЦсть внесених у розрахунковСЦ документи даних.

НаданСЦ в банк документи повиннСЦ мати наступнСЦ реквСЦзити: назву номер поточного рахунку, СЦдентифСЦкацСЦйнСЦ коди пСЦдприСФмства-вСЦдправника та пСЦдприСФмства-отримувача грошових коштСЦв, число, мСЦсяць, рСЦк виписки.

Банк реСФструСФ всСЦ здСЦйсненСЦ операцСЦСЧ з надходження та списання коштСЦв з поточного рахунку в спецСЦальнСЦй випиiСЦ з особового рахунку з доданням виправдовуючих документСЦв. Таким чином, виписка - це фактично другий примСЦрник особового рахунку пСЦдприСФмства, вСЦдкритого банком. Виписка банку - документ, що видаСФться банком пСЦдприСФмству СЦ вСЦдображаСФ рух грошових коштСЦв на поточному рахунку.

В рСЦзних банках форми виписок можуть бути рСЦзними, але в кожнСЦй обов'язково передбачаються позицСЦСЧ для дати, номерСЦв рахункСЦв дебСЦтора та кредитора, суми.

Бухгалтер при отриманнСЦ виписки проводить наступнСЦ операцСЦСЧ, якСЦ називаються бухгалтерським термСЦном контировка виписки:

- виписка нумеруСФться;

- перевСЦряСФться наявнСЦсть виправдовуючих розрахункових документСЦв, на пСЦдставСЦ яких зарахованСЦ чи списанСЦ кошти;

- перевСЦряСФться вСЦдповСЦднСЦсть суми у випиiСЦ сумам виправдовуючих документСЦв на перерахування чи зарахування коштСЦв;

- проставляСФться кореспонденцСЦя рахункСЦв у вСЦдповСЦдностСЦ з проведеними операцСЦями.

ЗберСЦгаючи грошовСЦ кошти пСЦдприСФмств банк вважаСФ себе його боржником, тобто на цю суму маСФ кредиторську заборгованСЦсть. Тому залишки грошових коштСЦв СЦ надходжень на поточний рахунок пСЦдприСФмства банк записуСФ по кредиту поточного рахунку, а зменшення свого боргу (списання, видачу коштСЦв) - по дебету. Тобто за дебетом виписки вСЦдображаСФться списання грошових коштСЦв з поточного рахунку (зменшуСФться заборгованСЦсть банку перед "асником рахунку), а за кредитом - надходження коштСЦв на поточний рахунок (збСЦльшуСФться заборгованСЦсть банку перед клСЦСФнтом банку) [40].

На полях перевСЦреноСЧ виписки проти сум операцСЦй СЦ на документах якСЦ додаються, проставляються коди кореспондуючих рахункСЦв, а на документах вказуються ще й порядковСЦ номери запису у випиiСЦ. ЦСЦ данСЦ необхСЦднСЦ для контролю за рухом коштСЦв, автоматизацСЦСЧ облСЦкових робСЦт, видачСЦ довСЦдок, перевСЦрок СЦ наступного збереження документСЦв. ПСЦсля цього на всСЦх доданих до виписки документах ставлять штамп "Погашено".

При готСЦвкових розрахунках банкСЦвськими документами СФ грошовСЦ чеки та об'яви на внесок готСЦвкою; у випадку безготСЦвкових перерахувань - платСЦжнСЦ доручення, платСЦжнСЦ вимоги-доручення, розрахунковСЦ чеки, акредитиви, векселСЦ.

При внесеннСЦ грошових коштСЦв на рахунок банку подасться об'яви на внесок готСЦвкою. Виправдовуючим документом при цьому СФ вСЦдмСЦчена банком квитанцСЦя, яка заповнюСФться разом з об'явою на внесок готСЦвкою.

СьогоднСЦ найбСЦльш розповсюдженими видами безготСЦвковим розрахункСЦв на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" СФ розрахунки за допомогою платСЦжних доручень та платСЦжних вимог-доручень.

ПлатСЦжне доручення СФ розпорядженням обслуговуючому банку про перерахування визначеноСЧ суми на рахунок СЦншого пСЦдприСФмства, оформленим на спецСЦальному бланку.

При розрахунках платСЦжними дорученнями СЦнСЦцСЦатором платежу виступаСФ платник.

ПлатСЦжнСЦ доручення використовуються для розрахункСЦв мСЦж пСЦдприСФмствами за отриманСЦ товарно-матерСЦальнСЦ цСЦнностСЦ (роботи, послуги); за товарно-матерСЦальнСЦ цСЦнностСЦ СЦ послуги в порядку попередньоСЧ оплати; при авансових платежах; при платежах до бюджету, органам соцСЦального страхування, оплатСЦ претензСЦй по якостСЦ СЦ недостачСЦ продукцСЦСЧ, штрафСЦв, пенСЦ; погашення кредиторськоСЧ заборгованостСЦ, а також для завершення розрахункСЦв по актах звСЦрки взаСФмноСЧ заборгованостСЦ суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ.

За бажанням у платСЦжному дорученнСЦ платник може вказати дату валютування (тобто перСЦод мСЦж датою надходження доручення на списання коштСЦв у банк СЦ датою зарахування списаних коштСЦв на рахунок одержувача), але тСЦльки якщо така можливСЦсть передбачена в договорСЦ на розрахунково-касове обслуговування з банком. Це означаСФ, що платник може самостСЦйно вказати дату зарахування коштСЦв на поточний рахунок одержувача. Проте перСЦод валютування не може перевищувати 3 робочСЦ днСЦ.

РЖнструкцСЦя № 7 "Про безготСЦвковСЦ розрахунки в господарському оборотСЦ УкраСЧни" передбачаСФ застосування платСЦжноСЧ вимоги-доручення, що виписуСФться постачальником. Покупець акцептуСФ вимогу-доручення СЦ здаСФ СЧСЧ до банку. Вона приймаСФться до виконання банком покупця тСЦльки при наявностСЦ коштСЦв на поточному рахунку покупця СЦ при його письмовСЦй згоди оплатити повнСЦстю або частково платСЦжну вимогу-доручення, що повинно бути затверджене пСЦдписами осСЦб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком, СЦ печаткою платника.

ПлатСЦжна вимога-доручення - не комбСЦнований документ, який складаСФться з двох частин: верхньоСЧ - вимоги постачальника (отримувача коштСЦв) безпосередньо до покупця (платника) оплатити вартСЦсть вСЦдпущенСЦй йому за договором продукцСЦСЧ, виконаних робСЦт, наданих послуг; СЦ а нижньоСЧ доручення платника своСФму банку про перерахування з його рахунку визначних сум.

ПлатСЦжна вимога-доручення заповнюСФться постачальником СЦ передаСФться покупцевСЦ разом СЦ вСЦдвантаженою продукцСЦСФю або пСЦсля капання послуг. При отриманнСЦ покупцем даного документу СЦ при наявностСЦ коштСЦв на його поточному рахунку вСЦн вказуСФ прописом суму, що належить до сплат, СЦ код поточного рахунку. ПСЦсля цього даний документ передаСФться до банку на оплату. Якщо ж в момент отримання платСЦжноСЧ вимоги-доручення грошовСЦ кошти вСЦдсутнСЦ в потрСЦбному обсязСЦ, то в мСЦру СЧх накопичення виписуються платСЦжнСЦ доручення з посиланням на номер платСЦжноСЧ вимоги-доручення [14].

Загальну схему порядку ведення облСЦку коштСЦв на поточному рахунку пСЦдприСФмства ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" вСЦдобразимо на рис. 2.10.

Синтетичний облСЦк грошових коштСЦв здСЦйснюСФться на рахунках 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках" та 33 "РЖншСЦ кошти".

На пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" використовують рахунок зо "Каса" призначений для узагальнення СЦнформацСЦСЧ про наявнСЦсть та рух грошових коштСЦв в касСЦ пСЦдприСФмства.

Рахунок зо активний, балансовий, призначений для облСЦку господарських засобСЦв пСЦдприСФмства, маСФ такСЦ субрахунки:

301 "Каса в нацСЦональнСЦй валютСЦ";

302 "Каса в СЦноземнСЦй валютСЦ".

На пСЦдприСФмствах, де працюють операцСЦйнСЦ каси (продаж квиткСЦв, оплата послуг зв'язку, обмСЦн валюти тощо), вСЦдкриваються субрахунки "ОперацСЦйна каса в нацСЦональнСЦй валютСЦ" та "ОперацСЦйна каса в СЦноземнСЦй валютСЦ".

По дебету рахунку зо "Каса" вСЦдображаСФться надходження грошових коштСЦв до каси пСЦдприСФмства, по кредиту - виплата грошових коштСЦв з каси пСЦдприСФмства.

АналСЦтичний облСЦк може вестись за центрами вСЦдповСЦдальностСЦ: за кожною операцСЦйною касою чи касиром, а також за видами СЦноземноСЧ валюти.

Рахунок 33 "РЖншСЦ кошти" на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" призначений для узагальнення СЦнформацСЦСЧ про наявнСЦсть та рух грошових коштСЦв (поштових марок, марок гербового збору, сплачених проСЧзних документСЦв, сплачених путСЦвок до санаторСЦСЧв, пансСЦонатСЦв, будинкСЦв вСЦдпочинку тощо), та про кошти в дорозСЦ [23].

Рахунок 33 активний, балансовий, призначений для облСЦку господарських засобСЦв пСЦдприСФмства, маСФ такСЦ субрахунки: 331 "ГрошовСЦ документи в нацСЦональнСЦй валютСЦ"; 332 "ГрошовСЦ документи в СЦноземнСЦй валютСЦ"; 333 "ГрошовСЦ кошти в дорозСЦ в нацСЦональнСЦй валютСЦ"; 334 "ГрошовСЦ кошти в дорозСЦ в СЦноземнСЦй валютСЦ".

По дебету рахунку 33 "РЖншСЦ кошти" вСЦдображаСФться надходження грошових документСЦв до каси пСЦдприСФмства та коштСЦв в дорозСЦ, по кредиту - вибуття грошових документСЦв та списання коштСЦв у дорозСЦ пСЦсля СЧх зарахування на вСЦдповСЦднСЦ рахунки.

На субрахунку 331 вСЦдображаються грошовСЦ документи за СЧх номСЦнальною вартСЦстю. Надходження грошових документСЦв вСЦдображаСФться по дебету рахунку 331, списання - по кредиту рахунку.

АналСЦтичний облСЦк грошових документСЦв ведеться за СЧх видами.

На субрахунках 333 та 334 облСЦковуються грошовСЦ кошти (переважно грошова виручка), внесенСЦ до кас банкСЦв, ощадних кас чи кас поштових вСЦддСЦлень для зарахування на поточний рахунок пСЦдприСФмства, але ще не зарахованСЦ за призначенням. По дебету цих рахункСЦв вСЦдображаються суми, що зданСЦ до банку, по кредиту - суми, зарахованСЦ на поточнСЦ рахунки. На перше число кожного мСЦсяця сальдо по субрахунках 333 та 334 повинно збСЦгатись з розмСЦром виручки, зданоСЧ до банкСЦвськоСЧ установи в останнСЦй день мСЦсяця.

В БалансСЦ (ф. № 1) пСЦдприСФмства ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" залишки по рахунках зо, 33 вСЦдображаються разом СЦз залишками по рахунку 31 "Рахунки в банках" та субрахунку 351 "ЕквСЦваленти грошових коштСЦв", рахунку 35 "ПоточнСЦ фСЦнансовСЦ СЦнвестицСЦСЧ" в статтях балансу 2зо та 240 окремо в нацСЦональнСЦй та в СЦноземнСЦй валютСЦ. В кСЦнцСЦ року пСЦдприСФмство складаСФ ЗвСЦт про рух грошових коштСЦв (ф. № 3), який призначений для вСЦдображення руху грошових потокСЦв в розрСЦзСЦ надходжень та виплат в рамках операцСЦйноСЧ, СЦнвестицСЦйноСЧ та фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ.

ОперацСЦСЧ, якСЦ використовуСФ пСЦдприСФмство ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" по рахунку зо "Каса" вСЦдобразимо у виглядСЦ табл. 2.2.

Рахунок 31 "Рахунки в банках" на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" призначено для облСЦку наявностСЦ та руху грошових коштСЦв, якСЦ знаходяться на рахунках в банку, СЦ якСЦ можуть бути використанСЦ для поточних операцСЦй.

Цей рахунок активний, балансовий, призначений для облСЦку господарських засобСЦв - грошових коштСЦв, маСФ такСЦ субрахунки:

311 "ПоточнСЦ рахунки в нацСЦональнСЦй валютСЦ";

312 "ПоточнСЦ рахунки в СЦноземнСЦй валютСЦ";

313 "РЖншСЦ рахунки в банку в нацСЦональнСЦй валютСЦ";

314 "РЖншСЦ рахунки в банку в СЦноземнСЦй валютСЦ".


Таблиця 2.2

Схема операцСЦй по рахунку зо "Каса"


№ оп

ЗмСЦст господарськоСЧ операцСЦСЧ

Дебет

Кредит

Сума, грн.

1

Одержано з поточного рахунВнку (прибутковий касовий ордер, чек, виписка з банку)

зо "Каса"

31 "Поточний рахунок"

1278

2

Здано в касу залишок невитраченого авансу (прибутковий касовий ордер, авансовий звСЦт)

зо "Каса"

372 "Розрахунки з пСЦдзвСЦтними особами"

150

3

Внесено готСЦвкою в рахунок внеску до статутного капСЦтаВнлу (прибутк. касовий ордер)

зо "Каса"

46 "НеоплаченСЦ капСЦтали"

13456

4

ВиявленСЦ лишки коштСЦв в касСЦ (акт СЦнвентаризацСЦСЧ)

зо "Каса"

716 "ВСЦдшкодування ранСЦше списаних активСЦв"

35

5

Внесено на поточний рахунок (прибутковий касовий ордер, об'ява на внесок готСЦвкою)

31 "ПоточВнний рахунок"

зо "Каса"

2897


6

Видано в пСЦдзвСЦт (видатковий касовий ордер, посвСЦдчення про вСЦдрядження)

372 "ПоточВнний рахунок"

зо "Каса"

200


7

Видана заробСЦтна плата (видатковий касовий ордер, платСЦжна вСЦдомСЦсть)

66 "РозрахуВннки з оплати працСЦ"

зо "Каса"

26785,78


8

Виявлена недостача коштСЦв в касСЦ (акт СЦнвентаризацСЦСЧ)

947 "НестачСЦ

СЦ втрати вСЦд

псування

цСЦнностей)

зо "Каса"

135



Па субрахунку 313 облСЦковуСФться рух коштСЦв, що знаходяться в акредитивах, на особових рахунках по вантажообСЦгу СЦ в чекових книжках.

На кожний виставлений акредитив вСЦдкривають окремий аналСЦтичний рахунок СЦз зазначенням конкретного постачальника. ПСЦсля вСЦдвантаження товару (продукцСЦСЧ) постачальник надаСФ в своСФ вСЦддСЦлення банку рахунок на вСЦдвантажену продукцСЦю, на пСЦдставСЦ якого йому зараховують платСЦж з акредитиву. Списання коштСЦв в банку платника здСЦйснюСФться на пСЦдставСЦ одержаних вСЦд банку постачальника рахункСЦв СЦ доданих до них товарно-транспортних документСЦв тощо [12].

В облСЦку розрахунки чеками вСЦдображаються так само, як СЦ при акредитивнСЦй формСЦ розрахункСЦв. Для вСЦдкриття чековоСЧ книжки на суму перерахованих коштСЦв складають бухгалтерську проводку: Д-т pax. 313 "РЖншСЦ рахунки в банку в нацСЦональнСЦй валютСЦ", К-т pax. 311 "Поточний рахунок в нацСЦональнСЦй валютСЦ". Чеки, що надСЦйшли постачальнику в платСЦж за товари та послуги, здаються в банк [18].

Суми по одержаним в банку лСЦмСЦтованих чекових книжках списуСФться в мСЦру оплати виданих пСЦдприСФмством чекСЦв, тобто в сумах погашення банком пред'явлених йому чекСЦв згСЦдно з випискою банка. За даними пред'явлених чекСЦв дебетуСФться рахунок 631 СЦ кредитуСФться субрахунок 313.

Рух коштСЦв по чекових книжках, виданих в пСЦдзвСЦт працСЦвникам пСЦдприСФмства для розрахункСЦв з пСЦдприСФмствами-кредиторами, облСЦковуСФться на рахунках 63 "Розрахунки з постачальниками СЦ пСЦдрядниками" або 685 "Розрахунки з СЦншими кредиторами" СЦ по аналСЦтичному рахунку "пСЦдзвСЦтнСЦ особи по виданим СЧм чековим книжкам" до рахунку 372 "Розрахунки з пСЦдзвСЦтними особами". Видача таких книжок пСЦдзвСЦтним особам вСЦдображаСФться по кредиту рахунку 685 СЦ дебету рахунку 372. ПСЦсля подання пСЦдзвСЦтними особами звСЦту кредитуСФться рахунок 372 в кореспонденцСЦСЧ з рахунком 685 на суму використаних чекСЦв. Таким чином, сальдо по рахунку 372 СЦ 685 повиннСЦ спСЦвпадати бути тотожними сумСЦ по залишку чекСЦв у пСЦдзвСЦтних осСЦб, а рСЦзниця мСЦж названими сальдо СЦ сальдо по рахунку 313 покаже суму по використаних, але не оплачених банком чеках [18].

ОперацСЦСЧ, якСЦ використовуСФ пСЦдприСФмство ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" по рахунку 31 "Рахунки в банку" вСЦдображенСЦ в табл. 2.3.

Таблиця 2.3

ОблСЦк операцСЦСЧ по рахунку 31 "Рахунки в банках"


№ оп

ЗмСЦст господарськоСЧ операцСЦСЧ

Дебет

Кредит

Сума

1

Внесено на розрахунковий рахунок (об'ява на внесок готСЦвкою)

31 "Рахунки в банках"

зо "Каса"

25347

2

Одержана плата за товари, роботи, послуги

31 "Рахунки

в банках"

36 "Розрахун-ки з покупцями та замовниками"

17345

3

Одержана передоплата за то вари, роботи, послуги (платСЦжне доручення, виписка СЦз поточного рахунку)

31 "Рахунки в банку"

681 "Аванси одержанСЦ"

17345


4

Зарахована на поточний рахунок позика банку (виписка СЦз поточного рахунка)

31 "Рахунки

в банку"

60 "Коротко-строковСЦ кре-дити банку"

100000

5

Перераховано постачальникам

СЦ пСЦдрядникам за доставленСЦ товарно-матерСЦальнСЦ цСЦнностСЦ (платСЦжне доручення, виписка з поточного рахунка)

63 "Розрахунки з постачальниками СЦ пСЦдрядниками"

31 "Рахунки

в банку"

356

6

Перераховано аванс постачальникам (платСЦжне доручення, виписка СЦз поточного рахунку)

31 "Рахунки

в банку"

371 "Аванси

виданСЦ"

548

7

ПерерахованСЦ податки до бюджету (платСЦжне доручення, виписка СЦз поточного рахунку)

31 "Рахунки

в банку"

64 "Розрахунки за податками СЦ платежами"

347

8

Погашена позика банку (термСЦнова вимога, виписка СЦз поточного рахунку)

31 "Рахунки

в банку"

60 "Коротко-строковСЦ кредити банкСЦв

217


2.3 ОсобливостСЦ ревСЦзСЦСЧ та контролю процесу руху грошових коштСЦв


РевСЦзСЦю касових операцСЦй здСЦйснюють вСЦдповСЦдно до Положення про ведення касових операцСЦй у нацСЦональнСЦй валютСЦ УкраСЧни, затвердженого постановою ПравлСЦння НБУ 15.03.2001р. № 72.

Мета ревСЦзСЦСЧ полягаСФ в забезпеченнСЦ контролю за дотриманням законодавчих норм щодо проведення касових операцСЦй, встановленнСЦ випадкСЦв зловживань, СЧх попередження СЦ розробцСЦ конкретних заходСЦв для змСЦцнення касовоСЧ диiиплСЦни суб'СФктСЦв господарювання.

Основними завданнями ревСЦзСЦСЧ СФ перевСЦрка:

- забезпечення збереження коштСЦв, цСЦнних паперСЦв СЦ бланкСЦв сувороСЧ звСЦтностСЦ в касСЦ, своСФчасного й повного СЧх оприбуткування та витрачання за цСЦльовим призначенням;

- законностСЦ й господарськоСЧ доцСЦльностСЦ касових операцСЦй СЦ дотримання встановлених правил СЧх здСЦйснення;

- додержання встановленого лСЦмСЦту залишкСЦв готСЦвки в касСЦ й термСЦнСЦв СЧх зберСЦгання;

- реальностСЦ сум коштСЦв у дорозСЦ тощо [25].

РевСЦзСЦя касових операцСЦй на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" здСЦйснюСФться в такСЦй послСЦдовностСЦ: спочатку проводять раптову СЦнвентаризацСЦю каси, потСЦм перевСЦряють дотримання Порядку ведення касових операцСЦй, вСЦдтак здСЦйснюють суцСЦльну документальну ревСЦзСЦю щодо оприбуткування й видачСЦ грошей СЦз каси; далСЦ переходять до зустрСЦчноСЧ перевСЦрки операцСЦй на рахунку зо "Каса", рахункСЦв, якСЦ з ним кореспондують: 28 "Товари", 31 "Рахунки в банках", 33 "РЖншСЦ кошти", 37 "Розрахунки з рСЦзними дебСЦторами", 66 "Розрахунки з оплати працСЦ", 68 "розрахунки за СЦншими операцСЦями" тощо. ТСЦльки пСЦсля цього розпочинають документальну ревСЦзСЦю коштСЦв у дорозСЦ.

