ОблСЦк та аудиту комерцСЦйних банках

книга: Бухгалтерский учет и аудит

Документы: [1]   Word-143866.doc Страницы: Назад 1 Вперед

ОБЛРЖК

ТА

АУДИТ У

КОМЕРЦРЖЙНИХ

БАНКАХ

ЗМРЖСТ

Глава 1. Роль бухгалтерського облСЦку в управлСЦннСЦ комерцСЦйним банком ...............................  5

1.1. Реформа облСЦку СЦ звСЦтностСЦ в УкраСЧнСЦ........тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж....  5

1.2. МСЦжнароднСЦ принципи СЦ стандарти бухгалтерського облСЦку ....................тАжтАж.................  8

1.3. ФСЦнансовий та управлСЦнський облСЦк: змСЦст СЦ призначення ..............тАжтАжтАжтАж................... 16

КонтрольнСЦ запитання ................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж........... 19

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи ...тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж................ 19

Глава 2. Основи побудови бухгалтерського облСЦку в банках УкраСЧни ...................................... 22

2.1. Об'СФкти облСЦку СЦ бухгалтерськСЦ рахунки .........тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж 22

2.2. План рахункСЦв СЦ принципи його побудови ......тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж... 26

2.3. Баланс комерцСЦйного банку та СЦншСЦ форми синтетичного облСЦку...........................тАжтАж. 33

2.4. Параметри СЦ форми аналСЦтичного облСЦку ....тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж... 35

2.5. БанкСЦвська документацСЦя ..................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.... 40

КонтрольнСЦ запитання ........................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..... 41

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи .............тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж........ 41

Глава 3. ОрганСЦзацСЦя бухгалтерського процесу ........тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.. 44

3.1. ЗмСЦст облСЦково-операцСЦйноСЧ роботи СЦ побудова бухгалтерського апарату ..................тАж 44

3.2. Бухгалтерський процес СЦ процедури фСЦнансового облСЦку....................................тАжтАжтАж.. 47

КонтрольнСЦ запитання ....................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж......... 50

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи .............тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж........ 50

Глава 4. ОблСЦк операцСЦй з формування статутного капСЦталу банку .................тАж...................... 52

4.1. Система рахункСЦв для облСЦку операцСЦй з формування статутного капСЦталу банку.......... 52

4.2. ОблСЦк операцСЦй з формування статутного капСЦталу банку.......................тАжтАжтАж...............52

КонтрольнСЦ запитання.....................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.....тАж 56

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи .................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.... 56

Глава 5. ОблСЦк мСЦжбанкСЦвських розрахункСЦв .........тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.... 57

5.1. ЗагальнСЦ правила розрахункСЦв мСЦж банками та класифСЦкацСЦя кореспондентських рахункСЦв ....................................................................................................................................................... 57

5.2. ОрганСЦзацСЦя та облСЦк операцСЦй за мСЦжбанкСЦвськими розрахунками, якСЦ здСЦйснюються через НСЕП при НБУ...........................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж....... 59

5.3. Касове обслуговування установ комерцСЦйних банкСЦв та облСЦк цих операцСЦй................. 63

5.4. ОблСЦк мСЦжбанкСЦвських розрахункСЦв, якСЦ здСЦйснюються за прямими кореспондентськими угодами ......тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.. 65

5.5. Правила виконання та облСЦку НБУ операцСЦй за кореспондентським рахунком комерцСЦйного банку при наявностСЦ ухвали судСЦв УкраСЧни щодо арешту грошових коштСЦв, а також безспСЦрне списання коштСЦв тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..................................... 67

КонтрольнСЦ запитання ......................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж... 68

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи ................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж. 68

Глава 6. ПлатСЦжнСЦ рахунки СЦ облСЦк розрахункових операцСЦй  тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж. 70

6.1. Характеристика платСЦжних розрахункСЦв клСЦСФнтСЦв банку ...........................тАжтАжтАж........... 70

6.2. ОблСЦк операцСЦй при розрахунках платСЦжними дорученнями ...............................тАжтАж.... 75

6.3. ОблСЦк операцСЦй при розрахунках гарантованими дорученнями .........................тАжтАж.... 76

6.4. ОблСЦк операцСЦй при розрахунках платСЦжними вимогами-дорученнями ........................ 77

6.5. ОблСЦк операцСЦй при розрахунках розрахунковими чеками ..................................тАжтАж... 78

6.6. ОблСЦк операцСЦй при розрахунках акредитивами тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж. . 79

6.7. Розрахунки платСЦжними вимогами без акцепту платникСЦв та безспСЦрне стягнення коштСЦв тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж....... 82

КонтрольнСЦ запитання ....................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..... 82

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи ..............тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж... 83

Глава 7. ОблСЦк кредитних операцСЦй ................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..... 85

7.1. ОрганСЦзацСЦя облСЦку кредитних операцСЦй ....тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..... 85

7.2. ОблСЦк позичкових операцСЦй СЦ послуг кредитного характеру ................................тАжтАж... 93

7.3. ОблСЦк операцСЦй з формування СЦ використання резерву на покриття можливих втрат за кредитами. Порядок списання безнадСЦйних кредитСЦв....тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.. 97

7.4. ОблСЦк операцСЦй кредитного характеру ......тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..... 102

7.5. ОблСЦк операцСЦй з нарахування СЦ справляння вСЦдсоткСЦв за користування банкСЦвськими кредитами та комСЦсСЦйних за надання послуг кредитного характеру тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж. 107

КонтрольнСЦ запитання .....................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.... 109

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи ...............тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж...... 109

Глава 8. ОблСЦк касових операцСЦй ..............тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж........ 111

8.1. ОрганСЦзацСЦя касовоСЧ роботи ................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..... 111

8.2. ОблСЦк СЦ документообСЦг за операцСЦями кас з приймання готСЦвки..................................тАж. 111

8.3. ОблСЦк операцСЦй видаткових кас ............тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж...... 112

8.4. РЖнкасацСЦя грошовоСЧ виручки................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..... 113

8.5. ЗберСЦгання СЦ облСЦк цСЦнностей та документСЦв у грошових сховищах ...................тАж......... 114

8.6. РевСЦзСЦя цСЦнностей........................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж... 115

8.7. Синтетичний облСЦк касових операцСЦй.....тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.... 115

КонтрольнСЦ запитання ....................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..... 116

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи .............тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.... 116

Глава 9. Касове виконання Державного бюджету УкраСЧни  тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..  117

9.1. ОрганСЦзацСЦя касового виконання Державного бюджету УкраСЧни .............................тАж.. 117

9.2. ОблСЦк операцСЦй з касового обслуговування коштСЦв Державного бюджету УкраСЧни .... 118

9.3. Касове виконання мСЦiевих бюджетСЦв .......тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж... 121

КонтрольнСЦ запитання .....................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж....... 123

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи ................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.... 123

Глава 10. ОблСЦк депозитних СЦ довСЦрчих операцСЦй ......тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.... 125

10.1. Характеристика рахункСЦв для облСЦку депозитних операцСЦй ............................тАжтАж...... 125

10.2. ОблСЦк депозитних операцСЦй ...............тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж... 126

10.3. ОблСЦк довСЦрчих операцСЦй ................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж...... 128

КонтрольнСЦ запитання.......................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..... 128

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи ............тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.... 128

Глава 11. ОблСЦк операцСЦй з цСЦнними паперами .......тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж... 130

11.1. Поняття, класифСЦкацСЦя цСЦнних паперСЦв СЦ операцСЦй з ними .............................тАжтАжтАж..... 130

11.2. ОблСЦк операцСЦй банку з цСЦнними паперами, придбаними з метою перепродажу ........ 132

11.3. ОблСЦк довгострокових вкладень банку в цСЦннСЦ папери ..............................тАжтАжтАжтАж..... 134

11.4. ОблСЦк вкладень банку в борговСЦ цСЦннСЦ папери .тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.... 136

11.5. ОблСЦк пасивних операцСЦй з цСЦнними паперами за "асними борговими зобов'язаннями .тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж........... 142

КонтрольнСЦ запитання .......................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАж..... 144

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи ...........тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.......... 144

Глава 12. ОблСЦк валютних операцСЦй ...............тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..... 145

12.1. СутнСЦсть валютних операцСЦй ..............тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж... 145

12.2. Ведення банками рахункСЦв клСЦСФнтСЦв у СЦноземнСЦй валютСЦ ............................тАжтАжтАжтАж..... 147

12.3. НеторговельнСЦ операцСЦСЧ з валютними цСЦнностями тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж... 151

12.4. ОрганСЦзацСЦя та облСЦк безготСЦвкових мСЦжнародних розрахункСЦв .........................тАжтАж..... 159

12.4.1. Запровадження кореспондентських вСЦдносин тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАж. 159

12.4.2. ОблСЦк експортно-СЦмпортних операцСЦй клСЦСФнтСЦв тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.... 161

12.5. РЖншСЦ валютнСЦ операцСЦСЧ ...............тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..... 172

КонтрольнСЦ запитання ................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж........ 175

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи ...........тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..... 175

Глава 13. ОблСЦк основних засобСЦв, нематерСЦальних активСЦв та матерСЦалСЦв ............................. 177

13.1. Документальне забезпечення облСЦку. ..тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..... 177

13.2. ОблСЦк надходження, переоцСЦнки та поточного ремонту основних засобСЦв .................. 180

13.3. ОблСЦк зношення основних засобСЦв .........тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж... 182

13.4. ОблСЦк вибуття об'СФктСЦв основних засобСЦв: лСЦквСЦдацСЦя, реалСЦзацСЦя, безоплатна передача ..тАжтАжтАж...тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.. 183

13.5. ОблСЦк оперативного лСЦзингу. ...........тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..... 184

13.6. ОблСЦк основних засобСЦв, прийнятих банком пСЦд заставу наданого кредиту ................ 185

13.7. ВСЦдображення в облСЦку результатСЦв СЦнвентаризацСЦСЧ основних засобСЦв СЦ нематерСЦальних активСЦв ....тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.. 186

13.8. ОблСЦк нематерСЦальних активСЦв ............тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж...... 188

13.9. ОблСЦк малоцСЦнних СЦ швидкозношуваних предметСЦв та господарських матерСЦалСЦв ...... 190

КонтрольнСЦ запитання........................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..... 195

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи ................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.... 195

Глава 14. ОблСЦк доходСЦв, витрат СЦ фСЦнансових результатСЦв дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв ..........................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж... 198

14.1. Об'СФкти облСЦку в складСЦ доходСЦв СЦ витрат банку............................................................... 198

14.2. Правила облСЦку доходСЦв СЦ витрат та класифСЦкацСЦя рахункСЦв за СЧх облСЦком .................... 200

14.3. ОблСЦк доходСЦв СЦ витрат банку ...тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж............. 203

14.4. ОблСЦк фСЦнансового результату СЦ розподСЦлу прибутку тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж. 207

КонтрольнСЦ запитання ........................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.... 210

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи ..............тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж....... 210

Глава 15. ОблСЦк податкСЦв, зборСЦв СЦ внескСЦв до державних та недержавних цСЦльових фондСЦв........................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж. 212

15.1. Види податкСЦв, якСЦ сплачують комерцСЦйнСЦ банки. . . тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж. 212

15.2. ОблСЦк прямих податкСЦв: з прибутку, за користування землею, з "асникСЦв транспортних засобСЦв, з громадян ............................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж........ 213

15.3. ОблСЦк непрямих податкСЦв: податку на додану вартСЦсть, акцизного та митних зборСЦв .....тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.... 218

15.4. ОблСЦк внескСЦв до державних цСЦльових фондСЦв тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж....... 220

15.5. ОблСЦк мСЦiевих податкСЦв СЦ зборСЦв.........тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж........ 223

15.6. ФСЦнансовСЦ санкцСЦСЧ та СЧх облСЦк. ............тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж...... 224

15.7. ЗвСЦтнСЦсть з основних видСЦв податкСЦв, зборСЦв та внескСЦв ..............................тАжтАжтАж....... 225

КонтрольнСЦ запитання .........................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж... 225

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи ...............тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..... 226

Глава 16. ЗвСЦтнСЦсть комерцСЦйних банкСЦв ..............тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.. 228

16.1. НеобхСЦднСЦсть та користувачСЦ звСЦтностСЦ комерцСЦйних банкСЦв ...................................тАж.. 228

16.2. КласифСЦкацСЦя звСЦтностСЦ комерцСЦйних банкСЦв ...тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАж.. 231

16.3. Характеристика звСЦтностСЦ комерцСЦйних банкСЦв ..тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..тАж.. 234

16.3.1. Основна фСЦнансова звСЦтнСЦсть ...........тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж...... 234

16.3.2. ДопомСЦжна фСЦнансова звСЦтнСЦсть. .......тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.... 238

16.3.3. ЗвСЦтнСЦсть про депозитну дСЦяльнСЦсть банку .тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.. 241

КонтрольнСЦ запитання ........................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж... 242

Глава 17. ВнутрСЦшнСЦй аудит комерцСЦйного банку ......тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.. 244

17.1. ВнутрСЦшньобанкСЦвський аудит у системСЦ внутрСЦшнього контролю.................................244

17.2. ВнутрСЦшнСЦй аудит касових операцСЦй .......тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.. 245

17.3. ВнутрСЦшньобанкСЦвський аудит розрахункових операцСЦй .............................тАжтАжтАжтАж... 247

17.4. ВнутрСЦшньобанкСЦвський аудит кредитних операцСЦй тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..тАж. 248

17.5. ВнутрСЦшньобанкСЦвський аудит валютних операцСЦй тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж 249

17.6. ВнутрСЦшньобанкСЦвський аудит операцСЦй з цСЦнними паперами ...........................тАж........ 251

17.7. ВнутрСЦшньобанкСЦвський аудит доходСЦв СЦ витрат ..тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж 253

17.8. ВнутрСЦшнСЦй аудит оподаткування банку ......тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.... 255

КонтрольнСЦ запитання........................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..... 256

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи .................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж... 257

Додатки ..................................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..... 258

Список лСЦтератури ............................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.. 259


ГЛАВА 1

РОЛЬ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛРЖКУ В УПРАВЛРЖННРЖ КОМЕРЦРЖЙНИМ БАНКОМ


Мета вивчення

ПСЦсля вивчення глави 1 Ви повиннСЦ знати:

1. НеобхСЦднСЦсть СЦ причини проведення реформи бухгалтерського облСЦку в банках УкраСЧни.

2. МСЦжнароднСЦ аспекти бухгалтерського облСЦку та СЧх суть.

3. Склад СЦ загальну характеристику мСЦжнародних стандартСЦв облСЦку.

4. ОсобливостСЦ фСЦнансового та управлСЦнського облСЦку.

1.1. Реформа облСЦку СЦ звСЦтностСЦ в УкраСЧнСЦ

Система бухгалтерського облСЦку в банках УкраСЧни, що дСЦяла до 1997 р., сформувалась у межах колишнього СРСР. Й функцСЦонування було зумовлене потребами централСЦзованого управлСЦння економСЦкою. Головна мета бухгалтерського облСЦку полягала в забезпеченнСЦ збереження соцСЦалСЦстичноСЧ "асностСЦ та контролСЦ за виконанням Державного плану (бюджетного, кредитного, касового та СЦн.). РЖнформацСЦя, яка вСЦдображалася в бухгалтерському облСЦку СЦ звСЦтностСЦ, передусСЦм призначалась для мСЦнСЦстерств та вСЦдомств СЦ використовувалась ними для управлСЦння галуззю та економСЦкою в цСЦлому СЦ розрахунку податкових платежСЦв. ЗовсСЦм не застосовувалась практика складання СЦ надання фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ для зовнСЦшнСЦх користувачСЦв. У цьому не було потреби, оскСЦльки зовнСЦшньоекономСЦчна дСЦяльнСЦсть становила монополСЦю держави.

Розробка методологСЦСЧ СЦ правил ведення облСЦку та звСЦтностСЦ в колишньому СРСР покладалась на МСЦнСЦстерство фСЦнансСЦв, яке жорстко регламентувало органСЦзацСЦю бухгалтерського процесу СЦ здСЦйснення всСЦх бухгалтерських процедур.

Правила органСЦзацСЦСЧ й ведення облСЦку та звСЦтностСЦ для банкСЦв регламентував Держбанк СРСР. Базуючись на загальних принципах облСЦку, запропонованих МСЦнфСЦном, Держбанк розробляв номенклатуру статей балансу (план рахункСЦв), правила виконання, облСЦку та контролю всСЦх банкСЦвських операцСЦй. Це дозволяло контролювати кожний крок дСЦяльностСЦ банкСЦвських установ. Отже, Держбанк СРСР був СФдиним емСЦсСЦйним, касовим СЦ розрахунковим центром.

ФункцСЦСЧ банкСЦв як фСЦнансових посередникСЦв були обмеженими. Через банки здСЦйснювався розподСЦл коштСЦв мСЦж бюджетом СЦ пСЦдприСФмствами та органСЦзацСЦями у межах виконання Державного плану. КредитнСЦ ресурси використовувались як планове джерело формування обСЦгових коштСЦв пСЦдприСФмств. БанкСЦвськСЦ установи виконували операцСЦСЧ з фСЦнансування капСЦтальних вкладень, касового виконання бюджету, виходячи з затверджених лСЦмСЦтСЦв (контрольних цифр), а не з наявностСЦ кредитних ресурсСЦв. За таких умов бухгалтерський облСЦк використовувався як важливий СЦнструмент управлСЦння централСЦзованою плановою економСЦкою, а за своСЧми функцСЦями СЦ методами роботи наближувався до управлСЦнського. Отже, така система бухгалтерського облСЦку не давала змоги отримати об'СФктивну СЦнформацСЦю щодо результатСЦв дСЦяльностСЦ та фСЦнансового стану суб'СФкта господарськоСЧ дСЦяльностСЦ (суми активСЦв, зобов'язань, "асного капСЦталу), у тому числСЦ й банкСЦв.

ПСЦсля проголошення в 1991 р. УкраСЧною незалежностСЦ прерогативу встановлення правил ведення облСЦку СЦ звСЦтностСЦ для банкСЦв передано НацСЦональному банку УкраСЧни (НБУ). ПерСЦод становлення НБУ як центрального банку характеризувався повним вСЦдтворенням пСЦдходСЦв СЦ засад соцСЦалСЦстичноСЧ системи господарювання. Бухгалтерський облСЦк розглядався тСЦльки як рахСЦвництво, тобто як реСФстрацСЦя всСЦх проведених банком операцСЦй СЦ вСЦдображення в бухгалтерських формах (регСЦстрах) облСЦкових даних щодо цих операцСЦй. Роль бухгалтерського облСЦку, як СЦ ранСЦше, недооцСЦнювалась. СистематизацСЦя облСЦкових даних у бухгалтерськСЦй звСЦтностСЦ здСЦйснювалась за старими принципами, оскСЦльки форма СЦ змСЦст бухгалтерськоСЧ звСЦтностСЦ тАФ бухгалтерський баланс, звСЦт про прибутки та витрати, звСЦт про розподСЦл прибутку та СЦн.тАФ будь-яких суттСФвих змСЦн не зазнали.

Сучасний етап розвитку економСЦки в УкраСЧнСЦ було визнано як перехСЦдний перСЦод становлення новоСЧ моделСЦ господарчоСЧ системи, заснованоСЧ на ринкових вСЦдносинах. НайважливСЦшою та невСЦд'СФмною складовою структури ринковоСЧ економСЦки виступають кредитнСЦ СЦнституцСЦСЧ.

ОстаннСЦм часом банкСЦвська система зазнала значних змСЦн. Завершився перехСЦд на дворСЦвневу структуру, що вСЦдповСЦдаСФ моделСЦ кредитноСЧ системи розвинутих краСЧн: на першому рСЦвнСЦ тАФ НацСЦональний банк УкраСЧни, на другому тАФ комерцСЦйнСЦ банки. РеорганСЦзацСЦя банкСЦвськоСЧ справи законодавчо закрСЦпила трансформування банкСЦв усСЦх рСЦвнСЦв та засади СЧх функцСЦонування.

НацСЦональний банк виконуСФ традицСЦйнСЦ функцСЦСЧ, характернСЦ для центрального банку держави: розробляСФ та провадить грошово-кредитну полСЦтику, СФ емСЦсСЦйним СЦ розрахунковим центром краСЧни, банком банкСЦв та банкСЦром уряду. Прибутки СЦ витрати банку визначаються кошторисом, затвердженим вСЦдповСЦдно до чинного законодавства.

КомерцСЦйнСЦ банки належать до категорСЦСЧ пСЦдприСФмств тАФ фСЦнансових посередникСЦв. Вони органСЦзують та здСЦйснюють розрахунки СЦ грошовСЦ платежСЦ, залучають капСЦтали, заощадження населення та СЦншСЦ грошовСЦ кошти, що вивСЦльняються в процесСЦ господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, СЦ надають СЧх у позику, вкладають в СЦнвестицСЦйнСЦ операцСЦСЧ, операцСЦСЧ з цСЦнними паперами тощо.

КомерцСЦйнСЦ банки СФ суб'СФктами пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ та функцСЦонують згСЦдно з наступними принципами.

1. КомерцСЦйний (господарський) розрахунок: доходи покривають витрати, вСЦдсутнСФ право на отримання державних субсидСЦй; мета дСЦяльностСЦ тАФ отримання прибутку при розумному ризику.

2. АвтономСЦя: банки отримали право самостСЦйно здСЦйснювати цСЦноутворення банкСЦвських продуктСЦв у межах дСЦючих обмежень, тобто самостСЦйно встановлюють вСЦдсотковСЦ ставки за депозитами, за наданСЦ кредити, розрахунково касове обслуговування тощо.

3. СамоуправлСЦння: банки самостСЦйно визначають стратегСЦю СЦ тактику свого розвитку, своСФю дСЦяльнСЦстю без втручання держави.

Таким чином, важливСЦшим показником оцСЦнки дСЦяльностСЦ банкСЦв стаСФ прибуток. Однак запроваджене в УкраСЧнСЦ визначення прибутку, методика його розрахунку та вСЦдображення в бухгалтерськСЦй звСЦтностСЦ сформувалися в межах адмСЦнСЦстративно-командноСЧ системи управлСЦння СЦ суттСФво вСЦдрСЦзняються вСЦд СЧх розумСЦння в умовах ринковоСЧ економСЦки. Отже, прибуток, вСЦдображений в системСЦ бухгалтерського облСЦку, що базуСФться на чинних нацСЦональних стандартах, не може розглядатися як об'СФктивний показник дСЦяльностСЦ. ВСЦдмСЦнностСЦ пов'язанСЦ перш за все з методологСЦСФю визначення СЦ вимСЦрювання доходСЦв СЦ витрат у системСЦ облСЦку.

У краСЧнах з розвинутою ринковою економСЦкою фСЦнансовий облСЦк виконуСФ двСЦ основнСЦ функцСЦСЧ:

тАФ вимСЦрюСФ СЦ вСЦдображаСФ фСЦнансовий результат;

тАФ вСЦдображаСФ фСЦнансовий стан пСЦдприСФмства: його активи, зобов'язання СЦ "асний капСЦтал.

Практика бухгалтерського облСЦку в таких краСЧнах побудована на загальноприйнятих принципах бухгалтерського облСЦку СЦ мСЦжнародних стандартах облСЦку та звСЦтностСЦ. Вона спрямована на:

тАФ об'СФктивне визначення й вСЦдображення фСЦнансового результату дСЦяльностСЦ та фСЦнансового стану;

тАФ вСЦдображення ринкових ризикСЦв;

тАФ урахування впливу ринку на дСЦяльнСЦсть. У мСЦжнародних економСЦчних вСЦдносинах бухгалтерський облСЦк розглядають як мову бСЦзнесу, СЦнструмент дСЦлових стосункСЦв. Тому СЦнтеграцСЦя вСЦтчизняних банкСЦв у свСЦтову банкСЦвську систему потребуСФ вСЦдображення фСЦнансового стану вСЦдповСЦдно до мСЦжнародних стандартСЦв бухгалтерського облСЦку. НеспроможнСЦсть банку надавати фСЦнансову СЦнформацСЦю згСЦдно з мСЦжнародними стандартами бухгалтерського облСЦку реальним чи потенцСЦйним партнерам гальмуСФ вСЦдкриття кредитних лСЦнСЦй, а також унеможливлюСФ залучення такого банку в довгостроковСЦ дСЦловСЦ вСЦдносини. Отже, до 1998 р. украСЧнським банкам необхСЦдно було залучати мСЦжнароднСЦ аудиторськСЦ фСЦрми для складання рСЦчних звСЦтСЦв згСЦдно з мСЦжнародними стандартами, що потребувало значних коштСЦв.

Можна з усСЦСФю вСЦдповСЦдальнСЦстю стверджувати, що в умовах ринковоСЧ економСЦки без переходу на нову методологСЦю облСЦку, звСЦтностСЦ та контролю бухгалтерський облСЦк стаСФ гальмом у розвитку ринкових вСЦдносин, зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ суб'СФктСЦв господарювання, залучення СЦноземних СЦнвестицСЦй в економСЦку УкраСЧни та СЦн.

Таким чином, ситуацСЦя, що об'СФктивно склалася, зумовила закономСЦрну необхСЦднСЦсть проведення в УкраСЧнСЦ масштабноСЧ реформи у галузСЦ бухгалтерського облСЦку в цСЦлому та в банкСЦвськСЦй системСЦ зокрема.

КонцепцСЦя побудови фСЦнансового облСЦку повинна знайти своСФ втСЦлення в ЗаконСЦ про бухгалтерський облСЦк. ТСЦльки пСЦсля прийняття цього Закону можуть бути затвердженСЦ новСЦ нацСЦональнСЦ стандарти бухгалтерського облСЦку, адекватнСЦ потребам ринковоСЧ економСЦки.

НацСЦональний банк УкраСЧни, скориставшись наданим йому правом, здСЦйснив реформу бухгалтерського облСЦку СЦ звСЦтностСЦ в банках. Починаючи з 1 сСЦчня 1998 р., усСЦ банкСЦвськСЦ установи ведуть фСЦнансовий бухгалтерський облСЦк СЦ складають фСЦнансову звСЦтнСЦсть за мСЦжнародними стандартами бухгалтерського облСЦку.

ВСЦдповСЦдно до концепцСЦСЧ НБУ перехСЦд на мСЦжнароднСЦ стандарти бухгалтерського облСЦку та звСЦтностСЦ дозволяСФ:

тАФ зробити прозорою дСЦяльнСЦсть комерцСЦйних банкСЦв;

тАФ зовнСЦшнСЦм користувачам отримати достовСЦрну СЦнформацСЦю щодо реального стану банку;

тАФ удосконалити систему нагляду та регулювання дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв з боку НБУ;

тАФ пСЦдняти рСЦвень довСЦри до комерцСЦйних банкСЦв серед населення;

тАФ комерцСЦйним банкам застосувати ефективну систему внутрСЦшнього контролю та аналСЦзу фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ.

ВСЦдповСЦдно до Закону УкраСЧни "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦстьтАЭ функцСЦСЧ розробки СФдиних правил бухгалтерського облСЦку в банках покладено на НБУ. ВСЦдправною точкою реформи бухгалтерського облСЦку в УкраСЧнСЦ на рСЦвнСЦ НБУ СЦ комерцСЦйних банкСЦв СФ Указ Президента УкраСЧни вСЦд 23.05.92 р. "Про перехСЦд УкраСЧни до загальноприйнятоСЧ у мСЦжнароднСЦй практицСЦ системи облСЦку та статистикитАЭ. Для розробки концепцСЦСЧ реформи при НБУ була створена КоординацСЦйна Рада бухгалтерськоСЧ звСЦтностСЦ, до складу якоСЧ увСЦйшли провСЦднСЦ спецСЦалСЦсти НацСЦонального банку, комерцСЦйних банкСЦв, зарубСЦжнСЦ радники, вченСЦ провСЦдних вузСЦв краСЧни. КоординацСЦйна Рада розробила проект унСЦверсального плану рахункСЦв для банкСЦв, а також СЦнструкцСЦСЧ з облСЦку, включаючи деталСЦ контролю сум для рСЦзних звСЦтСЦв, що мали використовуватись як комерцСЦйними банками, так СЦ НБУ.

У 1995 р. на базСЦ КоординацСЦйноСЧ Ради при НБУ було створене УправлСЦння методологСЦСЧ та реформування бухгалтерського облСЦку СЦ звСЦтностСЦ, першочергове завдання якого полягало в опануваннСЦ зарубСЦжними принципами СЦ методиками облСЦку та звСЦтностСЦ та визначеннСЦ можливостСЦ СЧх застосування в УкраСЧнСЦ. ВирСЦшення цього завдання не передбачало демонтажу СЦснуючоСЧ системи та замСЦни СЧСЧ захСЦдними аналогами як в теоретичному, так СЦ в практичному планСЦ. НеобхСЦдно було забезпечити кардинальнСЦ змСЦни шляхом природного розширення кола об'СФктСЦв облСЦку; надати гнучкостСЦ системСЦ облСЦку при застосуваннСЦ СЦснуючих СЦ запровадженнСЦ принципово нових методик облСЦку; переглянути роль бухгалтера в управлСЦннСЦ банком.

Реформа облСЦку СЦ звСЦтностСЦ в цей перехСЦдний перСЦод повинна вСЦдобразити еволюцСЦйний процес трансформацСЦСЧ однСЦСФСЧ облСЦковоСЧ системи в СЦншу СЦ водночас забезпечити стабСЦльнСЦсть облСЦковоСЧ полСЦтики. Це покликано пСЦдвищити довСЦру СЦнвесторСЦв до нашоСЧ держави.

У ходСЦ пСЦдготовки та здСЦйснення реформи можна видСЦлити чотири етапи.

Перший етап тАФ пСЦдготовчий (1995 р.тАФII кв. 1996 р.). Основна мета тАФ розробка концепцСЦСЧ та послСЦдовностСЦ проведення реформи. На цьому етапСЦ вирСЦшувалися такСЦ найважливСЦшСЦ завдання:

1. КонцепцСЦя СЦ структура плану рахункСЦв та загальноСЧ фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ. Основна увага була спрямована на: а) вСЦдображення банкСЦвських ризикСЦв, лСЦквСЦдностСЦ та аналСЦз джерел рентабельностСЦ;

б) полегшення складання фСЦнансовоСЧ та СЦншоСЧ звСЦтностСЦ тАФ статистичноСЧ, податковоСЧ, прудонцСЦальноСЧ, тобто необхСЦдноСЧ для розрахунку нормативСЦв.

2. Розробка новоСЧ структури, номерСЦв рахункСЦв СЦ параметрСЦв аналСЦтичного облСЦку, якСЦ дозволять використовувати додаткову систему для вСЦдстеження небухгалтерськоСЧ СЦнформацСЦСЧ, тобто використання додаткових ознак (так званих атрибутСЦв для зберСЦгання СЦнформацСЦСЧ, яка отримана для управлСЦння, статистики, розрахункСЦв бази оподаткування, що постСЦйно змСЦнюСФться).

У груднСЦ 1996 р. УправлСЦння методологСЦСЧ та реформування бухгалтерського облСЦку завершило розробку проекту плану рахункСЦв СЦ форм фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ. За пСЦдсумками виконаноСЧ роботи було визнано за доцСЦльне розробити два плани рахункСЦв: один тАФ для НБУ, другий тАФ для комерцСЦйних банкСЦв. У РЖ кв. 1997 р. план рахункСЦв для комерцСЦйних банкСЦв, вказСЦвки щодо характеристики рахункСЦв СЦ форми звСЦтностСЦ були переданСЦ комерцСЦйним банкам для ознайомлення СЦ внесення пропозицСЦй щодо коригування. Одночасно була завершена робота з розробки методичних вказСЦвок щодо параметрСЦв ведення аналСЦтичного облСЦку. КомерцСЦйнСЦ банки розпочали СЦнвентаризацСЦю всСЦх бухгалтерських рахункСЦв з метою пСЦдготовки перехСЦдних таблиць, якСЦ повиннСЦ полегшити поступовий перехСЦд до нового плану рахункСЦв.

У травнСЦтАФчервнСЦ 1997 р. новий план рахункСЦв та форми фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ були затвердженСЦ ПравлСЦнням НБУ.

Другий етап (IIтАФIII кв. 1997 р.). Основна мета тАФ пСЦдготовка методичних вказСЦвок щодо застосування бухгалтерських рахункСЦв, здСЦйснення бухгалтерських процедур, пСЦдготовки форм фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ згСЦдно з новим планом рахункСЦв та вСЦдповСЦдно до мСЦжнародних стандартСЦв бухгалтерського облСЦку СЦ звСЦтностСЦ; аналСЦзу СЦснуючих СЦнформацСЦйних потокСЦв для розробки грошово-кредитноСЧ статистики СЦ статистики платСЦжного балансу; визначення вимог до комерцСЦйних банкСЦв щодо складання звСЦтностСЦ за грошово-кредитною статистикою, статистикою платСЦжного балансу, фСЦнансовою звСЦтнСЦстю.

ТретСЦй етап (IV кв. 1997 р.). Основна мета тАФ апробацСЦя пСЦдготовлених документСЦв у пСЦлотних банках з метою усунення виявлених недосконалих рСЦшень СЦ внесення необхСЦдних коректив. ПеревСЦрка готовностСЦ комп'ютерних мереж банкСЦв до обробки СЦнформацСЦСЧ.

Четвертий етап (з 1 сСЦчня 1998 р.). Основна мета тАФ запровадження нового плану рахункСЦв та форм загальноСЧ фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ в усСЦх банках УкраСЧни.

Таким чином, для забезпечення переходу бухгалтерського облСЦку в УкраСЧнСЦ на мСЦжнароднСЦ стандарти необхСЦдно не лише прийняти Закон про бухгалтерський облСЦк, але й узгодити його з СЦншими законодавчими актами щодо системи оподаткування, а також розробити нормативну базу, що регулюСФ цей процес.

ОсобливостСЦ проведення реформи в УкраСЧнСЦ на вСЦдмСЦну вСЦд СЦнших держав СНД полягають у тому, що вСЦдбуваСФться одночасний перехСЦд на новий план рахункСЦв СЦ складання загальноСЧ фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ. Для прикладу, в РосСЦСЧ та БСЦлорусСЦСЧ запровадженню нового плану рахункСЦв передував етап переходу до складання фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ за мСЦжнародними стандартами. Це дозволило сформувати у працСЦвникСЦв бухгалтерського апарату розумСЦння концепцСЦСЧ реформи та полегшило трансформацСЦю комп'ютерних мереж для обробки облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ.

Загалом перехСЦд банкСЦв на мСЦжнароднСЦ стандарти бухгалтерського облСЦку СЦ звСЦтностСЦ повинен пришвидшити завершення роботи над Законом про бухгалтерський облСЦк СЦ затвердження нацСЦональних стандартСЦв бухгалтерського облСЦку СЦ звСЦтностСЦ.

ПСЦдбиваючи пСЦдсумки сказаного, можна наступним чином систематизувати основнСЦ риси бухгалтерського облСЦку в банках держав, якСЦ орСЦСФнтуються на розбудову ринковоСЧ економСЦки.

1. Головна мета банкСЦвськоСЧ установи:

тАФ отримати прибуток;

тАФ покращити добробут акцСЦонерСЦв.

2. Головна мета бухгалтерського облСЦку:

тАФ вимСЦрювання прибутку проти чСЦтко визначеного капСЦталу;

тАФ оцСЦнка чистоСЧ вартостСЦ банкСЦвськоСЧ установи.

3. БазовСЦ принципи бухгалтерського облСЦку:

тАФ загальноприйнятСЦ принципи, що стосуються фСЦнансового облСЦку СЦ розробленСЦ бухгалтерами пСЦд загальним наглядом регулятивноСЧ агенцСЦСЧ, як правило,тАФ центрального банку держави.

4. БухгалтерськСЦ процедури:

тАФ множиннСЦсть операцСЦй СЦ свобода вибору внутрСЦшньоСЧ банкСЦвськоСЧ технСЦки;

тАФ обов'язковСЦсть аудиторськоСЧ перевСЦрки;

тАФ не всСЦ обов'язковСЦ форми звСЦтностСЦ орСЦСФнтуються на статистику.

5. ФСЦнансовий облСЦк:

тАФ класифСЦкацСЦя балансу реалСЦзуСФ принаймнСЦ двСЦ мети тАФ класифСЦкувати активи за СЧх лСЦквСЦднСЦстю, а зобов'язання тАФ за часом СЧх погашення; вимСЦряти чисту вартСЦсть банкСЦвськоСЧ установи.

1.2. МСЦжнароднСЦ принципи СЦ стандарти бухгалтерського облСЦку

НацСЦональнСЦ системи облСЦку та звСЦтностСЦ мають певнСЦ вСЦдмСЦнностСЦ, якСЦ зумовленСЦ полСЦтичними, економСЦчними факторами. Перш за все це виявляСФться у рСЦзницСЦ пСЦдходСЦв до вСЦдображення активСЦв, облСЦку доходСЦв та витрат, способСЦв визначення фСЦнансових результатСЦв. НезСЦставлюванСЦсть фСЦнансових звСЦтСЦв, складнСЦсть СЧх розумСЦння з боку СЦноземних СЦнвесторСЦв СЦ кредиторСЦв гальмуСФ розвиток процесСЦв СЦнтеграцСЦСЧ економСЦк, мСЦжнародного бСЦзнесу. У свСЦтовСЦй практицСЦ це призвело до необхСЦдностСЦ унСЦфСЦкацСЦСЧ та стандартизацСЦСЧ облСЦку, який СФ засобом мСЦжнародного дСЦлового спСЦлкування, тобто мовою бСЦзнесу.

УнСЦфСЦкацСЦя тАФ це процес зменшення вСЦдмСЦнностей мСЦж нацСЦональними бухгалтерськими та господарчими системами СЦ пСЦдвищення рСЦвня постСЦйностСЦ та порСЦвняльностСЦ фСЦнансових звСЦтСЦв. Мета унСЦфСЦкацСЦСЧтАФ усунення перешкод у перемСЦщеннСЦ капСЦталСЦв на мСЦжнародних фСЦнансових ринках та розумСЦннСЦ фСЦнансових звСЦтСЦв.

ПостСЦйнСЦсть означаСФ використання одних СЦ тих самих правил бухгалтерського облСЦку в усСЦх звСЦтних перСЦодах та для всСЦх однорСЦдних СЦ аналогСЦчних операцСЦй.

ПорСЦвняльнСЦсть даСФ можливСЦсть проаналСЦзувати та зСЦставити фСЦнансовСЦ звСЦти без СЦстотних коригувань СЦ перерахункСЦв.

В основу нацСЦональних систем облСЦку покладено принципи бухгалтерського облСЦку та стандарти, якСЦ регламентують правила здСЦйснення бухгалтерських процедур.

Узагальнення пСЦдходСЦв, що розробленСЦ школами бухгалтерського облСЦку РЖталСЦСЧ, ФранцСЦСЧ, РЖрландСЦСЧ, США, дозволило сформулювати базову концепцСЦю, методологСЦю облСЦку, або, СЦншими словами, загальноприйнятСЦ в свСЦтовСЦй практицСЦ принципи бухгалтерського облСЦку.

Застосування мСЦжнародних принципСЦв даСФ можливСЦсть складати фСЦнансову звСЦтнСЦсть, яка в достатнСЦй мСЦрСЦ вСЦдтворюСФ достовСЦрну та чСЦтку картину економСЦко-фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства, у тому числСЦ комерцСЦйного банку.

До мСЦжнародних (загальноприйнятих) принципСЦв облСЦку належать:

Принцип неперервностСЦ дСЦяльностСЦ. ПрипускаСФться, що пСЦдприСФмство чи банк буде продовжувати свою дСЦяльнСЦсть постСЦйно, тобто на момент складання звСЦтностСЦ адмСЦнСЦстрацСЦя не маСФ нСЦ намСЦрСЦв, нСЦ потреб щодо його лСЦквСЦдацСЦСЧ чи скорочення обсягу операцСЦй. У випадку, коли СФ рСЦшення про лСЦквСЦдацСЦю чи часткове припинення дСЦяльностСЦ, наприклад, продаж фСЦлСЦСЧ чи вСЦддСЦлення банку в наступному звСЦтному перСЦодСЦ, активи слСЦд облСЦковувати за СЧх реальною вартСЦстю продажу. Якщо реальна вартСЦсть продажу майна менше залишковоСЧ (початкова вартСЦсть за мСЦнусом зношення), комерцСЦйному банку необхСЦдно врахувати прихований збиток та вСЦдобразити його в звСЦтСЦ про прибутки та збитки.

Приклад. У 1995 р. банк придбав офСЦс за 200 000 гри. Строк амортизацСЦСЧ становить 20 рокСЦв. Таким чином, його балансова вартСЦсть на 01.01.97 р. СкладаСФ 180000грн.

200000 - ((200000/20) х 2) = 180,
тобто сума амортизацСЦСЧ за два роки дорСЦвнюСФ 200 000 : 20 х 2 = 20 000 грн.

Продажна цСЦна офСЦсу на 01.01.97 р. складаСФ 140000 грн. Через незручнСЦсть його мСЦiезнаходження.

1. У випадку продовження функцСЦонування пСЦдприСФмства офСЦс в активСЦ балансу буде враховуватись у сумСЦ 180000грн.

2. У випадку лСЦквСЦдацСЦСЧ вСЦддСЦлення та продажу офСЦсу банку належить врахувати прихований збиток та вСЦдобразити проводкою донараховану амортизацСЦю з розрахунку 180 000 - 140 000 = 40 000 грн.

Сума донарахованоСЧ амортизацСЦСЧ за мСЦжнародними стандартами пСЦдлягаСФ вСЦднесенню до витрат банку.

Принцип автономностСЦ пСЦдприСФмства. ВСЦн означаСФ, що кожне пСЦдприСФмство (банк) розглядаСФться як самостСЦйна господарська одиниця, яка юридично вСЦдокремлена вСЦд своСЧх "асникСЦв та СЦнших пСЦдприСФмств. Рахунки "асника СЦ фСЦрми мають бути вСЦдокремленСЦ, СЦ вСЦдповСЦдальнСЦсть з зобов'язаннями враховуСФться окремо. По кожнСЦй господарськСЦй одиницСЦ ведеться бухгалтерський облСЦк СЦ складаСФться фСЦнансовий звСЦт. Принцип автономностСЦ дотримуСФться в усСЦх випадках незалежно вСЦд органСЦзацСЦйно-правовоСЧ форми дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства. Цей принцип ще називають принципом одиницСЦ облСЦку.

Принцип двосторонностСЦ. Кожна господарська (банкСЦвська) операцСЦя повинна бути вСЦдображена двСЦчСЦ в однаковСЦй сумСЦ тАФ за дебетом одного СЦ кредитом СЦншого рахунку. Цей принцип полягаСФ в тому, що засоби пСЦдприСФмства (банку) вСЦдображаються у двох напрямках: з одного боку тАФ ресурси (грошСЦ, основнСЦ засоби, наданСЦ кредити тощо), а з СЦншого тАФ за джерелами СЧх формування. Джерелами формування, у свою чергу, можуть бути як залученСЦ (зобов'язання), так СЦ "аснСЦ (власний капСЦтал) кошти. Тому принцип двосторонностСЦ може бути виражений формулою:

Ресурси = Зобов'язання + "асний капСЦтал,

або А = П + К,

де А тАФ актив; П тАФ пасив (зобов'язання); К тАФ "асний капСЦтал.

У зарубСЦжнСЦй бухгалтерськСЦй практицСЦ пСЦд пасивами розумСЦють тСЦльки зобов'язання.

СлСЦд звернути увагу на те, що в основу вСЦтчизняного балансу покладено рСЦвняння:

Зобов'язання + "асний капСЦтал,

або А = П,

де пСЦд пасивами розумСЦють усСЦ джерела тАФ як залученСЦ, так СЦ "аснСЦ кошти. Це обумовлено пострадянською спадщиною СЦ може бути пояснене тим, що в умовах суспСЦльноСЧ "асностСЦ на засоби виробництва поняття "асного капСЦталу не мало пСЦд собою нСЦякоСЧ економСЦчноСЧ пСЦдстави. Формулу А = П + К ще називають основним бухгалтерським рСЦвнянням або фундаментальною облСЦковою моделлю.

Баланс тАФ основа бухгалтерського облСЦку, СЦ подвСЦйний запис випливаСФ з умов балансового рСЦвняння. Отже, статтСЦ активСЦв СЦ пасивСЦв повиннСЦ оцСЦнюватись окремо та вСЦдображуватись у розгорнутому виглядСЦ, щоб запобСЦгти завищенню або заниженню величини активСЦв СЦ пасивСЦв.

У мСЦжнароднСЦй практицСЦ тСЦльки поточнСЦ рахунки, вСЦдкритСЦ в формСЦ контокорентного рахунку, можуть виявитись активними чи пасивними за залишком, якщо СЦснуСФ право СЧх сальдування. РЖншСЦ рахунки СФ виключно пасивними чи активними залежно вСЦд СЧх призначення (наприклад, залишки дебСЦторськоСЧ та кредиторськоСЧ заборгованостСЦ в балансСЦ повиннСЦ вСЦдображатися окремо); СЧх залишки не повиннСЦ сальдуватись.

Приклад. Станом на 31.12.96 р. банк А маСФ два балансових рахунки з банком Б. Наданий мСЦжбанкСЦвськСЦй кредит тАФ 120000 гри. (строк погашення кредиту тАФ 20.01.97 р.). Отриманий банкСЦвський кредит тАФ 70 000 грн. (дата повернення кредиту за угодою тАФ 10.01.97 р.).

НаприкСЦнцСЦ року баланс банку А виглядаСФ наступним чином:

Актив

Пасив

Надана позика БтАФ120

Отримана позика у БтАФ70

Запис у виглядСЦ:

Актив

Пасив

Чиста позика БтАФ50


неприпустимий.

Принцип грошового вимСЦрювання. ВСЦн означаСФ, що в бухгалтерському облСЦку вСЦдображаються явища, данСЦ, якСЦ можуть бути вираженСЦ у грошовому вимСЦрСЦ (вСЦтчизняний пСЦдхСЦд передбачаСФ як грошовий, так СЦ натуральний засоби вимСЦрювання). ЗгСЦдно з принципом грошового вимСЦрювання об'СФктом бухгалтерського облСЦку визнають тСЦльки рух цСЦнностей, виражених у грошах. Це особливо важливо враховувати при облСЦку основних засобСЦв СЦ матерСЦалСЦв.

Принцип постСЦйностСЦ правил бухгалтерського облСЦку. ЗгСЦдно з цим принципом фСЦрма повинна дотримуватися обраноСЧ облСЦковоСЧ полСЦтики протягом тривалого часу. ЗмСЦни вибраних методСЦв облСЦку та оцСЦнки мають бути обгрунтованСЦ й докладно описанСЦ в додатку до фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ. Це стосуСФться методСЦв нарахування амортизацСЦСЧ основних засобСЦв та нематерСЦальних активСЦв, порядку нарахування зношення малоцСЦнних предметСЦв, створення резервСЦв, методСЦв оцСЦнки майна тощо.

У випадку, якщо такСЦ змСЦни мають мСЦiе, банк повинен забезпечити зСЦставлюванСЦсть даних облСЦку СЦ звСЦтностСЦ шляхом перерахування показникСЦв попереднього року вСЦдповСЦдно до нових правил. "асне змСЦни правил облСЦку, а також наслСЦдки СЧх впливу на прибуток банку повиннСЦ пояснюватись в окремСЦй пояснювальнСЦй запиiСЦ до звСЦтностСЦ.

Принцип обережностСЦ. За цим принципом: 1) доходи облСЦковуються, якщо можливСЦсть СЧх отримання стаСФ цСЦлком визначеною подСЦСФю (фактом); 2) витрати та втрати повиннСЦ вСЦдображатись, коли СЧх здСЦйснення СФ ймовСЦрною, можливою подСЦСФю. В основу цСЦСФСЧ концепцСЦСЧ покладено оцСЦнку об'СФктСЦв облСЦку, що даСФ змогу уникнути завищення активСЦв СЦ доходСЦв, а також недооцСЦнки зобов'язань СЦ витрат. ЗгСЦдно з принципом обережностСЦ передбаченСЦ потенцСЦйнСЦ збитки (сумнСЦвна дебСЦторська заборгованСЦсть; резерв для покриття кредитних ризикСЦв; резерв пСЦд знецСЦнення цСЦнних паперСЦв тощо) мають бути вСЦдображенСЦ за результатами звСЦтного перСЦоду. Для цього використовують контрактивнСЦ рахунки.

У мСЦжнароднСЦй практицСЦ проводки за всСЦма видами резервСЦв складаються на момент визначення СЦ виникнення ризикСЦв незалежно вСЦд достатностСЦ чи наявностСЦ прибутку.

Приклад. АК Банк 04.01.97 р. надав позику фСЦрмСЦ в сумСЦ 100 000 грн. На 01.04.97 р. фСЦнансовий стан позичальника суттСФво погСЦршився. ГарантСЦя за позикою була надана комерцСЦйним банком, який збанкрутував на 30.03.97 р. Принцип обережностСЦ вимагаСФ утворення резерву в розмСЦрСЦ 80 % позики.

Сума резерву = 100 000 х 80 : 100 = 80 000 грн.

Утворення резерву вСЦдображаСФться проводкою:

Д-т "Витрати банкутАЭ                                                                80 000 грн.

К-т "Резерв на покриття сумнСЦвних боргСЦв за позикамитАЭ                        80 000 гри.

ПСЦд невизначений кредитний ризик банки, як правило, утворюють загальний резерв, який розраховуСФться як вСЦдсоток вСЦд загальноСЧ позичковоСЧ заборгованостСЦ за позиками.

Принцип нарахування та вСЦдповСЦдностСЦ. Принцип нарахування регулюСФ момент визначення доходСЦв СЦ витрат. За цим принципом доходи СЦ витрати вСЦдображаються в облСЦку в тому перСЦодСЦ, коли вони були нарахованСЦ, тобто заробленСЦ чи здСЦйсненСЦ, незалежно вСЦд того, коли фактично були отриманСЦ чи сплаченСЦ грошСЦ. Альтернативним методом СФ касовий, за яким доходи визначаються з моменту надходження грошей, а витрати тАФ з моменту СЧх сплати.

Приклад. Вкладник розмСЦстив у банку депозит на суму 100 грн. 01.04.97 р. строком на 3 мСЦс. з виплатою вСЦдсоткСЦв у розмСЦрСЦ 30 % рСЦчних пСЦсля закСЦнчення строку внеску.

За принципом нарахування вСЦдсотковСЦ витрати вСЦдображуються щомСЦсячно проводкою:

Д-т рахунку

"ВСЦдсотковСЦ витратитАЭ:

К-т рахунку

"НарахованСЦ вСЦдсотки за депозитамитАЭ.

ПСЦсля закСЦнчення строку вкладу:

Д-т рахунку

"НарахованСЦ вСЦдсоткитАЭ;

К-т рахунку

"Поточний рахунок (каса)тАЭ.

За касовим методом:

Д-т рахунку

"ВСЦдсотковСЦ витратитАЭ:

К-т рахунку

"Розрахунковий рахунок (каса)тАЭ.

Принцип вСЦдповСЦдностСЦ. Це принцип розмежування доходСЦв СЦ витрат мСЦж звСЦтними перСЦодами та узгодження (вСЦдповСЦдностСЦ) доходСЦв звСЦтного перСЦоду з витратами, завдяки яким одержано цСЦ доходи. ОблСЦк доходСЦв за даний звСЦтний перСЦод здСЦйснюСФться за принципом нарахування. Витрати певного звСЦтного перСЦоду пов'язанСЦ з виконанням банкСЦвських операцСЦй, якСЦ зумовили отримання прибуткСЦв у цьому перСЦодСЦ. Принцип вСЦдповСЦдностСЦ маСФ велике значення для правильного визначення фСЦнансових результатСЦв звСЦтного перСЦоду.

Приклад. КлСЦСФнту надано кредит на суму 10 000 грн. строком на 3 мСЦс. 15.11.96 р. зСЦ сплатою вСЦдсоткСЦв за кредит пСЦсля закСЦнчення строку кредитноСЧ угоди. РСЦчна вСЦдсоткова ставка тАФ 12 % рСЦчних. За станом на 31.12.96 р. Сума вСЦдсоткСЦв за кредит складаСФ 10 000 х 12 : 12 х 1,5 = 150 грн.

В облСЦку виконуСФться проводка:

Д-т рахунку

"НарахованСЦ вСЦдсотки за кредитамитАЭ:

К-т рахунку

"ВСЦдсотковий дохСЦдтАЭ.

Принцип незмСЦнностСЦ вхСЦдного балансу. ВСЦн передбачаСФ, що залишки в балансСЦ на початок поточного звСЦтного перСЦоду повиннСЦ вСЦдповСЦдати залишкам наприкСЦнцСЦ попереднього перСЦоду, тому всСЦ змСЦни у "асних коштах банку виконуються за рахунок доходСЦв СЦ витрат звСЦтного перСЦоду. Це означаСФ, що витрати не можуть бути здСЦйсненСЦ безпосередньо шляхом дебетування капСЦтальних рахункСЦв.

Приклад. ЗгСЦдно з розрахунком чистий прибуток банку до сплати податкСЦв становив 200 000 грн., ставка податку на прибуток тАФ 30 %. За мСЦжнародним стандартом ця операцСЦя вСЦдображаСФться проводкою:

Д-т "Витрати з податку на прибутоктАЭ                                        60 000 грн.

К-т "КоррахуноктАЭ                                                                60 000 грн.

ВСЦдмСЦнностСЦ в облСЦку зумовленСЦ також рСЦзним розумСЦнням призначення прибутку в краСЧнах СЦз суспСЦльною "аснСЦстю на засоби виробництва та ринковою економСЦкою.

У державах СЦз суспСЦльною "аснСЦстю прибуток використовуСФться як джерело покриття витрат на виплату премСЦй, соцСЦальнСЦ потреби тощо, тобто протягом звСЦтного перСЦоду вСЦдбуваСФться дебетування рахунку "ФСЦнансовий результат звСЦтного перСЦодутАЭ.

У краСЧнах з ринковою економСЦкою за рахунок чистого прибутку не можуть покриватися поточнСЦ витрати. ПСЦсля його визначення в балансСЦ вСЦн пСЦдлягаСФ розподСЦлу на дивСЦденди СЦ капСЦталСЦзовану частину, яка СФ джерелом зростання "асного капСЦталу акцСЦонерСЦв (власникСЦв) банку.

Принцип прСЦоритету змСЦсту над формою. ФСЦнансовСЦ звСЦти повиннСЦ достовСЦрно вСЦдображати економСЦчну та фСЦнансову сутнСЦсть операцСЦй, а не СЧх юридичну форму. РеалСЦзацСЦя цього принципу дозволяСФ отримати достовСЦрну СЦнформацСЦю про стан банку.

Даний принцип не допускаСФ штучного збСЦльшення валюти балансу СЦ "прикрашаннятАЭ балансу, який не вСЦдображаСФ реальних економСЦчних вСЦдносин. Наприклад, банки не можуть надавати один-одному позики на однаковСЦ суми без реальних кредитних ресурсСЦв, оскСЦльки валюта балансу використовуСФться як оцСЦнковий показник фСЦнансового стану при визначеннСЦ рейтингу банку.

Принцип консолСЦдацСЦСЧ. ФСЦнансовСЦ звСЦти повиннСЦ вСЦдображати стан та результати дСЦяльностСЦ не лише банку, але й усСЦх компанСЦй, якСЦ вСЦн контролюСФ, що забезпечуСФ об'СФктивне вСЦдтворення його економСЦчноСЧ ситуацСЦСЧ в цСЦлому.

ПСЦдготовка консолСЦдованих звСЦтСЦв складаСФться з таких етапСЦв:

тАФ унСЦфСЦкацСЦя рахункСЦв дочСЦрнСЦх пСЦдприСФмств;

тАФ постатейне зведення рахункСЦв;

тАФ вСЦднСЦмання залишкСЦв за внутрСЦшньогруповими операцСЦями;

тАФ вСЦднСЦмання взаСФмних вкладень та вСЦдокремлення результатСЦв, що припадають на СЦнших акцСЦонерСЦв консолСЦдованих пСЦдприСФмств.

Приклад. Банк А володСЦСФ 100 % статутного капСЦталу СЦнвестицСЦйноСЧ компанСЦСЧ Б.

Балансовий звСЦт банку А (материнська компанСЦя), тис. грн.

Позика Б

50



РЖншСЦ позики

70

Позики

170

ОсновнСЦ засоби

50

КапСЦтал

100

АкцСЦСЧ банку Б

100



Усього активСЦв

270

Усього пасивСЦв

270

+ Балансовий звСЦт (дочСЦрня компанСЦя), тис. грн.

Позики

10

Позики вСЦд банку А

50

РЖнвестицСЦСЧ

150

РЖншСЦ позики

35

ОсновнСЦ засоби

25

Статутний фонд

100

Усього активСЦв

185

Усього пасивСЦв

185


= Балансовий звСЦт групи, тис. грн.

Позики

80

Позики

205

РЖнвестицСЦСЧ

150

КапСЦтал

100

ОсновнСЦ засоби

75



Усього активСЦв

305

Усього пасивСЦв

305


У теперСЦшнСЦй час комерцСЦйнСЦ банки в УкраСЧнСЦ складають тСЦльки зведенСЦ звСЦти, що включають данСЦ вСЦддСЦлень та фСЦлСЦй.

Принцип собСЦвартостСЦ (незмСЦнностСЦ початковоСЧ вартостСЦ). Об'СФкти в бухгалтерському облСЦку вСЦдображаються за цСЦною СЧх придбання, включаючи витрати на СЧх доставку, облаштування та введення в експлуатацСЦю. РЖншими словами, активи СЦ пасиви облСЦковуються за СЧх собСЦвартСЦстю (первСЦсною, СЦсторичною вартСЦстю), а не за ринковою вартСЦстю. Початкова вартСЦсть не повинна змСЦнюватись до моменту списання активСЦв СЦ пасивСЦв з балансу.

ДоцСЦльнСЦсть принципу зумовлена наступними моментами:

1) об'СФктивнСЦсть тАФ вСЦдображення в облСЦку здСЦйснюСФться на основСЦ документа, який пСЦдтверджуСФ суму грошей, що була фактично виплачена;

2) у цьому випадку реально вСЦдображаються фСЦнансовСЦ результати, оскСЦльки на них не впливають переоцСЦнки.

Але господарськСЦй практицСЦ "астивСЦ випадки, що ускладнюють наступну реалСЦзацСЦю цього принципу:

тАФ наявнСЦсть активСЦв СЦ пасивСЦв у СЦноземнСЦй валютСЦ; коливання валютного курсу спричинюють необхСЦднСЦсть СЧх переоцСЦнки;

тАФ в умовах високих темпСЦв СЦнфляцСЦСЧ чи гСЦперСЦнфляцСЦСЧ вСЦдображення майна та ресурсСЦв за собСЦвартСЦстю призводить до викривлення фСЦнансового стану пСЦдприСФмства (банку).

У нацСЦональних облСЦкових системах СЦснують рСЦзнСЦ пСЦдходи, що дозволяють урахувати викладенСЦ.

Приклад. Розглянемо особливостСЦ облСЦку в умовах гСЦперСЦнфляцСЦСЧ.

Балансовий звСЦт банку А

(до переоцСЦнки з урахуванням СЦнфляцСЦСЧ), тис. грн.

Рахунки "ностротАЭ

300

Позики отриманСЦ 1000

Позики

1800

Депозити 700

ОсновнСЦ засоби

400

КапСЦтал 800

Усього активСЦв

2500

Усього пасивСЦв 2500


х рСЦвень СЦнфляцСЦСЧ за звСЦтний перСЦод (150 %)

= Балансовий звСЦт банку А пСЦсля переоцСЦнки, тис. грн.

Рахунки "ностротАЭ

300

Позики отриманСЦ

1000

Позики

1800

Депозити

700

ОсновнСЦ засоби


КапСЦтал


400 х (1+1,5)

1000

800 + 600 (фонд переоцСЦнки



основних засобСЦв)

1400

Усього активСЦв

3100

Усього пасивСЦв

3100


При цьому в облСЦку складаються наступнСЦ бухгалтерськСЦ проводки:

Д-т "ОсновнСЦ засобитАЭ                                                                600 000 грн.

К-т "Фонд переоцСЦнки основних засобСЦвтАЭ                                        600 000 грн.

Фонд переоцСЦнки розглядаСФться як складовий елемент "асного капСЦталу.

БСЦльш складним СФ вСЦдображення в облСЦку впливу на фСЦнансовСЦ результати переоцСЦнки активСЦв СЦ пасивСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ.

Принцип вСЦдкритостСЦ. ФСЦнансовСЦ звСЦти повиннСЦ бути достатньо чСЦткими СЦ докладними, щоб уникнути двозначностСЦ, реально вСЦдобразити операцСЦСЧ комерцСЦйного банку та СЧх вплив на його фСЦнансовий стан з необхСЦдними поясненнями в записках. Наприклад: правила оцСЦнки активСЦв СЦ пасивСЦв, аналСЦз певних статей звСЦтСЦв, аналСЦз активСЦв СЦ пасивСЦв за строками погашення, аналСЦз руху "асних засобСЦв, аналСЦз валютних позицСЦй, аналСЦз операцСЦй, проведених з великими акцСЦонерними банками чи з дочСЦрнСЦми та спСЦльними пСЦдприСФмствами (банками).

НацСЦональнСЦ системи облСЦку базуються на загальноприйнятих (мСЦжнародних) принципах облСЦку. Але неможливо знайти навСЦть двСЦ краСЧни, що використовують абсолютно СЦдентичнСЦ системи облСЦку. Адже на бухгалтерський облСЦк впливаСФ СЦснуюча форма органСЦзацСЦСЧ господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, характер державного регулювання, зовнСЦшнСЦ фактори: полСЦтичнСЦ, економСЦчнСЦ, соцСЦальнСЦ, географСЦчнСЦ та СЦн.

Розвиток процесСЦв економСЦчноСЧ СЦнтеграцСЦСЧ краСЧн, створення мСЦжнацСЦональних корпорацСЦй, вСЦльних економСЦчних зон, функцСЦонування спСЦльних пСЦдприСФмств, реалСЦзацСЦя спСЦльних проектСЦв потребують стандартизацСЦСЧ фСЦнансового облСЦку в свСЦтовому масштабСЦ та унСЦфСЦкацСЦСЧ облСЦкових систем. ОблСЦк, який будуСФться на загальноприйнятих принципах, забезпечуСФ зСЦставлюванСЦсть облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ, що подаСФться у фСЦнансових звСЦтах, посилюСФ довСЦру з боку СЦнвесторСЦв.

ПСЦд стандартами бухгалтерського облСЦку розумСЦють сукупнСЦсть нормативних документСЦв, якСЦ визначають правила та процедури ведення бухгалтерського облСЦку СЦ складання фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ. НацСЦональний бухгалтерський стандарт включаСФ нацСЦональний план рахункСЦв, законодавчСЦ та нормативнСЦ акти, що визначають методологСЦю, органСЦзацСЦю та ведення бухгалтерського облСЦку.

Питаннями стандартизацСЦСЧ облСЦку займаються як мСЦжурядовСЦ, так СЦ мСЦжнароднСЦ фаховСЦ органСЦзацСЦСЧ, а саме:

тАФ МСЦжурядова група експертСЦв центру з транснацСЦональних корпорацСЦй ООН;

тАФ МСЦжурядова група експертСЦв з мСЦжнародних стандартСЦв облСЦку та звСЦтностСЦ;

тАФ Африканська рада з бухгалтерського облСЦку;

тАФ РДвропейське економСЦчне товариство;

тАФ КомСЦтет з мСЦжнародних стандартСЦв;

тАФ МСЦжнародна федерацСЦя бухгалтерСЦв;

тАФ Рада з розробки фСЦнансових облСЦкових стандартСЦв у США та СЦн. Значну роль з-помСЦж них вСЦдСЦграСФ КомСЦтет з мСЦжнародних стандартСЦв бухгалтерського облСЦку (International Accounting Standarts Committee тАФ IASC) тАФ КМСБО. ВСЦн був створений у 1973 р. органСЦзацСЦями фахових бухгалтерСЦв АвстралСЦСЧ, Канади, ФранцСЦСЧ, ЯпонСЦСЧ, ФРН, Мексики, ГолландСЦСЧ, ВеликобританСЦСЧ, РЖрландСЦСЧ та США. Це цСЦлком незалежний орган, який займаСФться розробкою мСЦжнародних стандартСЦв бухгалтерського облСЦку. Членами комСЦтету СФ понад 100 органСЦзацСЦй з бСЦльш нСЦж 80 краСЧн свСЦту. До основних завдань комСЦтету належать:

тАФ розробка СЦ публСЦкацСЦя найважливСЦших бухгалтерських стандартСЦв з формування фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ;

тАФ сприяння впровадженню бухгалтерських стандартСЦв у свСЦтову практику бухгалтерського облСЦку;

тАФ надання допомоги щодо вдосконалення СЦ унСЦфСЦкацСЦСЧ нацСЦональних законодавств стосовно бухгалтерського облСЦку СЦ звСЦтностСЦ.

МСЦжнароднСЦ стандарти бухгалтерського облСЦку (МСБО) використовуються краСЧнами та компанСЦями:

тАФ як база для всСЦх чи деяких нацСЦональних вимог;

тАФ як мСЦжнародно прийнята вСЦдправна точка для тих краСЧн, що створюють своСЧ "аснСЦ вимоги;

тАФ нормативними органами для вСЦтчизняних та СЦноземних компанСЦй;

тАФ "асне компанСЦями при публСЦкацСЦСЧ фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ.

ОсобливостСЦ МСБО можна визначити наступним чином:

1) вони повиннСЦ бути достатньо детальними та зрозумСЦлими для того, щоб СЧх значення було подСЦбним в рСЦзних краСЧнах;

2) стандарти регламентують загальнСЦ принципи;

3) стандарти не мСЦстять детальних правил та вказСЦвок;

4) стандарти розглядають суть операцСЦСЧ, а не СЧСЧ деталСЦ.

ДСЦяльнСЦстю КМСБО керуСФ Рада директорСЦв з фахових органСЦзацСЦй бухгалтерського облСЦку 15 краСЧн, а також з СЦнших органСЦзацСЦй, якСЦ виявляють СЦнтерес до фСЦнансових звСЦтСЦв. Його дСЦяльнСЦсть користуСФться пСЦдтримкою МСЦжнародноСЧ федерацСЦСЧ бухгалтерСЦв (МФБ) та МСЦжнародноСЧ органСЦзацСЦСЧ комСЦсСЦй з цСЦнних паперСЦв (МЖКЦП).

КомСЦтет МСБО не маСФ права нав'язувати використання стандартСЦв. Вони не СФ обов'язковими, за винятком тих випадкСЦв, коли конкретна краСЧна обрала СЧх для застосування у фСЦнансовСЦй звСЦтностСЦ суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ. Такою СФ ситуацСЦя в УкраСЧнСЦ, де МСБО СФ обов'язковими для комерцСЦйних банкСЦв з 1 сСЦчня 1998р.

ЦСЦкавим СФ той факт, що МСБО застосовуються в бСЦльшостСЦ краСЧн РДвропи, у ВеликСЦй БританСЦСЧ, а також в АвстралСЦСЧ та деяких краСЧнах Далекого Сходу. В США використовуються мСЦжнароднСЦ бухгалтерськСЦ принципи (GAAP тАФ general acceptance principle). Строк з моменту публСЦкацСЦСЧ до запровадження стандартСЦв звичайно становить один рСЦк.

Наведемо список мСЦжнародних стандартСЦв бухгалтерського облСЦку.

Номер МСБО

ЗмСЦст стандартСЦв

1

Розкриття полСЦтики бухгалтерського облСЦку

2

Товарно-матерСЦальнСЦ запаси (оцСЦнка та представлення

в контекстСЦ первСЦсноСЧ вартостСЦ

4

ОблСЦк амортизацСЦйних вСЦдрахувань

5

РЖнформацСЦя, яка пСЦдлягаСФ розкриттю у фСЦнансових звСЦтах

7

ЗвСЦт про рух грошових коштСЦв

8

Чистий прибуток або збитки звСЦтного перСЦоду, СЦстотнСЦ

помилки та змСЦни облСЦковоСЧ полСЦтики

9

ОблСЦк витрат на науково-дослСЦдницьку та дослСЦдно-конструкторську дСЦяльностСЦ

10

НепередбаченСЦ подСЦСЧ та подСЦСЧ господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, що вСЦдбуваються пСЦсля дати балансового звСЦту

11

БудСЦвельнСЦ пСЦдряди

12

Бухгалтерський облСЦк податку на прибуток

13

Представлення поточних активСЦв та поточних зобов'язань

14

СегментацСЦя фСЦнансова та СЦнформацСЦя у звСЦтностСЦ

15

РЖнформацСЦя, що вСЦдбиваСФ наслСЦдки змСЦн у цСЦнах

16

Майно, будСЦвлСЦ та обладнання

17

Бухгалтерський облСЦк оренди

18

ДохСЦд

19

Витрати на пенсСЦйне забезпечення

20

Бухгалтерський облСЦк урядових субсидСЦй та розкриття

урядовоСЧ допомоги

21

НаслСЦдки змСЦн курсу обмСЦну валют

22

Об'СФднання компанСЦй

23

Витрати за позичками

24

Розкриття СЦнформацСЦСЧ про пов'язанСЦ сторони

25

Бухгалтерський облСЦк СЦнвестицСЦй

26

ОблСЦк та звСЦтування за програмами пенсСЦйного забезпечення

27

КонсолСЦдованСЦ фСЦнансовСЦ звСЦти та облСЦк СЦнвестицСЦй у

дочСЦрнСЦ пСЦдприСФмства

28

ОблСЦк СЦнвестицСЦй в асоцСЦйованСЦ пСЦдприСФмства

29

ФСЦнансова звСЦтнСЦсть у гСЦперСЦнфляцСЦйнСЦй економСЦцСЦ

30

Розкриття СЦнформацСЦСЧ у фСЦнансових звСЦтах банкСЦв та

подСЦбних фСЦнансових установ

31

ФСЦнансова звСЦтнСЦсть про частку участСЦ у спСЦльних

ПСЦдприСФмствах

32

ФСЦнансовСЦ СЦнструменти: розкриття та представлення

33

ДохСЦд на одну акцСЦю.

Отже, за перСЦод своСФСЧ дСЦяльностСЦ комСЦтетом розроблено й опублСЦковано 33 стандарти. Процес розробки мСЦжнародних стандартСЦв з облСЦку та звСЦтностСЦ СФ динамСЦчним. ОкремСЦ ранСЦше випущенСЦ стандарти уточнюються або замСЦнюються новоствореними з урахуванням досвСЦду СЧхнього застосування та вимог сьогоднСЦшнього дня. РозробленСЦ стандарти мають рекомендацСЦйний характер, регулюють лише основнСЦ принциповСЦ моменти, вСЦд яких залежить формування фСЦнансових результатСЦв дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства, вСЦдображення у звСЦтностСЦ результатСЦв та фСЦнансового стану пСЦдприСФмства.

