Рахунки бухгалтерського облСЦку СЦ подвСЦйний запис

дипломная работа: Бухгалтерский учет и аудит

Документы: [1]   Word-144527.doc Страницы: Назад 1 Вперед

ЗмСЦст


1. Рахунки бухгалтерського облСЦку СЦ подвСЦйний запис

1.1 Поняття бухгалтерських рахункСЦв, СЧх будова

1.2 Рахунки як елемент методу бухгалтерського облСЦку, зв'язок з СЦншими елементами методу

1.3 КласифСЦкацСЦя рахункСЦв (активнСЦ, пасивнСЦ, активно-пасивнСЦ)

1.4 СинтетичнСЦ та аналСЦтичнСЦ рахунки

1.5 Виникнення подвСЦйного запису

1.6 КласифСЦкацСЦя бухгалтерських проводок

1.7 Оборотна вСЦдомСЦсть по синтетичних СЦ аналСЦтичних рахунках

1.8 План рахункСЦв бухгалтерського облСЦку, забалансовСЦ рахунки

2. ВибСЦр конфСЦгурацСЦСЧ апаратних засобСЦв СЦ програмне забезпечення персонального комп'ютера

2.1 КласифСЦкацСЦя персональних комп'ютерСЦв

2.2 ОсновнСЦ та допомСЦжнСЦ пристроСЧ комп'ютера, СЧх призначення

2.3 Характеристики монСЦторСЦв

2.4 КонфСЦгурацСЦя системного блоку

2.5 ВибСЦр периферСЦйного обладнання

3. Охорона працСЦ

3.1 Умови працСЦ бухгалтера

3.2 РЖнструкцСЦя з охорони працСЦ при роботСЦ на ЕОМ

Список використаноСЧ лСЦтератури



1. Рахунки бухгалтерського облСЦку СЦ подвСЦйний запис


Кожний наступний етап розвитку науки закономСЦрно повтАЩязаний СЦз попереднСЦм. Бухгалтерський облСЦк удосконалюСФться завдяки розумнСЦй СЦнтерпретацСЦСЧ та доповненню досягнень вчених СЦ практикСЦв попереднСЦх епох. Однак, така СЦнтерпретацСЦя не повинна бути механСЦчним перенесенням старих СЦдей у сьогодення, пасивним запозиченням усього змСЦсту теорСЦй та гСЦпотез. Сприйняття старих СЦдей у нових умовах обовтАЩязково включаСФ елемент критичного аналСЦзу, виявлення суперечностей мСЦж СЦснуючим СЦ бажаним та СЧх творче вирСЦшення.

НескСЦнченний процес людського пСЦзнання в певний момент розвитку бухгалтерського облСЦку примушуСФ суттСФво перебудувати систему знань про подвСЦйний запис. Цей процес спрямований на пошук та СЦнтерпретацСЦю оригСЦнальних СЦдей, нове висвСЦтлення питань, що розкриваються у бухгалтерському облСЦку.

СутнСЦсть подвСЦйного запису вчений пояснював виходячи з теорСЦСЧ трудовоСЧ вартостСЦ, з подвСЦйностСЦ, зумовленоСЧ подвСЦйним характером процесу обмСЦну, наявнСЦстю в товарСЦ споживчоСЧ й обмСЦнноСЧ вартостей. ДослСЦдження сутностСЦ подвСЦйного запису в бухгалтерському облСЦку дозволяСФ подолати труднощСЦ в процесСЦ пСЦзнання нових господарських явищ, пояснити ранСЦше невСЦдомСЦ господарськСЦ факти або виявити неповноту старих способСЦв пояснення вСЦдомих фактСЦв господарського життя пСЦдприСФмств. При цьому важливо прослСЦдкувати СЦсторичний шлях розвитку подвСЦйного запису, визначити його роль СЦ мСЦiе в системСЦ бухгалтерського облСЦку. Нового пСЦдходу до вирСЦшення потребуСФ питання застосування подвСЦйного запису в умовах використання комптАЩютерних технологСЦй СЦз застосуванням методу моделювання.


1.1 Поняття бухгалтерських рахункСЦв, СЧх будова


Бухгалтерський баланс надаСФ важливу СЦнформацСЦю про наявнСЦ ресурси пСЦдприСФмства. Проте для оперативного керСЦвництва необхСЦдна постСЦйна СЦнформацСЦя про змСЦни цих ресурсСЦв та СЧх джерел, якСЦ вСЦдбуваються в процесСЦ господарськоСЧ дСЦяльностСЦ. Для цього потрСЦбно вСЦдображати кожну операцСЦю в певнСЦй послСЦдовностСЦ. ВСЦдображення господарських операцСЦй безпосередньо у бухгалтерському балансСЦ практично недоцСЦльне, оскСЦльки пСЦсля кожноСЧ з них довелось би складати новий баланс. КрСЦм того, баланс не може забезпечити одержання узагальненоСЧ СЦнформацСЦСЧ про обсяг змСЦн по кожнСЦй групСЦ засобСЦв, або СЧх джерел. РЖ, нарештСЦ, баланс вСЦдображаСФ стан засобСЦв господарства тСЦльки у грошовому вимСЦрнику, облСЦк же матерСЦальних цСЦнностей потребуСФ ще СЦ натуральних вимСЦрникСЦв. Тому поточний облСЦк змСЦн засобСЦв та СЧх джерел в процесСЦ господарськоСЧ дСЦяльностСЦ забезпечуСФться за допомогою системи рахункСЦв.

Рахунки бухгалтерського облСЦку СФ способом групування господарських операцСЦй за економСЦчно однорСЦдними ознаками з метою систематичного контролю за наявнСЦстю СЦ змСЦнами засобСЦв та СЧх джерел в процесСЦ господарськоСЧ дСЦяльностСЦ.

Залежно вСЦд характеру облСЦчуваних об'СФктСЦв записи на рахунках можуть здСЦйснюватися у рСЦзних вимСЦрниках (натуральних, трудових), але з обов'язковим використанням грошового вимСЦрника з метою узагальнення рСЦзнорСЦдних засобСЦв СЦ процесСЦв. ЗмСЦст, призначення СЦ будова рахункСЦв зумовленСЦ об'СФктами, що на них облСЦковуються, СЦ завданнями облСЦку.

Рахунки, як СЦ СЦншСЦ складовСЦ методу бухгалтерського облСЦку, мають свою СЦсторСЦю. Спочатку СЧх розглядали тСЦльки як сам процес пСЦдрахунку чогось: грошей, матерСЦалСЦв СЦ сировини, рСЦзних запасСЦв тощо. ВСЦдтак того, хто пСЦдраховуСФ, називали рахСЦвником. Згодом того, хто веде рахунковСЦ книги, почали називати бухгалтером - вСЦд нСЦм. Bush - книга СЦ halten - тримати.

Слово "бухгалтерСЦя» маСФ нинСЦ подвСЦйне значення. Перше - це рахСЦвництво, звСЦтнСЦсть, умСЦння вести рахунковСЦ книги. Друге - це структурний пСЦдроздСЦл пСЦдприСФмства, який повинен забезпечити всСЦх користувачСЦв своСФчасною СЦ правдивою облСЦковою СЦнформацСЦСФю для управлСЦння СЦ прийняття рСЦшень.

ОцСЦнюючи роль СЦ значення рахункСЦв у систематизацСЦСЧ та накопиченнСЦ облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ, необхСЦдно пСЦдкреслити, що вони вСЦдСЦграють вирСЦшальну роль у визначеннСЦ форми бухгалтерського облСЦку на кожному пСЦдприСФмствСЦ. Жодна СЦнша складова методу не впливаСФ на вибСЦр форми бухгалтерського облСЦку так, як це роблять рахунки.

Отже, суть рахункСЦв бухгалтерського облСЦку полягаСФ в групуваннСЦ та систематизацСЦСЧ господарських операцСЦй за вСЦдповСЦдними ознаками та видами господарських засобСЦв СЦ джерел СЧх утворення, що створюСФ налагоджену систему поточного бухгалтерського облСЦку на пСЦдприСФмствСЦ.

Призначення рахункСЦв - служити засобом вСЦдображення та поточного контролю господарських операцСЦй, що охоплюють наявнСЦсть СЦ рух господарських засобСЦв, "асного капСЦталу й зобов'язань, а також процесСЦв, пов'язаних з використанням трудових ресурсСЦв та фондСЦв оплати працСЦ, використанням основних засобСЦв, придбанням (заготСЦвлею) предметСЦв працСЦ та СЧх споживанням, облСЦком процесу виробництва та реалСЦзацСЦСЧ.

Як складова методу бухгалтерського облСЦку система рахункСЦв перебуваСФ в тСЦсному взаСФмозв'язку з СЦншими його складовими (елементами), зокрема документацСЦСФю, подвСЦйним записом, оцСЦнкою, балансом, звСЦтнСЦстю. КалькуляцСЦя та СЦнвентаризацСЦя також СФ обов'язковими, але вони мають епСЦзодичний характер СЦ використовуються в кСЦнцСЦ вСЦдповСЦдних звСЦтних перСЦодСЦв (мСЦсяць, квартал, пСЦврСЦччя, рСЦк).

Для кожного виду активСЦв СЦ зобов'язань вСЦдкривають окремСЦ рахунки. Якщо на рахунку облСЦковуються активи, то цей рахунок буде активним, а якщо зобов'язання - пасивним. АктивнСЦ рахунки вСЦдрСЦзняються вСЦд пасивних своСФю побудовою, тобто тим, що саме облСЦковуСФться на дебетСЦ СЦ на кредитСЦ рахунка, а також формальною ознакою - мСЦiем запису залишку: якщо залишок записано з лСЦвого боку (дебет), то цей рахунок активний, з правого боку - пасивний.

У процесСЦ вСЦдображення господарських операцСЦй мСЦж рахунками виникаСФ зв'язок, який називаСФться кореспонденцСЦСФю. Але до вСЦдображення кожну господарську операцСЦю треба класифСЦкувати (розмСЦтити) згСЦдно з можливСЦстю СЧСЧ вСЦдображення на певному бухгалтерському рахунку. Цей процес розмСЦтки господарських операцСЦй за рахунками називаСФться котировкою. ГосподарськСЦ операцСЦСЧ, контированСЦ та записанСЦ на бухгалтерських рахунках пСЦд окремим номером, виступають в якостСЦ бухгалтерськоСЧ статтСЦ (проведення).

Проведення бувають простСЦ, що стосуються тСЦльки двох рахункСЦв (один активний СЦ один пасивний), СЦ складнСЦ, що стосуються кСЦлькох рахункСЦв.

В активних рахунках збСЦльшення вСЦдбуваСФться на дебетСЦ, у пасивних - на кредитСЦ. Щоб вивести кСЦнцевий залишок за активним рахунком, необхСЦдно до початкового залишку на дебетСЦ додати оборот за дебетом СЦ вСЦдняти оборот за кредитом. Залишок (сальдо) на кСЦнець вСЦдповСЦдного перСЦоду буде на дебетСЦ. Виведення кСЦнцевого сальдо за пасивним рахунком вСЦдбуваСФться в протилежний спосСЦб. Оборот СФ пСЦдсумковою сумою операцСЦй за дебетом СЦ кредитом рахунка.

Кожна господарська операцСЦя вСЦдображаСФться на рахунках бухгалтерського облСЦку з дотриманням принципу подвСЦйного запису.

Структуру рахункСЦв визначено самою природою бухгалтерського облСЦку, бо процеси управлСЦння потребують чСЦткого вСЦдображення рСЦзноманСЦтних господарських операцСЦй. А тому в кожному рахунку маСФ бути чСЦтко визначено початкове сальдо, рух господарських засобСЦв, кСЦнцеве сальдо.

ЗбСЦльшення СЦ зменшення господарських засобСЦв та СЧхнСЦх джерел в результатСЦ господарських операцСЦй вСЦдображаСФться на рахунках окремо. Тому рахунки бухгалтерського облСЦку прийнято зображати у виглядСЦ двосторонньоСЧ таблицСЦ, лСЦву сторону якоСЧ позначають умовним термСЦном "дебет», а праву - "кредит»*1. Назву рахунка пишуть посерединСЦ таблицСЦ. Схематично будову рахунка можна показати так:


Рахунок

(назва рахунка)

Дебет

Кредит




ОскСЦльки господарськСЦ засоби розмСЦщенСЦ в балансСЦ у лСЦвСЦй частинСЦ - активСЦ, то СЦ залишки засобСЦв на активних рахунках записують також у лСЦвСЦй частинСЦ - на дебетСЦ. Джерела господарських засобСЦв вСЦдображаються у балансСЦ в правСЦй частиш (пасивСЦ), отже, СЦ залишки джерел засобСЦв на пасивних рахунках також записують на правСЦй сторонСЦ рахунка - на кредитСЦ. АктивнСЦ рахунки завжди мають дебетове сальдо, пасивнСЦ - кредитове. У цьому полягаСФ один СЦз взаСФмозв'язкСЦв мСЦж балансом СЦ рахунками. Для кращого розумСЦння наведемо схему взаСФмозв'язку мСЦж балансом СЦ рахунками.

На кожний вид засобСЦв, вСЦдображений в балансСЦ активною статтею, вСЦдкривають активний рахунок, на якому початковий залишок (сальдо) записують на дебетСЦ. Отже, загальна сума всСЦх дебетових залишкСЦв активних рахункСЦв дорСЦвнюСФ сумСЦ кредитових залишкСЦв пасивних рахункСЦв (оскСЦльки пСЦдсумок активу балансу дорСЦвнюСФ пСЦдсумку пасиву).

Для забезпечення контролю за господарською дСЦяльнСЦстю пСЦдприСФмства важливо мати вСЦдомостСЦ не тСЦльки про залишки засобСЦв та СЧхнСЦх джерел, а й про обсяг господарських операцСЦй за звСЦтний перСЦод, тобто величину здСЦйснених оборотСЦв (наприклад, обсяг затрат на виробництво, випуск продукцСЦСЧ, реалСЦзацСЦю тощо). Тому перСЦодично, як правило, в кСЦнцСЦ мСЦсяця, пСЦдраховують пСЦдсумки записСЦв операцСЦй на дебетСЦ СЦ кредитСЦ рахункСЦв, якСЦ називаються оборотами по рахунках.

ПСЦдсумок дебетових записСЦв на рахунку називаСФться дебетовим оборотом, а пСЦдсумок кредитових записСЦв - кредитовим. ДебетовСЦ СЦ кредитовСЦ обороти рахункСЦв показують рух окремих видСЦв засобСЦв, СЧхнСЦх джерел, господарських процесСЦв за певний час.

ПСЦсля запису операцСЦй на рахунках треба визначити стан засобСЦв та СЧхнСЦх джерел на кСЦнець звСЦтного перСЦоду, тобто встановити кСЦнцевСЦ залишки (сальдо) на рахунках. КСЦнцевий залишок (сальдо) визначають виходячи з початкового залишку (сальдо) й оборотСЦв рахунка.

На активних рахунках на дебетСЦ вСЦдображають залишок господарських засобСЦв на початок мСЦсяця СЦ збСЦльшення СЧх, а на кредитСЦ - зменшення засобСЦв.

Для визначення залишку на кСЦнець звСЦтного перСЦоду на активному рахунку до суми початкового дебетового залишку додають суму дебетового обороту (збСЦльшення засобСЦв) СЦ вСЦд знайденоСЧ суми вСЦднСЦмають суму кредитового обороту (зменшення засобСЦв).

В активних рахунках кСЦнцевий залишок, як СЦ початковий, може бути тСЦльки дебетовим. ВСЦн показуСФ наявнСЦсть вСЦдповСЦдного виду засобСЦв на ЗвСЦтну дату. При цьому в активних рахунках може бути:

1) дебет бСЦльший за кредит (тобто сума початкового дебетового залишку СЦ дебетового обороту бСЦльша за суму кредитового обороту). ТодСЦ рСЦзниця мСЦж ними показуСФ кСЦнцевий дебетовий залишок (наявнСЦсть засобСЦв) на кСЦнець звСЦтного перСЦоду;

2) дебет дорСЦвнюСФ кредиту (тобто сума початкового дебетового залишку СЦ дебетового обороту дорСЦвнюСФ сумСЦ кредитового обороту). У цьому разСЦ кСЦнцевого залишку не буде СЦ рахунок вважаСФться закритим (вСЦдповСЦдного виду господарських засобСЦв на кСЦнець звСЦтного перСЦоду немаСФ).

Ознайомившись з будовою рахункСЦв, бачимо, що дебет СЦ кредит активних СЦ пасивних рахункСЦв мають рСЦзне значення. Так, на дебетСЦ активного рахунка записують збСЦльшення засобСЦв господарства, а пасивного рахунка - зменшення джерел засобСЦв; на кредитСЦ пасивного рахунка записують збСЦльшення джерел засобСЦв, активного - зменшення господарських засобСЦв. АктивнСЦ рахунки мають залишок тСЦльки дебетовий (оскСЦльки не можна використати засобСЦв бСЦльше, нСЦж СЧх надСЦйшло); пасивнСЦ рахунки - тСЦльки кредитовий (оскСЦльки джерела засобСЦв обмежуються наявними господарськими засобами).

У системСЦ рахункСЦв бухгалтерського облСЦку використовуСФться невелика група активно-пасивних рахункСЦв, на яких одночасно облСЦковують засоби господарства СЦ СЧхнСЦ джерела, а вСЦдповСЦдно, вони поСФднують ознаки активних СЦ пасивних рахункСЦв (наприклад, рахунок "НероздСЦлений прибуток (непокритСЦ збитки)». В практицСЦ облСЦку активно-пасивнСЦ рахунки мають обмежене застосування. ДетальнСЦшу характеристику цих рахункСЦв розглянуто в главСЦ 6ВаВлКласифСЦкацСЦя рахункСЦв». В кСЦнцевому результатСЦ записи на рахунках пСЦдпорядкованСЦ одному порядку, який розглянуто на прикладах активних СЦ пасивних рахункСЦв.


1.2 Рахунки як елемент методу бухгалтерського облСЦку, зв'язок з СЦншими елементами методу


Закон "Про бухгалтерський облСЦк та фСЦнансову звСЦтнСЦсть в УкраСЧнСЦ» визначив, що завданням бухгалтерського облСЦку СФ "надання користувачам для прийняття рСЦшень повноСЧ, правдивоСЧ та неупередженоСЧ СЦнформацСЦСЧ про фСЦнансове становище, результати дСЦяльностСЦ та рух грошових коштСЦв пСЦдприСФмства» (стаття 3).

Система рахункСЦв у СЧхньому взаСФмозв'язку створюСФ передумови для балансового узагальнення ресурсСЦв пСЦдприСФмства за СЧх складом СЦ розмСЦщенням та джерелами формування на вСЦдповСЦдну дату.