Джерелами ревСЦзСЦСЧ СФ: прибутковСЦ й видатковСЦ касовСЦ ордери з прикладеними до них документами; звСЦти касира; касовСЦ чеки й контрольнСЦ касовСЦ стрСЦчки; повСЦдомлення банку про встановлений лСЦмСЦт готСЦвки в касСЦ; журнал - ордер №1, вСЦдомСЦсть №1; чековСЦ книжки, корСЦнцСЦ використаних чекСЦв, анульованСЦ чеки, машинограми тощо. Щодо коштСЦв у дорозСЦ: журнал-ордер №3, вСЦдомСЦсть №3 СЦ прикладенСЦ до них документи та машинограми.

У строки, встановленСЦ керСЦвником пСЦдприСФмства, 1 раз в квартал, на ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" проводиться раптова ревСЦзСЦя каси з покупюрним перерахуванням усСЦх грошей СЦ СЦнших цСЦнностей, що знаходяться в касСЦ.

Залишок готСЦвки в касСЦ звСЦряСФться з даними облСЦку за касовою книгою. Для проведення ревСЦзСЦСЧ каси наказом керСЦвника пСЦдприСФмства призначаСФться комСЦсСЦя, яка складаСФ акт. У разСЦ виявлення ревСЦзСЦСФю нестачСЦ або лишку цСЦнностей в касСЦ в актСЦ вказуСФться сума нестачСЦ або лишку СЦ обставини СЧх виникнення.

В умовах автоматизованого ведення касовоСЧ книги здСЦйснюСФться перевСЦрка правильностСЦ роботи програмних засобСЦв оброблення касових документСЦв.

ПСЦд час проведення ревСЦзСЦй особлива увага придСЦляСФться питанням забезпечення схоронностСЦ грошей СЦ цСЦнностей.

З метою забезпечення контролю за збереженням коштСЦв ревСЦзСЦю починають з припинення касових операцСЦй СЦ раптовоСЧ СЦнвентаризацСЦСЧ готСЦвки в касСЦ, цСЦнних паперСЦв СЦ бланкСЦв сувороСЧ звСЦтностСЦ в присутностСЦ касира й головного бухгалтера пСЦдприСФмства ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни".

ПропозицСЦя керСЦвника, головного бухгалтера або касира вСЦдкласти СЦнвентаризацСЦю незалежно вСЦд причин бути вСЦдхиленСЦ ревСЦзором, тому що за цим можуть критися спроби виграти час СЦ таким чином приховати нестачу або СЦнше зловживання. Якщо на момент СЦнвентаризацСЦСЧ касира не буде на мСЦiСЦ, ревСЦзор вСЦдразу ж опечатуСФ сейф примСЦщення каси.

Перед початком СЦнвентаризацСЦСЧ комСЦсСЦя одержуСФ вСЦд касира останнСЦй звСЦт касира з прикладеними до нього виправдувальними документами щодо приходу СЦ видатку грошових коштСЦв СЦ розписку вСЦдповСЦдного змСЦсту, яка СФ на лицьовому боцСЦ акта СЦнвентаризацСЦСЧ [24].

ЗвСЦт касира з прикладеними прибутково-видатковими документами пеВнревСЦряСФться комСЦсСЦСФю СЦ вСЦзуСФться. На кожному документСЦ та звСЦтСЦ у правому верхньому кутСЦ ревСЦзор розписуСФться СЦ ставить дату, щоб запобСЦгти можливСЦй пСЦдмСЦнСЦ звСЦту або прикладених до нього документСЦв з метою приховати зловживання. ЖоднСЦ документи (окрСЦм прикладених до звСЦту) чи розписки у фактичний залишок наявностСЦ каси не включаються. Якщо касир виконуСФ обов'язки, пов'язанСЦ з ведення касових операцСЦй СЦнших органСЦзацСЦй, що заборонено, то до участСЦ в СЦнвентаризацСЦСЧ запрошують представникСЦв цих органСЦзацСЦй. При цьому зберСЦгання в касСЦ готСЦвки та СЦнших цСЦнностей, якСЦ не належать цьому пСЦдприСФмству, забороняСФться.

Насамперед касир розкладаСФ грошСЦ за купюрами СЦ складаСФ покупюрний опис. ГрошСЦ в пачках, запакованСЦ за бандеролями банку, розкриваються.

ГрошСЦ, СЦншСЦ цСЦнностСЦ спочатку перераховуСФ касир пСЦд наглядом комСЦсСЦСЧ, а потСЦм особа, що ревСЦзуСФ (ревСЦзор). Якщо пСЦдсумки СЧхнього пСЦдрахунку не зСЦйдуться, то перевСЦрочний перерахунок проводить член комСЦсСЦСЧ (головний бухгалтер).

Залишок грошей, встановлений пСЦд час СЦнвентаризацСЦСЧ, порСЦвнюСФться СЦз записами в касовСЦй книзСЦ СЦ з даними бухгалтерського облСЦку в журналСЦ-ордерСЦ №1 СЦ вСЦдомостСЦ №1. ГрошовСЦ знаки, поштовСЦ марки, марки державного мита включаються у фактичний залишок грошей.

РЖнвентаризацСЦя грошей оформляСФться актом СЦнвентаризацСЦСЧ наявностСЦ коштСЦв. Суми, виплаченСЦ на пСЦдставСЦ розрахунково-платСЦжних вСЦдомостей, показують з вСЦдмСЦткою: "До початку СЦнвентаризацСЦСЧ з вСЦдомостСЦ виплачено _____грн.______коп.". В актСЦ СЦнвентаризацСЦСЧ наявностСЦ коштСЦв, порядок з СЦншиВнми показниками, зазначаються останнСЦ номери касових ордерСЦв: прибуткового №________на____грн_____коп. Акт складаСФться у двох примСЦрниках СЦ пСЦдписуВнСФться членами СЦнвентаризацСЦйноСЧ комСЦсСЦСЧ СЦ матерСЦально вСЦдповСЦдальною особою.

Один примСЦрник акта передаСФться до бухгалтерСЦСЧ пСЦдприСФмства ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни", другий - залишаСФться у матерСЦально вСЦдповСЦдальноСЧ особи (касира).

У кСЦнцСЦ акта матерСЦально вСЦдповСЦдальна особа даСФ розписку про те, що кошти, перелСЦченСЦ в актСЦ, знаходяться на СЧСЧ вСЦдповСЦдальному зберСЦганнСЦ та ставить дату.

Одночасно з готСЦвкою, поштовими марками, марками державного мита перевСЦряються цСЦннСЦ папери, бланки сувороСЧ звСЦтностСЦ та СЦншСЦ цСЦнностСЦ, що знаходяться в касСЦ. ПерелСЦченСЦ цСЦнностСЦ записуються в акт СЦнвентаризацСЦСЧ цСЦнних паперСЦв СЦ бланкСЦв сувороСЧ звСЦтностСЦ в розрСЦзСЦ окремих СЧх видСЦв.

У разСЦ виявлення великоСЧ нестачСЦ в касСЦ ревСЦзор вносить пропозицСЦю про вСЦдсторонення в установленому законом порядку касира вСЦд виконання обов'язкСЦв СЦ передачу коштСЦв та СЦнших цСЦнностей СЦнший особСЦ й вживаСФ заходСЦв щодо виконання цих пропозицСЦя. ПСЦд час виявлення залишкСЦв великих сум грошей у касСЦ, що значно перевищують встановлений лСЦмСЦт, ревСЦзор встановлюСФ причини СЧх виникнення.

РекомендуСФться пСЦд час ревСЦзСЦСЧ проводити повторнСЦ раптовСЦ СЦнвентаризацСЦСЧ у касСЦ.

Сума нестачСЦ стягуСФться з винноСЧ особи, а надлишок оприбутковуСФться в касСЦ та зараховуСФться в дохСЦд пСЦдприСФмства.

ПеревСЦрка дотримання установленого порядку ведення операцСЦй з готСЦвкою здСЦйснюСФться згСЦдно з Положенням про ведення касових операцСЦй у нацСЦональнСЦй валютСЦ в УкраСЧнСЦ та РЖнструкцСЦю про органСЦзацСЦю роботи з готСЦвкового обСЦгу банкСЦв УкраСЧни, затвердженою ПравлСЦнням НБУ вСЦд 19.02.2001р. №69.

При цьому перСЦодичнСЦсть перевСЦрок та строк, протягом якого вони здСЦйснюються, визначають безпосередньо контролюючСЦ органи. ТакСЦ перевСЦрки здСЦйснюються за певний перСЦод - квартал, пСЦврСЦччя, рСЦк (але не менше нСЦж за три мСЦсяцСЦ).

За результатами перевСЦрки, у разСЦ виявлення порушень, складають акт перевСЦрки дотримання порядку ведення операцСЦй з готСЦвкою у трьох примСЦрниках, пСЦдписаний контролюючим, керСЦвником та головним бухгалтером пСЦдприСФмства ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" [25].

Перший примСЦрник надсилаСФться органам податковоСЧ служби за мСЦiем державноСЧ реСФстрацСЦСЧ пСЦдприСФмства для вжиття заходСЦв, передбачених чинним законодавством; другий - передаСФться безпосередньо вСЦдповСЦдному пСЦдприСФмству; третСЦй - залишаСФться в документах контролюючого органу.

Якщо порушень не виявлено, то складаСФться довСЦдка, яка пСЦдписуСФться контролюючим, керСЦвником СЦ головним бухгалтером пСЦдприСФмства ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни".

Результати перевСЦрки розглядаються керСЦвником пСЦдприСФмства у триденний строк пСЦсля СЧСЧ закСЦнчення.

ПСЦдприСФмства маСФ право здСЦйснювати розрахунки мСЦж собою СЦ з фСЦзичними особами як у готСЦвковСЦй, так СЦ в безготСЦвковСЦй формСЦ.

Проте сума платежу готСЦвкою одного пСЦдприСФмства СЦншому пСЦдприСФмству не може перевищувати 3 тис. грн. протягом одного дня за одним або кСЦлькома платСЦжними документами. Якщо платежСЦ пСЦдприСФмства СЦншому пСЦдприСФмству здСЦйснюються на суму понад граничну (3 тис. грн.), то розрахунки ведуться тСЦльки в безготСЦвковому порядку.

Порядок установлення лСЦмСЦту каси регулюСФться РЖнструкцСЦСФю про органСЦзацСЦю роботи з готСЦвкового обСЦгу установами банкСЦв УкраСЧни, затвердженою постановою ПравлСЦння НБУ вСЦд 19.02.2001р. №69. При цьому пСЦдприСФмства можуть зберСЦгати у своСЧй касСЦ готСЦвку в межах лСЦмСЦтСЦв залишку готСЦвки в касСЦ на кСЦнець робочого дня, що встановлюються СЧм установою банку щорСЦчно протягом першого кварталу. ЛСЦмСЦт залишку готСЦвки в касСЦ для кожного пСЦдприСФмства комерцСЦйнСЦ банки з урахуванням специфСЦки роботи пСЦдприСФмства, його вСЦддаленостСЦ вСЦд установи банку, розмСЦру касових оборотСЦв, встановлених строкСЦв здавання касовоСЧ виручки й графСЦка заСЧзду СЦнкасаторСЦв.

На пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" лСЦмСЦт встановлений у сумСЦ 3000 грн.

Виходячи з вищесказаного ревСЦзор встановлюСФ, чи:

- зберСЦгаються кошти в установах банкСЦв;

- витрачаСФться пСЦдприСФмством готСЦвка, одержана з установ банку за цСЦльовим призначенням;

- дотримуються встановленСЦ банками лСЦмСЦтСЦв наявних грошей у касах пСЦдприСФмства;

- дотримуються граничнСЦ норми витрачання готСЦвки з виторгу;

- не витрачаСФться готСЦвка з виторгу одного пСЦдприСФмства на потреби СЦншого пСЦдприСФмства;

- здаСФться вся готСЦвка понад встановленнСЦ лСЦмСЦти для зарахування на рахунки в порядку та в термСЦни, передбаченСЦ установами банкСЦв;

- здСЦйснюСФться видача грошей з каси СЦ СЧх приймання в касу тСЦльки за належно оформленими документами, пСЦдписаними керСЦвником СЦ головним бухгалтером;

- ставиться штамп або пишеться вСЦд руки "Депоновано" проти прСЦзвища осСЦб, якСЦ не одержали грошей;

- складаСФться при цьому реСФстр депонованих сум;

- не допускаються пСЦдчистки або виправлення в прибуткових касових ордерах та квитанцСЦях до них, а також у видаткових касових ордерах СЦ документах, що СЧх замСЦнюють;

- погашаються документи, прикладенСЦ до прибуткових СЦ видаткових касових ордерСЦв, штампом або надписом "Оплачено" СЦз зазначенням дати (числа, мСЦсяця, року);

- реСФструються прибутковСЦ та видатковСЦ касовСЦ ордери або документи, що СЧх замСЦнюють, до передачСЦ в касу бухгалтерСЦю в журналСЦ реСФстрацСЦСЧ прибуткових СЦ видаткових касових ордерСЦв;

- не допускаються пСЦдчищення СЦ виправлення в касовСЦй книзСЦ;

- СЦзольовано примСЦщення каси;

- зберСЦгаються грошСЦ в сейфах СЦ чи опечатуються каси пСЦсля закСЦнчення роботи;

- зберСЦгаються ключСЦ вСЦд сейфа та печатка касира, а також дублСЦкати ключСЦв у опечатаних касирами пакетах, скриньках у керСЦвникСЦв пСЦдприСФмства;

- ознайомлюють касира пСЦсля видання постанови про призначення його на посаду з Порядком ведення касових операцСЦй СЦ чи укладаСФться договСЦр про повну матерСЦальну вСЦдповСЦдальнСЦсть;

- не покладаються обов'язки касира на працСЦвникСЦв облСЦку;

- проводиться не рСЦдше як один раз на квартал на пСЦдприСФмствСЦ раптова ревСЦзСЦя каси з повним перелСЦком усСЦх грошей та перевСЦркою СЦнших цСЦнностей, якСЦ знаходяться в касСЦ, тощо.

Основним нормативним документом, що регулюСФ здСЦйснення облСЦку грошових коштСЦв у касСЦ, СФ Порядок ведення касових операцСЦй у нацСЦональнСЦй валютСЦ в УкраСЧнСЦ.

ПослСЦдовнСЦсть ревСЦзСЦСЧ касових операцСЦй показано в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Схема послСЦдовностСЦ контролю СЦ ревСЦзСЦСЧ касових операцСЦй при журнально-ордернСЦй формСЦ рахСЦвництва


Документи СЦ регСЦстри бухгалтерського

облСЦку

Процедури контроль

ПрибутковСЦ й видатковСЦ касовСЦ ордери Журнал реСФстрацСЦСЧ прибуткових СЦ видаткових касових документСЦв

Книга облСЦку прийнятих СЦ виданих касиром грошей. ЗвСЦт касира (касова книга)

Журнал-ордер №1 до рахунка зо "Каса"

Головна книга й баланс до рахунка зо "Каса"

ПеревСЦрка фактичноСЧ наявностСЦ коштСЦв,

цСЦнних паперСЦв та СЦнших цСЦнностей каси (СЦнвентаризацСЦя)

ПеревСЦрка повноти оприбуткування й

обТСрунтування витрачання готСЦвки за

цСЦльовим призначенням

ПеревСЦрка вСЦдповСЦдностСЦ даних звСЦтСЦв касира й прикладених до них документСЦв записам журналу - ордера № 1, ГоловноСЧ книги й балансу за рахунком зо "Каса"


ПСЦд час ревСЦзСЦСЧ касових операцСЦй залишок на початок звСЦтного перСЦоду слСЦд порСЦвняти з залишком попереднього звСЦту, у журналСЦ-ордерСЦ №1 з рахунка зо "Каса", ГоловнСЦй книзСЦ й балансСЦ.

Залишок на кСЦнець звСЦтного перСЦоду аналогСЦчно порСЦвнюСФться з залишком, виведеним у наступному звСЦтСЦ касира, журналСЦ-ордерСЦ №1, ГоловнСЦй книзСЦ. Проти кожного звСЦреного запису ставиться вСЦдмСЦтка [24].

У кожному звСЦтСЦ касира пСЦдприСФмства ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" слСЦд перевСЦрити дотримання порядковоСЧ нумерацСЦСЧ прибуткових СЦ видаткових касових документСЦв, СЧх дати, вСЦдповСЦднСЦсть нумерацСЦСЧ тому перСЦоду, за який складено звСЦт, з'ясувати, чи нема пСЦдчисток дат.

Вилученню не пСЦдлягають документи пожовтСЦлСЦ, вицвСЦлСЦ, пом'ятСЦ, з проколами вСЦд пСЦдшивки, обрСЦзанСЦ, з СЦншим почерком, чорнилами, з пСЦдробленими пСЦдписами, довСЦдками, цифрами.

У разСЦ неможливостСЦ встановити фальшивку ревСЦзор на основСЦ письмового розпорядження судово-слСЦдчих органСЦв, якСЦ мають на те право, знСЦмаСФ копСЦСЧ з сумнСЦвних документСЦв, оригСЦнали вилучаСФ вСЦдповСЦдно до акта СЦ направляСФ прокурору для розгляду питання про можливСЦсть провести кримСЦналСЦстичну експертизу.

При виявленнСЦ таких документСЦв не слСЦд одразу ставити до вСЦдома касира, тому що вони можуть бути прикладенСЦ й до СЦнших звСЦтСЦв, СЦ особи, якСЦ допустили зловживання, можуть вжити запобСЦжних заходСЦв. У таких випадках необхСЦдно довести ревСЦзСЦю до кСЦнця СЦ лише пСЦсля завершення одночасно вилучити всСЦ документи СЦ зажадати пояснень вСЦд посадових осСЦб. Однак у таких випадках необхСЦдно заздалегСЦдь попередити органи прокуратури або внутрСЦшнСЦх справ. Якщо пСЦд час перевСЦрки звСЦтСЦв касира й прикладених до них документСЦв розходжень не виявлено, то проти рядка, у якому записаний касовий ордер, ревСЦзор ставить вСЦдмСЦтку ("V").

РЖ, навпаки, якщо встановлено розбСЦжностей, ревСЦзор фСЦксуСФ порушення в журналСЦ ревСЦзСЦСЧ або вСЦдомостСЦ порушень СЦ з'ясовуСФ причини, встановлюСФ винних осСЦб.

ПорСЦвнюючи данСЦ журналу-ордерСЦ №1 з Головною книгою, ревСЦзор встановлюСФ реальнСЦсть сум залишкСЦв каси шляхом перевСЦрки записСЦв з дебетСЦв СЦ кредиту рахунка зо "Каса", зроблених на основСЦ прибуткових СЦ видаткових касових ордерСЦв. Адже можна механСЦчно зменшити сальдо з рахунка каси СЦ одночасно зменшити або сальдо нереальноСЧ кредиторськоСЧ заборгованостСЦ, або сальдо "асного капСЦталу, або сальдо рахунка 285 "Торгова нацСЦнка".

В окремих випадках, навпаки, збСЦльшуСФться сальдо в дебСЦторСЦв, витрат та на СЦнших рахунках.

РЖнколи сальдо каси зменшують за рахунок механСЦчного збСЦльшення пСЦдсумку кредиторськоСЧ сторони рахунка зо Каса" в журналСЦ - ордерСЦ №1 у дебет рахункСЦв витрат, розрахункСЦв, "асного капСЦталу тощо [25].

Особливу увагу ревСЦзор придСЦляСФ перевСЦрцСЦ своСФчасностСЦ оприбуткування одержаних за чеком грошей з банку, на суму яких у день одержання виписуСФться прибутковий касовий ордер. Одночасно ревСЦзор знаходить корСЦнець чека, на пСЦдставСЦ якого одержанСЦ грошСЦ, СЦ вСЦдмСЦчаСФ на ньому: "Оприбутковано".

РД кСЦлька випадкСЦв, коли механСЦчно збСЦльшуСФться загальний пСЦдсумок розрахунково-платСЦжноСЧ вСЦдомостСЦ при нарахуваннСЦ заробСЦтноСЧ плати.

У момент виписки видаткових касових ордерСЦ СЦнколи рядки "прописом" не заповнюються, а пСЦсля видачСЦ грошей дописуються потрСЦбнСЦ цифри.

ПСЦд час перевСЦрки правильностСЦ виплати грошей за платСЦжними вСЦдомостями слСЦд вибСЦрково встановити, чи всСЦ записанСЦ у вСЦдомСЦсть особи фактично працювали на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни", чи не було серед них пСЦдставних, на яких виписуСФться заробСЦтна плата з метою СЧСЧ привласнення.

ТакСЦ факти можна встановити шляхом зСЦставлення даних вСЦдомостСЦ на заробСЦтну плату СЦз записами в особистих справах працСЦвникСЦв СЦ табелях, з наказом про зарахування на роботу та звСЦльнення, з даними документСЦв про нарахування заробСЦтноСЧ плати. ДопомСЦжно перевСЦрцСЦ пСЦдлягають достовСЦрнСЦсть пСЦдписСЦв одержувачСЦв грошей, випадки дописування сум, пСЦдчистки, незастережнСЦ виправлення тощо.

МожливСЦ факти крадСЦжок готСЦвки з каси. У таких випадках ревСЦзор в обов'язковому порядку застосовуСФ прийом зустрСЦчноСЧ перевСЦрки операцСЦй. Рахунок зо "Каса" порСЦвнюють з рахунком 31 "Рахунки в банках", 33 "РЖншСЦ кошти", 37 "Розрахунки з рСЦзними дебСЦторами" тощо (табл. 2.5).