ДеякСЦ стандарти мають загально-методологСЦчний характер. До них належать, наприклад, стандарт № 1 "Розкриття облСЦковоСЧ полСЦтикитАЭ, № 5 "РЖнформацСЦя, що пСЦдлягаСФ розкриттю у фСЦнансових звСЦтахтАЭ, № 21 "Вплив змСЦни валютних курсСЦвтАЭ та СЦн.

РЖншСЦ стандарти стосуються облСЦку, оцСЦнки та вСЦдображення у звСЦтностСЦ окремих видСЦв засобСЦв, призначення СЦ облСЦку доходСЦв та витрат. До них належать стандарти № 2 "ЗапаситАЭ, № 4 "ОблСЦк амортизацСЦйних вСЦдрахуваньтАЭ, № 6 "ОсновнСЦ засобитАЭ, № 18 "ДохСЦдтАЭ, № 25 "ОблСЦк СЦнвестицСЦйтАЭ та СЦн.

ДеякСЦ стандарти пов'язанСЦ зСЦ специфСЦчними видами дСЦяльностСЦ. Йдеться передусСЦм про стандарт № 30 "Розкриття в фСЦнансовСЦй звСЦтностСЦ банкСЦв СЦ подСЦбних СЦнститутСЦвтАЭ, запроваджений у 1991 р. Стандарт № 30 регламентуСФ чотири стандарти, якСЦ визначають вимоги до форми, змСЦсту та способу подання фСЦнансовоСЧ СЦнформацСЦСЧ. У цьому стандартСЦ робиться акцент на наступних ключових моментах.

1. Для звСЦту про прибутки та витрати стандартом № 30 передбачаСФться надання окремоСЧ форми про доходи та витрати. Це дозволяСФ запобСЦгти взаСФмозарахувань (чи проведення до форми нетто) доходних та витратних статей; деякСЦ винятки можливСЦ за угодами з цСЦнними паперами та валютними операцСЦями. Заборона на взаСФмо зарахування також не поширюСФться на операцСЦСЧ хеджування (фСЦнансове страхування).

2. Для балансу стандартом № 30 передбачено вимогу надання окремоСЧ СЦнформацСЦСЧ про типи активСЦв та зобов'язань без взаСФмозарахувань. ПропонуСФться виносити операцСЦСЧ з банками СЦ на грошових ринках окремо вСЦд активСЦв та зобов'язань клСЦСФнтСЦв. Рекомендуються спецСЦальнСЦ стандарти звСЦту про збалансованСЦ операцСЦСЧ СЦ пропонуСФться надання окремоСЧ СЦнформацСЦСЧ по кожнСЦй СЦз статей.

3. Щоб допомогти користувачам оцСЦнити майбутнСЦ перспективи банкСЦв, стандартом № 30 передбачено надання додатковоСЧ публСЦчноСЧ СЦнформацСЦСЧ. Вона повинна бути побудована таким чином, щоби дати можливСЦсть краще оцСЦнити поточний ризик СЦнституту, особливо щодо лСЦквСЦдностСЦ, вСЦдсоткового та кредитного ризикСЦв.

4. Для оцСЦнки лСЦквСЦдностСЦ ризику рекомендуСФться надання СЦнформацСЦСЧ про активи СЦ обов'язки у вСЦдповСЦдностСЦ до строку, що залишився до погашення (remaining time to maturity). Альтернативним методом СФ надання СЦнформацСЦСЧ у вСЦдповСЦдностСЦ до вихСЦдного строку погашення (original1 tame to maturity). ВСЦн застосовуСФться для банкСЦв, де вСЦдсутнСЦ системи облСЦку СЦнформацСЦСЧ у вСЦдповСЦдностСЦ до строку, що залишився до погашення. ОскСЦльки метою публСЦчноСЧ СЦнформацСЦСЧ СФ надання даних СЦнформацСЦСЧ для вибудування прогнозу звСЦту про рух грошових коштСЦв, банкСЦвськСЦ СЦнспектори повиннСЦ наполягати на використаннСЦ строку, що залишився до погашення, активно сприяти розвитковСЦ СЦнформацСЦйних систем, якСЦ забезпечують цю основну для управлСЦння банком СЦнформацСЦю.

5. Щоб оцСЦнити вСЦдсотковий ризик банку, рекомендуСФться надання подСЦбноСЧ СЦнформацСЦСЧ. ТСЦльки у даному випадку необхСЦдне розмежування активСЦв СЦ зобов'язань за строками, що залишились до перегляду вСЦдсоткових ставок. ДоцСЦльною формою звСЦтностСЦ СФ стандартний звСЦт про розСЦрвання строкСЦв погашення активСЦв та зобов'язань (GAP Report).

6. Щодо майбутнСЦх перспектив для банкСЦв найбСЦльш важливою СФ оцСЦнка СЧх кредитного ризику. Стандартом № 30 рекомендуються певнСЦ стандарти для розкриття публСЦчноСЧ СЦнформацСЦСЧ, що допомагають користувачу оцСЦнити поточнСЦ збитки за кредитами банкСЦв СЦ потенцСЦйнСЦ збитки за кредитами. Так, потрСЦбно, щоб сума виявлених збиткСЦв у кредитному портфелСЦ, як СЦ сума, невиявлених збиткСЦв, якСЦ, виходячи з досвСЦду минулих рокСЦв, СФ звичайними для подСЦбного кредитного портфеля, розглядались як витрати та вираховувалися з суми виданих кредитСЦв у виглядСЦ резерву збиткСЦв за кредитами. До публСЦчноСЧ СЦнформацСЦСЧ належать змСЦни резерву у порСЦвняннСЦ з попереднСЦм перСЦодом. Сюди включаються погашенСЦ з резервСЦв кредити СЦ поверненСЦ кредити, ранСЦше списанСЦ з резервСЦв. Банки також повиннСЦ надавати СЦнформацСЦю про суми кредитСЦв, за якими припинено нарахування (при касовому методСЦ виплатити) вСЦдсоткСЦв.

Угоди пов'язаних осСЦб виключаються з фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ, навСЦть якщо вони здСЦйснюються за правилами довгоСЧ руки (arms-legth basis) тАФ через пСЦдставних осСЦб чи дочСЦрнСЦ компанСЦСЧ.

Стандартом № 30 рекомендуСФться надання додатковоСЧ публСЦчноСЧ СЦнформацСЦСЧ у виглядСЦ коментарСЦв чи письмових заяв керуючих банками, оскСЦльки тСЦльки на основСЦ фСЦнансових звСЦтСЦв неможливо з достатньою повнотою реально оцСЦнити фСЦнансовий стан банку. ОкрСЦм того, фСЦнансовСЦ звСЦти дозволяють оцСЦнити фСЦнансове положення банку тСЦльки на певну минулу дату. КористувачСЦ публСЦчноСЧ фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ бСЦльш зацСЦкавленСЦ в оцСЦнцСЦ фСЦнансового стану банку СЦ його ефективностСЦ в майбутньому. Можливо, найбСЦльш важливим у цьому сенсСЦ СФ надання керуючим СЦнформацСЦСЧ щодо СЧхньоСЧ "асноСЧ полСЦтики управлСЦння кредитним ризиком, вСЦдсотковим ризиком, валютним ризиком СЦ лСЦквСЦднСЦстю.

У додатку до публСЦчноСЧ СЦнформацСЦСЧ повиннСЦ бути розкритСЦ принципи облСЦковоСЧ полСЦтики банку. Наприклад, керуючим належить пояснити полСЦтику списання кредитСЦв. Ця публСЦчна СЦнформацСЦя СФ необхСЦдною для оцСЦнки користувачами розмСЦрСЦв резервСЦв збиткСЦв за кредитами. В звСЦтСЦ слСЦд також розкрити полСЦтику припинення нарахування вСЦдсоткСЦв за проблемними кредитами чи створення резервСЦв на погашення нарахованих, але не сплачених вСЦдсоткСЦв. Якщо банк користуСФться пСЦдтримкою держави у формСЦ субсидСЦй, депозитСЦв чи кредитСЦв нижче ринковоСЧ ставки, в звСЦтСЦ треба пояснити суть цСЦСФСЧ пСЦдтримки СЦ особливостСЦ користування нею.

1.3. ФСЦнансовий та управлСЦнський облСЦк: змСЦст СЦ призначення

УправлСЦння комерцСЦйним банком перш за все спрямоване на пСЦдтримку лСЦквСЦдностСЦ, зниження банкСЦвських ризикСЦв, максимСЦзацСЦю прибутку.

У ринковСЦй економСЦцСЦ бухгалтерський облСЦк безпосередньо пов'язаний з процесом управлСЦння банком СЦ СФ важливою складовою цього процесу. Бухгалтерський облСЦк у банках тАФ це система збору, вимСЦру, обробки та передачСЦ користувачам СЦнформацСЦСЧ про стан та рух "асного капСЦталу банку, його майна, залученого капСЦталу, кредитСЦв та СЦнших активСЦв, про витрати та прибутки, фСЦнансовСЦ результати, необхСЦдноСЧ для прийняття оптимальних рСЦшень. Отже, банкСЦвський бухгалтерський облСЦк тАФ це СЦнформацСЦйна система для управлСЦння статутною дСЦяльнСЦстю банку.

УправлСЦння банком полягаСФ в прогнозуваннСЦ основних параметрСЦв розвитку банкСЦвського бСЦзнесу. До елементСЦв управлСЦння належать: а) планування як процес визначення стратегСЦчних та тактичних цСЦлей розвитку банкСЦвського бСЦзнесу; б) органСЦзацСЦя як процес вирСЦшення структурноСЧ побудови банку, визначення функцСЦй СЦ характеру дСЦяльностСЦ структурних пСЦдроздСЦлСЦв та делегування СЧм певних повноважень; в) контроль як процес вимСЦрювання СЦ оцСЦнки реального стану виконання накреслених завдань порСЦвняно з заданими параметрами, визначення вСЦдхилень та внесення коректив; г) управлСЦння персоналом тАФ визначення потреби в кадрах, зарахування на посаду, пСЦдвищення квалСЦфСЦкацСЦСЧ тощо; д) мотивацСЦя тАФ управлСЦння поведСЦнкою людей з метою досягнення накреслених завдань.

Таким чином, бухгалтерська СЦнформацСЦя необхСЦдна широкому колу користувачСЦв тАФ внутрСЦшнСЦм та зовнСЦшнСЦм для прийняття вСЦдповСЦдних рСЦшень.

До внутрСЦшнСЦх користувачСЦв належать: рада акцСЦонерСЦв, акцСЦонери, "асники, адмСЦнСЦстрацСЦя, керСЦвники рСЦзних рСЦвнСЦв менеджменту. "асникам СЦнформацСЦя необхСЦдна для того, щоб об'СФктивно оцСЦнити розмСЦр свого капСЦталу; адмСЦнСЦстрацСЦСЧ тАФ з метою управлСЦння.

ЗовнСЦшнСЦ користувачСЦ тАФ це СЦнвестори, потенцСЦйнСЦ кредитори банку, а також органи державного управлСЦння, нагляду, регулюючСЦ та податковСЦ органи. РЗм СЦнформацСЦя потрСЦбна для прийняття рСЦшення: чи варто придбати акцСЦСЧ банку; стати його вкладником; надавати йому позики; попереджувати негативнСЦ явища в дСЦяльностСЦ банку з метою своСФчасноСЧ санацСЦСЧ, запобСЦгання загрози банкрутства чи пом'якшення його наслСЦдкСЦв для вкладникСЦв СЦ клСЦСФнтСЦв банку; для формування грошово-кредитноСЧ полСЦтики. НаявнСЦсть СЦнформацСЦСЧ про фСЦнансовий стан банку дозволяСФ безпосередньо впливати па його дСЦяльнСЦсть.

ВзаСФмозв'язок управлСЦння дСЦяльнСЦстю та бухгалтерського облСЦку як СЦнформацСЦйноСЧ системи наведено нижче:

У ринковСЦй економСЦцСЦ центральний банк та комерцСЦйнСЦ банки виконують рСЦзнСЦ функцСЦСЧ. Цим зумовленСЦ особливостСЦ СЧх бухгалтерського облСЦку. Бухгалтерський облСЦк у центральному банку спрямований на вСЦд стеження грошово-кредитних процесСЦв, а в комерцСЦйному банку тАФ на вСЦдстеження виконаних операцСЦй та наданих послуг, пов'язаних з ними ризикСЦв СЦ рентабельностСЦ.

МетодологСЦчно та органСЦзацСЦйно бухгалтерський облСЦк подСЦляСФться на фСЦнансовий СЦ управлСЦнський. ПСЦд методологСЦСФю та органСЦзацСЦСФю, як уже зазначалось, розумСЦють принципи СЦ стандарти облСЦку, якСЦ визначають бухгалтерськСЦ процедури. Це двСЦ ланки СФдиноСЧ системи облСЦку, кожна з яких маСФ своСФ призначення та виконуСФ певнСЦ функцСЦСЧ в управлСЦннСЦ банком та забезпеченнСЦ користувачСЦв необхСЦдною СЦнформацСЦСФю.

ФСЦнансовий облСЦк тАФ це сукупнСЦсть правил СЦ процедур, якСЦ забезпечують пСЦдготовку, публСЦкацСЦю СЦнформацСЦСЧ про результати дСЦяльностСЦ банку та його фСЦнансовий стан згСЦдно з вимогами чинного законодавства СЦ стандартСЦв бухгалтерського облСЦку. Користувачами такоСЧ СЦнформацСЦСЧ можуть стати будь-якСЦ фСЦзичнСЦ чи юридичнСЦ особи, в тому числСЦ зовнСЦшнСЦ щодо банку: вкладники, кредитори, податковСЦ органи та СЦн.

Таким чином, фСЦнансовий облСЦк тАФ це комплексний системний облСЦк статутноСЧ дСЦяльностСЦ банку. Вимоги щодо органСЦзацСЦСЧ фСЦнансового облСЦку: 1) цСЦлСЦсне, повне СЦ безперервне вСЦдображення всСЦх банкСЦвських операцСЦй, що виконанСЦ за звСЦтний перСЦод; 2) складання фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ.

ФСЦнансова звСЦтнСЦсть дозволяСФ узагальнити данСЦ фСЦнансового облСЦку. РЖнформацСЦя, вСЦдображена у фСЦнансових звСЦтах, не вважаСФться комерцСЦйною таСФмницею. Вона служить основою для з'ясування стану лСЦквСЦдностСЦ, прибутковостСЦ банку; для визначення основних факторСЦв, що впливають на прибутковСЦсть дСЦяльностСЦ; для розрахунку податкСЦв.

Введення фСЦнансового облСЦку СФ обов'язковим для всСЦх суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ.

Практично в кожнСЦй краСЧнСЦ використовуСФться своя нацСЦональна система фСЦнансового бухгалтерського облСЦку. Вони вСЦдрСЦзняються методологСЦСФю та методикою облСЦку, рСЦзним ступенем державного регулювання. У свСЦтовСЦй практицСЦ СЦснуСФ пСЦдхСЦд, згСЦдно з яким усСЦ краСЧни залежно вСЦд типу чинного законодавства СЦ системи його впливу на рСЦзнСЦ аспекти життя суспСЦльства подСЦляються на двСЦ великСЦ групи: краСЧни, що мають розгалужений кодекс законСЦв; краСЧни, що мають законодавство загальноправовоСЧ орСЦСФнтацСЦСЧ.

У першому випадку закони мають жорстко детермСЦнований характер, СФ по сутСЦ серСЦСФю розпоряджень на зразок. "Ви повиннСЦтАЭ. ФСЦзичнСЦ СЦ юридичнСЦ особи повиннСЦ чСЦтко дотримуватись законСЦв. У бСЦльшостСЦ краСЧн, де регулювання базуСФться на цьому пСЦдходСЦ, облСЦковСЦ стандарти запроваджуються законодавчо. ОблСЦк СЦ бухгалтерськСЦ процедури при цьому деталСЦзуються та жорстко регламентуються. Головним завданням бухгалтерського облСЦку в цих краСЧнах СФ нарахування державних податкСЦв СЦ контроль за своСФчасною СЧх сплатою. Серед цих краСЧн тАФ НСЦмеччина, ФранцСЦя, Аргентина. До них можна вСЦднести СЦ УкраСЧну.

НацСЦональний план рахункСЦв у ФранцСЦСЧ розроблений МСЦнСЦстерством економСЦки СЦ фСЦнансСЦв та запроваджений в 1947 р. ВСЦн забезпечуСФ послСЦдовний перехСЦд вСЦд простоСЧ до подвСЦйноСЧ, а згодом до чотириразовоСЧ (управлСЦнськоСЧ) бухгалтерСЦСЧ. У результатСЦ досягаСФться можливСЦсть органСЦзацСЦСЧ облСЦку на пСЦдприСФмствах рСЦзних форм "асностСЦ та розмСЦрСЦв з максимальною ефективнСЦстю.

План рахункСЦв у НСЦмеччинСЦ запроваджений в 1937 р. У ньому вперше чСЦтко розмежована фСЦнансова СЦ виробнича (цехова) бухгалтерСЦя, передбачений зв'язок мСЦж ними трьома рСЦзними способами, в залежностСЦ вСЦд розмСЦрСЦв пСЦдприСФмства.

У другСЦй групСЦ краСЧн регулювання обмежуСФться законами загального права, якСЦ являють собою серСЦю обмежень на зразок "ви не повиннСЦтАЭ. Вони чСЦтко окреслюють межСЦ, в яких фСЦзичнСЦ та юридичнСЦ особи користуються свободою дСЦСЧ. ОблСЦковСЦ стандарти в цих краСЧнах не регулюються державою, а розробляються певними фаховими органСЦзацСЦями бухгалтерСЦв. Вони бСЦльш гнучкСЦ й пСЦддаються впливу рСЦзних новацСЦй. ВеликобританСЦя та США тАФ яскравСЦ представники краСЧн, де запровадженСЦ цСЦ пСЦдходи. Вони не мають СФдиного нацСЦонального сформованого плану рахункСЦв, а користуються галузевими планами. Так, "Американська енциклопедСЦя облСЦкових системтАЭ мСЦстить 73 галузевих плани рахункСЦв.

Разом з тим в усСЦх краСЧнах, де прийнятий нацСЦональний план рахункСЦв, СЦ в тих, що використовують фаховСЦ плани, СЦснують жорсткСЦ вимоги щодо форми та змСЦсту фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ. ОблСЦковСЦ стандарти визначають об'СФм, тип СЦ спосСЦб подання СЦнформацСЦСЧ у звСЦтностСЦ. Це ставить пСЦдприСФмства в рСЦвнСЦ умови при вСЦдображеннСЦ фСЦнансових результатСЦв, полегшуСФ розумСЦння звСЦтностСЦ зовнСЦшнСЦми користувачами.

В усСЦх розвинутих краСЧнах бухгалтерський облСЦк у банках, як СЦ в СЦнших секторах економСЦки, ведеться у вСЦдповСЦдностСЦ до чинних нацСЦональних стандартСЦв облСЦку. ВСЦдмСЦнностСЦ стосуються тСЦльки змСЦсту форми фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ, що обумовлено специфСЦкою банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ.

УправлСЦнський облСЦк, що СЦнодСЦ називаСФться виробничим облСЦком, чи облСЦком витрат, являСФ собою процес збору СЦ пСЦдготовки СЦнформацСЦСЧ, необхСЦдноСЧ менеджерам для планування, аналСЦзу, контролю та оцСЦнки поточноСЧ дСЦяльностСЦ банку за рСЦзними критерСЦями. У великих захСЦдних банках на такому облСЦку базуСФться управлСЦння витратами, визначення собСЦвартостСЦ банкСЦвських продуктСЦв, складання кошторисСЦв з метою планування нових для банку операцСЦй, здСЦйснюСФться оперативне та стратегСЦчне планування банкСЦвського бСЦзнесу.

Побудова управлСЦнського облСЦку та групування його рахункСЦв вСЦдбуваСФться за наведеними нижче категорСЦями центрСЦв.

1. Центри собСЦвартостСЦ тАФ припускають групування витрат, виходячи з рСЦзних критерСЦСЧв, якСЦ не обов'язково пов'язанСЦ з номенклатурою витрат банку. КритерСЦСФм може виступати перСЦод часу, пСЦдроздСЦл (фСЦлСЦя, вСЦддСЦлення, вСЦддалене робоче мСЦiе, пункт обмСЦну), окремий банкСЦвський продукт тощо.

2. Центри вСЦдповСЦдальностСЦ тАФ це угруповання, побудованСЦ з огляду наявностСЦ вСЦдповСЦдного працСЦвника СЦ пСЦдбиття пСЦдсумкСЦв за центрами дСЦяльностСЦ. До центрСЦв вСЦдповСЦдальностСЦ належать департаменти, управлСЦння, вСЦддСЦли, що характеризуються наявнСЦстю вСЦдповСЦдних витрат та приносять вСЦдповСЦднСЦ прибутки за умови, що прибутки СЦ витрати можуть бути видСЦленСЦ та вимСЦрянСЦ.

3. Сегменти дСЦяльностСЦ (центри прибутку) тАФ це облСЦковСЦ конструкцСЦСЧ управлСЦнськоСЧ бухгалтерСЦСЧ, призначенСЦ для прийняття стратегСЦчних рСЦшень: результати реалСЦзацСЦСЧ банкСЦвських продуктСЦв за зонами краСЧни, категорСЦями населення. Центри прибутку, на вСЦдмСЦну вСЦд центрСЦв вСЦдповСЦдальностСЦ, СФ позицСЦями, штучно утвореними в управлСЦнськСЦй бухгалтерСЦСЧ. Результати за ними визначаються перСЦодично (один раз у 6 мСЦс. щороку) для прийняття стратегСЦчних рСЦшень у дСЦяльностСЦ банку. Вони пов'язанСЦ з запровадженням нових банкСЦвських продуктСЦв, використанням нових СЦнформацСЦйних технологСЦй, здСЦйсненням капСЦтальних вкладень, проникненням банкСЦвських послуг на новСЦ сегменти ринку чи новСЦ ринки. ЗвСЦтнСЦсть, у якСЦй узагальнюСФться СЦнформацСЦя управлСЦнського облСЦку, становить комерцСЦйну таСФмницю та використовуСФться всерединСЦ банку.

УправлСЦнський облСЦк спрямований на вирСЦшення внутрСЦшнСЦх проблем банку, якСЦ пов'язанСЦ з пСЦдвищенням ефективностСЦ щодо центрСЦв вСЦдповСЦдальностСЦ, сегментСЦв дСЦяльностСЦ та СЦнших завдань.

На вСЦдмСЦну вСЦд фСЦнансового управлСЦнський облСЦк не СФ обов'язковим та не регламентуСФться законодавчими актами чи нацСЦональними стандартами. Кожен банк самостСЦйно органСЦзовуСФ управлСЦнську бухгалтерСЦю, визначаСФ методи СЧСЧ функцСЦонування. При цьому в рСЦзних краСЧнах, що мають своСЧ нацСЦональнСЦ системи облСЦку, взаСФмозв'язок мСЦж фСЦнансовим та управлСЦнським облСЦком здСЦйснюСФться рСЦзними способами за допомогою спецСЦальноСЧ системи рахункСЦв, що входять в управлСЦнську бухгалтерСЦю. Для цього розробляСФться система операцСЦйних рахункСЦв або до номенклатури рахункСЦв для фСЦнансового облСЦку запроваджуСФться клас спецСЦальних рахункСЦв вСЦдображення, якСЦ забезпечують зв'язок управлСЦнського облСЦку з фСЦнансовим.

ПСЦдстава

ФСЦнансовий облСЦк

УправлСЦнський облСЦк

На кого зорСЦСФнтований

ДержавнСЦ регулюючСЦ та контролюючСЦ органи, акцСЦонери або "асники банку, клСЦСФнти банку, керСЦвництво банку

КерСЦвництво банку

Яка СЦнформацСЦя потрСЦбна

РЖнформацСЦя про пСЦдсумки роботи за рСЦк

Оперативна, щоденна СЦнформацСЦя, прогнозування

Форми СЦ перСЦод звСЦтностСЦ

ЗовнСЦшньо-регламентованСЦ форми СЦ перСЦод звСЦтностСЦ

Форми СЦ перСЦод звСЦтностСЦ регламентуються кожним банком самостСЦйно


У сучасних умовах в УкраСЧнСЦ всСЦ суб'СФкти господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, у тому числСЦ й банки, змушенСЦ вести окремо податковий облСЦк. Це зумовлено тим, що в податковому законодавствСЦ визначення СЦ вимСЦрювання прибутку, валових доходСЦв СЦ валових витрат суттСФво вСЦдрСЦзняСФться вСЦд закладених у мСЦжнародних принципах бухгалтерського облСЦку СЦ, що цСЦлком природно, вСЦд передбачених чинними нацСЦональними стандартами бухгалтерського облСЦку.

Податковий облСЦк складаСФться з правил ведення бухгалтерського облСЦку, запроваджених органами податковоСЧ адмСЦнСЦстрацСЦСЧ, що надСЦленСЦ повноваженнями збору податкСЦв.

КонтрольнСЦ запитання

1. НазвСЦть причини СЦ основнСЦ етапи реформи бухгалтерського облСЦку та звСЦтностСЦ в банках.

2. Дайте визначення бухгалтерського облСЦку.

3. У чому полягаСФ суть фСЦнансового облСЦку, його основнСЦ функцСЦСЧ?

4. Розкрийте призначення СЦ суть управлСЦнського облСЦку.

5. Що розумСЦють пСЦд мСЦжнародними принципами облСЦку?

6. Дайте визначення мСЦжнародних стандартСЦв бухгалтерського облСЦку. В чому полягаСФ СЧх призначення?

7. Хто СФ користувачами облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ?

8. Яку роль вСЦдСЦграСФ бухгалтерський облСЦк у системСЦ управлСЦння банком?

9. Як вимСЦрюСФться прибуток?

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи

Вправа 1. Початковий баланс банку "КиСЧвтАЭ включаСФ такСЦ данСЦ:

1. Засновниками тАФ фСЦзичними особами внесено в касу банку внескСЦв готСЦвкою у сумСЦ 100 000 грн.

2. Засновниками тАФ юридичними особами на коррахунок банку перераховано внескСЦв до статутного капСЦталу в сумСЦ 2 500 000 грн.

тАв Використовуючи основне бухгалтерське рСЦвняння, запишСЦть наведенСЦ данСЦ у виглядСЦ формули.

тАв ПояснСЦть змСЦст бухгалтерського рСЦвняння.

Вправа 2. АКБ "КиСЧвтАЭ протягом мСЦсяця на коррахунок отримав вСЦдсотки за кредит у сумСЦ 20 000 грн., сплатив вСЦдсотки за строковими депозитами тАФ 14000 грн., одержав мСЦжбанкСЦвський кредит у суми 135 000 грн. В останнСЦй день мСЦсяця одержано внески до статутного капСЦталу тАФ 70 000 грн. ПовнСЦ надходження за мСЦсяць дорСЦвнюють 225 000 грн., а платежСЦ тАФ 14 000 грн.

тАв ЯкСЦ з наведених позицСЦй слСЦд включити в баланс, а якСЦ тАФ у звСЦт про прибутки та збитки?

тАв ЗаповнСЦть таблицю:

ФСЦнансовСЦ звСЦти


ЗвСЦт про прибутки та збитки:
доходи
витрати
Бухгалтерський баланс:
активи
зобов'язання
капСЦтал "асникСЦв



Вправа 3. Використовуючи данСЦ вправи 1 СЦ 2 знайдСЦть чистСЦ активи (капСЦтал) банку на початок СЦ кСЦнець мСЦсяця, а також розрахуйте прирСЦст чистих активСЦв. СкладСЦть рСЦвняння бСЦзнесу.

тАв Дайте вСЦдповСЦдь на запитання: який СЦснуСФ зв'язок мСЦж прибутком, приростом чистих активСЦв, доходами СЦ витратами за розглядуваний перСЦод?

РСЦвняння бСЦзнесу маСФ вигляд:

П = 4А + ВП - ДК,

де П тАФ прибуток; ВП тАФ вилучений прибуток; ДК тАФ сума додаткового капСЦталу, який введений в обСЦг за розглядуваний облСЦковий перСЦод; 4А тАФ прирСЦст чистих активСЦв.

Вправа 4. Банк витратив на купСЦвлю акцСЦй акцСЦонерноСЧ компанСЦСЧ на фондовому ринку 50 000 грн. Ця компанСЦя сплатила дивСЦденди СЦз прибутку банку на суму його СЦнвестицСЦй у розмСЦрСЦ 6500 грн.

тАв ВкажСЦть рСЦзницю мСЦж визначеними капСЦтальними СЦ поточними витратами.

тАв ЗаповнСЦть таблицю, наведену у вправСЦ 2.

Вправа 5. ЯкСЦ з перелСЦчених статей витрат слСЦд вважати капСЦтальними, а якСЦ тАФ поточними для складання фСЦнансових звСЦтСЦв банку:

тАв купСЦвля офСЦсного примСЦщення;

тАв щорСЦчна амортизацСЦя офСЦсного примСЦщення;

тАФ сплата коштСЦв за нотарСЦальне посвСЦдчення угоди купСЦвлСЦ-продажу примСЦщення;

тАФ вартСЦсть ремонту комп'ютерного обладнання;

тАФ дохСЦд вСЦд реалСЦзацСЦСЧ кредитних карток;

тАФ вартСЦсть нових комп'ютерСЦв;

тАФ митнСЦ збори, сплаченСЦ при ввезеннСЦ комп'ютерСЦв;

тАФ транспортнСЦ витрати на доставку комп'ютерСЦв;

тАФ вартСЦсть встановлення нових комп'ютерСЦв;

тАФ заробСЦтна плата операторСЦв.

Вправа 6. ЗгСЦдно з принципами нарахування СЦ вСЦдповСЦдностСЦ для визнаних доходСЦв СЦ витрат застосовують такСЦ термСЦни:

тАФ вСЦдкладений дохСЦд, або доходи майбутнСЦх перСЦодСЦв (авансСЦв, надходжень, передоплат);

тАФ нарахований дохСЦд;

тАФ вСЦдкладенСЦ витрати, або витрати майбутнСЦх перСЦодСЦв (авансовий платСЦж);

тАФ нарахованСЦ витрати.

тАв З'ясуйте вСЦдповСЦднСЦсть нижче наведених визначень до термСЦна СЦ прокоментуйте вСЦдповСЦдь прикладами:

тАФ дохСЦд ще не зароблений, отриманий наперед;

тАФ дохСЦд вже зароблений але не отриманий;

тАФ видатки сплаченСЦ, але не понесенСЦ;

тАФ видатки понесенСЦ, але ще не сплаченСЦ.

ПРИКЛАДИ:

тАФ вСЦдсотки за весь термСЦн користування кредитом, сплаченСЦ позичальником водночас з отриманням кредиту;

тАФ вСЦдсотки за строковими депозитами, нарахованСЦ наприкСЦнцСЦ мСЦсяця, строк повернення яких ще не настав;

тАФ отримана орендна плата за офСЦсне примСЦщення за шСЦсть мСЦсяцСЦв наперед;

тАФ нарахованСЦ СЦ сплаченСЦ вСЦдпускнСЦ у розмСЦрСЦ 1800 грн. за днСЦ вСЦдпустки у сСЦчнСЦ мСЦсяцСЦ;

тАФ наприкСЦнцСЦ мСЦсяця нарахованСЦ вСЦдсотки за користування кредитами, термСЦн сплати за кредитними договорами ще не настав.



ГЛАВА 2

ОСНОВИ ПОБУДОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛРЖКУ В БАНКАХ УКРАРЗНИ


Мета вивчення

ПСЦсля вивчення глави 2 Ви повиннСЦ знати:

1. Законодавчу СЦ нормативну базу органСЦзацСЦСЧ бухгалтерського облСЦку в банку.

2. Об'СФкти бухгалтерського облСЦку, класифСЦкацСЦю бухгалтерських рахункСЦв СЦ методи реСФстрацСЦСЧ банкСЦвських операцСЦй в бухгалтерських реСФстрах.

3. Принципи побудови плану рахункСЦв СЦ характеристику його основних роздСЦлСЦв.

4. РеСФстри аналСЦтичного СЦ синтетичного облСЦку, види балансСЦв, якСЦ складаються банками та СЧх змСЦст.

5. КласифСЦкацСЦю банкСЦвськоСЧ документацСЦСЧ.

ВСЦдповСЦдно до Закону УкраСЧни "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦстьтАЭ методологСЦчне керСЦвництво бухгалтерським облСЦком СЦ звСЦтнСЦстю в банках покладено на НацСЦональний банк УкраСЧни. Свою дСЦяльнСЦсть у цьому напрямку НБУ здСЦйснюСФ на пСЦдставСЦ загальноприйнятих у мСЦжнароднСЦй практицСЦ принципСЦв СЦ стандартСЦв бухгалтерського облСЦку, а також враховуСФ нацСЦональнСЦ стандарти бухгалтерського облСЦку СЦ звСЦтностСЦ, якСЦ розробленСЦ МСЦнСЦстерством фСЦнансСЦв УкраСЧни. НормативнСЦ документи з питань облСЦку СЦ звСЦтностСЦ, що використовуються в державнСЦй статистицСЦ, погоджуються з Державним комСЦтетом статистики УкраСЧни.

Введення бухгалтерського облСЦку СЦ звСЦтностСЦ в комерцСЦйних банках здСЦйснюСФться згСЦдно з нормативними актами, затвердженими НБУ, а саме:

тАФ СЦнструкцСЦСФю про застосування плану рахункСЦв бухгалтерського облСЦку комерцСЦйних банкСЦв;

тАФ положенням про органСЦзацСЦю бухгалтерського облСЦку СЦ звСЦтностСЦ в банках УкраСЧни;

тАФ правилами органСЦзацСЦСЧ фСЦнансовоСЧ та статистичноСЧ звСЦтностСЦ банкСЦв УкраСЧни;

тАФ методичними вказСЦвками про ведення параметрСЦв аналСЦтичного облСЦку;

тАФ планом рахункСЦв бухгалтерського облСЦку комерцСЦйних банкСЦв УкраСЧни.

В основу органСЦзацСЦСЧ системи бухгалтерського облСЦку СЦ звСЦтностСЦ покладено загальноприйнятСЦ елементи бухгалтерського облСЦку: об'СФкти облСЦку СЦ бухгалтерськСЦ рахунки; метод подвСЦйного запису; план рахункСЦв СЦ баланс; синтетичний СЦ аналСЦтичний облСЦк; документацСЦя. Разом з цим органСЦзацСЦя цих елементСЦв у банках маСФ деякСЦ особливостСЦ, що випливають зСЦ специфСЦки дСЦяльностСЦ банку як фСЦнансового посередника (вид дСЦяльностСЦ: торгСЦвля грошима; у загальному планСЦ об'СФкт облСЦку тАФ це грошовий обСЦг, що облСЦковуСФться за банкСЦвськими рахунками); функцСЦй комерцСЦйних банкСЦв.

До таких особливостей можна вСЦднести:

тАФ змСЦст СЦ структуру плану рахункСЦв;

тАФ складання щоденного балансу;

тАФ параметри СЦ форми ведення аналСЦтичного облСЦку;

тАФ вСЦдображення банкСЦвськоСЧ операцСЦСЧ в облСЦку на момент СЧСЧ здСЦйснення.

2.1. Об'СФкти облСЦку СЦ бухгалтерськСЦ рахунки

Предметом бухгалтерського облСЦку в комерцСЦйному банку виступають банкСЦвськСЦ операцСЦСЧ, якСЦ випливають зСЦ статутноСЧ дСЦяльностСЦ банку: розрахунковСЦ операцСЦСЧ, депозитнСЦ операцСЦСЧ, операцСЦСЧ з цСЦнними паперами, позичковСЦ операцСЦСЧ, операцСЦСЧ з касового обслуговування бюджетних рахункСЦв, операцСЦСЧ з основними засобами банку, валютнСЦ та СЦн. Виконання таких операцСЦй маСФ вплив на результати дСЦяльностСЦ банку.

Сама по собСЦ банкСЦвська операцСЦя СФ досить складним фактом господарськоСЧ дСЦяльностСЦ банку. Це обумовлюСФ необхСЦднСЦсть класифСЦкацСЦСЧ операцСЦй за певними ознаками СЦ видСЦлення в СЧх складСЦ об'СФктСЦв, якСЦ пСЦдлягають реСФстрацСЦСЧ в бухгалтерських книгах СЦ вСЦдображенню в звСЦтностСЦ. Так, наприклад, депозитнСЦ операцСЦСЧ можна класифСЦкувати за суб'СФктами, видами, строками депозитСЦв. ОперацСЦСЧ з цСЦнними паперами класифСЦкуються за: видами операцСЦй, видами цСЦнних паперСЦв, емСЦтентами та СЦншими ознаками.

У бухгалтерському облСЦку кожному об'СФкту вСЦдповСЦдаСФ рахунок. Рахунок тАФ це основна одиниця зберСЦгання СЦнформацСЦСЧ в бухгалтерському облСЦку, СЦнструмент, який реСФструСФ, накопичуСФ СЦ зберСЦгаСФ СЦнформацСЦю, необхСЦдну для прийняття управлСЦнських рСЦшень.

РеСФстрування СЦнформацСЦСЧ в бухгалтерському облСЦку банку досягаСФться шляхом застосування методу подвСЦйного запису, що випливаСФ з принципу подвСЦйностСЦ. ЗгСЦдно з методом подвСЦйного запису кожен запис-реСФстрацСЦя вСЦдображаСФться за двома рахунками: за дебетом одного рахунку СЦ одночасно за кредитом СЦншого. Сума записСЦв за дебетом повинна дорСЦвнювати сумСЦ записСЦв за кредитом.

Система вСЦдображення СЦнформацСЦСЧ в бухгалтерському облСЦку грунтуСФться на тому, що для функцСЦонування, здСЦйснення статутноСЧ дСЦяльностСЦ банку потрСЦбнСЦ кошти, тобто економСЦчнСЦ ресурси. ЦСЦ кошти формуються за рахунок внескСЦв (паСЧв) засновникСЦв (власникСЦв) банку в грошовСЦй або майновСЦй формСЦ. Це явище можна вСЦдобразити з допомогою рСЦвняння:

ЕкономСЦчнСЦ ресурси (кошти) = Увесь капСЦтал (засоби, "аснСЦсть).

Кожен банк, як СЦ будь-яке пСЦдприСФмство, маСФ два типи капСЦталу: "асний СЦ залучений (кредиторська заборгованСЦсть). Таким чином:

ЕкономСЦчнСЦ ресурси = Залучений (або позичений) капСЦтал (кредиторська заборгованСЦсть) + "асний капСЦтал (внесок "асника).

ЗгСЦдно з прийнятою у вСЦтчизнянСЦй бухгалтерськСЦй практицСЦ термСЦнологСЦСФю економСЦчнСЦ ресурси розглядаються як активи, а весь капСЦтал тАФ як пасиви. Отже,

Активи = Пасиви, або
Активи = ЗаборгованСЦсть + КапСЦтал

(Assets  = Liabilities + Capital).

За прийнятою в мСЦжнароднСЦй облСЦковСЦй практицСЦ термСЦнологСЦСФю пСЦд пасивами розумСЦють лише кредиторську заборгованСЦсть, тому:

Активи = Пасиви (заборгованСЦсть) + КапСЦтал.

Наведена рСЦвнСЦсть вСЦдома як класичне бухгалтерське рСЦвняння, або функцСЦональна облСЦкова модель. ОбидвСЦ його частини повиннСЦ бути рСЦвними. Це рСЦвняння вСЦдображаСФ фСЦнансовий стан банку (пСЦдприСФмства). ПСЦд фСЦнансовим станом розумСЦють наявнСЦсть економСЦчних ресурсСЦв, що належать банку, СЦ весь капСЦтал, який протистоСЧть СЧм, на певний момент часу.

Активи тАФ це ресурси, що контролюються установою, якСЦ набуто в результатСЦ попереднСЦх операцСЦй СЦ якСЦ повиннСЦ принести дохСЦд чи СЦншу економСЦчну вигоду в майбутньому. РЖншими словами, це економСЦчнСЦ ресурси, що перебувають у розпорядженнСЦ банку, використання яких, ймовСЦрно, принесе в майбутньому дохСЦд.

У банкСЦвському балансСЦ активи виступають у виглядСЦ основних засобСЦв, готСЦвки в нацСЦональнСЦй або СЦноземнСЦй валютСЦ в касСЦ банку, заборгованостСЦ за позичками, цСЦнних паперСЦв, якСЦ знаходяться в портфелСЦ банку та СЦн.

Зобов'язання (залучений капСЦтал) тАФ це кредиторська заборгованСЦсть пСЦдприСФмства, що виникла внаслСЦдок попереднСЦх операцСЦй СЦ яка мас бути погашена у визначений термСЦн. Зобов'язання банку передбачають зменшення доходСЦв, якСЦ пов'язанСЦ з придбанням активСЦв або отриманням послуг вСЦд СЦнших осСЦб внаслСЦдок ранСЦше проведених операцСЦй. Зобов'язання включають: залишки грошових коштСЦв на поточних рахунках, вклади, борговСЦ зобов'язання банку (векселСЦ, облСЦгацСЦСЧ, що емСЦтованСЦ банком) та СЦн.

Власний капСЦтал тАФ це рСЦзниця мСЦж активами та зобов'язаннями, тобто частина активСЦв, яка сформована за рахунок "асних джерел банку. Вона показуСФ частку "асника в активах банку. Для товариства тАФ це капСЦтал партнерСЦв; для акцСЦонерноСЧ компанСЦСЧ тАФ акцСЦонерний капСЦтал. До рахункСЦв капСЦталу належать: сплачений зареСФстрований статутний капСЦтал банку, емСЦсСЦйнСЦ рСЦзницСЦ, резерви банку та СЦн.

КапСЦтал тАФ це заявка "асника на активи компанСЦСЧ. Це засоби, якСЦ залишаться "аснику, якщо вСЦн погасить заборгованСЦсть за зобов'язаннями. З наведеного вище рСЦвняння

КапСЦтал = Активи - Зобов'язання.

ОскСЦльки капСЦтал дорСЦвнюСФ активам за мСЦнусом зобов'язань, СЦнодСЦ вважають, що капСЦтал дорСЦвнюСФ нетто-активам (net assets).

Для поточного облСЦку банкСЦвських операцСЦй в бухгалтерському облСЦку банку використовуСФться система рахункСЦв фСЦнансового облСЦку. Вся сукупнСЦсть бухгалтерських рахункСЦв може бути подСЦлена на двСЦ групи: балансовСЦ; позабалансовСЦ.

БалансовСЦ рахунки бувають постСЦйними СЦ тимчасовими.

ПостСЦйнСЦ балансовСЦ рахунки мають залишок на кСЦнець звСЦтного перСЦоду. На СЧх основСЦ складаСФться баланс банку. Серед них видСЦляють такСЦ групи рахункСЦв:

тАФ рахунки активСЦв;

тАФ рахунки зобов'язань;

тАФ рахунки "асного капСЦталу.

Рахунки активСЦв тАФ це активнСЦ рахунки, якСЦ вСЦдображають наявнСЦсть та змСЦни рСЦзноманСЦтних активСЦв банку.

Рахунки зобов'язань тАФ це пасивнСЦ рахунки, якСЦ вСЦдображають наявнСЦсть та змСЦни заборгованостСЦ банку. ВидСЦляють короткострокову та довгострокову заборгованСЦсть.

Рахунки "асного капСЦталу тАФ це також пасивнСЦ рахунки, якСЦ вСЦдображають змСЦну "асного капСЦталу банку за звСЦтний перСЦод.

У складСЦ балансових рахункСЦв видСЦляють:

тАФ контрпасивнСЦ рахунки (активнСЦ);

тАФ контрактивнСЦ рахунки (пасивнСЦ).

За своСЧм характером контрпасивнСЦ рахунки активнСЦ. До них належать, наприклад, рахунки № 5041 "Збитки минулого року, що очСЦкують затвердженнятАЭ, № 2511 "ТехнСЦчний рахунок для перерахування коштСЦв Державного бюджету УкраСЧнитАЭ.

КонтрактивнСЦ рахунки тАФ пасивнСЦ. До них належать, наприклад, рахунки № 2400 "Резерви пСЦд заборгованСЦсть за кредитами, якСЦ наданСЦ клСЦСФнтамтАЭ та № 4409 "Знос операцСЦйних основних засобСЦвтАЭ.

ОсобливСЦсть цих рахункСЦв полягаСФ в тому, що в балансСЦ контрактивнСЦ рахунки вСЦдображаються в складСЦ активСЦв, а контрпасивнСЦ тАФ в складСЦ пасивСЦв зСЦ знаком мСЦнус. Така методика дозволяСФ достовСЦрно оцСЦнювати окремСЦ статтСЦ активСЦв та пасивСЦв. Так, у балансСЦ рахунок "Знос операцСЦйних засобСЦвтАЭ вСЦдображаСФться в складСЦ активСЦв пСЦсля рахунку "ОперацСЦйнСЦ основнСЦ засобитАЭ.

ОперацСЦйнСЦ основнСЦ засоби вСЦдображаються за первСЦсною вартСЦстю (тобто за фактичною вартСЦстю придбання). НаявнСЦсть контрактивного рахунку "Знос основних засобСЦвтАЭ дозволяСФ, наприклад, напряму з балансу отримати вСЦдомостСЦ про залишкову вартСЦсть операцСЦйних основних засобСЦв:

Актив

Сума

ОперацСЦйнСЦ основнСЦ засоби
Зношення операцСЦйних засобСЦв

Нетто: операцСЦйнСЦ основнСЦ засоби (залишкова вартСЦсть)

240 000 000
-32 000 000

208 000 000

ТимчасовСЦ балансовСЦ рахунки призначенСЦ для облСЦку витрат банку за СЧх елементами та доходСЦв тАФ за видами. У свою чергу вони подСЦляються на двСЦ групи: рахунки витрат; рахунки доходСЦв.

Рахунки витрат тАФ це активнСЦ рахунки, якСЦ використовуються для облСЦку, накопичення витрат за СЧх елементами впродовж звСЦтного перСЦоду. НаприкСЦнцСЦ звСЦтного (рСЦчного) перСЦоду витрати з цих рахункСЦв переносять на рахунок фСЦнансових результатСЦв, пСЦсля чого цСЦ рахунки закриваються СЦ не мають залишкСЦв.

Рахунки доходСЦв тАФ це пасивнСЦ рахунки, якСЦ призначенСЦ для облСЦку, накопичення доходСЦв за СЧх видами впродовж звСЦтного перСЦоду. НаприкСЦнцСЦ звСЦтного (рСЦчного) перСЦоду доходи з цих рахункСЦв переносять на рахунок фСЦнансових результатСЦв, пСЦсля чого цСЦ рахунки закриваються СЦ не мають залишкСЦв.

НаявнСЦсть рахункСЦв для кожного виду доходСЦв СЦ витрат дозволяСФ керСЦвництву банку точно визначити джерело всСЦх доходСЦв СЦ характер усСЦх витрат, СЧх вплив на прибутковСЦсть банку.

Для графСЦчного зображення рахунку використовуСФться Т-подСЦбнамодель рахунку (його структура подСЦбна до букви Т).

Т-рахунок складаСФться з трьох елементСЦв: найменування (номера) рахунку; лСЦвого боку тАФ дебет; правого боку тАФ кредит.

Модель виглядаСФ так:

Номер рахунку

Найменування рахунку

Дебет

Кредит




УсСЦ пасивнСЦ рахунки мають кредитовий залишок, усСЦ активнСЦ рахунки тАФ дебетовий залишок (сальдо).

Модель Т-рахунку можна наочно проСЦлюструвати на прикладСЦ рахунку "Банкноти та монети в касСЦ банкутАЭ. В лСЦвСЦй частинСЦ вСЦдображений залишок у гривнях грошовоСЧ готСЦвки в касСЦ банку на початок дня, а також перерахованСЦ надходження грошей в касу (при цьому в дужках вказуСФться номер касовоСЧ операцСЦСЧ), а в правСЦй тАФ виплати з каси банку:

Банкноти та монети в касСЦ банку

Сальдо

50000

(4)

10000

(1)

36000

(5)

25000

(2)

14000



(3)

4000



ОбСЦг

54000

ОбСЦг

35000

Сальдо

69000


Залишок на початок дня грошовоСЧ готСЦвки в касСЦ складаСФ50 000 грн., сума надходжень протягом дня тАФ 54 000 грн., виплати з каси тАФ 35 000 грн. ПСЦдсумки операцСЦй за день вСЦдображають обСЦги за рахунком. У нашому прикладСЦ сальдо на кСЦнець дня становить69 000 грн. СЦ вСЦдображало суму готСЦвкових грошей в касСЦ банку на кСЦнець дня (50 000 + 54 000 - 35 000 = 69 000).

За пасивними рахунками сальдо на кСЦнець дня визначаСФться за формулою:

Сальдо на кСЦнець дня = Кредитове сальдо на початок дня + ОбСЦги кредитовСЦ - ОбСЦги дебетовСЦ.

За активними рахунками сальдо на кСЦнець дня визначаСФться за формулою:

Сальдо на кСЦнець дня = Дебетове сальдо на початок дня + ОбСЦги дебетовСЦ - ОбСЦги кредитовСЦ.

ЗгСЦдно з мСЦжнародними стандартами бухгалтерського облСЦку елемент активу або пасиву проводиться за рахунками балансу тодСЦ, коли вСЦн вСЦдповСЦдаСФ наступним умовам:

1) ймовСЦрно, що банк отримаСФ або втратить будь-яку майбутню економСЦчну вигоду, пов'язану з цим елементом активу або пасиву;

2) цей елемент активу або пасиву маСФ вартСЦсть, яка може бути точно вимСЦряна.

Об'СФкти облСЦку, якСЦ не задовольняють цим двом критерСЦям, облСЦковуються на позабалансових рахунках.

Це передусСЦм наступнСЦ об'СФкти:

тАФ умовнСЦ вимоги та зобов'язання банку (тобто реальнСЦ вимоги та зобов'язання, якСЦ можуть виникнути в майбутнСЦ перСЦоди та за якими банк несе ризики);

тАФ документи СЦ цСЦнностСЦ;

тАФ операцСЦСЧ з приватизацСЦСЧ.

Бухгалтерський облСЦк операцСЦй за позабалансовими рахунками здСЦйснюСФться так, як СЦ за балансовими тАФ методом подвСЦйного запису. Характер рахунку тАФ активний або пасивний тАФ визначаСФться наступним:

тАФ позабалансовий рахунок активний, якщо при переведеннСЦ його на баланс дебетуСФться балансовий рахунок. Наприклад, рахунок № 9020 "ГарантСЦСЧ, що наданСЦ клСЦСФнтамтАЭ активний, тому що у випадку неплатоспроможностСЦ банк буде змушений сплачувати за виданою гарантСЦСФю СЦ дебетувати рахунок балансу № 2099 "СумнСЦвна заборгованСЦсть за виплаченими гарантСЦямитАЭ;

тАФ позабалансовий рахунок пасивний, якщо при переведеннСЦ його на баланс кредитуСФться балансовий рахунок. Наприклад, рахунок № 9110 "Зобов'язання за кредитами, якСЦ отриманСЦ вСЦд СЦнших банкСЦвтАЭпасивний, тому що у випадку, коли банк скористаСФться кредитною лСЦнСЦСФю, вСЦн буде кредитувати рахунок балансу у роздСЦлСЦ "Кошти СЦнших банкСЦвтАЭ першого класу групи "Кредити, якСЦ отриманСЦ вСЦд СЦнших банкСЦвтАЭ.

Для вСЦдображення операцСЦй на позабалансових рахунках за методом подвСЦйного запису використовуються контррахунки, якСЦ включенСЦ до СЧх складу. ЦСЦ рахунки СФ умовними СЦ використовуються як технСЦчнСЦ для реалСЦзацСЦСЧ методу подвСЦйного запису.

Приклад. АБ "АркадатАЭ надав 1 лютого гарантСЦю ВАТ "РодонтАЭ у сумСЦ 100 000 грн., строк дСЦСЧ якоСЧ 2 мСЦс.

Станом на 1 лютого операцСЦя за наданою гарантСЦСФю вСЦдображаСФться бухгалтерською проводкою:

Д-т "ГарантСЦСЧ, що наданСЦ клСЦСФнтамтАЭ                                                100 000 грн.

К-т Контр рахунок                                                                100 000 грн.
30 березня закСЦнчуСФться строк дСЦСЧ гарантСЦСЧ. Невикористана гарантСЦя списуСФться з облСЦку:

Д-т Контр рахунок                                                                100 000 грн.

К-т "ГарантСЦСЧ, що наданСЦ клСЦСФнтамтАЭ                                                100 000 грн.
Якщо, наприклад, 5 березня клСЦСФнт скористаСФться гарантСЦСФю, що надана банком:

Д-т Контррихунок                                                                100 000 грн.

К-т "ГарантСЦСЧ, що наданСЦ клСЦСФнтамтАЭ                                                100 000 грн.
Водночас операцСЦя вСЦдображаСФться за балансовим рахунком.

Д-т "СумнСЦвна заборгованСЦсть за виплаченими гарантСЦями                        100 000 грн.

К-т "Контррахуноку НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ                                100 000 грн.
ОперацСЦСЧ за позабалансовими рахунками, на яких облСЦковуються умовнСЦ вимоги та зобов'язання, вСЦдображаються у грошовСЦй оцСЦнцСЦ за номСЦналом.

Документи СЦ цСЦнностСЦ облСЦковуються в умовнСЦй грошовСЦй оцСЦнцСЦ, наприклад, одна грошова чекова книжка     тАФ      1 грн.

Отже, операцСЦя з видачСЦ клСЦСФнту двох грошових чекових книжок вСЦдображаСФться бухгалтерською проводкою:

Д-т "КонтррахуноктАЭ                                                        2 грн.

К-т "Бланки сувороСЧ звСЦтностСЦтАЭ                                        2 грн.

Використання позабалансових рахункСЦв дозволяСФ отримувати СЦнформацСЦю про операцСЦСЧ банкСЦв, якСЦ пов'язанСЦ з використанням нових фСЦнансових СЦнструментСЦв. До таких операцСЦй належать зобов'язання та вимоги за укладеними, але ще не виконаними угодами, як то:

тАФ кредитнСЦ лСЦнСЦСЧ;

тАФ дозволений овердрафт;

тАФ непокритСЦ безвСЦдзивнСЦ акредитиви;

тАФ гарантСЦйнСЦ зобов'язання;

тАФ зобов'язання за цСЦнними паперами;

тАФ спотовСЦ, форварднСЦ й умовнСЦ контракти з купСЦвлСЦ-продажу СЦноземноСЧ валюти та СЦнших фСЦнансових СЦнструментСЦв.

У мСЦжнароднСЦй практицСЦ облСЦку на позабалансових рахунках облСЦковуються, як правило, операцСЦСЧ тСЦльки такого характеру.

ОблСЦк документСЦв СЦ цСЦнностей на позабалансових рахунках тАФ це традицСЦя радянськоСЧ школи банкСЦвського облСЦку. Такий облСЦк забезпечуСФ додатковий контроль за правильнСЦстю СЦ своСФчаснСЦстю проведення операцСЦй, якСЦ безпосередньо впливають на активи СЦ пасиви банку. До них належать такСЦ рахунки: "Бланки цСЦнних паперСЦв та СЦншСЦ бланкитАЭ; "Документи за розрахунковими операцСЦямитАЭ та СЦн.

КласифСЦкацСЦя бухгалтерських рахункСЦв (за економСЦчним змСЦстом) наведена на с. 49 (А тАФ активнСЦ рахунки; П тАФ пасивнСЦ рахунки):

2.2. План рахункСЦв СЦ принципи його побудови

Одним з ключових елементСЦв нацСЦональноСЧ системи бухгалтерського облСЦку СФ план рахункСЦв, завдяки якому досягаСФться систематизацСЦя бухгалтерських рахункСЦв. РЖншими словами, план рахункСЦв тАФ це систематизований перелСЦк рахункСЦв бухгалтерського облСЦку, що використовуСФться для реСФстрацСЦСЧ банкСЦвських операцСЦй.

Новий план рахункСЦв, розроблений НацСЦональним банком УкраСЧни, впроваджений у комерцСЦйних банках з 1 сСЦчня 1998 р. ВСЦн узгоджений СЦз загальноприйнятими у мСЦжнароднСЦй практицСЦ принципами та мСЦжнародними стандартами бухгалтерського облСЦку СЦ СФ обов'язковим для використання всСЦма установами комерцСЦйних банкСЦв.

План рахункСЦв, розроблений окремо для установ НБУ, за структурою майже не вСЦдрСЦзняСФться вСЦд плану рахункСЦв для комерцСЦйних банкСЦв але маСФ деякСЦ особливостСЦ за змСЦстом. Це пов'язано з тим, що НБУ виконуСФ операцСЦСЧ, "астивСЦ тСЦльки центральному банку: емСЦсСЦйнСЦ операцСЦСЧ, обслуговування уряду та зовнСЦшнього боргу, регулювання дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв та СЦн. ВСЦн базуСФться на двох основних принципах: вСЦдповСЦднСЦсть облСЦку СЦ звСЦтностСЦ; простота викладення.




ОстаннСЦй принцип констатуСФ те, що баланс СФ головним СЦнструментом для фСЦнансового менеджменту. Мета полягала в тому, щоби максимально спростити план рахункСЦв СЦ забезпечити його сприйняття та високу СЦнформативнСЦсть. Уся мСЦнСЦмально необхСЦдна фСЦнансова СЦн формацСЦя залишена на рСЦвнСЦ рахункСЦв другого порядку.

ОсновнСЦ вимоги, яким повинен вСЦдповСЦдати план рахункСЦв:

тАФ детальний та повний облСЦк усСЦх банкСЦвських операцСЦй;

тАФ своСФчасна обробка СЦ накопичення детальноСЧ СЦнформацСЦСЧ;

тАФ вСЦдображення правдивоСЧ та змСЦстовноСЧ СЦнформацСЦСЧ для всСЦх категорСЦй користувачСЦв.

У структурСЦ плану рахункСЦв можна видСЦлити три частини, якСЦ логСЦчно пов'язанСЦ мСЦж собою:

тАФ балансова частина;

тАФ частина доходСЦв СЦ витрат;

тАФ позабалансова частина.

БухгалтерськСЦ рахунки в планСЦ рахункСЦв згрупованСЦ в дев'ять класСЦв. Балансова частина об'СФднуСФ першСЦ п'ять класСЦв. На пСЦдставСЦ цих класСЦв складаСФться балансовий звСЦт комерцСЦйного банку. Друга частина включаСФ класи доходСЦв СЦ витрат. На пСЦдставСЦ рахункСЦв цих класСЦв складаСФться звСЦт про прибутки та збитки. Третя частина мСЦстить клас позабалансових рахункСЦв (9 клас).

СлСЦд зазначити, що особливСЦсть побудови плану рахункСЦв полягаСФ у чСЦткСЦй методологСЦчнСЦй органСЦзацСЦСЧ та ефективностСЦ рСЦшень.

ФСЦнансовий результат, що вСЦдображаСФться на рахунку п'ятого класу "Результат поточного рокутАЭ, визначаСФться за даними рахункСЦв шостого та сьомого класСЦв (що свСЦдчить про логСЦчний зв'язок мСЦж першою СЦ другою частинами плану рахункСЦв).

УмовнСЦ зобов'язання СЦ вимоги, що облСЦковуються на позабалансових рахунках дев'ятого класу, за певних умов, якСЦ передбаченСЦ угодами, можуть стати реальними вимогами до банку або його зобов'язаннями СЦ суттСФво вплинути на результати його дСЦяльностСЦ (що свСЦдчить про логСЦчний зв'язок мСЦж третьою СЦ першою частинами плану рахункСЦв).

Рахунки усСЦх трьох частин призначенСЦ для ведення фСЦнансового облСЦку.

Восьмий клас мСЦстить рахунки для ведення управлСЦнського облСЦку. Рахунки управлСЦнськоСЧ бухгалтерСЦСЧ  ввикористовуються для визначення собСЦвартостСЦ банкСЦвських продуктСЦв, а також ефективностСЦ працСЦ окремих пСЦдроздСЦлСЦв або центрСЦв вСЦдповСЦдальностСЦ тощо. Вони дозволяють накопичити СЦнформацСЦю для прийняття тактичних СЦ стратегСЦчних рСЦшень менеджерами та керСЦвництвом банку.

Групування бухгалтерських рахункСЦв у балансовСЦй частинСЦ здСЦйснено за наступними принципами:

тАФ за видами контрагентСЦв;

тАФ за функцСЦями комерцСЦйних банкСЦв (вид операцСЦСЧ);

тАФ за принципом лСЦквСЦдностСЦ.

ЗгСЦдно з першим принципом мСЦжбанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ видСЦленСЦ окремо у першому класСЦ, а операцСЦСЧ з усСЦма СЦншими клСЦСФнтами тАФ у другому класСЦ; у межах класу рахунки об'СФднуються за видами контрагентСЦв.

ВСЦдповСЦдно до другого принципу, наприклад, операцСЦСЧ з казначейськими СЦнструментами вСЦдображаються за рахунками першого класу; розрахунковСЦ та кредитнСЦ операцСЦСЧ тАФ у другому класСЦ; операцСЦСЧ з цСЦнними паперами тАФ у третьому класСЦ; внутрСЦшньобанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ тАФ у третьому та четвертому класах тощо.

ЗгСЦдно з третСЦм принципом активи та пасиви першоготАФчетвертого класСЦв розмСЦщенСЦ за ступенем зниження лСЦквСЦдностСЦ, тобто активи тАФ вСЦд найбСЦльш лСЦквСЦдних (монети та банкноти у касСЦ, кошти на рахунках у НБУ) до нелСЦквСЦдних (сумнСЦвна заборгованСЦсть за кредитами, основнСЦ засоби); пасиви тАФ вСЦд зобов'язань за вимогою до довгострокових зобов'язань.

Кожний клас включаСФ рахунки II, III СЦ IV порядку. УсСЦ вони належать до синтетичних СЦ вСЦдрСЦзняються ступенем деталСЦзацСЦСЧ СЦнформацСЦСЧ про об'СФкт облСЦку. Наприклад, перший клас називаСФться "КазначейськСЦ та мСЦжбанкСЦвськСЦ операцСЦСЧтАЭ. У ньому облСЦковуються казначейськСЦ та мСЦжбанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ комерцСЦйних банкСЦв.

ДеталСЦзацСЦя рахункСЦв II порядку здСЦйснюСФться за видами казначейських та мСЦжбанкСЦвських СЦнструментСЦв, якСЦ можуть використовуватись банком. Наприклад, до казначейських СЦнструментСЦв належать:

тАФ готСЦвковСЦ кошти тАФ рахунок № 10;

тАФ дорогоцСЦннСЦ метали (монетарнСЦ)тАФрахунок № 11;

тАФ кошти у НацСЦональному банку УкраСЧни тАФ рахунок № 12;

тАФ казначейськСЦ та СЦншСЦ цСЦннСЦ папери, що рефСЦнансуються НБУ тАФ рахунок № 14 та СЦн.

До мСЦжбанкСЦвських СЦнструментСЦв належать операцСЦСЧ мСЦж комерцСЦйними банками:

тАФ кореспондентськСЦ рахунки, якСЦ включають рахунки № 15 "Кошти в СЦнших банкахтАЭ, № 16 "Кошти СЦнших банкСЦвтАЭ;

тАФ депозити до запитання та строковСЦ депозити;

тАФ кредити, операцСЦСЧ РЕПО та СЦн.

Рахунки III СЦ IV порядку деталСЦзують СЦнформацСЦю про види казначейських та мСЦжбанкСЦвських СЦнструментСЦв за конкретними ознаками. Так, деталСЦзацСЦя рахунку № 10 "ГотСЦвковСЦ коштитАЭ за рахунками III порядку здСЦйснюСФться за ознакою "Вид готСЦвкових коштСЦв (банкноти та монети, дорожнСЦ чеки)тАЭ. Рахунки IV порядку до цього рахунку видСЦляються за ознакою "МСЦiезнаходження готСЦвкових коштСЦвтАЭ. Наприклад, на рахунку 1001 враховуються банкноти та монети в касСЦ банку, на рахунку № 1007 тАФ банкноти та монети в дорозСЦ.

Рахунки в планСЦ рахункСЦв розташовуються за принципом зростання номерСЦв рахункСЦв. Кожний клас включаСФ як активнСЦ, так СЦ пасивнСЦ рахунки. НумерацСЦя рахункСЦв II, III СЦ IV порядку здСЦйснюСФться додаванням одного знака (вСЦд 0 до 9) з правого боку вСЦдповСЦдно до рахункСЦв РЖ, II СЦ III порядку.

Рахунки РЖ порядку тАФ однозначнСЦ (клас);

Рахунки II порядку тАФ двозначнСЦ (роздСЦл);

Рахунки III порядку тАФ тризначнСЦ (група);

Рахунки IV порядку тАФ чотиризначнСЦ (рахунок).

Рахунки РЖ порядку повторюють найменування класу. Кожному класу протистоСЧть рахунок РЖ порядку, найменування якого дублюСФ найменування класу.

У складСЦ класСЦв можна видСЦлити роздСЦли. Кожному роздСЦлу протистоСЧть рахунок II порядку однойменноСЧ назви. РоздСЦли формуються за такими критерСЦями: статтСЦ (рахунки) активСЦв тАФ активи розташовуються за ступенем зменшення лСЦквСЦдностСЦ, вСЦд високолСЦквСЦдних до нелСЦквСЦдних, а статтСЦ (рахунки) пасивСЦв тАФ за видами обов'язкСЦв, вСЦд короткострокових до довгострокових, а усерединСЦ видСЦв тАФ за строками СЦ контрагентами.

Таким чином, у планСЦ рахункСЦв застосовуСФться десятинна система кодування рахункСЦв; при цьому перша цифра означаСФ клас плану рахункСЦв, друга тАФ роздСЦл у класСЦ, третя тАФ групу у роздСЦлСЦ, четверта тАФ номер рахунку в групСЦ.

Наприклад, рахунок № 1200 "Коррахунок у НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ означаСФ, що це тАФ рахунок IV порядку, СФ першим у першСЦй групСЦ рахункСЦв, розташований у першому класСЦ та належить до третього роздСЦлу.

Правильне розумСЦння ознак, якСЦ покладено в основу групування рахункСЦв усерединСЦ роздСЦлСЦв та класСЦв, у подальшому полегшить проведення аналСЦзу банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ.

У першому класСЦ облСЦковуються казначейськСЦ та мСЦжбанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ комерцСЦйних банкСЦв. До казначейських СЦнструментСЦв належать:

тАФ готСЦвковСЦ кошти;

тАФ монетарнСЦ дорогоцСЦннСЦ метали;

тАФ цСЦннСЦ папери, якСЦ рефСЦнансуються НацСЦональним банком УкраСЧни;

тАФ кошти комерцСЦйних банкСЦв у НацСЦональному банку УкраСЧни;

тАФ кошти НацСЦонального банку УкраСЧни у комерцСЦйному банку. До мСЦжбанкСЦвських СЦнструментСЦв належать операцСЦСЧ мСЦж комерцСЦйними банками:

тАФ кореспондентськСЦ рахунки;

тАФ депозити до запитання та строковСЦ депозити;

тАФ кредити, операцСЦСЧ РЕПО;

тАФ фСЦнансовий лСЦзинг.

ГотСЦвковСЦ кошти, що стоять на першому мСЦiСЦ тАФ це найбСЦльш лСЦквСЦднСЦ активи. ГотСЦвковими коштами вважаються всСЦ грошовСЦ кошти в нацСЦональнСЦй та СЦноземнСЦй валютСЦ, а також дорожнСЦ чеки незалежно вСЦд того, де вони знаходяться. ГрошовСЦ та дорожнСЦ чеки облСЦковуються на рСЦзних рахунках. БезбалансовСЦ вСЦддСЦлення можуть здСЦйснювати тСЦльки розрахунково-касове обслуговування клСЦСФнтСЦв та вкладнСЦ операцСЦСЧ.

До СЦнших найбСЦльш лСЦквСЦдних активСЦв належать рахунки двох типСЦв, що не приносять вСЦдсоткового доходу: залишки на кореспондентському рахунку в НБУ СЦ залишки на кореспондентських рахунках в СЦнших банках. З метою проведення розрахункСЦв банки змушенСЦ тримати кошти на кожному з цих активСЦв.

У роздСЦлах "Кошти у НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ та "Кошти НацСЦонального банку УкраСЧнитАЭ вСЦдображаються активнСЦ та пасивнСЦ операцСЦСЧ комерцСЦйного банку з НБУ. На кореспондентському рахунку комерцСЦйного банку у НацСЦональному банку УкраСЧни, крСЦм розрахункових операцСЦй, облСЦковуються СЦ обов'язковСЦ резерви комерцСЦйного банку. ВСЦдповСЦдно до Закону УкраСЧни "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦстьтАЭ НацСЦональний банк УкраСЧни запроваджуСФ для комерцСЦйних банкСЦв нормативи та порядок формування обов'язкових резервСЦв.

НацСЦональний банк УкраСЧни у стосунках з комерцСЦйними банками використовуСФ такСЦ фСЦнансовСЦ СЦнструменти, як ломбарднСЦ кредити, операцСЦСЧ РЕПО, пряме кредитування, аукцСЦоннСЦ кредити та СЦн. ВибСЦр фСЦнансових СЦнструментСЦв залежить вСЦд характеру грошово-кредитноСЧ полСЦтики.

До достатньо лСЦквСЦдних активСЦв належать облСЦгацСЦСЧ внутрСЦшньоСЧ державноСЧ позики; депозити овернайт СЦ короткостроковСЦ депозити, якСЦ розмСЦщенСЦ в СЦнших банках; кредити овернайт та короткостроковСЦ кредити, наданСЦ СЦншими банками.

Виконання операцСЦй з дорогоцСЦнними (монетарними) металами комерцСЦйними банками можливе лише за умови СЦснування лСЦцензСЦСЧ. ДорогоцСЦннСЦ метали також розглядаються як достатньо лСЦквСЦднСЦ активи. У роздСЦлСЦ "ДорогоцСЦннСЦ металитАЭ облСЦковуються тСЦльки тСЦ метали, якСЦ визначенСЦ законодавчими актами. У цьому роздСЦлСЦ не повиннСЦ облСЦковуватись дорогоцСЦннСЦ метали, що знаходяться у сховищСЦ банку за дорученням його клСЦСФнтСЦв (СЧх облСЦк ведеться поза балансом), та цСЦннСЦ папери, якСЦ не входять до перелСЦку цСЦнних паперСЦв, що рефСЦнансуються НБУ (СЧх облСЦк ведеться у третьому та четвертому класах). ПерелСЦк цСЦнних паперСЦв, та порядок СЧх рефСЦнансування визначаСФться НацСЦональним банком УкраСЧни.