Бухгалтерський облСЦк як невСЦд'СФмна частина системи народногосподарського облСЦку ТСрунтуСФться на наукових основах - дСЦалектичному методСЦ й економСЦчнСЦй теорСЦСЧ. Науковий змСЦст методу бухгалтерського облСЦку визначаСФться пСЦдходом до явищ господарськоСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмств, розгляду всСЦх засобСЦв СЦ процесСЦв у безперервному СЧх русСЦ СЦ розвитку, СФдностСЦ, взаСФмозв'язку СЦ взаСФмозумовленостСЦ. Разом з тим, бухгалтерський облСЦк маСФ своСЧ, "астивСЦ тСЦльки йому способи дослСЦдження, що зумовленСЦ особливостями його предмета, тобто об'СФктСЦв, що вСЦдображаються СЦ контролюються, а також завдань СЦ вимог, що ставляться до облСЦку. При цьому кожна господарська операцСЦя обов'язково оформляСФться вСЦдповСЦдним документом, який служить письмовим доказом СЧСЧ здСЦйснення. Документи (у тому числСЦ складенСЦ за допомогою обчислювальноСЧ технСЦки на машинозчитувальних носСЦях - магнСЦтних, паперових) служать обТСрунтуванням для вСЦдображення господарських операцСЦй в бухгалтерському облСЦку. Тому вони повиннСЦ мСЦстити всю необхСЦдну СЦнформацСЦю, бути своСФчасно складенСЦ СЦ пСЦдписанСЦ посадовими особами, вСЦдповСЦдальними за здСЦйснення операцСЦСЧ.

Проте в процесСЦ господарськоСЧ дСЦяльностСЦ можуть мати мСЦiе такСЦ подСЦСЧ, якСЦ в момент СЧх виникнення неможливо оформити вСЦдповСЦдним документом (наприклад, природнСЦ втрати або псування матерСЦальних цСЦнностей при зберСЦганнСЦ, несправнСЦсть ваговимСЦрних приладСЦв, зловживання матерСЦально вСЦдповСЦдальних; осСЦб, помилки в облСЦку тощо), що призводить до розбСЦжностей мСЦж фактичною наявнСЦстю цСЦнностей СЦ показниками облСЦку. Для виявлення таких розбСЦжностей перСЦодично проводять СЦнвентаризацСЦю, пСЦд час якоСЧ перевСЦряють фактичну наявнСЦсть матерСЦальних цСЦнностей; одержанСЦ данСЦ порСЦвнюють з показниками облСЦку, а виявленСЦ розбСЦжностСЦ (нестачСЦ, лишки) документують СЦ вСЦдображають в облСЦку. Поряд з документацСЦСФю СЦнвентаризацСЦя служить важливим засобом контролю за достовСЦрнСЦстю показникСЦв облСЦку, збереженням господарських засобСЦв, законнСЦстю здСЦйснюваних операцСЦй.

Бухгалтерський облСЦк вСЦдображаСФ велику кСЦлькСЦсть рСЦзноманСЦтних об'СФктСЦв - засобСЦв, джерел СЧх формування, господарських процесСЦв, для узагальнення яких вимагаСФться СФдиний вимСЦрник - оцСЦнка. ОцСЦнка - це спосСЦб грошового вимСЦрювання засобСЦв СЦ процесСЦв. За допомогою оцСЦнки натуральнСЦ СЦ трудовСЦ вимСЦрники переводять у грошовий. В результатСЦ грошовоСЧ оцСЦнки пСЦдприСФмство може визначити загальну вартСЦсть основних СЦ оборотних засобСЦв, що перебувають в його розпорядженнСЦ, контролювати СЧх використання в процесСЦ господарськоСЧ дСЦяльностСЦ. Грошова оцСЦнка СФ необхСЦдною передумовою для вСЦдображення господарських операцСЦй в облСЦку. ОцСЦнка СЦ калькуляцСЦя потрСЦбнСЦ для вартСЦсного вимСЦрювання об'СФктСЦв бухгалтерського облСЦку.

ГосподарськСЦ операцСЦСЧ, оформленСЦ вСЦдповСЦдними документами, мають розрСЦзнений характер. Тому виникаСФ необхСЦднСЦсть у групуваннСЦ операцСЦй за певними однорСЦдними ознаками, щоб отримати потрСЦбну СЦнформацСЦю про наявнСЦсть СЦ рух окремих видСЦв засобСЦв та джерел СЧх формування, про здСЦйснення окремих господарських процесСЦв СЦ одержаних по них результатах. Таке групування в бухгалтерському облСЦку забезпечуСФться за допомогою системи рахункСЦв.

Рахунки бухгалтерського облСЦку СФ способом групування господарських операцСЦй, оформлених вСЦдповСЦдними документами, за економСЦчно однорСЦдними ознаками для систематичного контролю за змСЦнами засобСЦв та СЧх джерел в процесСЦ господарськоСЧ дСЦяльностСЦ. На кожен об'СФкт бухгалтерського облСЦку вСЦдкриваСФться окремий рахунок, записи на якому здСЦйснюють тСЦльки на пСЦдставСЦ вСЦдповСЦдних документСЦв. В результатСЦ отримують систематизовану СЦнформацСЦю, необхСЦдну для управлСЦння, аналСЦзу СЦ контролю за дСЦяльнСЦстю господарства.

ГосподарськСЦ операцСЦСЧ, що безперервно здСЦйснюються на пСЦдприСФмствСЦ, спричинюють взаСФмопов'язанСЦ СЦ взаСФмозумовленСЦ змСЦни в засобах та джерелах СЧх формування. Це зумовлюСФ необхСЦднСЦсть вСЦдображати господарськСЦ операцСЦСЧ в системСЦ рахункСЦв способом подвСЦйного запису, при якому суму кожноСЧ операцСЦСЧ записують в певному порядку на двох рахунках. Наприклад, операцСЦя придбання матерСЦалСЦв призводить, з одного боку, до збСЦльшення виробничих запасСЦв, а з СЦншого - до зменшення грошових коштСЦв на рахунку пСЦдприСФмства, сплачених постачальнику за придбанСЦ цСЦнностСЦ. Тому операцСЦю по придбанню матерСЦалСЦв записують на двох рахунках: на одному з них вСЦдображають надходження матерСЦальних цСЦнностей, а на другому - витрачання грошових коштСЦв. ВСЦдповСЦдно, вСЦдпуск матерСЦалСЦв на виробництво продукцСЦСЧ за допомогою подвСЦйного запису вСЦдображаСФться як збСЦльшення затрат виробництва СЦ зменшення запасСЦв матерСЦалСЦв на складах. Такий спосСЦб запису господарських операцСЦй в системСЦ рахункСЦв розкриваСФ СЧх економСЦчний змСЦст СЦ забезпечуСФ контроль за використанням ресурсСЦв.

Таким чином, оцСЦненСЦ об'СФкти бухгалтерського облСЦку пСЦдлягають економСЦчному групуванню в системСЦ рахункСЦв СЦз застосуванням способу подвСЦйного запису, що забезпечуСФ взаСФмозв'язок показникСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ.

Порядок вСЦдображення господарських операцСЦй на рахунках, а також перелСЦк самих рахункСЦв (план рахункСЦв) встановлюСФться МСЦнСЦстерством фСЦнансСЦв УкраСЧни СЦ СФ обов'язковим для пСЦдприСФмств усСЦх форм "асностСЦ.

Для одержання СЦнформацСЦСЧ про наявнСЦсть СЦ склад майна пСЦдприСФмства перСЦодично складають бухгалтерський баланс, в якому порСЦвнюють сукупнСЦсть засобСЦв господарства в грошовСЦй оцСЦнцСЦ з джерелами СЧх формування СЦ цСЦльовим призначенням. ОскСЦльки кожний вид засобСЦв господарства маСФ певне джерело утворення, то загальна вартСЦсть засобСЦв дорСЦвнюСФ джерелам СЧх формування. Ця рСЦвнСЦсть зберСЦгаСФться пСЦсля будь-якоСЧ господарськоСЧ операцСЦСЧ. ОбТСрунтуванням для складання балансу служать записи на рахунках. Щоб забезпечити достовСЦрнСЦсть показникСЦв балансу, записи на рахунках перСЦодично уточнюють за допомогою СЦнвентаризацСЦСЧ. ПерСЦодичне складання балансу даСФ змогу здСЦйснювати контроль за змСЦнами у складСЦ засобСЦв та СЧх джерелах, визначати фСЦнансовий стан пСЦдприСФмства.

Для одержання СЦнформацСЦСЧ про результати дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства за звСЦтний перСЦод, крСЦм балансу, на пСЦдставСЦ записСЦв на рахунках складають СЦншСЦ форми звСЦтностСЦ (звСЦт про фСЦнансовСЦ результати, звСЦт про "асний капСЦтал тощо). ЗвСЦтнСЦсть завершуСФ поточний облСЦк у системСЦ рахункСЦв СЦ повнСЦстю зумовлена його даними. Показники балансу та СЦнших форм звСЦтностСЦ аналСЦзують для одержання СЦнформацСЦСЧ, необхСЦдноСЧ для управлСЦння СЦ контролю. Склад звСЦтностСЦ, порядок заповнення звСЦтних форм розробляСФться СЦ затверджуСФться МСЦнСЦстерством фСЦнансСЦв УкраСЧни за погодженням з Держкомстатом УкраСЧни.

Таким чином, основними способами (або елементами) методу бухгалтерського облСЦку СФ:

документацСЦя й СЦнвентаризацСЦя;

оцСЦнка СЦ калькуляцСЦя;

система рахункСЦв СЦ подвСЦйний запис;

баланс та СЦншСЦ форми звСЦтностСЦ.

При цьому, окремСЦ елементи методу не виступають самостСЦйно, СЦзольовано вСЦд СЦнших, а навпаки, тСЦсно взаСФмопов'язанСЦ мСЦж собою СЦ становлять метод бухгалтерського облСЦку тСЦльки у своСЧй СФдностСЦ. Так, документацСЦя в бухгалтерському облСЦку служить способом первинного спостереження за господарськими операцСЦями СЦ СФ СФдиною пСЦдставою для вСЦдображення СЧх в системСЦ рахункСЦв; узагальнення об'СФктСЦв облСЦку на рахунках зумовлюСФ необхСЦднСЦсть грошовоСЧ оцСЦнки; взаСФмозв'язок облСЦковуваних об'СФктСЦв вимагаСФ СЧх подвСЦйного запису на рахунках; за даними поточного облСЦку в системСЦ рахункСЦв складають баланс та СЦншСЦ форми звСЦтностСЦ. РеальнСЦсть показникСЦв облСЦку перевСЦряСФться й уточнюСФться за допомогою СЦнвентаризацСЦСЧ. Таке поСФднання елементСЦв методу бухгалтерського облСЦку забезпечуСФ суцСЦльне, безперервне СЦ взаСФмопов'язане вСЦдображення господарських операцСЦй, а також одержання узагальненоСЧ СЦнформацСЦСЧ, необхСЦдноСЧ для управлСЦння.

Отже, метод бухгалтерського облСЦку - це система способСЦв, що забезпечують суцСЦльне, безперервне СЦ взаСФмопов'язане вСЦдображення СЦ узагальнення у грошовСЦй оцСЦнцСЦ об'СФктСЦв облСЦку для контролю за збереженням господарських засобСЦв СЦ забезпечення СЦнформацСЦСФю, необхСЦдною для управлСЦння.

За умов впровадження автоматизованих систем управлСЦння, використання сучасноСЧ високопродуктивноСЧ обчислювальноСЧ технСЦки всСЦ елементи методу бухгалтерського облСЦку (рахунки, подвСЦйний запис, оцСЦнка, калькуляцСЦя, балансове узагальнення) зберСЦгаються, проте вСЦдбуваються докорСЦннСЦ змСЦни в технСЦцСЦ збирання, реСФстрацСЦСЧ та опрацювання облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ. ПСЦдвищення оперативностСЦ й аналСЦтичностСЦ облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ маСФ велике значення для посилення стратегСЦчних СЦ регулюючих функцСЦй управлСЦння.

Таким чином, бухгалтерський баланс СЦ рахунки СФ взаСФмопов'язаними елементами методу бухгалтерського облСЦку: за даними балансу на початок мСЦсяця вСЦдкривають рахунки для поточного облСЦку господарських операцСЦй, а потСЦм данСЦ цих же рахункСЦв з вСЦдображеними на них операцСЦями СЦ виведеними кСЦнцевими залишками служать пСЦдставою для складання нового балансу.


1.3 КласифСЦкацСЦя рахункСЦв (активнСЦ, пасивнСЦ, активно-пасивнСЦ)


РСЦзнобСЦчнСЦ завдання господарського керСЦвництва та контролю потребують своСФчасноСЧ СЦ всебСЦчноСЧ СЦнформацСЦСЧ про склад засобСЦв пСЦдприСФмства СЦ джерел СЧх формування, господарськСЦ процеси СЦ фСЦнансовСЦ результати дСЦяльностСЦ. Це зумовлюСФ необхСЦднСЦсть використання в бухгалтерському облСЦку значноСЧ кСЦлькостСЦ рСЦзних за своСЧм змСЦстом рахункСЦв. Для бСЦльш глибокого та правильного розумСЦння СЦ обТСрунтованого використання в облСЦку рахункСЦв необхСЦдно знати СЧх економСЦчний змСЦст, призначення та структуру, а це потребуСФ науково обТСрунтованоСЧ класифСЦкацСЦСЧ рахункСЦв.

ПСЦд класифСЦкацСЦСФю рахункСЦв розумСЦють СЧх групування за певними однорСЦдними ознаками.

КласифСЦкацСЦя рахункСЦв допомагаСФ вивченню змСЦсту СЦ будови рахункСЦв. Знаючи загальнСЦ, найбСЦльш суттСФвСЦ СЦ вСЦдмСЦтнСЦ ознаки окремих груп рахункСЦв, легше визначити, для чого призначений та як використовуСФться той або СЦнший рахунок у бухгалтерському облСЦку.

Рахунки бухгалтерського облСЦку класифСЦкують за двома основними ознаками: за економСЦчним змСЦстом та за призначенням СЦ структурою.

КласифСЦкацСЦя рахункСЦв за економСЦчним змСЦстом встановлюСФ, що саме облСЦковуСФться на даному рахунку, якСЦ конкретно об'СФкти вСЦдображаються на ньому залежно вСЦд СЧх економСЦчного змСЦсту в процесСЦ господарськоСЧ дСЦяльностСЦ. Ця класифСЦкацСЦя даСФ можливСЦсть визначити систему рахункСЦв, що пСЦдлягають використанню на пСЦдприСФмствах тСЦСФСЧ або СЦншоСЧ галузСЦ.

КласифСЦкацСЦя рахункСЦв за призначенням СЦ структурою показуСФ, для чого, для одержання якоСЧ СЦнформацСЦСЧ призначенСЦ тСЦ або СЦншСЦ рахунки та яка СЧхня структура, тобто змСЦст дебету, кредиту СЦ характер залишку. ОднаковСЦ за структурою рахунки можуть вСЦдображати рСЦзнСЦ за економСЦчним змСЦстом господарськСЦ засоби СЦ процеси.

ОбидвСЦ класифСЦкацСЦСЧ рахункСЦв науково обТСрунтованСЦ, тСЦсно взаСФмопов'язанСЦ СЦ доповнюють одна одну.

2. КласифСЦкацСЦй рахункСЦв за економСЦчним змСЦстом

КласифСЦкацСЦя рахункСЦв за економСЦчним змСЦстом вСЦдповСЦдаСФ змСЦсту предмета бухгалтерського облСЦку СЦ зумовлена класифСЦкацСЦСФю об'СФктСЦв облСЦку, тобто господарських засобСЦв, СЧх джерел СЦ процесСЦв.

ЗвСЦдси за економСЦчним змСЦстом рахунки бухгалтерського облСЦку подСЦляють на двСЦ групи:

-Варахунки облСЦку господарських засобСЦв (активСЦв) пСЦдприСФмства СЦ процесСЦв;

-Варахунки облСЦку джерел формування господарських засобСЦв.

КласифСЦкацСЦя рахункСЦв облСЦку господарських засобСЦв (активСЦв) пСЦдприСФмств СЦ процесСЦв. Залежно вСЦд функцСЦональноСЧ участСЦ в процесСЦ дСЦяльностСЦ господарськСЦ засоби (активи) пСЦдприСФмства, як вСЦдомо, подСЦляються на: необоротнСЦ активи СЦ оборотнСЦ активи.

Для облСЦку необоротних активСЦв, СЧх наявностСЦ, руху, зносу в процесСЦ дСЦяльностСЦ СЦ вСЦдновлення використовують:

рахунки облСЦку необоротних активСЦв: "ОсновнСЦ засоби», "РЖншСЦ необоротнСЦ активи», "НематерСЦальнСЦ активи», "Знос необоротних активСЦв», "КапСЦтальнСЦ СЦнвестицСЦСЧ» та СЦн.

КласифСЦкацСЦя рахункСЦв облСЦку джерел формування господарських засобСЦв (активСЦв) пСЦдприСФмства. Рахунки бухгалтерського облСЦку, якСЦ використовуються для облСЦку джерел формування активСЦв пСЦдприСФмства, подСЦляються на двСЦ групи:

  • рахунки облСЦку джерел "асних засобСЦв;
  • рахунки облСЦку джерел залучених (позикових) коштСЦв.

Для облСЦку джерел "асних засобСЦв пСЦдприСФмства використовують:

  • рахунки облСЦку "асного капСЦталу: "Статутний капСЦтал», "Пайовий капСЦтал», "Додатковий капСЦтал», "Резервний капСЦтал»;
  • рахунки облСЦку доходСЦв СЦ результатСЦв дСЦяльностСЦ: "Доходи вСЦд реалСЦзацСЦСЧ», "ДохСЦд вСЦд участСЦ в капСЦталСЦ», "РЖншСЦ фСЦнансовСЦ доходи»;

Для облСЦку джерел залучених (позикових) коштСЦв використовують:

  • рахунки облСЦку довгострокових зобов'язань: "ДовгостроковСЦ позики», "ДовгостроковСЦ векселСЦ виданСЦ;
  • рахунки облСЦку поточних зобов'язань: "КороткостроковСЦ позики», "КороткостроковСЦ векселСЦ виданСЦ.

Таким чином, класифСЦкацСЦя рахункСЦв за економСЦчним змСЦстом, показуючи, на яких рахунках маСФ вестися облСЦк тих або СЦнших об'СФктСЦв бухгалтерського облСЦку, розкриваСФ економСЦчний змСЦст окремих рахункСЦв. Таке групування даСФ змогу визначити систему рахункСЦв, необхСЦдних для облСЦку необоротних СЦ оборотних активСЦв, джерел СЧх формування, господарських процесСЦв СЦ результатСЦв дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмств рСЦзних галузей та форм "асностСЦ.

КласифСЦкацСЦя рахункСЦв за економСЦчним змСЦстом покладена в основу будови нацСЦонального Плану рахункСЦв бухгалтерського облСЦку активСЦв, капСЦталу, зобов'язань СЦ господарських операцСЦй пСЦдприСФмств СЦ органСЦзацСЦй.

Ознайомлюючись з класифСЦкацСЦСФю рахункСЦв за економСЦчним змСЦстом, бачимо, що рахунки, призначенСЦ для облСЦку активСЦв, об'СФднанСЦ з рахунками, призначеними для облСЦку господарських процесСЦв. Це пояснюСФться тим, що за допомогою необоротних СЦ оборотних активСЦв пСЦдприСФмства забезпечують здСЦйснення господарських процесСЦв, а тому при класифСЦкацСЦСЧ активи групують залежно вСЦд того, в якому процесСЦ вони функцСЦонують.

3. КласифСЦкацСЦя рахункСЦв за призначенням СЦ структурою

За призначенням СЦ структурою рахунки бухгалтерського облСЦку групуються залежно вСЦд СЧх облСЦково-технСЦчних якостей, тобто як саме облСЦковуються тСЦ або СЦншСЦ засоби, СЧх джерела та господарськСЦ процеси на рахунках, що вСЦдображаСФться на дебетСЦ, кредитСЦ рахунка, що характеризуСФ залишок вСЦдповСЦдного рахунка. Рахунки бухгалтерського облСЦку за призначенням СЦ структурою подСЦляються на такСЦ групи: рахунки основнСЦ, регулюючСЦ, операцСЦйнСЦ, фСЦнансово-результатнСЦ СЦ забалансовСЦ.