КрСЦм того, на пСЦдставСЦ корСЦнцСЦв чекСЦв можна встановити, скСЦльки СЦ з якою метою одержано грошей. Така необхСЦднСЦсть виникаСФ у зв'язку з випадками не-оприбуткування грошей каси, одержаних СЦз банку шляхом пСЦдбору шифру у випиiСЦ банку, коли суму, одержану на основСЦ чека, аби не було розходжень мСЦж оборотом кредиту рахунка 31 "Рахунки в банках" СЦ таким самим оборотом дебету виписок з рахункСЦв у банках, вСЦдносять на дебет тих рахункСЦв, де СФ нереальна кредиторська заборгованСЦсть, на витрати. ГрошСЦ, одержанСЦ в банку за чеками, мають бути використанСЦ за СЧх цСЦльовим призначенням. Для цього необхСЦдно зСЦставити суми виписок банку за видатковою частиною й вСЦдповСЦдним рахунком за кодом операцСЦй "03" СЦз записами у звСЦтСЦ касира та прибутковими касовими ордерами на певну дату СЦ корСЦнцями чекових книжок на отримання готСЦвки. КрСЦм того, використання грошей за цСЦльовим призначенням перевСЦряСФться шляхом зСЦставлення фактично витрачених сум готСЦвки, вСЦдображених у звСЦтСЦ касира на основСЦ видаткових касових ордерСЦв, СЦз сумами, вказаними на корСЦнцях чекових книжок СЦ на прибутковому касовому ордерСЦ та з встановленим банком лСЦмСЦтом коштСЦв на вСЦдповСЦднСЦ цСЦлСЦ.

До коштСЦв, що рахуються в дорозСЦ (рахунок 33, субрахунок 333 "ГрошовСЦ кошти в дорозСЦ в нацСЦональнСЦй валютСЦ") на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни", належать: виручка, одержана пСЦдприСФмствами за послуги, реалСЦзовану продукцСЦю й виконанСЦ роботи, внесена до банку, вСЦддСЦлку Ощадбанку, каси, поВнштового вСЦддСЦлення зв'язку для зарахування на рахунки в банках [24].

Основою запису зазначених операцСЦй на дебет субрахунку 333 "ГрошовСЦ кошти в дорозСЦ в нацСЦональнСЦй валютСЦ" СФ квитанцСЦСЧ установ банку, Ощадбанку, поштового вСЦддСЦлка зв'язку, копСЦСЧ супровСЦдних вСЦдомостей про здачу виторгу СЦнкасаторам банку, а у кредит - виписки банку.

Таблиця 2.5

ЗустрСЦчна перевСЦрка операцСЦй по рахунку зо "Каса"


За дебетом рахунка зо "Каса" 3 кредиту:

За кредитом рахунка зо "Каса" з дебетом:

14 "ДовгостроковСЦ фСЦнансовСЦ СЦнвестицСЦСЧ"

15 "КапСЦтальнСЦ СЦнвестицСЦСЧ"

16 "Довгострокова дебСЦторська заборгованСЦсть"

31 "Рахунки в банках"

34 "КороткостроковСЦ векселСЦ одержанСЦ"

15"КапСЦтальнСЦ СЦнвестицСЦСЧ"

16 "Рахунки в банках"

33 "РЖншСЦ кошти"

36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"

37 "Розрахунки з рСЦзними дебСЦторами"

41 "Пайовий капСЦтал"

37 "Розрахунки з рСЦзними дебСЦторами"

41 "Пайовий капСЦтал"

42 "Додатковий капСЦтал"

50 "ДовгостроковСЦ позики"

70 "Доходи вСЦд реалСЦзацСЦСЧ"

97 "РЖншСЦ витрати"

50 "ДовгостроковСЦ позики"

66 "Розрахунки з оплати працСЦ"

67 "Розрахунки з учасниками"

76 "Витрати на збут"

95 "ФСЦнансовСЦ витрати"


РевСЦзор перевСЦряСФ своСФчаснСЦсть СЦ повноту зарахування на рахунки в банках кожноСЧ окремо зданоСЧ суми.

Для встановлення можливих крадСЦжок кожну на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" суму на рахунку 33, субрахунку 333 "ГрошовСЦ кошти в дорозСЦ в нацСЦональнСЦй валютСЦ" за дебетом цього рахунка зСЦставляють з документами, що пСЦдтверджують вСЦдправлення грошей, а за кредитом - з випискою банку або прибутковим касовим ордером. У випадку виявлення сум, зарахованих на рахунки в банках не повнСЦстю або з великим запСЦзненням, негайно повСЦдомляють начальнику вСЦддСЦлення зв'язку СЦ разом з ним встановлюють причини СЦ винних осСЦб.

РевСЦзор перевСЦряСФ також, чи здСЦйснюються щомСЦсячна СЦнвентаризацСЦя сум, зданих у вСЦддСЦлення зв'язку, але не зарахованих у банку до кСЦнця мСЦсяця.

На основСЦ книги облСЦку коштСЦв у дорозСЦ, а також суми нестач СЦ лишкСЦв грошей, виявлених у СЦнкасаторських сумках, слСЦд перевСЦрити вСЦдображення СЧх у звСЦтах касира або звСЦтах матерСЦально вСЦдповСЦдальних осСЦб пСЦдприСФмства. Якщо виторг здавав касир, то проводять СЦнвентаризацСЦю каси, результати виводять з урахуванням виявлених у СЦнкасаторськСЦй сумцСЦ розходжень сум виторгу.

Однак дебетову чи кредитовСЦ залишки на рахунку 33, субрахунку 333 щодо кожноСЧ суми, зданоСЧ через СЦнкасаторСЦв, свСЦдчать про те, що виправлення не зробленСЦ й ревСЦзор повинен такий факт врахувати при виведеннСЦ результатСЦв СЦнвентаризацСЦСЧ каси.

Таку ж ревСЦзСЦю проводять вСЦдносно сум, зданих у вечСЦрню касу банку в останнСЦй день мСЦсяця й не зарахованих у перший день наступного мСЦсяця. РевСЦзор в актСЦ ревСЦзСЦСЧ зазначають поправленСЦ записи за вСЦдповСЦдний перСЦод СЦ виявляють результати.

Особливу увагу слСЦд звернути на сальдо субрахунку 333 "ГрошовСЦ кошти в дорозСЦ в нацСЦональнСЦй валютСЦ" на перше число вСЦдповСЦдного мСЦсяця. При цьому важливо з'ясувати, чи немаСФ фактСЦв вСЦднесення на зазначений субрахунок суми виручки, яка вСЦдноситься до перших чисел наступного за звСЦтним мСЦсяця.

ПСЦд час операцСЦй з рахункСЦв у банках ревСЦзор керуСФться такими нормативними актами: РЖнструкцСЦю про вСЦдкриття банками рахункСЦв у нацСЦональнСЦй валютСЦ, затвердженою постановою ПравлСЦння НБУ вСЦд 18 грудня 1998р. №527; РЖнструкцСЦСФю №7 "Про безготСЦвковСЦ розрахунки в господарському оборотСЦ УкраСЧни", затвердженою постановою ПравлСЦння НБУ №204 вСЦд 02.08.1996 р.; П(С)БУ №4 "ЗвСЦт про рух грошових коштСЦв", затвердженим МСЦнСЦстерством фСЦнансСЦв УкраСЧни вСЦд 31.03.1999р. №87.

ВСЦдповСЦдно до Порядку ведення касових операцСЦй в народному господарствСЦ УкраСЧни пСЦдприСФмство ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" мають поточнСЦ рахунки в банку СЦ зобов'язано зберСЦгати своСЧ грошовСЦ кошти на них. Таким чином, об'СФктом контролю СФ вСЦльнСЦ грошовСЦ кошти пСЦдприСФмства в нацСЦональнСЦй та СЦноземнСЦй валютСЦ, операцСЦСЧ на рахунках, якСЦ здСЦйснюють з розрахунково-грошовими документами, затвердженими банком, СЦ виписки банку з видСЦленням кожного рахунку в окрему облСЦкову одиницю.

РевСЦзСЦя здСЦйснюСФться суцСЦльним способом СЦ розпочинаСФться з перевСЦрки дотримання порядку вСЦдкриття рахункСЦв у банках СЦ дослСЦдження виписок за весь перСЦод, що пСЦдлягаСФ ревСЦзСЦСЧ, та прикладених до них документСЦв пСЦдприСФмств-клСЦСФнтСЦв. Насамперед визначають законнСЦсть СЦ обТСрунтованСЦсть операцСЦй СЦ правильнСЦсть вСЦднесення затрат на вСЦдповСЦднСЦ рахунки. Особливу увагу ревСЦзор звертаСФ на правильнСЦсть оприбуткування в касу грошей, одержаних СЦз банка за чеками. Тому необхСЦдно встановити вСЦдповСЦднСЦсть номерСЦв СЦ сум використаних чекСЦв корСЦнцям книжок, а в разСЦ виявлення анульованих чи зСЦпсованих чекСЦв з'ясувати, чи СФ вСЦдмСЦтка про це в корСЦнцях [25].

Не менш важливо перевСЦрити дотримання законодавчих актСЦв з розрахункСЦв СЦз бюджетом. Ретельний перевСЦрцСЦ пСЦдлягають документи, пов'язанСЦ з виникненням дебСЦторськоСЧ СЦ кредиторськоСЧ заборгованостСЦ, а також з'ясовуСФться реальнСЦсть цих сум, своСФчасностСЦ звСЦрки розрахункСЦв з тим, щоб не пропустити строку позовноСЧ давностСЦ. РевСЦзор перевСЦряСФ також заборгованСЦсть за позиками, порСЦвнюючи суму виплачених процентСЦв СЦз сумою, передбаченою при одержанСЦ кредитСЦв, СЦ аналСЦзуСФ причини вСЦдхилень. Поряд СЦз цим слСЦд перевСЦрити забезпеченСЦсть векселСЦв, виданих пСЦдприСФмством ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни".

УсСЦ операцСЦСЧ, вСЦдображенСЦ на розрахунковому рахунку, ревСЦзор повинен зустрСЦчно перевСЦрити за вСЦдповСЦдними журналами-ордерами, вСЦдомостями СЦ документами кореспондуючого рахунка. ПлатежСЦ за матерСЦали, що надСЦйшли на пСЦдприСФмство, слСЦд зСЦставити СЦз записами в журналСЦ-ордерСЦ щодо розрахункСЦв з постачальниками СЦ документами на оприбуткування матерСЦалСЦв на склад пСЦдприВнСФмства. РозбСЦжнСЦсть мСЦж сальдо виписок банку СЦ даними бухгалтерського облСЦку перевСЦряють на основСЦ первинних документСЦв, обороти з кореспондуючих рахункСЦв - за допомогою журналСЦв СЦ статей балансу.

Ретельно перевСЦряються факти невСЦдповСЦдностСЦ дат одержання СЦ оприбуткування грошей, недотримання порядковоСЧ нумерацСЦСЧ ордерСЦв, непогашення прикладених до них документСЦв спецСЦальним штампом.

Виписка маСФ бути завСЦрена штампом СЦ печаткою банку, пСЦдписами бухгалтера СЦ контролера, а виправлення у нСЦй пСЦдписуСФ СЦ скрСЦпляСФ гербовою печаткою головний бухгалтер або його заступник.

Якщо банкСЦвськСЦ операцСЦСЧ не виправданСЦ документами, слСЦд встановити причину цього, а в банку - пСЦдставу операцСЦСЧ.

При оплатСЦ платСЦжних вимог безготСЦвковим способом або за товарно-транспортними накладними слСЦд переконатися в тому, що оплата здСЦйснена за одержанСЦ товари або за тСЦ, якСЦ перебувають у дорозСЦ.

Використання коштСЦв поточного рахунка на виплату заробСЦтноСЧ плати, оплату послуг, якСЦ вСЦдносяться на витрати, розрахунки з кредиторами стосовно нетоварних операцСЦй, з бюджетом за податки, видатки майбутнього перСЦоду, фСЦнансово-результатнСЦ рахунки, спецфонди слСЦд перевСЦряти особливо старанно, оскСЦльки тут можливСЦ безгосподарнСЦ видатки СЦ витрати. РЖнодСЦ штучно створюють кредиторську заборгованСЦсть. ЗустрСЦчною перевСЦркою можна уточнити, чи одеВнржав адресат переведенСЦ йому кошти, звСЦряють оприбуткування грошей у касу пСЦдприСФмства ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни", порСЦвнюють корСЦнцСЦ чекСЦв з чекових книжок з прибутковими касовими ордерами, оплату документСЦв постачальника цСЦнностей з СЧх оприбуткування.

Для виявлення документСЦв, оплачених лСЦмСЦтованими чеками СЦ повторно з пСЦдзвСЦтних сум, необхСЦдно простежити, чи не видаСФться експедиторам та СЦншим працСЦвникам, крСЦм лСЦмСЦтованих книжок, ще СЦ готСЦвка, звСЦрити звСЦти про СЧх витрачання з даними складСЦв про прибулСЦ й вСЦдправленСЦ вантажСЦ.

ЗбСЦрка оборотСЦв виписок з облСЦковими регСЦстрами СФ обов'язковою, оскСЦльки можливСЦ випадки умисного зменшення або збСЦльшення на одну СЦ ту ж суму оборотСЦв з дебету СЦ кредиту рахунка. РевСЦзор повинен ретельно перевСЦрити автентичнСЦсть виписок банку, звернувши увагу на однорСЦднСЦсть шрифту, надрукованих показникСЦв, на наявнСЦсть виправлень, помарок, пСЦдчисток. Щодо сумнСЦвних виписок треба провести зустрСЦчну звСЦрку СЧх з другими примСЦрниками в банку.

РевСЦзор не повинен залишати без уваги банкСЦвськСЦ операцСЦСЧ, не виправданСЦ документами. У цьому випадку вСЦн зобов'язаний з'ясувати причину вСЦдсутностСЦ документа СЦ в разСЦ необхСЦдностСЦ звернутися в банк для з'ясування пСЦдстави проведення операцСЦСЧ. Практика показуСФ, що записи методом "червоне сторно" СЦ повторнСЦ поновлення проводки в бСЦльшостСЦ випадкСЦв застосовуються для незаконного списання витрачених грошей на рахунку, безпСЦдставного вСЦднесення таких сум на рахунки затрат, збиткСЦв, реалСЦзацСЦСЧ, фондСЦв, нереальноСЧ кредиторськоСЧ заборгованостСЦ.

Особливо уважно вивчають обТСрунтованСЦсть перерахування грошей в Ощадбанк на особовСЦ рахунки окремих осСЦб.

При акредитивнСЦй формСЦ розрахункСЦв або з особових рахункСЦв слСЦд встановити причину таких розрахункСЦв СЦ СЧх доцСЦльнСЦсть, обТСрунтованСЦсть платежСЦв виправдувальними документами [24].

ПослСЦдовнСЦсть документальноСЧ ревСЦзСЦСЧ операцСЦй з рахункСЦв у банку така.

1 .ЗвСЦряють данСЦ виписки з даними первинних документСЦв.

2. ПеревСЦряють вСЦдповСЦднСЦсть виписок банку й журналу-ордерСЦв №2 та допомСЦжних вСЦдомостей №2.

3. ЗдСЦйснюють перевСЦрку тотожностСЦ мСЦж даними журналСЦв-ордерСЦв, головноСЧ книги й балансу з рахунка 31 "Рахунки в банках" (табл. 2.6.)

Таблиця 2.6

КореспонденцСЦя рахунку 31 "Рахунки в банках"


За дебетом з кредитом рахункСЦв

За кредитом з дебетом рахункСЦв

14 "ДовгостроковСЦ фСЦнансовСЦ СЦнвестицСЦСЧ"

16 "Довгострокова дебСЦторська заборгованСЦсть"

зо "Каса"

31 "Рахунки в банках"

34 "КороткостроковСЦ векселСЦ одержанСЦ"

36 "Розрахунки з покупцями СЦ замовниками"

37 "Розрахунки з рСЦзними дебСЦторами"

41 "Пайовий капСЦтал"

50 "ДовгостроковСЦ позики"

60 "КороткостроковСЦ позики"

63 "Розрахунки з постачальниками СЦ

пСЦдрядниками"

64 "Розрахунки за податками СЦ платежами"

70 "Доходи вСЦд реалСЦзацСЦСЧ"

76 "СтраховСЦ платежСЦ"

15 "КапСЦтальнСЦ СЦнвестицСЦСЧ"

зо "Каса"

31 "Рахунки в банках"

33 "РЖншСЦ кошти"

36 "Розрахунки з покупцями СЦ замовниками"

37 "Розрахунки з рСЦзними дебСЦторами"

41 "Пайовий капСЦтал"

45 "Вилучений капСЦтал"

50 "ДовгостроковСЦ позики"

51 "ДовгостроковСЦ векселСЦ виданСЦ"

60 "КороткостроковСЦ позики"

64 "Розрахунки за податками СЦ платежами"

66 "Розрахунки з оплати працСЦ"

67 "Розрахунки з учасниками"

76 "СтраховСЦ платежСЦ"

93 "Витрати на збут"

95 "ФСЦнансовСЦ витрати"


2.4 ОрганСЦзацСЦя облСЦк грошових коштСЦв з використанням ЕОМ


Автоматизоване рСЦшення облСЦку грошових коштСЦв включаСФ наступнСЦ завдання:

- облСЦк грошових коштСЦв в касСЦ пСЦдприСФмства,

- облСЦк грошових коштСЦв на рахунках у банку.

До складу системи автоматизованоСЧ обробки завдань облСЦку грошових коштСЦв входить: база даних, мовнСЦ та програмнСЦ засоби, якСЦ реалСЦзують доступ до даних СЦ керування ними, а також програмне забезпечення для рСЦшення даного комплексу завдань СЦ засоби спСЦлкування користувачСЦв з системою у виглядСЦ вСЦдповСЦдних мов дСЦалогу.

Для рСЦшення завдань з облСЦку грошових коштСЦв з використанням АРМ бухгалтера необхСЦдна наступна СЦнформацСЦя: данСЦ первинного облСЦку, данСЦ СФдиноСЧ бази бухгалтерських записСЦв, нормативно додатковоСЧ СЦнформацСЦСЧ.

АРМ бухгалтера з облСЦку грошових коштСЦв повинно забезпечувати облСЦк СЦ контроль грошових коштСЦв, якСЦ вСЦдображають щоденний стан пСЦдприСФмства, та виконання необхСЦдних розрахункСЦв з аналСЦзу його фСЦнансового стану з метою визначення резервСЦв прискорення оборотностСЦ грошових коштСЦв [15].

Формування та контроль даних первинного облСЦку СЦ нормативно - довСЦдковоСЧ СЦнформацСЦСЧ вСЦдбуваСФться у наступнСЦй послСЦдовностСЦ. На екран дисплея виводиться форма первинного документа, а з клавСЦатури проводиться набСЦр даних шляхом заповнення вСЦльних вСЦкон форми.

Одночасно з набором перевСЦряСФться допустимСЦсть значень реквСЦзитСЦв та правильнСЦсть СЧх переставлення. РЖнформацСЦя, яка пройшла контроль записуСФться на машинний носСЦй в робочу базу даних. ПомилковСЦ данСЦ вСЦдображаються на екранСЦ дисплея для необхСЦдного коригування реквСЦзитСЦв.

ВхСЦдна СЦнформацСЦя з облСЦку грошових коштСЦв на АРМ бухгалтера включаСФ типовСЦ форми первинних документСЦв, базу даних первинноСЧ СЦнформацСЦСЧ на машинних носСЦях. ТиповСЦ форми первинних документСЦв утворюються на комп'ютерСЦ згСЦдно зразка бланкСЦв первинних документСЦв СЦ комплектуються у бСЦблСЦотеку. Одночасно формуСФться база даних первинноСЧ СЦнформацСЦСЧ, в якСЦй зберСЦгаються бухгалтерськСЦ записи за звСЦтний перСЦод. Кожен бухгалтерський запис маСФ наступну стандартну структуру: довСЦдковСЦ СЦ груповСЦ показники (номер документа або бухгалтерського запису, код операцСЦСЧ, пСЦдприСФмства); основний рахунок; кореспондуючий рахунок; кСЦлькСЦсть; сума.

База даних складаСФться з про дубльованих двСЦйчастих бухгалтерських господарських операцСЦй та маСФ бСЦльшу СЦнформацСЦйну мСЦсткСЦсть. Вона дозволяСФ у реальному режимСЦ часу отримувати на рСЦвнСЦ кореспондуючих рахункСЦв необхСЦднСЦ для аналСЦтичного облСЦку та звСЦтностСЦ показники.

АРМ бухгалтера з облСЦку грошових коштСЦв може вестись на АРМ бухгалтера як РЖ, так СЦ II категорСЦй. При цьому АРМ бухгалтера РЖ категорСЦСЧ встановлюСФться в бухгалтерСЦСЧ, де вСЦдбуваСФться облСЦк грошових коштСЦв, а АРМ бухгалтера II категорСЦСЧ - у керСЦвника пСЦдприСФмства, головного бухгалтера.

На пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" трьох категорСЦйна органСЦзацСЦя АРМ бухгалтера. При цьому АРМ бухгалтера РЖ категорСЦСЧ встановлюСФться в касСЦ та фСЦнансовому вСЦддСЦлСЦ, АРМ бухгалтера II категорСЦСЧ - в бухгалтерСЦСЧ, АРМ бухгалтера III категорСЦСЧ у керСЦвника пСЦдприСФмства СЦ головного бухгалтера.