До простроченоСЧ заборгованостСЦ належать депозити та кредити, термСЦн сплати за якими прострочено, але ризик неповернення за ними не СФ настСЦльки високим, щоб вСЦдносити СЧх до сумнСЦвноСЧ заборгованостСЦ. СумнСЦвними СФ такСЦ депозити та кредити, повернення яких не гарантовано. За рахунками сумнСЦвноСЧ заборгованостСЦ облСЦковують лише суми основного боргу.

У другому класСЦ вСЦдображаються операцСЦСЧ з усСЦма категорСЦями клСЦСФнтСЦв, крСЦм банкСЦв, зокрема, операцСЦСЧ за розрахунками; наданими кредитами та залученими депозитами; довСЦрчСЦ операцСЦСЧ, операцСЦСЧ РЕПО з клСЦСФнтами та СЦн.

ПодСЦл клСЦСФнтСЦв на контрагенти на рСЦвнСЦ плану рахункСЦв вСЦдбуваСФться на основСЦ секторСЦв економСЦки. ЗгСЦдно з "Методичними рекомендацСЦями щодо класифСЦкацСЦСЧ СЦнституцСЦйних секторСЦв економСЦки УкраСЧнитАЭ, якСЦ затвердженСЦ наказом МСЦнСЦстерства статистики УкраСЧни № 172 вСЦд 25.07.94 р., подСЦл економСЦки УкраСЧни щодо функцСЦонування особливостей та структури здСЦйснено на п'ять секторСЦв:

1) фСЦнансовСЦ СЦнституцСЦйнСЦ одиницСЦ;

2) не фСЦнансовСЦ СЦнституцСЦйнСЦ одиницСЦ;

3) сектор загального державного управлСЦння;

4) сектор домашнСЦ господарства;

5) некомерцСЦйнСЦ органСЦзацСЦСЧ, що обслуговують домашнСЦ господарства.

ВСЦдповСЦдно групуються СЦнституцСЦйнСЦ одиницСЦ нерезидентСЦв при вСЦдкриттСЦ рахункСЦв.

У третьому класСЦ вСЦдображаються два рСЦзних типи операцСЦй. До першого типу належать операцСЦСЧ з цСЦнними паперами (окрСЦм цСЦнних паперСЦв, що рефСЦнансуються НБУ,тАФ вони вСЦдображаються в першому класСЦ тАФ та довгострокових вкладень, якСЦ вСЦдображенСЦ в першому та другому класах).

ОперацСЦСЧ з цСЦнними паперами подСЦляються на три види:

тАФ торговСЦ операцСЦСЧ з цСЦнними паперами;

тАФ СЦнвестицСЦйнСЦ операцСЦСЧ з цСЦнними паперами;

тАФ операцСЦСЧ з цСЦнними паперами "асноСЧ емСЦсСЦСЧ.

ЦСЦннСЦ папери враховуються в розрСЦзСЦ контрагентСЦв-емСЦтентСЦв. До другого типу належать операцСЦСЧ за СЦншими розрахунками. До СЧх складу вСЦдносять господарчСЦ операцСЦСЧ комерцСЦйних банкСЦв. Це операцСЦСЧ з малоцСЦнними СЦ швидкозношуваними предметами та матерСЦалами, операцСЦСЧ з облСЦку дебСЦторськоСЧ та кредиторськоСЧ заборгованостСЦ. Причому дебСЦторська СЦ кредиторська заборгованСЦсть враховуСФться: за господарчою дСЦяльнСЦстю банку; за розрахунками з працСЦвниками банку; сумнСЦвна дебСЦторська та кредиторська заборгованСЦсть.

До СЦнших операцСЦй належать: облСЦк дебСЦторськоСЧ та кредиторськоСЧ заборгованостСЦ з внутрСЦшньобанкСЦвськими операцСЦями СЦ деякими СЦншими операцСЦями, клСЦринговСЦ розрахунки, розрахунки з урегулювання валютноСЧ позицСЦСЧ банку, а також мСЦжфСЦлСЦйнСЦ розрахунки мСЦж пСЦдроздСЦлами одного банку.

Окремою позицСЦСФю в цьому роздСЦлСЦ облСЦковуСФться субординований борг тАФ довгострокова позика, яка надасться дочСЦрнСЦми фСЦрмами банку СЦ яка в разСЦ лСЦквСЦдацСЦСЧ або банкрутства боржника пСЦдлягаСФ погашенню пСЦсля задоволення вимог усСЦх СЦнших кредиторСЦв.

У четвертому класСЦ зосередженСЦ групи рахункСЦв, якСЦ вСЦдображають довгостроковСЦ вкладення банку в асоцСЦйованСЦ та дочСЦрнСЦ пСЦдприСФмства, в нематерСЦальнСЦ активи та в основнСЦ засоби. Вкладення банку в асоцСЦйованСЦ дочСЦрнСЦ пСЦдприСФмства тАФ це по сутСЦ СЦнвестицСЦСЧ банку.

Рахунки даного класу призначенСЦ для узагальнення СЦнформацСЦСЧ про наявнСЦсть та рух належних банку основних засобСЦв та СЧх зношення, нематерСЦальних активСЦв, вкладень в СЦншСЦ активи довгострокового характеру, такСЦ як капСЦтальнСЦ вкладення та СЦн.

ВзаСФмовСЦдносини мСЦж пСЦдприСФмствами тАФ СЦнвестором та дочСЦрнСЦми СЦ асоцСЦйованими пСЦдприСФмствами тАФ регулюються чинним законодавством.

До нематерСЦальних активСЦв належать витрати банку, що приносять дохСЦд. НематерСЦальнСЦ активи не мають фСЦзичноСЧ форми, але мають "асну вартСЦсть, що базуСФться на правах або привСЦлеях банку. НематерСЦальнСЦ активи тАФ це вартСЦсть придбаних установою прав користування землею, водою, СЦншими природними ресурсами, промисловими зразками, товарними знаками, об'СФктами промисловоСЧ та СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ, права оренди будСЦвель (споруд, примСЦщень) або користування ними, права "асностСЦ на квартиру, а також СЦншСЦ майновСЦ права, що визначаються об'СФктом права "асностСЦ певноСЧ установи банку СЦ приносять дохСЦд. До СЦнших майнових прав належать винаходи, кориснСЦ моделСЦ, знаки для товарСЦв та послуг, торговСЦ марки, об'СФкти авторських прав, програм забезпечення обчислювальноСЧ технСЦки, "ноу-хаутАЭ, придбанСЦ права на мСЦiе на товарнСЦй фондовСЦй бСЦржСЦ, до вартостСЦ якого входять усСЦ витрати, пов'язанСЦ з практичним використанням переваг цього мСЦiя для установи банку.

НематерСЦальнСЦ активи облСЦковуються в балансСЦ тСЦльки за умови, що вони були придбанСЦ за певну цСЦну. НематерСЦальнСЦ активи облСЦковуються в бухгалтерському облСЦку за первСЦсною оцСЦнкою, яка складаСФться з фактичних витрат на придбання СЦ приведення до стану, в якому вони придатнСЦ для використання вСЦдповСЦдно до запланованоСЧ мети.

ВартСЦсть нематерСЦальних активСЦв погашаСФться за нормами амортизацСЦйних вСЦдрахувань, регламентованих банком, виходячи з фактичного термСЦну корисного використання.

У п'ятому класСЦ облСЦковуСФться капСЦтал банку. ВСЦн включаСФ привнесений капСЦтал, нерозподСЦлений прибуток СЦ визначаСФ залишковий СЦнтерес "асникСЦв банку в активах за вирахуванням зобов'язань. ФСЦнансовий результат вСЦд дСЦяльностСЦ банку, як уже зазначалось, безпосередньо вСЦдображаСФться на рахунках цього класу.

П'ятий клас включаСФ такСЦ складовСЦ "асних коштСЦв банку:

тАФ статутний капСЦтал та СЦншСЦ фонди банку;

тАФ результат поточного року;

тАФ результати переоцСЦнки основних засобСЦв.

РЖншСЦ фонди мСЦстять загальнСЦ резерви та прибуток минулих рокСЦв. Це кошти, що повиннСЦ забезпечувати зобов'язання банку та покривати збитки.

Результат поточного року формуСФться за рахунок чистого прибутку СЦ СФ показником ефективностСЦ дСЦяльностСЦ банку.

ЗгСЦдно з чинними правилами рахунки п'ятого класу можуть кореспондувати з дебСЦторами, кредиторами та рахунками готСЦвкових коштСЦв лише у разСЦ сплати дивСЦдендСЦв та внескСЦв вСЦд акцСЦонерСЦв, збСЦльшення капСЦталу банку шляхом переоцСЦнки активСЦв. У всСЦх СЦнших випадках рахунки п'ятого класу кореспондуються тСЦльки мСЦж собою.

У шостому СЦ сьомому класах вСЦдображенСЦ операцСЦСЧ, якСЦ пов'язанСЦ з формуванням доходСЦв, а також витрати, якСЦ виникають пСЦд час дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку. ВсСЦ доходи СЦ витрати облСЦковуються в цих роздСЦлах незалежно вСЦд порядку оподаткування.

Доходи тАФ це збСЦльшення вигод протягом перСЦоду у формСЦ притоку, або зростання активСЦв, або зменшення зобов'язань, якСЦ призводять до збСЦльшення капСЦталу СЦ рСЦзняться вСЦд тих, що являють собою вклади "асникСЦв, часткою "асного капСЦталу.

Витрати тАФ це зменшення економСЦчноСЧ вигоди у звСЦтному перСЦодСЦ у формСЦ вСЦдтоку або використання активСЦв, або виникнення заборгованостСЦ, якСЦ спричинюють зменшення "асного капСЦталу СЦ рСЦзняться вСЦд тих, що розподСЦленСЦ мСЦж "асниками "асного капСЦталу.

УсСЦ доходи СЦ витрати подСЦляються на:

тАФ доходи СЦ витрати вСЦд статутноСЧ дСЦяльностСЦ;

тАФ доходи СЦ витрати, що забезпечують статутну дСЦяльнСЦсть;

тАФ створення резервСЦв;

тАФ непередбаченСЦ доходи СЦ витрати.

До першоСЧ групи належать доходи СЦ витрати, безпосередньо пов'язанСЦ з видами дСЦяльностСЦ, передбаченими Законом "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦстьтАЭ (статутною дСЦяльнСЦстю): вСЦдсотковСЦ, комСЦсСЦйнСЦ, торговельнСЦ та СЦн.

Друга група включаСФ доходи СЦ витрати, якСЦ не передбаченСЦ статутною дСЦяльнСЦстю, але забезпечують функцСЦонування банку: адмСЦнСЦстративнСЦ витрати; доходи СЦ витрати вСЦд продажу основних засобСЦв та нематерСЦальних активСЦв; вСЦд фСЦнансових СЦнвестицСЦй (вкладень в асоцСЦйованСЦ СЦ дочСЦрнСЦ компанСЦСЧ); орендних операцСЦй; консультацСЦй не фСЦнансового характеру та СЦн.

Третя група включаСФ витрати на створення резервСЦв. ОсобливСЦсть цих витрат полягаСФ в тому, що цетАФне грошовСЦ витрати. Створення резервСЦв свСЦдчить, що банк визнаСФ погСЦршення якостСЦ активСЦв або пСЦдвищення ризику операцСЦй, СЧх негативний вплив на фСЦнансовий результат.

Резерви формуються пСЦд знецСЦнення заборгованостСЦ за кредитами, втрати вСЦд знецСЦнення цСЦнних паперСЦв та пСЦд СЦншу сумнСЦвну дебСЦторську заборгованСЦсть, яка визначаСФться у певний звСЦтний перСЦод.

Доходи СЦ витрати вважаються непередбаченими, якщо вони мають такСЦ ознаки:

тАФ виникають у разСЦ надзвичайних ситуацСЦй СЦ носять поодинокий характер тАФ прибуток (збиток) буде визначений тСЦльки за фактом подСЦй;

тАФ не повторюються по сутСЦ (наприклад, виникли через змСЦни у правилах бухгалтерського облСЦку активСЦв та пасивСЦв);

тАФ не пСЦдлягають контролю СЦ не можуть бути взятСЦ до уваги при фСЦнансовСЦй оцСЦнцСЦ банку.

При визначеннСЦ доходСЦв СЦ витрат основним вважаСФться принцип нарахування СЦ вСЦдповСЦдностСЦ.

Рахунки восьмого класу призначенСЦ для вСЦдображення операцСЦй управлСЦнського облСЦку. Треба зазначити, що в УкраСЧнСЦ до останнього часу управлСЦнський облСЦк не набув такоСЧ ваги, як у мСЦжнароднСЦй практицСЦ, де вСЦн використовуСФться як важливСЦший СЦнструмент управлСЦння витратами банкСЦв. ВСЦтчизняним комерцСЦйним банкам у свСЦтлСЦ новоСЧ концепцСЦСЧ бухгалтерського облСЦку належить розробити методологСЦю СЦ методику ведення управлСЦнського облСЦку.

Дев'ятий клас призначений для вСЦдображення позабалансових операцСЦй. УсСЦ рахунки цього класу можна подСЦлити на три групи.

1. Рахунки роздСЦлСЦв 90тАФ95 використовуються для облСЦку операцСЦй, якСЦ несуть рСЦзнСЦ ризики для банку. Це зобов'язання та вимоги за укладеними, але ще не виконаними угодами, що мають юридичну силу.

2. Рахунки роздСЦлСЦв 96тАФ98 використовуються для облСЦку документСЦв, цСЦнностей та розрахункСЦв за операцСЦями з приватизацСЦСЧ. УсСЦ рахунки цих роздСЦлСЦв активнСЦ.

3. РоздСЦл 99 мСЦстить контррахунки, якСЦ використовуються для подвСЦйного запису операцСЦй за позабалансовими рахунками.

ОсобливостСЦ нового плану рахункСЦв полягають у наступному.

1. МультивалютнСЦсть. План рахункСЦв забезпечуСФ мультивалютний облСЦк операцСЦй. ОперацСЦСЧ в СЦноземнСЦй валютСЦ облСЦковуються на тих самих рахунках, що й операцСЦСЧ в гривнях. Зв'язок мСЦж операцСЦями в СЦноземнСЦй СЦ нацСЦональнСЦй валютах забезпечують технСЦчнСЦ рахунки: рахунок валютноСЧ позицСЦСЧ; рахунок гривневого еквСЦвалента валютноСЧ позицСЦСЧ.

2. ПодвСЦйний запис операцСЦй за позабалансовими рахунками.

3. У планСЦ рахункСЦв передбачена наявнСЦсть управлСЦнського облСЦку.

4. НовСЦ вимоги до аналСЦтичного облСЦку (див. п. 2.4).

2.3. Баланс комерцСЦйного банку та СЦншСЦ форми синтетичного облСЦку

На основСЦ плану рахункСЦв комерцСЦйнСЦ банки складають баланс. Баланс тАФ це основна форма фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ.

Бухгалтерський баланс тАФ це звСЦт про фСЦнансовий стан банку, який вСЦдображаСФ його активи, пасиви та "асний капСЦтал у грошовому виразСЦ на певну дату. Баланс СФ головним СЦнструментом для вивчення дСЦяльностСЦ банку. За його допомогою здСЦйснюСФться систематизацСЦя бухгалтерськоСЧ СЦнформацСЦСЧ за попередньо визначеними критерСЦями.

Баланс, як правило, складають у табличнСЦй формСЦ у виглядСЦ горизонтальноСЧ чи вертикальноСЧ двосторонньоСЧ таблицСЦ. В лСЦвСЦй (горизонтальна таблиця), чи верхнСЦй (вертикальна таблиця) частинСЦ вСЦдображаються активи, а в правСЦй, або нижнСЦй, тАФ обов'язки СЦ "асний капСЦтал.

Баланс банку може складатися як у розгорнутСЦй формСЦ, тобто за всСЦСФю номенклатурою дСЦючих рахункСЦв, так СЦ за скороченою формою тАФ за статтями балансу. Стаття, чи позицСЦя, балансу тАФ це агрегований об'СФкт облСЦку, який розраховуСФться за допомогою об'СФднання рахункСЦв IV порядку за ознакою СЧх економСЦчного змСЦсту. Баланс, складений за скороченою формою, називаСФться балансовим звСЦтом.

Нижче наведена структура балансу комерцСЦйного банку:

АКТИВ                                                     ПАСИВ

ПервиннСЦ резерви (грошСЦ в часСЦ,
коррахунки в НБУ та СЦнших
банках)

0
Б
0
В'
Я
3
К
И

Зобов'язання перед СЦншими
банками (коррахунки СЦнших
банкСЦв)

П К
0 0
3 Ш
И Т

Ч И

Е
Н
РЖ

Д
Е
П
0
3

И

Т

И

ВториннСЦ резерви (державнСЦ цСЦннСЦ папери)

МСЦжбанкСЦвськСЦ кредити
отриманСЦ

Кредитний портфель

Депозити до запитання

РЖнвестицСЦйний портфель (корпоративна частина)

ТермСЦновСЦ депозити юридичних СЦ фСЦзичних осСЦб

ОщаднСЦ вклади

Усього зобов'язань

ОсновнСЦ кошти, капСЦтальнСЦ витрати та СЦншСЦ активи

К
А
П
РЖ
Т
А
Л

КАПРЖТАЛ РЖ РРЖВНЯ

КАПРЖТАЛ II РРЖВНЯ

Разом "асний капСЦтал

БАЛАНС


БАЛАНС

ВСЦдображення СЦнформацСЦСЧ в балансСЦ досягаСФться за допомогою методу подвСЦйного запису, зумовленого бухгалтерським рСЦвнянням

А = П = 3 + К,

де А тАФ активи; П тАФ пасиви; 3 тАФ зобов'язання; К тАФ капСЦтал.

Кожна банкСЦвська операцСЦя, що пСЦдлягаСФ реСФстрацСЦСЧ у балансСЦ, аналСЦзуСФться з позицСЦСЧ цього бухгалтерського рСЦвняння (моделСЦ). ОперацСЦя завжди вСЦдображаСФться як мСЦнСЦмум двома змСЦнами в бухгалтерському рСЦвняннСЦ. Для того, щоб зберегти рСЦвнСЦсть, операцСЦя, яка змСЦнюСФ активи. також змСЦнюСФ заборгованСЦсть або капСЦтал. У зв'язку з цим видСЦляють чотири типи операцСЦй:

№ з/п

Тип операцСЦСЧ

Актив

Пасив

1.

ОперацСЦя одночасно збСЦльшуСФ актив та пасив (видана позика зараховуСФться на поточний рахунок клСЦСФнта)

+

+

2.

ОперацСЦя одночасно зменшуСФ актив та пасив (видача готСЦвки на виплату заробСЦтноСЧ плати з поточного рахунку клСЦСФнта)

тАФ

тАФ

3.

ОперацСЦя зумовлюСФ диверсифСЦкацСЦю тСЦльки активи (видача позики клСЦСФнту готСЦвкою)

+ тАФ


4.

ОперацСЦя зумовлюСФ диверсифСЦкацСЦю тСЦльки пасивСЦв (перерахування коштСЦв з поточного рахунку клСЦСФнта на депозитний рахунок)


тАФ +

Отже, можна зробити висновок що:

1) кожна операцСЦя маСФ подвСЦйний результат;

2) пСЦсля запису кожноСЧ операцСЦСЧ права частина дорСЦвнюСФ лСЦвСЦй, тобто:

Активи = Зобов'язання + КапСЦтал.

Використання цього бухгалтерського рСЦвняння також дозволяСФ вСЦзуально, за загальними даними балансового звСЦту, визначити платоспроможнСЦсть банку. СвСЦдченням того, що банк платоспроможний,СФ превалювання його сукупних активСЦв над сукупними обов'язками. РСЦзниця мСЦж банкСЦвськими активами СЦ зобов'язаннями складаСФ реальну величину "асного капСЦталу банку. Банк СФ платоспроможним, якщо величина його "асного капСЦталу бСЦльша, нСЦж 0. Неплатоспроможний банк тАФ це такий банк, який маСФ нульову чи негативну величину "асного капСЦталу.

РСЦзницю мСЦж активами СЦ зобов'язаннями ще визначають як чистСЦ активи (див. п. 2.1). ЗмСЦна чистих активСЦв за звСЦтний перСЦод вСЦдображаСФ змСЦну фСЦнансового стану банку. ПрирСЦст чистих активСЦв досягаСФться у разСЦ отримання банком прибутку, тобто за рахунок збСЦльшення "асного капСЦталу банку:

4А' - 4АО = КО + Р,

де 4АВ° тАФ чистСЦ активи на початок звСЦтного перСЦоду; 4А' тАФ чистСЦ активи на кСЦнець звСЦтного перСЦоду; КВ° тАФ "асний капСЦтал на початок звСЦтного перСЦоду; Р тАФ прибуток, отриманий за звСЦтний перСЦод.

Баланс тАФ це основна форма синтетичного облСЦку. Синтетичний облСЦк дозволяСФ отримувати агреговану СЦ систематизовану бухгалтерську СЦнформацСЦю щодо фСЦнансового стану банку СЦ контролювати правильнСЦсть вСЦдображення операцСЦй в бухгалтерському облСЦку. Отже, балансовий метод узагальнення СЦнформацСЦСЧ маСФ подвСЦйне призначення: як СЦнструмент управлСЦння та як засСЦб контролю за правильнСЦстю реСФстрацСЦСЧ банкСЦвських операцСЦй в облСЦку.

РеалСЦзацСЦя зазначених цСЦлей досягаСФться через складання банками рСЦзних видСЦв балансСЦв, що вСЦдрСЦзняються як за формою та змСЦстом, так СЦ за датою СЦ термСЦнами надання та цСЦльовим призначенням:


Сальдовий баланс складаСФться за залишками рахункСЦв на певну дату, а обСЦгово-сальдовий мСЦстить як залишки, так СЦ обСЦги за рахунками. За термСЦном СЦ датою надання баланси пСЦдроздСЦляють на щоденнСЦ та щомСЦсячнСЦ.

ПСЦд пробними балансами розумСЦють промСЦжнСЦ, або робочСЦ баланси. Отже, складання звСЦтного щоденного або щомСЦсячного балансу вСЦдбуваСФться в декСЦлька етапСЦв, якСЦ вСЦдрСЦзняються характером узагальнення бухгалтерськоСЧ СЦнформацСЦСЧ.

ЗвСЦтний баланс складаСФться за структурою плану рахункСЦв, тобто включаСФ три частини.

ПромСЦжний баланс маСФ форму односторонньоСЧ вертикальноСЧ таблицСЦ, в якСЦй данСЦ розташованСЦ по мСЦрСЦ зростання номерСЦв бухгалтерських рахункСЦв IV порядку. Розмежування балансових рахункСЦв на активнСЦ та пасивнСЦ не передбачено, можливе видСЦлення пСЦдсумкСЦв за роздСЦлами (рахунки II порядку) та групами (рахунки III порядку).

Цей баланс включаСФ всСЦ види бухгалтерських рахункСЦв. Його основне призначення тАФ контроль за правильнСЦстю вСЦдображення операцСЦй в бухгалтерському облСЦку. У той же час промСЦжний баланс не придатний для здСЦйснення аналСЦзу, використання в управлСЦннСЦ.

Сальдовий тАФ щоденний СЦ щомСЦсячний тАФ баланс складаСФться за однаковою формою, наведеною в додатку 1.

У нСЦй передбачено надання СЦнформацСЦСЧ за залишками окремо за балансовими рахунками, рахунками доходСЦв та витрат та позабалансовими рахунками на звСЦтний перСЦод.

АктивнСЦ та пасивнСЦ рахунки вСЦдображаються окремо, у чСЦткСЦй послСЦдовностСЦ, за балансовими рахунками тАФ на рСЦвнСЦ рахункСЦв IV порядку, груп, роздСЦлСЦв та за позабалансовими рахунками тАФ на рСЦвнСЦ рахункСЦв IV порядку та груп.

У п'ятому класСЦ "КапСЦтал банкутАЭ залишок рахунку 5900 "Результат поточного рокутАЭ формуСФться один раз у кСЦнцСЦ року СЦ повинен дорСЦвнювати рСЦзницСЦ мСЦж сумами шостого класу "ДоходитАЭ та сьомого класу "ВитратитАЭ. У випадку вСЦд'СФмного результату сума п'ятого класу зменшуСФться. Рахунки доходСЦв та витрат закриваються один раз у кСЦнцСЦ року.

Залишки за рахунками надаються також окремо в розрСЦзСЦ операцСЦй з резидентами та нерезидентами, а всерединСЦ СЧх тАФ за видами валют: нацСЦональна вСЦльноконвертована, неконвертована валюти.

ОбСЦгово-сальдовий баланс за структурою не вСЦдрСЦзняСФться вСЦд сальдового (додаток 2). За змСЦстом, крСЦм залишкСЦв за рахунками на звСЦтну дату, вСЦн мСЦстить обСЦги за звСЦтний перСЦод.

ПробнСЦ, сальдовСЦ та обСЦгово-сальдовСЦ баланси в основному призначенСЦ для внутрСЦшнього менеджменту та подання НацСЦональному банку УкраСЧни. Для зовнСЦшнСЦх користувачСЦв передбачено балансовий звСЦт, змСЦст, методика складання та призначення якого розглядаються у главСЦ 16.

До СЦнших форм синтетичного облСЦку належать: обСЦгово-сальдовСЦ вСЦдомостСЦ, перевСЦрочнСЦ вСЦдомостСЦ, касовСЦ журнали тощо. Вони вСЦдрСЦзняються ступенем узагальнення СЦнформацСЦСЧ СЦ використовуються для звСЦрки даних аналСЦтичного та синтетичного облСЦку.

2.4. Параметри СЦ форми аналСЦтичного облСЦку

ФСЦнансовий облСЦк повинен забезпечити реалСЦзацСЦю принаймнСЦ двох функцСЦй: 1) запис СЦнформацСЦСЧ про операцСЦСЧ, якСЦ виконуються банком, та можливСЦсть вСЦдобразити цСЦ операцСЦСЧ в агрегованому виглядСЦ у балансовСЦй та фСЦнансовСЦй звСЦтностСЦ для аналСЦзу та управлСЦння; 2) запис детальноСЧ СЦнформацСЦСЧ про параметри та контрагентСЦв кожноСЧ операцСЦСЧ з метою отримання звСЦтСЦв рСЦзного рСЦвня для внутрСЦшнього користування, подання перевСЦрним органам та для обрахування макроекономСЦчних параметрСЦв грошово-кредитноСЧ статистики. КрСЦм того, враховуючи високу ступСЦнь автоматизацСЦСЧ ведення бухгалтерського облСЦку, необхСЦдно передбачити низку параметрСЦв для автоматизованого виконання завдань, наприклад, для нарахування вСЦдсоткСЦв, складання допомСЦжноСЧ фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ за окремими видами операцСЦй (кредитними, депозитними СЦ т. п.).

ЗдСЦйснення агрегованого облСЦку для виконання першоСЧ функцСЦСЧ забезпечуСФться за допомогою синтетичного облСЦку, тобто з використанням бухгалтерських рахункСЦв. РЗх перелСЦк наведено у планСЦ рахункСЦв.

Але всю необхСЦдну СЦнформацСЦю неможливо вСЦдобразити на рСЦвнСЦ лише балансових рахункСЦв: це призведе до того, що план рахункСЦв стане громСЦздким та незручним для роботи.

Щоденна детальна СЦнформацСЦя про здСЦйсненСЦ банком операцСЦСЧ вСЦдображаСФться в основнСЦй формСЦ аналСЦтичного облСЦку тАФ особовому рахунку. По кожному балансовому СЦ позабалансовому рахунку вСЦдкриваються рахунки аналСЦтичного облСЦку. ВидСЦлення особових рахункСЦв залежить вСЦд виду активу, зобов'язань СЦ "асного капСЦталу з розподСЦлом за контрагентами.

ОсобовСЦ рахунки пСЦдлягають реСФстрацСЦСЧ в спецСЦальнСЦй книзСЦ, де для кожного балансового рахунку IV порядку вСЦдводяться окремСЦ аркушСЦ. В нСЦй реСФструються всСЦ особовСЦ рахунки клСЦСФнтСЦв, а також рахунки, вСЦдкритСЦ за внутрСЦшньобанкСЦвськими операцСЦями (облСЦк майна, "асного капСЦталу, доходСЦв, витрат, результатСЦв дСЦяльностСЦ, розрахункСЦв). При закриттСЦ рахунку в книзСЦ проставляСФться дата СЦ вказуСФться причина закриття. Книга зберСЦгаСФться у головного бухгалтера; змСЦни у реСФстрацСЦйних записах можуть здСЦйснюватись тСЦльки з його дозволу.

За деякими балансовими рахунками аналСЦтичний облСЦк ведеться на зведених особових рахунках чи в операцСЦйних журналах, книгах, картках у виглядСЦ хронологСЦчного запису операцСЦй для забезпечення контролю за використанням коштСЦв за цСЦльовим призначенням. Наприклад, для облСЦку касових операцСЦй застосовуСФться "Книга облСЦку готСЦвки операцСЦйноСЧ каси та СЦнших цСЦнностей банкутАЭ; для облСЦку основних засобСЦв тАФ "Журнал облСЦку основних засобСЦвтАЭ; при розрахунках розрахунковими чеками може використовуватися зведений особовий рахунок за аналСЦтичним рахунком "Розрахунки чекамитАЭ; видачу розрахункових чекових книжок можна облСЦковувати за спецСЦальними картками облСЦку СЦ т. СЦн.

У деяких випадках як регСЦстри аналСЦтичного облСЦку використовуються примСЦрники документСЦв. Наприклад, для облСЦку документСЦв, не сплачених у строк через вСЦдсутнСЦсть коштСЦв у банку, в картотеку до позабалансового рахунку "Документи, не сплаченСЦ в строк через вСЦдсутнСЦсть коштСЦв у банкутАЭ розмСЦщуються першСЦ примСЦрники грошово-розрахункових документСЦв, якСЦ чекають на сплату (платСЦжнСЦ доручення, вимоги-доручення СЦ т. СЦн.).

У сучасних умовах процес бухгалтерського облСЦку в банках автоматизований. У зв'язку з цим, з метою збереження СЦнформацСЦСЧ про кожний окремий об'СФкт аналСЦтичного облСЦку, оптимСЦзацСЦСЧ його ведення СЦ пСЦдготовки звСЦтностСЦ комерцСЦйними банками, НацСЦональним банком УкраСЧни було розроблено "МетодичнСЦ вказСЦвки щодо ведення параметрСЦв аналСЦтичного облСЦкутАЭ. В основу цього нормативного документа покладено таку класифСЦкацСЦю: параметри подСЦляються на обов'язковСЦ та необов'язковСЦ (рекомендованСЦ); на такСЦ, що стосуються контрагентСЦв (клСЦСФнтСЦв) СЦ тСЦ, що стосуються безпосередньо аналСЦтичних (особових) рахункСЦв:


Обов'язковСЦ параметри запроваджуються з урахуванням вимог НацСЦонального банку УкраСЧни щодо звСЦтностСЦ банкСЦв. Вони СФ обов'язковими при оформленнСЦ нового контрагента або при вСЦдкриттСЦ аналСЦтичного рахунку. ЗагальнСЦ обов'язковСЦ параметри дозволяють: 1)отримати СЦнформацСЦю про усСЦ вСЦдкритСЦ клСЦСФнту рахунки; 2) вибрати сукупнСЦсть рахункСЦв, якСЦ мають задану характеристику, для складання звСЦтностСЦ.

Необов'язковСЦ параметри СФ рекомендованими для заповнення. Вони можуть використовуватись при органСЦзацСЦСЧ управлСЦнського СЦ податкового облСЦку в банку, а також при наданнСЦ звСЦтностСЦ менеджерам банку та СЦншим органам.

СпецСЦальнСЦ параметри застосовуються до окремих груп аналСЦтичних рахункСЦв залежно вСЦд СЧх економСЦчного змСЦсту. ТакСЦ параметри використовуються для автоматизованого ведення деяких операцСЦй та надання спецСЦальноСЧ звСЦтностСЦ НацСЦональному банку УкраСЧни. Наприклад, для кредитних рахункСЦв цСЦ параметри передбачають забезпечення, вид кредиту, дату видачСЦ кредиту, дату повернення, кСЦлькСЦсть пролонгацСЦй; для депозитних рахункСЦв тАФ дату СЦ строк розмСЦщення, дату повернення коштСЦв.

Кожному особовому рахунку надаСФться вСЦдповСЦдний номер, який може мати до 14 знакСЦв. ПершСЦ п'ять (злСЦва направо) жорстко регламентованСЦ, СЦншСЦ дев'ять (вСЦд шостого знака до чотирнадцятого) банк формуСФ самостСЦйно вСЦдповСЦдно до визначених параметрСЦв аналСЦтичного облСЦку. Знаки набувають значень вСЦд 0 до 9. Номер рахунку не може мСЦстити менше нСЦж п'ять знакСЦв.

Схема побудови номера аналСЦтичного (особового) рахунку наведена нижче:

У номер аналСЦтичного рахунку включають лише частину параметрСЦв з усього набору; СЦншСЦ параметри зберСЦгаються поза номером рахунку СЦ можуть використовуватися пСЦд час виконання окремих операцСЦй та побудовСЦ звСЦтностСЦ.

Розглянемо на прикладСЦ можливий пСЦдхСЦд до формування номера аналСЦтичного рахунку, виходячи з наведеноСЧ СЦнформацСЦСЧ про контрагентСЦв банку та бухгалтерськСЦ рахунки (табл. 1тАФ3).

Таблиця 1

Характеристика та коди контрагентСЦв

№ з/п

Характеристика контрагента

Значення параметра (сегмент С у номерСЦ рахунку)

Значення параметра (СЦдентифСЦкацСЦйний код контрагента)

Формат параметра

ПримСЦтка

1.

Банк-резидент

1

Код МФО банку-контрагента

6 цифр

ДовСЦдник комерцСЦйних банкСЦв
УкраСЧни

2.

Банк-нерезидент

2


До 10 цифр

Значення параметра визначаСФться банком самостСЦйно

3.

РЖнша юридична особа-резидент

3

РЖдентифСЦкацСЦйний код суб'СФкта господарськоСЧ дСЦяльностСЦ

8 цифр

РДдиний державний реСФстр пСЦдприСФмств та органСЦзацСЦй УкраСЧни

4.

РЖнша юридична особа-нерезидент

4

РЖдентифСЦкацСЦйний код суб'СФкта господарськоСЧ дСЦяльностСЦ

8 цифр

РДдиний державний реСФстр пСЦдприСФмств та органСЦзацСЦй УкраСЧни

5.

ФСЦзична особа-резидент

5

РЖдентифСЦкацСЦйний код фСЦзичноСЧ особи

10 цифр

Державний реСФстр фСЦзичних осСЦб тАФ платникСЦв податкСЦв

6.

ФСЦзична особа-нерезидент

6


До 10 цифр

Значення параметра визначаСФться банком самостСЦйно

7.

ВнутрСЦшнСЦ рахунки

9


До 10 цифр

Значення параметра визначаСФться банком самостСЦйно


Таблиця 2

Контрагенти (клСЦСФнти) банку

№ з/п

Назва установи

РезидентнСЦсть

Значення параметра "характеристика клСЦСФнтатАЭ

РЖдентифСЦкацСЦний код

Значення параметру "код клСЦСФнтатАЭ

1.

АБ "Укргаз-промбанктАЭ

Резидент

1

320843

320843

2.

Банк "Banker TrustтАЭ

Нерезидент

2


200

3.

ТзОВ "РоксоланатАЭ

Резидент

3

21666080

1001

4.

"ССЦменстАЭ ЛТД

Нерезидент

4

00276395

1002

6.

РЖванченко В.

Резидент

5

1980514435

12006

7.

ФрСЦдман Дж.

Нерезидент

6




Таблиця 3

БухгалтерськСЦ рахунки

(вСЦдповСЦдно до плану рахункСЦв)


з/п

Назва бухгалтерського рахунку

Номер бухгалтерського рахунку

1.

ПоточнСЦ рахунки суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ

2600

2

ПоточнСЦ рахунки фСЦзичних осСЦб

2620

3.

КороткостроковСЦ кредити суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦ за внутрСЦшнСЦми торговельними операцСЦями

2040

4.

НарахованСЦ вСЦдсотки за кредитами суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦ за внутрСЦшнСЦми операцСЦями

2048

5.

Прострочена заборгованСЦсть за кредитами суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦ за внутрСЦшнСЦми торговельними операцСЦями

2047

6.

КореспондентськСЦ рахунки в НБУ

1200

7.

КореспондентськСЦ рахунки, вСЦдкритСЦ в СЦнших банках

1507

8.

Банкноти та монети в касСЦ банку

1001

9.

НесплаченСЦ в строк вСЦдсотки за кредитами клСЦСФнтСЦв (позабалансовий)

9601

ЗгСЦдно з наведеною у табл. 1 тАФ 3 СЦнформацСЦСФю банк самостСЦйно визначаСФ параметри, якСЦ увСЦйшли до сегменту      С (*********) на схемСЦ (с. 67):

тАФ характеристика контрагента (1 знак);

тАФ порядковий номер аналСЦтичного рахунку (2 знаки);

тАФ код контрагента (до 6 знакСЦв).

У номерСЦ рахунку код валюти виноситься на окремому полСЦ та видСЦляСФться похилою рискою вправо "/тАЭ. У табл. 4 ключовий розряд замСЦнено на символ "ктАЭ.

Таблиця 4

Приклади побудови номерСЦв аналСЦтичних рахункСЦв


з/п

Назва аналСЦтичного рахунку

Номер рахунку

1.

Поточний рахунок ТзОВ "РоксоланатАЭ у доларах США

2600к301.1001/001

2.

Поточний рахунок ТзОВ "РоксоланатАЭ

2б00к302.1001

3.

Кредит № 1, наданий ТзОВ "РоксоланатАЭ

2040к301.1001

4.

Кредит № 2, наданий ТзОВ "РоксоланатАЭ

2040к302.1001

5.

НарахованСЦ вСЦдсотки за кредитом № 1, що наданий ТзОВ "РоксоланатАЭ

2048к301.1001

6.

Прострочена заборгованСЦсть за кредитом № 2, що наданий ТзОВ "РоксоланатАЭ

2047к302.1001

7.

НесплаченСЦ в строк вСЦдсотки за кредитом № 2, що наданий ТзОВ "РоксоланатАЭ (позабалансовий рахунок)

9601к302.1001

8.

Поточний рахунок РЖванченко В. П.

2620к501.12006

9.

Поточний рахунок фСЦрми "ССЦменстАЭ у доларах США

2600к401.1002/001

10.

Поточний рахунок фСЦрми "ССЦменстАЭ у нСЦмецьких марках

2600к401.1002/048

11.

Кореспондентський рахунок у банку "Banker TrustтАЭ у доларах США

1500к200.200/001

12.

Кореспондентський рахунок КБ "УкргазпромтАЭ

1200к100.300012

13.

ГрошовСЦ кошти у касСЦ № 3 пСЦд звСЦт у касира № 1

1001к931


ОсобовСЦ рахунки включають наступнСЦ обов'язковСЦ реквСЦзити:

тАФ номер особового рахунку;

тАФ сума вступного залишку;

тАФ дата останнього руху за рахунком;

тАФ дата здСЦйснення поточноСЧ операцСЦСЧ;

тАФ номер документа, на пСЦдставСЦ якого здСЦйснюСФться запис;

тАФ номер банку-кореспондента;

тАФ номер рахунку-кореспондента;

тАФ код операцСЦСЧ;

тАФ код валюти;

тАФ сума операцСЦСЧ;

тАФ суми обСЦгСЦв за дебетом СЦ кредитом;

тАФ сума вихСЦдного залишку;

тАФ реквСЦзити банку, який веде рахунок.

ОсобовСЦ рахунки клСЦСФнтСЦв складаються у двох примСЦрниках, передруковуються за встановленими стандартами СЦ вважаються вихСЦдними документами банкСЦв. Другий примСЦрник особового рахунку СФ випискою з особового рахунку СЦ призначений для видачСЦ клСЦСФнту. До виписок з особових рахункСЦв додаються документи (СЧх копСЦСЧ), на пСЦдставСЦ яких зроблено записи за кредитом рахунку.

На документах, що додаються до виписок, проставляСФться штамп банку, який оформляСФ виписки з особових рахункСЦв, а також календарний штамп дати проведення документа за особовим рахунком, якщо ця дата не спСЦвпадаСФ з датою виписки документа.

Приклад особового рахунку наведено нижче:

Надруковано 05/06/98 20:33:23

300142        АТ УкрСЦнбанк м. КиСЧв

    1014        ТзОВ"АТЕКтАЭ

ТзОВ"АТЕКтАЭ

Рахунок 26001001014001        5/06/98                4/06/98                Вик. 12

ВхСЦдний залишок КРЕДИТ*2388.88

ВО        МФО        Рах.        Сим        Док.        Сума        Д-т        К-т        Вик        Пач         № з/п        ТИП

26        300142        61109100000022        0605        1.50        717        1        ВК

27        300142        61106100000003                0605        7.04                817        2        ВК

1        322078        25107704000019                119        8.57        16        568        3        НК

3        300142        100131        40        207        704.00        35        35        4        ВЦ

                       Всього обСЦгСЦв Д-т:        721.11

К-т:        0.00

ВихСЦдний залишок КРЕДИТ* 1667.77

2.5. БанкСЦвська документацСЦя

УсСЦ банкСЦвськСЦ операцСЦСЧ вСЦдображаються в облСЦку тСЦльки при наявностСЦ документального пСЦдтвердження. БанкСЦвськСЦ документи тАФ це письмове розпорядження клСЦСФнта чи вСЦдповСЦдального працСЦвника банку на проведення грошово-розрахунковоСЧ операцСЦСЧ або СЦншоСЧ операцСЦСЧ в банку. За призначенням вони подСЦляються на розпорядчСЦ, тобто такСЦ, що мСЦстять дозвСЦл на виконання операцСЦСЧ, СЦ виконавчСЦ. Документи надходять до банкСЦв вСЦд пСЦдприСФмств СЦ установ, СЦнших банкСЦв, а також складаються безпосередньо в банку СЦ мСЦстять необхСЦдну СЦнформацСЦю про характер операцСЦСЧ, що даСФ змогу перевСЦрити СЧСЧ законнСЦсть СЦ здСЦйснити банкСЦвський контроль.

Таким чином, документ СФ письмовим пСЦдтвердженням виконання операцСЦСЧ та пСЦдставою для вСЦдображення СЧСЧ в бухгалтерському облСЦку. Документ, який засвСЦдчуСФ операцСЦю, називаСФться первинним. На пСЦдставСЦ первинних документСЦв можуть складатися зведенСЦ документи.

СукупнСЦсть документСЦв, що використовуються банком для ведення бухгалтерського облСЦку СЦ контролю, складаСФ банкСЦвську документацСЦю.

Документи за змСЦстом операцСЦй подСЦляються на:

- касовСЦ;

- меморСЦальнСЦ;

- позабалансовСЦ та СЦн.

КласифСЦкацСЦя банкСЦвських документСЦв наведена нижче:


Касовими документами оформлюються операцСЦСЧ з приймання СЦ видачСЦ готСЦвки. Вони дСЦляться на приходнСЦ та видатковСЦ. До приходних належать оголошення на внесення готСЦвки в касу банку, приходний касовий ордер тощо; до видаткових тАФ грошовий чек на отримання готСЦвки СЦ видатковий касовий ордер.

МеморСЦальнСЦ документи використовуються для безготСЦвкових перерахувань за рахунками. Це розрахунковСЦ документи, що надаються банку клСЦСФнтами (платСЦжнСЦ доручення, вимоги-доручення, розрахунковСЦ чеки), меморСЦальнСЦ ордери та СЦн.

До позабалансових документСЦв належать приходнСЦ та видатковСЦ позабалансовСЦ ордери. Цими документами оформлюються приймання та видача коштовностей СЦ документСЦв, що зберСЦгаються в касСЦ та сховищСЦ.

Форми документСЦв, що пСЦдприСФмства подають банкам, а також документСЦв, що вони отримують вСЦд банкСЦв на пСЦдтвердження виконання вСЦдповСЦдних операцСЦй, включенСЦ в унСЦфСЦковану систему грошово-розрахунковоСЧ документацСЦСЧ. Вони затвердженСЦ ПравлСЦнням НБУ СЦ стандартизованСЦ. Для складання документСЦв використовуються стандартнСЦ бланки встановленого зразка, виготовленСЦ друкарським способом. Широко застосовуСФться складання грошово-розрахункових документСЦв на електронно-обчислювальних машинах (з аналогСЦчним розташуванням усСЦх даних, передбачених стандартною формою друкарського бланку за певною операцСЦСФю).

БанкСЦвськСЦ документи включають данСЦ, якСЦ називають реквСЦзитами.

До обов'язкових реквСЦзитСЦв вСЦдносять:

тАФ назву установи банку;

тАФ дату здСЦйснення операцСЦСЧ;

тАФ змСЦст операцСЦСЧ;

тАФ суму операцСЦй;

тАФ пСЦдписи вСЦдповСЦдальних осСЦб.

РЖншСЦ реквСЦзити документа залежать вСЦд виду операцСЦСЧ.

УсСЦ грошово-розрахунковСЦ документи у своСФму складСЦ мають меморСЦальний ордер, у якому вказано бухгалтерську проводку, тобто визначенСЦ бухгалтерськСЦ рахунки, що пСЦдлягають дебатуванню СЦ кредитуванню.

РеквСЦзити в документах розмСЦщенСЦ у вСЦдповСЦднСЦй послСЦдовностСЦ: довСЦдковСЦ данСЦ тАФ лСЦворуч, бухгалтерськСЦ статистичнСЦ тАФ праворуч.

КСЦлькСЦсть примСЦрникСЦв документСЦв повинна бути достатньою для вСЦдображення операцСЦСЧ в облСЦку за всСЦма особовими рахунками всСЦх сторСЦн-учасникСЦв, що беруть участь у виконаннСЦ банкСЦвськоСЧ операцСЦСЧ. УсСЦ примСЦрники заповнюють на друкарськСЦй машинцСЦ в один прийом або шляхом множення оригСЦналСЦв. Чеки, об'яви на внесок готСЦвкою, квитанцСЦСЧ, прихСЦднСЦ СЦ видатковСЦ касовСЦ ордери заповнюють "асноручно.

КонтрольнСЦ запитання

1. Пригадайте класифСЦкацСЦю бухгалтерських рахункСЦв. Дайте визначення СЧх основних груп.

2. НазвСЦть загальне (класичне) бухгалтерське рСЦвняння. Що вСЦдображаСФ це рСЦвняння?

3. Яке призначення мають контрактивнСЦ та контр пасивнСЦ рахунки?

4. Для складання якоСЧ звСЦтностСЦ використовуються рахунки доходСЦв СЦ витрат?

5. Що СФ об'СФктом облСЦку на позабалансових рахунках?

6. Який метод запису використовуСФться для реСФстрацСЦСЧ банкСЦвських операцСЦй на позабалансових рахунках? Яким чином визначаСФться характер позабалансового рахунку?

7. Дайте визначення плану рахункСЦв.

8. НазвСЦть структуру плану рахункСЦв СЦ схарактеризуйте його складовСЦ частини.

9. Як пов'язанСЦ мСЦж собою частини плану рахункСЦв?

10. Дайте визначення бухгалтерського балансу.

11. Схарактеризуйте структуру балансу.

12. Що розумСЦють пСЦд чистими активами?

13. ЯкСЦ види балансСЦв складають банки?

14. Визначте параметри аналСЦтичного облСЦку.

15. Як формуСФться номер особового рахунку?

16. Визначте основнСЦ реквСЦзити особового рахунку.

17. Пригадайте класифСЦкацСЦю банкСЦвськоСЧ документацСЦСЧ.

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи

Вправа 1. Визначте вид СЦ характер наведених бухгалтерських рахункСЦв СЦ вСЦдобразСЦть СЦнформацСЦю у таблицСЦ:

тАФ ощаднСЦ сертифСЦкати, емСЦтованСЦ банком;

тАФ господарськСЦ матерСЦали;

тАФ поточнСЦ рахунки суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ;

тАФ короткостроковСЦ кредити суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦ за внутрСЦшнСЦми торговельними операцСЦями;

тАФ резервнСЦ фонди;

тАФ борговСЦ цСЦннСЦ папери центральних органСЦв державного управлСЦння в портфелСЦ банку на продаж;

тАФ валюта та банкСЦвськСЦ метали, купленСЦ за умовами спот;

тАФ зобов'язання з кредитування, отриманСЦ вСЦд банкСЦв;

тАФ резерви пСЦд заборгованСЦсть за кредитами, наданими клСЦСФнтам;

тАФ розрахунковСЦ документи, не сплаченСЦ в строк через вСЦдсутнСЦсть коштСЦв у банку;

тАФ банкноти та монети в касСЦ банку;

тАФ довгостроковСЦ кредити, наданСЦ СЦншим банкам;

тАФ емСЦсСЦйна рСЦзниця.

тАФ контррахунок;

тАФ не сплаченСЦ клСЦСФнтам доходи;

тАФ цСЦннСЦ папери на зберСЦгання;

тАФ витрати на вСЦдрядження;

тАФ вСЦдсотковСЦ витрати за коштами до запитання;

тАФ вСЦдсотковСЦ доходи за кредитами;

тАФ результат вСЦд торговельних операцСЦй.

Вид бухгалтерського рахунку

Активний, або умовно-активний

Пасивний, або умовно-пасивний

Клас плану рахункСЦв

БалансовСЦ:
постСЦйнСЦ;
тимчасовСЦ
ПозабалансовСЦ





Вправа 2. Використовуючи метод подвСЦйного запису, вСЦдобразСЦть наведенСЦ операцСЦСЧ за позабалансовими рахунками:

тАФ АКБ "АркадатАЭ 10.09.98 р. пСЦдписав угоду на вСЦдкриття кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ за вимогою АКБ "ЕлектронтАЭ на строк 10 днСЦв у розмСЦрСЦ 250 000 грн.;

тАФ АКБ "ПолСЦссятАЭ отримав на консигнацСЦю дорожнСЦ чеки на суму 100 000 грн.;

тАФ АКБ "ОщадбанктАЭ отримав вСЦд друкарнСЦ 10 000 бланкСЦв ощадних книжок;

тАФ банк вСЦдСЦслав дорожнСЦй чек номСЦналом 5000 дол. США, що був прийнятий на СЦнкасо.

Вправа 3. За наведеними залишками за бухгалтерськими рахунками складСЦть бухгалтерський звСЦт (тис. грн.):

Кредити, отриманСЦ вСЦд НБУ                                                        27890
Вкладення в асоцСЦйованСЦ компанСЦСЧ                                                108
Кошти у НБУ                                                                        6300
Кредити, наданСЦ клСЦСФнтам                                                        106165
АкцСЦонерний капСЦтал                                                                20580
НарахованСЦ доходи (за операцСЦями з клСЦСФнтами)                                        3500
Резервний фонд                                                                        15420
Прибуток                                                                        6500
Кошти клСЦСФнтСЦв банку                                                                116330
Товарно-матерСЦальнСЦ цСЦнностСЦ на складСЦ та дебСЦтори                                5730
Кредити та депозити, отриманСЦ вСЦд СЦнших банкСЦв                                48265
ЦСЦннСЦ папери, що рефСЦнансуються НБУ                                                46731
НарахованСЦ витрати (за операцСЦями з банками)                                        477
ЦСЦннСЦ папери та акцСЦСЧ, придбанСЦ банком                                                892
ОсновнСЦ засоби, нематерСЦальнСЦ активи та капСЦтальнСЦ вкладення банку                21197
Резерви на покриття кредитних ризикСЦв (за операцСЦями з клСЦСФнтами)                 674
Кошти в СЦнших банках                                                                37809
РЖншСЦ активи                                                                        7696

Вправа 4. Виходячи з формули номера аналСЦтичного особового рахунку, складСЦть номер особового рахунку, вСЦдкритого за короткостроковими депозитами, якСЦ залученСЦ вСЦд банку "ЕлектронтАЭ, на балансовому рахунку 7012 "ВСЦдсотковСЦ витрати за короткостроковими депозитами СЦнших банкСЦвтАЭ, якщо вСЦдомо:

тАФ номер банку "ЕлектронтАЭ за мСЦжбанкСЦвськими розрахунками                        322636;

тАФ номер особового рахунку по порядку                                        016.

Вправа 5. У КБ "АркадатАЭ 06.07.99 р. за поточними рахунками ТзОВ "РоксоланатАЭ проведенСЦ наступнСЦ операцСЦСЧ:         в грн.

тАФ за платСЦжним дорученням СЦногороднього платника зарахована виручка вСЦд реалСЦзацСЦСЧ        3600

тАФ за грошовим чеком виданСЦ кошти на заробСЦтну плату                                1200

тАФ за платСЦжним дорученням перерахованСЦ кошти за виконанСЦ роботи з капСЦтального ремонту        примСЦщення                                                                                4500

тАФ за поточний рахунок зарахований наданий банком короткостроковий кредит        5000

тАФ за платСЦжним дорученням перерахованСЦ платежСЦ до державного бюджету                90

тАФ залишок коштСЦв на поточному рахунку на почато дня складаСФ                        150.

тАв ВСЦдобразСЦть наведенСЦ операцСЦСЧ за поточним особовим рахунком.
тАв НазвСЦть обов'язковСЦ реквСЦзити особового рахунку.


ГЛАВА З
ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ПРОЦЕСУ


Мета вивчення

ПСЦсля вивчення глави 3 Ви повиннСЦ знати:

1. ЗмСЦст СЦ вимоги до органСЦзацСЦСЧ облСЦково-операцСЦйноСЧ роботи.

2. ФункцСЦСЧ та побудову бухгалтерського апарату.

3. Визначення документообСЦгу за банкСЦвськими операцСЦями.

4. ОрганСЦзацСЦю робочого дня бухгалтерського апарату.

5. МСЦiе внутрСЦшньобанкСЦвського контролю в облСЦково-операцСЦйнСЦй роботСЦ.

6. Бухгалтерський процес та його ланки.

7. Визначення облСЦковоСЧ системи.

8. Визначення облСЦкового циклу, змСЦст СЦ призначення його етапСЦв.

3.1. ЗмСЦст облСЦково-операцСЦйноСЧ роботи СЦ побудова бухгалтерського апарату

ОсобливостСЦ, притаманнСЦ банкСЦвському облСЦку, на яких був зроблений акцент у главСЦ 2 тАФ вСЦдображення банкСЦвських операцСЦй в облСЦку в день СЧх здСЦйснення; щоденний баланс; повна комп'ютеризацСЦя бухгалтерського облСЦку тАФ визначають специфСЦку органСЦзацСЦСЧ бухгалтерськоСЧ роботи.

Бухгалтерська робота в банках в залежностСЦ вСЦд СЧСЧ змСЦсту подСЦляСФться на операцСЦйну та облСЦкову. ОперацСЦйна робота полягаСФ в обслуговуваннСЦ клСЦСФнтСЦв СЦ перевСЦрцСЦ та обробцСЦ документСЦв, що СФ пСЦдставою для проведення СЦ вСЦдображення операцСЦСЧ за бухгалтерськими рахунками. Вона передбачаСФ наступнСЦ етапи:

тАФ перевСЦрка законностСЦ операцСЦСЧ (чи вСЦдповСЦдаСФ операцСЦя статутнСЦй дСЦяльностСЦ клСЦСФнта, банку та чинному законодавству);

тАФ перевСЦрка правильностСЦ оформлення документа;

тАФ перевСЦрка правильностСЦ вСЦдображення бухгалтерськоСЧ проводки СЦ пСЦдготовка документа для його проведення за бухгалтерським облСЦком;

тАФ перевСЦрка можливостСЦ здСЦйснення операцСЦСЧ (перевСЦряСФться наявнСЦсть грошей на рахунку та СЦн.);

тАФ передача документа для комп'ютерноСЧ обробки.

ЯкСЦсть виконання бухгалтерським працСЦвником операцСЦйноСЧ роботи залежить вСЦд його обСЦзнаностСЦ з правилами здСЦйснення окремих видСЦв банкСЦвських операцСЦй (касових, депозитних, розрахункових, обмСЦнних та СЦн.) СЦ потребуСФ вСЦдповСЦдноСЧ фаховоСЧ пСЦдготовки.

У складСЦ облСЦковоСЧ роботи можна видСЦлити такСЦ основнСЦ види:

тАФ ведення облСЦку за внутрСЦшньобанкСЦвськими операцСЦями (облСЦк статутного капСЦталу, основних засобСЦв та матерСЦалСЦв, капСЦтальних вкладень банку, доходСЦв та витрат, фСЦнансового результату дСЦяльностСЦ тощо);

тАФ контроль за реСФстрацСЦСФю усСЦх здСЦйснених банкСЦвських операцСЦй;

тАФ перевСЦрка правильностСЦ й достовСЦрностСЦ регСЦстрСЦв аналСЦтичного та синтетичного облСЦку, отриманих у процесСЦ комп'ютерноСЧ обробки даних, що введенСЦ за документами;

тАФ звСЦрка СЦ пСЦдтвердження даних аналСЦтичного СЦ синтетичного облСЦку шляхом складання щоденного балансу;

тАФ пСЦдготовка СЦ складання форм фСЦнансовоСЧ та СЦншоСЧ звСЦтностСЦ комерцСЦйних банкСЦв;

тАФ формування архСЦвних папок документСЦв.

БанкСЦвська операцСЦя вважаСФться завершеною, якщо вона вСЦдображена в бухгалтерському облСЦку. Таким чином, рацСЦональна СЦ чСЦтка органСЦзацСЦя облСЦково-операцСЦйноСЧ роботи забезпечуСФ успСЦшне виконання покладених на комерцСЦйнСЦ банки функцСЦй.

ОблСЦково-операцСЦйна робота тАФ це сукупнСЦсть процесСЦв, пов'язаних з оформленням документацСЦСЧ за банкСЦвськими операцСЦями, веденням бухгалтерського облСЦку СЦ контролем за його повнотою СЦ достовСЦрнСЦстю.

Бухгалтерський апарат об'СФднуСФ працСЦвникСЦв банку, якСЦ виконують облСЦково-операцСЦйну роботу.

БухгалтерСЦя СФ самостСЦйним структурним пСЦдроздСЦлом банку, який очолюСФ головний бухгалтер. Залежно вСЦд величини СЦ спецСЦалСЦзацСЦСЧ банку, а також обсягу виконаних операцСЦй можуть бути обранСЦ рСЦзнСЦ варСЦанти органСЦзацСЦСЧ роботи бухгалтерського пСЦдроздСЦлу та структури облСЦково-операцСЦйних вСЦддСЦлСЦв. ВСЦдповСЦдно може бути по-рСЦзному укомплектований штат бухгалтерСЦв, а також рСЦзним чином визначенСЦ функцСЦСЧ бухгалтерських працСЦвникСЦв.

У складСЦ бухгалтерСЦСЧ банкСЦв, як правило, видСЦляють такСЦ вСЦддСЦли: облСЦково-операцСЦйний, вСЦддСЦл облСЦку валютних операцСЦй, вСЦддСЦл облСЦку внутрСЦшньобанкСЦвських операцСЦй, вСЦддСЦл фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ, вСЦддСЦл облСЦку дСЦяльностСЦ фСЦлСЦй, а також сектори введення та автоматизованоСЧ обробки СЦнформацСЦСЧ та сектор контролю за операцСЦйним днем та СЦншоСЧ звСЦтностСЦ.

Головний бухгалтер несе всю повноту вСЦдповСЦдальностСЦ за формування облСЦковоСЧ полСЦтики, ведення бухгалтерського облСЦку, своСФчасне надання повноСЧ й достовСЦрноСЧ фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ.

В основу органСЦзацСЦСЧ роботи бухгалтерського апарату покладений принцип падання його працСЦвникам прав вСЦдповСЦдального виконавця. ВСЦдповСЦдальним виконавцем вважаСФться:

тАФ працСЦвник банку, якому одноосСЦбно доручено оформлювати та пСЦдписувати розрахунково-грошовСЦ документи за визначеним колом операцСЦй;

тАФ бухгалтерський працСЦвник, який контролюСФ правильнСЦсть оформлення документСЦв та вСЦдображення банкСЦвських операцСЦй в облСЦку.

РозподСЦл роботи мСЦж бухгалтерськими працСЦвниками здСЦйснюСФться:

тАФ шляхом закрСЦплення за працСЦвником вСЦдповСЦдних бухгалтерських рахункСЦв (обов'язкова умова тАФ усСЦ рахунки одного клСЦСФнта ведуться одним виконавцем);

тАФ шляхом закрСЦплення за виконавцем окремих видСЦв операцСЦй.

В установСЦ банку ведеться книга облСЦку розподСЦлу СЦ перерозподСЦлу рахункСЦв мСЦж бухгалтерськими працСЦвниками.

Кожний бухгалтерський працСЦвник повинен отримати СЦнструкцСЦю, в якСЦй визначенСЦ його посадовСЦ обов'язки СЦ обсяги робСЦт до виконання.

Робочий день бухгалтерських працСЦвникСЦв повинен бути органСЦзований таким чином, щоби забезпечити правильне та своСФчасне оформлення розрахунково-грошових документСЦв, що надходять, виконання операцСЦй та вСЦдображення СЧх у бухгалтерському облСЦку за бухгалтерськими рахунками СЦз складанням щоденного балансу.

Робочий день бухгалтерських працСЦвникСЦв складаСФться з двох частин: операцСЦйний час для роботи з клСЦСФнтами; завершення обробки облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ, перевСЦрка регСЦстрСЦв аналСЦтичного та синтетичного облСЦку, складання щоденного балансу.

Початок СЦ завершення робочого СЦ операцСЦйного дня визначаСФться керСЦвником комерцСЦйного банку.

Протягом усього робочого дня працюють з клСЦСФнтами тСЦльки вСЦддСЦли з обслуговування ощадних вкладСЦв.

ОрганСЦзацСЦя облСЦково-операцСЦйноСЧ роботи повинна вСЦдповСЦдати таким вимогам:

тАФ усСЦ операцСЦСЧ з документами, що надСЦйшли в операцСЦйний час (у тому числСЦ з фСЦлСЦй), вСЦдображаються в бухгалтерському облСЦку того ж дня. Документи, що надСЦйшли пСЦсля операцСЦйного часу, як правило, проводяться за рахунками клСЦСФнтСЦв наступним днем. Це маСФ бути передбачено в угодах на обслуговування клСЦСФнтСЦв;

тАФ прийом СЦ контроль документСЦв, обслуговування клСЦСФнтСЦв, введення СЦнформацСЦСЧ в персональний комп'ютер, а також перевСЦрка вихСЦдних регСЦстрСЦв, формування архСЦвних папок документСЦв здСЦйснюСФться протягом робочого дня безпосередньо вСЦдповСЦдальними виконавцями;

тАФ клСЦСФнт, виходячи СЦз своСЧх технСЦчних можливостей, може подавати до банку розрахунковСЦ документи як у паперовСЦй формСЦ, так СЦ у виглядСЦ електронних розрахункових документСЦв (електронних платежСЦв). СпосСЦб подання клСЦСФнтом документСЦв до банку регламентуСФться угодою розрахунково-касового обслуговування;

тАФ прийом розрахунково-платСЦжних документСЦв вСЦд клСЦСФнтСЦв, розрахунковСЦ та касовСЦ операцСЦСЧ за рахунками юридичних та фСЦзичних осСЦб здСЦснюються безпосередньо вСЦдповСЦдальним виконавцем. У позаоперацСЦйний час документи можна здавати у банк вСЦдповСЦдальному виконавцю або через спецСЦальнСЦ пристроСЧ (скриньки), звСЦдки вони вибираються щогодини. Якщо документи з будь-якоСЧ причини не можуть бути прийнятСЦ до виконання, клСЦСФнта негайно про це повСЦдомляють.

Оплата всСЦх розрахунково-грошових документСЦв з поточних рахункСЦв клСЦСФнтСЦв здСЦйснюСФться лише в межах наявних коштСЦв на цих рахунках;

тАФдокументи, пСЦдготовленСЦ для передачСЦ системою електронних платежСЦв, формуються у порядку СЧх надходження. Суми, зазначенСЦ на розрахунково-грошових документах, повиннСЦ бути набранСЦ на стрСЦчках пСЦдрахунку. ВиданСЦ операторами електронного зв'язку вихСЦднСЦ форми звСЦряСФ вСЦдповСЦдальний виконавець, а також працСЦвник, який формуСФ документи дня. Передача СЦнформацСЦСЧ з документСЦв системою електронних платежСЦв здСЦйснюСФться рСЦвномСЦрно протягом усього операцСЦйного дня СЦ повинна, як правило, завершуватись за двСЦ-три години до кСЦнця робочого дня.

З метою рацСЦональноСЧ органСЦзацСЦСЧ облСЦково-операцСЦйноСЧ роботи в установах банку складаСФться графСЦк документообСЦгу за банкСЦвськими операцСЦями СЦ графСЦк обслуговування клСЦСФнтСЦв.

ДокументообСЦг за банкСЦвськими операцСЦями тАФ послСЦдовне перемСЦщення розрахунково-грошових документСЦв за СЦнстанцСЦями СЧх оформлення, перевСЦрки та обробки вСЦд клСЦСФнтСЦв до банку СЦ навпаки, в межах установи бачку, лиж рСЦзними установами банку з початку виконання операцСЦСЧ до СЧСЧ завершення СЦ здачСЦ документа в архСЦв.

У кожному банку розробляСФться графСЦк документообСЦгу, в якому зазначаСФться час проходження документСЦв на всСЦх етапах обробки СЦнформацСЦСЧ структурними пСЦдроздСЦлами банку.

ДокументообСЦг складаСФться з наступних основних етапСЦв:

1) перевСЦрка правильностСЦ оформлення СЦ змСЦсту документСЦв що надСЦйшли; визначення можливостСЦ виконання операцСЦСЧ залежно вСЦд стану рахункСЦв;

2) перевСЦрка або оформлення бухгалтерськоСЧ проводки у документСЦ, пСЦдписання його вСЦдповСЦдальним виконавцем, а у певних випадках тАФконтролюючим працСЦвником;

3) передача документСЦв для автоматизованоСЧ обробки;

4) використання документСЦв для перевСЦрки правильностСЦ вСЦдображення операцСЦСЧ в особовому рахунку;

5) групування документСЦв та СЧх брошурування в папки для здачСЦ в поточний архСЦв.

В установах банку, якСЦ мають на обслуговуваннСЦ велику кСЦлькСЦсть клСЦСФнтСЦв, для полСЦпшення якостСЦ обслуговування кожному клСЦСФнту визначаСФться часовий СЦнтервал, у межах якого вСЦн особисто може передати грошово-розрахунковСЦ документи вСЦдповСЦдальному виконавцю СЦ отримати необхСЦднСЦ консультацСЦСЧ. ГрафСЦки документообСЦгу СЦ обслуговування клСЦСФнтСЦв затверджуються керСЦвником банку.

Важливим елементом органСЦзацСЦСЧ облСЦково-операцСЦйноСЧ роботи СФ застосування внутрСЦшньобанкСЦвського контролю.

ВнутрСЦшньобанкСЦвський контроль тАФ це сукупнСЦсть засобСЦв СЦ способСЦв, за допомогою яких здСЦйснюСФться контроль за правильнСЦстю виконання СЦ вСЦдображення в облСЦку банкСЦвських операцСЦй.

За своСЧм змСЦстом СЦ часом проведення ВнутрСЦшньобанкСЦвський контроль подСЦляСФться на поточний СЦ наступний:

Поточний контроль тАФ це контроль, який здСЦйснюСФться на етапСЦ оформлення СЦ перевСЦрки документСЦв.

Поточний контроль СФ суцСЦльним, тобто вСЦн проводиться при виконаннСЦ вСЦдповСЦдальним виконавцем усСЦх без винятку операцСЦй. ВСЦн передбачаСФ застосування вСЦзуальних, логСЦчних, арифметичних та СЦнших прийомСЦв контролю СЦ повинен запобСЦгти помилкам пСЦд час здСЦйснення операцСЦй.

Додатковому контролю пСЦдлягають окремСЦ операцСЦСЧ, при виконаннСЦ яких СЦснуСФ вСЦрогСЦднСЦсть виникнення помилки СЦ махСЦнацСЦй:

видача чекових книжок; гарантованих платСЦжних доручень;

стягнення з клСЦСФнтСЦв штрафСЦв; операцСЦСЧ по доходах СЦ видатках банку;

вкладнСЦ операцСЦСЧ; операцСЦСЧ за сумами до з'ясування та деякСЦ СЦншСЦ.

Додатковий контроль здСЦйснюСФ штатний контролюючий працСЦвник або головний бухгалтер (його заступник), що засвСЦдчуСФться його пСЦдписом на вСЦдповСЦдних документах. Наприклад, головний бухгалтер (його заступник) пСЦдписуСФ ордери на закриття поточних СЦ бюджетних рахункСЦв; ордери виправлення допущених помилок у бухгалтерському облСЦку; контролюСФ операцСЦСЧ з формування СЦ використання статутного та СЦнших фондСЦв банку; валютнСЦ операцСЦСЧ та деякСЦ СЦншСЦ.

Коло операцСЦй, якСЦ пСЦдлягають додатковому контролю, визначаСФться вСЦдповСЦдно до нормативних документСЦв НБУ СЦ внутрСЦшнСЦх СЦнструкцСЦй комерцСЦйного банку.

Основним завданням наступного контролю СФ виявлення недолСЦкСЦв поточного контролю СЦ з'ясування причин СЧх виникнення. За результатами перевСЦрок, отриманих пСЦд час наступного контролю, розробляються конкретнСЦ заходи щодо полСЦпшення СЦ недопущення у бподальшому виявлених недолСЦкСЦв, пСЦдвищення фахового рСЦвня бухгалтерських працСЦвникСЦв.

Наступний контроль здСЦйснюСФться у виглядСЦ тематичних перевСЦрок СЦ ревСЦзСЦй, може бути вибСЦрковим СЦ суцСЦльним.

Тематичним перевСЦркам пСЦдлягаСФ дСЦяльнСЦсть окремих вСЦдповСЦдальних виконавцСЦв або окремСЦ види облСЦково-операцСЦйноСЧ роботи.

РевСЦзСЦя тАФ це перевСЦрка господарсько-фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ установи банку, що грунтуСФться на вивченнСЦ первСЦшних документСЦв СЦ бухгалтерських записСЦв. В актСЦ ревСЦзСЦСЧ окремо висвСЦтлюСФться стан облСЦково-операцСЦйноСЧ роботи.