ОсновнСЦ рахунки у бухгалтерському облСЦку використовуються для контролю за наявнСЦстю СЦ змСЦнами господарських засобСЦв та джерел СЧх утворення. Вони називаються основними тому, що об'СФкти, якСЦ на них облСЦковуються, тобто господарськСЦ засоби та СЧх джерела, СФ основою господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, СЦ в своСЧй сукупностСЦ характеризують майнове становище пСЦдприСФмства. ЦСЦ рахунки за своСЧми показниками (залишками) служать основою для складання бухгалтерського балансу. ОсновнСЦ рахунки подСЦляються на: матерСЦальнСЦ, грошовСЦ, "асного капСЦталу СЦ розрахунковСЦ.

МатерСЦальнСЦ рахунки призначенСЦ для облСЦку наявностСЦ СЦ руху (надходження, використання) матерСЦальних ресурсСЦв пСЦдприСФмства. До них належать рахунки: "ОсновнСЦ засоби», "НематерСЦальнСЦ активи», "ВиробничСЦ запаси», "МалоцСЦннСЦ СЦ швидкозношуванСЦ предмети», "Готова продукцСЦя», "Товари» та СЦн.

Будова рахункСЦв грошових коштСЦв подСЦбна до будови матерСЦальних рахункСЦв: рахунки - активнСЦ, сальдо мають тСЦльки дебетове; оборот по дебету показуСФ збСЦльшення грошових коштСЦв, оборот по кредиту - СЧх зменшення.

Рахунки "асного капСЦталу призначенСЦ для облСЦку джерел "асних господарських засобСЦв (активСЦв). Вони показують форми СЧх створення СЦ цСЦльове призначення, а також змСЦни в процесСЦ дСЦяльностСЦ. До цСЦСФСЧ групи належать рахунки: "Статутний капСЦтал. ВсСЦ зазначенСЦ рахунки - пасивнСЦ.

РозрахунковСЦ рахунки призначенСЦ для облСЦку СЦ контролю за розрахунковими вСЦдносинами даного пСЦдприСФмства з СЦншими пСЦдприСФмствами, органСЦзацСЦями та особами. На цих рахунках вСЦдображаСФться заборгованСЦсть, що виникаСФ у процесСЦ господарськоСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства, а також змСЦни цСЦСФСЧ заборгованостСЦ. ОскСЦльки заборгованСЦсть може бути як на користь даного пСЦдприСФмства (дебСЦторська), так СЦ на користь СЦнших пСЦдприСФмств, органСЦзацСЦй та осСЦб (кредиторська), то розрахунковСЦ рахунки подСЦляються на: активнСЦ, пасивнСЦ СЦ активно-пасивнСЦ.

АктивнСЦ розрахунковСЦ рахунки призначенСЦ для облСЦку дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ СЦ розрахункСЦв по нСЦй (тобто для облСЦку заборгованостСЦ СЦнших пСЦдприСФмств, органСЦзацСЦй СЦ осСЦб даному пСЦдприСФмству). До таких рахункСЦв належать: "Розрахунки з покупцями СЦ замовниками», "Довгострокова дебСЦторська заборгованСЦсть», "Розрахунки з рСЦзними дебСЦторами», "ВекселСЦ одержанСЦ» та СЦн.

ПасивнСЦ розрахунковСЦ рахунки призначенСЦ для облСЦку розрахункових вСЦдносин з кредиторами, тобто за зобов'язаннями даного пСЦдприСФмства перед СЦншими пСЦдприСФмствами, органСЦзацСЦями та особами. До них належать рахунки: "Розрахунки з постачальниками СЦ пСЦдрядчиками», "Розрахунки по оплатСЦ працСЦ», "Розрахунки по-страхуванню», "КороткостроковСЦ позики», "ДовгостроковСЦ позики», "ВекселСЦ виданСЦ» та СЦн.

Активно-пасивнСЦ розрахунковСЦ рахунки призначенСЦ для облСЦку розрахункСЦв з таким пСЦдприСФмством, органСЦзацСЦями та особами, характер заборгованостСЦ яких змСЦнюСФться, тобто стосовно даного пСЦдприСФмства вони можуть виступати то як дебСЦтори, то як кредитори. До них належать рахунки: "Розрахунки за податками СЦ платежами», "Розрахунки по СЦнших операцСЦях» та СЦн.

ОкремСЦ аналСЦтичнСЦ рахунки, що вСЦдкриваються для облСЦку розрахункСЦв з кожним дебСЦтором СЦ кредитором, можуть мати дебетове або кредитове сальдо. ОскСЦльки СЦз залишкСЦв окремих аналСЦтичних рахункСЦв складаСФться залишок синтетичного рахунка, то активно-пасивнСЦ розрахунковСЦ рахунки мають одночасно дебетове СЦ кредитове сальдо. Це сальдо можна одержати за допомогою оборотноСЧ вСЦдомостСЦ по аналСЦтичних рахунках, якСЦ ведуться до вСЦдповСЦдного синтетичного рахунка.

У практицСЦ бухгалтерського облСЦку активно-пасивними розрахунковими рахунками користуються порСЦвняно рСЦдко - тСЦльки для облСЦку розрахункСЦв з такими пСЦдприСФмствами й органСЦзацСЦями, характер заборгованостСЦ яких безперервно змСЦнюСФться, через що СЧх незручно облСЦковувати на рСЦзних рахунках - активному СЦ пасивному. В усСЦх СЦнших випадках для досягнення ясностСЦ в облСЦку розрахункСЦв з дебСЦторами СЦ кредиторами користуються активними або пасивними рахунками.

РегулюючСЦ рахунки призначенСЦ для регулювання (уточнення) оцСЦнки господарських засобСЦв або джерел СЧх формування, якСЦ облСЦковуються на основних рахунках. Використовуються цСЦ рахунки у тих випадках, коли по окремих об'СФктах облСЦку необхСЦдно одержати додаткову СЦнформацСЦю, потрСЦбну для управлСЦння (наприклад, про первинну СЦ залишкову вартСЦсть основних засобСЦв). Регулюючими можуть бути як синтетичнСЦ рахунки, так СЦ аналСЦтичнСЦ, а також субрахунки.

СамостСЦйного значення регулюючСЦ рахунки не мають, тому кожен з них розглядаСФться тСЦльки разом з тим рахунком, який вСЦн регулюСФ. Залежно вСЦд того, збСЦльшують чи зменшують регулюючСЦ рахунки залишок рахунка, що регулюСФться, вони подСЦляються на: доповнюючСЦ, контрарнСЦ СЦ контрарно-доповнюючСЦ.

ДоповнюючСЦ регулюючСЦ рахунки завжди збСЦльшують суму залишку рахунка, що регулюСФться. Застосовуються вони в тих випадках, коли матерСЦальнСЦ цСЦнностСЦ на основних рахунках вСЦдображаються в оцСЦнцСЦ, меншСЦй вСЦд фактичноСЧ вартостСЦ СЧх придбання (заготСЦвлСЦ).

До доповнюючих регулюючих активних рахункСЦв належить аналСЦтичний рахунок "Транспортно-заготСЦвельнСЦ витрати» (до рахунка "ВиробничСЦ запаси» та СЦн.).

КонтрарнСЦ регулюючСЦ рахунки, на вСЦдмСЦну вСЦд доповнюючих, зменшують оцСЦнку залишку активСЦв або СЧх джерел, що облСЦковуються на вСЦдповСЦдних основних рахунках (що регулюються). Вони подСЦляються на: контрактивнСЦ (тобто протипоставленСЦ активним рахункам) СЦ контрпасивнСЦ (тобто протипоставленСЦ пасивним рахункам).

Контрарно-доповнюючСЦ регулюючСЦ рахунки поСФднують ознаки контрарних СЦ доповнюючих рахункСЦв. До них належить, наприклад, аналСЦтичний рахунок "ВСЦдхилення фактичноСЧ собСЦвартостСЦ готовоСЧ продукцСЦСЧ вСЦд плановоСЧ.

ОперацСЦйнСЦ рахунки призначенСЦ для облСЦку витрат, доходСЦв СЦ результатСЦв дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства. ЦСЦ рахунки мають велике значення, оскСЦльки забезпечують СЦнформацСЦю про витрати СЦ доходи по операцСЦйнСЦй дСЦяльностСЦ та визначення фСЦнансових результатСЦв вСЦд цСЦСФСЧ дСЦяльностСЦ.

За призначенням СЦ структурою операцСЦйнСЦ рахунки подСЦляються на групи: збСЦрно-розподСЦльчСЦ, бюджетно-розподСЦльчСЦ, калькуляцСЦйнСЦ, номСЦнальнСЦ, порСЦвняльнСЦ.

ЗбСЦрно-розподСЦльчСЦ рахунки призначенСЦ для облСЦку (попереднього збирання) накладних витрат, пов'язаних з органСЦзацСЦСФю, обслуговуванням, управлСЦнням цехами та СЦншими виробничими пСЦдроздСЦлами основного СЦ допомСЦжного виробництв з метою наступного розподСЦлу СЧх мСЦж вСЦдповСЦдними об'СФктами. НеобхСЦднСЦсть використання збСЦрно-розподСЦльчих рахункСЦв зумовлена тим, що зазначенСЦ витрати в момент СЧх здСЦйснення неможливо прямо вСЦднести на тСЦ або СЦншСЦ об'СФкти (наприклад, витрати по обслуговуванню виробництва й управлСЦнню та СЦн.).

Бюджетно-розподСЦльчСЦ рахунки використовуються для розмежування витрат СЦ доходСЦв мСЦж сумСЦжними звСЦтними перСЦодами (мСЦсяцями, кварталами, роками) з метою рСЦвномСЦрного включення у затрати виробництва (обСЦгу) або вСЦдображення в облСЦку одержаних доходСЦв.

КалькуляцСЦйнСЦ рахунки. КалькуляцСЦйнСЦ рахунки призначенСЦ для облСЦку сукупностСЦ витрат, пов'язаних з виробничим процесом, СЦ визначення фактичноСЧ собСЦвартостСЦ виготовленоСЧ продукцСЦСЧ (виконаних робСЦт, наданих послуг). ОскСЦльки за даними цих рахункСЦв складають калькуляцСЦю (визначають собСЦвартСЦсть), то самСЦ рахунки одержали назву калькуляцСЦйних. ЯкСЦсть складання калькуляцСЦСЧ значною мСЦрою залежить вСЦд правильностСЦ облСЦку виробничих затрат на калькуляцСЦйних рахунках.

НомСЦнальнСЦ рахунки. До номСЦнальних належить рахунок "СобСЦвартСЦсть реалСЦзацСЦСЧ» (призначений для узагальнення СЦнформацСЦСЧ про собСЦвартСЦсть реалСЦзованоСЧ продукцСЦСЧ, товарСЦв, робСЦт, послуг), а також рахунки, призначенСЦ для облСЦку операцСЦйних витрат, якСЦ


1.4 СинтетичнСЦ й аналСЦтичнСЦ рахунки


Групування засобСЦв, СЧх джерел СЦ господарських процесСЦв здСЦйснюСФться на рахунках з бСЦльшим або меншим ступенем деталСЦзацСЦСЧ. Рахунки бухгалтерського облСЦку, якСЦ вСЦдкривають на пСЦдставСЦ статей балансу для облСЦку господарських засобСЦв та СЧх джерел, мСЦстять узагальненСЦ (синтетичнСЦ) показники у грошовСЦй оцСЦнцСЦ. Зокрема, на рахунку "ОсновнСЦ засоби» вСЦдображають наявнСЦсть СЦ рух всСЦх основних засобСЦв; пСЦдприСФмства (будСЦвлСЦ, споруди, машини, устаткування тощо); на рахунку "МатерСЦали» - наявнСЦсть СЦ рух всСЦх предметСЦв працСЦ даноСЧ групи; на рахунку "Постачальники» - загальну суму заборгованостСЦ всСЦм постачальникам за одержанСЦ матерСЦальнСЦ цСЦнностСЦ, а також змСЦни цСЦСФСЧ заборгованостСЦ СЦ т.Вад. ТакСЦ рахунки прийнято називати синтетичними*2.

Отже, синтетичними називають рахунки, призначенСЦ для облСЦку економСЦчно однорСЦдних груп засобСЦв, СЧх джерел, господарських процесСЦв СЦ результатСЦв дСЦяльностСЦ у грошовому вимСЦрнику.

ОблСЦк, що здСЦйснюСФться за допомогою синтетичних рахункСЦв, називаСФться синтетичним облСЦком. Цей облСЦк необхСЦдний для одержання узагальненоСЧ СЦнформацСЦСЧ про дСЦяльнСЦсть господарства, аналСЦзу цСЦСФСЧ дСЦяльностСЦ СЦ планування. Проте для оперативного керСЦвництва господарством СЦ контролю за збереженням СЦ рацСЦональним використанням ресурсСЦв замало тСЦльки узагальненоСЧ СЦнформацСЦСЧ, потрСЦбна детальнСЦша СЦнформацСЦя про наявнСЦсть СЦ змСЦни кожного виду засобСЦв, джерел, здСЦйснення певних господарських процесСЦв. Так, потрСЦбна СЦнформацСЦя як про загальну вартСЦсть виробничих запасСЦв та СЧх використання, так СЦ про запаси конкретних видСЦв матерСЦальних цСЦнностей за СЧх найменуваннями, сортами, розмСЦрами тощо; в облСЦку розрахункСЦв по оплатСЦ працСЦ, крСЦм узагальненоСЧ СЦнформацСЦСЧ, потрСЦбнСЦ вСЦдомостСЦ про розрахунки з кожним окремим працСЦвником СЦ т.Вад. Таку СЦнформацСЦю одержують за допомогою аналСЦтичних*3* рахункСЦв.

АналСЦтичними називають рахунки, призначенСЦ для облСЦку наявностСЦ СЦ змСЦн конкретних видСЦв засобСЦв, СЧх джерел СЦ господарських процесСЦв.

ОблСЦк, що здСЦйснюСФться за допомогою аналСЦтичних рахункСЦв, називаСФться аналСЦтичним облСЦком.

КСЦлькСЦсть аналСЦтичних рахункСЦв по вСЦдповСЦдному синтетичному рахунку визначаСФться кожним пСЦдприСФмством залежно вСЦд наявностСЦ об'СФктСЦв, що пСЦдлягають облСЦку. В аналСЦтичному облСЦку, поряд з грошовим, використовують натуральнСЦ й трудовСЦ вимСЦрники.

СинтетичнСЦ й аналСЦтичнСЦ рахунки тСЦсно взаСФмопов'язанСЦ мСЦж собою, оскСЦльки на них на пСЦдставСЦ одних СЦ тих же документСЦв вСЦдображаються однСЦ СЦ тСЦ ж господарськСЦ операцСЦСЧ, але з рСЦзним ступенем деталСЦзацСЦСЧ; на синтетичному рахунку - загальною сумою, а на аналСЦтичних рахунках до нього - частковими сумами. Коли дебетуСФться або кредитуСФться синтетичний рахунок, то одночасно дебетуються СЦ кредитуються вСЦдповСЦднСЦ аналСЦтичнСЦ рахунки до нього. ЗвСЦдси, обороти СЦ залишки аналСЦтичних рахункСЦв в пСЦдсумку повиннСЦ дорСЦвнювати оборотам СЦ залишку синтетичного рахунка, який СЧх об'СФднуСФ. ВСЦдсутнСЦсть такоСЧ рСЦвностСЦ свСЦдчить про наявнСЦсть помилок у бухгалтерських записах, якСЦ треба знайти СЦ негайно виправити;:

ПравильнСЦсть облСЦкових записСЦв на аналСЦтичних рахунках перСЦодично перевСЦряСФться за допомогою СЦнвентаризацСЦСЧ, що забезпечуСФ достовСЦрнСЦсть показникСЦв про СЧх залишки.

Рахунки аналСЦтичного облСЦку можуть об'СФднуватися безпосередньо вСЦдповСЦдним синтетичним рахунком (наприклад, рахунки "Виробництво», "Розрахунки з постачальниками СЦ пСЦдрядчиками», "Розрахунки з пСЦдзвСЦтними особами» та СЦн.).

Отже, субрахунки об'СФднують вСЦдповСЦднСЦ групи аналСЦтичних рахункСЦв СЦ, в свою чергу, узагальнюються синтетичним рахунком.


1.5 Виникнення подвСЦйного запису


РЖсторСЦя бухгалтерського облСЦку не зафСЦксувала точноСЧ дати виникнення подвСЦйного запису. Як складова (елемент) методу бухгалтерського облСЦку, подвСЦйний запис налСЦчуСФ близько тисячСЦ рокСЦв. ВСЦдтодСЦ подвСЦйний запис постСЦйно удосконалював форми СЦ методи реСФстрацСЦСЧ, накопичення СЦ обробки СЦнформацСЦСЧ, якСЦ, з розвитком продуктивних сил СЦ особливо з появою в XX столСЦттСЦ електронноСЧ обчислювальноСЧ технСЦки, значно змСЦнювались. СутнСЦсть же самого подвСЦйного запису не змСЦнювалась, бо не зникала головна потреба в ньому - потреба управлСЦння господарством.

СутнСЦсть подвСЦйного запису полягаСФ в тому, що кожна господарська операцСЦя записуСФться двСЦчСЦ - за дебетом одного рахунка СЦ за кредитом СЦншого. ВСЦдтак, щоб вСЦдобразити на рахунках господарську операцСЦю, треба спочатку осмислити, що сталося в результатСЦ цСЦСФСЧ операцСЦСЧ, тобто яких рахункСЦв вона стосуватиметься.

НагадаСФмо, що в "ТрактатСЦ про рахунки СЦ записи» неодноразово згадуваний нами Лука ПачолСЦ стверджуСФ, що в ГоловнСЦй книзСЦ нСЦщо не може бути занесено у роздСЦл "ВСЦддати», якщо його немаСФ в роздСЦлСЦ "Мати», СЦ навпаки. ТСЦльки завдяки цСЦй вимозСЦ можна забезпечити баланс, тобто однаковСЦ пСЦдсумки "ВСЦддати» СЦ "Мати». Якщо цСЦ пСЦдсумки однаковСЦ, то можна зробити висновок, що записи велися правильно СЦ на цСЦй основСЦ правильно виведено сальдо. Усе це даСФ впевненСЦсть у розумному провадженнСЦ господарства, бо, за словами того ж ПачолСЦ, "тАжхто в справах своСЧх не вмСЦСФ бути добрим бухгалтером, той буде блукати як слСЦпий навмання СЦ не обминути йому великих збиткСЦв».

Чи можна якось обСЦйтись без подвСЦйного запису? БагатовСЦковий досвСЦд пСЦдтвердив, що вСЦн СФ абсолютно обов'язковим елементом, засадною основою бухгалтерського облСЦку. Особливо помСЦтною ставала необхСЦднСЦсть подвСЦйного запису за переходу вСЦд рабовласницького до феодального СЦ капСЦталСЦстичного суспСЦльства, тобто тодСЦ, коли виникала гостра потреба в удосконаленнСЦ системи управлСЦння. Не випадково Лука ПачолСЦ спецСЦально наголошуСФ на необхСЦдностСЦ належного порядку ведення справ, щоб можна було без затримки одержати необхСЦднСЦ вСЦдомостСЦ як щодо боржникСЦв, так СЦ щодо "асних зобов'язань. РЖнакше кажучи, уже ПачолСЦ бачив необхСЦднСЦсть створення того, що нинСЦ називають системою економСЦчноСЧ СЦнформацСЦСЧ.