Меню першого рСЦвня мСЦстить директиви, якСЦ забезпечують завантаження програм та виконання функцСЦй другого СЦ третього рСЦвнСЦв. Меню другого рСЦвня використовуСФться для завантаження даних в оперативну пам'ять та для виконання певних функцСЦй. Меню третього рСЦвня призначене для подавання альтернативних можливостей з управлСЦння процесом переробки даних.

Початковим етапом роботи на АРМ бухгалтера СФ ввСЦд та корегування нормативно - довСЦдковоСЧ СЦнформацСЦСЧ. При виборСЦ цього режиму у головному меню видаСФться наступне меню другого рСЦвня:

ПСЦсля того, як бухгалтер вибрав тип нормативно - довСЦдковоСЧ СЦнформацСЦСЧ, на екран дисплея видаСФться меню III рСЦвня, яке дозволяСФ подивиться, вСЦдкоригувати та ввести даннСЦ, а також здСЦйснити СЧх печать або перезаписати в СЦншу СЦнформацСЦйну базу даних.

ДовСЦдник типових основних документСЦв використовуСФться при випиiСЦ платСЦжних документСЦв для внесення до них вСЦдповСЦднСЦ поля стандартних текстСЦв. ВСЦн маСФ наступну структуру: вид обороту, текст типовоСЧ основи [26].

ДовСЦдник пСЦдприСФмства призначений для кодування пСЦдприСФмств, якСЦ входять до составу концерну, асоцСЦацСЦСЧ, корпорацСЦСЧ тощо. Його структура: код, найменування, адреса пСЦдприСФмства, банкСЦвськСЦ реквСЦзити пСЦдприСФмства.

При роботСЦ з касовими операцСЦями на екранСЦ висвСЦтлюСФться меню II рСЦвня наступного змСЦсту:

Режим роботи "Прибутковий касовий ордер" призначений для формування бази даних, вводу, коригування та виписи первинного документа "Прибутковий касовий ордер".

При вводСЦ даних бухгалтер по позицСЦйно заповнюСФ первинний документ, одночасно СЦнформацСЦя фСЦксуСФться на машинному носСЦСЧ, а при необхСЦдностСЦ первиннСЦй документ може бути надруковано в установленому форматСЦ.

АналогСЦчно працюють режими "Видатковий касовий ордер" та "ПлатСЦжна вСЦдомСЦсть".

ПСЦсля вводу СЦ коригування первинноСЧ СЦнформацСЦСЧ бухгалтер по мСЦрСЦ необхСЦдностСЦ може продивитись або вивести на друк вихСЦдну СЦнформацСЦю.

ВСЦдомСЦсть Касова книга формуСФться касиром щоденно на дату вводу СЦнформацСЦСЧ з обов'язковим формуванням залишкСЦв. СЧСЧ форма аналогСЦчна типовСЦй формСЦ. При роботСЦ з цСЦСФю вСЦдомСЦстю повинна бути передбачена автоматична реСФстрацСЦя документСЦв у хронологСЦчнСЦй послСЦдовностСЦ.

Для вСЦдображення в облСЦку руху грошових коштСЦв формуСФться "Щоденна вСЦдомСЦсть" по рахунку "Каса" з зазначенням кСЦлькостСЦ записСЦв.

Для здСЦйснення внутрСЦшнього аудиту пСЦдприСФмство формуСФ СЦнформацСЦю за цСЦльовим використанням грошових коштСЦв. Для цього проводиться перегляд або друк за запитом ВСЦдомостСЦ використання коштСЦв згСЦдно цСЦльовому призначенню.

На основСЦ цСЦСФСЧ вСЦдомостСЦ аналСЦзуСФться цСЦльове використання коштСЦв, виявляються вСЦдхилення та виробляються пропозицСЦСЧ, щоб бСЦльш не допускати нецСЦльового використання коштСЦв. ФСЦнансовий облСЦк на пСЦдприСФмствСЦ по рахункам бухгалтерського облСЦку здСЦйснюСФться шляхом формування СЦнформацСЦСЧ по кореспондуючим рахункам .

Дана вСЦдомСЦсть формуСФться окремо по кредиту та дебСЦту для отримання узагальнюючоСЧ СЦнформацСЦСЧ по синтетичним рахункам [15].

Для аналСЦтичного облСЦку як виплачених, так СЦ не виплачених депонованих сум служить Картка депонування, яка формуСФться автоматично при вводСЦ даних платСЦжноСЧ вСЦдомостСЦ.

Картки депонування зберСЦгаються в СФдинСЦй картотецСЦ, незалежно вСЦд можливого розподСЦлу облСЦку депонованих сум по рСЦзним балансовим рахункам. При виплатСЦ депонованих сум вСЦдповСЦдно картки вважаються закритими СЦ переВнносяться до архСЦву.

При роботСЦ з функцСЦСФю облСЦку банкСЦвських операцСЦй формуСФться меню II рСЦвня наступного змСЦсту:

При формуваннСЦ первинних даних по банкСЦвським операцСЦям використовуСФться технологСЦя, аналогСЦчна технологСЦСЧ обробки даних по касовим операцСЦям.

При цьому використовуСФться нормативно - довСЦдкова СЦнформацСЦя, яка дозволяСФ автоматично формувати постСЦйнСЦ данСЦ банкСЦвських первинних документСЦв.

ПСЦсля вводу первинних даних здСЦйснюСФться СЧх вСЦзуальний перегляд або друк. На основСЦ виписок банка здСЦйснюСФться ввСЦд СЦнформацСЦСЧ за поточними або валютними рахунками.

Для контролю за витрачанням коштСЦв використовуСФться Щоденна вСЦдомСЦсть руху грошових коштСЦв та ВСЦдомСЦсть руху коштСЦв по кореспондуючим рахункам аналСЦтичного облСЦку. За формою цСЦ вСЦдомостСЦ аналогСЦчнСЦ ВСЦдомостСЦ облСЦку касових операцСЦй.

Для упорядкування рахункСЦв до отримання за термСЦном оплати формуСФться ВСЦдомСЦсть рахункСЦв до отримання за термСЦном оплати. Якщо встановлений термСЦн платежу вСЦдсутнСЦй, то СЦснуСФ вСЦрогСЦднСЦсть, що рахунок так СЦ не буде сплачений. РЖ чим бСЦльший термСЦн прострочки, тим бСЦльша вСЦрогСЦднСЦсть несплати за рахунок. Дана вСЦдомСЦсть допомагаСФ керСЦвництву пСЦдприСФмства визначити полСЦтику в областСЦ фСЦнансового регулювання його положення.

Бухгалтер маСФ можливСЦсть при необхСЦдностСЦ отримувати СЦнформацСЦю у розрСЦзСЦ перСЦодСЦв заборгованостСЦ та сум, належних до списання на результати господарськоСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства. Для контролю за рухом валютних грошових коштСЦв формуСФться ВСЦдомСЦсть руху валютних коштСЦв.

На основСЦ даноСЧ вСЦдомостСЦ бухгалтер маСФ можливСЦсть проконтролювати наявнСЦсть та рух валюти у розрСЦзСЦ СЧСЧ видСЦв. Важливим моментом при аудитСЦ валютних операцСЦй СФ правильнСЦсть оцСЦнки валютних коштСЦв на необхСЦдну дату та визначення курсових рСЦзниць. ДанСЦ про курсовСЦ рСЦзницСЦ знаходяться у довСЦдковСЦй СЦнформацСЦСЧ [26].

Бухгалтер за ВСЦдомСЦстю аналСЦтичного облСЦку аналСЦзуСФ доцСЦльнСЦсть видатку грошових коштСЦв, правильнСЦсть вСЦдображення СЧх в облСЦку, а також виявляСФ причини нерацСЦонального використання коштСЦв.

На основСЦ цСЦСФСЧ СЦнформацСЦСЧ розглянемо задачу з бухгалтерського облСЦку (Додатки А, Б, В).

На основСЦ СЦнформацСЦСЧ аудитор маСФ можливСЦсть бСЦльш детально проаналСЦзувати статтСЦ прибутку та видатку грошових коштСЦв в цСЦлому по пСЦдприСФмству та по окремим структурним пСЦдроздСЦлам як у нацСЦональнСЦй грошовСЦй одиниця, так СЦ у валютСЦ. Також аудитор даСФ практичнСЦ рекомендацСЦСЧ щодо удосконалення грошового обСЦгу на пСЦдприСФмствСЦ, вказуСФ шляхи залучення невикористаних грошових коштСЦв як по окремим напрямом, так СЦ в цСЦлому, передбачаСФ подальший рух грошових коштСЦв на пСЦдприСФмствСЦ.

Для управлСЦння грошовими коштами пСЦдприСФмства необхСЦдна наглядна СЦнформацСЦя, яка даСФ можливСЦсть проаналСЦзувати прибуток та динамСЦку грошових коштСЦв. В режимСЦ "Моделювання прибутку грошових коштСЦв" аудитор та всСЦ зацСЦкавленнСЦ особи мають можливСЦсть отримати на екранСЦ модель прибутку грошових коштСЦв. РЖнформацСЦя видаСФться у виглядСЦ графСЦчного зображення по видам надходження грошових коштСЦв.

РОЗДРЖЛ 3

АУДИТ ТА АНАЛРЖЗ ГРОШОВХ КОШТРЖВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ


3.1. МетодологСЦчнСЦ аспекти проведення аудиторських перевСЦрок з облСЦку грошових коштСЦв


БСЦльшСЦсть операцСЦй, що здСЦйснюються на пСЦдприСФмствСЦ, пов'язанСЦ з рухом грошових коштСЦв, проведенням розрахункСЦв мСЦж пСЦдприСФмствами. Особливо це стосуСФться готСЦвки, яка маСФ здатнСЦсть швидко обертатись, у зв'язку з чим ступСЦнь ризику розкрадань СФ дуже високим. Тому аудит операцСЦй з рухом грошових коштСЦв СФ дуже важливим. Метою аудиту операцСЦй з коштами на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" СФ встановлення достовСЦрностСЦ даних вСЦдносно наявностСЦ та руху грошових коштСЦв, повноти СЦ своСФчасностСЦ вСЦдображення СЦнформацСЦСЧ в зведених документах та облСЦкових регСЦстрах, правильностСЦ ведення облСЦку грошових коштСЦв СЦ розрахункСЦв у вСЦдповСЦдностСЦ до прийнятоСЧ облСЦковоСЧ полСЦтики, достовСЦрностСЦ вСЦдображення залишкСЦв у звСЦтностСЦ господарюючого суб'СФкта [24].

Предметом аудиту операцСЦй з грошовими коштами СФ господарськСЦ процеси та операцСЦСЧ, пов'язанСЦ з рухом грошових коштСЦв та СЦнших активСЦв, а також вСЦдносини, що виникають при цьому в серединСЦ пСЦдприСФмства СЦ за його межами.

Виходячи з цСЦлей, якСЦ необхСЦдно досягти аудитору пСЦд час проведення дослСЦдження операцСЦй з коштами на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" формуються об'СФкт аудиту (рис. 3.1).

Джерелами СЦнформацСЦСЧ для аудиту грошових коштСЦв СФ:

1.ПервиннСЦ документи з облСЦку грошових коштСЦв (табл.3.1).

2.ОблСЦковСЦ регСЦстри, що використовуються для вСЦдображення господарських операцСЦй з облСЦку коштСЦв (табл.3.2).

З. Акти та довСЦдки попереднСЦх ревСЦзСЦй, аудиторськСЦ висновки та СЦнша документацСЦя.

4.Головна книга.

5.ЗвСЦтнСЦсть (табл.3.2).

Аудит операцСЦй з коштами на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" слСЦд розпочинати з СЦнвентаризацСЦСЧ готСЦвки каси, коштСЦв на рахунках в банку. Це даСФ можливСЦсть виявити недостачСЦ або лишки грошових коштСЦв та виявити правопорушення.

Об'СФктами СЦнвентаризацСЦСЧ СФ:

- готСЦвка (нацСЦональна гривня та СЦноземна валюта),

- цСЦннСЦ папери (акцСЦСЧ, облСЦгацСЦСЧ, депозитнСЦ сертифСЦкати),

- грошовСЦ документи (векселСЦ, лСЦмСЦтованСЦ чековСЦ книжки, акредитиви, талони на паливно-мастильнСЦ матерСЦали тощо),

- бланки суворого облСЦку (акцСЦСЧ та облСЦгацСЦСЧ "асноСЧ емСЦсСЦСЧ, санаторно-курортнСЦ путСЦвки, незапланованСЦ бланки векселСЦв),

- залишки по рахунках в банку (по виписках банку).

Таблиця 3.1

Документування операцСЦй з грошовими коштами


Форма

документу

ПервиннСЦ

документи

Призначення документу


з/п

1

КО-1

Прибутковий касовий ордер (ПКО)

Надходження готСЦвки в касу

2

КО-2

Видатковий касовий ордер (ВКО)

Видача готСЦвки з каси

3

КО-3

Журнал реСФстрацСЦСЧ

прибуткових та

видаткових касових

документСЦв

Для реСФстрСЦв в бухгалтерСЦСЧ

ПКО, ВКО, чи документСЦв, що

СЧх замСЦнюють




4

КО-4

Касова книга

Для облСЦку касиром операцСЦй з готСЦвкою

5

КО-5

Книга облСЦку прийнятих СЦ виданих касиром грошей

Для облСЦку руху коштСЦв в касСЦ

6


Грошовий чек

Для одержання готСЦвки з рахунку в банку

7

П-53

ПлатСЦжна вСЦдомСЦсть

Виплата грошових коштСЦв з каси декСЦльком особам

8

П-49

Розрахунково-платСЦжна

вСЦдомСЦсть

Розрахунок виплат по заробСЦтнСЦй платСЦ СЦ СЧСЧ виплата з каси


9


ПлатСЦжне доручення

Письмове доручення банку, який обслуговуСФ пСЦдприСФмство, на перерахування певноСЧ суми коштСЦв з поточного рахунку в банку на рахунок постачальника

10


Виписка банку

ВидаСФться банком пСЦдприСФмству СЦ вСЦдображаСФ рух грошових коштСЦв на поточному рахунку пСЦдприСФмства


РЖнвентаризацСЦя касовоСЧ готСЦвки проводиться комСЦсСЦСФю в складСЦ аудитора, головного бухгалтера СЦ касира пСЦдприСФмства ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни". ПСЦд час СЦнвентаризацСЦСЧ встановлюСФться фактична наявнСЦсть грошових коштСЦв, поштових марок, розрахункових чекових книжок та СЦнших грошових документСЦв, цСЦнних паперСЦв [13].

До початку вивчення касових документСЦв слСЦд визначити, чи укладений договСЦр про матерСЦальну вСЦдповСЦдальнСЦсть керСЦвника пСЦдприСФмства з працСЦвниками, якСЦ вСЦдповСЦдають за ведення касових операцСЦй.

ПотСЦм касир зобов'язаний скласти звСЦт касира який передаСФться аудитору разом з письмовою розпискою про вСЦдсутнСЦсть у касСЦ грошей СЦ грошових документСЦв, якСЦ належать особисто касиру, стороннСЦм органСЦзацСЦям або особам.

ПеревСЦрка наявностСЦ грошових коштСЦв та СЦнших грошових активСЦв в касСЦ, здСЦйснюСФться шляхом перерахунку касиром в присутностСЦ контролера СЦ головного бухгалтера або СЦншого члена комСЦсСЦСЧ. Результати пСЦдрахунку перевСЦряСФ аудитор. ГотСЦвка в опечатаних банком пачках розпечатуСФться СЦ теж перераховуСФться.

Таблиця 3.2

ВСЦдображення грошових коштСЦв у регСЦстрах облСЦку та звСЦтностСЦ


Шифр та назва рахунку

РегСЦстри облСЦку

Номер рядка в БалансСЦ (ф. №1)

Номер рядка в

ПримСЦтках до

фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ

30 "Каса"

31 "Рахунки в

банках"

33 "РЖншСЦ

рахунки"


Журнал 1,

ВСЦдомСЦсть 1


2зо, 240

640


650, 660

670, 680


За наявностСЦ великоСЧ кСЦлькостСЦ купюр складаСФться опис, в якому зазначаСФться номСЦнал купюр, СЧх кСЦлькСЦсть СЦ сума. Опис пСЦдписуСФться всСЦма членами СЦнвентаризацСЦйноСЧ комСЦсСЦСЧ.

ПСЦд час перевСЦрки фактичноСЧ наявностСЦ грошових документСЦв встановлюСФться сума, автентичнСЦсть кожного документу СЦ правильнСЦсть його оформлення. ПеревСЦрка здСЦйснюСФться за окремими видами документСЦв СЦз зазначенням в СЦнвентаризацСЦйному описСЦ назви номера, серСЦСЧ купюри СЦ загальноСЧ суми.

Залишок пред'явленоСЧ готСЦвки та цСЦнних паперСЦв комСЦсСЦя порСЦвнюСФ СЦз залишками по касовСЦй книзСЦ на момент СЦнвентаризацСЦСЧ. Результати якого заносяться до СЦнвентаризацСЦйного опису [38].

За наявностСЦ на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" кСЦлькох структурних пСЦдроздСЦлСЦв (крамницСЦ, кафе, СЧдальнСЦ, пункту надання послуг тощо) СЦнвентаризацСЦя готСЦвки проводиться в кожнСЦй касСЦ або кожноСЧ пСЦдзвСЦтноСЧ особи, яка займаСФться збором виручки або виплатою заробСЦтноСЧ плати.

В перСЦод СЦнвентаризацСЦСЧ в касСЦ можуть перебувати частково оплаченСЦ (не закритСЦ) платСЦжнСЦ вСЦдомостСЦ на виплату заробСЦтноСЧ плати, пенсСЦй, допомог, а також рСЦзного роду розписки на видачу грошей в тимчасове користування. Суми, частково виплаченСЦ за такими платСЦжними вСЦдомостями, дозволено заносити до акту СЦнвентаризацСЦСЧ СЦз певним застереженням. Розписки, неправильно оформленСЦ довСЦреностСЦ, документи на видачу коштСЦв з каси, на яких немаСФ розписки отримувача, до залСЦку не приймаються, а виданСЦ за ними суми вважаються недостачею.

Виявлена в касСЦ готСЦвка, не виправдана прибутковими документами, вважаСФться лишком каси СЦ зараховуСФться в доход пСЦдприСФмства.

РЖнвентаризацСЦй грошових коштСЦв на рахунках в банку здСЦйснюСФться методом звСЦрки залишкСЦв, якСЦ облСЦковуються на рахунках в бухгалтери, СЦз залишками в банкСЦвських виписках.

РозбСЦжностСЦ, виявленСЦ СЦнвентаризацСЦСФю оформлюються актом. У випадку необхСЦдностСЦ достовСЦрнСЦсть виписок встановлюють зустрСЦчною перевСЦркою з банкСЦвськими установами.

При СЦнвентаризацСЦСЧ не повиннСЦ залишатися поза увагою банкСЦвськСЦ операцСЦСЧ, не пСЦдтвердженСЦ вСЦдповСЦдними документами. Незалежно вСЦд наявностСЦ вСЦдповСЦдного запису в банкСЦвськСЦй випиiСЦ необхСЦдно з'ясувати причину вСЦдсутностСЦ документСЦв СЦ у випадку необхСЦдностСЦ звернутись до банку за роз'ясненнями по данСЦй операцСЦСЧ.

Перш нСЦж почати вивчати касовСЦ операцСЦСЧ, аудитор маСФ уважно вивчити нормативнСЦ документи, що регламентують порядок ведення касових операцСЦй, збереження готСЦвки в касСЦ, та ознайомитися зСЦ списком осСЦб, що несуть вСЦдповСЦдальнСЦсть за порушення цього порядку.

ПСЦсля перевСЦрки фактичноСЧ наявностСЦ коштСЦв, заборгованостСЦ та СЦнших активСЦв аудитор розпочинаСФ документальну перевСЦрку. При перевСЦрцСЦ касових операцСЦй з'ясовуСФться:

- наявнСЦсть встановленого лСЦмСЦту залишку каси;

- повнота оприбуткування готСЦвки;

- забезпечення щоденною дотримання встановлених банком лСЦмСЦтСЦв залишкСЦв готСЦвки у касСЦ, строкСЦв та порядку здачСЦ грошовоСЧ виручки, своСФчаснСЦсть повернення в банк не виплачених у встановлений термСЦн сум заробСЦтноСЧ плати, допомоги, стипендСЦй, винагород та СЦнших сум;

- правильнСЦсть витрачання готСЦвки з виручки та готСЦвки, отриманоСЧ в банку, враховуючи, що пСЦдприСФмства та СЦндивСЦдуальнСЦ пСЦдприСФмцСЦ не мають права й використовувати на СЦншСЦ цСЦлСЦ, крСЦм вказаних в чеку при отриманнСЦ грошей;

- правильнСЦсть ведення касовоСЧ книги, своСФчаснСЦсть СЦ повнота облСЦку в нСЦй надходжень та видачСЦ готСЦвки, правильнСЦсть оформлення касиром касових ордерСЦв.

ПСЦд час перевСЦрки касових операцСЦй на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" обов'язково вивчаються матерСЦали попереднього аудиту, акти раптових СЦнвентаризацСЦй касовоСЧ готСЦвки та грошових цСЦнностей, акти передачу касовоСЧ готСЦвки на перСЦод вСЦдпустки касира та наявнСЦсть наказу по пСЦдприСФмству. При перевСЦрцСЦ також слСЦд встановити коло посадових осСЦб, якСЦ мають право пСЦдписувати касовСЦ документи [24].

Аудитору слСЦд звертати увагу на умови збереження грошових коштСЦв: забезпечення обладнання каси пожежною та охоронною сигналСЦзацСЦями, сейфами й вогнетривкими шафами, дотримання умов транспортування готСЦвки з банку до пСЦдприСФмства.