3.2. Бухгалтерський процес СЦ процедури фСЦнансового облСЦку

Як уже зазначалось у главСЦ 1, роль бухгалтерського облСЦку в управлСЦннСЦ банком довший час недооцСЦнювалась. Це спричинювало невСЦрне тлумачення бухгалтерського процесу тАФ тСЦльки як рахСЦвництва: реСФстрацСЦя операцСЦй, ведення облСЦкових регСЦстрСЦв, складання бухгалтерськоСЧ (фСЦнансовоСЧ) звСЦтностСЦ. Як наслСЦдок цього тАФ недооцСЦнка бухгалтерськоСЧ професСЦСЧ, СЧСЧ невисокий престиж у суспСЦльствСЦ, недостатня компетентнСЦсть бухгалтерських працСЦвникСЦв. В умовах ринковоСЧ економСЦки рСЦзко зростаСФ престиж професСЦСЧ, що зумовлено зростанням ролСЦ бухгалтерського облСЦку в управлСЦнських процесах.

Бухгалтерський процес в ринковСЦй економСЦцСЦ можна вСЦдтворити таким чином:

У сучасних умовах комерцСЦйнСЦ банки змушенСЦ проводити активну роботу з реорганСЦзацСЦСЧ бухгалтерського процесу. В багатьох банках до складу бухгалтерського процесу запровадженСЦ зображенСЦ на схемСЦ ланки. Однак у процесСЦ органСЦзацСЦСЧ управлСЦнського облСЦку, фСЦнансового планування, податкового облСЦку та планування розмСЦрСЦв податкСЦв, внутрСЦшнього аудиту банки стикаються з серйозними проблемами, якСЦ пов'язанСЦ з вСЦдсутнСЦстю квалСЦфСЦкованих кадрСЦв, наукових СЦ методичних розробок, а також досвСЦду у цих напрямках.

Контроль СЦ аналСЦз витрат банку базуСФться на даних управлСЦнського облСЦку.

ФСЦнансове планування включаСФ складання бюджету з прибутку, фСЦнансового плану та планового балансу. Бюджет з прибутку розробляСФться на пСЦдставСЦ розрахунку прибутку за даними минулого року СЦ запланованими змСЦнами щодо банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ на наступний рСЦк. ФСЦнансовий план (фСЦнансовий бюджет) розробляСФться на пСЦдставСЦ зСЦставлення очСЦкуваних платежСЦв СЦ очСЦкуваних надходжень до банку. Виходячи з даних фСЦнансового плану, можна передбачити чи буде фСЦнансовий стан банку задовСЦльним. Плановий баланс розробляСФться на пСЦдставСЦ показникСЦв бюджету з прибутку СЦ фСЦнансового плану.

Податковий облСЦк та менеджмент спрямованСЦ на управлСЦння податками з метою зменшення СЧх розмСЦру в межах чинного законодавства.

ВнутрСЦшнСЦй аудит дозволяСФ своСФчасно виявити порушення правил виконання банкСЦвських операцСЦй та розробляти шляхи СЧх подолання з метою пСЦдвищення ефективностСЦ дСЦяльностСЦ банку.

ОрганСЦзацСЦя роботи в наведених ланках грунтуСФться на даних фСЦнансового облСЦку та норматнвно-довСЦдковоСЧ СЦнформацСЦСЧ.

Основне завдання фСЦнансового облСЦку тАФ надання внутрСЦшнСЦм СЦ зовнСЦшнСЦм користувачам правдивоСЧ та достовСЦрноСЧ СЦнформацСЦСЧ щодо фСЦнансового стану.

ФСЦнансова, або бухгалтерська, звСЦтнСЦсть тАФ це система взаСФмопов'язаних узагальнюючих показникСЦв, що вСЦдображають фСЦнансовий стан банку та результати його дСЦяльностСЦ за звСЦтний перСЦод.

У бСЦльшостСЦ краСЧн свСЦту фСЦнансова звСЦтнСЦсть складаСФться СЦ подаСФться для зовнСЦшнСЦх користувачСЦв з рСЦчним СЦнтервалом, тобто пСЦсля закСЦнчення календарного (або так званого фСЦнансового) року. Але для внутрСЦшнСЦх потреб звСЦтнСЦсть складаСФться з меншим СЦнтервалом тАФ щомСЦсячно або щоквартально.

В УкраСЧнСЦ фСЦнансовий рСЦк спСЦвпадаСФ з календарним. Банки УкраСЧни, як СЦ всСЦ пСЦдприСФмства, складають СЦ подають органам державноСЧ статистики квартальну СЦ рСЦчну фСЦнансовСЦ звСЦтностСЦ. КрСЦм того, для комерцСЦйних банкСЦв передбачено обов'язкове складання промСЦжноСЧ фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ: щоденного СЦ щомСЦсячного балансу та балансового звСЦту, якСЦ подаються у НБУ. ЗвСЦтний перСЦод ще зветься облСЦковим перСЦодом.

Складання фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ СФ заключним етапом технологСЦчного процесу обробки облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ. Йому передуСФ реСФстрацСЦя СЦ обробка СЦнформацСЦСЧ за всСЦма виконаними банкСЦвськими операцСЦями протягом облСЦкового перСЦоду.

ПСЦд технологСЦСФю фСЦнансового облСЦку розумСЦють способи СЦ методи збирання, обробки СЦ групування за певними ознаками СЦнформацСЦСЧ, що мСЦститься у банкСЦвських документах, та складання фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ за облСЦковий перСЦод. ТехнологСЦчний процес збирання, вимСЦрювання, обробки та СЦнтерпретацСЦСЧ економСЦчноСЧ СЦнформацСЦСЧ про господарськСЦ (банкСЦвськСЦ) операцСЦСЧ ще називають облСЦковою системою.

РЖнформацСЦя фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ грунтуСФться на даних аналСЦтичного СЦ синтетичного облСЦку. Ще до складання звСЦтностСЦ в облСЦку повиннСЦ бути вСЦдображенСЦ усСЦ банкСЦвськСЦ операцСЦСЧ, що мали мСЦiе в банку за облСЦковий перСЦод.

РеСФстрацСЦя СЦ групування СЦнформацСЦСЧ здСЦйснюСФться у спецСЦальних бухгалтерських формах, якСЦ ще мають назву облСЦковСЦ регСЦстри. ОблСЦковСЦ регСЦстри подСЦляються на аналСЦтичнСЦ та синтетичнСЦ. РЗх призначення та види розглянутСЦ у попереднСЦй главСЦ.

Залежно вСЦд того, якСЦ СЦ скСЦльки облСЦкових регСЦстрСЦв використовуСФться для ведення фСЦнансового облСЦку СЦ в якСЦй послСЦдовностСЦ виконуються записи в них, розрСЦзняють декСЦлька форм бухгалтерського облСЦку. В облСЦковСЦй системСЦ банкСЦв застосовуСФться меморСЦально-ордерна форма облСЦку. Суть СЧСЧ полягаСФ в тому, що до групування однорСЦдних банкСЦвських операцСЦй на рахунках (в особових рахунках, книгах, вСЦдомостях тощо) вони вСЦдображаються в меморСЦальному ордерСЦ, де зазначаСФться: короткий змСЦст операцСЦСЧ, СЧСЧ сума СЦ бухгалтерська проводка (кореспондуючСЦ рахунки).

У банках обробка облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ здСЦйснюСФться в автоматизованому режимСЦ з використанням СЦнформацСЦйних комп'ютерних технологСЦй. Схема автоматизованоСЧ меморСЦально-ордерноСЧ форми облСЦку наведена нижче:


У складСЦ СЦнформацСЦйних систем, що розробляють банки, базовою пСЦдсистемою, яка обов'язково функцСЦонуСФ у кожному комерцСЦйному банку СФ "ОперацСЦйний день банкутАЭ. ОсновнСЦ функцСЦСЧ цСЦСФСЧ пСЦдсистеми:

тАФ введення та обробка розрахунково-грошових документСЦв;

тАФ створення та ведення особових рахункСЦв клСЦСФнтСЦв та масивСЦв нормативно-довСЦдковоСЧ СЦнформацСЦСЧ;

тАФ робота з картотеками;

тАФ обробка особових та бухгалтерських рахункСЦв;

тАФ ведення аналСЦтичного та синтетичного облСЦку, формування балансу та вСЦдповСЦдних форм за кожний банкСЦвський день (регСЦстрСЦв синтетичного та аналСЦтичного облСЦку) та форм фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ;

тАФ сервСЦснСЦ функцСЦСЧ: вСЦдкриття, закриття та протоколювання банкСЦвського дня.

Використання пСЦдсистеми "ОперацСЦйний деньтАЭ на базСЦ комп'ютерних технологСЦй призвело до суттСФвого зменшення процедур, якСЦ виконуються вручну СЦ, як результат, тАФ до зниження витрат на обробку облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ та полСЦпшення якостСЦ й оперативностСЦ фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ.

У пСЦдсистемСЦ "ОперацСЦйний день банкутАЭ обробка облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ здСЦйснюСФться за одним СЦ тим самим облСЦковим циклом. ОблСЦковий цикл тАФ це сукупнСЦсть послСЦдовних етапСЦв, що виконуються, починаючи з банкСЦвськоСЧ операцСЦСЧ, обробки СЦнформацСЦСЧ в облСЦковСЦй системСЦ до складання фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ (рСЦчноСЧ або промСЦжноСЧ).

ТривалСЦсть облСЦкового циклу спСЦвпадаСФ з облСЦковим перСЦодом. За даними кожного облСЦкового перСЦоду облСЦковий цикл повторюСФться. У повному обсязСЦ облСЦковий цикл виконуСФться за рСЦчний звСЦтний перСЦод.

Звичайно, при комп'ютернСЦй обробцСЦ облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ бСЦльшСЦсть етапСЦв облСЦкового циклу виконуСФться в автоматизованому режимСЦ СЦ це неможливо простежити наочно. Однак для розумСЦння цього процесу розглянемо СЧх змСЦст:


Перший етап тАФ бухгалтерський працСЦвник (вСЦдповСЦдальний виконавець), одержавши документ про виконання банкСЦвськоСЧ операцСЦСЧ, перевСЦряСФ вСЦрнСЦсть вСЦдображення операцСЦСЧ в системСЦ подвСЦйного запису, тобто бухгалтерську проводку, СЦ робить висновок про вСЦдповСЦднСЦсть запису змСЦстовСЦ операцСЦСЧ.

Другий етап тАФ введення бухгалтерськоСЧ проводки з документа або окремого меморСЦального ордера в комп'ютерну систему. Ця операцСЦя маСФ назву журнальна проводка, тобто вСЦдбуваСФться реСФстрацСЦя операцСЦСЧ.

ТретСЦй етап тАФ в автоматичному режимСЦ операцСЦСЧ розносяться за бухгалтерськими рахунками.

При виконаннСЦ роботи вручну данСЦ за банкСЦвськими операцСЦями переносяться з журналу реСФстрацСЦСЧ до головноСЧ книги СЦ вСЦдображаються за вСЦдповСЦдними бухгалтерськими рахунками.

Четвертий етап тАФ пСЦдготовка попереднього перевСЦрочного балансу для перевСЦрки правильностСЦ вСЦдображення банкСЦвських операцСЦй за бухгалтерськими рахунками. Отже, якщо облСЦк операцСЦй здСЦйснено без помилок, то маСФ мСЦiе рСЦвнСЦсть обСЦгСЦв та залишкСЦв за активом та пасивом балансу.

ПеревСЦрочний баланс складаСФться у виглядСЦ робочого балансу за всСЦСФю номенклатурою бухгалтерських рахункСЦв. Його форма вСЦдрСЦзняСФться вСЦд форми звСЦтного балансу.

П'ятий етап тАФвиправлення помилкових записСЦв, виявлених у процесСЦ складання перевСЦрочного балансу. ВиконуСФться звСЦрка даних аналСЦтичного облСЦку (особових рахункСЦв) з даними синтетичного облСЦку (обСЦгово-сальдова вСЦдомСЦсть, вСЦдомСЦсть за залишками та СЦн.). Виправлення виконуються шляхом здСЦйснення зворотних записСЦв за бухгалтерськими рахунками, тобто методом зворотного строку на пСЦдставСЦ виправних ордерСЦв.

Шостий етап тАФ пСЦдготовка до складання фСЦнансових звСЦтСЦв, Передбачено виконання регулюючих проводок, якСЦ використовуються для облСЦку нарахованих вСЦдсоткових та СЦнших доходСЦв СЦ нарахованих вСЦдсоткових та СЦнших витрат. ЗмСЦст регулюючих проводок докладно розглянутий у главСЦ 15. СписуСФться також сумнСЦвна заборгованСЦсть.

КрСЦм того, врегульовуються данСЦ, що пСЦдлягають вСЦдображеннюза рахунком "Результат поточного рокутАЭ. Вони належать до рахункСЦв доходСЦв та витрат.

На цьому етапСЦ також виконуСФться звСЦрка даних аналСЦтичного та синтетичного облСЦку СЦ виправляються допущенСЦ помилки.

Сьомий етап тАФ складання звСЦту про прибутки та збитки комерцСЦйного банку (щоквартального та рСЦчного).

Восьмий етап тАФ наприкСЦнцСЦ рСЦчного облСЦкового перСЦоду виконуються заключнСЦ проводки. За допомогою заключних проводок закриваються тимчасовСЦ рахунки, до яких належать рахунки з облСЦку доходСЦв СЦ витрат СЦ вСЦдкриваСФться рахунок "Результат поточного рокутАЭ. ПСЦдсумовуються залишки за кожним бухгалтерським рахунком. ДанСЦ за рахунками перегруповуються вСЦдповСЦдно до форми звСЦтного балансу та балансового звСЦту.

Дев'ятий етаптАФскладання попереднього перевСЦрочного (пробного) балансу. ПопереднСЦй перевСЦрочний баланс тАФ це сукупнСЦсть залишкСЦв бухгалтерських рахункСЦв станом на кСЦнець облСЦкового перСЦоду. На його пСЦдставСЦ складаСФться звСЦтний баланс СЦ балансовий звСЦт. КСЦнцевСЦ сальдо за рахунками в звСЦтному балансСЦ будуть початковими сальдо цих рахункСЦв у новому облСЦковому перСЦодСЦ.

КонтрольнСЦ запитання

1. Розкрийте змСЦст облСЦково-операцСЦйноСЧ роботи СЦ особливостСЦ бухгалтерськоСЧ роботи у банку.

2. ПояснСЦть органСЦзацСЦю бухгалтерського апарату в банку.

3. Що розумСЦють пСЦд документообСЦгом за банкСЦвськими операцСЦями? Для чого складаСФться графСЦк документообСЦгу?

4. Яким чином органСЦзований внутрСЦшньобанкСЦвський контроль? НазвСЦть його форми.

5. Дайте визначення бухгалтерського процесу. Яке мСЦiе в ньому посСЦдаСФ ведення фСЦнансового облСЦку?

6. Дайте визначення облСЦковоСЧ системи СЦ розкрийте змСЦст облСЦкового циклу.

7. Яка пСЦдсистема використовуСФться для автоматизованоСЧ обробки облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ?

8. ЯкСЦ етапи облСЦкового циклу Ви знаСФте? Яке СЧх призначення?

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи

Вправа 1. Банк "ПолСЦссятАЭ протягом календарного року виконав наступнСЦ операцСЦСЧ.

1. Банк 1 жовтня прийняв на вклади вСЦд фСЦзичних осСЦб готСЦвкою 15 000 грн. на 6 мСЦс. пСЦд 36 % рСЦчних. ЗгСЦдно з депозитними угодами вСЦдсотки банк виплачуСФ пСЦсля закСЦнчення строку вкладСЦв.

2. Банк 1 вересня надав короткостроковСЦ кредити своСЧм клСЦСФнтам на суму 20 000 грн. на строк 5 мСЦс. пСЦд 48 % рСЦчних. ЗгСЦдно з кредитними угодами клСЦСФнти сплачують вСЦдсотки щоквартально. Погашення основного боргу за кредитами передбачено пСЦсля закСЦнчення строку дСЦСЧ угод.

3. Банк орендуСФ примСЦщення. Сума орендноСЧ плати за рСЦк склала 40 000 грн., фактично станом на 31 грудня банк сплатив 32 000 грн.

4. Банк 1 квСЦтня придбав комп'ютерну технСЦку на суму 12 000 грн., строк служби тАФ п'ять рокСЦв. Зношення нараховуСФться рСЦвномСЦрно протягом усього строку служби. ЗалишковоСЧ вартостСЦ не передбачено.

тАв Виконайте регулюючСЦ проводки за наступними операцСЦями СЦ пояснСЦть СЧх призначення. На якому етапСЦ облСЦкового циклу вони виконуються?

Вправа 2. У комерцСЦйному банку "НадратАЭ на 31 грудня залишки за рахунками з облСЦку доходСЦв СЦ витрат склали (у тис. грн.):

тАФ вСЦдсотковСЦ дох оди             85000

тАФ вСЦдсотковСЦ доходи             16000

тАФ вСЦдсотковСЦ витрати            56000

тАФ адмСЦнСЦстративнСЦ витрати       24000

тАв СкладСЦть заключнСЦ бухгалтерськСЦ проводки СЦ визначте фСЦнансовий результат поточного року. На якому етапСЦ облСЦкового циклу виконуються такСЦ проводки?

Вправа 3. КомерцСЦйнСЦй банк "НацСЦональний кредиттАЭ протягом року виконав наступнСЦ операцСЦСЧ:

№ з/п

Дата

ЗмСЦст операцСЦСЧ

Сума, грн.

1.

20.01

На коррахунок банку надСЦйшли кошти за проданСЦ акцСЦСЧ "асноСЧ емСЦсСЦСЧ

1 500 000

2.

24.01

Сплачено за комп'ютерну технСЦку, строк служби якоСЧ тАФ п'ять рокСЦв

40000

3.

1.03

На вСЦдкритСЦ клСЦСФнтами поточнСЦ рахунки надСЦйшли кошти

1 200 000

4.

1.06

Прийнято готСЦвкою вклади вСЦд фСЦзичних осСЦб пСЦд 24 % рСЦчних. Сплата вСЦдсоткСЦв передбачена пСЦсля закСЦнчення строку дСЦСЧ депозитних угод 1.02 наступного року

60000

5.

1.07

ВиданСЦ короткостроковСЦ кредити клСЦСФнтам банку пСЦд 36 % рСЦчних на строк 9 мСЦс. Сплата вСЦдсоткСЦв передбачена щоквартально

85000

6.

21.08

ОтриманСЦ комСЦсСЦйнСЦ доходи

15000

7.

5.09

СплаченСЦ адмСЦнСЦстративнСЦ витрати

10000

8.

10.12

Сплачена орендна плата за 1 кв. наступного року

25000


Умовно припустимо, що облСЦковий перСЦод для банку складаСФ календарний рСЦк СЦ закСЦнчуСФться 31 грудня.

тАв СкладСЦть СЦ проаналСЦзуйте бухгалтерськСЦ проводки.

тАв ВСЦдобразСЦть проводки за Т-рахунками.

тАв СкладСЦть робочий баланс.

тАв Виконайте регулюючСЦ проводки.

тАв ЗробСЦть звСЦт про прибутки та збитки.

тАв Виконайте заключнСЦ проводки.

тАв ПСЦдготуйте повний балансовий звСЦт.

тАв Яка облСЦкова система застосовуСФться в банках?

тАв Що розумСЦють пСЦд облСЦковим циклом?


ГЛАВА 4

ОБЛРЖК ОПЕРАЦРЖЙ З ФОРМУВАННЯ СТАТУТНОГО КАПРЖТАЛУ БАНКУ


Мета вивчення

ПСЦсля вивчення глави 4 Ви повиннСЦ знати:

1. Систему рахункСЦв для облСЦку операцСЦй з формування статутного капСЦталу банку.

2. Методику облСЦку внескСЦв до статутного капСЦталу.

3. ВарСЦанти операцСЦй з продажу, викупу, перепродажу акцСЦй при формуваннСЦ статутного капСЦталу.

4. Порядок облСЦку нарахування СЦ сплати дивСЦдендСЦв.

5. Порядок облСЦкового вСЦдображення СЦндексацСЦСЧ акцСЦй.

6. Методику облСЦку витрат, пов'язаних з випуском, продажем, викупом та перепродажем акцСЦй.

4.1. Система рахункСЦв для облСЦку операцСЦй з формування статутного капСЦталу банку

Статутний капСЦтал банку формуСФться шляхом випуску СЦ продажу акцСЦй його учасникам тАФ юридичним СЦ фСЦзичним особам. ВСЦдповСЦдно до цього розробляСФться методика вСЦдображення операцСЦй з формування статутного капСЦталу банку.

У процесСЦ дСЦяльностСЦ банку статутний капСЦтал може зменшуватися за умови зменшення кСЦлькостСЦ його учасникСЦв. Як збСЦльшення, так СЦ зменшення статутного капСЦталу вСЦдбуваСФться лише за рСЦшенням загальних зборСЦв учасникСЦв з обов'язковою наступною реСФстрацСЦСФю змСЦн у НацСЦональному банку УкраСЧни та в КомСЦсСЦСЧ з цСЦнних паперСЦв СЦ фондового ринку при КабСЦнетСЦ МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни. ЦСЦ установи контролюють також, щоб статутний капСЦтал формувався тСЦльки за рахунок "асних (а не позичених чи залучених) коштСЦв учасникСЦв, як правило, з прибутку та спецфондСЦв, накопичених з цСЦСФю метою.

Синтетичний облСЦк статутного капСЦталу ведеться на пасивному балансовому рахунку № 500 "ЗареСФстрований статутний капСЦтал банкутАЭ, який маСФ два субрахунки: № 5000 "Сплачений зареСФстрований статутний капСЦтал банкутАЭ СЦ № 5001 "Несплачений зареСФстрований статутний капСЦтал банкутАЭ. АналСЦтичний облСЦк ведеться в розрСЦзСЦ акцСЦонерСЦв банку.

КрСЦм того, для облСЦку операцСЦй, пов'язаних з рухом коштСЦв з формування статутного капСЦталу тАФ випуском (емСЦсСЦСФю) акцСЦй, СЧх продажем, скуповуванням, нарахуванням емСЦсСЦйних рСЦзниць та дивСЦдендСЦв,тАФ використовуються ще й такСЦ рахунки:

№ 3530 "Несплачений статутний фондтАЭ;

№ 3630 "Внески за незареСФстрованим статутним фондомтАЭ;

№ 5010 "ЕмСЦсСЦйнСЦ рСЦзницСЦтАЭ;

№ 3120 "ВласнСЦ акцСЦСЧ балансу в портфелСЦ на продаж, викупленСЦ в акцСЦонерСЦвтАЭ;

№ 6203 "Результат вСЦд торгСЦвлСЦ цСЦнними паперамитАЭ;

№ 3631 "Кредиторська заборгованСЦсть перед акцСЦонерами за дивСЦдендитАЭ.

4.2. ОблСЦк операцСЦй з формування статутного капСЦталу банку

Для формування статутного капСЦталу банку, за мСЦiем його створення, в регСЦональному управлСЦннСЦ НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦдкриваСФться тимчасовий рахунок для внескСЦв засновникСЦв.

Внески можуть здСЦйснюватися як до реСФстрацСЦСЧ, так СЦ пСЦсля реСФстрацСЦСЧ статутного капСЦталу банку. Тому для вСЦдображення операцСЦй зареСФстрованого, але не сплаченого статутного капСЦталу послуговуються також рахунком №3530 "Несплачений статутний фондтАЭ, а незареСФстрованого тАФ рахунком № 3630 "Внески за незареСФстрованим статутним фондомтАЭ.

Розглянемо це на прикладах.

Перший випадок. ОблСЦк операцСЦй, коли статутний капСЦтал зареСФстровано.

1. На реСФстрацСЦю статутного фонду:

Д-т рахунку № 3530 "Несплачений статутний фондтАЭ                        120 000 грн.

К-т рахунку
№ 5007 "Несплачений зареСФстрований статутний капСЦтал бачкутАЭ                        120 000 грн.
1. На отримання грошових коштСЦв в мСЦру СЧх надходження:

Д-т рахунку
№ 1200 "Коррахунок у НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ                                40 000 грн.

К-т рахунку
№ 3530 "Несплачений статутний фондтАЭ                                                40 000 грн.

3. Одночасно, в мСЦру внесення коштСЦв, на зменшення несплаченого СЦ збСЦльшення сплаченого статутного капСЦталу до зареСФстрованоСЧ суми:

Д-т рахунку
№ 5001 "Несплачений зареСФстрований статутний капСЦтал банкутАЭ                        40 000 грн.

К-т рахунку
№ 5000 "Сплачений зареСФстрований капСЦтал банкутАЭ                                        40 000 грн.

Другий випадок. ОблСЦк внесення коштСЦв за оголошеним СЦ не зареСФстрованим статутним капСЦталом у розмСЦрСЦ 120000 грн., який реСФструСФться в процесСЦ внескСЦв.

1. На часткове внесення грошей на тимчасовий рахунок:

Д-т рахунку
№ 1200 "Коррахунок у НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ                                40 000 грн.

К-т рахунку
№ 3630 "Внески за не зареСФстрованим статутним фондомтАЭ                                40 000 грн.

2. На вСЦдображення реСФстрацСЦСЧ статутного фонду в процесСЦ внескСЦв:

Д-т рахунку
№ 3530 "Несплачений статутний фондтАЭ                                                120 000 грн.

К-т рахунку
№ 5001 "Несплачений зареСФстрований статутний капСЦтал банкутАЭ                        120 000 грн.

3. На зарахування коштСЦв, внесених до реСФстрацСЦСЧ у вже зареСФстрований статутний фонд:

Д-т рахунку
№ 3630 "Внески за незареСФстрованим статутним фондомтАЭ                                40 000 грн.

К-т рахунку
№ 5000 "Сплачений зареСФстрований статутний капСЦтал банкутАЭ                        40 000 грн.

4. ПодальшСЦ операцСЦСЧ внесення грошей, за вже зареСФстрованим статутним капСЦталом здСЦйснюються через рахунок № 3530 "Несплачений статутний фондтАЭ (див. операцСЦю 2 першого випадку):

Д-т рахунку
№ 1200 "Коррахунок у НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ                                80 000 грн.

К-т  рахунку
№ 3530 "Несплачений статутний фондтАЭ                                                80 000 грн.

Таким чином, поступово закриваСФться дебет рахунку № 3530 операцСЦСЧ 2.

5. Одночасно з операцСЦСФю 4 вСЦдображаСФться наступне збСЦльшення сплаченого статутного капСЦталу:

Д-т рахунку
№ 5001 "Несплачений зареСФстрований статутний капСЦтал банкутАЭ                        80 000 грн.

К-т рахунку
№ 5000 "Сплачений зареСФстрований статутний капСЦтал банкутАЭ                        80 000 грн.
ПСЦсля цСЦСФСЧ операцСЦСЧ статутний капСЦтал банку сформовано в зареСФстрованСЦй сумСЦ 120 000 грн., що СЦ вСЦдображено по кредиту рахунку № 5000 "Сплачений зареСФстрований статутний капСЦтал банкутАЭ.

ЗабороняСФться розмСЦщення акцСЦй серед засновникСЦв або СЦнвесторСЦв, вСЦдповСЦдно до чинного законодавства, за вартСЦстю, меншою за номСЦнальну. У випадках реалСЦзацСЦСЧ за вищою цСЦною, нСЦж СЧх номСЦнальна вартСЦсть, виникаСФ емСЦсСЦйний дохСЦд, який облСЦковуСФться на пасивному рахунку № 5010 "ЕмСЦсСЦйнСЦ рСЦзницСЦтАЭ. Його використання регламентуСФться установчими документами банку.

В облСЦку цСЦ операцСЦСЧ вСЦдображають таким чином.

1. На оголошення та реСФстрацСЦю статутного капСЦталу в сумСЦ 120000грн.:

Д-т рахунку
№ 3530 "Несплачений статутний фондтАЭ                                        на суму 120 000 грн.

К-т рахунку
№ 5001 "Несплачений зареСФстрований статутний капСЦтал банкутАЭ                на суму 120 000 грн.

2. На реалСЦзацСЦю (розмСЦщення) акцСЦй в сумСЦ 125 000 грн.:

Д-т рахунку
№ 1200 "Коррахуноку НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ                        на суму 125 000 грн.

К-т рахунку
№ 3530 "Несплачений статутний фондтАЭ                                        на суму 120 000 грн.

К-т рахунку
№ 5010 "ЕмСЦсСЦйнСЦ рСЦзницСЦтАЭ                                                        на суму 5000 гри.

3. Одночасно на суму повнСЦстю сплаченого статутного капСЦталу, тобто на 120 000 грн.:

Д-т рахунку
№ 5001 "Несплачений зареСФстрований капСЦтал банкутАЭ                                120 000 грн.

К-т рахунку
№ 5000 "Сплачений зареСФстрований капСЦтал банкутАЭ                                        120 000 грн.

Банки можуть здСЦйснювати викуп акцСЦй "асноСЧ емСЦсСЦСЧ у акцСЦонерСЦв, а потСЦм, виходячи з необхСЦдностСЦ, СЧх перепродавати, розповсюджувати серед своСЧх працСЦвникСЦв або анульовувати, що знаходить вСЦдповСЦдне вСЦдображення в бухгалтерському облСЦку. Розглянемо це на прикладах.

1. Викуп акцСЦй.

Для облСЦку руху викуплених акцСЦй в акцСЦонерСЦв у планСЦ рахункСЦв передбачено активний рахунок № з 120 "ВласнСЦ акцСЦСЧ банку у портфелСЦ на продаж, викупленСЦ в акцСЦонерСЦвтАЭ. При здСЦйсненнСЦ цих операцСЦй складають бухгалтерськСЦ проводки.

На викуп:

Д-т рахунку

№ 3120 "ВласнСЦ акцСЦСЧ банку в портфелСЦ на продаж, викупленСЦ в акцСЦонерСЦвтАЭ                9000 грн.

К-т рахунку
№ 1200 "Коррахуноку НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ                                9000 грн.

На вСЦдображення в межах пасивного рахунку № 5000 "Сплачений зареСФстрований капСЦтал банкутАЭ на окремому субрахунку "АкцСЦСЧ, що перебувають у "асному банкутАЭ:

Д-т рахунку
№ 5000 "Сплачений зареСФстрований капСЦтал банкутАЭ                                        9000 грн.

К-т рахунку
№ 5000 "Сплачений зареСФстрований капСЦтал банкутАЭ, субрахунок "АкцСЦСЧ, що знаходяться у "асностСЦ банкутАЭ 9000грн.

2. Перепродаж викуплених акцСЦй.

Перепродаж за номСЦналом вартСЦстю 9000 грн. Передбачений бухгалтерськими проводками.

На надходження грошових коштСЦв:

Д-т рахунку
№ 1001 "Банкноти та монети в касСЦ банкутАЭ                                                9000 грн.

або
№ 1200 "Коррахунок у НацСЦональному банкутАЭ                                        9000 грн.

К-т рахунку
№ 3120 "ВласнСЦ акцСЦСЧ банку в портфелСЦ на продаж, викупленСЦ в акцСЦонерСЦвтАЭ                9000 грн.
Одночасно на вСЦдображення за статутним фондом, що акцСЦСЧ вже не перебувають у "асностСЦ банку:

Д-т рахунку
№ 5000 "Сплачений зареСФстрований капСЦтал банкутАЭ, субрахунок "АкцСЦСЧ, що знаходяться у "асностСЦ бачкутАЭ                                                                        9000 грн.

К-т рахунку

№ 5000 "Сплачений зареСФстрований капСЦтал банкутАЭ                                        9000 грн.

Перепродаж акцСЦй може здСЦйснюватися як за номСЦнальною вартСЦстю, так СЦ за цСЦною, вищою або нижчою вСЦд номСЦналу. ВСЦдображення рСЦзницСЦ мСЦж цСЦною викупу та продажу, тобто прибутку або збитку, здСЦйснюСФться на окремому активно-пасивному рахунку № 6203 "Результат вСЦд торгСЦвлСЦ цСЦнними паперами на продажтАЭ. Розглянемо цСЦ випадки на прикладах.

Перепродаж акцСЦй за цСЦною, вищою вСЦд номСЦналу тАФ за 9500 грн. при номСЦналСЦ 9000 грн.

На надходження грошових коштСЦв:

Д-т рахунку
№ 1200 "Коррахунок у НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ                                9500 грн.

К-т рахунку
№ 3120 "ВласнСЦ акцСЦСЧ банку в портфелСЦ на продаж, викупленСЦ в акцСЦонерСЦв (за номСЦналом)        9000 грн.

К-т рахунку
№ 6203 "Результат вСЦд торгСЦвлСЦ цСЦнними паперами на продажтАЭ (в даному випадку прибуток)        500 грн.
Одночасно на вСЦдображення за статутним капСЦталом, що акцСЦСЧ вже перебувають у "асностСЦ банку:

Д-т рахунку
№ 5000 "Сплачений зареСФстрований капСЦтал банкутАЭ, субрахунок "АкцСЦСЧ, що знаходяться у "асностСЦ банкутАЭ                                                                        9000 грн.

К-т рахунку
№ 5000 "Сплачений зареСФстрований капСЦтал банкутАЭ                                        9000 грн.

Перепродаж акцСЦй за цСЦною, нижчою вСЦд номСЦналу тАФ за 8500 грн. при номСЦналСЦ 9000 грн.

На надходження грошових коштСЦв:

Д-т рахунку
№ 1200 "Коррахунок у НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ                                8500 грн.

Д-т рахунку

.№ 6203 "Результат вСЦд торгСЦвлСЦ цСЦнними паперами на продажтАЭ (у даному випадку збиток)                 500 грн.

К-т рахунку
№ 3120 "ВласнСЦ акцСЦСЧ банку в портфелСЦ на продаж, викупленСЦ в акцСЦонерСЦвтАЭ (за номСЦналом)                9000 грн.
Одночасно на вСЦдображення за статутним капСЦталом, що акцСЦСЧ вже не перебувають у "асностСЦ банку:

Д-т рахунку
№ 5000 "Сплачений зареСФстрований капСЦтал банкутАЭ, субрахунок "АкцСЦСЧ, що знаходяться у "асностСЦ

банкутАЭ                                                                                9000 грн.

К-т рахунку
№ 5000 "Сплачений зареСФстрований капСЦтал банкутАЭ                                        9000 грн.

3. Анулювання викуплених акцСЦй.
Д-т рахунку

№ 5000 "Сплачений зареСФстрований статутний капСЦтал банкутАЭ, субрахунок "АкцСЦСЧ, що знаходяться у "асностСЦ банкутАЭ;

К-т рахунку

№ 3120 "ВласнСЦ акцСЦСЧ банку в портфелСЦ на продаж, викупленСЦ в акцСЦонерСЦвтАЭ.

До операцСЦй, пов'язаних СЦз облСЦком статутного капСЦталу, належать також операцСЦСЧ з нарахування дивСЦдендСЦв акцСЦонерам, СЦндексацСЦя акцСЦй та облСЦк витрат на випуск СЦ розповсюдження акцСЦй "асноСЧ емСЦсСЦСЧ.

4. Нарахування дивСЦдендСЦв акцСЦонерам за акцСЦями банку.

На суму нарахованих дивСЦдендСЦв:

Д-т рахунку

№ 5040 "Прибуток минулого року, що очСЦкуСФ затвердженнятАЭ, субрахунок "ОголошенСЦ дивСЦдендитАЭ;

К-т рахунку

№ 3631 "Кредиторська заборгованСЦсть перед акцСЦонерами за дивСЦдендитАЭ.

Виплата нарахованих дивСЦдендСЦв:

Д-т рахунку

№ 3631 "Кредиторська заборгованСЦсть перед акцСЦонерами за дивСЦдендитАЭ;

К-т рахункСЦв:

№ 1001 "Банкноти та монети в касСЦ банкутАЭ

або

№ 1200 "Коррахуноку НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ.

5. РЖндексацСЦя акцСЦй.
Д-т рахунку

№ 5020 "ЗагальнСЦ резервитАЭ (за рахунок прибутку);

К-т рахунку
№ 5000 "Сплачений зареСФстрований статутний капСЦтал банкутАЭ.

6. ВСЦдображення витрат на випуск СЦ розповсюдження акцСЦй "асноСЧ емСЦсСЦСЧ.

Д-т рахунку

№ 7104 "КомСЦсСЦйнСЦ витрати за операцСЦями з цСЦнними паперамитАЭ;

К-т рахункСЦв:

№ 1001 "Банкноти та монети в касСЦ банкутАЭ

або
№ 1200 "Коррахунок у НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ.

КонтрольнСЦ запитання

1. НазвСЦть джерела формування статутного капСЦталу банку.

2. У чому полягаСФ методика вСЦдображення в облСЦку операцСЦй з формування статутного капСЦталу за рахунок пайових внескСЦв?

3. Яка методика вСЦдображення в облСЦку продажу акцСЦй?

4. Пригадайте порядок вСЦдображення в облСЦку змСЦн статутного капСЦталу банку.

5. Розкрийте порядок облСЦку продажСЦв: акцСЦй за номСЦналом СЦ з курсовою надбавкою.

6. Розкрийте порядок облСЦку випуску акцСЦй за номСЦналом СЦ вище номСЦналу.

7. У чому суть методики облСЦку перепродажу акцСЦй за номСЦналом СЦ вище нього?

8. РозкажСЦть про облСЦк анулювання акцСЦй.

9. РозкажСЦть про облСЦк нарахування СЦ виплати дивСЦдендСЦв.

10. Пригадайте порядок вСЦдображення в облСЦку СЦндексацСЦй.

11. У чому полягаСФ суть вСЦдображення в облСЦку витрат на випуск СЦ розповсюдження акцСЦй "асноСЧ емСЦсСЦСЧ?

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи

Вправа 1. ВипущенСЦ банком акцСЦСЧ номСЦнальною вартСЦстю 1000 грн. кожна були проданСЦ по 1200 грн. Згодом цСЦ акцСЦСЧ були викупленСЦ банком по 1500 грн. СЦ перепроданСЦ за 2000 грн. кожна.

тАв СкладСЦть бухгалтерськСЦ проводки.

Вправа 2. За наслСЦдками фСЦнансового року нараховано приватнСЦй особСЦ, "аснику акцСЦй банку в кСЦлькостСЦ 50 шт. номСЦналом 1000 грн. кожна, дивСЦденди в розмСЦрСЦ 70 % рСЦчних.

тАв СкладСЦть бухгалтерськСЦ проводки за результатами розрахункСЦв сум нарахованих СЦ сплачених дивСЦдендСЦв.

Вправа 3. У зв'язку з СЦнфляцСЦйними процесами банк здСЦйснив СЦндексацСЦю акцСЦй на загальну суму 170 000 грн.

тАв СкладСЦть бухгалтерськСЦ проводки.


ГЛАВА 5
ОБЛРЖК МРЖЖБАНКРЖВСЬКИХ РОЗРАХУНКРЖВ

Мета вивчення

ПСЦсля вивчення глави 5 Ви повиннСЦ знати:

1. Суть мСЦжбанкСЦвських розрахункСЦв та СЧх форми.

2. КласифСЦкацСЦю рахункСЦв для облСЦку операцСЦй з мСЦжбанкСЦвських розрахункСЦв.

3. ОрганСЦзацСЦю та облСЦк операцСЦй при розрахунках через НСЕП.

4. Методику облСЦку операцСЦй з касового обслуговування комерцСЦйних банкСЦв.

5. Призначення прямих кореспондентських рахункСЦв та види операцСЦй, що облСЦковуються за цими рахунками.

5.1. ЗагальнСЦ правила розрахункСЦв мСЦж банками та класифСЦкацСЦя кореспондентських рахункСЦв

МСЦжбанкСЦвськСЦ розрахунки СФ важливою складовою платСЦжного механСЦзму держави. БезготСЦвковСЦ розрахунки мСЦж суб'СФктами господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, як правило, не можуть бути завершенСЦ у межах однСЦСФСЧ установи банку. Це головна причина виникнення мСЦжбанкСЦвських розрахункСЦв мСЦж установами банкСЦв, якСЦ знаходяться у рСЦзних населених пунктах.

МСЦжбанкСЦвськСЦ розрахунки тАФ це система виконання СЦ регулювання платежСЦв за грошовими вимогами СЦ зобов'язаннями, якСЦ виникають мСЦж банкСЦвськими установами в процесСЦ СЧхньоСЧ дСЦяльностСЦ.

Розрахунки мСЦж банками виникають переважно у зв'язку з виконанням установами банкСЦв доручень клСЦСФнтСЦв на перерахування коштСЦв на користь клСЦСФнтСЦв в СЦншСЦ установи банкСЦв, а також виконання банкСЦвських операцСЦй з купСЦвлСЦ, продажу СЦ розмСЦщення валютних коштСЦв, грошових коштСЦв у депозити та СЦн. ОперацСЦСЧ СЦз зарахування коштСЦв на рахунок клСЦСФнта або банкСЦвський рахунок у банку-отримувача, звичайно, передуСФ операцСЦя зСЦ списання коштСЦв з рахунку клСЦСФнта або банкСЦвського рахунку в банку-платника. Таким чином, мСЦжбанкСЦвськСЦ розрахунки СФ обов'язковим елементом системи безготСЦвкових розрахункСЦв.

ВСЦд правильноСЧ органСЦзацСЦСЧ мСЦжбанкСЦвських розрахункСЦв багато в чому залежить безперервнСЦсть обСЦгу капСЦталу суб'СФктСЦв пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ. За своСФю суттю грошовСЦ кошти, перерахованСЦ мСЦжмСЦськими платниками за товарними та нетоварними операцСЦями, з моменту СЧх списання з рахункСЦв платникСЦв СЦ до зарахування на рахунок отримувачСЦв перебувають у складСЦ банкСЦвських ресурсСЦв СЦ можуть використовуватись банком для фСЦнансування його активних операцСЦй. ТермСЦн перебування грошей у складСЦ банкСЦвських ресурсСЦв залежить вСЦд способу платежу та форми розрахункСЦв, способу передачСЦ СЦнформацСЦСЧ мСЦж банками, способу обробки облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ в банку.

Залежно вСЦд краСЧни та мСЦiя знаходження установ банкСЦв мСЦжбанкСЦвськСЦ розрахунки розподСЦляються на:

тАФ розрахунки мСЦж банками в УкраСЧнСЦ;

тАФ розрахунки банкСЦв УкраСЧни з СЦноземними банками. Правила мСЦжбанкСЦвських розрахункСЦв в УкраСЧнСЦ регламентуються НацСЦональним банком УкраСЧни. Положенням про мСЦжбанкСЦвськСЦ розрахунки передбаченСЦ наступнСЦ форми СЧх проведення:

тАФ через НацСЦональну систему електронних платежСЦв (НСЕП), що функцСЦонуСФ при НацСЦональному банку УкраСЧни;

тАФ через прямСЦ кореспондентськСЦ вСЦдносини мСЦж комерцСЦйними банками.

Розрахунки мСЦж установами, якСЦ входять у систему одного банку, можуть здСЦйснюватись через внутрСЦшньобанкСЦвську платСЦжну систему (ВБПС). ВнутрСЦшнСЦ платСЦжнСЦ системи можуть також розроблятись об'СФднаннями банкСЦв (клСЦринговСЦ банки). ТакСЦ системи функцСЦонують на основСЦ нормативних документСЦв, розроблених безпосередньо комерцСЦйними банками або спСЦльними зусиллями групи банкСЦв. ТакСЦ клСЦринговСЦ банки (регСЦональнСЦ розрахунковСЦ палати) можуть утворюватись при отриманнСЦ лСЦцензСЦСЧ НБУ.

Складовими елементами системи мСЦжбанкСЦвських розрахункСЦв СФ:

тАФ кореспондентськСЦ вСЦдносини;

тАФ кореспондентськСЦ рахунки.

КореспондентськСЦ вСЦдносини можуть СЦснувати мСЦж рСЦзними комерцСЦйними банками, мСЦж комерцСЦйними банками СЦ центральним банком держави, а також центральним банком СЦншоСЧ держави, мСЦж Центральними банками суверенних держав.

ЕкономСЦчна основа розрахункСЦв мСЦж банками тАФ запровадження мСЦж ними кореспондентських вСЦдносин. ПСЦд кореспондентськими вСЦдносинами розумСЦють договСЦрнСЦ вСЦдносини, якСЦ виникають мСЦж двома або декСЦлькома кредитними установами з приводу здСЦйснення платежСЦв, розрахункСЦв, надання послуг однСЦй з них за дорученням СЦ за рахунок СЦншоСЧ.

КореспондентськСЦ вСЦдносини оформляються кореспондентською угодою, в якСЦй фСЦксуСФться строк договору, порядок та умови виконання вСЦдповСЦдних банкСЦвських операцСЦй, а також режим функцСЦонування кореспондентського рахунку.

Кореспондентський рахунок тАФ це рахунок, на якому вСЦдображаються розрахунки, що виконуСФ одна кредитна установа за дорученням СЦ за рахунок коштСЦв СЦншоСЧ кредитноСЧ установи на пСЦдставСЦ кореспондентськоСЧ угоди. Наприклад, банк А на пСЦдставСЦ угоди з банком Б бере на себе зобов'язання отримати грошовСЦ кошти вСЦд клСЦСФнтСЦв, що належать банку Б, сплачувати за його рахунок перекази тощо. У свою чергу банк Б приймаСФ на себе зобов'язання виконувати такСЦ самСЦ операцСЦСЧ для банку А. При цьому банки вСЦдкривають один в одного кореспондентськСЦ рахунки, на яких тимчасово накопичуються грошовСЦ кошти, якСЦ надходять для банку-кореспондента.

РЖснуСФ два типи кореспондентських рахункСЦв: кореспондентський рахунок нашого банку, вСЦдкритий в СЦншому банку, називаСФться рахунок "ностротАЭ, а рахунок СЦншого банку, вСЦдкритий в нашому банку,  СЦменуСФться рахунок "лоротАЭ. За своСЧм характером рахунок "ностротАЭ тАФ активний, а рахунок "лоротАЭ тАФ пасивний. ЦСЦ рахунки можуть вСЦдкриватись як на взаСФмнСЦй основСЦ, так СЦ в односторонньому порядку. Рахунок "ностротАЭ, вСЦдкритий на балансСЦ одного банку, виступаСФ як рахунок "лоротАЭ на балансСЦ банку-кореспондента.

ОсновнСЦ записи виконуються за рахунком "лоротАЭ. Вони СФ вирСЦшальними для забезпечення своСФчасностСЦ платежу СЦ нарахування вСЦдсоткСЦв. ОперацСЦСЧ за рахунком "ностротАЭ здСЦйснюються за методом дзеркальноСЧ бухгалтерСЦСЧ. На рахунках "ностротАЭ облСЦковуються кошти банку, депонованСЦ у СЦншому украСЧнському або зарубСЦжному банку-кореспондентСЦ. З цих рахункСЦв виконуються платежСЦ на користь клСЦСФнтСЦв банкСЦв-кореспондентСЦв (фСЦрм, банкСЦв СЦ окремих громадян). УсСЦ платежСЦ з рахункСЦв "ностротАЭ здСЦйснюються лише з дозволу банку, якому вСЦдкритий цей рахунок. ГрошовСЦ кошти зараховуються на рахунки "ностротАЭ банками-кореспондентами самостСЦйно. Про завершену операцСЦю того ж дня надсилаСФться повСЦдомлення банку, якому вСЦдкритий рахунок "ностротАЭ.

На рахунках "лоротАЭ облСЦковуються грошовСЦ кошти, що належать банку, на СЦм'я якого вСЦдкритий цей рахунок. За кредитом рахункСЦв "лоротАЭ вСЦдображаСФться надходження грошових коштСЦв на адресу клСЦСФнтСЦв, яких обслуговуСФ банк, що СФ "асником цього рахунку. Зарахування грошових коштСЦв на рахунок "лоротАЭ проводиться самостСЦйно з повСЦдомленням банку-кореспондента. За дебетом рахунку "лоротАЭ вСЦдображаються платежСЦ на користь банку, в якому вСЦдкритий цей рахунок, СЦ його клСЦСФнтСЦв. Ця операцСЦя здСЦйснюСФться лише з дозволу банку, в якому вСЦдкритий рахунок "лоротАЭ.

ОперацСЦСЧ за кореспондентським рахунком виконуються банком-кореспондентом у межах кредитового залишку, перевищення якого допускаСФться у випадку надання кредиту овердрафт, якщо такий кредит передбачений угодою.

РозмСЦр залишку коштСЦв на рахунку в банку-кореспондентСЦ залежить вСЦд характеру та обсягу послуг, якСЦ надаються кореспондентом.

Сплата за використання кореспондентського рахунку частково стягуСФться як комСЦсСЦйна винагорода; банк-кореспондент вимагаСФ пСЦдтримання на рахунку компенсацСЦйного залишку, тобто мСЦнСЦмальноСЧ суми грошових коштСЦв. Наприклад, Deutsche-Bank, Bank of New-York висувають перед украСЧнським банком умову тАФ пСЦдтримувати сталий залишок на рахунку в розмСЦрСЦ 200 000тАФ300 000 тис. доларСЦв США. На суму залишку закордоннСЦ банки нараховують вСЦдсотки, але за ставкою, нижчою вСЦд ставки Libor (меншою 3 % у доларах США). Конкретний розмСЦр мСЦнСЦмального залишку обумовлюСФться угодою СЦ залежить вСЦд кСЦлькостСЦ платежСЦв за рахунком, стабСЦльностСЦ банку СЦ якостСЦ двостороннСЦх вСЦдносин. ОкремСЦ СЦноземнСЦ банки стягують з кореспондентСЦв невелику рСЦчну платню.

За станом на визначену в угодСЦ дату банки-кореспонденти проводять звСЦрку розрахункСЦв за рахунками СЦ подають один одному виписки з особистого рахунку комСЦтента.

КомСЦтентом СЦменуСФться одна з сторСЦн за кореспондентською угодою, за дорученням якоСЧ СЦ за чий рахунок здСЦйснюються зазначенСЦ в угодСЦ операцСЦСЧ.

ПСЦд комСЦсСЦонером в угодСЦ розумСЦють сторону, яка виконуСФ за Дорученням комСЦтента СЦ за його рахунок зазначенСЦ в угодСЦ операцСЦСЧ.

За кореспондентськими рахунками "ностротАЭ СЦ "лоротАЭ в аналСЦтичному облСЦку вСЦдкриваються особовСЦ рахунки по кожному банку СЦ виду валюти. В номер особового рахунку вводяться такСЦ параметри, як характеристика банку (резидентнСЦсть), його код. ОсобовСЦ рахунки, вСЦдкритСЦ в украСЧнських банках, реСФструються в книзСЦ вСЦдкритих особових рахункСЦв.


Нижче наведемо схему класифСЦкацСЦСЧ балансових рахункСЦв, призначених для облСЦку мСЦжбанкСЦвських розрахункСЦв (усСЦ розрахунки розмСЦщенСЦ у 1 класСЦ):

5.2. ОрганСЦзацСЦя та облСЦк операцСЦй за мСЦжбанкСЦвськими розрахунками, якСЦ здСЦйснюються через НСЕП при НБУ

НацСЦональна системи електронних платежСЦв тАФ це державна платСЦжна автоматизована комп'ютерна система, яка виконуСФ розрахунки мСЦж банкСЦвськими установами, що розташованСЦ на територСЦСЧ УкраСЧни. Вона побудована на безпаперовому принципСЦ передачСЦ електронних повСЦдомлень засобами електронноСЧ пошти НБУ. Ця система була розроблена СЦ запроваджена в дСЦю НБУ у 1994 р. Участь комерцСЦйних банкСЦв УкраСЧни в НСЕП СФ обов'язковою. УкраСЧна тАФ перша держава, в якСЦй створена електронна платСЦжна система, що об'СФднуСФ в якостСЦ учасникСЦв усСЦ банкСЦвськСЦ установи, розташованСЦ на СЧСЧ територСЦСЧ. В СЦнших державах СЦснують локальнСЦ регСЦональнСЦ автоматизованСЦ розрахунковСЦ палати, або клСЦринговСЦ банки. ФункцСЦСЧ цих установ дещо ширшСЦ, нСЦж НСЕП в УкраСЧнСЦ: СЧх учасниками, крСЦм банкСЦв, можуть бути безпосередньо клСЦСФнти банкСЦв, але залучення комерцСЦйних банкСЦв у такСЦ системи не СФ обов'язковим.

ОсновнСЦ переваги НацСЦональноСЧ електронноСЧ системи платежСЦв:

а) прискорення розрахункСЦв у господарському обСЦгу УкраСЧни (розрахунковСЦ документи, прийнятСЦ банком вСЦд клСЦСФнтСЦв протягом операцСЦйного робочого дня, новинСЦ  бути вСЦдображенСЦ за його кореспондентським рахунком в той самий день. За затримку виконання платежСЦв банк сплачуСФ штрафнСЦ санкцСЦСЧ. Система забезпечуСФ проходження операцСЦй за один день, тобто практично в режимСЦ реального часу);

б) гарантованСЦсть платежу (платежСЦ, що виконуються через НСЕП, СФ гарантованими для отримувача СЦ не можуть бути поверненСЦ);

в) прозорСЦсть системи розрахункСЦв (розрахунки мСЦж банками здСЦйснюються пСЦд контролем НБУ, тому виключена присутнСЦсть "приватноготАЭ СЦнтересу. Ця система унеможливлюСФ умисну затримку платежСЦв комерцСЦйними банками з метою отримання додаткових банкСЦвських ресурсСЦв).

ОрганСЦзацСЦя проведення розрахункСЦв покладаСФться на Центральну розрахункову палату (ЦРП) при НБУ. Для оперативного здСЦйснення платежСЦв при регСЦональних управлСЦннях НБУ створенСЦ регСЦональнСЦ розрахунковСЦ палати, якСЦ СФ структурними пСЦдроздСЦлами ЦРП.

До складу програмно-технСЦчного забезпечення НСЕП входять такСЦ компоненти:

тАФ програмно-технСЦчний комплекс НСЕП;

тАФ електронна пошта НБУ;

тАФ засоби захисту СЦнформацСЦСЧ.

У державнСЦй платСЦжнСЦй системСЦ НСЕП реалСЦзовано модель "бруттотАЭ рахункСЦв. ЗгСЦдно з цим механСЦзмом розрахунки мСЦж банками здСЦйснюються за кожним документом СЦ лише в межах наявних коштСЦв на коррахунку в момент виконання платежу, тобто при цьому механСЦзмСЦ овердрафт заборонений.

НацСЦональна система електронних платежСЦв реалСЦзуСФ такСЦ функцСЦСЧ:

тАФ забезпечуСФ розрахунки мСЦж банками в нацСЦональнСЦй валютСЦ УкраСЧни;

тАФ транзакцСЦСЧ (операцСЦСЧ з переказу коштСЦв) вСЦдображаються на рахунках у режимСЦ реального часу, що дозволяСФ учасникам розрахункСЦв прогнозувати лСЦквСЦднСЦсть;

тАФ транзакцСЦСЧ, що призводять до овердрафту, блокуються в системСЦ;

тАФ вСЦдсутнСЦ будь-якСЦ прСЦоритети обробки транзакцСЦй, крСЦм черговостСЦ надходження в систему;

тАФ СЦнСЦцСЦйована транзакцСЦя не може бути вСЦдмСЦнена банком-вСЦдправником;

тАФ СЦнСЦцСЦатива проведення транзакцСЦСЧ належить банку, який дебетуСФ свСЦй рахунок. МожливСЦсть дебетувати рахунок СЦншого учасника НСЕП належить тСЦльки НБУ для обмеженоСЧ кСЦлькостСЦ типСЦв транзакцСЦй. Про необхСЦднСЦсть дебетувати рахунок СЦншого банку передаСФться повСЦдомлення через НСЕП, СЦ рахунок дебетуСФться за згодою цього банку;

тАФ основним режимом НСЕП СФ передача пакетСЦв електронних платСЦжних документСЦв. Система виключаСФ використання паперових технологСЦй;

тАФ органСЦзований обмСЦн документами у виглядСЦ технологСЦчних циклСЦв приймання-передачСЦ, величина яких залежить вСЦд поточних потреб банку;

тАФ у регСЦональних управлСЦннях НБУ ведеться транзитний рахунок для вСЦдображення транзакцСЦй, якСЦ не були завершенСЦ протягом одного банкСЦвського дня. Це дозволяСФ органСЦзувати роботу учасникСЦв НСЕП з урахуванням специфСЦки дСЦяльностСЦ кожного з них (наприклад, при збоях у роботСЦ каналСЦв зв'язку);

тАФ обмежень на суми транзакцСЦй в НСЕП немаСФ. Неявними обмеженнями СФ: мСЦнСЦмальна сума тАФ собСЦвартСЦсть однСЦСФСЧ транзакцСЦСЧ, максимальна сума тАФ наявнСЦ кошти на рахунку НБУ;

тАФ кСЦлькСЦсть платСЦжних документСЦв в одному пакетСЦ не повинна перевищувати однСЦСФСЧ тисячСЦ.

КомерцСЦйний банк входить до числа учасникСЦв НСЕП пСЦсля пСЦдписання угоди з регСЦональним управлСЦнням НБУ про вСЦдкриття кореспондентського рахунку. Установам комерцСЦйного банку за його згодою можуть вСЦдкриватись субкореспондентськСЦ рахунки.

Кореспондентський рахунок вСЦдкриваСФться комерцСЦйному банку в регСЦональному управлСЦннСЦ НБУ за мСЦiем знаходження банку (тобто його юридичною адресою). Для вСЦдкриття рахунку комерцСЦйний банк подаСФ такСЦ документи:

тАФ копСЦю банкСЦвськоСЧ лСЦцензСЦСЧ;

тАФ заяву на вСЦдкриття рахунку;

тАФ примСЦрник Статуту банку, посвСЦдчений НБУ, СЦз зазначеним реСФстрацСЦйним номером;

тАФ карточку СЦз взСЦрцями пСЦдписСЦв (керСЦвника банку та головного бухгалтера) та вСЦдбитком печатки, посвСЦдчену нотарСЦально.

Про вСЦдкриття рахунку установа НБУ зобов'язана повСЦдомити податкову адмСЦнСЦстрацСЦю в триденний строк. ВСЦдкриття коррахунку в НБУ СФ заключним етапом у процедурСЦ реСФстрацСЦСЧ банку (або його установи). Для комерцСЦйного банку коррахунок виконуСФ ту ж функцСЦю, що й поточний рахунок для пСЦдприСФмства.

ОблСЦк мСЦжбанкСЦвських розрахункСЦв у системСЦ НСЕП здСЦйснюСФться за дворСЦвневою системою облСЦку. Це означаСФ, що облСЦк операцСЦй ведеться одночасно на двох окремих рахунках. Отже, комерцСЦйному банку вСЦдкриваСФться два рахунки:

тАФ кореспондентський рахунок тАФ вСЦдкриваСФться в облСЦково операцСЦйному вСЦддСЦлСЦ регСЦонального управлСЦння СЦ виконуСФ функцСЦю реального статичного рахунку;

тАФ технСЦчний коррахунок тАФ вСЦдкриваСФться в регСЦональнСЦй розрахунковСЦй палатСЦ СЦ виконуСФ функцСЦю технСЦчного динамСЦчного рахунку.

На технСЦчному коррахунку вСЦдображаються операцСЦСЧ по кожному документу. На реальному коррахунку облСЦк ведеться реальними, агрегованими сумами пСЦдсумкових обСЦгСЦв за день.

На початку кожного дня операцСЦйний вСЦддСЦл регСЦонального управлСЦння НБУ передаСФ в регСЦональну розрахункову палату СЦнформацСЦю щодо залишку коштСЦв на реальному коррахунку. Протягом дня всСЦ платСЦжнСЦ документи вСЦдображаються на технСЦчному рахунку. ПСЦдведенСЦ в кСЦнцСЦ операцСЦйного дня пСЦдсумки за технСЦчним рахунком передаються в операцСЦйний вСЦддСЦл НБУ для виконання проводок за реальним коррахунком. Якщо протягом дня крСЦм НСЕП не було СЦнших джерел надходження коштСЦв на коррахунок, то пСЦсля виконання проводки залишок на технСЦчному рахунку повинен дорСЦвнювати залишку на коррахунку.

КомерцСЦйнСЦ банки отримують вСЦд регСЦональноСЧ розрахунковоСЧ палати СЦнформацСЦю:

тАФ про стан кореспондентського рахунку на початок кожного банкСЦвського дня:

тАФ про стан технСЦчного коррахунку протягом робочого дня.

Це дозволяСФ комерцСЦйному банку в разСЦ потреби проводити розрахунки з урахуванням надходжень на коррахунок протягом дня.

РегСЦональне управлСЦння НБУ пСЦсля вСЦдкриття кореспондентського (субкореспондентського) рахунку комерцСЦйному банку повСЦдомляСФ повну СЦнформацСЦю про нього в департамент СЦнформацСЦСЧ НацСЦонального банку УкраСЧни (адреса банку, найменування банку, номер кореспондентського рахунку та СЦншСЦ реквСЦзити). На пСЦдставСЦ цСЦСФСЧ СЦнформацСЦСЧ департамент розраховуСФ номер за мСЦжбанкСЦвськими розрахунками, який присвоюСФться певному комерцСЦйному банку. ЗгСЦдно традицСЦСЧ, що  склалася, цей номер називають номером за МФО (мСЦжфСЦлСЦйними обСЦгами). УсСЦ реквСЦзити комерцСЦйного банку заносяться департаментом в електронний "ДовСЦдник комерцСЦйних банкСЦв УкраСЧнитАЭ.

Порядок обслуговування кореспондентського рахунку СЦ режим його функцСЦонування регламентуСФться угодою, яку пСЦдписують керСЦвник регСЦонального управлСЦння НБУ та голова правлСЦння комерцСЦйного банку. Плата за обслуговування складаСФться з абонентноСЧ плати СЦ фактично виконаного обсягу СЦнформацСЦйно-розрахункових послуг. КомерцСЦйний банк сплачуСФ послуги щомСЦсячно у визначенСЦ строки.

Кореспондентський рахунок комерцСЦйного банку може бути закритий:

тАФ за рСЦшенням НБУ щодо лСЦквСЦдацСЦСЧ комерцСЦйного банку;

тАФ за рСЦшенням арбСЦтражного суду про лСЦквСЦдацСЦю комерцСЦйного банку або визнання його банкрутом;

тАФ за рСЦшенням загальних зборСЦв акцСЦонерСЦв (засновникСЦв) комерцСЦйного банку про реорганСЦзацСЦю або лСЦквСЦдацСЦю банку.

ТехнСЦку проведення мСЦжбанкСЦвських розрахункСЦв через систему електронних платежСЦв та СЧх вСЦдображення в облСЦку комерцСЦйного банку спрощено можна проСЦлюструвати наступною схемою:

Розрахунки через НацСЦональну електронну платСЦжну систему здСЦйснюються автоматично, без застосування паперових документСЦв, шляхом використання електронних розрахункових документСЦв. Електронний розрахунковий документ тАФ це банкСЦвське повСЦдомлення визначеного формату, яке мСЦстить установленСЦ реквСЦзити та несе СЦнформацСЦю про перерахування коштСЦв, набуваСФ форми файлу при передачСЦ електронною поштою СЦ при збереженнСЦ на магнСЦтних носСЦях.

Розглянемо послСЦдовнСЦсть проведення розрахункСЦв (вСЦдповСЦдно до наведеноСЧ вище схеми):

(1) тАФ на початку робочого дня регСЦональна розрахункова палата (РРП) отримуСФ вСЦд операцСЦйного вСЦддСЦлу (ОПЕРВ) управлСЦння НБУ СЦнформацСЦю про стан коррахунку комерцСЦйного банку (або фСЦлСЦСЧ) СЦ передаСФ цю СЦнформацСЦю комерцСЦйному банку (фСЦлСЦСЧ) каналами електронного зв'язку (витяг з коррахунку);

(2) тАФ комерцСЦйний банк приймаСФ грошово-розрахунковСЦ документи вСЦд своСЧх клСЦСФнтСЦв, в яких мСЦститься доручення на перерахування грошових коштСЦв з СЧх рахункСЦв на адресу отримувача у формСЦ паперових документСЦв або через комп'ютерну систему клСЦСФнт-банк. За цими грошово-розрахунковими документами СЦз застосуванням програми "ОперацСЦйний день банкутАЭ оформляються пакети електронних розрахункових документСЦв;

(3) тАФ комерцСЦйний банк А здСЦйснюСФ передачу файлСЦв електронних розрахункових документСЦв у регСЦональну розрахункову палату;

пСЦсля отримання пСЦдтвердження вСЦд РРП у комерцСЦйному банку А операцСЦя вСЦдображаСФться за рахунками:

Д-т тАФ поточний (або СЦнший зазначений рахунок) № 2600;

К-т тАФ коррахунок банку-платника А № 1200;

(4) тАФ РРП здСЦйснюСФ обробку, вСЦдображаСФ по технСЦчному коррахунку електронних розрахункових документСЦв у порядку черговостСЦ СЧх надходження СЦ здСЦйснюСФ передачу в РРП, яка обслуговуСФ комерцСЦйний банк отримувача грошових коштСЦв;

(5) тАФ РРП вСЦдображаСФ отриманСЦ електроннСЦ розрахунковСЦ документи по технСЦчному коррахунку банку-отримувача пСЦсля пСЦдтвердження вСЦд банку В; по каналах зв'язку передаСФ документи банку-отримувачу В;

(6) тАФу банку-отримувачСЦ В електроннСЦ розрахунковСЦ документи оформляються для кожного клСЦСФнта у формСЦ паперового документа, який СЦменуСФться "РеСФстр електронних розрахункових документСЦвтАЭ. РеСФстр посвСЦдчуСФться пСЦдписом СЦ штампом банку та видаСФться клСЦСФнту як додаток до витягу з рахунку. РеСФстр використовуСФться як пСЦдтвердження зарахування грошей на рахунок клСЦСФнта. КомерцСЦйний банк В зобов'язаний здСЦйснювати обробку електронних документСЦв у день СЧх надходження вСЦд РРП та в порядку СЧх надходження незалежно вСЦд змСЦсту. В банку В надходження платежу вСЦдображаСФться банкСЦвським записом:

Д-т тАФ коррахунок банку-отримувача № 1200;

К-т тАФ поточний (або СЦнший) рахунок отримувача № 2600.

У кСЦнцСЦ робочого дня результати розрахункСЦв за поточний день вСЦдображаються на кореспондентському (субкореспондентському) рахунку комерцСЦйного банку в регСЦональному управлСЦннСЦ НБУ.

Враховуючи зростання кСЦлькостСЦ операцСЦй СЦ потреби банкСЦв у забезпеченнСЦ якомога бСЦльш оперативного управлСЦння своСЧми ресурсами, у НСЕП НБУ реалСЦзовано декСЦлька моделей обслуговування консолСЦдованого кореспондентського рахунку. ВибСЦр моделСЦ здСЦйснюСФ комерцСЦйний банк.

Нульова модель. ЗгСЦдно з цСЦСФю моделлю головний банк та його фСЦлСЦСЧ мають самостСЦйний коррахунок у головному банку СЦ кожнСЦй фСЦлСЦСЧ. Для кожного з цих рахункСЦв вСЦдкриваСФться технСЦчний рахунок у РРП. Установи банкСЦв виконують операцСЦСЧ з тими коштами, якСЦ СФ на цих рахунках, тобто головний банк у будь-який момент може отримати СЦнформацСЦю про наявнСЦсть коштСЦв на рахунках фСЦлСЦй у тому випадку, якщо вони знаходяться в одному регСЦонСЦ. Але керувати коштами фСЦлСЦй головний банк за цСЦСФю моделлю не може, що робить модель малоефективною.

Перша модель. Вона також пСЦдходить для роботи банкСЦв, фСЦлСЦСЧ яких знаходяться в одному регСЦонСЦ. В регСЦональному управлСЦннСЦ НБУ вСЦдкриваСФться один консолСЦдований субрахунок для головного банку та всСЦх його фСЦлСЦй. ОблСЦк на субрахунку ведеться загальними сумами, без вирСЦзнення внеску кожноСЧ фСЦлСЦСЧ. Тобто фСЦлСЦСЧ не мають "асних субрахункСЦв, але для кожноСЧ з них вСЦдкриваСФться технСЦчний коррахунок СЦ кожна фСЦлСЦя СФ повноправним учасником НСЕП. Головний банк керуСФ розмСЦром коштСЦв, у межах яких фСЦлСЦСЧ можуть виконувати платежСЦ, шляхом видСЦлення лСЦмСЦту для кожноСЧ фСЦлСЦСЧ.

Друга модель. У певному регСЦонСЦ обираСФться один банк, який виконуСФ роль головного для регСЦону. За цСЦСФю моделлю працюСФ Ощадний банк. По кожному регСЦону вСЦдкриваСФться СФдиний регСЦональний коррахунок банку; фСЦлСЦСЧ не мають окремих рахункСЦв, у тому числСЦ й технСЦчних. ОблСЦк ведеться без розбивки внеску окремих фСЦлСЦй у змСЦну загальноСЧ суми коррахунку. ФСЦлСЦСЧ СФ окремими банкСЦвськими закладами, мають своСЧ номери за МФО й занесенСЦ до списку учасникСЦв електронних платежСЦв, але вони не вважаються самостСЦйними учасниками НСЕП.

Головний банк повинен мати "асну внутрСЦшньобанкСЦвську платСЦжну систему для обслуговування розрахункСЦв у серединСЦ групи фСЦлСЦй.

Третя модель. За цСЦСФю моделлю учасником НСЕП СФ тСЦльки головний банк, який маСФ СФдиний загальноукраСЧнський кореспондентський рахунок без технСЦчних рахункСЦв фСЦлСЦй. За цСЦСФю моделлю працюСФ ПромСЦнвестбанк. ВСЦн маСФ свою розрахункову палату, де обробляються усСЦ платежСЦ фСЦлСЦй. ФСЦлСЦСЧ СФ самостСЦйними банкСЦвськими установами, мають своСЧ номери за МФО й занесенСЦ до списку учасникСЦв електронних платежСЦв, але вони не вважаються самостСЦйними учасниками НСЕП.

Для роботи за цСЦСФю моделлю банк повинен мати "асну повноцСЦнну внутрСЦшню платСЦжну систему. НедолСЦками цСЦСФСЧ моделСЦ СФ можливСЦ затримки СЦз перерахуванням коштСЦв. Однак СЧСЧ переваги полягають у забезпеченнСЦ повного контролю головного банку над фСЦлСЦями, що знижуСФ банкСЦвськСЦ ризики.

Четверта модель. За цСЦСФю моделлю у регСЦональному управлСЦннСЦ НБУ вСЦдкриваСФться консолСЦдований кореспондентський рахунок комерцСЦйному банку як юридичнСЦй особСЦ. Установам (фСЦлСЦям) банку вСЦдкриваються лише технСЦчнСЦ субкореспондентськСЦ рахунки у тСЦй РРП, де вСЦдкрито технСЦчний коррахунок СЧх головному банку. ФСЦлСЦСЧ можуть бути розташованСЦ в рСЦзних регСЦонах УкраСЧни. За цСЦСФю моделлю працюСФ Ва-банк.

Головний банк та його установи мають електроннСЦ адреси, номери за МФО, обмСЦнюються електронними розрахунковими документами з НСЕП незалежно один вСЦд одного.