Хоч подвСЦйним записом користуються на практицСЦ майже тисячу рокСЦв, ученСЦ ще й досСЦ не досягли згоди щодо його економСЦчноСЧ сутСЦ. Ця суперечливСЦсть думок свСЦдчить передовсСЦм про величезну теоретичну складнСЦсть механСЦзму реСФстрацСЦСЧ, групування та систематизацСЦСЧ господарських операцСЦй. ГоловнСЦ розбСЦжностСЦ в поглядах науковцСЦв стосуються питань економСЦчноСЧ основи подвСЦйного запису, причин його СЦснування. РСЦзнСЦ автори обТСрунтовують необхСЦднСЦсть подвСЦйного запису СЦснуванням:

товарного виробництва та закону вартостСЦ;

рСЦзноманСЦтних форм "асностСЦ та СЧхньоСЧ динамСЦки;

рСЦзних джерел утворення майна пСЦдприСФмства;

впливу на виробництво рСЦзноманСЦтних зовнСЦшнСЦх факторСЦв (економСЦчних, правових, соцСЦальних та СЦнших);

кругообороту засобСЦв виробництва;

причинно-наслСЦдкових зв'язкСЦв у процесСЦ виробництва;

потреби об'СФднання решти елементСЦв методу бухгалтерського облСЦку.

ЗрозумСЦло, що потреби управлСЦння диктують необхСЦднСЦсть оформляти господарськСЦ операцСЦСЧ вСЦдповСЦдними документами, реСФструвати та систематизувати СЧх на рахунках. Проте зафСЦксувати факт здСЦйснення господарськоСЧ операцСЦСЧ - це лише перший крок: наступне оцСЦнювання економСЦчних явищ СЦ процесСЦв потребуСФ однозначноСЧ вСЦдповСЦдСЦ на запитання: звСЦдки походить майно, що СФ предметом цСЦСФСЧ операцСЦСЧ, який його характер щодо виробництва (необоротнСЦ чи оборотнСЦ активи), хто боржник чи кому треба сплатити кошти, як вплинули на господарську дСЦяльнСЦсть процеси виробництва, який кСЦнцевий результат виробництва та господарськоСЧ дСЦяльностСЦ. Отже, ситуацСЦя об'СФктивно складаСФться так, що господарськСЦ операцСЦСЧ СЦ процеси треба контролювати за допомогою достовСЦрноСЧ СЦнформацСЦСЧ, що СЧСЧ забезпечуСФ тСЦльки подвСЦйний запис.

НинСЦ, однак, усе частСЦше можна почути думку, що подвСЦйний запис вСЦджив своСФ СЦ за умов побудови автоматизованого облСЦку СФ вже архаСЧзмом. Так, на фактичну вСЦдмову вСЦд подвСЦйного запису було спрямовано численнСЦ пропозицСЦСЧ 60тАСх рокСЦв про замСЦну термСЦнСЦв "дебет» СЦ "кредит» математичними знаками плюс СЦ мСЦнус. На нашу думку, цСЦ "новацСЦСЧ» свСЦдчать тСЦльки про поверховий пСЦдхСЦд СЧх авторСЦв до господарськоСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмств. Адже зафСЦксованСЦ на принципах подвСЦйного запису господарськСЦ операцСЦСЧ вСЦдображають вСЦдповСЦднСЦ змСЦни в активСЦ чи пасивСЦ, або одночасно в активСЦ й пасивСЦ в бСЦк збСЦльшення або зменшення. ТакСЦ змСЦни вСЦдбуваються на кожному пСЦдприСФмствСЦ безвСЦдносно до форми "асностСЦ, порядку реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ, визначення кСЦнцевого результату господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, цСЦновоСЧ полСЦтики, формування витрат, доходСЦв тощо. Така фСЦксацСЦя враховуСФ одне - сам факт здСЦйснення операцСЦСЧ.

Контрольне значення подвСЦйного запису полягаСФ в забезпеченнСЦ достовСЦрностСЦ облСЦку, тотожностСЦ активу СЦ пасиву, синтетичного й аналСЦтичного облСЦку, своСФчасностСЦ та повноти оприбутковування товарно-матерСЦальних цСЦнностей, коштСЦв, запобСЦганню зловживанням з боку посадових та матерСЦально вСЦдповСЦдальних осСЦб.

1.6 КласифСЦкацСЦя бухгалтерських проводок


ВзаСФмопов'язанСЦ подвСЦйнСЦ змСЦни у складСЦ господарських засобСЦв та СЧх джерелах в процесСЦ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства зумовлюють необхСЦднСЦсть вСЦдображення господарських операцСЦй на рахунках способом подвСЦйного запису, суть якого полягаСФ у тому, що кожну господарську операцСЦю в однСЦй СЦ тСЦй же сумСЦ записують двСЦчСЦ: на дебетСЦ одного рахунка СЦ кредитСЦ другого.

Перш нСЦж вСЦдобразити господарську операцСЦю на вСЦдповСЦдних рахунках подвСЦйним записом, на пСЦдставСЦ первинних (або згрупованих) документСЦв складають бухгалтерську проводку, пСЦд якою розумСЦють зазначення рахунка, який дебетуСФться, СЦ рахунка який кредитуСФться, а також суму вСЦдображуваноСЧ в облСЦку господарськоСЧ операцСЦСЧ.

Кожна господарська операцСЦя внаслСЦдок подвСЦйного запису викликаСФ взаСФмозв'язок мСЦж певними рахунками. Цей взаСФмозв'язок полягаСФ у тому; що дебет одного рахунка ПоСФднуСФться з кредитом СЦншого, характеризуючи змСЦни, якСЦ вСЦдбуваються у складСЦ засобСЦв або СЧхнСЦх джерелах внаслСЦдок господарськоСЧ операцСЦСЧ.

ВзаСФмозв'язок рахункСЦв, що виникаСФ в результатСЦ вСЦдображення на них господарських операцСЦй подвСЦйним записом, називаСФться кореспонденцСЦСФю рахункСЦв, а самСЦ рахунки - кореспондуючими.

У наведеному прикладСЦ такими рахунками СФ рахунки "Каса» СЦ "Поточний рахунок». КореспонденцСЦя рахункСЦв даСФ змогу визначити основний змСЦст господарськоСЧ операцСЦСЧ.

Залежно вСЦд кСЦлькостСЦ кореспондуючих рахункСЦв розрСЦзняють простСЦ СЦ складнСЦ бухгалтерськСЦ проводки (записи).

Простою називають таку бухгалтерську проводку, за якоСЧ один рахунок дебетуСФться, а другий на цю ж суму кредитуСФться, тобто коли кореспондують тСЦльки два рахунки. Розглянута у нашому прикладСЦ бухгалтерська проводка - проста.

Складною називають таку бухгалтерську проводку, за якоСЧ кСЦлька рахункСЦв дебетуСФться, а на загальну суму записСЦв по дебету кредитуСФться один рахунок, або навпаки, - кСЦлька рахункСЦв-кредитуСФться, а на загальну суму записСЦв по кредиту дебетують один рахунок, тобто коли кореспондують мСЦж; собою бСЦльше нСЦме два рахунки.

СкладнСЦ бухгалтерськСЦ проводки не порушують правила подвСЦйного запису, оскСЦльки як у простих, так СЦ в складних проводках зберСЦгаСФться взаСФмопов'язане вСЦдображення господарських операцСЦй на дебетСЦ СЦ кредитСЦ рахункСЦв та рСЦвнСЦсть дебетових СЦ кредитових пСЦдсумкСЦв.

Застосування складних проводок значно зменшуСФ кСЦлькСЦсть облСЦкових записСЦв, робить СЧх бСЦльш наочними.

У практицСЦ бухгалтерського облСЦку забороняСФться складати такСЦ проводки, в яких по однСЦй господарськСЦй операцСЦСЧ кСЦлька рахункСЦв дебетуСФться СЦ одночасно кСЦлька рахункСЦв кредитуСФться. ТакСЦ бухгалтерськСЦ проводки утруднюють встановлення взаСФмозв'язку рахункСЦв СЦ визначення за кореспонденцСЦСФю мСЦж ними економСЦчного змСЦсту вСЦдображеноСЧ господарськоСЧ операцСЦСЧ, а це послаблюСФ контроль за правильнСЦстю облСЦкових записСЦв. ТСЦльки чСЦтка кореспонденцСЦя мСЦж рахунками забезпечуСФ наочнСЦсть, яснСЦсть СЦ доступнСЦсть облСЦку, пСЦдвищуСФ його контрольнСЦ функцСЦСЧ.

Отже, подвСЦйний запис СФ способом вСЦдображення господарських: операцСЦй на кореспондуючих рахунках, при якому кожна операцСЦя записуСФться на дебетСЦ одного СЦ кредитСЦ другого рахунка в однСЦй СЦ тСЦй же сумСЦ.

З розглянутих прикладСЦв можна зробити такСЦ висновки про суть СЦ значення подвСЦйного запису:

-ВаспосСЦб подвСЦйного запису зумовлений змСЦстом самих господарських операцСЦй, якСЦ викликають взаСФмопов'язанСЦ подвСЦйнСЦ змСЦни у складСЦ засобСЦв та СЧх джерелах в процесСЦ господарськоСЧ дСЦяльностСЦ;

-Вапри вСЦдображеннСЦ кожноСЧ господарськоСЧ операцСЦСЧ способом подвСЦйного запису обов'язково кореспондують два рахунки, один з яких дебетують, а другий кредитують на одну СЦ ту ж суму;

-Ваякщо господарська операцСЦя вСЦдображаСФться складною проводкою, то загальна сума записСЦв на однСЦй сторонСЦ кСЦлькох рахункСЦв повинна дорСЦвнювати загальнСЦй сумСЦ, записанСЦй на протилежнСЦй сторонСЦ кореспондуючого з ними рахунка;

-ВаоскСЦльки кожна господарська операцСЦя в однСЦй СЦ тСЦй же сумСЦ вСЦдображаСФться на дебетСЦ одного СЦ кредитСЦ СЦншого рахунка, то пСЦдсумок записСЦв по дебету всСЦх рахункСЦв маСФ дорСЦвнювати пСЦдсумку записСЦв по кредиту рахункСЦв. ВСЦдсутнСЦсть такоСЧ рСЦвностСЦ свСЦдчить про помилки в облСЦкових записах.

Таким чином, подвСЦйний запис забезпечуСФ контроль за правильнСЦстю облСЦкових записСЦв шляхом звСЦрки рСЦвностСЦ загальних пСЦдсумкСЦв дебетових СЦ кредитових оборотСЦв, а також залишкСЦв на рахунках.

У формСЦ двостороннСЦх змСЦн в системСЦ рахункСЦв вСЦдображаСФться рух господарських засобСЦв та СЧх джерел. ПодвСЦйний запис дозволяСФ з'ясувати, внаслСЦдок яких операцСЦй вСЦдбулися змСЦни певного виду засобСЦв або СЧх джерел, звСЦдки господарськСЦ засоби надСЦйшли СЦ куди вони були використанСЦ. Це даСФ змогу за допомогою системи рахункСЦв як способу поточного бухгалтерського облСЦку одержувати безперервну СЦнформацСЦю про хСЦд СЦ результати господарськоСЧ дСЦяльностСЦ для потреб планування, оперативного керСЦвництва, контролю й аналСЦзу.

Правильна кореспонденцСЦя рахункСЦв маСФ велике значення для органСЦзацСЦСЧ бухгалтерського облСЦку, оскСЦльки вона вносить певний порядок в систему облСЦкових записСЦв. Тому встановленням кореспонденцСЦСЧ мСЦж рахунками (складанням бухгалтерських проводок) займаються державнСЦ керСЦвнСЦ органи, зокрема МСЦнСЦстерство фСЦнансСЦв УкраСЧни. РозробленСЦ ним в нормативних документах типовСЦ кореспонденцСЦСЧ рахункСЦв по всСЦх можливих господарських операцСЦях забезпечують СФдиний порядок облСЦку в господарюючих суб'СФктах всСЦх галузей СЦ форм "асностСЦ.


1.7 Оборотна вСЦдомСЦсть по синтетичних СЦ аналСЦтичних рахунках


Для узагальнення господарських операцСЦй, вСЦдображених на рахунках, з метою отримання СЦнформацСЦСЧ про наявнСЦсть СЦ змСЦни ресурсСЦв пСЦдприСФмства та джерел формування СЧх, а також для перевСЦрки правильностСЦ облСЦкових записСЦв СЦ складання якСЦсноСЧ звСЦтностСЦ данСЦ поточного бухгалтерського облСЦку за звСЦтний перСЦод необхСЦдно узагальнювати. Для цього складають оборотнСЦ вСЦдомостСЦ, якСЦ СФ способом узагальнення оборотСЦв СЦ залишкСЦв рахункСЦв за звСЦтний мСЦсяць, а також засобом, взаСФмозв'язку мСЦж балансом СЦ рахунками.

ОборотнСЦ вСЦдомостСЦ складають як по синтетичних рахунках, так СЦ по аналСЦтичних. В них показують обороти по дебету СЦ кредиту рахункСЦв, а також залишки на початок СЦ кСЦнець звСЦтного мСЦсяця.

Ознайомимося передусСЦм з будовою, порядком складання СЦ призначенням оборотноСЧ вСЦдомостСЦ по синтетичних рахунках.

Оборотна вСЦдомСЦсть по синтетичних рахунках будуСФться у виглядСЦ багатографноСЧ таблицСЦ, у першСЦй графСЦ якоСЧ записують назву рахункСЦв, а в наступних графах - дебетовСЦ СЦ кредитовСЦ залишки на рахунках на початок мСЦсяця, обороти по дебету СЦ кредиту кожного рахунка за мСЦсяць, а також залишки на рахунках на 1-ше число наступного за звСЦтним мСЦсяця. В кСЦнцСЦ оборотноСЧ вСЦдомостСЦ по кожнСЦй СЦз граф визначають пСЦдсумки.


Оборотна вСЦдомСЦсть по синтетичних рахунках за сСЦчень 2000Вар.

Назва рахункСЦв

Сальдо на 1 сСЦчня

Обороти за мСЦсяць

Сальдо на 1 лютого

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

ОсновнСЦ засоби

712000

-

168 000

-

880 000

-

МатерСЦали

36000

-

144000

100 000

80 000

-

Виробництво

4000

-

100 000

-

104 000

-

Каса

2000

-

28000

-

30000

-

Поточний рахунок

98 000

-

-

78 000

20 000

-

Статутний капСЦтал

-

817 000

-

168 000

-

985000

Кредити банкСЦв

-

20 000

20000

15000

-

15 000

Постачальники

-

15 000

45 000

144 000

-

114000

Разом

852 000

852 000

505 000

505 000

1 114000

1 114000


Як видно, оборотна вСЦдомСЦсть узагальнюСФ данСЦ поточного синтетичного облСЦку, даючи зведену СЦнформацСЦю про змСЦни господарських засобСЦв та СЧх джерел за звСЦтний мСЦсяць, а також СЧх наявнСЦсть на початок СЦ кСЦнець мСЦсяця.

Оборотна вСЦдомСЦсть по синтетичних рахунках маСФ велике контрольне значення для перевСЦрки правильностСЦ СЦ повноти облСЦкових записСЦв на рахунках, що ТСрунтуСФться на одержаннСЦ в нСЦй трьох пар рСЦвних мСЦж собою пСЦдсумкСЦв: рСЦвнСЦсть пСЦдсумкСЦв по дебету СЦ кредиту рахункСЦв на початок мСЦсяця; рСЦвнСЦсть пСЦдсумкСЦв оборотСЦв по дебету СЦ кредиту рахункСЦв за мСЦсяць; рСЦвнСЦсть пСЦдсумкСЦв залишкСЦв по дебету СЦ кредиту рахункСЦв на кСЦнець мСЦсяця.

РСЦвнСЦсть пСЦдсумкСЦв першоСЧ пари граф, тобто дебетових СЦ кредитових залишкСЦв На рахунках на початок мСЦсяця, зумовлена рСЦвнСЦстю пСЦдсумкСЦв активу СЦ пасиву балансу, який СФ пСЦдставою для запису початкових залишкСЦв на активних СЦ пасивних рахунках.

РСЦвнСЦсть пСЦдсумкСЦв другоСЧ пари граф, тобто оборотСЦв по дебету СЦ кредиту рахункСЦв, зумовлена подвСЦйним записом операцСЦй, згСЦдно з яким кожна операцСЦя в однаковСЦй сумСЦ записуСФться по дебету СЦ кредиту рСЦзних рахункСЦв.

Третя рСЦвнСЦсть (тобто пСЦдсумки залишкСЦв по дебету СЦ кредиту рахункСЦв на кСЦнець мСЦсяця) зумовлена двома попереднСЦми рСЦвностями: якщо початковСЦ залишки на РЖ рахунках рСЦвнСЦ мСЦж собою, а також рСЦвнСЦ суми оборотСЦв, то СЦ залишки активних СЦ пасивних рахункСЦв на кСЦнець мСЦсяця в пСЦдсумку повиннСЦ бути рСЦвнСЦ мСЦж собою.

За допомогою оборотноСЧ вСЦдомостСЦ по синтетичних рахунках можуть бути виявленСЦ в облСЦкових записах помилки, зумовленСЦ порушенням правила подвСЦйного запису: якщо сума операцСЦСЧ записана на дебетСЦ одного рахунка, а на кредитСЦ СЦншого пропущена (або навпаки), або коли на дебетСЦ рахунка дана операцСЦя записана в однСЦй сумСЦ, а на кредитСЦ другого рахунка - в СЦншСЦй.

Оборотну вСЦдомСЦсть по синтетичних рахунках використовують для складання бухгалтерського балансу на наступну звСЦтну дату (на 1-ше число наступного за звСЦтним мСЦсяця). КСЦнцевСЦ залишки на рахунках оборотноСЧ вСЦдомостСЦ показують наявнСЦсть СЦ розмСЦщення господарських засобСЦв (дебетовСЦ залишки), а також джерела СЧх формування (кредитовСЦ залишки). ЦСЦ залишки рахункСЦв переносять у баланс, в якому рахунки, що мають дебетовСЦ залишки, записують в активСЦ, а рахунки, що мають кредитовСЦ залишки, - в пасивСЦ балансу.

Проте треба зауважити, що складання балансу - це не механСЦчне перенесення в балансову таблицю залишкСЦв рахункСЦв, наведених в оборотнСЦй вСЦдомостСЦ. Оборотна вСЦдомСЦсть мСЦстить тСЦльки попереднСЦ показники про наявнСЦ господарськСЦ ресурси та СЧх джерела на звСЦтну дату. ВизначенСЦ в нСЦй залишки перед складанням балансу перевСЦряють СЦ уточнюють. Тому оборотну вСЦдомСЦсть по синтетичних рахунках називають ще перевСЦрочним балансом.