Вивчення касових операцСЦй рекомендуСФться проводити в такСЦй послСЦдовностСЦ.

ПеревСЦрка дотримання касовоСЧ диiиплСЦни. При перевСЦрцСЦ касовоСЧ диiиплСЦни слСЦд сконцентрувати увагу на виявленнСЦ випадкСЦв використання коштСЦв не за цСЦльовим призначенням СЦз сум, що отриманСЦ на виплату заробСЦтноСЧ плати, використання касовоСЧ виручки понад встановленСЦ норми або на виплату заробСЦтноСЧ плати, якщо у пСЦдприСФмства СФ податкова заборгованСЦсть, на своСФчаснСЦсть повернення до банку невикористаних коштСЦв. Для цього аудитору слСЦд перевСЦрити:

- наявнСЦсть наказу про призначення касира;

- наявнСЦсть укладеного з касиром договору про повну СЦндивСЦдуальну матерСЦальну вСЦдповСЦдальнСЦсть;

- наявнСЦсть доведеного банком лСЦмСЦту залишку готСЦвки в касСЦ;

- правильнСЦсть складання заявки-розрахунку лСЦмСЦту залишку готСЦвки;

- наявнСЦсть дозволу банку на витрачання коштСЦв на виплату зарплати та СЦншСЦ потреби з виручки;

- дотримання встановлених граничних норм використання готСЦвки;

- забезпечення збереженостСЦ грошових коштСЦв в касСЦ, а також при доставцСЦ СЧх з банку СЦ здачСЦ в банк;

- визначити термСЦни здачСЦ звСЦтСЦв касирСЦв та перевСЦрити СЧх дотримання (своСФчасне подання звСЦтСЦв дозволяСФ контролювати рух готСЦвки, залишки грошових коштСЦв в касСЦ, а також правильнСЦсть оформлення первинних документСЦв);

- чи проводяться СЦнвентаризацСЦСЧ касовоСЧ готСЦвки, чи створена на пСЦдприСФмствСЦ комСЦсСЦя по проведенню таких СЦнвентаризацСЦй каси СЦ чи виконуСФ вона своСЧ обов'язки.

Особливу увагу слСЦд звернути на дотримання лСЦмСЦту залишку готСЦвки в касСЦ, яке перевСЦряють шляхом порСЦвняння встановленого лСЦмСЦту з фактичними залишками готСЦвкових грошей по касовСЦй книзСЦ СЦ в натурСЦ. Суму оборотСЦв по касСЦ перевСЦряють по журналу № 1 (витрати грошових коштСЦв) та вСЦдомостСЦ 1.1 (надходження готСЦвки в касу), звСЦряючи при цьому одночасно залишки на початок та кСЦнець мСЦсяця по вСЦдомостСЦ 1.1 та журналом № 1 з даними касовоСЧ книги.

ПеревСЦрка записСЦв в касовСЦй книзСЦ СЦ в звСЦтах касира. ПеревСЦрку здСЦйснюють наступними прийомами СЦ способами:

- перевСЦряють дотримання порядку ведення записСЦв в касовСЦй книзСЦ.

Записи в касову книгу повиннСЦ проводитися касиром одразу пСЦсля отримання або видачСЦ грошей по кожному ордеру або СЦншому документу, який його замСЦнюСФ. Щоденно, в кСЦнцСЦ робочого дня, касир повинен пСЦдраховувати пСЦдсумки операцСЦй за день, виводити залишок грошей в касСЦ на наступне число СЦ передавати до бухгалтери в якостСЦ звСЦту касира другий вСЦдривний лист з прибутковими СЦ видатковими документами пСЦд розписку в касовСЦй книзСЦ. Виправлення в касовСЦй книзСЦ не допускаються. ЗробленСЦ виправлення повиннСЦ бути засвСЦдченСЦ пСЦдписами касира, а також головного бухгалтера пСЦдприСФмства або особи, яка його замСЦнюСФ [13].

- перевСЦряють вСЦдповСЦднСЦсть записСЦв в касовСЦй книзСЦ записам у звСЦтСЦ касира. ЗвСЦт касира СФ вСЦдривним листком касовоСЧ книги, записи якоСЧ копСЦюються СЦз записами у звСЦтСЦ касира. Тому записи в звСЦтСЦ СЦ касовСЦй книзСЦ повиннСЦ збСЦгатись.

- перевСЦряють шляхом пунктирування наявнСЦсть первинних документСЦв, вСЦдображених в касовому звСЦтСЦ. В процесСЦ перевСЦрки слСЦд впевнитися в документальнСЦй обТСрунтованостСЦ записСЦв в касовСЦй книзСЦ, якСЦ повиннСЦ пСЦдтверджуватись правильно оформленими прибутковими СЦ видатковими касовими ордерами або документами, якСЦ СЧх замСЦнюють.

- перевСЦряють правильнСЦсть пСЦдрахункСЦв пСЦдсумкСЦв операцСЦй за день у касовСЦй книзСЦ СЦ переносСЦв сум з однСЦСФСЧ сторСЦнки касовоСЧ книги на СЦншу. Така перевСЦрка необхСЦдна тому, що в практицСЦ трапляються випадки помилкового або навмисного перекручування в пСЦдсумках та СЧх переносах, якСЦ не дають правильних результатСЦв СЦнвентаризацСЦСЧ касовоСЧ готСЦвки, а СЦнодСЦ за цим приховуСФться привласнення грошей.

ПеревСЦрка правильностСЦ оформлення прибуткових СЦ видаткових касових документСЦв проводиться в декСЦлька етапСЦв:

- перевСЦрка прибуткових та видаткових документСЦв, доданих до звСЦту касира за формою СЦ суттю вСЦдображених у них операцСЦй. Таку перевСЦрку контролер проводить в усСЦх випадках СЦ особливо тодСЦ, коли документ маСФ недоброякСЦсний зовнСЦшнСЦй вигляд або контролеру вСЦдомо, що до звСЦтСЦв касира доданСЦ фальшивСЦ (пСЦдробленСЦ) документи. ПравильнСЦсть кожноСЧ касовоСЧ операцСЦСЧ, якщо вона викликаСФ сумнСЦв, можна перевСЦрити за СЦншими документами, в яких вона повинна була знайти вСЦдображення. Адже одна СЦ та ж операцСЦя обов'язково вСЦдображаСФться не в одному, а в кСЦлькох документах.

На практицСЦ трапляються випадки подвСЦйного СЦ кСЦлькаразового списання окремих сум по касСЦ на пСЦдставСЦ одного документа, який послСЦдовно додаСФться до видаткових касових ордерСЦв, а потСЦм знову вилучаСФться, або вилученого з архСЦву. ТакСЦ зловживання виявляють рСЦзними способами. Один з них - ретельна перевСЦрка первинних документСЦв, зазначених у видаткових ордерах. Особливу увагу аудитори повиннСЦ привертати виправлення дат, номерСЦв та заголовкСЦв вСЦдомостей. Другий спосСЦб полягаСФ у звСЦрцСЦ даних синтетичного та аналСЦтичного облСЦку, третСЦй - у взаСФмнСЦй перевСЦрцСЦ документСЦв.

Основними способами за допомогою яких аудитор перевСЦряСФ правильнСЦсть СЦ обТСрунтованСЦсть грошових операцСЦй, СФ:

- взаСФмоперевСЦрка однотипних записСЦв у документах банку СЦ пСЦдприСФмства;

- звСЦрка однотипних записСЦв якСЦ вСЦдображають одну СЦ ту саму операцСЦю в рСЦзних документах СЦ облСЦкових регСЦстрах, що знаходяться на пСЦдприСФмствСЦ;

- арифметична перевСЦрка касових документСЦв. Це клопСЦтка робота, але СЧСЧ потрСЦбно виконувати у всСЦх випадках. Особливо ретельно слСЦд перевСЦряти пСЦдсумки в розрахунково-платСЦжних вСЦдомостях;

- перевСЦрка дотримання правил оформлення касових документСЦв. В первинних документах з облСЦку касових операцСЦй (прибуткових СЦ видаткових касових ордерах платСЦжних вСЦдомостях) повиннСЦ бути вказанСЦ номери документСЦв, дати, пСЦдписи касира, а також наступнСЦ обов'язковСЦ реквСЦзити: найменування, дата складання, змСЦст господарськоСЧ операцСЦСЧ, особистСЦ пСЦдписи посадових осСЦб, вСЦдповСЦдальних за здСЦйснення господарськоСЧ операцСЦСЧ.

ПеревСЦряючи правильнСЦсть оформлення документСЦв за яким здСЦйснювались касовСЦ операцСЦСЧ, також необхСЦдно звернути увагу, чи не проводились пСЦдчистка та виправлення в цих документах СЦ чи СФ на платСЦжних вСЦдомостях пСЦдписи на виплату грошей, а в самих вСЦдомостях - пСЦдписи осСЦб, якСЦ СЧх отримали, чи СФ доручення, або наявнСЦсть неправильно оформленого доручення на виплату коштСЦв СЦ третСЦй особСЦ (на видатковому касовому ордерСЦ вказуються найменування, номер, дата СЦ мСЦiе видачСЦ документа, що засвСЦдчуСФ особу фактичного одержувача грошей). ДостовСЦрнСЦсть пСЦдписСЦв одержувачСЦв грошей у касСЦ перевСЦряють, шляхом порСЦвняння СЧх пСЦдписСЦв з пСЦдписами на СЦнших документах.

НеобхСЦдно звернути увагу не тСЦльки на змСЦст касовоСЧ операцСЦСЧ, що особливо важливо, але й на колСЦр паперу касових документСЦв, одноманСЦтнСЦсть письма, зрозумСЦлСЦсть пСЦдпису, наявнСЦсть штампСЦв, що засвСЦдчують погашення документСЦв. ПСЦдсумковСЦ данСЦ в документах порСЦвнюють з журналом по рахунку "Каса" та вСЦдомостСЦ 1.1.

СлСЦд також встановити чи СФ факти пСЦдписання видаткових касових документСЦв тСЦльки одним керСЦвником або головним бухгалтером; чи СФ випадки пСЦдписування керСЦвником СЦ головним бухгалтером не заповнених чекСЦв СЦ видачСЦ СЧх касиру для самостСЦйного заповнення при отриманнСЦ коштСЦв в банку; чи зберСЦгаються чековСЦ книжки у головного бухгалтера в сейфСЦ або порушуючи чинне законодавство - у касира (якщо цСЦ посади не сумСЦщенСЦ).

ПеревСЦрка повноти СЦ своСФчасностСЦ оприбуткування коштСЦв. Практика перевСЦрок маСФ чимало прикладСЦв того, що отриманСЦ у банку грошСЦ не всСЦ оприбутковуються по касСЦ або оприбутковуються несвоСФчасно. Тому слСЦд звСЦряти залишки по касовСЦй книзСЦ СЦз записами по виписках банкСЦвських рахункСЦв [24].

ПеревСЦрка повноти СЦ своСФчасностСЦ оприбуткування готСЦвки по касСЦ здСЦйснюСФться шляхом:

> зСЦставлення прибуткових касових ордерСЦв на отримання готСЦвки з банку СЦз записами у касовСЦй книзСЦ та з корСЦнцями чекСЦв у чекових книжках за всСЦма вСЦдкритими у банках рахунками, у тому числСЦ й по валютних коштах, облСЦк яких маСФ вестися окремо, а також СЦз вСЦдповСЦдними записами у виписках СЦз банку. ПеревСЦрка проводиться за сумами та датами отримання грошей у кореспонденцСЦСЧ з рахунками 311,312, 333, 334;

> зСЦставлення сум СЦ дат на оприбуткування виручки в прибуткових касових ордерах СЦз датами й сумами, проставленими на документах на реалСЦзацСЦю продукцСЦСЧ за готСЦвку, основних засобСЦв та СЦнших запасСЦв (за даними складу, крамницСЦ, цеху) в кореспонденцСЦСЧ з рахунками 70, 71 та СЦн.;

> зСЦставлення сум СЦ дат у прибуткових касових документах СЦ касовСЦй книзСЦ з первинними документами на сплату комунальних послуг та документами про надходження вСЦд об'СФктСЦв соцСЦальноСЧ сфери, пСЦдприСФмств побутового обслуговування СЦ громадського харчування, пСЦдсобних господарств, що знаходяться на балансСЦ пСЦдприСФмства, у кореспонденцСЦСЧ з рахунком 23;

> зСЦставлення сум СЦ дат у прибуткових касових ордерах з первинними документами про надання послуг автотранспортом, ремонтними бригадами, СЦнструментальним господарством тощо в кореспонденцСЦСЧ з рахунком 703;

> зСЦставлення сум СЦ дат у прибуткових касових ордерах СЦз первинними документами про наданСЦ послуги чи вСЦдпущенСЦ запаси стороннСЦм пСЦдприСФмствам.

ПеревСЦрка законностСЦ списання коштСЦв у видаток по касСЦ. При цьому аудитору необхСЦдно проаналСЦзувати рух грошовоСЧ готСЦвки, виявити розбСЦжностСЦ мСЦж сумами фактично здСЦйснених оплат в погашення дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ та сумами, якСЦ зарахованСЦ в касу, а також проконтролювати своСФчаснСЦсть здачСЦ виручки в банк та виявити випадки й витрачання на рСЦзнСЦ цСЦлСЦ. Списання грошових коштСЦв необхСЦдно перевСЦрити за документами, доданими до звСЦтСЦв касира наступним чином.

> зСЦставити записи у касовСЦй книзСЦ й звСЦтСЦ касира з доданими видатковими касовими документами (видатковСЦ касовСЦ ордери, платСЦжнСЦ вСЦдомостСЦ на виплату заробСЦтноСЧ плати, допомСЦг, лСЦкарняних, вСЦдпускних, вСЦдомостСЦ на виплату пСЦдзвСЦтних сум, депонованоСЧ заробСЦтноСЧ плати);

> зСЦставити суми СЦ дати у касовСЦй книзСЦ, звСЦтСЦ касира, видаткових касових ордерах СЦз доданими вСЦдомостями на виплату заробСЦтноСЧ плати, вСЦдпускних, депонованоСЧ зарплати, лСЦкарняних, а також з особовими рахунками з нарахування зарплати або розрахунково-платСЦжними вСЦдомостями, лСЦкарняними листками, журналом облСЦку депонованих сум, заявами та СЦншими документами з пСЦдписами осСЦб, якСЦ отримали кошти для перевСЦрки СЧх СЦдентичностСЦ.

Як свСЦдчить практика, найбСЦльшу кСЦлькСЦсть зловживань (включення до вСЦдомостей пСЦдставних осСЦб, завищення пСЦдсумкових сум до видачСЦ тощо) виявляють з оплати працСЦ, особливо депонованоСЧ заробСЦтноСЧ плати, тому увагу слСЦд звернути на своСФчаснСЦсть депонування сум, якСЦ були не виплаченСЦ.

ПеревСЦрка вСЦдповСЦдностСЦ сум в облСЦкових регСЦстрах, проводиться наступним чином:

> звСЦрка сум, що вСЦдображенСЦ у вСЦдомостСЦ № 1.1 СЦ журналСЦ № 1 по дебету рахунку зо з даними та вСЦдповСЦдних регСЦстрСЦв з поточними рахунками у банках, у тому числСЦ валютних;

> звСЦрка пСЦдсумкових сум кореспондуючих рахункСЦв вСЦдомостСЦ № 1.1, а також загального обороту по журналу № 1 СЦз даними ГоловноСЧ книги;

> звСЦрка вСЦдповСЦдностСЦ сальдових залишкСЦв по рахунку зо СЦз даними ГоловноСЧ книги та вСЦдповСЦдними рядками звСЦтностСЦ [38].

Вивчення банкСЦвських операцСЦй на пСЦдприСФмствСЦ ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" розпочинаСФться СЦз з'ясування аудитором питання, якСЦ рахунки вСЦдкрито пСЦдприСФмству в обслуговуючих установах банку. Кожному пСЦдприСФмству для зберСЦгання коштСЦв вСЦдкривають поточний рахунок, на який надходить виручка вСЦд реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ, ведення робСЦт СЦ надання послуг, здСЦйснюються розрахунки за виконанСЦ роботи, оплата товарно-матерСЦальних цСЦнностей, робСЦт СЦ послуг. КрСЦм поточного рахунку; пСЦдприСФмства можуть мати й СЦншСЦ рахунки в банках: валютний, лСЦмСЦтованоСЧ чековоСЧ книжки, акредитивний тощо.

Незалежно вСЦд того, якими рахунками в банку користуСФться пСЦдприСФмство, аудит операцСЦй, проведених по них на основСЦ виписок банку та доданих до них документСЦв, доцСЦльно здСЦйснювати в такСЦй послСЦдовностСЦ.

ПеревСЦрка наявностСЦ виписок з кожного банкСЦвського рахунку СЦ ланцюжок перехСЦдних залишкСЦв у них. Контролери повиннСЦ впевнитись, що в бухгалтерСЦСЧ СФ в наявностСЦ всСЦ виписки банку СЦ за всСЦма рахунками. Разом з цим потрСЦбно перевСЦрити СЧх вСЦрогСЦднСЦсть.

Щоб впевнитись в наявностСЦ всСЦх виписок, необхСЦдно звертати увагу не тСЦльки на нумерацСЦю сторСЦнок, але й на дати. Виписки банку за кожним рахунком окремо слСЦд пСЦдСЦбрати за всСЦ робочСЦ днСЦ, в якСЦ проводилися операцСЦСЧ. НеробочСЦ днСЦ можна визначити за календарем, а днСЦ, в якСЦ операцСЦСЧ не проводились - за послСЦдовнСЦстю залишку.

ВхСЦднСЦ й вихСЦднСЦ залишки слСЦд звСЦряти не лише за виписками, а й за датами здСЦйснення попереднСЦх операцСЦй. Це даСФ змогу виявити знищенСЦ банкСЦвськСЦ виписки за конкретний день.

ПеревСЦрка якостСЦ СЦ достовСЦрностСЦ виписок банку, а також: наявнСЦсть додаткСЦв до них. Виписка банку повинна бути без помарок, пСЦдчисток СЦ необТСрунтованих виправлень.

При вивченнСЦ операцСЦй за рахунками в установСЦ банку перевСЦряСФться наявнСЦсть та достовСЦрнСЦсть виписок банку за кожним СЧх рахунком, наявностСЦ штампСЦв СЦ пСЦдписСЦв працСЦвникСЦв установ банкСЦв СЦ вСЦдповСЦдностСЦ зазначених у них даних даним бухгалтерського облСЦку - ГоловноСЧ книги. При цьому виписки добираються за хронологСЦчною послСЦдовнСЦстю для того, щоб перевСЦрити, чи правильно перенесенСЦ залишки з попередньоСЧ до наступноСЧ.

Аудитор перевСЦряСФ також наявнСЦсть усСЦх додаткСЦв та виписок, що засвСЦдчують здСЦйснення тСЦСФСЧ чи СЦншоСЧ операцСЦСЧ СЦ платСЦжних доручень, платСЦжних вимог, заяв на акредитив. У тому разСЦ, якщо не вистачаСФ якихось додаткСЦв або якщо у виписках СФ помарки та виправлення, аудитор бере в банку копСЦСЧ таких документСЦв.

ЗустрСЦчаються випадки, коли службовСЦ особи, одержуючи готСЦвку з банку, не здають СЧСЧ повнСЦстю або частково у касу пСЦдприСФмства ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни". ТакСЦ зловживання приховуються рСЦзними шляхами: в одних випадках не заповнюють корСЦнцСЦ чекСЦв, а банкСЦвськСЦ виписки знищують; в СЦнших - на корСЦнцях чекСЦв зазначають меншу суму, нСЦж одержано насправдСЦ, а у виписках банку роблять вСЦдповСЦднСЦ змСЦни. Викрити такСЦ зловживання можна, одержавши в банку справжню виписку СЦ порСЦвнявши СЧСЧ данСЦ з оприбуткованими сумами в касовСЦй книзСЦ СЦ звСЦтСЦ касира. Особливу увагу слСЦд звернути на заповнення реквСЦзитСЦв документСЦв.

Аудитор повинен також звСЦряти номери корСЦнцСЦв грошових чекСЦв з банкСЦвськими виписками, пам'ятаючи про те, що три останнСЦ цифри номера чека заносяться до виписки, а потСЦм звСЦряти одержання СЦ повноту оприбуткування коштСЦв за касовою книгою. Якщо у банкСЦвськСЦй випиiСЦ вСЦдсутнСЦй номер корСЦнця чека, а сам чек - у чековСЦй книзСЦ, бо нСЦбито зСЦпсований (що, ймовСЦрно, свСЦдчить про знищення банкСЦвськоСЧ виписки, отже - про можливСЦ зловживання), то необхСЦдно провести зустрСЦчну перевСЦрку цього чека в установСЦ банку [13].

Не менш важливо пересвСЦдчитися СЦ про вСЦдповСЦднСЦсть сум оборотСЦв по дебету та кредиту. За умови, якщо бухгалтерськСЦ контировки за банкСЦвськими операцСЦями складено правильно, розбСЦжностей мСЦж залишками коштСЦв СЦ сумами оборотСЦв за даними бухгалтерського облСЦку бути не може. Кожну з виявлених розбСЦжностей контролер уважно розглядаСФ, аби впевнитися в тому, чи не було зловживань при цьому з боку працСЦвникСЦв бухгалтерСЦСЧ.

ТрапляСФться також, що в бухгалтерСЦСЧ виправляють записи у випиiСЦ банку по дебету СЦ кредиту або додаток до виписки може бути фСЦктивним (без банкСЦвського штампа). ТакСЦ операцСЦСЧ, якСЦ викликають сумнСЦв, слСЦд вивчити за допомогою зустрСЦчноСЧ перевСЦрки з банкСЦвською установою.