Головний банк маСФ змогу протягом операцСЦйного дня встановлювати лСЦмСЦти початкових оборотСЦв його установ СЦ протягом дня отримуСФ вСЦд НСЕП пСЦдсумкову технологСЦчну СЦнформацСЦю про роботу своСЧх установ.

П'ята модель. Ця модель вигСЦдна для великих банкСЦв, якСЦ мають "аснСЦ платСЦжнСЦ системи в регСЦонах для обслуговування фСЦлСЦй. За цСЦСФю моделлю банку-юридичнСЦй особСЦ вСЦдкриваСФться консолСЦдований коррахунок, а його регСЦональним управлСЦнням тАФ технСЦчнСЦ коррахунки у тСЦй же РРП. Головний банк СЦ регСЦональнСЦ управлСЦння СФ учасниками НСЕП. Решта установ банку мають номери за МФО СЦ електроннСЦ адреси, але не мають виходу в НСЕП через внутрСЦшню платСЦжну систему регСЦонального управлСЦння.

Головний банк маСФ змогу встановлювати лСЦмСЦти початкових обСЦгСЦв своСЧх регСЦональних управлСЦнь СЦ отримуСФ вСЦд НСЕП пСЦдсумкову технологСЦчну СЦнформацСЦю про роботу цих установ.

Шоста модель. Цю модель використовують банки, якСЦ хочуть працювати через консолСЦдований коррахунок головного банку, але не мають "асноСЧ платСЦжноСЧ системи нСЦ в цСЦлому по банку, нСЦ у регСЦонах. За цСЦСФю моделлю регСЦональним управлСЦнням СЦ установам вСЦдкриваються технСЦчнСЦ субкоррахунки у тСЦй РРП, де вСЦдкрито технСЦчний коррахунок СЧх головному банку. Установи банку мають електроннСЦ адреси СЦ номери за МФО.

Розрахунки установи вСЦдображаються як на СЧСЧ технСЦчному субкоррахунку, так СЦ на технСЦчному субкоррахунку СЧСЧ регСЦонального управлСЦння, а також на технСЦчному рахунку головного банку. Розрахунки регСЦонального управлСЦння вСЦдображаються на його технСЦчному субкоррахунку СЦ на технСЦчному коррахунку головного банку.

Головний банк маСФ змогу встановлювати лСЦмСЦти початкових обСЦгСЦв його регСЦональних управлСЦнь, а регСЦональнСЦ управлСЦння тАФтехнСЦчних субкоррахункСЦв своСЧх установ СЦ, таким чином, обмежуСФ повноваження установ щодо виконання розрахункових та СЦнших операцСЦй.

Застосування зазначених моделей можливе лише при укладаннСЦ годи мСЦж комерцСЦйним банком та НацСЦональним банком УкраСЧни. ЗдСЦйснення мСЦжбанкСЦвських розрахункСЦв за наведеними моделями дозволяСФ бСЦльш гнучко маневрувати банкСЦвськими ресурсами у межах одного комерцСЦйного банку.  

У системСЦ електронних платежСЦв НБУ функцСЦонуСФ СЦнформацСЦйнопошукова система, яка дозволяСФ отримати вСЦдомостСЦ про причини затримки проходження будь-якого платежу за запитом комерцСЦйного банку. ВСЦдповСЦдь на запит банку НБУ повинен надати протягом двох робочих днСЦв, не враховуючи дня запиту.

5.3. Касове обслуговування установ комерцСЦйних банкСЦв та облСЦк цих операцСЦй

Касове обслуговування комерцСЦйних банкСЦв та СЧх установ здСЦйснюСФться регСЦональними управлСЦннями НБУ або комерцСЦйними банками згСЦдно укладених угод.

Кожна установа комерцСЦйного банку при виникненнСЦ потреби пСЦдкрСЦплення операцСЦйноСЧ каси подаСФ заявку до регСЦонального управлСЦння НБУ. РегСЦональне управлСЦння уточнюСФ суму та строки пСЦдкрСЦплення, установу банку, з якого буде здСЦйснюватись пСЦдкрСЦплення, а також спосСЦб доставки готСЦвки. Лише пСЦсля узгодження усСЦх цих моментСЦв управлСЦння НБУ вСЦдправляСФ електронною поштою письмове повСЦдомлення банку-одержувачу СЦ банку-вСЦдправнику готСЦвки.

ПСЦдкрСЦплення операцСЦйноСЧ каси установи комерцСЦйного банку здСЦйснюСФться з обСЦговоСЧ каси регСЦонального управлСЦння НБУ за грошовим чеком з одночасним списанням вСЦдповСЦдноСЧ суми з коррахунку. У разСЦ доставки пСЦдкрСЦплень через СЦнкасаторСЦв НБУ комерцСЦйний банк надсилаСФ в регСЦональне управлСЦння НБУ платСЦжне доручення для сплати готСЦвки з коррахунку.

Для облСЦку операцСЦй з касового обслуговування комерцСЦйних банкСЦв використовуються рахунки для облСЦку транзитних обСЦгСЦв. НаявнСЦсть цих рахункСЦв пов'язана з виконанням операцСЦй при безпосереднСЦй кореспонденцСЦСЧ СЦз рахунками каси:

181 тАФ ДебСЦторська заборгованСЦсть за операцСЦями з банками;

1811 А тАФ ДебСЦторська заборгованСЦсть за операцСЦями з готСЦвкою;

191 тАФ Кредиторська заборгованСЦсть за операцСЦями з банками;

1911 П тАФ Кредиторська заборгованСЦсть за операцСЦями з готСЦвкою. Розглянемо облСЦк цих операцСЦй:

ЗмСЦст операцСЦСЧ

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1. Отримання комерцСЦйним банком дозволу на пСЦдкрСЦплення з обСЦговоСЧ каси НБУ

№1811

№ 1200

2. Отримання готСЦвки операцСЦйною касою установи комерцСЦйного банку

Банкноти та монети в касСЦ банку №1001

№1811


За погодженням СЦз регСЦональним управлСЦнням НБУ пСЦдкрСЦплення операцСЦйноСЧ каси установи комерцСЦйного банку може здСЦйснюватись за рахунок СЦншого комерцСЦйного банку, якщо у нього СФ надлишок готСЦвки. Видача готСЦвки банку-одержувачу установою банку, що передаСФ грошСЦ, виконуСФться за видатковим касовим ордером за довСЦренСЦстю або за грошовим чеком.

ОБЛРЖК МРЖЖБАНКРЖВСЬКИХ РОЗРАХУНКРЖВ

ЦСЦ операцСЦСЧ вСЦдображаються в облСЦку:

ЗмСЦст операцСЦСЧ

Дебет рахунку

Кредит рахунку

У банку, який купуСФ готСЦвку:  1) списання вСЦдповСЦдноСЧ суми з коррахунку банку-одержувача

№1811

№ 1200

2) надходження грошей в операцСЦйну касу банку-одержувача

№ 1001

№1811

У банку, який продаСФ готСЦвку: 3) зарахування суми у розмСЦрСЦ проданоСЧ готСЦвки на коррахунок банку-продавця

№ 1200

№1911

4) видача грошей з каси

№1911

№ 1001


Передача готСЦвки банку-покупцю здСЦйснюСФться пСЦсля списання вСЦдповСЦдноСЧ суми з його коррахунку СЦ зарахування СЧСЧ на коррахунок банку, який продаСФ готСЦвку.

КрСЦм операцСЦй з пСЦдкрСЦплення операцСЦйноСЧ каси, комерцСЦйнСЦ банки виконують також операцСЦСЧ зСЦ здачСЦ надлишкСЦв готСЦвки або зношених грошей.

Установи банкСЦв, що мають надлишок готСЦвки, а також зношенСЦ грошСЦ, здають СЧх до обСЦгСЦв каси регСЦональних управлСЦнь НБУ за оголошенням на внесення готСЦвки або через СЦнкасаторСЦв НБУ СЦз зарахуванням цих сум на коррахунок вСЦдповСЦдноСЧ установи банку.

ЦСЦ операцСЦСЧ вСЦдображаються в облСЦку:

ЗмСЦст операцСЦСЧ

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1. ВСЦдправлення надлишкСЦв готСЦвки
комерцСЦйним банком в НБУ

Банкноти та
монети в
дорозСЦ № 1007

Банкноти та
монети в касСЦ
банку №1001

2. Одержання повСЦдомлення регСЦонального управлСЦння НБУ комерцСЦйним банком

№ 1200

№ 1007


5.4. ОблСЦк мСЦжбанкСЦвських розрахункСЦв, якСЦ здСЦйснюються за прямими кореспондентськими угодами

ПСЦд прямими кореспондентськими угодами розумСЦють договСЦрнСЦ вСЦдносини мСЦж комерцСЦйними банками, метою яких с прискорення платежСЦв СЦ розрахункСЦв. ПлатежСЦ й розрахунки здСЦйснюються одним банком за дорученням СЦншого.

За своСЧм економСЦчним змСЦстом операцСЦСЧ, що проводяться за прямими кореспондентськими рахунками мСЦж установами банкСЦв у межах УкраСЧни та мСЦж установами банкСЦв, якСЦ розташованСЦ на територСЦСЧ УкраСЧни та зарубСЦжними банками, мають однаковий характер. Однак СЦснуСФ рСЦзний порядок СЧх регулювання з боку НацСЦонального банку УкраСЧни та органСЦв державного управлСЦння.

Виходячи з мультивалютного принципу роботи бухгалтерських рахункСЦв, однаковСЦ за змСЦстом операцСЦСЧ, незалежно вСЦд того, чи виконуються вони в СЦноземнСЦй валютСЦ, чи в гривнях, вСЦдображаються за однСЦСФю групою рахункСЦв. Коррахунки "лоротАЭ СЦ "ностротАЭ можуть вСЦдкриватися як в СЦноземнСЦй, так СЦ в нацСЦональнСЦй валютСЦ.

Схема бухгалтерських рахункСЦв для вСЦдображення операцСЦй за прямими кореспондентськими угодами

ПрямСЦ коррахунки мСЦж банками в межах УкраСЧни можуть бути вСЦдкритСЦ лише з дозволу НацСЦонального банку. ЦСЦ рахунки використовуються для проведення банкСЦвських операцСЦй, що мають постСЦйний характер. Наприклад:

тАФ при здСЦйсненнСЦ операцСЦй, пов'язаних з купСЦвлею та продажем валютних коштСЦв на МСЦжбанкСЦвськСЦй валютнСЦй бСЦржСЦ (МВБ);

тАФ при розрахунках мСЦж клСЦСФнтами банкСЦв за операцСЦСЧ, що мають постСЦйний характер.

Для вСЦдкриття рахунку банк-кореспондент подаСФ такСЦ документи:

1) дозвСЦл регСЦонального управлСЦння НБУ на запровадження прямих кореспондентських вСЦдносин;

2) заяву на вСЦдкриття рахунку;

3) нотарСЦально завСЦренСЦ копСЦСЧ Статуту та банкСЦвськоСЧ лСЦцензСЦСЧ;

4) картку зСЦ зразками пСЦдписСЦв та вСЦдбитком печатки;

5) баланс СЦ довСЦдку про дотримання економСЦчних нормативСЦв на 1 число звСЦтного мСЦсяця.

Банки-кореспонденти зобов'язанСЦ здСЦйснювати перевСЦрки правильностСЦ вСЦдображення операцСЦй за коррахунками щомСЦсяця. Завдання перевСЦрки-звСЦряння залишку кореспондентського рахунку, яке повинно оформлюватися вСЦдповСЦдним актом не пСЦзнСЦше 5 числа наступного за звСЦтним мСЦсяця.

При наявностСЦ лСЦцензСЦСЧ НБУ на пСЦдставСЦ перелСЦчених вище документСЦв банку-кореспонденту резиденту також може бути вСЦдкритий коррахунок в СЦноземнСЦй валютСЦ.

Для запровадження комерцСЦйним банком кореспондентських вСЦдносин СЦз зарубСЦжними банками потрСЦбна лСЦцензСЦя НацСЦонального банку УкраСЧни на виконання валютних операцСЦй, зокрема, на вСЦдкриття кореспондентських рахункСЦв.

ВСЦдкриття коррахунку СЦ здСЦйснення операцСЦй потребуСФ вСЦд банку витрат. Тому до початку роботи СЦз запровадження кореспондентських вСЦдносин необхСЦдно з'ясувати, який банк СЦ в якСЦй краСЧнСЦ найбСЦльше пСЦдходить для цього.

Схема вСЦдкритих коррахункСЦв маСФ бути ефективною, дозволяти якСЦсно обслуговувати клСЦСФнтСЦв банку. КрСЦм того, треба враховувати, що виконанню операцСЦй за коррахунками притаманнСЦ три види ризику:

тАФ ризик краСЧни;

тАФ ризик фСЦнансовоСЧ надСЦйностСЦ банку;

тАФ ризик виду операцСЦСЧ.

До запровадження кореспондентських вСЦдносин комерцСЦйний банк повинен виконати такСЦ операцСЦСЧ:

тАФ визначити рейтинг банку за СЦнформацСЦСФю, що публСЦкуСФться незалежними мСЦжнародними агенцСЦями;

тАФ визначити, чи достатнСЦй перелСЦк послуг, що пропонуСФться банком-кореспондентом; термСЦн виконання операцСЦй, умови та тарифи банку;

тАФ порСЦвняти з альтернативними банками вСЦдсотковСЦ ставки за депозитами, можливСЦсть розмСЦщення "короткихтАЭ коштСЦв.

Для вСЦдкриття коррахунку зарубСЦжний банк-кореспондент повинен надати:

1) установчСЦ та статутнСЦ документи;

2) копСЦю банкСЦвськоСЧ лСЦцензСЦСЧ, завСЦрену нотарСЦально;

3) рСЦчний фСЦнансовий звСЦт, пСЦдтверджений аудиторською фСЦрмою;

4) баланс на останню дату (на 1 число мСЦсяця);

5) альбоми пСЦдписСЦв, коди, шифри;

6) заяву про вСЦдкриття рахунку;

7) перелСЦк банкСЦв-кореспондентСЦв.

У кореспондентськСЦй угодСЦ, що пСЦдписана банками, вСЦдображаються наступнСЦ питання:

тАФ вид СЦ валюта, в якСЦй вСЦдкриваСФться рахунок, умови зарахування та списання грошових коштСЦв з рахунку;

тАФ реквСЦзити банку-кореспондента: свифт, телекс, телефоннСЦ контактнСЦ номери тощо;

тАФ форми та порядок розрахункСЦв, що можуть використовуватися за цим коррахунком, зокрема, порядок вСЦдкриття та авСЦзування акредитивСЦв, умови та порядок здСЦйснення переказСЦв, прийому на СЦнкасо чекСЦв, гарантСЦй СЦ т. СЦн.;

тАФ порядок сплати комСЦсСЦйноСЧ винагороди, умови вСЦдшкодування видаткСЦв, порядок нарахування вСЦдсоткСЦв за залишками на рахунку.

У комерцСЦйному банку з метою зменшення ризикСЦв може запроваджуватись максимальна сума залишку за коррахунком.

У вповноважених банках УкраСЧни банкам-кореспондентам нерезидентам можуть встановлюватися кореспондентськСЦ рахунки в гривнях. ПерелСЦк операцСЦй, що здСЦйснюються за цими рахунками, обмежений валютним законодавством УкраСЧни.

За коррахунками виконуються операцСЦСЧ:

тАФ здСЦйснення розрахункСЦв за експортно-СЦмпортними операцСЦями за дорученням клСЦСФнтСЦв; платежСЦ неторгового характеру, якщо вони не суперечать чинному законодавству;

тАФ мСЦжбанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ тАФ купСЦвля та продаж валюти, торгСЦвля на грошовому ринку (надання один одному грошових коштСЦв на певний термСЦн), залучення та розмСЦщення депозитСЦв, купСЦвля цСЦнних паперСЦв та СЦн.;

тАФ облСЦк витрат СЦ отримання доходСЦв, пов'язаних з обслуговуванням коррахункСЦв.

Нижче вСЦдображено операцСЦСЧ за коррахунками "лоротАЭ СЦ "ностротАЭ:

№ з/п

ЗмСЦст операцСЦСЧ

Дебет рахунку

Кредит рахунку


1.

За дорученням зарубСЦжного банку з його рахунку перераховуються "лоротАЭ грошовСЦ кошти украСЧнськСЦй фСЦрмСЦ

№1600

№ 2600

2.

а) списано з рахунку АТ "РоксоланатАЭ в оплату за СЦмпортнСЦ поставки; бенефСЦцСЦар обслуговуСФться банком, в якому вСЦдкритий "ностротАЭ рахунок;

№ 2600

№ 1919

РЖнша кредиторська заборгованСЦсть за операцСЦями з банками


б) при отриманнСЦ виписки з банку-кореспондента;

№ 1919

№ 1500


в) при сплатСЦ за рахунок овердрафту

№1919

1620

ПозицСЦя банку щодо СЦноземноСЧ валюти

3.

3 коррахунку "лоротАЭ списанСЦ вСЦдсотки СЦ комСЦсСЦйна винагорода за наданСЦ послуги

№ 1600
ЕквСЦвалент позицСЦСЧ банку, щодо СЦноземноСЧ валюти

№ 3800

№ 3801
Одночасно комСЦсСЦйнСЦ доходи


№ 6114


4.

За дорученням банку-кореспондента перераховано з його рахунку "лоротАЭ в покриття в повнСЦй сумСЦ Акредитиву


№ 1600


№ 2602

Кошти в розрахунках


5.

За повСЦдомленням банку-кореспондента зараховано платСЦж ТзОВ "ВедатАЭ за експортну поставку


№ 1500


№ 2600


6.

За дорученням банку з його"ностротАЭ рахунку кошти розмСЦщенСЦ в депозит

№ 1512

РЖншСЦ короткостроковСЦ депозити

№ 1500


За особовими рахунками, вСЦдкритими зарубСЦжним банкам, додатково ведеться оперативний облСЦк (позасистемний). Для цього використовуються спецСЦальнСЦ картки у валютСЦ рахунку. В оперативному облСЦку вСЦдображаються правильно оформленСЦ та вСЦдповСЦднСЦ режиму рахунку документи, що пСЦдлягають проведенню по балансових рахунках за умови можливостСЦ виконання платежу. В обумовленСЦ угодою строки банки кореспонденти за рахунками "лоротАЭ та "ностротАЭ в СЦноземнСЦй валютСЦ надсилають один одному витяги. Суми, що зазначенСЦ у витязСЦ, квотуються (звСЦряються) з даними облСЦку та документами комерцСЦйного банку. За результатами квитування щомСЦсяця готуються таблицСЦ звСЦряння розрахункСЦв, якСЦ називаються "ракордтАЭ. НеобхСЦднСЦсть складання таблиць-ракорд зумовлена тим, що обСЦг та залишки особових рахункСЦв за витягами СЦноземних банкСЦв не завжди спСЦвпадають з даними облСЦку украСЧнських комерцСЦйних банкСЦв. Про виявленСЦ розбСЦжностСЦ украСЧнський банк сповСЦщаСФ СЦноземний банк СЦ вживаСФ заходи щодо СЧх усунення.

5.5. Правила виконання та облСЦку НБУ операцСЦй за кореспондентським рахунком комерцСЦйного банку при наявностСЦ ухвали судСЦв УкраСЧни щодо арешту грошових коштСЦв, а також безспСЦрне списання коштСЦв

За кореспондентським рахунком комерцСЦйного банку, як СЦ за поточним рахунком пСЦдприСФмства, грошовСЦ кошти можуть бути списанСЦ тСЦльки при наявностСЦ згоди посадових осСЦб, якСЦ мають право розпоряджатися коштами на рахунку. Списання грошей з рахунку без згоди цих осСЦб допускаСФться тСЦльки у випадках, передбачених чинним законодавством.

Одним з таких випадкСЦв СФ арешт грошових коштСЦв банку для забезпечення громадянського позову загальним або арбСЦтражним судом. Арешт коррахунку виконуСФться регСЦональним управлСЦнням НБУ, в якому вСЦдкрито рахунок комерцСЦйному банку, при отриманнСЦ рСЦшення суду чи рСЦшення та наказу арбСЦтражного суду. РегСЦональне управлСЦння НБУ сповСЦщаСФ комерцСЦйний банк про отримання зазначених документСЦв у день СЧх надходження. При виконаннСЦ зазначених документСЦв НБУ дотримуСФться такоСЧ вимоги: на рахунку банку повинен бути залишок грошових коштСЦв у розмСЦрСЦ 10 % вСЦд суми залишку для забезпечення платежСЦв клСЦСФнтСЦв банку плюс розмСЦр встановленого НБУ обов'язкового резервування.

Якщо грошових коштСЦв недостатньо для виконання рСЦшення суду, комерцСЦйному банку вСЦдкриваСФться рахунок на балансовому рахунку 1207 "Накопичувальний рахунок у НБУтАЭ, на якому накопичуються кошти для виконання рСЦшення суду. З цього рахунку грошСЦ перераховуються на пСЦдставСЦ виконавчого документа про списання коштСЦв згСЦдно з рСЦшенням суду та платСЦжноСЧ вимоги вСЦд банку-отримувача.

БезспСЦрне та безакцептне списання коштСЦв з коррахунку комерцСЦйного банку виконуСФться у випадках, передбачених законодавством УкраСЧни та нормативними актами НБУ.

РозрахунковСЦ документи на безспСЦрне списання оформлюються отримувачами згСЦдно з вимогами НБУ СЦ передаються в обслуговуючий банк. Банк отримувача перевСЦряСФ правильнСЦсть оформлення розрахункових документСЦв та вСЦдповСЦднСЦсть мотиву чинному законодавству. Правильно оформленСЦ документи банк-отримувач надсилаСФ регСЦональному управлСЦнню НБУ, де вСЦдкрито коррахунок комерцСЦйного банку-боржника.

У комерцСЦйному банку розглянутСЦ операцСЦСЧ вСЦдображаються наступними бухгалтерськими проводками:

№ з/п

ЗмСЦст операцСЦСЧ

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Виконання операцСЦй щодо арешту рахунку:

№ 1207

№ 1200

а) перерахування коштСЦв на накопичувальний рахунок;



б) при списаннСЦ коштСЦв з накопичувального рахунку

№ 7301

Штрафи, пенСЦ, сплаченСЦ з банкСЦвськими операцСЦями, абоСЦнший рахунок

№ 1207

2.

При безспСЦрному списаннСЦ коштСЦв

№ 7301

або СЦнший рахунок

№ 1200

3.

При вСЦдсутностСЦ коштСЦв на коррахунку:

№ 9804

РозрахунковСЦ документи, не оплаченСЦ з вини банку

№ 9910

Контррахунок

а) виконавчСЦ документи розмСЦщуються в картотецСЦ та сплачуються в порядку черговостСЦ

в) при СЧх оплатСЦ при надходженнСЦ коштСЦв на коррахунок банку

№ 9910

№ 7301

№ 9804

або СЦнший рахунок

№ 1200


КонтрольнСЦ запитання

1. Дайте визначення мСЦжбанкСЦвських розрахункСЦв.

2. НазвСЦть форми мСЦжбанкСЦвських розрахункСЦв. У чому полягають вСЦдмСЦнностСЦ мСЦж ними?

3. Хто входить до складу учасникСЦв розрахункСЦв через НСЕП?

4. Яке призначення реального СЦ технСЦчного коррахункСЦв, що застосовуються в НСЕП?

5. Дайте визначення "лоротАЭ СЦ "ностротАЭ рахункСЦв.

6. ЯкСЦ документи потрСЦбнСЦ для вСЦдкриття коррахунку зарубСЦжному банку? РЗх призначення.

7. Яким чином повинна бути побудована сСЦтка кореспондентських рахункСЦв комерцСЦйного банку?

8. Розкрийте змСЦст кореспондентськоСЧ угоди.

9. У чому полягаСФ методика вСЦдображення операцСЦй за коррахунками в облСЦку?

10. Який порядок виконання операцСЦй за коррахунком у разСЦ ухвал судСЦв щодо арешту грошових коштСЦв комерцСЦйного банку?

11. У чому полягаСФ методика облСЦку операцСЦй з пСЦдкрСЦплення операцСЦйноСЧ каси комерцСЦйного банку?

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи

Вправа 1. КомерцСЦйний банк "УкраСЧнатАЭ у м. ЛьвовСЦ 9 сСЦчня прийняв до сплати вСЦд АТ "СвСЦточтАЭ платСЦжне доручення № 16 на суму 5600 грн. за одержану сировину вСЦд мСЦжмСЦського постачальника. Постачальник маСФ розрахунковий рахунок у КБ "АркадатАЭ м. КиСФва. Розрахунки мСЦж банками здСЦйснюються через платСЦжну систему при НБУ.

тАв НазвСЦть порядок вСЦдкриття комерцСЦйному банку кореспондентського рахунку в управлСЦннСЦ НБУ.

тАв СкладСЦть бухгалтерськСЦ проводки в комерцСЦйних банках.

Вправа 2. КомерцСЦйний банк "АркадатАЭ 5 березня зарахував на рахунок постачальника платСЦж у сумСЦ 11 400 грн. з вСЦдкритого у нього непокритого акредитива. Банк одержав право прямого дебатування коррахунку вСЦд банку-кореспондента "УкраСЧнський кредиттАЭ.

тАв Охарактеризуйте порядок оформлення прямих кореспондентських вСЦдносин мСЦж банками.

тАв СкладСЦть бухгалтерськСЦ проводки в комерцСЦйних банках. ПояснСЦть, якСЦ документи будуть направленСЦ КБ "УкраСЧнський кредиттАЭ.

Вправа 3. КомерцСЦйний банк "ЕлектронтАЭ одержав вСЦд РРП електроннСЦ розрахунковСЦ документи: платСЦжне доручення № 45 на суму 3600 грн., одержувачем за яким СФ ТзОВ "РоксоланатАЭ СЦ платСЦжне доручення № 105 на суму 14 800 грн., одержувачем за яким СФ ЗАТ "ПерлинатАЭ.

тАв ПояснСЦть, на пСЦдставСЦ яких документСЦв КБ зараховуСФ зазначенСЦ суми на рахунки своСЧх клСЦСФнтСЦв.

тАв СкладСЦть бухгалтерськСЦ проводки.


ГЛАВА 6

ПЛАТРЖЖНРЖ РАХУНКИ РЖ ОБЛРЖК РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦРЖЙ


Мета вивчення

ПСЦсля вивчення глави 6 Ви повиннСЦ знати:

1. Принципи побудови платСЦжних рахункСЦв у балансСЦ.

2. Ознаки платСЦжних рахункСЦв.

3. Порядок вСЦдкриття СЦ режим функцСЦонування платСЦжних рахункСЦв.

4. Порядок СЦ облСЦк операцСЦй при розрахунках платСЦжними дорученнями.

5. Порядок СЦ методику облСЦку операцСЦй при розрахунках вимогами-дорученнями.

6. ОблСЦк операцСЦй при розрахунках розрахунковими чеками.

7. Методику облСЦку операцСЦй при розрахунках акредитивами.

8. Порядок СЦ методику облСЦку операцСЦй при розрахунках акцептованими (гарантованими) платСЦжними дорученнями.

9. Порядок СЦ методику облСЦку операцСЦй при розрахунках платСЦжними вимогами без акцепту платникСЦв та безспСЦрне стягнення коштСЦв.

6.1. Характеристика платСЦжних розрахункСЦв клСЦСФнтСЦв банку

ОрганСЦзацСЦя грошових розрахункСЦв тАФ це одна СЦз функцСЦй комерцСЦйних банкСЦв. Грошовий обСЦгтАФ це сукупнСЦсть платежСЦв (розрахункСЦв), якСЦ здСЦйснюються безготСЦвковими перерахунками або готСЦвкою. Грошовий обСЦг за структурою подСЦляСФться на готСЦвковий та безготСЦвковий.

ГотСЦвковий обСЦг включаСФ платежСЦ, якСЦ здСЦйснюються готСЦвкою СЦ переважно пов'язаний з доходами та витратами населення. РЖснують певнСЦ обмеження щодо застосування розрахункСЦв готСЦвкою мСЦж суб'СФктами господарськоСЧ дСЦяльностСЦ (пСЦдприСФмствами).

ПСЦд безготСЦвковим обСЦгом розумСЦють систему грошових розрахункСЦв, якСЦ провадять без участСЦ готСЦвки. У промислово розвинутих краСЧнах безготСЦвковий грошовий обСЦг складаСФ 80тАФ90 % усього грошового обСЦгу. В УкраСЧнСЦ у зв'язку з кризовими явищами у сферСЦ економСЦки СЦ платежСЦв його частка зменшилась. Станом на початок 1998 р. Частка готСЦвкового обСЦгу складала приблизно 40тАФ50 %.

Грошовий обСЦг регулюСФться чинним законодавством та нормативними актами НацСЦонального банку УкраСЧни. В основу його органСЦзацСЦСЧ покладенСЦ такСЦ принципи:

1) усСЦ пСЦдприСФмства, незалежно вСЦд СЧх органСЦзацСЦйно-правовоСЧ форми та форми "асностСЦ, зобов'язанСЦ зберСЦгати грошовСЦ кошти на рахунках у банку. В касСЦ пСЦдприСФмства можуть знаходитись кошти готСЦвкою в межах лСЦмСЦту СЦ термСЦну, якСЦ встановленСЦ банком СЦ погодженСЦ з пСЦдприСФмством;

2) грошовСЦ розрахунки провадять переважно через банки шляхом безготСЦвкових розрахункСЦв;

3) платежСЦ здСЦйснюються банком зСЦ згоди або за дорученням платника СЦ вСЦдповСЦдно з наданими пСЦдприСФмством грошово-розрахунковими документами, якСЦ не обертаються поза банками. БезспСЦрне списання коштСЦв з його рахунку здСЦйснюСФться лише у випадках, передбачених законодавством.

ЦСЦ основнСЦ принципи визначають головну бСЦль банкСЦв в органСЦзацСЦСЧ грошового обСЦгу СЦ перш за все стосуються суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, крСЦм фСЦзичних осСЦб-суб'СФктСЦв пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ без юридичного статусу, що мають право не вСЦдкривати рахунку в банку для зберСЦгання коштСЦв СЦ здСЦйснення розрахункСЦв.

КлСЦСФнти мають право самостСЦйно обирати банк для розрахунково-касового обслуговування СЦ за усСЦма видами операцСЦй можуть користуватись послугами одного або декСЦлькох комерцСЦйних банкСЦв. НаявнСЦсть рахунку в банку тАФ це основа контрактних взаСФмовСЦдносин мСЦж банком СЦ клСЦСФнтом. Види рахункСЦв, якСЦ пСЦдприСФмства можуть вСЦдкривати в банку залежать вСЦд правового статусу СЦ характеру дСЦяльностСЦ цього пСЦдприСФмства. Це можуть бути поточнСЦ, бюджетнСЦ, депозитнСЦ (вкладнСЦ), позичковСЦ та деякСЦ СЦншСЦ рахунки.

Поточний рахунок тАФ це основний рахунок суб'СФкта господарськоСЧ дСЦяльностСЦ. Без вСЦдкриття поточного рахунку пСЦдприСФмство не маСФ права займатися нСЦякими видами господарськоСЧ дСЦяльностСЦ. Новостворене пСЦдприСФмство для отримання свСЦдоцтва про державну реСФстрацСЦю повинно вСЦдкрити тимчасовий поточний рахунок, на який засновники перераховують внески для формування статутного капСЦталу. ПСЦсля перерахування засновниками ЗО % вСЦд оголошеного розмСЦру статутного капСЦталу банк надаСФ пСЦдприСФмству довСЦдку для подання в органи державноСЧ реСФстрацСЦСЧ у складСЦ документСЦв, необхСЦдних для здСЦйснення реСФстрацСЦСЧ.

Отже, поточний рахунок призначений для зберСЦгання грошових коштСЦв СЦ здСЦйснення розрахункСЦв за всСЦма видами дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства. Види дСЦяльностСЦ, якими може займатись пСЦдприСФмство перелСЦченСЦ у його статутСЦ або в документСЦ, що його замСЦнюСФ.

Комплексне розрахунково-касове обслуговування полягаСФ у веденнСЦ поточного рахунку клСЦСФнта СЦ здСЦйсненнСЦ банком за його дорученням усСЦх розрахункових (надання платСЦжних послуг) СЦ касових операцСЦй, якСЦ виникають у процесСЦ його дСЦяльностСЦ та передбаченСЦ чинним законодавством. Банк звертаСФ особливу увагу на процедурнСЦ питання, якСЦ пов'язанСЦ з вСЦдкриттям, веденням СЦ закриттям поточного рахунку.

Для пСЦдприСФмств, органСЦзацСЦй СЦ установ, що фСЦнансуються з бюджетСЦв рСЦзних рСЦвнСЦв, функцСЦСЧ поточного рахунку виконуСФ бюджетний поточний рахунок. У випадку наявностСЦ у таких пСЦдприСФмств СЦнших джерел фСЦнансування, поряд СЦз бюджетним поточним рахунком, СЧм вСЦдкриваСФться поточний рахунок.

За своСЧм характером поточнСЦ рахунки належать до депозитСЦв на вимогу або, СЦнакше кажучи, до депозитСЦв до запитання. Тобто, обслуговуючи такий депозит, банк зобов'язаний в будь-який момент забезпечити зняття коштСЦв, що здСЦйснюСФться безпосередньо клСЦСФнтом чи третьою особою за дорученням клСЦСФнта. У зарубСЦжнСЦй банкСЦвськСЦй практицСЦ такСЦ рахунки ще називають транзакцСЦйнСЦ (платСЦжнСЦ) депозити. ТермСЦн "платСЦжнСЦ рахункитАЭ (депозити) досить чСЦтко вСЦдображаСФ суть поточних рахункСЦв. За цими рахунками банки або зовсСЦм не нараховують вСЦдсоткСЦв, або нараховують СЧх залежно вСЦд середнього залишку, або вСЦд дотриманого клСЦСФнтом встановленого компенсацСЦйного залишку.

Банки ретельно пСЦдходять до процедури вСЦдкриття поточного рахунку. ЗмСЦст процедури залежить вСЦд категорСЦСЧ клСЦСФнта тАФ суб'СФкт господарськоСЧ дСЦяльностСЦ або фСЦзична особа.

Для вСЦдкриття рахунку пСЦдприСФмство надаСФ банку такСЦ документи:

1) заявку на вСЦдкриття поточного рахунку (додаток 3);

2) копСЦю свСЦдоцтва про державну реСФстрацСЦю в органСЦ державноСЧ виконавчоСЧ "ади або в СЦншому органСЦ, уповноваженому здСЦйснювати державну реСФстрацСЦю;

3) копСЦю належним чином зареСФстрованого Статуту (положення);

4) копСЦю документа, що пСЦдтверджуСФ взяття пСЦдприСФмства на податковий облСЦк;

5) картку СЦз зразками пСЦдписСЦв осСЦб, яким вСЦдповСЦдно до чинного законодавства чи установчих документСЦв надано право розпоряджатися рахунком та вСЦзувати розрахунковСЦ документи (у картку включаСФться також зразок вСЦдбитку печатки пСЦдприСФмства);

6) копСЦю документа про реСФстрацСЦю в органах пенсСЦйного фонду УкраСЧни.

Розглянемо призначення цих документСЦв. СвСЦдоцтво про державну реСФстрацСЦю свСЦдчить про законнСЦсть дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства СЦ пСЦдтверджуСФ його право на вСЦдкриття поточного рахунку. Статут дозволяСФ банку отримати СЦнформацСЦю про засновникСЦв пСЦдприСФмства СЦ вСЦдносини мСЦж ними, напрямки СЦ види дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства, його юридичну адресу. До Статуту банку додаСФться протокол зборСЦв засновникСЦв, де мСЦстяться данСЦ щодо осСЦб, що призначенСЦ на посаду керСЦвника СЦ головного бухгалтера. Картка зСЦ зразками пСЦдписСЦв останнСЦх пСЦдтверджуСФ СЧх право на розпорядження коштами, що зберСЦгаються в банку на рахунках. ПСЦсля вивчення фСЦнансового стану пСЦдприСФмства СЦ поданих документСЦв банк приймаСФ рСЦшення про вСЦдкриття поточного рахунку або вСЦдмову. У разСЦ позитивного рСЦшення керСЦвник банку передаСФ в бухгалтерСЦю розпорядження про вСЦдкриття рахунку разом з усСЦма необхСЦдними документами.

МСЦж банком СЦ пСЦдприСФмством (власником рахунку) укладаСФться угода (додаток 4) на здСЦйснення розрахунково-касового обслуговування, в якСЦй зазначаСФться номер вСЦдкритого рахунку, передбаченСЦ зобов'язання та права сторСЦн щодо виконання операцСЦй за рахунком, умови закриття рахунку, строк дСЦСЧ угоди, порядок та перСЦодичнСЦсть видачСЦ виписок з рахунку та СЦн. За окремою угодою банк надаСФ список тарифСЦв комСЦсСЦйноСЧ винагороди за своСЧ операцСЦСЧ СЦ послуги, у тому числСЦ за розрахунково-касове обслуговування (плата за вСЦдкриття рахунку, закриття рахунку, вихСЦднСЦ перекази, за вилучення готСЦвки тощо).

Законодавством та СЦнструкцСЦями НацСЦонального банку УкраСЧни передбачено, що кожне пСЦдприСФмство маСФ право вСЦдкрити по одному поточному рахунку в нацСЦональнСЦй та СЦноземнСЦй валютСЦ удвох установах банку. У разСЦ вСЦдкриття двох поточних рахункСЦв у нацСЦональнСЦй валютСЦ один з них виступаСФ в якостСЦ основного, другий тАФдодаткового.

Таким чином, пСЦдприСФмство в заявСЦ маСФ зазначити, який саме поточний рахунок воно бажаСФ вСЦдкрити в банку. ВСЦдмСЦнностСЦ цих рахункСЦв полягають у наступному: якщо на поточних рахунках не вистачаСФ коштСЦв для задоволення всСЦх претензСЦй до пСЦдприСФмства, то заборгованСЦсть, що стягуСФться у безспСЦрному порядку, облСЦковуСФться за основним поточним рахунком.

БухгалтерСЦя на пСЦдставСЦ розпорядження керуючого реСФструСФ поточний рахунок у книзСЦ реСФстрацСЦСЧ вСЦдкритих рахункСЦв, робить вСЦдповСЦдну позначку на документах СЦ передаСФ СЧх в юридичну службу для зберСЦгання в юридичнСЦй справСЦ клСЦСФнта. Протягом трьох робочих днСЦв з дня вСЦдкриття рахунку (включаючи день вСЦдкриття) банк повинен повСЦдомити номер рахунку податковому органу, а у разСЦ вСЦдкриття додаткового рахунку тАФ також банк, в якому вСЦдкритий основний рахунок.

Документальне оформлення вСЦдкриття поточного рахунку господарським товариствам, договСЦрним об'СФднанням, товарним бСЦржам, довСЦрчим товариствам, друкованим засобам масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ, колективним сСЦльськогосподарським пСЦдприСФмствам, товариствам споживчоСЧ кооперацСЦСЧ, орендним пСЦдприСФмствам, профспСЦлковим органСЦзацСЦям, полСЦтичним партСЦям, громадським та релСЦгСЦйним органСЦзацСЦям, а також вСЦдокремленим пСЦдроздСЦлам пСЦдприСФмств маСФ деякСЦ особливостСЦ.

До пСЦдприСФмств, для яких законом не передбачена наявнСЦсть статуту, належать повнСЦ товариства, командитнСЦ товариства, селянськСЦ (фермерськСЦ) господарства, пСЦдприСФмцСЦ (без створення юридичноСЧ особи).

БюджетнСЦ поточнСЦ рахунки вСЦдкриваються на пСЦдставСЦ платСЦжного доручення фСЦнансового органу, органу Державного казначейства, вСЦдповСЦдного розпорядника бюджетних коштСЦв. ФСЦзичнСЦй особСЦ-пСЦдприСФмцю (без створення юридичноСЧ особи) поточний рахунок вСЦдкриваСФться на його СЦм'я.

ПоточнСЦ рахунки, як СЦ СЦншСЦ рахунки, мають мультивалютний характер. Тому якщо в статутСЦ зазначено, що пСЦдприСФмство займаСФться зовнСЦшньоекономСЦчною дСЦяльнСЦстю, банк може вСЦдкрити йому поточний рахунок в СЦноземнСЦй валютСЦ.

ПоточнСЦ рахунки можуть вСЦдкриватися також приватним (фСЦзичним) особам. Вони носять платСЦжний характер СЦ призначенСЦ для здСЦйснення розрахункСЦв приватноСЧ особи з фСЦзичними та юридичними особами, тобто для обслуговування руху грошових коштСЦв, що виникаСФ при надходженнСЦ доходСЦв приватноСЧ особи та СЧх використаннСЦ. Для вСЦдкриття рахунку приватна особа подаСФ:

1) заяву на вСЦдкриття рахунку;

2) картку зСЦ зразком пСЦдпису;

3) паспорт або документ, що його замСЦнюСФ;

4) довСЦдку про СЦдентифСЦкацСЦйний код платника податку.

Паспорт СЦ довСЦдка дозволяють банку СЦдентифСЦкувати фСЦзичну особу.

Виконання операцСЦй за поточними рахунками здСЦйснюСФться на пСЦдставСЦ розрахункових документСЦв у безготСЦвковСЦй та готСЦвковСЦй формах.

ПлатСЦжнСЦ рахунки клСЦСФнтСЦв розмСЦщенСЦ у другому класСЦ балансу "ОперацСЦСЧ з клСЦСФнтамитАЭ. АналСЦтичнСЦ поточнСЦ рахунки суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦ вСЦдкриваються до рахунку четвертого порядку № 2600 "ПоточнСЦ рахунки суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ. До суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ належать усСЦ юридичнСЦ особи, в тому числСЦ органСЦзацСЦСЧ та установи, а також пСЦдприСФмцСЦ, якСЦ здСЦйснюють свою дСЦяльнСЦсть без створення юридичноСЧ особи.

Номер рахунку, до якого бюджетним установам вСЦдкриваються аналСЦтичнСЦ бюджетнСЦ поточнСЦ рахунки, залежить вСЦд рСЦвня бюджету, з якого вСЦдбуваСФться фСЦнансування:

№ 2520 "ПоточнСЦ бюджетнСЦ рахунки клСЦСФнтСЦв, якСЦ утримуються з Державного бюджету УкраСЧнитАЭ;

№ 2540 "Кошти бюджету АвтономноСЧ РеспублСЦки КримтАЭ;

№ 2541 "Кошти обласних бюджетСЦвтАЭ;

№ 2542 "Кошти районних, мСЦських, селищних та сСЦльських бюджетСЦвтАЭ.

АналСЦтичнСЦ поточнСЦ рахунки для облСЦку коштСЦв СЦз не бюджетних джерел бюджетним установам вСЦдкривають до наступних рахункСЦв:

№ 2530 "РЖншСЦ кошти клСЦСФнтСЦв, якСЦ утримуються з Державного бюджету УкраСЧнитАЭ;

№ 2551 "РЖншСЦ кошти клСЦСФнтСЦв, якСЦ утримуються з бюджету АвтономноСЧ РеспублСЦки КримтАЭ;

№ 2553 "РЖншСЦ кошти клСЦСФнтСЦв, якСЦ утримуються з обласних бюджетСЦвтАЭ;

№ 2555 "РЖншСЦ кошти клСЦСФнтСЦв, якСЦ утримуються з районних, мСЦських, селищних та сСЦльських бюджетСЦвтАЭ.

АналСЦтичнСЦ поточнСЦ рахунки приватним (фСЦзичним) особам вСЦдкривають до рахунку № 2620 "ПоточнСЦ рахунки фСЦзичних осСЦбтАЭ.

При виконаннСЦ операцСЦй за платСЦжними рахунками, що пов'язанСЦ з вилученням СЦ наданням готСЦвки, банк СЦ пСЦдприСФмства повиннСЦ дотримуватись правил здСЦйснення касових операцСЦй.

Розрахунки без участСЦ готСЦвки здСЦйснюються через використання безготСЦвкових розрахункСЦв. БезготСЦвковСЦ розрахунки тАФ це розрахунки, якСЦ провадить банк перерахуванням грошових коштСЦв з рахунку платника на рахунок одержувача або залСЦком взаСФмних вимог пСЦдприСФмств. Для цього використовують такСЦ платСЦжнСЦ СЦнструменти, як форми безготСЦвкових розрахункСЦв, векселя СЦ пластиковСЦ картки. Форми безготСЦвкових розрахункСЦв СЦ правила СЧх здСЦйснення запроваджуСФ НацСЦональний банк УкраСЧни. ПСЦдприСФмства можуть застосовувати такСЦ форми розрахункСЦв:

тАФ платСЦжнСЦ доручення;

тАФ платСЦжнСЦ вимоги-доручення;

тАФ чеки;

тАФ акредитиви;

тАФ платСЦжнСЦ вимоги.

Форма безготСЦвкових розрахункСЦв складаСФться з двох основних елементСЦв: вид розрахункового документа СЦ схема документообСЦгу.

При здСЦйсненнСЦ розрахункСЦв використовуються стандартнСЦ форми розрахункових документСЦв. РозрахунковСЦ документи приймаються банком до виконання при наявностСЦ пСЦдписСЦв осСЦб, якСЦ мають право розпоряджатися коштами на поточному рахунку. Прийняття документСЦв вСЦд пСЦдприСФмств здСЦйснюСФться протягом робочого дня. Документи, прийнятСЦ в операцСЦйний час, вСЦдображаються банком у балансСЦ в той самий день. Списання коштСЦв з рахунку платника провадиться тСЦльки за першим примСЦрником розрахункового документа.

Кожна форма маСФ особливий документообСЦг, який включаСФ етапи проходження документСЦв мСЦж учасниками розрахунковоСЧ операцСЦСЧ (платник, банки, одержувач) СЦ визначаСФ порядок списання коштСЦв з поточного рахунку платника та СЧх рух до зарахування на рахунок одержувача.

При здСЦйсненнСЦ розрахункСЦв гарантованими платСЦжними дорученнями, акредитивами, чеками передбачаСФться гарантСЦя платежу з боку банкСЦв. ГарантСЦю платежу у цих випадках банк вирСЦшуСФ через вСЦдокремлення частки грошових коштСЦв клСЦСФнта з поточного рахунку СЦ депонування СЧх на особовому рахунку, що входить до складу аналСЦтичних рахункСЦв, якСЦ вСЦдкриваються до балансового рахунку четвертого порядку "Кошти в розрахункахтАЭ. Кошти на цих рахунках мають цСЦльове призначення: для оплати розрахункових документСЦв за гарантованими банком платежами. У бухгалтерському облСЦку депонованСЦ кошти облСЦковуються на наступних аналСЦтичних рахунках:

"Розрахунки гарантованими платСЦжними дорученнямитАЭ;

"Розрахунки чекамитАЭ;

"Розрахунки акредитивамитАЭ.

При розрахунках платСЦжними картками використовуються пластиковСЦ картки. Кошти, що передбаченСЦ для розрахункСЦв за платСЦжними, депонуються на балансових рахунках:

№ 2605 "Кошти суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ для розрахункСЦв платСЦжними карткамитАЭ;

№ 2625 "Кошти фСЦзичних осСЦб для розрахункСЦв платСЦжними карткамитАЭ.

УсСЦ рахунки, що належать до групи рахункСЦв "Кошти в розрахункахтАЭ тАФ пасивнСЦ, тобто мають кредитове сальдо, СЦ залишки за цими рахунками використовуються як безкоштовнСЦ банкСЦвськСЦ ресурси. Схема платСЦжних рахункСЦв наведена нижче:

Залишки на платСЦжних рахунках формують залученСЦ банком ресурси. ЦСЦ рахунки пасивнСЦ СЦ завжди мають кредитове сальдо. За поточними рахунками розрахунковСЦ операцСЦСЧ виконуються банком тСЦльки в межах наявностСЦ коштСЦв, тобто в межах кредитового залишку.

За поточними рахунками виконуються операцСЦСЧ, якСЦ виникають у процесСЦ поточноСЧ (основноСЧ), СЦнвестицСЦйноСЧ, фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства. ОсновнСЦ операцСЦСЧ за поточним рахунком:

зарахування виручки за вСЦдвантажену продукцСЦю, наданСЦ послуги СЦ виконанСЦ роботи; платежСЦ за одержанСЦ сировину, товарно-матерСЦальнСЦ цСЦнностСЦ й послуги; отримання готСЦвки на виплату заробСЦтноСЧ плати та вСЦдрядження; податковСЦ та обов'язковСЦ платежСЦ до бюджету;

зарахування сум отриманих кредитСЦв СЦ сплата вСЦдсоткСЦв за кредит;

розмСЦщення коштСЦв у депозити, вкладення в цСЦннСЦ папери та СЦн.

ПретензСЦСЧ до поточного рахунку СЦ доручення вСЦд платника приймаються банком тСЦльки в межах наявностСЦ коштСЦв на рахунку на початок робочого дня. Виняток становлять тСЦльки доручення пСЦдприСФмства на перерахування до бюджетСЦв та державних цСЦльових фондСЦв сум податкСЦв СЦ зборСЦв, неподаткових платежСЦв, пенСЦ, штрафСЦв та СЦнших санкцСЦй, передбачених законодавством, документСЦв на безспСЦрне стягнення у випадках, визначених законами УкраСЧни, а також за рСЦшенням суду, арбСЦтражного суду та за виконавчими написами нотарСЦусСЦв. ТакСЦ документи приймаються до виконання незалежно вСЦд наявностСЦ коштСЦв на основному поточному рахунку. У разСЦ недостатностСЦ коштСЦв на рахунку вони помСЦщаються у картотеку документСЦв, не сплачених у строк, СЦ облСЦковуються за позабалансовим рахунком № 9803 "РозрахунковСЦ документи, не сплаченСЦ в строк через вСЦдсутнСЦсть коштСЦв у платникатАЭ.

При надходженнСЦ коштСЦв на рахунок документи вилучаються СЦз картотеки СЦ сплачуються у календарнСЦй черговостСЦ СЧх надходження, якщо законодавством не визначено цСЦльовоСЧ черговостСЦ СЧх виконання. ДопускаСФться часткова оплата таких документСЦв у разСЦ неможливостСЦ СЧх повноСЧ сплати. Часткова оплата оформляСФться меморСЦальним ордером.

Можлива також ситуацСЦя, що кошти на рахунку платника СФ, але СЧх недостатньо на кореспондентському рахунку банку для сплати розрахункових документСЦв клСЦСФнтСЦв. У цьому випадку розрахунковСЦ документи помСЦщаються у картотеку до позабалансового рахунку № 9804 "РозрахунковСЦ документи, не сплаченСЦ в строк через вСЦдсутнСЦсть коштСЦв у банкутАЭ.

В облСЦку цСЦ операцСЦСЧ вСЦдображаються наступними проводками:

№ з/п

ЗмСЦст операцСЦСЧ

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

ПомСЦщення документСЦв платника у картотеку через вСЦдсутнСЦсть коштСЦв на поточному рахунку

№ 9803

№9911

2

Вилучення з картотеки документСЦв та СЧх сплата СЦ водночас

№9911
№ 2600

№ 9803
№ 1200

3.

При частковСЦй сплатСЦ документСЦв

№2600

№ 1200

У зазначенСЦ в угодСЦ на розрахунково-касове обслуговування або в розпорядженнСЦ на вСЦдкриття рахунку строки банк надаСФ пСЦдприСФмству витяг з поточного рахунку. До витягу долучаються вСЦдповСЦднСЦ документи, що пСЦдтверджують операцСЦСЧ, проведенСЦ банком за рахунком.

У банкСЦвськСЦй практицСЦ використовуються наступнСЦ умовнСЦ цифровСЦ позначення (шифри) виду операцСЦй, що проставляються в особовому рахунку пСЦдприСФмства:

УмовнСЦ цифровСЦ позначення виду операцСЦСЧ

Документи, що додаються до витягу СЦз особового рахунку за цим записом

1

ПлатСЦжне доручення

2

ПлатСЦжна вимога-доручення

3

Касовий чек

4

Акредитиви

5

Вексель

6

МеморСЦальний ордер

7

ПлатСЦжна вимога

8

РЖнкасове доручення

9

ПлатСЦжне гарантоване доручення

12

Чеки, виданСЦ фСЦзичним особам

13

Розрахунковий чек

14

Рахунок до платСЦжноСЧ картки

На пСЦдставСЦ цих документСЦв СЦ записСЦв за рахунком пСЦдприСФмство вСЦдображаСФ банкСЦвськСЦ операцСЦСЧ у своСФму бухгалтерському облСЦку. Поточний рахунок може бути закритий за таких умов:

тАФ заява "асника рахунку;

тАФ рСЦшення органу, на який законом покладено функцСЦСЧ щодо лСЦквСЦдацСЦСЧ або реорганСЦзацСЦСЧ пСЦдприСФмства;

тАФ вСЦдповСЦдне рСЦшення суду або арбСЦтражного суду про лСЦквСЦдацСЦю пСЦдприСФмства чи визнання його банкрутом;

тАФ умови, передбаченСЦ угодою, про розрахунково-касове обслуговування мСЦж банком та "асником рахунку.

Тимчасове припинення операцСЦй за поточним рахунком вСЦдбуваСФться за розпорядженням органСЦв податковоСЧ адмСЦнСЦстрацСЦСЧ у випадках, передбачених законом.

За умов закриття рахунку згСЦдно СЦз законодавчими актами УкраСЧни та нормативними актами НацСЦонального банку УкраСЧни сума з недСЦючого поточного рахунку перераховуСФться на рахунок № 2903 "Кредиторська заборгованСЦсть клСЦСФнтСЦв за недСЦючими рахункамитАЭ. З цього рахунку здСЦйснюСФться погашення кредиторськоСЧ заборгованостСЦ клСЦСФнтам або сума перераховуСФться за напрямками, скерованими чинним законодавством.

6.2. ОблСЦк операцСЦй при розрахунках платСЦжними дорученнями

ПлатСЦжне доручення тАФ це документ, який являСФ собою письмово оформлене доручення клСЦСФнта банку, що його обслуговуСФ, на перерахування визначеноСЧ суми коштСЦв зСЦ свого рахунку.

Це найбСЦльш поширена форма розрахункСЦв, що використовуСФться в мСЦiевих СЦ мСЦжмСЦських розрахунках мСЦж клСЦСФнтами, з бюджетом, органами соцСЦального захисту, позабюджетними структурами.

ПлатСЦжнСЦ доручення складаються за СФдиною формою, встановленою НацСЦональним банком УкраСЧни, яка наведена у додатку 5.

КСЦлькСЦсть примСЦрникСЦв розрахункових документСЦв вСЦдповСЦдаСФ потребам сторСЦн, що беруть участь у розрахунках. Документи виготовляються в один прийом; виправлення СЦ пСЦдчистки забороненСЦ.

Доручення приймаються вСЦд платника до виконання банками протягом 10 календарних днСЦв з дня виписки; день заповнення не враховуСФться. До виконання банк приймаСФ доручення тСЦльки в межах наявних коштСЦв на рахунку платника, за винятком перерахування до бюджету сум податкСЦв, зборСЦв, СЦнших обов'язкових платежСЦв та внескСЦв до державних цСЦльових фондСЦв, якСЦ приймаються банками незалежно вСЦд наявностСЦ коштСЦв на рахунках пСЦдприСФмств. При СЧх вСЦдсутностСЦ такСЦ доручення враховуються на позабюджетному рахунку № 9803 "РозрахунковСЦ документи, не сплаченСЦ в строк через вСЦдсутнСЦсть коштСЦв у платникСЦвтАЭ.

При недостатностСЦ коштСЦв на рахунках здСЦйснюСФться часткова оплата таких доручень, яка оформляСФться банком меморСЦальним ордером (додаток 6).

ПлатСЦжнСЦ доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного СЦ нетоварного характеру: за фактично вСЦдвантажену продукцСЦю (виконанСЦ роботи та послуги), у порядку попередньоСЧ оплати, для завершення розрахункСЦв за актами звСЦрки взаСФмноСЧ заборгованостСЦ пСЦдприСФмств. Про це зазначаСФться в рядку "Призначення платежутАЭ з посиланням на назву, номер, дату товарно-транспортного чи СЦншого документа, що пСЦдтверджуСФ вСЦдвантаження продукцСЦСЧ (виконання робСЦт, надання послуг).

УсСЦ претензСЦСЧ за розрахунками мСЦж клСЦСФнтами регулюються ними без участСЦ банку. Але банк приймаСФ вСЦд клСЦСФнтСЦв претензСЦСЧ, згСЦдно з угодою на обслуговування, за несвоСФчасне списання або зарахування сум, виплачуючи штраф на користь клСЦСФнта. При проведеннСЦ розрахункСЦв мСЦж клСЦСФнтами банк вСЦдображаСФ в своСФму облСЦку:

1. Якщо клСЦСФнти в одному банку:

Д-т рахунку
№ 2600 "ПоточнСЦ рахункитАЭ клСЦСФнта або СЦншСЦ платСЦжнСЦ рахунки;

К-т рахунку

№ 2600 "ПоточнСЦ рахункитАЭ або СЦншСЦ платСЦжнСЦ рахунки.
1. Якщо клСЦСФнти в рСЦзних банках:

Д-т рахунку
№ 2600 "ПоточнСЦ рахункитАЭ та дебет СЦнших рахункСЦв клСЦСФнтСЦв;

К-т рахунку
№ 1200 "Коррахунок у НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ.

Схема документообСЦгу при розрахунках платСЦжними дорученнями наведена нижче:

Де: 1 тАФ укладення угоди-контракту; 2 тАФ вСЦдвантаження продукцСЦСЧ, товарСЦв, здача робСЦт, послуг; 3 тАФ передача платСЦжного доручення на право списання суми платежу; 4 тАФ витяг СЦз поточного (розрахункового) рахунку про списання грошових коштСЦв; 5 тАФ платСЦжне доручення (повСЦдомлення) про зарахування платежу на поточний рахунок одержувача: б тАФвитяг СЦз поточного рахунку про зарахування платежу.

6.3. ОблСЦк операцСЦй при розрахунках гарантованими дорученнями

Розрахунки гарантованими дорученнями застосовуються тодСЦ, коли одержувач не маСФ рахунку в установСЦ банку або розрахунки безпосередньо з одержувачем коштСЦв платСЦжними дорученнями неможливСЦ та СЧх можна перерахувати тСЦльки через пСЦдприСФмства зв'язку.

При цьому до всСЦх примСЦрникСЦв гарантованого доручення додаСФться вСЦдповСЦдно оформлений список одержувачСЦв переказСЦв СЦз зазначенням мети переказу. КрСЦм того, пСЦдприСФмство подаСФ вСЦддСЦленню зв'язку заповненСЦ бланки переказСЦв.

ПСЦсля перевСЦрки правильностСЦ оформлення такого доручення його сума списуСФться банком з рахунку платника СЦ депонуСФться на рахунку № 2602 "Кошти в розрахунках суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ, аналСЦтичний рахунок "Розрахунки гарантованими платСЦжними дорученнямитАЭ, бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку
№ 2600 "ПоточнСЦ рахунки суб'СФкта господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ;

К-т рахунку
№ 2602 "Кошти в розрахунках суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ,

рахунок
"Розрахунки гарантованими платСЦжними дорученнямитАЭ.

Установа банку передаСФ пСЦдприСФмству зв'язку також зразки пСЦдписСЦв своСЧх службових осСЦб СЦ вСЦдбиток гербовоСЧ печатки.

ПСЦдприСФмство зв'язку одержане гарантоване доручення здаСФ в установу банку, що його обслуговуСФ, а остання зараховуСФ надходження коштСЦв записом в облСЦку:

Д-т рахунку
№ 2602 "Кошти в розрахунках суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ,

рахунок
"Розрахунки гарантованими платСЦжними дорученнямитАЭ;

К-т рахунку

№ 2600 "ПоточнСЦ рахунки суб'СФкта господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ (пСЦдприСФмства зв'язку).

Якщо пСЦдприСФмство зв'язку обслуговуСФться СЦншим банком, то банк, що обслуговуСФ пСЦдприСФмство зв'язку, надсилаСФ банку платника дебетове повСЦдомлення. Одержавши його, останнСЦй списуСФ ранСЦше ДепонованСЦ кошти у себе з рахунку № 2602 СЦ перераховуСФ банку пСЦдприСФмства зв'язку:

Д-т рахунку

№ 2602 "Кошти в розрахунках суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ.

рахунок
"Розрахунки гарантованими платСЦжними дорученнямитАЭ;

К-т рахунку
№ 1200 "Коррахуноку НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ.

Одержавши кошти, банк пСЦдприСФмства зв'язку зараховуСФ СЧх на поточний рахунок пСЦдприСФмства зв'язку:

Д-т рахунку
№ 1200 "Коррахунок у НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ;

К-т рахунку

№ 2600 "ПоточнСЦ рахунки пСЦдприСФмства зв'язкутАЭ, СЦ списуСФ реСФстр гарантованих доручень з позабалансового рахунку № 9831 "Документи СЦ цСЦнностСЦ, вСЦдСЦсланСЦ на СЦнкассотАЭ.

Невикористана сума гарантованого доручення при поданнСЦ платником його першого примСЦрника установСЦ банку, в якому за депонованСЦ кошти платника на рахунку № 2602, вСЦдновлюСФться йому на поточний рахунок:

Д-т рахунку
№ 2602 "Кошти в розрахунках суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ,

рахунок
"Розрахунок гарантованими платСЦжними дорученнямитАЭ;

К-т рахунку
№ 2600 "ПоточнСЦ рахунки суб'СФкта пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ.

6.4 ОблСЦк операцСЦй при розрахунках платСЦжними вимогами дорученнями

При цСЦй формСЦ в розрахунках беруть участь два суб'СФкти:

тАФ постачальник (сировини, товарСЦв, робСЦт, послуг), що маСФ право на одержання платежу;

тАФ платник (одержувач), що маСФ право доручити банку здСЦйснити платСЦж зСЦ свого розрахункового (поточного, бюджетного) рахунку.

ПлатСЦжна вимога-доручення тАФ це розрахунковий документ, що являСФ собою вимогу одержувача коштСЦв до платника, про сплату певноСЧ суми через банк (додаток 7).

ПлатСЦжна вимога-доручення виписуСФться постачальником пСЦсля того, як вСЦн виконав своСЧ зобов'язання перед покупцем, СЦ разом з вСЦдвантажувальними, транспортними документами пересилаСФться, поза банком, платнику. ОстаннСЦй перевСЦряСФ вСЦдповСЦднСЦсть цих документСЦв договСЦрним зобов'язанням, заповнюСФ ту частину платСЦжноСЧ вимоги-доручення, яка пСЦдтверджуСФ його згоду на здСЦйснення платежу СЦ передаСФ СЧх у свСЦй банк для оплати.

Можливий варСЦант передачСЦ постачальником платСЦжних документСЦв платнику через свСЦй банк з пересилкою останнСЦм у банк покупця.

В облСЦку, в обох випадках, здСЦйснюються наступнСЦ записи.

Банком платника:

Д-т рахунку
№ 2600 "ПоточнСЦ рахункитАЭ;

К-т рахунку
0 1200 "Коррахунок у НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ.

Банком постачальника:

Д-т рахунку
№ 1200 "Коррахуноку НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ;

К-т рахунку
№ 2600 "ПоточнСЦ рахункитАЭ (клСЦСФнта).

Схема документообСЦгу при розрахунках платСЦжними вимогами-дорученнями наведена нижче:

Де: 1 тАФ угода з зазначенням форми розрахункСЦв тАФ платСЦжними вимогами-дорученнями; 2 тАФ вСЦдвантаження товару, продукцСЦСЧ або передача робСЦт, послуг; 3 тАФ документи на вСЦдвантаження або передачу СЦ платСЦжнСЦ вимоги-доручення, вСЦдправленСЦ або врученСЦ покупцю; 4 тАФ покупець до оформлюСФ платСЦжнСЦ документи СЦ здаСФ в свСЦй банк на оплату; 5 тАФ банк покупця здСЦйснюСФ платСЦж з врученням виписки про це СЦз його поточного рахунку СЦ надсилаСФ документи в банк постачальника; 6 тАФ банк постачальника здСЦйснюСФ зарахування коштСЦв на рахунок свого клСЦСФнта з врученням виписки про це з його поточного рахунку.

6.5. ОблСЦк операцСЦй при розрахунках розрахунковими чеками

Розрахунковий чек тАФ це документ, що мСЦстить письмове розпорядження "асника рахунку (чекодавця) установСЦ банку (банку-емСЦтенту), яка веде його рахунок, сплатити чекоотримувачу зазначену в чеку суму коштСЦв. Заповнена форма чека наведена у додатку 8.

ЧековСЦ книжки (розрахунковСЦ чеки) СФ бланками сувороСЧ звСЦтностСЦ. Вони виготовляються на спецСЦальному паперСЦ на БанкнотнСЦй фабрицСЦ НацСЦонального банку УкраСЧни.

Чеки застосовуються для здСЦйснення розрахункСЦв у безготСЦвковСЦй формСЦ мСЦж юридичними особами, а також мСЦж фСЦзичними та юридичними особами з метою скорочення розрахункСЦв готСЦвкою за отриманСЦ товари, виконанСЦ роботи та наданСЦ послуги.

Банк-емСЦтент без видачСЦ чековоСЧ книжки може видати на СЦм'я чекодавця (фСЦзичноСЧ особи) один або декСЦлька розрахункових чекСЦв на суму, що не перевищуСФ залишок коштСЦв на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена готСЦвкою.

Строк дСЦСЧ чековоСЧ книжки тАФ один рСЦк; розрахункового чека, який видаСФться для разового розрахунку фСЦзичнСЦй особСЦ тАФ три мСЦсяцСЦ. За погодженням з установою банку строк дСЦСЧ невикористаноСЧ чековоСЧ книжки може бути продовжений.

Чек заповнюСФться вСЦд руки (кульковою ручкою, чорнилом) або з використанням технСЦчних засобСЦв. У ньому не допускаСФться виправлень та використання факсимСЦле замСЦсть пСЦдпису.

Чек СЦз чековоСЧ книжки подаСФться до оплати в банк чекоутримувача протягом 10 календарних днСЦв (день виписування чека не враховуСФться).

Власнику заборонена передача чековоСЧ книжки будь-якСЦй СЦншСЦй юридичнСЦй або фСЦзичнСЦй особСЦ.

ВСЦдображення в облСЦку операцСЦй з розрахунку чеками здСЦйснюСФться таким чином.

1. ЗгСЦдно заяви клСЦСФнта з його поточного рахунку банк депонуСФ йому суму на спецСЦальному рахунку, одержуючи комСЦсСЦйнСЦ за послуги:

Д-т рахунку
№ 2600 "ПоточнСЦ рахункитАЭ;

К-т рахунку

№ 2602 "Кошти в розрахунках суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ, аналСЦтичний рахунок "Розрахунки чекамитАЭ;

К-т рахунку
№ 6110 "КомСЦсСЦйнСЦ доходи вСЦд розрахунково-касового обслуговування клСЦСФнтСЦв (на суму визначену за послугу)тАЭ СЦ одночасно списуСФться на видаток з позабалансового рахунку № 9821 "Бланки сувороСЧ звСЦтностСЦтАЭ.

У мСЦру розрахункСЦв з постачальниками продукцСЦСЧ, товарСЦв, робСЦт, послуг чекодавець виписуСФ чек на суму платежу, що не перевищуСФ лСЦмСЦту (граничноСЧ суми, що зазначена на зворотному боцСЦ чека) СЦ передаСФ його постачальнику-чекоотримувачу. ОстаннСЦй перевСЦряСФ обов'язковСЦ реквСЦзити СЦ на зворотному боцСЦ чека завСЦряСФ його пСЦдписами посадовоСЧ особи згСЦдно з карткою зразкСЦв пСЦдписСЦв, та вСЦдбитком печатки.

2. ПСЦсля надходження розрахункових чекСЦв вСЦд СЦногороднСЦх чекоотримувачСЦв у банк-емСЦтент здСЦйснюСФться СЧх оплата з аналСЦтичного рахунку чекодавця депонованих сум:

Д-т рахунку
№ 2602 "Кошти в розрахунках суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ,

аналСЦтичний рахунок "Розрахунки чекамитАЭ;

К-т рахунку
№ 1200 "Коррахунок у НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ.

У випадку, якщо чекодавець СЦ чекоотримувач обслуговуються в однСЦй установСЦ банку:

Д-т рахунку
№ 2602 "Кошти в розрахунках суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ

(вСЦдповСЦдний аналСЦтичний рахунок);

К-т рахунку
№ 2600 "ПоточнСЦ рахункитАЭ.

3. При СЦнкасовому варСЦантСЦ розрахункСЦв чеками банк чекоотримувача для контролю за оплатою чекСЦв прибуткуСФ СЧх надходження на позабалансовому рахунку № 9830 "РозрахунковСЦ документи СЦ цСЦнностСЦ, прийнятСЦ на СЦнкасотАЭ, що чекають акцепту до сплати. При повСЦдомленнСЦ банком-емСЦтентом про вСЦдсутнСЦсть коштСЦв на спецСЦальному рахунку № 2602 "Кошти в розрахунках суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ або при наявностСЦ порушень в оформленнСЦ чека (виправлення, факсимСЦле пСЦдпису, сума чека перевищуСФ задепоновану) банк чекоотримувача списуСФ суму з зазначеного позабалансового рахунку № 9830 "РозрахунковСЦ документи СЦ цСЦнностСЦ, прийнятСЦ на СЦнкасотАЭ СЦ повертаСФ чек чекоотримувачу СЦз зазначенням причин його несплати.

4. Якщо клСЦСФнт припиняСФ подальшСЦ розрахунки чеками, при наявностСЦ невикористаного лСЦмСЦту до закСЦнчення строку дСЦСЧ чековоСЧ книжки, за його дорученням (фСЦзична особа тАФ за заявою) залишок лСЦмСЦту зараховуСФться на той рахунок, з якого депонувалися кошти:

Д-т рахунку

№ 2602 "Кошти в розрахунках суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ, аналСЦтичний рахунок "Розрахунки чекамитАЭ;

К-т рахунку
№ 2600 "ПоточнСЦ рахункитАЭ.

Схема документообСЦгу при розрахунках розрахунковими чеками наведена нижче:

Де: 1 тАФ подача заяви на придбання чековоСЧ книжки; 2 тАФ видача чековоСЧ книжки з депонуванням суми лСЦмСЦту; 3 тАФ вСЦдвантаження продукцСЦСЧ, товару, послуг; 4 тАФ передача чека на оплату продукцСЦСЧ, товару, послуг; 5 тАФ документи на оплату СЦ реСФстр чекСЦв: б тАФ зарахування грошей на розрахунковий рахунок постачальника, передача документСЦв банку покупця; 7 тАФ надання витягу СЦз рахунку депонованих сум.

6.6. ОблСЦк операцСЦй при розрахунках акредитивами

Акредитив тАФ це грошове зобов'язання банку за дорученням свого клСЦСФнта здСЦйснити третСЦй особСЦ (постачальнику, бенефСЦцСЦару), безпосередньо або через СЦнший уповноважений банк, платежСЦ за поставленСЦ товари, виконанСЦ роботи та наданСЦ послуги за умовами, передбаченими в акредитивСЦ. Форма заяви на акредитив наведена в додатку 9.