Отже, оборотна вСЦдомСЦсть по синтетичних рахунках СФ способом узагальнення даних поточного бухгалтерського облСЦку з метою перевСЦрки повноти СЦ правильностСЦ облСЦкових записСЦв СЦ складання балансу, а також: отримання узагальненоСЧ СЦнформацСЦСЧ про наявнСЦсть СЦ змСЦни господарських ресурсСЦв та джерел СЧх формування, необхСЦдноСЧ для управлСЦння дСЦяльнСЦстю господарства.

Шахова оборотна вСЦдомСЦсть. Розглянута оборотна вСЦдомСЦсть даСФ загальну СЦнформацСЦю про стан СЦ змСЦни господарських засобСЦв та джерел СЧх формування, але недостатньо розкриваСФ економСЦчний змСЦст оборотСЦв: звСЦдки надСЦйшли товарно-матерСЦальнСЦ цСЦнностСЦ або грошовСЦ кошти, за рахунок яких джерел або де вони були використанСЦ. Цей недолСЦк оборотноСЧ вСЦдомостСЦ можна усунути, побудувавши СЧСЧ за шаховою формою.

Основною перевагою шаховоСЧ оборотноСЧ вСЦдомостСЦ СФ наявнСЦсть в нСЦй кореспондуючих рахункСЦв, що даСФ змогу аналСЦзувати господарськСЦ обороти СЦ використовувати облСЦкову СЦнформацСЦю для оперативного керСЦвництва СЦ контролю. Шахову оборотну вСЦдомСЦсть використовують також СЦ для перевСЦрки правильностСЦ кореспондуючих рахункСЦв.

ОборотнСЦ вСЦдомостСЦ по аналСЦтичних рахунках. КрСЦм оборотних вСЦдомостей по рахунках синтетичного облСЦку (простоСЧ СЦ шаховоСЧ форми) пСЦдприСФмства складають також оборотнСЦ вСЦдомостСЦ по аналСЦтичних рахунках. ТехнСЦка складання оборотних вСЦдомостей по аналСЦтичних рахунках така сама, як СЦ по синтетичних рахунках. ТСЦльки по синтетичних рахунках щомСЦсячно складають одну оборотну вСЦдомСЦсть, а по аналСЦтичних рахунках - по кожнСЦй групСЦ рахункСЦв, що ведуться до вСЦдповСЦдного синтетичного рахунка.

ОборотнСЦ вСЦдомостСЦ по аналСЦтичних рахунках за змСЦстом можуть вСЦдрСЦзнятися мСЦж собою, що зумовлено особливостями облСЦковуваних на рахунках об'СФктСЦв. Так, аналСЦтичний облСЦк товарно-матерСЦальних цСЦнностей ведеться як в натуральних, так СЦ в грошовому вимСЦрниках, тому в оборотних вСЦдомостях по аналСЦтичних рахунках таких цСЦнностей передбаченСЦ графи для запису СЧх кСЦлькостСЦ, цСЦни СЦ вартостСЦ.

На вСЦдмСЦну вСЦд оборотноСЧ вСЦдомостСЦ по синтетичних рахунках оборотнСЦ вСЦдомостСЦ по рахунках аналСЦтичного облСЦку не мають трьох пар рСЦвних мСЦж собою пСЦдсумкСЦв. Це пояснюСФться тим, що кожну оборотну вСЦдомСЦсть по рахунках аналСЦтичного облСЦку складають тСЦльки по одному синтетичному рахунку.

В оборотнСЦй вСЦдомостСЦ по аналСЦтичних рахунках початковСЦ СЦ кСЦнцевСЦ залишки залежно вСЦд того, якими СФ рахунки - активними чи пасивними, будуть дебетовими або кредитовими. ОскСЦльки записи на синтетичних СЦ аналСЦтичних рахунках роблять паралельно на пСЦдставСЦ одних СЦ тих же документСЦв, то при правильних облСЦкових записах пСЦдсумки оборотСЦв СЦ залишкСЦв в оборотнСЦй вСЦдомостСЦ по аналСЦтичних рахунках повиннСЦ дорСЦвнювати сумам оборотСЦв СЦ залишку вСЦдповСЦдного синтетичного рахунка. Порушення цСЦСФСЧ рСЦвностСЦ свСЦдчить про наявнСЦсть помилок в облСЦкових записах.

Показники оборотноСЧ вСЦдомостСЦ по рахунках аналСЦтичного облСЦку свСЦдчать про рух (надходження, видаток) СЦ залишки матерСЦальних цСЦнностей кожного виду. Порушення пСЦдсумкСЦв по синтетичному рахунку СЦ вСЦдкритих до нього аналСЦтичних рахунках в оборотнСЦй вСЦдомостСЦ свСЦдчить про наявнСЦсть таких помилок:

-ВаоперацСЦю вСЦдображено на синтетичному рахунку, але пропущено в аналСЦтичному облСЦку (або навпаки);

-Вана синтетичному рахунку по господарськСЦй операцСЦСЧ записано одну суму, а на аналСЦтичних рахунках - СЦншу.

Отже, пСЦдсумки оборотСЦв СЦ залишкСЦв по аналСЦтичних рахунках повиннСЦ дорСЦвнювати оборотам по дебету СЦ кредиту, а також залишку синтетичного рахунка, який СЧх об 'СФднуСФ.

ОборотнСЦ вСЦдомостСЦ по аналСЦтичних рахунках використовують також для одержання детальноСЧ СЦнформацСЦСЧ про рух СЦ залишки окремих видСЦв засобСЦв та СЧх джерел, необхСЦдноСЧ для контролю й оперативного керСЦвництва.

Отже, оборотнСЦ вСЦдомостСЦ по аналСЦтичних рахунках СФ способом узагальнення даних аналСЦтичного облСЦку з метою перевСЦрки правильностСЦ облСЦкових записСЦв СЦ одержання СЦнформацСЦСЧ, необхСЦдноСЧ для оперативного керСЦвництва.

При значнСЦй кСЦлькостСЦ товарно-матерСЦальних цСЦнностей бСЦльш доцСЦльно складати сальдовСЦ вСЦдомостСЦ. Вони вСЦдкриваються на рСЦк СЦ по кожному виду цСЦнностей мСЦстять данСЦ (в натуральних СЦ грошовому вимСЦрниках) про СЧх залишки на 1-ше число кожного мСЦсяця. Показники ж оборотСЦв вСЦдсутнСЦ.


1.8 План рахункСЦв бухгалтерського облСЦку, забалансовСЦ рахунки


Важливе значення для одержання рСЦзнобСЦчноСЧ СЦнформацСЦСЧ, необхСЦдноСЧ для управлСЦння СЦ контролю, маСФ застосування науково обТСрунтованого плану рахункСЦв.

ПСЦд планом рахункСЦв розумСЦють систематизований перелСЦк рахункСЦв, який визначаСФ органСЦзацСЦю всСЦСФСЧ системи бухгалтерського облСЦку на пСЦдприСФмствах, в органСЦзацСЦях СЦ установах з метою одержання СЦнформацСЦСЧ, необхСЦдноСЧ для управлСЦння СЦ контролю.

ВСЦдповСЦдно до постанови КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни "Про затвердження програми реформування системи бухгалтерського облСЦку СЦз застосуванням мСЦжнародних стандартСЦв» МСЦнСЦстерством фСЦнансСЦв УкраСЧни розроблений СЦ затверджений (наказом вСЦд 30.11.99 №291) План рахункСЦв бухгалтерського облСЦку активСЦв, капСЦталу, зобов'язань СЦ господарських операцСЦй пСЦдприСФмств СЦ органСЦзацСЦй. ВСЦн СФ обов'язковим для всСЦх пСЦдприСФмств СЦ органСЦзацСЦй УкраСЧни (крСЦм банкСЦв СЦ бюджетних установ).

Рахунки в ПланСЦ за економСЦчним змСЦстом згрупованСЦ у дев'ять класСЦв: 1ВаВлНеоборотнСЦ активи», 2ВаВлЗапаси», 3ВаВлГрошовСЦ кошти, розрахунки та СЦншСЦ активи», 4ВаВлВласний капСЦтал СЦ забезпечення зобов'язань», 5ВаВлДовгостроковСЦ зобов'язання», 6ВаВлПоточнСЦ зобов'язання», 7ВаВлДоходи СЦ результати дСЦяльностСЦ», 8ВаВлВитрати за елементами», 9ВаВлВитрати дСЦяльностСЦ».

В окремий клас (нульовий) видСЦлено забалансовСЦ рахунки.

Структура Плану рахункСЦв зорСЦСФнтована на потреби складання фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ. Тому в ПланСЦ розмежовано балансовСЦ рахунки, якСЦ об'СФднанСЦ в класи з роздСЦлами активу (1, 2 СЦ З класи), пасиву балансу (4, 5, 6 класи) СЦ номСЦнальнСЦ рахунки, призначенСЦ для облСЦку затрат, доходСЦв СЦ фСЦнансових результатСЦв дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства (7, 8 СЦ 9 класи). Таким чином, показники роздСЦлСЦв балансу заповнюються за даними рахункСЦв 1-6 класСЦв, а показники ЗвСЦту про фСЦнансовСЦ результати - за даними рахункСЦв 7 - 9 класСЦв.

До синтетичних рахункСЦв, якСЦ потребують бСЦльшоСЧ деталСЦзацСЦСЧ об'СФктСЦв, що облСЦковуються, Планом рахункСЦв передбаченСЦ субрахунки, якСЦ визначають напрямки подальшоСЧ деталСЦзацСЦСЧ облСЦку, показують, в якому розрСЦзСЦ треба групувати показники рахункСЦв аналСЦтичного облСЦку в межах того або СЦншого синтетичного рахунка, щоб мати СЦнформацСЦю, необхСЦдну для управлСЦння, складання балансу та СЦнших форм звСЦтностСЦ.

Кожному синтетичному рахунку СЦ субрахунку, крСЦм назви, присвоСФно номер (код), тобто умовне цифрове позначення. Використання кодСЦв рахункСЦв значно прискорюСФ СЦ скорочуСФ облСЦкову роботу, а також СФ необхСЦдною умовою при автоматизованому опрацюваннСЦ облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ на обчислювальних машинах.

У ПланСЦ рахункСЦв використано децимальну систему нумерацСЦСЧ (кодування) рахункСЦв. Це значить, що максимально можлива кСЦлькСЦсть синтетичних рахункСЦв в ПланСЦ - не бСЦльше 99, а кСЦлькСЦсть субрахункСЦв до вСЦдповСЦдних синтетичних рахункСЦв - не бСЦльше 9. За кожним класом закрСЦплено певну серСЦю номерСЦв (кодСЦв) рахункСЦв з урахуванням деякого резерву вСЦльних номерСЦв (на випадок, якщо виникне потреба в додаткових синтетичних рахунках).

Номери (коди) синтетичних рахункСЦв - двозначнСЦ. Субрахункам присвоСФно порядковСЦ номери (коди) в межах вСЦдповСЦдного синтетичного рахунка. Номер (код) кожного субрахунка складаСФться з номера синтетичного рахунка СЦ порядкового номера самого субрахунка. При цьому перша цифра номера (коду) субрахунка означаСФ номер класу, друга - номер синтетичного рахунка, третя - номер субрахунка.

Наприклад, код 103 означаСФ: 1 - клас "НеоборотнСЦ активи», О - номер синтетичного рахунка "ОсновнСЦ засоби», 3 - номер субрахунка "БудСЦвлСЦ СЦ споруди»; код 201 означаСФ: 2 - номер класу "Запаси», 0 - номер синтетичного рахунка "ВиробничСЦ запаси», 1 - номер субрахунка "Сировина СЦ матерСЦали» СЦ т.Вад.


ЗабалансовСЦ рахунки призначенСЦ для облСЦку активСЦв, якСЦ не належать даному пСЦдприСФмству, але тимчасово перебувають у його користуваннСЦ або на зберСЦганнСЦ. До них належать орендованСЦ необоротнСЦ активи, активи на вСЦдповСЦдальному зберСЦганнСЦ, списанСЦ активи, гарантСЦСЧ та забезпечення наданСЦ СЦ отриманСЦ та СЦн. ВсСЦ цСЦ активи облСЦковуються на балансСЦ тих господарств, яким вони належать. ПСЦдприСФмство, яке прийняло цСЦ активи в тимчасове користування або на зберСЦгання, облСЦковуСФ СЧх на за-балансових рахунках. При складаннСЦ балансу залишки цих рахункСЦв показують за пСЦдсумком балансу. РЖнакше при зведеннСЦ балансСЦв окремих пСЦдприСФмств по галузях або всьому народному господарству цСЦ активи були б врахованСЦ двСЦчСЦ: один раз на балансСЦ того господарства, якому вони належать, а другий - на балансСЦ господарства, де вони тимчасово перебувають. На забалансових рахунках облСЦковують, крСЦм того, бланки суворого облСЦку (чековСЦ книжки, акцСЦСЧ, векселСЦ тощо), умовнСЦ права СЦ зобов'язання (застави, гарантСЦСЧ, зобов'язання тощо), списану на збитки заборгованСЦсть неплатоспроможних дебСЦторСЦв (для спостереження за можливСЦстю СЧСЧ вСЦдшкодування винними особами протягом трьох рокСЦв) та СЦншСЦ об'СФкти, якСЦ не вимагають подвСЦйного запису.

До групи забалансових належать рахунки: "ОрендованСЦ необоротнСЦ активи», "Активи на вСЦдповСЦдальному зберСЦганнСЦ», "КонтрактнСЦ зобов'язання», "ГарантСЦСЧ та забезпечення одержанСЦ», "СписанСЦ активи», "Обладнання, прийняте для монтажу», "Бланки суворого облСЦку» та СЦн.

ВСЦдмСЦтною особливСЦстю забалансових рахункСЦв СФ те, що вони не кореспондують нСЦ мСЦж: собою, нСЦ з балансовими рахунками, правило подвСЦйного запису на них не поширюСФться; господарськСЦ операцСЦСЧ на забалансових рахунках вСЦдображаються одинарним записом: тСЦльки по дебету або тСЦльки по кредиту вСЦдповСЦдного рахунка. Тобто, при прийняттСЦ об'СФкта на облСЦк забалансовий рахунок тСЦльки дебетуСФться (без кредитування СЦншого рахунка), а при списаннСЦ - кредитуСФться (без кореспонденцСЦСЧ з дебетом СЦншого рахунка).

2. ВибСЦр конфСЦгурацСЦСЧ апаратних засобСЦв СЦ програмне забезпечення персонального комп'ютера


СьогоднСЦшнСЦй свСЦт а, тим бСЦльше, завтрашнСЦй важко уявити без комп'ютерСЦв, телевСЦзорСЦв, СЦншоСЧ електронноСЧ технСЦки. Комп'ютери стали невСЦд'СФмною частиною нашого повсякдення. СьогоднСЦ ми можемо не тСЦльки говорити про новСЦ технологСЦСЧ, а й про те, як ними безпечно користуватися. Банки, магазини, вузли зв'язку, видавництва, школи, офСЦси - СЧх зараз просто неможливо уявити без комп'ютерСЦв.

РЖнформацСЦйнСЦ технологСЦСЧ вСЦдкривають кожному, хто навчаСФться, доступ до практично необмеженого обтАЩСФму СЦнформацСЦСЧ та СЧСЧ аналСЦтичноСЧ розробки, що забезпечуСФ "безпосередню включенСЦсть» в СЦнформацСЦйнСЦ потоки суспСЦльства.

Вся сукупнСЦсть технСЦчних засобСЦв подСЦляСФться на фСЦзичнСЦ та апаратно-програмнСЦ та включаСФ в себе електричнСЦ, механСЦчнСЦ, електромеханСЦчнСЦ та електроннСЦ пристроСЧ. ФСЦзичнСЦ засоби реалСЦзуються у виглядСЦ автономних пристроСЧв та систем, що виконують функцСЦСЧ загального захисту обтАЩСФктСЦв, на яких обробляСФться СЦнформацСЦя. АпаратнСЦ технСЦчнСЦ засоби розмСЦщують безпосередньо в обчислювальнСЦй технСЦцСЦ, в телекомунСЦкацСЦйнСЦй апаратурСЦ чи в пристроях, що звтАЩязанСЦ з подСЦбною апаратурою за допомогою стандартного СЦнтерфейсу. ПрограмнСЦ засоби СФ програмним забезпеченням, що виконуСФ функцСЦСЧ захисту СЦнформацСЦСЧ.

ВиникаСФ питання: наскСЦльки безпечно можна обладнати своСФ робоче мСЦiе, пСЦдСЦбравши вСЦдповСЦднСЦ якСЦснСЦ комплектуючСЦ?

Дана дипломна робота призначена щоб попередити користувачСЦв персональних комп'ютерСЦв, та тих, хто хоче придбати комп'ютер, що вибСЦр неякСЦсного обладнання, особливо монСЦторСЦв, може серйозно пСЦдСЦрвати здоров'я. Також змусити задуматися користувачСЦв над дилемою: краще вибрати дорогий комп'ютер та безпечний, чи дешевий, але небезпечний.

2.1 КласифСЦкацСЦя персональних комп'ютерСЦв


Комп'ютер - це електронний пристрСЦй, що виконуСФ операцСЦСЧ введення СЦнформацСЦСЧ, зберСЦгання та оброблення СЧСЧ за певною програмою, виведення одержаних результатСЦв у формСЦ, придатнСЦй для сприйняття людиною. За кожну з названих операцСЦй вСЦдповСЦдають спецСЦальнСЦ блоки комп'ютера:

  • пристрСЦй введення,
  • центральний процесор,
  • запам'ятовуючий пристрСЦй,
  • пристрСЦй виведення.

КомптАЩютер - це апаратна частина + програмне забезпечення.

Апаратна частина комп'ютера (hardware) - це набСЦр пристроСЧв, з яких вСЦн складаСФться.

ОкрСЦм набору пристроСЧв, необхСЦдно мати набСЦр програм, що керують дСЦями комп'ютера, - програмне забезпечення. В англСЦйськСЦй мовСЦ для позначення програмного забезпечення СФ слово - software (м'який вирСЦб). Це слово ввели спецСЦально, щоб наголосити на тому, що програмне забезпечення СФ рСЦвноправною частиною комп'ютера як пристрою, призначеного для розв'язання задач. На вСЦдмСЦну вСЦд "твердоСЧ» апаратноСЧ частини, програмне забезпечення СФ гнучким, змСЦнюваним залежно вСЦд конкретноСЧ задачСЦ, що розв'язуСФться.

Усе програмне забезпечення (ПЗ) дСЦлиться на три великСЦ групи: системне; прикладне; СЦнструментальне.

Системне ПЗ - це сукупнСЦсть програм, призначених для управлСЦння апаратною частиною комп'ютера СЦ забезпечення взаСФмодСЦСЧ користувача з комп'ютером. Цей вид ПЗ тому й називаСФться системним, бо без нього робота комп'ютера неможлива.

Прикладне ПЗ - це програми, призначенСЦ для розв'язання завдань у рСЦзних предметних галузях. Типовими прикладними програмами СФ навчальнСЦ програми, видавничСЦ системи, бухгалтерськСЦ пакети, текстовСЦ редактори.

ЗвСЦсно, програми не виникають "СЦз повСЦтря», СЧх треба створювати. Для цього СФ СЦнструментальне ПЗ.

РЖнструментальне ПЗ - це програми, призначенСЦ для розробки рСЦзноманСЦтних програм.

Номенклатура видСЦв комп'ютерСЦв на сьогоднСЦ величезна: машини розрСЦзняються за призначенням, потужнСЦстю, розмСЦрами, елементною базою СЦ т.Вад. Тому класифСЦкують ЕОМ за рСЦзними ознаками. Розглянемо найбСЦльш поширенСЦ критерСЦСЧ класифСЦкацСЦСЧ комп'ютерСЦв.