У випиiСЦ банку СФ лише цифровСЦ данСЦ, тому аудитору важливо знати побудову та код умовних цифрових позначок змСЦсту операцСЦй. НеобхСЦдно пам'ятати, що на особових рахунках вСЦдкритих у банку, записи у дебетСЦ означають зменшення (витрату) коштСЦв, а у кредитСЦ - збСЦльшення (надходження) коштСЦв.

ЗвСЦрка оборотСЦв СЦ залишкСЦв, вСЦдображених у виписках банку, СЦз записами в облСЦкових регСЦстрах. Для цього пСЦдраховують обороти за виписками в банку в розрСЦзСЦ кожного рахунку за кожен мСЦсяць СЦ цСЦ данСЦ порСЦвнюють СЦз записами в журналСЦ № 1, вСЦдомостСЦ 1.2 та ГоловноСЧ книги.

Документальна перевСЦрка записСЦв за рахунками в банку. СЧСЧ слСЦд проводити в трьох напрямках:

а) перевСЦрити, чи повнСЦстю виправданСЦ цСЦ операцСЦСЧ документами, доданими до виписок банку;

б) чи правильно складенСЦ за ними бухгалтерськСЦ проводки. Для цього необхСЦдно провести суцСЦльну перевСЦрку банкСЦвських документСЦв за перСЦод, що вивчаСФться, переглядаючи СЧх у порядку записСЦв у журнал, вСЦдомСЦсть з одночасною вСЦдмСЦткою записСЦв на виписках банку. НеобхСЦдно переконатися у правильностСЦ оформлення документСЦв СЦ вСЦдповСЦдностСЦ доданих до них пСЦдстав, у наявностСЦ на копСЦях платСЦжних доручень штампСЦв банку тощо;

в) провести систематизовану перевСЦрку документСЦв, згрупованих за однорСЦднСЦстю операцСЦй.

Документи, якСЦ викликають сумнСЦв, уважно перевСЦряються як за формою, так СЦ за змСЦстом. При цьому як правило, необхСЦдно провести зустрСЦчну перевСЦрку СЦ взаСФмний контроль операцСЦй.

ПСЦсля порСЦвняння виписок банку з доданими до них первинними документами, встановлення правильностСЦ пСЦдрахункСЦв сум оборотСЦв, початкового СЦ кСЦнцевого сальдо особливо ретельно перевСЦряСФться сутнСЦсть господарських операцСЦй. А саме - чи на законних пСЦдставах надСЦйшла на вСЦдповСЦдний рахунок або була списана будь-яка сума коштСЦв. Для цього необхСЦдно зСЦставляти данСЦ бухгалтерського облСЦку, товарно-транспортнСЦ документи, журнал реСФстрацСЦСЧ дорожнСЦх листСЦв тощо.

КрСЦм взаСФмноСЧ звСЦрки та порСЦвняння сум, що записанСЦ у вСЦдповСЦдних документах, треба пересвСЦдчитися також у реальностСЦ тСЦСФСЧ чи СЦншоСЧ операцСЦСЧ.

Особливо ретельно повиннСЦ перевСЦрятися оплаченСЦ лСЦмСЦтованими чеками залСЦзничнСЦ накладнСЦ, рахунки та квитанцСЦСЧ СЦнших органСЦзацСЦй. ТрапляСФться, що оплаченСЦ розрахунковими чеками документи знову додаються до авансових звСЦтСЦв пСЦдзвСЦтних осСЦб СЦ вдруге оплачуються.

ПСЦд час перевСЦрки розрахункСЦв з використанням рСЦзних форм безготСЦвкових розрахункСЦв аудитор повинен звернути увагу на наявнСЦсть всСЦх виправдовуючих документСЦв, а в рядСЦ випадкСЦв - провести зустрСЦчну перевСЦрку в банку або в органСЦзацСЦСЧ, з якоСЧ були здСЦйсненСЦ розрахунки. Особливу увагу слСЦд придСЦлити розрахунковим операцСЦям, проведеним за чеками, акредитивами або з використанням векселСЦв. Тут СЦнодСЦ зустрСЦчаються помилки, порушення дСЦючого порядку, а СЦнодСЦ - шахрайство.

Процес аудиту представляСФ собою в органСЦзацСЦйному планСЦ технСЦчну сукупнСЦсть, яка подСЦляСФться на три етапи [38].

ПСЦдготовчий або ознайомчий, який полягаСФ у пСЦдготовцСЦ СЦ плануваннСЦ аудиторського процесу. Аудитор отримуСФ достатнСФ представлення про всСЦ сторони фСЦнансово-господарськоСЧ дСЦяльностСЦ об'СФкта перевСЦрки СЦ здСЦйснюСФ оцСЦнку системи облСЦку СЦ контролю майбутнього клСЦСФнта. СтановлюСФ ймовСЦрнСЦсть виникнення помилок у звСЦтностСЦ клСЦСФнта СЦ величину аудиторського ризику. ВизначаСФ масштаби, змСЦст СЦ кСЦлькСЦсть аудиторських процедур, складаСФ план СЦ програму аудиторськоСЧ перевСЦрки.

Основний, в серединСЦ якого СЦнодСЦ видСЦляють:

- промСЦжний;

- етап фСЦзичноСЧ перевСЦрки;

- етап перевСЦрки бухгалтерськоСЧ звСЦтностСЦ.

На цьому етапСЦ проводиться збСЦр аудиторських доказСЦв на основСЦ проведення вСЦдповСЦдних для кожного етапу аудиторських процедур. Отримана СЦнформацСЦя документуСФться СЦ оформляСФться у виглядСЦ робочих документСЦв аудитора, також збираються СЦншСЦ необхСЦднСЦ вСЦдомостСЦ отриманСЦ вСЦд експертСЦв чи зовнСЦшнСЦх консультантСЦв.

Заключний, на якому аудитор узагальнюСФ результати перевСЦрки СЦ формулюСФ висновки стосовно достовСЦрностСЦ звСЦтностСЦ та СЧСЧ вСЦдповСЦдностСЦ дСЦючому законодавству у формСЦ аудиторського висновку, чи аудиторського звСЦту.

Об'СФктами органСЦзацСЦСЧ аудиторськоСЧ дСЦяльностСЦ СФ:

АудиторськСЦ номенклатури;

НосСЦСЧ аудиторськоСЧ СЦнформацСЦСЧ;

Рух носСЦСЧв аудиторськоСЧ СЦнформацСЦСЧ;

РЖнформацСЦйне забезпечення процесу аудиту.

АудиторськСЦ номенклатури - це склад або перелСЦк даних, передбачених у планах, нормах, кошторисах, фактично облСЦкованих СЦ якСЦ характеризують об'СФкти перевСЦрки.

Вони можуть бути як натуральнСЦ так СЦ вартСЦснСЦ. Також розрСЦзняють первСЦснСЦ (вихСЦднСЦ), промСЦжнСЦ СЦ кСЦнцевСЦ (пСЦдсумковСЦ) аудиторськСЦ номенклатури.

НосСЦСЧ аудиторськоСЧ СЦнформацСЦСЧ подСЦляються на декСЦлька видСЦв:

1).носСЦСЧ планових, нормативних, облСЦкових, звСЦтних, технСЦчних, конструкторських та СЦнших показникСЦв;

2).протоколи зборСЦв керСЦвництва ради директорСЦв, акти перевСЦрок контролюючих органСЦв, то що;

3).таблицСЦ перевСЦрок готовностСЦ даних СЦ показникСЦв якСЦ одержуються в результатСЦ перевСЦрки тотожностСЦ СЦ взаСФмозв'язку звСЦтних показникСЦв; 4).розрахунковСЦ таблицСЦ;

5).результати аудиту, оформленСЦ у формСЦ висновкСЦв, експертиз, аудиторських звСЦтСЦв [24].

При органСЦзацСЦСЧ процесу аудиту грошових коштСЦв пСЦдприСФмства ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" аудиторськими носСЦями виступають наступнСЦ документи (табл.3.3).

Номенклатурами, при органСЦзацСЦСЧ процесу аудиту, виступають данСЦ, якСЦ знаходяться в первинних документах з облСЦку грошових коштСЦв, в облСЦкових регСЦстрах, ГоловнСЦй книзСЦ та звСЦтностСЦ.

ПСЦдготовчий етап процесу аудиту представляСФ собою комплекс робСЦт СЦ процедур якСЦ забезпечуСФ пСЦдготовку СЦнформацСЦСЧ до СЧСЧ узагальнення СЦ обробки аудиту.

ТакСЦ процедури виконують у ходСЦ попереднього планування аудиторськоСЧ перевСЦрки щодо проведення аудиту вСЦд клСЦСФнта.

Таблиця 3.3

АудиторськСЦ носСЦСЧ при органСЦзацСЦСЧ процесу аудиту грошових коштСЦв


АудиторськСЦ носСЦСЧ

Документи бухгалтерського облСЦку

ПервиннСЦ документи з облСЦку грошових коштСЦв

ПКО, ВКО, чек, розрахунково-платСЦжна вСЦдомСЦсть, платСЦжне доручення, тощо.

ОблСЦковСЦ регСЦстри

Журнал 1, вСЦдомСЦсть 1.1, 1.2, 1.3.

Акти та довСЦдки попереднСЦх ревСЦзСЦй, аудиторськСЦ висновки та СЦнша документацСЦя, що узагальнюСФ результати аудиту



Головна книга



ЗвСЦтнСЦсть

Баланс, ЗвСЦт про фСЦнансовСЦ результати, ЗвСЦт про рух грошових коштСЦв, ЗвСЦт про

власний капСЦтал, ПримСЦтки до фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ.


ЗдСЦйснення аудиторських процедур на цьому етапСЦ передбачаСФ вирСЦшення наступних питань:

- Визначення цСЦльовоСЧ задачСЦ за конкретними елементами робСЦт СЦ умов, якСЦ можуть вплинути на результати аудиту;

- ВибСЦр системи показникСЦв СЦ вСЦдомостей якСЦ включаються в процес перевСЦрки згСЦдно вСЦдповСЦдноСЧ цСЦльовоСЧ задачСЦ;

- Визначення джерел СЦнформацСЦйного забезпечення аудиту;

- ПеревСЦрка якостСЦ показникСЦв СЦ даних.

Правильна органСЦзацСЦя пСЦдготовчого етапу аудиту залежить вСЦд складу змСЦсту СЦ використання СЦнформацСЦйного забезпечення.

Основними джерелами СЦнформацСЦСЧ на даному етапСЦ статутнСЦ документи, засновницькСЦ документи, облСЦковСЦ данСЦ.

Основний етап проведення аудиторськоСЧ перевСЦрки процесу аудиту представляСФ собою виконання аудиторських процедур в результатСЦ якого проводиться збСЦр аудиторських доказСЦв СЦ СЧх документування.

Цей етап включаСФ фСЦзичну перевСЦрку активСЦв клСЦСФнта СЦ перевСЦрку фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ. ФСЦзична перевСЦрка активСЦв передбачаСФ спостереження, або участь аудитора в СЦнвентаризацСЦСЧ. Етап перевСЦрка фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ включаСФ проведення аудиторськоСЧ процедури з перевСЦрки рСЦзноманСЦтних документСЦв СЦ спостереження за виконанням господарських СЦ бухгалтерських операцСЦй.

Основними джерелами СЦнформацСЦСЧ на даному етапСЦ СФ первиннСЦ документи з облСЦку грошових коштСЦв; облСЦковСЦ регСЦстри, що використовуються для вСЦдображення господарських операцСЦй з облСЦку коштСЦв; акти та довСЦдки попереднСЦх ревСЦзСЦй, аудиторськСЦ висновки та СЦнша документацСЦя, що узагальнюСФ результати контролю; Головна книга; звСЦтнСЦсть.

Заключний етап процесу аудиту передбачаСФ:

- СистематизацСЦю результатСЦв перевСЦрки;

- АналСЦз результатСЦв перевСЦрки;

- Складання аудиторського висновку чи звСЦту.

СистематизацСЦя результатСЦв перевСЦрки полягають в приведеннСЦ у визначену послСЦдовнСЦсть всСЦх отриманих результатСЦв перевСЦрки грошових коштСЦв пСЦдприСФмства. При цьому видСЦляють найбСЦльш СЦстотнСЦ помилки СЦ зауваження.

АналСЦз результатСЦв перевСЦрки проводиться на основСЦ отриманих даних СЦ маСФ декСЦлька цСЦлей:

- Загальний аналСЦз облСЦковоСЧ полСЦтики клСЦСФнта;

- ПравильнСЦсть ведення облСЦку грошових коштСЦв пСЦдприСФмства СЦ рахункСЦв зо, 31;

- Дотримання податкового законодавства.

3.2 СутнСЦсть грошового потоку та необхСЦднСЦсть його аналСЦзу


УспСЦшне функцСЦонування пСЦдприСФмства в ринкових умовах можливе лише за умов здСЦйснення безперервного руху коштСЦв - СЧх надходження (приплив) та витрачання (вСЦдтСЦк), забезпечення наявностСЦ певного вСЦльного залишку на рахунках банку.

АналСЦз руху потокСЦв грошових коштСЦв даСФ змогу вивчити СЧх динамСЦку, визначити суму перевищення надходжень над витратами (сплатами), що дозволяСФ робити висновки про можливостСЦ внутрСЦшнього самофСЦнансування.

НеобхСЦднСЦсть аналСЦзу грошового потоку полягаСФ в тому, що вСЦн даСФ вСЦдповСЦдь на такСЦ питання:

- чи створюСФ пСЦдприСФмство наявнСЦ кошти, необхСЦднСЦ для придбання додаткових засобСЦв з метою подальшого розвитку?

- чи маСФ пСЦдприСФмство наявнСЦ кошти для погашення боргСЦв?

- чи достатньо у пСЦдприСФмства "асних коштСЦв для фСЦнансування своСФСЧ дСЦяльностСЦ?

Але в сучасних умовах формування СЦнформацСЦСЧ про фСЦнансовСЦ результати

за методом нарахувань не даСФ повноСЧ картини реального стану пСЦдприСФмства. РЖнформацСЦя про потСЦк грошових коштСЦв будуСФться за касовим методом, тобто за фактом СЧх руху на рахунках банку. НаслСЦдком використання методСЦв формування СЦнформацСЦСЧ СФ невСЦдповСЦднСЦсть реального потоку грошових коштСЦв СЦ прибутку. Тому використання у фСЦнансовому аналСЦзСЦ даних про прибуток дещо умовне СЦ може призвести до фСЦнансового ризику [19].

У краСЧнах з розвинутою економСЦкою суб'СФкти господарювання складають звСЦт про рух грошових коштСЦв. ВСЦн використовуСФться як СЦнструмент аналСЦзу фСЦнансового стану.

ЗвСЦт про рух грошових коштСЦв - це документ фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ, в якому вСЦдображаються находження СЦ витрачання грошових коштСЦв у ходСЦ поточноСЧ господарськоСЧ, СЦнвестицСЦйноСЧ та фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ. ЦСЦ змСЦни вСЦдображаються таким чином, що дають змогу встановити взаСФмозв'язок мСЦж залишками грошових коштСЦв на початок СЦ кСЦнець звСЦтного перСЦоду.

Можна також сказати, що звСЦт про рух грошових коштСЦв - це звСЦт пре змСЦни фСЦнансового стану пСЦдприСФмства, що складаСФться на основСЦ методу руху грошових коштСЦв. ВСЦн даСФ можливСЦсть оцСЦнити майбутнСЦ надходження грошових коштСЦв, проаналСЦзувати здатнСЦсть пСЦдприСФмства погасити свою короткострокову заборгованСЦсть СЦ сплатити дивСЦденди, оцСЦнити необхСЦднСЦсть залучення додаткових фСЦнансових ресурсСЦв. Використання такого звСЦту даСФ змогу точнСЦше оцСЦнювати перспективну платоспроможнСЦсть СЦ тим самим знижувати фСЦнансовий ризик.

Розвиток ринкових вСЦдносин в УкраСЧнСЦ потребуСФ вдосконалення фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ пСЦдприСФмства СЦ передбачаСФ необхСЦднСЦсть складання звСЦту про рух грошових коштСЦв, який регламентуСФться П(С)БО 4 "ЗвСЦт про рух грошових коштСЦв".

Для того, щоб розкрити реальний рух грошових коштСЦв на пСЦдприСФмствСЦ, оцСЦнити стабСЦльнСЦсть СЧх надходження СЦ витрачання, а також зв'язати величину отриманого фСЦнансового результату СЦз станом грошових коштСЦв, до прийняття

П(С)БО 4 №3вСЦт про рух грошових коштСЦв" аналСЦзувати чотири напрями надходження (припливу) СЦ вибуття (вСЦдтоку) грошових коштСЦв, якСЦ розглядалися у розрСЦзСЦ основноСЧ (поточноСЧ), СЦнвестицСЦйноСЧ, фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ та СЦншСЦ операцСЦСЧ.

Основна дСЦяльнСЦсть. Приплив грошових коштСЦв у рамках поточноСЧ дСЦяльностСЦ пов'язаний, в першу чергу, з отриманням виручки вСЦд реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ, виконання робСЦт та надходження послуг; авансСЦв вСЦд покупцСЦв СЦ замовникСЦв, отримання кредитСЦв банкСЦв, процентСЦв за надання позик, тощо. ВСЦдтСЦк пов'язаний з оплатою рахункСЦв постачальникСЦв, СЦнших контрагентСЦв, виплатою заробСЦтноСЧ плати, виробничими вСЦдрахуваннями на соцСЦальнСЦ заходи, розрахунками з бюджетом, сплатою короткострокових кредитСЦв по них та СЦнше.

РЖнвестицСЦйна дСЦяльнСЦсть. Рух грошових коштСЦв у розрСЦзСЦ СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ пов'язаний з:

- реалСЦзацСЦСФю майна пСЦдприСФмства (основнСЦ засоби та нематерСЦальнСЦ активи), отриманням довгострокових позик, реалСЦзацСЦСФю довгострокових цСЦнних паперСЦв СЦнших суб'СФктСЦв господарювання - припливом;

купСЦвлею основних засобСЦв СЦ нематерСЦальних активСЦв, надходження СЦ погашення довгострокових позик, довгостроковими фСЦнансовими вкладеннями (купСЦвля цСЦнних паперСЦв СЦнших суб'СФктСЦв господарювання) - вСЦдтоком.

ФСЦнансова дСЦяльнСЦсть. Приплив грошових коштСЦв вСЦдбуваСФться в основному внаслСЦдок отримання виручки вСЦд реалСЦзацСЦСЧ (продаж) короткострокових цСЦнних паперСЦв; вСЦдтСЦк - в результатСЦ придбання короткострокових цСЦнних паперСЦв, сплати дивСЦдендСЦв.

РЖншСЦ операцСЦСЧ - це цСЦльове фСЦнансування надходження, безповоротне отримання цСЦнностей тощо (рис.3.2).

Рух коштСЦв у "ЗвСЦтСЦ про рух грошових коштСЦв" вСЦдображаСФться в розрСЦзСЦ трьох видСЦв дСЦяльностСЦ: операцСЦйноСЧ, СЦнвестицСЦйноСЧ та фСЦнансовоСЧ .

ОперацСЦйна дСЦяльнСЦсть - це основна дСЦяльнСЦсть пСЦдприСФмства, а також СЦнша дСЦяльнСЦсть, яка не СФ СЦнвестицСЦйною та фСЦнансовою.

РЖнвестицСЦйна дСЦяльнСЦсть - це сукупнСЦсть з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активСЦв, а також короткострокових (поточних) фСЦнансових СЦнвестицСЦй, якСЦ не СФ еквСЦвалентами грошових коштСЦв [11].

ФСЦнансова дСЦяльнСЦсть - це сукупнСЦсть операцСЦй, якСЦ приводять до змСЦни величини СЦ складу "асного позикового капСЦталу.

АналСЦз проведений за такою схемою руху, допоможе об'СФктивно оцСЦнити надходження та вибуття грошових коштСЦв пСЦдприСФмства, можливостСЦ його внутрСЦшнього самофСЦнансування, перспективну платоспроможнСЦсть та ступСЦнь ризику укладання договорСЦв, контрактСЦв та угод. ЗдСЦйснюСФться зовнСЦшнСЦй та внутрСЦшнСЦй аналСЦз грошових потокСЦв.


3.3 АналСЦз руху грошових коштСЦв за непрямим методом


Будь-який бСЦзнес, як вСЦдомо, починаСФться з наявностСЦ грошей, якСЦ перетворюються в ресурси для виробництва. ПотСЦм СЦз виробничоСЧ форми оборотний капСЦтал перетворюСФться на товарну, а на стадСЦСЧ реалСЦзацСЦСЧ тАФ на грошову. Рух оборотного капСЦталу пов'язаний з такими основними господарськими операцСЦями:

- закупки, унаслСЦдок яких збСЦльшуються запаси сировини, матерСЦалСЦв, кредиторськоСЧ заборгованостСЦ;

- виробництво, яке веде до зростання дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ СЦ кСЦлькостСЦ грошей у касСЦ та на поточному рахунку.

УсСЦ цСЦ операцСЦСЧ багато разСЦв повторюються, постСЦйно супроводжуючись грошовими надходженнями СЦ грошовими виплатами. ОднСЦСФю з умов фСЦнансового розвитку пСЦдприСФмства СФ надходження грошових коштСЦв. Проте надмСЦр коштСЦв на пСЦдприСФмствСЦ свСЦдчить про те, що реально пСЦдприСФмство ризикуСФ зазнати збиткСЦв, зв'язаних з СЦнфляцСЦСФю та знецСЦненням грошей, а також СЦз втраченою можливСЦстю вигСЦдного СЧх розмСЦщення.