Банк платника в цьому випадку називають банк-емСЦтент, тобто виконуючим наказ платника, банк постачальника тАФ банк-виконавець.

НеобхСЦдною умовою здСЦйснення розрахункСЦв за акредитивом СФ обумовленСЦсть цього в угодСЦ, що регулюСФ взаСФмовСЦдносини, укладенСЦ мСЦж покупцем СЦ постачальником. Акредитиви застосовують при мСЦжмСЦських розрахунках, а також якщо постачальник переводить покупця на цю форму розрахункСЦв, щоб мати гарантСЦю одержання оплати, або в порядку санкцСЦй.

Залежно вСЦд того, де акумулюються грошовСЦ кошти або чиСЧми коштами спочатку здСЦйснюСФться сплата постачальнику, застосовують такСЦ види акредитивСЦв:

покритий тАФ за яким для здСЦйснення платежСЦв завчасно бронюються кошти платника в повнСЦй сумСЦ на окремому рахунку в банкуемСЦтентСЦ, або виконуючому банку;

непокритий тАФ оплата за яким, у разСЦ тимчасовоСЧ вСЦдсутностСЦ коштСЦв на рахунку платника, гарантуСФться банком-емСЦтентом за рахунок банкСЦвського кредиту або гарантСЦСЧ.

Акредитиви бувають вСЦдзивнСЦ та безвСЦдзивнСЦ. На кожному акредитивСЦ повинно бути зазначено, чи СФ вСЦн вСЦдзивним, чи безвСЦдзивним. При вСЦдсутностСЦ такоСЧ вказСЦвки акредитив вважаСФться безвСЦдзивним.

ВСЦдзивний тАФ акредитив, який банк-емСЦтент маСФ право змСЦнити або вСЦдСЦзвати без погодження з постачальником (бенефСЦцСЦаром).

БезвСЦдзивний тАФ акредитив, який може бути змСЦнений або анульований тСЦльки за згодою бенефСЦцСЦара, на користь якого вСЦн був вСЦдкритий.

Акредитив вСЦдкриваСФться тСЦльки для розрахункСЦв з одним постачальником СЦ не може переадресовуватися. Умови його використання зазначаються платником у заявСЦ на вСЦдкриття акредитива, реквСЦзитами якого СФ:

тАФ номер угоди, за якою вСЦдкриваСФться акредитив;

тАФ строк дСЦСЧ (дата вСЦдкриття СЦ закриття акредитива);

тАФ назва постачальника;

тАФ назва банку-виконавця акредитива;

тАФ мСЦiе виконання акредитива;

тАФ умови реалСЦзацСЦСЧ акредитива (документи, строки СЧх подання СЦ порядок оформлення, вид товару, спосСЦб вСЦдвантаження);

тАФ вид акредитива;

тАФ сума акредитива.

Акредитив закриваСФться у таких випадках:

тАФ пСЦсля закСЦнчення строку акредитива, про що виконуючий банк повСЦдомляСФ банк-емСЦтент;

тАФ згСЦдно з заявою постачальника про вСЦдмову вСЦд подальшого використання акредитива, про що виконуючий банк також повСЦдомляСФ банк-емСЦтент; невикористана сума перераховуСФться банку покупця за його вказСЦвкою на рахунок, з якого депонованСЦ кошти;

тАФ за заявою покупця про вСЦдкликання акредитива повнСЦстю або частково закриваСФться або зменшуСФться вдень одержання повСЦдомлення вСЦд банку-емСЦтента на суму, що не перевищуСФ залишку на рахунку "Розрахунки акредитивамитАЭ.

Якщо претензСЦСЧ до постачальника виникли не з вини банку, вони залагоджуються сторонами без його участСЦ.

Розглянемо особливостСЦ облСЦку вСЦдкриття акредитива:

тАФ як покритого, з депонуванням коштСЦв покупця в банку-емСЦтентСЦ;

тАФ як покритого, з депонуванням коштСЦв у виконуючому банку (тобто банку, що обслуговуСФ постачальника);

тАФ як непокритого, тобто без депонування коштСЦв в одному з банкСЦв, але пСЦд гарантСЦю банка-емСЦтента.

Схема документообСЦгу при розрахунках покритими акредитивами з депонуванням коштСЦв покупця в банку-емСЦтентСЦ наведена нижче:

Де: 1 тАФ покупець-платник передаСФ до свого банку заяву на вСЦдкриття акредитива; 2 тАФ банк депонуСФ кошти на рахунку № 2602

"Кошти в розрахунках суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ, аналСЦтичний рахунок "Розрахунки акредитивамитАЭ, бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку
№ 2600 "Поточний рахунок суб'СФкта господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ;

К-т рахунку

№ 2602 "Кошти в розрахунках суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ, рахунок "Розрахунки акредитивамитАЭ (на суму заявленого акредитива);

К-т рахунку

№ 6110 "КомСЦсСЦйнСЦ доходи вСЦд розрахунково-касового обслуговування клСЦСФнтСЦвтАЭ (на суму, визначену за послугу);

З тАФ банк покупця авСЦзо повСЦдомляСФ банк постачальника про вСЦдкриття акредитива; 4 тАФ банк постачальника (банк-виконавець), одержавши повСЦдомлення, СЦнформуСФ постачальника СЦ банк-емСЦтент про вСЦдкриття акредитива, який виконавець облСЦковуСФ на позабалансовому рахунку № 9802 "Акредитиви до сплатитАЭ (на балансових рахунках жодних записСЦв не здСЦйснюють, бо грошСЦ не надСЦйшли); 5 тАФ постачальник вСЦдвантажуСФ товар покупцю; 6 тАФ постачальник передаСФ товарно-транспортнСЦ накладнСЦ й грошово-розрахунковСЦ документи своСФму банку для сплати; 7 тАФ банк постачальника, одержавши зазначенСЦ документи, перевСЦряСФ СЧх та звСЦряСФ з умовами реалСЦзацСЦСЧ акредитива; 8 тАФ банк постачальника надсилаСФ документи спецзв'язком до банку-емСЦтента; 9 тАФ банк-емСЦтент пСЦсля перевСЦрки сплачуСФ реСФстр-документСЦв:

Д-т рахунку № 2602;

К-т рахунку № 1200;

10 тАФ банк постачальника зараховуСФ кошти на рахунок постачальника:

Д-т рахунку № 1200;

К-т поточний рахунок № 2600;

11 тАФ банк покупця звСЦряСФ одержанСЦ документи постачальника з умовами акредитива СЦ перераховуСФ грошСЦ банку постачальника бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку № 2602;

К-т рахунку № 1200.

Нижче наводимо схему документообСЦгу при розрахунках покритими акредитивами з депонуванням коштСЦв покупця в банку постачальника:

У даному випадку сума депонованого акредитива пСЦдлягаСФ перерахуванню СЦз банку-емСЦтента в банк виконавця. ПослСЦдовнСЦсть операцСЦй така.1. Покупець-платник подаСФ заяву своСФму банку на вСЦдкриття акредитива.2. Банк платника (емСЦтент) прийняту до виконання заяву враховуСФ на приходСЦ позабалансового рахунку № 9802 "Акредитиви до оплатитАЭ СЦ перераховуСФ грошСЦ з поточного рахунку в банк постачальника бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку
№ 2600 "Поточний рахунок суб'СФкта господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ

(покупця);

К-т рахунку
№ 1200 "Коррахунок у НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ.

3. АвСЦзо з доданою заявою на акредитив передаСФться в банк постачальника, який одержанСЦ грошСЦ зараховуСФ на рахунок № 2602 "Кошти в розрахунках суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ (рахунок "Розрахунки акредитивамитАЭ) бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку
№ 1200 "Коррахунок у НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ:

К-т рахунку
№ 2602 "Кошти в розрахунках суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ,

рахунок "Розрахунки акредитивамитАЭ.

4. Постачальник вСЦдвантажуСФ товар СЦ передаСФ реСФстри рахункСЦв та транспортнСЦ документи в свСЦй (виконуючий) банк.

5. Банк постачальника перевСЦряСФ документи останнього на вСЦдповСЦднСЦсть умовам, передбаченим акредитивом, СЦ сплачуСФ СЧх:

Д-т рахунку

№ 2602 "Кошти в розрахунках суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ, рахунок "Розрахунки акредитивамитАЭ;

К-т рахунку

№ 2600 "Поточний рахунок суб'СФкта господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ (постачальника).

6. Банк постачальника повСЦдомляСФ банк покупця про проведений платСЦж.

7. Банк покупця-платника, одержавши повСЦдомлення, списуСФ суму акредитива на зменшення позабалансового рахунку № 9802 "Акредитиви до оплатитАЭ.

У випадку вСЦдкриття непокритого акредитива (про це у заявСЦ в рядку "вид акредитиватАЭ повинен бути додатковий запис "гарантований) банк-емСЦтент (банк покупця) враховуСФ це за дебетом позабалансового рахунку №9122 "НепокритСЦ акредитивитАЭ. Банк постачальника, одержавши про це повСЦдомлення, враховуСФ такий акредитив за дебетом позабалансового рахунку № 9802 "Акредитиви до оплатитАЭ, окремо вСЦд депонованих.

НадалСЦ, пСЦсля вСЦдвантаження постачальником продукцСЦСЧ, товару, робСЦт, послуг СЦ подання вСЦдвантажуваних документСЦв своСФму банку-виконавцю, здСЦйснюються облСЦковСЦ операцСЦСЧ оплати СЦ перерахування коштСЦв за методикою СЦ послСЦдовнСЦстю, як СЦ при розрахунках покритими акредитивами, з депонуванням коштСЦв покупця в банку-емСЦтентСЦ, що було розглянуто вище.

При неподаннСЦ гарантованого доручення до сплати протягом одного мСЦсяця з дня його виписування сума цього доручення перераховуСФться з кредиту рахунку № 2602 на дебет балансового рахунку № 2909 "РЖнша кредиторська заборгованСЦсть за операцСЦями з клСЦСФнтамитАЭ СЦ далСЦ, пСЦсля закСЦнчення термСЦну позовноСЧ давностСЦ, банк вчинюСФ з нею згСЦдно з чинним законодавством УкраСЧни.

6.7. Розрахунки платСЦжними вимогами без акцепту платникСЦв та безспСЦрне стягнення коштСЦв

БезспСЦрне стягнення та безакцептне списання коштСЦв здСЦйснюСФться у випадках, передбачених чинним законодавством УкраСЧни: за результатами розгляду претензСЦй арбСЦтражного суду, за штрафами СЦ пенею митноСЧ служби, при порушеннях цСЦноутворення, несвоСФчасному проведеннСЦ пСЦдприСФмствами розрахункСЦв за енергоносСЦСЧ та, особливо, за санкцСЦями податковоСЧ адмСЦнСЦстрацСЦСЧ.

Суми фСЦнансових санкцСЦй згСЦдно з наказами, виданими Держкомрезвом УкраСЧни, та суми недоСЧмки до бюджету за податками, податковим кредитом, штрафи, нарахованСЦ державними податковими адмСЦнСЦстрацСЦями, стягуються у безспСЦрному порядку СЦнкасовими дорученнями (розпорядженнями) за формою, що наведена у додатку 10.

В усСЦх СЦнших випадках безспСЦрне стягнення та безакцептне списання коштСЦв здСЦйснюСФться на бланку платСЦжноСЧ вимоги (додаток 11), яка СЦз супровСЦдним реСФстром подаСФться стягувачем у банк, де обслуговуСФться платник.

Як в СЦнкасових дорученнях, так СЦ в платСЦжних вимогах у рядку "Призначення платежутАЭ зазначаСФться назва законодавчого акта, яким передбачено право безспСЦрного стягнення коштСЦв (його дата, номер СЦ вСЦдповСЦдний пункт) СЦ документ, на пСЦдставСЦ якого здСЦйснюСФться стягнення.

Стягувач також подаСФ до установи банку розрахунковСЦ та виконавчСЦ документи (накази арбСЦтражних судСЦв, виконавчСЦ листи, виданСЦ судами, та СЦншСЦ, визначенСЦ чинним законодавством). ЦСЦ документи на безспСЦрне та безакцептне списання коштСЦв приймаються банками незалежно вСЦд СЧх наявностСЦ на рахунках пСЦдприСФмств. При СЧх вСЦдсутностСЦ цСЦ документи враховуються на позабалансовому рахунку № 9803 "РозрахунковСЦ документи, несплаченСЦ в строк через вСЦдсутнСЦсть коштСЦв у платникСЦвтАЭ з якого СЧх вартСЦсть списуСФться в мСЦру оплати.

КонтрольнСЦ запитання

1. НазвСЦть принципи органСЦзацСЦСЧ грошового обСЦгу.

2. Розкрийте змСЦст та призначення угоди на здСЦйснення розрахунково-касового обслуговування.

3. НазвСЦть документи, необхСЦднСЦ для вСЦдкриття платСЦжних рахункСЦв, та СЧх призначення.

4. За допомогою яких СЦнструментСЦв банк надаСФ платСЦжнСЦ послуги.

5. Характеристика платСЦжних рахункСЦв СЦ рахункСЦв групи "Кошти в розрахункахтАЭ.

6. Форми безготСЦвкових розрахункСЦв у банках УкраСЧни.

7. Пригадайте порядок документального оформлення СЦ вСЦдображення в облСЦку при застосуваннСЦ форми розрахункСЦв платСЦжними дорученнями.

8. Розкрийте методику облСЦкового вСЦдображення операцСЦй при застосуваннСЦ форми розрахункСЦв платСЦжними вимогами-дорученнями.

9. Що Вам вСЦдомо про облСЦк операцСЦй при розрахунках чеками?

10. РозкажСЦть про методику облСЦку операцСЦй при розрахунках акредитивами.

11. У чому полягаСФ суть методики облСЦку операцСЦй при розрахунках гарантованими дорученнями?

12. Розкрийте особливостСЦ методики облСЦку операцСЦй при розрахунках платСЦжними вимогами без акцепту платникСЦв при безспСЦрному стягненнСЦ коштСЦв.

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи

Вправа 1. ВСЦд радгоспу "БерезанськийтАЭ до БаришСЦвського вСЦддСЦлення банку АПК "УкраСЧнатАЭ 10 вересня надСЦйшло платСЦжне доручення № 83 вСЦд 8 вересня на суму 435 000 грош. од. за перерахунком з його розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок ремонтного заводу у тому ж вСЦддСЦленнСЦ за ремонт сСЦвалки. Доручення прийнято до оплати. Того ж дня вСЦд "ЗаготзернотАЭ (позичковий рахунок №414301) надСЦйшло зведене платСЦжне доручення № 57 на суму 105 000 грош. од. про перерахування коштСЦв за здане зерно тим радгоспам, якСЦ обслуговуються в цьому ж вСЦддСЦленнСЦ банку; радгоспу "БерезанськийтАЭ тАФ 35 000 грош. од. за зерно, здане 4 вересня (квитанцСЦСЧ № 945, 946); свинокомплексу тАФ 20 000 грош. од. за продукцСЦю, здану 9 вересня (квитанцСЦСЧ № 967, 968); радгоспу "БаришСЦвськийтАЭ тАФ 50 000 грош. од. за продукцСЦю, здану 8 вересня (квитанцСЦСЧ № 936, 937), МФО банку 322500.

тАв СкладСЦть бухгалтерськСЦ проводки.

тАв ВипишСЦть платСЦжне доручення за одним з перерахувань.

тАв СкСЦльки примСЦрникСЦв платСЦжного доручення виписуСФ платник для розрахункСЦв з одержувачами коштСЦв, якСЦ обслуговуються у тому ж вСЦддСЦленнСЦ банку? ПояснСЦть призначення кожного примСЦрника.

Вправа 2. ВАТ завод "ВерстатСЦв-автоматСЦвтАЭ (розрахунковий рахунок № 26118 у Жовтневому вСЦддСЦленнСЦ ПромСЦнвестбанку м. КиСФва, МФО 322605) вСЦдвантажив продукцСЦю на суму 98 500 грош. од. Заводу "ГазприладтАЭ (розрахунковий рахунок № 26313 у мСЦському вСЦддСЦленнСЦ Укрсоцбанку м. ВСЦнницСЦ, МФО 322713) (вСЦдправка залСЦзницею, накладна № 33127 вСЦд 10 листопада) згСЦдно з угодою № 81 вСЦд 3 травня. 13 листопада завод "ГазприладтАЭ подав вимогу-доручення до свого банку з погодженням на оплату.

тАв У скСЦлькох примСЦрниках подаСФться до банку платСЦжна вимога-доручення?

тАв СкладСЦть платСЦжну вимогу-доручення вСЦд СЦменСЦ постачальника.

тАв СкладСЦть бухгалтерськСЦ проводки.

Вправа 3. ХаркСЦвське вСЦддСЦлення Укрсоцбанку м. КиСФва 3 жовтня акцептувало платСЦжне доручення № 46 РадСЦозаводу № 5 на суму 75 000 грош. од. для розрахункСЦв з вСЦддСЦленням зв'язку № 13 за переказами коштСЦв окремим громадянам. ВСЦддСЦлення зв'язку подало 10 жовтня до ХаркСЦвського вСЦддСЦлення Укрсоцбанку реСФстр акцептованих платСЦжних доручень, прийнятих для оплати переказСЦв.

тАв ЗаповнСЦть платСЦжне доручення.

тАв СкладСЦть бухгалтерськСЦ проводки.

Вправа 4. 4 квСЦтня до вСЦддСЦлення банку звернувся завод "АрсеналтАЭ з проханням про додаткове лСЦмСЦтування книжки на 500 грош. од. у зв'язку з наявнСЦстю невикористаних бланкСЦв у чековСЦй книжцСЦ. 13 квСЦтня заводом "АрсеналтАЭ використано останнСЦй чек СЦз лСЦмСЦтованоСЧ чековоСЧ книжки. На рахунку № 722 залишилась невикористана сума тАФ 43 грош. од. Завод подав платСЦжне доручення на закриття рахунку за облСЦком лСЦмСЦтованоСЧ чековоСЧ книжки.

тАв Яким документом СЦ як оформлюСФться долСЦмСЦтування чековоСЧ книжки?

тАв Яким чином банк контролюСФ залишок лСЦмСЦту чековоСЧ книжки?

тАв Як оформлюСФться повернення невикористаного залишку лСЦмСЦту за лСЦмСЦтованою чековою книжкою?

тАв СкладСЦть бухгалтерськСЦ проводки.

Вправа 5. ВСЦд ШевченкСЦвського "РайплодоовочторгутАЭ м. КиСФва 2 травня до ШевченкСЦвського вСЦддСЦлення ПромСЦнвестбанку надСЦйшла заява на виставлення з його рахунку поштового акредитива для розрахункСЦв з заводом "ТоргмаштАЭ м. ВСЦнницСЦ, який обслуговуСФться Проектним вСЦддСЦленням ПромСЦнвестбанку, за обладнання на суму 50 500 грош. од. ТермСЦн закриття акредитива у банку постачальника тАФ 19 травня. Умови оплати акредитива проти реСФстрахункСЦв з акцептом уповноваженого В. С. Середи СЦ транспортних документСЦв, якСЦ пСЦдтверджують вСЦдвантаження обладнання. Акредитив не використано, сума акредитива повернена на розрахунковий рахунок ШевченкСЦвського "РайплодоовочторгутАЭ. Акредитив вСЦдкрито у банку постачальника.

тАв СкладСЦть бухгалтерськСЦ проводки у банку акредитиводавця та акредитивоотримувача.

тАв ВизначСЦть строк закриття акредитива у банку покупця, якщо поштовий пробСЦг мСЦж вСЦддСЦленнями банкСЦв тАФ 2 днСЦ.

тАв Як ведеться аналСЦтичний облСЦк за балансовим рахунком № 720?


ГЛАВА 7

ОБЛРЖК КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦРЖЙ

Мета вивчення

ПСЦсля вивчення глави 7 Ви повиннСЦ знати:

1. Види кредитних операцСЦй СЦ побудову синтетичних рахункСЦв для СЧх облСЦку.

2. ФункцСЦСЧ бухгалтерських працСЦвникСЦв при здСЦйсненнСЦ кредитних операцСЦй.

3. Суть методСЦв кредитування СЦ форми позичкових рахункСЦв.

4. ПерелСЦк та призначення документСЦв, що надаються позичальником для отримання кредиту.

5. ОблСЦк операцСЦй з видачСЦ, пролонгування та погашення кредиту.

6. Порядок списання з балансу сумнСЦвних кредитСЦв СЦ сумнСЦвних до погашення вСЦдсоткових платежСЦв.

7. ОблСЦк операцСЦй щодо формування СЦ використання резерву на покриття можливих втрат за кредитами.

8. Суть СЦ облСЦк операцСЦй кредитного характеру.

9. ОблСЦк операцСЦй щодо нарахування СЦ справляння вСЦдсоткСЦв за кредитами.

7.1. ОрганСЦзацСЦя облСЦку кредитних операцСЦй

КредитнСЦ операцСЦСЧ посСЦдають ключове мСЦiе з-помСЦж активних операцСЦй комерцСЦйних банкСЦв. У бСЦльшостСЦ банкСЦв позичковСЦ рахунки складають не менше половини СЧх сукупних активСЦв СЦ забезпечують близько 70 % вСЦд отриманих ними доходСЦв. До кредитних операцСЦй належать: позичковСЦ операцСЦСЧ, операцСЦСЧ кредитного характеру та послуги кредитного характеру:

ОблСЦк операцСЦй кредитного характеру розглядаСФться в окремому параграфСЦ.

Суб'СФктом кредитноСЧ операцСЦСЧ СФ банк та його клСЦСФнти. Банк виступаСФ як кредитор, тобто вСЦн СФ юридичною особою, яка надаСФ або бере на себе зобов'язання надати в майбутньому певну суму грошових коштСЦв у розпорядження позичальника на певний строк. Позичальниками виступають клСЦСФнти та партнери банку, якСЦ отримують кошти в позику (у користування) СЦ зобов'язуються повернути СЧх у визначений строк. До них належать суб'СФкти пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ, органи державного управлСЦння, населення, банки.

Чинне банкСЦвське законодавство надаСФ клСЦСФнту право вибору банку для реалСЦзацСЦСЧ потреби в кредитних операцСЦях, тобто клСЦСФнт маСФ право вСЦдкривати позичковСЦ рахунки не в одному, а в декСЦлькох банках. Це створюСФ умови для розвитку мСЦжбанкСЦвськоСЧ конкуренцСЦСЧ СЦ надаСФ клСЦСФнту можливСЦсть обирати банк, який пропонуСФ найбСЦльш оптимальнСЦ умови кредитування.

При визначеннСЦ кредитноСЧ полСЦтики комерцСЦйнСЦ банки повиннСЦ враховувати рекомендацСЦСЧ НацСЦонального банку УкраСЧни щодо органСЦзацСЦСЧ та регулювання кредитного процесу, якСЦ викладенСЦ в положеннСЦ "Про кредитуваннятАЭ.

Банки, якСЦ орСЦСФнтуються на запровадженСЦ в мСЦжнароднСЦй банкСЦвськСЦй практицСЦ принципи органСЦзацСЦСЧ банкСЦвськоСЧ справи розробляють спецСЦальний документ з кредитноСЧ полСЦтики тАФ керСЦвництво, або меморандум, з кредитноСЧ полСЦтики. ВСЦн визначаСФ фСЦлософСЦю та стратегСЦю банку в галузСЦ кредитування СЦ мСЦстить детальний опис технологСЦСЧ органСЦзацСЦСЧ кредитного процесу. Це конфСЦденцСЦйний документ, оскСЦльки вСЦн розкриваСФ стратегСЦю СЦ методи кредитноСЧ полСЦтики конкретного банку.

До найважливСЦших елементСЦв кредитноСЧ полСЦтики належать наступнСЦ:

1. Мета банку, що покладена в основу формування кредитного портфеля (сегмент економСЦки, куди скеровуються кредитнСЦ вкладення, регСЦон, що обслуговуСФться, види кредитСЦв, якСЦ надаються, обсяги СЦ якСЦсть кредитСЦв).

2. Формування структурних пСЦдроздСЦлСЦв банку (управлСЦнь, департаментСЦв, вСЦддСЦлСЦв, груп), якСЦ беруть участь у виконаннСЦ кредитних операцСЦй; визначення СЧх функцСЦй та повноважень.

3. Розробка посадових СЦнструкцСЦй для спСЦвробСЦтникСЦв пСЦдроздСЦлСЦв банку, що виконують кредитнСЦ операцСЦСЧ, якСЦ визначають СЧхнСЦ обов'язки та повноваження щодо видачСЦ позик; запровадження стандартСЦв, параметрСЦв СЦ процедур (дСЦй), якими повиннСЦ керуватись службовцСЦ у своСЧй дСЦяльностСЦ з надання, оформлення, облСЦку, контролю за використанням позик СЦ управлСЦння ними.

4. Визначення напрямкСЦв проходження СЦнформацСЦСЧ щодо виконання кредитноСЧ операцСЦСЧ в серединСЦ банку; затвердження форм документСЦв, що використовуються на кожнСЦй стадСЦСЧ виконання кредитноСЧ операцСЦСЧ чи пСЦдлягають обов'язковому зберСЦганню в кредитнСЦй справСЦ (досьСФ) клСЦСФнта (фСЦнансова звСЦтнСЦсть, угода застави, гарантСЦСЧ тощо).

5. Розробка класифСЦкацСЦСЧ позик, методСЦв СЦ форм кредитування; рейтингу якостСЦ позик.

6. Порядок СЦ правила оцСЦнки забезпечення кредитСЦв та реалСЦзацСЦСЧ застави.

7. Визначення полСЦтики СЦ практики запровадження вСЦдсоткових ставок СЦ комСЦсСЦСЧ за позиками.

8. Розробка стандартСЦв оцСЦнки позик та умов кредитних угод.

9. Правила СЦ порядок контролю за клСЦСФнтом та погашенням позики.

10. Правила СЦ порядок пролонгування позик, роботи з проблемними кредитами, покриття збиткСЦв за позиками.

Таким чином, кредитна полСЦтика дозволяСФ з'ясувати пСЦдходи конкретного комерцСЦйного банку щодо органСЦзацСЦСЧ та регулювання кредитного процесу. ПСЦд органСЦзацСЦСФю кредитного процесу розумСЦють технСЦку та технологСЦю кредитування.

У складСЦ пСЦдроздСЦлСЦв банку, якСЦ уповноваженСЦ здСЦйснювати кредитнСЦ операцСЦСЧ, чСЦльне мСЦiе посСЦдають облСЦково-операцСЦйний вСЦддСЦл та головна бухгалтерСЦя. РЗх функцСЦя полягаСФ в нагромадженнСЦ, обробцСЦ, узагальненнСЦ та зберСЦганнСЦ СЦнформацСЦСЧ щодо проведених банком операцСЦй, у тому числСЦ кредитних. ЯкСЦсть синтетичного СЦ аналСЦтичного облСЦку позичкових операцСЦй багато в чому зумовлена можливСЦстю своСФчасного отримання СЦнформацСЦСЧ про розподСЦл кредитних вкладень за секторами економСЦки, видами позик та СЧх забезпеченням щодо окремих позичальникСЦв, про рух СЦ погашення кредитСЦв та СЦн.

Повнота та своСФчаснСЦсть отримання СЦнформацСЦСЧ про кредитнСЦ вкладення визначають якСЦсть ухвали кредитних рСЦшень СЦ впливають на якСЦсть управлСЦння кредитним портфелем. ЧСЦтко налагоджене документальне оформлення операцСЦй з видачСЦ та погашення позик дозволяСФ запровадити чСЦткий контроль за виконанням кредитних операцСЦй па усСЦх стадСЦях кредитного процесу.

На побудову облСЦку позичкових операцСЦй суттСФво впливають такСЦ елементи кредитного процесу, як класифСЦкацСЦя позик, форми СЦ методи кредитування, методи хеджування кредитного ризику. Методи кредитування визначають низку технСЦчних елементСЦв кредитного процесу, а саме: форму позичкового рахунку, порядок регулювання кредитноСЧ заборгованостСЦ, способи контролю за цСЦльовим використанням запозичених коштСЦв СЦ своСФчасним СЧх поверненням.

Таким чином, метод кредитування визначаСФ спосСЦб видачСЦ та погашення кредиту.

В умовах радянськоСЧ господарськоСЧ практики органСЦзацСЦя кредитного процесу в банках жорстко регулювалась з боку органСЦв державного управлСЦння. За галузями економСЦки централСЦзовано визначалось спСЦввСЦдношення "асних та залучених коштСЦв. Таким чином, у плановому порядку регламентувалась мСЦра участСЦ кредиту в формуваннСЦ обСЦгових коштСЦв, що призводило до автоматизму в кредитуваннСЦ. Держбанк колишнього СРСР розробляв методи СЦ форми кредитування пСЦдприСФмств та органСЦзацСЦй, правила СЦ порядок регулювання заборгованостСЦ за позиками, контролю за використанням кредитСЦв. Завдання банкСЦв полягало в чСЦткому виконаннСЦ нормативних та СЦнструктивних документСЦв. У радянськСЦй банкСЦвськСЦй практицСЦ застосовувались два методи кредитування: за залишком та за обСЦгом. При обох цих методах кредитування видача кредитСЦв здСЦйснювалась пСЦд конкретнСЦ об'СФкти, тобто визначенСЦ види товарно-матерСЦальних цСЦнностей СЦ витрат, наприклад, паливо, незавершене виробництво, готова продукцСЦя на складСЦ тощо. ПСЦд час проведення банкСЦвськоСЧ реформи 1987тАФ1988 рр. у практику був запроваджений метод кредитування за укрупненим об'СФктом згСЦдно з унСЦфСЦкованою схемою фактично для всСЦх галузей економСЦки.

При цьому методСЦ кредитування видача позики (у межах заздалегСЦдь визначеноСЧ плановоСЧ величини) вСЦдбувалась безпосередньо па здСЦйснення платежСЦв шляхом сплати з позичкового рахунку грошово-кредитних документСЦв за цСЦнностСЦ, що кредитуються, в момент виникнення потреби в залучених коштах. Погашення кредиту вСЦдбувалось пСЦсля завершення кругообСЦгу коштСЦв позичальника згСЦдно з планом реалСЦзацСЦСЧ (товарообСЦгу) з розрахункового рахунку. Кредит при цьому набував платСЦжного характеру. Використання такого методу кредитування дозволяло забезпечити безперервнСЦсть платСЦжного обСЦгу господарських органСЦв, а також постСЦйну участь кредиту в господарському обСЦгу позичальника.

ПерехСЦд до ринковоСЧ економСЦки характеризуСФ вСЦдсутнСЦсть жорсткого диктату з боку держави щодо органСЦзацСЦСЧ кредитного процесу в комерцСЦйних банках. Банки мають право самостСЦйно обирати методи кредитування, виходячи, перш за все, з класностСЦ та рейтингу позичальника. Вони повиннСЦ також самостСЦйно розробляти пакет документСЦв, якСЦ використовуються для ухвали кредитного рСЦшення, оформлення видачСЦ позики СЦ контролю за СЧСЧ рухом. При цьому повиннСЦ бути чСЦтко визначенСЦ форма СЦ змСЦст документа, вимоги до його заповнення СЦ ведення документацСЦСЧ в цСЦлому. Добре органСЦзована система з чСЦтким веденням реСФстрацСЦСЧ документСЦв та операцСЦй в бухгалтерСЦСЧ СФ визначальною умовою управлСЦння кредитними операцСЦями.

Суб'СФкти пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ в умовах формування ринкових вСЦдносин самСЦ визначають спСЦввСЦдношення "асного капСЦталу СЦ залучених джерел, керуючись при цьому принципом економСЦчноСЧ доцСЦльностСЦ. У складСЦ залучених джерел поряд СЦз банкСЦвським кредитом широко використовуСФться комерцСЦйний кредит.

При такСЦй органСЦзацСЦСЧ обСЦгових коштСЦв вСЦдбуваСФться перехСЦд вСЦд кредитування об'СФкта до кредитування суб'СФкта пСЦд загальний розрив платСЦжного обСЦгу з метою його пСЦдтримання. При видачСЦ позик комерцСЦйнСЦ банки послуговуються методами кредитування, що адекватнСЦ ринковСЦй економСЦцСЦ та широко застосовуються в зарубСЦжнСЦй банкСЦвськСЦй практицСЦ.

У зарубСЦжнСЦй банкСЦвськСЦй практицСЦ можна видСЦлити два основних методи кредитування. Суть першого методу полягаСФ в тому, що питання про надання позики вирСЦшуСФться щоразу в СЦндивСЦдуальному порядку. Позика надаСФться на певний термСЦн у декСЦлька тижнСЦв, мСЦсяцСЦв чи рокСЦв СЦ пов'язана з потребами позичальника в грошових коштах для фСЦнансування цСЦльовоСЧ потреби. У загальному обсязСЦ банкСЦвських кредитСЦв частка таких позик суб'СФктам пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ перевищуСФ 50 %.

Другий метод кредитування полягаСФ в наданнСЦ банком позичальнику позики в межах заздалегСЦдь визначеного лСЦмСЦту кредитування на певний перСЦод часу на покриття його потреби в короткострокових фондах фСЦнансування. Такий метод кредитування називаСФться кредитною лСЦнСЦСФю. Для банку вСЦдкрити кредитну лСЦнСЦю для позичальника означаСФ взяти на себе певне забалансове зобов'язання про надання грошових коштСЦв.

У банкСЦвськСЦй практицСЦ розрСЦзняють два види кредитних лСЦнСЦй: вСЦдновлювальну (револьверну) та невСЦдновлювальну.

У випадку вСЦдкриття невСЦдновлювальноСЧ кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ лСЦмСЦт кредитування запроваджуСФться у виглядСЦ лСЦмСЦту видачСЦ, тобто банк бере на себе зобов'язання надати позику в певному розмСЦрСЦ. ПСЦсля надання банком кредиту у встановленому розмСЦрСЦ та його погашення позичальником вСЦдносини мСЦж банком СЦ позичальником припиняються.

При вСЦдкриттСЦ вСЦдновлювальноСЧ (револьверноСЧ) кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ лСЦмСЦт кредитування визначаСФться у виглядСЦ лСЦмСЦту заборгованостСЦ з позики. Це дозволяСФ пСЦдприСФмству-позичальнику отримати позику в межах встановленого лСЦмСЦту, погасити всю СЧСЧ суму (або частину суми) СЦ автоматично отримати повторно кредит у межах термСЦну дСЦСЧ кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ. ВСЦдновлювальна кредитна лСЦнСЦя СФ бСЦльш гнучкою формою кредитування СЦ нерСЦдко надаСФться без спецСЦального забезпечення. Кредитна лСЦнСЦя може бути як короткостроковою з перСЦодом дСЦСЧ, що, як правило, не перевищуСФ 180 днСЦв, так СЦ довгостроковою СЦз термСЦном дСЦСЧ 3тАФ5 рокСЦв. За вСЦдкриття кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ банк отримуСФ комСЦсСЦю.

Залежно вСЦд характеру зобов'язань банку розрСЦзняють пСЦдтверджену та обов'язкову кредитнСЦ лСЦнСЦСЧ.

ПСЦдтверджена кредитна лСЦнСЦя передбачаСФ домовленСЦсть щодо намСЦру банку кредитувати. Вона не СФ офСЦцСЦйним зобов'язанням банку. Банк зобов'язуСФться надати позику згСЦдно з заявкою клСЦСФнта лише у невСЦдкладному випадку, тому клСЦСФнт мало зацСЦкавлений в такСЦй кредитнСЦй лСЦнСЦСЧ СЦ використовуСФ СЧСЧ лише як гарантСЦю за позикою, яку надаСФ СЦнший кредитор. ВСЦдсоткова ставка за такою кредитною лСЦнСЦСФю може заздалегСЦдь не визначатися. ТакСЦ зобов'язання не враховуються навСЦть за балансом. Вони пСЦдлягають лише позасистемному облСЦку.

Обов'язкова кредитна лСЦнСЦя являСФ собою контрактне зобов'язання, згСЦдно з яким банк зобов'язуСФться у письмовСЦй формСЦ кредитувати клСЦСФнта за його проханням згСЦдно з термСЦнами та умовами, якСЦ передбаченСЦ кредитною угодою. Отже, банк може вСЦдмовити в кредитуваннСЦ лише у випадку, якщо виявить реальне погСЦршення фСЦнансового стану клСЦСФнта або порушення ним умов кредитноСЧ угоди. Таке зобов'язання банку пСЦдлягаСФ облСЦку за балансом на позабалансовому рахунку. При вСЦдкриттСЦ такоСЧ кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ банк отримуСФ комСЦсСЦю або вСЦд суми зобов'язання, або вСЦд його частини, яка не використана позичальником.

У сучасних умовах комерцСЦйнСЦ банки переважно використовують метод СЦндивСЦдуального пСЦдходу до клСЦСФнта при видачСЦ кожноСЧ окремоСЧ позики, а метод вСЦдкриття кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ практикують у вСЦдносинах СЦз позичальниками, якСЦ мають високий кредитний рейтинг.

Метод кредитування, який включаСФ органСЦзацСЦйнСЦ й технСЦчнСЦ умови кредитування, обумовлюСФ форму позичкового рахунку. Форма позичкового рахунку визначаСФ режим функцСЦонування рахунку, тобто порядок документального оформлення операцСЦй щодо видачСЦ та погашення кредиту СЦ СЧх вСЦдображення в облСЦкових реСФстрах. Для проведення операцСЦй з кредитування банк може вСЦдкрити позичальникам наступнСЦ позичковСЦ рахунки: простий (окремий) позичковий рахунок, спецСЦальний позичковий рахунок СЦ поточний рахунок з правом на овердрафт.

Простий позичковий рахунок використовуСФться в банкСЦвськСЦй практицСЦ для вСЦдображення кредитних операцСЦй як при видачСЦ разовоСЧ позики на цСЦльову потребу, так СЦ при наданнСЦ позик траншами в межах кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ. Кожна позика може бути видана лише за наявностСЦ документа, який мСЦстить дозвСЦл на СЧСЧ видачу. Погашення позики здСЦйснюСФться з поточного рахунку позичальника за його "асний кошт. КлСЦСФнту може бути вСЦдкрито декСЦлька простих позичкових рахункСЦв. Це залежить вСЦд числа видСЦв кредитСЦв, якСЦ вСЦн отримуСФ в банку.

СпецСЦальний позичковий рахунок застосовуСФться, коли позичальник вСЦдчуваСФ постСЦйну або сезонну потребу в запозиченнСЦ коштСЦв. Рахунок вСЦдкриваСФться на весь перСЦод кредитування на пСЦдставСЦ дозвСЦльного документа, але для виконання операцСЦСЧ з видачСЦ позики спецСЦальний документ не потрСЦбен.

ОперацСЦСЧ з видачСЦ кредиту здСЦйснюються шляхом сплати грошово розрахункових документСЦв (оплата сировини СЦ матерСЦалСЦв, робочоСЧ сили, платежСЦв до бюджету СЦ т. СЦн.) безпосередньо зСЦ спец позичкового рахунку. Кредит погашаСФться або плановими платежами з поточного рахунку, або через використання строкового зобов'язання з умовними строками погашення. В даний час ця форма рахунку майже не використовуСФться комерцСЦйними банками. Застосування спец позичкового рахунку можливе також при кредитуваннСЦ за кредитною лСЦнСЦСФю.

Поточний рахунок з правом на овердрафт вСЦдкриваСФться позичальникам, якСЦ укладають з банком спецСЦальну угоду для отримання такого виду позики, як овердрафт. Право використання овердрафта надаСФться лише надСЦйним клСЦСФнтам. В угодСЦ банк визначаСФ максимальну суму овердрафта, або, СЦншими словами, лСЦмСЦт за овердрафтом, мету позики СЦ СЧСЧ тривалСЦсть, умови надання кредиту СЦ порядок його погашення.

Потреба в банкСЦвському овердрафтСЦ у прибуткових пСЦдприСФмств може виникнути з наступних причин.

1. "асники пСЦдприСФмства можуть ухвалити рСЦшення про вилучення отриманого прибутку у виглядСЦ дивСЦдендСЦв. У цьому випадку в пСЦдприСФмства виникаСФ потреба в плановому джерелСЦ фСЦнансування, як СЦ в момент початку дСЦяльностСЦ. Така потреба може бути реалСЦзована або за рахунок отримання цСЦльовоСЧ позики пСЦд забезпечення (пСЦд запаси товарно-матерСЦальних цСЦнностей, готовоСЧ продукцСЦСЧ тощо), або через отримання права на овердрафт.

2. ПСЦдприСФмство може придбати нове обладнання або СЦншСЦ фСЦксованСЦ активи. Це обумовлюСФ зменшення обСЦгових та збСЦльшення фСЦксованих активСЦв. Якщо сума прибутку СЦ амортизацСЦСЧ недостатня для покриття затрат на придбання, виникаСФ розрив мСЦж надходженнями СЦ виплатами у часСЦ.

3. ПСЦдприСФмство реалСЦзуСФ програму збСЦльшення товарообСЦгу. В нього виникаСФ потреба у джерелах фСЦнансування додатковоСЧ потреби в товарних запасах.

Таким чином, овердрафт СФ додатковим джерелом фСЦнансування, яке дозволяСФ забезпечити безперервнСЦсть платСЦжного обСЦгу.

Овердрафт надаСФться автоматично при вСЦдсутностСЦ у клСЦСФнта коштСЦв на поточному рахунку шляхом здСЦйснення його платежСЦв.

Видача позики виконуСФться з окремого позичкового рахунку за овердрафтом шляхом сплати грошово-розрахункових документСЦв. На погашення заборгованостСЦ за цим рахунком скеровуються всСЦ суми, якСЦ зарахованСЦ на поточний рахунок клСЦСФнта. Таким чином, по сутСЦ цей рахунок функцСЦонуСФ у режимСЦ спецпозичкового. Як правило, вСЦдсоткова ставка за овердрафтом фСЦксуСФться вСЦдносно базовоСЧ вСЦдсотковоСЧ ставки банку (наприклад, 5 пунктСЦв понад базову ставку). У випадку перевищення встановленого максимального розмСЦру за овердрафтом банк стягуСФ з клСЦСФнта пСЦдвищений вСЦдсоток СЦ комСЦсСЦйний збСЦр, розмСЦр якого обумовлюСФться в угодСЦ.

Застосування контокорентного рахунку, який об'СФднуСФ в собСЦ позичковий та поточний рахунки, не передбачено затвердженим планом рахункСЦв для комерцСЦйних банкСЦв.

СуттСФве значення для облСЦку кредитних операцСЦй СЦ органСЦзацСЦСЧ звСЦтностСЦ за позиками маСФ такий елемент кредитноСЧ полСЦтики, як класифСЦкацСЦя кредитСЦв. У положеннСЦ "Про кредитуваннятАЭ, яке розроблене НацСЦональним банком УкраСЧни, наведена класифСЦкацСЦя кредитСЦв за такими ознаками: вид позики, категорСЦя позичальника, вид забезпечення, строки надання, призначення.

ПСЦдхСЦд НБУ до класифСЦкацСЦСЧ позик не за всСЦма критерСЦями спСЦвпадаСФ з прийнятим у зарубСЦжнСЦй банкСЦвськСЦй практицСЦ. Проте слСЦд вСЦдзначити, що класифСЦкацСЦя кредитСЦв не СФ стабСЦльною СЦ з розвитком практики кредитування змСЦнюСФться. В основу формування синтетичних рахункСЦв для облСЦку кредитних операцСЦй покладено класифСЦкацСЦю кредитСЦв, запроваджену НБУ.

БалансовСЦ рахунки для облСЦку кредитних операцСЦй розмСЦщенСЦ в першому та другому класах плану рахункСЦв. РозподСЦл рахункСЦв за класами узгоджуСФться з принципами побудови балансу, в даному випадку окремого вСЦдображення мСЦжбанкСЦвських та клСЦСФнтських операцСЦй.

У першому класСЦ "КазначейськСЦ та мСЦжбанкСЦвськСЦ операцСЦСЧтАЭ згрупованСЦ рахунки для облСЦку кредитних операцСЦй, якСЦ, по-перше, виникають з приводу отримання комерцСЦйними банками запозичених коштСЦв вСЦд НацСЦонального банку УкраСЧни СЦ, по-друге, вСЦдображають вСЦдносини з отримання та надання позик СЦншим комерцСЦйним банкам.

ОперацСЦСЧ з отримання кредитСЦв комерцСЦйними банками за своСФю суттю СФ однСЦСФю з форм залучення ресурсСЦв в банк СЦ належать до пасивних операцСЦй.

У складСЦ позабалансових рахункСЦв передбаченСЦ рахунки для облСЦку забалансових зобов'язань банку кредитного характеру. Вони згрупованСЦ у наступнСЦ рахунки дев'ятого класу:

тАФ гарантСЦСЧ, поручительства, акредитиви та акцепти, що наданСЦ банкам (рахунок № 900);

тАФ гарантСЦСЧ, наданСЦ клСЦСФнтам (рахунок № 902);

тАФ сумнСЦвнСЦ гарантСЦСЧ та поручительства (рахунок № 909);

тАФ зобов'язання з кредитування, якСЦ наданСЦ банкам (рахунок № 910);

тАФ зобов'язання з кредитування, якСЦ наданСЦ клСЦСФнтам (рахунок №912).

У випадку справдження умов, що зафСЦксованСЦ в угодСЦ про гарантСЦСЧ СЦ контрактнСЦ зобов'язання, банк буде зобов'язаний видати позику або здСЦйснити платСЦж третСЦй особСЦ, що спричинить змСЦну величини запозичених активСЦв у балансСЦ банку.

З-помСЦж позабалансових рахункСЦв можна також виокремити рахунки, якСЦ носять допомСЦжний характер СЦ використовуються як СЦнструмент контролю при здСЦйсненнСЦ кредитних операцСЦй. ОперацСЦСЧ, що облСЦковуються на цих рахунках, можуть справити безпосереднСЦй вплив па змСЦну величини запозичених активСЦв СЦ вСЦдображаються за балансом на рахунках наступних груп:

тАФ отримана застава (рахунок № 950);

тАФ не сплаченСЦ в строк доходи (рахунок № 960);

тАФ борги, списанСЦ у збиток (рахунок № 961);

тАФ СЦншСЦ цСЦнностСЦ та документи (рахунок № 9819). КласифСЦкацСЦя рахункСЦв у балансСЦ для облСЦку кредитних операцСЦй наведена нижче:



Розглянемо критерСЦСЧ, якСЦ покладено в основу поданоСЧ класифСЦкацСЦСЧ. Можна видСЦлити наступнСЦ основнСЦ ознаки, за якими здСЦйснюють групування рахункСЦв для облСЦку кредитних операцСЦй в балансСЦ:

тАФ СЦнституцСЦйна;

тАФ вид кредитноСЧ операцСЦСЧ;

тАФ цСЦльове призначення СЦ вид кредиту;

тАФ строки користування кредитом;

тАФ тип заборгованостСЦ за позикою;

тАФ доходи, що належать банку за наданСЦ кредитнСЦ послуги.
ЗгСЦдно з СЦнституцСЦйною ознакою рахунки в балансСЦ перш за все згрупованСЦ щодо наступних позичальникСЦв:

а) банки (перший клас, 152 група);

б) суб'СФкти пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ (другий клас, 20 роздСЦл);

в) органи загального державного управлСЦння (другий клас, 21 роздСЦл);

г) фСЦзичнСЦ особи (другий клас, 22 роздСЦл).

У серединСЦ СЦнституцСЦйних позичальникСЦв позичковСЦ рахунки групуються (або видСЦляються окремСЦ рахунки) за видами кредитних операцСЦй:

а) пряме кредитування (позичковСЦ операцСЦСЧ);

б) непряме кредитування:

тАФ кредити за операцСЦями РЕПО (група 201, рахунок № 1522);

тАФ кредити за врахованими векселями (група 202);

тАФ кредити за факторинговими операцСЦями (група 203);

тАФ фСЦнансовий лСЦзинг (рахунки № 1525,2075).

Рахунки суб'СФктСЦв пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ для облСЦку позичкових операцСЦй подСЦляються за цСЦльовим направленням кредиту СЦ окремими видами кредитСЦв.

У синтетичному облСЦку окремо видСЦляються рахунки для облСЦку кредитСЦв, якСЦ видаються для формування обСЦгового капСЦталу СЦ на фСЦнансування СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ.

ОблСЦк кредитСЦв, призначених для фСЦнансування обСЦгового капСЦталу, ведеться за ознакою СЧх цСЦльового призначення. Окремо враховуються кредити, виданСЦ на закупСЦвлю сировини, матерСЦалСЦв, формування товарних запасСЦв, пСЦд готову продукцСЦю на складСЦ та вСЦдвантаженСЦ товари (рахунки групи 204), а окремо тАФ кредити, виданСЦ на фСЦнансування операцСЦй з експорту та СЦмпорту товарСЦв СЦ послуг СЦ за форфейтинговими угодами (рахунки групи 205).

На фСЦнансування обСЦгового капСЦталу направляються також кредити для фСЦнансування розрахункСЦв за товари та послуги за допомогою платСЦжних карток, на поповнення обСЦгових коштСЦв, на виплату заробСЦтноСЧ плати, у тому числСЦ за розпорядженням органСЦв "ади, та деякСЦ СЦншСЦ, що облСЦковуються у складСЦ групи "РЖншСЦ кредити в поточну дСЦяльнСЦстьтАЭ (рахунки групи 206). Кредити в СЦнвестицСЦйну дСЦяльнСЦсть, якСЦ направляються на покриття затрат по будСЦвництву та освоСФнню землСЦ, на купСЦвлю будСЦвель, споруд, обладнання та землСЦ облСЦковуються на рахунках групи 207.

Така побудова синтетичного облСЦку кредитСЦв, якСЦ наданСЦ суб'СФктам пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ, не дозволяСФ отримати СЦнформацСЦю про кредитнСЦ вкладення банку за секторами економСЦки чи в галузевому аспектСЦ. Це можливо лише за даними аналСЦтичного облСЦку шляхом введення в номер особового позичкового рахунку коду галузСЦ.

Принцип цСЦльового призначення СЦ виду кредиту чСЦтко виявляСФться СЦ при групуваннСЦ рахункСЦв для облСЦку кредитСЦв, якСЦ наданСЦ фСЦзичним особам. Кредити, наданСЦ фСЦзичним особам, називають споживчими кредитами. СпоживчСЦ кредити прийнято пСЦдроздСЦляти на двСЦ групи:

тАФ кредити, якСЦ наданСЦ на фСЦнансування поточних потреб окремих осСЦб, у тому числСЦ на придбання товарСЦв тривалого використання, на оплату освСЦти, медичних послуг, пСЦд платСЦжнСЦ картки СЦ т. СЦн.;

тАФ кредити на покращення житлових умов та ведення господарства.

Стосовно такоСЧ класифСЦкацСЦСЧ видСЦленСЦ двСЦ групи рахункСЦв:

тАФ кредити на поточнСЦ потреби, якСЦ наданСЦ фСЦзичним особам (рахунки групи 220);

тАФ кредити в СЦнвестицСЦйну дСЦяльнСЦсть, якСЦ наданСЦ фСЦзичним особам (рахунки групи 221).

В основу класифСЦкацСЦСЧ рахункСЦв з облСЦку кредитСЦв, якСЦ наданСЦ органам загального державного управлСЦння, покладено ознаку розподСЦлу органСЦв управлСЦння за рангами. ОстаннСЦ прийнято пСЦдроздСЦляти на двСЦ групи:

тАФ центральнСЦ органи державного управлСЦння;

тАФ мСЦiевСЦ органи державного управлСЦння.

ВСЦдповСЦдно у другому класСЦ видСЦлено двСЦ групи рахункСЦв для облСЦку таких кредитСЦв тАФ 210 СЦ 211.

В основу побудови рахункСЦв усСЦх груп покладено СФдиний загальний принцип. ЗгСЦдно з ознакою строковостСЦ окремо облСЦковуються короткостроковСЦ та довгостроковСЦ кредити. До короткострокових належать кредити, якСЦ виданСЦ на строк до одного року, до довгострокових тАФ кредити, виданСЦ на строк понад один рСЦк.

У кожнСЦй групСЦ вирСЦзняються рахунки за ознакою типу заборгованостСЦ:

тАФ строкова заборгованСЦсть:

тАФ пролонгована заборгованСЦсть;

тАФ прострочена заборгованСЦсть.

До строковоСЧ належить заборгованСЦсть по кредиту в межах початкового строку погашення кредиту за кредитною угодою. На рахунку "Пролонгована заборгованСЦстьтАЭ враховуСФться заборгованСЦсть за кредитами, строк погашення яких перенесено до настання початкового строку погашення. До простроченоСЧ належить заборгованСЦсть за кредити, не погашенСЦ у визначений термСЦн. У кожнСЦй групСЦ також окремо видСЦляються рахунки для облСЦку:

а) доходСЦв, якСЦ нарахованСЦ банком за надану послугу, строк виплати яких не наступив (вСЦдстроченСЦ доходи);

б) прострочених доходСЦв, тобто доходСЦв за кредитами, якСЦ у визначений термСЦн не перерахованСЦ позичальником банку.

По кожному СЦнституцСЦйному позичальнику на рахунках самостСЦйноСЧ групи облСЦковуСФться заборгованСЦсть за сумнСЦвними кредитами загальними сумами у розрСЦзСЦ цСЦльових позик.

УсСЦ рахунки, як балансовСЦ, так СЦ позабалансовСЦ, призначенСЦ для облСЦку активних кредитних операцСЦй, за своСЧм характером активнСЦ, тобто можуть мати лише дебетове сальдо. Дебетове сальдо фСЦксуСФ суму боргу клСЦСФнта перед банком або суму вимоги банку до клСЦСФнта. На забалансовому рахунку сальдо фСЦксуСФ суму взятого банком на себе зобов'язання кредитного характеру.

На позабалансових рахунках, що мають допомСЦжний характер, облСЦк ведеться в умовнСЦй грошовСЦй оцСЦнцСЦ. Наприклад, договСЦр застави,  або кредитний договСЦр, оцСЦнюСФться в умовнСЦй оцСЦнцСЦ 1 грн. СЦ облСЦковуСФться за дебетом рахунку "РЖншСЦ цСЦнностСЦ та документитАЭ. Дебетовий обСЦг за позичковими рахунками показуСФ загальну суму виданих кредитСЦв. Кредитовий обСЦг фСЦксуСФ:

а) суму погашених кредитСЦв;

б) суму заборгованостСЦ за кредитами, яка пролонгована СЦ списана на рахунок з облСЦку пролонгованих позик;

в) заборгованСЦсть за непогашенСЦ в строк кредити, яка списана на рахунок з облСЦку прострочених кредитСЦв.

Заключним елементом у системСЦ балансових рахункСЦв для облСЦку кредитних операцСЦй СФ рахунки для облСЦку суми спецСЦального резерву, який використовуСФться для покриття безнадСЦйноСЧ заборгованостСЦ за нестандартними кредитами. В балансСЦ сума спецСЦального резерву облСЦковуСФться окремо за кредитами, наданими банкам, СЦ загальною сумою за кредитами, наданими СЦншим СЦнституцСЦйним суб'СФктам:

тАФ резерв пСЦд заборгованСЦсть СЦнших банкСЦв (група 159, рахунок № 1590);

тАФ резерв пСЦд заборгованСЦсть за кредитами, якСЦ наданСЦ клСЦСФнтам (роздСЦл 24, група 240, рахунок № 2400).

За своСЧм характером цСЦ рахунки пасивнСЦ, але належать до виду контрактивних балансових рахункСЦв. У балансСЦ СЦ балансовому звСЦтСЦ залишки за цими рахунками вСЦдображаються за активом зСЦ знаком мСЦнус Такий порядок вСЦдображення суми резерву дозволяСФ за даними балансу розраховувати суму чистих кредитних активСЦв, або, СЦншими словами, реально вСЦдображати вартСЦсть кредитних активСЦв.

ЧистСЦ кредитнСЦ                КредитнСЦ активи                        Залишок пСЦд заборгованСЦсть

активи                =        (залишки на позичкових        тАФ        за кредитами (залишки на

рахунках)                                рахунках облСЦку резерву)

АналСЦтичний облСЦк кредитних операцСЦй ведеться на бланках особових рахункСЦв. ОсобовСЦ позичковСЦ рахунки вСЦдкриваються кожному позичальнику окремо на кожен вид СЦ термСЦн кредиту. Для облСЦку споживчих позик використовуються спецСЦальнСЦ бланки особових рахункСЦв у формСЦ карточки.

Формування номера особового рахунку здСЦйснюСФться комерцСЦйними банками самостСЦйно у межах наданоСЧ СЧм компетенцСЦСЧ. При цьому обов'язково враховують такСЦ параметри:

тАФ номер балансового рахунку (4 знаки);

тАФ ключовий розряд (1 знак);

тАФ характеристику контрагента (1 знак);

тАФ номер за порядком особового позичкового рахунку (2 знаки);

тАФ код контрагента (до 6 знакСЦв).

При органСЦзацСЦСЧ аналСЦтичного облСЦку банками також повиннСЦ бути врахованСЦ спецСЦальнСЦ обов'язковСЦ параметри:

тАФ вид кредиту (револьверний, кредит у межах кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ, овердрафт, СЦншСЦ кредити);

тАФ цСЦльова спрямованСЦсть кредиту (позицСЦя отримуСФ шифр згСЦдно номенклатури НБУ);

тАФ вид забезпечення (забезпечений, незабезпечений);

тАФ дата видачСЦ кредиту;

тАФ дата фактичного погашення кредиту;

тАФ перший строк погашення згСЦдно кредитноСЧ угоди;

тАФ кСЦлькСЦсть пролонгувань;

тАФ категорСЦя ризику (згСЦдно з класифСЦкацСЦСФю кредитСЦв за якСЦстю). РЖншСЦ параметри можуть запроваджуватися на розсуд банку у випадку виникнення потреби в отриманнСЦ додатковоСЧ СЦнформацСЦСЧ, необхСЦдноСЧ для управлСЦння кредитним портфелем. Обов'язковСЦ загальнСЦ та спецСЦальнСЦ параметри дозволяють забезпечити звСЦтнСЦсть за кредитними операцСЦями згСЦдно з вимогами НБУ.

У загальному планСЦ пСЦд кредитною операцСЦСФю розумСЦють укладання кредитноСЧ угоди про надання позики або угоди про прийняте банком на себе зобов'язання щодо видачСЦ кредиту, купСЦвлСЦ позики, яке супроводжуСФться записами у банкСЦвських рахунках з вСЦдповСЦдним вСЦдображенням операцСЦСЧ в балансСЦ кредитора СЦ позичальника.

ПерелСЦк документСЦв, що подаються позичальником в обов'язковому порядку:

1. Заявка на отримання кредиту за формою, визначеною банком.

2. Анкета позичальника (стислСЦ вСЦдомостСЦ про позичальника) за формою, визначеною банком.

3. КопСЦСЧ установчих документСЦв, а також СЦншСЦ документи, що пСЦдтверджують правоздатнСЦсть (для юридичних осСЦб) СЦ дСЦСФздатнСЦсть (для фСЦзичних осСЦб) клСЦСФнта.

4. КопСЦя Статуту.

5. КопСЦя свСЦдоцтва про реСФстрацСЦю (перереСФстрацСЦю).

6. КопСЦСЧ лСЦцензСЦй, передбачених законодавством.

7. ТехнСЦко-економСЦчне обгрунтування одержання кредиту з розрахунком строку окупностСЦ та рентабельностСЦ об'СФкта кредитування СЦз зазначенням:

тАФ спрямування позичкових коштСЦв;

тАФ розрахунку затрат та надходжень на весь термСЦн користування позикою.

8. КопСЦСЧ контрактСЦв, угод та СЦнших документСЦв, що стосуються кредиту: угоди на придбання та реалСЦзацСЦю товарно-матерСЦальних цСЦнностей, послуг, виконання робСЦт та СЦн., накладнСЦ, митнСЦ декларацСЦСЧ тощо.

9. ЗавСЦрений податковою адмСЦнСЦстрацСЦСФю бухгалтерський баланс, звСЦт про фСЦнансовСЦ результати та СЧх використання на останню звСЦтну дату, а також рСЦчнСЦ баланси за весь перСЦод дСЦяльностСЦ фСЦрми, при необхСЦдностСЦ тАФ розшифровка окремих статей балансу.

10. Документи, що стосуються забезпечення кредиту:

тАФ застава майна тАФ опис закладеного майна, угоди на придбання заставлених товарно-матерСЦальних цСЦнностей, накладнСЦ та СЦншСЦ документи, що пСЦдтверджують право "асностСЦ (техпаспорти, техталони тАФ у разСЦ застави транспортних засобСЦв);

тАФ застава нерухомостСЦ тАФдовСЦдка-характеристика з Бюро технСЦчноСЧ СЦнвентаризацСЦСЧ, довСЦдка з мСЦськоСЧ нотарСЦальноСЧ контори, угода купСЦвлСЦ-продажу (передачСЦ, дарування) чи свСЦдоцтво про приватизацСЦю;

тАФ гарантСЦя (поручительство) тАФ угода гарантСЦСЧ (поручительства), а також документи по гаранту, зазначенСЦ у пп. ЗтАФ5, 9, 11тАФ12;

тАФ страхування тАФ страховий полСЦс, угода страхування, умови страхування, а також документи по страховСЦй компанСЦСЧ, перерахованСЦ у пп.9, 11, 12.

11. ДовСЦдка з обслуговуючого банку про наявнСЦсть рахункСЦв позичальника, наявнСЦсть/вСЦдсутнСЦсть заборгованостСЦ за кредитами та картотекою № 2.

12. ВСЦдомостСЦ за кредитами, отриманими в СЦнших банках.

До документСЦв, перерахованих у пп. 3 тАФ 5, 8, долучаються також оригСЦнали для звСЦряння.

У разСЦ необхСЦдностСЦ позичальник подаСФ (до ухвалення рСЦшення про надання кредиту або в процесСЦ подальшого контролю) внутрСЦшнСЦ фСЦнансовСЦ та управлСЦнськСЦ звСЦти, звСЦт про рух касових надходжень, данСЦ про дебСЦторську та кредиторську заборгованСЦсть, податковСЦ та митнСЦ декларацСЦСЧ, документи про оренду примСЦщень та СЦн.

ЗдСЦйснення кредитних операцСЦй супроводжуСФться виконанням  наступних облСЦкових операцСЦй:

тАФ реСФстрацСЦя СЦ вСЦдкриття особового позичкового рахунку позичальнику;

тАФ операцСЦСЧ з видачСЦ кредиту;

тАФ операцСЦСЧ з облСЦку документСЦв, якСЦ супроводжують кредитну операцСЦю;

тАФ операцСЦСЧ з погашення кредиту;

тАФ операцСЦСЧ з облСЦку поганих кредитСЦв;

тАФ операцСЦСЧ з нарахування та використання резерву на покриття кредитних ризикСЦв;

тАФ операцСЦСЧ зСЦ списання з балансу сумнСЦвних кредитСЦв СЦ забалансовий облСЦк боргСЦв по цих кредитах;

тАФ забалансовий облСЦк зобов'язань банку кредитного характеру;

тАФ зберСЦгання СЦ ведення картотек документСЦв;

тАФ вСЦдображення кредитних операцСЦй в балансСЦ банку, складання звСЦтностСЦ за кредитними операцСЦями.

ОблСЦковСЦ кредитнСЦ операцСЦСЧ СФ технСЦчним елементом, який логСЦчно завершуСФ виконання окремих етапСЦв (або етапу) кредитного процесу.

7.2. ОблСЦк позичкових операцСЦй СЦ послуг кредитного характеру

Для отримання кредиту клСЦСФнт звертаСФться в кредитний вСЦддСЦл з клопотанням, до якого додаються документи, якСЦ дозволяють прийняти рСЦшення щодо доцСЦльностСЦ такоСЧ кредитноСЧ операцСЦСЧ. Пакет документСЦв може вСЦдрСЦзнятись залежно вСЦд комерцСЦйноСЧ операцСЦСЧ, що кредитуСФться, та категорСЦСЧ позичальника.

Документи передаються для вивчення та аналСЦзу уповноваженим пСЦдроздСЦлам банку. У випадку прийняття позитивного кредитного рСЦшення укладаСФться кредитна угода, де констатуються умови кредитноСЧ операцСЦСЧ. ПСЦсля цього кредитний СЦнспектор оформляСФ бухгалтерськСЦ документи, якСЦ мСЦстять вказСЦвки щодо вСЦдкриття позичкового рахунку та видачСЦ кредиту. ЦСЦ документи повиннСЦ мСЦстити дозвСЦльнСЦ пСЦдписи керСЦвника банку або уповноважених ним для виконання зазначених операцСЦй посадових осСЦб.

ОформленСЦ згСЦдно банкСЦвських вимог документи передаються в облСЦково-операцСЦйний вСЦддСЦл для виконання. Приблизний перелСЦк цих документСЦв наступний:

тАФ розпорядження кредитного вСЦддСЦлу;

тАФ примСЦрник кредитноСЧ угоди;

тАФ угода застави (або СЦнша форма забезпечення);

тАФ строкове зобов'язання; зведене зобов'язання;

тАФ картка СЦз взСЦрцями пСЦдписСЦв керСЦвника СЦ головного бухгалтера та вСЦдбитком печатки пСЦдприСФмства, посвСЦдчена в установленому порядку.

Форми та змСЦст розпорядження кредитного вСЦддСЦлу, строкового зобов'язання та зобов'язання-доручення розробляються банками самостСЦйно. У додатках 12тАФ 14 наведено орСЦСФнтовнСЦ зразки цих документСЦв.

У розпорядженнСЦ кредитного вСЦддСЦлу повинен зазначатись наданий особовому позичковому рахунку позичальника номер рахунку, а також загальнСЦ рекомендованСЦ й додатковСЦ параметри, що характеризують позичальника та кредитну угоду СЦ якСЦ необхСЦднСЦ для виконання аналСЦтичного облСЦку. На основСЦ даних розпорядження здСЦйснюСФться реСФстрацСЦя позичкового особового рахунку в книзСЦ вСЦдкритих рахункСЦв.

Строкове зобов'язання являСФ собою юридичний документ, який служить основою для погашення кредиту. КСЦлькСЦсть примСЦрникСЦв строкового зобов'язання залежить вСЦд способу погашення кредиту:

водночас, по частинах або пСЦсля закСЦнчення обумовленого перСЦоду.

ОблСЦк операцСЦй з видачСЦ кредиту. Схеми бухгалтерських проводок з видачСЦ позики залежать вСЦд способу надання кредиту та його забезпечення:

№ з/п

ЗмСЦст операцСЦСЧ

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Позика видаСФться СЦз зарахуванням на поточний рахунок:

а) якщо позичальник тАФ

клСЦСФнт банку;
б) якщо позичальник тАФ клСЦСФнт СЦншого банку або "асне банк



Позичковий рахунок


Позичковий рахунок



Поточний рахунок

Коррахунок у НБУ (або в
СЦншому банку)

2

Позика видаСФться готСЦвкою:
а) пСЦдприСФмству на закупСЦвлю сСЦльськогосподарськоСЧ продукцСЦСЧ;
б) фСЦзичнСЦй особСЦ на поточнСЦ потреби:


Позичковий рахунок


Позичковий рахунок


Банкноти СЦ монети в касСЦ банку

Банкноти СЦ монети в касСЦ банку

3,

Кредит видаСФться:

б) на придбання розрахунковоСЧ чековоСЧ книжки

Позичковий рахунок


Позичковий рахунок

Кошти в розрахунках або поточний рахунок
Кошти в розрахунках

4.

Одночасно СЦз проводками з видачСЦ позики облСЦковуСФться строкове зобов'язання на позабалансовому рахунку

РЖншСЦ цСЦнностСЦ та документи

Контррахунок
№9910

Кредит надаСФться позичальнику одноразово у повнСЦй сумСЦ й зараховуСФться на розрахунковий (поточний) рахунок або видаСФться готСЦвкою.

Якщо банк вважаСФ за потрСЦбне запровадити бСЦльш жорсткий контроль за цСЦльовим використанням кредиту, позика видаСФться частинами безпосередньо на сплату грошово-розрахункових документСЦв за цСЦнностСЦ та затрати, що кредитуються. ОперацСЦСЧ з видачСЦ вСЦдображаються наступною бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку
"Позичковий рахуноктАЭ;

К-т рахунку

№ 1200 "Коррахунок у НацСЦональному банку УкраСЧни (або в СЦншому банку)тАЭ (рахунок № 1500).

БухгалтерськСЦ проводки при вСЦдкриттСЦ банком обов'язковоСЧ кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ та СЧСЧ використаннСЦ клСЦСФнтом наведенСЦ нижче:

№ з/п

ЗмСЦст операцСЦСЧ

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

ВСЦдкриття обов'язковоСЧ кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ (у повнСЦй сумСЦ контрактного зобов'язання)

КлСЦСФнту

РЖншСЦ зобов'язання з кредитування, якСЦ наданСЦ
клСЦСФнтам № 9129

Контррахунок
№990

2.

Перерахування комСЦсСЦСЧ за вСЦдкриття кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ клСЦСФнтом

Поточний рахунок

№ 2600

КомСЦсСЦйнСЦ доходи за кредитне обслуговування
№6111

3.

Видача клСЦСФнту позики у межах вСЦдкритоСЧ кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ СЦ одночасно виконання банком позабалансового зобов'язання

Позичковий рахунок


Контррахунок
9900

Поточний рахунок № 2600

РЖншСЦ зобов'язання № 9129

4.

ВСЦдмова клСЦСФнта вСЦд подальшого використання кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ

Контррахунок
№ 9900

РЖншСЦ зобов'язання №9129

ОперацСЦСЧ з вСЦдкриття банком клСЦСФнту пСЦдтвердженоСЧ кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ облСЦковуються позасистемно. Про проведення операцСЦСЧ здСЦйснюСФться запис у картцСЦ або журналСЦ облСЦку вСЦдкритих пСЦдтверджених кредитних лСЦнСЦй.

При здСЦйсненнСЦ операцСЦСЧ з видачСЦ позики одночасно проводиться операцСЦя з облСЦку строкового зобов'язання (або зведеного зобов'язання) по номСЦналу за балансом:

Д-т рахунку
№ 9819 "РЖншСЦ цСЦнностСЦ та документитАЭ:

К-т рахунку
№ 9910" КонтррахуноктАЭ.

Бухгалтер-операцСЦйник помСЦщаСФ облСЦковане строкове зобов'язання в картотеку строкових зобов'язань. Картотека ведеться у розрСЦзСЦ позичальникСЦв, а серед позичальникСЦв тАФ за строками погашення кредиту.

Кредитна угода передаСФться в бухгалтерСЦю для розмСЦщення у сховищСЦ та облСЦковуСФться на позабалансовому рахунку "РЖншСЦ цСЦнностСЦ та документитАЭ в умовнСЦй оцСЦнцСЦ 1 грн.:

Д-т рахунку

№ 9819 "РЖншСЦ цСЦнностСЦ та документитАЭ;

К-т рахунку
№ 9910 "КонтррахуноктАЭ.