КласифСЦкацСЦя за призначенням

  • великСЦ електронно-обчислювальнСЦ машини (ЕОМ);
  • мСЦнСЦ ЕОМ;
  • мСЦкро ЕОМ;
  • персональнСЦ комп'ютери.

ПерсональнСЦ комп'ютери

Бурхливий розвиток набули в останнСЦ 20 рокСЦв. Персональний комп'ютер (ПК) призначений для обслуговування одного робочого мСЦiя СЦ спроможний задовольнити потреби малих пСЦдприСФмств та окремих осСЦб. ПерсональнСЦ комп'ютери умовно можна подСЦлити на професСЦйнСЦ та побутовСЦ, але в зв'язку СЦз здешевленням апаратноСЧ частини, межСЦ мСЦж нами розмиваються. З 1999 року задСЦяний мСЦжнародний сертифСЦкацСЦйний стандарт - специфСЦкацСЦя РС99:

  • масовий персональний комп'ютер (Consumer PC)
  • дСЦловий персональний комп'ютер (Office PC)
  • портативний персональний комп'ютер (Mobile PC)
  • робоча станцСЦя (WorkStation)
  • розважальний персональний комп'ютер (Entertaiment PC)

БСЦльшСЦсть персональних комп'ютерСЦв на ринку пСЦдпадають до категорСЦСЧ масових ПК. ДСЦловСЦ ПК - мають мСЦнСЦмум засобСЦв вСЦдтворення графСЦки та звуку. ПортативнСЦ ПК вСЦдрСЦзняються наявнСЦстю засобСЦв з'СФднання вСЦддаленого доступу (комп'ютерний зв'язок). РобочСЦ станцСЦСЧ - збСЦльшенСЦ вимоги до пристроСЧв збереження даних. РозважальнСЦ ПК - основний акцент до засобСЦв вСЦдтворення графСЦки та звуку.

КласифСЦкацСЦя по рСЦвню спецСЦалСЦзацСЦСЧ

  • унСЦверсальнСЦ;
  • спецСЦалСЦзованСЦ.

На базСЦ унСЦверсальних ПК можна створити будь-яку конфСЦгурацСЦю для роботи з графСЦкою, текстом, музикою, вСЦдео тощо. СпецСЦалСЦзованСЦ ПК створенСЦ для рСЦшення конкретних задач, зокрема, бортовСЦ комп'ютери у лСЦтаках та автомобСЦлях. СпецСЦалСЦзованСЦ мСЦнСЦ ЕОМ для роботи з графСЦкою (кСЦно - вСЦдеофСЦльми, реклама) називаються графСЦчними станцСЦями. СпецСЦалСЦзованСЦ комп'ютери, що об'СФднують комп'ютери у СФдину мережу, називаються файловими серверами. Комп'ютери, що забезпечують передачу СЦнформацСЦСЧ через РЖнтернет, називаються мережними серверами.

КласифСЦкацСЦя за розмСЦром

  • настСЦльнСЦ (desktop);
  • портативнСЦ (notebook);
  • кишеньковСЦ (palmtop).

НайбСЦльш поширеними СФ настСЦльнСЦ ПК, якСЦ дають змогу легко змСЦнювати конфСЦгурацСЦю. ПортативнСЦ зручнСЦ для користування, мають засоби комп'ютерного зв'язку. КишеньковСЦ моделСЦ можна назвати "СЦнтелектуальними» записниками, дозволяють зберСЦгати оперативнСЦ данСЦ СЦ отримувати швидкий доступ.

КласифСЦкацСЦя за сумСЦснСЦстю

РЖснуСФ безлСЦч видСЦв СЦ типСЦв комп'ютерСЦв, що збираються з деталей, якСЦ виготовленСЦ рСЦзними виробниками. Важливим СФ сумСЦснСЦсть забезпечення комп'ютера:

  • апаратна сумСЦснСЦсть (платформа IBM PC та Apple Macintosh)
  • сумСЦснСЦсть на рСЦвнСЦ операцСЦйноСЧ системи;
  • програмна сумСЦснСЦсть;

сумСЦснСЦсть на рСЦвнСЦ даних.

2.2. ОсновнСЦ та допомСЦжнСЦ пристроСЧ комптАЩютера, СЧх призначення.


Розглянемо докладнСЦше апаратну частину комп'ютера. Вона складена за вдосконаленою схемою Дж. фон Неймана. НагадаСФмо, що вСЦдповСЦдно до цСЦй схеми комп'ютер повинен складатися з:

  • внутрСЦшньоСЧ пам'ятСЦ, призначеноСЧ для зберСЦгання даних
    та програм, що необхСЦднСЦ комп'ютеру для роботи;
  • центрального процесора, призначеного для виконання
    команд; СЦнколи його позначають абревСЦатурою CPU;
  • пристроСЧв введення, призначених для введення в комп'ютер даних СЦ програм;
  • пристроСЧв виведення, призначених для виведення результатСЦв.

ОкрСЦм того, в сучасних комп'ютерах використовуються так званСЦ накопичувачСЦ - пристроСЧ, призначенСЦ для постСЦйного зберСЦгання даних та програм. Зазвичай цСЦ пристроСЧ називають зовнСЦшньою пам'яттю.

УсСЦ пристроСЧ введення-виведення, а також пристроСЧ внутрСЦшньоСЧ пам'ятСЦ пСЦдмикають до системноСЧ шини через вСЦдповСЦднСЦ спецСЦальнСЦ плати, якСЦ називають адаптерами та контролерами. Центральний мСЦкропроцесор, внутрСЦшню пам'ять, системну шину, адаптери та контролери розмСЦщують на однСЦй платСЦ, яку називають материнською.

ЗовнСЦшня пам'ять - це, як правило, накопичувачСЦ на магнСЦтних та оптичних дисках. Сюди входять жорсткСЦ магнСЦтнСЦ диски та гнучкСЦ магнСЦтнСЦ диски також СЦснують оптичнСЦ диски (лазернСЦ) CD-ROM з максимальним розмСЦром ~ 650 Мбайт. ОстаннСЦ бувають двох типСЦв 5.25» з максимальним розмСЦром 1.2, та 3.5» з максимальним розмСЦром 1.44 Мбайт.

УсСЦ пристроСЧ введення-виведення з точки зору порядку СЧх використання можна роздСЦлити на двСЦ групи: стандартнСЦ (основнСЦ) - пристроСЧ введення-виведення та нестандартнСЦ (неосновнСЦ). ОстаннСЦ ще називають периферСЦйними пристроями. СтандартнСЦ пристроСЧ - це пристроСЧ за замовчуванням, тобто тСЦ, з яких комп'ютер чекаСФ введення-виведення, якщо спецСЦально не обумовленСЦ СЦншСЦ пристроСЧ. Такими пристроями СФ дисплей та клавСЦатура.

До нестандартних пристроСЧв можна вСЦднести такСЦ:

1. НакопичувачСЦ на магнСЦтних та оптичних дисках.

2. ПристроСЧ виведення символьноСЧ та графСЦчноСЧ СЦнформацСЦСЧ (принтери та плоттери).

3. ПристроСЧ введення СЦнформацСЦСЧ (миша, сканер).

4. ПристроСЧ зв'язку комп'ютера з телефонною мережею (модем).

КлавСЦатура призначена для вводу даних та керування роботою ПК. Для кожного символу призначена окрема клавСЦша, натиснувши на яку ви забезпечуСФте ввСЦд необхСЦдного символу, кожен символ кодуСФться 8тАСми бСЦтним кодом. КлавСЦатура маСФ 101-108 клавСЦш та декСЦлька клавСЦш СЦндикаторСЦв, якСЦ говорять про нинСЦшнСЦй режим роботи клавСЦатури.

КлавСЦатура в свою чергу подСЦлена на чотири блока. Перший мСЦстить клавСЦшСЦ з лСЦтерами, цифрами, символами, а також ряд клавСЦш керування. На бСЦльшСЦсть клавСЦш припадаСФ по три чи чотири символи. Наприклад перехСЦд на верхнСЦй реСФстр виконуСФться натисканням клавСЦшСЦ Caps Lock.

ПристроСЧ друку призначенСЦ для виводу СЦнформацСЦСЧ на папСЦр. РЖнформацСЦя СФ двох типСЦв: текстова, графСЦчна.

Принтери бувають трьох типСЦв:

1. МатричнСЦ (голчатСЦ) спосСЦб друку на якому а) текстовий (подСЦбний до виводу символСЦв на монСЦтор з клавСЦатури), б) графСЦчний (голки вдаряють по матричнСЦй плСЦвцСЦ та виводить зображення на папСЦр).

2. СтруменСЦ принтери вСЦдображають СЦнформацСЦю на паперСЦ шляхом нанесення на папСЦр фарбуючоСЧ речовини речовини, яка зберСЦгаСФться в головцСЦ та виприскуСФться з форсунок.

3. ЛазернСЦ принтери забезпечують найлСЦпшу швидкСЦсть та зображення, спосСЦб друку вСЦдтиск порошком на паперСЦ.

НакопичувачСЦ бувають на жорстких магнСЦтних дисках (вСЦнчестерах) (англ. hard disk - жорсткий диск) СЦ гнучких маг-пСЦтних дисках - дискетах, або флопСЦ-дисках (англ. floppy disk - гнучкий диск). ТакСЦ накопичувачСЦ називаються дисковими накопичуваними. РД й СЦншСЦ види накопичувачСЦв.

НакопичуванСЦ - пристроСЧ, призначенСЦ для постСЦйного зберСЦгання СЦнформацСЦСЧ.

ДисковСЦ накопичувачСЦ - це накопичувачСЦ на жорстких СЦ гнучких магнСЦтних дисках.

Дисковод CD ROM - це пристрСЦй читання компакт дискСЦв на комптАЩютерСЦ характеризуСФться швидкСЦстю передачСЦ даних СЦ якСЦстю читання дискСЦв.

МонСЦтор - пристрСЦй вСЦдображення вСЦзуальноСЧ СЦнформацСЦСЧ. ХарактеризуСФться розмСЦром по дСЦагоналСЦ трубки, що дозволяСФ полСЦпшенню розширення, величиною зерна, максимальною частотою вСЦдновлення кадрСЦв по типСЦ пСЦдключення. РозмСЦр дСЦагоналСЦ монСЦтора задаСФться в дюймах. Чим дСЦагональ монСЦтора бСЦльша тим краще. СтандартнСЦ розмСЦри трубки монСЦтора: 15», 17», 19», 21» та СЦншСЦ. Зображення на монСЦторСЦ формуСФться з дрСЦбних свСЦтлих крапок монСЦтора, за принципом мозаСЧки. Окремий мозаСЧчний елемент (крапка) називаСФться - пСЦкселем.


2.3 Характеристика монСЦторСЦв


МонСЦтор - пристрСЦй вСЦдображення вСЦзуальноСЧ СЦнформацСЦСЧ.

МонСЦтор варто вСЦднести до самого довгоживучому або консервативному компоненту в комп'ютернСЦй системСЦ з погляду замСЦни й модифСЦкацСЦСЧ. ДСЦйсно, багато хто роблять модернСЦзацСЦю материнськоСЧ плати, вСЦнчестера, нарощують пам'ять, установлюють додатковСЦ пристроСЧ, однак монСЦтор змСЦняСФться вкрай рСЦдко через чималу вартСЦсть.

Саме за допомогою монСЦтора ми сприймаСФмо всю вСЦзуальну СЦнформацСЦю вСЦд комп'ютера. ВСЦд якостСЦ й безпеки монСЦтора прямо залежить ваше здоров'я - насамперед зСЦр.

СучаснСЦ монСЦтори бувають 3х типСЦв:

  • ЕПТ монСЦтори - на основСЦ електронно-променевоСЧ трубки (по-англСЦйському CRT - cathode ray tube)
  • РК - рСЦдкокристалСЦчнСЦ монСЦтори (по-англСЦйському LCD - liquid crystal display)
  • ПлазменнСЦ монСЦтори - на основСЦ плазменноСЧ панелСЦ.

ЕПТ - монСЦтори

В основСЦ ЕПТ монСЦторСЦв лежить катодно-променева трубка. РЗСЧ передня частина СЦз внутрСЦшньоСЧ сторони покрита люмСЦнофором - спецСЦальною речовиною, здатним випромСЦнювати свСЦтло при "ученнСЦ на нього швидких електронСЦв. ЛюмСЦнофор наноситься у виглядСЦ наборСЦв крапок трьох основних квСЦтСЦв - червоними, зеленими й синього, СЧхнСЦми сполученнями представляСФться будь-якСЦ кольори спектра.

СучаснСЦ ЕПТ монСЦтори добре передають кольори зображення, однак шкСЦдливСЦ для очей через електромагнСЦтнСЦ випромСЦнювання й мерехтСЦння зображення. Важливим параметром СФ частота вСЦдновлення екрана, що залежить також СЦ вСЦд вСЦдеокарти.

РК - монСЦтори

LCD або рСЦдкокристалСЦчнСЦ монСЦтори зробленСЦ з речовини, що перебуваСФ в рСЦдкому станСЦ, але при цьому маСФ деякСЦ "астивостСЦ, "астивим кристалСЦчним тСЦлам. Молекули рСЦдких кристалСЦв пСЦд впливом електрики можуть змСЦнювати свою орСЦСФнтацСЦю й внаслСЦдок цього змСЦнювати "астивостСЦ свСЦтлового променя минаючого крСЦзь них.

У РК монСЦторСЦв особливу важливСЦсть мають такСЦ параметри:

  • Тип матрицСЦ
  • КонтрастнСЦсть
  • ЯскравСЦсть
  • Кут огляду
  • Час вСЦдгуку

У цьому випадку час вСЦдгуку вСЦдСЦграСФ важливу роль в СЦграх СЦ при переглядСЦ вСЦдео, а от якСЦсть передачСЦ квСЦтСЦв прямо залежить вСЦд типу матрицСЦ.

РК - монСЦтори завоювали популярнСЦсть серед користувачСЦв персональних комп'ютерСЦв, тому що вважаються менш шкСЦдливими для здоров'я, чим ЕПТ монСЦтори. УважаСФться, що вСЦдсоток випромСЦнювання вСЦд монСЦторСЦв РК на 21% менше, нСЦж ЕПТ.

ПлазменнСЦ монСЦтори

ПлазменнСЦ екрани створюються шляхом заповнення простору мСЦж двома скляними поверхнями СЦнертним газом, наприклад, аргоном або неоном. Плазма газового розряду випромСЦнюСФ свСЦтло в ультрафСЦолетовому дСЦапазонСЦ, що викликаСФ свСЦтСЦння часток люмСЦнофора в дСЦапазонСЦ, видимому людиною. Висока яскравСЦсть СЦ контрастнСЦсть поряд з вСЦдсутнСЦстю тремтСЦння СФ бСЦльшими перевагами таких монСЦторСЦв, однак, СЧхнСЦ цСЦновСЦ характеристики на порядок вище РК й ЕПТ монСЦторСЦв.

МонСЦтори пСЦдключаються до спецСЦального рознСЦмання VGA або DVI на заднСЦй панелСЦ вСЦдеокарти.

Основними виробниками монСЦторСЦв СФ компанСЦСЧ Samsung, LG, NEC, Sony й СЦншСЦ.

ХарактеризуСФться розмСЦром по дСЦагоналСЦ трубки, що дозволяСФ полСЦпшенню розширення, величиною зерна, максимальною частотою вСЦдновлення кадрСЦв по типСЦ пСЦдключення. РозмСЦр дСЦагоналСЦ монСЦтора задаСФться в дюймах. Чим дСЦагональ монСЦтора бСЦльша тим краще. СтандартнСЦ розмСЦри трубки монСЦтора: 15», 17», 19», 21» та СЦншСЦ. РоздСЦльна здатнСЦсть монСЦтора визначаСФться максимальною кСЦлькСЦстю пСЦкселСЦв, що розмСЦщуються по дСЦагоналСЦ СЦ вертикалСЦ екрана.

Вилична зерна визначаСФ розмСЦр крапки люмСЦнофора на екранСЦ. Чим вона менша, тим чСЦткСЦше СЦ якСЦснСЦше зображення. СтандартнСЦ значення: 0,28 0,26 0,25 0,24 0,21 0,20Вамм. Частота обновлення кадрСЦв монСЦтора впливаСФ на стомлюванСЦсть оператора при роботСЦ з монСЦтором.

При значеннях менше 70 Гц зображення на екранСЦ злегка мерехтить, що сильно втомлюСФ зСЦр. Тому в сучасних монСЦторах цей параметр коливаСФться вСЦд 70 Гц до 100 Гц у залежностСЦ вСЦд моделСЦ, встановленоСЧ роздСЦлоздатностСЦ монСЦтора СЦ вСЦдео карти, встановленоСЧ на ПК.

КрСЦм основних показникСЦв, для оцСЦнки монСЦтора СФ ще ряд допомСЦжних, таких як наявнСЦсть програм керування колСЦрною температурою зображення, якСЦсть зведення променСЦв, наявнСЦсть якСЦсного противоблискового покриття, вСЦдповСЦдальнСЦсть радСЦацСЦйноСЧ СЦ екологСЦчноСЧ безпеки ТСО - 95, ТСО - 99, ТСО - 03.


2.4 КонфСЦгурацСЦя системного блоку


Як ми вже казали ранСЦше, системний блок мСЦстить всСЦ основнСЦ компоненти електронСЦки ПК. Розглянемо СЧх бСЦльш докладно.

Системний блок мСЦстить:

  1. Блок живлення
  2. Системну (материнську) плату
  3. МСЦкропроцесор
  4. Комплект адаптерСЦв для пСЦдключення зовнСЦ пристроСЧв до ПК.
  5. Шинний СЦнтерфейс
  6. ВСЦдеоплата
  7. Звукова плата
  8. Оперативна памтАЩять
  9. Дисковод гнучких магнСЦтних дискСЦв
  10. Дисковод твердих магнСЦтних дискСЦв
  11. Дисковод CD ROM

Як ми вже казали ранСЦше, системний блок мСЦстить всСЦ основнСЦ компоненти електронСЦки ПК. Розглянемо СЧх бiльш докладно.

Блок живлення. Вiн перетворюСФ змiнний електричний струм у постiйний, забезпечуючи чотири стабiлiзованих напруги: +12В, -12В, + та -. Основна характеристика потужнiсть блока живлення.

Системна (материнська) плата. На нСЦй розташована бiльшiсть основних елементiв, мiкросхем, що забезпечують роботу ПК. До них входять:

яВ·        блок центрального процесора (процесор, сопроцесор);

яВ·        постiйний запам'ятовуючий пристрiй (ПЗП)Ва- (ROM);

яВ·        оперативний запам'ятовуючий пристрiй (ОЗП) - (RAM);

яВ·        генератор тактовоСЧ частоти;

яВ·        шинний контролер (Bus Controller);

яВ·        контролер переривань (Interrupt Controller);

яВ·        контролер прямого доступу до пам'ятi;

яВ·        роз'СФми розширення системи та iншi.

Всi компоненти, про якi йшла мова, з'СФднуються один з одним за допомогою системи провiдникiв, що зветься шиною (Bus).

Розглянемо характеристики та функцСЦСЧ, якi виконують вказанi вище компоненти бСЦльш докладно.