АналСЦз руху грошових коштСЦв за видами дСЦяльностСЦ здСЦйснюСФться за даними форми 3 "ЗвСЦт про рух грошових коштСЦв», яка розроблена на основСЦ П(С)БО № 4 "ЗвСЦт про рух грошових коштСЦв».

Рух коштСЦв вСЦдображаСФться у звСЦтСЦ за трьома видами дСЦяльностСЦ:

- операцСЦйноСЧ, СЦнвестицСЦйноСЧ та фСЦнансовоСЧ.

АналСЦз руху коштСЦв у розрСЦзСЦ окремих видСЦв дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства даСФ можливСЦсть оцСЦнити, з яких джерел надСЦйшли цСЦ кошти, якСЦ напрямки СЧх використання, чи вистачаСФ "асних оборотних коштСЦв пСЦдприСФмства для СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ. АналСЦзуючи рух коштСЦв за видами дСЦяльностСЦ, можна додатково вСЦдповСЦсти ще й на такСЦ запитання: чи може пСЦдприСФмство розрахуватись за своСЧми поточними зобов'язаннями? чи вистачить одержаного прибутку для обслуговування поточноСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства?

ОперацСЦйна дСЦяльнСЦсть пСЦдприСФмства тАФ це основний вид дСЦяльностСЦ, що характеризуСФться рухом коштСЦв вСЦд реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ (товарСЦв, послуг), вСЦд надання права користування активами (оренда, лСЦцензСЦСЧ), сплати постачальникам, виплат працСЦвникам тощо [10].

ЗгСЦдно з П(С)Б() №4 СЦнформацСЦя про рух коштСЦв у результатСЦ операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ може бути одержана СЦз застосуванням прямого або непрямого методСЦв.

За застосування прямого методу для визначення суми чистого надходження (чистоСЧ витрати) коштСЦв у результатСЦ операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ у звСЦтСЦ послСЦдовно наводяться всСЦ основнСЦ статтСЦ надходжень та витрат, рСЦзниця яких показуСФ збСЦльшення або зменшення коштСЦв.

Непрямий метод передбачаСФ визначення суми чистого надходження (чистоСЧ витрати) в результатСЦ операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ через послСЦдовне коригування показника прибутку (збитку) вСЦд звичайноСЧ дСЦяльностСЦ до оподаткування, наведеного у звСЦтСЦ про фСЦнансовСЦ результати. Коригування здСЦйснюСФться з метою врахування впливу:

- змСЦн у складСЦ запасСЦв, операцСЦйноСЧ дебСЦторськоСЧ та кредиторськоСЧ заборгованостСЦ;

- негрошових операцСЦй;

- доходСЦв СЦ витрат, пов'язаних з СЦнвестицСЦйною та фСЦнансовою дСЦяльнСЦстю.

Складання звСЦту про рух коштСЦв згСЦдно з П(С)БО № 4 передбачаСФ використання непрямого методу.

Отже, СЦнформацСЦя про рух коштСЦв внаслСЦдок операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ може бути виконана за даними облСЦкових регСЦстрСЦв або послСЦдовним коригуванням статистичного звСЦту про фСЦнансовСЦ результати.

АналСЦз руху коштСЦв передбачаСФ розрахунок передовсСЦм сум надходжень та витрат у розрСЦзСЦ окремих видСЦв дСЦяльностСЦ, визначення загального залишку коштСЦв на пСЦдприСФмствСЦ за звСЦтний перСЦод, порСЦвняння даних звСЦтного перСЦоду з попереднСЦм, вивчення причин зменшення надходжень СЦ збСЦльшення витрат.

АналСЦз руху коштСЦв починаСФться з визначення суми коштСЦв, одержаних у результатСЦ операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства (роздСЦл 1 форми 3). Для цього за даними ф.1, ф.2, примСЦток до балансу та звСЦту про фСЦнансовСЦ результати необхСЦдно визначити прибуток (збиток) вСЦд звичайноСЧ дСЦяльностСЦ до оподаткування (чистий прибуток до оподаткування СЦ залСЦку результатСЦв надзвичайних подСЦй, який вСЦдображаСФться в рядку 170 ф.2). ПСЦсля цього провадиться його послСЦдовне коригування на:

амортизацСЦю необоротних активСЦв (амортизацСЦйнСЦ вСЦдрахування щодо матерСЦальних та нематерСЦальних необоротних активСЦв, якСЦ нараховано протягом звСЦтного перСЦоду). ОскСЦльки нарахування амортизацСЦСЧ основних засобСЦв СЦ нематерСЦальних активСЦв зменшуСФ прибуток пСЦдприСФмства, але не призводить до витрати його коштСЦв, то сума амортизацСЦСЧ додаСФться до прибутку. Ця сума складаСФться з нарахованоСЧ на основнСЦ засоби амортизацСЦСЧ, суму якоСЧ можна взяти з примСЦтки № 2 до балансу, СЦ суми зносу нематерСЦальних активСЦв, яка вСЦдображаСФться в рядку 012 балансу за звСЦтний перСЦод. Ця сума також СФ у формСЦ 2 в рядку 260.

збСЦльшення (зменшення) забезпечень, тобто на змСЦни в складСЦ забезпечень наступних витрат СЦ платежСЦв, якСЦ не пов'язанСЦ з СЦнвестицСЦйною та фСЦнансовою дСЦяльнСЦстю (у графСЦ "надходження» тАФ збСЦльшення, у графСЦ "видаток» тАФ зменшення). Ця сума збСЦльшуСФ витрати звСЦтного перСЦоду, якСЦ, проте, не СФ витратою коштСЦв. Тому ця сума додаСФться до прибутку. Для СЧСЧ визначення за

даними 2-го роздСЦлу пасиву балансу порСЦвнюють суми на кСЦнець звСЦтного перСЦоду (гр. 4) СЦз сумою на початок цього перСЦоду (рядок 4зо);

прибуток вСЦд нереалСЦзованих курсових рСЦзниць, тобто на прибуток вСЦд курсових рСЦзниць, що виникаСФ внаслСЦдок перерахунку статей балансу в СЦноземнСЦй валютСЦ. НереалСЦзованСЦ курсовСЦ рСЦзницСЦ, якСЦ пов'язанСЦ з перерахунком сум статей в СЦноземнСЦй валютСЦ, вСЦдображаються в балансСЦ на кСЦнець звСЦтного перСЦоду. На цСЦй статтСЦ враховуються курсовСЦ рСЦзницСЦ, пов'язанСЦ з перерахунком статей дебСЦторськоСЧ та кредиторськоСЧ заборгованостСЦ в СЦноземнСЦй валютСЦ, з СЦнвестицСЦйною та фСЦнансовою дСЦяльнСЦстю, а також СЦз перерахунком залишку коштСЦв у СЦноземнСЦй валютСЦ. ОскСЦльки змСЦну валютних курсСЦв не пов'язано з рухом коштСЦв, урахування таких курсових рСЦзниць даСФ змогу уникнути завищення або заниження коштСЦв у процесСЦ операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства внаслСЦдок переоцСЦнки неоперацСЦйноСЧ дебСЦторськоСЧ або кредиторськоСЧ заборгованостСЦ в СЦноземнСЦй валютСЦ. ДанСЦ для вСЦдображення цСЦСФСЧ суми у формСЦ 3 беруть з примСЦток до звСЦту про фСЦнансовСЦ результати, де зазначаСФться, що дохСЦд вСЦд курсових рСЦзниць, пов'язаних з перерахунком коштСЦв у СЦноземнСЦй валютСЦ, становив;

збиток (прибуток) вСЦд неоперацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ, тобто на збитки СЦ прибутки вСЦд володСЦння (дивСЦденди, вСЦдсотки) фСЦнансовими СЦнвестицСЦями та вСЦд СЧх реалСЦзацСЦСЧтАФ продаж основних засобСЦв нематерСЦальних активСЦв та СЦнших довгострокових активСЦв. РЖнформацСЦя за даною статтею також вСЦдображаСФться в примСЦтках до звСЦту про фСЦнансовСЦ результати;

витрати на сплату вСЦдсоткСЦв, нарахованих протягом звСЦтного перСЦоду. Так, у звСЦтСЦ про рух коштСЦв передбачено окрему статтю "СплаченСЦ вСЦдсотки», що вСЦдображаСФ витрату коштСЦв на сплату вСЦдсоткСЦв за фСЦнансовими зобов'язаннями. НарахованСЦ вСЦдсотки, якСЦ зменшують прибуток, але можуть не збСЦгатися СЦз сумою реально сплачених вСЦдсоткСЦв, необхСЦдно додати до операцСЦйного прибутку. НеобхСЦдна СЦнформацСЦя до цСЦСФСЧ статтСЦ подаСФться в примСЦтках до фСЦнансового звСЦту (примСЦтка № 6, стаття "ВСЦдсотки за позиками») [31].

ПСЦсля розрахункСЦв руху коштСЦв за перерахованими статтями 1-го роздСЦлу ф.3 розраховуСФться перший показник руху коштСЦв у результатСЦ операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ: прибуток (збиток) вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ до змСЦни в чистих оборотних активах. Для аналСЦзу цього показника складаСФться аналСЦтична таблиця (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Розрахунок СЦ аналСЦз прибутку вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ до змСЦни в чистих активах, тис. грн.


Показник

За звСЦтний перСЦод

За попереднСЦй перСЦод

ЗмСЦна

Прибуток (збиток) вСЦд звичайноСЧ дСЦяльностСЦ до оподаткування

6551

-8007

14558

Коригування на:




а) амортизацСЦю необоротних активСЦв

7410

9707

-2297

б) прибуток вСЦд нереалСЦзованих курсових рСЦзниць

36

25

11

в) прибуток вСЦд неоперацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ

-9993

-50

-9943

Прибуток (збиток) вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ до змСЦни в чистих активах

4004

1675

2329


ДалСЦ, в процесСЦ аналСЦзу руху коштСЦв необхСЦдно визначнСЦй кошти вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ з урахуванням змСЦн в оборотних активах пСЦдприСФмства. Для цього необхСЦдно проаналСЦзувати 2-й роздСЦл балансу "ОборотнСЦ активи» (табл. 3.5). Отриманий результат 6897тис.грн. (4493+(-9771)+(-1619)) слСЦд вСЦдображати в рядку 080 (ф.3).

ВСЦдраховуються з прибутку вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ й витрати майбутнСЦх перСЦодСЦв, суму яких вСЦдображено в 3 роздСЦлСЦ активу балансу (20 -21=1). Цю СЦнформацСЦю заносять у звСЦт про рух коштСЦв (рядок 090). У графСЦ "надходження» вСЦдображаСФться зменшення у складСЦ витрат майбутнСЦх перСЦодСЦв.

ДалСЦ аналСЦзуються змСЦни в складСЦ поточних операцСЦйних зобов'язань (ф.З, рядок 100). З метою аналСЦзу змСЦн у складСЦ поточних активСЦв необхСЦдно користуватись СЦнформацСЦСФю балансу в 4-му роздСЦлСЦ "ПоточнСЦ зобов'язання», а також у примСЦтках до балансу. У графСЦ "надходження» вСЦдображаСФться зменшення, а в графСЦ "видаток» тАФ збСЦльшення у статтях роздСЦлу балансу "ПотоВнчнСЦ зобов'язання» (крСЦм статей "КороткостроковСЦ кредити банкСЦв», "ПоточнСЦ зобов'язання за рахунками з учасниками» та СЦнших зобов'язань, не пов'язаних з операцСЦйною дСЦяльнСЦстю). Зростання кредиторськоСЧ заборгованостСЦ протягом звСЦтного перСЦоду означаСФ лише нарахування заборгованостСЦ, а не фактичну витрату коштСЦв.

Таблиця 3.5

АналСЦз виробничих запасСЦв СЦ дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ, тис. грн.


СтаттСЦ балансу

На початок звСЦтного перСЦоду

На кСЦнець звСЦтного

перСЦоду

ЗмСЦна

РЖ. Запаси:




1. ВиробничСЦ запаси

21331

21763

432

2. Незавершене виробництво

23710

24126

416

3. Готова продукцСЦя

4879

8524

3645

4. Товари

-

-

-

Усього

49920

54413

4493

II. Поточна дебСЦторська заборгованСЦсть:




1 . За товари, роботи та послуги

8693

12169

3476

2. За розрахунками з бюджетом

-

-

-

3. За виданими авансами

13277

265

-

4. РЖнша

1710

1475

-235

Усього

23680

13909

-9771

III. РЖншСЦ оборотнСЦ активи

5256

3637

-1619

Усього

5256

3637

-1619


Отож, суму збСЦльшення кредиторськоСЧ заборгованостСЦ слСЦд додати до прибутку вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ. Зменшення вСЦдраховуСФться з операцСЦйного прибутку, бо зменшення суми кредиторськоСЧ заборгованостСЦ означаСФ, що у звСЦтному перСЦодСЦ було погашено не лише кредиторську заборгованСЦсть, нараховану в цьому перСЦодСЦ, а також СЦ певну частину заборгованостСЦ за попереднСЦй перСЦод.

АналСЦз статей поточних зобов'язань здСЦйснюСФться, як уже зазначалося, за даними балансу (роздСЦл 4 "ПоточнСЦ зобов'язання»). Для цього складають аналСЦтичну таблицю (табл. 3.6). З результату, отриманого з аналСЦтичноСЧ таблицСЦ 3.6, треба виключити податок на прибуток у сумСЦ 1317тис.грн. та отриманий результат слСЦд вСЦдобразити у рядку 100 [19].

Таблиця 3.6

АналСЦз змСЦн поточних зобов'язань, тис. грн.


ПоточнСЦ зобов'язання

На початок звСЦтного

На кСЦнець звСЦтного

ЗмСЦна

1. Кредиторська заборгованСЦсть за товари, роботи та послуги

4071

6325

2254

2. ПоточнСЦ зобов'язання за розрахунками:




тАФ з одержаних авансСЦв

20160

4286

-15874

тАФ з бюджетом

4795

4486

-зо9

тАФ з позабюджетних платежСЦв

-

-

-

тАФ зСЦ страхування

6592

5249

-1343

тАФ з оплати працСЦ

3378

5389

2011

тАФ СЦншСЦ поточнСЦ зобов'язання

6031

4867

-1164

3.ВекселСЦ виданСЦ

3

813

810

Усього

450зо

31415

-13615


Розрахувавши СЦ проаналСЦзувавши суми на всСЦх названих вище статтях, можна перейти до визначення загальноСЧ суми коштСЦв вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ. АналСЦз цих сум здСЦйснюСФться за допомогою порСЦвняння даних звСЦтного перСЦоду з попереднСЦм, розраховуються змСЦни й вивчаються причини, якСЦ спричинилися до зменшення коштСЦв операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ у звСЦтному перСЦодСЦ (табл. 3.7).

Таблиця 3.7

Розрахунок СЦ аналСЦз грошових коштСЦв вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ, тис. грн.


Показник

За звСЦтний перСЦод

За попереднСЦй перСЦод

ЗмСЦна

1. Прибуток вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ

4004

1675

2329

2. ЗбСЦльшення оборотних активСЦв

6897

-194зо

26327

3. ЗбСЦльшення витрат майбутнСЦх перСЦодСЦв

1

440

-439

4. Зменшення поточних зобов'язань

-12298

22525

-34823

5. ЗбСЦльшення доходСЦв майбутнСЦх перСЦодСЦв

-

-

-

ГрошовСЦ кошти вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ

-1396

5210

-6606

Наступним етапом аналСЦзу СФ визначення СЦ аналСЦз руху коштСЦв вСЦд СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ.

РЖнвестицСЦйна дСЦяльнСЦсть, як вСЦдомо, це сукупнСЦсть операцСЦй з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активСЦв, а також короткострокових (поточних) фСЦнансових СЦнвестицСЦй, якСЦ не СФ еквСЦвалентами грошей (коштСЦв).

Приклади руху коштСЦв внаслСЦдок СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ:

- платежСЦ, пов'язанСЦ з придбанням основних засобСЦв СЦ нематерСЦальних активСЦв;

- надходження коштСЦв вСЦд продажу необоротних активСЦв;

- надання позик СЦншим пСЦдприСФмствам;

- надходження коштСЦв вСЦд фСЦнансових СЦнвестицСЦй (дивСЦденди, вСЦдсотки).

Рух коштСЦв у результатСЦ СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ визначаСФться на основСЦ аналСЦзу змСЦн у статтях роздСЦлу балансу "НеоборотнСЦ активи» та в статтСЦ "ПоточнСЦ фСЦнансовСЦ СЦнвестицСЦСЧ». Результати такого аналСЦзу вСЦдображаються на вСЦдповСЦдних статтях 2-го роздСЦлу звСЦту про рух коштСЦв (ф.3).

На статтСЦ "РеалСЦзацСЦя фСЦнансових СЦнвестицСЦй» вСЦдображаються суми грошових надходжень вСЦд продажу акцСЦй чи боргових зобов'язань СЦнших пСЦдприСФмств .

Стаття "РеалСЦзацСЦя необоротних активСЦв» (ряд. 190) вСЦдображаСФ суму коштСЦв, якСЦ надСЦйшли вСЦд продажу основних засобСЦв (на нашому пСЦдприСФмствСЦ тАФ 1798 тис. грн.), нематерСЦальних активСЦв та СЦнших довгострокових необоротних активСЦв (крСЦм фСЦнансових СЦнвестицСЦй) [10].

Стаття "РеалСЦзацСЦя майнових комплексСЦв» (ряд. 200) вСЦдображаСФ надходження коштСЦв вСЦд продажу дочСЦрнСЦх пСЦдприСФмств за вСЦдрахуванням коштСЦв та еквСЦвалентСЦв, якСЦ було реалСЦзовано у складСЦ майнового комплексу.

На статтях "ОтриманСЦ вСЦдсотки» та "ОтриманСЦ дивСЦденди» (ряд. 210 СЦ 220) вСЦдображаються надходження коштСЦв у виглядСЦ вСЦдсоткСЦв за грошовСЦ аванси, позик, наданих СЦншим сторонам, а також грошовСЦ надходження у виглядСЦ дивСЦдендСЦв, СЦ часток участСЦ в спСЦльних пСЦдприСФмствах.

Стаття "РЖншСЦ надходження» (ряд. 2зо) вСЦдображаСФ надходження коштСЦв вСЦд повернення авансСЦв та позик, наданих СЦншим сторонам, надходження коштСЦв вСЦд ф'ючерсних та форвардних контрактСЦв, опцСЦонСЦв, контрактСЦв "своп».

На статтСЦ "Придбання фСЦнансових СЦнвестицСЦй» (ряд. 240) вСЦдображаються виплати коштСЦв для придбання акцСЦй або боргових зобов'язань СЦнших пСЦдприСФмств, а також часток участСЦ у спСЦльних пСЦдприСФмствах.

Стаття "Придбання необоротних активСЦв» (ряд. 250) реСФструСФ виплати коштСЦв для придбання основних засобСЦв, нематерСЦальних активСЦв та СЦнших необоротних активСЦв (крСЦм фСЦнансових СЦнвестицСЦй). На нашому пСЦдприСФмства такСЦ витрати становили тАФ1907тис. грн. [19].

На статтСЦ "Придбання майнових комплексСЦв» показують грошСЦ, якСЦ було сплачено за придбанСЦ СЦншСЦ господарськСЦ пСЦдприСФмства.

Стаття "РЖншСЦ платежСЦ» (ряд. 270) вСЦдображаСФ аванси та грошовСЦ позики, наданСЦ СЦншим сторонам. Виплати коштСЦв реСФструються за тими самими напрямками, що й за рядком 2зо.

На статтСЦ "Чистий рух коштСЦв вСЦд надзвичайних подСЦй» показують рСЦзницю мСЦж сумою грошових надходжень та витрат, пов'язаних СЦз звичайною СЦнвестицСЦйною дСЦяльнСЦстю.

Стаття "Рух коштСЦв вСЦд надзвичайних подСЦй» (ряд. 290) вСЦдображаСФ надходження або витрати коштСЦв, пов'язаних з надзвичайними подСЦями в процесСЦ СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ.

На статтСЦ "Чистий рух коштСЦв вСЦд СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ» (ряд. зо0) показуСФться результат руху коштСЦв вСЦд СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ з урахуванням руху коштСЦв вСЦд надзвичайних подСЦй. На нашому пСЦдприСФмствСЦ чистий рух коштСЦв вСЦд СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ становив 109 тис. грн.

Розрахунок СЦ аналСЦз коштСЦв вСЦд СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ можна зробити з допомогою аналСЦтичноСЧ табл. 3.8.

Наступним етапом аналСЦзу звСЦту про рух коштСЦв СФ визначення руху коштСЦв внаслСЦдок фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ, тобто аналСЦзу 3 роздСЦлу звСЦту. Для цього необхСЦдно аналСЦзувати змСЦни у статтях балансу роздСЦлу "Власний капСЦтал» та статтях, пов'язаних СЦз фСЦнансовою дСЦяльнСЦстю, наведених у 2 роздСЦлСЦ балансу "Забезпечення наступних витрат СЦ платежСЦв», 3 роздСЦлСЦ "ДовгостроковСЦ зобов'язання», роздСЦлСЦ 4 "ПоточнСЦ зобов'язання». Це, зокрема, статтСЦ:

- "КороткостроковСЦ кредити банкСЦв» (рядок 500);

- "Поточна заборгованСЦсть за довгостроковими зобов'язаннями» (рядок 510);

- "ПоточнСЦ зобов'язання за розрахунками з учасниками» (рядок 590).

Розглянемо СЦ проаналСЦзуСФмо змСЦст окремих статей 3-го роздСЦлу звСЦту про рух грошових коштСЦв [10].