Форми забезпечення кредиту рСЦзноманСЦтнСЦ: це може бути застава майна (у виглядСЦ товарно-матерСЦальних цСЦнностей, нерухомостСЦ, цСЦнних паперСЦв), угоди гарантСЦСЧ або поручительства. ОблСЦк залежить вСЦд форми забезпечення та мСЦiя знаходження застави:

ЗмСЦст операцСЦСЧ

Дебет рахунку

Кредит рахунку

Отримання банком гарантСЦСЧ та поручительства за кредитами (за номСЦналом):
а) вСЦд банкСЦв

Контррахунок

№ 9900

ПростСЦ гарантСЦСЧ, що отриманСЦ вСЦд банкСЦв №9010

б) вСЦд клСЦСФнтСЦв

Контррахунок

№ 9900

ПростСЦ гарантСЦСЧ, що отриманСЦ вСЦд клСЦСФнтСЦв №9031

ЗгСЦдно з умовами угоди застави закладене майно може перебувати як у заставника, так СЦ у заставоотримувача в експлуатацСЦСЧ або на зберСЦганнСЦ. ОперацСЦСЧ з облСЦку застави вСЦдображаються наступними записами:

ЗмСЦст операцСЦСЧ

Дебет рахунку

Кредит рахунку

ЦСЦнностСЦ, прийняти в забезпечення (за номСЦналом згСЦдно

суми оцСЦнки в угодСЦ):
а) предмет застави залишаСФться у клСЦСФнта

Контррахунок
№ 9900

Застава, за якоСЧ предмет застави залишаСФться у заставника № 9500

б) предмет застави передаСФться банку

Контррахунок
№ 9900

Застава, за якоСЧ предмет застави передаСФться банку №9501


ОблСЦк операцСЦй з погашення кредитСЦв та СЧх пролонгування.

За способом погашення розрСЦзняють кредити, якСЦ погашаються: 1) водночас загальною сумою СЦ 2) в розстрочку, тобто частинами суми. СпосСЦб погашення визначаСФться, як правило, при структуризацСЦСЧ позики. Кредитний працСЦвник на основСЦ вивчення прогнозу руху грошових потокСЦв, що поданий клСЦСФнтом, спСЦльно з ним визначаСФ найбСЦльш прийнятний спосСЦб погашення. Якщо обрано спосСЦб погашення в розстрочку, кредитний працСЦвник складаСФ графСЦк погашення кредиту СЦ розраховуСФ суми до погашення основного боргу та вСЦдсотковСЦ платежСЦ по кожному строку.

Строки СЦ суми погашення основного боргу вСЦдображаються в строковому зобов'язаннСЦ, яке надаСФ клСЦСФнт при отриманнСЦ кредиту СЦ на основСЦ якого бухгалтер-операцСЦйник контролюСФ погашення кредиту з боку клСЦСФнта. Бухгалтер щоденно проглядаСФ картотеку СЦ добираСФ зобов'язання, за якими настав строк погашення. Джерелом погашення кредиту виступають "аснСЦ кошти клСЦСФнта.

Розглянемо облСЦк операцСЦй з погашення кредиту:

№ з/п

ЗмСЦст операцСЦСЧ

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Кредит погашаСФться у встановлений строк у повнСЦй сумСЦ:



а) за меморСЦальним ордером кошти списуються з розрахункового рахунку;

Поточний рахунок №2600

Позичковий рахунок

б) списуСФться у витрати строкове зобов'язання;

Контррахунок
№9910

РЖншСЦ цСЦнностСЦ та документи №9819

в) вилучаСФться зСЦ сховища кредитна угода;

Контррахунок

№9910

РЖншСЦ цСЦнностСЦ та документи №9819

г) вилучаСФться зСЦ сховища угода застави;

Контррахунок

№9910

РЖншСЦ цСЦнностСЦ та документи №9819

д) заставлене майно повертаСФться клСЦСФнту;

Застава, за якоСЧ предмет застави передаСФться банку №9501

Контррахунок

№ 9900

е) списуСФться отримана гарантСЦя за кредит

ПростСЦ гарантСЦСЧ, що отриманСЦ вСЦд клСЦСФнтСЦв № 9031

Контррахунок

№ 9900

2

Кредит погашаСФться кредитом СЦншого банку (платСЦжним дорученням)

Коррахунок у НБУ № 1200

або

Позичковий рахунок

Коррахунокв СЦншому банку №1500

3.

ФСЦзична особа погашаСФ позику шляхом:



а) внесення готСЦвки в касу банку;


б) перерахуванням з вкладу

Банкноти та монети в касСЦ банку № 1001
Депозитний рахунок

Позичковий рахунок


Позичковий рахунок


У випадку повного погашення кредиту, включаючи вСЦдсотковСЦ платежСЦ, банк повертаСФ позичальнику цСЦнностСЦ, цСЦннСЦ папери, якСЦ були прийнятСЦ у заставу. ТакСЦ операцСЦСЧ виконуються з дозволу керСЦвництва банку.

Кошти на погашення кредиту з СЦнших банкСЦв перераховуються або з використанням платСЦжного доручення, оформленого позичальником, або вимогою-дорученням, яке оформляСФ банк-кредитор. Строкове зобов'язання або зведене зобов'язання вилучаСФться у витрати лише при СЧх погашеннСЦ у повнСЦй сумСЦ. Якщо погашення здСЦйснюСФться частково, то на зворотСЦ робиться позначка про суму та дату платежу, а зобов'язання залишаСФться у картотецСЦ СЦ не пСЦдлягаСФ списанню на витрати.

При прийняттСЦ рСЦшення щодо пролонгування кредиту складаСФться додаток до кредитноСЧ угоди, СЦ клСЦСФнт замСЦнюСФ строкове зобов'язання на зобов'язання з новими строками погашення.

ОблСЦк операцСЦй з пролонгування кредиту:

№ з/п

ЗмСЦст операцСЦСЧ

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Пролонгована заборгованСЦсть за кредит згСЦдно з доповненням до кредитноСЧ угоди

Пролонгована заборгованСЦсть за кредитами

Позичковий рахунок з облСЦку строковоСЧ заборгованостСЦ

2

Списання у витрати строкового зобов'язання з початковими строками

№9910

№9819

3.

Оприбуткування в картотеку строкового зобов'язання з новим строком погашення

№9819

№9910


При настаннСЦ строку погашення кредиту СЦ вСЦдсутностСЦ у клСЦСФнта достатньоСЧ суми коштСЦв для його погашення уповноваженСЦ пСЦдроздСЦли банку починають проводити роботу з проблемними кредитами.

У день визначеного строку погашення частина непогашеноСЧ або непогашена заборгованСЦсть за кредитом переноситься на рахунок прострочених позик. При цьому на основСЦ меморСЦального ордеру здСЦйснюСФться запис:

Д-т рахунку з облСЦку простроченоСЧ заборгованостСЦ;

К-т позичкового рахунку.

У випадку забезпечення кредиту заставою майна банк отримуСФ право на заставлене майно. Якщо майно знаходиться у заставника, вСЦн тАвзобов'язаний передати його на вСЦдповСЦдальне зберСЦгання в банк. При цьому здСЦйснюються наступнСЦ проводки за позабалансовими рахунками:

1) Д-ттАФ 9500;  2) Д-ттАФ9900:

К-т тАФ 9900;     К-т тАФ 9501
СЦ списуСФться з позабалансового рахунку акт передачСЦ заставленого майна:

Д-ттАФ 9910;

К-ттАФ9819.

В аналСЦтичному облСЦку до позабалансових рахункСЦв № 9819,9500, 9501 ведуться картки облСЦку застави, забезпечення. З метою звСЦряння наявностСЦ цСЦнностей, документСЦв, цСЦнних паперСЦв у сховищСЦ та даних облСЦку щокварталу повинна здСЦйснюватися СЦнвентаризацСЦя за позабалансовими рахунками.

ПСЦсля реалСЦзацСЦСЧ заставленого майна СЦ надходження виручки банк складаСФ наступнСЦ проводки:

№ з/п

ЗмСЦст операцСЦСЧ

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Надходження виручки за реалСЦзовану заставу на коррахунок банку

Коррахунок у НБУ№1200

РЖнша кредиторська заборгованСЦсть за операцСЦями з клСЦСФнтами банку № 2909

2

Скерування виручки на погашення простроченоСЧ заборгованостСЦ за основний борг

№ 2909

Рахунок з облСЦку прострочених позик

3.

Якщо сума виручки перевищуСФ розмСЦр основного боргу, рСЦзниця скеровуСФться на погашення прострочених вСЦдсоткових платежСЦв за кредит

№ 2909

Рахунок з облСЦку прострочених доходСЦв за кредитами

4.

Невикористана сума виручки повертаСФться на поточний рахунок клСЦСФнта

№ 2909

Розрахунковий рахунок

№ 2600


ПерСЦодично, один раз на мСЦсяць або квартал, банк повинен аналСЦзувати якСЦсть кредитного портфеля. ПСЦдлягаСФ СЦнвентаризацСЦСЧ та аналСЦзу заборгованСЦсть за кредитами, яка облСЦковуСФться на рахунках прострочених позик з метою виявлення сумнСЦвноСЧ. Остання пСЦдлягаСФ перенесенню на рахунок з облСЦку сумнСЦвноСЧ заборгованостСЦ.

ТрансформацСЦя заборгованостСЦ оформляСФться проводкою:

Д-т "СумнСЦвна заборгованСЦсть за кредитамитАЭ;

К-т "Прострочена заборгованСЦсть за кредитамитАЭ. Таким чином, на рахунках з облСЦку сумнСЦвноСЧ заборгованостСЦ облСЦковуСФться заборгованСЦсть за кредитами, повернення яких на сьогоднСЦ майже неможливо.

7.3. ОблСЦк операцСЦй з формування СЦ використання резерву на покриття можливих втрат за кредитами. Порядок списання безнадСЦйних кредитСЦв

Для пСЦдтримання стабСЦльностСЦ банкСЦвськоСЧ системи з метою хеджування кредитного ризику в банках передбачене утворення резерву на покриття можливих втрат за кредитами. Залежно вСЦд джерел формування цей резерв розподСЦляСФться на:

тАФ загальний;

тАФ спецСЦальний.

Загальний резерв формуСФться за рахунок прибутку банку пСЦсля сплати податку на прибуток, тобто поточного СЦ нерозподСЦленого прибутку. СпецСЦальний резерв е статею витрат банку.

Резерв для покриття можливих збиткСЦв належить до планових резервСЦв; його формування повинно здСЦйснюватись комерцСЦйними банками в обов'язковому порядку згСЦдно з методикою, затвердженою НацСЦональним банком УкраСЧни. Призначення резерву тАФ вСЦдшкодування можливих збиткСЦв за усСЦма видами наданих кредитСЦв. Причому за рахунок резерву пСЦдлягають покриттю лише втрати за основним боргом. Покриття за рахунок резерву несплачених позичальником вСЦдсоткСЦв та комСЦсСЦй за кредитними операцСЦями не дозволяСФться.

Резерв утворюСФться за усСЦма видами кредитСЦв, якСЦ наданСЦ у нацСЦональнСЦй та СЦноземнСЦй валютах. При розрахунку резерву враховуСФться заборгованСЦсть за депозитами, якСЦ розмСЦщенСЦ в СЦнших банках, за кредитами, якСЦ наданСЦ СЦншим банкам, за всСЦма кредитами суб'СФктам пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ, включаючи як прямСЦ банкСЦвськСЦ кредити, так СЦ непрямСЦ, а також фСЦзичним особам за наданими гарантСЦями та поручительствами.

Не враховуСФться при розрахунку резерву заборгованСЦсть за бюджетними кредитами, а також за кредитами та депозитами мСЦж установами в системСЦ одного комерцСЦйного банку. Сума сформованого планового резерву на покриття втрат за кредитами являСФ собою оцСЦнковий показник, призначення якого тАФ пСЦдтримати на певному рСЦвнСЦ (наприклад, на середньому для одного класу банкСЦв) спСЦввСЦдношення мСЦж витратами на погашення збиткСЦв за кредитами СЦ загальною сумою виданих кредитСЦв.

В УкраСЧнСЦ створюСФться база статистичноСЧ СЦнформацСЦСЧ, яка дозволить визначати оптимальну усереднену величину резерву на покриття втрат за кредитами. НеобхСЦднСЦсть використання цього показника для управлСЦння кредитними ризиками безумовна. КомерцСЦйнСЦ банки нерСЦдко опиняються в ситуацСЦСЧ, коли втрачають контроль над кредитним портфелем. Це призводить до збСЦльшення суми неповернення за виданими кредитами та гарантСЦями. Для СЧх покриття в першу чергу використовуСФться спецСЦальний резерв, а потСЦм тАФ загальний резерв. Якщо суми резерву недостатньо, то на погашення безнадСЦйних кредитСЦв направляються кошти резервного фонду СЦ поточний та нерозподСЦлений прибуток. Однак якщо банку не вдаСФться вишукати зовнСЦшнСФ джерело збСЦльшення "асного капСЦталу, то це може призвести до його неплатоспроможностСЦ та банкрутства.

Розрахунок плановоСЧ суми резерву на покриття можливих втрат за кредитами. ЗгСЦдно з чинними правилами загальний резерв нараховуСФться на стандартнСЦ кредити, а спецСЦальний тАФ на нестандартнСЦ кредити. До нестандартних кредитСЦв належать:

тАФ кредити пСЦд контролем;

тАФ субстандартнСЦ кредити;

тАФ сумнСЦвнСЦ кредити;

тАФ безнадСЦйнСЦ кредити.

ВСЦднесення кредиту до тоСЧ чи СЦншоСЧ групи визначаСФться рСЦвнем ризику. НацСЦональним банком УкраСЧни розробленСЦ критерСЦСЧ вСЦднесення кредиту до тСЦСФСЧ чи СЦншоСЧ групи ризику, якСЦ вСЦдповСЦдають чинним у мСЦжнароднСЦй банкСЦвськСЦй практицСЦ:

тАФ стандартнСЦ кредити тАФ це кредити, основний борг СЦ вСЦдсотки за якими погашаються своСФчасно, згСЦдно з графСЦком, СЦ рСЦвень ризику тут прийнятний. КоефСЦцСЦСФнт ризику за цими кредитами встановлений на рСЦвнСЦ 2 %;

тАФ кредити пСЦд контролем тАФ це кредити, за якими основний борг СЦ вСЦдсотки сплачуються своСФчасно, але з цСЦСФю категорСЦСФю кредитСЦв виникають незначнСЦ проблеми (наприклад, неповна документацСЦя). КоефСЦцСЦСФнт ризику за цими кредитами встановлено на рСЦвнСЦ 5 %;

тАФ субстандартнСЦ кредити тАФ це кредити, прострочена заборгованСЦсть за основним боргом СЦ вСЦдсотках яких не перевищуСФ 90 днСЦв, загальний строк пролонгування кредиту перевищуСФ 90 днСЦв. Кредити цСЦСФСЧ групи вСЦдносять до кредитСЦв невисокоСЧ якостСЦ; вони спроможнСЦ призвести до непогашення, але СЧх негативнСЦ "астивостСЦ можна усунути. КоефСЦцСЦСФнт ризику встановлено на рСЦвнСЦ 20 %;

тАФ сумнСЦвнСЦ кредити тАФ це кредити, прострочена заборгованСЦсть за основним боргом та вСЦдсотками яких складаСФ понад 90 днСЦв. Тут уже мають мСЦiе суттСФвСЦ недолСЦки, СЦснуСФ реальна можливСЦсть втрат за кредитами. КоефСЦцСЦСФнт ризику встановлено на рСЦвнСЦ 50 %;

тАФ безнадСЦйнСЦ кредити тАФ це кредити, втрати за якими майже неминучСЦ, а заборгованСЦсть з цих позик, як правило, пСЦдлягаСФ списанню з балансу. КоефСЦцСЦСФнт ризику встановлено на рСЦвнСЦ 100 %.

КомерцСЦйнСЦ банки щоквартально, станом на останнСЦй робочий день кварталу, повиннСЦ аналСЦзувати якСЦсть кредитного портфеля з метою групування кредитСЦв за рСЦвнем ризику.

ПСЦд час виконання такоСЧ роботи кредитний комСЦтет (чи комСЦсСЦя) зобов'язаний оцСЦнювати окремСЦ аспекти дСЦяльностСЦ кожного позичальника щодо можливостСЦ виконання ними зобов'язань згСЦдно з угодою про надання кредиту, виходячи з таких критерСЦСЧв:

тАФ оцСЦнка фСЦнансового стану позичальника;

тАФ стан погашення позичальником кредитноСЧ заборгованостСЦ за основним боргом та вСЦдсоткСЦв за нею.

На пСЦдставСЦ класифСЦкацСЦСЧ кредитСЦв розраховуСФться загальна планова сума резерву з розбивкою на суми за кожною групою кредитСЦв на майбутнСЦй квартал. Розрахунок складаСФться за формою, наведеною в додатку 15.

У графСЦ 10 цього додатку вСЦдображаються плановСЦ суми нарахованого резерву, а за даними графи 13 визначаСФться сума, яка пСЦдлягаСФ донарахуванню в резерв або направляСФться на зменшення резерву.

Загальний резерв, нарахований на заборгованСЦсть за стандартними кредитами, розглядаСФться як складова "асного капСЦталу банку СЦ облСЦковуСФться на балансовому рахунку № 5020 "ЗагальнСЦ резервитАЭ групи 502 "ЗагальнСЦ резерви банкутАЭ. За своСЧм характером це пасивний рахунок. У першу чергу загальний резерв формуСФться за рахунок прибутку минулих рокСЦв. При цьому здСЦйснюСФться така проводка:

Д-т рахунку
№ 5030 "Прибутки минулих рокСЦвтАЭ;

К-т рахунку
№ 5020 "ЗагальнСЦ резервитАЭ.

У разСЦ недостатностСЦ цього джерела для формування загального резерву протягом року, наприкСЦнцСЦ року резерв маСФ бути сформований за рахунок поточного прибутку. Ця операцСЦя вСЦдображаСФться проводкою:

Д-т рахунку
№ 5040 "Прибуток минулого року, що очСЦкуСФ затвердженнятАЭ:

К-т рахунку
№ 5020 "ЗагальнСЦ резервитАЭ.

СпецСЦальний резерв формуСФться за рахунок витрат банку. АкумульованСЦ в ньому суми облСЦковуються:

тАФ за мСЦжбанкСЦвськими кредитами на рахунку № 1590 "Резерв пСЦд заборгованСЦсть СЦнших банкСЦвтАЭ,

тАФ за операцСЦями з клСЦСФнтами на рахунку № 2400 "Резерви пСЦд заборгованСЦсть за кредитами, якСЦ наданСЦ клСЦСФнтамтАЭ.

При акумулюваннСЦ коштСЦв у спецСЦальний резерв складаються такСЦ бухгалтерськСЦ проводки:

№ з/п

ЗмСЦст операцСЦСЧ

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

За мСЦжбанкСЦвськими кредитними операцСЦями

ВСЦдрахування в резерв пСЦд заборгованСЦсть СЦнших банкСЦв № 7701

Резерв пСЦд заборгованСЦсть СЦнших банкСЦв №1590

2.

За кредитними операцСЦями з клСЦСФнтами

ВСЦдрахування в резерв пСЦд заборгованСЦсть за наданими кредитами клСЦСФнтам № 7702

Резерв пСЦд заборгованСЦсть за кредитами, якСЦ наданСЦ клСЦСФнтам № 2400


Як видно зСЦ змСЦсту операцСЦСЧ, витрати на формування спецСЦального резерву вСЦдносять на валовСЦ витрати банку СЦ тому вони безпосередньо впливають на розмСЦр прибутку до оподаткування.

За своСЧм характером рахунки № 1590 СЦ 2400, на яких облСЦковуСФться сума спецСЦального резерву, СФ пасивними, однак належать до контрактивних балансових рахункСЦв. У балансСЦ залишки на рахунках № 1590 СЦ 2400 вСЦдображаються у складСЦ активСЦв зСЦ знаком мСЦнус. Це пов'язано з тим, що сума спецСЦального резерву розглядаСФться як прямСЦ втрати банку СЦ тому не враховуСФться у складСЦ його "асного капСЦталу.

При формуваннСЦ спецСЦального резерву сума коштСЦв, що можуть бути вСЦднесенСЦ на валовСЦ витрати банку, регулюСФться податковим законодавством. ЗгСЦдно з прийнятим у 1997 р. Законом УкраСЧни "Про внесення змСЦн СЦ доповнень до Закону УкраСЧни "Про оподаткування прибутку пСЦдприСФмствтАЭ розмСЦр коштСЦв, що перераховуються протягом 1999тАФ2000 рр., не можуть перевищувати 40 % вСЦд суми загальноСЧ заборгованостСЦ за кредитами, наданими гарантСЦями та дорученнями на останнСЦй день звСЦтного податкового перСЦоду; у 2001 р.тАФ 30 % СЦ починаючи з 1 сСЦчня 2002 р.тАФ 20 %.

ДСЦючою методикою передбачено, що у разСЦ зменшення плановоСЧ суми спецСЦального резерву в порСЦвняннСЦ з попередньою звСЦтною датою комерцСЦйний банк надлишкову суму резерву скеровуСФ:

тАФ за загальним резервом тАФ на збСЦльшення прибутку;

тАФ за спецСЦальним резервом тАФ на збСЦльшення валового доходу.

ЦСЦ операцСЦСЧ вСЦдображаються в облСЦку такими проводками:

№ з/п

ЗмСЦст операцСЦСЧ

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Зменшення загального резерву

ЗагальнСЦ резерви № 5020

Прибутки минулих рокСЦв № 5030

2.

Зменшення спецСЦального резерву:



а) за мСЦжбанкСЦвськими кредитами;

Резерв пСЦд заборгованСЦсть СЦнших банкСЦв №1590

Зменшення резерву пСЦд заборгованСЦсть СЦнших банкСЦв № 6701

б) за операцСЦями з клСЦСФнтами

Резерв пСЦд заборгованСЦсть за кредитами, якСЦ наданСЦ клСЦСФнтам № 2400

Зменшення резерву пСЦд заборгованСЦсть за кредитами, якСЦ наданСЦ клСЦСФнтам № 6702


ЗгСЦдно встановлених правил резерв на покриття можливих кредитних збиткСЦв формуСФться головним банком та його фСЦлСЦями. Загальний резерв облСЦковуСФться на балансСЦ головного банку. СпецСЦальний резерв облСЦковуСФться на балансСЦ установ банку, якСЦ зареСФстрованСЦ як платники податку. Це пов'язано з особливостями системи оподаткування.

Кошти резерву на покриття можливих втрат за кредитними операцСЦями можуть використовуватись тСЦльки на погашення безнадСЦйних кредитСЦв, заборгованСЦсть за якими облСЦковуСФться на рахунках з облСЦку сумнСЦвноСЧ заборгованостСЦ. Списання з балансу основноСЧ суми боргу за безнадСЦйними кредитами провадиться згСЦдно з рСЦшенням ПравлСЦння комерцСЦйного банку.

За рахунок спецСЦального резерву вСЦдшкодування безнадСЦйних кредитСЦв можливе у випадку, якщо причина для цього вСЦдповСЦдаСФ вимогам чинного законодавства УкраСЧни (Закон УкраСЧни "Про внесення змСЦн СЦ доповнень до Закону УкраСЧни "Про оподаткування прибутку пСЦдприСФмствтАЭ, ст. 12). РСЦшення про списання заборгованостСЦ за рахунок загального резерву банк приймаСФ самостСЦйно. Однак така операцСЦя може бути проведена банком не пСЦзнСЦше останнього робочого дня поточного року, в якому кредит визнано безнадСЦйним.

Розглянемо схему бухгалтерських проводок при списаннСЦ кредитноСЧ заборгованостСЦ за рахунок спецСЦального резерву:

№ з/п

ЗмСЦст операцСЦСЧ

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Списання безнадСЦйноСЧ кредитноСЧ заборгованостСЦ:



Резерв пСЦд заборгованСЦсть СЦнших банкСЦв № 1590



Рахунки для облСЦку сумнСЦвноСЧ заборгованостСЦ №1581,1582, 1589

а) за мСЦжбанкСЦвськими операцСЦями;

б) за операцСЦями з клСЦСФнтами

Резерв пСЦд заборгованСЦсть за кредитами, якСЦ наданСЦ клСЦСФнтам № 2400

Рахунки для облСЦку сумнСЦвноСЧ заборгованостСЦ № 2027, 2090тАФ 2099, 2190тАФ 2191,2290, 2291, 2199

2

Одночасно списуСФться заборгованСЦсть товарнСЦсть за нарахованими та несплаченими вСЦдсотками за списаними безнадСЦйними кредитами

Рахунки шостого класу з облСЦку вСЦдсоткових та комСЦсСЦйних доходСЦв за кредитами

Рахунки з облСЦку прострочених доходСЦв за кредитними операцСЦями

3.

Одночасно суми списаного основного боргу СЦ вСЦдсоткСЦв облСЦковуються позабалансово:



а) облСЦк основного боргу;

Борги, якСЦ списанСЦ у збиток №9610,9611

Контр рахунок №9910

НесплаченСЦ в строк доходи № 9600, 9601

Контррахунок №9910

б) облСЦк несплачених доходСЦв за кредитами


Правилами НацСЦонального банку УкраСЧни передбачено, що у разСЦ прийняття рСЦшення про списання безнадСЦйних кредитСЦв за рахунок загального резерву комерцСЦйнСЦ банки повиннСЦ на цю суму додатково сформувати резерв, який облСЦковуСФться на окремих аналСЦтичних рахунках за балансовими рахунками № 1599 СЦ 2400 "Резерв пСЦд заборгованСЦсть за кредитамитАЭ. При цьому здСЦйснюються такСЦ бухгалтерськСЦ проводки:

№ з/п

ЗмСЦст операцСЦСЧ

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Погашення за рахунок загального резерву сумнСЦвноСЧ заборгованостСЦ:



а) за мСЦжбанкСЦвськими операцСЦями
тАФ формування резерву;
тАФ списання сумнСЦвноСЧ заборгованостСЦ;
б) за операцСЦями з клСЦСФнтами


№ 7701
№ 1590


№1590
Рахунки за облСЦком сумнСЦвноСЧ заборгованостСЦ

тАФ формування резерву;
тАФ списання сумнСЦвноСЧ заборгованостСЦ

Одночасно здСЦйснюСФться проводка щодо зменшення загального резерву

№ 7702
№ 2400

№ 2400
Рахунки за облСЦком сумнСЦвноСЧ заборгованостСЦ

2

Зменшення загального резерву на суму списаноСЧ сумнСЦвноСЧ заборгованостСЦ

ЗагальнСЦ резерви
№ 5020

Прибутки минулих рокСЦв
№ 5030

3.

ОблСЦк списаноСЧ сумнСЦвноСЧ заборгованостСЦ СЦ вСЦдсоткСЦв за балансом:



а) облСЦк списаноСЧ сумнСЦвноСЧ заборгованостСЦ за кредитами;

№9610,  9601

№9910

б) облСЦк несплачених вСЦдсоткСЦв та комСЦсСЦСЧ за кредитними операцСЦями

№9600,  9601

№9910


З метою повернення боргу за безнадСЦйними кредитами, що облСЦкованСЦ за балансом, банки зобов'язанСЦ працювати з клСЦСФнтами протягом трьох рокСЦв. ПСЦсля списання безнадСЦйних кредитСЦв банк зобов'язаний продовжувати роботу з клСЦСФнтами з метою повернення боргу (не пСЦзнСЦше, нСЦж до закСЦнчення строку позовноСЧ давностСЦ) протягом трьох рокСЦв.

У випадку, якщо банку все ж не вдалося погасити борги за безнадСЦйними кредитами, вони вважаються повнСЦстю безнадСЦйними СЦ не пСЦддягають системному бухгалтерському облСЦку, тобто списуються з позабалансових рахункСЦв.

1. Списання суми основного боргу за безнадСЦйними кредитами:

Д-т рахунку № 9910;

К-т рахунку № 9610, 9611.

2. Списання суми неотриманих вСЦдсоткСЦв та комСЦсСЦй за кредитними операцСЦями:

Д-т рахунку № 9910;

К-т рахунку № 9600, 9601.

Якщо позичальник повнСЦстю чи частково сплачуСФ борг за безнадСЦйними кредитами, який був попередньо списаний за рахунок резерву, банк повинен визнати цю суму як валовий дохСЦд:

Д-т рахунку
№ 2600 "Поточний рахунок клСЦСФнтатАЭ;

К-т рахунку
№ 6800 "НепередбаченСЦ доходитАЭ.

СплаченСЦ вСЦдсотки та комСЦсСЦСЧ за безнадСЦйними кредитами також облСЦковуються у складСЦ непередбачених доходСЦв:

Д-т рахунку № 2600;

К-т рахунку № 6800.

Якщо в момент погашення боргу за безнадСЦйними кредитами його сума облСЦковувалась за балансом, то вона пСЦдлягаСФ списанню з позабалансових рахункСЦв №9600, 9601, 9610, 9611.

У банку безнадСЦйнСЦ борги за кредитами можуть перевищувати суму сформованого резерву на покриття можливих витрат за кредитними операцСЦями. ВиникаСФ питання: за рахунок яких джерел можуть бути покритСЦ втрати вСЦд кредитноСЧ дСЦяльностСЦ? Для покриття таких витрат банк повинен сформувати додатковий резерв за рахунок своСЧх фондСЦв чи нерозподСЦленого прибутку минулого року.

Для зменшення ризику вСЦд кредитноСЧ дСЦяльностСЦ банки на свСЦй розсуд можуть передбачати СЦдентифСЦкованСЦ резерви за кредитами. ТакСЦ резерви утворюються проти конкретних кредитСЦв, якщо банк маСФ достатньо пСЦдстав вважати, що вСЦдповСЦдний кредит не буде погашено. Джерелом СЦдентифСЦкацСЦйного резерву може бути перерозподСЦлений прибуток. ВСЦднесення суми резерву (або його частини) на валовСЦ витрати можливе у випадку, якщо це передбачено податковим законодавством.

У балансСЦ зазначений резерв облСЦковуСФться на рахунку № 3699 "Резерви по покриття СЦнших ризикСЦв та витраттАЭ. ОскСЦльки такСЦ резерви СФ реальними втратами банку, то вони не облСЦковуються у складСЦ додаткового капСЦталу в класСЦ "капСЦтал банкутАЭ.

Банки зобов'язанСЦ щоквартально подавати НацСЦональному банку УкраСЧни звСЦтнСЦсть про заборгованСЦсть за кредитами, списану з балансу СЦ облСЦковану на позабалансовому рахунку; про класифСЦкацСЦю кредитСЦв за групами ризику СЦ про утворення резерву на покриття можливих втрат за кредитами; звСЦт про змСЦни резерву.

Для забезпечення повноти, своСФчасностСЦ та ефективностСЦ контролю за використанням СЦ погашенням кредиту велике значення маСФ органСЦзацСЦя руху СЦнформацСЦйних потокСЦв про кредитну угоду мСЦж пСЦдроздСЦлами, якСЦ беруть участь у СЧСЧ виконаннСЦ. Особливе мСЦiе посСЦдають вСЦдносини мСЦж бухгалтерСЦСФю та кредитним вСЦддСЦлом. У банку повиннСЦ бути розробленСЦ схеми руху документСЦв мСЦж цими пСЦдроздСЦлами та визначена вСЦдповСЦдальнСЦсть працСЦвникСЦв цих пСЦдроздСЦлСЦв за збереженСЦсть документСЦв, на пСЦдставСЦ яких здСЦйснена кредитна операцСЦя.

РЖнформацСЦя про позичальника та стан кредиту може узагальнюватись кредитним працСЦвником у спецСЦальнСЦй формСЦ "ОблСЦкова (або особиста) картка позичальникатАЭ, орСЦСФнтовна форма якоСЧ наведена у додатку 16.

ПершСЦ примСЦрники документСЦв на видачу кредиту, а саме: кредитна угода, строкове зобов'язання, угода-доручення, угода застави пСЦдлягають облСЦку на позабалансових рахунках СЦ зберСЦгаються у сховищСЦ. Це дозволяСФ забезпечити СЧх збереженСЦсть. КопСЦСЧ та другСЦ примСЦрники цих документСЦв, а також СЦншСЦ документи з оформлення кредитноСЧ угоди зберСЦгаються в кредитнСЦй справСЦ клСЦСФнта СЦ знаходяться у кредитного працСЦвника. Кредитний працСЦвник для облСЦку виданих кредитСЦв веде журнал СЧх реСФстрацСЦСЧ. У журналСЦ зазначаСФться найменування позичальника, дата видачСЦ кредиту, позначка про його погашення, пролонгування СЦ виконання позичальником своСЧх зобов'язань.

ПСЦсля отримання СЦнформацСЦСЧ про погашення позичальником основного боргу СЦ вСЦдсоткових платежСЦв за кредит, у функцСЦСЧ кредитного працСЦвника входить:

тАФ звСЦряння цих даних з даними особових позичкових рахункСЦв позичальника;

тАФ оформлення меморСЦального ордера на вилучення зСЦ сховища кредитноСЧ угоди, строкового зобов'язання СЦ документСЦв по заставСЦ;

тАФ повернення строкового зобов'язання СЦ документСЦв по заставСЦ позичальнику;

тАФ пСЦсля оформлення запису на кредитнСЦй угодСЦ "кредит погашенотАЭ угода разом з СЦншими документами за кредит пСЦддягаСФ здачСЦ в архСЦв, де вона зберСЦгаСФться п'ять рокСЦв.

Загальна вСЦдповСЦдальнСЦсть за дотримання правил оформлення, видачСЦ та своСФчасного погашення кредитСЦв покладаСФться на керСЦвника СЦ головного бухгалтера банкСЦвськоСЧ установи, а персональну вСЦдповСЦдальнСЦсть несуть члени кредитного комСЦтету, якСЦ приймають рСЦшення про видачу кредиту, а також уповноважена особа банку, яка за дорученням СЦ з повноваженнями пСЦдписуСФ кредитну угоду.

7.4. ОблСЦк операцСЦй кредитного характеру

НайбСЦльш поширеними СФ факторинговСЦ операцСЦСЧ СЦ операцСЦСЧ з фСЦнансового лСЦзингу.

ОблСЦк факторингових операцСЦй. ФакторинговСЦ операцСЦСЧтАФ це продаж рахункСЦв фактору (вСЦд англ. factor тАФ комСЦсСЦонер, агент, посередник), в особСЦ якого, як правило, виступають комерцСЦйнСЦ банки, фСЦнансовСЦ компанСЦСЧ, а також спецСЦалСЦзованСЦ факторинговСЦ компанСЦСЧ. При цьому банки купують рахунки-фактури постачальникСЦв на вСЦдвантажену конкретним покупцям-дебСЦторам продукцСЦю, виконанСЦ роботи, послуги. ВнаслСЦдок цього здСЦйснюСФться передача постачальником банку права на вимогу боргу з покупця.

Отже, факторинговСЦ операцСЦСЧ тАФ це купСЦвля банком права на утримання боргу. Це не просто одна з форм фСЦнансування. Банк купуСФ в свого клСЦСФнта дебСЦторськСЦ рахунки, завчасно оцСЦнивши кредитоспроможнСЦсть наявних СЦ можливих дебСЦторСЦв клСЦСФнтСЦв, СЦ наперед визначаСФ максимальний розмСЦр авансу, який звичайно складаСФ 80тАФ90 % суми рахункСЦв-фактур за вирахуванням дисконту СЦ комСЦсСЦйних. ПСЦсля аналСЦзу необхСЦдноСЧ СЦнформацСЦСЧ, одержаноСЧ вСЦд постачальника банк укладаСФ з ним угоду на факторингове обслуговування, в якСЦй повинно бути обумовлено:

тАФ перелСЦк покупцСЦв, вимоги яких будуть переуступатися;

тАФ контрольну суму переуступок;

тАФ розмСЦр аважу;

тАФ вСЦдсоткову ставку за кредит;

тАФ вСЦдсоткову ставку комСЦсСЦйних за обробку рахункСЦв-фактур;

тАФ право регресу зворотноСЧ вимоги до постачальника;

тАФ граничний строк платежу для покупця-дебСЦтора;

тАФ вСЦдповСЦдальнСЦсть сторСЦн за порушення угоди;

тАФ умови розСЦрвання угоди;

тАФ строк дСЦСЧ угоди та СЦн.

Бухгалтерський облСЦк розрахункСЦв за факторинговими операцСЦями здСЦйснюСФться на активно-пасивному балансовому рахунку № 3519 "РЖнша дебСЦторська заборгованСЦсть за господарською дСЦяльнСЦстю банкутАЭ (субрахунок "Розрахунки банку за факторинговими операцСЦямитАЭ), а одержаних доходСЦв тАФ на спецСЦальному окремому рахунку № 6023 "ВСЦдсотковСЦ доходи за рахунками суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ за факторинговими операцСЦямитАЭ. АналСЦтичний облСЦк до цього рахунку здСЦйснюСФться за особовими рахунками постачальникСЦв.

Доходи банку вСЦд факторингових операцСЦй становить рСЦзниця мСЦж цСЦною купСЦвлСЦ рахункСЦв-фактур постачальника СЦ сумою, яка надходить за них вСЦд дебСЦтора-покупця.

ВСЦдображення факторингових операцСЦй в системСЦ рахункСЦв бухгалтерського облСЦку розглянемо на прикладСЦ викупу дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ на суму 100 000 грн. СЦз загальною сумою усСЦх скидок 10000 грн.

1. На викуп дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ у постачальника за цСЦною нижче вартостСЦ рахункСЦв-фактур:

Д-т рахунку

№ 3519 "РЖнша дебСЦторська заборгованСЦсть за господарською дСЦяльнСЦстю банкутАЭ        90 000 грн.

К-т рахунку

№ 1200 "Коррахунок у НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ                                90 000 грн.

2. На одержання грошей вСЦд дебСЦтора на повну суму рахунку-фактури тАФ 100 000 грн.:

Д-т рахунку
№ 120 "Коррахунок у НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ                                        100 000 грн.

К-т рахунку
№ 3519 "РЖнша дебСЦторська заборгованСЦсть за господарською дСЦяльнСЦстю банкутАЭ        90 000 грн.

К-т рахунку
№ 6023 "ВСЦдсотковСЦ доходи за рахунками суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ за факторинговими

операцСЦямитАЭ                                                                        10 000 грн.

АналогСЦчно вСЦдображаються на рахунках бухгалтерського облСЦку СЦ операцСЦСЧ форфейтингатАФ форми банкСЦвського кредиту, що передбачаСФ придбання права вимоги з постачання товарСЦв СЦ надання послуг, прийому на себе ризику виконання цих вимог та СЧх СЦнкасування.

ОблСЦк фСЦнансового лСЦзингу. ЛСЦзинг тАФ це форма довгостроковоСЧ оренди, яка пов'язана з передачею в користування обладнання, транспортних засобСЦв, СЦншого рухомого СЦ нерухомого майна, при збереженнСЦ права "асностСЦ за орендодавцем на весь строк угоди оренди.

ПСЦсля закСЦнчення строку дСЦСЧ угоди лСЦзингу орендатор може:

тАФ завершити оренднСЦ платежСЦ й повернути майно банку;

тАФ скласти нову угоду лСЦзингу;

тАФ викупити майно за цСЦною, погодженою з орендодавцем: встановленою у момент укладання угоди або за залишковою вартСЦстю.

Строк угоди, як правило, дорСЦвнюСФ строку амортизацСЦСЧ або менший за нього.

Орендна плата включаСФ в себе амортизацСЦю, витрати банку щодо оформлення лСЦзингу СЦ комСЦсСЦйну винагороду у виглядСЦ вСЦдсоткСЦв.

Бухгалтерський облСЦк операцСЦй за лСЦзингом ведеться на активних рахунках:

№ 4400 "ОперацСЦйнСЦ основнСЦ засобитАЭ (якСЦ зданСЦ в оренду з оперативного лСЦзингу);

№ 4500 "НеоперацСЦйнСЦ основнСЦ засобитАЭ (якСЦ зданСЦ в оренду з оперативного лСЦзингу).

За дебетом цих рахункСЦв облСЦковуСФться вартСЦсть заново придбаних машин, обладнання та СЦнших об'СФктСЦв основних засобСЦв, якСЦ потСЦм переданСЦ згСЦдно з лСЦзинговою угодою. За кредитом цих рахункСЦв вСЦдображаються СЧх вибуття при купСЦвлСЦ орендарем за залишковою вартСЦстю, списаннСЦ з балансу або СЦншСЦй реалСЦзацСЦСЧ за договСЦрною цСЦною.

АналСЦтичний облСЦк при цьому здСЦйснюСФться аналогСЦчно в межах рахункСЦв № 4400 та 4500.

Розглянемо вСЦдображення в облСЦку операцСЦй з фСЦнансового лСЦзингу як банком-лСЦзингодавцем, так СЦ банком-лСЦзингоодержувачем.

1. ОблСЦк фСЦнансового лСЦзингу банком-лСЦзингодавцем:

а) попередня сплата постачальникам машин СЦ обладнання

Д-т рахунку

№ 3511 "ДебСЦторська заборгованСЦсть з придбання нематерСЦальних активСЦв та основних засобСЦвтАЭ;

К-т рахунку

№ 1200 "Коррахунок у НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ;

б) одержання машин СЦ обладнання

Д-т рахункСЦв:

№ 4400 "ОперацСЦйнСЦ основнСЦ засобитАЭ (вСЦдповСЦдний аналСЦтичний рахунок);

№ 4500 "НеоперацСЦйнСЦ основнСЦ засобитАЭ (вСЦдповСЦдний аналСЦтичний рахунок );

К-т рахунку

№ 3511 "ДебСЦторська заборгованСЦсть з придбання нематерСЦальних активСЦв та основних засобСЦвтАЭ;

в) передача в лСЦзингову оренду об'СФктСЦв основних засобСЦв

Д-т рахункСЦв:

№ 1525 "ФСЦнансовий лСЦзинг, що наданий СЦншим банкамтАЭ;

№ 2075 "ФСЦнансовий лСЦзинг, що наданий суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ;

К-т рахункСЦв:

№ 4400 "ОперацСЦйнСЦ основнСЦ засобитАЭ;

4500 "НеоперацСЦйнСЦ основнСЦ засобитАЭ.

Погашення лСЦзингоодержувачем дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ, яка У лСЦзингодавця числиться на рахунках № 1525 або 2075, вСЦдображаСФться лСЦзингодавцем бухгалтерською проводкою у такСЦй кореспонденцСЦСЧ рахункСЦв:

Д-т рахунку

"Коррахунок у НацСЦональному банку УкраСЧнитАЭ:

К-т рахункСЦв:

№ 1525 "ФСЦнансовий лСЦзинг, що наданий СЦншим банкамтАЭ;

№ 2075 "ФСЦнансовий лСЦзинг, що наданий суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ.

ЩомСЦсячно лСЦзингодавець нараховуСФ собСЦ також доходи у виглядСЦ вСЦдсоткСЦв бухгалтерською проводкою:

Д-т рахункСЦв:

№ 1528 "НарахованСЦ доходи за кредитами, якСЦ наданСЦ СЦншим банкамтАЭ

або
№ 2078 "НарахованСЦ доходи за кредитами в СЦнвестицСЦйну дСЦяльнСЦсть, якСЦ наданСЦ суб'СФктами господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ;

К-т рахункСЦв:

№ 6018 "ВСЦдсотковкСЦ доходи за фСЦнансовим лСЦзингом, який наданий СЦншим банкамтАЭ

або
№ 6027 "ВСЦдсотковСЦ доходи за кредитами в СЦнвестицСЦйну дСЦяльнСЦсть суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ.

ВартСЦсть фСЦнансового лСЦзингу за угодою може бути бСЦльшою або меншою за балансову (залишкову) вартСЦсть об'СФкта, переданого в цей лСЦзинг, що вСЦдповСЦдно вСЦдображаСФться за кредитом рахунку № 3600 "Доходи майбутнСЦх перСЦодСЦвтАЭ або № 3500 "Витрати майбутнСЦх перСЦодСЦвтАЭ.

Так, при бСЦльшСЦй вартостСЦ за лСЦзингом наведена вище бухгалтерська проводка вСЦдображаСФться за такою кореспонденцСЦСФю рахункСЦв. Приклад. Передано в лСЦзинг об'СФкт балансовою вартСЦстю 12 000 грн., за який згСЦдно з угодою лСЦзингоодержувач повинен сплатити 14 400 грн.:

а) на балансову (залишкову) вартСЦсть, передану в лСЦзинг об'СФкту основних засобСЦв:

Д-т рахунку
№ 2075 "ФСЦнансовий лСЦзинг, що наданий суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ        12 000 гри.

К-т рахунку
№ 4400 "ОперацСЦйнСЦ основнСЦ засобитАЭ                                                        12 000 грн.

б) на рСЦзницю бСЦльшоСЧ вартостСЦ лСЦзингу вСЦд вартостСЦ об'СФкта СЦ основних засобСЦв:

Д-т рахунку

№ 2075 "ФСЦнансовий лСЦзинг, що наданий суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ        2400 грн.

К-т рахунку
№ 3600 "Доходи майбутнСЦх перСЦодСЦвтАЭ                                                        2400 грн.

в) на щомСЦсячне нарахування вСЦдсоткСЦв з балансовоСЧ вартостСЦ об'СФкта, переданого в лСЦзинг на 10 рокСЦв

(12000 грн.: 10 рокСЦв: 12 мСЦсяцСЦв = 100 грн.):

Д-т рахунку

№ 2078 "НарахованСЦ доходи за кредитами в СЦнвестицСЦйну дСЦяльнСЦсть, якСЦ наданСЦ суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ                                                                100 грн.

К-т рахунку

№ 6027 "ВСЦдсотковСЦ доходи за кредитами в СЦнвестицСЦйну дСЦяльнСЦсть суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ 100 грн.

г) на щомСЦсячне зарахування частини з доходСЦв майбутнСЦх перСЦодСЦв (2400: 10 рокСЦв: 12 мСЦсяцСЦв = 20 грн.);

Д-т рахунку
№ 3600 "Доходи майбутнСЦх перСЦодСЦвтАЭ                                                        20 грн.

К-т рахунку

№ 6027 "ВСЦдсотковСЦ доходи за кредитами в СЦнвестицСЦйну дСЦяльнСЦсть суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ                                                                20 грн.

Якщо вартСЦсть лСЦзингу менша за балансову (залишкову) вартСЦсть об'СФкта основних засобСЦв, то рСЦзниця, яка спочатку облСЦковуСФться на дебетСЦ рахунку № 3500 "Витрати майбутнСЦх перСЦодСЦвтАЭ, щомСЦсяця списуСФться на зменшення вСЦдсоткового доходу. ЦСЦ операцСЦСЧ вСЦдображаються такими бухгалтерськими проводками:

а) на вартСЦсть, меншу вСЦд балансовоСЧ вартостСЦ переданого в лСЦзинг об'СФкта основних засобСЦв:

Д-т рахунку
№ 2075 "ФСЦнансовий лСЦзинг, що наданий суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ        9600 грн.

К-т рахунку
№ 4400 "ОперацСЦйнСЦ основнСЦ засобитАЭ                                                        9600 грн.

б) на рСЦзницю в меншСЦй вартостСЦ лСЦзингу вСЦд вартостСЦ об'СФкта основних засобСЦв:

Д-т рахунку
3500 "Витрати майбутнСЦх перСЦодСЦвтАЭ                                                400 грн.

К-т рахунку
4400 "ОперацСЦйнСЦ основнСЦ засобитАЭ                                                        2400 грн.

в) на щомСЦсячне нарахування вСЦдсоткСЦв з суми, передбаченоСЧ угодою лСЦзингу (9600 : 10 рокСЦв : 12 мСЦсяцСЦв = 90 грн.):

Д-т рахунку

№ 2078 "НарахованСЦ доходи за кредитами в СЦнвестицСЦйну дСЦяльнСЦсть, якСЦ наданСЦ суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ                                                        90 грн.

К-т рахунку

№ 6027 "ВСЦдсотковСЦ доходи за кредитами в СЦнвестицСЦйну дСЦяльнСЦсть суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ 90 грн.

г) на щомСЦсячне зарахування частини з витрат майбутнСЦх перСЦодСЦв за рахунок зменшення вСЦдсоткових доходСЦв (2400:10 рокСЦв: 12 мСЦсяцСЦв =20 грн.):

Д-т рахунку

№ 6027 "ВСЦдсотковСЦ доходи за кредитами в СЦнвестицСЦйну дСЦяльнСЦсть суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ  20 грн.

К-т рахунку

№ 3500 "Витрати майбутнСЦх перСЦодСЦвтАЭ                                                20 грн.

2. ОблСЦк фСЦнансового лСЦзингу банком-лСЦзингоодержувачем. Банки можуть одержувати у фСЦнансовий лСЦзинг основнСЦ засоби як вСЦд СЦнших банкСЦв, так СЦ вСЦд суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ. ОдержанСЦ основнСЦ засоби прибуткуються на окремому субрахунку "ФСЦнансовий лСЦзингтАЭ до рахункСЦв № 4400 "ОперацСЦйнСЦ основнСЦ засобитАЭ та 4500 "НеоперацСЦйнСЦ основнСЦ засобитАЭ бухгалтерською проводкою:

Д-т рахункСЦв:

№ 4400 "ОперацСЦйнСЦ основнСЦ засобитАЭ, субрахунок "ФСЦнансовий лСЦзингтАЭ

або

№ 4500 "НеоперацСЦйнСЦ основнСЦ засобитАЭ, субрахунок "ФСЦнансовий лСЦзингтАЭ;

К-т рахункСЦв:

№ 1625 "ФСЦнансовий лСЦзинг, який отриманий вСЦд банкСЦвтАЭ

або

№ 3615 "Кредиторська заборгованСЦсть за фСЦнансовим лСЦзингомтАЭ.

Погашення основного боргу кредитору-лСЦзингодавцю, який числиться на рахунках № 1625 або 3615 вСЦдображаСФться бухгалтерською проводкою:

Д-т рахункСЦв:

№ 1625 "ФСЦнансовий лСЦзинг, який отриманий вСЦд банкСЦвтАЭ

або

№ 3615 "Кредиторська заборгованСЦсть за фСЦнансовим лСЦзингомтАЭ;

К-т рахункСЦв:

Кореспондентський рахунок, поточний рахунок, рахунок готСЦвкових коштСЦв.

Для банку-лСЦзингоодержувача вСЦдсоткова плата за користування одержаними в лСЦзинг основними засобами СФ витратами, якСЦ вСЦн вСЦдображаСФ на рахунках № 7018 "ВСЦдсотковСЦ витрати за фСЦнансовим лСЦзингом, який отриманий вСЦд СЦнших банкСЦвтАЭ або № 7095 "ВСЦдсотковСЦ витрати за фСЦнансовим лСЦзингом, який отриманий вСЦд клСЦСФнтСЦвтАЭ та рахунках кредиторськоСЧ заборгованостСЦ перед лСЦзингодавцями такою бухгалтерською проводкою:

Д-т рахункСЦв:

№ 7018 "ВСЦдсотковСЦ витрати за фСЦнансовим лСЦзингом, який отриманий вСЦд банкСЦвтАЭ

або
№ 7095 "ВСЦдсотковСЦ витрати за фСЦнансовим лСЦзингом, який отриманий вСЦд клСЦСФнтСЦвтАЭ;

К-т рахункСЦв (кредиторСЦв):

№ 1628 "НарахованСЦ витрати за кредитами, якСЦ отриманСЦ вСЦд СЦнших банкСЦвтАЭ

або
№ 3679 "РЖншСЦ нарахованСЦ витратитАЭ.

На сплату лСЦзингодавцю складаСФться бухгалтерська проводка:

Д-т рахункСЦв:

№ 1628 "НарахованСЦ витрати за кредитами, якСЦ отриманСЦ вСЦд СЦнших банкСЦвтАЭ

або
№ 3678 "РЖншСЦ нарахованСЦ витратитАЭ;

К-т рахункСЦв:

Кореспондентський рахунок, поточний рахунок, рахунок готСЦвкових коштСЦв.

Протягом перСЦоду оренди лСЦзингоодержувач нараховуСФ амортизацСЦю основних засобСЦв з вСЦднесенням СЧСЧ до складу своСЧх витрат бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку
№ 7423 "АмортизацСЦятАЭ, субрахунок "ФСЦнансовий лСЦзингтАЭ;

К-т рахункСЦв:

№ 4409 "Знос операцСЦйних основних засобСЦвтАЭ, субрахунок "ФСЦнансовий лСЦзингтАЭ

або

№ 4509 "Знос неоперацСЦйних основних засобСЦвтАЭ, субрахунок "ФСЦнансовий лСЦзингтАЭ.

Якщо умовами угоди фСЦнансового лСЦзингу (довгостроковоСЧ оренди) передбачена СЦ здСЦйснюСФться передача орендованих основних засобСЦв у "аснСЦсть лСЦзингоодержувача, то останнСЦй цю операцСЦю в облСЦку вСЦдображаСФ такою бухгалтерською проводкою:

Д-т рахункСЦв:

№ 4400 "ОперацСЦйнСЦ основнСЦ засобитАЭ, субрахунок "ВласнСЦ основнСЦ засобитАЭ
або

№ 4500 "НеоперацСЦйнСЦ основнСЦ засобитАЭ, субрахунок "ВласнСЦ основнСЦ засобитАЭ;

К-т рахункСЦв:

№ 4400 "ОперацСЦйнСЦ основнСЦ засобитАЭ, субрахунок "ФСЦнансовий лСЦзингтАЭ
або

№ 4500 "НеоперацСЦйнСЦ основнСЦ засобитАЭ, субрахунок "ФСЦнансовий лСЦзингтАЭ.
РЖ в той же час на збСЦльшення знос "асних основних засобСЦв:

Д-т рахункСЦв:

№ 4409 "Знос операцСЦйних основних засобСЦвтАЭ, субрахунок "ФСЦнансовий лСЦзингтАЭ
або

№ 4509 "Знос неоперацСЦйних основних засобСЦвтАЭ, субрахунок "ФСЦнансовий лСЦзингтАЭ;

К-т рахункСЦв:

№ 4409 "Знос операцСЦйних основних засобСЦвтАЭ, субрахунок "ВласнСЦ основнСЦ засобитАЭ
або

№ 4509 "Знос неоперацСЦйних основних засобСЦвтАЭ, субрахунок "ВласнСЦ основнСЦ засобитАЭ.

7.5. ОблСЦк операцСЦй з нарахування СЦ справляння вСЦдсоткСЦв за користування банкСЦвськими кредитами та комСЦсСЦйних за надання послуг кредитного характеру

За надання послуг кредитного характеру банки справляють з клСЦСФнтСЦв комСЦсСЦйну винагороду. До таких послуг належать: видача гарантСЦй СЦ поручительств СЦншим банкам та клСЦСФнтам, акцептованСЦ та авальованСЦ векселСЦ, пСЦдтвердженСЦ та покритСЦ акредитиви тощо.

НаданСЦ банком гарантСЦСЧ та поручительства облСЦковуються на позабалансових рахунках за умови, що вони невСЦдзивнСЦ та СЦснуСФ угода за будь-якою формою, яка маСФ юридичну силу. Вони облСЦковуються на рахунках групи:

тАФ гарантСЦСЧ, поручительства, акредитиви та акцепти, що наданСЦ банком, рахунок № 900;

тАФ гарантСЦСЧ, наданСЦ клСЦСФнтам, рахунок № 902;

тАФ сумнСЦвнСЦ гарантСЦСЧ та поручительства, рахунок № 909. ГарантСЦСЧ, наданСЦ банкам, облСЦковуються за номСЦналом. КомСЦсСЦйнСЦ справляються, як правило, одноразово у вСЦдсотках вСЦд суми гарантСЦСЧ за умовами угоди.

При цьому здСЦйснюються такСЦ проводки:

№ з/п

ЗмСЦст операцСЦСЧ

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Надання банком гарантСЦй та поручительств:
а) СЦншим банкам;
б) клСЦСФнтам

ГарантСЦСЧ, що
наданСЦ банкам
№ 9000
№ 9020

Контррахунок
№ 9900
№ 9900

2

Справляння комСЦсСЦСЧ за надання гарантСЦСЧ:
а) надходження коштСЦв вСЦд
СЦнших банкСЦв;

б) надходження коштСЦв вСЦд
клСЦСФнтСЦв


Коррахунок

№ 1200

№2600 або

№1200


КомСЦсСЦйнСЦ доходи за кредитне обслуговування

№ 6101

№6111

3.

ПСЦсля закСЦнчення строку гарантСЦСЧ

№ 9900

№ 9000 або № 9020


Як послуга кредитного характеру розглядаСФться операцСЦя банку з акцептування перевСЦдних векселСЦв. Суть цСЦСФСЧ операцСЦСЧ полягаСФ в тому, що банк акцептуСФ виставлений на нього клСЦСФнтом (кореспондентом) переводний вексель за умови, що клСЦСФнт надасть банку грошове покриття до настання строку платежу за векселем. У цСЦСФСЧ операцСЦСЧ, на вСЦдмСЦну вСЦд Урахування векселя, банк сам стаСФ платником. Як правило, сума для сплати векселя банку надаСФться клСЦСФнтом не пСЦзнСЦше, як за три днСЦ до настання строку платежу за векселем. При виконаннСЦ цСЦСФСЧ операцСЦСЧ здСЦйснюються такСЦ проводки:

№ з/п

ЗмСЦст операцСЦСЧ

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Акцепт банком переводного векселя клСЦСФнта

№ 9020

№ 9900

2

Надходження коштСЦв вСЦд клСЦСФнта на погашення переводного векселя

Коррахунок
№ 1200 або
№ 1500

Кредиторська заборгованСЦсть за прийнятСЦ платежСЦ № 2902

3.

Справляння комСЦсСЦСЧ за акцепт

№ 2600

№6111

4.

ПлатСЦж за векселем

№ 2902

№1200 або №1500

5.

РЖ водночас:  СписуСФться надана гарантСЦя

№ 9900

№ 9020


Послуги кредитного характеру виникають також при участСЦ банку в розрахунках клСЦСФнта за експортно-СЦмпортними операцСЦями, коли формою розрахункСЦв стаСФ документарний акредитив. ВСЦдкриття банком на прохання клСЦСФнта-СЦмпортера акредитива облСЦковуСФться за дебетом за балансового рахунку "НепокритСЦ акредитивитАЭ СЦ кредитом контррахунку:

Д-т рахунку № 9122;

К-т рахунку № 9900.

Якщо банк за дорученням СЦншого банку, який вСЦдкрив акредитив, пСЦдтверджуСФ його, то ця операцСЦя облСЦковуСФться:

Д-т рахунку № "ПСЦдтвердженСЦ акредитиви, виданСЦ банкомтАЭ;

К-т рахунку № 9900.

За цСЦ операцСЦСЧ клСЦСФнт-СЦмпортер сплачуСФ банку комСЦсСЦйнСЦ. ЦСЦ доходи облСЦковуються в кредитСЦ рахунку № 6111 "КомСЦсСЦйнСЦ доходи за кредитне обслуговування клСЦСФнтСЦвтАЭ. При виконаннСЦ розглянутих операцСЦй комСЦсСЦйнСЦ розраховуються вСЦд суми виданого банком зобов'язання.

За користування кредитами клСЦСФнти сплачують банку вСЦдсотки. ВСЦдсотки за кредит СФ вагомою складовою в загальнСЦй сумСЦ доходСЦв банку.

Синтетичний облСЦк нарахованих вСЦдсоткСЦв за користування кредитами ведеться окремо за кожною групою позичкових рахункСЦв згСЦдно з СЧх класифСЦкацСЦСФю в балансСЦ. ВСЦдсотки облСЦковуються за ознакою строковостСЦ: окремо нарахованСЦ до настання строку СЧх сплати СЦ окремо тАФ простроченСЦ. Для цього в кожнСЦй групСЦ позичкових рахункСЦв передбачено по два рахунки четвертого порядку. СписанСЦ з балансу простроченСЦ вСЦдсотковСЦ платежСЦ облСЦковуються за балансом на рахунках № 9600 СЦ 9601 "НесплаченСЦ в строк доходи за кредитамитАЭ вСЦдповСЦдно банкСЦв СЦ клСЦСФнтСЦв.

АналСЦтичний облСЦк нарахованих вСЦдсоткСЦв ведеться в розрСЦзСЦ позичальникСЦв СЦ окремо за кожним видом наданого кредиту. ВСЦдсотки нараховуються щомСЦсяця. Позичальник перераховуСФ вСЦдсотковСЦ платежСЦ в строки, передбаченСЦ кредитною угодою. Базою нарахування вСЦдсоткСЦв СФ сума залишку заборгованостСЦ за позичковим рахунком. У випадку нестачСЦ суми коштСЦв на рахунку позичальника для погашення боргСЦв за позику СЦ нарахованСЦ вСЦдсотки кошти скеровуються на РЗх погашення у порядку, визначеному кредитною угодою.

Способи перерахування вСЦдсоткових платежСЦв визначаються в кредитнСЦй угодСЦ. Нарахування вСЦдсоткСЦв та СЧх вСЦдображення в облСЦку та фСЦнансовСЦй звСЦтностСЦ банку здСЦйснюСФться згСЦдно з принципом нарощених доходСЦв та витрат СЦ вСЦдповСЦдностСЦ. Визнання нарахованих, але несплачених у строк вСЦдсоткСЦв як безнадСЦйних СЦ прийняття рСЦшення про СЧх списання з балансу СФ привСЦлею правлСЦння комерцСЦйного банку в межах чинного законодавства.

СписанСЦ простроченСЦ вСЦдсотки облСЦковуються на позабалансовому рахунку протягом строкСЦв позовноСЧ давностСЦ. Нормативними документами НБУ не допускаСФться нарахування вСЦдсоткСЦв на суму прострочених вСЦдсоткових платежСЦв.

Розглянемо вСЦдображення в облСЦку операцСЦй з нарахування СЦ справляння вСЦдсоткСЦв за кредит:


№ з/п

ЗмСЦст операцСЦСЧ

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Нарахування вСЦдсоткСЦв за строковими кредитами, виданими клСЦСФнтам та банкам

Рахунки з облСЦку нарахованих вСЦдсоткСЦв за кредити (рахунки 2 класу)

Рахунки з облСЦку вСЦдсоткових доходСЦв за кредитами (рахунки 6 класу)

2.

При настаннСЦ строку платежу вСЦдсоткСЦв:

а) при наявностСЦ коштСЦв на поточному рахунку клСЦСФнта банку;

б) при перерахуваннСЦ коштСЦв з рахунку в СЦншому банку;

№ 2600
Поточний рахунок
№ 1200

Рахунки з облСЦку нарахованих вСЦдсоткСЦв за кредитами Рахунки з облСЦку нарахованих вСЦдсоткСЦв за кредитами


в) при вСЦдсутностСЦ коштСЦв для сплати вСЦдсоткСЦв Рахунки з облСЦку нарахованих вСЦдсоткСЦв за кредитами

Рахунки з облСЦку нарахованих вСЦдсоткСЦв за кредитами

Рахунки з облСЦку прострочених нарахованих вСЦдсоткСЦв за кредит (рахунки першого СЦ другого класу)

3.

При списаннСЦ з балансу безнадСЦйноСЧ простроченоСЧ заборгованостСЦ за вСЦдсотками

Рахунки з нарахованих вСЦдсоткових доходСЦв за кредит (рахунки шостого класу)

Рахунки з облСЦку прострочених нарахованих вСЦдсоткСЦв за кредит (рахунки першого СЦ другого класу)


РЖ одночасно ця сума облСЦковуСФться за балансом

НесплаченСЦ в строк вСЦдсотки за кредитами №9600, 9601

№ 9910

4.

При неповерненнСЦ прострочених вСЦдсоткСЦв протягом трьох рокСЦв

№ 9910

№ 9600

№ 9601


Нарахування вСЦдсоткових платежСЦв здСЦйснюСФться програмним шляхом у автоматичному режимСЦ. Сума нарахованих вСЦдсоткСЦв вСЦдображаСФться у вСЦдомостСЦ. Бухгалтер або кредитний працСЦвник здСЦйснюють вибСЦрковий контроль за правильнСЦстю нарахування вСЦдсоткСЦв з метою попередження помилок.

За позичковими рахунками овердрафт нарахування вСЦдсоткСЦв повинно здСЦйснюватись щоденно, оскСЦльки залишок за рахунком маСФ тимчасовСЦ обмеження.

КонтрольнСЦ запитання

1. НаведСЦть класифСЦкацСЦю кредитних операцСЦй СЦ змСЦст окремих видСЦв цих операцСЦй.

2. Дайте визначення методу кредитування. ЯкСЦ методи кредитування використовуються?

3. ЯкСЦ Ви знаСФте форми позичкових рахункСЦв?

4. Розкрийте змСЦст кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ, назвСЦть СЧСЧ види.

5. У чому полягаСФ суть овердрафта СЦ особливостСЦ вСЦдображення операцСЦй за овердрафтом в облСЦку?

6. Як побудованСЦ рахунки для облСЦку кредитних операцСЦй в балансСЦ?

7. Яка СЦнформацСЦя про кредитнСЦ операцСЦСЧ маСФ бути розкрита у фСЦнансовСЦй звСЦтностСЦ? Як визначають чистСЦ кредитнСЦ активи?

8. Схарактеризуйте методику облСЦку позичкових операцСЦй.

9. У чому полягаСФ суть резерву на покриття збиткСЦв за кредитами, облСЦк операцСЦй щодо його формування СЦ використання? ВСЦдображення резерву в балансовому звСЦтСЦ.

10. Розкрийте суть СЦ методику облСЦку факторингових операцСЦй.

11. Розкрийте суть СЦ методику облСЦку лСЦзингових операцСЦй.

12. Визначте доходи вСЦд проведення факторингових СЦ лСЦзингових операцСЦй.

13. Схарактеризуйте методику облСЦку операцСЦй з нарахування вСЦдсоткСЦв за користування кредитами.

14. РозкажСЦть про облСЦк операцСЦй за сплатою вСЦдсоткСЦв СЦ комСЦсСЦйноСЧ винагороди.

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи

Вправа 1. ТзОВ "РодонтАЭ пСЦдписало з банком угоду на отримання права на овердрафт у розмСЦрСЦ 10 000 грн. з 01.08.98 р. по 01.11.98 р. 19 жовтня залишок на поточному рахунку фСЦрми становить 26 000 грн. До рахунку пСЦдприСФмства висунутСЦ наступнСЦпретензСЦСЧ:

Сума, грн.

1. ПлатСЦжне доручення на перерахування податку на додану вартСЦсть в бюджет        3650

2. Грошовий чек на виплату заробСЦтноСЧ плати                                                6500

3. ПлатСЦжне доручення на:

а) перерахування прибуткового податку з робСЦтникСЦв СЦ службовцСЦв до бюджету        960

б) СЦнших обов'язкових платежСЦв                                                        4870

4. ПлатСЦжне доручення на перерахування постачальнику за отриману сировину згСЦдно угоди                                                                                                8700

5. Вимога-доручення за поставленСЦ складовСЦ комплектуючСЦ згСЦдно угоди                5800

6. ПлатСЦжне доручення на оплату орендних платежСЦв за використання складських примСЦщень                                                                                                1400

тАв СкладСЦть бухгалтерськСЦ проводки за наведеними вище операцСЦями СЦ вивести залишки за рахунками.

тАв ПояснСЦть режим функцСЦонування рахунку овердрафт.

тАв Виконайте нарахування вСЦдсоткСЦв за рахунком овердрафт СЦ вСЦдобразСЦть СЧх в облСЦку. Базова вСЦдсоткова ставка за кредитами в банку складаСФ 40 % рСЦчних. Надбавка за овердрафтом складаСФ +3%.

Вправа 2. Станом на 01.07.98 р. згСЦдно зСЦ звСЦтнСЦстю величина

розрахункового фонду на покриття можливих втрат за кредитами складаСФ 98 000 грн., фактично перераховано в резерв 62 000 грн.  20 червня платСЦжним дорученням ТзОВ "РадугатАЭ перераховано СЦ в рахунок погашення кредиту, ранСЦше списаного з балансу як  безнадСЦйного за рахунок резерву, суму 12 000 грн.

тАв СкладСЦть бухгалтерськСЦ проводки.

тАв ПояснСЦть порядок формування СЦ використання резерву на покриття можливих втрат за кредитами.

Вправа 3. ЗАТ "РоксоланатАЭ маСФ прострочену заборгованСЦсть за позиковим рахунком 2047 в сумСЦ 15 000 грн. та прострочену заборгованСЦсть за вСЦдсотковими платежами за цим кредитом по рахунку 2049 в сумСЦ 1200 грн. 20.07.98 р. на поточний рахунок фСЦрми надСЦйшла сума 10000 грн. на погашення дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ за вСЦдвантаженСЦ товари. Цього ж дня фСЦрма подала в банк платСЦжне доручення на перерахування в бюджет ПДВ у сумСЦ 3020 грн.

тАв СкладСЦть бухгалтерськСЦ проводки за наведеними операцСЦями.

тАв Який порядок погашення заборгованостСЦ за позиковими операцСЦями?

Вправа 4. ЗАТ "ПерлинатАЭ уклало кредитну угоду з комерцСЦйним банком на отримання СЦнвестицСЦйного кредиту на закупСЦвлю торгового обладнання в сумСЦ 45 000 грн. строком на два роки. ФСЦрма надала банку угоду застави на суму 58 000 грн. Закладене майно знаходиться на фСЦрмСЦ. Погашення кредиту передбачено у два строки однаковими сумами. Кредит виданий пСЦд 40 % рСЦчних. ВСЦдсотки пСЦдлягають сплатСЦ поквартальне. Кредит виданий 10.07.98 р. на основСЦ розпорядження кредитного вСЦддСЦлу. ПСЦдлягаСФ погашенню 10.07.98 р. ФСЦрма надала два термСЦнових зобов'язання, кожне в сумСЦ 29 000 грн. ФСЦрма виконала зобов'язання щодо першого строку погашення та сплатСЦ вСЦдсоткових платежСЦв.

тАв ПерелСЦчСЦть документи, якСЦ використовуються в бухгалтерСЦСЧ для оформлення операцСЦСЧ з видачСЦ кредиту.

тАв СкладСЦть бухгалтерськСЦ проводки щодо видачСЦ кредиту, нарахування вСЦдсоткових платежСЦв та СЧх сплати, погашення кредиту згСЦдно першого строку.

Вправа 5. 20 березня комерцСЦйний банк надав КБ "АркадатАЭ гарантСЦйний лист на суму 100 000 грн. зСЦ строком дСЦСЧ один рСЦк вСЦд дня видачСЦ. Цього ж дня була вСЦдкрита обов'язкова кредитна лСЦнСЦя в сумСЦ 140 000 грн. та строком на три мСЦсяцСЦ фСЦрмСЦ "АтонтАЭ. У межах кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ фСЦрмСЦ наданий кредит на фСЦнансування обСЦгового капСЦталу, збСЦльшення якого обумовлено розширенням дСЦяльностСЦ. 26 березня "АтонтАЭ подав платСЦжне доручення в сумСЦ 60 000 грн. За цСЦнностСЦ, що кредитуються. Сплата доручення проведена за рахунок видачСЦ кредиту в межах кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ.