МСЦкропроцесор - пристрСЦй перетворення даних. Процесор - це основний пристрСЦй комп'ютера. ВСЦн призначений для перетворення введеноСЧ СЦнформацСЦСЧ.

Характеристикою процесора СФ розряднСЦсть регСЦстрСЦв - пристроСЧв двСЦйковоСЧ пам'ятСЦ, з яких складаються його вузли. СьогоднСЦ типовими СФ 64тАСрозряднСЦ процесори типу Pentium або Athlon. Чим вища розряднСЦсть регСЦстрСЦ, тим бСЦльше даних вони опрацьовують за одиницю часу. НабСЦр регСЦстрСЦв процесора СЦ набСЦр внутрСЦшнСЦх команд, якСЦ може виконувати процесор, утворюють архСЦтектуру процесора.

РЖншою характеристикою процесора СФ його тактова частота (кСЦлькСЦсть тактСЦв за секунду), яка вимСЦрюСФться в гСЦгагерцах).

РЖнформацiя мiж окремими компонентами ПК передаСФться по шинi. Задача контролера шини полягаСФ в тому, щоб забезпечити при цьому надiйну передачу сигналiв. Контролер прямого доступу до пам'ятi призначений для обмiну iнфомацiСФю мiж окремими пристроями (зокрема, дисководами та пам'яттю), минаючСЦ процесор.

Пiд час роботи ПК багато пристроСЧв потребують уваги з боку процесора у той час, коли вiн зайнятий iншою роботою. Контролер переривань виконуСФ функцiю "секретарки», яка стежить за цим процесом, встановлюСФ вiдповiдну чергу.

ВСЦдеоконтролер, контролери дисководСЦв. ЦСЦ контролери забезпечують необхСЦдний зв'язок мСЦж процесором та вСЦдповСЦдним пристроСФм.

РозрСЦзняють три види запам'ятовуючих пристроСЧв: пристроСЧ постСЦйноСЧ пам'ятСЦ, оперативноСЧ та дисковоСЧ.


ВнутрСЦшня

ПостСЦйна

Оперативна

Для постСЦйного зберСЦгання СЦнформацСЦСЧ

РЖнформацСЦя не зникаСФ внаслСЦдок вимикання машини

РЖнформацСЦю можна тСЦльки прочитати Обсяг пам'ятСЦ малий

Для зберСЦгання СЦнформацСЦСЧ

протягом сеансу роботи РЖнформацСЦя зникаСФ внаслСЦдок вимикання машини РЖнформацСЦю можна прочитати

або записати Обсяг пам'ятСЦ обмежений

Дискова

Для тривалого зберСЦгання СЦнформацСЦСЧ

РЖнформацСЦя не зникаСФ внаслСЦдок вимикання машини

РЖнформацСЦю можна прочитати або записати

Обсяг пам'ятСЦ великий


ПостСЦйна пам'ять. Деяка СЦнформацСЦя (наприклад, програма початкового завантаження комп'ютера) постСЦйно зберСЦгаСФться в пам'ятСЦ комп'ютера, навСЦть якщо вСЦн вимкнутий. Ця пам'ять називаСФться постСЦйною. РЖнформацСЦю з неСЧ можна тСЦльки читати. Тому цей пристрСЦй називають запам'ятовувачем тСЦльки для читання. Отже, постСЦйна пам'ять призначена для запуску комп'ютера СЦ тестування його пристроСЧв.

Оперативна пам'ять. РЖнформацСЦя, яку вводить користувач з клавСЦатури чи дискСЦв, потрапляСФ в оперативну пам'ять. З оперативноСЧ пом'ятСЦ вона надходить у процесор, де опрацьовуСФться. З процесора СЦнформацСЦя знову надходить в оперативну пам'ять. Отже, процесор весь-час обмСЦнюСФться СЦнформацСЦСФю (даними) з оперативною пам'яттю. Якщо живлення вимкнути, вмСЦст оперативноСЧ пам'ятСЦ втрачаСФться. Оперативна пам'ять комп'ютера може мати СФмнСЦсть 128, 256, 512, 1024, 2048 СЦ бСЦльше Мбайт СЦ бСЦльше та розмСЦщатися в одному чи кСЦлькох модулях. У цей час використаються наступнСЦ стандарти оперативноСЧ пам'ятСЦ: DIMM, DDR DIMM, DDR2 DIMM.

CASHEтАСпам'ять - кеш-пам'ять - це невеликий за обсягом (256-512 Кбайт) модуль оперативноСЧ пам'ятСЦ, який характеризуСФться високою швидкодСЦСФю СЦ призначений для прискорення процесСЦв обмСЦну даними мСЦж процесором СЦ всСЦСФю оперативною пам'яттю. Цей модуль тепер вставляють у головний процесор.

ГрафСЦчна плата або графСЦчна карта, вСЦдеокарта, вСЦдеоадаптер - це пристрСЦй, що перетворить зображення, що перебуваСФ в пам'ятСЦ комп'ютера, у вСЦдеосигнал для монСЦтора. ВСЦдеопам'ять може мати СФмнСЦсть 32-1024 Мбайт. Чим вища СФмнСЦсть, тим швидше надходить графСЦчна СЦнформацСЦя на екран дисплея.

Дискова пам'ять. Для тривалого зберСЦгання великих обсягСЦв СЦнформацСЦСЧ призначена дискова пам'ять - це носСЦСЧ (магнСЦтнСЦ чи оптичнСЦ диски) та пристроСЧ читання-записування (дисководи). Цей вид пам'ятСЦ деколи називають зовнСЦшньою пам'яттю, бо колись пристроСЧ дисковоСЧ пам'ятСЦ перебували поза системним блоком. Для дисковоСЧ пам'ятСЦ характернСЦ велика СФмнСЦсть носСЦСЧв СЦ незначна порСЦвняно з оперативною швидкодСЦя пристроСЧв читання-записування.

РозрСЦзняють такСЦ типи дискСЦв: твердСЦ (постСЦйнСЦ) диски, дискети та компакт-диски. Жорсткий диск або вСЦнчестер (по-англСЦйському Hard Disk Drive, HDD) - це енергонезалежний, перезаписуваний комп'ютерний запам'ятовувальний пристрСЦй.

Жорсткий диск СФ основним накопичувачем даних практично у всСЦх сучасних комп'ютерах.

Характеристики жорстких дискСЦв

РЖнтерфейс - це спосСЦб, що використаСФться для передачСЦ даних, вСЦдповСЦдно контролер СЦ рознСЦмання.

РДмнСЦсть жорсткого диска - це кСЦлькСЦсть даних, якСЦ можуть зберСЦгатися накопичувачем. РДмнСЦсть сучасних пристроСЧв досягаСФ 1000 Гб.

Час довСЦльного доступу (random access time) - от 3 до 15 мс, як правило, мСЦнСЦмальним часом володСЦють сервернСЦ диски, самим бСЦльшим з актуальних - диски для портативних пристроСЧв.

ШвидкСЦсть обертання шпинделя - кСЦлькСЦсть обертСЦв шпинделя жорсткого диска у хвилину. От цього параметра в значнСЦй мСЦрСЦ залежать час доступу й швидкСЦсть передачСЦ даних.

КСЦлькСЦсть операцСЦй вводу-виводу в секунду - у сучасних дискСЦв це близько 50 операцСЦй у секунду при довСЦльному доступСЦ до накопичувача й близько 100 операцСЦй у секунду при послСЦдовному доступСЦ.

ПристрСЦй читання мСЦнСЦ-дискСЦв (дискет, FDD) СФмнСЦстю 1,2 чи 1,44 Мбайт тощо СЦ рушСЦй компакт-дискСЦв (CD-ROM) СФмнСЦстю 600 Мбайт чи 4 Гбайт. ПостСЦйний диск ще називають твердим диском, чи вСЦнчестером. На ньому зберСЦгаСФться операцСЦйна система, прикладнСЦ програми СЦ файли користувача. МСЦнСЦ-диски (дискети), а також твердий диск можна змСЦнювати. З'явилися аналоги дискет, якСЦ мають СФмнСЦсть 100-200 Мбайт.

ТвердСЦ диски обслуговуються контролерами. Контролери вставляються у материнську плату СЦ з'СФднуються з дисководами багатожильними плоскими кабелями.

Звукова плата або звукова карта - дозволяСФ працювати зСЦ звуком на комп'ютерСЦ. У цю годину звуковСЦ карти бувають убудованими в материнську плату, як окремСЦ плати розширення СЦ як зовнСЦшнСЦ пристроСЧ. Найперше завдання звуковоСЧ плати - обробляти цифровий звук.


2.5 ВибСЦр периферСЦйного обладнання


ПериферСЦйнСЦ або зовнСЦшнСЦ пристроСЧ - це пристроСЧ, розмСЦщенСЦ поза системним блоком СЦ задСЦянСЦ на певному етапСЦ обробки СЦнформацСЦСЧ. ПередусСЦм - це пристроСЧ фСЦксацСЦСЧ вихСЦдних результатСЦв: принтери, плотери, модеми, сканери СЦ т.Вад. Поняття "периферСЦйнСЦ пристроСЧ» досить умовне. До СЧх числа може вСЦднести, наприклад, накопичувач на компакт-дисках, якщо вСЦн виконаний у виглядСЦ самостСЦйного блоку СЦ приСФднуСФться спецСЦальним кабелем до зовнСЦшнього рознСЦмного з'СФднання системного блока.

Призначення СЦ класифСЦкацСЦя периферСЦйного обладнання

ВхСЦдними пристроями можуть бути: клавСЦатура, дискова система, миша, модеми, мСЦкрофон; вихСЦдними - дисплей, принтер, дискова система, модеми, звуковСЦ системи, СЦншСЦ пристроСЧ. З бСЦльшСЦстю цих пристроСЧв обмСЦн даними вСЦдбуваСФться в цифровому форматСЦ.

Головним пристроСФм вводу бСЦльшостСЦ комп'ютерних систем СФ клавСЦатура. ОскСЦльки нинСЦ найчастСЦше використовуСФться 101 клавСЦша клавСЦатура, розглянемо детальнСЦше.

На клавСЦатурСЦ можна вирСЦзнити такСЦ основнСЦ групи клавСЦш:

  • ФункцСЦональнСЦ;
  • СимвольнСЦ СЦ керуючСЦ;
  • Цифрова клавСЦатура;
  • СпецСЦальнСЦ СЦ допомСЦжнСЦ.

МанСЦпулятор миша, звичайно просто миша або мишка - один СЦз пристроСЧв уведення, що забезпечують зручний СЦнтерфейс користувача з комп'ютером.

Миша сприймаСФ своСФ перемСЦщення в робочСЦй площинСЦ й передаСФ цю СЦнформацСЦю комп'ютеру. Програма, що працюСФ на комп'ютерСЦ, у вСЦдповСЦдь на перемСЦщення мишСЦ робить на екранСЦ дСЦя, що вСЦдповСЦдаСФ напрямку й вСЦдстанСЦ цього перемСЦщення. У вСЦконних СЦнтерфейсах за допомогою мишСЦ користувач управляСФ мишачим курсором - манСЦпулятором елементами СЦнтерфейсу.

На додаток до детектора перемСЦщення миша маСФ вСЦд однСЦСФСЧ до трьох або бСЦльше кнопок, а також додатковСЦ елементи керування - колеса прокручування, джойстики, трекболы й клавСЦшСЦ, дСЦя яких звичайно зв'язуСФться з поточним положенням курсору.

РЖснують наступнСЦ типи мишей:

  • механСЦчнСЦ мишСЦ;
  • оптичнСЦ мишСЦ;
  • лазернСЦ мишСЦ;
  • бездротовСЦ мишСЦ.

ПристроСЧ виводу СЦнформацСЦСЧ

МонСЦтор - пристрСЦй вСЦдображення вСЦзуальноСЧ СЦнформацСЦСЧ.

МонСЦтор варто вСЦднести до самого довгоживучому або консервативному компоненту в комп'ютернСЦй системСЦ з погляду замСЦни й модифСЦкацСЦСЧ. ДСЦйсно, багато хто роблять модернСЦзацСЦю материнськоСЧ плати, вСЦнчестера, нарощують пам'ять, установлюють додатковСЦ пристроСЧ, однак монСЦтор змСЦняСФться вкрай рСЦдко через чималу вартСЦсть.

Саме за допомогою монСЦтора ми сприймаСФмо всю вСЦзуальну СЦнформацСЦю вСЦд комп'ютера. ВСЦд якостСЦ й безпеки монСЦтора прямо залежить ваше здоров'я - насамперед зСЦр.

СучаснСЦ монСЦтори бувають 3х типСЦв:

  • ЕПТ монСЦтори - на основСЦ електронно-променевоСЧ трубки (по-англСЦйському CRT - cathode ray tube)
  • РК - рСЦдкокристалСЦчнСЦ монСЦтори (по-англСЦйському LCD - liquid crystal display)

У персональних комп'ютерах застосовуються найрСЦзноманСЦтнСЦшСЦ схеми формування звукових сигналСЦв - вСЦд простих до складних. Стандартно з ПЕОМ поставляСФться проста схема, що складаСФться з чотирьох мСЦкросхем СЦ динамСЦка. ДинамСЦком управляСФ драйвер реле, вСЦн посилюСФ вхСЦднСЦ цифровСЦ сигнали СЦ подаСФ в динамСЦк.

Для вводу-виводу даних використовуються рСЦзноманСЦтнСЦ типи ПП: накопичувачСЦ на гнучких дисках (дискети), накопичувачСЦ на жорстких дисках (вСЦнчестер), стрСЦчковСЦ, магнитооптичнСЦ, CD-ROM, DVD-ROM.

ПристроСЧ, що запам'ятовують

В даний час використовуються накопичувачСЦ на гнучких дисках (5. 25'' або 3. 5''). У залежностСЦ вСЦд щСЦльностСЦ запису СФмнСЦсть 5. 25'' дискСЦв може бути 360 Кбайт, 1.2 Мбайт, 3. 5'' - 720 Кбайт СЦ 1.2 Мбайт. РДмнСЦсть накопичувачСЦв        на жорстких дисках складаСФ вСЦд 20 Мбайт до декСЦлькох Гбайт., а також флеш-пам'ять з рСЦзними обтАЩСФмами памтАЩятСЦ.

CD-ROM, DVD-ROM СФ, в основному, адаптацСЦСФю компакт-дискСЦв цифрових систем, що аудиозаписують. Обсяг даних, збережених на одному диску CD ROM, складаСФ 650 Мбайт., а DVD-ROM 4-9 ГБайт.

ДрукувальнСЦ пристроСЧ, графобудСЦвники

Для виводу результатСЦв роботи використовують принтери. В даний час використовуСФться чотири принципових схеми нанесення зображення на папСЦр: матричний, струйний, лазерний, термопереносу.

МатричнСЦ друкувальнСЦ пристроСЧ.

Коли говорять про матричнСЦ принтери, звичайно мають на увазСЦ пристроСЧ ударноСЧ дСЦСЧ, наприклад усСЦм вСЦдомСЦ моделСЦ Epson, Star СЦ Microlin.

СтруйнСЦ принтери.

ВСЦдносяться до безударних друкувальних пристроСЧв. ДанСЦ пристроСЧ працюють практично безшумно. СтруйнСЦ чорнильнСЦ принтери вСЦдносяться до класу послСЦдовних матричних безударних друкувальних пристроСЧв. Вони ж у свою чергу пСЦдроздСЦляються на пристроСЧ безупинноСЧ СЦ дискретноСЧ дСЦСЧ.

ЛазернСЦ СЦ LED - принтери.

У лазерних принтерах використовуСФться электрографСЦчний засСЦб створення зображення - приблизно такий же, як СЦ в ксероксах.

КрСЦм лазерних СЦснують LED - принтери, що одержали свою назву через те, що напСЦвпровСЦдниковий лазер у них був замСЦнено "гребСЦнкою» дрСЦбних свСЦтлодСЦодСЦв.

Плотери.

ПристрСЦй, що дозволяСФ подавати виведенСЦ з комп'ютера данСЦ у видСЦ малюнка або графСЦка на паперСЦ, називають звичайно графобудСЦвником, або плоттером.

Сканер - це пристрСЦй, який даСФ змогу вводити в комп'ютер чорно-бСЦле або кольорове зображення, прочитувати графСЦчну та текстову СЦнформацСЦю. Сканер використовують у випадковСЦ, коли виникаСФ потреба ввести в комп'ютер СЦз наявного оригСЦналу текст СЦ/або графСЦчне зображення для його подальшого оброблення (редагування СЦ т.Вад.).

ОсновнСЦ технСЦчнСЦ характеристики сканерСЦв:

  • РоздСЦльна здатнСЦсть. Сканер розглядаСФ любий об'СФкт як набСЦр окремих точок (пСЦкселСЦв). ЩСЦльнСЦсть пСЦкселСЦв (кСЦлькСЦсть на одиницю площСЦ) називаСФться роздСЦльною здатнСЦстю сканера СЦ вимСЦрюСФться у dpi (dots per inch - точок на дюйм).
  • Глибина представлення кольорСЦв. При перетвореннСЦ оригСЦналу у цифрову форму, зберСЦгаються данСЦ про кожний пСЦксел зображення. БСЦльшСЦсть сучасних кольорових сканерСЦв пСЦдтримуСФ глибину кольору 24 розряди.
  • Область сканування. Максимальний розмСЦр зображення, що скануСФться. РучнСЦ сканери - до 105Вамм, барабаннСЦ, планшетнСЦ сканери.
  • ШвидкСЦсть сканування. НемаСФ стандартноСЧ методики, що визначаСФ продуктивнСЦсть сканера.

Модем - це пристрСЦй призначений для пСЦд'СФднання комп'ютера до звичайноСЧ телефонноСЧ лСЦнСЦСЧ. Назва походить вСЦд скорочення двох слСЦв - МодуляцСЦя та ДемодуляцСЦя. За конструктивним виконанням модеми бувають вбудованими СЦ зовнСЦшнСЦми (пСЦдключаються через один СЦз комунСЦкацСЦйних портСЦв, маючи окремий корпус СЦ "асний блок живлення).


3. Охорона працСЦ


ЗгСЦдно Закону УкраСЧни "Про охорону працСЦ», охорона працСЦ - це система правових, соцСЦально - економСЦчних, органСЦзацСЦйно - технСЦчних, санСЦтарно - гСЦгСЦСФнСЦчних СЦ лСЦкувально-профСЦлактичних заходСЦв та засобСЦв, спрямованих на збереження здоровтАЩя СЦ працездатностСЦ людини в процесСЦ працСЦ.

Цей Закон передбачаСФ, що кожному працСЦвниковСЦ на робочому мСЦiСЦ гарантуСФться вСЦдповСЦдно до вимог нормативних актСЦв про охорону працСЦ: безпека технологСЦчних процесСЦв; безпечна робота машин, устаткування та СЦнших засобСЦв виробництва; необхСЦднСЦ засоби СЦндивСЦдуального захисту, що використовуються працСЦвниками; санСЦтарно - побутовСЦ умови.

РЖнструктаж з охорони працСЦ проводиться на основСЦ спецСЦальноСЧ СЦнструкцСЦСЧ, яка являСФ собою нормативний документ, що встановлюСФ безпечнСЦ прийоми СЦ методи працСЦ пСЦд час експлуатацСЦСЧ устаткування хСЦмСЦчного, електричного, газового, лазерного, офСЦсного обладнання тощо. ЦСЦ СЦнструкцСЦСЧ знаходяться в конкретнСЦй вСЦдомостСЦ про безпечну органСЦзацСЦю та утримання робочого мСЦiя, його небезпечнСЦ зони, системи сигналСЦзацСЦСЧ СЦ блокування, дСЦСЧ у разу виникнення аварСЦСЧ тощо. РЖнструкцСЦя фСЦксуСФ також забороненСЦ дСЦСЧ працюючих, щоб виключити помилки, якСЦ можуть призвести до травм на робочому мСЦiСЦ.