На статтСЦ "Надходження "асного капСЦталу» (ряд. 310 ф.З) вСЦдображають надходження коштСЦв вСЦд розмСЦщення акцСЦй та СЦнших операцСЦй, якСЦ ведуть до збСЦльшення "асного капСЦталу.

Таблиця 3.8

Розрахунок СЦ аналСЦз коштСЦв вСЦд СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ, тис. грн.


Показник

На початок

звСЦтного перСЦоду

На кСЦнець

звСЦтного

перСЦоду

ЗмСЦна

1. РеалСЦзацСЦя фСЦнансових СЦнвестицСЦй

-

-

-

2. РеалСЦзацСЦя необоротних активСЦв

1798

50

-1748

3. ОтриманСЦ вСЦдсотки

-

-

-

4. ОтриманСЦ дивСЦденди

-

-

-

5. РЖншСЦ надходження

-

-

-

6. Придбання фСЦнансових СЦнвестицСЦй

-

-

-

7. Придбання необоротних активСЦв

-1907

-5071

-3164

8. Надходження коштСЦв вСЦд надзвичайних подСЦй

-

-

-

Усього коштСЦв вСЦд СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ

-109

-5021

4912


Стаття "ОтриманСЦ позики» (ряд. 320 ф.3) показуСФ надходження коштСЦв унаслСЦдок утворення боргових зобов'язань (позик, векселСЦв, облСЦгацСЦй, а також СЦнших видСЦв короткострокових СЦ довгострокових зобов'язань, не пов'язаних з операцСЦйною дСЦяльнСЦстю). На нашому пСЦдприСФмствСЦ 14598тис. грн.

Стаття "РЖншСЦ надходження» (ряд. 3зо ф.3) вСЦдображаСФ суму коштСЦв, якСЦ пов'язанСЦ з фСЦнансовою дСЦяльнСЦстю.

Стаття "Погашення позик» (ряд. 340 ф.3) маСФ вСЦдображати виплати грошових коштСЦв для погашення позик. На нашому пСЦдприСФмствСЦ ця сума становить 1зо59 тис. грн.

Таблиця 3.9

АналСЦз руху грошових коштСЦв вСЦд фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ, тис. грн.


Показник

За звСЦтнСЦй перСЦоду

За попереднСЦй перСЦоду

ЗмСЦна

1. Надходження "асного капСЦталу

-

-

-

2. ОтриманСЦ позики

14598

-

-14598

3. РЖншСЦ надходження

-

79

79

4. Погашення позик

-1зо59

- 455

12604

5. СплаченСЦ дивСЦденди

-

-

-

6. РЖншСЦ платежСЦ

-

-

-

7. Чистий рух коштСЦв вСЦд надзвичайних подСЦй (р. 1 + р. 2 - р. 3 - р.4-р.5)

1539

-376

-1915

8. Рух коштСЦв вСЦд надзвичайних подСЦй

-

-

-

Чистий рух коштСЦв вСЦд фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ

1539

- 376

- 1915


Для визначення суми по рядку "СплаченСЦ дивСЦденди» (ряд. 350 ф.3) необхСЦдно зробити розрахунок: рядок 590 балансу "Розрахунки з учасниками на початок звСЦтного перСЦоду» + "сума сплачених дивСЦдендСЦв» (рядок 140 ф.4) - рядок 590 балансу "Розрахунки з учасниками на кСЦнець звСЦтного перСЦоду» [11].

На статтСЦ "РЖншСЦ платежСЦ» (ряд. 360 ф.3) показують суму коштСЦв, яку було використано для викупу ранСЦше випущених акцСЦй пСЦдприСФмства, суму виплат коштСЦв орендарю для погашення заборгованостСЦ за фСЦнансовою орендою та СЦншСЦ платежСЦ, пов'язанСЦ з фСЦнансовою дСЦяльнСЦстю.

На статтСЦ "Чистий рух коштСЦв вСЦд надзвичайних подСЦй» показують рСЦзницю мСЦж сумою грошових надходжень та витрат вСЦд звичайноСЧ фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ (р. 310 + р. 320 - р. 340 - р. 350 - р. 360).

Таблиця 3.10

АналСЦз руху коштСЦв пСЦдприСФмства за звСЦтний перСЦод, тис. грн.


Показник

За звСЦтний перСЦод

За попереднСЦй перСЦод

ЗмСЦна

1. Чистий рух коштСЦв вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ

-1396

5210

-6606

2. Чистий рух коштСЦв вСЦд СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ

-109

-5021

4912

3. Чистий рух коштСЦв вСЦд фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ

1539

-376

1915

Усього чистого руху коштСЦв

34

-187

221

Залишок коштСЦв на початок року (рядок 2зо + рядок 240 балансу)

13

225

-212

Вплив змСЦни валютних курсових рСЦзниць

на залишок коштСЦв

-36

-25

-11

Залишок коштСЦв на кСЦнець року (рядок 400+

410 + 420 звСЦту про рух грошових коштСЦв

(ф. 3)). Таку саму суму вСЦдображено СЦ в

рядку 2зо + 240 балансу.

11

13

-2


Стаття "Рух коштСЦв вСЦд надзвичайних подСЦй» (ряд. 380 ф.3) вСЦдображаСФ надходження або витрату коштСЦв, якСЦ пов'язанСЦ з надзвичайними подСЦями в процесСЦ фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ.

Стаття "Чистий рух коштСЦв вСЦд фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ» (ряд. 390 ф.3) показуСФ результат руху коштСЦв вСЦд фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ, з урахуванням руху коштСЦв вСЦд надзвичайних подСЦй (рядок 370 + рядок 380 ф.3 ) (табл. 3.9).

Отже, визначивши суми коштСЦв вСЦд усСЦх видСЦв дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства, необхСЦдно розрахувати та проаналСЦзувати чистий рух коштСЦв за звСЦтний перСЦод (табл. 3.10).

Наведений аналСЦз з руху грошових коштСЦв свСЦдчить про те, що операцСЦйна дСЦяльнСЦсть пСЦдприСФмства ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" СФ неефективною. З таблицСЦ 3.10 видно, що збитки за цим видом дСЦяльностСЦ на кСЦнець звСЦтного перСЦоду склали 6606тис.грн. Як позитивним явищем можна вважати збСЦльшення притоку грошових коштСЦв вСЦд фСЦнансовоСЧ та СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ. Сума грошових коштСЦв за цими видами дСЦяльностСЦ збСЦльшуСФться на 6827тис.грн. (4912 + 1915), ця сума не покриваСФ вСЦдтСЦк грошових коштСЦв вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ. На кСЦнець звСЦтного року залишки грошових коштСЦв на рахунках зменшаться на 2тис.грн. (13-11). КерСЦвництву слСЦд звернути увагу на хСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства.

ВИСНОВКИ


У результатСЦ дослСЦдження пСЦдтвердилось те, що грошовСЦ кошти пСЦдприСФмства являють собою початок СЦ кСЦнець виробничо-комерцСЦйного циклу. ДСЦяльнСЦсть пСЦдприСФмства потребуСФ, щоб грошовСЦ кошти переводились у рСЦзнСЦ активи, якСЦ в свою чергу перетворюються у дебСЦторську заборгованСЦсть як частину процесу реалСЦзацСЦСЧ. Результати дСЦяльностСЦ вважають кСЦнцевими й досягнутими, коли процес СЦнкасування приносить потСЦк грошових коштСЦв на пСЦдприСФмство, на основСЦ яких мСЦг би початися новий цикл, який з часом принесе прибуток.

Мета цСЦСФСЧ роботи полягала у вивченнСЦ та систематизацСЦСЧ основних методичних принципСЦв й органСЦзацСЦйних основ удосконалення облСЦку, аудиту й аналСЦзу грошових коштСЦв пСЦдприСФмства в умовах дСЦючого законодавства.

Для досягнення намСЦчених цСЦлей в роботСЦ були поставленСЦ наступнСЦ задачСЦ, якСЦ успСЦшно були вирСЦшенСЦ у процесСЦ дослСЦдження теми:

1) Розгляд побудови облСЦку та аудиту грошових коштСЦв.

2) Розгляд особливостСЦ органСЦзацСЦСЧ облСЦку грошових коштСЦв пСЦдприСФмства.

3). Розгляд аудиту та аналСЦзу грошових коштСЦв.

Виходячи з вище наведеного можна зробити висновок, що здатнСЦсть пСЦдприСФмства утворювати грошовСЦ кошти у результатСЦ господарськоСЧ дСЦяльностСЦ СФ важливим показником його фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ. Жодне пСЦдприСФмство не може продовжувати СЦснування тривалий час, не утворюючи грошовСЦ кошти у результатСЦ своСФСЧ дСЦяльностСЦ. ПСЦдприСФмству ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" поки що не вдаСФться утворювати кошти у результатСЦ своСФСЧ дСЦяльностСЦ. Тому у нього борги по заробСЦтнСЦй платСЦ, по податкам до бюджету та по комунальним платежам. Але, не дивлячись на це все це пСЦдприСФмство продовжуСФ своСФ СЦснування СЦ висновки

У результатСЦ дослСЦдження пСЦдтвердилось те, що грошовСЦ кошти пСЦдприСФмства являють собою початок СЦ кСЦнець виробничо-комерцСЦйного циклу. ДСЦяльнСЦсть пСЦдприСФмства потребуСФ, щоб грошовСЦ кошти переводились у рСЦзнСЦ активи, якСЦ в свою чергу перетворюються у дебСЦторську заборгованСЦсть як частину процесу реалСЦзацСЦСЧ. Результати дСЦяльностСЦ вважають кСЦнцевими й досягнутими, коли процес СЦнкасування приносить потСЦк грошових коштСЦв на пСЦдприСФмство, на основСЦ яких мСЦг би початися новий цикл, який з часом принесе прибуток.

Мета цСЦСФСЧ роботи полягала у вивченнСЦ та систематизацСЦСЧ основних методичних принципСЦв й органСЦзацСЦйних основ удосконалення облСЦку, аудиту й аналСЦзу грошових коштСЦв пСЦдприСФмства в умовах дСЦючого законодавства.

Для досягнення намСЦчених цСЦлей в роботСЦ були поставленСЦ наступнСЦ задачСЦ, якСЦ успСЦшно були вирСЦшенСЦ у процесСЦ дослСЦдження теми:

1) Розгляд побудови облСЦку та аудиту грошових коштСЦв.

2) Розгляд особливостСЦ органСЦзацСЦСЧ облСЦку грошових коштСЦв пСЦдприСФмства.

3) Розгляд аудиту та аналСЦзу грошових коштСЦв.

Виходячи з вище наведеного можна зробити висновок, що здатнСЦсть пСЦдприСФмства утворювати грошовСЦ кошти у результатСЦ господарськоСЧ дСЦяльностСЦ СФ важливим показником його фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ. Жодне пСЦдприСФмство не може продовжувати СЦснування тривалий час, не утворюючи грошовСЦ кошти у результатСЦ своСФСЧ дСЦяльностСЦ. ПСЦдприСФмству ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" поки що не вдаСФться утворювати кошти у результатСЦ своСФСЧ дСЦяльностСЦ. Тому у нього борги по заробСЦтнСЦй платСЦ, по податкам до бюджету та по комунальним платежам. Але, не дивлячись на це все це пСЦдприСФмство продовжуСФ своСФ СЦснування СЦ зберСЦгаСФ робочСЦ мСЦiя з надСЦСФю на краще.

Для дослСЦдження були використанСЦ законодавчСЦ акти УкраСЧни, постанови уряду з питань удосконалення господарчого механСЦзму в умовах сучасноСЧ облСЦковоСЧ полСЦтики.

Наведений аналСЦз з руху грошових коштСЦв свСЦдчить про те, що операцСЦйна дСЦяльнСЦсть пСЦдприСФмства ВАТ "ХерсонськСЦ комбайни" СФ неефективною. Збитки за цим видом дСЦяльностСЦ на кСЦнець звСЦтного перСЦоду склали 6606 тис. грн. Як позитивним явищем можна вважати збСЦльшення притоку грошових коштСЦв вСЦд фСЦнансовоСЧ та СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ. Сума грошових коштСЦв за цими видами дСЦяльностСЦ збСЦльшуСФться на 6827тис. грн. (4912 + 1915), ця сума не покриваСФ вСЦдтСЦк грошових коштСЦв вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ. На кСЦнець звСЦтного року залишки грошових коштСЦв на рахунках зменшаться на 2тис. грн. (13 - 11). КерСЦвництву слСЦд звернути увагу на хСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства.

Виходячи з вищенаведеного можна зробити висновок, що аналСЦз руху грошових коштСЦв за непрямим методом даСФ можливСЦсть зробити бСЦльш обТСрунтованСЦ висновки про те, в якому обсязСЦ та з яких джерел були отриманСЦ грошовСЦ кошти, що надСЦйшли; якСЦ основнСЦ напрями СЧх використання; чим пояснюСФться розбСЦжнСЦсть величини отриманого прибутку СЦ наявностСЦ грошових коштСЦв.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Закон УкраСЧни "Про бухгалтерський облСЦк та фСЦнансову звСЦтнСЦсть в УкраСЧнСЦ" вСЦд 16.07.99р. №996-XIV.

2. Положенням (стандартом) бухгалтерського облСЦку 4 "ЗвСЦт про рух грошових коштСЦв", затвердженим наказом МСЦнСЦстерства фСЦнансСЦв УкраСЧни вСЦд 31.03.99р. №87.

3. МСЦжнародний (стандарт) бухгалтерського облСЦку 7 "ЗвСЦт про рух грошових коштСЦв" (переглянутий у 1992р.).

4. Порядком ведення касових операцСЦй у нацСЦональнСЦй валютСЦ УкраСЧни, затвердженим Постановою правлСЦння НБУ вСЦд 02.02.95р. №21.

5. РЖнструкцСЦя про органСЦзацСЦю роботи з готСЦвкового обСЦгу установами банкСЦв УкраСЧни, затвердженою постановою правлСЦння НБУ вСЦд 20.06.95р. №149.

6. РЖнструкцСЦя про порядок вСЦдкриття та використання рахункСЦв у нацСЦональнСЦй та СЦноземнСЦй валютСЦ, затверджена Постановою ПравлСЦння НБУ 18.12.98р. №527.

7. РЖнструкцСЦя №7 "Про безготСЦвковСЦ розрахунки в господарському оборотСЦ УкраСЧни", затверджена постановою ПравлСЦння НБУ №204 вСЦд 02.08.96р.

8. Наказом МСЦнСЦстерства Статистики УкраСЧни вСЦд 15.02.96р. №51 "Про затвердження типових форм первинного облСЦку касових операцСЦй".

9. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник/ Под ред. Проф. Г.А.Титоренко. - М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998.-400с.

10.Баканов М.РЖ., Шеремет А.Д. ТеорСЦя економСЦчного аналСЦзу: ПСЦдручник - 4-те вид., доп. та переробл. М.: ФСЦнанси та статистика. 1999. - 416 с

11.Бандурка A.M. та СЦншСЦ. ФСЦнансово - економСЦчний аналСЦз: ПСЦдручник -ХаркСЦв. УнСЦверситет внутрСЦшнСЦх справ, 1999.- 394 с

12.Береза А,М, Основи створення СЦнформацСЦйних систем: Навчальний посСЦбник. -К.: КНЕУ, 1998. - 140с.

13.БСЦлуха М.Т. "ТеорСЦя бухгалтерського облСЦку": ПСЦдручник - К.: 2000. -694 с.

14.БСЦрюкова РЖ.К., Кодрянський А. Бухгалтерський облСЦк в УкраСЧнСЦ. - К.: Знання, КОО, 1998.-408 с

15. БСЦрюкова РЖ.К., Випих Г.Т. Практичний бухгалтерський облСЦк та аудит в УкраСЧнСЦ. - К .: ЕкономСЦка СЦ право, 1996. - 223 с

РЖб.Бутинець Т.А. Документування господарських операцСЦй: ТеорСЦя, методологСЦя, комп'ютеризацСЦя. Наукове видання. - Житомер: ЖРЖТРЖ, 1999. - 412с.

17.Бутинець Ф.Ф. ТеорСЦя бухгалтерського облСЦку: ПСЦдручник для студентСЦв вузСЦв. / Вид. 2-е, доп. СЦ перероб. - Житомир: ЖРЖТРЖ, 2000.-640с.

18.Бутинець Ф.Ф. та СЦншСЦ. Бухгалтерський управлСЦнський облСЦк. -Житомир, ЖРЖТРЖ, 2000. - 488с.

19.Бутинець Ф.Ф. та СЦншСЦ. ЕкономСЦчний аналСЦз. Практикум - Житомир, ЖРЖТРЖ, 2000.-416 с

20.Бухгалтерський облСЦк: Конспект лекцСЦй навч. посСЦб. для ВУЗСЦв // пСЦд ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖРЖТРЖ, 2001. - 288 с

21.Бухгалтерський фСЦнансовий облСЦк. Практикум: Навч. видання для ВУЗСЦв // пСЦд ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. та доп. Л.В. ЧижевськоСЧ - 3-те вид., доп. СЦ переробл. - Житомир: ЖРЖТРЖ, 2001. - 512 с

22. Грабова Н.М. ТеорСЦя бухгалтерського облСЦку: Навч. посСЦбник. - 5 -те вид. доп. СЦ переробл. - К.: А.С.К, 1998. - 223 с

23.3авгороднСЦй В.П. Бухгалтерський облСЦк в УкраСЧнСЦ: Навч. практ. посСЦбник. - 4-те вид., доп. та переробл. - К.: А.С.К, 1999. - 864 с

24. ЗавгороднСЦй В.П. Бухгалтерський облСЦк, контроль та аудит в системСЦ

управлСЦння пСЦдприСФмством. -Ваклер. ДСЦ-ксСЦ., 1997.

25.3авгороднСЦй В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерський облСЦк, контроль та аудит в умовах ринку. - 2-ге вид. - К.: ФСЦрма ДСЦ-ксСЦ, 1997. - 832 с

26. ЗавгороднСЦй В.П. АвтоматизацСЦя бухлалтерського облСЦку, контролю, аналСЦзу та аудиту. - К.: А.С.К., 1998. - 768 с

27.Ильина О.П. Информационные технологии бухгалтерского учета. -СПб.: Питер, 2001.-688с.

28.Камишанов П.РЖ. Практичний посСЦбник з бухгалтерського облСЦку. - 2-гевид.-М.: А.С.К., 1997.

29.Камаринський Я. ФСЦнансово - СЦнвестицСЦйний аналСЦз: Навч. посСЦбник. Уч.: УкраСЧнська енцСЦклопедСЦя СЦм. М.П. Бажана, 1996. - 288 с

зо.Лучко М.Р. Бухгалтерський облСЦк в управлСЦннСЦ бСЦзнесом: зарубСЦжний досвСЦд. -К.: облСЦкСЦнформ, 1997. - 144 с

31.Коробов М.Я. ФСЦнансово - економСЦчний аналСЦз дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмств: Навч. посСЦб. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. - 378 с

32.МалешкСЦн О.РЖ. ФСЦнансова звСЦтнСЦсть пСЦдприСФмства: мСЦжнароднСЦ та нацСЦональнСЦ стандарти: навч. посСЦбн. - 2-ге вид., доп. - Суми: "УнСЦверситетська книга", 2001.-158 с

33.Мус Г., Ханшман Р. Бухгалтерський облСЦк: основи - завдання -розв'язання / пер. з нСЦм. С. ЛобочовоСЧ. - К.: КНРДУ, 2000. - 358 с

34.ОрганСЦзацСЦя бухгалтерського облСЦку: вправи, ситуацСЦСЧ, тести: Навч. посСЦб. длСЦ ВУЗСЦв / за ред проф Ф.Ф. Бутинця. - 2-ге вид. - Житомир. ЖРЖТРЖ, 2001. -288 с.

35.Подольскый В.И., Дик В.В., Уринцов А.И. Информационные системы бухгалтерского учета: Учебник для вузов / Под ред. В.И. Подольского. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998.-319с.

36.Попович П.Я. ЕкономСЦчний аналСЦз дСЦяльностСЦ суб'СФктСЦв господарювання: ПСЦдручник - ТернопСЦль: економСЦчна думка, 2001. - 454 с

37.Рогач РЖ.Ф., Сендзюк М.А., РЖнформацСЦйнСЦ системип в фСЦнансово - кредитних установах: Навчальний посСЦбник. - К.: КНЕУ, 1999. - 216с.

38.Романов А.Н., Одинцов Б.Е. Автоматизация аудита. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1999.-336с.

39.Савицька Г.В. АналСЦз господарчоСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства: 4-те вид., доп. та переробл. - МСЦнськ. ТОВ "Нове знання", 2000. - 688 с

40.Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней: Учебн. Пособие для вузов. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. - 638с.

41.Соколов Я.В. Основи теории бухгалтерского учета. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 496с.

42.Сопко В. Бухгалтерський облСЦк: Навч. посСЦбник. - 2-ге вид., переробл. СЦ доп. - К.: КНРДУ, 1999. - 500 с.

43.Сапко В., ЗавгороднСЦй В. ОрганСЦзацСЦя бухгалтерського облСЦку, економСЦчного контролю та аналСЦзу: ПСЦдручник. - К.: КНРДУ, 2000. - 260 с

44.Ткаченко Н.Н. Бухгалтерський фСЦнансовий облСЦк на пСЦдприСФмствах УкраСЧни: ПСЦдр. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. - 5-те вид., допов. СЦ переробл. - К.: А.С.К., 2000. - 784 с

45.ТрупСЦ B.C., Моргунова Т.РЖ. Бухгалтерський облСЦк на основСЦ нацСЦональних стандартСЦв: Навч. посСЦбн. -Херсон, ХДТУ, 2000. - 474 с

Страницы: Назад 1 Вперед