тАв ПояснСЦть режим функцСЦонування позикового рахунку при кредитуваннСЦ за кредитною лСЦнСЦСФю.

тАв ПояснСЦть, якСЦ операцСЦСЧ вважаються операцСЦями кредитного характеру?

тАв СкладСЦть бухгалтерськСЦ проводки за цими операцСЦями.

Вправа 6. За рСЦшенням правлСЦння комерцСЦйного банку 20.01.98 р. за рахунок фонду покриття кредитного ризику списанСЦ з балансу сумнСЦвнСЦ кредити, виданСЦ на фСЦнансування внутрСЦшнСЦх торгових операцСЦй в сумСЦ 120 000 грн. СЦ сумнСЦвнСЦ до стягнення. За цими кредитами вСЦдсотковСЦ платежСЦ становлять 25 000 грн. У зв'язку з закСЦнченням строку позовноСЧ давностСЦ знятСЦ з облСЦку ранСЦше списанСЦ з балансового облСЦку 40 000 грн. та вСЦдсотки за ними в сумСЦ 16 000 грн.

тАв Який порядок списання з балансу СЦ облСЦку сумнСЦвних кредитСЦв та безнадСЦйних щодо стягнення вСЦдсоткових платежСЦв?

тАв ВСЦдбийте в облСЦку зазначенСЦ операцСЦСЧ.

Вправа 7. Банк задовольнив прохання фСЦрми "ГаранттАЭ щодо акцепту виписаного ним векселя на суму 65 000 грн. За це банк отримав комСЦсСЦйну винагороду тАФ 2 % вСЦд суми векселя.

тАв До якого виду кредитних операцСЦй належить акцепт векселя?

тАв СкладСЦть бухгалтерськСЦ проводки.

Вправа 8. СкладСЦть бухгалтерськСЦ проводки СЦ визначте суму доходу банку, якщо ним викуплено у постачальника дебСЦторську заборгованСЦсть покупця електроенергСЦСЧ на 200 000 грн. з вСЦдсотковою знижкою на користь банку в розмСЦрСЦ 10 %.

Вправа 9. ВСЦдобразСЦть в облСЦку процес нарахування СЦ одержання банком вСЦд орендаря лСЦзинговоСЧ винагороди (зношення + частина прибутку) за основними засобами, переданими в оренду на 300 000 грн., з мСЦсячною сумою зношення 3000 грн. СЦ прибутком 17 000 грн.


ГЛАВА 8
ОБЛРЖК КАСОВИХ ОПЕРАЦРЖЙ

Мета вивчення

ПСЦсля вивченя глави 8 Ви повиннСЦ знати:

1. Принципи органСЦзацСЦСЧ касовоСЧ роботи.

2. ДокументообСЦг СЦ облСЦк за операцСЦями кас щодо приймання готСЦвки.

3. ДокументообСЦг СЦ облСЦк операцСЦй видаткових кас.

4. Порядок органСЦзацСЦСЧ вечСЦрнСЦх кас та СЦнкасацСЦю грошовоСЧ виручки.

5. Порядок зберСЦгання СЦ облСЦк цСЦнностей та документСЦв у грошових сховищах.

6. Методику СЦ технСЦку ревСЦзСЦСЧ цСЦнностей та документСЦв у грошових сховищах.

8.1. ОрганСЦзацСЦя касовоСЧ роботи

ОрганСЦзацСЦя касовоСЧ роботи комерцСЦйних банкСЦв регламентуСФться НацСЦональним банком УкраСЧни за його "РЖнструкцСЦСФю з органСЦзацСЦСЧ емСЦсСЦйно-касовоСЧ роботи в установах банкСЦв УкраСЧнитАЭ № 1 вСЦд 07.07.94 р.

УсСЦ пСЦдприСФмства, органСЦзацСЦСЧ та установи, якСЦ одержують готСЦвку за реалСЦзовану продукцСЦю, товари, послуги СЦ за СЦншими платежами, зобов'язанСЦ здавати СЧСЧ в касу банку для зарахування СЦ зберСЦгання на вСЦдкритих СЧм розрахункових або поточних рахунках. У той же час пСЦдприСФмства, органСЦзацСЦСЧ та установи можуть мати в своСЧх касах готСЦвку в межах лСЦмСЦтСЦв, визначених банками, за погодженням з керСЦвниками пСЦдприСФмств. У разСЦ необхСЦдностСЦ лСЦмСЦти залишкСЦв кас переглядаються. УсСЦ пСЦдприСФмства, органСЦзацСЦСЧ та установи одержують вСЦд банкСЦв готСЦвку на виплату заробСЦтноСЧ плати, пенсСЦй, допомог, на вСЦдрядження, господарськСЦ та СЦншСЦ витрати. В касСЦ банку зберСЦгаСФться не тСЦльки грошова готСЦвка, але й цСЦннСЦ папери, бланки сувороСЧ звСЦтностСЦ.

Обслуговування клСЦСФнтСЦв банку здСЦйснюСФ операцСЦйна каса. До СЧСЧ складу можуть входити приходно-видатковСЦ каси, приходнСЦ каси, видатковСЦ каси, каси для розмСЦну грошей, вечСЦрнСЦ каси банкСЦв на пСЦдприСФмствах та органСЦзацСЦях. КСЦлькСЦсть операцСЦйних кас залежить вСЦд обсягу СЦ характеру дСЦяльностСЦ установи банку. КабСЦни кожноСЧ каси розмСЦщуються таким чином, щоби можна було вСЦзуально стежити за роботою касирСЦв. ВСЦдводиться спецСЦальне примСЦщення-сховище для зберСЦгання готСЦвки грошей та цСЦнностей.

МатерСЦально вСЦдповСЦдальними особами за зберСЦгання грошей та цСЦнностей СФ керСЦвник банку, головний бухгалтер СЦ завСЦдувач каси (старший касир).

З кожним працСЦвником каси укладаСФться угода про повну матерСЦальну вСЦдповСЦдальнСЦсть (додаток 17). Касири операцСЦйних кас повиннСЦ мати зразки пСЦдписСЦв керСЦвникСЦв банку СЦ бухгалтерських працСЦвникСЦв, уповноважених пСЦдписувати приходнСЦ та видатковСЦ касовСЦ документи, а бухгалтери тАФ зразки пСЦдписСЦв касирСЦв.

8.2. ОблСЦк СЦ документообСЦг за операцСЦями кас з приймання готСЦвки

Приймання готСЦвки в касу банку здСЦйснюСФться на основСЦ приходних документСЦв, якСЦ виписуються в одному або в двох примСЦрниках:

а) вСЦд пСЦдприСФмств, об'СФднань, органСЦзацСЦй, установ у сплату будьяких платежСЦв тАФ за об'явами на внесення готСЦвки (додаток 18) з видачею квитанцСЦСЧ, а вСЦд громадян тАФ також за об'явами або за приходними ордерами;

б) внески для зарахування на поточнСЦ рахунки рСЦзноманСЦтних фондСЦв тАФ за об'явами на внесення готСЦвки;

в) платежСЦ вСЦд населення тАФ за повСЦдомленнями з видачею квитанцСЦСЧ;

г) усСЦ СЦншСЦ надходження грошей, в тому числСЦ й вСЦд працСЦвникСЦв банку,тАФза приходними касовими ордерами (додаток 19) з видачею пСЦдписаних касиром СЧх копСЦй з вСЦдбитком печатки касира.

Одержавши приходнСЦ документи, касир зобов'язаний:

тАФ перевСЦрити наявнСЦсть СЦ тотожнСЦсть пСЦдписСЦв операцСЦйних працСЦвникСЦв наявним у нього зразкам;

тАФ звСЦрити вСЦдповСЦднСЦсть сум, зазначених у документСЦ, цифрами СЦ лСЦтерами;

тАФ викликати особу, яка вносить грошСЦ, СЦ прийняти СЧх поаркушним перерахуванням.

Якщо клСЦСФнт здаСФ грошСЦ до каси банку за кСЦлькома приходними документами для зарахування на рСЦзнСЦ рахунки, то касир приймаСФ грошСЦ за кожним документом окремо.

При отриманнСЦ готСЦвки на столСЦ касира не повинно бути нСЦяких СЦнших грошей, крСЦм тих, що приймаються вСЦд особи.

ПСЦсля одержання грошей касир звСЦряСФ суму, зазначену в приходному документСЦ, зСЦ сумою, фактично виявленою при рахуваннСЦ. При вСЦдповСЦдностСЦ сум касир пСЦдписуСФ об'яву, квитанцСЦю СЦ ордер до неСЧ, ставить на квитанцСЦСЧ печатку СЦ видаСФ СЧСЧ особСЦ, яка внесла грошСЦ. Ордер до об'яви касир надсилаСФ вСЦдповСЦдальному працСЦвнику, який веде касовий журнал, а об'яву залишаСФ в себе.

У випадку виявлення фальшивих грошей касир повинен термСЦново доповСЦсти про це керСЦвнику установи банку для вжиття необхСЦдних заходСЦв з обов'язковим повСЦдомленням правоохоронних органСЦв.

Касири ведуть щоденнСЦ записи прийнятих СЦ зданих грошових сум в окремСЦй "КнизСЦ облСЦку прийнятих СЦ виданих грошей (цСЦнностей)тАЭ (додаток 20).

НаприкСЦнцСЦ операцСЦйного дня на пСЦдставСЦ прийнятих документСЦв касир складаСФ довСЦдку касира приходноСЧ каси про суму прийнятих грошей та кСЦлькСЦсть документСЦв, якСЦ надСЦйшли до каси СЦ звСЦряСФ суму за довСЦдкою зСЦ сумою прийнятих ним грошей. ДовСЦдка пСЦдписуСФться касиром, а зазначенСЦ в нСЦй касовСЦ обСЦги звСЦряються з записами в касових журналах операцСЦйних працСЦвникСЦв.

ОтриманСЦ протягом операцСЦйного дня грошСЦ касир формуСФ у визначеному порядку СЦ разом з приходними документами та довСЦдкою касира приходноСЧ каси здаСФ завСЦдувачу каси пСЦд розписку в "КнизСЦ облСЦку прийнятих СЦ виданих грошей (цСЦнностей)тАЭ.

ЗавСЦдувач каси звСЦряСФ суму прийнятих грошей СЦ кСЦлькСЦсть приходних документСЦв з довСЦдкою касира СЦ пСЦдписуСФ довСЦдку.

ГрошСЦ, що надСЦйшли в приходнСЦ каси, можуть передаватися завСЦдувачу протягом операцСЦйного дня декСЦлька разСЦв. Уся готСЦвка, яка надСЦйшла до закСЦнчення операцСЦйного дня, повинна бути оприбуткована в касу СЦ зарахована на вСЦдповСЦднСЦ рахунки балансу банку того ж робочого дня.

8.3. ОблСЦк операцСЦй видаткових кас

ГрошСЦ з кас установ банку видаються:

а) пСЦдприСФмствам, органСЦзацСЦям, установам тАФ виключно за грошовими чеками затвердженоСЧ форми;

б) СЦндивСЦдуальним позичальникам, якСЦ одержують позики в банку, вкладникам СЦ пенсСЦонерам тАФ за видатковими касовими ордерами (додаток 21) СЦ видатковими ордерами, форма яких затверджена НацСЦональним банком УкраСЧни. В такому ж порядку оформляСФться видача грошей на витрати для утримання апарату управлСЦння та СЦншСЦ витрати тАФ видача заробСЦтноСЧ плати, премСЦй та матерСЦальноСЧ допомоги, у пСЦдзвСЦт на вСЦдрядження СЦ господарськСЦ витрати, погашення здСЦйснених господарських, представницьких, канцелярських витрат без одержання авансу.

Видача пенсСЦй або допомоги проводиться на пСЦдставСЦ доручень пенсСЦйного фонду без складання касового видаткового ордера.

Для здСЦйснення видаткових операцСЦй завСЦдувач каси видаСФ пСЦд звСЦт касирам необхСЦдну суму. Касир розписуСФться про це в "КнизСЦ облСЦку прийнятих СЦ виданих грошей (цСЦнностей)тАЭ. Приймання повних СЦ неповних пачок здСЦйснюСФться за позначками на накладних з перевСЦркою за корСЦнцями, а пачки з повними корСЦнцями перераховуються поаркушно. Монета приймаСФться за написами на ярликах, пакетах (тюбиках), а укладена на лотках тАФ за кружками.

ЗавСЦдувач каси зобов'язаний перевСЦрити наявнСЦсть грошей, що залишилися в обСЦговСЦй (операцСЦйнСЦй) касСЦ, та переконатися, що залишок з урахуванням виданих сум вСЦдповСЦдаСФ даним "Книги облСЦку готСЦвки обСЦговоСЧ (операцСЦйноСЧ) каси та СЦнших цСЦнностей банкутАЭ за рахунком № 100 "Банкноти та монетитАЭ та рахунок № 101 "ДорожнСЦ чекитАЭ (у касСЦ банку).

Представники пСЦдприСФмств подають операцСЦйним працСЦвникам грошовСЦ чеки та СЦншСЦ документи на одержання готСЦвки. ОперацСЦйний працСЦвник пСЦсля СЧх перевСЦрки видаСФ особСЦ, яка одержуСФ грошСЦ, для пред'явлення в касу контрольну марку вСЦд грошового чека або вСЦдривний талон вСЦд видаткового касового ордера.

Одержавши видатковий документ, касир зобов'язаний:

тАФ перевСЦрити пСЦдписи посадових осСЦб банку та СЧх тотожнСЦсть зразкам;

тАФ порСЦвняти суму, проставлену цифрами, СЦ суму, що зазначена прописом;

тАФ перевСЦрити наявнСЦсть розписки про одержання грошей на документСЦ;

тАФ перевСЦрити наявнСЦсть паспортних даних або СЦншого документа, що засвСЦдчуСФ особу одержувача грошей;

тАФ викликати одержувача грошей за номером видаткового документа СЦ запитати про суму грошей, що одержуСФться;

тАФ звСЦрити номер контрольноСЧ марки або талона в касу з номером на видатковому документСЦ та наклеСЧти контрольну марку або талон вСЦдповСЦдно до чека або ордера;

тАФ пСЦдготувати суму грошей СЦ видати СЧСЧ одержувачу та пСЦдписати видатковий документ.

У момент видачСЦ клСЦСФнтам грошей касирам забороняСФться обмСЦнювати грошСЦ одного номСЦналу на СЦнший за вимогою одержувача.

При видачСЦ грошових бСЦлетСЦв в упаковцСЦ окремими корСЦнцями або окремими аркушами касир зобов'язаний СЧх перерахувати поаркушно. Це необхСЦдно робити також у випадках вимоги одержувача на перерахування всСЦх виданих грошей. В цьому разСЦ касир не знСЦмаСФ з виданих пачок СЦ мСЦшкСЦв пломби, печатки та гарантСЦйнСЦ шви.

На виявленСЦ недостачСЦ або надлишки складаСФться "Акт про недостачСЦ (надлишки) грошових бСЦлетСЦв у пачкахтАЭ у двох примСЦрниках затвердженоСЧ форми. Сума недостачСЦ вСЦдшкодовуСФться одержувачу грошей СЦ зараховуСФться на рахунок винних касирСЦв для подальшого стягнення, а надлишки прибуткуються в касу СЦ включаються до складу доходСЦв банку на рахунок № 680 "НепередбаченСЦ доходитАЭ. У кСЦнцСЦ операцСЦйного дня касир видатковоСЧ каси:

тАФ звСЦряСФ суми прийнятих пСЦд звСЦт грошей, видаткових документСЦв СЦ залишок грошей;

тАФ складаСФ звСЦтну довСЦдку СЦ пСЦдписуСФ СЧСЧ;

тАФ наведенСЦ в довСЦдцСЦ касовСЦ обСЦги звСЦряСФ з записами в касових журналах операцСЦйних працСЦвникСЦв.

Касир розписуСФться в касовому журналСЦ, а операцСЦйнСЦ працСЦвники тАФ у довСЦдцСЦ.

Залишок грошей СЦ видатковСЦ касовСЦ документи разом СЦз звСЦтною довСЦдкою касир здаСФ пСЦд розписку в "КнизСЦ облСЦку прийнятих СЦ виданих грошей (цСЦнностей)тАЭ завСЦдувачу каси, який, перевСЦривши довСЦдку, пСЦдписуСФ СЧСЧ СЦ пСЦдшиваСФ в документи дня.

8.4. РЖнкасацСЦя грошовоСЧ виручки

РЖнкасацСЦю здСЦйснюють на пСЦдприСФмствах, органСЦзацСЦях, установах СЦнкасатори-збирачСЦ банкСЦв на основСЦ "Доручень на СЦнкасацСЦю грошейтАЭ, посвСЦдчення особи СЦ спецСЦального посвСЦдчення на автомашину. МеханСЦзм СЦнкасацСЦСЧ полягаСФ в обмСЦнСЦ сумок з грошовою виручкою на порожнСЦ СЦ виписуванСЦ пСЦдприСФмствами (органСЦзацСЦями), що здають грошСЦ, до кожноСЧ сумки супровСЦдноСЧ вСЦдомостСЦ у трьох примСЦрниках. При цьому СЦнкасатор-збирач не перераховуСФ готСЦвку грошей, а лише перевСЦряСФ кСЦлькСЦсть сумок СЦ загальну суму виторгу за записами в накладнСЦй та копСЦСЧ супровСЦдноСЧ вСЦдомостСЦ на кожну сумку (додаток 22), яку вСЦн приймаСФ СЦ розписуСФться в тСЦй, що залишаСФться на пСЦдприСФмствСЦ.

ДоставленСЦ в банк сумки з готСЦвкою СЦнкасатор здаСФ бухгалтеру-контролеру, який перевСЦряСФ вСЦдповСЦднСЦсть записСЦв у супровСЦдних вСЦдомостях, реСФструСФ належнСЦ до приймання вСЦд СЦнкасаторСЦв сумки (мСЦшки) в "ЖурналСЦ облСЦку прийнятих сумок СЦ мСЦшкСЦв з готСЦвкою СЦ порожнСЦх сумоктАЭ у двох примСЦрниках СЦ в мСЦру реСФстрацСЦСЧ передаСФ накладнСЦ (супровСЦднСЦ вСЦдомостСЦ) касировСЦ.

Про загальну кСЦлькСЦсть прийнятих за всСЦма маршрутами сумок (мСЦшкСЦв) з готСЦвкою СЦ порожнСЦх сумок складаСФться "ДовСЦдка про прийнятСЦ вечСЦрньою касою сумки (мСЦшки) з готСЦвкою СЦ порожнСЦ сумкитАЭ, яка разом з першими примСЦрниками журналСЦв облСЦку прийнятих сумок СЦ мСЦшкСЦв з готСЦвкою та порожнСЦх сумок зберСЦгаСФться в окремСЦй папцСЦ.

Наступного дня зранку касир СЦ бухгалтер-контролер вечСЦрньоСЧ каси здають сумки (мСЦшки) з проСЦнкасованою грошовою виручкою СЦ супровСЦдними документами завСЦдувачу операцСЦйноСЧ каси для звСЦрки документСЦв СЦ попереднього зарахування виручки на розрахунковий рахунок пСЦдприСФмства, а останнСЦй тАФ касирам для перерахування та в бухгалтерСЦю банку для зарахування вже уточненоСЧ суми грошей на рахунок пСЦдприСФмства (органСЦзацСЦСЧ). СупровСЦднСЦ вСЦдомостСЦ додаються до касових документСЦв дня.

У бухгалтерСЦСЧ банку операцСЦСЧ з СЦнкасацСЦСЧ готСЦвки вСЦдображають на вСЦдповСЦдних балансових рахунках.

1. На надходження готСЦвки грошей до СЧСЧ перерахування:

Д-т рахунку
№ 1005 "Банкноти та монети, СЦнкасованСЦ до перерахуваннятАЭ;

К-т рахунку
№ 26 "Кошти клСЦСФнтСЦв банкутАЭ.

2. Зарахування готСЦвки, якщо не виявлено вСЦдхилень фактичноСЧ наявностСЦ вСЦд документальноСЧ:

Д-т рахунку
№ 1001 "Банкноти та монети в касСЦ банкутАЭ;

К-т рахунку
1005 "Банкноти та монети, СЦнкасованСЦ до перерахуваннятАЭ.

3. У випадку недостачСЦ, виявленоСЧ при перерахуваннСЦ (фактична наявнСЦсть 2200 грн.; за супровСЦдними вСЦдомостями СЦ оприбутковано попередньо в касу 2300 грн.; недостача 100 грн.):

а) попереднСФ зарахування за документами без перерахування:

Д-т рахунку
№ 1005 "Банкноти та монети, СЦнкасованСЦ до перерахуваннятАЭ                        2300 грн.

К-т рахунку

№ 26 "Кошти клСЦСФнтСЦв банкутАЭ                                                                2300 грн.

б) на виявлену недостачу зменшуСФться попередньо вСЦдображена сума СЦнкасованоСЧ грошовоСЧ готСЦвки та СЧСЧ зарахування на розрахунковий рахунок пСЦдприСФмства:

Д-т рахунку
№ 26 "Кошти до запитання клСЦСФнтСЦв банкутАЭ

(розрахунковСЦ рахунки пСЦдприСФмств)                                                100 грн.

К-т рахунку
№ 1005 "Банкноти та монети, СЦнкасованСЦ до перерахуваннятАЭ                        100 грн.

в) пСЦсля перерахування готСЦвки СЧСЧ фактична сума 2200 грн. зараховуСФться в касу банку:

Д-т рахунку
№ 1001 "Банкноти та монети в касСЦ банкутАЭ                                                2200 грн.

К-т рахунку
№ 1005 "Банкноти та монети, СЦнкасованСЦ до перерахуваннятАЭ                        2200 грн.
4. У випадках, якщо виявлено надлишок готСЦвки (сума за супровСЦдними вСЦдомостями тАФ 5000 грн., фактична тАФ 5300 грн., надлишок тАФ 300 грн.):

а) попереднСФ, до перерахунку, зарахування готСЦвки на розрахунковий рахунок пСЦдприСФмства:

Д-т рахунку
№ 1005 "Банкноти та монети, СЦнкасованСЦ до перерахуваннятАЭ                        5000 грн.

К-т рахунку
№ 26 "Кошти до запитання клСЦСФнтСЦв банкутАЭ

(розрахунковСЦ рахунки пСЦдприСФмств)                                                5000 грн.

б) пСЦсля перерахування додатково зараховуСФться сума виявленого надлишку готСЦвки:

Д-т рахунку
№ 1005 "Банкноти та монети, СЦнкасованСЦ до перерахуваннятАЭ                        300 грн.

К-т рахунку
№ 26 "Кошти до запитання клСЦСФнтСЦв банкутАЭ (розрахунковСЦ рахунки клСЦСФнтСЦв)        300 грн.

в) на фактичну суму готСЦвка прибуткуСФться в касу:

Д-т рахунку
№ 1001 "Банкноти та монети в касСЦ банкутАЭ                                                5300 грн.

К-т рахунку
№ 1005 "Банкноти та монети, СЦнкасованСЦ до перерахуваннятАЭ                        5300 грн.

8.5. ЗберСЦгання СЦ облСЦк цСЦнностей та документСЦв у грошових сховищах

ГотСЦвка обСЦговоСЧ (операцСЦйноСЧ) каси та СЦншСЦ цСЦнностСЦ повиннСЦ зберСЦгатися в грошових сховищах тАФ спецСЦально обладнаних охоронною сигналСЦзацСЦСФю коморах, а в них тАФ у вогнетривких сейфах пСЦд вСЦдповСЦдальнСЦсть керСЦвника, головного бухгалтера СЦ завСЦдувача каси банку.

КлючСЦ вСЦдгрошових сховищ повиннСЦ знаходитися: перший ключ тАФ у завСЦдувача каси; другий тАФ у керСЦвника банку; третСЦй тАФ у головного бухгалтера.

При розмСЦщеннСЦ у декСЦлькох сховищах, на стелажах (полицях) цСЦнностей одного СЦ того ж виду або грошових бСЦлетСЦв чи монети одного СЦ того ж номСЦналу по кожному такому сховищу, стелажу (полицСЦ) складаСФться "Опис цСЦнностейтАЭ за встановленою формою СЦз зазначенням у ньому дати СЦ суми фактичного вкладення.

УсСЦ бланки сувороСЧ звСЦтностСЦ (чековСЦ та вкладнСЦ книжки, трудовСЦ та вкладенСЦ у них квитанцСЦйнСЦ книжки, акцСЦСЧ, облСЦгацСЦСЧ, сертифСЦкати, векселСЦ тощо) облСЦковуються на вСЦдповСЦдних позабалансових рахунках як у книжках, так СЦ в окремих аркушах.

Бланки сувороСЧ звСЦтностСЦ, що знаходяться в грошовому сховищСЦ, облСЦковуються за СЧх видами в "КнизСЦ облСЦку залишкСЦв бланкСЦв сувороСЧ звСЦтностСЦтАЭ (додаток 23).

Видача цСЦнностей СЦз грошових сховищ здСЦйснюСФться пСЦд розписку в "КнизСЦ облСЦку видачСЦ з комори та СЦнших грошових сховищ грошових бСЦлетСЦв та СЦнших цСЦнностей для обробки, контрольного перерахування, ревСЦзСЦСЧ та повернення у сховищетАЭ (додаток 24), записи в якСЦй проводяться за видами цСЦнностей, а грошових бСЦлетСЦв з резервних фондСЦв, крСЦм того,тАФ за номСЦналом.

ПрийнятСЦ грошовСЦ бСЦлети, монети й СЦншСЦ цСЦнностСЦ в грошових сховищах облСЦковуються в "КнизСЦ облСЦку готСЦвки обСЦговоСЧ (операцСЦйноСЧ) каси й СЦнших цСЦнностейтАЭ та "КнизСЦ облСЦку грошей у резервних фондахтАЭ. ЦСЦ книги заповнюСФ завСЦдувач каси. СтелажСЦ (полицСЦ), вСЦзки, сейфи СЦ металевСЦ шафи, незалежно вСЦд наявностСЦ в них цСЦнностей, повиннСЦ бути замкненСЦ на ключ.

8.6. РевСЦзСЦя цСЦнностей

РевСЦзСЦя грошових бСЦлетСЦв, монети та СЦнших цСЦнностей, якСЦ знаходяться в грошових сховищах СЦ касах установ банкСЦв, а також перевСЦрка стану СЧх зберСЦгання виконуСФться: не менше одного разу на пСЦврСЦччя;

станом на 1 сСЦчня; при змСЦнСЦ керСЦвника, головного бухгалтера або завСЦдувача каси; при змСЦнСЦ службових осСЦб, вСЦдповСЦдальних за збереження цСЦнностей; валютних цСЦнностей тАФ щомСЦсяця; в усСЦх СЦнших випадках тАФ за розпорядженням загальних зборСЦв акцСЦонерСЦв, НацСЦонального банку УкраСЧни тощо.

РевСЦзСЦя проводиться раптово, з перевСЦркою всСЦх цСЦнностей, за станом на одну й ту ж дату СЦ в такСЦй послСЦдовностСЦ, яка б виключала можливСЦсть приховування розкрадання чи недостачСЦ грошей СЦ цСЦнностей. Вона не повинна порушувати звичайного ходу операцСЦй установ банку.

ГрошовСЦ бСЦлети, монети та СЦншСЦ цСЦнностСЦ перераховуються повнСЦстю; контрольне перераховування здСЦйснюСФться особисто керСЦвником ревСЦзСЦСЧ.

ПСЦсля перерахування грошових бСЦлетСЦв, монети та СЦнших цСЦнностей, якСЦ знаходяться в грошових сховищах, ревСЦзуючСЦ звСЦряють виявленСЦ цСЦнностСЦ з даними книг облСЦку готСЦвки обСЦговоСЧ (операцСЦйноСЧ) каси й СЦнших цСЦнностей, облСЦку грошей у фондах та наявностСЦ СЦноземноСЧ валюти та платСЦжних документСЦв у СЦноземнСЦй валютСЦ, щоденного балансу, аналСЦтичного облСЦку СЦ, крСЦм того, перевСЦряють, чи всСЦ вилученСЦ для ревСЦзСЦСЧ цСЦнностСЦ поверненСЦ до грошового сховища.

Суми розписок та СЦнших документСЦв, не проведених через бухгалтерський облСЦк, у виправдання залишку каси не приймаються СЦ вважаються недостачею у касира. ВиявленСЦ надлишки каси повиннСЦ бути оприбуткованСЦ й поверненню не пСЦдлягають.

Про проведену ревСЦзСЦю цСЦнностей складаСФться акт за пСЦдписами всСЦх працСЦвникСЦв, якСЦ брали участь у ревСЦзСЦСЧ, СЦ службових осСЦб, вСЦдповСЦдальних за збереження цСЦнностей.

У бухгалтерському облСЦку операцСЦСЧ, пов'язанСЦ з ревСЦзСЦСФю, вСЦдображаються проводками.

1. На прибуткування надлишкСЦв:

Д-т рахунку
№ 1001 "Банкноти та монети в касСЦ банкутАЭ;

К-т рахунку
№ 680 "НепередбаченСЦ доходитАЭ.       

2. НедостачСЦ списуються у видаток по касСЦ на особовий рахунок працСЦвника (касира), в якого виявлена недостача, до СЧСЧ погашення:

Д-т рахунку

№ 355 "ДебСЦторська заборгованСЦсть за розрахунками з працСЦвниками банкутАЭ (рахунок 4-го порядку № 3552 "НестачСЦ та СЦншСЦ нарахування на працСЦвникСЦв банкутАЭ);

К-т рахунку

№ 1001 "Банкноти та монети в касСЦ банкутАЭ.

8.7. Синтетичний облСЦк касових операцСЦй

ОблСЦк найважливСЦших прибутково-видаткових касових операцСЦй на бухгалтерських рахунках вСЦдображаСФться за рахунком № 100 "Банкноти та монетитАЭ таким чином:

3 кредиту рахункСЦв

Дебет рахунку №100

Кредит рахунку №100

У дебет рахункСЦв

№ 25,  26

Внесено клСЦСФнтами готСЦвкою

Видано готСЦвкою клСЦСФнтам

№ 25, 26

№ 120

Одержано з коррахунку на поповнення каси

Видано в пСЦдзвСЦт працСЦвникам банку

№3550,  3551

№3550,  3551

Повернено невикористанСЦ пСЦдзвСЦтнСЦ суми

Виплачена заробСЦтна плата

№ 3652

№ 220, 221,  229

Погашена позичка готСЦвкою

Видана матерСЦальна допомога працСЦвнику банку

№ 5020

№262

ЗдСЦйснено вклади громадянами на депозит

Здано готСЦвку на Коррахунок

№120

№500

Внесено засновниками в статутний фонд

Оплачено одержанСЦ послуги, роботи

№ 740, 742,  743

№680

Прибуткуються надлишки каси за результатами ревСЦзСЦСЧ

Видана позичка клСЦСФнту фСЦзичнСЦй особСЦ

№220, 221,  229

№ 1003

ПрибуткуСФться готСЦвка з обмСЦнного пункту

Повернуто вклад (депозит)

№262

Видано обмСЦнному пункту

№ 1003

Списуються недостачСЦ каси за результатами ревСЦзСЦСЧ

№355

КонтрольнСЦ запитання

1. Що належить до грошових коштСЦв банку?

2. Як вСЦдображаються грошовСЦ кошти в балансСЦ та в СЦнших формах звСЦтностСЦ?

3. НазвСЦть систему документСЦв, на основСЦ яких здСЦйснюСФться приймання готСЦвки грошей в касу банку та СЧх облСЦк у касовСЦй книзСЦ.

4. Перерахуйте документи, за якими видаються грошСЦ з кас банку. Як здСЦйснюСФться облСЦк цього процесу в касовСЦй книзСЦ?

5. Схарактеризуйте систему документСЦв, методику СЦ технСЦкуСЦнкасацСЦСЧ грошовоСЧ виручки.

6. Як зберСЦгаються СЦ облСЦковуються готСЦвка, цСЦнностСЦ та документи в грошових сховищах?

7. Розкрийте методику СЦ технСЦку ревСЦзСЦСЧ цСЦнностей в касах СЦ грошових сховищах та оформлення СЧСЧ результатСЦв.

8. У чому полягаСФ синтетичний облСЦк операцСЦй з надходження та видачСЦ готСЦвки грошей?

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи

Вправа 1. Протягом операцСЦйного дня в прибуткову касу надСЦйшла готСЦвка грошей:

тАФ виручка з реалСЦзацСЦСЧ вСЦд юридичних осСЦб                                        5000 грн.

тАФ з коррахунку на поповнення каси                                                1 30 000 грн.

тАФ невикористаний залишок вСЦд пСЦдзвСЦтноСЧ особи                                50 грн.

тАФ як погашення позички працСЦвником банку                                        1000 грн.

тАФ на вклади вСЦд громадян                                                        1300 грн.

тАФ як прибуткування надлишку каси за результатами ревСЦзСЦСЧ                        35 грн.

тАФ ВСЦдобразСЦть в облСЦку (на бухгалтерських рахунках) операцСЦСЧ щодо надходження готСЦвки грошей в касу банку.

Вправа 2. Видано СЦ списано готСЦвку грошей з каси банку протягом операцСЦйного дня:

тАФ юридичним особам на господарськСЦ потреби                                        4700 грн.

тАФ у пСЦдзвСЦт працСЦвникам банку                                                        300 грн.

тАФ на позичку фСЦзичнСЦй особСЦ                                                        3500 грн.

тАФ для здачСЦ на Коррахунок                                                        70 000 грн.

тАФ обмСЦнному валютному пункту                                                2000 грн.

тАФ як повернення фСЦзичнСЦй особСЦ депозиту                                        4000 грн.

тАФ списано недостачу каси за результатами ревСЦзСЦСЧ                                15 грн.

тАв СкладСЦть бухгалтерськСЦ проводки з видачСЦ та списання грошей з каси банку.


ГЛАВА 9

КАСОВЕ ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАРЗНИ

Мета вивчення

ПСЦсля вивчення глави 9 Ви повиннСЦ знати:

1. Суть та призначення операцСЦй з касового обслуговування бюджетних рахункСЦв.

2. Суть та призначення СФдиного казначейського рахунку.

3. Режим функцСЦонування бюджетних рахункСЦв рСЦзного призначення СЦ облСЦк операцСЦй за цими рахунками.

4. Порядок касового обслуговування рахункСЦв мСЦiевих бюджетСЦв.

9.1. ОрганСЦзацСЦя касового виконання Державного бюджету УкраСЧни

Державний бюджет УкраСЧни тАФ це централСЦзований фонд краСЧни, який використовуСФться для задоволення загальнодержавних потреб. Склад СЦ структура прибуткСЦв СЦ витрат Державного бюджету УкраСЧни обумовленСЦ функцСЦями держави в управлСЦннСЦ суспСЦльством.

Державний бюджет УкраСЧни поСФднуСФ бюджет краСЧни, бюджет державного соцСЦального страхування СЦ мСЦiевСЦ бюджети (АвтономноСЧ РеспублСЦки Крим, областей, мСЦст, районСЦв, селищ, сСЦл). Бюджети певним чином пов'язанСЦ мСЦж собою СЦ мають установленСЦ законодавством взаСФмозв'язки. СукупнСЦсть бюджетСЦв становить бюджетну систему УкраСЧни.

ОрганСЦзацСЦйна побудова бюджетноСЧ системи зумовлена державним впорядкуванням. УкраСЧнатАФунСЦтарна держава, СЦ керСЦвництво всСЦСФю бюджетною системою здСЦйснюСФться з СФдиного центру з одночасним паданням широких прав мСЦiевим органам самоврядування.

Державний бюджет на кожен рСЦк затверджуСФться Верховною Радою УкраСЧни. Прийнятий СЦ опублСЦкований в пресСЦ Закон УкраСЧни про Державний бюджет СФ обов'язковим для виконання.

Загальне керСЦвництво виконання Державного бюджету здСЦйснюСФ КабСЦнет МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни, а мСЦiевих бюджетСЦв тАФ мСЦiевСЦ ради народних депутатСЦв.

ОрганСЦзацСЦя роботи з виконання Державного (республСЦканського) бюджету, у тому числСЦ й касового, та контролю за його виконанням покладаСФться на Державне казначейство, яке створене при МСЦнСЦстерствСЦ фСЦнансСЦв. Касове виконання бюджету тАФ це органСЦзацСЦя надходження грошових коштСЦв до бюджету СЦ видачСЦ бюджетних коштСЦв у процесСЦ виконання бюджету.

ФункцСЦСЧ контролю за своСФчасним наповненням доходноСЧ частини бюджетСЦв покладенСЦ на Державну податкову адмСЦнСЦстрацСЦю. Й структурнСЦ пСЦдроздСЦли на мСЦiях стежать за виконанням фСЦнансових зобов'язань з перерахування податкових СЦ неподаткових платежСЦв пСЦдприСФмствами, органСЦзацСЦями, установами СЦ фСЦзичними особами; вживають заходи щодо СЧх своСФчасного справляння.

Виконанням мСЦiевих бюджетСЦв займаються мСЦiевСЦ фСЦнансовСЦ органи, якСЦ СФ структурними пСЦдроздСЦлами МСЦнСЦстерства фСЦнансСЦв УкраСЧни. Вони забезпечують безперервне фСЦнансування передбачених заходСЦв; здСЦйснюють контроль за цСЦльовим використанням бюджетних коштСЦв; складають звСЦтнСЦсть з виконання бюджетСЦв.

Державне казначейство також маСФ право одержувати в банках УкраСЧни впродовж бюджетного року кредити на договСЦрних умовах на покриття тимчасового касового розриву. Касовий розрив виникаСФ, якщо протягом певного перСЦоду посеред року сума асигнувань СЦз бюджету перевищуСФ розмСЦр прибуткСЦв, якСЦ надходять до бюджету. Сума кредиту не може перевищувати граничних показникСЦв, передбачених Законом про бюджет.

Державне казначейство, крСЦм виконання Державного бюджету, здСЦйснюСФ роботу з управлСЦння зовнСЦшнСЦм СЦ внутрСЦшнСЦм державним боргом, органСЦзуСФ надходження СЦ використання коштСЦв державних позабюджетних фондСЦв.

ФункцСЦя щодо касового обслуговування коштСЦв Державного бюджету УкраСЧни, державних позабюджетних фондСЦв (окрСЦм пенсСЦйного фонду) закрСЦплена за НацСЦональним банком УкраСЧни. МСЦж НБУ та Державним казначейством укладена генеральна угода, в якСЦй визначенСЦ повноваження установ НБУ щодо касового виконання державного бюджету. СпСЦльно з казначейством НБУ визначаСФ перелСЦк уповноважених комерцСЦйних банкСЦв, яким в мСЦiях, де вСЦдсутнСЦ установи НБУ, надано право виконувати операцСЦСЧ з касового обслуговування коштСЦв Державного бюджету СЦ державних позабюджетних фондСЦв.

Касове обслуговування бюджетних коштСЦв передбачаСФ вСЦдкриття бюджетних рахункСЦв у встановленому порядку; акумуляцСЦю на доходнСЦ бюджетнСЦ рахунки податкових СЦ неподаткових платежСЦв СЦ видачу коштСЦв з рахункСЦв казначейства, поточних бюджетних рахункСЦв за дорученням бюджетних органСЦзацСЦй; складання звСЦтностСЦ щодо касового виконання Державного бюджету за формами, затвердженими НБУ.

Казначейська система касового виконання Державного бюджету УкраСЧни базуСФться на принципСЦ СФдиного казначейського рахунку. Це система бюджетних рахункСЦв органСЦв Державного казначейства. якСЦ вСЦдкритСЦ в установах банкСЦв. До системи бюджетних рахункСЦв належать банкСЦвськСЦ рахунки, на якСЦ зараховуються СЦ на яких облСЦковуються податки, збори та СЦншСЦ обов'язковСЦ платежСЦ в державний (республСЦканський) бюджет СЦ з яких установами Державного казначейства провадяться платежСЦ безпосередньо на користь суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, якСЦ виконали роботи або надали послуги, поставили товарно-матерСЦальнСЦ цСЦнностСЦ розпорядникам бюджетних коштСЦв.

До розпорядникСЦв бюджетних коштСЦв належать керСЦвники мСЦнСЦстерств, вСЦдомств СЦ установ, яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями, що видСЦленСЦ на вСЦдповСЦднСЦ заходи. Залежно вСЦд ступеня пСЦдпорядкування та обсягу наданих прав вони пСЦдроздСЦляються на головнСЦ й пСЦдпорядкованСЦ.

Головними розпорядниками коштСЦв с:

а) мСЦнСЦстри СЦ керСЦвники центральних органСЦв виконавчоСЧ "ади тАФ щодо Державного (республСЦканського) бюджету;

б) керСЦвники вСЦддСЦлСЦв обласних, мСЦiевих, районних держадмСЦнСЦстрацСЦй; голови сСЦльських рад тАФ щодо мСЦiевих бюджетСЦв.

ГоловнСЦ розпорядники коштСЦв пСЦдроздСЦляються на розпорядникСЦв бюджетних коштСЦв другого СЦ третього ступеня.

До розпорядникСЦв бюджетних коштСЦв другого ступеня належать керСЦвники, якСЦ одержують бюджетнСЦ кошти на фСЦнансування витрат своСФСЧ установи СЦ розподСЦляють суму коштСЦв, визначену головним розпорядником для перерахунку безпосередньо пСЦдпорядкованим СЧм установам, пСЦдприСФмствам СЦ органСЦзацСЦям.

Розпорядники коштСЦв третього ступеня тАФ керСЦвники установ, якСЦ одержують бюджетнСЦ кошти для безпосереднього використання.

Як розпорядника можна навести МСЦнСЦстерство культури, управлСЦння культури при мСЦськСЦй адмСЦнСЦстрацСЦСЧ, театри: театр ляльок, драматичний театр, театр опери СЦ балету.

Розпорядники коштСЦв проводять розрахунковСЦ операцСЦСЧ зСЦ сплати витрат, якСЦ передбаченСЦ бюджетними кошторисами через органи Державного казначейства. Для вСЦдтворення цих операцСЦй в органах казначейства розпорядниками коштСЦв вСЦдкриваються реСФстрацСЦйнСЦ рахунки. Органи Державного казначейства складаються СЦз головного управлСЦння, територСЦальних управлСЦнь (в АвтономнСЦй РеспублСЦцСЦ Крим, областях, мСЦстах), вСЦддСЦлень територСЦальних управлСЦнь (у мСЦських районах, районах).

СамостСЦйно вСЦдкрити в банках бюджетнСЦ рахунки можуть тСЦльки  розпорядники бюджетних коштСЦв, фСЦнансування яких здСЦйснюСФться згСЦдно з вСЦдомчою структурою. ПерелСЦк таких розпорядникСЦв затверджуСФ КабСЦнет МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни; вони вСЦдкривають поточнСЦ бюджетнСЦ рахунки (для сплати СЧх витрат) СЦ бюджетнСЦ рахунки цСЦльового скерування (для фСЦнансування капСЦтальних вкладень та СЦнших цСЦльових витрат).

Органи Державного казначейства здСЦйснюють операцСЦСЧ з фСЦнансування розпорядникСЦв коштСЦв лише в межах асигнувань, передбачених у бюджетних кошторисах, СЦ в залежностСЦ вСЦд фактичного надходження доходСЦв на СФдиний казначейський рахунок.

9.2. ОблСЦк операцСЦй з касового обслуговування коштСЦв Державного бюджету УкраСЧни

СинтетичнСЦ рахунки для облСЦку операцСЦй з касового виконання Державного бюджету УкраСЧни СЦ руху коштСЦв позабюджетних фондСЦв знаходяться в другому класСЦ плану рахункСЦв СЦ згрупованСЦ в 25 роздСЦлСЦ.

ОблСЦк операцСЦй з касового обслуговування Державного бюджету УкраСЧни застосовуСФться окремо за доходами СЦ витратами. ОперацСЦСЧ щодо касового виконання мСЦiевих бюджетСЦв облСЦковуються на одному бюджетному рахунку.

Щодо економСЦчного змСЦсту державнСЦ доходи подСЦляються на надходження вСЦд суб'СФктСЦв пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ та некомерцСЦйних органСЦзацСЦй та платежСЦ населення. У вСЦдповСЦдностСЦ з бюджетним законодавством усСЦ види бюджетних доходСЦв подСЦляються на закрСЦпленСЦ та регулюючСЦ. ЗакрСЦпленСЦ доходи повнСЦстю надходять або в Державний бюджет, або в мСЦiевСЦ бюджети. РегулюючСЦ, або загальнодержавнСЦ, доходи пСЦдлягають розподСЦлу мСЦж державним СЦ мСЦiевими бюджетами за нормативами, якСЦ регламентуються Законом про Державний бюджет УкраСЧни. Так, рентна плата, плата за землю надходять в доходи Державного бюджету. Прибутковий податок з громадян належить до регулюючих доходСЦв.

Синтетичний облСЦк доходСЦв Державного бюджету ведеться на двох балансових рахунках: на балансовому рахунку №2510 "Кошти Державного бюджету УкраСЧнитАЭ. На балансовому рахунку № 2500 "Кошти бюджетСЦв УкраСЧни до розподСЦлутАЭ облСЦковуються загальнодержавнСЦ доходи. РозподСЦл загальнодержавних доходСЦв повинен здСЦйснюватися органами Державного казначейства. За платСЦжними дорученнями останнСЦх установи банкСЦв перераховують кошти з рахунку "Кошти бюджетСЦв УкраСЧни до розподСЦлутАЭ на рахунок "Кошти Державного бюджету УкраСЧнитАЭ СЦ вСЦдповСЦднСЦ рахунки мСЦiевих бюджетСЦв.

В аналСЦтичному облСЦку доходи вСЦдображаються за СЧх видами у пСЦдроздСЦлах класифСЦкацСЦСЧ доходСЦв СЦ видаткСЦв Державного та мСЦiевих бюджетСЦв УкраСЧни (роздСЦлами, параграфами, символами), тобто передбачений деталСЦзований облСЦк.

КомерцСЦйнСЦ фСЦрми СЦ некомерцСЦйнСЦ органСЦзацСЦСЧ перераховують платежСЦ до бюджету в безготСЦвковСЦй формСЦ шляхом додержання правил здСЦйснення безготСЦвкових розрахункСЦв у господарському обСЦгу УкраСЧни, якСЦ затвердженСЦ НБУ.

Для перерахунку платежСЦв пСЦдприСФмства використовують платСЦжнСЦ доручення, в яких зазначаються: вид платежу, пСЦдроздСЦл бюджетноСЧ класифСЦкацСЦСЧ, номер особового рахунку, на якому облСЦковуються доходи.

При вСЦдсутностСЦ на рахунку платника коштСЦв для перерахування платежСЦв до бюджету такСЦ доручення вмСЦщуються в картотеку несплачених у строк документСЦв СЦ облСЦковуються на позабалансовому рахунку № 9803 "РозрахунковСЦ документи, не сплаченСЦ в строктАЭ. АналогСЦчно виконуються розпорядження органСЦв податковоСЧ адмСЦнСЦстрацСЦСЧ щодо примусового справляння з пСЦдприСФмств недоСЧмок з платежСЦв до бюджету.

ГотСЦвковСЦ кошти вСЦд окремих громадян у сплату податкСЦв приймають установи комерцСЦйних банкСЦв, сСЦльськСЦ Ради народних депутатСЦв (на ринках, митницях) СЦ пСЦдприСФмства МСЦнСЦстерства зв'язку. ПрийнятСЦ готСЦвковСЦ кошти пСЦдлягають перерахунку через установи банкСЦв на доходнСЦ бюджетнСЦ рахунки. УсСЦ кошти, якСЦ надСЦйшли в доход Державного бюджету УкраСЧни, акумулюються на балансовому рахунку № 2510 "Кошти Державного бюджету УкраСЧнитАЭ в НацСЦональному банку УкраСЧни.

ФСЦнансування витрат Державного бюджету здСЦйснюСФться через СФдиний казначейський рахунок. На практицСЦ СФдиний казначейський рахунок складаСФться з рахункСЦв, якСЦ вСЦдкриваються в банках на СЦм'я головного управлСЦння Державного казначейства СЦ його територСЦальних органСЦв на балансовому рахунку №2513 "Кошти Державного казначейства УкраСЧнитАЭ. Джерелом здСЦйснення витрат з СФдиного казначейського рахунку СФ надходження на балансовий рахунок № 2510 "Кошти Державного бюджету УкраСЧнитАЭ. Загальна сума залишкСЦв коштСЦв на цьому рахунку щоденно (або в режимСЦ реального часу) перераховуСФться на балансовий рахунок №2513 "Кошти Державного казначейства УкраСЧнитАЭ. ВсСЦ установи банкСЦв, в яких вСЦдкритСЦ особовСЦ рахунки на балансовому рахунку № 2510 "Кошти Державного бюджету УкраСЧнитАЭ зобов'язанСЦ щоденно перераховувати залишки за цими рахунками в установи НБУ, а установи НБУ тАФ в операцСЦйне управлСЦння ПравлСЦння НБУ.

Для облСЦку операцСЦй щодо розподСЦлу загальнодержавних доходСЦв, якСЦ акумулюються на балансовому рахунку № 2500 "Кошти бюджетСЦв УкраСЧни до розподСЦлутАЭ використовуСФться активний балансовий рахунок № 2510 "ТехнСЦчний рахунок для розподСЦлу доходСЦв бюджету УкраСЧнитАЭ. По сутСЦ це контрпасивний рахунок, призначений для технСЦчних потреб. У балансСЦ залишок на цьому рахунку показуСФться в складСЦ пасивних рахункСЦв зСЦ знаком мСЦнус пСЦсля залишку по рахунку № 2500 "Кошти бюджетСЦв УкраСЧни до розподСЦлутАЭ. Дебетовий залишок по рахунку № 2510 не може перевищувати суму кредитового залишку по рахунку № 2500.

ФункцСЦя щодо касового виконання витратноСЧ частини Державного бюджету покладена на органи Державного казначейства УкраСЧни. Для видачСЦ коштСЦв на покриття бюджетних витрат Головному управлСЦнню Державного казначейства СЦ його територСЦальним установам за мСЦiем СЧх знаходження в установах банкСЦв вСЦдкриваються поточнСЦ бюджетнСЦ рахунки на балансовому рахунку № 2513 "Кошти Державного казначейства УкраСЧнитАЭ. ПоточнСЦ бюджетнСЦ рахунки територСЦальним управлСЦнням Державного казначейства УкраСЧни вСЦдкриваються за умови наявностСЦ:

тАФ заяви про вСЦдкриття рахунку;

тАФ довСЦдки про внесення до державного реСФстру звСЦтних одиниць УкраСЧни;

тАФ копСЦСЧ рСЦшення про створення органСЦзацСЦСЧ;

тАФ картки зСЦ зразками пСЦдписСЦв осСЦб, що мають право розпоряджатися рахунком СЦ вСЦдбитком печатки.

У межах суми, яка надСЦйшла на рахунок, вСЦдкритий Головному управлСЦнню Державного казначейства в НБУ, це управлСЦння перераховуСФ платСЦжними дорученнями кошти своСЧм територСЦальним органам. Перерахунок грошових коштСЦв зСЦ зазначених рахункСЦв здСЦйснюСФться тСЦльки в межах кредитового сальдо. ДебСЦтове сальдо за бюджетними рахунками органСЦв Державного казначейства недопустиме. По сутСЦ це пасивнСЦ рахунки. В сукупностСЦ всСЦ бюджетнСЦ рахунки, що вСЦдкритСЦ органами Державного казначейства, створюють бюджетний рахунок СФдиного казначейського рахунку.

Видача банками грошових коштСЦв з бюджетних рахункСЦв органСЦв казначейства здСЦйснюСФться за грошово-розрахунковими документами (платСЦжнСЦ доручення, розрахунковСЦ чеки тощо), якСЦ повиннСЦ бути оформленСЦ згСЦдно з правилами проведення безготСЦвкових розрахункСЦв, затверджених НацСЦональним банком УкраСЧни. Установи казначейства оформляють своСЧ грошово-розрахунковСЦ документи на пСЦдставСЦ розрахункових документСЦв, якСЦ СЧм надають розпорядники бюджетних коштСЦв. ОстаннСЦ до розрахункових документСЦв додають документи (рахунки, рахунки-фактури, накладнСЦ, акти тощо), що пСЦдтверджують виконання робСЦт або надання послуг згСЦдно затверджених бюджетних кошторисСЦв за витратами. Такий порядок дозволяСФ установам казначейства здСЦйснювати попереднСЦй контроль за цСЦльовим СЦ рацСЦональним використанням бюджетних асигнувань. ДозвСЦл на сплату оформляСФться у виглядСЦ вСЦдбитку штампа казначейства на першому примСЦрнику грошово-розрахункового документа розпорядника бюджетних асигнувань.

Видача з рахункСЦв установ казначейства готСЦвкових коштСЦв на виплату заробСЦтноСЧ платнСЦ, стипендСЦй, витрат на вСЦдрядження здСЦйснюСФться банками за грошовими чеками установ казначейства, якСЦ оформляються на довСЦрену особу розпорядника бюджетних коштСЦв. При цьому, якщо маСФ мСЦiе неповне використання грошовоСЧ готСЦвки, остання пСЦдлягаСФ поверненню на рахунок казначейства безпосередньо цСЦСФю довСЦреною особою. При заповненнСЦ об'яв на внесення готСЦвкових коштСЦв довСЦрена особа зобов'язана вказати номер реСФстрацСЦйного рахунку, який вСЦдкритий бюджетнСЦй органСЦзацСЦСЧ в територСЦальнСЦй установСЦ казначейства.

УповноваженСЦ установи комерцСЦйних банкСЦв виконують операцСЦСЧ зСЦ сплати пенсСЦй та допомог пенсСЦонерам МСЦнСЦстерства оборони, МСЦнСЦстерства внутрСЦшнСЦх справ, Служби безпеки. Джерелом сплати пенсСЦй СФ кошти Державного бюджету, що надходять вСЦд органСЦв казначейства. ВкладнСЦ рахунки пенсСЦонерСЦв вСЦдкриваються пСЦсля одержання установами банкСЦв пенсСЦйних листСЦв СЦ разових доручень вСЦд органСЦв, що призначають пенсСЦю. У пенсСЦйному листСЦ зазначаСФться термСЦн його дСЦСЧ (звичайно безстроковий) СЦ умови виплати пенсСЦСЧ (наприклад, з урахуванням виплати заробСЦтку). ОдержанСЦ пенсСЦйнСЦ листи СЦ разовСЦ доручення реСФструються в спецСЦальному журналСЦ. ПенсСЦСЧ сплачуються один раз на мСЦсяць.

УповноваженСЦ банки також здСЦйснюють виплату пенсСЦй та допомог СЦншим категорСЦям громадян за рахунок коштСЦв Державного бюджету. Кошти установам банку надходять з рахункСЦв органСЦв казначейства. Установи казначейства оформляють переказ коштСЦв за дорученням вСЦддСЦлСЦв соцСЦального забезпечення.

КабСЦнет МСЦнСЦстрСЦв затверджуСФ перелСЦк бюджетних установ СЦ органСЦзацСЦй, яким дозволено вСЦдкривати в банках бюджетнСЦ поточнСЦ рахунки. Таким органСЦзацСЦям установи банкСЦв вСЦдкривають особовСЦ рахунки на балансовому рахунку № 2520 "ПоточнСЦ бюджетнСЦ рахунки клСЦСФнтСЦв, що фСЦнансуються СЦз Державного бюджету УкраСЧнитАЭ. ГрошовСЦ кошти на зазначенСЦ рахунки перераховуються установами казначейства в межах визначених лСЦмСЦтСЦв витрат. У межах кредитового сальдо банки видають кошти на фСЦнансування витрат таких установ. Видача коштСЦв з поточних бюджетних рахункСЦв здСЦйснюСФться з додержанням загальних правил виконання операцСЦй за безготСЦвковими розрахунками СЦ касових операцСЦй. ОстаннСЦм часом такСЦ рахунки вСЦдкриваються установам МСЦнСЦстерства внутрСЦшнСЦх справ, МСЦнСЦстерства зовнСЦшньоекономСЦчних зв'язкСЦв, АдмСЦнСЦстрацСЦСЧ Президента УкраСЧни, управлСЦнню справами ВерховноСЧ Ради УкраСЧни, Держмитслужби, ГенеральноСЧ прокуратури, судам СЦ деяким СЦншим. Контроль за цСЦльовим використанням бюджетних коштСЦв до функцСЦй банкСЦв не належить.

Для облСЦку позабюджетних коштСЦв органСЦзацСЦями СЦ установами, що фСЦнансуються з Державного бюджету, вСЦдкриваються поточнСЦ рахунки на балансовому рахунку № 2530 "РЖншСЦ кошти клСЦСФнтСЦв, що фСЦнансуються з Державного бюджету УкраСЧнитАЭ. До СЦнших коштСЦв державних установ належить виручка цих органСЦзацСЦй вСЦд комерцСЦйноСЧ або СЦншоСЧ дСЦяльностСЦ. Це плата за навчання у вищих СЦ середнСЦх спецСЦальних навчальних закладах освСЦти; сплата медичних послуг згСЦдно з затвердженими тарифами; грошСЦ за виконанСЦ за угодами науково-дослСЦднСЦ роботи; внески батькСЦв за утримання СЦ виховання дСЦтей у дитячих садках СЦ деякСЦ СЦншСЦ.

Витрачання коштСЦв СЦз зазначених рахункСЦв здСЦйснюСФться в межах кредитового сальдо. При виконаннСЦ операцСЦй вимагаСФться додержання загальних правил оформлення розрахункових СЦ касових операцСЦй.

9.3. Касове виконання мСЦiевих бюджетСЦв

До мСЦiевих бюджетСЦв належать бюджети АвтономноСЧ РеспублСЦки Крим, мСЦст КиСФва СЦ Севастополя, областей, мСЦст, районСЦв, селищ СЦ сСЦл. До мСЦiевих бюджетСЦв повнСЦстю надходять закрСЦпленСЦ за ними доходи:

мСЦiевСЦ податки СЦ збори (податок з "асникСЦв транспортних засобСЦв, земельний податок, комунальний податок тощо), податок на прибуток вСЦд пСЦдприСФмств, якСЦ розмСЦщенСЦ на адмСЦнСЦстративнСЦй територСЦСЧ мСЦiевоСЧ ради, та СЦншСЦ, що передбаченСЦ чинним законодавством. РЖншим джерелом надходжень СФ вСЦдрахування вСЦд загальнодержавних податкСЦв СЦ доходСЦв.

Основна частина коштСЦв мСЦiевих бюджетСЦв направляСФться на фСЦнансування соцСЦально-культурних потреб: утримання шкСЦл, лСЦкарень, бСЦблСЦотек, дитячих садкСЦв, на житлове будСЦвництво, а також на утримання мСЦiевих органСЦв самоуправлСЦння та фСЦнансування витрат з розвитку економСЦки регСЦону.

Касове обслуговування бюджетних рахункСЦв, якСЦ вСЦдкриваються органам мСЦiевого самоврядування, установам СЦ органСЦзацСЦям, що перебувають на мСЦiевому бюджетСЦ, здСЦйснюють установи НацСЦонального банку УкраСЧни СЦ уповноваженСЦ банки.

Рахунки для облСЦку мСЦiевих бюджетСЦв вСЦдкриваються на балансовому рахунку третього порядку № 254 "Кошти мСЦiевих бюджетСЦвтАЭ. ВидСЦлення рахункСЦв четвертого порядку за цим рахунком здСЦйснюСФться з урахуванням виду мСЦiевого бюджету:

тАФ рахунок № 2540 "Кошти бюджету АвтономноСЧ РеспублСЦки КримтАЭ;

тАФ рахунок № 2541 "Кошти обласних бюджетСЦвтАЭ;

тАФ рахунок № 2542 "Кошти районних, мСЦських, сСЦльських СЦ селищних рахункСЦвтАЭ.

На рахунках четвертого порядку вСЦдкриваСФться основний поточный бюджетний рахунок фСЦнансовому органу МСЦнСЦстерства фСЦнансСЦв по вСЦдповСЦдному мСЦiевому бюджету, на який зараховуються всСЦ доходи даного мСЦiевого бюджету. З цього рахунку кошти перераховуються на бюджетнСЦ рахунки розпорядникСЦв коштСЦв мСЦiевих бюджетСЦв для фСЦнансування бюджетних установ СЦ органСЦзацСЦй. Головним розпорядником коштСЦв мСЦiевих бюджетСЦв вСЦдкриваються поточнСЦ бюджетнСЦ рахунки за вСЦдповСЦдним балансовим рахунком четвертого порядку, який наданий певному бюджету.

В аналСЦтичному облСЦку в номер особового рахунку вводиться шифр бюджету при вСЦдкриттСЦ основного бюджетного рахунку СЦ шифр, що позначаСФ вСЦдомчу пСЦдпорядкованСЦсть при вСЦдкриттСЦ поточних бюджетних рахункСЦв розпорядникам коштСЦв мСЦiевих бюджетСЦв.

Виписки СЦз основних поточних рахункСЦв мСЦiевих бюджетСЦв разом з додатками розрахунково-грошових документСЦв банки щоденно видають фСЦнансовим органам. На пСЦдставСЦ банкСЦвських документСЦв фСЦнансовСЦ органи ведуть деталСЦзований облСЦк виконання мСЦiевих бюджетСЦв.

У кожнСЦй групСЦ бюджетних рахункСЦв, якСЦ належать до роздСЦлу 25 "Кошти бюджету СЦ державних позабюджетних фондСЦвтАЭ окремо видСЦляються рахунки для облСЦку коштСЦв у розрахунках СЦ депозитних вкладСЦв бюджетних органСЦзацСЦй СЦ установ.

ОблСЦк позабюджетних коштСЦв, якСЦ одержують органСЦзацСЦСЧ, що фСЦнансуються за рахунок мСЦiевих бюджетСЦв, здСЦйснюСФться на рахунках:

тАФ № 2551 "РЖншСЦ кошти клСЦСФнтСЦв, якСЦ утримуються за рахунок бюджету АвтономноСЧ РеспублСЦки КримтАЭ;

тАФ № 2553 "РЖншСЦ кошти клСЦСФнтСЦв, якСЦ утримуються за рахунок обласних бюджетСЦвтАЭ;

тАФ № 2555 "РЖншСЦ кошти клСЦСФнтСЦв, якСЦ утримуються за рахунок районних, мСЦських, селищних СЦ сСЦльських бюджетСЦвтАЭ.

Надходження та використання коштСЦв позабюджетних фондСЦв, а саме: державнСЦ позабюджетнСЦ фонди, галузевСЦ позабюджетнСЦ фонди, галузевСЦ фонди приватизацСЦСЧ, облСЦковуються на балансових рахунках четвертого порядку, якСЦ вСЦдкриваються в групСЦ рахункСЦв № 256 "Кошти позабюджетних фондСЦвтАЭ.

УсСЦ рахунки, що використовуються в процесСЦ касового обслуговування мСЦiевих бюджетСЦв СЦ для облСЦку позабюджетних фондСЦв, за своСЧм характером пасивнСЦ.

Схема бюджетних рахункСЦв наведена нижче:




Нижче наведенСЦ основнСЦ бухгалтерськСЦ проводки щодо касового обслуговування бюджетних рахункСЦв

ЗмСЦст операцСЦСЧ

Дебет

Кредит

ВАТ "КиСЧвмСЦськбудтАЭ платСЦжними дорученнями перерахувало податок на прибуток в установу НБУ зСЦ свого поточного рахунку

2600

1200

Установа комерцСЦйного банку зарахувала на бюджетний рахунок податок на додану вартСЦсть, який перерахований за платСЦжним дорученням його клСЦСФнта з поточного рахунку

2600

2510

На початок дня залишок на особовому рахунку з облСЦку податку на додану вартСЦсть складаСФ 18 540 грн. КБ перераховуСФ залишок в обласне управлСЦння НБУ

2511

1200

ВСЦддСЦлення Ощадбанку протягом дня прийняло готСЦвкою вСЦд громадян суми держмита, якСЦ пСЦдлягають перерахуванню на рахунок мСЦського бюджету в СЦншому банку

1001

Кредиторська заборгованСЦсть за прийнятСЦ

2902

ПлатСЦжним дорученням районноСЧ установи Державного казначейства перерахованСЦ кошти за виконанСЦ роботи ПМК в СЦнший банк

2513

1200

На рахунок КиСЧвського медичного унСЦверситету зарахованСЦ кошти, отриманСЦ за навчання, готСЦвкою вСЦд студентСЦв

1001

2530

За основним бюджетним поточним рахунком ЗолотникСЦвськоСЧ селищноСЧ ради станом на 16 вересня залишок коштСЦв становив 1520 грн. Упродовж дня по рахунку проведенСЦ такСЦ операцСЦСЧ:

тАФ зарахованСЦ вСЦдрахування вСЦд державних податкСЦв СЦ доходСЦв;

тАФ зараховане держмито;

тАФ перерахованСЦ суми платежу за енергопостачання

1200

1200

2542

2542

2542

1200

КонтрольнСЦ запитання

1. Перерахуйте функцСЦСЧ комерцСЦйних банкСЦв щодо касового обслуговування бюджетних рахункСЦв.

2. Пригадайте принципи, якСЦ покладенСЦ в основу побудови бюджетних рахункСЦв.

3. НазвСЦть рахунки для облСЦку доходСЦв Державного бюджету УкраСЧни. Який режим СЧх функцСЦонування?

4. НазвСЦть склад СФдиного казначейського рахунку СЦ порядок виконання по ньому операцСЦй.

5. Пригадайте порядок касового обслуговування рахункСЦв мСЦiевих бюджетСЦв.

6. У чому полягаСФ порядок облСЦку позабюджетних коштСЦв установ, якСЦ утримуються з бюджетСЦв рСЦзних рСЦвнСЦв?

Вправи для самостСЦйноСЧ роботи

Районне вСЦддСЦлення Укрсоцбанку виконуСФ операцСЦСЧ щодо касового обслуговування бюджетних рахункСЦв.

Вправа 1. ТзОВ "АТЕКтАЭ платСЦжними дорученнями перерахувало зСЦ свого поточного рахунку в дохСЦд Державного бюджету УкраСЧни податок на прибуток у сумСЦ 1250 грн. Прибутковий податок з громадян становить 480 грн., внески до пенсСЦйного фонду тАФ 240 грн.

тАв СкладСЦть бухгалтерськСЦ проводки.

Вправа 2. КСП "ВересеньтАЭ платСЦжним дорученням перерахувало зСЦ свого поточного рахунку в дохСЦд Державного бюджету УкраСЧни податок на додану вартСЦсть у сумСЦ 1800 грн.

тАв СкладСЦть бухгалтерську проводку.

Вправа 3. У вСЦддСЦлення Укрсоцбанку за перСЦод з 1 по 15 травня надСЦйшло в дохСЦд Державного бюджету УкраСЧни прибуткового податку з громадян у сумСЦ 45 260 грн. Районна установа Державного казначейства визначила такСЦ розмСЦри розподСЦлу податку:

у державний бюджет тАФ 10 %;

у районний мСЦiевий бюджет тАФ 90 %.

тАв СкладСЦть бухгалтерськСЦ проводки з розподСЦлу податку.

Вправа 4. У вСЦддСЦленнСЦ Укрсоцбанку на кСЦнець робочого дня 10 травня залишок коштСЦв на особовому рахунку по рахунку 2510 "Кошти Державного бюджету УкраСЧнитАЭ становив 25610 грн.

тАв НазвСЦть режим функцСЦонування рахунку № 2510.

тАв СкладСЦть бухгалтерську проводку за станом рахунку на 11 травня.


ГЛАВА 10

ОБЛРЖК ДЕПОЗИТНИХ РЖ ДОВРЖРЧИХ ОПЕРАЦРЖЙ

Мета вивчення

ПСЦсля вивчення глави 10 Ви повиннСЦ знати:

1. ЕкономСЦчний змСЦст депозитних операцСЦй.

2. Види строкових та ощадних депозитСЦв.

3. Порядок вСЦдкриття та режим функцСЦонування депозитного рахунку.

4. ОблСЦковСЦ депозитнСЦ операцСЦСЧ та методику СЧх здСЦйснення.

5. ЗмСЦст довСЦрчих операцСЦй.

6. Порядок облСЦку довСЦрчих операцСЦй.

10.1. Характеристика рахункСЦв для облСЦку депозитних операцСЦй

Депозити тАФ це грошовСЦ кошти, якСЦ внесенСЦ у банк клСЦСФнтами, зберСЦгаються на СЧх рахунках СЦ використовуються вСЦдповСЦдно з укладеною угодою СЦ банкСЦвським законодавством.

Депозити, що застосовуються у практицСЦ сучасних банкСЦв, вСЦдрСЦзняються в залежностСЦ вСЦд строку, умов внесення СЦ вилучення коштСЦв, сплати вСЦдсоткСЦв, а також можливостей отримання пСЦльг за активними операцСЦями з банками та деяких СЦнших характеристик.

При класифСЦкацСЦСЧ депозитСЦв, як правило, беруть до уваги наступнСЦ ознаки: строк депозиту до вилучення; категорСЦю вкладника.

З точки зору вилучення депозити подСЦляються на: депозити до запитання; строковСЦ депозити.

Депозити до запитання, або платСЦжнСЦ депозити, тАФ це кошти, що знаходяться на поточних рахунках СЦ використовуються "асниками для здСЦйснення платежСЦв (розрахункСЦв) на користь третСЦх осСЦб через використання готСЦвки або розрахункових СЦнструментСЦв. За цими депозитами банки або зовсСЦм не сплачують вСЦдсотки, або запроваджують за ними низькСЦ вСЦдсотковСЦ ставки. Це пояснюСФться тим, що банки несуть дуже великСЦ витрати, обслуговуючи платСЦжнСЦ рахунки, за якими облСЦковуються цСЦ депозити. ОперацСЦСЧ за поточними рахунками розглянутСЦ у главСЦ 6.

СтроковСЦ депозити, чи депозити па визначений строк, тАФ це грошовСЦ кошти, що зберСЦгаються на окремих рахунках у банку, приносять "аснику вСЦдсотковий дохСЦд, не використовуються для платежСЦв на користь третСЦх осСЦб СЦ повиннСЦ бути повернутСЦ клСЦСФнту у визначений строк.

У складСЦ строкових депозитСЦв видСЦляють ощаднСЦ вклади (депозити) СЦ "асне строковСЦ депозити. В сучаснСЦй банкСЦвськСЦй практицСЦ УкраСЧни ощаднСЦ вклади вСЦдкриваються тСЦльки приватним (фСЦзичним) особам, що передбачаСФ дотримання певних вимог:

1) оформлення вкладу супроводжуСФться видачею ощадноСЧ книжки;

2) для виконання операцСЦй щодо внесе