РЖнструктаж працюючих по безпецСЦ працСЦ подСЦляСФться на:

  • вступний;
  • первинний;
  • повторний;
  • позаплановий;
  • бСЦжучий.

Вступний СЦнструктаж - в обтАЩСФмСЦ 2-3 години проводять в кабСЦнетСЦ охорони працСЦ, де дають коротку характеристику пСЦдприСФмствам СЦ умовам працСЦ, перераховують правила внутрСЦшнього розпорядку, небезпечнСЦ виробничСЦ фактори.

Первинний СЦнструктаж - проводиться пСЦсля вступного начальником, змСЦнним майстром безпосередньо на робочому мСЦiСЦ до початку роботи, де знайомлять з обладнанням, небезпечними зонами, з порядком застосування СЦндивСЦдуальних захисних засобСЦв, з СЧх призначенням СЦ правилами користування ними.

Повторний СЦнструктаж - проводять один раз на пСЦвроку на робочому мСЦiСЦ з переглядом випадкСЦв порушення умов працСЦ.

Позаплановий СЦнструктаж - проводять у випадку змСЦни технологСЦчного процесу СЦ обладнання або при порушенСЦ робСЦтниками правил безпечних умов працСЦ, при порушенСЦ диiиплСЦни.

БСЦжучий СЦнструктаж - повинен проводитися перед початком роботи пСЦдвищеноСЧ небезпеки.

На робочих мСЦiях повиннСЦ бути вивСЦшенСЦ плакати або написи, якСЦ попереджували б робочих про небезпеку. Проведення СЦнструктажСЦв оформляють в журналСЦ пСЦдписами робСЦтникСЦв.

Пожежна безпека. Боротьба з пожежами ведеться в трьох напрямах:

  • попередження виникненню пожежСЦ;
  • зменшення шляхСЦв поширення вогню;
  • лСЦквСЦдацСЦя пожежСЦ.

Електробезпека. ЗабороняСФться експлуатувати офСЦсне обладнання з розбитими вимикачами, оголеними проводами та з СЦншими несправними елементами. На кожнСЦй розетцСЦ повинна бути вказана величина струму. Обслуговуючий персонал та користувачСЦ програмного забезпечення повиннСЦ пройти спецСЦальну пСЦдготовку з технСЦки електробезпеки.


3.1 Умови працСЦ бухгалтера


ПримСЦщення СЦ умови працСЦ бухгалтерСЦв повиннСЦ забезпечувати безпеку виконання службових обовтАЩязкСЦв. ПримСЦщення, в яких встановлюються персональнСЦ комптАЩютери, обчислювальнСЦ пристроСЧ повиннСЦ вСЦдповСЦдати наступним вимогам:

  • кабСЦнет повинен мати природнСФ освСЦтлення;
  • кабСЦнет повинен бути СЦзольованим вСЦд примСЦщень з великим рСЦвнем шуму;
  • площа для комптАЩютера повинна вСЦдводитись не менше 6 кв. м.;
  • поверхня пСЦдлоги повинна бути рСЦвною, зручною для очищення, забороняСФться для прибирання примСЦщень використовувати матерСЦали якСЦ видСЦляють зСЦ свого складу шкСЦдливСЦ елементи;
  • поверхня стола на якому встановлюСФться монСЦтор комптАЩютера повинна бути горизонтальною, а для клавСЦатури - похилою;
  • вСЦдстань вСЦд очей до екрану повинна бути в межах 0,6 - 0,7Вам.;

КабСЦнет бухгалтера обладнуСФться системою освСЦтлення, вентиляцСЦСФю, кондицСЦонером. Бажано кабСЦнети, де встановлюються комптАЩютери СЦ обчислювальнСЦ машини, вСЦкнами орСЦСФнтувати на пСЦвнСЦч або пСЦвнСЦчний схСЦд, якщо орСЦСФнтацСЦя вСЦкон в СЦншСЦ сторони, то потрСЦбно встановлювати сонцезахиснСЦ жалюзСЦ.

При роботСЦ за комптАЩютером бухгалтер зобовтАЩязаний дотримуватися нижче наведеноСЧ СЦнструкцСЦСЧ.


3.2 РЖнструкцСЦя з охорони працСЦ при роботСЦ на ЕОМ


  1. ЗагальнСЦ вимоги безпеки працСЦ
  1. До самостСЦйноСЧ роботи на персональних електронно-обчислювальних машинах (ПЕОМ) допускаються особи, що досягли 18-рСЦчного вСЦку, пройшли медичний огляд, СЦнструктаж з охорони працСЦ СЦ навчання за спецСЦальною програмою.
  2. ПСЦд час роботи на ПЕОМ та СЦнших пристроях, якСЦ входять до ПЕОМ, на працСЦвника можуть впливати такСЦ небезпечнСЦ та шкСЦдливСЦ фактори:
    1. Електрострум. ВипромСЦнювання.
    2. Перенапруга зору пСЦд час роботи з електронними пристроями, особливо при нерацСЦональному розташуваннСЦ екрана по вСЦдношенню до очей.
  3. ОсвСЦтлювальнСЦ установки повиннСЦ забезпечувати рСЦвномСЦрну освСЦтленСЦсть СЦ не повиннСЦ утворювати заслСЦплюючих вСЦдблискСЦв на клавСЦатурСЦ СЦ СЦнших частинах пульту, а також на екранСЦ дисплею в напрямку очей оператора.
  4. ДисплеСЧ повиннСЦ розташовуватися при однорядному СЧх розмСЦщеннСЦ на вСЦдстанСЦ не меншСЦй 1Вам вСЦд стСЦн; вСЦдстань мСЦж робочими мСЦiями повинна бути не менша нСЦж 1,5Вам. ЗабороняСФться встановлювати дисплеСЧ екранами один проти одного.
  5. Кут нахилу екрана дисплея по вСЦдношенню до вертикалСЦ повинен складати 10-15 градусСЦв, а вСЦдстань до екрана - 400-500Вамм.
  6. У примСЦщеннях СЦ на робочому мСЦiСЦ необхСЦдно пСЦдтримувати чистоту СЦ порядок, проводити систематичне провСЦтрювання.
  7. Про всСЦ виявленнСЦ пСЦд час роботи несправностСЦ обладнання необхСЦдно доповСЦсти керСЦвнику, у випадку аварСЦСЧ слСЦд негайно припинити роботу для усунення аварСЦйних обставин.
  8. Про кожний нещасний випадок очевидець, працСЦвник, який його виявив або сам потерпСЦлий повинен доповСЦсти безпосередньому керСЦвниковСЦ робСЦт СЦ вжити заходСЦв щодо лСЦкарськоСЧ допомоги.
  9. КерСЦвники, якСЦ не забезпечили дотримання вимог цСЦСФСЧ СЦнструкцСЦСЧ, а також особи, що допустили порушення цих вимог притягують до вСЦдповСЦдальностСЦ, згСЦдно з дСЦючим законодавством.
  1. Вимоги безпеки працСЦ перед початком роботи
  1. ПеревСЦрити наявнСЦсть та надСЦйнСЦсть захисного заземлення устаткування.
  2. ПеревСЦрити стан електричного шнура та вилки.
  3. ПеревСЦрити справнСЦсть вимикачСЦв та СЦнших органСЦв управлСЦння ПЕОМ.
  4. ПеревСЦрити наявнСЦсть та стан захисного екрана на дисплеСЧ.
  5. При виявленнСЦ будь-яких несправностей ПЕОМ не вмикати СЦ негайно повСЦдомити про це керСЦвника.
  1. Вимоги безпеки працСЦ пСЦд час роботи
  1. Виконувати тСЦльки ту роботу, яка входить в обовтАЩязки працСЦвника.
  2. Вмикати СЦ вимикати ПЕОМ тСЦльки вимикачем, забороняСФться проводити вимкнення вийманням вилки з розетки.
  3. ЗабороняСФться оператору знСЦмати захиснСЦ кожухи з обладнання СЦ працювати без них.
  4. Не допускати до ПЕОМ стороннСЦх осСЦб, якСЦ не беруть участСЦ у роботСЦ.
  5. ЗабороняСФться перемСЦщати СЦ переносити блоки, обладнання, якСЦ знаходяться пСЦд напругою.
  6. ЗабороняСФться поправляти СЦ заправляти фарбуючу стрСЦчку на принтерСЦ пСЦд час роботи.
  7. Не палити на робочому мСЦiСЦ.
  8. Суворо виконувати загальнСЦ вимоги по електробезпецСЦ та пожежнСЦй безпецСЦ.
  9. СамостСЦйно розбирати та проводити ремонт електронноСЧ та електронно-механСЦчноСЧ частини ПЕОМ категорично забороняСФться. ЦСЦ роботи можуть виконувати лише фахСЦвцСЦ з технСЦчного обслуговування ПЕОМ.
  10. ПЕОМ необхСЦдно використовувати у суворСЦй вСЦдповСЦдальностСЦ з експлуатацСЦйною документацСЦСФю на неСЧ.
  11. ПСЦд час виконання роботи слСЦд бути уважним, не звертати уваги на стороннСЦ речСЦ.
  12. Про всСЦ виявленнСЦ несправностСЦ та збоСЧ в роботСЦ апаратури необхСЦдно повСЦдомити безпосереднього керСЦвника.

Режим працСЦ та вСЦдпочинку

  1. НеобхСЦдно чСЦтко виконувати встановлений режим працСЦ та вСЦдпочинку, що враховуСФ функцСЦональну напруженСЦсть працСЦ, динамСЦку систем органСЦзму та працездатностСЦ СЦ передбачаСФ обовтАЩязкове виконання регламентованих перерв.
  2. Основною перервою СФ перерва на обСЦд. КрСЦм того, у вСЦдповСЦдностСЦ з особливостями трудовоСЧ дСЦяльностСЦ працСЦвникСЦв на ПЕОМ, в режимСЦ працСЦ повиннСЦ бути додатково через кожну годину роботи перерви на 5-10 хв., а через 2 год. - на 15 хв.
  3. КСЦлькСЦсть знакСЦв, якСЦ опрацьовуються, не повинна перевищувати 30-ти тисяч за 4 години роботи.
  4. ПСЦд час роботи з текстовою СЦнформацСЦСФю (у режимСЦ введення даних, редагування тексту та читання з екрану дисплея) найбСЦльш фСЦзСЦологСЦчним СФ предтАЩявлення чорних знакСЦв на свСЦтлому фонСЦ.
  1. Вимоги безпеки працСЦ пСЦсля закСЦнчення роботи
  1. ВСЦдключити ПЕОМ вСЦд електромережСЦ, для чого необхСЦдно вимкнути тумблери, а потСЦм витягнути штепсельну вилку СЦз розетки.
  2. Протерти зовнСЦшню поверхню ПЕОМ чистою вологою тканиною. При цьому не допускаСФться використання розчинникСЦв, одеколону, очищаючих препаратСЦв в аерозольнСЦй упаковцСЦ.
  3. Прибрати робоче мСЦiе. Скласти дискети у вСЦдповСЦднСЦ мСЦiя зберСЦгання.

ВСЦдповСЦдальнСЦсть

За порушення пунктСЦв даноСЧ СЦнструкцСЦСЧ виннСЦ притягуються до матерСЦальноСЧ, адмСЦнСЦстративноСЧ СЦ кримСЦнальноСЧ вСЦдповСЦдальностСЦ згСЦдно з дСЦючим Законом УкраСЧни про охорону працСЦ.

  1. Вимоги безпеки життСФдСЦяльностСЦ в аварСЦйних ситуацСЦях

При появСЦ незвичного звуку, запаху паленого, самовСЦльного вимкнення машини негайно припинСЦть роботу СЦ повСЦдомте про це безпосереднього керСЦвника.

Висновки

Комп'ютер як засСЦб опрацювання СЦнформацСЦСЧ. З кожним днем СЦнформацСЦСЧ стаСФ щораз бСЦльше. Для СЧСЧ опрацювання люди використовують рСЦзнСЦ методи (алгоритми) СЦ технСЦчнСЦ засоби. Основним технСЦчним засобом опрацювання СЦнформацСЦСЧ СФ комп'ютер.

Комп'ютери використовують для перетворення, вСЦдображення, зберСЦгання, пересилання, шукання, нагромадження СЦнформацСЦСЧ тощо.

Комп'ютер виконуСФ складнСЦ обчислення, допомагаСФ розв'язати СЦнженернСЦ та економСЦчнСЦ задачСЦ. Щоб вручну вСЦдтворити його кСЦлька-секундну роботу, людинСЦ потрСЦбнСЦ роки. Опрацьовану СЦнформацСЦю записують на магнСЦтнСЦ чи оптичнСЦ диски, де вона зберСЦгаСФться тривалий час. На таких дисках нагромаджують данСЦ, наприклад, про результати переписСЦв населення, про робСЦтникСЦв СЦ службовцСЦв пСЦдприСФмств та органСЦзацСЦй, вмСЦст книгосховищ бСЦблСЦотек, архСЦвСЦв, про наявнСЦсть матерСЦалСЦв на складах тощо. За допомогою комп'ютерСЦв нараховують зарплату, виконують банкСЦвськСЦ операцСЦСЧ, контролюють виробничСЦ процеси, проектують машини, навчають студентСЦв, дСЦагностують хворобу, "аштовують телеконференцСЦСЧ. Комп'ютер даСФ змогу швидко пСЦдготувати й видрукувати будь-який текст: лист, довСЦдку чи документ; намалювати кольорову картинку чи вСЦдтворити мелодСЦю.

Комп'ютери, подСЦбно до телефонСЦв, люди об'СФднують у мережСЦ, якими пересилають копСЦСЧ текстСЦв, рисункСЦв, документСЦв, листСЦв. За лСЦченСЦ секунди СЦнформацСЦя про розклад руху лСЦтакСЦв, поСЧздСЦв, про наявнСЦсть книжок у бСЦблСЦотецСЦ, змСЦст енциклопедичних словникСЦв та довСЦдникСЦв, комерцСЦйна СЦнформацСЦя про дСЦяльнСЦсть фСЦрм СЦ корпорацСЦй подаСФться з СЦнформацСЦйних банкСЦв на екран дисплея чи телевСЦзора або папСЦр у зручному для читання виглядСЦ: в текстовСЦй або графСЦчнСЦй формСЦ.

Персональний комптАЩютер використовуСФться в рСЦзних галузях дСЦяльностСЦ людини. Залежно вСЦд сфери застосування комп'ютер повинен мати визначений набСЦр необхСЦдних пристроСЧв, що називаСФться також конфСЦгурацСЦСФю комп'ютера. ВСЦд правильного вибору конфСЦгурацСЦСЧ залежить ефективнСЦсть застосування комп'ютера для розв'язання певних задач. КонфСЦгурацСЦю комп'ютера визначають;

  • тип ЦП СЦ материнськоСЧ плати (двохядернСЦ процесори типу Intel або AMD з тактовою частотою вище 2,0 ГТц);
  • обсяг оперативноСЧ пам'ятСЦ (512 -2048 MB);
  • СФмнСЦсть вСЦнчестера (80-1024 MB);
  • тип дисплея (плазменний з дСЦагоналлю бСЦльше 17»);
  • вСЦдеокарти (Radeon чи GeForce з об'СФмом пам'ятСЦ 256-1024;
  • MB); S наявнСЦсть додаткових зовнСЦшнСЦх пристроСЧв (принтери, сканеримодеми, TVтАСтюнер, колонки);
  • наявнСЦсть програмного забезпечення для конкретного
  • розв'язання потрСЦбних задач СЦ потреб користувача.

Отже, в дипломнСЦй роботСЦ розглянуто основнСЦ пристроСЧ персонального комп'ютера, СЧхнСФ призначення та сучаснСЦ СЧхнСЦ конфСЦгурацСЦСЧ.



Використана лСЦтература


  1. Закон УкраСЧни "Про бухгалтерський облСЦк СЦ фСЦнансову звСЦтнСЦсть в УкраСЧнСЦ»
  2. КужельнийВаМ.В., ЛСЦнник В.Г. ТеорСЦя бухгалтерського облСЦку: ПСЦдручник. - К.: КНЕУ, 2001-334Вас.
  3. ВлБухгалтерський облСЦк в УкраСЧнСЦ» за редакцСЦСФю. Хом'яка, ЛьвСЦв, 2006; "Все про бух облСЦк»Ва- всеукраСЧнська професСЦйна газета.
  4. Бухгалтерський облСЦк та фСЦнансова звСЦтнСЦсть в УкраСЧнСЦ: Навч.-практ. посСЦбник / За ред. С.Ф.ВаГолова. - Дн.: Баланс-клуб, 2001.
  5. ПархоменкоВаВ.М., БаранцевВаП.П.ВаРеформування бухгалтерського облСЦку в УкраСЧнСЦ. 4.4. - Луганськ, 2004.
  6. Глинський ЯМ. РЖнформатика: Навч. посСЦбник для учнСЦв 8-11 кл. середн. шк.: У 2тАСх кн. - Кн. 2. РЖнформацСЦйнСЦ технологСЦСЧ. - ЛьвСЦв: Деол», 2001.Ва- 256Вас.
  7. Глинський ЯМ. РЖнформатика: 8-11 класи. Навч. посСЦбник для загальноосвСЦтнСЦх навчальних закладСЦв: У 2тАСх кн. - Кн. 1. АлгоритмСЦзацСЦя СЦ програмування. 3-тСФ вид. - ЛьвСЦв: Деол, СПД Глинський, 2003.Ва- 200Вас.
  8. РЖнформатика: Комп'ютерна технСЦка. Комп'ютернСЦ технологСЦСЧ: ПСЦдручник для студентСЦв вищих навчальних закладСЦв / За ред. О.РЖ. Пушкаря. - К.:ВЦ "АкадемСЦя», 2002. - 704 с
  9. РуденкоВаВ.Д., МакарчукВаО.М., ПатланжоглуВаМ.О.ВаПрактичний курс СЦнформатики. - К.: ФенСЦкс, 2001. - 370Вас.
  10. ПоловневВаН.М., Якимов A.M. Системы автоматизированной обработки учетной информации. - М.: Финансы и статистика, 1994. - 187Вас.
  11. ТвердохлебВаН.Г., ТатарчукВаН.И., СендзюкВаМ.А.ВаОрганизация машинной обработки экономической информации в промышленности. - К.: Вища школа, 1984. - 416Вас.

* ТермСЦн "дебет" походить вСЦд лат. debet, шо означаСФ "бути винним", а "кредит" - вСЦд лат. credit, що означаСФ "вСЦрити". З часом термСЦни "дебет" СЦ "кредит" втратили буквальне розумСЦння цих слСЦв, а залишилися тСЦльки умовними технСЦчними, позначеннями сторСЦн рахунка.

* ТермСЦн "синтетичний" походить вСЦд лат.syntesis. що означаСФ зведення, об'СФднання в СФдине цСЦле окремих

** ТермСЦн "аналСЦтичний" походить вСЦд лат. analisys - розкладання цСЦлого на складовСЦ частини (елементи).

Страницы: Назад 1 Вперед